Експеримент №15

грудень/січень/лютий │ 2016/2017 │ #05(15)

ЖУРНАЛ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВЧИТЬСЯ ПОСТІЙНО

SPE

школа розвитку

Львів. Місто навчання й саморозвитку Талант кидає виклик? Приймайте! У вирі несвідомого. Біографія Карла Густава Юнга Психологічні причини лінощів

Приєднуйтесь до навчання у SPE – Школі розвитку №1 в Україні! Маємо за честь представити Вам солідний список тренінгів і курсів, які найближчим часом пройдуть у нашому новому офісі на Шпитальній, 9 (2 поверх): Дата

Назва курсу

Тренер

02.І-08.ІІ Лідерство у спілкуванні

Ковач Сергій

02.І-02.ІІ Психодіагностика особистості

Кушнір Роман

Дата

Назва курсу

Тренер

21.III-04.V Мистецтво спілкування із складними особистостями Желобчук Богдан 21.III-20.IV Розвиток навиків самолідерства

Манько Андрій

02.І-02.ІІ Тайм-менеджмент як мистецтво досягати більшого Желобчук Богдан

27.III-26.IV Здоровий спосіб життя

Кушнір Дана

05.І-09.ІІ Школа тренінгової майстерності

Кушнір Роман

27.III-21.IV Школа фінансової грамотності

Баландюк Андрій

09.І-03.ІІ Власний бізнес

Фостяк Ігор

10.І-09.ІІ Здоровий спосіб життя

Кушнір Дана

04.IV-04.V Теорія брехні. Розпізна­ван­ня обману та заохочення Романенко правди у спілкуванні Володимир

17.І-23.ІІ Невербальна комунікація

Старик Юрій

24.І-09.ІІІ Мистецтво спілкування із складними особистостями Желобчук Богдан

18.IV-16.V Закони успішного стартапу: як знайти на втілити свою ідею?

Фостяк Ігор

19.IV-17.V 2.0 Ораторське мистецтво

Кушнір Роман

24.IV-05.V Інтернет-маркетинг

Старик Юрій Сивак Ярослав

31.І-16.ІІІ Курс впевненості для підлітків

Замостна Анна

06.ІІ-15.ІІІ Ораторське мистецтво

Ковач Сергій

25.IV-1.VI Нейромаркетинг

06.ІІ-24.ІІ Розвиток навиків самолідерства

Манько Андрій

06.ІІ-03.ІІІ Школа фінансової грамотності

Баландюк Андрій

01.V-31.V Моделювання стратегій дітей

Замостна Анна

01.V-26.V Ораторське мистецтво

Ковач Сергій

08.V-07.VI Чоловік і жінка: як знайти себе у особистих взаєминах

Замостна Анна

09.V-15.VI Невербальна комунікація

Старик Юрій

09.V-01.VI Скетчі

Шевчук Ольга

22.V-12.VI 2.0 Мистецтво спілкування

Кушнір Роман

13.ІІ-15.ІІІ Теорія брехні. Розпізна­ван-ня обману та заохочення Романенко правди у спілкуванні Володимир 14.ІІ-16.ІІІ Моделювання стратегій дітей

Замостна Анна

14.ІІ-16.ІІІ Скетчі

Шевчук Ольга

27.ІІ-17.ІІІ Закони успішного стартапу: як знайти на втілити свою ідею?

Фостяк Ігор

28.ІІ-30.ІІІ Чоловік і жінка: як знайти себе у особистих взаєминах

Замостна Анна

06.ІІІ-24.ІІІ Школа продаж

Холоденко Юрій

23.V-22.VI Теорія брехні. Розпізнавання обману та заохочення Романенко правди у спілкуванні Володимир 29.V-23.VI Школа фінансової грамотності

Баландюк Андрій

14.ІІІ-13.IV Тайм-менеджмент як мис­тецтво досягати більшого Желобчук Богдан

05.VI-05.VII Тайм-менеджмент як мистецтво досягати більшого Желобчук Богдан

20.III-26.IV Лідерство у спілкуванні

06.VI-29.VI Мовний код

Кушнір Роман

06.VI-29.VI Швидкочитання і розвиток памяті

Гордій Остапович

Ковач Сергій

20.III-14.IV Упередження сприйняття і нав’язування цінностей Кушнір Роман

Постійне навчання і удосконалення навиків – це вимога часу! У нас завжди відбувається щось цікаве і корисне! Реєструйтесь на тренінги

https://goo.gl/JyXgho

і на курси

ТЦ «Магнус»

Готель «Львів»

http://goo.gl/Ah3XHs

Детальна інформація на сайті

Опера

www.spe.org.ua

Стаємо Майстрами Життя – місткими, порадними і присутніми особистостями разом!

У номері САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Роман Кушнір

Шлях

Пастка № 1.

НАВЧАЛЬНІ ПАСТКИ САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Соломія Чир

Львів. Місто навчання й саморозвитку

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Юлія Короцінська

Психологічні причини лінощів

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Гордій Остапович

Як запам’ятати те, що ніколи не залишається у пам’яті?

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Анна Шпилевська

Абсолютний слух – це дар чи покарання? Талант кидає виклик? Приймайте!

4 7 8 14 18

ТВОРЧІСТЬ

Соломія Чир

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Дана Кушнір

Міфи про здоровий спосіб життя. Частина 2

24 32 36

ОСОБИСТІСТЬ

Соломія Чир

У вирі несвідомого. Біографія Карла Густава Юнга

42

Чого нас може навчити світ?

48 52 68

МАНДРИ

Іванна Подольська

УПЕРЕДЖЕННЯ

Ефект Барнума (Ефект Форера)

ПРИТЧА НОМЕРА

Про скорпіона і черепаху

СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА Людину змінює не Місце, в яке вона прийшла, а Шлях, який вона пройшла, щоб у оте місце потрапити. Уявимо собі паломника, який декілька тижнів чи навіть місяців ішов пішою прощею до якогось святого місця. Чи буде йому користь, коли він потрапить у святиню? Безперечно! Причому, чим складніший був його Шлях, тим і користь буде більша. А якщо хто у той самий час прилетить туди на гелікоптері, чи зміниться така людина? Ні, бо немає жодних підстав для її змін – оскільки вкладено обмаль зусиль, то і результат буде мізерний. Кожна людина проходить свій Шлях. У кожного своє ставлення до Шляху: хтось робить це радо і з задоволенням, хтось із гримасою болю на обличчі. Кожен йде на своїй швидкості: хтось долає десятки умовних кілометрів у день, а хтось плентається на пару метрів у тиждень. На поточний момент у кожної людини своя складність траси, хоч загалом на значному відтинку Шляху він у всіх однаковий, важкопрохідні відтинки чергуються з простішими, нездоланні на перший погляд перешкоди знаходять нас перед тим, як вийдемо на зручну і зрозумілу стежку. Та єдине, що об’єднує людей: у кожного Шлях є. На жаль, не кожна людина розуміє важливість його проходження, не кожна бере на себе відповідальність ступати крок за кроком, не зважаючи ані на втому, ані на бажання. Не кожна людина зайде далеко на своєму Шляху, але у кожної він таки є. Саме неготовність проходити свій Шлях і створює основні проблеми у житті, позбавляє усвідомленості дій, втомлює і розчаровує, не дозволяє досягнути значних здобутків у житті. Тож давайте не забувати про важливість постійного навчання як про спосіб проходження свого Шляху і щоденно впевненим карбованим кроком йтимемо назустріч до себе кращих! Розвиваймося разом!

2

З любов’ю,

Роман Кушнір

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Відтепер ми безкоштовно поширюємо журнал у понад 500 закладах Львова, які займаються навчанням дорослих! Запрошуємо до співпраці і розміщення реклами:

• Тренінгові центри • Курси іноземних мов • Мистецькі і творчі школи • Спортивні і фітнес центри • Приватні навчальні заклади • Організаторів подій, фестивалів,

форумів, конференцій і ярмарків • Комп’ютерні і IT школи • Курси бухгалтерів і фінансистів • Закордонні навчальні заклади • Івент-агенції і конференц-сервіси

Інформацію про Вашу організацію і Ваші заходи побачать понад 20 000 львів’ян, які постійно вчаться! Телефон відділу реклами:

Засновник – Роман Кушнір Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 19885-9685Р від 02.04.2013 р. Головний редактор – Кушнір Р.О. Видавець – ФОП Хомин Б.І.

Роман Кушнір головний редактор журналу, тренер, засновник Школи розвитку SPE, автор 15-ти книг Соломія Чир випусковий редактор, журналіст, дослідниця рубрик «Експеримент», «Особистість» Юлія Короцінська практикуючий психолог, тренер, дослідниця рубрики «Соціум» JPsy@i.ua Гордій Остапович тренер зі швидкочитання і розвитку пам’яті, блогер Анна Шпилевська етномузикознавець, музичний критик, anna.shpilevska@gmail.com Дана Кушнір координатор проектів, дослідниця рубрики «Здоровий спосіб життя» Іванка Подольська журналіст, дослідниця теми «Творчість», iva91@ukr.net Андрій Кучерук верстка anku@ukr.net Ніна Муравицька літературний редактор, коректор

097 0366816

Психологічний журнал «Експеримент» № 5(15) грудень/січень/лютий 2016/2017 р.

РЕДАКЦІЯ

Адреса редакції: м. Львів, 79006, Шпитальна 9, оф 8. Телефон редакції 063 329 88 65 info@experyment.com.ua www.experyment.com.ua Тираж – 2500 примірників Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Віддруковано у друкарні «Коло», м. Дрогобич, вул. Бориславська, 8 замовлення № С604 від 19.05.2014 р. Відповідальна за випуск – Соломія Чир Рекомендована ціна – 34 грн.

грудень /січень / лютий

3

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Роман Кушнір

ШЛЯХ Що таке Шлях і як його розпізнати?

Для пояснень далі маємо розібратися з основним терміном, аби не жити в ілюзії. Бо переважна більшість людей захоче сказати, що проходять свій Шлях і що роблять це добре, але от результати їх свідчитимуть про протилежне. Тому означуємо, що Шлях – це: добровільно взята на себе відповідальність людини регулярно і тривалий час виконувати якусь роботу, пов’язану із зусиллями над собою і без видимої корисливої мети. А тепер ще детальніше, бо кожне слово у поясненнях на вагу золота: Добровільно – коли ми робимо щось на мус, який спричинений чиїмись діями і впливами ззовні, або робимо щось від безвиході, то вже не можемо зарахувати собі це як Шлях. Відповідальність передбачає усвідомленість наслідків ще перед тим, як почали робити, тобто ми знаємо, на що йдемо. Без відповідальності немає Шляху. Регулярно – день у день, рутинно, одноманітно, крок за кроком, постійно, незважаючи на свій настрій, емоційний стан, поточні бажання. Якщо пропустили тренування, бо «не хочеться йти», – збилися зі Шляху; насварили на близьку людину, бо розізлилися, – зупинилися на Шляху; знали, що правильно було попрацювати, але ви «залізли» у серіал, – зійшли зі Шляху. Тривало – мало честі тому, хто вийшов і, так нічого й не побачивши, повернувся до зручного дому (себе 4

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

звичного/ї). Довгі роки і десятиліття роботи над собою відрізняють людину, яка проходить свій Шлях, від тої, що просто імітує Життя. Зусилля над собою – якщо вам важко, ви йдете вгору, якщо вже дуже довгий час легко, скочуєтеся вниз. Підніматися важко, зате і краєвид відкривається кращий, скочуватися натомість легше, однак тільки після «виходу з Гри» стає зрозуміло, навіщо було йти вгору. Немає зусиль – не буде і результату. Без видимої корисливої мети – користь у процесі проходження Шляху може бути як наслідок, але не як причина. Не вона повинна спонукати нас до того, щоб йти, однак коли у процесі людина таки отримує вигоду і переваги (а вони обов’язково будуть), то вже як вона ними розпорядиться – її власна справа. Просто «ходити на роботу»; допомагати іншим лише з корисливою метою; займатися чимось, що хочеться, і на противагу не робити, як «не хочеться», хоч знаєте, що «треба»; попробувати щось робити, але не продовжувати; шукати найлегшу «долю», таку, щоб «не напрягатися», робити «на авось», приписувати собі здобутки, отримані завдяки примусу ззовні, – все це не Шлях, а банальна імітація Життя. На жаль, фейковий «шлях» виглядає надто спокусливо й оманливо, щоб не мати натовпу своїх прихильників. Він не закликає до труднощів і незручностей, а також не розповідає, що веде у нікуди.

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Роман Кушнір

Шлях

Переваги проходження Шляху Людину, що проходить Шлях, видно за її результатами. Не слухайте слів, не звертайте уваги на піт, соплі й крокодилячі сльози, вони не вартують нічого, якщо не видно результатів. Насамперед не про матеріальні чи інтелектуальні веду мову, а про духовні. Людина, що направду проходить свій Шлях, буде Місткою. Вона готова сприйняти думки і світогляди інших, розуміти їхні проблеми і у більшості найрізноманітніших життєвих ситуацій залишатиметься толерантною, при цьому володіючи силою, а не як наслідок власної слабкості й відсутності вибору. Можливо, це і дуже категорично, але з людиною, яка не проходить свого Шляху, і спілкуватися немає про що. Будь-яку думку вона заперечуватиме; тих, хто поводиться незвично для неї, зневажатиме; мало що спробувавши сама, бездумно марнуватиме життя своє й оточення. Коли людина не докладала і не докладає зусиль, не працює над собою і не перебуває у постійних мандрах до себе кращої, то і спілкування з нею куце і невдячне. І, звісна річ, мова не йде про сидіння у соцмережах і проходження тестів із визначення свого типу особистості, чи, наприклад, про «відвідування роботи», а про виснажливу працю, від якої важко і емоційно, і фізично, на яку при тому добровільно погодилися і яка пов’язана зі створенням того, чого раніше не було. Коли поруч із вами життєвою дорогою йдуть такі ж самі мандрівники, як і ви, подорож не лише приємна і корисна, але і сповнена сенсу. Окрім гарної мандрівки, проходження Шляху володіє ще однією, найвагомішою, як на мене, перевагою: можна отримати у своєму житті проблеми потрошки, замість того, щоб отримувати їх великими шматками. Людина, яка регулярно тренується, буде більш готова дати відсіч бандиту в підворітні. Той, хто уникатиме великої кількості дрібних дурниць, врешті не потрапить у велику халепу. Людина, яка не нехтує правилами дорожнього руху, хай навіть деколи їй це дуже хочеться, навряд чи потрапить у аварію. Я ще наведу чимало прикладів, але спершу розповім анекдот. Помер один чоловік і потрапив у пекло. Прийшов до нього чортяка і каже: – У нас тут два види пекла є: «Звичайне» і «Студентське». Тебе в яке вести?

– А в чому різниця у них? – спитав неборака.

– Ходи, покажу, – відповів на те чорт і почав свою «екскурсію». Привів спершу в «звичайне» пекло, а там люди живуть і гуляють, радіють і сміються, але один раз у день приходить до них той чорт і кожному

засипає до рота перцю на кінчику чайної ложки. Побачив це все чоловік і не дуже йому схотілося перцю їсти, то він і каже: покажи мені пекло «студентське». Що ж, прийшли і туди, а там музика лунає, люди живуть і гуляють, радіють і сміються, і за цілий день жодного разу чорт не прийшов, щоб свого перцю засипати. І один день так, і два, і три, і цілий тиждень, і каже чоловік: «Вирішив я, тут і залишусь».

– Ну, як знаєш, – відповів чортяка і пішов свої темні справи робити. От і живе собі чоловік, горя не знає – там бенкетує, тут співає, ще ліпше йому, аніж на землі було… Та не пройшло і півроку, як знову побачив чорта, цього разу з великою столовою ложкою перцю у руці: – Ну, що студент, сесія прийшла! Не знаю, як вам, а мені цей анекдот у мініатюрі нагадує наше щоденне життя – або людина приймає біль і негаразди невеликими порціями і вчиться з ними правильно справлятись, або час від часу отримує великі «удари долі» і не відомо, чи оговтується від них. Хто робить собі приємне і харчується чим попало, потім отримує проблеми з шлунком; людина, яка не контролює те, що говорить, притягне до себе великі проблеми; якщо регулярно не займатися фізичними навантаженнями, отримаємо проблему зі здоров’ям «одним шматком»; кому ліньки періодично купувати квіти дружині, тому доведеться готуватися до розлучення; хто кричить і ображає своїх дітей, отримає велике розчарування у житті; хто не обмежує себе у дрібних непотрібних покупках, рано чи пізно стане банкрутом. Проходження Шляху, яке багато у чому полягає у невпинному навчанні, дуже часто виступає захистом від великої кількості значних життєвих проблем. Тобто справа не в тому, що їх не буде, а у тому, що вони будуть меншими шматками і ми знатимемо, як із ними справлятися. Навчання – це нелегкий процес, адже потребує постійних змін, щоденних зусиль і, головне, дій на випередження (праці над собою, доки проблема ще не з’явилася). Але й оплата за такий підхід щедра – можливість прожити усвідомлене та якісне життя, на відміну від життя у постійній непевності, з якої сторони чекати кризи. Таки-так: якщо людина не тренується (не вправляється, не проходить Шлях, не займається собою і не розвивається цілеспрямовано), то вона отримує у своє життя всі проблеми великими шматками і несподівано. грудень /січень / лютий

5

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Роман Кушнір

Шлях

Подорожні на Шляху Якщо ви хочете порозумітися з іншою людиною, то довідайтесь, у чому вона проходить Шлях і наводьте їй приклади саме з такої сфери. Якщо, скажімо, людина регулярно відвідує тренажерний зал, то це вже є для неї платформою для вивчення іноземної мови. Чому? Всі проблемні питання типу: «важко дається», «не хочу вчитися», «то не для мене», «не знаю, чи в мене вийде» вона може вирішити, згадавши відповіді, які знаходила для того, щоб тривалий час тренуватися. Так само і, наприклад, досвід із розбудови бізнесу можна застосувати в темі розбудови стосунків чи навпаки, але тільки у тому випадку, якщо людина зайшла вже далеко – тобто за її спиною тривалий Шлях, а не просто декілька перших метрів, які вона видає за кілометри. Якщо ж людина ще ні в чому не проходила і не проходить Шляху, то життєвий попутник із неї виявиться, м’яко кажучи, не дуже. Вона не готова буде ділити із вами піт і негаразди, не шукатиме порозуміння і навіть у моментах радості не зможе сповна насолодитися приємностями миті. Шлях гартує людину, збільшує її місткість, формує Особистість із великої букви. Тому-то і є так важливо вибирати собі вірних попутників на Шляху, які навіть не те, щоб хотіли йти в одну сторону, але просто йшли – регулярно і тривало, цілеспрямовано і рішуче крокували своїм Шляхом. І тоді, якими би Шляхами ви не йшли, рано чи пізно дружно опинитеся на вершині. І в зрілому віці, коли більшість жалітиметься на оточення навколо і саме життя, ви ним насолоджуватиметесь, як звикли робити це впродовж проходження Шляху. До речі, одною із запорук проходження правильного Шляху є пошук і навчання у «щасливих старців», тих, які на

6

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

схилі літ зберігають гнучкість розуму, свіжість думки і функціо­нальність тіла. Така людина не тільки виглядає здоровою, але і є насправді; досі готова сприймати думку, відмінну від власної; продовжує проходити свій Шлях усередину (робота з емоціями, самоідентифікацією, цінностями і цілями; регулярне позбування внутрішніх опор – «вільне падіння» до себе нового) і назовні (освоєння нових середовищ, мандри у нові країни, знайомство з новими людьми, освоєння нових навиків). Погоджуся: таких людей потрібно шукати «вдень зі свічкою», але це не означає, що їх немає. Йти «широким шляхом» (робити «як легше» і «як усі») – те, що найшвидше збиває на манівці Життя. Набагато достойніше вибрати собі свою власну стежину і «витоптувати» її до повноцінного Шляху. І саме так найпростіше знайти найкращих попутників. Також варто врахувати, що цінується тільки той шлях, який досі проходите. Якщо людина щось довго робила, але перестала (здалася чи «вийшла з Гри»), її Шлях скінчився і вже не має значення. Це наче дорога, яка «вилася змійкою», але врешті завела у тупик. З іншого боку, часто таку дорогу можна «конвертувати» в іншу сферу – в тупика з’явилося відгалуження. Справді, наполегливість, яку людина розвинула у часі гри на фортепіано, можна перевести на посидючість над розвитком власного бізнесу, а тривалі заняття, наприклад, бойовими мистецтвами продовжити Шляхом викладання малювання для дітей. Начебто зовсім не поєднані сфери, але навики і вміння, здобуті в одній із них, дають неочевидне підґрунтя для зростання у другій. Підсумовуючи: тільки людина, що невпинно проходить свій Шлях, проживе якісне та яскраве життя, сповнене усвідомленості й діяння. Тривала, регулярна, створювальна, важка, добровільна і відповідальна робота над собою робить людину Людиною. Таки-так: живемо ми тільки один раз, але, якщо зробити все правильно (пройти свій Шлях, не уникаючи і не лякаючись його), то цього цілком досить. Тривалого і складного Шляху вам!

НАВЧАЛЬНІ ПАСТКИ

Пастка № 1. Більшість людей не вчиться, а лиш підтверджує власні стереотипи. Це узагалі «королева пасток» – найпоширеніша і найвеличніша, найголовніша і найнеочевидніша пастка, в яку час від часу заходить кожен, хто хоча б інколи відкриває книгу, відвідує тренінг чи просто запитує думку друга-експерта. Дуже легко імітувати, що ти вчишся, якщо сприймати інформацію вибірково і тільки ту, яку хочеться. З одного боку, це цілком природно, адже, за визначенням, «інформація – це те, що людина готова сприйняти». А те, що людина сприймати не готова, інформацією для неї не є і бути не може. Однак, з іншого боку, як людина буде змінюватись, якщо не сприйматиме того, що раніше лежало поза межами її усвідомлень? Стараючись і докладаючи зусиль, «мучачись і страждаючи», тренуючись і терплячи. Постійне навчання – це довго, дорого і неприємно. Воно схоже на відчуття росту м’язів після доброго тренування у залі: і боляче, і, в той же час, необхідно, а потім приходить відчуття тотальної сатисфакції і задоволення. Навчання ще схоже на миття брудних рук під краном, вода з якого тече зі швидкістю краплина у 10 секунд. Результати помітні, якщо тільки руки дуже довго тримати під водою і інтенсивно терти. І справа тут не у кількості інформації (води) з крану, а у нашій здатності її сприймати (переводити у знання), яка є обмеженою. Навчання – це тренування того, що погано вдається, а не того, що майже не потребує зусиль. А втім, люди зазвичай не хочуть сприймати саме те, що їм найбільше потрібно. Спізнюються на ту частину тренінгу, на якій доносили вкрай важливу саме

для них інформацію. Відкладають на полицю ключову для їхнього життя книгу і, щонайважливіше, навіть не помічають цього. Бо зазвичай основна проблема людини в тому, що вона не бачить своєї основної проблеми та, відповідно, шукає ключ до її вирішення «не там, де загубила». Навчання – це сприйняття інформації відмінної, аніж та, яка у нас вже є. Навчання – це вразливість і відкривання свого світогляду до ідей, що раніше виглядали як малоймовірні чи навіть безглузді. Натомість надто часто люди бояться вчитися, бо десь на підсвідомому рівні розуміють: далі з цим щось потрібно буде робити, отже, доведеться порушити status quo, кинутись із головою у щось незвідане і, ймовірно, небезпечне для свого поточного світогляду та своєї «карти світу».

Ось тому багато кому подобається не вчитися, а приймати те, що їм підходить; укорінювати власні стереотипи; чути те, що і так хотіли почути; підтверджувати свої переконання і відкидати усі ті думки, які суперечать їхнім поглядам. Попавши до «королеви пасток», людина дуже скоро стає схожа на болото: закрита від протічної води (нової інформації) вона поволі загниває у своїх стереотипах, які видаються їй модним і класним «навчанням».

грудень /січень / лютий

7

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

ЛЬВІВ Соломія Чир

МІСТО НАВЧАННЯ Й САМОРОЗВИТКУ

Останніми роками Львів міцно закріпився в українських та зарубіжних ЗМІ, туристичних путівниках як європейське, сучасне, передове місто з особливою історичною самоідентифікацією. Тисячі туристів приїжджають у Львів, «відкритий для світу», щоб не тільки подивитися на пам’ятки архітектури, а й відвідати атмосферні, унікальні, вигадливо стилізовані крамнички, кав’ярні, паби та ресторани. Але що ж насправді робить Львів таким привабливим для гостей? Якщо заплющити очі на політичну кухню, владні рішення і махінації, можна побачити: секрет успіху нашого міста у самих жителях, у львів’янах. Історичні факти, статистичні дані, важливі наукові досягнення не залишають місця для сумнівів: у Львові завжди був дуже цінний, незамінний, мотивований людський ресурс. Пропоную вам глянути на серце Галичини як на особливий освітній осередок, де безупинно і натхненно люди... вчаться! «Освітній» екскурс в історію Слід почати «освітню екскурсію» містом зі знакової події для всіх українців: 1574 р. саме у Львові була надрукована перша в Україні книга. Першодрукарем став Іван Федоров (Федорович). За охочої фінансової підтримки львів’ян він видав у власній друкарні «Апостола». А наступні покоління українських видавців ще багато років брали за взірець першу львівську друкарську пам’ятку. До речі, друкарня Федорова вважається однією з перших друкарень в Україні. Проте ще раніше, 1460 р., була започаткована друкарня при львівському Онуфріївському монастирі, яку подарував храмові багатий львівський міщанин Степан Дропан. Тому небезпідставно науковці зійшлися на думці: друковане слово було у Львові ще в середині XV ст., задовго до «Апостола» Федорова! Крокуємо до наступного важливого пункту в «просвітницькому» шляху Львова – заснування одного з перших в Україні університетів. У 1661 р. король Ян Казимир своїм указом перетворив єзуїтську колегію 8

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

на університет. Так зародився видатний Львівський університет (з 1940 р. навчальному закладу присвоєно ім’я Івана Франка). Сьогодні класична львівська освіта, підкріплена довготривалими традиціями, цінується як серед абітурієн­тів, так і серед потенційних роботодавців. Львів «відзначився» досягненнями і у вищій технічній освіті. Національний університет «Львівська по-

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Соломія Чир

літехніка» є найстарішим вищим технічним навчальним закладом України та Східної Європи. Найдавнішу діючу книгозбірню в Україні можна відвідати також у Львові – це Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Вже понад 400 років тут не просто збері­ гають книги – фонд читальні сприяє вихованню інтелектуальної еліти міста. Не можна забувати і про роль ЗМІ у процесі становлення інформаційного, освіченого суспільства. У 1776 р. саме у Львові почав виходити тижневик «Gаzette de Leopol» – перша регулярна газета в Україні. А у 1848 р. тут побачила світ перша в історії газета українською мовою «Зоря Галицька». Невипадково преса зародилася саме у Львові: мабуть, тут автори, політичні діячі, письменники знайшли активну, небайдужу та прогресивно мислячу аудиторію. А скільки ж титанів науки, культури, політики, письменництва навчалися, працювали та творили у Львові! Богдан Хмельницький, Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Михайло Грушевський, Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий – це тільки декілька імен видатних українських діячів, у житті яких не останнє місце займав Львів. Ось так сформувалася у Галичині атмосфера аристократизму і науки. А що ж ми маємо у Львові сьогодні? Навчання без меж Львів часто називають містом фестивалів. Увагу туристів насамперед привертають різноманітні «смачні», гастрономічні свята. Але серед розважальних заходів почесне місце займають освітні, мистецькі, розвиткові, культурні події. Той, хто спраглий знань, завжди знайде у Львові можливість почерпнути новий досвід в інтелектуальній компанії. Тут регулярно проводять різноманітні дні науки, конференції, тренінги з саморозвитку, мотиваційні зустрічі, мистецькі фестивалі... Лиш встигай відстежувати анонси про найближчі заходи! Тож сьогодні ми маємо культурну столицю України з сотнями тисяч натхненних сердець. Навіть поверховий моніторинг Всесвітньої мережі дає зрозуміти, що у Львові модно бути освіченим, розумним, «багатофункціональним».

Львів. Місто навчання й саморозвитку

Наведу як приклад стрімкий розвиток ІТ-індустрії у Львові (куди ж сьогодні без ІТ!). У нашому регіоні не тільки українські, а й іноземні компанії успішно реалізовують прогресивні ідеї та стартапи. Але важливо, що сфера інформаційних технологій відкрита і для новачків! У місті діють десятки академій, шкіл, центрів, які надають освітні послуги в галузі ІТ. І на ці курси йдуть люди різноманітних професій: хтось вперше стикається з мовами програмування, хтось навіть до кінця не розуміє, у чому полягає робота

«айтішників», але для всебічного розвитку, розширення своїх можливостей та збільшення переліку вмінь у професійному резюме львів’яни готові до експериментів та змін. Недарма саме у Львові щорічно відбувається одна з найбільших та найочікуваніших ІТ-подій України – «IT Arena». Програмісти, дизайнери, топ-менеджери, бізнес-аналітики, підприємці, стартапери з’їжджаються у серце Галичини для обміну досвідом та обговорення нових ІТ-трендів. На львівську сцену виходять найавторитетніші доповідачі зі всіх куточків світу.

грудень /січень / лютий

9

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ

Соломія Чир

Здавалось би, що ще потрібно успішним, забезпеченим, реалізованим людям? А вони хочуть досягти ще більшого, тому й продовжують вчитися! Ще один «плюсик» сучасному Львову за те, що тут успішно приживаються коворкінг-центри (англ. Co-working – спільно працювати). Ідея коворкінгу полягає у створенні спільного робочого простору для підприємців, власників бізнесу, фрілансерів. У дружній, творчій атмосфері цікаві й неординарні люди не просто працюють, навчаються, а й спілкуються, надихаючи один одного на нові ідеї, проекти та стартапи. Потрапивши у правильне, мотивоване оточення, хіба ви вже зможете зупинитися у розвитку? Книголюби добре знають: у Львові досі трепетно цінується друковане слово. І справді, де ще так модно за філіжанкою кави гортати сторінки улюбленої

10

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Львів. Місто навчання й саморозвитку

книги? Де ще візит у книгарню перетворюється у особливий ритуал? Тому недивно, що саме до Львова на Форум видавців кожного року поспішають автори, письменники, читачі, підприємці-видавці зі всіх куточків не тільки України, а й світу. Вже 23 рази Львів перетворювався на тиждень у книжкову столицю країни. А ще Львів вважається притулком митців, музикантів та акторів. Музика лунає не тільки за стінами Опери чи філармонії. Жива пісня вуличних (і не завжди професійних) співаків завжди блукає площею Ринок… Ось так місто надихає на творчість. Але за будь-якою творчістю приховується копітка робота над собою, своїми талантами та вміннями. У Львові є де навчатися і є де показувати свої результати. І навіть якщо діячі не зразу знаходять сцену, спонсорів, роботодавців, вони просто виходять на вулицю. Співають, малюють, жонглюють вогнем, перевтілюються у різноманітні ролі… Місто відкрите для сміливих і запалених особистостей. Тож, ознайомлюючись із послугами, доступними у Львові, не перестаєш дивуватися: скільки є можливостей для навчання дорослих. На різноманітні уроки, курси, конференції, тренінги, спортивні заняття ходять далеко не тільки діти після школи, а й дорослі після роботи! Хтось пробує щось абсолютно нове (згадані вже ІТ-курси), хтось працює над саморозвитком і самовдосконаленням (заняття з ораторського мистецтва, психодіагностики, розвитку лідерських навичок). Дехто вдосконалює знання іноземних мов чи виштовхує на поверхню давно закопані таланти (музичні, художні, танцювальні, співочі…). Я переконана, що той, хто справді хоче вчитися, не оглядається на стереотипи, на свій вік чи соціальний статус. І у Львові є для цього можливості.

САМОРОЗВИТОК. ЕФЕКТИВНІСТЬ. СПІЛКУВАННЯ. ВЗАЄМИНИ Незважаючи на популярність різноманітних видів неформальної освіти, все ж престижною і важливою залишається освіта формальна (в університетах, інститутах, академіях). Згідно з даними Головного управління статистики у Львівській області станом на 2015/2016 навчальний рік у області діють 21 навчальний заклад I-ІІ рівнів акредитації та 21 – ІІІ-ІV рівнів акредитації. Понад сто тисяч студентів фор­ мують унікальний соціальний прошарок Львова: мабуть, навіть цих цифр вже достатньо, щоб назвати місто освітньо-науковим осередком. Звісно, у будь-якому місті, у будь-якій громаді, на жаль, є пасивні, байдужі люди. І у Львові є жителі, що лінуються вдарити палець об палець, аби досягти у житті більшого. Такі люди завжди бачать причину невдач у поганій владі, корумпованих чиновниках, несправедливості життєвих законів, власній невезучості... А своє невдоволення вони підкріплюють гнівними постами у соціальних мережах, наголошуючи на тотальній «зраді». Важко сказати щодо співвідношення «байдужих» та «небайдужих» людей у Львові. Але тут доречно згадати футбольне поняття гравця, що «робить різницю». Йдеться про такого спортсмена, який має достатньо здібностей (фізичних, емоційних), аби потягнути за собою всю команду та врешті перемогти. Щодо мешканців Львова, то хочеться вірити: запалених саморозвитком і навчанням людей достатньо, аби «зробити різницю» у формуванні позитивного іміджу та популяризації досягнень Львова. І ця віра не буде безпідставною. Варто лише згадати непохитний закон ринку про попит, який породжує пропозицію. Задумайтесь: якщо Інтернет рясніє можливостями для навчання дорослих у Львові, тож насправді на це є попит! На фронтоні головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка викарбуване гасло «Patriae decori civibus educandis», що з латинської означає: «Освічені громадяни – окраса Батьківщини». І справді, час показує, що львів’яни є гідною окрасою рідного міста. Вчені, філософи, письменники, які навчалися й творили у Львові, передали естафету наступним поколінням, а свідомі, натхненні сучасники просто не мають права їх підвести. Ось у чому секрет львів’ян! Тож невпинне навчання, саморозвиток, самовдосконалення, прагнення до відкриттів зароджуються у серці й голові окремої людини, а в результаті приносять користь усій країні. Майбутнє за тими, хто готовий бути кращими і сміливішими за себе вчорашніх. Пам’ятайте про це, коли вам вкотре здасться, що вже всі вершини підкорені.

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

НЕБЕЗПЕКА «СЕЛФІ-СИНДРОМУ» Британські вчені зробили невтішний висновок щодо сучасних молодіжних тенденцій: дівчата все частіше впадають у депресії через... невелику кількість «вподобань» під їхніми фотографіями у соцмережах! Стосовно цієї проблеми Міністерство здоров’я Великобританії опублікувало вражаючу статистику. Виявляється, з 2007 року кількість випадків душевних захворювань серед жінок збільшилася на 21%. Щобільше, кожна четверта представниця прекрасної статі у віці 15-24 років схильна до депресії та хоча б раз у житті вже думала про самогубство. Що ж спричиняє такі песимістичні настрої у сучасних дівчат? Насправді на першому місці у «депресивному» списку далеко не нерозділене кохання чи проблеми з батьками. Причиною депресій часто стає саме непопулярність у соціальних мережах! Такий психологічний розлад навіть отримав назву «селфі-синдрому». Науковці пояснюють, що досі дівчата не мали можливості ознайомитися із публічною оцінкою своєї зовнішності. А сьогодні, коли світлини «лайкають» не надто активно, інтернет-користувачі починають хвилюватися: я не симпатична, не цікава, не модна, не популярна і т. ін. Окрім того, пояснюють психологи, часто подразником для дівчат стають знімки «ідеального життя» зірок або більш успішних друзів, знайомих. У цьому випадку поради спеціалістів банальні, але дуже важливі: популярність у соцмережах – скороминуща, тож нехай кількість «уподобань» не впливає на вашу самооцінку. Будуйте повноцінне, успішне, яскраве життя поза межами соціальних мереж. грудень /січень / лютий

11

КАЛЕНДАР ПОДІЙ 14 грудня 2016 р. з 18:00 по 21:00

16 грудня 2016 р. з 19:00 по 21:00

16-17 грудня 2016 р.

17 грудня 2016 р. з 14:00 по 17:00

17 грудня 2016 р. з 13:00 по 15:30

17 грудня 2016 р. з 10:00 по 18:00

17 грудня 2016 р. з 18:30 по 21:30

20 грудня 2016 р. з 9:30 по 15:00

20 грудня 2016 р. з 19:00 по 22:00

20 грудня 2016 р. з 18:50 по 21:00

20 грудня 2016 р. з 19:00 по 21:00

21 грудня 2016 р. з 18:30 по 20:15

Дизайнерський Форум DeStArt_back_in_new_ space Forge events

Вартість: для зареєстрованих – 70 грн (для незареєстрованих – 90 грн) Місце проведення: м. Львів, вул. Валова, 27 (ForgeHall) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/375628449451560/

Startup Crash Test #17 Startup Depot.

Lviv Business Incubator

Вартість: до 12 грудня – 115 грн, до 16 грудня – 165 грн Місце проведення: м. Львів, вул. Весняна, 4 (Startup Depot) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/713276285491826/

Тренінг «Управління бізнес відносинами» Львівський центр медіації

Вартість: 2 500 грн Місце проведення: м. Львів Детальніша інформація: www.facebook.com/events/260965170972757/

Майстер-клас Маші Єфросініної «Ти у себе одна!»

Charity Weekend

Вартість: від 300 грн Місце проведення: м. Львів, пл. Є. Петрушевича, 2

Frontend. Розробка додатків та тренди. ІТ Education Academy – ITEA Львів

(Львівський державний палац естетичного виховання учнівської молоді) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/206157956505734/ Вартість: 150 грн Місце проведення: м. Львів, вул. Героїв УПА, 80 (ITEA HUB) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1717507068566253/

Програма «Фінанси і право для стартапів» Lviv Business School (LvBS)

Вартість: 1200 грн Місце проведення: м. Львів, вул. Козельницька, 2а (Lviv Business School, LvBS) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1848065902079510/

Artificial Intelligence / Machine Learning: де бізнес?

HubHubHub.com

Вартість: 100 грн Місце проведення: м. Львів, вул. Героїв УПА, 80 (ITEA HUB) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1516231928393133/

Навчальний семінар «Впровадження електронних послуг» Центр громадського моніторингу та досліджень SMM - Лабораторія (december) Lviv Startup Club

Вартість: безкоштовно за умови попередньої реєстрації Місце проведення: м.Львів, вул. Городоцька, 15, готель «Асторія» (конференц-зал) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1608905706078034/ Вартість: за умовами попередньої реєстрації – 70 грн (без реєстрації – 90 грн). Місце проведення: м. Львів, вул. Федьковича, 60а (ТЕХНОПАРК), 2 поверх Детальніша інформація: www.facebook.com/events/920236364744324/

Tech#Skills_Day 1.3.3QA IHUB Lviv та Forge events

Вартість: 90 грн (для зареєстрованих – 70 грн) Місце проведення: м. Львів, вул. Замкнена, 9 (IHUB Lviv) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1785337415079032/

Бренд роботодавця. Історія успіху McDonald’s Львівський клуб менеджерів з персоналу «HR-Кав’ярня» Майстер-клас «Таргетинг у Facebook: як «не злити» бюджет?» консалтинговий центр DaKiRy

Вартість: 250 грн (для власників чинної картки клубу – 150 грн) Місце проведення: м. Львів, вул. Грабовського, 11, офіс 314 Детальніша інформація: www.facebook.com/events/369019616784277/ Вартість: за оплати до 15 грудня – 200 грн, після 15 грудня – 250 грн Місце проведення: м. Львів, вул. Антоновича, 132а (F3 Space) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1240371062668134/

23 грудня 2016 р. з 10:00 по 13:00

24 грудня 2016 р. з 12:00 по 14:30

21 січня 2017 р.

28 січня 2017 р. з 10:00 по 19:00

28 січня 2017 р.

30 січня3 лютого 2017 р.

Тренінг «Маркетинговий аудит і практичні інструменти маркетингу» Школа Дизайну Creative Різдвяна композиція своїми руками Сімейний Клуб «Щастя» Тренінг для чоловіків і жінок: «Математичні формули любові» Школа розвитку SPE Тренінг «10 професійних помилок, які розвинули мене» Школа Дизайну Creative Бізнес-тренінг: «Системи, персонал, прибутки» Школа розвитку SPE Академія лідерства для розвитку School of Public Management UCU

з 2 лютого 2017 р. (трива-

Програма «HRM у бізнесі» Lviv Business School лість – 6 місяців) (LvBS)

Вартість: 999 грн Місце проведення: м.Львів, вул.Погулянка, 5 (Школа Дизайну Creative) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1263134763743997/ Вартість: 499 грн Місце проведення: м. Львів, пл. Яворського, 1, кв. 5 Детальніша інформація: www.facebook.com/events/356237978060845/ Вартість: оплата за 3 дні до тренінгу – 540 грн (перед тренінгом – 630 грн) Місце проведення: м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (оф. 8) Детальніша інформація: www.spe.org.ua Вартість: 999 грн Місце проведення: м.Львів, вул. Погулянка, 5 (Школа Дизайну Creative) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1839325909658350/ Вартість: уточнюйте в організаторів Місце проведення: м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (оф. 8) Детальніша інформація: www.spe.org.ua Вартість: уточнюйте в організаторів Місце проведення: м. Львів, вул. Козельницька, 2а (School of Public Management UCU) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1723506447977200/ Вартість: 22 000 грн – за умови реєстрації до 15 січня 2017 року, 27 000 грн – з 16 січня. Місце проведення: м. Львів, вул. Козельницька, 2а (Lviv Business School, LvBS) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1569514519741716/ Вартість: 6 900 грн (знижка для пари – 10%, знижка учасникам Спільноти LvBS – 5%). Місце проведення: м. Львів, Львівська бізнес-школа УКУ та монастир св. Герарда, смт. Гніздичів. Детальніша інформація: www.facebook.com/events/1273580926016364/

2-4 лютого 2017 р.

Надихаюча програма для лідерів «reflexio» Lviv Business School (LvBS)

4 лютого 2017 р.

Змагання з розпізнавання брехні Школа розвитку SPE

Вартість: уточнюйте в організаторів Місце проведення: м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (оф. 8) Детальніша інформація: www.spe.org.ua

6-8 лютого 2017 р.

Програма «Формула успішного управління проектами» Lviv Business School (LvBS)

Вартість: реєстрація до 31 грудня – 4500 грн (з 1 січня – 4800 грн) Місце проведення: м. Львів, вул. Козельницька, 2а (Lviv Business School, LvBS) Детальніша інформація: www.facebook.com/events/634966019998918/

18 лютого 2017 р.

SPE бізнес-форум Школа розвитку SPE

Вартість: уточнюйте в організаторів Місце проведення: м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (оф. 8) Детальніша інформація: www.spe.org.ua

18-19 лютого 2017 р.

Ukrainian Business Marathon Ukrainian Business Marathon

11 березня 2017 р.

Oratory Lviv Open (Відкритий чемпіонат Львова з ораторського мистецтва) Школа розвитку SPE

Вартість: уточнюйте в організаторів Місце проведення: м. Львів, вул. Стрийська, 199 («Арена Львів») Детальніша інформація: www.facebook.com/events/522516404614984/ Вартість: уточнюйте в організаторів Місце проведення: м. Львів, вул. Шпитальна, 9 (оф. 8) Детальніша інформація: www.spe.org.ua

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Юлія Короцінська

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ

ЛІНОЩІВ Лінь дуже часто називають «вбивцею часу», а ще «рушієм прогресу». Якщо дії людини не відповідають нашому баченню і поглядам, ми з легкістю можемо назвати її ледачою. Дитина сидить за переглядом телепередач замість того, щоб робити домашні завдання, – ледача. Чоловік прийшов із роботи і замість того, щоб допомогти вам, сідає за новини в Інтернеті – ледачий. Ви цього року зробили значно менше варення та інших запасів на зиму – теж ледачі… І ніби приємно часом полінуватися та відкинути все на потім, але ми іноді «застрягаємо» в подібному стані, він видається нам дуже приємним, що ми геть не думаємо про наслідки такого пасивного існування. Щиро кажучи, лінь – це не те, як вона виглядає зі сторони. У психології глибинною причиною такого стану вважають невідповідність наших намірів, цілей, завдань нашим справжнім потребам. Тобто відчуття лінощів «атакує» нас тоді, коли ми хочемо одного, а робимо інше. Коли ж наші потреби і бажання співпадають із діями, ми сповнені сил та енергії й не 14

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

задумуємося про те, щоб трохи полінуватися. Згадайте хоча б, із яким настроєм ви прямуєте на зустріч з найкращими друзями чи займаєтеся улюбленою справою! Психофізіологію ліні описав ще російський фізіолог Олексій Олексійович Ухтомський у 20-х роках минулого століття у своєму вченні про «домінанту». В ньому йдеться про те, що коли в нас виникає певна потреба, у мозку з’являється джерело збудження (у відділі, який відповідає за цю потребу), і збудження триває доти, доки потреба не буде задоволена. Але коли ми замість цього намагаємося задовольнити іншу потребу, то вольовим зусиллям активізуємо інший відділ мозку, який має впоратися з певним зав­ данням. Тоді виникає внутрішній конфлікт, а мозок вдається до хитрощів – за допомогою ліні, яка є не що інше, як процес гальмування, друга, «штучна», потреба гальмується у мозку, аби дати волю первинній, «справжній». А тому найбільше ми страждаємо від лінощів, коли йдемо «не туди», займаємося тим, що нам не до душі, й виконуємо чужі, а не власні бажання. Та перейдемо до інших причин лінощів, адже нерідко

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Юлія Короцінська

вони є не короткотривалим станом, а стійкою рисою особистості, яка додає неприємностей та заважає реалізувати потенціал.

1. Неправильно сформоване в дитинстві ставлення до праці. Сюди можна віднести не лише батьківське «ой, ти не так зробиш, краще я сам» чи «зробиш ось це – і дам тобі цукерочку», а й доручення надто складного завдання (наприклад, коли десятирічну дитину просять подивитися за молодшою чи поратися по господарству). В першому випадку мова йде про недостатню мотивацію, відсторонення дитини від праці, у другому – є зовнішня мотивація, за якої, найімовірніше, сам процес праці не буде настільки цікавим та значущим для дитини. А у третьому взагалі можна сформувати страх перед невдачами та тотальну невпевненість у власних силах.

2. Низька мотивація. «Не хочу, але треба робити», «навіщо мені це?», «колись буде по-іншому» – перелік можна продовжувати. Об’єднує наведену категорію переконань недостатність мотивації: людині це не потрібно або ж вона не знає, навіщо саме їй це може бути потрібно. Низька мотивація викликається також недостатньою поінформованістю, невпевненістю у власних силах, внутрішнім конфліктом інтересів та навіть несформованою ієрархією цілей і мотивів, коли людина просто по життю не знає, чого вона хоче. Ніби хоче бути щасливою, забезпеченою, «як усі», але не має конкретних бажань та цілей.

3. Невідповідність умов структурі особистості. Наприклад, коли людина – інтроверт, а працює в активному ритмі, де тільки й встигай, бо інакше

Психологічні причини лінощів

обій­дуть конкуренти. Так, це виглядає як лінощі, але насправді колосальні витрати сил спрямовуються на розпорошення уваги і втримання балансу. Або, навпаки, якщо посадити екстраверта за папери, з часом він теж стане млявим, адже муситиме щоразу глушити свою активність, аби зосередитися. Те саме можна сказати, якщо меланхолік чи флегматик оточений холериками. Постійне зіткнення темпераментів теж втомлює, а потреба побути на самоті виглядає як відстороненість та лінь.

4. Страх. Чи помічали ви коли-небудь, що люди, в яких багато страхів, а особливо соціальних, досить часто страждають лінощами та прокрастинацією (відкладанням справ «на потім»)? І недарма, адже так вони захищають себе від ситуацій, які несуть загрозу. Страх змушує зачаїтися і перечекати. Людина може прокручувати щораз певні сцени чи фрази, але зовні вона виглядатиме пасивною.

5. Лінь може бути апатією, тобто відчуттям власного безсилля, переконання: «що б я не робив для вирішення власних проблем, нічого не зміниться». І тоді це вже симптом депресії чи кризового стану. Якщо ваша лінь триває більше року і ви відчуваєте, що раніше могли зробити значно більше, відслідкуйте, що вибило вас зі звичного ритму і досі не дає спокою.

6. Відсутність порядку та режиму. Можливо, у вашій батьківській сім’ї було нормою жити поза правилами та графіком. Всі прокидалися, коли хотіли, мали безліч вільного часу та діяли за емоційним імпульсом. Або ви залежали від настрою когось із батьків. Або просто були надані самому собі і розпоряджалися своїм часом та силами, як заманеться, від вас просто нічого не вимагали. Тоді очевидно, що будь-які рамки викликатимуть відчуття тиску та апатію. Отож, бачимо: лінощі – це не просто погана звичка, це симптом певної проблеми, яка може жити в нас

грудень /січень / лютий

15

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Юлія Короцінська

роками. Не варто оцінювати лінощі як щось негативне. Насправді вони дуже допомагають – найменше економлять наші внутрішні ресурси. А тому ледачі люди живуть довше. Але не будемо забувати, що іноді ми хибно оцінюємо себе і приймаємо за лінощі дещо інше. Лінощі, які зовсім не лінощі «Тихіше їдеш – далі будеш». Лінощі працеголіків – це теж захисна реакція. З часом, працюючи по 25 годин на добу, працеголік перестає відчувати втому, і тоді організм, аби трохи перепочити, вдається до хитрощів. Подібний стан лякає працелюба, адже він звик усе контролювати, а тут власне тіло перестає підкорятися. Ось у такому випадку варто сказати собі «Стоп!». Вже давно не секрет, що багаторічна гонитва закінчується труднощами зі здоров’ям, нервовими зривами, депресіями, ну, в кращому випадку, дауншифтингом, тобто відмовою від високої посади на користь спокійного життя.

Психологічні причини лінощів

«А якщо це мобінг?» Досить часто лінь є проявом витіснених почуттів, переважно страху та агресії. Наприклад, вас дратує керівник чи хтось із колег, або в колективі прослідковується мобінг (психологічний тиск). Тоді психіка приймає рішення не робити зайвих рухів, аби не наражати себе на психологічно травмуючу ситуацію. «Екзистенційна криза». Жила собі людина, була дуже активна і цікава, мала багато мрій та планів. Але раптом щось сталося. В якусь мить усе стало нецікавим, неважливим, непривабливим. Людина не впізнає саму себе і щодня ставить собі запитання «Для чого я живу?» Якщо вона звертається до фахівця-психолога, то може почути цікавий висновок: екзистенційна криза, або криза сенсу життя. Найбільше до неї схильні тридцяти- та сорокарічні, а також новоспечені пенсіонери. Цікавий факт. Лінощі – ознака високого IQ. Вчені американського Університету Флорида Галф Кост (англ. Florida Gulf Coast University) стверджують, що лінь властива людям із високим рівнем інтелекту. Вони виділили 2 групи людей («художників» та «мислителів») і виміряли їхню активність протягом дня. Виявилося: «мислителі» потребували значно меншої активності. Це пояснюється тим, що їм не потрібні додаткові стимули із зовнішнього світу, вони швидше заглиблюватимуться у власні думки. І саме у цієї категорії студентів було виявлено високий рівень IQ. Отже, як боротися з лінощами? Або 7 кроків до самоактивізації Першим кроком є діалог зі собою. Насамперед варто усвідомити, чого в певній ситуації чи у певний період життя ви справді хочете. Для цього можна поставити собі запитання: «Якби мені не потрібно було робити цю справу, чим би я зайнявся/зайнялася?», або «Якби я міг/могла робити все, що завгодно, що б я обрав/обрала?», «Коли в дитинстві я уявляв/ла себе майбутнім, яким я був/була?» Другий крок – усвідомлення. Лінь – це захисна реакція, а тому подумайте, від яких неприємних почуттів та зайвих дій вона вас захищає. Можливо, ви у конфлікті з колегами, а тому, згадуючи про роботу, хочеться просто все забути. Можливо, вам страшно виходити з декретної відпустки, бо здається, що вже втратили усі навики та й взагалі відстали від життя. А, можливо, хтось на вас тисне і змушує реалізовувати його власні цілі – мати, яка мріяла навчитися грі на фортепіано і тому віддала вас до музичної школи, чи тато, який мріяв стати бізнесменом, а тому спровадив вас на економічний факультет.

16

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ

Юлія Короцінська

Третій крок – складіть схему чи структуру. Наприклад, часто люди не досягають мети через відсутність чіткого плану дій. Тому поставте собі запитання: «Що я можу робити кожного дня, аби стати ближчим до своєї мети?». Наприклад, через рік ви хочете заробляти удвічі більше: «Які кроки я повинен для цього пройти?», «Наскільки та як саме я здатен зараз збільшити свій щомісячний дохід?», «До яких фахівців я можу звернутися і порадитися щодо цього питання?». Якщо ви хочете знайти хорошого чоловіка: «Як я можу подати себе?», «Що реально поліпшити в мені, аби стати ще більш привабливою (фігуру, зачіску і т.д.)?», «Як я здатна розширити своє коло спілкування?», «Де зустріти того, хто може мені сподобатися?». І так далі. Чіткий розпорядок та план допомагають думкам структуруватися, а вам – не «розтікатися». Четвертий крок – тренуйте волю. Це не означає: ви повинні робити те, що не подобається. Навчіться не піддаватися слабкостям і не дозволяйте лінощам оволодівати вами одразу. Найкраще тренують волю спорт та будь-які інші регулярні дії (хобі, щотижневі традиції і т.д.). Регулярність робить майбутнє спланованим, а отже, не таким несподіваним, до того ж, ви навчитеся переключатися з однієї справи на іншу. П’ятий крок – формуйте оптимістичне мислення. Коли думати, що все робиться даремно, то й справді: для чого що-небудь робити? Адже там, де ви прибрали, з часом знову буде насмічено, нова ідея через рік буде не така вже й актуальна. Але робити все варто заради процесу, лише тоді це приноситиме

Психологічні причини лінощів

задоволення. Крім того, кожен наш наступний крок – щабель до зростання. Якби ви колись не вивчили абетку, навряд чи змогли б читати книги чи навіть цю статтю. Якби ви виросли десь у лісі й не навчилися розмовляти, то навряд чи мали б тих друзів і те коло спілкування, яке у вас є. Речі, що видаються буденними, насправді будують нашу реальність і є фундаментом для нашого майбутнього. Шостий крок – будьте «тут і тепер». Навчіться одному дуже важливому правилу: коли ви щось робите, робіть це з душею, думаючи лише про цю справу, зосередившись лише на ній. Відганяйте думки про минуле чи майбутнє, інакше ризикуєте «застрягнути» у спогадах чи фантазіях. До речі, про це вміння часто говорять щасливі люди та довгожителі. Сьомий крок – змоделюйте власне майбутнє з максимальним використанням власного потенціалу. За допомогою попередніх кроків ви навчилися усвідомлювати причини своїх лінощів та структурувати свій час і думки. Тепер визначте кінцеву точку. Куди ви хочете потрапити, якщо позбудетеся лінощів? Для цього є чудові техніки: «Мій ідеальний день», «Лист самому собі через 10 років», «Якби мені залишилося жити лише місяць». Вони виконуються у вигляді листів чи есе, завдяки яким ви можете ранжувати власні пріоритети і торкатися бажаних емоцій, наближаючи їх до себе.

грудень /січень / лютий

17

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Гордій Остапович

ЯК ЗАПАМ’ЯТАТИ ТЕ, ЩО НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ПАМ’ЯТІ? Наша пам’ять підкоряється деяким законам. Вони прості й зрозумілі. І більшість існуючих мнемонічних технік використовують більшменш одні й ті ж принципи. Їх є чотири:

1. Кольорове набагато краще запам’ятати, ніж чорно-біле. Тут усе зрозуміло. Колір приваблює нашу увагу, утримує її на собі. А це значить: голова встигне більше попрацювати саме з такою інформацією, що виділяється серед сірого тексту чи чорнобілих фотографій. Власне, саме з допомогою фотографій і досліджують цей принцип. Останні опубліковані дані − про експеримент, який проводився у Німеччині в 2009 році, де піддослідним показували сотню пейзажів-фотографій. Із них 50 були кольоровими, а 50 – чорно-білими. На безсюжетних знімках зображувалися ліси, гори, озера, ріки і т.д. Пізніше до цієї сотні додали ще 100 фото. На нових фотографіях також відтворювалися безсюжетні пейзажі, й нові зображення також поділялися на чорно-білі та кольорові по 50 кожного виду. Людям, що брали участь у експерименті, потрібно було назвати, які з цих 200 фото вони вже 18

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Гордій Остапович

бачили. Виявилося, що серед кольорових фотографій всі майже безпомилково сказали, на які вони вже дивилися. А от із приводу чорно-білих було багато сумнівів. Велику кількість згадати не вдалось. І плюс до того піддослідні часто вказували чорно-білі фотографії, яких вони не бачили, й говорили, що саме їх показували на етапі запам’ятовування.

2. Те, що рухається, набагато краще запам’ятати, ніж нерухоме. Також, думаю, ніяких питань виникати не повинно. Якщо стоїть група і раптом одна людина починає рухатись у вашу сторону, то це також приверне увагу. Так… про всяк випадок. Ось причина того, що саме цю людину ви запам’ятаєте краще, ніж тих, хто залишився на місці. На рух реагують усі живі істоти. Те, як ми сприймаємо рухому інформацію, – це спадок від наших предків, що нерухомі предмети не вміли бачити взагалі.

Як запам’ятати

У моєму житті є багато речей, що я ніколи не забуду саме через це. Кольори, звуки, рухи можуть викликати такі емоції, які реально не дадуть забути про прожите. Емоції – саме вони є причиною того, що наша пам’ять щось закарбовує в собі. І це про себе може сказати кожен. Я говорю не тільки про ті штуки, що ставалися з людиною в дитинстві й чомусь закарбувалися в пам’яті. І навіть не про ті речі, які ставалися вперше. Перше кохання, перше заняття сексом – це все переважно люди запам’ятовують. Але зараз говорю про речі, забарвлені в якісь такі фарби, огорнуті такими емоціями, що перетворилися на незабутні (хоча і перше кохання, і перший секс також не проходили, м’яко кажучи, беземоційно). Не важливо, які це були емоції. Може, страшні, може, смішні. Але у будь-якому разі дуже сильні!

3. Те, що кричить, краще запам’ятовується, ніж те, що мовчить. Мова тут іде не так про крик, як про звук. Хоча жінки часто підтверджують існування цього принципу запам’ятовування, говорячи: поки до чоловіка не крикнеш, він не зрозуміє. Але все ж. Гучний звук – це те, на що потрібно реагувати. Бо інакше може статися щось не зовсім приємне. Хоча мова йде не лише про гучність. Адже на те, як ми сприймаємо інформацію, звук впливає напряму. Наявність звуку чи його відсутність може зробити з нашим сприйняттям такі дивні речі, про які ми б ніколи не здогадалися. Зокрема, якщо людина буде їсти і в цей момент слухати звуки іншої їжі, то це може навіть призвести до втрати смакового відчуття. Тобто, якщо вам дати зефір й увімкнути звуки з відтворенням, як хтось їсть свіже яблуко, то, найімовірніше, вам буде здаватися: ви їсте явно не зефір.

4. Останній принцип пам’яті найбільше впливає на нашу здатність запам’ятовувати: вульгарне набагато простіше запам’ятовується, ніж те, що у межах етики. Ті, в кого є діти, мене добре зрозуміють. Бо деколи складається враження: слова, що в тексті замінюють символами «%#@», якось самі залазять у пам’ять і залишаються там назавжди. І це не лише дитяча проблема. Ось і виходить: аби щось добре запам’ятати, потрібно таку інформацію розфарбувати, додати до неї руху, звуку. І приправити похабщиною. Вміння це робити навіть із найнуднішими текс­ тами, формулами чи цифрами дозволяє безмежно довго утримувати увагу на такій інформації, що означає: людина набагато краще зможе її запам’ятати.

Події, що трапилися на Майдані, або ж те, що трапилося 11 вересня багато років тому, в багатьох викликали такий емоційний вибух (насправді не знайшов іншого слова), що навіть ті, хто не був безпосереднім учасником катастрофи чи бійні, все одно пам’ятатимуть ці дні. Причому деколи в дуже дрібних деталях. Бо так працює наша увага й наша пам’ять. Небезпека безпосередньо мені може не загрожувати, але я усвідомлюю її, і ось уже всі органи чуттів ніби множать свої можливості у декілька разів. Очі, вуха, ніс – все це ніби починає вловлювати таке, що в звичному стані залишається непомітним. Це відбувається без нашої на те волі – тіло робить все, аби підготуватися до чогось важкого й страшного. У такі моменти думати важко, але помічати легко. грудень /січень / лютий

19

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Гордій Остапович

Не лише страшні речі приводять людину в подібний стан. Хороший фільм, який ви подивилися з друзями в кінотеатрі, – це також набір емоцій. Вони продумано й цілеспрямовано викликаються у вас з допомогою зображення, слів, музики, сюжету. І часто ці емоції настільки сильні, що ще довго впливатимуть на наше життя.

Як запам’ятати

нас посиленої роботи уваги, що належить до дуже енергозатратних процесів. І у випадку, якби людина прожила хоча б із місяць у режимі «пам’ятати все», то це б виснажило її настільки, що результат міг би бути трагічним.

Виходить так: оригінальні, страшні, гучні, стрімкі, кольорові, еротичні речі людина запам’ятовує набагато краще, ніж щось буденне й рутинне. Речі, які наповнені емоціями, залишаються з нами ще дуже довго. І часто це довго значить назавжди.

Але я поставлю запитання, яке не давало спокою не одному філософу й не одному психологу: якщо є така інформація, яка за своєю природою дуже швидко втікає з пам’яті, то чи є інструмент, який дозволить залишити її у пам’яті? Якщо голова не залишає в собі сни (говорю про свідоме запам’ятовування!), то чи можна її до цього привчити?

Але. У нашому житті точно є інформація, яка є оригінальною, деколи дуже страшною, нерідко еротичною і аж ніяк не рутинною, причому ми взагалі її не пам’ятаємо. І ця інформація – сон. Сон часто наповнений усіма ознаками інформації, яка повинна закарбуватися в пам’яті людини. Якби у реальному житті з вами трапилося таке, що може статись у сновидінні, то ви б це не забули ніколи. Але сон втікає, він ніби випаровується. Здається, ось я ще знаю, що бачив цієї ночі. А вже за секунду – порожньо. Голова настільки швидко забуває сни, що багато людей думають, ніби у них сновидінь не буває взагалі. А люди, які стверджують, що бачать сни кожної ночі, навряд чи так просто згадають два минулих сни. А витягнути з пам’яті події останніх п’яти-шести сновидінь взагалі виявиться непосильною задачею для будь-кого. Чому ж так відбувається? Це дуже хороша здатність нашої голови проводити чітку межу між тим, що є сном, і тим, що є реальністю. Здорова людина повинна цю границю знати й відчувати, аби, бува, не жити в реальності, наче перебуваєш у сні. Таке розмежування між сном і несном дозволяє нашій голові правильно вибирати, яку інформацію можна забути одразу ж після її сприйняття. Забувати сон – це природно. Так само природно просто забувати будь-що, що ставалося з вами. Це нормальний і навіть феноменальний навик нашої пам’яті – одразу ж забувати інформацію. Чому феноменальний? Ну, якби ми реально пам’ятали все, то можна лише собі уявити, наскільки була би забитою голова непотребом. Звуки кожного автомобіля у величезному заторі, рекламні слогани, які кричать до нас із біг-бордів, тисячі чисел-цінників у супермаркеті. Не в тому річ, що запам’ятати буквально все ми не можемо (подальші розділи покажуть: навпаки, це не менш природно, аніж забувати сон!). Просто запам’ятовування вимагає від

А чи може наша голова пам’ятати події двох останніх сновидінь? А трьох? Десяти? Так. Інструмент для цього є. І пам’ять привчити до такого зовсім не настільки важко, як може здаватися. Для цього застосуємо пристрій, що є доступним і дешевим. Ми будемо користуватися ручкою та папером. Для тих, хто хоче привчити себе пам’ятати сни, потрібно робити дуже просту штуку. Біля ліжка завжди тримати ручку й папір. І як тільки просинаєтесь, одразу ж потрібно записати те, що залишилося в пам’яті з вашого сновидіння. Навіть якщо прокинулися серед ночі, все одно варто записати слово, фразу або ж декілька речень із того, що ви ще пам’ятаєте. Не можете згадати чітко? Значить, згадуєте будь-який об’єкт чи людину, що ви тільки-но бачили. Чи будь-який запах. Обсяг того, що ви згадаєте, для початку не має зна-

20

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

ГЕНІАЛЬНІСТЬ чення. Головне – почати згадувати. І записувати. Якщо ви прокинулися зранку, то запис сну має бути першою дією. Не біжіть у туалет, не чистіть зуби, не варіть ранкову каву! Перше, що ви робите, – записуєте збережене в пам’яті з вашого сну. Ви це повинні повторювати декілька днів підряд. Я можу передбачити: десь на третій-п’ятий раз вам не вистачить паперу, який триматимете біля ліжка. Причому ви не просто пам’ятатимете кожен наступний сон, що насниться. Ви чітко знатимете, в яку саме ніч яке саме сновидіння переглядали. Якщо ви почнете записувати сни й будете так робити днів із десять, то ці дні будуть наповнені цікавими й оригінальними пригодами, про можливість яких ви навіть і не здогадувалися. Ваші сни відповідатимуть вам на питання, що цікавлять. Вони розважатимуть, будуть давати уроки, застерігати, підганяти в роботі. Та колосальна праця, яку ваш мозок робить вночі, вже не стане такою, якою можна знехтувати, бо про неї не пам’ятаєте. Ви зовсім по-іншому оцінюватимете свій сон, який, крім того, що стане яскравішим і цікавішим, перетвориться на такий, від якого нічний відпочинок сприйматиметься якіснішим. Описане відбуватиметься з вами деякий час. Якщо ви записуватимете сни декілька днів, але потім закинете цю справу, то ефект яскравих сновидінь ще залишиться з вами трохи. Але з часом він повільно зникне і ви повернетеся до життя, коли сон може щезнути з пам’яті просто за лічені секунди після розплющення очей. Свою пам’ять можна привчити пам’ятати сни. Байдуже, що саме сни відносяться до тої інформації, яку ми забуваємо дуже швидко. Нам потрібно записувати те, що залишилося в пам’яті, одразу ж після прокидання і робити це тривалий час. Записи на папері вимагають від нас і від нашої голови набагато серйознішої роботи, аніж просто спогад. Роблячи запис, ми можемо водночас аналізувати інформацію, порівнювати її й оцінювати. Саме це і є однією з основних причин, чому люди, які постійно щось записують, здатні зробити значно більше в плані інтелектуальної роботи. І це стосується не лише снів та запам’ятовування того, що ми бачили у сновидінні. Запис будь-якої інформації в рази покращує те, як ми цю інформацію запам’ятаємо та згадаємо у майбутньому.

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТЕХНІЧНІ НОВИНКИ АНАЛІЗУЮТЬ... ПІТ!

Учені із Університету Каліфорнії у Берклі (англ.

University of California, Berkeley) розробили сенсорний пристрій, який може аналізувати молекулярний склад поту людини та давати інформацію про важливі хімічні зміни у тілі. Цей давач («датчик»), вмонтований у браслет, можна носити постійно або ж за необхідності – наприклад, під час тренування чи реабілітації після хвороби. Усі зафіксовані дані негайно передаються на спеціальний мобільний застосунок. Важливою інновацією цієї новинки є те, що давач аналізує піт комплексно, а не за одним параметром. Фахівці наголошують, що дослідження поту не є настільки точним, як аналіз крові, адже на склад поту впливають, наприклад, мікроби зі шкіри. Проте новинка є настільки простою у використанні, що може стати дуже зручним і регулярним засобом загальної перевірки свого здоров’я. А виявлення яких-небудь відхилень від норми гарантує вчасне медичне обстеження вже класичними і більш надійними методами. Стаття про описаний винахід опублікована у журналі Nature. А інші учені із Каліфорнійського університету у СанДієго (англ. The University of California, San Diego) придумали тимчасове татуювання, яке за потом зможе визначити рівень алкоголю у крові. Цей пристрій також прикріплюється на шкіру, а результати відправляє на смартфон користувача.Незвичне татуювання має вигляд тонкої, гнучкої електронної плати, у якій міститься спеціальний давач. Він активує електроди й генерує слабенький ток упродовж п’яти хвилин, а спеціальний гель викликає у людини потовиділення. Уже перші експерименти із новинкою показали дуже точні дані щодо вмісту алкоголю у крові «піддослідних». Також перевагою такого алкотестера є його невисока ціна – усього декілька центів. Тепер дослідники працюють над тим, щоб зробити алкотестер-тату придатним для багаторазового використання. грудень /січень / лютий

21

НАШІ ПАРТНЕРИ

Олеся Ніколаєвич

«Розумним бути модно!» –

у цьому переконана засновник та керівник мовного центру «БОЯР», міні-садка, організатор англомовних таборів «BoyarCamp», молода мама двох діточок, дружина Олеся Ніколаєвич.

– Нам відомо, що Мовний центр «БОЯР» у березні наступного року святкуватиме ювілей – 10 років. Поділіться секретом заснування та успішного десятирічного зростання.

– Ще в школі я почала займатися репетиторством, потім виграла стипендію на навчання в Америці. Додому повернулася з іншим баченням освітнього процесу: американські дітки не тільки навчаються за партами, а й беруть участь у різноманітних іграх, проектах, клубах… Я ще з більшим захопленням взялася за навчання дітей! Учнів ставало все більше, я не встигала бігати до всіх, і так виникла потреба першого офісу. Саме тоді познайомилася з майбутнім чоловіком, і він запустив для мене сайт. Якщо до того всі учні були за рекомендаціями знайомих, то тепер почали приїжджати абсолютно незнайомі люди з усього Львова. Студенткою я дуже хвилювалася, коли через засідання кафедри, залік чи хворобу була змушена скасовувати заняття, адже знала, якою важливою є систематичність у вивченні іноземної мови, тож знайшла собі на допомогу першого вчителя. Ось так, із року в рік збільшувалася кількість учнів, зростав наш колектив. Насправді «БОЯР» завжди був для мене хобі – справою, яка приносить задоволення, майданчиком для втілення ідей. Я здобувала дві освіти, викладала у виші, виховувала сина і доньку, а весь вільний час вкладала у «БОЯР». Сьогодні, крім англійської, навчаємо польській та німецькій мовам. Також надаємо послуги перекладу, підготовки до школи. У нас діє вже два відділення мовного центру – на вул. Дж. Вашингтона та на вул.

22

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Сихівській. А сім’я «БОЯРу» налічує вже більше 30 працівників! Щороку в березні ми з колективом святкуємо день народження нашого центру. А на ювілейні 10 років плануємо запросити усіх учнів, які коли-небудь навчалися у стінах «БОЯРу».

– От про них розкажіть детальніше. Хто Ваші учні?

– Часто помилково думають, що «БОЯР» лише для дітей. Насправді у нас здобувають знання дошкільнята, школярі та дорослі. Є учні, що навчаються сім’ями, багато з дошкільнят «БОЯРу» стають школярами і зростають із нами, додають вивчення другої іноземної мови.

– Чому «БО Я Розумний»?

– Ми віримо і вже неодноразово переконувалися, що кожна людина змалечку є дуже здібна. З великою приємністю допомагаємо студентам розвиватися і в цікавій формі та дружній атмосфері опановувати іноземні мови. Також щороку проводимо традиційну вікторину «The Smartest»: переможцям даруємо сертифікат на семестр безкоштовного навчання у центрі. Це наш спосіб показати діткам змалечку, що своїми стараннями та знаннями, чесними методами можна виграти стипендію. Нехай із таким переконанням вони йдуть і в доросле життя!

НАШІ ПАРТНЕРИ

Олеся Ніколаєвич

До речі, цього року настільки багато охочих взяти участь у вікторині, що довелося навіть організувати відбірковий тур. І вже у кінці грудня відбудеться фінал: ми розіграємо 8 стипендій для різних вікових категорій.

«Розумним бути модно!»

Цікаво, що дитячими таборами дуже зацікавилися батьки. Тому ми організували для них «BoyarCamp Adults». Уявіть собі: дорослі люди зі всієї України віком від 18 до 60 років з’їхалися у табір в Карпатах, адже це чудова нагода вивчати англійську, відпочивати та розважатися.

– Ваші діти теж навчаються в «БОЯРі»?

– Так, саме для них ми відкрили міні-садок. Це особливий, англомовний садочок, завдяки якому мої діти та багато інших володіють англійською як рідною мовою. БОЯР-садок малеча відразу полюбила за просторі, світлі, яскраві кімнати зі сценою, замком, гойдалками та іграшками, а батьки – за чудових вчителів, корисні заняття та систему онлайн спостереження, що дає можливість будь-якої миті батькам на роботі глянути, як гарно їхнє дитя проводить час у «БОЯРі».

– Якими ще традиціями може похвалитися «БОЯР»?

– О, їх чимало! Ми все робимо з любов’ю, і всі успішні проекти стають традиціями. Це насамперед наші події – святкування Дня знань, Halloween. З цього свята, до речі, завжди збираємо багато солодощів та пригощаємо дітей в інтернатах. Наші дошкільнятка чекають свята закінчення семестру, яке називається «Final», де вони отримують сертифікати й нагороди за гарне навчання. Також ми проводимо бал у День святого Валентина: учні перевтілюються у принців та принцес. А для дорослих учнів організовуємо «speed dating» («швидкі побачення»), коли в учасників на знайомство іноземною мовою − всього дві хвилини. Потім їм потрібно обрати найцікавішого співрозмовника. Бувало, що пари співпадали й продовжували спілкування! Дошкільнята традиційно отримують за старання на уроці «candies», а школярі на кожному занятті виборюють зірочки, які колекціонують у своїх щоденниках Starbooks. У кінці семестру вони обмінюють їх на подарунки, коли відбувається зірковий ярмарок StarFair, а найзірковіші учні ще й здобувають кубки!

BoyarClubs вже теж стали традицією, а особливо Cooking Club, Art, Construction, де дошкільнята готують, малюють, конструюють, вдосконалюючи англійську мову. Школярі додатково відвідують відеоклуб, клуб для спілкування та для майбутніх гідів. Ми популяризуємо англійську за межами класу і вже традиційно організовуємо BoyarTrips – англомовні екскурсії та мандрівки. З цією ж метою 4 роки тому ми вперше влаштували BoyarCamp, щоб діти на свіжому повітрі на канікулах із задоволенням практикувалися в англійській. Крім літніх, ми вже організовуємо і осінні, і зимові табори. Діти встигають так здружитися, що просто вимагають частіших зустрічей! Тож цієї зими ми запросили на канікули наших друзів зі всієї України до «БОЯРу» додому, до різдвяного Львова.

Мовний центр «БОЯР» вул. Сихівська, 22 вул. Дж. Вашингтона, 6А http://boyar.lviv.ua facebook.com/boyarlviv (093) 02 99 140 (098) 095 56 79 грудень /січень / лютий

23

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Анна Шпилевська

АБСОЛЮТНИЙ СЛУХ – ЦЕ ДАР ЧИ ПОКАРАННЯ? або Нотатки абсолютника

Чи бачили ви коли-небудь диваків-музикантів, які проходили повз вас і, почувши сигнал машини, різко сіпалися, згодом ставали як вкопані й, ловлячи в повітрі невидиму ноту, намагалися її відтворити? Впевнена: таке з вами хоч раз траплялося. «Чому ж, власне, це були музиканти?» – запитаєте ви. Легко здогадатися: бідака, що тягне на своїх плечах віолончель, скрипку або якийсь духовий інструмент, є представником музичної професії. Почувши, як сигналить машина, зайшовши на мить в «уявний транс», людина здатна просто посеред вулиці заспівати: – Соль-дієз! – Потім, нервово похитуючись, пробурмотіти: – Ні, таки ля... Треба терміново перевірити, чи мій слух не «вийшов із ладу». Ці люди можуть бути як інструменталістами, вокалістами, диригентами, теоретиками музики, так і композиторами. Майже завжди у музичних колах їх кличуть «абсолютниками», тобто людьми, які мають абсолютний слух і чують абсолютну висоту звуку. Отож, давайте з’ясуємо, чи багато у світі є таких індивідів і чи їхній слух – дар або ж покарання?

24

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Абсолютний слух – це здатність розпізнавати будьяку висоту звуку й відтворювати її голосом без попереднього настроювання. Музиканти з таким талантом не тільки визначають звуковисотність музичного інструменту, а й чують, «на якій ноті» звучать гудки у телефоні, скриплять двері і т.д. Талантом чути абсолютну висоту звуків наділені не лише представники музичного фаху, проте й люди інших професій. Шкода тільки, що вони часто навіть не здогадуються про це. Аби розпізнати таку унікальну здатність, треба займатися музикою, елементарно вивчити ноти та грати на якомусь музичному інструменті. Цей хист є рідкісним, а тому дуже цінним у музичному світі. За даними психолога Бориса Теплова, абсолютний слух мають лише 7% серед музикантівпрофесіоналів. Абсолютники завжди перебувають у центрі уваги і дивують своїх колег. Прикметно, що деякі представники музичних спеціальностей можуть називати окремі кольори ниток усередині різнокольорового музичного матеріалу, саме такий феномен називається кольоровим слухом.

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Анна Шпилевська

Це не менш рідкісний дар, про який я обов’язково розкажу в наступній статті. Переваги рідкісного слуху Абсолютники завжди визначають тональності, в яких виконуються твори, можуть називати акорди тієї чи іншої композиції, підбирають мелодії та супровід на своєму інструменті за лічені хвилини, добре пишуть музичні диктанти. Абсолютний слух є цінним і у вокалі. Адже уявіть собі: коли співак виходить на сцену і виконує твір без інструменту, йому найчастіше потрібно «задавати тон». А от коли він сам починає твір на потрібній висоті звуку, це виглядає, як мінімум, ефектно. Вроджений чи набутий? Дуже довго цю рідкісну звукову якість музикознавці вважали вродженим талантом і були впевнені у тому, що він передається від покоління до покоління (те, що передається, – перевірено автором!). Зараз існує думка: слух можна набути штучно й, до того ж, поступово його розвивати. Але, як палиця має два кінці, так і теорія про вироблення абсолютного слуху має своїх прихильників і тих, хто не зовсім вірить у цю чудасію. Теоретики музики різних шкіл та країн часто сперечаються, чи не виявиться набутий слух псевдоабсолютним. Отож, у кулуарах нерідко обговорюють один із методів створення цього феномену. Мова йде про наступне. Якщо людина не має абсолютного слуху, а тільки відносний, кожного дня по кілька разів натискає на інструменті одну й ту ж ноту, запам’ятовуючи висоту її звучання, вона може надовго закарбувати у пам’яті висоту і потім використовувати цю навичку в заняттях музикою.

Абсолютний слух

Для чого ж все-таки потрібен цей феномен? Наявність такого слуху є необов’язковою в становленні музиканта-професіонала, проте вона істотно полегшує засвоєння матеріалу на заняттях музикою. Абсолютний слух стане у нагоді, коли потрібно співати в потрібній тональності без підказки інструмента і не «сповзати» під час співу a capella. Знадобиться він і для того, щоби визначати, чи правильно настроєний інструмент (приміром, стрій може бути зрушений вище або нижче), перевірити, чи правильно музикант бере ноти, коли грає на інструментах із нефіксованим строєм (наприклад, скрипка). «Проте з тою чи іншою складністю може впоратися й людина, котра має й відносний слух!» – скажете ви. І будете абсолютно праві. Сам факт наявності абсолютного слуху в багатьох моментах сприймається як гарантія розвитку музикальності. Та це не завжди так: бувають люди, котрі мають абсолютний слух, але посередньо проявляють себе у музиці, а інколи й просто розлінюються, мовляв, я маю абсолютний слух, навіщо мені займатися і докладати зусиль? Я і так обдарований, все прекрасно вмію і чую! Власний досвід та опитування Оскільки я сама маю абсолютний слух, хочу поділитися з вами плюсами та мінусами такої здатності, а згодом розкажу про своє невеличке опитування серед музикантів-абсолютників. Отож, цим талантом я наділена від народження, передався він мені від мами, адже вона у мене професійний музикант і також має абсолютний слух.

Відносний слух – здатність пам’ятати різницю у висоті звуків, ця складова музичного слуху дає музикантові можливість визначати частотні відстані між нотами в мелодії, інтервалах і акордах. Згодом так само можна запам’ятати й висоту інших нот, проте це дуже складний та довгий процес, і найчастіше слух набувається відносно тембру конкретного інструмента. В музичній практиці існували випадки, коли абсолютний слух вироблявся методом щоденних занять, тільки чи він був істинно абсолютним? Це і досі загадка. Прикладів розвитку такого слуху є безліч, проте вони будуть зрозумілими лише музикантам-професіоналам, тому зупинятися на них я не бачу сенсу. грудень /січень / лютий

25

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Анна Шпилевська

Визначати абсолютну висоту звуків я навчилася у віці 6 років. Це сталося саме тоді, коли я вже добре знала ноти і змогла відтворювати їх на фортепіано. Я була точно впевнена, що всі мої друзі, які навчалися у музичній школі, мають такий самий слух. Коли мама з великою радістю повідомила, що в мене абсолютний, я просто називала їй ноти, не дивлячись на клавіатуру. «І що у цьому такого? Звідки така радість?» – здивувалася я і сіла розбирати новий музичний твір, у той час як мої однолітки безтурботно ганяли вулицею. «Ех, важка доля музикантів»… І тільки коли минуло кілька років, я зрозуміла, що таке абсолютний слух насправді. На уроці сольфеджіо писала музичні диктанти за лічені хвилини, а заздрісні погляди моїх колег-маленьких музикантів тільки підігрівали: «Ач, яка крута, бо абсолютний має». У групі була ще одна дівчинка, яка теж «клацала диктант, як горішки», тож і їй від дітей добряче діставалося. А пізніше слух став мені у нагоді в музичному училищі та в музичній академії (де я розшифровувала нотами також і народні пісні). Вдаватися в професійні подробиці не буду, скажу тільки, що, окрім позитиву, такий слух для мене має й негативну сторону. Уявіть ситуацію: абсолютник приходить на академічний концерт. Приміром, звучить оркестрова музика. Що робить оркестр на початку? Правильно, музиканти налаштовуються. Людина це пропускає крізь призму свого слуху, і якщо якийсь інструмент настроєний на чверть тону нижче, ніж усі, – маємо неймовірну муку для вух. Далі ти сидиш на імпрезі, а на тебе сиплеться мільйон нот і ти чуєш їхню абсолютну

26

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Абсолютний слух

Анастасія Брездень, піаністка: Такий слух допомагає мені чути те, що інші не чують. Адже він дозволяє гостріше й яскравіше сприймати реальність. Тобто ви завжди будете чути голоси з вулиці, зможете їх розрізняти за декілька десятків метрів. Будете чути голоси тварин, музику, шумові звуки і т.д. Задля розваги можна всі ці звуки зіставляти з музичними, визначати їхню висоту і в уяві складати з них музику. Людина з абсолютним слухом може легко сказати, в якій тональності кипить чайник, гавкає пес чи співає пташка. Легко визначити абсолютникам і музику автомобілів, сигналів різних автослужб, дзвінків, свистків і ін.

висоту! Абстрагуватися дуже важко, але згодом я все ж таки навчилася. Важко тепер лише в тому випадку, коли хтось із виконавців фальшивить і ти вже точно знаєш, на якій ноті це відбувається, в якому регістрі і т.д. Звісно, майже всі музиканти чують фальш, проте абсолютники реагують на неї особливо гостро. Приклад номер два. Живучи у Львові, я часто прокидалася зовсім не від будильника, а від гальмування трамваю і від того, як він сигналить. Вставати з ліжка, коли ти почув ноту «сі-бемоль» замість «доброго ранку», вкрай важко. А ще добре, що я не вокаліст, бо музиканти цієї спеціалізації, коли розспівуються, можуть, приміром, використовувати найпростішу розспівку «до-ре-міфа-соль-фа-мі-ре-до», а потім поступово переміщувати її на різну висоту, тим самим розігріваючи зв’язки й переходячи до більш складних вправ і, власне, виконання творів. Як можна співати у розспівці ноту «до», коли ти чуєш її справжню висоту, приміром, «мі»? Жах, та й годі. Але й від цього можна абстрагуватися. Ще одним моїм гірким досвідом є такий факт: всі, хто знає, що у тебе абсолютний слух, просять «задати тон», себто ти ще й на півставки «відпрацьовуєш» камертоном.

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Анна Шпилевська

Абсолютний слух

В останні десятиліття вчені дійшли до висновку, що абсолютний слух «обточується» часом, тобто передається від покоління до покоління. Як твердить Нелсон Фреймер (англ. Nelson Freimer) із університету Сан-Франциско (англ. The University of California, San Francisco): «Генії музики найчастіше формуються на генному рівні». Науковець не один рік досліджував людей із абсолютним слухом та їх родичів. Окрім цього, його дослідження стосувалися тих, хто почав займатися музикою в ранньому дитинстві. Виявилося, що найкраще абсолютний слух розвивається в тих, у кого в роду були абсолютники, проте зовсім не у тих, хто почав заняття музикою дуже рано. Фреймер зробив такий підсумок: існує генетична схильність до абсолютного слуху, проте цей дар розвивається лише на заняттях музики. Із мінусів – я чую, на якій ноті закипає чайник, гудить пилосос, скавулить пес, гальмує чи сигналить машина, звучить гудок телефону, скриплять двері і т.д. Так, пропустити перераховане повз вуха і свідомість можна, якщо навчитися з цим жити. А ще бувають деякі ситуації, коли твій слух перевіряють. Наприклад, люди, далекі від музики, дають тобі на фортепіано ноту в дуже низькому або надто високому регістрі і, коли ти не визначаєш її (бо фізично не можеш цього зробити), жартують і підколюють, себто «Ну-ну, і де той твій абсолютний?». Що їм тоді, бідняткам, розкажеш… Не будемо лише про мінуси. Переваг також є багато. Адже можна підбирати мелодії й супровід улюблених музичних творів, пісень, тому ти часто акомпануєш своїм друзям, «з ходу» підбираєш ту чи іншу композицію, радо музикуєш і не дуже переймаєшся, де дістати ноти улюбленого твору. З переваг – я інколи «бачу» колір тональності. І це, звісно ж, дуже приємно. Стереотипно до-мажор для мене білий, сі-бемоль мінор – чорний, сі-бемоль мажор і мі-бемоль мажор – глибокі, оксамитові, забарвлені у темно-синій і темно-бордові кольори, ре-мажор – зелений, це колір весни й оновлення, а ля-мажор – світло-салатовий, це тональність щастя. Чому я в уяві бачу саме такі кольори? Частково можу пояснити, проте вичерпної відповіді на це запитання не маю. Одним словом, абсолютний слух у моєму житті має як позитивну, так і негативну сторону. Щодо опитування, яке я провела серед друзів та колег, відчуття двоякі. Всі опитані музиканти вважають: абсолютний слух є важливим, але не настільки, наскільки пам’ять і гармонічний слух. Можна мати відмінний гармонічний слух та пам’ять і чути краще, ніж музикант із абсолютним слухом. Як уже було зазначено, є представники музичної сфери, що чують не тільки абсолютну висоту, а й колір самої тональності. Причому одна і та ж висота

Окрім абсолютного слуху, існують й інші складові музичного слуху: Внутрішній слух – здатність подумки уявити музичний твір, мелодію й окремі звуки, «почути» їх у голові. Згадаймо, приміром, буремного віденського класика, Людвіга ван Бетховена, який, втративши слух, продовжував писати музичні доробки, керуючись тільки внутрішнім слухом, і робив це з феноменальною точністю. Звуковисотний слух – можливість чути, чи відрізняються звуки по висоті навіть при найменшій різниці. Мелодичний слух – вміння почути, куди рухається мелодія, себто, як змінюється висота звуків у міру звучання мелодії. Такий слух забезпечує цілісне сприйняття всієї мелодії, а не тільки її окремих звукових співвідношень. Відносний або інтервальний слух – дозволяє визначати висоту музичних звуків, порівнюючи їх із уже відомими. Велика кількість успішних музикантів володіють тільки добре розвиненим інтервальним слухом. Метроритмічний слух – допомагає визначати тривалість звучання звуків в їхній послідовності (ритм), їх сильні та слабкі долі (метр), а ще стане у нагоді для визначення змін швидкості звучання музики (темп). Гармонічний слух – хист чути гармонічні співзвуччя – два й більше звуків, що звучать одночасно, і розрізняти послідовності таких акордів. Ладовий слух – здатність визначати лади – мажор та мінор (головні лади, які складають основу європейської музики. Окрім них, існують й інші лади, але це виключно музичні деталі). Тембральний слух – вміння колористично розрізняти тембральне забарвлення звучання голосів та інструментів, звуків та їхніх сполучень. Такий слух зазвичай добре розвинений у оркестрових диригентів. Поліфонічний слух – дар чути та уявляти рух двох і більше мелодійголосів усередині загальної звукової тканини музичного твору. Динамічний слух – навичка, яка дозволяє визначати гучність звучання і його зміни. Фактурний слух – здатність сприйняття манери технічної та художньої обробки музичного твору – його фактури. Фактурний слух повинен бути добре розвинений у композиторів і аранжувальників. Архітектонічний слух – відчуття форми музичного твору, здатність визначати різні закономірності її будови на різних рівнях. Усі ці види музичного слуху є у кожної людини, проте не всі розвинені однаково добре. Розвитком музичного слуху займається спеціальна музично-теоретична дисципліна – сольфеджіо.

грудень /січень / лютий

27

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Анна Шпилевська

Тереза Катарина, скрипалька: Коли мала 4 роки, бабуся «ставила» мені голос, а також навчала гри на скрипці. А в 5 чи 6 років одного ранку я прокинулася і зрозуміла, що зі мною щось не так. Здавалося: пташка, яка прилетіла і сіла на підвіконник, цвірінькає якоюсь мелодією. Зі сну здалося, що мелодія крутиться нотками у голові. Це було прекрасно, бо я могла з точністю вгадувати, яка саме нота звучить, і записувати її. Пізніше повторювала мелодію на фортепіано. Пташка прилітала знову й знову і кожного наступного ранку тішила мене ненав’язливими мелодіями, які одразу ж перетворювалися в ноти. З часом крізь сон я чула всі нотки. Саме тоді зрозуміла, що це трішки заважає. Деякий час сердилася на свій абсолютний слух. Іду і чую, що машина чи маршрутка сигналить на ноті «ля» (до прикладу), а всі знайомі немузиканти сміються з мене й кажуть: «У тебе все добре з головою?». З абсолютним слухом було некомфортно, але з часом я зрозуміла, що це дуже виграшно, адже грати щось на слух, підбирати й імпровізувати в будь-якій тональності для мене є легким завданням. Також мені часто заважає, коли хтось грає фальшиво.

28

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Абсолютний слух

звуків (енгармонічно рівні тональності) в різноманітних ситуаціях звучить по-різному. Приміром, моя колега під час прослуховування одного твору чує, що звучить до-дієз мажор, а коли відтворюється інший твір, для неї це ре-бемоль мажор, хоча по звуковисотності ці дві тональності абсолютно ідентичні. До-дієз мажор музикант вважає прямолінійною, насиченою, а ре-бемоль мажор – оксамитовою, м’якою тональністю. Енгармонічно рівні тональності – дві тональності (мажорні чи мінорні) містять енгармонічно рівні тоніки, їхні гами звучать однаково, проте записувати їх слід по-різному. Знову ж таки під час відвідин концерту, на якому присутня фальш або інструменти настроєні вище або нижче норми, коли вокаліст співає, понижуючи чи підвищуючи на чверть тону, це дуже погано впливає на психічний і моральний стан абсолютника. Щоби не заглиблюватися у деталі абсолютної звуковисотності, потрібно комбінувати музичні заняття і відпочинок. Ще одна подруга-музикант на моє запитання, чи не заважає їй абсолютний слух у буденному житті, спокійно відповіла, що навчилася ним маніпулювати: якщо він потрібен – «вмикає» його, а якщо зовсім не стає у нагоді, просто абстрагується від звуків і не чує їх абсолютну висоту. Абсолютний слух – це дар чи покарання? Можу сказати, що відповідь на це запитання у кожного абсолютника суб’єктивно своя. Та головне у музичних заняттях – не звертати увагу на абсолютний чи відносний слух, постійно вдосконалюватися й розвивати музичний талант.

ГЕНІАЛЬНІСТЬ

ОРЕНДА КОНФЕРЕНЦ-ЗА ЛУ

Пропонуємо два зручних зали у центрі міста (поруч з Магнусом) для проведення Ваших тренінгів і конференцій; презентацій, кінопоказів, клубів, корпоративних і інших розвиткових заходів. Ідеальна атмосфера для навчання і розвитку! Вигідні умови співпраці! Зручний великий зал (65 кв. м.) на 20–30–40 осіб Компактний малий зал (25 кв. м.) на 10 – 15 учасників Особливості залу: • Два зали функціонують паралельно або разом • Розставка крісел відповідно до побажань організаторів • Гарна звукоізоляція приміщення • Є кондиціонер • Зручне розташування близько до центру (поруч з Магнусом) • Поруч є різноманітні заклади харчування • Швидкий інтернет, wi-fi • Можливі послуги окремого адміністратора для Вашої події

Найкращі ціни у місті: Вартість години у великому залі – 150 грн/год Вартість години у малому залі – 100 грн/ год. Оренда обох залів одночасно – 220 грн/год. Телефонуйте і уточнюйте вільні дати і години (068) 22 99 135 грудень /січень / лютий

29

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УЧНІ VS УЧЕНИЦІ

У липні 2014 р. на сторінках журналу «Psychological Bulletin» опублікували результати масштабного метааналізу, які засвідчили: дівчатка в середньому отримують кращі оцінки у школі, ніж хлопчики. Й справді, відмінні результати у навчанні асоціюються саме із охайною, старанною й відповідальною ученицею. А ролі «трієчників» і «двієчників» частіше відводяться хлопчакам-хуліганам. Науковці із Університету Нью-Брансвік (University of New Brunswick, Canada) довели, що такі стереотипи виникли недарма. Дослідники Деніель Воєр (Daniel Voyer) та Сьюзен Воєр (Susan D. Voyer) на основі 369 вибірок проаналізували результати навчання близько мільйона школярів із десятків різних країн. Аналіз підтвердив, що дівчатка отримують більш високі оцінки зі всіх дисциплін, зокрема з природничих наук. Проте важливе уточнення, що різниця між успішністю учениць та учнів є неоднаковою: найбільша різниця зафіксована щодо гуманітарних предметів, а найменша – щодо точних. В рамках цього експерименту дослідники також перевірили так звану гіпотезу «кризи хлопчиків», згідно з якою шкільна успішність сучасних учнів поступово знижується, порівняно із рівнем їхнього навчання декілька десятків років тому. У описаний метааналіз увійшли дані, які вдалося зібрати у період з 1914 по 2011 роки. Коли науковці дослідили динаміку зміни оцінок за роками, то виявилося, що перевага дівчат над хлопцями у навчанні простежувалася і раніше. Тому немає підстав вважати, що краща успішність учениць над учнями є тенденцією тільки сучасності.Психологи припустили, що висновки експерименту можна пояснити різним стилем навчання. Коли хлопці орієнтуються тільки на оцінки, а дівчата – на краще розуміння матеріалу, то підхід учениць у підсумку дає кращі результати.Також проблема може народжуватися у сім’ї: поширеним є стереотипне виховання, коли самі батьки переконані, що синові достатньо вчитися на тверду «трійку» чи «четвірку», а від доньки вимагають бути зразковою відмінницею.

30

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

«ЗАРАЗЛИВА» МІМІКА

Мабуть, ви неодноразово чули твердження: варто лише посміхнутися – і світ посміхнеться вам у відповідь. Насправді цей секрет має наукове підтвердження. У людей є вроджена здатність до мімічного наслідування, саме тому ми розуміємо почуття, емоції оточуючих та співпереживаємо співрозмовникам. Психологи із Університету Вісконсина (University of Wisconsin–Madison, USA) Адріенн Вуд (Adrienne Wood), Паула Ніденталь (Paula Niedenthal) та інші науковці екпериментально простежили, що під час соціальної взаємодії відбувається повторення, наслідування виразів обличчя один одного. Тобто чужі емоційні реакції мають силу вплинути і на нашу міміку. Як відбувається цей процес? Якщо поруч з вами людина із сумним виразом обличчя, ви можете неусвідомлено «перейняти» таку ж міміку. У цьому випадку у вашій голові одразу ж виринатимуть спогади, які пов’язані із емоцією суму. Аналогічно копіюються й позитивні емоції. Для такого «переймання» міміки нашому організму потрібна буквально секунда: ми практично одразу ж розуміємо, що в цей момент відчуває співрозмовник. Науковці зазначили, що люди, у яких порушені мімічні реакції (через травми, хвороби, параліч), гірше розуміють й поділяють емоції інших. Вони не можуть точно перейняти й, як наслідок, протрактувати чужу міміку. Звісно, емоційний настрій може вплинути на подальше спілкування комунікантів: коли ви відчуваєте, що мімічні реакції людини викликають у вас неприємні спогади, то підсвідомо стараєтеся щонайшвидше уникнути такого товариства. І навпаки: позитивний, радісний вираз обличчя буде з задоволенням «копіюватися» іншими. Тож посміхаймося! Це не тільки сприяє покращенню нашого настрою, а й спричиняє позитивні, веселі, приємні асоціації у випадкових перехожих. А таке вміння «поширити» свою посмішку у маси – безцінний, унікальний людський дар.

ЦЕНТРИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ •Комплекс розвиваючих занять •Підготовка до школи •«Міні-садок» •Танці •Логопед •Мистецькі заняття •Лабораторія •Art- студія •Kids Club Music

www.babyclub.ua (067) 373-24-25

БЕЗКОШТОВНІ ДЕМО-ЗАНЯТТЯ РЕЄСТРУЙТЕСЬ СЬОГОДНІ!

Англійська Хелен Дорон

легкий, природній шлях вивчення мови для дітей 1-18 р.

(067) 329-24-07 www.helendoron.com.ua

грудень /січень / лютий

31

ТВОРЧІС ТЬ

Хтось називає талант Божою іскрою, хтось – подарунком долі. Дехто переконаний, що талановиті люди – це обрана меншість, а ми стверджуємо, що «талановиті вогники» є у кожному з нас. Але в яких «місцях» їх слід вишукувати? І чи обов’язково талант повинен давати прибуток?

Соломія Чир

ПРИЙМАЙТЕ!

Не закопуйте талант у землю! Насамперед розвінчуємо міф, що талантом наділені тільки «обрані», творчі люди. Насправді ототожнення таланту з творчістю є стереотипом, бо таланти бувають різні: артистичні та технічні, інтелектуальні та фізичні. Погодьтеся, талант потрібен не тільки художникам, співакам, акторам, письменникам, а й математикам, хімікам, кулінарам, юристам. Тобто ті здібності, які Вас надихають, наповнюють мотивацією та дарують задоволення, незалежно від сфери діяльності, можна сміливо називати талантом. А яке визначення цього терміна пропонують словники? Читаємо, що талант – видатні природні здібності людини, хист, обдаровання. Слід підкреслити, мова йде саме про вроджені здібності, які розкриваються й стають навиками тільки завдяки навчанню, праці та досвіду. Цікаво, що колись «талантом» називали давньоримську срібну монету. Про це можна дізнатися з пов­ чальної біблійської притчі про раба, який одержав від свого господаря срібні монети («талант») і просто 32

ТАЛАНТ КИДАЄ ВИКЛИК?

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

закопав їх у землю. Раб міг вкласти гроші з перспективою одержання прибутку, натомість він просто зберіг їх без руху. З часом вислів «Закопати талант у землю» набув алегоричного змісту, тепер цей фразеологізм згадують у значенні занедбувати, ігнорувати, марнувати свій хист. Тож ховати талант у жодному випадку не можна, слід, навпаки, розглядати у ньому шлях до максимальної особистої реалізації. Наприклад, дуже часто саме природні таланти допомагають людям визначитися з вибором майбутньої професії. Той, хто вміє прислухатися до своєї сутності, до своїх потреб, зможе перетворити улюблене хобі в ідеальну роботу. «Обравши професію для душі, Вам не доведеться працювати жодного дня» – таку пораду давав ще давньокитайський філософ Конфуцій. Описаний тип талантів, коли людина реалізовує свої задатки з користю для суспільства, можна назвати соціальним.

ТВОРЧІС ТЬ

Соломія Чир

Талант кидає виклик? Приймайте!

Але, звісно, не кожен талант принесе Вам фінансовий прибуток, славу чи популярність. І талановита людина – це не тільки харизматичний, привабливий лідер чи знаменитий кумир. Насправді деякі здібності можна (і навіть треба) розвивати для себе, задовольняючи естетичні потреби не публіки, а тільки своєї душі (особисті таланти). Головне – дати волю таланту, не притлумлювати його, а леліяти, розвивати, вдосконалювати. Розглядайте талант як природний початковий капітал: ось у Вас є маленьке зернятко, яке потребує бережливого, регулярного догляду. Коли вкласти багато часу, праці, фізичних і духовних сил, дерево Вашого таланту буде щедро плодоносити. Проте що робити, якщо Ви ще не знайшли цього зернятка? У пошуках прихованих талантів Талант не зможе проявити себе самостійно, йому потрібна Ваша допомога. Подумайте, що саме Вас цікавить: спів, гра на музичних інструментах, рукоділля, малювання, танці, спорт, математичні підрахунки, вивчення мов, кулінарія, фотографія... А які предмети Вам найкраще давалися у школі? Можливо, щось завжди манило, захоплювало, але було досі недосяжне через страх ризикнути? А, може, Ваші таланти вже давно розгледіли вчителі, друзі, родичі? Важливу інформацію можуть Вам дати також дитячі мрії про майбутню професію: пригадайте їх і візуалізуйте у своїй уяві. Якщо думка про себе у ролі модельєра, телеведучого, організатора гучних святкувань і т. д. досі викликає приємний трепет, то, може, варто втілювати свої дитячі фантазії у реальність? Коли ж Ви зрозумієте, в якому напрямку хочете і можете рухатися, то пробуйте, вправляйтеся, експериментуйте, читайте про своє зацікавлення, спілкуйтеся з тими, хто «в темі». Смакуйте нові враження та наважтеся на незвичний для себе досвід. Хіба Ви зможете зрозуміти реальну складність заняття, якщо не спробуєте його «на собі»? Наприклад, Ви з дитинства любите співати, але мугикаєте улюблені пісні тільки в душі чи на кухні під час приготування вечері. Дати волю своєму таланту не означає, що Ви повинні негайно написати заяву про звільнення з роботи і йти підкорювати кастинги проектів «Голос Країни» чи «Х-фактор». Почніть із маленьких кроків: заспівайте для друзів під час пікніку, запишіть кавер-версію популярної пісні. Добре вдається? Тепер вибір за Вами: можна займатися вокалом професійно, можна – тільки для себе. Бо не завж­ди

виправдано кардинально змінювати своє життя, потакаючи сміливим мріям. Просто не занедбуйте талант, насолоджуйтеся ним, а життя саме підкаже, які вершини Вам під силу підкорити завдяки своїм здібностям. Ще один приклад, коли Вашими кулінарними шедеврами захоплюється вся сім’я. Можливо, вже час дати посмакувати ними трішки ширшій аудиторії? Популярність соціальних мереж сьогодні відкриває неймовірні можливості перед талановитими та працьовитими людьми: скільки кулінарів-самоучок поширюють інформацію про свої послуги саме через Інтернет! А найбільш здібні тільки й встигають приймати замовлення на святкові торти чи іншу кулінарію. Це стосуєть­ся і різноманітних хенд-мейд товарів – рукоділля часто перетворюється з хобі у джерело прибутку. Цей список Ваших потенційних талантів можна продовжувати до безкінечності. Пошукайте свої задатки у танцях, спорті, комп’ютерних технологіях, поетичному слові, на сцені. Запишіть свої сильні й слабкі сторони, фіксуйте навіть найменші досягнення та перемоги. Важливий момент: не зважайте на стереотипи («У моєму віці вже пізно починати цим займатися», «Я надто юний, щоб братися за цю справу», «Це непрестижно», «А що подумають про мене родичі, друзі, сусіди?» і т. ін.). Через таке оглядання на думку суспільства багато обдарованих людей бояться заявити про себе світові...

грудень /січень / лютий

33

ТВОРЧІС ТЬ

Соломія Чир

До речі, ніхто не обіцяє, що Ви з першого разу віднайдете свій природний дар, проте сам процес пошуку обіцяє бути незабутнім і вражаючим. Формула успіху Так-так, Ви вже не раз чули: знайдіть своє призначення, свою унікальну іскру. Проте мало хто говорить про наступний крок, який необхідно зробити. А він найважчий, бо якою б талановитою не була особистість, без постійного самовдосконалення та роботи над собою позитивного результату годі й чекати. Про це влучно сказав музикант гурту «The Beatles» Джон Леннон (англ. John Winston Ono Lennon, 19401980 р.): «Талант – це здатність вірити в успіх. Цілковиту дурницю говорять, начебто я раптом відкрив у собі здібності... Я просто працював!» Тож вроджений талант насправді нічого не вартий, якщо Ви не сформує­ те з нього навики. Наприклад, той, хто ходить на тренування регулярно, невдовзі обов’язково перевершить досягнення більш талановитого, але лінивого суперника. А чи підкорить музичний Олімп виконавець, який надіятиметься тільки на свій природний дар? Та ні, він завжди буде позаду тих виконавців, які у творчому пориві днюють і ночують на студії. Як бачимо, талант живиться та зростає завдяки щоденній праці, зусиллям, наполегливості та нестримній вірі. Чули формулу, що успіх – це 1% таланту й 99% праці? Отож бо й воно! Секрет видатних людей далеко не тільки в їхній феноменальності... Ба більше, є багато прикладів, які засвідчують: іноді доводиться досягати успіху не «завдяки», а «всупереч»: - Геніальний німецький композитор Людвіг ван Бетховен (нім. Ludwig van Beethoven, 1770-1827 рр.) у зеніті слави почав глухнути внаслідок хвороби. За­діюючи тільки внутрішній слух, він продовжував 34

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Талант кидає виклик? Приймайте!

народжувати свої безсмертні музичні шедеври.

- Видатного винахідника Томаса Едісона (англ. Thomas Alva Edison, 1847-1931 рр.) мама забрала зі школи, бо його там називали нездібним та розумово відсталим. Після 12 років хлопчик вже навіть не намагався здобути академічну освіту, тож не закінчив ні школи, ні коледжу, ні університету. Все, що було у Томаса, – це домашня самоосвіта та безмежне бажання гідно віддячити мамі за її любов, підтримку, розуміння. Автору більше тисячі патентів це вдалося сповна.

- Всесвітньо відомий бодібілдер, зірка бойовиків, кумир мільйонів хлопчиків Арнольд Шварценеггер (нім. Arnold Schwarzenegger, нар. 1947 р.) у дитинстві був худеньким, слабким та хворобливим юнаком.

- А актор Джеймс Ерл Джонс (англ. James Earl Jones, нар. 1931 р.) у дитинстві жахливо заїкався. Пробле-

ми з вимовою були такі серйозні, що декілька років хлопець практично нічого не говорив... А тепер задумайтеся, скільки зусиль, часу й праці слід було вкласти у роботу над собою, щоб після німоти не тільки зіграти у десятках голлівудських фільмів, а й стати впізнаваним у всьому світі «голосом» Дарта Вейдера із «Зоряних воєн» (англ. Star Wars)! Таких прикладів є сотні, тисячі... Проаналізувавши досвід успішних, реалізованих, усміхнених і щасливих людей, можна сформулювати важливу рекомендацію: треба просто вкладати душу в те, що Ви робите.

ТВОРЧІС ТЬ Пропонуємо ще декілька порад для всіх талановитих: - Постійно відточуйте свій талант.

- Рівняйтеся на кумирів, які Вас надихають. Спілкуйтеся з обдарованими, працьовитими, сміливими особистостями.

- Знайдіть свого вчителя (наставника, порадника), який стане Вашим авторитетом в улюбленій справі. Відвідуйте майстер-класи, уроки, тренінги. Вчитися ж ніколи не пізно!

- Не бійтеся виглядати смішним чи незграбним.

- Будьте певні: наполеглива праця завжди результативніша за здібності.

- Не опускайте рук після невдач та в жодному разі не розчаровуйтеся у собі! Будьте терплячими.

- Ставте високі цілі й досягайте їх! Отже, не варто боятися прийняти виклик свого таланту. Кажуть, найцікавіше відбувається поза зоною нашого комфорту. Перевіримо?

«Д «Г «У

ля людини з талантом та любов’ю до праці не існує перешкод».

Людвіг ван Бетховен

оловний прояв таланту – коли людина знає, чого хоче».

Петро Капиця

кожній людині є сонце. Лиш дозвольте йому світити!»

Сократ

ПЕРЛИНИ МУДРОСТІ «Найголовніше – прищепити смак і любов до науки. Інакше ми виховаємо просто віслюків, навантажених книжною премудрістю» Мішель де Монтень

«Нічого визначного ніколи не було досягнуто без ентузіазму» Ральф Волдо Емерсон

«Навіть у товаристві двох людей я неодмінно знайду, чого у них повчитися. З їхніх достоїнств я братиму приклад, а на їхніх недоліках буду вчитися» Конфуцій

«Між людиною освіченою та неосвіченою така ж сама різниця, як між живою людиною та мертвою» Арістотель

«Треба вчитися багато, щоб знати хоча б трішки»

Шарль-Луї де Монтеск’є

«Той, хто хизується своєю ерудицією чи ученістю, насправді не має ні того, ні іншого» Ернест Гемінґвей

«Природа так над усім попрацювала, що ти будь-де знайдеш можливість чомусь повчитися» Леонардо да Вінчі

«Не соромся вчитися у зрілому віці: краще навчитися пізно, ніж ніколи» Езоп

«Ваш час обмежений, тому не витрачайте його дарма, намагаючись жити чужим життям» Стів Джобс

«Якщо ваша єдина мета полягає в тому, щоб стати багатим, ви ніколи не досягнете її»

Джон Девісон Рокфеллер

«Сильне бажання чогось навчитися – це вже 50% успіху» Дейл Карнегі

«Вчись так, неначе ти маєш жити вічно, живи так, неначе ти маєш померти завтра» Отто фон Бісмарк

грудень /січень / лютий

35

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Дана Кушнір

МІФИ ПРО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ Частина 2

Здоровий спосіб життя – поняття, яке зараз можна почути мало не на кожному кроці. Провадити його і модно, і по-сучасному. ЗСЖ – свідчення того, що ви свідомі й турбуєтеся про здоров’я і життя не лише своє, але й близьких. Коли ми чуємо це поєднання слів, то у нас відразу виникають певні асоціації та уявлення. І, звісно, ми впевнені, що хто-хто, а ми вже точно знаємо все, що потрібно і навіть більше. А чи так насправді? Що ж це за популярний «здоровий спосіб життя»? Продовжуємо публікувати розвінчування основних міфів. Отже,

36

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Дана Кушнір

Міф №3.

«Від фруктів неможливо погладшати» «Фрукти та ягоди – суцільна користь: багато вітамінів та мікроелементів, мало калорій, смачно і поживно. Значить, можна їсти без міри. Особливо в сезон, бо ж потім не буде, а вітамінами треба запастися на весь рік!» Приблизно так переконувала моя бабуся. І здебільшого вона мала рацію. Та не все так просто. Насамперед варто пам’ятати, що вітаміни наперед запасти неможливо. Засвоюється тільки частина, необхідна для організму на цей момент, а решта виводиться з організму. Сумно, але навіть коли ви будете влітку кожного дня з’їдати по 2 кг полуниці чи черешні з надією, що десь у січні це вбереже вас від застуди, ви помиляєтеся. Тому об’їдатися фруктами, прикриваючись їхньою користю, не варто. Ну, добре, не запасаються вітаміни. Але ж чого від фруктів поправлятися? Це ж не торт, врешті-решт! Не торт. І калорійність фруктів справді невелика. Найкалорійніші банани – 90 ккал на 100 г. А яка вага одного середнього банана? 150-170 грамів. А це вже 140-150 ккал. А два? Ну добре. Візьмемо яблуко. Калорійність на 100 грамів – 45-47 ккал. Одне яблуко – це в середньому 200 грамів. Вже вдвічі більше. Врахуйте, що в сезон одним яблучком чи персиком обійтися складно. Тому тут варто бути обережними. І зважати на кількість. Якщо ви не маєте наміру схуднути, можна не бути такими прискіпливими в підрахунку кількості до грама. Головне – не переїдати (а, згідно з останніми дослідженнями, це 250, максимум 300 грамів фруктів чи ягід за один раз) і насолоджуватися. Зрештою, будь-який фрукт корисніший за булку чи цукерку. Але, якщо ви худнете чи активно слідкуєте за своєю фігурою, знайте міру.

Міф №4.

«Я за день так набігаюся, що мені ніяких тренувань не треба!» Ви працюєте, спілкуєтеся, ведете активне соціальне життя, маєте кілька цікавих хобі. У вас маленькі діти і ви не байдикуєте жодної хвилинки протягом дня. У вас енергозатратна робота, а після неї ще потрібно зайнятись іншими важливими справами. Робота, сім’я, друзі, подорожі, дозвілля – де взяти ще хоча б кілька годин для тренувань? Крім того, всім відомо, що найоптимальніший вид фізичної активності – це звичайна ходьба. А ви і так цілий день на ногах. То навіщо ще якісь тренування, коли ви молоді, здорові й активні?

Міфи про здоровий спосіб життя

Бути активними у щоденному житті – це правильно. Але варто врахувати, що під час звичних дій і рухів, як-от: ходіння, сидіння, стояння, підбігання ви задіюєте лише певні групи м’язів (в основному ноги та іноді м’язи спини і живота), в той час як інші – залишаються малоактивними. Припустимо, ви багато ходите пішки. Але відповідних навантажень на спину, плечі, руки, груди, таких, які б зміцнили зв’язки та м’язи і постійно підтримували їх у тонусі, не маєте. Тут допоможуть лише регулярні тренування. Крім того, вони позитивно впливають на ваш зовнішній вигляд і самопочуття. Сильні м’язи забезпечать вам надійну опору і підтримку в зрілому віці. Слабкі м’язи ніг, рук, спини, живота значно ускладнюють пересування і найпростіші дії, коли ви вже впевнено можете назвати себе досвідченими індивідами. Крім того, стан м’язів впливає на стан зв’язок і суглобів. При цьому існує пряма залежність: чим краще працюють м’язи, тим сильніші у вас зв’язки, кості й суглоби. На додачу з віком кількість м’язової тканини зменшується і заміщується жировою. Є таке поняття, як саркопенія – вікові атрофічні дегенеративні зміни скелетної мускулатури, що призводять до поступової втрати м’язової маси і сили. Саркопенія значно підвищує

ризик падінь, травм, переломів і, відповідно до даних американського центру контролю за захворюваннями (англ. Center of Disease Control and Prevention, CDC), визнана одним із п’яти основних факторів ризику захворюваності й смертності у осіб, старших за 65 років. Погодьтеся, як би там не було, у старості набагато приємніше жити наповну, аніж доживати у хворобах і немочі. Зрозуміло, що ця проблема не актуальна до певного віку. Але кількість ваших м’язів починає зменшуватись уже приблизно з тридцяти років. А тридцять – це розквіт і саме той час, коли зовсім нема часу на тренування. Тож, якщо ви плануєте активно жити і творити, не лише коли молоді, то варто серйозно замислитися над цілеспрямованими тренуваннями всіх груп м’язів. Це не лише додасть вам сили, витривалості та грації, а й продовжить активне життя на десятки років.

грудень /січень / лютий

37

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Міф №5.

«Якщо я тренуюся, значить, можна їсти все!» Часто буває: регулярні тренування сприймаються як індульгенція для безконтрольного поїдання всього, на що падає око. У спортзалах чи на стадіонах можна помітити людей, які тренуються регулярно та інтенсивно, а виглядають, наче і зовсім не тренуються. Так, найімовірніше, показники їхнього здоров’я деколи кращі, ніж у тих, хто веде малорухливий спосіб життя. Але ж хочеться підтвердження своєї активності не лише у збільшенні сили чи покращенні витривалості (хоча як перше, так і друге – це вже суперові бонуси від занять спортом). Погодьтеся, приємно, коли інші люди можуть помітити неозброєним оком вкладені зусилля і час, що відображаються у тому, як ви виглядаєте, і відповідно їх оцінити. А тут уже без контролю за харчуванням ніяк не обійтися. Знову ж таки, коли говоримо про контроль, не йдеться про жорсткі обмеження без послаблень до кінця життя. Це теж не найкращий варіант. Проте є поширеним підхід: сьогодні – не надто корисні (а то і відверто шкідливі) смаколики, а завтра – відпрацювання на тренуванні. І так можна справді тренуватися щодня по кілька годин, втомлюватися і розчаровуватися. А результату не видно. Якщо його не видно певний час, це не страшно. Якщо ж мова йде про кілька місяців і більше, варто замислитися: щось не так. І проаналізувати, чи не потрапили ви у чарівне замк­нуте коло: з’їсти трошки зайвого - відпрацювати, щоб знову можна було з’їсти зайвого і знову довелося відпрацьовувати. Така собі варіація «крок вперед, два назад». Звичайно, і так теж можна просуватися, просто поступ буде повільнішим і не адекватним до вкладених зусиль. І знову ж це краще, ніж нічого не робити. Та все ж... Можливість відпустити себе та іноді розслабитися, насолодитися чимось смачним і приєм­ ним – абсолютно нормальна і повноцінна складова здорового способу життя. Тільки коли такі послаблення трапляються надто часто, і всі ваші зусилля зводяться до того, щоб «відпрацьовувати» на тренуваннях, то може виникнути думка «а навіщо це все?». І коли вже вона засіла у мозку, то позбутись її важко, а віднайти мотивацію ще важче. Якщо ви тренуєтеся не лише задля насолоди від самого процесу, не лише заради м’язової сили, а й хочете бачити результати своїх тренувань у дзеркалі, слідкуйте за своїм харчуванням.

38

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Міф №6.

«Я тренуюся – значить, я в хорошій фізичній формі» І ще одне поширене помилкове судження. Ви відрізняєтеся від більшості своїх колег і знайомих. Окрім роботи, сім’ї та розваг, ви знаходите достатньо часу, щоб потурбуватися про себе. Ви відвідуєте спортклуб чи регулярно бігаєте на стадіоні чи в парку. Часто ви чуєте захоплено-схвальні запитання «І як же вам вдається все поєднувати?» Ви впевнені, що перебуваєте у чудовій фізичній формі. Адже не може бути поіншому – ви ж все-таки регулярно тренуєтесь. А це не може не позначитися позитивно на вашому зов­ нішньому вигляді. Іноді так легко не помічати пузця, що стирчить над штанами, чи покритого шаром жирку трицепса... Ви тренуєтесь, і це автоматично означає, що ви спортивні, підтягнуті, здорові. Власне, все навпаки. Якщо ви бачите людину спортивну, підтягнуту, в добрій фізичній формі, яку видно неозброєним оком, то, ймовірно, вона тренується регулярно. І зовсім не навпаки. Причину і наслідок можна сплутати. У спортзалі доводиться спостерігати за людьми, що тренуються регулярно, а виглядають так, ніби і не тренуються зовсім. Пам’ятайте: якщо ви чимось займаєтеся, це не означає автоматично, що ви у хорошій формі. Ви у хорошій формі, якщо ви у хорошій формі і це можна

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Дана Кушнір

побачити й відчути. А також, якщо ви прогресуєте, стаєте сильнішими, стрункішими, витривалішими, покращуєте результати. А це завжди помітно. Важливо не переоцінювати свої досягнення. І в жодному випадку їх не применшувати.

Міф №7.

«Здоровий спосіб життя гарантує довголіття» Довголіття залежить від багатьох факторів. Насамперед це генетика. Якщо у вас в родині були люди, що жили довго, то у вас теж є шанс. І здоровий спосіб життя вам допоможе ним скористатись. Але, як ми вже знаємо, здоровий спосіб життя – це не лише харчування і тренування, а і сон, і відпочинок, і стан нервової системи, і рівень стресостійкості... Якщо ж у вашій родині траплялися випадки певних захворювань, то ви можете бути схильні до них також. Але схильність не означає, що ви неодмінно захворієте. Генетика лише приблизно на 20% визначає ваше здоров’я. Так що в основному все у ваших руках і залежить від вас самих. Звісно, 20% – це не 0,2% і не 2%. Це порівняно великі шанси. Здоровий спосіб життя дозволить прожити відведений вам час якісніше, наповненіше, змістовніше, дозволить відсунути появу т.зв. вікових захворювань: серцево-судинних, онкологічних, діабету 2 типу. Навіть у поважному віці ви зможете зберегти активність, ясність і гостроту розуму, здатність насолоджуватися життям. Зрештою, навіщо нам додаткові 10 чи 20 років, якщо впродовж них ми прикуті до ліжка, потребуємо постійного догляду і не живемо, а доживаємо? Чи не краще залишатись активним якомога дов­ ше, навіть якщо нам відведено не 100 років, а 90? Ви майже не можете вплинути на тривалість свого життя. Але на його якість вплинути можете тільки ви. Що вибрати: відмову від миттєвих не надто корисних насолод заради якіснішого і довшого життя чи потурання своїм слабкостям і примхам заради миттєвої насолоди? Вибір лише за вами. Все і зразу не вийде. Обмежити себе в улюбленій їжі, примусити займатися спортом, кинути пити, палити, об’їдатися шоколадом, сидіти за компом до пізньої ночі... все і зразу – занадто великий стрес. Щоб реалізувати подібну ідеальну зміну, потрібно надзвичайно багато енергії, як ментальної, так і фізичної. А її, як правило, не вистачає на все. Врешті, є

Міфи про здоровий спосіб життя

ще й звички, є так званий гомеостаз – стан рівноваги динамічного середовища, в якому відбуваються біологічні процеси. Здебільшого це поняття вживається у медицині та біології. Ваше тіло, розум, нервова система, психіка – все працює на підтримання себе ж у певному стані. І тяжіє до того, щоб пручатися різким змінам. Але поступові зміни, крок за кроком, ми можемо сприймати досить добре. Почати з простого стеження за собою, за іншими, за їжею і думками, що вона викликає, за рухами свого тіла і реакціямидумками. Спершу просто стежимо. Якщо паралельно отримувати нову інформацію про те, що з вами відбувається чи може відбуватися, то все стає значно цікавіше. З часом виникне бажання щось змінити. а тут вже вважайте – ви на шляху до досконалості. Зверніть увагу, що початковий етап, зрештою, як і всі наступні, може бути досить тривалим. Але, як правило, коли не тиснути, не примушувати, шукати задоволення в тому, що робимо, процес захоплює і стає все легшим і приємнішим. Аж поки не прийде час робити наступний крок, а потім ще крок. І от ви вже йдете впевнено і сміливо до свого кращого майбутнього. Ми розглянули лише декілька міфів про здоровий спосіб життя, хоч загалом їх значно більше. У наступному номері ми розвінчаємо ще декілька міфів, які стосуються харчування і тренування. Адже знання, що допомагають підтримувати своє тіло у функціональному стані, а думки неупередженими, направду необхідні кожній свідомій і відповідальній людині, яка займається саморозвитком і прагне досягнути більшого!

грудень /січень / лютий

39

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

КОРИСТЬ ВЕЛОПРОГУЛЯНОК Науковці із Данії встановили, що регулярні велосипедні прогулянки можуть спасти людину від розвитку цукрового діабету 2-го типу. Цей висновок спеціалісти зробили за результатами шестирічних спостережень за десятками тисяч учасників. Організатори розділили експеримент на два етапи. Під час першого «піддослідних» опитували про стан їхнього здоров’я, скарги, хвороби, а також фіксували, наскільки часто вони їздять на велосипеді. Потім учасники проходили повне медичне обстеження. Другий етап організатори провели через п’ять років: «піддослідні» знову відповіли на ті ж самі запитання та пройшли перевірку у лікарів. Виявилось, що ті люди, які регулярно здійснювали велосипедні прогулянки, не підпадали під ризик захворювання на цукровий діабет 2-го типу. А у тих учасників, які у період експериментів вже страждали від цієї хвороби, значно покращилося самопочуття. Загалом отримані результати продемонстрували, що їзда на велосипеді позитивно впливає на тонус організму людини практично будь-якого віку. І важливо запам’ятати, що велопрогулянки можуть стати чудовою профілактикою діабету 2-го типу.

ФІЗИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ ЯК ЛІКИ ВІД ДЕПРЕСІЇ Останні дослідження науковців переконують: активні заняття спортом можуть зменшити симптоми депресії. Учені із фінських університетів Гельсінкі (фін.

Helsingin yliopisto) та Ювяскюля (фін. Jyväskylän yliopisto) організували цікавий «експеримент близнят». Упродовж 1995-2004 років фахівці порівнювали фізично активних близнят із більш пасивними їхніми братами чи сестрами. Виявилося, що тим учасникам, які вели активний спосіб життя, вдвічі рідше доводилося купляти антидепресанти, ніж їхнім найближчим родичам. Такі результати фінського «дослідження близнят» підтвердили експерименти й інших науковців. Наприклад, британські та норвезькі фахівці у рамках дослідження спитали респондентів, які фізичні навантаження вони переносять на роботі та у вільний час. Також «піддослідних» перевірили, на скільки вони схильні до депресій та хвилювань.

Тож недарма останніми роками велосипед є таким популярним засобом пересування. Спеціалісти підтверджують, що це не тільки зручний, економний, безпечний, а й здоровий транспорт.

Результати аналізів показали, що люди, які ведуть малорухомий спосіб життя, страждають від депресій удвічі частіше, ніж ті учасники, які активно займаються спортом! І важливе уточнення, що інтенсивність фізичних навантажень вагомої ролі не грає, бо головне – регулярний рух.

Можливо, й вам не завадить частіше згадувати свого двоколісного друга, адже насправді пересісти на велосипед ніколи не пізно і завжди корисно!

Тому цінна порада для всіх, хто прагне спокою й гармонії: знаходьте час для роботи над своїм тілом, тоді й у внутрішньому світі все буде гаразд.

40

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

ЗДОРОВИЙ РУХ Діагностичнореабілітаційний центр ДРЦ «Здоровий рух» – це ваш шанс повернути собі радість руху! Приємна новина для усіх, хто потребує допомоги у відновленні правильної роботи свого опорно-рухового апарату, чи то стосується спини чи шиї, попереку чи колін! У Львові відкрився діагностично-реабілітаційний центр «Здоровий рух», який на основі сучасного і, що важливо, природнього для організму людини методу – кінезітерапії, допомагає завдяки вправам і відповідним тренуванням знову привести своє тіло у функціональну форму! Суть методу відкривається у самій назві «кінезітерапія», яка походить від давньогрецького «кінезис» – рух і «терапія» – лікування. Грамотне «лікування рухом» під керівництвом сертифікованого лікаря і досвідчених тренерів-реабілітологів на спеціальних сучасних тренажерах допоможе вам не лише подолати хронічні проблеми чи відновиться після травм, але і на майбутнє дозволить убезпечити своє тіло від непотрібних травм у спортивному залі та навчить використовувати його так, щоб зберегти функціональність і у зрілому віці. Спеціалісти ДРЦ «Здоровий рух» працюють із людьми найрізноманітнішого віку – починаючи від підлітків, яким слід налагодити вірну поставу, і звісно з молодими людьми, які травмувались через невірне виконання вправ у тренажерному залі та літніми людьми із хронічними проблемами. У Центрі діагностують і успішно допомагають при: • Гострих та хронічних болях у спині, попереку та шиї; • Проблемах з між хребцевими дисками; • Хронічних захворюваннях і травмах суглобів; • Проблемах з поставою та ходою; • Відновленні після травм і операцій; • Іншого типу реабілітації та профілактиці захворювань. До вашого Здорового руху потрібно зробити лише п’ять кроків: 1. Записатись на прийом до лікаря за тел. 096 060 1212; 2. Прийти на консультацію на вул. Зубрівську 38; 3. Пройти на місці потрібну УЗД діагностику ; 4. Відвідати безкоштовне тренувальне заняття; 5. Займатися під керівництвом тренера по індивідуально призначеній лікарем програмі. Погодьтесь, це прості кроки для того, щоб відновити своє тіло і зберегти його у функціональному стані на майбутнє! Поверніть собі свободу і радість руху!

Телефонуйте 096 060 1212 Приходьте на вул. Зубрівську 38 (Сихів) Заходьте на наш сайт:

http://healthmove.com.ua/

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:

https://www.facebook.com/zdoroviyruh

грудень /січень / лютий

41

ОСОБИСТІСТЬ

Соломія Чир

У вирі несвідомого. Біографія Карла Густава Юнга Швейцарця Карла Густава Юнга навряд можна назвати типовим науковцем: у його вченні психологія тісно переплелася з містичними образами, міфами, телеологічними знаннями та сновидіннями. Ось так, із вірою у надприродне, народилася концепція про «колективне» та «індивідуальне» несвідоме. Тож чи справді образи минулих поколінь (архетипи) впливають на нашу підсвідомість? Шукаємо відповідь у поглядах Юнга, який усе життя перебував на межі науки й містики.

Початок індивідуації Юнга Карл Густав Юнг (нім. Carl Gustav Jung, 18751961 рр.) народився 26 липня 1875 р. у невеликому швейцарському селі. Іоган Юнг, батько хлопчика, був пастором реформістської церкви. Він із ранніх років взявся за освіту Карла, тому в Базельську гімназію юнак прийшов уже добре підготовлений та випереджав у навчанні своїх ровесників. Через те, що хлопець до дев’яти років був єдиною дитиною в сім’ї, він зростав самотнім, замкнутим та відлюдькуватим. Науковець згодом детально аналізував події свого раннього дитинства, визначаючи, як страхи, переживання, неспокійні сновидіння могли вплинути на його доросле життя. Самотність Карл розділяв із книгами – він змалку лю42

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

бив читати, тому багато часу проводив у бібліотеці, гортаючи старовинні видання. У 1895 р. Юнг вступив у Базельський університет (нім. Universität Basel), де вивчав медицину. А перед випускними екзаменами юнак завдяки книзі німецького психіатра Ріхарда фон Крафта-Ебінґа (нім. Richard von Krafft-Ebing, 1840-1902 р.) побачив тісний взаємозв’язок між психологією, філософією та медициною. Після цього Карл вирішив реалізувати свої професійні знання у психіатрії і вже 1900 р. почав стажування в університетській психіатричній клініці Цюриха. Молодий спеціаліст поселився на території лікарні, тож жив фактично ізольований від зовнішнього світу

ОСОБИСТІСТЬ

Соломія Чир

в умовах «психіатричного монастиря». Через декілька років Юнг обійняв тут посаду головного лікаря. Відлюдькувате дитинство таки далося взнаки: Карл зацікавився спіритизмом, тваринним магнетизмом (месмеризмом), відвідував окультні сеанси. Навіть свою першу наукову працю Юнг написав «Про психологію та патологію так званих окультних феноменів» (Zur Psychologie und Pathologie sogenannter occulter Phänomene, 1902 р.). У 1903 р. вчений одружився з коханою Еммою Раушенбах (нім. Emma Rauschenbach, 1882-1955 р.). Слід підкреслити міцність цього шлюбу: пара прожила разом 52 роки й виростила п’ятьох дітей. Із території психіатричної клініки у власний будинок молода сім’я переїхала тільки 1906 р. Юнги назавжди поселилися у невеликому містечку Кюснахт (нім. Küsnacht) неподалік Цюриха. В цей період Карл розпочав викладацьку діяльність у Цюрихському університеті (нім. Universität Zürich). Невдовзі Юнг здійснив справжній переворот у психіатрії книгою «Психологія раннього слабоумства» (Uber die Psychologie der Dementia praecox: Ein Versuch, 1907 р.). Карл не тільки проаналізував усі теоретичні надбання науковців на цю тему, а й запропонував свою експериментальну психосоматичну модель раннього недоумства. Він першим заявив, що мозок є об’єктом емоційних впливів: «емоції супроводжуються хімічними процесами, які можуть спричинити специфічні короткочасні чи хронічні зміни або навіть ураження органів». Завдяки цим досягненням ім’я Юнга все частіше почали згадувати поряд із іменем авторитетного австрійця Зигмунда Фройда (нім. Sigmund Freud, 18561939 рр.).

Юнг і Фройд: не по дорозі Сам Карл згадував вчення Зигмунда ще у своїх ранніх роботах. Зацікавлення згодом переросло у тісне спілкування: 1906 р. Юнг розпочав листування з Фройдом, а через рік спеціально відвідав Відень, щоб особисто з ним зустрітися. Подейкують, що перша розмова титанів психіатрії тривала без перерв більше 13 годин! Фройд так відгукувався про Юнга: «Сама його поява спасла психоаналіз від перетворення у суто єврейське явище». Зигмунд навіть вважав, що Карл повинен був «як Ісус вивчити землю обітовану психіатрії». Щодо своїх здобутків, то Фройд заявив: він зумів «як Мойсей лиш поглянути на неї здалеку»...

У вирі несвідомого

Так розпочався хоч недовговічний, проте знаковий дружній та професійний тандем Юнга і Фройда. Насправді погляди Карла з самого початку мали багато відмінностей із фройдизмом. Швейцарський науковець не розділяв позиції Фройда щодо сексуальної

основи всіх людських вчинків, сновидінь, прагнень, заперечував існування «едипового комплексу». А ще важливою, унікальною характеристикою вчення Юнга був містицизм. Та всі ці відмінності виринули на поверхню тільки згодом – а спочатку Карл публічно захищав концепції Зигмунда. Він заснував Фрейдистське товариство у Цюриху, згодом – перший Міжнародний конгрес із психоаналізу в Зальцбургу. На цьому конгресі з’явилося перше видання, присвячене темі психоаналізу, – «Щорічник психоаналітичних і патопсихологічних досліджень» (нім. Jahrbuch für psychoanalytische und psychopathologische Forschungen). Юнг став редактором цього журналу, а Фройд – директором. А вже 1910 р. у Нюрнберзі було засновано Міжнародну психоаналітичну асоціацію (англ. International Psychoanalytical Association), очільником якої обрали Карла Густава Юнга. Тобто швейцарець виконав важливу роль у процесі зародження фройдівського психоаналізу. грудень /січень / лютий

43

ОСОБИСТІСТЬ

Соломія Чир

Проте біографи зауважують, що чим більше науковець турбувався про захист фройдизму, тим менше проявлялася його наукова унікальність. З часом розбіжності у поглядах вчених ставали дедалі кардинальніші, це вплинуло і на особисті стосунки Фройда та Юнга – їхнє спілкування набуло лише ділового характеру. У 1913 р. у Мюнхені Карла переобрали президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації. Тут відбулася остання зустріч Юнга і Фройда. З цього часу юнгівська школа більше не мала нічого спільного з фройдизмом. У липні 1914 р. Карл залишив посаду президента психоаналітичної асоціації й нарешті ступив на свою «містичну» наукову стежину. Розрив із Фройдом не минув для Юнга безболісно: біографи пишуть, що він занурився у глибоку депресію, вів діалоги з видуманими співрозмовниками і навіть вірив, що в його домі живуть привиди! Сам Юнг охарактеризував цей період життя «творчою хворобою».

У вирі несвідомого

Містична сторона Юнга Карл ще змолоду цікавився міфами, легендами, байками, казками, переказами, тому після відходу від фройдизму із задоволенням взявся вивчати історію та культуру давніх цивілізацій, зі своїм записником він об’їздив весь світ. Зібрана інформація лягала в основу численних наукових праць, а студенти із захопленням слухали лекції, в яких об’єднувалися релігія, міфи та психологія. Юнг навіть сказав, що «людина без міфології є всього-на-всього продуктом статистики». Тому науковець порівнював культури Заходу та Сходу, ознайомлювався з працями середньовічних алхіміків. Згадуючи студентські роки, знову пробував різні методи ворожіння та брав участь у медіумічних експериментах. Також Юнг сприймав сновидіння як віщі знаки – трактування снів нерідко впливали на прийняття важливих рішень.

Проте здається, що відхід Карла від фройдизму був логічним й необхідним, бо для таких гігантів психіатрії все ж було замало однієї орбіти. Концепції Юнга рвалися до самостійного розвитку. Так і сталося: попереду науковця чекали десятиліття плідної роботи й заснування нового напрямку неофройдизму – аналітичної психології. У листопаді 1955 р. померла дружина науковця. Це був страшний удар для Юнга, адже Емма стала не тільки вірним життєвим супутником науковця, а й першою прихильницею вчення чоловіка. За свідченням біографів вчений вигукнув на похороні дружини: «Вона була королевою, вона була королевою!» (нім. Sie war eine Königin! Sie war eine Königin!). У день свого вісімдесятип’ятиріччя Карл усвідомив, що творив, працював недарма: науковця назвали почесним громадянином Кюснахта. Юнг провів у цьому затишному містечку практично все доросле життя, тому таке визнання було для нього особливо цінним. Глибока старість личила мудрому старцю – швейцарець до останніх днів зберігав ясний розум та філософський підхід до життя. Варто згадати і про почесні звання Карла у багатьох університетах, психологічних та медичних товариствах. Усі відзнаки Юнг заслужив невтомною працею: повне зібрання робіт науковця англійською мовою нараховує двадцять томів (англ. The Collected Works of C. G. Jung)! Помер Карл Густав 6 червня 1961 року в рідному домі у Кюснахті.

44

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Хоч швейцарський вчений звітував не про всі свої містичні досвіди, але завжди наголошував, що вірить в існування ірраціональних, неприродних феноменів. «Магічний – просто інше слово для позначення психічного», – так пояснював свої дивні зацікавлення Юнг. Біографів насторожувала тема смерті у житті Карла: наприклад, у його сновидіннях часто фігурували трупи, кров, вбивства. Але в той же час фахівці визнають, що цю негативну тематику науковий геній зумів «заглушити» потягом до творчості та бажанням допомогти людям. Одним із переломних моментів у житті Юнга став інфаркт 1944 р.: в автобіографічній книзі Карл згадував, як споглядав космічні видіння, перебуваючи од-

ОСОБИСТІСТЬ

Соломія Чир

нією ногою на тому світі. Складні психологічні переживання, депресії та містичні інтереси підштовхували науковця до самоаналізу: зрештою Юнг сформував вчення про колективне несвідоме. Ймовірні психічні відхилення не зламали Карла, а навпаки – посприяли збагаченню світової науки важливими відкриттями. Чому науковець взявся досліджувати «несвідоме»? Юнг був переконаний, що «світ висить на тонкій ниточці, і ця нитка – людська психіка». Тож, щоб максимально попередити загрози, які можна очікувати від нашого єства, Карл Густав спробував знайти взаємозв’язок між реальністю, сновидіннями, міфічними символами. Він побачив, що в культурі трапляються типові образи, архетипи, які передають загальнолюдську символіку. Концепція колективного несвідомого означає, що ці архетипи закладені у природі людини від народження й живуть у нашій пам’яті століттями. Типові образи не належать одній людині, вони є ніби «колективним надбанням». Спочатку це є пусті взірці поведінки – «патерни», а вже у психічному світі кожної людини архетипи індивідуалізуються, наповнюються конкретним змістом (індивідуальне несвідоме). Тож мислення має своєрідні «історичні пласти», насичені «архаїчним розумовим продуктом». Для пояснення, що Юнг мав на увазі, слід навести

У вирі несвідомого

його пояснення відносно архетипів жіночого та чоловічого начал «Аніма» та «Анімус»: «Я зацікавився, чому в мені існує якась жінка та ще й втручається у мої думки. Спершу подумав, можливо, це і є «душа», тому спитав себе: чому душу називають «anima» та уявляють її як жіноче поняття? Врешті я зрозумів, що ця «жінка у мені» – це типовий архетипний образ у несвідомому кожного чоловіка. Я назвав цей образ «Аніма». А такий же образ у несвідомому кожної жінки я назвав «Анімус». Юнг описав ще поняття «Его», «Тінь», «Персона», «Самість» та інші. Науковець підкреслював, що насправді архетипів може бути безкінечна кількість, але він закцентував увагу на найважливіших. На основі своїх концепцій вчений розробив техніку вільних асоціацій. Юнг мислив, що оскільки всі емоційні образи, уявлення, думки насправді народжуються у нас не просто так, то словесні «ланцюжки», асоціації можуть показати джерело хворобливих симптомів пацієнта. Або ж ще є метод активної уяви, який люблять застосовувати сучасні психоаналітики: пацієнту пропонують намалювати чи описати довільні образи, що спонтанно виринають у голові. Юнг розумів, що коли людина намагається якомога детальніше перенести свої фантазії (зокрема зі сновидінь) на папір, тоді вона краще розуміє себе, відчуває підсвідомі бажання, потреби. Також вчений перший запропонував поділ індивідів

грудень /січень / лютий

45

ОСОБИСТІСТЬ

Соломія Чир

У вирі несвідомого

«Юнгівський» глосарій

на екстравертів та інтровертів – ця теорія стала класичною у сучасній психології. Екстраверсія, за Юнгом, полягає у спрямованості енергії людини на зовнішній світ, соціальні та практичні аспекти життя, а інтроверсія означає, що для індивіда важливіші його внутрішній світ, фантазії, роздуми. «Шлях до себе» – ось як можна найкраще охарактеризувати юнгівську психотерапію. Під час спілкування з пацієнтами Карл бачив себе не лікарем, а партнером, помічником у вирішенні психологічної проблеми. Варто зазначити, що сотні книг, публікацій Юнга стали надбанням не так психіатрії, як філософії, релігієзнавства, культурології. Концепцію колективного несвідомого нерідко згадують у художніх творах, кінофільмах, творах мистецтва. Прихильники ж наукових підходів до теорій Юнга ставляться насторожено: існування колективного несвідомого неможливо перевірити експериментально. Але якщо за допомогою аналізу архетипів зі снів, міфів, фантазій можна справитися з комплексами та внутрішніми конфліктами, тож ця концепція має право на існування. Головне – не загубитися у вирі несвідомого та не втратити зв’язок із реальністю. Як бачимо, Юнг зі своєю підсвідомістю зумів знайти спільну мову.

46

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Аналітична психологія – один із напрямків неофройдизму, заснований Карлом Густавом Юнгом. У центрі аналітичної психології – поняття «несвідомого», яке Карл поділив на індивідуальне несвідоме та колективне несвідоме. Архетип – «першообраз», яким наповнюється колективне несвідоме. Архетипи змінюються, стають осмисленими під впливом конкретної індивідуальної свідомості. А трапляються вони в образах міфів, казок, сновидінь, релігій, легенд. «Его» – центральний архетип у сфері свідомого. Індивідуальне несвідоме – поверхневий шар психіки, індивідуальне «наповнення» людини, яке часто переходить із несвідомого стану в свідомий (в «Его»). Індивідуація – процес становлення, дозрівання особистості; на шляху психологічного розвитку людини реалізуються її індивідуальні здібності й можливості. За умови успішної індивідуації людина може максимально реалізуватися у соціумі. За Юнгом, саме психотерапія повинна сприяти індивідуації особистості. Колективне несвідоме – залишки досвіду минулих поколінь у психіці людини, отримані в результаті біологічної еволюції та культурно-історичного розвитку. «Персона» – архетип; маска, яку одягає кожен індивід під час зустрічі з іншими людьми. Соціальний образ не тільки допомагає нам справити бажане враження на інших, а й приховати свою справжню природу. «Самість» – образ, що інтегрує свідоме й несвідоме у психіці людини. Цим архетипом характеризується потяг до вираження своєї індивідуальності. «Тінь» – центральний архетип у сфері несвідомого, тут приховується негативна, темна сторона людини.

ЗАПИТАННЯ НОМЕРА

Що таке любов? Дружба? Віра? Надія? Сумнів? Хіба Ви рідко користуєтесь цими поняттями? Але чи знаєте, що вони глибинно для Вас означають? Чи погодитеся, якщо я скажу, що кожне наше визначення є нашим же провідником у світі спілкування і що дуже часто проблеми у стосунках ми отримуємо саме через те, що помилково вважаємо, наче люди, які спілкуються одною мовою, розуміють під однаковими словами однакові смисли? Хіба наші часто вживані слова не є прямим проявом наших-таки думок? Чи варто користуватися чужими, хай навіть енциклопедичними, визначеннями, коли ми можемо створити своє власне? грудень /січень / лютий

47

МАНДРИ

Іванна Подольська

Чого нас може навчити світ?

1. Камбоджійський урок: завжди бути відкритим та готовим до нового досвіду і в житті, і в їжі!

Камбоджа – це не зовсім туристична країна, тому місцеві звикли не виходити з ритму свого буденного життя. Низенькі на зріст камбоджійці сиділи вздовж дороги на дитячих, з погляду європейця, стільчиках і купками, наче насіння соняшника, продавали балют. А тепер увага! Балют – варене качине яйце, в якому вже сформувався плід із пір’ячком, хрящами та дзьобиком. Мій чоловік категорично відмовився це їсти, а я сіла на маленький стільчик і, чітко дотримуючись інструкцій продавця, спочатку випила навколоплідну рідину, яка нагадує курячий бульйон, а потім відколупнула шкаралупу, посипала те, що всередині, сумішшю чорного перцю та солі, і з’їла один за одним два балюти. Було дуже смачно! Я раніше вже ку48

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Ще Тарас Григорович радив: «Чужого навчайся!..». А сьогодні настільки відкритий світ і так багато нагод кожного дня пізнавати нове та досі незнане, що очі розбігаються: з чого ж почати? Адже вчитися можна на кожному кроці й кожної миті, не обов’язково для цього розгортати книжки. Львівський бізнес-тренер Людмила Калабуха надає перевагу живим урокам: вона черпає нові знання з подорожей!

38 відвіданих країн подарували безліч вражень, якими залюбки ділиться з нашими читачами пані Людмила:

штувала м’ясо крокодила, жаби, черепахи та страуса, пила свіжу, щойно випущену кров гадюки і ковтнула її пульсуюче серце, тому для мене ці качині зародки виявилися дуже лайтовою та приємною на смак стравою. Вони принаймні були варені. Чула, що їх їдять і сирими. Зібрався великий натовп, аби подивитися, як це робить європеєць. Хтось приніс домашній рисовий самогон, і я з малесеньких, майже іграшкових чарочок пила у компанії низеньких усміхнених камбоджійців їхнє спиртне, їла балют і відчувала себе Гуллівером у Ліліпутії! Коли ти в іншій країні, то приймаєш її систему координат, а їжа найкраще дозволяє відчути традицію і душу будь-якого народу.

МАНДРИ

Іванна Подольська

Чого нас може навчити світ?

2. Урок гостинності з Грузії: вір і довіряй людям. З грузинською сім’єю ми познайомилися в Інтернеті. Три місяці вели переговори про проживання в її домі, приїхали саме туди, а нам відмовили надати дах над головою, навіть не попередивши, просто тому, що хтось в останню мить запропонував більше грошей! У розпачі серед ночі, з дитиною і валізами ми вже планували ночувати на пляжі. Раптом підійшли незнайомі люди – грузинська родина з трьома маленькими дітьми, що приїхали на відпочинок із Тбілісі. «Це сором для Грузії й грузинів, які на весь світ славляться своєю гостинністю! Ви ж усім про це розкажете і більше до нас не приїдете!» – так вони відреагували на нашу історію. «Знаєте що? В нас у Тбілісі є квартира, а ми на відпочинку будемо ще три тижні, візьміть ключі й живіть там! На вокзалі вас зустріне водій і відвезе куди треба, тільки в жодному разі не пропонуйте гроші ні йому, ні нам – ви нас образите!»

Ось так на всю відпустку ми стали володарями прекрасної квартири у центрі Тбілісі! Нам детально розказали, де є праска, фен, пульт від кондиціонера, але господарям навіть на думку не спало давати вказівки не чіпати великі золоті ланцюги з хрестами чи гроші, які лежали в скриньці на столі у вітальні. Віра в людей, гостинність, щирість, бажання допомогти – ось які настрої є правильними.

3. Поваги до батьків і предків вчить В’єтнам. Рис зростає в колосках, як жито, тільки не з насіння, а з розсади, яку досі вручну садять у Південно-Східній Азії. Все життя цих людей проходить на землі, де вони працюють по коліна у воді. Ті ж технології, що і 100, і 1000 років назад. Померлих селян також досі ховають на рисових полях. І там же ставлять пам’ятники. А коли ці невеличкі земельні ділянки продають зовсім незнайомим, нікому і в голову не приходить викинути зі свого поля могили чужих людей. Нові господарі доглядають за пам’ятниками й своїх померлих родичів ховають поряд. Так і стоять уздовж узбіч дуже давні та абсолютно нові міні-кладовища на рисових полях. А ще у цій країні нема жодного

дому для престарілих! І справжні цінності народу не зміг винищити навіть комуністичний режим! Пам’ять і повага до предків навіть простих робітників наділяє шляхетністю. грудень /січень / лютий

49

МАНДРИ 4. Чеський урок: чітко формулюйте свої бажання! Жила в ранньохристиянські часи дівчина на ім’я Староста, християнка, дочка короля. Батько наказав їй вийти заміж за правителя Сицилії – сивобородого войовничого язичника. Бідолашна дочка плакала, просила скасувати шлюб, але батько мав свої корисливі плани й був непохитний. Староста у відчаї напередодні весілля всю ніч молилася, аби вищі сили зробили хоч щось. А на ранок служниці з криками жаху вибігли з покоїв – виявилося, що за ніч у дівчини виросли великі вуса й борода. Наречений від неї, звичайно, відмовився, а жорстокий батько розіп’яв спотворену донечку. І стала Староста святою покровителькою жінок, які нещасливі у шлюбі. Люди їздять у Прагу в монастир

Лорета помолитися дівчині у весільному вбранні з бородою та вусами, розіп’ятій на хресті. Тож висновок із Чехії: завжди потрібно конкретизувати свої плани і наміри, чітко формулюючи бажання.

5. Йорданія вчить шукати правду в міфах.

Одне з нових чудес світу, загублене і дивом знайдене на території сучасної Йорданії, – загадкове місто Петра! Штучна оаза, створена серед скелястої пустелі за передовими технологіями. Давні люди не тільки збудували гігантські скельні храми та домівки, вони навчилися збирати воду за допомогою системи дамб, кам’яних цистерн і акведуків, що працюють досі. Завдяки яким пристроям вони звели своє легендарне 50

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

місто? Скільки йому років – чотири чи десять тисяч? Хто тут жив і хто заснував? Як можна було так обробити камінь? Для чого гігантські споруди, поряд із якими сучасна людина здається мурашкою? Хто та якого зросту заходив у ці двері? Містоміраж – Петра... Ніхто досі нічого достеменного написати не може, адже досліджене воно тільки на 15% (!!!). Петра вражає гігантськими храмами і, за легендами, збудована велетнями, попередніми расами людей. Всі релігії світу, казки всіх народів та давні книги пишуть про людей-гігантів, які раніше населяли наш світ. А я вважала таке вигадками. В Петрі я повірила, що це правда! Там це реальність, яка не потребує доведення.

МАНДРИ

Іванна Подольська

6. Баварський урок – навіть король не може робити все, що забажає.

Чого нас може навчити світ?

Казковий замок Нойшванштайн височіє в Альпах – побудував його Людвіг ІІ Баварський, якого називають божевільним королем. Цей правитель виявився справжнім мрійником, захоплювався давньонімецькими легендами, будував казкові замки по своїй країні, витрачав величезні кошти на залучення найкращих митців та мріяв про мир і гармонію в усьому світі. Людвіг ІІ був королем і, здавалося, може собі дозволити жити так, як хоче. Проте за нездорову любов до архітектурної величі та розтрату грошей суспільство оголосило його несповна розуму. Правителя позбавили майна, слуг та свободи, запроторивши у божевільню. Згодом він загинув за нез’ясованих обставин. Дослідники сходяться на думці про самогубство – єдиній можливості для короля стати вільним і вчинити врешті так, як хоче. Сумний висновок: навіть найбільш шляхетні королі, які виступали проти війн і насилля та прагнули жити своїми мріями, не можуть бути цілком вільними!

7. Бразилія вчить формувати авторитет.

У кожному туристичному місці є так званий фрі-тур – радість мандрівника! Його суть полягає у тому, що в узгоджений час збирається група, фахівець безкоштовно проводить екскурсію, а вдячні туристи залишають чайові. Нам пощастило потрапити на таку чудову екскурсію по Ріо-де-Жанейро. Артистичний екскурсовод

виявився таким майстром розмовного жанру, що завдяки йому одному можна було зрозуміти всю душу бразильця! На кожному кроці нас закликали купити холодну воду, але ніхто не реагував на продавців та їхні пропозиції, поки не запропонував екскурсовод. Обійнявши якогось дідуся, він сказав, що це його друг, котрий продає ексклюзивні бразильські напої. І кожен турист із групи купив саме у нього! Екскурсовод – гарячий бразильський мачо – просто прорекламував продавця, а ми піддалися на рекламу. Він став для нас авторитетом, бо завдяки своїм професіоналізму й артистизму отримав не тільки добрі чайові та аплодисменти, а також нашу цілковиту довіру. Тож життя потребує пильності! І якщо ми будемо уважні до світу, світ почне відкривати нам свої глибини з кожним новим днем. грудень /січень / лютий

51

УПЕРЕДЖЕННЯ

Ефект Барнума (Ефект Форера) Явище, коли кожна людина вважає точним описом свого характеру такий опис, який дуже загальний, банальний і підходить будь-якій людині.

Віра у різноманітні псевдонауки (астрологію, хіромантію), сприйняття психологічних тестів, гороскопів, пророцтв як правильних – усе це є проявом феномену Барнума. Ефект збільшується, якщо: - людина вірить, що результати індивідуальні; - людина впевнена в авторитеті джерела; - результати тесту, передбачення, опису характеру містять багато позитивних якостей. Не обманюйтеся! Нехай видумані, нав’язані пророцтва не «будують» замість вас ваше життя.

52

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

АБСТРАКТНА КОМУНІКАЦІЯ = ВПЛИВ?

А ЩО МОТИВУЄ ВАС?

Психологи ділять мотивацію на внутрішню та зовнішню. Якщо Ви виконуєте роботу, бо зацікавлені у результаті, то це внутрішня мотивація. А якщо кінцевою метою діяльності працівника є тільки винагорода (заробітня плата, премія, підвищення), то таку мотивацію називають зовнішньою, або інструментальною. Науковці вважають, що коли людина мотивована саме внутрішньо, то вона отримує задоволення від роботи й демонструє кращу ефективність. Таке твердження спробували перевірити дослідники із Єльського університету (Yale University). Вони проаналізували поведінку більше 10 000 кадетів упродовж 14 років їх навчання та початку професійної служби. Вчені зафіксували, що з часом інструментальна мотивація послаблювала позитивний ефект внутрішньої мотивації. Під час навчання зовнішні мотиви поступово витісняли внутрішні, бо перед майбутньою вигодою й винагородою послаблювалися вияви безкорисної активності, ентузіазму, особистої ініціативи. Все це, безсумнівно, шкодило майбутній професійній діяльності кадетів. Тому дослідники зробили висновок, що нашу діяльність необхідно так організовувати, щоб матеріальні стимули, винагорода не були основною ціллю діяльності. Більш ефективною й приємною є робота, до якої лежить ваша душа і в якій цінується сам результат.

Науковці з Університету Південної Каліфорнії (University of Southern California, USA) й Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (University of California, San Diego, USA) експериментально дійшли висновків, що коли людина висловлюється абстрактно, то в очах співрозмовника стає більш впливовою, ніж коли формулює думки точно й конкретно. Під час досліджень вчені давали піддослідним можливість оцінити різні типи висловлювань у різних контекстах (окремі фрази, речення, короткі уривки). Наприклад, учасники читали цитати із виступу політика, який аналізував сучасні актуальні події. В першому варіанті оратор казав, що один із шести американців не може знайти роботу, а також згадував конкретну людину, яка ще 2009 р. втратила роботу й досі не змогла працевлаштуватися. Це приклад конкретного, точного виступу. В іншому варіанті політик оголошував, що американці переживають економічну кризу, якої не було з часів Великої депресії. Це приклад абстрактного висловлювання. Коли учасники експерименту прослухали різні варіанти комунікації, то оцінили оратора за такими характеристиками: наявність влади, компетентність, стиль мислення, людяність. Опитування показало, що піддослідні вважали політика більш впливовим, сильним лідером, коли висловлювання були абстрактними, а не конкретними. Але от щодо компетентності, людяності, стилю мислення таких закономірностей науковці не простежили. Вчені пояснили, що ми очікуємо вміння узагальнювати, бачити картину подій у сукупності від тих людей, в чиїх руках зосереджена влада. Тому коли чуємо абстрактні висловлювання, то одразу ж сприймаємо такого оратора впливовим. Результати дослідження були опубліковані 2014 р. на сторінках американського психологічного видання «Journal of Personality and Social Psychology». Але слід зазначити, що насправді стиль комунікації не завжди свідчить про впливовість співрозмовника. Тому коли ми вперше слухаємо оратора або потрапляємо у нове товариство, то важливо не поспішати з висновками про співрозмовника, щоб не переплутати впливовість зі звичайним дилетантством. грудень /січень / лютий

53

ЦІКАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВСЕСИЛЬНА НАДІЯ Здавалось би, під час прийому на роботу важливу роль відіграють тільки Ваші знання, професійні вміння та досвід. Проте науковцю Ліху Зісбергу (Leehu Zysberg) 2012 р. вдалося довести, що не менш важливою складовою успішної співбесіди є... надія потенційного новачка. В експерименті вченого взяли участь 120 реальних кандидатів на заміщення вакантної посади. Учасники проходили різні типи оцінювання: тестування загальних розумових здібностей, індивідуальне інтерв’ю, групові моделюючі вправи, особистісні опитувальники. Також організатори додали новий критерій відбору – рівень надії. Науковці розглядали надію як мотиваційний фактор, що може позитивно вплинути на процес подолання стресу й хвилювання. Вважалося, що за високого рівня надії збільшується ефективність потенційних кандидатів під час відбору. Ця гіпотеза підтвердилася експериментально: учасники з більш вираженою надією у рамках деяких (хоч і не всіх) відбіркових етапів мали більше шансів отримати бажану посаду. Отже, візьміть до уваги, що елементарна надія на успіх може стати важливим секретом вдалого, результативного відбору на роботу.

54

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

КОФЕЇН І ПАМ’ЯТЬ: РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ ТАНДЕМ Мабуть, серед тих, хто тримає в руках наш журнал, трапляється немало кавоманів. А чи знаєте Ви про вплив кофеїну на людську пам’ять? Вважається, що ранкова кава допомагає швидше прокинутися і збадьоритися. А от науковці із Університету Джонса Гопкінса (англ. Johns Hopkins University, USA) та Каліфорнійського Університету (англ.

The University of California, USA) забажали більш конкретної інформації, тому взялися досліджувати результат дії кофеїну на довготривалу пам’ять. Вчені організували експеримент за участі рандомно обраних піддослідних, яких не попереджали про проведення дослідження. У перший день учасники були присутні на навчальних заняттях: вони обговорювали побутові предмети, зображені на картинках. Одразу після дискусій одним учасникам дали 200 мг міцної кави, іншим – плацебо (речовину без кофеїну під виглядом кави). Наступного дня піддослідним без попередження знову демонстрували різноманітні зображення. Їх попросили відзначити ті ілюстрації, які вони бачили напередодні. За результатами експерименту краще пам’ятали обговорюваний матеріал саме ті учасники, які випили каву у перший день. А після додаткових досліджень вчені підтвердили свою гіпотезу, що для покращення довготривалої пам’яті оптимальною є доза кофеїну, яка міститься у 200 мг міцної кави.

10

Цікавий дайджест

Цікаві дослідження

інструментів для розвитку творчого мислення: 1. Присутність

Творчість у всьому, що нас оточує. Творчість у кожній нашій дії, так наче за нами спостерігають 100 мільярдів очей та орієнтуються на нас. Тут і зараз.

2. Конструктивізм

Ідея неначе будинок – він може бути собачою будою чи пентхаусом, від вашого вміння моделювати місце для інших ідей (людей, проектів) залежить фінальна конструкція. Підкріплюйте свого внутрішнього архітектора, створюючи нові проекти.

3. Регулярність

Прагнемо до майстерності – пам’ятаємо про 10 000 годин дій, що спрямовані у одному напрямку.

4. Ідентифікація “Я-Творець”

Створювати – це природній стан людини, невід’ємний від її суті. Ведення бізнесу, приготування їжі, написання сонету, ораторський виступ – це все неорані поля вашої індивідуальної творчості. Дозвольте собі проявляти різні сезони душі, надихаючи оточуючих.

5. Вміння володіти своєю увагою

Це як вправи для очей, тільки для думок: дивимось зблизька – потім на горизонт, далі знову розглядаємо деталі, а потім в цілому на різних рівнях.

6. Сміливість

Коли людина перша у чомусь – її немає кому критикувати. Критика – це просто зворотній зв’язок. Сміливість для себе – бо лише ви знаєте ЩО для вас означало те чи інше досягнення. Колекціонуйте досягнення, а не бажання.

7. Циклічність

Парабола натхнення – це шанс бути різними. Натхнення асоціюють із динамікою, потоком, хвилею. А коли такого стану немає – спробуйте завмерти. В прямому і преносному сенсі. Ви здивуєтесь тому, що навмисне “тримати” стан бездіяльності не так вже і просто і побачите “нові двері”.

8. Інтерес до пізнання суті або самограйко

Грайте самі для себе. Гра – це чарівний інструмент пізнання суті. У грі можна спробувати нові ролі та стани. Змоделювати себе нового. Вигадайте собі гру, вигадайте правила та грайте у неї.

9. Закоханість в справу

Леліяти, надихати, вкладати – чим не стосунки. А ще трохи віри в неї, у її величність вашу ціль. Мало хто задумується, проте саме цілі допомагають людям бути живими. Любіть свою ціль, любіть її своїм творчим часом.

10. Діяти з почуттям гумору

Все, що я роблю – ідеально, все, що я роблю – безглуздо і не має жодного сенсу – такі відношення до своєї щоденної творчості допоможуть уникати зайвих стресів. Людина, що вміє радіти, жартувати з себе просто створена для титулу “Творець власного життя”.

грудень /січень / лютий

55

НАШІ ПАРТНЕРИ

Тетяна Бойчук

ФІНАНСОВА М УД Р І С Т Ь Минув рік, ще один рік досвіду, досягнень, радості чи розчарування, рік на шляху до мудрості…Кожен чомусь навчився, а дехто зрозумів, чому ще варто вчитися. Львів’яни взагалі багато вчаться, і свідченням цього є велика кількість курсів та тренінгів для дорослих. На таке навчання йдуть люди, котрі усвідомили – і шкільна, і вища освіта дають лише можливість заробляти на хліб, а щоб стати багатою людиною, потрібна самоосвіта, потрібно вчитися постійно. У минулому році я і навчалася, і навчала. Фінансовий консультант проводить курси та тренінги з питань фінансового менеджменту, фінансових пільг та повернення податків, сімейного бюджету. Різні люди, різні цільові аудиторії, різний рівень фінансового забезпечення. Проте є певні поради, котрі визнали корисними більшість учасників нашого навчання. Сьогодні хочу поділитися з читачами саме такими порадами, котрі можна застосовувати і в управлінні фінансами, і взагалі в житті…

56

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

1.

2.

3.

4.

5.

Якщо ви не хочете ніяких змін, значить, вам ще недостатньо погано. Вам має стати набагато гірше, щоб ви захотіли. Це стосується не тільки управління особистими фінансами. Пенсійна, медична, будівельна реформи – це ті зміни, котрі нас чекають у фінансовій сфері. Витрачайте менше, ніж заробляєте – це фундамент грамотного управління особистими фінансами. Саме з цього починається фінансова стабільність. Багата людина – це не та, яка багато заробляє чи дозволяє собі багато витрачати. Це та людина, в якої багато залишається. Той, хто не має власного проекту майбутнього, стає ресурсом для проектів майбутнього інших людей. У сфері особистих фінансів це означає, що потрібно мати фінансовий план досягнення ваших фінансових цілей і, зокрема, вашого гідного майбутнього. Людина не знає, яка ймовірність, що з нею трапиться нещасний випадок або хвороба. Чим рідше відбувається подія, тим складніше вирахувати її ймовірність. Але точно можна порахувати, які наслідки матиме ця подія для нашого

НАШІ ПАРТНЕРИ

Тетяна Бойчук

6.

7.

8.

Фінансова мудрість життя, якщо вона справді відбудеться. Насамперед, наслідки фінансові, тобто витрати і втрати. Все, що вам треба робити, – це полегшити наслідки. Ми не владні над картами, які нам роздало життя. Але ми можемо зіграти якнайкраще тими картами, які є у нас на руках. Варто знати та застосовувати законодавство, зокрема і щодо фінансів та податкових пільг, а також користуватися всіма наявними можливостями фінансового ринку. Гроші в старості – це продовження молодості. Збирайте гроші на своє забезпечене майбутнє з першого свого доходу. А якщо ви досі цього не робили, почніть уже сьогодні. Кожною справою повинен займатися фахівець. Управління фінансами також потребує фахових порад. Саме тому варто звернутися до незалежного фінансового консультанта, принаймні один раз, а ще краще отримувати в нього постійний сервіс.

Якщо ви уважно прочитали всі поради, а особливо останню, телефонуйте та отримайте можливість БЕЗКОШТОВНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ у фахівця. Запис на консультацію та відповіді на питання щодо соціальних пільг та фінансів за тел. 050504475, 0983959804 І нехай Новий Рік стане для вас роком фінансової мудрості! +380505044475, +380983959804 http://vseprogroshi.com.ua tetb.ovb@gmail.com

Тут ви також можете замовити книгу «Десять простих кроків до фінансової стабільності»

грудень /січень / лютий

57

«ЕКСПЕРИМЕНТ» РАДИТЬ

Можливо, Ви ще не читали:

Мистецтво говорити. Іржі Томан. Політвидав України, 1989р. – 293 с. Красномовство здається недоступним багатством. Проте автор книги намагається доступно й ефективно навчити красномовству якомога ширше коло зацікавлених читачів. Поради Томана допоможуть оволодіти технікою розмови не тільки під час публічних виступів, а й у спілкуванні з колегами, друзями, рідними.

Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди. Тал Бен-Шахар. Клуб Сімейного Дозвілля, 2016 р. – 192 с. Тал Бен-Шахар вже багато років вивчає тему щастя, тому інтригує вже з перших сторінок обіцянкою поділитися рецептом щасливого життя. Автор наводить не тільки філософські роздуми, а й конкретні практичні вправи, які допоможуть вам краще зрозуміти себе. Також книга вчить читачів вишукувати власний, унікальний ключ до щастя. Якщо серед студентів Гарварда щорічно є охочі пройти мотивуючий курс викладача Бен-Шахера, можливо, ця робота науковця стане у пригоді й українським шукачам щастя.

Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш. Барбара Шер. Клуб сімейного дозвілля, 2016 р. – 432 с. Більше 1 000 000 екземплярів цієї книги продано у всьому світі. Відомий лайф-коуч Барбара Шер пише легко та доступно, тому її бестселери допомагають людям краще зрозуміти себе, свої прагнення та мрії. А цікаві й оригінальні вправи вчать чітко візуалізовувати стратегії для реалізації цілей.

Усі ми трохи дивакуваті. Міф про масовість і кінець конформізму. Сет Ґодін. Наш формат, 2016 р. – 104 с. У цій мотиваційній книзі ви знайдете відповіді, як не загубитися і вижити в епоху індивідуальності, як не пропустити унікальні бізнес-можливості. Американський підприємець і маркетолог Сет Ґодін переконаний, що в сучасному світі слід робити акцент на неформатності та навіть дивакуватості. Тому дієві поради автора допоможуть читачам вирізнитися із натовпу та досягти успіху у власній справі.

Неординарні. Історії успіху. Малколм Гладуелл. Клуб сімейного дозвілля, 2016 р. – 256 с. Мабуть, кожен з нас хоча б раз шукав відповіді на запитання: «Чим відрізняються успішні люди від звичайних?», «Чому одні отримують все, а інші – нічого?». Малколм Гладуелл, автор бестселерів за версією The New York Times, спробував розсекретити таємниці успіху видатних людей. Книгу часто критикують за стереотипні роздуми і твердження, що азіати – найкращі математики у світі, євреї – чудові підприємці і т. ін. Та конкретними прикладами успіху світових знаменитостей Малколм підтверджує, що і виховання, і країна, в якій ви народилися, і образ мислення насправді мають значення. Назважаючи на існування таких «законів життя», автор обіцяє: успіх вам гарантований, якщо ви витратите на свою справу 10 000 годин! Тож кожен може стати неординарним, головне – наполегливо працювати та максимально задіювати свої здібності й фантазію.

58

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

«ЕКСПЕРИМЕНТ» РАДИТЬ

Можливо, Ви ще не бачили:

Могутність серця (The Power of the Heart), 2014 р., Дрю Геріот, США Документальний фільм, знятий за мотивами однойменної книги, переконує глядачів: серце – не просто важливий фізичний орган людини, воно має силу змінити наші погляди на любов, здоров’я, мрії, стосунки. Аргументи на користь цієї думки озвучили впливові мислителі сучасності: Екхарт Толле, Пауло Коельо, Діпак Чопра, Нік Дональд Волш та багато інших. Мотиваційні міркування переконують кожного чимскоріш відкрити своє серце світові. Це не тільки приверне у ваше життя «потрібних» людей, а й допоможе ступити на правильний шлях віри, істини та внутрішнього багатства. Режисер стрічки – Дрю Геріот, один із творців ще одного знаменитого фільму «Секрет».

Проста історія (The Straight Story), 1999 р., Девід Лінч, Франція, Великобританія, США Фільм показує пригоди сімдесятитрилітнього дідуся Елвіна Стрейта, який вирушає у відчайдушну подорож для того, щоб після десятилітніх чвар нарешті побачитися із рідним братом. Зі швидкістю пішохода, на старенькій газонокосарці Елвін насолоджується мандрівкою, наповненою філософськими роздумами, цікавими знайомствами та сентиментальними переживаннями. Чому іноді варто пожертвувати своїм комфортом і спокоєм, як не зважати на зовнішні перешкоди – шукайте відповіді у стрічці-подорожі легендарного режисера Девіда Лінча. В основу фільму ліг реальний епізод з життя американського дідуся Елвіна Стрейта. Прототип головного героя помер за три роки до прем’єри фільму.

Людина (Human), 2015 р., Янн Артюс-Бертран, Франція Ця документальна картина зібрала історії життя тисяч людей різних національностей, кольорів шкіри, достатків, релігій та сексуальних орієнтацій. Кожен з героїв розповідає, з якими проблемами доводиться їм щоденно стикатися. Реальність демонструє, скільки нещасних, голодних, скривджених людей населяє нашу планету… Різноманіття поглядів та переконань формує багатогранний образ Людини. Глядач неодмінно задумується: а чи має він підстави нарікати на життя, якщо в нього є дах над головою та поживна їжа? Що насправді означає бути Людиною? Глибокі монологи змушують ширше поглянути на світ і на свого ближнього.

BBC: розум людини (BBC: The Human Mind), 2003 р., Джоанна Гіббон, Нік Мерфі, Великобританія Науково-популярний фільм поділений на три частини: «Будь розумніший», «Індивідуальність» та «Заводимо друзів». Мозок досі залишається малодослідженим та дуже загадковим людським органом, але науковці невпинно намагаються підібрати до нього правильні інструменти. У цій стрічці спеціалісти досліджують принципи роботи розуму та радять, як максимально ефективно розвивати свій пізнавальний потенціал.

Перед класом (Front of the Class), 2008 р., Пітер Уернер, США Ця стрічка, заснована на реальних подіях, розповідає історію учителя, що страждає на синдром Туретта. Бред Коен з дитинства не контролює дивних вигуків, недоречну жестикуляцію та інші «тикові» розлади. Всупереч фізичним вадам герой має непохитну ціль: стати учителем. Тому Бред не тільки вчиться жити разом із хворобою, а й вирушає назустріч своїй мрії, переступаючи через насмішки, нерозуміння та десятки відмов. Фільм про силу характеру, мужність і оптимізм заряджає глядачів мотивацією до дії. Як перетворити свої недоліки у потужний фактор подолання труднощів – на екрані демонструє молодий учитель із синдромом Туретта. В основу сценарію лягла автобіографічна книга Бреда Коена «Перед класом: як синдром Туретта зробив з мене учителя, якого в мене ніколи не було» («Front of the Class: How Tourette Syndrome Made Me the Teacher I Never Had»). грудень /січень / лютий

59

ПРО СКОРПІОНА І ЧЕРЕПАХУ Одного разу скорпіон попросив черепаху: «Тут неподалік є річка, а я не вмію плавати – перевези мене через неї на своєму панцирі». «Гаразд, – відповіла черепаха, – ти знаєш, я завжди допомагаю всім, і тобі теж не можу відмовити». Отже, перепливли вони на другий берег, але щойно черепаха скинула скорпіона, так він одразу її і вжалив. Ображена черепаха почала дорікати: «Ну як так можна? Чому в тебе така лиха природа? Я ж завжди допомагаю всім, хто мене попросить, і ніколи не відмовляю в допомозі. А ти вкусив мене після того, як я зробила тобі добро». «Знаєш, – відповів скорпіон, – твоя природа – це допомагати іншим і бути такою, як ти є. А моя природа – це кусати і обманювати. То з чого ти взяла, що твоя природа є доброю, а моя природа – погана?» Насправді більшість людей ми міряємо своїми, геть не найкращими, мірками і упередженнями. А хіба можна живу людину загнати у рамки шаблонів своєї уяви? Насправді ж ніхто не зобов’язаний відповідати нашим уявленням про доброту! Тож якщо навчитись сприймати будь-який вчинок іншої людини як частину її природи, хай навіть і тимчасової, не притаманної їй, то можна позбутись багатьох оцінок, а отже, і суттєво спростити собі взаємне спілкування. Коли у Вашому оточенні трапляється людина, яка, можливо, не така, як Вам хотілося б, то чи означає це одразу, що вона «не добра»? Що з це за гордощі такі – вважати себе добрим, а інших поганими? Хіба не може людина просто бути такою, як вона є, без віднесення її вчинків до жодної з категорій?

60

12/01/02 08/09 │ 2016 │ 2016/2017 │ #04(14)│ #05(15)

ПРИТЧА НОМЕРА

грудень /січень / лютий

61

Нема так зле, щоб на добре не вийшло Про користь сарказму... У 1920 році компанія Kimberly-Clark мало не збанкрутувала через свій новий продукт – паперові салфетки Kleenex. Передбачалося, що їх будуть використовувати для зняття макіяжу, але салфетки зовсім не мали попиту і довго припадали пилом на складах. Одного разу працівник відділу продажу підмітив: «В оцю штуку краще за все було б просто видути ніс, а потім викинути!» Цей сарказм потрапив у яблучко – випадкова ідея збільшила дохід компанії в десятки разів.

P.S. Сьогодні паперові салфетки Kleenex можна знайти в будьякому супермаркеті у багатьох країнах світу.

Якби не розбитий сервіз... «Якщо ніхто не збирається винайти посудомийну машину, то це зроблю я!» – у відчаї вимовила Джозефіна Кокрейн, коли виявила, що скоро від родинного сервізу XVII століття нічого не залишиться! Служниці перебили майже половину предметів, а знатна дама, не знайшовши іншого виходу, вирішила сісти за креслення. Справа розпочалась успішно і незабаром переросла у прибутковий бізнес – 1886 р. з’явилась перша посудомийна машина.

P.S. Машина, яку винайшла Джозефіна, мала вигляд круглої дерев’яної ємності з металевою віссю посередині. Винахід нагрівав воду і мив посуд окропом.

Мінус на мінус дає плюс... У 1904 році на Всесвітньому ярмарку в Сент-Луісі у продавця вафель Ернеста Хамві виникла проблема. Був дуже спекотний день, і гарячі вафлі ніхто не купував. Проте в сусідній крамниці з морозивом справи йшли куди краще, поки... не закінчились паперові стаканчики. Тоді Хамві запропонував сусіду класти морозиво у вафельні ріжки. Ідея мала великий успіх! Так з’явилось перше морозиво у вафельному стаканчику.

P.S. Незабаром у багатьох газетах з’явились захоплені відгуки про «новий вид морозива, який став популярним на Всесвітньому ярмарку», а Хамві на хвилі слави відкрив компанію з виробництва вафельних ріжків.

62

12/01/02 │ 2016/2017 08/09 │ 2016 │ #04(14)│ #05(15)

ОПТИМІСТИЧНІ ІС ТОРІЇ

Врятувати життя... Генрі Нестле – людина, яка подарувала дітям усього світу солодке какао і молочний шоколад. Спочатку Генрі працював у аптеці у містечку Вевей, але постійно мріяв про свій бізнес. У 1843 р. він узяв у борг гроші у багатої тітоньки, завдяки чому відкрив свою справу. У 60-х роках Генрі одружився. Його дружина постійно наглядала за чужими дітьми, тому вирішила зайнятися випуском дитячого харчування. Тут Генрі і знадобився досвід фармацевта: 1867 р. Генрі Нестле винайшов першу у світі суміш, яка фактично змогла замінити немовлятам грудне молоко матері.

P.S. Першою дитиною, котру врятувала нова молочна суміш Нестле, стало сусідське недоношене немовля, організм якого не міг сприймати ані молока матері, ані жодного іншого існую­чого у той час штучного замінника молока. Немовляті не могли допомогти навіть кваліфіковані лікарі, надії на одужання поступово гасли… Проте дитинча вижило саме завдяки суміші Fariene Lacte Henry Nestlе.

Нещасні випадки та нудьга допомагають зробити кар’єру... Герберта Уеллса чекало місце за прилавком у бакалійній лавці батька, але, на щастя, доля розпорядилась по-іншому. У 1872 році майбутній письменник упав з даху гаража і зламав ногу. Травма була настільки серйозна, що йому довелось провести цілий рік, не виходячи з дому. Рятуючись від нудьги, він прочитав неймовірно велику кількість книг, серйозно захопився літературою, а потім і сам почав писати. Так Уеллс став всесвітньо відомим автором.

Якби не хамство... Ферруччо Ламборґіні так би й займався виробництвом тракторів, якби не сварка з Енцо Феррарі. Під час відвідин заводу Ferrari Ламборґіні пожалівся, що у його автомобіля, випущеного тут, погано працює щеплення. А також порадив, як можна покращити якість цих відомих італійських автомобілів. У відповідь на таку сміливість Енцо сказав Ферруччо не лізти не у свої справи та повертатися до тракторів. Ламборґіні образився і 1962 р. відкрив свій завод по сусідству, де почав виготовляти автомобілі, які не тільки принесли йому світову славу, а й навіть стали гідними суперниками суперкарам Ferrari. грудень /січень / лютий

63

64

12/01/02 │ 2016/2017 │ #05(15)

Замовляйте на сайті www.spe.org.ua або http://goo.gl/dvpqab

Щоденник видано у співпраці з:

SPE

школа розвитку

Таких ділових щоденників Ви ще не бачили! Щоденник, що допоможе Вам досягнути будь-яких поставлених цілей! Унікальні розробки, які виведуть Вас на новий рівень ефективності.

Щоденник поєднує міні-тренінг з фінансової грамотності й тайм-менеджменту!

• Зручний у використанні, адже містить кожен місяць окремо

(тепер рік планування можна почати з будь-якого місяця); • Орієнтує на довготермінові результати.

• Акцентує на найперспективніші завдання.

• Допомагає реалізовувати ідеї.

• Допомагає позбуватися хронофагів.

Спеціалізовані «Щоденники успіху» • Для покращення взаємин із коханою людиною – допоможе знайти порозуміння з коханою людиною; • Для свідомих і відповідальних батьків – допоможе налагодити взаємини з дітьми; • Для удосконалення самоорганізації – підвищить ваш рівень самоорганізованості; • Фінансово грамотної людини – покращить фінансовий стан; • Для порозуміння з собою – допоможе знайти і вирішити проблеми у минулому; • Для удосконалення бізнесу – допоможе у налаштуванні вашого бізнесу.

Переглядайте більше інформації про щоденники і інструкції до них на сайті

www.successdiary.com.ua

або http://spe.org.ua/plannerspe/ Замовляйте через форму

http://goo.gl/dvpqab або за телефоном: +38 067 849 62 65

УНІВЕРСИТЕТ SWPS – ПЕРШИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В ПОЛЬЩІ Місія Університету SWPS: – Ми вчимо людей як жити в світі швидких змін!

Ph.d. A.Eliasz, ректор

www.swps.pl