ART UKRAINE 2(21)

КОЛОНКА ВИДАВЦЯ

Почесний голова Ради засновників Наталія Заболотна Головний редактор Аліса Ложкіна Директор Нателла Калачова Редакційна рада Олександр Соловйов Пітер Дорошенко Дмитро Горбачов Випусковий редактор Юлія Воропаєва Редактор відділу ПАНОРАМА.UA Анна Ландіхова Редактор відділу ART GLOBUS Лілія Куль Редактор відділу ІНТЕРВ’Ю Галина Ключковська Редактор відділу КНИГИ Ася Баздирєва Редактор відділу АRT РИНОК Дарина Жолдак Літературна редакція та переклад із російської Тамара Март Веб-редакція Ігор Тищенко Максим Друзенко

2

Art Ukraine 2(21) 2011

колонка редактора

Мистецька Одіссея Весна починається гучно! Великий Скульптурний Салон із його шедевральною колекцією пластики Дега та збіркою творів провідних вітчизняних скульпторів перетікає в активну підготовку до найпотужнішої події сезону Космічної Одіссеї 2011. Це пілотний проект заснованого Мистецьким Арсеналом щорічного Міжнародного Тижня сучасного мистецтва. До Одіссеї готуємося ґрунтовно — переконана, це буде один із найцікавіших мистецьких проектів, присвячених Космосу. Виявилося, що Космос — тема, яка надихає практично кожного митця. І, можливо, вже у квітні, відвідавши Мистецький Арсенал, українські хлопчики знову почнуть мріяти стати космонавтами та пишатися тим, що першою у космос 50 років тому полетіла саме українська ракета. Космос буквально переслідує Мистецький Арсенал, адже і Перша Київська Трієнале, яку заплановано на вересень 2012 року, буде «астрономічною». Ми вирішили зробити свого роду проект-протест проти апокаліпсису, що його всі так активно пророкують у 2012-му. Україна врятує всесвіт — без сумніву! Триває й моя Одіссея провідними музеями світу. Цього року вже побувала в головних мистецьких осередках Італії, Франції та Норвегії. Світ йде нам на поступки, дружелюбно переходячи на «ти». І в черзі на світові шедеври ми вже не пасемо задніх. Імпресіоністи, Мунк, Фріда Кало — це вже реальність. А беззаперечному Казиміру Малевичу, ретроспективу якого заплановано на кінець 2013-го, вже у червні цього року передуватиме класик українського авангарду Василь Єрмилов, роботи якого з провідних світових музеїв буде представлено в Арсеналі. Завдання-мінімум виконане — Арсенал остаточно закріпив за собою статус головного культурного простору України. І вже ні в кого не виникає сумніву — Музей буде!!! З найкращими побажаннями, Наталія Заболотна, Голова ради засновників журналу ART UKRAINE

Візуальна концепція «BigBrother Design»

Засновник та видавець ТОВ «АРТ-ЮКРЕЙН»

Дизайн та верстка Олександр Юдашкін Аліна Копиця

Адреса редакції: вул. Флоренції, 1/11, Київ, 02002

Більдредактор, фотограф Максим Білоусов Координатор друку Анна Зателепа Представник у Великобританії Анна Лапшина Представник у Німеччині Олена Садикова Представник у Росії Ірина Попова Керівник комерційного відділу Тетяна Грибенюк Рекламний відділ Юлія Доценко Катерина Шлапак Відділ передплати та розповсюдження Олександр Трудоношин

Адреса для листів: а/с 12, Київ, Україна, 01001 Тел.: +38 (067) 508 26 39 Е-mail: artukraine.r@gmail.com www.artukraine.com.ua Журнал зареєстровано Міністерством юстиції України Свідоцтво про реєстрацію КВ №12962-1846Р від 03.08.07 р. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Точка зору авторів та героїв публікацій може не збігатися з думкою редакції. Будь-яке використання матеріалів журналу можливе лише з письмового дозволу редакції.

Друк: Друкарня «Wolf» Київ, вул. Сирецька, 28/2 Тел.: +38 (044) 464 40 09

Темою цього числа ART UKRAINE став Космос — привід нам дав масштабний проект у Мистецькому Арсеналі «Космічна Одіссея 2011». Взагалі я не люблю всіляких круглих дат і ювілеїв, а тим паче «виставок на тему», але 50-річчя польоту людини в Космос у мене чомусь зовсім не асоціюється з бюрократичним офіціозом. Мабуть, усі ми й досі перебуваємо під впливом естетики наукової фантастики середини ХХ століття, її системи цінностей, побудованої на гуманістичній утопії. Світ не пішов тим шляхом, що його пророкували наївні, але улюблені нами фантасти — сучасники перших польотів людини в Космос. Сьогодні ми живемо, радше в антиутопії, і так само як і іншим сферам нашого буття, сучасному мистецтву відчутно бракує «космічного» виміру, цього відчуття безмежного зоряного неба — холодного, іноді байдужого, але неймовірно енергетичного й важливого для формування людської особистості. Живучи в мегаполісах, продукуючи штучне світло, ми всі перестали вдивлятися в зоряне небо, потребувати його й очікувати від нього будь-чого, крім прильоту мас-культових зелених чоловічків. Але Космос від цього не зменшився, та й науковці не припинили дослідження в цій галузі. Просто героїчна доба підкорення Всесвіту, коли під напругою «холодної війни» дві супердержави змагалися за звання космічних піонерів, уже давно позаду, й наразі людство ставить перед собою більш земні та прозаїчні завдання. Давно занепала держава, що її флагманом був завод «Південмаш», експонати з космічного музею якого ми побачимо на виставці в Арсеналі. Ми більше не маємо амбіцій підкорювати Всесвіт, вихід у Космос асоціюється радше не з ракетою або супутником, а з ньюейджевими психоделічно-езотеричними експериментами. Для нашої країни втрата космічної утопії збіглася в часті з втратою утопії політичної. Цьогорічний збіг ювілеїв польоту Гагаріна та Чорнобильської катастрофи чомусь асоціюється саме з цим крахом великих утопій ХХ сторіччя. Про утопії та можливість нового авангарду в цьому числі ART UKRAINE ми поговоримо зі знаменитим куратором і мистецтвознавцем Борисом Гройсом. Кілька років тому пішов із життя Федір Тетянич — як влучно зазначив Нікіта Кадан, «український Йозеф Бойс», перформер та найбільш космічний за своїм світовідчуттям вітчизняний митець. Сьогодні саме час переосмислити спадок художника, знайти йому гідне місце в історії сучасного мистецтва й дати критичний коментар до явища під назвою Фрипулья. Так, Космос відлунює тугою — і це цілком нормально, адже це свідчить про те, що ми все ще здатні переживати людські емоції, резонувати з довколишнім світом, незважаючи на втому від інформації та зануреність у мікрокосм побутового й соціального існування. Сьогодні нам бракує сильних вражень, великих проектів і сподіваємося, що Космічна Одіссея, на якій буде показано не лише твори Федора Тетянича, а й понад 130 сучасних митців, заповнить цей вакуум. І не забудьте прочитати про неймовірні пригоди української супержінки в Космосі в новому суперпроекті ART UKRAINE — захоплюючому й іронічному комікс-серіалі від Олександри Жумайлової. Яскравих вам вражень і доброго космічного гумору!

Наклад: 10 500 примірників Журнал виходить щодва місяці Ціна договірна Передплатний індекс: 99270

Головний редактор журналу ART UKRAINE Аліса Ложкіна

3

АВТОРИ

9 3

11

8 4

1

5

Костянтин Стрілець

2

10

12

13

7

6

17

1/Ася Баздирєва — кореспондентка ART UKRAINE, гід та кураторка освітніх програм PinchukArtCentre. Цікавиться андеграундними формами мистецтва та спостереженням за їх співіснуванням з інституціональними формами життя.

14

2/МАКСИМ Білоусов — більдредактор та фотограф

15

. 3/Дарина Жолдак — постійна авторка ART UKRAINE,

ART UKRAINE. Сфера інтересів: фотографія, кіно, архітектура та 3D-моделювання

директор галереї «Колекція», керівник проектів Мистецького Арсеналу. Професійно зацікавлена у розвитку сучасного українського мистецтва та його гідній презентації у світі.

4/Юлія Воропаєва — журналістка, авторка та випусковий редактор ART UKRAINE. Цікавиться сучасною українською

літературою та науковою фантастикою.

5/Анна Ландіхова — журналістка ART UKRAINE, культуролог. Цікавиться візуальною антропологією,

міфологією сучасності та проблематикою статусу мистецтва. історією культури, архітектурою, психоаналізом.

6/Ігор Тищенко — веб-редактор порталу ART UKRAINE, культуролог. Цікавиться

18

16

20

21

7/Олександр Юдашкін — дизайнер ART UKRAINE, художник-графік за спеціальністю.

Цікавиться оформленням періодичних видань, естетикою сучасної поп-культури та ілюстрацією.

8/Олена Мартинюк — культуролог, аспірантка

кафедри історії мистецтв університету Ратгерс, США, співробітниця музею Джейн Вургіз Зіммерлі, Нью-Джерсі, США; вивчає мистецтво радянського нонконформізму з колекції Нортона Доджа.

19

9/Юлія Кісіна — художниця, письменниця. Була постійним автором видань «Место печати»

14/Олеся Островська-Люта — керівник проектів і програм за напрямом «Культурне надбання» фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Кураторка, авторка публікацій про сучасне мистецтво, співзасновниця онлайн клубу КрАМ. З 1998-го по 2005-й — заступник директора Центру Сучасного Мистецтва при НаУКМА. Нині також голова Правління Фундації «Центр Сучасного Мистецтва».

та «Митин журнал». Удостоєна стипендії для художників Дрезднер банку ім. Юргена Понто. Від 2000 року провела низку художніх акцій, у тому

15/Олександр Топілов — музикант, філолог, автор критичних текстів про музику, літературу, сучасне мистецтво.

числі перформанс «Божественне полювання» (екскурсія для овець у музеї Сучасного мистецтва у Франкфурті-на-Майні). У 2006-му заснувала

16/Анжела Хачатурова — маркетолог, цікавиться подіями мистецького життя в Україні та за кордоном.

«Клуб мертвих художників». Живе і працює в Берліні.

10/Денис Белькевич — отримав кілька освіт як продюсер театру, кіно та телебачення.

17/Олександра Жумайлова-Дмитровська — художниця. Закінчила ДХСШ, НАОМА. Співпрацює з галереєю White Square 18/Карина Караєва — кураторка, кінознавець, займається експериментальним кіно і відеоартом,

Наразі займається арт-менеджментом. Цікавиться новими технологіями та комунікаціями в сучасному маркетингу і PR.

Gallery Berlin.

11/Галина Ключковська — журналістка, постійна авторка ART UKRAINE від 2007 року. Сфера інтересів: мистецький процес в Україні

заст. начальника відділу кіно та відеоарту Державного Центру сучасного мистецтва (Москва). Сфера інтересів — сучасна німецька

та за кордоном.

12/Сергій Ануфрієв — художник, письменник, філософ, перший голова клубу авангардистів. Один із головних діячів московського

концептуалізму в групі «Медична герменевтика», спільно з П. Пеперштейном написав роман «Міфогенна любов каст». Нині працює над створенням нової течії в мистецтві — патернізму.

13/Лариса Бабій — критик, кураторка, митець. У вересні 2010 р. ініціювала платформу неформальних дискусій

«На Підлозі» у фундації «Центр сучасного мистецтва». Співпрацює з TanzLaboratorium від 2008 р.

4

Art Ukraine 2(21) 2011

література, медіа-технології. журналіст.

19/ПСОЙ КОРОЛЕНКО — автор та виконавець пісень, перформансист, філолог (кандидат філологічних наук),

20/Тамара Злобіна — співредакторка журналу соціальної критики «Спільне», експерт гендерної експертної платформи «КРОНА».

Сфера професійних інтересів — фемінізм та гендерні студії, сучасне мистецтво.

21/Марина Семеcюк — художниця, мистецтвознавець,

лауреатка премії ім. Катерини Білокур. До широкого кола зацікавлень належить і сучасне мистецтво.

АВТОРИ

5

ЗМІСТ

ІНТЕРВ’Ю Катерина Дьоготь: «Споживацтво публіки потрібно свідомо ламати» Борис Гройс: «Можливо, авангард отримає новий шанс»

98 102

IN MEMORIAM Фрипулья. Всесвіт. Нескінченність

ПЕРШИЙ ПЛАН До «Космічної Одіссеї» — будь напоготові!

108

КОЛЕКЦІОНЕР 8

Мій Космос

12

Космічна Одіссея 2011 року

20

24

Українська «Перспектива» у німецькому Лейпцигу

32

ARCO Madrid 2011

36

116

Про новий Податковий кодекс

120

ART РИНОК

ART GLOBUS Світові новини

Ігор Воронов про своє зібрання творів Дега та принцип колекціонування

Календар аукціонів

122

КНИГИ

124

КУНСТКАМЕРА Музей як content-provider: IT у виставковому просторі

ПАНОРАМА.UA Новини України

40

ПІЛІГРИМ

Г(а)рантування від корозії

44

Дайджест головних світових подій

Якою ви бачите Кендіс Брайтц?

48

Метафізичні експерименти Даміана Ортеги

52

Мистецтво — НОРМА життя!

56

Життя з «ТанцЛабораторіум»

60

128

132

ВИСТАВКИ Олександр Ройтбурд Нарцис. 2011 Олія на полотні

СКУЛЬПТУРНИЙ САЛОН

Анонси мистецьких подій в Україні

138

СВІТСЬКА ХРОНІКА

148

БОРИС ГРОЙС: «Можливо, сьогоднішня економічна ситуація призведе до глибокої кризи капіталізму, й тоді авангард отримає новий шанс» стор. 102

Скульптурний шок

64

Жанна Кадирова про свою творчість та участь у проекті Fashion Park

70

Саїд Ахмаді: «Засинаю і прокидаюся з думкою про скульптуру»

76

РЕПЛІКА

Олександр Сухоліт. Майстерня одного скульптора

80

Жінки вдають... жінок

84

ДІАЛОГ На обкладинці цього числа ART UKRAINE робота Колодія Перші на Місяці. 2011 Олія на полотні

За ким майбутнє?

88

ПРОФІЛЬ Невідома киянка Майя Дерен

6

Art Ukraine 2(21) 2011

94

ЗМІСТ

7

ПЕРШИЙ ПЛАН

До «Космічної Одіссеї» – будь напоготові!

Олександр Соловйов і Дарина Жолдак про пілотний проект Тижня сучасного мистецтва в Мистецькому Арсеналі

Незабаром у Києві відбудеться арт-подія «космічних» масштабів: 5—27 квітня в Мистецькому Арсеналі відбудеться Тиждень сучасного мистецтва під назвою «Космічна Одіссея–2011». У проекті вже беруть участь близько 130 українських і закордонних художників, буде задіяна виставкова площа комплексу в 16 000 кв.м. Впевнено можна сказати, що очікувана подія стане знаковою для сучасного українського мистецтва. Проект претендує на те, щоб стати деякою точкою відліку й платформою, навколо якої надалі вишикується система організації масштабних художніх проектів у Арсеналі. Про те, що нас очікує у квітні та якою бачать подію її організатори, кореспондентці ART UKRAINE в деталях розповіли куратор Мистецького Арсеналу та «Космічної Одіссеї–2011» Олександр Соловйов і координатор проекту Дарина Жолдак

Олександр Гнилицький Челунашка. 2002. Акварель на папері 8

Art Ukraine 2(21) 2011

Ася Баздирєва

Світ — це хаос, а я хочу в Космос! Анонім

— Розкажіть нам про проект «Космічна Одіссея»: що він із себе являє та як виникла ідея Космосу. Олександр Соловйов: Я розглядаю його як колективну мегаінсталяцію. Це буде виставка у форматі Тижня актуального мистецтва, ініційованого Арсеналом, який проводитиметься в Києві вперше — щось на зразок бієнале, але не в такому розгорнутому обсязі (зокрема бієнале передбачає наявність більшої кількості майданчиків). А з виникненням ідеї все просто: цього року ювілей першого польоту людини в Космос — рівно п’ятдесят років тому. Пам’ятаю, я вчився в школі в Ростові-на-Дону, в другому класі. Ми ще навіть не розуміли, що таке Космос… І тут по радіо — голос Левітана: «Увага, працюють усі радіостанції Радянського Союзу…» Усіх випустили з класу — і ми бігцем ринули на шкільний стадіон, репетували «Людина на Місяці!» Для мене це саме був час осягнення, як сказали б зараз, дитячого бестселера Миколи Носова «Незнайко на Місяці». А за чотири роки до цього всі шукали на небі вогник першого супутника. Такі дитячі спогади — найсильніші, хоча той Космос, що ми бачили чорно-білою картинкою телевізора, був позбавлений спецефектів Космосу сучасного… Потім пішла ціла череда подій: польоти Титова, Терешкової, перший вихід людини у відкритий Космос, почалося й космічне змагання наддержав, і був справді політ на Місяць американців. Відбувалися трагедії, гинули космонавти, розбився Гагарін — головний символ епохи. У Олександра Ройтбурда, до слова, була інсталяція «У дитинстві мені було шкода загиблих космонавтів», яку ми зараз хочемо відновити. Але, якщо говорити про вибір теми, тут, звичайно, є небезпека, що «Космічна Одіссея» може бути сприйнята як виставка «на тему» — наприклад, як раніше були міліцейські виставки — суцільний баскервілізм: міліціонери в кашкетах, із собаками… До речі, про собак. Уже за часів перебудови запам’яталася картина ПЕРШИЙ ПЛАН

9

ПЕРШИЙ ПЛАН пітерського художника Африки (псевдонім Сергія Бугаєва) «Російські народні космонавти Білка і Стрілка», вирішена в стьобовому ключі навколо «основного інстинкту»… Словом, і в космічній виставці є ризик потонути в зовнішньому: скафандрах, усяких там фракталах, астралах… Дарина Жолдак: Але є великий плюс, оскільки це не просто «тема», а цілий філософський шар, що дозволяє художникові виявити себе дуже ємко. Ще Аристотель говорив про Космос, як про найбільш грандіозний і зроблений твір мистецтва. Роботи, які ми зібрали для проекту, відповідають надзвичайно широкому, якщо не нескінченному діапазону трактування: протистояння хаосу й Космосу, наприклад, як спроба людини впорядкувати своє буття. Або як внутрішній космос кожної людини, як розвиток цивілізації або як бажання заглянути в майбутнє... Від міфу до споконвічного питання — куди ми йдемо і звідки. По суті, вся історія мистецтва навколо цих питань і стоїть. О. С.: Прочитав на якомусь форумі: «Світ — це хаос, а я хочу в Космос». Нас справді цікавить не виставка «на тему», а щось більш світоглядне… Д. Ж.: І тема космонавтики тут, як не дивно, вторинна. Нас більше хвилює, як тема Космосу осмислювалася в художньому контексті. О. С.: Звичайно, технологічного компонента однаково не уникнути, і будуть присутні скафандри та інше… Д. Ж.: І спасибі Національному космічному агентству України за можливість отримати унікальні експонати з космічних музеїв. Не всі ми знаємо, що Україна — це батьківщина найунікальніших розробок, без яких космічна галузь не відбулася б у світі. І продовжує утримувати ці позиції. О. С.: Але завдання в нас — не ілюстрація цієї величі. Щаслива накладка, що космічні масштаби Арсеналу, такого собі Соляриса, диктують форму величезної колективної інсталяції, провокують симультанне висловлення художників. Це специфічна виставка, й у нас є фокус-група, що займається відбором робіт, але жорсткого критерію «відповідності Космосу» або табу немає. Д. Ж.: Первинних асоціацій із Космосом ми намагаємося уникати. Немає в Космосі кордонів — і тут не буде! О. С.: Допустимо, є в роботі якесь відчуття внутрішнього космосу, мікросвіту… Регістр надзвичайно широкий: це можуть бути професійні художники, які задають тон у розряді contemporary art, з усіма концептуальними хитрощами, новаціями; а можуть бути й художники-наївісти — у них також свій космос і дуже щире відчуття космізму — це також нам цікаво. Завдання — подивитися на це як на більше, ніж просто виставку. Ми зараз їздимо по місцях України, де є космічні музеї. Особливо вразила поїздка на Південмаш — головний ракетний комплекс колишнього СРСР, а нині, природно, України, — там ми побачили дуже багато цікавих об’єктів: супутники, ракети, якісь макети, харчування космічне… Д. Ж.: Так, найбільше нас вразило це «місто в місті», завод при КБ «Південмаш», із музеєм 30-літньої давнини, всі експонати якого колись демонстрували міць індустрії, а сьогодні буквально вкриті товстим шаром пилу. Вицвілі фото сотні співробітників заводу, запорошені космічні вимпели й значки, статуї колишніх вождів країни, товари народного попиту від виделок до дитячих велосипедів, також вироблених «Південмашем», документація побуту 50 000 співробітників закритого заводу, недобудована бетонна церква на території і ядерні ракети... Ми зрозуміли, що Ілля Кабаков, до речі, уродженець Дніпропетровська, за рівнем «тотальної інсталяції» нервово покурює віддалік. Але перенесені з того контексту об’єкти музею дуже збагатять нашу виставку. До того ж, нам нададуть новітні, зовсім унікальні космічні апарати, аналогів яких немає у світі.

— Розкажіть, будь ласка, про складові проекту. Д. Ж.: У нас уже є близько 130 учасників, і з кожним днем — щоразу, коли думаємо, що вже фіналізували список, — з’являються нові, і їх стає більше. Щодня ми говоримо фразу: «Так, пора ставити крапку», — але наступного дня знаходимо нову роботу або проект.

10

Art Ukraine 2(21) 2011

Ми, якщо чесно, навіть не уявляли, що тема знайде такий жвавий відгук у художників з усієї України, й не лише. Заплановано велику міжнародну програму, сподіваємося, що більшість цих проектів будуть здійснені.

— А які країни будуть представлені? О. С.: Зараз уже можна точно сказати про Польщу (відео Павла Альтхаммера й перформанс Йованни Варжі), Росію (одна з версій «Космонавта» Олега Кулика), може, здійсниться «проект у проекті» з корейськими художниками у співробітництві з відомим куратором Ману Парком. Із Білорусі будуть художники. Хочемо залучити Алісію Фреміс із Іспанії, Юліуса Поппа й групу Rochus Aust — із Німеччини. Фотознімки нам надає НАСА, ведемо також переговори з російським космонавтом Юрієм Лончаковим, який вів фотозйомку, перебуваючи у відкритому Космосі. Нам цікаві ці фотографії і в художньому плані, і як документ. Д. Ж.: До речі, в програмі проекту в нас буде лекторій, у якому проведемо низку цікавих зустрічей, в тому числі й з Каденюком. Плануємо також приїзд Валентини Терешкової. О. С.: Тема Космосу може здатися заяложеною, в ній дуже легко видатися банальним — і це найстрашніше. Коли виникла ідея втілити проект, відразу спала на думку назва «Космічна Одіссея–2011», яку ми апропріювали в Стенлі Кубрика, замінивши лише дату. Ця тема освоєна всіма видами мистецтва, зокрема кінематографом — від «Польоту на Місяць» Мельєса, «Аеліти», стрічок Фрица Ланга до «Зоряних війн» Лукаса й «Туманності Андромеди», знятої в Києві на студії Довженка… Д. Ж.: До речі, ці фільми можна буде побачити в кінопрограмі проекту, зараз активно займаємося їх відбором. О. С.: Так, такий собі «научпоп»! Усе буде переплетене — це не вузький інтелектуальний проект, орієнтований тільки на технологію або виключно на Космос. Багато з відібраних робіт були створені давно, із внутрішньої необхідності художника, а не до проекту. Я згадав, скажімо, і проект «Art in Space» Фонду Мазоха (дует Ігоря Подольчака й Ігоря Дюрича) — одне з перших українських арт-відео. Деякі роботи візьмемо в колекціонерів: «Супутник» Арсена Савадова, «Білка і Стрілка» Олега Тістола, «Алконавт» Василя Цаголова... Буде дуже багато різного відео, пов’язаного як із пресловутими фракталами (куди ж без них!?), так і з повсякденністю, але пронизаних, використовуючи назву відомого фільму, «Космосом як передчуттям». Д. Ж.: Ось Стасу Волязловському, наприклад, удалося подивитися на Майдан Незалежності, як на поверхню іншої планети, де всі ми на тлі цієї архітектури справжні прибульці. У Сергія Браткова приголомшливе відео про українського «марсіянина». Микола Рідний створив відмінне документальне відео про екстремальне бажання відчути політ — аж до подолання тілесного болю. Також буде проект, присвячений легендарному Федору Тетяничу, або Фрипульї — ми покажемо фільм про його життя, покажемо його креслення, живописні роботи, тексти й, звичайно, його унікальні «біотехносфери». У «Космічній Одіссеї» буде також кілька особистих історій... О. С.: Екзистенціальних моментів, пов’язаних, наприклад, із народженням художника. Д. Ж.: Олег Кулик народився за кілька днів після польоту Гагаріна в Космос, 15 квітня 1961 р., і буквально з пологового будинку його переслідувало перегукування «людина-собака», обговорюване всіма, бо в ті дні не всім було зрозуміло, хто ж того дня полетів у Космос. І це, за його визнанням, вплинуло на його творче життя найкардинальнішим чином. А. С.: У Маші Павленко мама — астроном, і поки носила її, писала дисертацію про небесні червоні тіла. Ми уявимо цю дисертацію в так званому «екзистенціальному» розділі. Буде й розділ, пов’язаний із картографією, — google maps зі своїм супутниково-сателітним баченням. Способи роботи художника: від комп’ютерних технологій до мануальних. Наприклад, Нікіта Кадан робитиме спеціальний монументальний розпис. Серед інших векторів: Космос — як поле,

Дарина Жолдак та Олександр Соловйов

людина й крила (від гоголівського, язичницького, міфічного бачення, від архаїчних до утопічних апаратів). Великий шар — це Космос як міф. На зразок серії Цаголова «Українські Х-files» — з інопланетянами й попсовою містикою, роботи Сергія Зарви — з фотографією космонавта на обкладинці журналу, але у вигляді ікони — нової ікони сьогодення. Взагалі, ми не очікували, що художники так активно відгукнуться на цю тему.

— Тобто з одного боку, виставка буде свого роду відображенням мікрокосмосу художників, оскільки роботи апелюють до їхнього внутрішнього стану й розуміння, але, з іншого, вона також охоплює глобальніші масштаби й стане документацією сучасного технократичного світу. Можна сказати, що «Космічна Одіссея» стане проривом... Д. Ж.: Скоріше, намаганням випробувати в повному масштабі унікальний виставковий простір Арсеналу. До речі, саме тому, що роботи художників у просторі являють собою якусь «колективну інсталяцію», ми вирішили не робити каталогу до відкриття, а дочекатися зйомок експозиції і вже видати його до кінця проекту.

— Ви згадали художників «Нової хвилі», які будуть представлені, і наймолодше покоління — Нікіту Кадана, Ладу Наконечну та інших. Чи буде наратив на те, як змінювалася «космічна свідомість» художника дев’яностих, наприклад, і до сьогодні?

О. С.: Думав я над цією темою, але поки що, скоріше, буде гарний мікс. Деякі вузли в цьому питанні ми постараємося позначити, але жорстко висвітлити не вийде. Д. Ж.: Від 90-х мало що змінилося в розумінні теми. Швидше, дуже змінилися технології як частина інформаційного суспільства або як інструмент для художника. Цікавіше брати більший часовий відрізок, тоді проект розростатиметься, це вже інше глобальне завдання й тема для окремого «музейного» проекту, який готують кілька років: простежити розвиток «космічної» теми в мистецтві! Тоді потрібно починати з перших космічних календарів на ритуальному посуді.

— Тоді проект може служити основою для подальшого розвитку теми... Д. Ж.: І подальшого розвитку Арсеналу, відкритого для сучасного мистецтва. А в рамках розвитку Тижня сучасного мистецтва — щороку буде нова тема, відповідно до кураторського рішення. О. С.: Тобто цього року проект такий, наступного року — інший. Так чи інакше, це свого роду мотиватор художнього середовища. І я недаремно позначив небезпеку неправильного зовнішнього прочитання ідеї та провів паралель із міліцейськими виставками. Це не ілюстрація й не розділ ВДНГ, а поштовх до розмірковування, до розуміння, вихід в узграниччя або дотикання. Той самий скафандр може сприйматися й прочитуватися в різному контексті — не лише космічному. Це буде дуже цікавий досвід.

ПЕРШИЙ ПЛАН

11