Все перше десятиліття ХХІ сторіччя Львівсько-Сокальська Єпархія УПЦ-КП була активно задіяна в афері по масовому перепродажу на Захід раритетних православних ікон Вже 10 років поспіль ім’я Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ-КП раз-у-раз використовується у настирній торговій рекламі як захисна парасолька для безкарного масованого перепродажу на Захід старовинних (отже, і контрабандних) ікон. Ось як виглядає типова одточена форма зловмисного словоблудства: “Українська Православна Церква – Київський Патріархат. На виставці представлено 120 старовинних російських ікон 15-20 століть. При цьому виручка від цієї бенефіс-виставки йде виключно на підтримку філантропічної діяльності нашої церкви в Україні, зокрема – на пряму підтримку нашої ЛьвівськоСокальської єпархії, її Духовної Академії, семінарії та їхніх пунктів соціальної орієнтації“. Характерно, що конкретна фірма-оператор, яка вручає покупцям ікон квитанції за сплачені ними гроші, ніде і ніколи явно не називається, ніби її і не існує. Це витончене пересмикування дозволяє шахраям імітувати нібито благодійну діяльність і в такий спосіб уникати державних податків. Та ж прикра обставина, що багатолітня ризикована гра на хиткій межі карної діяльності реально шкодить авторитетові української православної церкви, вірогідно, ніяк не хвилює і, отже, цілком влаштовує конкретних осіб, задіяних в даній афері. За адресою http://www.ngz-online.de/kaarst/nachrichten/Ikonen-als-Problemloeser_aid_193505.html і досі зберігається опублікована ще в 05.11.2000 р. газетна стаття, яка зафіксувала, що узгоджені зі Львовом оборудки з іконами провадяться щонайменше з 2000-го року. Читаємо: “Пауль Ехінґер з міста Нойсса, протоієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, запропонував до продажу в приміщенні адміністрації церкви Св. Альдеґундіса близько 160 ікон, у тому числі раритетних. Виручка від продажу має піти на користь пунктів соціальної орієнтації у Львові”. І далі: “До того ж слід зробити ремонт в приміщеннях для священиків”. І нарешті – зізнання на межі кримінального: “Будь-хто може купити ікони як турист, але при їх вивозі з країни виникають великі проблеми”. За адресами http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung.htm та http://www.ecclesiabz.com/l/oekumene-1/ikonenausstellung_2004.htm зберігається опублікована в 2004 р. замітка, яка демонструє подальший розвиток операції. Читаємо: “У виставковій залі міста Меран відбулась бенефіс-виставка на підтримку гуманітарної роботи в Україні з боку Німецького деканату Української Православної Церкви Київського Патріархату. Було представлено близько 150 старовинних російських ікон з
приватної колекції декана Пауля Ехінґера, які походять з часів від 16-го до 19-го століть. Виручка від продажу ікон має йти перш за все на користь Львівської єпархії (що в Західній Україні) і при цьому головним чином – її пунктам соціальної орієнтації, а також священицькій семінарії Патріархату та Духовній Академії.