жовтень 2012
№10
Книжкою по Арсеналу
Не знаємо, де ви були минулих вихідних, але якщо з 4 по 7 жовтня не завітали на вулицю Лаврська 10-12, повірте, ви багато втратили! Бо саме там, в Мистецькому Арсеналі, відбувалась дивовижна подія для всіх книголюбів, книгоманів та книгоманіяків — «Книжковий Арсенал». — Як тут весело! Щось мене пре сьогодні! — А тільки мені здається, чи тут реально клеєм пахне?
Подію організовували вже вдруге, але цьогорічний «КА» змінив пору року (з весняного він став осіннім) та й додалось у ньому мистецькості! Організатори створили непоганий коктейль з книг, відомих людей та арт-об’єктів. Головний плюс «Книжкового Арсеналу», який відрізняє його від книжкових ярмарків, — шикарна атмосфера. Стенди з книжками не тиснуть на тебе, якось невимушено зацікавлюють, але не змушують щось купувати. Гарні столики з кавою та шоколадом, арт-інсталяції, картини та ілюстрації — те, що треба для справжнього книжкового гурмана! Окремий плюс — безкоштовний вхід і ціла купа крутих знижок! Шансів піти без придбаної книги не залишилось ні в кого! Окрім стендів з книжками, організатори запропонували дуже насичений розклад подій. Презентації та авторграф-сесії письменників зі своїми ново-старими книжками та перекладами, бізнес-тренери з лекціями «Як стати успішними…» видавцями, покупцями, літераторами, художниками, перекладачами тощо. Часто ці перфоманси страждали відсутністю певної динаміки та підготовленості, але кількість якісних майстер-класів все ж переважила.
В рамках фесту сучукрлітовські письменники «обмінялись речовинами», до того ж попарно — Андрухович-Прохасько, Дереш-Іздрик, Карпа-Жадан. Щоправда, кожного разу речовини були різними. Можна було побачити й почути все: високопарні промови, польські діалектизми і зарозумілі слова, взаємну повагу в перемішку з бажанням попустити. Так що, можна сказати, що обмінялись усім — і карамельними сиропами і жовчю. Головне, що подивитись на це прийшла сила-силенна людей! От тягне нас, смертних, підслухати чужі розмови, нехай навіть публічні (перепрошую за оксюморон). Окремий респект дитячій програмі. Вона була настільки цікавою і вражаючою, що навіть у колі своїх одногрупників довелось почути: «Ну чому я не дитина!» Особисто в мене бажання повернутись в дитинство не виникло, а от серйозно подумати про дитячу книгу як вдалий бізнес-проект захотілось! Якщо чесно, дуже порадувала кількість відвідувачів. Якось одразу повірилось у майбутнє книжкового бізнесу та паперової книги! Цю віру, правда, більше утвердив Porsche Cayenne Івана Малковича, припаркований біля входу, але ж головне — мотивація, а причина не така вже й важлива, чи не так? ЛЛ
Чого бракує
журналістській освіті
6
стр.
Публікувати ? не можна ? видалити
Зберігайте спокій і ставте коми, як радить нам Ілля Стронґовський. Варто прислухатись до його слів усім, хто вирішує долю контенту сучасних українських інтернет-видань. Публікувати матеріал, чи ні — нагальне питання сучасного редактора, з огляду на появу нових законопроектів в Україні та закордоном. Back to USSR Протягом останнього півріччя всесвітня мережа здригалась від протестних постів на кшталт «Ні — цензурі в інтернеті», «Повстань проти АСТи» і таке інше. Юзери від США до Росії приречено хитали головами... Окей. Навіть якщо ви чути не чули про європейську хвилю незадоволення, і ваша френдстрічка на Фейсбуці не була повна постерів із зображенням Гая Фокса з «Вендетти», то бунт Російської Вікіпедії і Вконтакте ви не могли оминути зором. Ключовим приводом для паніки стало одне-єдине речення
3
стр.
Мирослава Ґонґадзе:
про журналістику, освіту та свободу слова
«цензура в інтернеті». Невже держави та уряди зазіхнули на єдиний острів інформаційної свободи та неупередженості? Не все так просто. Для початку, варто розібратись, що ж було насправді, в чому полягає суть законопроектів та угод, а також, що є цензурою для європейців і росіян. До речі, найгучніше протести лунали з Польщі. І хоча акції протесту вибухають ще з минулого року то тут, то там, проблема ще не дійшла до свого логічного фіналу. Отже, цензура. Коли йдеться про це слово, у слов’янських непокірних мізках виникає асоціація з Імперською Росією (пі-
зніше — з СРСР), забороненими книжками, урізаними статтями та «гонєніями» (репресіями) всіх більш-менш розумних (читай — вільнодумних) громадських та літературних діячів. Звичайно, зараз собі складно уявити напівтемні кабінети з сухопарими суворими дядьками, які видаляють «нєугодний» матеріал з мільйонів веб-сторінок та інтернет-порталів, тому канонічне розуміння цензури дедалі гірше відповідає чинній ситуації. Щоб зрозуміти поточний процес, звернімося до першопричин інтернетової паніки. (продовження на 2 с.)
Топ-10 найбезглуздіших причин заборони книг
7
стр.