Магічна кухня дизайнера
то вже можна
с. 3
Колонка
-редактора
Вітаю усіх, чиї погляди спинилися на нашій газеті! Щоразу, готуючи номер, думаю собі: чи варто взагалі цим займатися? Навіщо намагатися щось зробити нове й свіже? Для чого збиратися редакцією та по кільканадцять разів обговорювати дедлайн, його зрив, перенос, а потім знову дедлайн? Впевнена, що відповідь на це питання в кожного учасника редколегії своя. Проте вихід цього номеру говорить, що, незважаючи на складну ситуацію в країні, особистісні проблеми та інше – для кожного з нас небайдужа «Ять» та її читачі. Мабуть, саме під час підготовки номеру можна відчути те, що ти можеш щось змінювати в цьому світі, можеш творити свою невеличку Історію. Сьогодні спало на думку, що й справді, світ навколо швидкий настільки, що френдстрічки оновлюються ледь не щосекунди: з‘являються наступні новини, публікації. Проте чи згадаємо ми про ці події за тиждень, місяць, рік? А навіть, якщо і згадаємо, то чи зможемо відшукати саме той неповторний запис в себе на стінці? Творити ж історію можна, якщо буде до чого звернутися за якийсь час. А для цього треба спинитися та відібрати лише основне, занотувати та переосмислити його. Таку от задачу щоразу ставимо перед своїм скромним колективом. І вирішуємо її. Адже ми не можемо просто так взяти й не випустити новий номер, і залишити наших читачів в таку бурхливу епоху змін без улюбленої «Яті»! Ми точно знаємо, що напередодні Нового року вам терміново треба відпочити від сесії та депресії і трохи почитати про ілюстраторів та дизайнерів. Їхні роботи мотивуватимуть до активних дій наступні 365 днів. А Ятьрик демотивуватиме всіх тим, що розкаже і покаже все, що в попередніх було заборонено цензурою. Адже це вже 16-й повнолітній номер, тепер вже можна. Віримо, що зможемо на кілька хвилин відірвати вас від своїх буденних справ і дамо ковтнути свіжого видавничого коктейлю. Смакуватиме він чи ні – вирішувати вам, але ми намагалися зробити його хоча б не прісним. Смачного! Анастасія Зелінська
ДіТерліцці
с. 5
с. 6 грудень 2013
№16+
Антоніо
Якщо 16 —
Журналіст та видавець:
хто зверху?
© Валерія Дорош
Найперша проблема для майбутнього видавця та редактора — це пояснити родичам «що це таке ВСР». У журналіста з цим питань не виникає: всім зрозуміло, що він буде робити репортажі та писати статті. Та часом буває, що саме видавці та журналісти не обмежуються власним фахом та виконують ролі один одного, а подеколи навіть починають сперечатися «хто зверху». Тож редакція «ЯТЬ» вирішила дослідити, чим відрізняються ці майстри слова. Зазвичай, журналістів описують як «авантюристів», які у вирі буденності завжди першими дізнаються про найпікантніші події. Вони серфінгують на хвилі неймо-
вірної кількості державних секретів та ексклюзивних інтерв’ю, але водночас залишаються незалежними та вільними від «джинси». Діяльність видавця має свою
родзинку: варто лише переглянути декілька американських фільмів, і ви неодмінно знайдете редактора модного журналу. Співпраця з видатними діячами культури та
ЗМІ, презентації, модні покази — це повсякденне життя успішного видавця. Але, безсумнівно, журналісти мають десь публікуватися, а видавці мають щось популяризувати, тому представники цих професій не можуть існувати один без одного. Уявіть, що видавців та журналістів зібрали в одній кімнаті та закрили на 24 години разом. Згодом, через, скажімо, надлишок «гормонів творчості», у кімнаті сформується дві впевнені в собі українські особистості — Павло Шер (Publisher) та Шура Ліст (Journalist), які почнуть такий собі «Діалог за Інтереси».
Продовження на 5 с.