лютий 2012
стор.
4
Joomla!і WordPress Великі перегони , або Швидкість проти функціональності
№7
Мозковий штиль – 7 стор.
діагноз чи спосіб життя?
«Ять» продовжує спілкуватися із цікавими та неординарними особистостями. Цього разу своїм досвідом, порадами та історіями з нами ділиться дизайнер Ілля Стронґовський.
5
Думаю, кожен, хто намагався написати щось унікальне, цікаве та захопливе, стикався з такою проблемою: ввімкнув комп, Word запустив, хвацько потер руки, кілька разів клацонув ентером для запалу і!.. Цілеспрямований, заряджений на творчість вираз обличчя поступово змінювався на кардинально протилежний. Так-так, дозвольте познайомити вас, його величність Мозковий Штиль, або в народі – просто ступор. Це те, про що не відають плагіатори, і те, чого бояться творці, те, що гальмує прекрасне і, на жаль, масово плодить непотріб. Що ж це? Хвороба? Вірус? Як його спекатися? Чи є ліки? З огляду на медичні порівняння, спробую відповісти як лікар.
стор.
Симптоми Останні кільканадцять років світлі голови людства не покладаючи рук трудилися, все вигадували, як то зробити так, щоби людству жити стало легше й комфортніше. От, приміром, наша професійна сфера – видавнича справа, журналістика, дизайн. Комп’ютерні технології настільки «поліпшили» дизайнерське буття, що «дизайнером» себе може вважати кожен третій власник нетбуку. А що? Встановив графічний редактор, якийсь
Радіоведучий розважального шоу «Фієста», що на «Люкс FM», Слава Дьомін в ексклюзивному інтерв’ю «Яті» розповів про творчу кризу й імпровізації в прямому ефірі.
WYSIWYG (візуальний автоматизований редактор), що дає змогу, натискаючи на клавішу «Далее», обирати готові шаблони, кілька чарівних помахів мишки та кліків клавішею «Готово» і… Маєш: хоч сайт, хоч візитку, календарик чи іншу поліграфічну продукцію. Перебіг хвороби Халява завжди вабила людей. Уявіть: бізнесменові закортіло зробити собі, приміром, візитки і сайт. Знаходить спеціалістів і бачить перед собою приблизно такий рахунок: розробка фірмового дизайну – $100, друк – $20, сайт – $300, плюс хостинґ, домен десь на $100... Задумливо чеше свою макітру, аж тут наче грім серед ясного неба – фіолетово-жовто-зелений банерок у правому куточку екрану сповіщає благу вість про можливість зробити це все власноруч. Майже безкоштовно, за $49,99 – лише скачай кілька програм зі сайту! Реальна економія затьмарює свідомість, і, як результат, кмітливий ділок отримує ДЕЩО за $81 (так-так, як правило, завжди трохи грошеняток додатково набігає). продовження на стор. 2
Жінки протестують:
яскраве шоу чи крик душі
Подаруймо
надію
на порятунок!
Допоможемо Володі Росенку
жити
стор.2
і радіти життю!
– Назва вашої організації – FEMEN. Як часто вас плутають із феміністками? Як самі себе позиціонуєте? – Спершу лякалися змішувати поняття й визначення, бо ще не до кінця могли ідентифікувати себе. Сьогодні чітко й упевнено можна сказати – так, ми феміністки, нью-феміністки. Це нова хвиля; тут жінка вже усвідомлює свої права в суспільстві та політиці, розуміє, що в світі панують патріархат і сексизм. Вона використовує його в боротьбі за свої права, адже на війні всі методи згодяться. Класичні феміністки можуть плюватися, але ми теж захищаємо права жінок. Потрібно дивитися в корінь проблем усієї жіночої спільноти – це конкуренція за чоловічу увагу й небажання об'єднуватися. Без консолідації жіноча революція так і не виникне.
Фото Валентин Огіренко
Навіщо жінкам виходити на вулицю з протестами, та ще й у чім мати породила? Хто вони, що роблять і з якою метою? Про найскандальнішу жіночу організацію України FEMEN розмовляємо з її лідеркою Анною Гуцол.
?
– Як народилась ідея голих протестів? – Насправді це стара світова практика. Заборона активно відстоювати власну критичну позицію, реакція міліції – все це підштовхувало нас до радикальних заходів. Ми роздяглися, відчули резонанс, шалену реакцію правоохоронців, зрозуміли, що є сенс продовжувати. Адже це лякає їх. Завдання цих так званих доглядачів порядку – не дати FEMEN оголитися. Наших чинов-
ників топлес дійсно бентежить. Вони відчувають себе зганьбленими і приниженими. Тому ми й почали впроваджувати роздягання. Зауважу, що голі протести не мають нічого спільного із проституцією, незважаючи на існуючу серед недоброзичливців думку. Це стереотип у ставлення до жінок: не прогнулася, значить, шльондра. Повії не ходять голими. продовження на стор. 3