— З дітьми не можна так грубо поводитися! — втрутилася жінка, яка проходила повз. — Агу-агу-агу, — схвально заагукав малюк Отто. — Ух, яка красунечка! — Агу-агу захопилася перехожа. — Це твоя сестричка? — Сестричка? — розгубилася Сіірі. — Так, молодша. — Як звуть твою крихітку? — Її звати... її звати... малятко Ліллі.
14
— Скільки Ліллі років? — поцікавилася перехожа. — Їй... три! — Три місяці?! — здивувалася жінка. — Вона дуже велика для свого віку. — Вона їсть за трьох, — сказала Сіірі. — Морозиво та бутерброди з ковбасою, млинці та булочки з корицею. — Зазвичай у цьому віці малюки п’ють тільки молоко, — здивувалася жінка. — Дай цукерку! — пожвавився малюк Отто і потягнувся до перехожої.
— Вона вже говорить?! — ахнула жінка. — Як на свої роки вона надто розвинена. — До побачення! — вигукнула Сіірі і поспішила перейти дорогу.
— Вона схожа на малюка Отто, — сказав він. — Такий самий смішний ніс, — зауважив Отто-старший. — Її звуть малятко Ліллі? — запитав Отто-середній. — Дивне ім’я. — Воно означає «маленький палець», — сказав Отто-старший. — Тобто у неї дуже маленькі пальчики? — запитав Отто-середній і підняв ковдру. — Хр-р-р! — почулося з коляски. — Ой! — злякано скрикнув Отто-середній. — Тепер моя черга, — сказав Отто-старший. — Ай! — заскиглив він і відсмикнув вказівний палець. — Вона кусається!
18
Отто-старший і Отто-середній забігли за ріг будинку і з побоюванням визирали зі свого укриття. Вони не помітили, як Отто-молодший вистрибнув з коляски і зник. Сіірі вийшла з морозивом з магазину: «Цікаво, чи впізнали Отто-середній і Отто-старший брата? Не треба було залишати малюка з ними».
Коли поїзд в’їхав у темну печеру, Отто-середній вчепився в брата. Величезний дракон загарчав на них. — А-а-а! — заверещав Отто-середній. — О-о-о, чудовисько! — заволав Отто-старший і закрив обличчя руками.