Традиції і новаторські зрушення в поезії другої половини ХІХ ст.
Я до Європи мчусь, її калюж бажаю, Де між холодних хвиль, у мряці запашній, Засмучене дитя навшпинечках пускає, Немов метелик той, хисткий кораблик свій. Не можу більше я, сп’янілий весь від браги, Пускатись по шляхах вантажних кораблів, Ні гордо підіймать свої огні та стяги, Ні впевнено плисти під поглядом мостів! Переклад М. Терещенка y Які образи поезії символізують хаос, небезпеку, загибель? За допомогою яких художніх засобів вони створені? y Яким змальовано у творі світ природи? y Як розкривається внутрішний стан персонажа — корабля? y Якого символічного значення набуває протиставлення в останніх двох строфах? Дрек — невеликий якір. Левіафан — за біблійною легендою — величезне морське страховище або літаючий дракон. Лотоки — канали, греблі, якими тече вода. Омега — Альфа і Омега — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Сурма — старовинний духовий інструмент, який використовували переважно як сигнальний.
Перевірте свої знання! Дайте відповіді на запитання. 1. Розкрийте значення назви поезій «Відчуття», «Голосівки», «П’яний корабель». 2. Про які мандри йдеться в поезії «П’яний корабель»? 3. Чи згодні ви з думкою А. Ахматової, що поезія Рембо — «це дивна лірика, де кожний крок — секрет»? Доведіть або спростуйте це твердження на прикладах прочитаних творів.
388
Роман РанньомодеРністської доби Загальна характеристика роману ранньомодерністської доби У другій половині ХІХ ст. в європейській літературі формуються нові напрями, течії, естетичні принципи яких відобразилися в жанрі роману. ЛітераКраїтурне на явище
Представники
Натуралізм
Фран- Е. Золя, ція Е. Гонкур, Ж. Гонкур
Основні риси Вплив природничих наук; використання біологічних методів у зображенні дійсності та людини; прагнення повної об’єктивності; пояснення особливостей психіки людини, її поведінки спадковістю, соціальним середовищем; ствердження брутальної дійсності та жорстоких інстинктів людини; зображення найдрібніших подробиць побуту; увага до робітників — представників різних професій
Англія
Дж. Гіссінг Виявлення і характеристика соціальних і політичних сил свого часу; втілення ідей соціалізму; відображення прихованих сторін побуту; розкриття психології народу; «плакатність» персонажів
Росія
Д. МамінСибіряк
Інтерес до соціальних процесів; намагання створити роман з колективним героєм; зображення життя представників різних професій; увага до ознак виродження в характерах героїв
О. Писемський
Розмаїття персонажів, другорядних сюжетів; увага до деталей побуту; скептицизм
П. Боборикін
Надмірна об’єктивність у відображенні дійсності; поєднання традицій російської «натуральної школи» з естетичними принципами Е. Золя 389
Роман ранньомодерністської доби
Декаданс
ЛітераКраї- Представтурне на ники явище АнгО. Уайльд лія
Основні риси Утілення у творах теоретичних ідей Ф. Ніцше; песимізм; сприйняття світу як чогось таємного, що не можна зрозуміти; відображення конфлікту між внутрішнім «я» особистості та оточенням; ствердження Краси як спасіння для окремої людини та усього людства; естетизм, гедонізм
y Користуючись таблицею, визначте основні ознаки натуралізму. y Назвіть спільні для реалізму й натуралізму риси. У чому полягає відмінність між ними?
еміль Золя (1840–1902) Еміль Золя — видатний французький письменник, теоретик натуралізму. Він стверджував, що головною метою мистецтва повинно бути прагнення «створювати життя», тому від літератури вимагав поєднання з наукою, відображення життя за допомогою наукових методів, спостереження за фактами зовнішнього світу та їх систематизації. Е. Золя, як і інші натуралісти, не сприймав художнього вимислу, вважаючи, що життя не потребує ніякої вигадки. Він виступив як теоретик і засновник «експериментального роману». На його думку, письменник у своїй творчості повинен експериментувати над «пристрастями, фактами особистого й соціального життя», як вчений-природознавець, а роман має бути «сучасною зброєю пізнання», яка допоможе здобути істину, бо це найголовніше для митця. У своїй творчості письменник, прагнучи зобразити правду життя, виявити причини виникнення соціального зла, розкривав конфлікт між особистістю та суспільством, порушував важливі морально-етичні проблеми. Основні твори: романи «Тереза Ракен», «Мадлен Фера»; епопея «Ругон-Маккари»; збірка статей «Експериментальний роман». 390
Еміль Золя
Цікаві факти ◊ Шлях Е. Золя до творчості та письменницької слави був дуже важким. Опинившись у Парижі, він виконував усіляку роботу, але все одно голодував. Так, однієї зими майбутній письменник харчувався оливковою олією, інколи — яблуком і шматочком хліба, але часто йшов працювати голодним. У нього не було грошей, щоб придбати дрова, купити свічку, одяг. Нерідко йому доводилося змінювати квартири, винаймати кути. Він згадував: «А переїзди? З мансарди — до мансарди, мов би для того, щоб я міг вивчити Париж з різних точок зору». Але злидні не зупиняли його: без вогню й світла він творив. ◊ У 1872 р. Г. Флобер познайомив Е. Золя з І. Тургенєвим. Ця подія відіграла важливу роль у житті французького письменника. У Франції його твори не друкували, а завдяки Тургенєву Золя почав співпрацю з російськими виданнями. Романи «Провина абата Муре», «Його вельможність Ежен Ругон» побачили світ російською мовою раніше, ніж французькою. Золя писав: «Жоден журнал мене не друкував, і я помирав з голоду, мене звідусіль гнали, і ось тоді він увів мене в цю велику Росію. В жахливі години матеріальної незручності та відчаю Росія вернула мою віру і силу. Завдяки їй я став у критиці тим, ким я зараз є. Я не можу говорити про це без хвилювання і зберігаю постійну вдячність».
Основні етапи життєвого та творчого шляху Еміля Золя Дата
Подія
2 квітня 1840 р.
Народився в Парижі, в сім’ї відставного офіцера, цивільного інженера-будівельника, італійця за походженням. Невдовзі після народження єдиного сина сім’я оселилася в Ексі. Ріс слабкою, хворобливою дитиною. Навчався спочатку у приватному пансіоні, а потім у коледжі
1858 р.
У зв’язку зі смертю батька і складним матеріальним становищем разом із матір’ю оселився у Парижі. Працював у видавництві простим робітником, потім кореспондентом у газетах
1864 р.
Надруковано збірку новел «Казки Нінон», яка мала успіх і отримала декілька похвальних рецензій, що підштовхнуло автора до подальшої творчості
1865– 1868 рр.
Створення романів «Заповіт померлої», «Марсельські таємниці», в яких формувалися натуралістичні принципи творчості письменника, а також романів «Тереза Ракен» і «Мадлен Фера» — творів, у яких, на думку автора, найбільш повно втілилися ці принципи 391
Роман ранньомодерністської доби Дата
Подія
1868– 1893 рр.
Задум створення серії романів «Ругон-Маккари» та послідовна праця над епопеєю
1870 р.
Одруження на Олександрині Мелей (Габріель), яка викликала повагу у друзів письменника і підтримувала чоловіка у найскрутніші часи його життя
1872– 1875 рр.
Знайомство з І. Тургенєвим. Співпраця з російським часописом «Вісник Європи». Спілкування з відомими письменниками Франції — засновниками і теоретиками натуралізму
1895 р.
Зустріч із Жанною Роздор, яка стала прототипом деяких жіночих образів у романах Е. Золя
1898 р.
Переслідування Е. Золя за його участь у «справі Дрейфуса», внаслідок чого був змушений переїхати до Англії
1899 р.
Повернення на батьківщину
29 жовтня Помер у Парижі 1902 р.
Кар’єра Ругонів (Скорочено) Передмова Я хочу показати сім’ю, невелику групу людей, її поведінку в суспільстві, яким чином, розростаючись, вона дає життя десяти, двадцяти істотам, на перший погляд, зовсім різним, але, як свідчить аналіз, тісно пов’язаним між собою. Спадковість, як і сила тяжіння, має свої закони. Розв’язуючи подвійне питання — про темпераменти і середовище, я спробую знайти і простежити нитку, що з математичною точністю веде від людини до людини. І коли я зберу всі нитки, коли в моїх руках буде ціла соціальна група, я покажу її в дії, як учасника певної історичної епохи, я створю обстановку, в якій виявиться складність усіх взаємовідносин, я проаналізую одночасно і волю кожного з її членів, і загальну скерованість цілого. Ругон-Маккари, та група, та сім’я, котру я збираюся вивчати, вирізняється нестримними жаданнями, могутнім натиском нашої доби, що рветься до втіх. З фізіологічного погляду для них властиве повільне чергування нервового розладу і захворювань 392
Еміль Золя
крові, що проявляються з роду в рід, як наслідок первісного органічного ушкодження, і визначають, залежно від оточення, почуття, бажання і пристрасті кожної окремої особи — всі природні та інстинктивні прояви людської натури, наслідки яких умовно звуться чеснотами й вадами. Історично ці особини виходять з народу, вони розпорошуються по всьому сучасному суспільству, досягають будь-яких посад завдяки тому глибоко новітньому імпульсові, що спонукає нижчі класи пробиватися крізь соціальну товщу. Своїми особистими драмами вони розповідають про Другу імперію, починаючи від пастки — державного перевороту й кінчаючи седанською зрадою. Три роки збирав я матеріали для моєї великої праці, і цей том був уже написаний, коли падіння Бонапарта, яке потрібно було мені як художникові і яке неминуче мало, за моїм задумом, звершити драму, — я не смів сподіватися, що воно таке близьке, — дало мені страшну й необхідну розв’язку. Твір мій нині скінчено, він рухається в замкненому колі; він перетворюється на картину померлого царювання, химерної доби безуму й ганьби. Цю працю, що складатиметься з багатьох епізодів, я уявляю собі природною і соціальною історією однієї сім’ї за часів Другої імперії. І перший епізод, «Кар’єра Ругонів», має наукову назву — «Походження». Еміль Золя Париж, 11 липня 1871 року І Якщо вийти з Плассана через Римську браму, розташовану біля південної застави, то праворуч від шляху на Ніццу, за першими будинками передмістя, можна побачити незабудовану ділянку, відому в цій місцевості під назвою пустиря св. Мітра. Пустир св. Мітра тягнеться доволі великим чотирикутником уздовж шляху і відокремлений від нього лише смужкою витоптаної трави. Праворуч пролягає вуличка з нужденними халупами, що кінчається глухим кутом; ліворуч і з протилежного краю пустир обнесено замшілим муром, з-за якого видно верховіття шовковиць великого маєтку Жа-Мефрен, — ворота його виходять у передмістя. Замкнений отак із трьох боків, пустир скидається на площу, але вона нікуди не веде, і сюди ходять тільки на прогулянку. <...> Однієї неділі, на початку грудня 1851 року, годині о сьомій вечора, з завулка св. Мітра тихо вийшов юнак і став пробиратися поміж колодами тартака, крадучись понад муром. Стояла 393