A word about a word

... Орю Свій переліг – убогу ниву! Та сію слово. Добрі жнива

колись-то будуть. Тарас Шевченко

3

Нормальна людина добро, статки, цінності, ­заповідані батьками, де б вони не знаходилися – в коморі, в господарстві, в банку, а, особливо, якщо в душі, – береже. Українська мова найдавніша, найбагатша, наймелодійніша. Нам, українцям цей скарб від тисяч поколінь. Сам Бог велів його берегти­. Берегти і примножувати. Валентин Ничипоренко

4

Слово про Слово

Брама-Україна 2012

5

Слово про Слово

Українська мова – божиста, богодана, богообрана. Мойсей Фішбейн

... А читаю радо сам для себе, бо дуже люблю своє слово, свою рідну мову... Микола Лисенко

Із усіх проявів народного духу най­ більше впливає на усвідомлення україн­ ського народу його пісня. Не тільки тому, що вона є така багата й гарна, а особливо тому, що саме в ній є найбільше українського духу. Зденек Неєдли

Хай живе таджицький орнамент, казахська опера, естонська графіка, чукотська різьба на моржовій кості. Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодкоспівуча, ні з чим незрівнянна українська мова. Володимир Солоухін

30

Вікторія Гомон 16 років

МОЯ УКРАЇНА Моя Україна – сопілка з калини. А ще – смерекова трембіта... Степи неозорі, гірські полонини – Як можна це все не любити?! І сивий Славутич, і небо безкрає, І пісня в гаю солов’їна... І кращого в світі нічого немає За тебе, моя Україно! Та люди твої – то найбільша окраса: Міцні, роботящі, умілі – Нащадки Богдана, онуки Тараса, Невтримні в бажаннях і силі. За нашу свободу, державу єдину, Ми станем на Заході й Сході. Моя Україна – коштовна перлина В сім’ї європейських народів. Вкраїно моя, ти для мене єдина, Багата, міцна, хлібосільна. Живи, Україно, моя Батьківщина, Нескорена, горда і вільна. А слову своєму звелю я летіти За вітром швидким навздогінці, Що всі ми – єдиної матері діти, Бо всі ми звемось – українці. Чорнобаївщина

31

Слово про Слово

І темрява клубочиться зимово, і душі нам просотує сльота, – горнись до ме­ не, мовенятко, мово, неторкана, ´валтована, свята. Мойсей Фішбейн

Я визнаю тільки одне духовне надбан­ ня як необхідну частину освіти чо­ло­ віків та жінок. Я маю на увазі точне і вишукане вживання рідної мови. Томас Еліот

Я люблю Україну братньою лю­ бов'ю. Люблю за пісенність, вели­ чавість і м'який гумор народної мови, що живила і поетичний голос Тараса Шевченка, і іскрометну іронію вічного слова Гоголя. Люблю її класичну лі­те­ра­туру, що дала світові безсмертні імена Лесі Українки, Івана Франка, Ми­ха­йла Коцюбинського, Панаса Мир­ного. Михайло Алєксєєв

І якщо завтра моя мова загине, уже сьогодні вмерти ладен я. Расул Гамзатов

Це суперечки не про мову, це дискутують в наші дні, чи треба всім обов'яз­ ково любити матір, а чи ні… Леонід Талалай

42

Іван Дубінін

КАЛИНА Розсипається калина, наче діти по світах. Те закотиться в підтиння, те – на дах. Те на чорному асфальті в кров дереться до землі. Ті – пучками змерзлих пальців на гіллі. Чи замерзнуть, навіжені, чи засохнуть, чи склюють? Навіть паростки зелені Губить лють. Та калина не здається і щороку знов цвіте. Може, хтось-таки проб’ється – проросте. Доля, матінко-калино, як бурхлива течія. Не твоя у тім провина. А чия? Черкаси

43

Слово про Слово

Мова козаків... Дуже ніжна й сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів. П'єр Шевальє

Мова нашого люду є така багата, що в ній найдемо гідні знадоби термі­нології, хоч би для десяти народів. Іван Верхатський

Де не згаснуло слово, там і діло ще не загинуло. Олександр Герцен

Любов до мови, до старого звичаю, до чудової народної пісні, як природне почуття до Батьківщини, не залишала уродженців України, коли вони і залишали свою Вітчизну. О. Пипін

… Дам я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші. Євангеліє від Луки

72

Дарія Кравець 14 років

МОЯ УКРАЇНА Україно моя! Я живу у тобі і з тобою В голубіні небес, у зітханні натомлених нив, У калині й вербі, що вмиваються вранці росою, У плетінні стежок, що вертають до тебе вони. Ніжна влада твоя переповнює душу красою: Мрійна зелень дібров і цвітіння садів навесні, І жовтаві лани, що у небі пливуть далиною, Й помережані болем і щастям налиті пісні. Бо любити тебе мене мати з колиски навчала, Поважати народ і родину свою берегти. І хоч де б моя доля в далеких світах не блукала, А дорогу додому я зможу завжди віднайти. Монастирищина

73

Сергій Тихолоз

*** П’ю з криниці рідної мови й дужчаю немов від живої води міцнію Мамина лагідна пісня калиною зацвітає під моїм вікном щоб не смеркло мені ніколи Татове тверде слово в долоні чую як опришківську бартку аби не лякався нічого й не зганьбив роду зрадою в скрутну годину Мовонько мово солов’їне моє джерельце дай напитись з пелюстки слова життєдайної прохолоди твоєї аби в кришталевій її прозорості душа пізнала себе й Господь не відвернувся від неї Мовонько мово п’ю з вічних твоїх глибин і дужчаю немов від живої води міцнію Тальнівщина

152

Володимир Ткаченко

ПРО ЕНЕРГІЮ, КАРТОПЛЮ І СТАРШОГО БРАТА Картопля для нас – другий хліб. Тим більше сьогодні. Одна молодиця по радіо каже: «Ми випікаємо хліба більше, ніж його можна з’їсти». А взагалі, нічим отой директор і не завинив. У всьому винуваті енергоносії. Доносилися, що картоплю нічим із городу привезти. Слава Богу, ще поїзди ходять. Мішками забиті, аж букси горять.

— А ви, дядьку, з Москви оце? Із заробітків? А рублі на гривні обміняли? Геть усі чисто? А в долари перевели? Ні? Боїтеся, що курс упаде? Та не впаде, не бійтеся. Президент ще при здоров’ї, Верховна Рада – теж нівроку. Не впаде! Вони саме заклопотані питанням про довіру чи недовіру. Ну, їй Богу! Це ніби я став серед двору та й питаюся: «Довіряю я сам собі чи не довіряю?» А жінка каже: «Щоб ти окаменів!» А діти просять: «Тату, дай хліба! Тату, дай хліба!» А я стою й думаю: «От, довіряю я сам собі чи не довіряю?» Аж тут «старший брат»: — Віддай мені Крим, бо я старший.

— Може, тобі й Донбас віддати? І Харків? Ще й Полтаву в придачу?! Бо там Петро редутами всю пшеницю викротив. Сядь, брате! У тебе штани ззаду в грязюці й руки по лікті в крівцях. Не даєш енергоносіїв – не треба. Нехай вони тобі трясцю носять! А ми картоплю лопатою садили, лопатою й викопали. Напекли, наїлися й енергії у нас – на всіх дармоїдів вистачить! Смілянщина

153

ЗМІСТ Катерина Мотрич МОЛИТВА ДО МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . 5 Сергій Ткаченко ЗБЕРЕЖЕМО МОВУ – ВРЯТУЄМО УКРАЇНУ!. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Ігор Адамович СТЕЖКОЮ ТАРАСА . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Наталія Андрющенко СИМОНЕНКОВІ . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Марина Бакуменко МОЇ КРИЛА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Василь Береза НА ТАРАСОВУ ГОРУ . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Лілія Блискавиця «Весна мене спіймала обережно» . . . . . . 15 Міллана Богданова ТА, ЩО ЗВЕТЬСЯ СОЛОВ’ЇНОЮ . . . . . 17 Микола Борщ НАЙРІДНІША МОВО . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Валерія Брянцева «Вишивала матуся рушник». . . . . . . . . . 19 Марина Вербовська ТАРАСОВІ ШЛЯХИ . . . . . . . . . . . . . . 20 Світлана Волощук МОЄ РІДНЕ СЕЛИЩЕ ВЕРХНЯЧКА . . . 21 Володимир Гаптар «Горить, горить вогонь, горить, не догора» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Павло Гірник «Зоре моя полохлива, багаття святе». . . . . . . 24 Василь Гирич НАШІ ХЛОПЦІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Анастасія Головко «Серед галактик і зірок» . . . . . . . . . . . . 26 Любов Голубєва ВІРШ ПРО БАБУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Вікторія Гомон МОЯ УКРАЇНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Анатолій Горбівненко «У Зобках ніч». . . . . . . . . . . . . . . . . 30 Наталія Горішна ДО СИМОНЕНКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Василь Дергач УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Людмила Джулай ЄДНАЙМОСЯ! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Світлана Дзядик ЛЕСИН РУШНИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Іван Дробний «Хто сказав, що лише про любов» . . . . . . . . 36 НА БАБЦЮ ВЛІТКУ СХОДИТЬ ЧУДАСІЯ . . . . . . . . . . . . . 36 Карина Драмарецька «Чую голос трембіти» . . . . . . . . . . . . 38 Олександр Діхтяренко КОБЗАР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Іван Дубінін КАЛИНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Олена Дубінська РІДНА МОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Людмила Дядченко «ми не будемо жити на Гаїті». . . . . . . . 43 «понабiгали хмари на місто як монголи» . . . . . . . . . . . . . 43 Марина Євтушенко ЧЕРКАЩИНО, МОЯ ТИ ВИШИВАНКО!.44 Ігор Забудський ДОВІЧНИЙ ЛІС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Наталія Замулко-Дюбуше «Ріко моя, ти бачила незриме». . 47 Тамара Зануда «Яка квітуча Україна». . . . . . . . . . . . . . . . 48 «Як жили ми у Союзі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48 Петро Запорожець ГІМН УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА . . . . 50 Оксана Зінченко МОЇЙ БАБУСІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

174

Михайло Іванченко КОЗАЦЬКА ПІСНЯ . . . . . . . . . . . . . . 53 Віта Кавун «Предивну казку витче наша мова» . . . . . . . . . 54 Інна Калаба ХОЛОДНИЙ ЯР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Яна Канєвська ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ . . . . . . . . . . . . . . . 56 Валерій Кикоть «день висить наді мною». . . . . . . . . . . . . . 57 Валентина Коваленко ВСІМ ТИМ, ХТО ПОКЛАВ СВОЇ ГОЛОВИ ЗА СЛОВО, СПОВНЕНЕ УКРАЇНОЮ . . . . . . 59 Галина Ковтун ПРО РІДНУ МОВУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 Лідія Колесник ЛЯЛЬКУ НАЗВАЛИ СВОБОДА . . . . . . . . . 61 Катруся Кособлик ПІСНЕ КРАЮ МОГО . . . . . . . . . . . . . . . 65 Володимир Коскін «О, діти України, де ви, де?». . . . . . . . . 66 Олег Король РОЗВІРТУАЛЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Богдан Кошовий МОЯ ШПОЛА ПРОМЕНИСТА . . . . . . . . . 68 Валентина Кравець УКРАЇНІ ПРИСВЯЧУЮ . . . . . . . . . . . 69 Дарія Кравець МОЯ УКРАЇНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Олесь Кравчик БАТЬКІВЩИНІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 Оксана Кравченко СВІЧАДО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 Олександр Кравченко НА 9 БЕРЕЗНЯ . . . . . . . . . . . . . . . . 74 Роман Кравченко РІДНА МОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Анастасія Крамар «Скільки чула історій страшних!». . . . . . 77 Аліна Лагода «Березневий ранок кличе на сніданок». . . . . . 78 Михайло Лаврега РЕТРОСПЕКЦІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 Людмила Левіцька Я ЩАСЛИВА ЖИТИ В УКРАЇНІ! . . . . . 80 Сергій Левченко «Гранітна мова». . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Олена Лисюк УКРАЇНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Стас Мазурик ВСІМ БАГАТИМ І БІДНИМ . . . . . . . . . . . . . 84 Юрій Макаренко «О, мово рідна! Встань, немов зоря» . . . . 85 Вікторія Максимчук ГЕРОЯМ КРУТ . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Теодора Марцевич КАЛИНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Валерій Маснюк «Бодай ті «світера»» . . . . . . . . . . . . . . . . 89 Валентина Мекеда МОЯ МОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90 Віта Мельничук «О, мово рідна, вічна берегине». . . . . . . . . 91 Фросина Мороз УКРАЇНО МОЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92 Анастасія Михайлова НА ЗГАДКУ ПРО ТАРАСА . . . . . . . . 93 Сергій Могилко В УЛАМКАХ СКЛА . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Вадим Мицик МОЛИТВА ДО ХЛІБА . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 Анна Могильна НЕВЖЕ? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Тетяна Нарочинська СВІТ ЛІПИТЬ СЕБЕ ЗІ СЛОВА . . . . . . 98 Іванна Негер ЦЕРКВА У МЛІЄВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 Оксана Надточій РIДНI КРАЄВИДИ . . . . . . . . . . . . . . . . 101

175