Журнал "Добра Воля", №15, 2002 by GURT Resource Centre

№ 1 (15), 2002 січень - лютий

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» ТА ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

"Успіх завжди приходить до тих, хто дуже зайнятий, щоб його шукати"

"Успіх - це шлях до перемоги, а не сама перемога"

Генрі Девід Торо (1817-1862)

“Успіх - це здатність долати труднощі, не втрачаючи ентузіазму.” Уінстон Черчіль (1874 - 1965)

“Найважливішим єдиним інгредієнтом у формулі успіху є знання того, як спілкуватися та працювати разом з людьми” Теодор Рузвельт (1858-1919)

"Якщо Ви працюєте краще, ніж просто добре, то Ви приречені на успіх!”

“До людини, яка працює 7 днів на тиждень і 24 години на добу, обов'язково прийде успіх! ...але може не застати її вдома”

Äîáðèäåíü Âñ³ì

Äå Âè?

Шановний колего! Ми дуже раді зустрічі з Вами у такому незвичайному місці - на сторінках журналу “Добра Воля”. Пам'ятаєте, минулого разу ми з Вами домовилися про те, що перший випуск журналу у 2002 році буде присвячено УСПІХУ громадських організацій. Отже, Ви зараз тримаєте те, над чим ми з Вами добре попрацювали. Можна з впевненістю засвідчити, що цей випуск журналу “Добра Воля” не існував би взагалі, коли б громадський сектор України було визнано неуспішним або як такий, що не здійснює ніякого впливу у суспільстві, іншими словами, сектор невдах чи нероб. Можливо і є такий сектор у суспільстві, але це не громадський сектор. Громадський сектор України активно працює та розвивається. Громадські організації здійснюють багато соціальних програм та проектів, які спрямовані не просто на вирішення соціальних проблем людей, а швидше на удосконалення якості їхнього життя. Як говорять, самі представники громадських організацій, - “це нелегка та щоденна праця”. Слова Роберта Кольєра, - “успіх це сума маленьких справ, що виконуються щодня”, - переконують нас у тому, що варто працювати щодня і постійно, а там дивись і приходить до нас

ÓÑÏ²Õ!

Я ВІРЮ В ТЕ, ЩО Я РОБЛЮ... Волонтерство є однією із пріоритетних тем для редакції журналу “Добра Воля”. І це вже стає доброю традицією починати кожний новий випуск журналу із розповідей та інтерв'ю з людьми, які працюють у громадських організаціях на волонтерських засадах. Ми пропонуємо Вашій увазі твір-есе Віри Явір, яка працює у Ресурсному центрі “Гурт” прес-аналітиком та кореспондентом. Я волонтер? Першою думкою було розчароване і трохи іронічне запитання: Навіщо? Для чого? Хіба можна щось змінити в поруйнованому, розколотому на тисячі скалок суспільстві, де кожен самотужки намагається пристосуватися до таких болючих західних взірців практицизму і індивідуалізму? Навіщо? Чи варто імітувати людяність до соціальної системи, яка виштовхнула тебе геть напризволяще і змусила самотужки вирішувати проблеми, які в однаковій мірі гнітили тебе і суспільство. Але воно відмовилося від тебе... Відмовилося захищати тебе, свою невід'ємну часточку. І ти опинився під важелезною брилою негараздів. Хіба можна чимось зарадити? Тікати...Тікати геть звідси... Нехай дурніші розгрібають сміттєзвалище пострадянських реалій... Заплющити очі і забути все... Тікати, щоб ніколи не бачити нещасну, голодну бабусю-пенсіонерку, яка в подертих рукавицях рахує і не може дорахуватися дрібних білих копійочок, щоб купити собі хліба. Не бачити замурзаних безпритульних дітей, які крадуть на базарі ковба-

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт” Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля“ Друк видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) Charles Stewart Mott Foundation

су і пиріжки... Кажуть, життєздатність суспільства і держави оцінюється за тим, як вони дбають про найменш захищених: старих і малих. Тепер кожен дбає за себе. Кожен має ховатися у панцир власних проблем і повсюди тягти його на собі. Навіщо допомагати комусь, якщо і самому нестерпно важко? Навіщо розколупувати соціальні пухлини, якщо згоїти їх однаково не під силу? Торкнеш камінчик кісток не збереш під завалом людських образ, болю і несправедливості. Свідомість людини не може витримати цього всього. Чи варто складати докупи те, що вже давно розвіяне вітром? Нас нічого не об'єднує. Розчарованих людей не можна об'єднати втраченою надією, так само, як не можна переконати голодного, що він смачно пообідав. Одна з наймогутніших соціальних систем зруйнувалася сама по собі. Де взяти сили повірити в те, що саме ми зможемо збудувати кращу, міцнішу державу, а не стоятимемо з протягнутою рукою, як стоять наші пенсіоДумка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статтей. При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

нери? Українське суспільство - це пісок, що легко сиплеться через сито найменших випробувань. Яким цементом можна зліпити піщинки, які розносить вітер зневіри по всьому світові в пошуках самих себе? Але я волонтер. Це сталося зовсім випадково. Не вірилося, що в наскрізь з'їдженому практицизмом світі ще існує доброчинність, а отже існує майбутнє. Ніколи не могла розділити захоплення знайомих, які розповідали, скільки задоволення отримали від організації, скажімо, благодійного вечора для дітей з розумовими вадами. Ніколи не розуміла і лише невизначено стинала плечима. Тепер я точно знаю - можна, треба, неодмінно. Адже тією безкорисливою працею вони зробили практичний жорстокий світ трошки кращим саме тому, що відмовилися грати за його правилами. Цим самим вони дарували ображеним долею надію, а отже гуртували їх навколо неї. Чому дарувати подарунки значно приємніше, ніж отримувати їх? Віддаючи, ти втрачаєш значно менше, ніж отримуєш. Втрачаєш річ, а натомість здобуваєш радість, посмішку і ще надію, надію саме на тебе. Отже я волонтер. Це означає, що я можу добровільно принаймні спробувати щось змінити в цьому суспільстві, в цьому житті, в цій країні. І навіть тоді, коли це видаватиметься мізерією в боротьбі з глобальними проблемами, які своїми метастазами охопили наше суспільство. І якщо кожен зробить добровільно бодай жалюгідну спробу змінити це - ми їх здолаємо. І тоді запитання типу “Навіщо?”, “Заради чого?” перетворяться на - “Яким чином?”, “В який спосіб? “. Адже я волонтер. І не має значення, як люди долучаються до волонтерства і які завдання ставлять перед собою. Головне, що вони вірять в те, що роблять, а тому й ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

роблять те, в що вірять. Їх об'єднує спільне покликання, спільне бажання прислужитися навіть недосконалому суспільству, покращити його. І тоді вони вже не здаються окремими піщинками у вирі негараздів. Роблячи обрану справу, вони об'єднують, гуртують навколо себе багатьох інших зневірених людей. Будь-який вчинок, здійснюваний безкорисно, на благо суспільства, притягує увагу, породжує віру і бажання залучитися до неї. А отже в розпорошеному соціумі виникають стійкі утворення. І пісок вже не сиплеться через сито випробувань. Саме так суспільство об'єднується. А інтегроване суспільство здатне до безболісної рекреації - вирішення болючих соціальних проблем, бо кожна піщинка соціальної піраміди - це опора для іншої піщинки. Зникне одна - розсиплеться вся піраміда. Тому я волонтер. Мені подобається бути однією з цих людей, які чинять добру справу і вірять в неї. Для мене волонтерство це - шлях від розчарування до надії, від уникнення проблем до їх вирішення, від розгубленості до стратегії, від заплющених від жаху очей до аналізу. Волонтерство - це одна з найкращих формул цементування суспільства і загублених у власних болях індивідів. Тож не знехтуйте нею.

Â³ä ðåÄàêö³¿ Твір-есе, який Ви щойно прочитали, взято з творів-есе, що брали участь у конкурсі “Волонтер року 2001” (більш детальну інформацію про конкурс читайте на сторінці шостій цього випуску журналу). З іншими творами конкурсу Ви можете ознайомитися на веб-сайті РЦ “Гурт” : http://www.gurt.org.ua. Редколегія журналу “Добра Воля” запрошує Вас поділитися своїми міркування та ідеями на тему “Я волонтер...”, що можуть бути надруковані у нових випусках журналу.

Äàéäæåñò íîÂèí ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТИХ СЕРДЕЦЬ Київ, 3-7 січня 2002 року. Споконвіку найважливішим чинником розвитку суспільства було і залишається дбайливе та уважне ставлення до людей з фізичними вадами, а особливо до дітей та молоді. Проявом такої уваги був десятий ювілейний фестиваль творчості людей з фізичними вадами "Повіримо у себе", що організували соціальні служби для молоді міста Києва на початку січня. Основною метою фестивалю є прояв таланту дітей з фізичними вадами та реалізація їх творчих здібностей. У фестивалі взяли участь 400 дітей з інтернатів, дитячих та юнацьких клубів, а також громадських організацій міста. У програмі фестивалю було представлено багато проектів, що ініційовані дітьми з фізичними вадами Костянтин П'ятилєтов Союз організацій інвалідів України Електронна пошта: konstyantynp@ukr.net

Дніпропетровськ, 12 січня 2002 року. Громадська організація “Потенціал” провела акцію "Чистий лід". Метою акції є очищення акваторій та узбережжя Дніпра в межах міста від побутового сміття, залучення громадськості до вирішення екологічних проблем міста, а також забезпечення ефективної взаємодії екологічних громадських організацій при виконанні спільних екологічних та природозахисних проектів. Разом з активістами "Потенціалу" на лід Мандриковської затоки вийшли представники п'яти громадських організацій: Дніпропетровської обласної екологічної організації "Зелений світ", молодіжної ліги Придніпров'я, всеукраїнської газети для риболовів "Кльов", громадської організації "Риболовний клуб "Кльов". Роман Новицький Молодіжне об'єднання "Потенціал" Тел.: (0562) 459-138 Електронна пошта: potensial@ukr.net

УКРАЇНСЬКІ ПАРАОЛІМПІЙЦІ НЕ ПІДВЕДУТЬ! З радісної та визначної події розпочався 2002 рік для українських спортсменів-параолімпійців, адже цей рік - олімпійський. У восьмій зимовій параолімпіаді, яка пройде в Солт Лейк-Сіті (США) з 7 по 17 березня візьмуть участь спортсмени з 35 країн світу. Україну на параолімпіаді представлятимуть 11 спортсменів з дев'яти областей України. Костянтин П'ятилєтов Союз організацій інвалідів України Електронна пошта: konstyantynp@ukr.net

Áàæàºìî Âàì óñï³õ³â!

Повні версії цих та інших новин читайте на вебсайті РЦ “Гурт”: http://www.gurt.org.ua, ВИДАННЯ

Ëþäèíà Âîë³ "ФОРМУЛА УСПІХУ - ПРОФЕСІОНАЛІЗМ У ВСЬОМУ!" Що таке успіх? У чому полягає успіх Вашої організації та Ваш особистий? Навіщо так завзято працювати в Україні?... Своїми думками та поглядами ділиться віце-президент Всеукраїнської асоціації молодіжного співробітництва "Альтернатива-В" - Ганна Гейчук. Інтерв'ю провела Віра Явір - кореспондент Ресурсного центру "Гурт". чу зустріч молодіжних організацій Європи. Це був початок розвитку "Альтернативи-В", пошук свого місця у незалежній Україні. Який це був рік?

Ганна Гейчук просто вважає себе щасливою, тому що в неї є МОЖЛИВІСТЬ

Чим для Вас, пані Ганно, є "Альтернатива-В"? На даному етапі для мене це - життя. Саме тому я приходжу на роботу о пів на десяту, і йду додому о дев'ятій, а іноді об одинадцятій годині вечора. Майже все моє свідоме юнацьке життя пройшло тут. Де і як Ви розпочали свою кар'єру? Як все почалося? Випадок. Я завжди була активісткою, завжди брала участь у роботі різних клубів, гуртків. Я познайомилася з Президентом організації - Ярошенко Валерієм на одній із зустрічей. Він розказав, що влітку у Києво-печерській Лаврі буде проводитись волонтерський табір і запропонував попрацювати керівником або помічником. Саме там я познайомилася з Оксаною Юрик - зараз координатором міжнародних програм та тренером організації, з якою ми з того часу працюємо разом в "Альтернативі-В". Восени мені запропонували поїхати на робо-

1995. Взимку 1996 р. мені запропонували працювати в офісі. Коли ми переїхали в приміщення по вул. Богдана Хмельницького, то пам'ятаю, сиділи з шефом за одним столом в тісному кабінеті. Я допомагала Валерію Бідношею (одному із початківців волонтерської справи в Україні) координувати програму міжнародних волонтерських обмінів: організація волонтерських таборів в Україні та за кордоном. Я дуже довго працювала координатором, а в 1998 р., коли кількість партнерів в регіонах збільшилась, ми вирішили підняти рівень організації і зареєстрували її, як всеукраїнську. Я стала віце-президентом, ким і є на даний момент. Але починала координатором, все якось йшло поетапно, одне виливалося в інше. Ось така казка про Попелюшку. Тобто Ваша кар'єра розпочалася з волонтерської діяльності? Так, безумовно. Я дуже довго, навіть тоді, коли була координатором, не отримувала зарплатні. Не знаю, можливо тому, що так виховали. Ця робота була мені за щастя. Спілкування з іноземцями, мати можливість подорожувати...У мене була купа вражень... Молодь, що приходить зараз, зовсім інша. А

скільки мені за це будуть платити? А я просто була щаслива, що в мене є МОЖЛИВІСТЬ… Чи не втратили Ви, пані Ганно, з часом свого ентузіазму? Чи не змінилося у вас ставлення до своєї роботи? Раніше я сприймала все більш емоційно, а зараз - набагато глибше. Мені цікаво починати і доводити справу до кінця. Раніше я брала готову програму, а тепер я сама шукаю нові можливості. У мене зараз трошки інша функція, виконувати яку цікаво. Якби я продовжувала займатись одним і тим самим, мені скоро стало б нудно. Змінюються мотивації волонтерів, і я маю змогу це спостерігати. Наприклад, іноземці приїздять справді допомагати, а наші їдуть більше відпочивати. Інколи буває важко пояснити людині, що вона їде за кордон і не отримає за це грошей. У вас ніколи не виникало спокуси працювати за кордоном? Як говорить моя викладачка: "Я завжди залишаюсь на боці аутсайдерів. З аутсайдерами завжди цікавіше". Тому що вони намагаються досягти вершини. Нецікава та вершина, яка вже є, про яку вже усі знають і побували там. За кордоном досягнуто певний рівень: економіка стабільна, вони спокійно сплять, спокійно встають, їдуть на роботу. Цікаво у нас, тому що у нас це все починає розвиватись, ти робиш все своїми руками, створюєш, твориш. Краще ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

тут намагатися щось зробити, ніж прийти на все готове. Завжди хочеться щось робити для людей. Ось, наприклад, проект "Туристичними маршрутами Києва" *, мене зацікавила сама тема. Це була така божевільна ідея, але мені хотілося, щоб все це було, щоб приїздили туристи, відкривали карту, щоб ішли по нашим "ногам-маршрутам" і відчували, що Україна анітрохи не гірша від Берліна, Парижа чи Амстердама. У нас нічого подібного ще не проводилось. Тому мені в цій ситуації більше подобається бути на стороні аутсайдерів, бо Україна поки що розвивається. Наскільки Ваша освіта відповідає роботі в третьому секторі? За освітою я маркетолог, закінчила Українсько-фінський інститут менеджменту та бізнесу, але те, чим я займаюсь не можна назвати одним словом. Це і не фінанси, і не маркетинг, і не переклад - це все разом. Тому я впевнена, що вища освіта це необхідний фактор для ефективної роботи у третьому секторі. Чи вважаєте Ви, що знайшли своє покликання? Думаю, що так, на 90% так. Я б, напевне, вже не змогла працювати в іншому місці. Маючи стільки можливостей, змогу займатись улюбленою справою, втілювати свої ідеї в життя і намагатися зробити щось самою. Яка найнелогічніша, найнераціональніша, на перший погляд, з Ваших ідей була втілена в життя? Напевне, проект "Туристичними маршрутами Києва". Цього року я всіх підбурюю на вже інший * Метою проекту "Туристичними маршрутами Києва" було підвищення рівня благоустрою м. Києва як туристичної столиці, залучення більшої кількості туристів до м. Києва. У ході проекту визначні пам'ятки архітектури центральної частини міста були об'єднані в єдиний маршрут за допомогою стрічки у вигляді відбитків босих людських ніжок (нанесених фарбою).

ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

проект: зібрати групу іноземців, які відвідають дитячі табори Криму з інформаційними виставами і нададуть підліткам інформацію про ВІЛ/СНІД. Адже, цей рік в Україні проголошено роком боротьби з ВІЛ/СНІД. Якщо просто роздати буклети, вони можуть їх прочитати, можуть не прочитати. А якщо у такий спосіб волонтери-іноземці розповідатимуть про небезпеку пов'язану з цим захворюванням, може хтось і замислиться. Сподіваюсь, це буде цікаво. Чи знаходять Ваші ідеї підтримку в суспільстві, в державі? Дуже важко працювати зі старшим поколінням. Якщо ти багато років просидів на одному місці, дуже важко переступити через свої стереотипи, якщо ти кожен день приходиш на роботу і на столі у тебе одні і ті ж папірці, ти боїшся почати щось нове. Адже це стільки роботи, а раптом щось не вийде. А скільки мені ще там залишилось до пенсії? Ось так. Наскільки Ваша діяльність змінює в іноземців уявлення про Україну? Безумовно, воно змінюється в кращий бік. Насамперед, це підтверджується тим, що молодь повертається. У нас є короткострокові програми - два тижні, а є довгострокові - на 6-8 місяців. Дуже часто, взявши участь в одному проекті, волонтери повертаються на якийсь інший. У нас є один француз, який працював помічником вихователя у дитячому будинку у Сквирі. Нещодавно він повернувся знову в Україну з повною валізою подарунків для дітей. Те, що вони повертаються, це найкращий показник. Може тому, що у нас хороші люди.

розподілу: керівник, координатор, волонтер, всі працюють на рівних. Поки ми працюємо спільно, у нас вистачає сил. Нам доводиться самим прокладати дорогу вперед. Це постійна боротьба то зі сном, то з проблемами. Але я переконана, що в нашій країні у людей дуже великий потенціал. Просто спочатку був такий час, коли всі займались бізнесом, а все духовне, нормальне, людське наче відходило в сторону. Але зараз знову на першому плані постає духовне і вперед виходять люди, зацікавлені в чомусь, в яких є якісь ідеї. І саме вони є рушійною силою нашої країни. Чи є у Вас професійна, якщо можна так сказати, мрія? Мені дуже важко відповісти на це запитання. На даний період мені хотілося б, щоб всі ідеї, які були реалізовані, знаходили підтримку інших людей та організацій, щоб ми всі навчились працювати з партнерами злагоджено. Можливо, варто організовувати семінари для організацій, які працюють в одній сфері, щоб вони знайомились з програмами один одного. І головне - працювати професійно, бо непрофесіоналів у нас вже вистачає. Сьогодні ми повинні прагнути професіоналізму у всьому. Якщо ми як країна, як організація навчимось працювати злагоджено ми досягнемо успіху.

Äÿêóºìî! Óñï³õó òà íîâèõ îñÿãíåíü!

У чому секрет успіху Вашої організації? Запорукою нашого успіху є робота командою. У нас немає такого

У Ганни Гейчук є заповітна мрія: здіснити проект “Туристичними маршрутами Землі”

ÄîÂêîëà â Óêðà¿í³ “КОНКУРС ВОЛОНТЕР РОКУ 2001”: ПЕРШІ КРОКИ НА ШЛЯХУ ПУБЛІЧНОГО ВИЗНАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ Волонтерська діяльність - це основа побудови та розвитку громадянського суспільства, це втілення усіх найшляхетніших прагнень людства - прагнення миру, свободи, добра, безпеки та справедливості усіх людей. І яким складним не було б наше сьогодення є люди, які у своєму житті керуються саме такими принципами. Волонтери, які працюють у багатьох громадських організаціях України та м. Києва зокрема, роблять надзвичайно багато щоденних справ, надаючи допомогу окремим людям і суспільству в цілому: це і проведення гуртків для дітей, це і розвезення пайків людям похилого віку чи просто допомога у щоденному побуті, це і організація туристичних походів чи спортивних змагань, проведення тренінгів для однолітків чи робота у міжнародних волонтерських таборах, це і редагування журналів, буклетів, брошур чи збір коштів для допомоги школам-інтернатам чи дитячим будинкам. Волонтери - це люди різного віку - школярі, студенти, пенсіонери, працюючі люди - "люди, які вірять у те, що вони роблять і намагаються змінити щось своїми силами". Однак, як кажуть "історія волонтерства пишеться невидимим чорнилом". Ми часто не помічаємо добрих справ, які роблять наші друзі, сусіди чи незнайомі люди. Ми часто не звертаємо достатньо уваги на ту частинку добра, яку створює поруч з нами інша людина. "Незважаючи на те, як я ціную свій час і досвід, я досі згодна віддавати частку себе на потребу іншим, якщо бачу, що справа того варта, що моя допомога буде корисною і мої зусилля оцінять, хоча

б ПРОСТО ПОДЯКУВАВШИ", як зазначила у своєму творі-есе Мар'яна Синашко, яка працює у Соціальній службі "Віфанії". Метою конкурсу "Волонтер року 2001", що проводився Ресурсним центром "Гурт" спільно з Головним управлінням з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації було саме публічне визнання праці волонтерів, висловлення подяки людям, які віддають свій час, знання, сили, енергію, вміння, наснагу, працюючи на користь суспільства. Конкурс проводився під гаслом "Подякуємо волонтерам усі разом!". Про початок проведення конкурсу було оголошено на початку жовтня 2001 року. Заявки на участь у конкурсі могли подавати окремі особи, організації - описи проектів чи програм, а також кожна зацікавлена людина могла номінувати волонтера, проект чи програму організації, з роботою якої вона добре знайома. Критерії учасників конкурсу були досить широкими і не обмежувалися лише громадськими організаціями. До участі запрошувалися державні установи, навчальні та наукові заклади, бізнес-структури та окремі особи. Навіть людина, яка ніколи не працювала волонтером в організації могла поділитися своїми думками щодо волонтерства та праці волонтерів, взявши участь у Конкурсі творів-есе "Я волонтер…". Всього було отримано 51 заявку від громадських організацій м. Києва, що працюють з волонтерами, керівників волонтерських програм та самих волонтерів. На перший погляд, ніби й небагато, однак Від-

бірковій комісії конкурсу, до складу якої ввійшли представники громадських організацій м. Києва, Головного управління з питань внутрішньої політики КМДА, навчальних на наукових закладів, міжнародних організацій, довелося нелегко працювати. Волонтерська діяльність досить багатогранна і подані на конкурс заявки описували досить різноманітні її форми, як, наприклад, широкомасштабні проекти "Волонтер" та "Одяг" Всеукраїнської громадської організації "Захист" чи робота волонтерів по обслуговуванню громадян та організації дозвілля благодійного єврейського центру "Хесед Авот". Звичайно, кожна заявка була цікавою і своєрідною, робота Відбіркової комісії була захоплюючою і складною. Однак, на основі попередньо визначених критеріїв, були визначені переможці Конкурсу. Переможці конкурсу були нагороджені Подяками міського голови. Усі учасники конкурсу були відзначені пам'ятними призами Ми повинні завжди пам'ятати про неоціненну працю людей доброї волі. І над цим повинні працювати усі. Хочеться, щоб конкурс "Волонтер року" став доброю традицією у м. Києві і щороку розширювався щоб ставало більше реалізованих волонтерських програм, щоб більше людей було залучено до волонтерської діяльності.

Òîæ çàïðîøóºìî äî ó÷àñò³ ó Êîíêóðñ³ â íàñòóïíîìó ðîö³! ВасилинаДибайло Ресурсний центр “Гурт” ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

ÄîÂêîëà ó íàøèõ êîëåã çàêîðäîíîì ВОЛОНТЕРСВО - НОВИЙ ПОГЛЯД НА СУСПІЛЬНУ ПРАЦЮ Підсумки Конкурсу, проведеного Мережею центрів волонтеріату в Польщі До оголошення загальнопольського конкурсу "Волонтерство - новий погляд на суспільну працю" надихнуло те, що 2001 рік був проголошений Організацією Об'єднаних Націй Міжнародним роком волонтерів. Оголошуючи конкурс, ми хотіли показати, що волонтерство є важливою частиною громадянського суспільства в Польщі і одночасно надихає громадян і організації до нового бачення суспільної роботи. Завдяки конкурсу, ми змогли представити цікаві форми волонтерської роботи, специфічні та виняткові волонтерські акції. Це була прекрасна нагода для нас і для всіх, хто отримує користь від волонтерів, подякувати людям, які присвячують свій час і енергію, надаючи безкорисну допомогу іншим. Адже саме завдяки цій самовідданій праці, багатьом людям живеться краще. Хотів би підкреслити, що волонтери одночасно з своєю працею передають багато добра, тепла і любові. Патронат над конкурсом здійснював пан Марк Дестан де Берніс, постійний координатор представництва ООН в Польщі. Він, зокрема, зазначив: "роль волонтерства є часто недооціненою як в розвинутих країнах так і в країнах, що розвиваються. Я впевнений, що волонтерство в Польщі має давні традиції і швидко розвивається. Програма розвитку ООН і Польський уряд тісно співпрацюють, щоб популяризувати волонтерство як важливу діяльність і звернути увагу на волонтерську працю у всіх сферах життя. Ми повинні забезпечити працю волонтерів і заохотити їх до роботи в країні і за кордоном. Потрібно вреДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

гулювати законодавство і працювати з адміністративними структурами з метою більшої популяризації волонтерства та залучення більшої кількості людей до волонтерської діяльності. Ми повинні допомагати розвитку мережі волонтерів Польщі та іншими країнами так, щоб дати можливість їм обмінюватися досвідом. Залучаючи волонтерів, можемо підвищити ефективність соціальних служб і охопити більшу кількість людей, які очікують підтримки". “...місія людей, які працюють у громадському секторі - помічати добро і розвивати.”

Громадські організації, групи самодопомоги, державні установи та органи місцевого самоврядування, державні і приватні підприємства могли номінувати для участі у конкурсі своїх волонтерів у трьох категоріях:

"Індивідуальне волонтерство" "Сімейне волонтерство" "Групове волонтерство".

Фізичні особи не мали права подаватися на конкурс індивідуально. Для них ми приготували інші пропозиції. Особи, що отримували допомогу від волонтерів, могли поділитися своїми враженнями на тему волонтерства. Їм пропонувалося написати про те, як волонтери змінили їхнє життя, їхнє ставлення до різних аспектів життя. Не забули ми також про волонтерів. Під відомою назвою "Я волонтер" заохочували їх написати на папері

свої спогади з волонтерської діяльності. Відбір переможців конкурсу здійснювала Комісія, що складалася з представників громадських організацій, державних структур, бізнесу, а також відомих особистостей. Однак вибір був нелегкий, як підкреслила Ніна Терентьєв, голова Комісії і директор другої програми Польського телебачення: "Мали ми багато клопотів з відбором 15 лауреатів такого прекрасного конкурсу. Як вибрати між гімназисткою, що несе втіху пацієнтам хоспісу, чи випускнику школи, який присвячує свій час реабілітації дітей з розумовою відсталістю, чи між працівниками будинку для бездомних і опікунами дітей з важких сімей? Ми усвідомлювали, що у всьому світі нема театральної сцени, яка могла б помістити всіх, хто повинен бути нагороджений. Участь в роботі комісії переконала мене, що добра в людях є багато, а місія людей, які працюють у громадському секторі - помічати добро і розвивати". Конкурс був прекрасною можливістю замислитися над цінностями суспільної роботи. Для декого - це була подяка за їх роботу, для інших - нагода, щоб відповісти на питання, чому я ще не волонтер. Вірю, що конкурс, його фінал і святкування Міжнародного року волонтерів переконали багатьох людей, що варто долучитися до волонтерського руху. Даріуш Петровський Центр волонтеріату Варшава, Польща

Ëþäèíà äîáðî¿ Âîë³ ХІРУРГ, ОПЕРУЮЧИ ЛЮДЕЙ, ВІДЧУВАЄ СЕБЕ МАЙЖЕ БОГОМ, А ФІЛАНТРОП, НАДАЮЧИ ДОПОМОГУ НУЖДЕННИМ, - ТВОРЦЕМ...” “...

Якове Фрiдрiховичу, чи вважаєте Ви, що 2001 рiк був успiшним для Донецького мiського благодiйного фонду "Доброта"? Якщо так, то чому саме? Якщо відповідати коротко та стримано, проводячи самооцінку, то можна сказати, що ми прогресуємо “завдяки... і не зважаючи на...”. Можна й трішки заглибитися в деталі, тим паче, що нами вже підготовано річний звіт, 5000 екземплярів якого буде розповсюджено серед організацій та громадян міста Донецька. До речі, 6 лютого 2002 року святкуємо четверту річницю роботи Фонду. Цю дату ми вважаємо датою відліку відродження розвитку цивілізованої громадської благодійності у нашому місті. Отже, у 2001 році маємо більше, ніж одну тисячу нових донорів і

“ÄÂ äîñüº” Про Донецький міський благодійний фонд “Доброта” відомо абсолютно все: поточні соціальні проекти та програми якісні та кількісні результати діяльності перелік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють пожертування на соціальні проекти та програми Фонду, та суми пожертвувань і як вони використовуються Фондом

майже півтора мільйони гривень пожертвувань від бізнес-структур, професійних та творчих союзів, релігійних конфесій та колег по третьому сектору, трудових колективів та приватних осіб. Це рівно стільки, скільки ми зібрали пожертвувань за попередні три роки. Я розцінюю це як локальний успіх. З іншого боку, із 12 проектів (тематика проектів різна: від пенітенціарної системи до допомоги інвалідам), у яких ключовим моментом було залучення територіальних громад до вирішення власних соціальних проблем, жоден не був підтриманий міжнародними донорами. Що на Вашу думку визначає успіх організації? Кількість реалізованих проектів, донорів організації чи рівень професійності персоналу організації? Переконаний, що успішність громадської організації вимірюється насамперед рівнем підтримки її діяльності усіма можливими ресурсами з боку громадян, для яких, власне ця громадська організація працює. Якщо підтримка надходить ще й від іншої, співчуваючої сторони (бізнесу, державної структури, міжнародного фонду), то це більше, ніж відрадно.

Ця інформація доступна у формі прес-релізів, регулярних щомісячних, щоквартальних та щорічних звітів, що готуються та поширюються працівниками Фонду серед засобів масової інформації та широкої громадськості.

Скажіть будь ласка, Ви вважаєте себе більше успішним філантропом чи успішним хірургом?

КОНТАКТИ: Донецький благодійний фонд "Доброта" 83017 м. Донецьк, б-р. Шевченка, 36 (0622) 95-40-96, 95-42-18, факс: 345-22-36 fund@crf.donetsk.ua http://www.dobrota.donetsk.ua

Я вже чотири роки сам собі нагадую Фігаро з його девізом "Порадити та допомогти". Кидати милу моєму серцю хірургію не хочеться та й шкода. Все ж таки маю ступінь

“Девіз мого життя: порадити та допомогти” (Яків Рогалін)

кандидата медичних наук, лікар вищої категорії, але зараз оперую приблизно у десять разів менше, ніж раніше. А взагалі, чим би людина не займалася, вона врешті-решт приносить собі задоволення: хірург, оперуючи та лікуючи людей, відчуває себе майже богом, а філантроп, надаючи допомогу нужденним та разом з цим змінює ситуацію навколо себе на краще, відчуває себе творцем. І те й інше є надзвичайно потужним мотивом для того, щоб не кидати ні того, ні іншого. Ну а фортуна (капризна дівчина!), своїми поворотами нікому і ні в чому не дасть можливості надовго загордитися. Якове Фрідріховичу, що б Ви побажали читачам журналу "Добра Воля" у новому 2002 році?

ÓÑÏ²Õ²Â Ó ÍÎÂÈÕ ÁËÀÃÈÕ ÏÎ×ÈÍÀÍÍßÕ! Інтерв'ю провів Олександр Чередайко Ресурсний центр “Гурт” Інтерв'ю мовою оригіналу - на веб-сайті РЦ “Гурт”: http://www.gurt.org.ua, розділ “ВИДАННЯ”

ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

Âàøà Äóìêà ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОВИННІ ВІДНАЙТИ СВОЮ НІШУ У СУСПІЛЬСТВІ Наша співпраця з українськими неприбутковими організаціями (НПО) розпочалася з 1996 року, коли в Україні було розпочато програму "Гранти Демократичної Комісії". Головна мета програми - підтримка проектів від НПО, що сприяють демократичним перетворенням в Україні в галузі захисту прав людини, верховенства права, економічних та муніципальних реформ, а також розвитку громадянської освіти. Від часу започаткування програми фінансування одержали більше 100 НПО з різних областей України. Новим додатком стала дворічна програма підтримки розвитку громадянського суспільста в Україні, що реалізовувалась спільно з представництвом Європейської Комісії в Києві протягом 1999-2001 років. В рамках цієї програми американська сторона підтримала 37 проектів у 22 областях. Задля кращого ознайомлення із регіональними особливостями та потенціалом громадських організацій з 2001 року Посольство США в Україні розпочало низку відкритих регіональних конкурсів проектів. Минулого року 21 громадська організація з Львівської та Харківської областей отримала фінансування проектів. Серед прикладів проектів - навчальна програма з підготовки PR спеціалістів у Львівській області, підготовка, випуск та апробація підручника "Екологічне право в малюнках для молодших школярів", здійснення моніторингу за порушенням прав сиріт в Харківській області, започаткування бізнесінкубатору для підприємців-інвалідів тощо. Триває підбиття підсумків конкурсу для організацій Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та ЛуДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

ганської областей. Розпочато конкурс проектів для Житомирської, Рівненської, Волинської та Хмельницької областей. Приємно відзначити помітні зміни в напрямку професійного зростання, що відбуваються з самими організаціями. Дедалі більше організацій проводять власну самооцінку перед тим , як розпочинати роботу над проектами. Багато груп, особливо з невеликих регіонів, дедалі частіше звертаються до питань локального характеру, обирають для себе спеціалізацію з одного чи декількох тісно пов'язаних напрямків. Важливо відзначити, що зростає кількість організацій, що готують річні звіти по результатах своєї діяльності та ознайомлюють громадськість, представників місцевої влади, бізнесових кіл, а також західних фондів із своїми здобутками. Перемогою організацій стало те, що до них прислухаються й намагаються залучати до стратегічного планування розвитку українських міст не лише на рівні обласних центрів, а й у невеликих містечках. Одним із прикладів є організація "Еко-Довкілля" з міста Жидачева Львівської області, Агенція сприяння регіонального розвитку з міста Рахова, що на Закарпатті, екологічний центр "Дельта"з містечка Вілково на Одещині, фонд розвитку "Сокіл" з Сокаля у Львівській області, де можна реально побачити співпрацю організацій, місцевої влади та бізнесу. Значний успіх організації мають саме в таких невеликих містечках, де місцеві громади є більш згуртовані, а організації, будучи більш прозорими в своїй дяльності, активніше йдуть на співпрацю. Як приклад, можу згадати той же Жидачів, де місцеву громаду об'єднали проблеми забруднення навколишнього сере-

довища та утилізації сміття. Наразі за підтримки нашої програми там реалізується проект, що передбачає проведення громадських слухань з цієї проблеми та побудову спеціальних контейнерів по переробці сміття. Процес перетворення українських неприбуткових організацій на дієву силу, що має вагу та вплив у суспільстві, безсумнівно розпочався. У першу чергу від самих організацій залежить, чи буде їх діяльність успішною та корисною. Можна задекларувати багато благородних цілей у статутах, провести багато зборів, мати багато представництв та чудово оперувати цифрами, але не бути ефективною організацією, здатною до змін. Головне, щоб самі організації врешті визначилися, якою вони бачать свою роль у суспільстві, які проблеми постають перед ними (і не лише загальні проблеми відсутності коштів, волонтерів чи труднощі з місцевою владою, а, найголовніше, - внутрішні проблеми організацій). Слід відійти від гасла "Суспільство - для мене" і подумати "Що я сам можу зробити для суспільства за його активної участі." Організації повинні здійснити переоцінку вланих ресурсів й не боятися працювати з іншими. Вони повинні керуватися принципом "в єднанні сила", а не "моя хата скраю." Слід бути більш відкритими та прагнути дізнатися про роботу інших груп, першими йти на діалог. Врешті, чи не найголовніше, - віднайти свою нішу в суспільстві та самовдосконалюватися, використовуючи численні ресурси. Ірина Смоліна Програма "Гранти Демократичної Комісії", Відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЯК...? Шановні читачі! Виносимо на ваш розгляд результати нашої річної праці, іноді важкої, іноді смішної, проте завжди цікавої. Назва нашого проекту - "Створення мережі Урбан-рейнджерів". Такий проект - перша пташка на Україні. До цього, схожі проекти здійснювалися лише у розвинутих країнах. Звісно, що досвід цих країн не дуже придатний для застосування у нашій країні, тому напрацьовані в ході проекту методики є новими для українських ГО. Суть проекту полягає в ініціюванні створення активних груп із представників громад із різних районів нашого міста. Ініціаторами створення подібних груп у нашому проекті є Урбан-рейнджери (приблизний переклад з англійської Екопатруль, просимо не плутати зі славнозвісним "голубим патрулем"). Необхідно підкреслити, що весь проект базувався на роботі волонтерів, починаючи від координатора та закінчуючи членами громади. Звісно, що до участі у проект були залучені представники мас медіа, влади та бізнесу, проте цих людей також можна й потрібно вважати за волонтерів, оскільки вони допомагали хто як міг - той статтю напише до своєї газети, той робітників надішле для ремонту під'їзду, а третій навіть фарби виділить та вапна, отримуючи подяки від представників активної групи. Загалом наш проект має благородну мету - сприяння ідеї стабільного розвитку суспільства. Саме для цього й створювалися активні групи з місцевого населення, які мали навчитися вирішувати свої проблеми своїми силами.

Що ж в аналогічному випадку робили наші волонтери з Екопатруля? Кожен волонтер починав працювати як фасилітатор у громаді свого будинку, дому чи вулиці. Завдання можна поділити приблизно на три етапи: 1) показати людям існування проблеми. Так-так, саме існування проблеми, що існує впродовж багатьох років. Проходячи повз обдерті стіни свого будинку чи через поламаний спортмайданчик із року в рік ми поступово припиняємо помічати ці проблеми. Спочатку людина ще може щось помітити та навіть обурюватися з цього приводу, та от незадача - заходячи до своєї затишної квартири чи офісу, із нею трапляється одна цікава річ - людина відразу ж забуває про побачене. Як кажуть росіяни - "С глаз долой - из сердца вон". Виходячи з цього, нашим головним завданням було звернути увагу людей на проблеми, що існують упродовж тривалого часу. 2) визначення шляху вирішення проблеми. Іноді люди просто бояться щось змінювати. Наочним прикладом такої поведінки можуть слугувати зебри в зоопарку - якщо тримати цих, кмітливих, начебто тварин у невеличкій вольєрі, протягом року, двох чи більше, то навіть після того, як одна зі стінок вольєри буде відкинута, тварини нізащо не перейдуть вже неіснуючий бар'єр принаймні протягом декількох днів. Цей період називається інерційним. Так ведуть себе брати наші менші. Проте не краще за них поводять себе й люди в подібних випадках. Подолання "інерційного" мислення на цьому етапі - основне завдання Екопатруля. У нашому випадку

тривалість цього періоду складала від чотирьох тижнів до двох - трьох місяців. 3) суть третього етапу - утримувати досягнення та навчити людей без побоювань та сумнівів вирішувати нові проблеми, що завжди довгою чергою стоять під вікнами вашого будинку. На цьому етапі люди вчаться кооперуватися з представниками бізнесу, мас медіа та влади. Також на цьому етапі відбувається постійне залучення нових членів активної групи - шляхом обміну досвідом, наочними прикладами чи з цікавості "А може, і в мене щось вийде?". Необхідно підкреслити те, що представники Екопатруля не є лідерами своїх активних груп, вони є лише фасилітаторами. Їхнє завдання - непомітно спрямовувати події у потрібному напрямку, поступово фокусуючи зусилля громади на кожному з етапів. Можна з впевненістю сказати, що ми досягли гарних результатів: протягом року створили шість активних, діючих осередків у різних районах нашого міста. Загальна кількість учасників проекту складає близько тисячі чоловік. Досвід уже створених громад поступово розходиться по місту, як хвилі після вкинутого у воду каменя. Наступний крок - розповсюдження результатів проекту серед ГО по всій Україні. І ще одне - тепер ми впевнені у стабільності та значущості результатів проекту, тепер ми…

ÇÍÀªÌÎ ßÊ! Максим Агаджанов ЕкоЦентр м. Кривий Ріг ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä

ÂèÄàííÿ

МИ НЕ ЗУПИНЯЄМОСЯ НА ДОСЯГНУТОМУ!

Успіх - це коли людина прокидається вранці і лягає спати ввечері, а між цим робить те, що вона хоче робити Боб Ділан

Робота над проектом "Молодий бізнесмен" для нашої організації була ще одним етапом на шляху набуття досвіду в реалізації соціальних проектів. Фонд активного сприяння працевлаштуванню (ФАСТ) ще в липні 2000 року - квітні 2001 року брав участь, як партнер, в реалізації пілотного проекту Департаменту міжнародного розвитку Великобританії (DFID) "Сприяння державним заходам і місцевим ініціативам у сфері зайнятості населення. Україна". Приємно відмітити те, що завдяки участі у реалізації проекту "Молодий бізнесмен" наша організація змогла привернути увагу представників органів місцевої влади до проблем молодіжного підприємництва. Як свідчать результати проведених опитувань, більше 70% молодих людей бажають спробувати себе в бізнесі та розпочати власну справу. Після проведення відбіркового туру в навчальних закладах міста Ізюм до складу групи було включено 20 студентів випускних курсів, які бажають зайнятися підприємницькою діяльністю та мають відповідні навички. На протязі двох місяців у вихідні дні для них проводились тренінги "Психологія

бізнесу", "Організація бізнесу" та "Написання бізнес-проектів". Після проходження тренінгів "молоді бізнесмени" об'єдналися у групи і розпочали написання своїх проектів. Логічним завершенням і продовженням програми стало підписання угоди між ФАСТом та міськвиконкомом на проведення Першого міського конкурсу бізнес-проектів і виділення коштів місцевого бюджету на його фінансування. Початок конкурсу було оголошено 10 грудня 2001 року. Учасники проекту "Молодий бізнесмен" подали на конкурс 7 бізнес-планів. Всього ж на розгляд експертної комісії було представлено 17 бізнес-проектів молодих людей. Проект "Молодий бізнесмен" завершено, але робота триває. ФАСТ бере участь у двох проектах які проводяться в м. Ізюмі: "Вибір молодих" - активізація молоді на передодні виборів, який реалізується спілкою Ізюмської молоді та фінансується Альянсом партнерства Каунтерпарт Бухгалтерсько-консультаційний центр "Баланс" - надання консультаційних послуг суб'єктам підприємницької діяльності, підтриманий DFID. Маємо надію, що це лише початок на шляху становлення та розвитку молодіжного підприємництва і

ÌÈ ÍÅ ÇÓÏÈÍÈÌÎÑß ÍÀ ÄÎÑßÃÍÓÒÎÌÓ!!!

Переможці конкурсу “Молодий бізнесмен” відзначені сертифікатами

ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

Діяльність громадських організацій сьогодні важко уявити без використання праці волонтерів - людей, що добровільно працюють на користь суспільства, не очікуючи фінансової винагороди. Однак кожна людина, хоч би де вона працювала і що робила, чекає подяки за свою працю.

Андрій Кравченко Фонд активного сприяння працевлаштуванню м. Ізюм, Харківська область

Визнання та винагородження праці волонтерів є однією з найважливіших складових волонтерської програми. Ми можемо спланувати весь обсяг робіт для волонтерів в організації, провести залучення та розпочати роботу з волонтерами, але повинні також подумати про те, що ми можемо запропонувати людям, які у нас працюватимуть. У цьому посібнику ми пропонуємо Вам розглянути види формального та неформального винагородження, співвідношення мотивації та форм винагородження, подумати над усіма можливими способами винагородження волонтерів. З питань отримання підручника “Як визнавати працю волонтерів”, будь ласка, звертайтеся до Світлани Скакун в офісі Ресурсного центру “Гурт” за адресою у Києві: вул. Попудренка 52, офіс 904. Тел.: (044) 551 6339, info@gurt.org.ua

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä ВЕЛИКИЙ УСПІХ - ЦЕ СУМА МАЛЕНЬКИХ СПРАВ, ЯКІ РОБЛЯТЬСЯ ЩОДНЯ Ось і настав 2002 рік, і якщо цей рік - рік Коня, то, швидше за все, він буде насичений черговими бар'єрами, важкою працею, новими ідеями та можливостями для їх реалізації. Настав той час, коли є попит на діяльність громадських організацій і роботи вистачає на всіх. Особливо багато роботи в тих, хто вирішив присвятити себе вирішенню таких гострих соціальних проблем як ВІЛ/СНІД, наркоманія, алкоголізм тощо. Специфіка цих проблем є такою, що їх вирішенням усі ми будемо займатися і протягом 2002 року та наступних років. Ми - оптимісти, тому готові важко працювати, боротися і навіть "воювати". Але все це у майбутньому, а зараз необхідно пригадати успіхи минулого 2001 року. "Зниження шкоди від ін'єкційного вживання наркотиків" Протягом 2001 року громадська організація "Порятунок" реалізувала два окремих проекти у рамках стратегії "Зниження шкоди від ін'єкційного вживання наркотиків". Ми вважаємо, що основні цілі проектів були досягнуті. Протягом 12 місяців нами здійснювалася профілактика ВІЛ/СНІДу та інфекцій, що передаються статевим шляхом серед представників вразливих груп: споживачів ін'єкційних наркотиків та жінок секс-бізнесу. Завдяки проведенню консультаційної роботи та акцій обміну шприців нам вдалося: знизити відсоток повторного використання шприців серед споживачів ін'єкційних наркотиків з 65% на початку року до 21% у грудні 2001 року знизити відсоток спільного використання (двома особами) шприців серед споживачів ін'єкційних наркотиків з 47% на початку 2001 року до 15% у грудні 2001 року

Польовий пункт обміну шприців у районі Череднічки

переконати 68% жінок секс-бізнесу та споживачів ін'єкційних наркотиків постійно використовувати презервативи з метою попередження захворювання себе та свого партнера на захворювання ВІЛ/СНІД та інфекції, що передаються статевим шляхом. На початку реалізації проекту цей показник дорівнював 31% 32 особи пройшли курс лікування від наркозалежності у рамках проекту за рахунок організації. Кожен клієнт програми, який був зареєстрований як учасник проекту, мав можливість пройти безкоштовне анонімне обстеження на ВІЛ/СНІД та інфекції, що передаються статевим шляхом. Протягом року таке обстеження пройшли 47 осіб.

Акція "Впусти свіже повітря у дім" 31 травня 2001 року Всесвітній День без тютюну проходив під девізом "Впусти свіже повітря у дім". У місті Кременчук така акція була проведена у центральному парку міста громадською організацією "Порятунок" спільно з Відділом освіти, сім'ї та молоді міськвиконкому, Центром соціальних служб молоді, Психологічним клубом "Тодос" та міським Центром здоров'я. У рамках акції були проведені різні профілактичні заходи, а також різні конкурси, метою яких було допомогти курцям випалити хоча б на одну цигарку менше та протриматися якнайдовше без паління. Це

був перший крок на шляху до визволення курців від паління тютюну. Цигарки обмінювалися на цукерки. Було проведено бліц-опитування серед громадськості, усі бажаючі кинути палити писали свої імена на спеціальному стенді. Було розповсюджено буклети та брошури профілактичного спрямування. Особливу увагу було приділено проблемі дитячого паління та її запобігання. В акції взяли участь близько 2000 чоловік. Акція "Фото на пам'ять про дитинство" Кожен рік 1 червня весь світ святкуєі День захисту дітей. У цей час проводиться особливо багато заходів, спрямованих на покращення добробуту, здоров'я та загального розвитку дітей. У місті Кременчук такі акції були організовані Відділом освіти, сім'ї та молоді міськвиконкому, громадською організацією "Порятунок", Центром соціальних служб молоді та Молодіжним парламентом. Першим етапом акції стало фотографування дітей-сиріт з такими мультиплікаційними персонажами як Чебурашка, Буратіно та клоун. "Фото на пам'ять про дитинство" стало незабутнім моментом у житті більше, ніж 400 дітей, які отримали на пам'ять свої яскраві, кольорові фотографії. У більшості випадків ці фото - єдині спогади, які залишилися на плівці. Того ж дня казкові герої також відвідали обласний спеціалізований Будинок дитини, Дитячий психоневрологічний санаДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

торій "Славутич", Кременчуцький інтернат ім. Макаренко, притулок "Промінь" та дитячу допоміжну школу-інтернат. У рамках другого етапу акції було проведено благодійний обід для 40 дітей пільгових категорій. Щорічна акція "Червона стрічка Анти-СНІД" 24 червня 2001 року у місті Кременчук організацією "Порятунок" була проведена щорічна акція "Червона стрічка Анти-СНІД", присвячена Дню боротьби з наркоманією та Дню молоді. Головною метою цієї акції було підвищити рівень знань жителів міста про здоровий спосіб життя, зокрема про методи профілактики ВІЛ-інфекції, розміри якої, на жаль, зростають в Україні у геометричній прогресії. Програма акції складалася із декількох етапів, які включали розповсюдження приблизно 2000 червоних стрічок, які символізують боротьбу з епідемією, 3000 календариків "Ти повинен більше знати про ВІЛ/СНІД", а також основних засобів профілактики - 3000 презервативів. Крім цього, всі зацікавлені люди могли дізнатися про основні методи захисту від ВІЛінфекції, а також отримати інформацію про принципи та напрямки роботи громадської організації "Порятунок" від соціальних працівників організації. Проект "Літній терапевтичний табір профілактики синдрому "згоряння" для працівників проектів по зниженню шкоди в Україні" Наша організація реалізувала в серпні 2001 року проект "Літній терапевтичний табір профілактики синдрому "згоряння" для працівників проектів по зниженню шкоди в Україні". Основними завданнями цього табору були профілактика та корекція синдрому "згоряння", створення умов для здорового та реконструктивного відпочинку, розширення комунікативних здібностей соціальних працівників різних організацій шляхом спілкування у неформальній та дружній атДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

мосфері. Здійснення цього проекту стало можливим завдяки фінансуванню Інституту Відкритого Суспільства (Нью-Йорк, США) та Міжнародного фонду "Відродження" (Київ, Україна). Курс реабілітації від синдрому "згоряння" пройшли соціальні працівники з шести організацій Кременчука, Полтави, Миколаєва, Черкас, Львова та Житомира. Загальноміська інформаційнопросвітня благодійна акція "Повернись обличчям до проблеми" 2 грудня 2001 року громадська організація "Порятунок" проводила загальноміську інформаційно-просвітницьку благодійну акцію "Повернись обличчям до проблеми", присвячену Всесвітньому Дню боротьби з ВІЛ/СНІД. У зв'язку з тим, що у місті виявлено випадки захворювання людей на ВІЛ/СНІД і тим, що фінансування Кременчуцької станції переливання крові є недостатнім, питання придбання тест-систем для діагностики крові на ВІЛ/СНІД є особливо актуальним. Така система коштує близько 130 доларів США і розрахована на виконання 140-180 тестів. У рамках акції відбувся збір благодійних пожертвувань на придбання тестсистем для діагностики крові на ВІЛ/СНІД. Під час акції усі бажаючі мали можливість отримати консультації спеціалістів громадської організації "Порятунок", Центру соціальних служб для молоді та Центру здоров'я з питань профілактики ВІЛ/СНІД. Кожен учасник акції отримав червону стрічку "Анти-СНІД", профілактичну літературу. Відбувся концерт рок-груп Кременчука та були проведені різні конкурси. Всього було зібрано більше 3000 гривень. Ця сума пожертвувань дозволяє придбати 5 тест-систем (приблизно 700 тестів). Придбані тест-системи передані Кременчуцькій станції переливання крові, яка надасть можливість жителям Кременчука безкоштовно та анонімно пройти тестування крові на ВІЛ/СНІД.

Літній терапевтичний табір профілактики синдрому "згорання" для робітників Мережі Зниження шкоди в Україні

Щорічна акція "Новорічна казка для дітей" З 21 по 25 грудня 2001 року з ініціативи громадської організації "Порятунок", клубу "Аскал", Клубу інвалідів "Надія" проводилася щорічна акція "Новорічна казка для дітей", завданнями якої було зібрати подарунки для дітей-інвалідів, сиріт, дітей вулиці, малозабезпечених дітей та дітей, які знаходяться у дитячій лікарні. Волонтери акції працювали у торгівельних центрах щоденно у дві зміни: з десятої ранку до першої години дня та з першої до четвертої години. Завдяки проведеній акції було зібрано: 312 продуктових подарунків: шоколадні плитки, подарункові набори, печиво, вафлі, соки, йогурти та цукерки 173 іграшки: 93 м'яких іграшок та 80 автомобілів КрАЗ Усі зібрані подарунки були роздані дітям Дідами Морозами. Всі вищеописані досягнення громадської організації "Порятунок" було досягнуто важкою працею, але це не зупиняє нас. Ми сподіваємося, що у 2002 році буде ще більше успішних проектів. Для цього нам потрібно міцне здоров'я, працелюбність, натхнення та удача, чого й бажаємо усім своїм колегам та друзям.

Óñï³õ³â! Роман Каць Громадська організаці "Порятунок" м. Кременчук, Полтавська область Стаття мовою оригіналу - на веб-сайті РЦ “Гурт”: http://www.gurt.org.ua, розділ “ВИДАННЯ”

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä 2001 РІК СТАВ РОКОМ “ДОБРОЇ ВОЛІ”, який, здається, триває й зараз

Ціль - це мрія, яка повинна здійснитися у чітко визначений термін, а місія, відповідно, складається з багатьох таких "чітко визначених мрій". І з кожним роком ми намагаємося просунутися хоча б трішечки ближче до тієї цінності, яку ми собі встановили. І дуже радіємо, коли бачимо позитивні результати цього просування. В цьому випадку, завжди хочеться поділитися з іншими організаціями, особливо, якщо ти займаєшся чимось новим, або добре забутим старим. Власне, для Центру волонтеріату "Добра Воля" 2001 рік був щасливим, оскільки те, над чим ми працюємо впродовж 4-х років, виявилося пріоритетним для всього світу. Йдеться про Міжнародний рік волонтерів, про який ми дуже багато писали на сторінках журналу “Добра Воля”. Щасливим він став ще й тому, що були реалізовані важливі проекти, які дали можливість створити фундамент для подальшого розвитку. Коли ми працюємо і бачимо результати, то з'являється ентузіазм і бажання робити цю роботу більше, якісніше і масштабніше. Так, нам вдалося підготувати 10 тренерів з волонтерського менеджменту з 5 регіонів (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська і Полтавська області) і провести разом з “Потрібно 20 років щоденної праці, щоб стати відомим та успішним за одну ніч...” Едді Кантор

ними навчання для 100 регіональних громадських організацій із створення та керування волонтерською програмою. На основі зібраних матеріалів в регіонах і з власного досвіду був підготований та виданий підручник "Створення та керування волонтерською програмою" - мабуть, перша книга в Україні, де містяться напрацювання з вітчизняного волонтерського менеджменту. На той час, почали з'являтися інші організації, які мали бажання створити центри волонтеріату в своїх регіонах. Розпочався процес будування мережі, який ініціював Ресурсний центр "Гурт". Відкрилися нові горизонти та можливості роботи. Бо "гуртом" і мети швидше можна досягнути. Так, почалася нова сторінка в історії існування Центру волонтеріату "Добра Воля", оскільки наступні проекти вже були партнерські. У Польщі, наприклад, мережа волонтерських центрів існує декілька років, і зовсім не потрібно було вигадувати велосипед, якщо наші сусіди з радістю могли поділитися своїми досягненнями мережебудування. Тому 4 представники української мережі мали прекрасну нагоду постажуватися у 3-х польських центрах волонтеріату. Наступною партнерською ініціативою став проект "Кожен кандидат у депутати повинен знати…", головною метою якого є підвищення обізнаності громадян щодо найбільших соціальних проблем Києва, Чернігова, Дніпропетровська та Донецька. Може виникнути запитання: "А до чого тут волонтер-

“Майбутнє належить тим, хто бачить можливості перед тим, як вони стають очевидними”

ство?". Проте, відповідь надзвичайно проста. Кого б ми не обрали, а соціальні проблеми лише державою ніколи не розв'яжуться. Тому і намагаємося допомагати соціально спрямованим організаціям залучати волонтерів. Чим більше розвинуті ці організації, тим більший вплив та визнання вони будуть мати у суспільстві. В цілому, діяльність "Доброї Волі" у 2001 році була більше спрямована на популяризацію волонтерства, яка без застосування новітніх технологій у наш час просто неможлива. Саме тоді і з'явилась веб-сторінка Центру волонтеріату “Добра Воля ”в Інтернеті: http://www.gurt.org.ua/dv/index.html, яка є дуже простою у користуванні (бо створювалася з доброю волею). Веб-сайт насичений інформацією щодо волонтерської тематики. Якщо говорити не лише про минулий рік, а взагалі, то нам пощастило ще й тому, що нашою цільовою аудиторією є волонтери - люди з великим серцем, які не байдужі до чужого горя, які завжди готові допомогти і без яких важко собі уявити здійснення наших мрій. Василь Назарук Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ

ДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

ÄîÂêîëà "ЗНАЙОМТЕСЬ: ТРЕТІЙ СЕКТОР" "Знайомтесь: третій сектор" - це назва медіа-проекту Англійського клубу "Юнік", який виконується в Донецькій області за підтримки Альянсу партнерства Каунтерпарт та Агенства США з міжнародного розвитку. Щотижня слухачі радіо "Клас!" та Державного обласного радіо зустрічаються в прямому ефірі з представниками громадських організацій Донецької області. Крім того, на телерадіокомпанії "Донецьк" щомісяця виходить телевізійна передача, присвячена діяльності третього сектору. Хочу коротко розповісти про нашу організацію. Спочатку ми були просто молодіжним клубом, де мовою спілкування була англійська. Цей клуб ми організували 4 роки тому разом з добровольцями Корпусу Миру, які працюють в Донецьку. Поступово ми налагодили співпрацю з Британською Радою. Саме в Британській Раді ми дізналися про Проект підтримки НУО України Міністерства міжнародного розвитку Великобританії і стали учасниками цього проекту. Проект передбачав навчання менеджменту громадських організацій, підготовці проектів, навичкам спілкування зі ЗМІ. Навчання було дійсно цікавим і корисним для нас, і результатом навчання став наш проект "Школа підприємництва для безробітних", який діє вже півтора роки. Та мабуть найважливішим для нас стала можливість знайомства з діяльністю багатьох активних громадських організацій регіону. Ми вирішили, що досвід роботи громадських організацій Донецького регіону треба презентувати як органічну картину діяльності третього сектору, де кожна органіДОБРА ВОЛЯ #1, 2002

зація має своє власне обличчя, але тільки разом вони можуть покращити ситуацію в регіоні. Так у клубі "Юнік" народилась ще одна унікальна ідея - ідея медіа-проекту "Знайомтесь: третій сектор". З 1 грудня 2001 по 31 березня 2002 року буде видано 20 радіопередач в живому ефірі, 8 дайджестів та 4 телепрограми, присвячених різнобарвній діяльності наших старих знайомих - "Дарини" з Сніжного, "Дівчат" з Єнакієва, "Мартін-клубу" та "Ярославни" з Макіївки, "Райдуги", "Дороги життя", фонду "Наше майбутнє", Петровського відділення Спілки ветеранів Афганістану та клубу "Юнік" з Донецька, Жіночого соціального еколого-правового центру з Артемівська, "Джерела надії" з Горлівки, Спілки молоді Дружківського машинобудівного заводу, Клубу "Веді-Рун" з Торезу, Спілки жінок-інвалідів Північного Донбасу з Краматорська, а також багатьох інших активних громадських організацій Донецької області. Особлива увага в проекті приділяється організаціям, які працюють з молодими виборцями - Донецькому відділенню КВУ, Донецькому молодіжному дебатному центру, Прес-клубу, "Дарині" з Сніжного, тому що наш медіапроект теж спрямований на активізацію молодих виборців. Знайомство з діяльністю громадських організацій дає молоді можливість зрозуміти, що активна позиція окремої людини впливає на зміни в суспільстві. Сьогодні Англійський клуб "Юнік" перетворився на своєрідний штаб. Одразу після виходу в ефір радіота телепрограм нам активно теле-

фонують жителі Донецької області і ми допомагаємо їм знайти ту громадську організацію, яка допоможе їм у вирішенні конкретних соціальних проблем. Велике задоволення приносить нам співпраця з журналістами Іриною Черніченко, Наталією Богомоловою, Оксаною Комар та Лілією Орел. У цьому проекті Англійський клуб "Юнік" та журналісти Державної обласної телерадіокомпанії, радіо "Клас!" та телерадіокомпанії "Донецьк" є рівноправними партнерами. Клуб допомагає журналістам об'єктивно висвітлити важливі аспекти діяльності громадських організацій, бере на себе всю організаційну роботу, а також допомагає лідерам громадських організацій підготуватись до інтерв'ю у живому ефірі. Ми відчуваємо, що таке знайомство журналістів з діяльністю громадських організацій вплинуло на позицію журналістів. Якщо на початку проекту журналісти хвилювались, наскільки цікавими і змістовними будуть зустрічі з лідерами громадських організацій у прямому ефірі та чи буде що показувати в телепрограмах, то тепер вони не мають жодних сумнівів, а це значить, що місцеві ЗМІ й надалі будуть приділяти увагу новим проектам громадських організацій, а це в свою чергу буде змінювати громадську думку. Проект "Знайомтесь: третій сектор" є успіхом не тільки нашої організації, але успіхом третього сектору Донецького регіону. Лілія Шумяцька Англійський клуб "Юнік" м. Донецьк

ïðîïîçèö³ÿ â³ä æóðíàëó “ÄÂ”

Âàøà Äóìêà

Шановні читачі!

Шановний колего!

Щойно Ви мали змогу ознайомитися із успіхом реально працюючих громадських організацій України у 2001 році. Усі соціальні проекти та програми, оригінальні підходи та ідеї заслуговують на високу увагу та оцінку з боку громадськості.

Для нас дуже важливо знати Вашу думку про видання, яке Ви щойно прочитали або тільки збираєтеся це зробити. Ми пропонуємо Вам присвятити декілька хвилин, щоб відповісти на запитання оцінювальної форми та надіслати її, або зателефонувати нам до офісу.

Насправді на адресу редакції журналу "Добра Воля" надійшло набагато більше успішних історій від різних громадських організацій, які обов'язково будуть надруковані у нових випусках журналу. Водночас, працюючи із зібраним цікавим матеріалом - статями про успіх громадських організацій у 2001 році, у працівників редакції журналу виникла цікава ідея - видати книгу, у якій будуть проілюстровані найуспішніші соціальні програми та проекти громадських організацій України. Робоча назва книги звучить поки що так: "Успішні приклади діяльності громадських організацій України". Ми плануємо видати таку книгу у вересні 2002 року.

Отже, запитання оцінювальної форми такі: Як ви оцінюєте журнал “Добра Воля” (як джерело інформації)? цікавий та інформативний практичний та корисний актуальний та потрібний Ваша оцінка

Формат матеріалу для книги може бути різний: статті, інтерв'ю, есе чи просто репортажі плюс фотографії чи інші графічні зображення (таблиці, схеми чи малюнки). Проте, зміст матеріалу має відповідати таким критеріям:

Містити опис успішно працюючих соціальних програм та проектів, що реалізуються Вашою громадською організацією:

У якому вигляді Вам зручно отримувати та читати журнал?

- Мета, завдання та цільова група проекту чи програми - На вирішення яких соціальних проблем місцевої громади чи регіону спрямова на дія проекту чи програми? - Що було зроблено для досягнення мети проекту/програми? - Якими є якісні результати проекту/програми? Містити висловлювання чи думки клієнтів, партнерів та донорів Вашої громадської організації про значимість та важливість соціального проекту чи програми (так званий всебічний зворотній зв'язок, або іншими словами: що інші люди думають про успіх Вашої організації?) Містити аналітичні висновки чи пояснення успіху проекту чи програми Вашої організації:

- Які зовнішні та внутрішні фактори є сприятливими для успіху проекти чи прог рами Вашої організації? - Яким Ви бачите майбутній успіх своєї організації? Що для цього Ви плануєте зробити?

Якщо у Вас вже виникли пропозиції, ідеї чи зауваження, або й навіть Ви вже маєте зібраний матеріал про успішний проект чи програму Вашої організації, будь ласка, приходьте до нас в офіс 904 на вул. Попудренка 52 у м. Києві. Контактний телефон: 551 6339 та електронна адреса: info@gurt.org.ua.

Õàé Âàì ùàñòèòü! Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року Видавничий дім “КМ Academia” Наклад 200 прим. Зам. 2-63

Редакційна колегія: Василина Дибайло Богдан Маслич Василь Назарук Світлана Скакун Оксана Тюріна Олександр Чередайко

друкований примірник звичайною поштою друкований примірник отримувати в офісі РЦ “Гурт” електронний вигляд на веб-сайті РЦ “Гурт”

Будь ласка, напишіть Ваші ідеї, зауваження та коментарі щодо удосконалення видання (змісту, формату та дизайну).

Äÿêóºìî Âàì çà ñï³ëêóâàííÿ òà çâ'ÿçîê! З повагою, Редакція журналу “Добра Воля”

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126; Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 551 63 39 e-mail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua