№2 (21), 2003 березень
ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» ТА ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»
Врядування - основа для розбудови потенціалу організації на 5-й стор.
Орган врядування потребує відомих у громаді людей з багатим досвідом та специфічними навичками на 6-й стор.
Огляд законодавства щодо різноманіття моделей врядування на 8-й стор.
Врядування означає систему взаємозв'язків в організації на 10-й стор.
Усвідомлення важливості врядування не залежить від регіону на 13-й стор.
Перед ким відповідальний журналіст?... на 14-й стор.
Успіх організації залежить від її презентаційних якостей на 15-й стор.
Чи є потреба перетворювати Команду в Team? на 16-й стор.
Приємно допомагати іншим на 19-й стор.
Врядування неприбуткових організацій
Äîáðèäåíü Âñ³ì
ÆÓÐÍÀË Шановний читачу!
ВИДАВЦІ:
Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт” та
Журнал, що Ти тримаєш у своїх руках, - моє перше творіння. Тому я трішки хвилююся, очікуючи певної реакції з Твого боку. Ні, мене не примусили саму збирати матеріали та визначати тему журналу, не залишили без відповідей на безліч, інколи очевидних, запитань. Мої колеги, імена яких Ти знайдеш на сторінках журналу, охоче допомагали і радили мені - що і як краще зробити, але основна відповідальність лежала все ж таки на мені.
Близько години ми розмовляли про журнал: яким він має бути, що краще замінити, радилися щодо використання деяких слів в українській мові, тлумачення їхніх значень.
Центр волонтеріату “Добра Воля” за фінансової підтримки
Після цієї зустрічі ми стали добрими знайомими, почали частіше бачитися, писати одне одному вітання зі святами. Так минуло півроку.
Фонду Чарльза Стюрта Мотта (США) у рамках проекту “Інформаційна підтримка суспільних ініціатив”
Друк випуску журналу “Добра Воля” здійснено у рамках проекту “Якісне представлення діяльності громадських і благодійних організацій Києва, що працюють у соціальній сфері”, що реалізовується РЦ “Гурт” за підтримки Програми Матра/КАП Посольства Королівства Нідерландів в Україні
Редакційна колегія:
Тетяна Вахненко Василина Дибайло Василь Назарук Ольга Полонська Анастасія Романик Оксана Тюріна Олександр Чередайко Дизайн і верстка: Маріанна Войцицька
2
лено працюю. Зізнаюся чесно, свій перший номер журналу читала і корегувала, сидячи біля Дніпра і, час від часу, занурювалась у прохолодну воду. Хвилина за хвилиною в моїй голові виникало безліч думок та ідей щодо назв, текстів, стилістики та ком, запитання до авторів статей та редакційної колегії журналу (я ж бо щойно прочитала безліч літератури з журналістики, готуючись до вступних іспитів). Через два дні, покреслений олівцем, чорновий примірник журналу опинився в руках Олександра Чередайка та Богдана Маслича.
У роздумах над наступним номером Фото: Яни Деменко
Вперше я переступила поріг нового офісу РЦ “Гурт” у липні 2002 року, в той час, коли складала іспити на магістерську програму факультету журналістики в КиєвоМогилянській Академії. Саме тоді журнал "Добра Воля" потрапив до моїх рук, і я, як літературний редактор на волонтерських засадах, розпочала його редагувати. На вулиці спека, пустий, безлюдний Київ, а я натхненно і зацікав-
I ось одного дня, коли ніщо не віщувало про зміни, прийшов лист від Олександра з пропозицією працювати в "Гурті". Моя реакція не потребує коментарів та пояснень. Я обома руками була "ЗА"! Та наскільки успішним був вибір “Гурта”, визначати лише Тобі, любий читачу. Сподіваюся на Твою підтримку і активну співпрацю. З найкращими побажаннями, Тетяна Вахненко Редактор журналу
Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статтей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
÷èòàéòå ó öüîìó âèïóñêó “Ä” Äîáðèäåíü Âñ³ì
ШАНОВНИЙ ЧИТАЧУ!· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 2
Âàøà Äóìêà
ВРЯДУВАННЯ, КЕРУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ... або дещо про переклад терміну "governance" · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 4
Âàøà Äóìêà
ЩО ТАКЕ ВРЯДУВАННЯ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 5
Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä
ВРЯДУВАННЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ - УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД І ПОТРЕБИ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 6
ÄèÂèíà
ПАРАДИГМА ЕВОЛЮЦІЇ СИСТЕМИ ВРЯДУВАННЯ НЕПРИБУТКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 7
Âàø³ ij¿
ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ НЕПРИБУТКОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 8
Âàøà Äóìêà
РОЗДУМИ НА ТЕМУ ВРЯДУВАННЯ· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 10
ÄîÂêîëà
ДРУГА ЗУСТРІЧ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ВРЯДУВАННЯ У НЕПРИБУТКОВОМУ СЕКТОРІ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 12
Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä
ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ - ЦЕ РЕГІОНАЛЬНА ПОТРЕБА · · · · · · · · · · · · · 13
ÄèÂèñü ЖУРНАЛІСТСЬКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - ЩО ЦЕ?... · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·· 14
ÂèÄàííÿ
ПОСІБНИК "ЯК СТАТИ ВІДОМИМ?"· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 15
Äîâêîëà
МЕНЕДЖМЕНТ & КАР'ЄРА: TEAM ЧИ KOMANDA · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 16
ÄèÂèñü!
СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ - ЗНАК ЯКОСТІ· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 18
ëþÄèíà Âîë³
Я ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ТОГО, ЩО РОБЛЮ · · · · · · · · · · · · · · · · · 19
ÂèÄàííÿ
БУКЛЕТ "СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ КИЯН" · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 20
ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
ïåðåÄìîÂà ВРЯДУВАННЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Насьогодні багато неурядових організацій України визнають потребу підвищення ефективності діяльності колегіальних органів управління організації задля стабільності та життєздатності організації. І ця потреба існує не тільки на словах, багато організацій працюють над розвитком власних органів врядування, навчаючи людей, які входять до органу врядування, над залученням спеціалістів та професіоналів до роботи в органах врядування. Програма сприяння врядуванню неприбуткових організацій України, що реалізовується BoardSource та Ресурсним центром “Гурт” за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта, спрямована саме на розвиток інструментів та практики ефективного врядування як засобу підвищення стабільності неприбуткових організацій шляхом проведення навчання та надання інформації органам врядування, директорам і персоналу неприбуткових організацій України. Головні складові Програми вивчення сучасного стану врядування громадських та благодійних організацій України, широке інформування українських організацій щодо важливості належного врядування, робота з органами врядування окремих організацій, підготовка та розповсюдження друкованих посібників з питань врядування. Для успішної реалізації Програми створено Дорадчу Раду. У цьому випуску журналу Ви ознайомитеся з теоретичним та практичним досвідом системи врядування в Україні та країнах Центрально-Східної Європи. Василина Дибайло Ресурсний центр "Гурт" м.Київ
3
Âàøà Äóìêà ВРЯДУВАННЯ, КЕРУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ... або дещо про переклад терміну "governance" Пам’ятаєте прислів'я: скільки людей - стільки думок.... Так само існує багато різноманітних думок щодо перекладу англійського терміну "governance" на українську мову. Одні вважають, що використання українського терміну "врядування" є коректним перекладом для позначення відмінної від менеджменту системи функціонування організації, інші - що переклад адекватний. Однак такий термін не можна застосовувати до діяльності неурядових організацій, бо "врядування" асоціюється з урядом. Дехто наводить аргументи про недоцільність введення нових термінів, що ускладнюють запам'ятовування, коли можна сказати "управління" чи "керівництво”. Хто ж правий, і чому Ресурсний центр "Гурт" застосовує термін "врядування", реалізовуючи Програму сприяння врядуванню неприбуткових організацій України, пояснює Василина Дибайло, керівник Програми інституційного розвитку. Коли у вересні 2002 року Ресурсний центр "Гурт" розпочав реалізацію спільного проекту з BoardSource під назвою "Програма сприяння врядуванню неприбуткових організацій України", найбільше запитань виникало саме щодо поняття "врядування". Чому саме цей термін ми вибрали для перекладу та позначення англійського поняття "governance". Перш за все тому, що термін "врядування" дає змогу охопити всі аспекти, які входять в систему врядування організації, порівняти процес врядування із процесом менеджменту організації, показати сфери їх функціонування та завдання. Термін "врядування" чи "урядування" є типовим українським словом, що з давніх-давен асоціювалося з прозорим процесом прийняття рішень при залученні усіх членів громади (віче, сходи села тощо). Це слово для багатьох українців означає демократичність, можливість врахування голосу кожного, давні традиції місцевого самоврядування в Україні. Однак, оскільки абсолютного відповідника у російській мові цьому слову немає (у чому досить часто звинувачують і нас, звертаючи увагу на те, що не можна ефективно реалізовувати Програму в російськомовних регіонах України), то за радянських часів у Словнику української мови воно зазначалося
4
як застаріле і рекомендувалося застосовувати синонім - управляти. Поняття "управління / управляти" та "керівництво / керувати" у широкому значенні можна вважати синонімами. Однак, якщо розглядати "керівництво" у більш вузькому значенні, а саме "як спрямовування ходу, руху, роботи, процесу; вплив на розвиток, стан чогось; як спрямовування діяльності кого-,
чого-небудь, надання вказівок та розпоряджень"1, то процес керування діяльністю є складовою процесу управління, завданням останнього є надання чомусь завершеного вигляду, забезпечення ефективного функціонування організації як цілісної системи. Тобто, з філологічної точки зору, поняття "врядування" є синонімом поняттю "управління", але, якщо говорити про переклад англійського слова "governance", то спеціалісти Інсти-
туту української мови2 все-таки рекомендують послуговуватися терміном "врядування", оскільки "управління" часто використовується для перекладу слова "management" (напр. управління персоналом - personnel management, human resources management, бізнес-управління (business management) тощо). Такий же переклад використовується у виданнях з теорії та практики державного управління3. Давайте розглянемо, що ж управління та врядування (governance) означають для державного і бізнес сектору. У теорії політичної науки поняття “управління” означає процес реалізації влади у суспільстві, спосіб її здійснення заради задоволення потреб та вимог громадян. Система державного управління включає виконання різноманітних функцій: планування, стимулювання, контроль, у той час як керівництво здійснюється вже безпосередньо у певних сферах та галузях. Однією з рис, що характеризує демократичність процесу управління у державі, є застосування принципів ефективного врядування (good governance), що полягають у відкритості та прозорості прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, підзвітності громадянам, у широкому залученні громадян до процесу прийняття рішень. ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
Ті ж самі характеристики ефективної системи врядування характерні і для неприбуткових організацій, які працюють задля підвищення рівеня життя населення, задоволення інтересів та потреб різних верств населення. Протягом останніх років багато неурядових організацій України мали т.з. одноосібну систему управління, коли одна людина відповідала за стратегічний менеджмент, зв'язки з громадськістю, виконання проектів та іншу щоденну діяльність організації. Насьогодні багато організацій бачать потребу у розмежуванні функцій системи врядування та системи менеджменту організації, залученні нових людей до процесу планування та оцінки діяльності організації. Система врядування організації передбачає прозорий та відкритий процес колективного прийняття рішень, підзвітності перед громадськістю, членами та клієнтами організації; процес стратегічного планування, нагляд за діяльністю організації та її оцінку. У той час відповідальність за щоденну діяльність, виконання стратегічного плану, безпосередню роботу з клієнтами та членами організації, лежить на менеджменті та персоналі організації, роботою якого керує виконавчий директор. Зважаючи на всі попередньо наведені аргументи, Ресурсний центр "Гурт" заохочує неприбуткові організації до застосування практик ефективного врядування і використання принципів ефективного врядування з метою забезпечення життєздатності організації та виконання її місії. 1Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. - с.425 2 При підготовці матеріалів та перед початком реалізації Програми Ресурсний центр "Гурт" звернувся до Інституту української мови за рекомендаціями щодо перекладу англ. слова "governance" з точки зору коректності означення поняття та правильності перекладу. 3 Словник опрацьованих термінів Лабораторії наукового перекладу, що діє у рамках Програми перекладів Міжнародного фонду "Відродження".
Василина Дибайло Ресурсний центр "Гурт" м.Київ
ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
ÄîÂêîëà ЩО ТАКЕ ВРЯДУВАННЯ Врядування (англ. термін governance, що походить від латинського, яке у перекладі означає "управляти, спрямовувати") - це система чи процес, що визначає механізми управління та застосування влади в організації.
Робоча група з врядування у неприбутковому секторі Центрально-Східної Європи розробила таке визначення: eфективне врядування - зрозумілий та прозорий процес прийняття рішень, який дозволяє колегіальному органу врядування неприбуткової організації в ефективний та підзвітний спосіб використовувати ресурси і застосовувати владу, спираючись на спільні цінності. Врядування стосується визначення місії, цілей та напрямків діяльності організації; цінностей та етичного кодексу, нагляду за використанням ресурсів, підзвітності перед клієнтами, партнерами та законом. Питання врядування є надзвичайно важливим і для окремих організацій, і для неприбуткового сектора в цілому, бо це основа прозорості та відповідальності організацій. Ефективне врядування створює атмосферу, в якій неприбуткова організація отримує потрібну увагу і ресурси для збалансованого розвитку, що сприяє якісному наданню послуг та розвиткові громади. Таким чином, врядування є основою розбудови потенціалу організації, забезпечення сталої діяльності. Без врядування відповідальність в організаціях зменшується, а здатність розвитку всього сектора знижується. Врядування є особливо важливим у країнах Центрально-Східної Європи (далі ЦСЄ). Хоча неприбутковий сектор у кожній країні ЦСЄ перебуває на різних етапах розвитку, врядування є життєво важливим завданням для зростання і розвитку сектору в усіх країнах. Неурядові організації - це "голос громадськості", це елементи, що забезпечують процес врахування думок громадян. А врядування - це система,
що дозволяє організаціям ефективно виконувати це завдання. І для того, щоб ця система працювала, необхідно якнайширше використовувати принцип участі. Незважаючи на будь-яку модель, обрану для ефективного врядування, яка потребує адаптації до умов окремої організації, деякі основні принципи все ж притаманні врядуванню неприбуткової організації. Модель, що застосовується у певній організації, повинна враховувати стадії організаційного розвитку, розмір, структуру, плани на майбутнє та зовнішнє оточення, але, у будь-якому випадку, принципи не можуть бути змінені. Функція органу врядування полягає у забезпеченні лідерства, бачення, неперервності намірів та відповідальності перед громадськістю. Роль органу врядування полягає у визначенні місії організації, плануванні стратегії, забезпеченні достатніх фінансових ресурсів, підтримці керівництва та налагодженні зв'язків із громадськістю. І останні зауваги щодо врядування. Роль органу врядування полягає не в щоденному керуванні роботою організації. Він повинен витрачати свій час на питання стратегічної важливості щодо організації і уникати залучення до щоденної роботи персоналу. Також орган врядування не повинен керувати роботою виконавчого директора. Оскільки мікроменеджмент з боку органу врядування - це свого роду неповага до членів органу, які були запрошені задля іншої мети, то роль органу - спрямовувати, а не керувати поточною діяльністю органу врядування. Раймонд Стівенс BoardSource м.Рига, Латвія
5
Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä ВРЯДУВАННЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД І ПОТРЕБИ У попередніх статтях цього номеру Ви вже читали про іноземний досвід врядування. Звичайно, окрім пошуку відповідників англійським та латинським значенням слова "врядування", можуть виникати проблеми і з його розумінням. А що вкладають у це слово представники українських неприбуткових організацій? Протягом минулого року в рамках Програми сприяння врядуванню неприбуткових організацій України, що реалізується BoardSource (США) та Ресурсним центром "Гурт", було проведено чотири тренінги для тренерів з розвитку врядування неприбуткових організацій. Незважаючи на те, що система врядування функціонує в небагатьох організаціях, представники українських НУО знають, що таке врядування, застосовують його у своїй роботі та готові поділитися цим досвідом з тими, хто має в цьому потребу. У цій статті ми пропонуємо Вашій увазі зведену інформацію напрацьованих результатів тренінгів, яку можна успішно використовувати у роботі Вашої організації залежно від її типу і потреб. Так що ж таке врядування в розумінні українського громадського діяча? Врядування - це прозорість, колегіальність прийняття рішень, розподіл повноважень та підзвітність різних рівнів управління організації. Учасники тренінгів запропонували такі визначення терміну "врядування": знання, досвід і мистецтво; мотивація, планування і моніторинг; лідерство, натхнення і комунікація, прийняття рішень; професіоналізм і аудит; контроль, командна робота і відповідальність; розподіл повноважень і етика. Визначивши суть врядування і вже ґрунтуючись на цих поняттях,
6
треба пояснити завдання органу врядування для організації. Він потрібен для: забезпечення діяльності організації відповідно до законодавчих вимог; генерації нових ідей; залучення ресурсів та коштів; формування позитивного іміджу організації;
Робота над виробленням українського досвіду з врядування
забезпечення стабільності; визначення стандартів; проведення стратегічного планування; звітності та контролю; призначення виконавчого директора; визначення пріоритетів діяльності; розробки та затвердження процедур i правил. Орган врядування має виконувати такі функції та обов'язки: функція щодо визначення місії організації - орган врядування повинен формувати цінності всередині організації, орієнтувати її на клієнта,
пропагувати місію за межами НУО і формувати її як бренд; пошук ресурсів - орган врядування має визначати стратегії ресурсного забезпечення, опрацьовувати технології залучення ресурсів, оцінювати фандрейзингові акції, контролювати виконання фандрейзингових стратегій; за потребою брати участь у фандрейзингових заходах; функція нагляду - реальний контроль бюджету, внутрішній аудит, підготовка річного звіту, розробка етичних стандартів та їхнє затвердження, проведення щорічної оцінки діяльності організації, розробка системи оцінювання; популяризація організації налагодження зв'язків зі ЗМІ, контактів з представниками влади та іншими НУО, використання досягнень та іміджу членів органу врядування, ініціювання спільних проектів з іншими НУО, поширення інформації про організацію серед громадськості. До органу врядування мають входити спеціалісти, які відповідатимуть за певні ділянки роботи. Для різних типів організацій це різні люди, з відмінними навичками і досвідом. Організаціям потрібна ініціативна група, яка складається з авторитетних представників громадськості. Наприклад, членам органу врядування ресурсного центру можуть бути представники місцевого самоврядування, представники ЗМІ, представники міжнародних донорських організацій, представники бізнесу, навчальних ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
та наукових закладів. Організації самодопомоги потребують представників місцевого бізнесу, органів державної влади, директорів місцевих ресурсних центрів, редакторів газет, представників церкви та інтелігенції. Бізнес-асоціації хотіли б мати у своєму органі врядування представників державних структур, політичних сил, народних депутатів, лідерів громадських організацій. Благодійні фонди воліли бачити у себе - авторитетних людей з гарною репутацією в громаді, адвокатів, економістів-професіоналів. Окрім зазначених завдань орган врядування може активно працювати над розробкою політик організації, таких як: кадрова політика - набір, звільнення, оцінювання, визначення посадових обов'язків працівників організації; політика щодо надання послуг - визначення стандартів, налагодження інформаційного потоку, розробка процедури надання послуг, вироблення критеріїв оцінювання якості роботи, вплив на зміни; політика співпраці з владою - поширення та збір інформації, участь у прийнятті рішень; фінансова політика; політика щодо роботи органу врядування - розробка структури, процедури і частота проведення засідань, строк повноважень членів органу врядування, механізми делегування повноважень.
ÄèÂèíà ПАРАДИГМА ЕВОЛЮЦІЇ СИСТЕМИ ВРЯДУВАННЯ НЕПРИБУТКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Схема, яку ми пропонуємо вашій увазі, допоможе організації у процесі її становлення і переходу від звичного процесу керування до врядування організацією краще усвідомити і зрозуміти, де можуть виникнути проблеми і яким чином змінюється орган врядування відповідно до тих процесів, що проходять в організації.
Як видно з напрацьованих матеріалів тренінгів, в Україні є досвід створення і діяльності органів врядування. Залежно від типу та завдань організації формується і потреба у специфічних людях, яких організація хотіла б запросити до органу врядування. Закінчити цю статтю хотіла б словами тренерів, завдяки досвіду яких, з'явилася ця стаття:
Äÿêóºìî! Óñï³õ³â Âàì!
Тетяна Вахненко Ресурсний центр “Гурт” м.Київ
ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
За матеріалами книжки Річарада Т. Інгрема “Десять основних обов'язків Органу врядуваннянеприбуткової організації”
7
Âàø³ ij¿ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ НЕПРИБУТКОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ Багато дискусій розгортається щодо того, наскільки різноманітні моделі врядування можуть бути реалізовані у рамках українського законодавства. Тому пропонуємо Вашій увазі огляд українського законодавства, підготований Анатолієм Ткачуком, експертом Міжнародного центру неприбуткового права, Головою Інституту громадянського суспільства. Варіант 1. Неприбуткова організація (НПО) є громадською організацією (ГО) У разі утворення НПО як ГО треба пам'ятати декілька найбільш важливих моментів: 1. Вищим керівним органом такої організації обов'язково є загальні збори, що складаються з усіх членів. (Для великої кількості членів це можуть бути з'їзд чи конференція). (ст. 6, частина 3; ст. 11, частина 3; ст. 23 Закону “Про об'єднання громадян”). 2. Компетенція вищого органу надзвичайно велика: "Всі основні питання діяльності об'єднання громадян (далі ОГ) повинні вирішуватися на зборах усіх членів…" (ст. 6, частина 3); "Право власності ОГ реалізують їх вищі статутні органи управління…" (ст. 23) 3. Не може бути обмежень у правах одних членів щодо інших. Всі члени однієї організації мають рівні права. "ОГ діють на основі добровільності, рівноправності їх членів …" (ст. 6, частина 1) 4. Статут ОГ має містити обов'язково норму про "порядок звітності і контролю" (ст. 13, частина 2, пункт 6). Виходячи з цього, може бути застосована дво- або трьохрівнева схема органів управління НПО: 1. Загальні збори - Голова НПО + ревізійна комісія + виконавча дирекція (апарат); 2. Загальні збори - Правління Голова НПО + ревізійна комісія + виконавча дирекція (апарат).
8
У будь-якому випадку, найбільш важливим елементом стабільності всієї структури є забезпечення Зборів, а отже стабільності членства організації. Тобто в статутних документах максимальна увага приділяється порядку набуття та припинення членства в організації. Причому це не залежить від структури органів управління НПО.
виписані, будь-яка особа може подати заяву на вступ до НПО і, у разі відсутності легальних підстав для відмови, вона може стати членом НПО - у такому випадку баланс інтересів засновників НПО може бути порушено, до статуту буде внесено зміни, які позбавлять Голову повноважень чи його просто переоберуть.
Таблиця 1 Незалежно від структури, збори вирішують основні стратегічні питання діяльності НПО, розпоряджаються майном, обирають Голову (Правління - для трьохрівневої структури), обирають ревізійну комісію, вносять зміни до статуту. Збори можуть делегувати значну частину своїх повноважень Голові (чи Правлінню), наприклад, щодо наймання на роботу апарату чи виконавчої дирекції. Проте, якщо процедури набуття членства в організації не будуть достатньо
Для цього можна запропонувати таку схему: прийом у члени НПО здійснюється на зборах один раз на рік. До кандидатів на членство в НПО встановити певні кваліфікаційні ознаки: наявність досвіду, наявність рекомендацій кількох членів НПО, можна також встановити випробувальний термін для набуття дійсного членства. Прийняття в членство відбувається у випадку, коли за це проголосувало, наприклад, 2/3 членів, чи, коли проти набуття членства ніхто не заперечує. ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
Визначення структури органів управління
встановлюються такі органи управління БО (Таблиця 2).
Ризики:
Якщо кількість членів НПО буде невеликою: 5 - 7 осіб, можна рекомендувати дворівневу структуру: Збори - Голова НПО (Таблиця 1).
Висновок: як і у випадку із варіантом - НПО як громадська організація - головною можливістю гарантувати стабільність та представлен-
Цей аналіз є справедливим для нинішнього законодавства і для НПО з київським міським статусом. У разі реєстрації НПО з всеукраїнським статусом, як це передбачено законами про ОГ та БО, ситуація дещо ускладнюється, оскільки у цьому випадку організація має бути досить чисельною, оскільки для ГО потрібна наявність структурних осередків у більшості областей України. Формально, згідно з чинними законами, статус організації визначає територію діяльності: міський статус дає підстави вести діяльність на території міста, всеукраїнський на території всієї України. Набуття всеукраїнського статусу веде до ускладнення структури організації, збільшення кількості членів, а отже, і до зменшення керованості організацією.
Таблиця 2 Для НПО з чисельністю членів понад 10 осіб, можна запропонувати трьохрівневу структуру управління: Збори - Правління - Голова. Основна відмінність цієї моделі від дворівневої - це поява колегіального органу у вигляді Правління з достатньо широким колом повноважень. Для організацій із значним членством така структура дає змогу більш оперативно здійснювати колегіальне управління організацією, оскільки немає потреби часто скликати збори усіх членів. Висновок: у разі заснування НПО як громадської організації, за умови, що кількість членів НПО буде порівняно невеликою, найбільш мобільною та ефективною виглядає дворівнева структура управління: Збори - Голова. Варіант 2. НПО є благодійною організацією Відповідно до Закону "Про благодійництво та благодійні організації" ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
ня інтересів засновників у НПО як благодійної організації, це визначитись із членством в такій організації, тому що саме члени на з'їзді можуть змінювати статут та обирати виконавчий орган. Проте у випадку БО, закон написано надто суперечливо і заплутано, що дає можливість більш вільно його тлумачити, а можливість утворення контрольного органу Наглядової ради, що призначається виключно засновником, дає підстави застосувати цей орган, як додатковий запобіжник щодо можливої втрати впливу засновників на процеси в НПО. З цієї точки зору заснування НПО як БО може бути більш привабливим варіантом, хоча цілком імовірно, що реєстрація такого статуту (з інноваційними нормами, які не суперечать закону, але які ніколи в Україні не застосовувались) в управліннях юстиції може бути ускладненим.
1. Врахування статусу НПО.
Практика в Україні склалася таким чином, що, незважаючи на свій місцевий статус, організації діють по всій території держави, і поки що прецедентів щодо санкцій за таку діяльність з боку органів влади не було. 2. Зміна законодавства. Сьогодні в Україні планується кардинальна зміна законодавства для неприбуткових організацій. Відповідно буде переглянуто закони про ОГ та про БО. Наразі українським парламентом розглядається близько 8 законопроектів, що стосуються НПО: "Про непідприємницькі організації", "Про неприбуткові організації", "Про недержавні неприбуткові організації", "Про громадські організації" (4 версії). Ухвалено із зауваженнями Президента Цивільний кодекс. Цілком можливо, що до кінця 2003 року законодавча база для НПО буде суттєво відрізнятись від нинішньої. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства м. Київ
9
Âàøà Äóìêà РОЗДУМИ НА ТЕМУ ВРЯДУВАННЯ Аби отримати ширше уявлення щодо питання врядування в Україні, редакція журналу звернулася до учасників тренінгів з врядування неприбуткових організацій, що відбулися у жовтні 2002 року - лютому 2003 року, з такими запитаннями: Що для вас означає врядування? Чому потрібне врядування для НУО? Кого ви бачите членом органу врядування у вашій організації? Шість представників НУО відгукнулися і надали відповіді, притаманні специфіці саме їхніх організацій. Сподіваємося, вони будуть корисними і для Вашої роботи. 1. Що для Вас означає врядування? Людмила Безсонова, Вінрок Інтернешнл, Київ
Це система, яка включає і розподіл повноважень, і забезпечення ресурсами, і контроль над прийнятими рішеннями. Це усталений порядок того, яким чином відбувається стратегічне планування, аналіз реалізованого, контроль за виконанням, забезпечення та використання ресурсів, прийняття рішень. Це принципи взаємодії як всередині органу врядування, так і між органом врядування та виконавчим органом. Система розподілу влади має бути прозора, зрозуміла (хто має право приймати рішення, яка процедура), яким чином відбувається ротація членів органів врядування. Марина Стародубська, Каунтерпарт Інтернешнл, Київ
Врядування являє собою колегіальне прийняття рішень (або обговорення проблем) в організації. Чим більше є людей, зацікавлених в ефективному функціонуванні організації, і, які приділяють увагу вирішенню проблем та сприяють прийняттю важливих рішень, тим краще, адже одній людині доволі важко осягнути весь спектр питань, критичних для розвитку організації. Виживати НПО може і без органу врядування, але розвиватися - ні. Коли влада прийняття рішень є в руках однієї людини, ризик конфлікту інтересів одразу
10
зростає, адже одну людину легше піддати тискові, ніж кількох людей. Василь Назарук, Центр волонтеріату "Добра Воля", Київ
Поняття "врядування" означає систему взаємозв'язків організації і ресурсів задля виконання місії організації. У систему входить процес моніторингу та контролю досягнення головних завдань організації. Зорян Кісь, Міжнародна молодіжна асоціація AIESEC, Львів
Врядування громадських організацій є поняттям відмінним від понять менеджменту, управління та керування будь-якими організаціями. На мою думку, врядування це процес прийняття рішень, що має особливе значення для організації. Важливо, щоб врядування не обмежувалось лише прийняттям стратегічних рішень, контролем діяльності персоналу чи контактами з навколишнім світом. Члени органу врядування повинні бути також справжніми лідерами своєї організації, тому найкраще, коли до нього входять люди, що починали свою діяльність в цій організації. Врядування на відміну від менеджменту, який за своєю суттю є набором прийомів і має ґрунтовну теоретичну базу, є мистецтвом, що потребує не лише знань, а й наявності інтуїції, розвинутих особистих рис тощо. Врядування, на мою думку, є механізмом, що спрямовує всю
діяльність організації, працюючи над її місією та завданнями, складаючи стратегічний план, контролюючи його впровадження. Крістіна Мужецька, ДМБФ "Доброта", Донецьк
Для мене врядування - це процес, який дозволяє забезпечити організаційну та фінансову стабільність організації. Володимир Щербаченко, Студентське братство Луганської області
Як на мене, поняття “врядування” означає ефективне стимулювання розвитку НУО та контроль над нею; розподіл обов'язків, функцій, відповідальності; прогрес у розвитку власної організації і багатьох організацій в Україні; і просто гарне українське слово.
2. Чому потрібне врядування для НУО? Людмила Безсонова, Вінрок Інтернешнл, Київ
Це практичне втілення демократичних засад. Збори або конференція наділяють повноваженнями Правління. Від керівного органу залежить життєдіяльність організації. НУО має всі задатки для побудови демократичних, відкритих, прозорих взаємовідносин, які надають змогу застосовувати творчий підхід, реалізовувати можливості членів організації. Найперше тому, що люди об'єднуються доДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
бровільно та заради спільних цілей. Як Правління та Голова будуть розпоряджатися владою, так житиме громадська організація. Василь Назарук, Центр волонтеріату "Добра Воля", Київ
Щоб справді рухатися до тієї мети, яку встановила для себе організація, а не виживати, кидатися в крайнощі, вирішувати власні проблеми, бути "грантоїдами". Марина Стародубська, Каунтерпарт Інтернешнл, Київ
НПО потребує врядування для встановлення та закріплення режиму прозорості та підзвітності. Коли немає кому перевірити діяльність директора, відкривається простір для зловживань. Звичайно, що сам по собі орган врядування не полегшить роботу НПО (на першому етапі навіть навпаки - ускладнить), але в разі налагодження контакту між органом врядування та "виконавчою владою" НПО відкриває для себе нові можливості у вигляді виходу на нові, більш високого рівня, аудиторії. Зорян Кісь, Міжнародна молодіжна асоціація AIESEC, Львів
Існує кілька причин. По-перше, ефективна діяльність будьякої групи людей є абсолютно неможливою без лідерів, чіткого плану діяльності, контролю за цією діяльністю тощо. По-друге, у функціонуванні НУО є багато речей, які повинен хтось вирішувати, - місія, плани, корегування діяльності, фінансові питання, контакти з владою, донорами, іншими організаціями. Тому краще, якщо ці життєво важливі і пов'язані між собою речі вирішуватимуться чітко окресленою групою людей. Така група, маючи відповідні здібності, довіру інших членів організації, зв'язки тощо, зможе ефективно це робити. Адже це є їхньою безпосередньою роботою. Зрештою, ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
органи врядування просто необхідні для НУО, оскільки існування НУО без органу врядування є фактично і, що головне, юридично неможливим. Крістіна Мужецька, МБФ "Доброта", Донецьк
Наявність ефективного та дієвого органу врядування сприятиме залученню нових ідей, спеціалістів і додаткових джерел ресурсів для реалізації соціально важливих програм, а також дозволить підвищити рівень відкритості організації і, відповідно, рівень підтримки з боку громадськості. Звичайно, необхідність створення органів врядування (не просто визначених у статуті, а таких, що реально працюють) здебільшого залежить від масштабності діяльності організації і від завдань, що стоять перед нею. Наш Фонд з моменту заснування і до цього часу має два колегіальні органи управління - Раду директорів-засновників і Опікунську Раду. Ґрунтуючись на досвіді, у тому числі і не дуже успішному, у залученні членів Опікунської Ради до активної роботи, ми дійшли висновку, що створення ефективних колегіальних органів врядування вимагає спеціальних навичок. Тому ми спрямували свої зусилля на еволюцію вже наявних органів врядування для їхнього залучення до стратегічного планування діяльності Фонду, організації громадського контролю над цільовим використанням залучених ресурсів, виконання ефективних зв'язків з громадськістю і фандрейзингу, дотримання принципів відкритості, прозорості, підзвітності та перевірки. Володимир Щербаченко, Студентське братство Луганської області
Врядування робить НУО ефективнішою та успішнішою. У результаті
ми одержуємо більше користі для нас і наших клієнтів; це допомагає економити зусилля і здоров'я працівників і волонтерів НУО; дає багатьом українським організаціям перспективи для подальшого розвитку. 3. Кого Ви бачите членом органу врядування у Вашій організації? Людмила Безсонова, Вінрок Інтернешнл, Київ
Люди, які керують організацією, мають відчувати відповідальність за її життєдіяльність, за виконання статутних завдань та місії. Члени органу врядування мають певний досвід, бачення, стратегічне мислення тощо. Найкраще, коли члени органу врядування матеріально забезпечені поза громадською діяльністю. Участь у керуванні організацією має бути не тільки почесним обов'язком, а також можливістю для власної реалізації. Василь Назарук, Центр dолонтеріату "Добра Воля", Київ
Будь-кого, хто переймається тими ж проблемами, що й організація, поважає і керується тими ж цінностями, небайдуже ставиться до розвитку організації, її місця в суспільстві, іміджу. Марина Стародубська, Каунтерпарт Інтернешнл, Київ
Наша організація має власний колегіальний орган врядування, і його робота стосується глобальної стратегії організації, а не специфічно роботи кожної з програм. Щодо програми СНАР в Україні, вона не має офіційно визначеного колегіального органу врядування у вигляді Ради директорів, але реально має такий орган, і складається він з регіонального директора, його заступника, фінансового директора та директорів напрямків програми (проекту гуманітарної допомоги та розвитку і тренінгу НПО). Фактично, всі ці люди беруть участь у прийнятті стратегічних рішень щодо функціонування СНАР.
11
ÄîÂêîëà
Зорян Кісь, Міжнародна молодіжна асоціація AIESEC, Львів
Основним органом врядування Львівського представництва є виконавча рада, що складається з трьох віце-президентів - лідерів команд (2 команди з програми міжнародних стажувань і команда людських ресурсів), фінансового директора і президента. Членами органу врядування моєї організації є молоді люди, котрі пропрацювали в AIESEC певний час, здобули відповідні знання і навики, отримали довіру повноправних членів на загальних зборах асоціації. Крім того, AIESEC у Львові залучає до своєї роботи Раду консультантів, що складається з успішних бізнесменів, "ветеранів" асоціації, суспільних діячів. Проте Рада консультантів має лише дорадчий голос в асоціації. Крістіна Мужецька, ДМБФ "Доброта", Донецьк
Серед членів колегіального органу врядування ми бачимо спеціалістів в тій чи іншій ділянці роботи, які цілковито поділяють і підтримують місію і завдання нашого Фонду. Опікунська Рада ДМБФ "Доброта" складається з найбільш авторитетних і впливових представників різних секторів і груп, включаючи бізнес-структури, державний сектор, НДО, ЗМІ, ВНЗ, релігійні конфесії, професійні та творчі об’єднання. Наявність саме такого органу врядування, на нашу думку, дозволить Фонду стати по-справжньому громадським, тобто "фондом міських жителів для міських жителів" і забезпечити його сталий розвиток. Володимир Щербаченко, Студентське братство Луганської області
Людей активних, грамотних, відданих ідеї, авторитетних, здатних працювати в команді й робити конкретну справу. До Ради директорів мають входити люди, які дають власні гроші на організацію; знаходять гроші для організації; згодні піти з посади, якщо не зроблять ані першого, ані другого.
12
ДРУГА ЗУСТРІЧ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ВРЯДУВАННЯ У НЕПРИБУТКОВОМУ СЕКТОРІ 28 лютого - 2 березня 2003 року у Києві відбулася друга зустріч Європейської робочої групи з питань врядування у неприбутковому секторі. Організаторами зустрічі були Ресурсний центр "Гурт" та BoardSource. У зустрічі взяли участь представники неурядових організацій та “мозкових” центрів країн Центрально-Східної Європи, що займаються розвитком врядування неприбуткових організацій. Основною метою зустрічі, у якій взяли участь представники неприбуткових організацій Білорусії, Болгарії, Боснії та Герцеговини, Латвії, Македонії, Молдови, Угорщини та України, було обговорення основних принципів та сфер здійснення функцій врядування неприбуткових організацій, напрацювання спільних методик для представлення цієї теми в регіоні Центрально-Східної Європи. Обговорення розпочалося з представлення досвіду учасників у проведенні тренінгів з питань врядування, у наданні консультацій органам врядування окремих організацій. Велику увагу приділено аналізу труднощів, що виникають при представленні теми та оцінці регіональних потреб у такого роду тренінгах та консультаціях. Оскільки Програма сприяння врядуванню неприбуткових організацій вже більше року працювала в Угорщині, то тренери там вже мають можливість використовувати місцеві приклади при проведенні тренінгів. Основну увагу було приділено розробці спільного продукту видання, що міститиме принципи та механізми здійснення основних функцій врядування, приклади з діяльності неприбуткових організацій країн Центрально-Східної Європи.
Учасники зустрічі також обговорили механізми поширення інформації та проведення консультацій на місцевому рівні. Представники Ресурсного центру "Гурт" подали пропозицію щодо створення національних робочих груп, яку підтримали всі учасники. Крім того, на зустрічі було представлено Положення Європейської Комісії з питань ефективного врядування та підвищення ефективності консультаційного процесу з різними зацікавленими сторонами, включаючи організації громадянського суспільства. Європейська робоча група з врядування у неприбутковому секторі була створена у 2002 році. Місією групи є сприяння розвиткові підзвітного, прозорого та стабільного неприбуткового сектора в країнах Центрально-Східної Європи шляхом обміну інформацією, ідеями, практиками, формулюючи принципи та цінності ефективного врядування. Перша зустріч робочої групи відбулася у травні 2002 року у Будапешті (Угорщина), в якій взяли участь випускники Програми стажування з питань врядування у неприбутковому секторі BoardSource (Вашингтон, США). Василина Дибайло Ресурсний центр "Гурт" м.Київ
ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ - ЦЕ РЕГІОНАЛЬНА ПОТРЕБА Розвиток ефективної системи врядування організації все більше стає важливим та актуальним питанням для лідерів неприбуткових організацій країн Центрально-Східної Європи. У вересні 2001 року BoardSource - провідна американська організація, що займається розвитком органів врядування неприбуткових організацій, розпочала дослідження практики врядування країн Центрально-Східної Європи. Своїми думками щодо стану розвитку врядування неприбуткових організацій та зацікавленості організацій цим питанням ділиться Мерлін Вайет - директор Глобальної програми у країнах Європи та Азії BoardSource. Забезпечення ефективного врядування є передумовою стабільності та підзвітності сектора неприбуткових організацій в цілому. Сильний та активний орган врядування забезпечує систему внутрішнього нагляду - використання коштів за призначенням - в інтересах донорів, користувачів і - впродовж довгого часу - в інтересах організації в цілому. Ставлення до питання врядування неприбуткових організацій відрізняється у різних країнах. І оскільки це досить нова концепція для країн Центрально-Східної Європи, то цілком природними виглядають невизначеність та різне розуміння ролі та функцій органів врядування організації. Нечітке і суперечливе законодавство досить часто ускладнює ситуацію. Однак, помітною є тенденція до зростання розуміння, що НДО зобов'язана розвивати чітку та відповідальну систему внутрішнього врядування заради власного розвитку та відповідальності перед громадськістю. В Україні деякі організації, які стратегічно мислять про свій розвиток, все активніше думають про те, як активізувати діяльність органу врядування організації задля кращого виконання місії організації. Брак традицій ефективного врядування не заважає цим організаціям працювати над вдосконаленням та певними нововведеннями у роботі діючих колегіальних органів управління та створенням нових дорадчо-консультаційних органів. ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
Програма сприяння врядуванню неприбуткових організацій України, що реалізовується BoardSource та Ресурсним центром "Гурт", є одним з механізмів, що допомагає лідерам неприбуткових організацій бути відкритими до змін і розуміння системи врядування та запровадження її дії у своїх організаціях. Хоча ситуація у країнах СНД складна, але вона поступово змінюється. У Білорусі, наприклад, незважаючи на несприятливу атмосферу для НДО, програми прагнуть того, аби втілити відповідальне врядування. У Латвії НДО працюють разом з урядом над підготовкою нового закону, який включатиме в себе принципи ефективного врядування та механізми функціонування органів врядування. У Молдові ініціюється розвиток програми з врядування, подібної до тієї, що діє сьогодні в Україні. Найімовірніше, програма розпочнеться з кампанії освіти громадян, що призначена показати, чому добре врядування радше допомагає, ніж заважає їхньому зростанню. У країнах, що стануть членами Європейського Союзу, НДО відчувають особливу потребу вдосконалити свою систему врядування. Оскільки ЄС дуже чітко окреслив стандарти та вимоги щодо системи ефективного врядування у різних секторах суспільства, зокрема і для неприбуткових організацій, якщо вони очікують на місце “за
одним столом” з урядом і бізнесом. Зважаючи на рекомендації ЄС у контексті вступу Болгарії до ЄС, Європейський Інститут (Софія, Болгарія) досить активно займається питанням врядування неприбуткових організацій Болгарії. Інститут намагається стимулювати публічне обговорення теми ефективного врядування у відповідності до рекомендацій ЄС. У всьому регіоні країн Центральної та Східної Європи, основа нового дослідження допомагає неприбутковим організаціям визначити свої потреби і пріоритети у сфері розвитку ефективного врядування. В Угорщині BoardSource і Фонд розвитку громадянського суспільства нещодавно закінчили дослідження практик врядування неприбуткових організацій, що допомогло визначити ті сфери врядування, які досить добре працюють в організаціях, і ті, де організаціям потрібна додаткова тренінгова підтримка. Подібне дослідження проводиться зараз в Україні. Протягом кількох наступних років зростатиме потреба у налагодженні механізмів ефективного врядування неприбуткових організацій. На щастя, неприбуткові організації країн Центрально-Східної Європі вже почали думати про те, як працювати разом, аби реалізувати це складне завдання. Мерлін Вайет BoardSource м. Вашингтон, США
13
ÄèÂèñü ЖУРНАЛІСТСЬКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - ЩО ЦЕ? Минулого року в стінах Києво-Могилянської Академії розпочав свою роботу проект “Медіа реформи”. Його партнери з українського боку - Інтернет-видання "Телекритика", Незалежна асоціація телерадіомовників, журнал "Телерадіокур'єр" і Могилянська школа журналістики; з британського - Департамент з міжнародного розвитку уряду Великої Британії (DFID), консалтингова компанія TADS з надання допомоги та сприяння проектам з розвитку в зарубіжних країнах та Інститут комунікативних досліджень Лідського університету. Метою проекту є порушення важливих тем у сфері медіа, їх обговорення між представниками різних професій, покращення середовища, у якому працюють журналісти. В останній вівторок березня відбувся черговий Медіа Клуб "Журналістська відповідальність", де були присутні журналісти каналу "1+1", радіо "Континент", газети "Україна молода" і студенти магістерської програми "Журналістика", викладачі і усі партнери Центру медіареформ і, навіть, суддя Шевченківського районного суду міста Києва. Із низки зазначених у плані питань було розглянуто лише одне, але не тому, що присутні говорили ні про що, а тому, що усі запитання мають досить важливе значення для медіа в Україні і потребують окремого розгляду.
діа Клубу визначили чотири рівні відповідальності журналіста. Відповідальність перед законом (знати і дотримуватися закону, який дає змогу журналістові захищатися в суді на випадок позову). На жаль, зі слів пані судді, в її практиці не було прецедентів позовів, ініційованих журналістами щодо утисків їхніх прав і перешкоджання професійній діяльності. Проблема недотримання журналістами закону, наприклад, не підписання угод з каналом чи виданням, отримання зарплатні в кон-
Протягом двох годин присутні мали змогу почути думки колег щодо питання відповідальності журналіста й відповідальності ЗМІ, з кимось не погодитися, когось проігнорувати, а когось підтримати. Спершу кожен, хто сидів у колі, висловив свою думку - перед ким відповідальний журналіст. Можна було почути таке: перед Богом, совістю, своєю аудиторією, читачем/глядачем, законом, головним редактором, суспільством, сім'єю.
14
Будь-який засіб масової інформації та журналіст зокрема, повинні чітко знати свої обов'язки i завдання. Це одна з небагатьох професій, яка має змогу реально боротися з негативами, що існують у державі. Читач, окрім сенсацій i вбивств, потребує інформації, яка стосується його особисто, його дітей i його майбутнього. А інформація, що нам пропонують сьогодні, розрахована лише на задоволення потреб адміністративного апарату і орієнтована на політику, але нічого не розповідає про реалії нашого з вами життя. Відповідальність перед сім'єю (можливість її утримувати, дуже часто журналіст “продається” за гроші, йде проти своєї совісті та журналістського обов'язку, аби мати змогу годувати сім'ю).
Олена Зварич про журналістську відповідальність в “Україні молодій” © Фото Юрія Паніна, 2003
Поступово монологи почали переростати у діалоги, а потім дискусію вже годі було зупинити. Виникали запитання щодо здатності українського законодавства захистити журналіста, говорили про цензуру і низький рівень журналістської етики, але, як підсумок, учасники Ме-
Відповідальність перед читачем (рівень і якість інформації, яку отримують громадяни).
вертах, призводить до того, що журналіст не може себе захистити перед власником i державними органами. Така відповідальність є найпершою, бо хто ж, як не журналісти, повинен викривати порушення i зловживання у суспільстві.
Значна кількість присутніх на зустрічі намагалися висунути тезу, що якось потрібно виживати і годувати сім'ю. Саме тому журналісти виправдовують себе i свої вчинки, які суперечать інтересам громадян, держави i їхній совісті зокрема. Такий підхід до справи навпаки дає змогу владним структурам маніпулювати медіа i компрометує останні. Як сказала одна присутня журналістка, "у журналіста завжди ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
є два виходи: або “продаватися”, або змінити роботу." Відповідальність перед редакцією свого видання чи каналу (виконання своїх службових обов'язків). У наш час переважна більшість медіа належить провладним структурам чи політичним партіям, що, звичайно, не дає змоги журналістам писати так, як вони хочуть і про те, що вони хочуть. Окрім цього журналістові, як i будь-якому працівникові, потрібно дотримуватися політики, визначеної редакцією, а також відчувати межі, за які не можна виходити. Нарікаючи на цензуру (політичну), в той самий час можемо спостерігати криваві сцени насилля у газетах i новинах; тут ми обмежень не маємо. Отже, ми знову повернулися до відповідальності журналіста перед законом, знання i виконання якого гарантує йому захист.
Емоційні висловлювання підштовхують до серйозних роздумів © Фото Юрія Паніна, 2003
Для декого сказані слова можуть здатися лише пустою балаканиною, яка нічого не змінить, але скажу з власного сприйняття: на Медіа Клуб постійно ходять студенти-журналісти, яким жити і працювати в майбутньому, саме вони мають знати, що таке відповідальність, у чому вона полягає і наскільки суперечливою може бути відповідальність перед редактором і відповідальність перед читачем. Євдокія Луцька Ресурсний центр "Гурт" м. Київ
ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
ÂèÄàííÿ ПОСІБНИК "ЯК СТАТИ ВІДОМИМ?" Перефразовуючи вислів знаменитого сучасного кінорежисера Вуді Аллена про те, що сімдесят відсотків успіху в житті людини залежить від її презентаційних якостей, можна сказати, що сімдесят відсотків успіху організації залежить від якісного представлення своєї діяльності. Кількість членів та прихильників, кількість клієнтів та різноманітність джерел фінансування, кількість публікацій у пресі та репортажів на телебаченні залежить від того, наскільки оточення, в якому працює організація, знає про її діяльність, досягнення та перспективи на майбутнє. Журналісти ніколи не відвідуватимуть Ваші заходи, якщо Ви заздалегідь не надішлете їм прес-реліз. Жителі міста не прийдуть на екологічну акцію, яку Ви організовуєте, якщо вони не дізнаються про неї з плакатів, розміщених на вулицях міста. Потенційні донори не зателефонують Вам, якщо Ви не залишите їм свою контактну адресу під час зустрічі. Можна ще навести багато прикладів, що визначають важливість та необхідність налагодження і підтримки постійної роботи у галузі зв'язків з громадськістю організації. Але, як завжди, у кожного з нас може виникнути безліч запитань: "Як це зробити? Що для цього потрібно? Де шукати інформацію про те, як налагодити роботу із журналістами?" тощо. Відповіді на ці та інші запитання Ви знайдете у посібнику "Як стати відомим?", підготованого Ресурсним центром "Гурт" у рамках проекту "Якісне представлення діяльності громадських і благодійних організацій Києва, що пра-
цюють у соціальній сфері" за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Посібник допоможе представникам громадських і благодійних організацій налагодити якісну систему зв'язків з громадськістю, що визначатиме успіх діяльності організації. У посібнику подано теоретичні та практичні аспекти зв'язків з громадськістю для громадських і благодійних організацій, зокрема розглянуто логічну схему планування зв'язків з громадськістю, особливості та технології роботи з журналістами різних засобів масової інформації (преса, радіо і телебачення тощо). Унікальним є розділ про побудову взаємокорисної співпраці з бізнесом, використовуючи інструменти зв'язків з громадськістю. Іншою особливістю цього посібника є детальний опис методів підготовки інформаційних та презентаційних матеріалів для громадських і благодійних організацій. Щодо умов отримання посібника "Як стати відомим?" звертайтеся, будь ласка, до Ольги Полонської, офіс-менеджера РЦ “Гурт”, за телефоном: (044) 552 1052 або надсилайте свої запити на електронну адресу: info@gurt.org.ua.
15
Äîâêîëà МЕНЕДЖМЕНТ & КАР'ЄРА: TEAM ЧИ KOMANDA ЩО БУДЕМО БУДУВАТИ? Треба зізнатися, що в умовах конкурентного ринку без налагодженої командної роботи організації просто не вижити. Та завбачливий керівник завжди відповідає за ефективне використання коштів і робочого часу, а тому його не може не хвилювати якість навчання, яке надають тренери його підлеглим. У зв'язку з цим, не завадить розібратися, в яких же випадках тренінг на побудову команди потрібен, а коли без нього можна цілком обійтися, так само як і визначення терміну "команда", притаманне нашому - далекого від Західного - менталітету. З появою на ринку України такої послуги як тренінг, "мода" на надання цієї послуги щороку росте, так само як і кількість людей та організацій, що готові за окрему платню провести тренінг для клієнта практично на будь-яку тему - від ефективної комунікації до різноманітних способів уведення в транс. Невеличка організація, яка міститься у Києві і до тренінгів ніякого відношення не має, з кожним надходженням пошти в середньому отримує по три-чотири рекламних листівки (буклети, листа) з пропозицією провести тренінг для персоналу. І, незважаючи на те, що усвідомлення потреби у навчанні персоналу поширюється набагато повільніше від "моди" на тренінг, помітне збільшення кількості тренінгових організацій свідчить про стабільне зростання попиту на їхні послуги. В сучасних умовах, як і в умовах раннього розвитку і росту будьякого ринку, тренінги із запропонованого преліку можна поділити на "модні теми" і всі решта. "Модними" вважаються теми, які можна застосувати практично до будьякої організації без проведення глибинного аналізу цільової аудиторії. Зазначення тренінгу для персоналу на такі теми в публікаціях організації-замовника додає їй престижу у роботі з іншими організаціями, особливо іноземними. Як правило, у таких випадках
16
аудиторії пропонують перекладений найчастіше з англійської мови тренінг, у кращому випадку практично, а в гіршому - зовсім не адаптований до місцевих умов роботи. Однак, незважаючи на абсолютну некоректність такого підходу до справи, ним активно користуються багато організацій,
Найефективнішим є тренінг за участю усіх гравців команди
тому що це найкоротший шлях до одержання прибутку з мінімальною витратою зусиль. Однією з "наймоднніших" тем для тренінгу є "Побудова команди" чи, як це звучить в оригіналі, Team Building. Сама назва тренінгу "Побудова команди" уже говорить про його складність, тому що, окрім усього іншого, має на увазі налагодження і закріплення навичок взаємодії всередині групи людей. Головна
мета такого тренінгу - набуття командою синергії, феномена, при виникненні якого продуктивність групи як єдиного цілого перевищує суму продуктивності окремих членів цієї ж групи. Власне, з цієї причини і створюються команди під різні проекти - разом працюється легше. Ще одна складність "командних" тренінгів у тому, що синергію неможливо створити штучно, а це означає, що при некоректному підході до подібних заходів, результатів, обіцяних тренером (чи результатів, які плекає замовник), можна не досягти. Синергія з'явиться тільки тоді, коли лідер команди усвідомлює, що назрів час змін, та надихає і налаштовує команду на взаємодію для здійснення цих змін. До того ж, такі риси консолідованої команди як взаємопідтримка, зворотній зв'язок і ініціатива мають на увазі досить інтенсивну групову роботу на досить делікатному рівні, що стосується людських відносин, а значить, і припускає високий ступінь відкритості команди перед тренером. Тому, тренінг на побудову команди має сенс, коли: 1. Відбувається велика реорганізація компанії (чи злиття декількох компаній) - виникає потреба упорядкувати більшу кількість обов'язків, налагодити роботу нових підрозділів тощо. ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
2. Перед відкриттям нової компанії - необхідно роз'яснити співробітникам місію, політику, пріоритети і очікування компанії. 3. При відкритті нових проектів, під які формуються нові команди чи реорганізовуються старі потрібно налагодити або поліпшити спільну роботу групи людей у новій сфері. Варто також пам'ятати, що є випадки, коли тренінг на побудову команди може бути недоречним чи навіть шкідливим: 1. Масове скорочення персоналу в компанії - рівень довіри співробітників одне до одного в такій ситуації низький, а це означає, що потрібного для взаємодії рівня відкритості досягнуто не буде. 2. Не всі члени команди схильні до змін у своїй роботі - синергія не виникне під примусом, для змін повинні "дозріти" (чи бути підготовленими) усі без винятку члени команди.
Team - це група професіоналів, що підпорядковані виконанню певного завдання, і їхня взаємодія будується на пошуку шляхів його втілення. Члени Team можуть сперечатися і сваритися на роботі, а після закінчення робочого дня піти разом "на пиво", але наступного дня до 18:00 вони знову будуть професіоналами, єдина мета яких - все-таки вирішити визначене завдання. Якщо ж хтось у Team не встигає виконувати свою роботу, його замінять кимось більш здібним, а після роботи знову підуть "на пиво", не забувши (чи забувши, але він не образиться) новенького. Для Team головне - спільна мета, плюс, і це найчастіше, особисте зростання її членів. Те, що в нас вважається "стукацтвом", на Заході - нормальна практика і навіть правило ефективної Team. Це називається зворотнім зв'язком і оцінкою роботи. До того ж така оцінка стосуватиметься винятково цієї сфери застосування членів Team.
3. Керівництво компанії налаштоване на короткостроковий захід - внесок у "здоров'я" і єдність команди не робиться "одним пострілом", підтримка роботи команди на належному рівні (на початку) знадобиться і після тренінгу. Враховуючи те, що робота в команді включає в себе не тільки виконання обов'язків як таких, а ще й оцінку роботи членів команди і зворотній зв'язок між ними, є сенс розібратися, що таке команда (Team) на Заході, і що називають Командою в наших широтах. Виявляється, це два зовсім відмінних поняття. Ні для кого не секрет, що Західна професійна культура, яка чітко сформувалася і налагодилася за час свого існування, діаметрально протилежна тій, що практикується у нас, а тому і формування, і робота Team також суттєво відрізняються від тих процесів, що проходять у Команді. ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
Жива дискусія про перетворення Команди у Теаm
Команда - зовсім інша справа. Поперше, це група досить близьких, що довіряють один одному людей, які, по-друге, пов'язані спільним завданням. Найголовніше у Команді, аби "людина гарна" була, а вже потім оцінюють її професійні якості. Команді важливі, у першу чергу, взаємодопомога, "відчуття ліктя", гарне ставлення одне до одного, бажання допомогти у важкій ситуації, і лише потім - професіоналізм і відповідальність. Члени Команди не розділяють життя на
до і після роботи, а сприймають все в комплексі, через призму своєї особистості. Хороший член Команди, що позичив у колеги лопату для роботи в саду, не визнає чимось неприйнятним для себе, як подяку, - влаштувати на роботу дитину власника лопати чи "прикрити" його відсутність на роботі у якийсь день. Роботу ж членів Команди колеги оцінюють в комплексі з минулими досягненнями і провалами у всіх сферах роботи і життя, а також з урахуванням сімейного стану і зв'язків. Звичайно, не завжди все так чітко і розмежовано, найчастіше (особливо це стосується наших широт) групи професіоналів мають риси і Team, і Команди. Однак, перш ніж організовувати "командобудувальний" тренінг, є сенс проаналізувати ситуацію в компанії, щоб зрозуміти, з яким видом групи керівник має справу і які підходи до неї потрібні. Очікування керівництва від членів Team і членів Команди можуть відрізнятися, і, найчастіше, саме в цьому полягає проблема взаємодії керівництва компанії з персоналом, особливо коли керівництво компанії - іноземне. Чи є потреба перетворювати Команду в Team? Не тільки ні, але це і неможливо, як і навпаки. І, напевно, не варто. Набагато корисніше розібратися із ситуацією, дати людям зрозуміти як по-різному можна відчувати команду, а потім, запозичивши (у Команди і Team) те, що може бути корисним у роботі, запровадити у себе. Марина Стародубська, Каунтерпарт Інтернешнл (CHAP) м.Київ
За матеріалами сайту http://www.trainings.ru авторів Ганни Іванової та Катерини Полонської Оригінал статті можна прочитати за адресою: http://www.marketingmix.com.ua/ evolution/teamkomanda.html
17
ÄèÂèñü СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ - ЗНАК ЯКОСТІ Мабуть, усі люди прагнуть отримувати високу якість роботи чи товару в обмін на свої "кровні". Коли ми купуємо щось в магазині, то хочемо якісного обслуговування з боку продавців та добротного товару. Коли йдемо до лікаря за консультацією, то також сподіваємося отримати якомога вичерпні відповіді. Високий рівень послуги чи товару свідчить про професіоналізм, дотримання певних стандартів якості та етичних норм. Соціальна послуга - це теж послуга, яку можна і потрібно "продавати", адже виконуються умови ринку: є продавець (надавач послуг), покупець (користувач послуг) і товар (соціальна послуга). Насьогодні складно говорити про обсяги ринку соціальних послуг в Україні, оскільки останнім часом значну роль починають відігравати громадські та благодійні організації. Якщо ринок соціальних послуг, що надають державні організації, є регульованим і контрольованим, то ніша ринку, у якій оперують громадські і благодійні організації залишається "темною конячкою". Саме про необхідність та актуальність впровадження професійних стандартів та етичних норм надання соціальних послуг йшла мова на одному з круглих столів, що проводив Ресурсний центр "Гурт" у лютому 2003 року в Києві. Мета круглого столу полягала у представленні стандартів надання соціальних послуг населенню громадськими і благодійними організаціями, державними установами, а також у визначенні напрямків розробки і впровадження професійних стандартів та етичних норм надання соціальних послуг. Професійні стандарти та етичні норми діяльності громадських і благодійних організацій у сфері надання соціальних послуг є особливо важливими, оскільки непрофесійний підхід до надання соціальної послуги може швидше нашкодити клієнту, ніж принести користь або допомогти. Персонал та во-
18
лонтери, які надають психологічну Пілє, французька волонтерка консультацію чи медичну допомогу Ресурсного центру "Гурт", розполюдям з обмеженими можливостя- віла учасникам круглого столу про ми, мають справу з живими людь- сучасні тенденції та напрямки ми, у яких своє бачення, розуміння розвитку сфери соціальних послуг зовнішнього світу та особливі риси у Франції. характеру. Тому соціальні працівники повинні обов'язково мати спеціальну освіту та значний професійний досвід у цій галузі. Крім того, для якісного та ефективного надання соціальних послуг, необхідно володіти особливими психологічними та духовними якостями (витримка, Жулі Пелє (на фото зліва) ділиться досвідом душевна доброта роботи Франції у соціальній сфері та глибоке розуміння внутрішнього світу людей). Андрій Будник, представник Київського міського комітету товаристЯкісно надані соціальні послуги, ва Червоного Хреста, розповів про що відповідають певним стандаросновоположні принципи Міжнатам і базуються на певних означеродного руху Червоного Хреста і них етичних принципах, сприяють Червоного Півмісяця, політики формуванню думки про діяльність Міжнародної федерації Червоного громадських і благодійних органіХреста щодо надання першої мезацій як професійних і надійних дичної допомоги та залучення надавачів соціальних послуг. коштів для благодійних цілей. ЩоУ круглому столі взяла участь до важливості та актуальності розНадія Кабаченко, доцент Школи роблених принципів та політик для соціальної роботи Національ- розвитку організації пан Андрій ного університету "Києво-Моги- зазначив: "Наявність чітких і зрозулянська Академія", яка предста- мілих принципів роботи разом зі вила наукову точку зору щодо стислим, але змістовним формуважливості та актуальності роз- люванням цілей руху дозволяє робки і впровадження професій- всім його членам, незалежно від них стандартів та етичних норм рівня освіти і соціального походнадання соціальних послуг. Жулі ження, впевнено здійснювати ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
ëþÄèíà Âîë³
гуманістичну місію Червоного Хреста/Червоного Півмісяця у різних точка світу". За словами Олександра Пиндуса, керівника освітніх програм благодійного фонду "Карітас-Київ", працівники організації перш за все керуються принципами християнської моралі: "дві головні заповіді любові, три головні добрі діла, три Божі чесноти, чотири моральні чесноти, шість правд віри, сім діл милосердя для тіла, сім діл милосердя для душі, десять Блаженств, десять заповідей Божих". Крім цього, учасники круглого столу мали нагоду подискутувати навколо таких питань: хто визначатиме професійні стандарти надання соціальних послуг громадськими і благодійними організаціями?, хто проводитиме моніторинг за дотриманням професійних стандартів?, як забезпечити підвищення професійного рівня соціальних праціників та громадських організацій? тощо. Питань окреслено багато і потрібно шукати на них відповіді. Зараз існує дуже багато думок, що свідчать про відсутність можливості стандартизувати чи уніфікувати діяльність різних громадських і благодійних організацій, або, що громадський сектор в Україні такий молодий і нагадує "дев'ятимісячну дитину, яка тільки стає на ноги і вчиться ходити". Але ж у перші три роки свого життя маленька людина дуже активно пізнає світ, всіляко намагається заявити про своє існування і формує уявлення інших про себе, проявляючи вперше свої риси характеру. Громадському сектору України надзвичайно важливо сформувати уявлення громадськості про себе як про професійний та надійний... Олександр Чередайко Ресурсний центр "Гурт" м. Київ
Матеріали круглого столу та звукові записи дискусій розміщено на Інтернет-сторінці Ресурсного центру "Гурт": www.gurt.org.ua.
ДОБРА ВОЛЯ #2, 2003
Я ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ТОГО, ЩО РОБЛЮ Організація Спудейське Братство заснована ще на самому початку відновлення університету "Києво-Могилянська Академія". Вона була чи не найпершою студентською організацією у цих старих стінах, яка навчила студентів об'єднуватися i працювати заради інших. Наша розмова сьогодні зі скарбником Спудейського Братства Дзвениславою Качур про її власний досвід волонтерської роботи. Дзвінко, як довго ти працюєш волонтером? Волонтер я з 1999 року, але не можна сказати, що я працюю волонтером. Для мене це більше відпочинок. Бо якщо б це було, як робота, як обтяжлива робота, то, можливо, я б не займалася волонтерською діяльністю так довго. Мені це дуже подобається. Я отримую задоволення від того, що роблю.
іншим людям (Свято Миколая для дітей-сиріт, Великдень для всіх, Вечір пам'яті героїв Крут), коли є можливість ділитися тим, що маєш з іншими. У нас в Братстві була серія культурологічних акцій, що, на мою думку, дали багато не тільки тим людям, хто їх організовував, але i тим людям, які до них долучалися. Крім того, роблячи щось добровільно, отримуєш інші переваги: нових друзів, досвід роботи та можливість самореалізуватися. Як ти вважаєш, волонтерський рух поширений в Україні чи це більше західне поняття? Думаю, що волонтерський рух в Україні просто мав іншу назву. В нас завжди були люди, які робили щось добровільно чи допомагали іншим, наприклад в радянські часи були комсомольці й тимурівці, які організовувались суботники. Ці люди працювали не прагнучи отримати з цього користь. Робили, бо вважали, що це потрібно.
Гарні справи - для гарних і щасливих людей
Що для тебе взагалі волонтерство? Як ти можеш пояснити це слово? Це коли людина робить щось таке, що на її думку варте уваги, робить добровільно. Є такі речі в житті, за які не обов'язково отримувати кошти. Наприклад, робити якісь певні акції, які справді дають щось
Чи багато з твоїх друзів поважають людей, які працюють задарма, чи швидше вони з того сміються? Більшість моїх друзів працювали або працюють волонтерами, незважаючи на складну економічну ситуацію. Тому не можуть не поважати таких, як вони. Але зараз складно працювати i не отримувати ніяких коштів, треба за щось жити. Більшість моїх знайомих не погоджується тривалий час бути волонтером. Вони кажуть, що
19
можуть побути волонтерами певний час, але потім хочуть отримувати за це якусь віддачу. У чому полягали i полягають твої обов'язки як волонтера? У Спудейському Братстві я виконую обов'язки скарбника: здаю звіти до податкової адміністрації та пенсійного фонду, веду бухгалтерію, беру участь в організації різних акцій, допомагаю писати проекти. Коли я була волонтером в ООН, допомагала організовувати конференцію про діяльність Глобального екологічного фонду, готувала матеріали до цієї конференції. Мені дуже сподобалося, по-перше, це досвід, якого бракує звичайному студенту, i є змога познайомитися з тими людьми, з якими "просто" студент не має можливості знайомитися. По-друге, ти перебуваєш в надзвичайно цікавому середовищі i маєш доступ до багатьох матеріалів. Крім того, це просто приємно, коли ти допомагаєш іншим. Чи можливий такий варіант, що пропрацювавши певний час волонтером в організації, людині запропонують постійне місце роботи? Звичайно, я знайома з такими випадками, i вважаю, що це один зі шляхів знайти хорошу роботу. Спочатку ти приходиш в хорошу “контору” i кажеш: "Я буду волонтером працювати". Працюєш кілька місяців волонтером і, якщо ти справді добре справляєшся з роботою, то стаєш "своєю людиною", яку компанія більше зацікавлена взяти, ніж людину "з вулиці". Отже,
коли звільняється якась посада, велика ймовірність, що тобі її запропонують. Хоча є такі випадки, коли ти можеш роками працювати волонтером, а тобі нічого не запропонують i не будуть платити. А як ти прийшла в Спудейське братство? Я чула, що є така організація, прийшла в цю кімнату (скажу посекрету, інтерв'ю проходить у стінах Спудейсього Братства прим. автора), правда я вже знала кількох членів цієї організації, тому мені не було страшно. Думаю набагато складніше, коли це абсолютно невідома організація, де ти нікого не знаєш. Але з часом це вже стає твоїм середовищем, твоєю організацією, частинкою тебе. Що б ти порадила людям, які шукають себе i не можуть знайти? Чи може робота волонтером їм у цьому допомогти? Нехай приходять у Спудейське братство, це не агітація (Дзвінка посміхається - прим. автора), просто кожен, хто до нас приходить, може робити те, що хоче, реалізовувати себе. У нас є люди, які можуть у цьому допомогти. Треба себе пробувати скрізь, піти в одну організацію поробити щось одне, піти в іншу i поробити щось інше, - шукати себе. Але буде набагато простіше, якщо людина хоч трохи орієнтується, що саме вона хоче робити. Тетяна Вахненко Ресурсний центр “Гурт” м.Київ
Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року Видавничий дім “КМ Academia” Наклад 500 прим. Зам. 3-49
ÂèÄàííÿ БУКЛЕТ "СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ КИЯН" Ресурсний центр "Гурт" підготував новий буклет "Соціальні послуги для киян". У буклеті подано інформацію про соціальні послуги киянам, а саме людям з обмеженими можливостями, людям похилого віку, багатодітним і неповним сім'ям, дітям-сиротам, дітям вулиці, наркозалежним, людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом, хворим на туберкульоз, людям з проблемами психічного здоров'я, жінкам, які постраждали від різних форм насильства, батькам та дітям, школярам та молоді, людям з алкогольною залежністю. Буклет розповсюджується серед представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, національних та місцевих ЗМІ, комерційних фірм, бібліотек та навчальних закладів міста Києва. Буклет видано у рамках проекту "Якісне представлення діяльності громадських і благодійних організацій Києва, що працюють у соціальній сфері" за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. З питань отримання буклету звертайтеся до Ольги Полонської за телефоном: (044) 552 1052 або надсилайте свої запити електронною поштою на адресу: info@gurt.org.ua.
Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 552 1052 e-mail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)
© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2003 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2003