Журнал "Добра Воля", №22-23, 2003

№3-4 (22-23), 2003

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

Партнерство регулюється законом... на 4-ій стор.

Україна посідає значне місце у стратегії міжнародної співпраці Швеції... на 8-ій стор.

Що таке міжнародна співпраця для НУО?... на 12-ій стор.

Як мережі центрів волонтеріату між собою дружили... на 16-ій стор.

Український партнер часом сильніший… на 18-ій стор.

Ми приємно здивовані рівнем напрацьованих інформаційних контактів... на 22-ій стор.

Вони, скоріше, нагадують Лебедя, Рака та Щуку... на 30-ій стор.

Äîáðèäåíü Âñ³ì

ÆÓÐÍÀË Шановні колеги, читачі журналу "Добра Воля"! ВИДАВЦІ:

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт” та

Центр волонтеріату “Добра Воля” за фінансової підтримки

Фонду Чарльза Стюрта Мотта (США) у рамках проекту “Інформаційна підтримка суспільних ініціатив”

Центру інформаційних ресурсів посольства США в Україні

Друк випуску журналу “Добра Воля” здійснено за підтримки “Фонду сприяння демократії” Посольства США, Київ

Редакційна колегія:

Тетяна Вахненко Василина Дибайло Василь Назарук Ольга Полонська Оксана Тюріна Олександр Чередайко Яна Деменко Дизайн і верстка: Маріанна Войцицька

2

Хочу привітати нас усіх з появою нового номеру журналу, присвяченого темі "Міжнародна співпраця". На сьогоднішній день у роботі українських НУО з іноземними можна побачити суттєві зміни. Ще два роки тому українські організації не завжди розуміли, що саме вони хочуть отримати в результаті спільної роботи, що корисного можуть взяти від відвідин сусідніх країн чи зустрічей з іноземцями. У той час можна було спостерігати, що стосунки громадських організацій України із закордонними не завжди відповідали значенню слова "співпраця". Серед фахівців побутувала думка, що сторони працюють лише за формулою: фінансування - звіт, аж ніяк не роблячи спільний внесок у справу знаннями і ресурсами - як матеріальними, так і людськими. Тому такі стосунки більше нагадували контракт, але в жодному разі не співпрацю. Та час минав, українські НУО вчилися, працювали, самостійно шукали різні можливості для виживання, і вже сьогодні вони самостійно виступають ініціаторами партнерства з іноземними організаціями чи фондами; самостійно пропонують форми роботи, висловлюють власне бачення мети та завдань спільних проектів, визначають потреби людей, з якими і для яких працюють, і шукають найоптимальніші способи якнайкращого втілення задуманого. Уже сьогодні можна спостерігати, що українські громадські організа-

ції не погоджуються працювати, якщо цілі та місія організаціїпретендента на співпрацю не збігаються з їхніми власними переконаннями. Організації почали спільно обговорювати цілі та очікування, проводити оцінювання і визначати потребу в подальшій спільній роботі. У цьому номері ми робимо спробу висвітлити досвід українських НУО в міжнародній співпраці. Редакція журналу пропонує Вашій увазі цікаві історії та досвід роботи українських організацій з іноземними партнерами на теренах України і поза її межами; стратегії роботи певних донорських організацій; досвід однієї з найстаріших громадських організацій в Україні; результати Українсько-Шведської конференції партнерства; погляди представників НУО на міжнародну співпрацю; досвід волонтерської роботи з польськими партнерами; волонтерство в Канаді та Україні; опіку над безпритульними у Чернівцях; інтерв’ю з керівником програми ISC/UCAN; правове забезпечення міжнародного партнерства, і ще багато цікавих та корисних статей. Редакційна колегія завжди рада Вашим відгукам та побажанням щодо майбутніх номерів і бажає Вам корисного і цікавого читання журналу. З повагою і найкращими побажаннями сонячного літа, Тетяна Вахненко, Інформаційний редактор РЦ "Гурт", м. Київ

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

÷èòàéòå ó öüîìó âèïóñêó “Ä” Äîáðèäåíü Âñ³ì ШАНОВНІ КОЛЕГИ! · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 2

Âàø³ ij¿ ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ОРГАНІЗАЦІЯМИ-ДОНОРАМИ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 4

ÂèÄàííÿ ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ:

ÄèÂèñü

ТОВАРИСТОВ ЛЕВА: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ (ІНТЕРВ‘Ю З АНДЕРІЄМ НЕЧИПОРУКОМ)·

Âàø³ ij¿

ПРОЕКТ “РОЗВИТОК ГРУП ВЗАЄМОДОПОМОГИ ТА НАДАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЯМ З ПРОБЛЕМАМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ” · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 20

ÄîÂêîëà ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ ОЧИМА ISC/UCAN

ІНСТИТУЦІЇ, ПОЛІТИКА І ПРАКТИКА· · · · · · · · · · · · · · · 7

(ІНТЕРВ’Ю З ЛЕСЛІ МАККВЕЙГ)

ÄîÂêîëà

Äîñ³ä

ЦЕНТР РОЗВИТКУ СПІВПРАЦІ FORUM SYD - СТРАТЕГІЯ ЩОДО УКРАЇНИ · · · · · 8

ÄîÂêîëà ПЕРШІ КРОКИ УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКОЇ СПІВПРАЦІ · · · · · · · · · 9

Âàøà Äóìêà ІНТЕРВ’Ю З УЧАСНИКАМИ УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПАРТНЕРСТВА · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 10

Âàøà Äóìêà МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ОЧИМА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ · · · · · · · · 12

· · · · · · · · · · · · · · · · ·18

· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·22

ДІЯЛЬНІСТЬ NOVІB В УКРАЇНІ (ІНТЕРВ’Ю З САШЕЮ НОЕ)·

· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 24

ëþÄèíà Âîë³

ДОБРОВІЛЬНІСТЬ - ОСНОВНИЙ АКТ ГРОМАДЯНСТВА І ФІЛАНТРОПІЇ · · · · · · · · · · · · · 26

Âàøà Äóìêà ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ: ВПЕРШЕ І АКТУАЛЬНО· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 28

ÄàÂàé

YOUTH CAN АБО МОЛОДЬ МОЖЕ· · · · · · · · · · · · · 29

Âàøà Äóìêà

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä

... ЩОБ ДУША БУЛА ЧИСТА... · · · · · · · · · · · · · · · · · 30

ОПІКУВАННЯ БЕЗПРИТУЛЬНИМИ У ЧЕРНІВЦЯХ ПРИКЛАД МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 14

ÄîÂêîëà

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä

ВОЛОНТЕРСТВО БЕЗ КОРДОНІВ ... АБО ЯК МЕРЕЖІ ЦЕНТРІВ ВОЛОНТЕРІАТУ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ ДРУЖИЛИ · · · · · · · · · · · ·· · 16

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

ЩО ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКА ВОЛОНТЕРСЬКА СЛУЖБА · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 31

ëþÄèíà Âîë³

СВІТ ОЧИМА ДРУГА (ПРО ВОЛОНТЕРСЬКУ СЛУЖБУ ЛЬВІВСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ГІМНАЗІЇ) · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·· · · · · · · · · ·· 32

3

Âàø³ ij¿ ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ОРГАНІЗАЦІЯМИ-ДОНОРАМИ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ Відносини, що виникають у зв'язку із залученням та використанням міжнародної технічної допомоги, в Україні регулюються наказом Президента України №596/99 "Про міжнародну технічну допомогу" від 1 червня 1999 р., Законами України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" від 15.02.2002 р. № 153, чинними міжнародними угодами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України Порядком (від 15.02.2002 р.) визначено процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і терміни, що використовуються в цьому Порядку. Перш ніж розпочати розмову про питання правового забезпечення партнерства між українськими та іноземними організаціями, наведемо визначення основних понять. Міжнародна технічна допомога - ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних угод України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України. Донор - іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних угод України. Реципієнт - резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом чи програмою. Виконавець - будь-яка особа (резидент або нерезидент), яка має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою, забезпечує реалізацію проекту (програми) та безпосередньо готує звіти для подачі до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Проект - документ, що визначає спільні дії учасників (донорів, виконавців, користувачів/бенефіціаріїв, реципієнтів), а також ресурси, необхідні для досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом встановлених термінів.

4

Бенефіціарій - центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції якої належить реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що зацікавлена у результатах виконання проекту (програми), але безпосередньо не одержує міжнародну технічну допомогу. Міжнародна технічна допомога може залучатися у вигляді будьякого майна, необхідного для забезпечення завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті; інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції як координатор діяльності, пов'язаної із залученням міжнародної технічної допомоги, забезпечує формування стратегічних і щорічних програм міжнародної технічної допомоги відповідно до пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку України; аналізує подані проектні пропозиції на відповідність пріоритетним напрямкам; здійснює державну реєстрацію, перереєстрацію, анулювання проектів та повідомляє про прийняті

рішення Держкомстат, Держмитслужбу, Державну податкову адміністрацію; проводить поточний та заключний моніторинг проектів; приймає рішення щодо акредитації виконавця (юридичної особинерезидента), видає Свідоцтво про акредитацію або анулює прийняте рішення; готує висновки, рекомендації та заходи щодо подальшого залучення міжнародної технічної допомоги. Акредитація в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції надає організаціям статус установи, що забезпечує реалізацію програми (проекту) відповідно до міжнародного договору України, це дозволяє їм мати спеціальну печатку, відкривати рахунок в уповноваженому банку та брати на роботу українських громадян. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції подає копії свідоцтв про акредитацію організації до Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації та Держкомстату у місячний термін не пізніше 10 числа кожного місяця. Порядок встановлення на облік акредитованих організацій-нерезидентів за місцезнаходженням - регламентується листом Державної податкової адміністрації (№ 10903/7/28-0706) від 23.07.1999. Після подачі відповідних документів: легалізованого доручення про надання повноважень представляДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

ти організацію, яка уклала договір (контракт) з донором, для реалізації програми (проекту) в Україні; копії реєстраційної картки програми або проекту та копії свідоцтва про акредитацію організації, засвідчених Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції; заяви за формою №1-ОПП (заповнені п.2.3.4.8.9) - організаціям-нерезидентам надається обліковий номер платників податків з Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України. Згідно з Положенням про Міністерство економіки України, затвердженого Указом Президента України від 23.10.2000 (№1159/2000) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань підтверджує пільги, привілеї та імунітети, визначені законодавством і міжнародними угодами України, у тому числі податкові, митні та інші пільги щодо обладнання, матеріалів та іншого майна, що надходить у рамках міжнародної співпраці. Приналежність ввезених в Україну товарів до міжнародної технічної допомоги та наявність при цьому митних і податкових пільг підтверджується довідкою Міністерства економіки (Накази Державної митної служби від 15.10.97 (№42/505)/(z0482-97), від 26.04.

2000 (№11/3-3830), доручення Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 (№6467/10). Порядок надходження та використання міжнародної технічної допомоги у вигляді іноземної валюти регулюється Законом України "Про гуманітарну допомогу" (22.10.99 р. №1192-XIV), Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 14 липня 1999 р. №932-XIV (із змінами і доповненнями внесеними Законами України), Постановою Національного банку України "Про затвердження змін та доповнень до Інструкції №3" Національного банку України "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" від 17.11.1997 р. Згідно з цими нормативно-правовими акДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

тами зарахування коштів в іноземній валюті організаціями та установами, що залучаються для здійснення програм або проектів міжнародної технічної допомоги, відкриваються рахунки типу "Н" уповноваженим банком України. Міжнародна технічна допомога у вигляді іноземної валюти, що надійшла на рахунок уповноваженого банку, не підлягає обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку і має бути використана виключно за цільовим призначенням.

Наша співпраця у наших руках

Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України в готівковій або безготівковій формі. Оподаткування прибутковим податком громадян з доходів, одержуваних громадянами-резидентами України, які працюють в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регулюється четвертим розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. (№13-92) "Про прибутковий податок з громадян", яким визначені об'єкти та суб'єкти оподаткування окремих категорій громадян як протягом календарного року, так і за сукупним річним доходом (Лист Державної податкової адміністрації України від 21 червня 1999 р. (№8901/7/170517)). Реципієнт забезпечує цільове використання міжнародної технічної допомоги під час

реалізації проектів, зараховує на баланс матеріальні цінності, що надійшли в рамках проектів. Оскільки в Україні функціонує досить значна кількість американських організацій-нерезидентів, що надають гранти громадським організаціям, буде доцільним більш детально розглянути процедуру оформлення міжнародної технічної допомоги від Сполучених Штатів Америки. Уряд України та Уряд Сполучених Штатів Америки, який діє через Агентство міжнародного розвитку США (АМР США) відповідно до Двосторонньої Угоди про гуманітарне та техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року (840_295) та щорічних Меморандумів про взаєморозуміння визначили і погодились про основні напрямки та цілі програми допомоги з боку АМР США з метою дієвої реалізації заходів, які здійснюються на кошти АМР США для сприяння реформам в Україні за такими напрямками: розвиток малих та середніх підприємств, допомога в галузі макроекономіки (податкова, бюджетна політика); банківська справа; фінансові ринки, комерційне право; сільське господарство, енергетика; програми навчання та обміну; розвиток місцевого самоврядування та управління; демократія та громадянське суспільство; боротьба з корупцією; зміцнення правової держави; підвищення незалежності засобів масової інформації; охорона довкілля; соціальний сектор та гуманітарна допомога; розвиток сталих громадських організацій; гендерні питання та боротьба з торгівлею людьми; охорона здоров'я, регіональні ініціативи.

5

Положеннями Двосторонньої Угоди (840_295) передбачено звільнення заходів допомоги з боку АМР США від податків, мит та зборів. Таким чином, АМР США виступає донором міжнародної технічної допомоги, визначає виконавцівнерезидентів з числа американських організацій та укладає з ними контракт на виконання проектів допомоги в Україні. До укладання контракту АМР США узгоджує з українською стороною "Технічне завдання" на виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що містить таку інформацію: назва проекту; сектор, в якому буде впроваджено проект; реципієнт та бенефіціарій; цілі впровадження проекту та їхні обґрунтування, опис діяльності та етапи його впровадження; очікувані результати; перелік товарів та послуг, що передбачається закупити в рамках проекту. Після укладання контракту або грантової угоди з організацієювиконавцем АМР США подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції комплект документів для здійснення державної реєстрації проекту. Для отримання реєстраційної картки, що засвідчує факт державної реєстрації проекту, подаються такі документи: лист-звернення з проханням реєстрації (перереєстрації) проекту; копію неприватної частини контракту чи грантової угоди, укладеної АМР США з виконавцем проекту (контрактером), включаючи першу сторінку з відповідними підписами, загальним терміном реалізації та кошторисною вартістю проекту; інформацію про організаціювиконавця (повна та скоро-

6

чена назва організації, юридична адреса у США та його представництва в Україні, ім'я, прізвище та посада координатора робіт); інформацію про реципієнта (назва, юридична адреса реципієнта, ім'я, прізвище, посада особи, яка відповідає за реалізацію проекту із зазначенням форми власності); перелік товарів та послуг, які передбачено закупити в рамках проекту (включаючи закупівлі на митній території України), погоджений з реципієнтом за проектом. Розгляд документів та процедура реєстрації здійснюється протягом 20 робочих днів. Державна реєстрація проекту є підставою для отримання акредитаційної картки контрактером; отримання безкоштовної багаторазової в'їзної/виїзної візи; митного оформлення особистих речей іноземних співробітників; звільнення від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків товарів, робіт, послуг та майна, що надходять та використовуються у цілях проекту. З метою отримання акредитаційного свідоцтва контрактер подає такі документи:

Рішення про акредитацію приймається протягом 15 днів від дня надходження повного комплекту документів. Усі документи для реєстрації та акредитації подаються мовою оригіналу з обов'язковим офіційним перекладом на українську мову. Акредитація організації є підставою для відкриття рахунку в уповноваженому банку України для впровадження проектів міжнародної технічної допомоги; для оформлення на роботу в організації українських громадян у відповідності до чинного законодавства; пільгового оподаткування згідно із зазначеною Угодою; користування спеціальною печаткою або штампом за зразком, погодженим з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. Для відкриття рахунку типу "Н" організація-контрактер подає до уповноваженого банку такі документи : заяву про відкриття рахунку, копію реєстраційної картки програми або проекту, копію акредитаційного свідоцтва організації-виконавця проекту; копію програми або проекту технічної допомоги (документи засвідчені Мінекономіки); картку зі зразками підписів уповноважених осіб та відбитком печатки, що засвідчена нотаріально.

лист-звернення від АМР США щодо акредитації організації (зазначаються назва, юридична адреса організації, адреса організації в Україні, телефон та факс, ім'я, прізвище, посада офіційного представника організації в Україні, списки українського та іноземного персоналу в організації);

Вантаж за проектом міжнародної технічної допомоги має оформлюватися на адресу українського реципієнта за довідкою встановленого зразка. При цьому подаються такі документи:

легалізоване згідно з вимогами законодавства України доручення про надання повноважень представляти організацію, яка уклала договір (контракт) з донором, для реалізації проекту в Україні, з використанням коштів на рахунку в банку України.

1) лист-звернення від організаціїреципієнта із зазначенням такої інформації: мета звернення, назва проекту, реєстраційний номер, номер рахунка, загальна фактурна вартість вантажу міжнародної технічної допомоги, митний орган, у зоні діяльності якого розташований реципієнт; ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

2) перелік обладнання (подається мовою оригіналу та державною мовою з підписом та печаткою установи-реципієнта на кожній сторінці); 3) копії вантажосупровідних документів з відміткою митниці на кордоні та рахунок; 4) лист-підтвердження від АМР США з інформацією: мета звернення, назва проекту міжнародної технічної допомоги, назва організації-донора за проектом, назва організації-реципієнта, на адресу якої надходить вантаж міжнародної технічної допомоги, номер рахунка, загальна сума вантажу. Термін розгляду документів та видачі довідок - 7 днів з дня подачі повного комплекту документів. Згідно з митним законодавством України на тимчасове ввезення на 1 рік (якщо термін проекту перевищує 1 рік) може бути оформлено лише обладнання для використання в офісі контрактера, що придбано для виконання проекту за кошти проекту та після його закінчення буде передано українському реципієнту. У відповідності до статті 1(а) Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарну і техніко-економічну співпрацю "Товари поставки та інше майно, що надається або використовується у зв'язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням від будьяких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією". Звільнення американських організацій та їхніх працівників "від будь-яких прибуткових податків, відрахувань на соціальне забезпечення або інших податків, що їх накладає Україна або будь-яка організація з доходів, одержаних у зв'язку із здійсненням програми допомоги Сполучених Штатів". За статтею 1(в) Двосторонньої Угоди не поширюється ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

звільнення від ПДВ на послуги або товари, що придбані для використання в офісах контрактерів або персонального користування працівниками таких організацій. Пільги щодо оподаткування ПДВ можуть бути застосовані лише в тому разі, якщо закупівлю конкретних товарів, робіт чи послуг передбачено контрактом з АМР США, технічним завданням проекту, наданим до Мінекономіки на час реєстрації проекту та погоджено з реципієнтом. Звільнення від ПДВ здійснюється на підставі довідкипідтвердження, для отримання якої необхідно подати до Мінекономіки: супровідний лист від АМР США, рахунок-фактуру, копію контракту на придбання товарів, виконання робіт, надання послуг, та/або акт приймання-здавання виконаних робіт (наданих послуг). Супровідний лист підписує керівник Місії АМР США чи особа, яка виконує його обов'язки. Лист має засвідчувати, що придбання товарів (робіт, послуг), вказаних в рахунку-фактурі, здійснюється коштом технічної допомоги та буде використовуватися виключно для потреб програми. Державні податкові органи мають право проводити комплексні перевірки платника податку на предмет відповідності обсягів виконаних робіт та поставлених товарів до наданих підтверджень щодо звільнення від ПДВ. Організації-контрактери двічі на рік надають Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції огляд результатів впровадження проектів станом на поточний момент, а також огляд показників виконання. АМР США спільно з Мінекономіки проводить моніторинг діяльності кожного з проектів з метою з’ясування шляхів ефективнішого поєднання завдань економічних реформ та можливостей їх підтримки проектами американської технічної допоги. Ірини Бабенко, Жіночий інформаційноконсультативний центр м. Житомир

ÂèÄàííÿ Євроатлантична інтеграція України: інституції, політика і практика. Фонд "Європа XXI", 2003 Довідник містить документи, що створюють засади співробітництва між Україною і НАТО, а також визначають інституції, відповідальні за цю співпрацю. Окрім того, до видання увійшли коментарі українських експертів і публікації в пресі, присвячені останнім змінам як у державній політиці України щодо НАТО, так і в сприйнятті євроатлантичної інтеграції України в суспільстві.

Видання розраховане на викладачів, студентів, журналістів, представників громадських організацій - усіх, хто небайдужий до проблем модернізації України як частини європейського співтовариства. Ця книга - спроба продемонструвати, якою є документально-правова база відносин між Україною і Організацією Північноатлантичного договору, як виглядають зобов'язання України, зафіксовані Планом дій, що ухвалені в Празі. Можливо, на деякі питання щодо процесу євроатлантичної інтеграції України вже дано відповідь у коментарях експертів та публікаціях української преси, можливо, після ознайомлення із цією збіркою питань виникне ще більше - тим краще, адже це означатиме, що вона таким чином зробила свій внесок. Публікація видання стала можливою завдяки програмі Freedom House "Партнерство за реформи в Україні", що виконується за сприяння Агенції Міжнародного Розвитку Сполучених штатів (USAID). Контакти: 01034, м. Київ, вул. Лисенка 4, оф. 12 Тел.: (044) 234 5818, 235 8657 E-mail: europe@europexxi.kiev.ua

7

ÄîÂêîëà ЦЕНТР РОЗВИТКУ СПІВПРАЦІ FORUM SYD СТРАТЕГІЯ ЩОДО УКРАЇНИ Центр розвитку співпраці Forum SYD за фінансової підтримки Шведське агенство з міжнародного розвитку Sida вже з 1995 року розпочав співпрацю з Україною у сфері розвитку. Відтоді обсяги фінансування значно зросли, і вже у 2001 році грошовий відповідник становив 60 млн. шведських крон. Мета співпраці - передача шведського досвіду, який може бути корисним для процесу впровадження реформ в Україні. Згідно з прийнятою стратегією співпраця здійснюється у таких напрямках: Сільське господарство Співпраця у цій галузі реалізується за двома напрямками. Перший це проект консалтингової фірми Федерації шведських фермерів "Scanagri". За цим проектом певну кількість українських фермерів (або фермерських сімей) навчають новим методам роботи на прикладі шведських моделей фермерства. Фермерів розглядають як малі підприємства і навчають маркетингу, організації виробництва, роз’вязання екологічних питань (напр., ефективному використанню води) тощо. Вирощену продукцію продають на відкритому ринку, що розміщений неподалік. Проект охоплює фермерів с. Зміївка Херсонської області. Співпраця за іншим напрямком здійснюється на макрорівні і стосується політики, законодавства, освіти й навчання, інституційного співробітництва, кредитної системи. Цю програму втілює міжнародна організація IFC.

8

Земельна реформа Для полегшення процесу приватизації Шведська агенція міжнародного розвитку (далі Sida) надає допомогу в землевпорядкуванні й реєстрації майна. Українські державні службовці проходять спеціальне навчання, створюється система реєстрації власності на майно. Шведським партнером є Swedishsurvey, що тісно співпрацює зі Світовим банком. Sida також підтримує програму співпраці між Statistics Sweden та українським органом статистики. Державне управління Україна має надміру збільшений апарат державного управління, тому зараз проводиться загальна реформа органів державного управління на місцевому й національному рівнях. Шведська консалтингова компанія Sipu надає підтримку в підвищенні ефективності державного управління. Виправна система Sida підтримує діяльність Ради Європи з реформування виправної системи в Україні. Програма співпраці між Україною та Швецією передбачає запровадження альтернативи в'язницям. За допомогою спеціальних тренінгів у Швеції персонал в'язниць вивчає такі

форми виправлення, як звільнення на поруки, реабілітація неповнолітніх злочинців, виправні роботи тощо. Серед інших сфер, в яких Sida працює в Україні, можна виокремити соціальний сектор, гендерні питання, навчання для журналістів, лісове господарство, контроль державного кордону, промисловість і фінанси. Якщо ж говорити про пріоритети Швеції у галузі міжнародної співпраці, то Україна тут посідає значне місце. Протягом п’яти років Центр розвитку співпраці Forum SYD інтенсивно працює з Білоруссю, Росією та країнами Балтії, тому природньо було почати співпрацю з Україною. Звичайно, ще рано говорити про значні результати - їх буде видно через кілька років, але вже зараз українські й шведські НУО отримують цікавий досвід, нові методи діяльності у своїх галузях, обговорюють шляхи сталого розвитку організацій, а також методи співпраці з іншими НУО своєї країни з метою ширшого впливу на життя суспільства. Бенгт Улоф Юхансcон, Forum SYD м. Стокгольм, Швеція

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

ÄîÂêîëà ПЕРШІ КРОКИ УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКОЇ СПІВПРАЦІ (результати конференції партнерства) 5-6 квітня 2003 року в Києві відбулася Українсько-Шведська конференція партнерства, організаторами якої виступили Ресурсний центр "Гурт" (Київ, Україна) та Центр розвитку співпраці Forum SYD (Стокгольм, Щвеція). У конференції взяли участь представники 32 українських неурядових організацій та 25 представників 11 шведських організацій. Метою конференції було налагодження партнерських відносин між неурядовими організаціями України та Швеції, обговорення практичних механізмів співпраці та розробка ідей майбутніх спільних проектів. На відкритті конференції з вітальним словом виступили: Сергій Іванюк, Голова Дорадчої Ради Ресурсного центру "Гурт"; Оке Петерсон, Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Швеції в Україні; Любов Блінда, Перший заступник начальника Головного управління з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації; Бенгт Улоф Юханcсон, Голова Департаменту Центрально-Східної Європи Центру розвитку співпраці Forum SYD. Під час пленарного засідання Бенгт Улоф Юхансcон (Центр розвитку співпраці Forum SYD) та Василина Дибайло (Ресурсний центр "Гурт") презентували сектор неурядових організацій Швеції та України. Пан Юхансcон також висловив свої рекомендації щодо розвитку подальшого партнерства між українськими та шведськими організаціями.

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Протягом двох днів конференції учасники працювали у п'яти секціях над розробкою ідей спільних проектів, які, після опрацювання і подачі на конкурс, фінансуватимуться Агентством SIDA через Центр розвитку співпраці Forum SYD. На заключному засіданні конференції дев'ять груп представили напрацьовані результати, що в майбутньому вилилися в кілька спільних проектів.

Організаційний розвиток та тренінги для незахищеної молоді Партнери: Центр адаптації, Стокгольм (Швеція), "Варнава", Київ (Україна). Проекти, що подані до шведського Центру розвитку співпраці і є у процесі розгляду на фінансування:

1. Зміцнення позиції у суспільстві неповносправних дітей та їхніх сімей Партнери: SV Ansgariegerden, Стокгольм (Швеція), "Аюрведа", Біла Церква (Україна).

Конференція проходила у специфічному форматі. Протягом двох днів учасники працювали у п'яти тематичних групах: "Захист прав людини та освіта", "Вирішення проблем ВІЛ/СНІД", "Культура та історія", "Регіональний розвиток", "Робота з молоддю та інші соціальні напрямки" над очікуваннями подальших форм та можливостей співпраці. Учасники мали можливість детально ознайомитися з діяльністю організацій, попрацювати над розробкою спільних проектів. На сьогоднішній день на розгляд Центру розвитку співпраці Forum SYD було подано такі проекти, один з яких у процесі виконання.

3. Проект "Середньовічна історія" Партнери: Фонд "Акіла Марітімус", Стокгольм (Швеція), Чернігівська федерація історичного фехтування, Чернігів (Україна).

Проект, що був профінансований шведським Центром розвитку співпраці Forum SYD і вже виконується:

Тетяна Вахненко, РЦ "Гурт" м. Київ

2. Тренінг "Демократія і права людини" Партнери: Міжнародний центр лібералізму, Стокгольм (Швеція), "Лідер", Донецьк (Україна).

9

Âàøà Äóìêà ІНТЕРВ'Ю З УЧАСНИКАМИ УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Будь-яка поїздка передбачає собою попередні сподівання людини щодо перебігу і результатів зустрічі. Під час проведення Українсько-Шведської конференції партнерства редакція журналу вирішила поцікавитися, з яким настроєм приїхали представники громадських організацій на конференцію; які їхні враження від цієї події; що було напрацьовано протягом двох днів і чи з’явилися плани майбутньої співпраці між організаціями. На наші запитання відповідає Тарас Логінов, Ірина Черенко, Петро Лазарчук, Девід Кліба, Генадій Обушний і Маріуш Гермелін. Які були Ваші сподівання від участі у конференції? Генадій Обушний, Чернігівська федерація історичного фехтування

Наші сподівання були досить скромними, ми хотіли лише познайомитися з партнерами зі Швеції, можливо, знайти дещо спільне, розповісти їм про нас і, як це не дивно, розповісти про роль Швеції в історії розвитку Київської Русі, нашої прадержави. Маріуш Гермелін, "Молодіжна Альтернатива", Мальме (Швеція)

Насправді я не мав жодних сподівань. Я приїхав з відкритим сприйняттям і не мав жодного тиску ззовні. Мені хотілося зустріти людей, розповісти їм, чим я займаюся і, можливо, зустріти когось, хто зацікавиться моєю роботою. Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

Мої сподівання були дуже конкретні, прагматичні - налагодити контакти зі шведськими партнерами, які би призвели до конкретних результатів в Україні. Прописати критерії співпраці в напрямках сталого розвитку, освіти дорослих, а конкретніше - робота в екологічному напрямку: ресурсозберігаючі технології переробки ресурсів; переробка відходів, у сільськогосподарському напрямку - створення сільськогосподарських спілок, кооперативів. Ірина Черенко, Міні-театр "Апельсин", Чернігів

Сподівалися познайомитися з дружніми організаціями зі Швеції,

10

для нас це дуже важливо, бо це є можливість налагодження партнерської співпраці з іншими організаціями.

знали, як шведською колись називалася Київська Русь. А називалася вона "гардаріка" - в прямому перекладі означає "держава міст".

Тарас Логінов, Молодіжна громадська організація Клуб "Компас", Київ

Коли я їм показав карту-схему Київської Русі, де було півтори тисячі міст, і пояснив, що не так просто виникла ця назва "гардаріка", бо сама назва - вияв глибокої пошани одного народу до іншого. Не назвали ж вони нас - країна ведмедів чи країна бджіл, чи країна хутра, чи лісу, а саме - країна міст, тобто країна людей.

Сподівався знайти партнерів і зробити разом якийсь проект. Усе йде по плану, працюємо. Це моя не перша конференція, де зводили в такий спосіб партнерів. Приємно вразило те, що це перша конференція, яка дотримується чіткого плану. Девід Кліба, "Молодіжна Альтернатива", Мальме (Швеція)

Ми приїхали в Україну без жодних упереджень, з відкритим сприйняттям. Наша цікавість полягала в тому, щоб побачити українських людей і їхні знання. І ми побачили, що вони їх мають. Також ми шукали можливості зробити спільно з українцями щось веселе і цінне. Які Ви бачите результати після першого дня роботи, чи виправдалися ваші сподівання? Генадій Обушний, Чернігівська федерація історичного фехтування

Результати від першого дня досить цікаві - по-перше, самі шведи не чекали, що їхня держава відіграла таку роль у становленні України (нашої держави). Вони навіть не

Маріуш Гермелін, "Молодіжна Альтернатива", Мальме (Швеція)

Особисто я зустрів кілька дуже цікавих людей для майбутньої співпраці і, як психологи, ми визначили процес співпраці. Люди також були відкритими до сприйняття і мали зацікавлення. Сподіваюся, ми розпочнемо проект десь у 20042005 році. Ми не поспішаємо. Моя організація має міцну та добру систему освіти, і це те, що ми можемо дати українським партнерам. Ми хочемо працювати з такими організаціями, як "Компас", "Крок" та організацією Андрія Захарченка зі Львова. Ці люди для нас є насправді важливими і ми потребуємо зв'язків з тими організаціями, з якими вони вже співпрацюють. ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Ірина Черенко, Міні-театр "Апельсин", Чернігів

Мої сподівання були виправдані. Ми співпрацюватимемо з організацією "Ноєв ковчег". Результати насьогодні - майбутні точки дотику і подальша співпраця у напрямку невеликих проектів, що розраховані на проведення тренінгів, за принципом “рівний-рівному”, для волонтерів, студентів, соціальних педагогів, для всіх, хто хоче займатися тематикою ВІЛ/СНІД. Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

Щиро сподіваюся, що до кінця дня мої очікування справдяться. Дуже нам пощастило з нашими шведськими колегами, ми вдало вибрали групу для розмови. Шведи дуже успішно працюють у напрямках екології та сільського господарства. Нічого не залишається, як вірити, що у нас буде гарна співпраця. Тарас Логінов, молодіжна громадська організація Клуб "Компас", Київ

Наша організація працює з молодіжними лідерами, дітьми, молоддю і дорослими. Ми задоволені результатами конференції. Нас також зацікавила робота "Молодіжної альтернативи". Ця організація має завершену і структуровану програму для роботи з дітьми. Це можуть бути і діти вулиці, різні діти. Ця програма допомагає їм вижити, адаптуватися до життя, допомагає соціалізації молоді. Класна програма. Девід Кліба, "Молодіжна Альтернатива", Мальме (Швеція)

Результатом є перший контакт, бо ми вперше зустрілися, і для "Молодіжної альтернативи" це був добрий заряд енергії. Також я спостерігав за "мовою тіла" людей, які презентували свої організації, та мав з ними зоровий контакт. Тепер все залежить від нас - захочемо ми працювати разом чи ні. Звичайно, ми мали небагато часу для того, ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

щоб сісти і вирішити, що саме ми хочемо робити. Мені хотілося б працювати з молодіжними організаціями і дати їм інші методи та навички, що допоможуть працювати самостійно над тими проектами, які вони здійснюють сьогодні, а також побачити, як ці методи підсилюють їхню щоденну роботу. Звичайно, ми можемо перейняти певний досвід від українських партнерів. По-перше, люди говорили, що це бідна країна, але я не побачив бідну країну. Я побачив багатих людей, це залежить в який спосіб обраховувати їхнє багатство. Я побачив багато досвіду, я побачив людей, які мають бажання робити щось гарне. Чи виробили Ви якісь кроки для подальшої співпраці? Маріуш Гермелін, "Молодіжна Альтернатива", Мальме (Швеція)

Наступний крок - наші партнери мають взяти на себе зобов'язання на перейняття інформації про методи нашої роботи. Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

Плануємо на початку наступного року поїхати з навчальним візитом до Швеції, після чого провести в Україні конференцію, де поділитися набутим досвідом, знайти точки дотику і розробити спільні проекти. Ірина Черенко Міні-театр "Апельсин", Чернігів

Сподівання від співпраці - обмін досвідом та напрацьованими матеріалами. Тарас Логінов, Молодіжна громадська організація Клуб "Компас", Київ

Думаю, ми разом проведемо низку тренінгів. Генадій Обушний, Чернігівська федерація історичного фехтування

Ті наміри, які було заявлено з обох сторін, є досить цікаві. Протягом року дещо можна зробити: здійснити взаємні відвідини, кілька осіб приїде до нас і подивиться, що і як ми робимо, і кілька людей поїде у Швецію з такою ж метою познайомитися з роботою організацій.

Девід Кліба, "Молодіжна Альтернатива", Мальме (Швеція)

Тепер, коли я буду подорожувати навколо світу, я розповідатиму іншим людям про те, що я міг би бути українцем - і я робитиму PR українцям, де б я не був. І, можливо, якась організація напряму подзвонить до якоїсь української організації і скаже: "Привіт, ми чули, що ви достатньо веселі люди, ми хотіли б з вами щось робити". І я думаю, це є саме те, що я взяв з України. Тетяна Вахненко, РЦ "Гурт" м. Київ

"ДоВідка" Західноукраїнський ресурсний центр 79008, Львів, вул. Лисенка, 21 Тел.: (0322) 976 624, 976 813 Електронна пошта: office@zurc.org Інтернет-сайт: http://www.zurc.org Клуб "Компас" Київ, вул. Тичини, 15 Тел.: (044) 553 7857 Електронна пошта: compass@elan-ua.net Інтернет-сайт: http://www.compass.org.ua Міні-театр "Апельсин" 14033, Чернігів, вул. Красногвардійська, офіс 64 Тел.: (04622) 56674 Електронна пошта: apelsin@open.net.ua Інтернет-сайт: http://www.apelsin.iatp.org.ua Чернігівська федерація історичного фехтування 14000, Чернігів, вул. Жабинського, 15а Тел.: (0462) 167 309, 174 247 Електронна пошта: obushny@yahoo.com Молодіжна Альтернатива, Мальме (Швеція) Jacob Mollers. 3, 21157 Malmo, Sweden Tel.: +4640222302 E-mail: ungdomsalternativet@swipnet.se Web: http://www.ungart.com

11

Âàøà Äóìêà МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ОЧИМА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Після проведення Ресурсним центром "Гурт" Українсько-Шведської конференції партнерства деякі учасники напрацювали спільні проекти і подали їх на фінансування до шведської організації Forum SYD. Сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання щодо бачення міжнародної співпраці учасниками конференції.

1. У чому полягає зацікавелння Вашої організації у міжнародній співпраці? Чому Ви співпрацюєте з міжнародними партнерами? Лайма Гейдар, Інформаційно-освітній центр "Жіноча мережа", Київ

Праця у галузі прав людини і гендеру цікава тим, що при взаємодії з міжнародними організаціями, можна аналізувати досвід цих НУО в адвокатуванні, організації масмедійних кампаній і акцій. З моєї точки зору, в Україні феміністична ідеологія і рух перебувають у зародковому стані, як це було 100 років тому в Європі та Америці. І досвід інших країн показує, що фемінізм є невід'ємною умовою розвитку демократичної держави і свобод особистості. Міжнародна співпраця для нашої організації важлива, перш за все, тому, що можна обмінюватися різноманітним досвідом і отримувати доступ до додаткових ресурсів і можливостей. В'ячеслав Коваль, Агентство регіонального розвитку "Донбас", Донецьк

Власне першим проектом нашого Агентства (1997 рік) був ПольськоУкраїнський проект "Майбутнє старих промислових регіонів", який ми реалізували разом з Фондом економічної освіти (Варшава). На той час наш партнер мав великий досвід у дослідницьких проектах. І, напевно, ми завжди будемо вдячні пану Вітольду Сарторіусу, керівнику цього Фонду, за допомогу в нашому становленні як Агенції. На мій погляд, міжнародна співпраця, окрім нових партнерів

12

(можливо з більш просунутою ментальністю), приносить новий досвід і приклад успіхів споріднених організацій в суспільстві, де немає сумнівів з приводу того, чи потрібне громадянське суспільство. Тобто мотив для нас у міжнародній співпраці - власне удосконалення, пошук нових технологій і намагання зазирнути у наше майбутнє. А от на питання: чому ми працюємо з міжнародними партнерами, я міг би сказати, що ми не робимо різниці між українськими, польськими або російськими партнерами. Партнер - це спільна праця, проблеми, успіхи (або невдачі), і все це робиться пліч-опліч. Ви, до речі, самі собі обираєте партнера! І головне - це надійність, відвертість і чесність. Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

Я б виділив два рівні співпраці з міжнародними партнерами: співпраця із закордонними партнерськими організаціями в рамках реалізації спільних проектів та співпраця з міжнародними донорськими організаціями, що працюють в Україні. Відповідно до цього, мотивації до співпраці є різними. Якщо говорити про співпрацю з першою групою партнерів, то до цього нас спонукає можливість обміну інформацією, стажування, закордонні поїздки, участь у спільних проектах. Говорячи про

другу групу партнерів - мотиви співпраці тут зрозумілі, і не думаю, що скажу щось таке, що не є зрозумілим саме по собі. Ірен Алюнд, SV Ansgariegaerden, Стокгольм

У нашої організації міжнародна мотивація присутня у всіх цілях. Оскільки ми працюємо у сфері освіти дорослих людей як інструменту демократії, ми вважаємо, що методики, які ми використовуємо в круговому навчанні, є дуже корисними для інших країн. Ці методики не потребують великих витрат - ми працюємо, обмінюючись досвідом одне з одним. Коли фахівець ділиться досвідом з іншими, він може допомогти собі й змінити на краще суспільство. Люди можуть взяти відповідальність за політичні питання у суспільстві, а це і є значення демократії. Ми працюємо з нашими партнерами, тому що віримо у наші ідеї і дізнаємося багато про ситуацію в інших країнах. Ми також маємо чудовий досвід покращення життя людей в інших країнах, демонструючи власний, і це багато значить!

2. Які недоліки або проблеми можуть виникати між іноземними партнерами під час реалізації спільних проектів (Ваш досвід)?

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Лайма Гейдар, Інформаційно-освітній центр "Жіноча мережа", Київ

Відмінність у термінах, чи понятійній базі, якщо попередньо не домовитися про всі ці речі. З певних причин міжнародні партнери можуть порушувати строки угод. В'ячеслав Коваль, Агентство регіонального розвитку "Донбас", Донецьк

Найгірше, це коли іноземний партнер вважає тебе за учня і всі відносини, починаючи з розподілу фінансів в бюджеті, будуються саме на цих засадах. Поперше, якщо вважаєш, що дійсно треба вчитись мусиш терпіти. По-друге, коли ти несеш фінансову відповідальність за проект, і після його закінчення ви зобов'язані звітуватись перед донором, а твій партнер не дуже квапиться. На мій погляд, в цьому випадку на самому початку треба обов'язково поставити всі крапки над "і". Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

Усе, в першу чергу, залежить від особистості закордонного партнера і умов налагодження партнерства. Найсприятливішими, на мою думку, умовами для розвитку партнерства є зацікавлення двох чи більше організацій у спільному вирішенні якоїсь проблеми. У таких умовах партнери добровільно йдуть на співпрацю і працюють у галузі, що є близькою для всіх. У випадку, коли партнерство ініційоване однією стороною, окрім непорозумінь, які можуть виникнути через технічні причини, - мовний бар'єр, віддаленість один від одного, різне культурне середовище ще можуть виникати проблеми, пов'язані з непорядністю партнера і бажанням "виїхати на чужих плечах". Часом закордонні організації не сприймають українські організації як рівноправних партнерів. Вони вважають, що це велике благо для нас, що вони (іноземні партнери) є нашими парДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

тнерами. Крім того, бувають випадки, що організації із сусідніх країн, що зараз вже є членами Європейського союзу, самі "напрошуються" на співпрацю переважно для того, щоб забезпечити себе роботою. Це, в принципі, зрозуміло, але в основному така співпраця зводиться до читання тренерами сусідніх країн тренінгів для українських громадських організацій. Ірен Алюнд, SV Ansgariegaerden, Стокгольм

Маємо мовну проблему. Навіть коли нам допомагають перекладачі, помічаємо, що при обговоренні тему, тобто про те, як люди розуміють реальність і вчаться багато слів мають особливе значення. Слова людини теж свідчать про її ставлення. І коли потрібно говорити англійською іноземною і для шведів, і для перекладача - не дуже легко порозумітися. Також, дуже важливим є те, що ми дізнаємося від наших партнерів про країну, в якій працюємо, оскільки соціальні відмінності не повинні нам заважати. Ми знаємо, що партнери хочуть дізнатися про Швецію, але й ми також прагнемо дізнатися про країну нашого партнера. Ми відчули, що наш досвід не сильно відрізняється від ситуації в інших країнах. Ми просто на кілька років попереду - і це все.

3. Як Ви шукаєте партнерів закордоном? Лайма Гейдар, Інформаційно-освітній центр "Жіноча мережа", Київ

Проводимо PR-кампанії, використовуємо особисті зв'язки. В'ячеслав Коваль, Агентство регіонального розвитку "Донбас", Донецьк

Зустрічі і знайомства, як правило, відбуваються на конференціях і семінарах. Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

Останнім часом іноземні партнери самі шукають нас. Особливо це стосується польських організацій, які отримали гранти для розвитку громадського сектору в Україні.

Ірен Алюнд, SV Ansgariegaerden, Стокгольм

Протягом тривалого часу співпраці з іноземними партнерами ми знаходимо їх за допомогою різних заходів, що їх організовує Forum SYD. 4. Чи впливають культурні відмінності або міжнародні політичні події на рівень співпраці з міжнародними партнерами? Якщо так, то які саме? Лайма Гейдар, Інформаційно-освітній центр "Жіноча мережа", Київ

Події 11 вересня в США, війна в Іраку, "кольчужний" скандал в Україні. Відповідно до всіх цих подій зменшилося фінансування від фонду USAID та Євросоюзу. Деякі корисні проекти, на жаль, було закрито. Культурні відмінності, на мій погляд, не впливають на рівень співпраці, за умов професійності команди і наявності моральноетичних норм ділової етики в колективі. В'ячеслав Коваль, Агентство регіонального розвитку "Донбас", Донецьк

Звичайно впливають. Ви напевно знаєте, що останні роки для України не були сприятливими для міжнародних відносин. Безумовно, все це впливало на пріоритети для міжнародних донорів. А звідси і починає "вплестися" ланцюжок. Як на мене, це питання для дуже довгої розмови. Петро Лазарчук, Західноукраїнський ресурсний центр, Львів

З мого досвіду можу сказати, що культурні відмінності не є визначальними у стосунках між іноземними партнерами. Знову ж таки, все залежить від мети партнерства. Якщо партнери мають спільну мету, до якої вони рухаються, то в їхніх інтересах досягти максимального консенсусу в стосунках,

13

незважаючи на різні культурні середовища. Запорукою гармонійних відносин між партнерами з різних культур є толерантність, гнучкість, поступливість, терпимість. Стосовно впливу політичних подій на стосунки між партнерами: у даному випадку хочу сказати лише про зміну стосунків із східноєвропейськими організаціями, які нещодавно стали членами Європейського союзу, і українськими організаціями. Останнім часом, співпраця з ними має дещо однобокий характер. Такий тип стосунків я б назвав не "партнерпартнер", а "вчитель-учень". Переважно українці в таких партнерствах мають незаслужений статус учня. Ірен Алюнд, SV Ansgariegaerden, Стокгольм

Так. Гадаю, наш шведський спосіб роботи з навчальними колами і те, що наші фахівці завжди готові поділитися досвідом, очікуючи активної роботи учасників семінарів, - не є поширеною практикою в інших країнах. Це означає, що нашим партнерам потрібен деякий час на пристосування до нашого способу роботи, і ми повинні дати їм цей час і дізнатися від них, як вони думають. Проблеми у країнах, де ми працюємо, можуть теж впливати на можливості гнучкої роботи. Спільними є проблеми з банками, податками, візами і почуттям безпеки в чужому місці. Крім того, якщо значна частина наших коштів іде на сплату податків або інших зборів, допомога організації або людям може стати зовсім несуттєвою. Оскільки ми є неурядовою організацією, хочеться сподіватися, що ті, з ким ми працюємо, роблять свою справу не заради прибутку, і що держава дає їм змогу це робити. Інтерв’ю провела Тетяна Вахненко РЦ "Гурт", м. Київ

14

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä ОПІКУВАННЯ БЕЗПРИТУЛЬНИМИ У ЧЕРНІВЦЯХ: ПРИКЛАД МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ З моменту свого заснування Чернівецьке міське об'єднання громадян "Народна допомога" тісно співпрацює з австрійською організацією "Фольксгільфе" (німецький відповідник "народна допомога"). Власне кажучи, сама ідея створення неприбуткової організації, яка б займалася вирішенням проблем соціально незахищених верств населення, виникла під час перших навчальних візитів майбутніх працівників "Народної допомоги" до Австрії. За десять років існування "Народної допомоги", такі поїздки персоналу організації з метою отримання певного досвіду роботи із соціально виключеними групами людей вже стали доброю традицією. Тому не дивно, що саме під час чергового візиту до Австрії, у процесі ознайомлення з роботою австрійських організацій, які працюють із безпритульними, їхніми методами й формами роботи, і виникла ідея створення подібного закладу в Україні, у Чернівцях.

начення причин безпритульності, кількості таких людей у місті, їхніх потреб тощо. У той же час було започатковано перший напрямок діяльності - "Їжа на колесах", що включає роботу мобільної групи, яка виїжджає до місць локалізації безпритульних людей та роздає їм їжу. Паралельно з цим, соціальні працівники ор-

З цією метою та завдяки підтримці австрійських колег з "Фольксгільфе" "Народна допомога" розробила попередню концепцію Центру ресоціаліза“Іжа на колесах” завжди у потрібному ції для безпритульмісці і в потрібний час них людей, на основі якої був створеганізації проводять дослідницьку ний проект „Соціальна реінтегра- роботу у формі бесід, заповнення ція безпритульних", який і отримав анкет; надають консультації щодо фінансову підтримку від Євро- можливостей відновлення втрачепейської Комісії. ної прописки/реєстрації, документів; роздають направлення до меРобота з безпритульними не є но- дичних закладів для перевірки вою для "Народної допомоги". стану здоров'я тощо. Працювати з такою соціальною групою людей, як особи без постій- Таким чином, у самому центрі заного місця проживання, "Народна лучення волонтерів "ззовні" не допомога" почала з 1998 року, планується, оскільки цю можликоли ініціювала збір даних для виз- вість повинні використовувати самі ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

клієнти для того, щоб призвичаїтись до загальноприйнятих норм життя. Однак, планується залучення волонтерів для інших напрямків роботи організації: "соціальний" (допомога в "Народній кухні" - харчування для малозабезпечених, людей похилого віку, інвалідів, багатодітних сімей тощо) та "адміністративний" (виконання офісної роботи, розвиток нових напрямків тощо).

такої державної або приватної організації, яка б займалась наданням соціальних послуг безпритульним людям. Тому актуальність та нагальна необхідність виникнення такого проекту саме у Чернівецькій області та місті Чернівці не викликає жодних сумнівів.

За планом проекту, основний найманий персонал центру складається із старшого соціального працівника, психолога, лікаря, трьох соціальних працівників (денні), трьох помічників соціальних працівників (чергові, нічні). Крім того, за концепцією Центру, його клієнти розподіляються на групи: група А - ті, які користуються послугами "Їжі на колесах", соціального патрулювання (робота на вулиці) та іншими послугами (не ночуючи в центрі); група В (яка ще поділяється на В1 та В2) - ті, які проходять перший етап, - можливість переночувати терміном до 10 діб, отримують більше послуг; група С - клієнти "на випробуванні": можливість користування послугами центру до 3-х місяців (ночівля в загальному приміщенні); група D "повні клієнти" терміном від 3-х місяців до, умовно, 2-х років: умови проживання наближені до нормальних (окрема кухня та окремі кімнати на 2-х, 3-х осіб). Проектом передбачено перехід людей з однієї групи в іншу та умови виходу або повернення на попередній етап. Планується, що клієнти групи D та деякі з групи С допомагатимуть соціальним працівникам у центрі, що є частиною методу трудотерапії та процесу реабілітації. Ідею функціонування організації чи установи, яка б займалася опікою людей без постійного місця проживання, активно сприйняла Черні-вецька міська рада - другий партнер "Народної допомоги" у впровадженні проекту. Необхідно зазначити, що у Чернівцях немає ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Зустріч-планування “Народної допомоги” з австрійською оргназіацією “Фольксгільфе”

Участь у впровадженні проекту австрійської організації "Фольксгільфе" передусім виражається у обміні професійним досвідом. Це відбувається під час проведення навчальних тренінгів як у Відні (Австрія), так і у Чернівцях (Україна). На сьогоднішній день можна говорити про результати перших двох із запланованих проектом тренінгів, що відбулись у лютому та березні цього року. Перший візит персоналу "Народної допомоги" до Австрії здійснили менеджери проекту, які мали можливість ознайомитись із специфікою роботи над подібними проектами взагалі, особливостями ведення їхньго фінансового обліку та звітності, управлінням людськими ресурсами, структурою соціальних організацій, що працюють з безпритульними у Відні. Другий тренінг відбувся на місці реалізації проекту, у Чернівцях. Його тематика стосувалась безпосередньо соціальних працівників, а мета полягала у найефективнішому спілкуванні з австрійськими

експертами та можливості перейняти їхній досвід роботи з такою категорією людей, ознайомитися з методами та етичними аспектами діяльності соціальних працівників. Щодо конкретних результатів тренінгу, тут варто відзначити створення концепції роботи Центру ресоціалізації безпритульних. Кваліфіковані працівники соціальної сфери з Австрії, які брали участь у тренінгу, суттєво допомогли у вирішенні питань організаційного характеру та під час визначення структурних та кількісних особливостей груп безпритульних, що отримуватимуть послуги як у Центрі ресоціалізації, так і під час роботи на вулиці (соціальне патрулювання). Таким чином, можна сміливо сказати, що робота над впровадженням проекту розпочалась! Зараз у приміщенні об'єднання громадян "Народна допомога" відбуваються первинні ремонтні роботи, ми закуповуємо кухонне та побутове обладнання, створюємо графіки роботи Центру. Двічі на тиждень група соціальних працівників проводить соціальне патрулювання у різних районах міста, так зване спілкування на вулиці, яке є першим етапом діяльності Центру. Під час патрулювання працівники "Народної допомоги" проводять роботу з безпритульними клієнтами, розповідають про послуги, які можна отримати вже тепер, а саме: безкоштовне харчування, направлення на медичне обстеження, психологічні консультації, допомога у відновленні втрачених документів тощо. Початок функціонування окремих приміщень Центру ресоціалізації для безпритульних запланований на літо 2003 року, а офіційне відкриття Центру відбудеться у жовтні цього ж року. Людмила Алієва Анастасія Берідзе, Об'єднання громадян "Народна допомога" м. Чернівці

15

Âàø óñï³øíèé Äîñâ³ä

ВОЛОНТЕРСТВО БЕЗ КОРДОНІВ… АБО ЯК МЕРЕЖІ ЦЕНТРІВ ВОЛОНТЕРІАТУ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ МІЖ СОБОЮ ДРУЖИЛИ І ПРОДОВЖУЮТЬ ДРУЖИТИ Спробуємо проаналізувати досвід співпраці мереж двох Центрів волонтеріату, відповідаючи на основні запитання, які завжди виникають у скептиків, стратегів, конкурентів, партнерів або просто зацікавлених осіб. Можливо, питання будуть не у тій послідовності, в якій би Ви їх ставили. Питання перше. Як це нам вдалося? Трохи історії. Почалося все задовго до виникнення мережі Центрів волонтеріату України, коли Ресурсний центр "Гурт" взявся за ідею розвитку волонтерського руху в Україні, створивши на своїй базі перший Центр волонтеріату. Це сталося у 1998 р. Вже з того часу відбувалося налагодження контактів з іншими країнами, де громадські та благодійні організації мали певний досвід, напрацьовану методичну базу роботи з волонтерами тощо. Офіційним початком тісної співпраці з сусідньою Польщею став 2001 рік (Міжнародний рік волонтерів), коли дві представниці польської мережі Центрів волонтеріату (Люблін і Кєльце) взяли участь у першому тренінгу для членів української мережі зі створення та функціонування центру волонтеріату. У жовтні того ж року чотири представники мережі Центрів волонтеріату України відвідали три польських центри волонтеріату в Кєльцах, Варшаві і Любліні з метою вивчення більш ніж 10-річного польського досвіду розвитку волонтерства і подальшого поширення його на теренах України. Наступним етапом польськоукраїнської співпраці став проект "Розвиток двох мереж центрів волонтеріату", який підготували польські партнери з Любліна. Він дав змогу відвідати польській делегації три Центри волонтеріату

16

в Україні, оцінити ситуацію та підготувати навчання в Любліні для представників української мережі. Отже, співпраця почалася давно, проте відбувався процес перевірки, "приглядання" партнерів. Я думаю, не варто перераховувати всі принципи співпраці, аби вона була справді плідною.

для розвитку волонтерства, адже в Польщі центри волонтеріату працюють понад 10 років і їм є чим поділитися. З іншого боку мережебудування. В Україні відбувається становлення мережі як такої, в Польщі - прописані стандарти роботи окремо кожного центру волонтеріату і всієї мережі в цілому. Питання третє. Що нам це дало? Давайте краще учасників подій.

послухаємо

Валентина Меленівська, Центр соціально-активної молоді "Ожина", м. Чернігів:

Зустріч мереж у Чернігові

Питання друге. Навіщо це нам потрібно? Я завжди згадую відоме народне прислів'я про велосипед, який можна вигадувати самотужки, а можна ж і скористатися вже сконструйованим. Або інше - про свої і чужі помилки. Ми обрали "чужі". Справа не в тому, що в Україні з давніх часів волонтерство існувало, а ми насаджуємо щось нове, - зовсім ні. Йдеться про організацію, про інструменти, якщо хочете, які можна використовувати

"…Намагання координатора ЦВ контролювати якість роботи добровольців в організаціях, "господарями" сприймалася не дуже позитивно, а поради та вимоги щодо стосунків з волонтерами також були схожі на російське прислів'я: "Со своим уставом - в чужой монастырь". Знайомство з досвідом польських центрів волонтеріату, що стало можливим завдяки Мережі ЦВ, ініційованої РЦ "Гурт", показали принципово інші підходи до відносин "центри волонтеріату клієнти". По-перше, клієнти Центру волонтеріату, тобто організації, які потребують допомоги добровольців, повинні самостійно проявити ініціативу та звернутися до центру із заявкою для роботи волонтерів у їхніх організаціях. Це кардинально змінює стиль відносин. При цьому ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

волонтери "не нав'язуються" зі своєю добротою. Організації ж самі свідомо заявляють про зацікавленість в добровільних помічниках. По-друге, організація, що приймає волонтерів, обов'язково повинна мати свого координатора волонтерських груп. І тоді вже не координатор волонтерського центру, а власний координатор НДО (чи державного закладу) керує діяльністю добровільних помічників у своїй організації. А у центрів волонтеріату логічно з'являється нова функція - навчання координаторів волонтерських груп". Олена Моргун, Міська громадська організація "Жіночий інформаційнокоординаційний центр", м. Дніпропетровськ:

"Мені довелося спілкуватися з представниками польських центрів волонтеріату під час семінарівтренінгів в Україні і Польщі, а також вивчати досвід роботи польських Центрів волонтеріату під час їх відвідування. Ці стажування були організовані завдяки налагодженим дружнім контактам між українською і польською мережами Центрів волонтеріату. Контакти з польськими колегами дали дуже багато - ми ознайомилися з роботою польських Центрів волонтеріату, історією їхнього створення, стандартами діяльності, а також поділилися досвідом роботи з волонтерами наших громадських організацій. Особливо важливим для розуміння системи роботи польських Центрів волонтеріату став тренінг у Любліні. Я вважаю польський досвід дуже цікавим, з яким корисно ознайомитись не тільки представникам громадських організацій, а й державних установ. Цей досвід можна адаптувати для використання в роботі українських ЦВ, для популяризації волонтерського руху, що ми і намагаємося робити. А головне, що дало мені спілкування з польськими колегами, - це наснага і бажання працювати. Він дав новий поштовх для розвитку української мережі Центрів волонДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

теріату, а отже, і для розвитку волонтерського руху в Україні. Зараз мережа Центрів волонтеріату України має свій логотип, бюлетень, постійний обмін досвідом і спільні проекти організацій, які входять до мережі". Василь Назарук, Центр волонтеріату "Добра Воля", м. Київ:

"Хочу навести декілька прикладів, які ілюструють користь від співпраці: 1. Розроблені електронні бази даних для волонтерів та організацій з усією документацією були передані ще у 1998 році, що дозволило швидко почати виконувати функції Центру волонтеріату.

2. Ми отримали польські підручники з волонтерського менеджменту, які були першими з неангломовних і ближчими до українських реалій. З деяких ми робили переклади і розміщували на сторінках тоді ще бюлетеня "Добра Воля".

Перші ідеї проведення конкурсу “Волонтер року” зароджувалися саме так

3. Стажування у польських Центрах волонтеріату дало змогу побачити нові форми роботи таких структур і запровадити їх в Україні. Йдеться не лише про основні функції Центру волонтеріату (залучення, навчання, розміщення волонтерів), а й про певні специфічні проекти із залученням волонтерів, такими, як робота з дитячими інтернатними установами, будинками для престарілих людей тощо. Варто також відзначити роботу з просування або популяризації

волонтерства в країні. Там ми побачили як проводяться конкурси "Волонтер року", як підтримують такі події державні та комерційні структури, як засоби масової інформації висвітлюють волонтерство у своїх виданнях. Для України це надзвичайно актуально, поки волонтерський рух не набрав достатнього розуміння і підтримки з боку широкої громадськості.

4. Варто виділити окремо побудову мережі Центрів волонтеріату в Україні. Ми отримали вичерпну інформацію про становлення польської мережі Центрів волонтеріату, її стандарти діяльності, умови вступу, керівництво тощо. Для нас польські колеги провели тренінг з мережебудування, використавши свої напрацювання, помилки і досвід. Ми провели Польсько-Український Форум мереж центрів волонтеріату в Любліні для обговорення подальшої тісної співпраці не лише між мережами, а й між окремими Центрами волонтеріату з Польщі та України. З'явилося багато ідей і бажання їх реалізовувати". Підсумовуючи, хочу сказати, що замкнутість третього сектору у собі ні до чого доброго не призводить. Соціальні проекти дають ефект не одразу після їхнього завершення, а через певний проміжок часу. Щоб не втрачати надії, очікуючи цього ефекту, потрібно, принаймні, бути впевненим в тому, що ти робиш. І тут важко переоцінити слова Олени Моргун про наснагу до роботи, яку отримали учасники польсько-української співпраці, адже ми побачили, яких саме результатів ми можемо очікувати в найближчому майбутньому, і що ще ми можемо зробити для покращення цих результатів. Волонтерство не має суто національного забарвлення і є ще однією сферою, яка нас єднає. Василь Назарук, Центр волонтеріату "Добра Воля" м.Київ

17

Äîñ³ä ТОВАРИСТВО ЛЕВА: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ Редакція журналу "Добра Воля" пропонує Вашій увазі історію життя, поступу і розвитку однієї з найстаріших громадських організацій України - Товариства Лева. Андрій Нечипорук, голова Товариства, згадує про "народження" організації і розповідає про її співпрацю з організаціями Польщі, Росії, країн Кавказу, Центральної Азії та Монголії. Інтерв'ю проводить Тетяна Вахненко. Андрію, розкажіть, будь ласка, як "народилося" Товариство Лева і які були його перші кроки?

Товариство Лева засновано в 1987 році. На початку створення організація мала різні напрямки діяльності. Перша ціль, яку ми поставили перед собою - сприяння діяльності, що направлена на становлення незалежності української держави. Під час перших демократичних виборів двоє членів організації були обрані до українського парламенту і декілька членів організації - в місцеві органи влади. У 1989 році Товариство Лева створює першу незалежну газету в Україні "Поступ". Ми проводили багато різноманітних акцій: експедиції "Дністер", "Берестейщина", "Військові поховання", "Пограниччя", фольклорно-етнографічні експедиції та свята, ряд конференцій, семінарів з питань молодіжної політики, побудови демократичного суспільства. На той час багато речей розпочало власне Товариство, яке в певній мірі стало своєрідним каталізатором до дій. Поступово багато різних організацій почало долучатись до цієї діяльності, підхопило її. Можна сказати, що ми зробили свою справу. З часом, на межі 1994-1995 років, відбувались певні зміни в діяльності Товариства. Основними напрямками діяльності починаючи з цього часу стали: підтримка демократичних ініціатив в Україні та країнах Центральної та Східної Європи; допомога в розвитку іншим громадським організаціям; дослідницька та краєзнавча діяль-

18

ність, а також, діяльність спрямована на охорону довкілля. Спочатку були перші кроки, ми отримували певний досвід, вчилися, поступово починали працювати професійніше, почали налагоджувати співпрацю із закордонними організаціями. На сьогоднішній день однією з основних форм діяльності організації є освітньо-методична робота в середовищі неурядових організацій, освітніх структур та органів місцевого самоврядування шляхом проведення тренінгів, семінарів, круглих столів та видання методичної літератури. Що спонукало Вас розпочати взаємовідносини з польськими організаціями?

Із закордонних організацій найкращі і найтісніші контакти, а в подальшому й співпраця, була з польськими організаціями. Чому польськими? Напевно, це близькі для Львова та львівського середовища культура та традиції. Важливим був факт відсутності мовного бар'єра. Для львівських організацій були цікавими організації з Польщі, особливо з міст, які, фактично, є недалеко, але з іншого боку кордону. Для польських організацій також це було цікавим. Так розпочинались перші контакти. Беручи участь у польських форумах громадських ініціатив, різноманітних семінарах та конференціях, представники громадських організацій України мали змогу подивитися, як виглядає робота

польських НУО, що цікавого роблять наші сусіди, що можна перейняти і застосувати в Україні. Представники українських організацій брали участь в різноманітних навчальних програмах, семінарах і тренінгах. Ефект від такого роду діяльності був відчутний, побачене і почуте мало сенс - і в нас виникло бажання застосувати набутий досвід, у тому числі й у проведенні подібних навчань у нас. При взаємному зацікавленні з обох сторін почали виникати спільні проекти, в яких активну участь брали представники громадських організацій як зі Львова, так і з інших міст та регіонів України. Близько 19941995 років кілька представників громадських організацій були запрошені на тренінги для представників НУО та тренінги з підготовки тренерів, що проводили польські організації, у першу чергу - Фонд "Освіта для демократії". У наступні роки такі тренінги були проведені і в Україні. Люди, які брали участь у цих навчаннях, одними з перших почали проводити в Україні семінари для представників громадських організацій та вчителів. Зараз це відомі не тільки в Україні, а поза її межами тренери - Ігор Добко та Ігор Бущак, Левко Довган та Уляна Клиса, Василь Полуйко та Андрій Круп'як, Руслан Краплич та Лютфі Осман, Айдер Сейтосманов та Діляра Сейтвелієва. Товариство Лева, маючи досить багато контактів з польськими організаціями, спосретігаючи польський досвід, дивилось, власне, на те, що було б корисним для наших ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

громадських організацій, для українського буття, що можна б було застосувати. Ми дещо переробляли, дещо змінювали, доповнювали і, вже адаптовані програми, переносили, передавали українським громадським організаціям. Фонд "Освіта для демократії", Фундація польсько-чесько-словацької солідарності, Фонд розвитку місцевої демократії, Гельсінська Фундація Прав Людини, Environmental Partnership for Central Europe, Екологічний клуб UNESCO, Фундація “Новий Став”, Товариство "Школа лідерів" - ось неповний перелік тих організацій, що вже тривалий час допомагають українським організаціям побачити і ознайомитися з професійною діяльністю польських НУО.

ганізаціями інших країн Центрально-Східної Європи (Чехії, Словаччини, Румунії, Угорщини), є одними з найбільш розвинутих, у них напрацьовані методи роботи і методи співпраці з бізнесом, органами влади; розроблені методи менеджменту, управління організаціями. І цей досвід вартий того, щоб вивчати і поширювати у нас. З іншого боку, багато напрацьовано і українськими організаціями. Є достатньо прикладів, коли вже наш досвід використовується у польських організаціях.

Окрім Польщі, Товариство Лева ще з кимось співпрацює?

Важливим моментом було видання методичної літератури польських авторів, що поширювалась серед НУО України. Навіть сьогодні, якщо згадувати видання 1997 року, люди звертаються до нас і запитують, чи можна взяти ту книжку чи ту брошуру. Ви сказали, що українські організації підтримали певні напрямки, перейняті в поляків. Якщо можна, зупинися конкретніше на тому, що саме сподобалось українським організаціям?

Не можна однозначно стверджувати, що досвід поляків - це лише польський досвід. Фактично, це є західний досвід, який було адаптовано до польських умов. А досвід діяльності громадських організацій з Польщі є значно ближчий нам, аніж, скажімо, досвід американських чи канадських організацій. Згадуючи польський досвід, який прижився у нас - це, фактично, досвід з усіх сфер діяльності; це і реформування освіти, це і різні форми підприємництва, це і досвід організації діяльності, і приклади розвитку місцевих спільнот. Важливим є надбання громадських організацій. Польські громадські організації, якщо їх оцінювати і порівнювати з громадськими орДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

нізаціями, тому що в Україні можна знайти ті напрямки, в яких люди працювали протягом довгого часу і вже настільки різносторонньо розвинули свою площину діяльності, що стали професіоналами, в повному сенсі цього слова. І той набутий досвід вони можуть передавати іншим організаціям і бути для них спеціалістами. Для польських партнерів був цікавий досвід роботи з дошкільними закладами, досвід різноманітних досліджень та моніторингів, деякі форми діяльності та управління в громадських організаціях та багато іншого.

Андрію, а який саме український досвід перейняли поляки?

Цей процес відбувається одночасно. Всі ми вчимося і переймаємо досвід один в одного. Якщо говорити про сам сектор громадських організацій в Україні, то він набагато менше розвинутий в порівнянні з Польщею. Можна навіть сказати, що в Україні "кістяк" цього сектору, своєрідна база чи навіть фундамент, тільки сформувався. Але серед організацій, що формують цю базу, вже є організації в яких польські партнери також можуть чогось навчитись, запозичити український досвід. Це досягнення у різних галузях, досвід, набутий упродовж тривалої роботи в українських реаліях. Трапляється, що реалізуючи спільні програми, український партнер має насправді більший досвід. І він дійсно може поділитися чимось з польськими орга-

Ми проводимо нашу діяльність у різних країнах. Вона може бути як самостійною, так і у співпраці з іншими організаціями. У співпраці з польськими організаціями ми беремо участь у проведенні навчальних програм і тренінгів у Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії, Азербайджані, країнах Центральної Азії та Монголії. В першу чергу, це програми для громадських організацій, спрямовані на покращення управління і функціонування організацій; програми для органів місцевого самоврядування; педагогів та вчителів. Окрім цього, ми проводимо навчання спеціалістів з проведення тренінгів. Значна кількість закордонних програм, в яких ми беремо участь, полягає у підготовці тренерів, які в подальшому працюватимуть або з педагогами і вчителями, або з представниками громадських організацій. Із зазначених країн, з ким найлегше було налагодити контакт? З ким найлегше було працювати, з ким складніше, у порівнянні?

Мені здається, що добре і насправді швидко налагоджується взаєморозуміння з білоруськими організаціями. Можливо, це просто специфіка, бо ми є сусідами, щось цікаве є в нас, щось цікаве у них, фактично немає бар'єра мови, немає бар'єра культур. У країнах

19

Кавказу і Центральної Азії треба враховувати культурні традиції і культурну специфіку, також існує питання відмінності мов. Тому тут процес налагодження контактів триває дещо довше. Коли ми розпочинаємо працювати з іноземними партнерами, в першу чергу, намагаємося вивчити традиції цього місця чи країни, зрозуміти, що є важливим для людей, які там живуть, бо не можна "в чужий монастир зі своїми правилами ходити". І те, що нормально в одній країні чи регіоні, може бути абсолютно неприйнятним в іншому місці, в іншому регіоні, в іншій країні. Яким чином відбувається пошук організацій для яких ви проводите навчання і з якими ви співпрацюєте?

По-різному відбувалося. Багато в чому ми завдячуємо міжнародній тренерській мережі EDIT Net (Education for Democracy International Network), до якої належать представники громадських організацій та тренерських груп з Азербайджану, Білорусі, Монголії, Польщі, Росії, Таджикистану, Узбекистану та України, які працюють у сфері громадянської освіти. Дуже часто трапляється, що ми, в рамках якоїсь своєї певної діяльності, знайомимося з представниками іншої країни, і ця зустріч вже дає можливість планувати подальшу співпрацю з новими цікавими організаціями незалежно від того, з якої вони країни. Зараз в планах є кілька проектів, що можуть бути реалізовані ще в цьому році, можливо, це буде спільна програма з азербайджанськими, білоруськими і польськими організаціями. Андрію, де Товариство Лева бере час на реалізацію такої кількості програм?

Дійсно, це дуже важко, але ми намагаємося планувати свою діяльність таким чином, щоб все встигнути. Часто у співпраці з нашими партнерами визначаємо пріоритети діяльності, і плануємо так, щоб все заплановане ефективно реалізувати.

20

Âàø³ ij¿ ПРОЕКТ "РОЗВИТОК ГРУП ВЗАЄМОДОПОМОГИ ТА НАДАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЯМ З ПРОБЛЕМАМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ" 20-21 травня 2003 року в м. Києві громадська організація "Агентство сприяння соціальному розвитку” (Україна) та благодійний фонд "Хамлет Траст" (Велика Британія) провели всеукраїнський семінар "Становлення та розвиток груп взаємодопомоги, що займаються людьми з проблемами психічного здоров'я". Семінар відвідали представники і клієнти громадських організацій та державних медичних установ Києва та регіонів України. Ця зустріч є початком Тасіс-проекту "Розвиток груп взаємодопомоги та надання можливостей працевлаштування людям з проблемами психічного здоров'я в Україні". У перші роки становлення України як незалежної держави почалося відродження демократичних інституцій, передусім навчальних закладів, як осередків майбутніх змін. Так, у 1994 році була заснована Школа Соціальної роботи при Національному Університеті "КиєвоМогилянська Академія". Перший випуск практиків соціальної роботи відбувся після двох років існування школи. Особливістю становлення Школи Соціальної роботи було те, що залучались фахівці із Західної Європи, які не тільки викладали соціальну роботу, а й одночасно були практиками у цій галузі. Їхній високий професійний рівень та діяльність, спрямована на очікувані зміни, орієнтація на потреби залучених до процесу соціальних змін мали практичне втілення. Уже в 1997 році розпочала роботу група взаємодопомоги для людей з проблемами психічного здоров'я за підтримки Школи Соціальної роботи. З часом вона переросла в Общинний центр "Союз друзів". Саме він став осередком, з якого утворилось "Агентство сприяння соціальному розвитку".

Виключна орієнтація на потреби клієнтів у діяльності групи взаємодопомоги (різноманітні програми для користувачів, робота з родичами, направлення клієнтів на навчання на модульні курси прак-

Під час семінару “Становлення та розвиток груп взаємодопомоги, що займаються людьми з проблемами психічного здоров’я”

тиків соціальної роботи, впровадження проектів) сприяла динамічному росту Агентства. Відбувається постійна співпраця з різними міжнародними організаціями у різноманітних формах: участь у конференціях, семінарах, програмах обміну та стажування, грантова діяльність, а також залуДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

чення користувачів до визначення напрямів роботи, прийняття разом з користувачами рішень, тісна співпраця між професіоналами. У вересні 2002 року "Агентство

Джо Лукас розповідає про захист людей з проблемами психічного здоров’я у Великій Британії

сприяння соціальному розвитку" разом з Хамлет Трастом організували та провели міжнародний семінар "Соціальне підприємництво та працевлаштування людей з проблемами психічного здоров'я". До участі були запрошенні представники громадських організацій з 10-ти країн, де розвивається соціальне підприємництво - Велика Британія, Албанія, Вірменія, Естонія, Литва, Румунія, Україна, Республіка Киргизстан, Польща. В Україні ідеї соціального підприємництва були втілені у діяльність "Агентства сприяння соціальному розвитку", зокрема за минулий рік було створено будівельну бригаду клієнтів на чолі з професійним будівельником. Спочатку діяльність була спрямована на ремонт квартир клієнтів, а зараз відбувається відновлення та ремонт приміщення, де буде зосереджена діяльність Агентства. Метою Агентства є поширення досвіду, що набувається під час діяльності. Проведення семінару у травні 2003 року, що мало за мету розбудувати всеукраїнську мережу груп взаємодопомоги та сприяння працевлаштуванню людей з проблемами психічного здоров'я, свідчить про розповсюдження сучасного європейського досвіду, адаптованого й апробованого на місцевому рівні, серед НУО в різних регіонах України. ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

протягом багатьох років у Великій У проведенні семінару "СтановБританії і зосередила увагу на пилення та розвиток груп взаємотаннях, з якими можуть стикнутися допомоги, що займаються людьми представники НДО під час діяльз проблемами психічного здоров'я" ності. А про багаторічний досвід брали участь представники таких роботи в українському середовищі організацій: Вінницький міський розповідала Ольга Васильченко Громадський фонд захисту та редиректор "Агентства сприяння сокреації хворих на епілепсію "Відціальному розвитку", засновник родження", Група взаємодопомоги Общинного Центру "Союз Друзів", при відділенні Товариства Черексперт соціальної роботи. воного Хреста України (Львів), Благодійне товариство допомоги Очікування істотних змін у повсякпсихічно хворим "Підтримка" (Чер- денному житті виправдовується нігів), Об'єднання громадян "На- лише бажанням людей жити родна допомога" (Чернівці), Асо- краще, жити за високими, прийнятціація практикуючих психологів ними, зрозумілими кожному з нас (Харків), Рівненська ініціатива в світовими стандартами. Впровадсфері психічного здоров'я, "Кон- ження нових форм роботи, з сультація психолога", Житомирська Обласна психіатрична лікарня, група Пітера (Житомир), Донецька обласна громадська організація "Промінь світла", Обласна психіатрична лікарня (Чернівці), Те р и т о р і а л ь н и й центр соціального Учасники і тренери семінару “Становлення та розвиток груп взаємодопомоги, що о б с л у го ву в а н н я займаються людьми з проблемами психічного здоров’я” пенсіонерів м.Києва, спеціалізоване відділення соці- урахуванням потреб клієнтів, альної допомоги вдома інвалідам можливе виключно на партз психічними захворюваннями, нерських умовах, як у внутрішній Благодійне товариство "Джерела", діяльності з користувачами, так і у Фонд "Отраженные миры", Фонд зовнішній з регіональними та родичів психічнохворих "Віта", Ор- міжнародними організаціями. ганізація родичів психічно-хворих "Захист", Благодійний фонд "Кас- Юрій Глигало, Школа Соціальної роботи НаУКМА талія" (Київ). м. Київ

Учасники семінару мали змогу обговорити європейський та український досвід становлення та розвитку груп взаємодопомоги, що займаються людьми з проблемами психічного здоров'я. Джо Лукас директор Благодійного фонду "Хамлет Траст", експерт соціального підприємництва, спеціаліст у сфері психічного здоров'я, одна з засновників першої в Україні Школи Соціальної роботи Національного Університету "Києво-Могилянська Академія", розповіла про досвід організації, проведення, планування груп взаємодопомоги

"ДоВідка" Агентство сприяння соціальному розвитку Займається розвитком соціального підприємництва в Україні, сприяє працевлаштуванню людей з вадами психічного здоров'я. У Центрі волонтери та працівники Агентства надають психологічні, навчально-консультаційні та інформаційні послуги. Адреса: 01010, Київ, а/с 111 Teл.: (044) 216 6722, (044) 443 5217 Факс: (044) 216 6791 Eлектронна пошта: FriendsUnion@torba.com

21

ÄîÂêîëà ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ ОЧИМА ISC/UCAN... Інститут сталих спільнот (ISC) розпочав у 2002 році чотирирічний проект "Мережа громадянської дії в Україні" (UCAN), що фінансується Агентством Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID). Проект охопив широке коло громадян, представників державних органів влади та органів місцевого самоврядування, громадські організацій i приватний сектор, - всю Україну. Мета проекту збільшити потенціал українських організацій, за допомогою яких громадяни зможуть відстоювати свої права і впливати на процес демократичного управління в державі. Завдання проекту полягає у виробленні спільного бачення ролі та місця кожного сектору в демократичному суспільстві. Сьогодні ми розмовляємо з керівником проекту ISC/UCAN Леслі МакКвейг, яка яскраво і, водночас, з хвилюванням розповідає про Проект, його завдання і людей, які у ньому працюють. Леслі, перед тим, як розпочати проект UCAN, чи проводили Ви дослідження людських потреб, що саме потрібно людям в Україні?

Перш за все, Інститут сталих спільнот впроваджував проекти в Україні з 1993 року, насьогодні організація працює і втілює два проекти, до яких залучені місцеві працівники і фахівці з Вермонту, що приїздять сюди регулярно. Відповідно ми мали певну інформацію і контакти з людьми для роботи. Я працювала в Україні з 1997 до 1999 року, звичайно, я тут не жила, але частенько сюди приїздила, і я також була залучена у підготовку і написання нашої заявки. Перед тим, як розпочати написання проекту ми приїжджали для дослідницької та планувальної роботи, також збирали значну кількість документів та історій, і проаналізували, що вже було зроблено і що потрібно зробити. Яка відмінність Вашого проекту від інших проектів в Україні, я маю на увазі, у Вашій роботі з людьми?

Вважаю, що основою для розробки нашого проекту і тієї роботи, що ми робимо, є слідування українським ініціативам й українським пріоритетам. Те, що ми робимо, підтримуємо новий метод у розв'язанні проблем та вчимо українських громадян брати відповідальність на себе. Ми робимо, що можемо для допомоги уповнова-

22

ження людей будувати нове суспільство, що базується на активних громадянах, і для досягнення цього ми даємо людям певні інструменти, такі, як тренінги і гранти. Ми не вибираємо проблеми і питання, так само, як ми і не обирає-

Ми шукали людей, скоріше, з незвичним талантом, тобто ми підбирали людей, які мають одночасно два типи таланту, і які вважаються достатньо складними. Ось, що нам було потрібно: по-перше, претендент повинен бути достатньо стратегічним (розуміти і бачити проблему з точки зору ширшої картини), у тому, що ми намагаємося робити. Нам потрібні люди, які вірять у те, що ми робимо справу, і хто справді вбачає важливість нашої місії (завдання), люди, які можуть мислити стратегічно про можливу роботу; мислити не тільки в масштабах короткотермінової мети проекту, але й мати довготермінове бачення того, куди рухається їхня країна.

мо пріоритетів для напрямку в якому має змінюватися Україна, це як приклад. Отож, на мою думку, на кожному рівні нашого проекту - від самого початку, ми безпосередньо розмовляли з місцевими людьми і давали їм змогу визначати, які є їхні пріоритети і в чому полягають їхні потреби.

У той же час, ми достатньо розгалужений проект з величезними амбіціями і значною кількістю практичної діяльності. Нам потрібні були люди, які дуже ефективно і результативно працюють; люди практичні, працьовиті, готові вже тепер робити конкретні речі у нашому проекті як команда. Певною мірою, це виклик - людина повинна бути одночасно і достатньо стратегічною, і достатньо прагматичною.

Будь-який проект (організація) має бути командою. Яким чином Ви підшуковували працівників для втілення проекту і якими якостями вони мали володіти?

Я чула, що минулого року Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції не хотіло реєструвати Ваші проекти. Що Ви відчували у той момент?

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Фактично, для нас це ніколи не було проблемою. Ми зустрічалися з представниками Міністерства ще задовго до початку проекту і вони завжди підтримували наш проект і наші програми. Тому ми ніколи не відчували ворожості з їхнього боку. Здається, це частина ширших двосторонніх стосунків з урядом США, бо обидві країни були зацікавлені вирішити це питання. Леслі, як, на Вашу думку, працює громадський сектор в Україні?

В Україні є ряд справді досвідчених НУО, що працюють на міжнародному рівні у напрямках, що стосуються їхнього вміння працювати, підсилення лідерства і передачі своєї місії. Наш обов'язок щодо цих груп полягав у тому, щоб дати їм нові типи тренінгів та лідерських програм. У результаті їхнього проведення ми зрозуміли, що організації розвинені на рівні західних стандартів. Звичайно, сьогодні ця група ще маленька. Решта організацій, хоч вони і розвиваються швидкими темпами, ще досі мають потреби у базових тренінгах та елементарних формах підтримки. Ці групи ми також плануємо забезпечити цільовими та важливими тренінгами і заходами. Як Ви можете оцінити рівень міжнародної співпраці українських громадських організацій з організаціями закордоном?

Рівень достатньо високий. Знову ж хочу зазначити, що організації можна поділити на два типи. Організації, що пов'язані із західними організаціями, і ті, що працюють далеко від великих міст, не мають доступу до Інтернету та інших ресурсів для того, щоб більше дізнаватися про діяльність іноземних партнерів. Говорячи про групи, з якими Проект працює нещодавно, можу сказати, що ми приємно здивовані рівнем напрацьованих інформаційних контактів і кількістю партнерів. На Вашу думку, яка роль міжнародних організацій для творення українського суспільства?

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Це питання ми ставимо собі щодня, бо завжди хочемо мати на нього правильну відповідь. Думаю, що ситуація постійно змінюється, і це цікавий виклик особисто для мене, бо я працюю в цій галузі вже десять років. Вважаю, що в Росії у певних напрямках трошки легше побачити, що на самих початках перехідного періоду будь-яка країна могла привнести нове значення різноманітних культур, нове бачення того, як щось можна робити, нову інформацію і нові контакти, нові впливи - все, що б могло розширити горизонти і дати людям змогу побачити варіанти того, що вони можуть робити.

ла іншою?" Можливо, наше бачення є занадто амбіційним, бо ми не хочемо бути ще одним Проектом для НУО. Ми хочемо зробити щось таке, щоб за чотири роки відбулись реальні зміни у розвитку третього сектору України. Проект частково забезпечує Україну певними важливими ресурсами, що в іншому випадку тут не з'являться, але, які є насправді важливими для нас, щоб бути ближче до наших українських організацій-користувачів, бути залученими і уважно прислухатися до їхніх потреб і на них реагувати, так само, як і прислухатися до оточення, що постійно змінюється.

Незважаючи на специфічні результати проектів, всі міжнародні організації перебувають в різних місцях через те, що вже багато зроблено, люди володіють значною кількістю інформації з Інтернету, люди стали більш досвідчені. Роль міжнародних організацій - допомогти людям у тому, що вони знають, що їм потрібно робити, - незважаючи на нашу присутність. З цією моделлю ми можемо бути корисними; з більш незалежними ресурсами ми можемо втілили нові типи тренінгів, ми б могли допомогти організаціям розвинути нові контакти і створити мережу.

Леслі, чи можете Ви уявити Україну за п'ять-десять років. Яка це буде країна?

Наша роль більше полягає у тому, щоб бути фасилітаторами (людьми, які направляють процес, а не керують ним) і дати можливість організаціям і лідерам в Україні, тим, хто має бачення куди вони хочуть рухатися, допомогти зробити це трішечки швидше і трішечки краще. Але я вважаю, що наша роль полягає у підтримці - для України зараз час вести, а міжнародні організації повинні намагатися допомогти втілювати людям те, що в них найкраще виходить. Сказане вище переважно стосується діяльності нашого Проекту, того, як ми вбачаємо нашу роль. Коли ми сюди приїхали, одразу поставили собі запитання: "Що ми можемо зробити, щоб Україна ста-

Чесно кажучи, я не думаю, що країна надзвичайно зміниться за цей період. Якщо розглядати історію, можна побачити, що інші країни фундаментально не змінювалися за такий короткий час. Та я вважаю, і ми сподіваємося, побачити якомога більше людей, які посправжньому вірять у те, що вони мають що сказати у майбутньому їхньої країни і вірять, - бути залученим у цей процес - важливо. Сподіваємося, люди будуть набагато активніше залучені і матимуть більше позитивної віри щодо побудови свого майбутнього, і у цьому процесі вони вирішуватимуть свої власні проблеми. Також ми сподіваємося побачити більше прикладів успішних громад, що працюють разом над створенням втілюваних рішень, менше озираючись та покладаючись на уряд. І Ви вважаєте, що Ваш Проект допоможе досягнути цього?

На мою думку, наш Проект має занадто мало грошей на таку територію, як Україна. Звичайно, я щиро сподіваюся, що ми зможемо зробити внесок у цю мету. Інтерв’ю провела Тетяна Вахненко, РЦ "Гурт"

23

Äîñ³ä ДІЯЛЬНІСТЬ NOVIB В УКРАЇНІ В останні роки в Україні спостерігається стрімкий розвиток ринку міжнародних проектів, що виконуються українськими неурядовими організаціями спільно з міжнародними або іноземними. Все більше міжнародних організацій відкривають свої офіси в Україні. Українські неурядові організації беруть активну участь у різноманітних тендерах та конкурсах на отримання фінансування, а також пропонують широкий спектр якісних послуг. Напевне, це і приваблює та переконує представників інших міжнародних організацій працювати в Україні. До уваги читачів журналу "Добра Воля" пропонуємо інтерв'ю з представником міжнародної організації NOVIB Сашею Ное, яка ділиться своїми враженнями та думками щодо діяльності своєї організації в Україні. Пані Сашо, розкажіть, будь ласка, про історію діяльності NOVIB в Україні? Як NOVIB визначив напрямки своєї роботи та знайшов партнерів в Україні?

захист навколишнього середовища, боротьбу з бідністю і охорону здоров'я.

NOVIB розпочав свою діяльність в Україні у 1997 році. Діяльність NOVIB полягає у наданні підтримки неурядовим організаціям різних країн для реалізації суспільно важливих проектів. У 1996 році NOVIB переглянув критерії розподілу ресурсів міжнародної технічної допомоги в Албанії, Болгарії, Південному Кавказі, Боснії і Герцеговині, Україні та Молдові. У результаті було визначено пріоритетні напрямки для майбутньої роботи NOVIB в Україні та Молдові: захист навколишнього середовища та профілактика ВІЛ/СНІД.

Саша Ное вважає роботу українських неурядових організацій - партнерів NOVIB в Україні - професійною та важливою для змін у суспільстві

Результати численних досліджень та аналітичні матеріали свідчать про складну екологічну ситуацію в Україні та Молдові, що склалася внаслідок надмірного використання мінеральних добрив та пестицидів у сільському господарстві, активної діяльності підприємств важкої промисловості, використання неефективних виробничих технологій, нестачі очисних споруд тощо. З метою покращення екологічної ситуації в Україні та Молдові NOVIB вирішив підтримати проекти, які поєднують в собі

У 1996 році в Україні побувала делегація NOVIB. Головним завданням делегації було познайомитися з неурядовими організаціями, що активно працюють у галузі охорони навколишнього середовища та сталого розвитку. Працівники NOVIB мали нагоду відвідати багато екологічних неурядових організацій та дізнатися про їхній досвід роботи у галузі захисту навколишнього середовища. Пізніше лише небагатьом організаціям було запропоновано підготувати проек-

24

ти і подати їх на розгляд до NOVIB. У 1997 році дві організації отримали фінансування: "МАМА-86" з міста Києва (у січні 2001 року 17 організацій з різних міст України об'єдналися у Всеукраїнську екологічну громадську організацію "МАМА-86") та "Экология и мир" (АР Крим). У 2001 році Програма ООН-СНІД (UNAIDS) визначила проблему ВІЛ/СНІД особливо актуальною та гострою у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Темпи зростання кількості людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, у згаданих регіонах є набагато швидшими, ніж в будьякій іншій країні світу. Відсоток людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, в Україні є найвищим з усіх найновіших незалежних держав. До того часу NOVIB активно підтримував проекти неурядових організацій, що спрямовані на вирішення проблеми ВІЛ/СНІД, в Африці, Південній Америці та Азії, але жодної діяльності у цьому напрямку - в Східній Європі. Це стало поштовхом для NOVIB розпочати програму підтримки проектів українських неурядових організацій, які працюють над вирішенням проблеми ВІЛ/СНІД. Відповідно до засад політики NOVIB щодо ВІЛ/СНІД неурядові організації мали змогу отримати фінансування для проектів, які передбачають таку діяльність: запобігання поширенню ВІЛ/ ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

СНІД, надання соціальних послуг людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, та кампанії лобіювання. Працівники NOVIB знову приїздили до України і зустрічалися з представниками ВІЛ-сервісних організацій, і потім декільком організаціям було запропоновано підготувати проекти. У 2002 році було підтримано проекти Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД та СНІД Фонду Схід-Захід, і з того часу наші партнери багато зробили у напрямку вирішення проблеми ВІЛ/СНІД в Україні. Пані Сашо, на Вашу думку, чи є співпраця NOVIB з українськими неурядовими організаціями успішною? На мою думку, співпраця з українськими партнерами є надзвичайно успішною. Вони запроваджують засади збалансованого (сталого) розвитку - поєднання у поступі цивілізації економічних, екологічних та соціальних складових. Крім того, вони працюють безпосередньо з людьми, громадами, а отже, розуміють важливість самоврядування, самоорганізації, місцевих ініціатив для розвитку суспільства в цілому. Партнерські організації чітко усвідомлюють важливість впливу на прийняття рішень на місцевому та національному рівнях задля досягнення значних змін у суспільстві. Наприклад, ВЕГО "МАМА-86" доволі активно працювала над розробкою законодавчих документів щодо питної води. До участі в обговоренні було залучено чимало зацікавлених неурядових організацій з усіх регіонів України, а також організовано громадські слухання проекту Закону "Про питну воду та питне водопостачання" за участю представників різних секторів суспільства та експертів. У результаті було запропоновано 155 поправок до проекту Закону "Про питну воду", 45 з яких було враховано. 10 січня 2002 року Верховна Рада прийняла Закон "Про питну воду", і Президент Леонід ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Кучма підписав Закон 22 лютого цього ж року. "ДоВідка" Організація NOVIB з Нідерландів є членом Oxfam International конфедерації з 12-ти організацій, які працюють разом у понад 100 країнах світу з метою вирішення актуальних соціальних проблем: боротьба з бідністю та соціальною несправедливістю. Офіси 12-ти організацій розміщені в 11-ти розвинених країнах світу. Основними завданнями діяльності NOVIB є забезпечення прав людини на: добробут та стабільний економічний розвиток; отримання основних соціальних послуг життя та безпеку; участь у соціальному та політичному житті; рівність та самовизначення. КОНТАКТИ: Novib Postbus 30919 2500 GX Den Haag Postbank 100200 Phone: +31 70 3421777 Fax: +31 70 3614461 info@novib.nl http://www.novib.nl, http://www.oxfam.org

Мені відомо, що NOVIB працює в країнах Південно-Східної Європи та Центральної Азії. Чи є певні особливості чи відмінності у роботі для працівників NOVIB в Україні? Наразі NOVIB підтримує організації з Албанії, Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Молдови, Таджикистану, Узбекистану, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Я особисто є керівником програм в Україні, Грузії, Вірменії та Азербайджані. Проблеми, які існують в Україні та Південному Кавказі, значно відрізняються одна від одної за багатьма показниками.

NOVIB підтримує різні організації у цих країнах та різні тематичні напрямки проектів, тому мені важко порівнювати, але можу сказати точно, що неурядові організації в

Україні є більш розвинутими, ніж організації, наприклад, в Азербайджані. Уже протягом декількох років в Азербайджані майже неможливо зареєструвати громадську чи благодійну організацію, що суттєво заважає стабільному розвиткові організацій та значно обмежує їхні можливості отримати фінансування від міжнародних донорських організацій. Які перспективи на майбутнє? Чи планує NOVIB розпочати роботу з новими партнерами українськими неурядовими організаціями? У найближчі роки ми не плануємо розширення своїх програм в Україні, відповідно фінансову підтримку іншим організаціям надано не буде. Робота триватиме у звичному ритмі. Що б Ви побажали українським неурядовим організаціям у налагодженні партнерства з міжнародними організаціями або організаціями з інших країн? Я порадила б представникам неурядових організацій України налагоджувати контакти з якомога ширшим колом неурядових організацій з різних країн. Це важливо не лише для обміну думками, знаннями та досвідом, але й корисно для підвищення ефективності діяльності організації, зокрема у напрямку лобіювання вирішення актуальних проблем. Інша порада: організації повинні тісно співпрацювати з цільовими групами не лише під час реалізації проекту, коли отримано фінансування, але й під час розробки нового проекту. Адже представники цільових груп також хочуть відчувати причетність до досягнутих результатів - продуктів проекту. Я впевнена, що поєднання таких двох підходів у діяльності неурядових організацій є запорукою ефективності будьякого партнерства. Інтерв'ю провів Олександр Чередайко, РЦ "Гурт" м. Київ

25

ëþÄèíà Âîë³ ДОБРОВІЛЬНІСТЬ - ОСНОВНИЙ АКТ ГРОМАДЯНСТВА І ФІЛАНТРОПІЇ Добровільне присвячення свого часу якійсь справі чи іншій особі є одним із способів життя у Північній Америці. Це є настільки важливою складовою частиною нашої культури, що мало не всі усвідомлюють користь цього явища та його значення в нашому способі життя. Якість та найважливіші життєві цінності, такі, як свобода, почуття гідності, повага, справедливість та колективізм, повинні бути відзначені всіма нами. Саме на таких міцних переконаннях і заснована Універсальна Декларація Прав Людини, прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю Резолюцій, 217А/ІІІ/, 10 грудня 1948 року. Інтернаціональний Договір Економічних, Соціальних і Культурних Прав / 1966/ глибше удосконалив цей ряд основних прав людини. "Волонтерам не платять за їхню роботу не тому, що вони нічого не вартують, а тому, що вони - безцінні" та "Якщо ти нічого не зробив для когось, хто не в змозі тобі відплатити, то ти посправжньому не жив".

У сьогоднішній Канаді зростаючий вплив на життя населення мають урбанізація, стрімкий розвиток технології та індустріалізації. Багато аспектів технологічного рівня нашого суспільства продовжують бути нестійкими та змінюватися. Технологічний розвиток приніс із собою в наше суспільство і деякі суперечності, що вимагають невідкладної уваги. Такими суперечностями є бідність, брак поваги, ізоляція, відірваність та культурний шок. У такий час особа не може собі дозволити бути егоїстом. Тут має бути місце для спільної мрії та спільних ідей щодо ефективного вирішення цих суперечностей, з якими стикається наше суспільство. У 2001 році більше як 7,5 мільйонів громадян Канади відгукнулися на це явище, добровільно присвятивши свій час, здібності, досвід та енергію 175 тисячам неприбуткових організацій. Суспільна Служба Українців Канади (далі ССУК) є однією з таких неприбуткових добродійних організацій. Головний офіс ССУК міститься у Торонто, провінція Онтаріо, а десять відділів - у головних містах Канади. Манітобський відділ ССУК має свій офіс у місті Вінніпезі і понад 38 років

26

активно допомагає окремим особам і родинам, які потребують допомоги. Завданням цієї організації є надання послуг як окремим особам, так і цілим родинам українського походження, які стикаються з мовними, культурними бар'єрами та економічними труднощами. Ми також маємо на увазі Україну і Діаспору, де проживають наші брати і сестри.

З метою виконання своїх обов'язків ця організація постійно шукає нових та відданих помічників. Волонтери - це люди старші 15-ти років, які працюють без жодної платні, належачи до неприбуткової групи або благодійної організації. Значення та роль таких людей в житті громади є надзвичайно важливими. Це люди різноманітних професій, що є вихідцями з різних сфер життя. Вони роблять свій внесок практично в кожну ділянку нашого суспільства - це охорона здоров'я, освіта, суспіль-

на служба, релігійні групи, мистецтво, природа, спорт і розваги. В українських літературних творах часто зображали волонтерів та розповідали про ту винагороду, яку можна отримати, добровільно та безкорисливо присвячуючи свій час для тієї справи. Зростання та успіх праці волонтерів свідчать про велику користь цих програм, що збагачують і покращують рівень виконання обов'язків працівниками, і часто допомагають отримати кращу посаду у майбутньому. Психологи та соціологи працюють над теоріями, щоб пояснити, чому люди хочуть добровільно і безкорисливо працювати. Але причини, що спонукають волонтерів працювати, і надалі ще залишаються не зовсім з’ясованими. В одній з брошур щодо громадських стосунків визначено деякі з них, а саме: традиція взаємодопомоги, збільшення часу на дозвілля, бажання добровільно служити громаді, потреба приналежності, прагнення набувати нових знань, нагода застосувати свої знання на практиці, бажання познайомитися з вимогами інших, бажання отримати визнання у своїй громаді. Протягом становлення незалежності України ми "на Заході" не лише бездіяльно спостерігали, а постійно допомагали Україні позбутися деяких соціальних та економічних суперечностей (у проактивний спосіб).

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Далі ми розкажемо про деякі проекти, що були впроваджені в життя членами нашого Манітобського відділу. Один з виконаних проектів - "Зір для України". З метою його втілення була сформована група, до якої ввійшло десять північноамериканських окулістів і волонтерів. Їхнім завданням було допомогти покращити зір людям. До цієї групи також належали члени Манітобського відділу, волонтери з Вінніпега (Манітоба), Берклея (Каліфорнія), Міззули (Монтана), Лексінґтона (Кентакі) і Густона (Техас). Мета цього проекту - безкоштовна перевірка зору, встановлення діагнозу та лікування різних захворювань очей, розподілення окулярів, обмін досвідом з місцевими окулістами в Україні. Наступний проект - "Покращення у сфері суспільних послуг", здійснений волонтерами з Канади, було створено з наміром підтримати реформи суспільного розвитку в Західній Україні. Щоб досягнути цієї мети, проект було спрямовано на два напрямки: галузь виховання працівника суспільних послуг та послуги для непрацездатних (інвалідів). Основними канадськими установами, що брали участь у цьому проекті, були: факультет громадських послуг (Манітобський Університет), Канадський центр студій для інвалідів і ССУК (Манітобський відділ). Партнерами з України - "Львівська Політехніка", Український реабілітаційний фонд для інвалідів, Дитяча Асоціація для недужих на церебральний параліч, "Надія", Українське Товариство сприяння хворим на склероз та Інститут Фізичної Культури. Окрім вищезгаданих проектів, Манітобський відділ ССУК впровадила проект "Мисочка супу" для знедолених міських жителів; проводить збір коштів під назвами: "Поміч Україні", "Писанка", "Коляда" і День збору пожертв, для того щоб фінансово допомогти українським родинам і окремим особам, які постраждали від природного лиха. Фонд допомоги дітям ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Чорнобиля є ще одним проектом, який спонукає нас до пошуків відповідальних жертводавців. З цього фонду надається фінансова допомога окремим дітям чи цілим родинам в Україні. Також наш відділ постійно допомагає сім'ям та учням, які потребують фінансової підтримки. У різні райони України висилаються посилки з одягом, взуттям, іграшками та іншими предметами щоденного вжитку. На даний час ми працюємо з двома сільськими школами в смт. Олесько та с. Кутів (Львівська область). Наше завдання - забезпечити ці дві україномовні школи відповідним шкільним приладдям, технічними засобами, допомогти дітям-сиротам та напівсиротам. Фінансова допомога вже надана окремим учням, а нова копіювальна машина придбана для школи в Олеську. На завершення хочу сказати про потребу завжди пам'ятати, що лише постійне вболівання за інших, цілковите присвячення себе тим, хто потребує твоєї допомоги, сприятиме змозі насолоджуватися плодами своєї праці - миром і співзвучністю. Орест Цап, Манітобський Університет, Канада Переклад з англійської Г. Кравчук

"ДоВідка" про автора статті: Reforming Social Services-Canada/ Ukraine Partners http://www.umanitoba.ca/faculties/ social_work/ukraine/partners.html Др. Орест Цап здобув вищу освіту в США: ступінь Маґістра в Ротґерс Університеті, а Докторат в Огайо Стейт Університеті. Др. Цап є професором Манітобського Університету в м. Вінніпезі, Канада, і як представник від ССУК є членом Дирекції Комітету Українців Канади. У справах звертайтеся до Др.Цапа електронною поштою: Orest_Cap@umanitoba.ca Ми запрошуємо читачів відвідати деякі наші Інтернет-сайти для додаткової інформації. ССУК-Манітобська Філія Адреса україномовного Інтернет-сайту: http:www.mts.net/~mbucss/index.uk.html Адреса англомовного Інтернет-сайту: http:www.mts.net/~mbucss

Контакти нашої організації із Суспільною Службою Українців Канади почалися ще десь у 1994 чи 1995 році. Тобто у цих роках визрівала думка про певний проект, який би дав користь у вирішенні проблем людей з фізичними вадами. Українці з Канади, які приїжджали у Львів, повертаючись до Канади, розповідали ССУК про нашу діяльність і наші потреби. Кожного разу, коли хтось із ССУК була в Україні, - відвідували нашу організацію, консультувалися і визначали напрямки - що можна зробити. Були різні пропозиції. Після багатьох зустрічей в Манітобі ми створили Координаційний комітет, який мав займатися програмою обмінів. До нього увійшли: Університет Манітоба, Canadian Centre of Disability Studies і люди, які представляють ССУК. Разом працювали над проектом і готували його до розгляду Канадським агентством міжнародного розвитку. Врешті-решт, влітку 1999 року вдалося одержати фінансування проекту "Реформування соціальних служб в Україні". ССУК спонсорувала частину навчання наших студентів у Канаді, їхні переїзди з України в Канаду. А через нашу організацію ССУК надіслала гуманітарну допомогу у вигляді інвалідних візків та літературу. Візки ми передали до Госпіталю інвалідів війни та репресованих, пороздавали літнім людям, а книжки передали до "Львівської політехніки", де в рамках проекту розпочалася підготовка соціальних працівників. ССУК також опікувалась людьми з нашого проекту, коли вони перебували у Канаді, прийняла їх у своїх світлицях. Ярослав Грибальський, Центр незалежного життя м.Львів

27

Âàøà Äóìêà ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ: ВПЕРШЕ І АКТУАЛЬНО Для багатьох українців ідея об'єднаної Європи стає все більш і більш зрозумілою і ближчою. Багато наших співвітчизників побували в Західній Європі та відчули переваги вільного пересування в Шенгенській зоні. На парламентських виборах 2002 року деякі політичні партії обіцяли пришвидшення євроінтеграційних процесів у країні. 17 травня 2003 року кияни святкували нове свято - День Європи. Здається, киянам, які вже не можуть жити "без хліба і видовищ" (щодня відбувається якийсь масовий захід), свято сподобалося. Щороку 9 травня громадяни країнчленів Європейського Союзу (ЄС) святкують День Європи. За словами Норбера Жустена, Голови Представництва Європейської Комісії в Україні, День Європи - це День народження ЄС. Для сучасної Європи цей день став символом, який разом з єдиною валютою, прапором та гімном ідентифікує політичну єдність ЄС, святом, що зближує всі європейські народи.

9 травня 1950 року Роберт Шуман, міністр закордонних справ Франції, виголосив промову, що заклала основу для першого європейського об'єднання - Європейського співтовариства вугілля та сталі, яке пізніше стало моделлю сучасного ЄС. День Європи став символом миру та союзу у післявоєнній Європі, виснаженій Другою світовою війною: втрачено мільйони людських життів, зруйновано тисячі заводів та фабрик. У другій половині ХХ століття світ став свідком не лише мирного співіснування колишніх ворогів, але й утворення економічного та політичного співтовариства, яке насьогодні стало моделлю мирної та успішної регіональної співпраці. Якось увечері в одному з варшавських кафе у колі представників з різних країн Європи зайшла мова про переваги та недоліки Європейського Союзу. Для мене переваги життя в "об'єднаній Європі" були більш переконливими, ніж недоліки: єдиний економічний простір, можливості подорожува-

28

ти, навчатися і працювати на противагу втрати ідентичності різних культур, бюрократії чиновників міжурядових структур тощо. Згідно з результатами нещодавно проведеного опитування громадської думки щодо процесу європейської інтеграції України1, для 93% українців ЄС асоціюється з гарантією економічної та політичної безпеки, наявністю демократичного суспільства, можливістю вільного пересування, стабільністю та забезпеченням прав громадян.

Відновлена Європейська площа вперше побачила подібні танці

Через тиждень після офіційного святкування в ЄС кияни мали честь вперше святкувати День Європи в Україні. Ініціатором свята виступило Представництво Європейської Комісії в Україні. Кияни та гості міста отримали нагоду відвідати "Європейське містечко", розташоване на Хрещатику, - від Європейської площі до Майдану Незалежності. Посольства, представництва, культурні та інформаційні центри європейських країн

пропонували гостям загальну інформацію про свої країни, інформацію про можливості навчання, участі в молодіжних та культурних обмінах тощо. У "Європейському містечку" можна було поспілкуватися з послами європейських країн та отримати цікаву інформацію "з перших вуст", взяти участь у вікторинах та виграти призи, скуштувати італійської піцци та випити голландського пива Heineken, послухати музику Моцарта та придбати екзотичні сувеніри для своїх близьких. Чим ближче до Європейської площі, тим гучніше лунала музика - то був концерт популярної музики у виконанні відомих груп з ЄС та України. На думку організаторів Дня Європи, який проходив лише в Києві, свято було успішним, і вже заплановано проведення святкувань Дня Європи у 2004 році в інших містах України. І незалежно від численних політичних прогнозів, чи буде Україна в ЄС через 5 чи 50 років, уже сьогодні багато українців хочуть жити так заможно, як живуть французи чи італійці у своїх країнах. Переконаний, що останнє стане реальністю набагато раніше... Олександр Чередайко, РЦ "Гурт", м. Київ Опитування було проведено Міжнародним центром перспективних досліджень (м. Київ) та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України у 2003 році. Результати опитування розміщено на Інтернет-сайті проекту "Діалог для реформ" http://dialog.me.gov.ua

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Äàâàé!

YOUTH CAN або МОЛОДЬ МОЖЕ Давайте знайомитися. Ми з'явилися досить давно, але тільки зараз починаємо набувати офіційних форм і подавати голос у просторі українських громадських організацій. Сподіваємося бути почутими і хочемо спілкуватися з однодумцями.

Youth CAN (Молодь Може) - це ініціативна група, до якої входять переважно українці, але серед нас є й американці, волонтери Корпусу Миру в Україні. Цей проект почався "у далекому 1995 році", коли один з наших волонтерів провів перший літній табір для студентів Луганська. З того часу проект ріс, ширився, тягнувся догори, змінював фокус (попервах головним орієнтиром були американська культура і англійська мова, а тепер у нас завжди перед очима демократія і принципи побудови громадянського суспільства). Якщо раніше, значна частина викладачів були американцями, то тепер приблизно дві третини - українці, які кілька років тому самі пройшли через табір. Як і раніше основна мова, що використовується як робоча у таборі і на конференціях, - англійська, але в майбутньому ми плануємо проводити заходи і російською, і українською мовами. Таким чином, і табір, і конференції, що відбуваються після, базуються на принципах освіти “рівний-рівному”. І передається такий "досвід поколінь", і наступне покоління вже дихає глибше, ніж попереднє, і усе росте, усе розвивається, і демократія в нашій країні вже бачиться не як мрія ніжно-рожевого дитинства, а як цілком досяжна мета, у напрямку якої кожний може зробити перший крок. Протягом року для учасників проекту влаштовуються різноманітні конференції і семінари - на теми лідерства, дизайну і менеджменту проектів і всього того, що найбільше цікаве і важливе для учасників. Але починається все в таборі, що зберіг своє первісне, трохи дитяче і веселе ім'я Camp Rah-Rah. Протя-

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

гом тижня учасники відвідують п'ять з десяти класів і дізнаються на практиці, що таке командна робота, беручи участь у різноманітних завданнях у вільний від занять час. Серед запропонованих класів: лідерство, громадська відповідальність, журналістика, гендерні питання, статеве здоров'я, драма, спорт (обов'язковий для всіх), екологія, толерантність і дебати. Під час табору проводяться вибори президента, де задіяні навички, набуті на різних класах, - одні проводять передвиборчу кампанію, інші в якості журналістів ставлять запитання на прес-конференції (з виданням газети), треті беруть участь в екологічних акціях і т.ін. Таким чином, ми надаємо можливість не тільки набути нові знання, але ще і відчути, як саме вони застосовуються.

Ми і співати разом уміємо

Також під час табору кожний з учасників пише Action Plan - первинний план роботи над власним проектом, що буде втілений після участі в таборі, у своєму місті. У цьому учасникам допомагають ті, хто веде класи, і згодом стають їхніми Regional Guide (регіональними провідниками). На регіональних конференціях, присвячених дизайну і менеджменту проектів, розробляється Advanced Action Plan (вдоско-

налений план дій), що містить у собі детальну підготовку до здійснення проекту. А на інших конференціях учасники удосконалюють навички в різних напрямках, у яких вони вже працюють чи хотіли б працювати.

Табір в Житомирі, 2001 рік. Збір команди

Зустрічі на конференціях і семінарах це чудовий стимул для подальшої роботи, а в інший час усі учасники спілкуються у віртуальному просторі - на Інтернет-сторінці http://ycan.0catch.com за допомогою електронного видання. Схематично роботу Youth CAN я описала, але розумію, що практично не впоралася із завданням розповісти про нас. Усе вищесказане лише незначною мірою відбиває те, що знають на власному досвіді ті, хто хоча б раз потрапив до табіру. З кожним роком проект росте, а в цьому році ми розпочали тісну співпрацю з Інститутом Сталих Громад (Institute for Sustainable Communities) і їхнім проектом в Україні UCAN. Надалі ми будемо раді налагодити зв'язки з тими, хто працює в одному напрямку з нами. Одразу попереджаю: ми ідеалісти, але дуже наполегливі! Тетяна Мулкіджанова, Youth CAN м. Київ

29

Âàøà Äóìêà ...ЩОБ ДУША БУЛА ЧИСТА... Які асоціації у вас викликає поняття "вуличні діти"? "Бідні-нещасні" хлопчики та дівчатка з неблагополучних сімей, що змушені йти з дому? Знаєте, я теж колись думала саме так. Мені було дуже шкода тих, які просять гроші в метро, миють машини, похнюпившись сидять у переході на Майдані Незалежності. Хотілося їм допомогти, і часом я давала їм гроші. Проте одного разу я почула фразу: "Не треба давати милостиню. Краще поговорити з тим, хто її просить. Можливо, це допоможе йому змінити своє життя." Тоді закралася підозра: якщо люди роками жебракують, то, мабуть, їх це влаштовує? Трохи пізніше мені довелося поспілкуватись з "вуличними дітьми". Побувавши в притулку, в приймальнику-розподільнику і громадській організації - трьох місцях, де хоч якось переймаються "проблемними" дітьми, я остаточно зрозуміла, що суспільство поділяється на "домашніх" людей і людей, чий дім - вулиця. І коли людина, дитина стає жебраком та волоцюгою, то це, можливо, назавжди. Так, дійсно, ці діти не живуть вдома, не вчаться в школі, не мають змоги лікуватись і відпочивати. Їхнє життя радикально відрізняється від нашого, але не треба думати, що воно їм не подобається. Скоріше, вони до нього звикли. Але ми, кого щовечора чекають вдома, їх не розуміємо, бо між нами - велика прірва - нас люблять і нас чекають... Уявіть себе десятирічною дівчинкою або хлопчиком. Ви живете на вулиці... Ви жодного дня не були в школі. Ви ледве вмієте читати і зовсім не вмієте писати. У Вас немає родинних свят і Дня народження, на який збираються друзі, і мама готує смачний пиріг... Ви не граєте з татом у футбол і не ходите разом рибалити...

30

А тепер зрозумійте, що такі діти справді існують поряд з нами... Можливо, вони живуть у підвалі вашого будинку, або просять милостиню в переході найближчої станції метро. Яке майбутнє чекає на цих дітей? Що буде з ними, якщо все ж таки вони потраплять до школи? Які стосунки вони матимуть з однокласниками? Чи зможе 12-річна дитина сісти за парту першого класу? Я не думаю, що ці питання ставлять перед собою діти, які проводять своє життя на вулиці. А чи замислюються про це дорослі? Гасло "Діти - наша надія та майбутнє" ми чуємо майже щодня. Але суха мова цифр сьогодні говорить про інше. Кількість дітей, які перебувають на вулиці, збільшується. Тож яке Україно?

у

тебе

"майбутнє",

Чим же займаються діти, яких ми зустрічаємо на вулиці, у той час, коли їхні однолітки сидять за партами? Очевидно те, що вже змалечку вони звикають до брутальності, пияцтва та насильства. Життя змушує їх заробляти гроші собі на їжу та на потреби своїх горе-батьків. Вони жебракують, тікають з дому, потрапляють на вулицю, де їх чекають закони і правила злочинного світу. Діти починають сприймати їх так само природно, як ми сприймаємо слова: "Не вбий, не вкради".

Не можна сказати, що в нашій державі нічого не робиться для дітей, які потрапляють в екстремальні життєві умови. Але мені видається, що якщо є "біда", то потрібно збиратися до гурту всією громадою, і не тільки бити на сполох... Насьогодні у нас існує чимало організацій (громадських, релігійних), які намагаються зробити що-небудь для таких дітей. Але, на жаль, їхня робота настільки неузгоджена, що вони скоріше нагадують Лебедя, Рака та Щуку з відомої байки. Це мої враження після кількох круглих столів, на яких мені довелося побувати. Але я, як і мої друзі, хочу допомогти своїм одноліткам, яких життя змусило опинитися на вулиці. Що можна зробити для цих дітей? На мою думку, не потрібно бути байдужим до тих, хто живе поряд з тобою. А також слід усвідомити, що лихові легше запобігти разом, і на початку, ніж потім поодинці виправляти його наслідки. Найперше, що б я зробила, якби мала можливість, це поінформувала б громадськість через засоби масової інформації, рекламні щити про ті установи та організації, які опікуються безпритульними дітьми, і куди може звернутися кожен, хто захоче допомогти цим обділеним долею маленьким людям на ділі, а не "копійчиною", щоб душа була чиста... Ірина Забіяка, Незалежний дитячий медіа центр "Голос дитини" м. Київ

ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

Äîâêîëà ЩО ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКА ВОЛОНТЕРСЬКА СЛУЖБА? Європейська волонтерська служба - це програма Європейської Комісії, створена з метою міжнародних молодіжних обмінів на теренах Європи. Проект в рамках ЄВС дозволяє молоді віком від 18 до 25 років працювати волонтером в іншій країні. Волонтерська робота передбачає відвідування тренінгових сесій, що їх проводить організація-роботодавець, виконання практичних завдань у межах посадових обов'язків волонтера, а також участь у житті організації і громади. Зазвичай термін перебування волонтера у іншій країні не перевищує 12 місяців. Волонтери можуть працювати у таких сферах, як спорт і відпочинок, робота з літніми людьми, охорона довкілля тощо. Діяльність волонтера повинна здійснюватися згідно з прийнятими принципами і передбачати взаємодію трьох партнерів: власне волонтера, організації, що цю людину направляє і організації, де вона працюватиме. Усі волонтери, які закінчили проект ЄВС, отримують сертифікат за підписом члена Європейської комісії, відповідального за Молодіжну програму.

Якщо Ви зацікавилися програмою Європейської волонтерської служби і хочете взяти у ній участь, потрібно зробити наступне:

Важливо також пам'ятати, що програма обміну не передбачає одержання прибутку жодною з трьох сторін.

Волонтери - джерело нових ідей для будь-якої організації

Програма має також свої переваги для усіх партнерів. Для волонтера - це безперечно можливість здобути бажаний досвід, познайомитися з людьми й культурою іншої країни, завести друзів. Крім того, участь у програмі не передбачає жодних аплікаційних внесків, а витрати на проїзд, страхування і проживання повністю покриваються коштом гранта від Молодіжної програми Європейської Комісії. Організація, що направляє волонтера, зможе налагодити співпрацю і обмінятися досвідом з організацією, де працюватиме волонтер. Організація, що приймає волонтера, отримує можливість залучити нові ідеї, урізноманітнити повсякденну роботу, а також підняти власний престиж . ДОБРА ВОЛЯ #3-4, 2003

включають до бази даних і вона може починати пошук самого волонтера і організації, що його направить. Варто зауважити, що схвалена заявка є дійсною протягом 3-х років, поширюється не лише на один проект і не гарантує підтримки самого проекту; організація, яка направляє волонтера може використовувати вищезазначену базу даних або співпрацювати з партнерами за умови, якщо їх схвалено як організації, що можуть приймати волонтерів в рамках ЄВС.

волонтер повинен знайти організацію, яка може направити його/її, і разом звернутися до затвердженої бази даних організацій, що приймають волонтерів. Ця база даних доступна в Інтернеті за адресою: http://europa.eu.int/comm/youth/. Можна також звернутися до організації, яка вже має контакти з організаціями, що приймають волонтерів; організація, яка приймає волонтера повинна дістати згоду Європейської Комісії. Спочатку організація заповнює заявку, яку подає до Національної Агенції у відповідні строки. Ця заявка потрібна як для забезпечення якості проектів, так і для полегшення пошуку партнерів. Якщо заявку схвалено, організацію

Процедура подання заявки виглядає наступним чином: обидві сторони - організація, що направляє, і організація, що приймає волонтера, після того як вони домовляться про спільний проект, повинні подати заявки на фінансування до національних агенцій у своїх країнах з урахування дат подання. Радимо якомога більше залучати волонтера до підготовки проекту - це принесе користь усім сторонам. Партнери отримують фінансування від своїх національних агенцій і відповідають за виконання своєї частини проекту. Детальна інформація про участь у програмі розміщена на офіційному Інтернет-сайті Європейської волонтерської служби за адресою: http://europa.eu.int/comm/education/youth/program Переклав Вадим Святненко, РЦ "Гурт" м. Київ

31

ëþÄèíà Âîë³ СВІТ ОЧИМА ДРУГА Мабуть, щораз поштовхом до нових акцій волонтерів Львівської академічної гімназії стає велика любов до ближнього. Кожен з нас знає про те, що діти-інваліди, діти-сироти та діти з різними фізичними чи психологічними вадами в наш час забуті державою. На жаль, про людей, яким потрібна допомога, згадують лише напередодні виборчих кампаній та у великі свята. Волонтери Львівської академічної гімназії уже протягом двох років намагаються допомогти зрозуміти цим дітям, що вони потрібні, і що вони рівноправні громадяни. Дітям-сиротам та дітям з вадами так важливо відчувати дружню підтримку однолітків. Для них цінним є сам факт спілкування. Тому школярі завжди є бажаними гостями в інтернатах та сиротинцях Львова. Коли ти позбавлений зору, то це велика втрата, яку розумієш повною мірою. Зник знайомий світ казкових барв, таємничих образів... Натомість з'явився, новий, зовсім інший світ - пустий, холодний, темний. Страшний світ. Коли ж ти народився незрячим, можливо, це легше пережити, легше змиритися, хоча... В інтернаті для дітей з вадами зору у місті Львові є діти з різними долями. Кожена з них особлива, індивідуальна і неповторна. Але вони інакше сприймають навколишній світ, бо кожен пережив важку травму у своєму житті. Тут є діти зі значними вадами зору, а є й повністю сліпі. Волонтери перейнялися їхньою проблемою - так захотілося зробити цим дітям свято. Свято у будень. Таким святом стали екскурсійні поїздки в рамках проекту - "Рідний

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

край - очима друга". Проект відбувався за фінансової підтримки Обласного управління у справах молоді, спорту та туризму Львівської обласної держадміністрації. Протягом проекту ми оглядали замки Львівщини, побували на батьківщині Івана Франка, відпочивали у Карпатах, пробиралися темними печерами в с. Страдч. Та свято минає і ми розуміємо, що важливим є бачитися частіше, тому і намагаємося відвідувати своїх друзів з інтернату, разом готувати вечори, відпочивати. Волонтери нашої гімназії мають і багато маленьких друзів дошкільного віку. Це вихованці сиротинця по вулиці Таджицькій у Львові, до яких ми часто навідуємося в гості. Спілкування, ігри, читання казок - це найменше, що ми можемо для них зробити. Минулого року у Львівській академічній гімназії волонтери провели акцію "Кольоровий бум", де 12 команд гімназистів передавали своє Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 554 1052 e-mail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

розуміння "доброї волі" через малюнок на асфальті. На акцію було запрошено багато гостей, серед яких - волонтери з Канади та Італії, які ділилися своїми враженнями та досвідом у волонтерській діяльності. Було весело та цікаво. Найкращий малюнок (на думку компетентного журі) став емблемою нашої волонтерської служби. На ній зображено дві руки, що любляче огортають серце. За два роки існування ми знайшли багато нових друзів в Україні, Угорщині, Польщі, Чехії, Румунії, Канаді та Італії. Бути волонтерами для нас - це весело, змістовно та захопливо проводити вільний час, несучи при цьому добро та любов іншим. Саме через те ми хочемо всім розповідати про це. Сподіваємося, що й ваші серця не залишаться байдужими. Давайте разом творити світ, в якому ми живемо! Мар'янка Горбан, Волонтерська служба Львівської академічної гімназії м. Львів

Надруковано з оригінального електронного макету замовника Університетським видавництвом “Пульсари” вул. Межигірська, 7/16Д Тел.: (044) 416 1275 Наклад 500 прим. Зам. 3-49 Папір безкислотний

© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2003 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2003