Журнал "Добра Воля", №25, 2003 by GURT Resource Centre

№6 (25), 2003

Äî ÂÎáðà Ëß

серпень вересень

Ж І Ц УРН ЕН АЛ ТРУ РЕ ВО СУР ЛО СН НТ ОГО ЕРІ АТ ЦЕН У« ДО ТРУ « БРА ГУР ВО Т» ЛЯ »

Чи є в Україні перспективи для розвитку громадських медіа... на 3 стор. Чи існує зв'язок між рівнем медіа неурядових організацій та станом демократії у країні... на 5 стор. Як зробити свою інформацію конкурентноспроможною... на 6 стор. Устами дитини говорить істина або хто скаже правду про дітей? на 7 стор. Як ставляться до Інтернет розсилок представники НУО... 14 стор. Як розуміють філантропію вітчизняні ЗМІ... на стор. 24 Що дав мені конкурс “Волонтер року”... на 31 стор.

Ìåä³à òðåòüîãî ñåêòîðó

ÆÓÐÍÀË

÷èòàéòå ó öüîìó âèïóñêó “ÄÂ” ГРОМАДСЬКІ ЗМІ: ПОНЯТТЯ, МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Ірина Клименко, Ростислав Павленко.................................................................................3

ВИДАВЦІ:

РІВЕНЬ МЕДІА НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ O ПОКАЗНИК РІВНЯ ДЕМОКРАТІЇ В СУСПІЛЬСТВІ Людмила Марчук......................................................................................................................5 ВИДАННЯ ДЛЯ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ. ІНФОРМАЦІЯ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ Олександр Коваль....................................................................................................................6

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”

"УСТАМИ ДИТИНИ ГОВОРИТЬ ІСТИНА" АБО ХТО СКАЖЕ ПРАВДУ ПРО ДІТЕЙ? Оксана Драгущак.....................................................................................................................7

та

МЕДІА ПРОЕКТИ УКРАЇНСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ЦЕНТРУ РЕФОРМ Андрій Горбаль.........................................................................................................................8 ВИДАННЯ ДЛЯ МАЛОЗАХИЩЕНИХ Тетяна Вахненко.....................................................................................................................10

Центр волонтеріату “Добра Воля”

АСПЕКТ O БЮЛЕТЕНЬ ДЛЯ ТЮРЕМНОГО ПЕРСОНАЛУ Олександр Букалов...............................................................................................................11

за фінансової підтримки

ЕЛЕКТРОННІ ПОСЛУГИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ Ігор Катерняк..........................................................................................................................12 ІНТЕРНЕТOРОЗСИЛКИ ДЛЯ НУО............................................................................................14 ТЕ, ЩО НЕЗРОЗУМІЛО, ПОТРІБНО З‘ЯСУВАТИ... Яна Деменко............................................................................................................................16

Фонду Чарльза Стюрта Мотта (США) у рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив”

ІНФОРМАЦІЙНОOАНАЛІТИЧНИЙ ПОРТАЛ АСАМБЛЕЇ НЕУРЯДОВИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ БІЛОРУСІ........................................................................16 ПОРТАЛ "ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР".....................................................................................17 САЙТ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ "ГУРТ"..............19 ВІРТУАЛЬНИЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ НЕКОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.....................20

КРИМСЬКІ ВИДАННЯ ПЕРЕСЕЛЯЮТЬСЯ В ІНТЕРНЕТ розмова з Володимиром Притулою..................................................................................22 Це видання здійснено за підтримки "Фонду сприяння демократії" Посольства США, Київ. Точка зору, відображена у даному виданні, може не збігатися з офіційною позицією уряду США This publication was supported by the Democracy Fund of the U.S. Embassy, Kiev. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

ВИСВІТЛЕННЯ ПИТАННЯ ФІЛАНТРОПІЇ У ВІТЧИЗНЯНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Альона Горова........................................................................................................................24 ДОСВІД МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ЖІНОЧИЙ ІНФОРМАЦІЙНОOКООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" Олена Моргун.........................................................................................................................26 ПРОГРАМА ВІНРОКOІНТЕРНЕШНЛ "ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ" Людмила Безсонова...............................................................................................................27 УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ З РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕСOОСВІТИ Ірина Бєляєва..........................................................................................................................28

Редакційна колегія:

КОНКУРС "ВОЛОНТЕР РОКУ 2003"......................................................................................30

Тетяна Вахненко Деменко Яна Василина Дибайло Василь Назарук Ольга Полонська Оксана Тюріна

ЩО ТАКЕ "ВОЛОНТЕР РОКУ"? Інтерв'ю з учасниками конкурсу 2002 року Антоніна Гривко.....................................................................................................................31

Дизайн і верстка: Маріанна Войцицька

ВСЕ ПРО ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ Люсьєна Іршенко..................................................................................................................32 Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИСЬ

ГРОМАДСЬКІ ЗМІ: ПОНЯТТЯ, МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ На засіданні медіа клубу 19 вересня 2003 року, що проходило у рамках проекту "Медіа реформи", обговорювалася тема громадських ЗМІ в Україні. Напередодні цієї дискусії експерти Школи політичної аналітики при Національному університеті "Києво'Могилянська Академія" провели дослідження світового досвіду громадських медіа і спробували окреслити перспективи появи таких ЗМІ в Україні.

Серед засобів масової інформації (ЗМІ) традиційно переплітаються інтереси і дії трьох партнерів: дер жави, приватних корпорацій (бізне су) і громадян. Ті, хто здійснюють право власності щодо конкретного ЗМІ, чиї інтереси і в який спосіб виз начають редакційну політику, хто здійснює реальний вплив на зміст повідомлень ЗМІ визначає, до якого виду можна віднести конкретний ЗМІ державних (та/або комунальних), приватних, громадських. Громадськими називають засоби масової інформації, що діють в інте ресах суспільства в цілому, існують за рахунок громадського фінансу вання, і не виражають приватних або вузьких владних інтересів. Важливою передумовою функціону вання громадських медіа є діяль ність ЗМІ на засадах плюралізму, існування в країні традицій неупе редженої журналістики, спрямова ної на об'єктивне висвітлення певних подій, ведення відкритої дискусії, а не на обслуговування державних чи приватних інтересів. З іншого боку, створення громадських ЗМІ у захід них країнах у свій час сприяло власне становленню таких традицій плюралізму, виходу за рамки фор мули "хто платить, той замовляє му зику". Фінансування до громадських ЗМІ може надходити від одного або од разу кількох з основних джерел: передплата, роздрібна ре алізація, абонентська платня від глядачів (слухачів); державний бюджет (наприк лад, бюджетні дотації на дос тавку для громадських ЗМІ); комерційна реклама. В окремих випадках допускаються додаткові джерела прибутку (про

даж програм) або, навпаки, існують законодавчо закріплені заборони (на пожертви для функціонування громадських ЗМІ від окремих фізич них і юридичних осіб). Економічна незалежність є необхідною запору кою відмежування від відомчих або вузькоприватних інтересів і макси мального служіння суспільним інте ресам. Іншою передумовою для існування громадських ЗМІ є правові гарантії й переваги для громадських ЗМІ, що формуватимуть умови діяльності та ких ЗМІ в суспільстві й забезпечува тимуть необхідний для функціону вання дійсної демократії громадсь кий контроль за владою, на проти вагу "ангажованим" ЗМІ (державних органів, партійним, приватним). Ра зом з тим, поєднання грамотного правового регулювання і реального функціонування передбачає на явність розвинутого громадянського суспільства і високого рівня політич ної культури. Сучасна глобалізація інформацій ного простору відкриває широкі можливості для громадської дис кусії і плюралізму думок. Однак від криття країни для глобального інформаційного простору несе в собі також низку ризиків для тради ційного громадського мовлення. Зо крема, британський політолог і пуб ліцист Джон Кін зводить їх до трьох ключових проблем функціонування громадських ЗМІ у світі: скорочення податкових над ходжень (наслідком є вимуше на комерціалізація громадсь ких ЗМІ, що відображається на якості програм і допускає втру чання приватних інтересів); проблема легітимності (гро мадські ЗМІ втрачають довіру

членів суспільства через упе редження щодо неможливості рівно задовольнити смаки різних категорій громадян); психологічні зміни (на думку Д.Кіна, найсуттєвіші, оскільки технологічні інновації супутни кове телебачення, комп'ютерні мережі витісняють громадські ЗМІ і примушують конкурувати з приватними медіа в багатока нальному середовищі). Вирішення цих проблем залишаєть ся питанням конкретного суспіль ства, оскільки йдеться про склад ний спектр проблем, придатних до аналізу і розв'язання лише з ураху ванням особливостей місцевого формування і функціонування ЗМІ. Стаття 10 Європейської Конвенції про транскордонне телебачення лише декларує загальні стандарти функціонування громадських ЗМІ, залишаючи прийняття основних ре гулятивних законодавчих актів ком петенції держав. Крім того, важливо розрізняти міжнародні документи, які мають рекомендаційний харак тер і ті, що є обов'язковими до вико нання, а останніх не так багато. Це передусім відповідні документи ООН і згадана Європейська кон венція; більшість же спеціальних ре комендацій Ради Європи не є юри дично обов'язковими до виконання. У країнах усталеної демократії ЗМІ й влада випрацювали прийнятну для обох сторін систему стримувань і противаг. Класичними моделями функціонування громадського мов лення вважаються Великобританія і Франція, де з посиленням ролі пар ламенту і появою політичної опозиції найперше з'явилась незалежна, критично налаштована до дій влади журналістика. З появою приватних ЗМІ держава стала жорсткіше застосовувати контроль і заборони з переконан ня, що приватний сектор неспро можний підтримувати ідеал служін ня суспільству. Громадські ЗМІ Вели кобританії, в тому числі такі медіа гіганти, як Бі Бі Сі, зазнають впливу нових правил та обмежень і вимуше ні працювати в умовах жорсткої журналістської етики. Це є зараз серйозною проблемою для бри танської журналістики, що, ймовір но, шукатиме шляхи її розв'язання і в межах існуючих традиційно право вих гарантій, однією з яких є потуж ний профспілковий рух.

3 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИСЬ Члени журналістських профспілок, а також представники різних мен шин складають Громадську раду Бі Бі Сі, що має максимально спроще ну структуру. Вони укладають до говір із генеральним директором і мають право і змогу здійснювати певний контроль за його діяльністю. Визначальною для англо французь кої моделі стало те, що вона скла далась за взаємодії держави і ЗМІ в умовах громадянського суспіль ства, що створило прецедент для стилю поводження обох сторін і сь огодні. Саме тому, наприклад, по няття "державне" і "громадське" те лебачення Франції це, по суті, си ноніми. Держава фінансує його на 25% (інші 75% надходять з абоне нтської платні), а для забезпечення його автономності створила Вищу аудіовізуальну раду, незалежну від інших органів влади. Американська модель представ ляє свій сценарій розвитку гро мадських ЗМІ. На відміну від бри танських журналістів, американські працюють в умовах, не обмежених етичними нормами і правилами що до засобів. Практично всі медіа є приватними за формою власності й економічно незалежними від дер жави. Цікаво, що на першому місці в їхніх статутах виписано неодмінне служіння суспільству. Проте фактич но американські ЗМІ працюють за моделлю, яку запропонував свого часу Волтер Ліпман майже всі ЗМІ є сьогодні підпорядкованими владі рекламодавця чи спонсора. Протягом останніх десятиріч найбільших успіхів у втіленні ідеалу служіння ЗМІ суспільству досягли скандинавські країни. Треба зазна чити, що, крім забезпечення ефек тивного правового регулювання, ць ому сприяв високий рівень політич ної культури і громадської актив ності у цьому регіоні. Не останню роль відіграв також той факт, що в цих державах вдалось уникнути політизації засобів масової інфор мації. Найбільш доречним для досліджен ня української перспективи є поль ський досвід. Упорядкування ринку польських ЗМІ почалося 1992 року з прийняття Закону про телебачення і радіомовлення, який врегульовував діяльність комерційного та перед бачав створення громадського мов лення. Наступним етапом було зако нодавче регулювання ліцензування цієї діяльності.

Після подальших послідовних пе ретворень, органи громадського мовлення були захищені від втручан ня держави закріпленням таких га рантій: громадські телебачення і радіо є акціонерними товариствами, тобто економічні важелі впливу держави відсутні; кадрову політику громадських ЗМІ здійснює Громадська рада з питань телебачення і радіомовлення, яку спільно формують Сенат, Сейм і Прези дент, причому членів Ради відкликати неможливо, а Раду можна розпустити лише спіль ною згодою Сенату, Сейму і Президента, що на практиці до сить складно ; громадські ЗМІ є фінансово не залежними від державного бюджету, причому, на відміну від України чи Росії, таке їх фінан сування заборонено законом; основними джерелами є гро мадське (абонентське) фінан сування і прибуток від реклами. Якщо у Польській Республіці роз державлення ЗМІ відбувалось пос тупово і цілеспрямовано, то у Росій ській Федерації цей процес набу ває обертів останні два роки. Один з ключових документів Доктрина інформаційної безпеки РФ, прийня та у січні 2000 року і спрямована на посилення ролі контрольованих владою державних ЗМІ. Лише 2002 року на розгляд парламенту було представлено новий законопроект, яким, зокрема, передбачена забо рона державного фінансування громадських ЗМІ. Ситуація з діяльністю українських ЗМІ загалом залишається насьо годні достатньо напруженою і пот ребує комплексного і тривалого оп рацювання. Закон "Про телебачен ня і радіомовлення" було прийнято ще 1994 року, але протягом цього часу неодноразово робилися не надто вдалі спроби удосконалити закон. Протягом десяти років було прийнято близько одинадцяти зако нодавчих актів щодо змін і поправок, які не виявилися достатньо ефектив ними. Остання редакція закону містить важливі доповнення: Закон став структурованішим і послідовнішим; визначено ключові терміни (зок рема, описано структуру національного телебачення і радіомовлення й введено понят

тя суспільного (некомерційного) телебачення і радіомовлення, діяльність якого має регулюва тися Законом "Про суспільне те лебачення і радіомовлення"); викладено засади, механізми і процедуру ліцензування; документ складено з урахуван ням ряду рекомендацій Ради Європи. У цілому, можемо констатувати, що в Україні нині відсутні головні переду мови для стабільного і ефективного функціонування громадського мов лення: плюралізм ЗМІ; правове регулювання діяльності громадських ЗМІ; економічна незалежність ор ганів громадського мовлення. Запровадження в Україні проектів громадського мовлення вимагає комплексного підходу до вирішення проблем. Для цього доцільними мо жуть стати такі кроки: комплексний аналіз щодо мож ливості запозичення успішного закордонного досвіду; послаблення надмірного залу чення ЗМІ у політичний процес, що перетворило їх з інструмен ту демократії на інструмент політики; дослідження різних додаткових можливостей забезпечення фінансової незалежності гро мадських ЗМІ; дослідження можливостей і га рантій прямих іноземних інвес тицій; детальна розробка закону, який би регламентував визна чення, гарантії діяльності, ме ханізми функціонування, джере ла фінансування, незалежність діяльності й необхідні переваги громадських ЗМІ перед "анга жованими". Зрештою, важливим для становлен ня громадянського суспільства, як запоруки дієвого функціонування в Україні, є створення громадських рухів і організацій, на зразок бри танських журналістських профспі лок, що є суттєвими для діяльності громадських ЗМІ. Ірина Клименко, Ростислав Павленко, ï å ç¦ô ßç¦ í¥ æçÖ ôæô¦ í¥å¥ ß ¥ éô² á¹ м. Київ Повний текст проведеного дослідження розміщено на Інтернет сторінці Центру Медіа реформ http://www.telekritika.kiev.ua/mediare form/article.php?articleID=246

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА

РІВЕНЬ МЕДІА НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПОКАЗНИК РІВНЯ ДЕМОКРАТІЇ У СУСПІЛЬСТВІ Громадськість все ще мало знає про життя третього сектору. Зазвичай, навіть сам термін "третій сектор" є незрозумілим для переважної части' ни пересічних громадян. Організації третього сектору мало повідомля' ють про себе у ЗМІ внаслідок певних об'єктивних та суб'єктивних при' чин. Приблизно у 75% громадських організацій не існує професійних відділів зв'язків з громадськістю та ЗМІ, які б цілеспрямовано формували через ЗМІ образ громадського сектору, розповідаючи про події та їхній резонанс у суспільстві. З іншого боку можна констатувати: наша гро' мадськість ще не готова сприймати інформацію про демократичні пе' ретворення та життя громадського сектору, який головним чином здійснює ці перетворення. У переважній більшості засоби ма сової інформації, не володіючи дос товірною інформацією про роль громадських організацій у житті суспільства (враховуючи закордон ний досвід), про рівень їхнього роз витку в Україні та за кордоном, здебільшого ігнорують новини від громадського сектору (як несен саційні), рідко відвідують прес кон ференції громадських лідерів. І нав ряд чи можна тут звинувачувати у черствості чи недалекоглядності са мих журналістів. Коли над т.зв. дер жавними ЗМІ тяжіють старі стереоти пи і не менш авторитарний, як і раніше, владний господар, який платить гроші, і, відповідно, замовляє "музику" (диктує умови гри), то знач на частина тих нових, які виросли за роки незалежності України й нази вають себе незалежними чи приват ними, кинуті на ринку ЗМІ в умови жорсткої конкурентної боротьби, "війни за уми та серця" масового чи тача. Подібно до західних медіа, ук раїнські журналісти у постійній по гоні за сенсаційністю швидше обе руть за основну модель діяльності "сторожового пса" та "пса нападни ка", а не необхідну нам, як державі, що тільки ступила на шлях демокра тичних перетворень, модель "соба ки проводиря", яку пропонує впро ваджувати Центр громадської журналістики ім. П'ю ( США). На їхню думку, журналістика, що не лише констатує факти щоденного життя, але й закликає людей до того, щоб вони самостійно брали участь у вирішенні актуальних громадських проблем, демонструє реальні прик лади розв'язання складних проблем громадськості.

Тож цілком закономірним є те, що майже паралельно з появою та роз витком громадських організацій, ви никли та стали розвиватися засоби масової інформації третього секто ру. Власне, вони й з'явились задля того, аби заявити про громадський сектор, про ті зміни та впроваджен ня, що здійснюються з метою демок ратизації нашого суспільства. Звіс но, що журналістика, яка пише про НУО, є доволі молодою. Для неї за лишається характерним відсутність мобільних дієвих професійних кад рів, які б швидко реагували на події. Але хоча більшості друкованим ЗМІ бракує оперативності (швидше ре агують на події електронні ЗМІ), про те у них є аналітика. Глибокий зріз то го, що маємо у громадському житті порівняно із ситуацією в інших країнах, де є живі, реальні та де тальні описи того, що необхідно ро бити, аби вийти з кризової ситуації. Журнали, газети та вісники, що, го ловним чином, видаються за кошти донорів і розповсюджуються без коштовно через мережі громадсь ких організацій, у переважній біль шості не орієнтовані на конкурентну боротьбу на ринку медіа. Але ос таннім часом окремі з них досягли достатньо високого професійного рівня, зайняли певну інформаційну нішу, свідомо дбають про мережу розповсюдження і мають постійного читача, кількість яких зростає і які, незабаром, будуть готові "позмага тися" на ринку ЗМІ. Прикладом стабільного, впевненого розвитку та становлення видання третього сектору є журнал "Вісник" Волинського ресурсного центру та

Фундації ім. князів благодійників Острозьких, який виходить щоквар тально з 1998 року. Спочатку жур нал видавався як звичайний інфор маційний бюлетень, матеріали яко го були абсолютно різними від наївних вражень про дитячі табори до грамотно написаної аналітики; верстка та дизайн далекі від профе сійного рівня, а наповнення, в ос новному, стосувалося життя однієї чи кількох організацій регіону. Та з розвитком організацій та їхнім вихо дом на рівень реалізації всеук раїнських проектів, "виросло" й ви дання. За останні 2002 2003 роки журнал виріс до рівня інформацій но аналітичного журналу всеукра їнського масштабу. Журнал є коле гіальним органом: має редакційну раду, до якої входять представники донорських та розвинутих громад ських організацій, а також корпунк ти на базі НУО представництв ВРЦ та ФікБО та НУО, з якими склалися дружні партнерські стосунки. Пред ставники широкої мережі НУО є ав торами журналу та його розпов сюджувачами. Поки що наклад видання не виходить за межі однієї тисячі, однак число охочих його от римувати зростає. Показником підвищення інтересу до видання є надходження від читачів благодійних внесків на видання журналу. Подібний підхід є досить ефективним засобом для покриття затрат організацій на його видання (журнал видається за кошти ор ганізацій засновників). Контингент читачів охоплює не лише представ ників НУО та донорських орга нізацій, але й представників влади та бізнесу. Журнал надходить у бібліотеки, розповсюджується се ред ресурсних центрів України, міжнародних фондів, мереж НУО, у тому числі й представництв, а також серед НУО учасників семінарів тренінгів, що проводяться тренера ми ВРЦ (щороку 1200 представників НУО з усіх регіонів України надсила ють заявки на постійне одержання "Вісника"). Подібним чином розвива ються й інші видання третього секто ру. За тематикою та рівнем дизайну видання громадського сектору вже майже не поступаються перед іншими ЗМІ. Але виникають справжні проблеми, коли закінчу ються донорські кошти на видання. Досвід "Вісника" свідчить про те, що

5 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШІ ДІЇ громадському сектору також не обхідно постійно думати про ринок, "відвоювати" його, зайнявши свою нішу серед читачів з різними смака ми, які позитивно сприймають інфор мацію про демократичні перетво рення і готові будуть заплатити певну ціну за собівартість видання. Є ще один дуже позитивний нюанс, що вирізняє видання громадського сектору з поміж інших видань. Жур

налісти, які шукають місця, де б опублікувати той матеріал, який не опублікують заангажовані ЗМІ, час то звертаються до видань третього сектору і отримують там всебічну підтримку. Позитивним є і широка те матична палітра, що всебічно ви світлює всі аспекти громадського життя, бажання широкого кола ав торів аналітиків опублікувати свої міркування, які за відсутності полі

тичної цензури стають справді ваго мими для певного кола читачів. Отже, перспектива в ЗМІ третього сектору є. З розвитком громадсько го сектора зростатиме їхня стабіль ність та професійність. І їхній рівень сьогодні це свого роду показник розвитку самого недержавного сек тору і демократії в суспільстві. Людмила Марчук, ç¦¥æè™å¥£ ¢è® èæ¥£ м. Рівне

¢æí

ВИДАННЯ ДЛЯ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ. ІНФОРМАЦІЯ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ Діяльність громадських організацій породжує таке явище, як конку ренція, що виникає у сфері надання послуг, під час пошуку нових членів чи залученні коштів. Останнє нерід ко є головною метою діяльності ба гатьох організацій. Незважаючи на велику кількість за реєстрованих та створених гро мадських організацій, їхньою основ ною проблемою залишається низь кий рівень поінформованості грома дян, користувачів та отримувачів послуг про діяльність організацій. Усуненням такого явища як інфор маційний вакуум щодо питань діяльності громадської організації повинен займатися інформаційний відділ, на чолі із заступником керів ника організації з інформаційної ро боти. Після проведення акцій та проектів члени організацій, як правило, “ва ряться у власному соку”, і не ус відомлюють свою роль у діяльності організації. Вирішити цю проблему можуть внутрішні інформаційні ви дання, роль яких інформувати членів організації про проведені акції, рішення керівництва організації та правління, про плани на майбутнє та останні новини. Внутрішнє видан ня може стати хорошим джерелом спілкування керівника організації з членами організації, районними підрозділами або для налагоджен ня сприятливих відносин з партне рами. Внутрішнє видання може ста ти рупором організації і, за потреби, висловлювати думку з приводу тих чи інших подій і спростувань. На сторінках внутрішніх видань, які можна назвати бюлетнем, інфор

маційним вісником, буклетом тощо, організація може використовувати такий важливий елемент як PR окре мих особистостей. Для чого? Щоб просунути їхню успішну діяльність, надати членам організації мож ливість стати кращими та написати про них. Інформаційна відкритість кампанії – це засіб діалогу організації зі спо живачами її послуг та засіб форму вання позитивного іміджу. Функції інформаційних видань III го сектору полягають у підтримці ін формаційної відкритості громадсь кої організації; просуненні на ринок сфери діяльності громадських ор ганізацій її продуктів, проектів, видів послуг, бренду; проведенні діалогу між членами організації та спожива чами послуг; створенні та підтримці позитивного іміджу організації. Інформаційні продукти для підтрим ки позитивного іміджу громадських організацій можуть бути оформлені у прес реліз, інформаційний буклет про діяльність організації, прес па кет, календарі із зображенням лого типу організації, фотографій із за ходів, візитки, привітання, листи по дяки, брошури, книги та посібники. Пропоную кілька ключових порад громадським організаціям для по дальшої роботи в інформаційному полі: відділ інформації повинен вико нувати роль інформаційного ру пора НУО, а саме – підвищува ти конкурентноспроможність власної організації;

при підготовці інформаційного бюлетеня важливо планувати основні теми рубрик, що висвітлюватимуться на півроку наперед і вже під них готувати тематичне наповнення, статті, огляд актуальних питань; статті повинні готувати фахівці, що знають мету та діяльність громадської організації; обов’язково виробіть правила та стандарти подачі інформації, останні дати та терміни подачі інформації, власну систему контролю; визначте повноваження відповідальних осіб, ступінь їхньої відповідальності та, за потребою, покарання за неви конану роботу; випишіть окремо функції голов ного редактора, коректора, ди зайнера макетувальника та ко респондентів. На завершення наведу кілька засте режень, про які варто пам’ятати ор ганізаціям, що розпочинають інфор мувати про свою діяльність: редактор інформаційного відділу повинен володіти ситу ацією та бути компетентним у питаннях діяльності громадсь ких організацій та PR технологій; не поєднуйте посаду редакто ра та дизайнера в одній особі; не допускайте, щоб декілька осіб мали вирішальне слово у питанні виходу матеріалів ста тей і взагалі номеру. Олександр Коваль, á ç¦ç° ¤æ¢ ç Õ °æôææ› Ùéô“¢ ßçåç¦ ææ›Ñ м. Ужгород

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

"УСТАМИ ДИТИНИ ГОВОРИТЬ ІСТИНА" АБО

ХТО СКАЖЕ ПРАВДУ ПРО ДІТЕЙ? Вже так заведено у нашому суспільстві, що до слів дитини ніхто з дорослих не ставиться серйозно. Мовляв, що вона у такому віці ще мо же розуміти? Якщо Ви також так ду маєте, то це означає, що Ви ніколи не зустрічалися з дітьми журналіс тами з Незалежного дитячого медіа центру “Голос дитини” і нічого не чу ли про цю організацію. Тож дове деться ввести вас у курс справи.

ся на власних статутних документах та Кодексі честі.

15 червня 2001 року на базі Міжна родної громадської організації “Дитячий культурно просвітницький центр” почав свою роботу Неза лежний дитячий медіа центр “Голос дитини”. Саме тоді проект медіа центру став переможцем “Дня інноваційних ідей”, прове деного з ініціативи Світового банку. Ідея проекту виникла під час кампанії “Скажіть дітям – ТАК!”, що проходила у рамках підготовки до Спеціальної Сесії ООН в інтересах дітей. Свій проект діти захищали самостійно.

Зараз членами медіа центру є діти віком від 10 до 18 років, які стали фіналістами конкурсу молодих жур налістів “Погляд на світ очима дітей”.

Основними діяльності є:

принципами

нашої

розвиток професійних навичок дітей у сфері журналістики; поширення інформації про пра ва дітей через ЗМІ; участь у різноманітних дитячих та молодіжних проектах.

“До захисту свого проекту ми готувалися з великою відповідальністю. Була ідея, яку нам – дітям – необхідно було представити незалеж Представники Незалежного дитячого медіа центру “Голос дитини” ному журі. Ми це робили вперше. Дуже хвилювали ся, бо поряд з нами захищали свої Але приєднатися до них може ко проекти інші громадські організації. жен, хто вважає себе талановитою А нам так хотілося перемогти. Нас особистістю, має цікаві ідеї, вміє ко прийшли підтримати наші друзі і мунікувати, має бажання навчатися навіть батьки. І ось – оголошення пе і готовий до напруженої роботи. реможців. Коли назвали наш проект і нашу організацію, ми повірили, що У Центрі діти вчаться працювати “нас почули”, що можливий діалог журналістами, сценаристами, зву між дорослими та дітьми”, згадує корежисерами, ведучими, веб ди одна з учасниць медіа центру. зайнерами. Звичайно, не без допо моги професіоналів, які проводять Мета створення нашої організації різноманітні лекції, семінари і тре полягає у наданні можливості дітям нінги. вільно висловлювати свою точку зо ру в засобах масової інформації та Хоча організація ще досить молода, реалізовувати свої права, закріп але вже можна говорити про її певні лені в Конвенції ООН про права ди досягнення. Окрім того, що медіа тини, українського та міжнародного центр створив тематичну бібліотеку законодавства. радіопрограм для FM станцій, в яких Медіа центр діє за принципом дитя чого самоврядування, що базуєть

діти порушують проблеми, що їх найбільше хвилюють; розробив

власний Інтер нет сайт, де розміщено інформацію про організацію, фо тографії, статті та вірші молодих жур налістів; має друко вані публікації у пресі; ця організація вже отри мала певне визнання у світі. 23 травня 2003 року Незалежний ди тячий медіа центр “Голос дитини” було проголошено переможцем конкурсу 2002 року на найк ращу дитячу радіопрогра му, що проводив Міжнарод ний дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та радіостанція “Єдиний світ” (One World Radio). У цьому конкурсі брали участь радіопрог рами, створені дітьми та мо лоддю з усього світу. До фіналу увійшли роботи зі США, Белізу, Філіпін, Сенега лу та України. Приємно відзначити, що перемогу здобула українська програ ма, написана дітьми з медіа центру. Від “Голосу дитини” на конкурс було представ лено три програми на теми: “Злочинність”, “Щастя” та “Діти вулиці”. Найкращою визнано саме останню. З 26 по 30 квітня у Будапешті прово дився тренінг для юних журналістів з країн Східної Європи. Представни ки Незалежного дитячого медіа центру “Голос дитини” також взяли у ньому участь. Усього було близько тридцяти учасників з різних країн. Результатом спільної праці стали 17 однохвилинних відеокліпів, які візь муть участь у конкурсі One minute junior workshop, що проводиться у рамках міжнародного конкурсу The one minute video на кращий однох вилинний відеоролик. Зараз “Голос дитини” є учасником міжнародного проекту “Без кор донів: особисті історії з маленької планети” (Beyong borders: personal

7 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД stories from a small planet), що про водиться Національною молодіж ною медіа мережею США “Послу хай!” (National youth media network of USA “Listen up”). Для участі в цьо му проекті було відібрано 15 моло діжних організацій, які презентують 9 країн. Окрім України, це – США, Великобританія, Індія, Гватемала, Колумбія, Йорданія та Сьєрра Лео не. Також медіа центр ініціював прове дення конкурсу молодих журналіс тів для дітей Житомирської та Львівської областей віком від 10 до 18 років. Роботи оцінювались за трь ома номінаціями: друковані статті, твір казка та фотоматеріали. Парт нерами виступили Житомирський обласний центр молодіжних ініціа тив, Агенція суспільної інформації “Ініціатива”, газети “Місто” (Жито мир), “Народна думка” (Львівська обл.) Окрім того організація активно спів працює з регіональними FM стан ціями, Новим каналом, де журна лісти з медіа центру неодноразово брали участь у програмі “Підйом”та у ток шоу “Я здивую світ” на УТ 1. Їхні роботи надруковано на сторінках українських видань. Мають вони низку ексклюзивних інтерв’ю. Молодих журналістів з медіа центру хвилюють різноманітні проблеми, які вони висвітлюють у своїх матеріа лах. Зокрема, порушення прав ді тей та експлуатація неповнолітніх (дитяча праця, насильство, зло чинність та ін.). Також вони висвітлю ють ті питання, які цікавлять саме дітей. Адже “тільки той, хто носить черевики, може сказати, де вони йому муляють”. Зараз діти створю ють інформаційні матеріали з профі лактики ВІЛ/СНІД для дітей. Робота Незалежного дитячого ме діа центру “Голос дитини” – це до каз того, що діти також можуть вирішувати серйозні проблеми. І ча сом, вони оцінюють ситуацію наба гато об’єктивніше ніж дорослі. Не даремно існує вислів: “Устами дити ни говорить істина.” Оксана Драгущак, é¢àô¦¢¤æ¥£ °¥í› ¥£ §¢° ô Ù ç¦çè °¥í¥æ¥Ñ м. Київ

¢æí

МЕДІА ПРОЕКТИ УКРАЇНСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ЦЕНТРУ РЕФОРМ

Український освітній центр реформ (УОЦР) було створено у серпні 2001 року на основі Української освітньої програми ринкових реформ, що успішно діяла в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) протягом восьми років. Сьогодні діяльність Українського освітнього центру реформ спрямована на громадську освіту та інформаційну підтримку економічних, політичних й соціальних перетворень в Україні.

Місія УОЦР полягає в інформаційній підтримці участі українських грома дян у реформах, що сприятиме пе реходу до ринкової демократії та розвитку громадянського суспіль ства. Команда УОЦР складається з близько 50 висококваліфікованих експертів з питань сталого розвитку, економічних, соціальних та демок ратичних реформ, фахівців з медіа та PR. З організацією співпрацюють понад 300 журналістів з усіх регіонів України. Саме ці люди займаються висвітленням та роботою над таки ми основними напрямками аграр но земельна реформа, податково фіскальна реформа, розвиток ма лого та середнього бізнесу, рефор ма енергетичного сектору, охоро на здоров'я, захист довкілля, права виборців, боротьба з корупцією, пенсійна реформа та адміністра тивна реформа. Насьогодні УОЦР виконує два гло бальні проекти Українську освітню програму реформ (за грантом від АМР США), що охоплює практично всі напрямки діяльності та інформа ційні канали організації, та освітній радіосеріал "Життя відстанню у де сять хвилин" (за грантом від Фун дації Чарльза Стюарта Мотта). Найвідомішим інформаційним про дуктом УОЦР є телепрограма "Пе рехрестя" щотижневий 30 хвилин ний тележурнал новин, що предс тавляє найсвіжішу інформацію з економічних і соціальних реформ в Україні. Програма транслюється на УТ 1 (понеділок), УТ 2 (вівторок) та на ICTV (субота). Як показують незалежні дослідження, наші те

лепрограми є дуже популярними серед 38% респондентів, відповідно кількість глядачів на мі сяць становить 9,4 млн. Щоб посилити певні освітні кам панії, ми також розробляємо інфор маційні ролики, документальні філь ми та сюжети для телебачення, що транслюються на різних телекана лах та в різних програмах. Телеп рограми УОЦР широко розповсюд жуються по регіональних держав них і приватних телевізійних кана лах. Важливу роль у нашій роботі відіграють радіопрограми. Наприк лад, в освітньому радіосеріалі "Життя відстанню у десять хвилин", ми популяризуємо ідеї громадянсь кого суспільства, становлення та розвитку місцевих громад через си туації реального повсякденного життя. Герої серіалу репрезентують сучасне українське суспільство в усій його різноманітності та супе речливості, своїми діями підказують можливі виходи з проблемних ситу ацій. Тривалість кожної серії 10 хвилин. Це, власне, перший проект організацій, який вийшов за межі традиційної діяльності. Радіосеріал виходить в ефір 5 разів на тиждень на Українському радіо 1 о 15.30. Аудиторія серіалу сягає понад 2 млн. осіб. Радіосеріал також транслюють сім регіональних FM cтанцій (Рівне Радіо "Край"; До нецьк Радіо "Центр"; Херсон Радіо "Таврія"; Ужгород Радіо "Світ FM"; Івано Франківськ Радіо "Дзво ни"; Кіровоград "АВ Радіо"; Сокаль, Львівська область Радіо 'Сокаль"; Чернівці Радіо "Буковина"). Інтер нет трансляцію здійснює "Гро

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД рюються по всій Україні через регіо нальну мережу прес клубів.

Андрій Горбаль, Український освітній центр реформ, м. Київ

мадське радіо" (http://radio.org. ua), а записи всіх готових серій мож на прослухати на Інтернет сайті http://radioserial.org.ua. Також у нас є ток шоу "Основа на часі", що вихо дить на радіо "Свобода". Серед проблемних тем, з якими вже встигли зіткнутися герої цієї унікаль ної радіоп'єси механізми контро лю за депутатами, створення влас ного бізнесу, енергозбереження, податкове законодавство, трудові відносини, створення недержавної організації як засіб обстоювання своїх прав та інші. Згадані теми також висвітлюються у журналах "Новий кур'єр" щомісяч ний аналітичний журнал, в якому розглядається проблематика еко номічних реформ та соціальної політики. Журнал виходить обмеже ним накладом 4000 примірників, і, що є унікальним, його матеріали мо же передруковувати будь яка газе та в Україні. Тобто, це видання ство рено для безплатного передруку в місцевій пресі. Він також є інфор маційним ресурсом для жур налістів, народних депутатів, най більших державних установ і впливо вих осіб. Ще один журнал має назву "100 тисяч". Він виходить раз на місяць накладом у 10000 примір ників. У журналі ми намагаємося розкривати найгостріші проблеми, що постають перед представника ми малого та середнього бізнесу. Крім того, для спеціалізованих ін формаційних кампаній Український освітній центр реформ здійснює до даткові публікації на конкретні теми, де ми намагаємося розкрити проб лему, відповівши на запитання "яким чином" її вирішити. Публікації поши

Про Мережу прес клубів УОЦР тре ба говорити окремо. Хоча безпосе редня наша робота йде через радіопрограми та телепрограми, опосередковано ми працюємо і че рез журналістів, які самостійно висвітлюють ту чи іншу тематику. По суті ми маємо свої ресурси і в Києві на національному рівні той самий Національний прес клуб, і ресурси на місцях. Підготовка до проведен ня прес клубу відбувається дуже ретельно. Щоб вийшов класний прес клуб, потрібно не лише визна читися з темою і підібрати гарних до повідачів триває ціла робота, і, як результат публікації в національній та київській пресі, ефіри на телеба ченні і радіо. Тобто, наскільки акту альна тематика, настільки вона не "перекривається" іншими медійними подіями, що є актуальними на цей момент. У регіонах усе відбувається практично за такою ж самою схе мою. Прес клуби існують у 24 регіонах, саме вони займаються по рушенням важливих для регіону подій. Вони надають громадянам, лідерам НУО, державним службов цям, експертам, політикам та аналітичним центрам можливість зустрітися з представниками ЗМІ і надати інформацію про державні та громадські ініціативи. На прес клуби ми намагаємось за лучати представників різних суспіль них категорій, а, отже, й різні точки зору. Наприклад, для обговорення якоїсь проблеми ми запрошуємо представника державних структур, бізнесу та громадських організацій. Для журналістів матеріал буде ціка вий тоді, коли не говоритимуть усі в унісон, а коли виникатиме дискусія чи навіть зав'язуватиметься конфлікт. Єдина відмінність між Києвом і об ластями те, що там діють прес клуби на постійній і непостійній основі. На постійній основі проводять в се редньому 4 засідання на місяць, тобто, щотижня висвітлюють якусь подію для місцевої медіа, шукають інформаційні приводи для публікації чи їх висвітлення. А ті, що працюють періодично, проводять одне засі дання на місяць. Усі теми, що продукують прес клу би, є на 100% соціально важливою і корисною інформацією, мета яких підвищити інформованість заради

участі і просування реформи. Якщо приймається якийсь законодавчий акт про який ніхто не чув і не знає, як ним користуватися, то він не пра цює. Це очевидно. Говорити про те, який з них працює найактивніше, важко, адже все залежить від рівня розвитку медіа у тому чи іншому регіоні. Для прикладу, це Дніпропет ровськ, Донецьк, Одеса і Харків промислові центри, але загалом складно виокремлювати. Ніколи не можна передбачити, як відбувати муться події цього місяця. Окрім того, прес клуби УОЦР мо жуть діяти як у всеукраїнському ін формаційному просторі, так і у вза ємодії з партнерськими мережами прес клубів у Білорусі та Молдові. Шість років тому ми створили першу в своєму роді консультаційну теле фонну службу в Україні з питань норм і положень державної еконо мічної політики, останніх змін у зако нодавстві тощо. Телефонна інфор маційна лінія працює з 9:00 до 21:00, крім суботи та неділі. Середня кількість дзвінків понад 3500 на тиж день. Кваліфіковані консультанти по яснюють складні положення зако нодавства з питань економічної ре форми, ринків капіталу, привати зації, соціальної політики, пенсійної реформи, податкової реформи, зе мельної реформи, кредитних спілок і розвитку зеленого туризму. Дзвінки часто надходять у відповідь на теми, що було піднято у теле та радіо програмах протягом тижня. Не треба забувати і про наш веб сайт сайт Мережі аналітичних центрів в Україні http://www.intel lect.org.ua, що акумулює в собі інформацію про життя в Україні і містить такі рубрики, як: економіка, ресурси, суспільство, політика, соціологія. Як бачимо, комунікаційна інфраст руктура Українського освітнього центру реформ складається з ба гатьох напрямків роботи, які працю ють для швидкої та ефективної пере дачі освітньої інформації цільовій ау диторії в будь якому регіоні України, а скоординоване використання цих ресурсів дає змогу ефективно ін формувати громадян з усіє Ук раїни. Андрій Горбаль, ²å ôÖæè™å¥£ çè íæ £ м. Київ

¢æí

¢ ç §

9 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИСЬ

ВИДАННЯ ДЛЯ МАЛОЗАХИЩЕНИХ

На запрошення Ресурсного центру „Гурт” відповісти на запитання, що стосуються ви' дань третього сектору, відгукнувся Анатолій Войтко, голова редакційної ради газет “Вісник малозахищених” і “Гаряча інформація”. Пропонуємо читачам дізнатися, які завдання ставить перед собою редакція цих видань, які труднощі долає і яким чи' ном відбувається співпраця з іншими медіа, видавцями яких є громадські ор' ганізації.

Пане Анатолію, як виникла ідея створити газету “Вісник малозахищених? Газети “Вісник малозахищених” і її окремо зареєстрований додаток “Гаряча інформація”, власником яких є Об’єднання борців “За спра ведливість”, виникли як необхідність у боротьбі малозахищених з утис ком і переслідуванням корумпова ною і мафіозною владою. Публіка ції фактів беззаконня і свавілля щодо малозахищених це єдиний аргумент, на який реагують, який діє охолоджуюче і виявляє лицемір ство. Нарешті, це єдина можливість для малозахищених мати (поки що в невеликому регіоні) свою трибуну — бути почутими, пізнати святе пра во свободи думки і слова. Які завдання ставить перед собою колектив газети?

віллям влади, які публікуються в га зетах і буклетах; під час консуль тацій, семінарів тренінгів; знанню прав, свобод і захисту законних інтересів. Допомагаємо реалізува ти ці права і законні інтереси, нада ючи трибуну для вільної думки і сло ва. Навчаємо громадсько політичні сили малозахищених як законно збиратися, відстоювати інтереси законними заходами – консолі дуємо їх. На кого розрахована робота ва' шого видання? Звичайно, що аудиторією є мало захищені, НУО регіону, політичні си ли демократичного спрямування, але досвід показав, що і протилеж на сторона навчається і змінює своє ставлення до малозахище них. Як відбувається наповнення Ваших видань?

Завдання редакційної ради якраз і полягає у тому, щоб робити мате ріал вагомим аргументом у кон фліктних (інколи вже прецедентних) справах влади з малозахищеними. Наведу кілька прикладів: викривати лицемірства, злодійства, підступно сті влади різних рівнів у стосунках з малозахищеними; підвищувати сві домість малозахищених, розуміння важливості (для забезпечення доб рого майбутнього) демократизації, необхідності активізації громадсь ких дій і громадських процесів; кон солідувати демократичні сили.

Матеріали для газет, це завжди на болілі прецеденти або гарячі кон флікти стосунків малозахищених з владою, які ми беремо з практики досудового і судового захисту за зверненнями осіб до ЗБзС; неправ дива інформація у ЗМІ, яку ми спростовуємо, і ті матеріали, які влада усіх рівнів та різноманітні структури намагаються приховати, щоб не втратити владу над малоза хищеними. “Зелене світло” відкрито для тих матеріалів, які не пропус кає цензура в інші ЗМІ.

Розкажіть про напрямки діяльності газети “Вісник малозахищених”?

З якими труднощами стикається Ваше видання?

Ми працюємо у таких напрямках: навчаємо боротися наших корис тувачів на конкретних прикладах перемог малозахищених над сва

У 2002 році з 30 жовтня до 11 листо пада майно і рахунки газет були незаконно арештовані. № 9 “Вісни ка малозахищених” і № 27 “Гарячої

інформації” ми видавали в підпіллі. Позов за публікацію нібито неправ дивої інформації було визнано без підставним після зроблених вис новків голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації М. Томенка і начальника Управління у справах преси та інформації М. Куречка. Але, незважаючи на труднощі хочу сказати, що з 2001 року, коли ти раж “Вісника малозахищених” форматом А3 – 2 шпальти і “Гарячої інформації” форматом А4 – 1 шпальта становив 3 000 примірни ків, то тепер це дві окремо зареє стровані газети. “Вісник малозахи щених” виходить форматом А3 – 4 шпальти і “Гаряча інформація” фор матом А3 – 2 шпальти. Кожне ви дання накладом по 10 000 примір ників. Чи співпрацюєте Ви з державними, приватними чи місцевими медіа? Співпраця газет малозахищених з державними ЗМІ поки що не мож лива. Був один випадок співпраці із державним Національним радіо (ведучий трьох програм наважив ся зробити передачі за усіма трь ома програмами, але після цього випадку він більше не може з нами зустрічатися, хоч зроблених пере дач було недостатньо для висвіт лення проблем, що порушує наше видання. Приватні і місцеві ЗМІ, які хочуть во лодіти аудиторією малозахище них, намагаються співпрацювати з нами, але теж остерігаються пе реслідувань. Проте бажання інших ЗМІ співпрацювати з нашими ви даннями дедалі зростає.

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИСЬ Окрім того, ми співпрацюємо з Інститутом масової інформації, журналом “Демократ”, Радіо Сво бода. На жаль, регіональні ЗМІ гро мадсько реформаторського спря мування сприймають нас як конку рентів. У чому полягала Ваша співпраця із зазначеними засобами масової інформації? Представники наших видань брали участь у семінарі “Моніторинг і за

хист свободи преси й інших прав і свобод людини в Україні”, що про ходив у Харкові. Отримували кон сультації від юриста Українського незалежного центру політичних досліджень О. Целуйка з питань звільнення від незаконного арешту. Журнал “Демократ” друкував мою статтю “За борцями за справед ливість правда і сила”. Радіо Сво бода транслювало моє інтерв’ю, де я розповідав про переслідуван

ня нас як іншодумців. Це у свою чергу змінило дещо незаконний підхід влади до наших ЗМІ. Співпра цювали ми також Олександром Легкодухом, який зробив у різних програмах Національного ра діо три передачі про на шу діяльності. Тетяна Вахненко, ‘ ® í, м. Київ

АСПЕКТ - БЮЛЕТЕНЬ ДЛЯ ТЮРЕМНОГО ПЕРСОНАЛУ Громадська правозахисна орга нізація “Донецький Меморіал”, створена у 1989 році. З 1998 року стала активно займатися пробле мами кримінально виконавчої сис теми. Перші проведені з тюремним персоналом заходи виявили надз вичайний інформаційний вакуум, у якому перебувають працівники ко лоній. У поєднані з високим рівнем закритості пенітенціарної системи це створювало надзвичайно несп риятливі умови для реформування системи. Ми вбачали важливість у тому, щоб персонал установ кри мінально виконавчої системи мав змогу знайомитись з міжнародними документами у сфері прав людини, дізнаватися про досвід реформу вання систем виконання покарань в інших країнах СНД, про позитивний досвід співпраці установ виконання покарань та неурядових органі зацій. Логічним кроком стало запо чаткування у 2000 році видання інформаційного бюлетеня АСПЕКТ. Це стало можливим завдяки фінан совій підтримці Міжнародного фон ду “Відродження”. Важлива роль у підготовці матеріалів належала і Департаменту з питань виконання покарань. Адже його керівники на давали для бюлетеня необхідну й важливу інформацію, а два спів робітники увійшли до редколегії бю летеня. Нам дуже приємно відзна чити, що це жодним чином не впли нуло на незалежність видання. Основною аудиторією бюлетеня стали працівники установ кримі нально виконавчої системи та неу рядові організації України. Крім то

го, видання надсилається у країни СНД – Росію, Білорусь, Молдову, Вірменію, Азербайджан, Грузію, Ка захстан, Киргиз стан, а також у Бол гарію, Польщу, Монголію, до Ради Європи. Його отримують не тільки керівництво пенітенціарних систем цих країн, а й неурядові організації. В Україні бюлетень надсилається до бібліотек усіх вищих навчальних закладів системи МВС, науковцям, журналістам. Читають його й засуд жені – адміністрація деяких установ, яка безпосередньо отримує бюле тень, надає їм таку можливість. Іноді бюлетень надсилається безпосе редньо засудженим.

керівник Польської Гельсінської фундації прав людини або Нільс Крісті, видатний нор везький кримінолог. Деякі цікаві матеріали бюлетень пе редруковує з інших видань.

З часом ми отримали пропозиції з боку Генеральної прокуратури Ук раїни та Верховного Суду надсила ти бюлетень до всіх обласних струк тур цих відомств. Декілька розсилок було зроблено і у ЗМІ.

Редакція видання отримує численні схвальні відгуки від працівників пені тенціарних установ, засуджених, суддів та активістів НУО. Читачі про понують теми, ставлять запитання, дискутують. Деякі з цих листів ре дакція розміщує на сторінках ви дання.

Дописувачами видання є працівни ки пенітенціарної системи України та інших країн, представники неуря дових організації. Вони надсилають матеріали про виконані проекти, зокрема, моніторинги про виконані проекти, про специфічні питання діяльності установ, дискусійні ма теріали. Бюлетень регулярно дру кує міжнародні документи з питань діяльності пенітенціарної системи, статті або уривки з книг видатних фахівців у галузі захисту прав люди ни або пенітенціарної науки, таких, наприклад, як Вів’єн Стерн, Гене ральний секретар міжнародної не урядової організації Penal Reform International, Марек Новицький,

Окремий розділ присвячено пре зентації неурядових організацій, які співпрацюють з установами кримі нально виконавчої системи. На підставі цієї інформації готується ок ремий довідник таких організацій, який виходить зараз з друку.

Насьогодні Фонд “Відродження” припинив фінансування бюлетеня. Редакція знаходить інші джерела фінансування, але це дещо впливає на регулярність виходу бюлетеня. Сподіваємось, АСПЕКТ існуватиме і виходитиме у світ, адже питання, які він висвітлює на стоїх сторінках, за лишаються актуальними і надалі. Олександр Букалов, ç§ô°è™åô ß ô çàô ¥èæô ç ôæ àô Ù¾çæ¢ ™å¥£ á¢§ç ô¦Ñ м. Донецьк

›

11 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА

ЕЛЕКТРОННІ ПОСЛУГИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ Для полегшення аналізу розвитку електронних послуг в Україні я розділяю їх на первинні (off'line and on'line accesses) та вторинні (електронна комерція, електронне навчання, телемедицина, елект' ронне врядування...). Коли ми говоримо про розвиток Інтернет'мереж, то тут нашими основ' ними індикаторами розвитку є доступ до Інтернет громадян, швидкість передачі інформації в мережі, доступ до глобальних ме' реж, розвиток національної змістовної частини. Насьогодні, учасника' ми первинного ринку електронних послуг в Україні є понад 3 мільйони користувачів Інтернет, правда, практично 90% з них є локалізовані в першій десятці найбільших міст України, що вказує на досить низький рівень розвитку Інтернет в малих містах та селах. На ринку Інтернет послуг працює понад 278 провайдерів Інтернет послуг (ISPs), що забезпечують кон курентність середовища і, мож на сказати, що ринок вже залишив свою інно ваційну фазу, коли послуга “доступ до Інтернет” була інноваційною. Прийшов час боротьби за розподіл ринку у ве ликих міс тах і поши рення на малі, тому найближ чим часом треба очіку вати створен ня стратегічних альянсів між Ін тернет компаніями, що контролюють біль шість ринку, і малими ISPs, а також відкриття філій чи представництв на умовах дистриб’ютора чи агента. Досить суттєвий вплив на розвиток ринку електронних послуг створю ють продавці технічного (hardware) та програмного (software) забезпе чення, які лише минулого року нада ли у користування більше ніж 500 000 комп’ютерів. До того ж, їхня значна частка належить українським ком паніям–виробникам. Важко говори ти про створення конкуренції на гло бальному ринку інформаційно ко мунікаційних технологій (ICT) за відсутності достатніх інвестиційних

ресурсів, але створити робочі місця і призупинити відтік висококваліфіко ваних кадрів з України такі компанії можуть, і тут треба сприяти розвитку ICT бізнесу через системи бізнес інкубаторів, технологічних парків, програм податкових кредитів та вен чурного капіталу. Щодо розвитку змістовної частини Інтернет, то тут необхідно відмітити створення Українських академічно дослідницьких мереж, а це – UARNet, КARNet, URAN. У вересні 2002 року розпочав свою роботу проект на розвиток Української національної дослідницько освіт ньої мережі UNREN, що орієнтова ний на підключення України до єди ної Європейської академічної ме режі GEANT. У вересні закінчується перший рік безплатного підключен ня до GEANT, але чи вдалося на цій початковій стадії скористатися цим доступом університетській та ака демічній спільноті в повній мірі? Одним з найкращих індикаторів розвитку змістовної частини Інтер нет є відвідуваність Інтернет сайтів. Практично третю частину трафіку сайтами забезпечують бізнесові сайти, навчальні сайти – близько 15%, державні сайти і Інтернет про екти з державної політики не пере вищують 10 %. Все інше – це туризм, розваги, фінанси.... Правда, відвіду вати – це ще не означає скориста тися, а тим більше управляти інфор мацією. Існують певні проблеми мовного бар’єру: 80% змістовної частини Інтернет є англійською мовою, 80%

сайтів в українському сегменті Інтернет є російськомовними. При цьому, частка україномовних сайтів складає 14%, а 4% сайтів представ ляють свою інформацію двома мо вами – українською і російською. Але тут необхідно покладати надії на молодь, яка сьогодні активно вивчає дві три мови, що є не обхідною умовою праці у глобаль ному суспільстві. Для управління інформаційними по токами в середині мережі, а також залучення додаткових ресурсів для її наповнення і розповсюдження по чали створюватись провайдери вторинних електронних послуг. А це – електронні магазини та електрон на комерція, центри дистанційного навчання, електронне навчання, електронні уряди і електронне вря дування. Незважаючи на наявність ряду eUkraine медіа проектів (http://www.e ukraine.org, http://www.ukraine gateway. org.ua/, http://e ukraine.info, http:// www .e ukraine.org.ua, http://www.isu.org. ua/), що здійснюють активну роботу

з просування ідеї “електронної” Ук раїни, існує певний бар’єр між уря довими структурами, громадами і бізнесом як на етапі розробки прог рами, так і в процесі її впроваджен ня. Тому необхідно більше уваги приділяти створенню та розвиткові соціальних партнерств для досяг нення спільних цілей Національної інформаційної програми. У першу чергу, хочу зупинитись на тому, що питання законодавчого поля в напрямку розвитку України як

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА “електронної” держави можна вва жати вичерпаним з прийняттям у травні червні 2003 року Законів “Про електронний підпис”, “Про елект ронні документи та електронний до кументообіг”, “Про телекомунікації”. Таким чином, з 2004 року створені сприятливі умови для розвитку електронної комерції та Інтернетбанкінгу. Насьогодні, прикладом електронного бізнесу B2B є Інтер нет сайт компанії КвазарМікро. Є також цілий ряд ініціатив електрон ного бізнесу B2C, але всі вони об’єднані одною проблемою без пеки електронних платежів. Також низка великих комерційних банків дозволяють клієнтам здійснювати контроль за власними рахунками через Інтернет, а також використо вують платіжні системи Bank Online для проведення розрахунків через Інтернет та систему банківського обслуговування клієнтів ICB net, учасників електронної комерції. Тепер повернемося до розвитку електронного дистанційного навчання (e learning) в Україні. У 1998 році мені вдалось принести цю інно вацію в Україну в партнерстві з Гло бальною університетською систе мою та Лойола коледжем, Мері ленд, США. Був розроблений про ект “Електронне дистанційне нав чання в Україні”, що поєднував у собі дистанційну освіту, телемеди цину, електронну охорону здоров’я, кібернетичний бізнес інкубатор і віртуальні культурні обміни. У 1998 році було створено партнерство з розвитку дистанційного навчання (до якого увійшли 27 навчальних зак ладів, науково дослідні інституції, громадські організації, ISP UARNet). Вже у 1999 році було знайдено кош ти для створення Української систе ми дистанційного навчання (UDL Sys tem) http://www.udl.org.ua, яка сьо годні є провайдером методологіч них, технологічних і управлінських рішень у дистанційній освіті. Посту пово з’являлись Центри дистан ційного навчання в окремих універ ситетах Харкова, Києва, Львова, Сум, та ін. міст, що пропонують електронне навчання як складову своїх університетських програм, а також організовують семінари з професійного розвитку викладачів. Для організації та управління елект ронними курсами використовують ся як комерційні веб платформи (WebCT, Прометей тощо), так і відкриті навчальні веб платформи, які, на відміну від комерційних, обме

жені у своїх можливостях. Хочеться зазначити добре технологічне за безпечення Центрів дистанційного навчання Академії управління і На ціонального університету “Київсь кий політехнічний інститут”. Але гово рити, що існує окремий ринок нав чальних e послуг, ще надто рано. Технології e learning просто підси люють позиції окремих навчальних закладів на ринку освітніх послуг. Досить багато дискусій ведеться як на рівні Міністерства України з пи тань освіти і науки, так і в університе тах щодо відсутності відповідного законодавчого поля, але, на мою думку, вони не є повністю виправда ними, оскільки можна і треба пра цювати і в існуючому законодавчо нормативному полі. Про це свідчить дистанційно модульна програма Львівського інституту менеджменту, який входить до Української систе ми дистанційного навчання і вже здійснив третій набір на програму MBA. Тому розвиток e learning (електронне навчання), в першу чергу, залежить від бажання нав чального закладу впроваджувати ці послуги у навчальний процес і наяв ності критичної маси викладачів, які готові вдосконалити свою педа гогічну майстерність для віртуальних навчальних середовищ. Безумовно, із зростанням попиту на неперервну освіту, що повинна бути доступною будь де і будь коли, розвиватимуть ся відкриті електронні програми і курси, електронні форуми і консуль тації. Крім того, технології е learning (електронне навчання) відкривають чудові можливості для зміни як сис теми освіти, так і управління знання ми (від передачі до конструювання знань). Відкриваються можливості для забезпечення доступу до освіти та подолання соціальної ізоляції лю дей з особливими потребами. Але прийшов час звертати увагу на якість е learning (електронне нав чання) послуг і встановити єдині стандарти якості, що забезпечить у майбутньому обмін кредитами і на лагодження міжуніверситетського партнерства в єдиній системі елект ронного університету (більш деталь ну інформацію щодо розвитку е learning див. у додатку). У телемедицині доброю є практика передачі і вивчення динамічних да них ехокардіографічних досліджень через широкосмуговий Інтернет, а також використання веб технологій для електронної охорони здоров’я

(е heathcare) послуг. Зокрема, в грудні 2002 року за ініціативою низки міжнародних лікарських товариств була створена віртуальна спільнота на платформі UDL за участю лікарів, дослідників, студентів, представни ків громадських та донорських ор ганізацій, які працюють над вирі шенням проблем ВІЛ/СНІД (профі лактика, лікування, соціальна адап тація хворих). Щодо розвитку електронного уряду (е government), то тут ми перебу ваємо у зародковому стані, для яко го характерною є велика кількість конференцій, семінарів, публікацій. У загальному є розуміння необ хідності привнесення (запозичення) цієї ідеї для забезпечення демокра тичності й прозорості роботи урядо вих структур. А це відбуватиметься, в першу чергу, через дистрибуцію інформації до широкого кола гро мадян, налагодження інтерактив ності між урядовими структурами, громадами і бізнесом, вдоскона лення самої системи врядування, надання послуг з інформаційного забезпечення між різними гілками влади та міжнародного співробіт ництва. Цікаві ініціативи е govern ment (електронного уряду) похо дять з Київської та Львівської міських Адміністрацій. У лютому 2003 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова про заходи що до створення електронної інфор маційної системи “Електронний Уряд”. Хочеться вірити, що ці заходи будуть визначатись у міжсекторно му партнерстві. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ у першу чергу, необхідно поши рити Інтернет послуги на малі міста України, що забезпечить широкий доступ до електрон них послуг як у великих містах, так і в сільських районах; сприяти розвитку програм UNREN та інших академічно дослідницьких мереж; продовжити роботу над впро вадженням ICT (інформаційно комунікаційних технологій) в освіту, зокрема, відпрацювання методологічних і технічних підходів для поширення e learn ing (електронне навчання), підготовку викладацького скла ду і створення системи контро лю за якістю електронних пос луг у навчанні;

13 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА підтримувати ініціативи з теле медецини, спрямовані на по шук профілактичних та медич них рішень, зокрема в кардіології, раку молочної зало зи, туберкульозу та ВІЛ/СНІД; надати допомогу Уряду України в написанні Білої книги з е gov ernment (електронного уряду), використовуючи соціальне партнерство уряду, бізнесу та громадських організацій; розвивати систему бізнес інку бації для ICT фірм, що забезпе чать нові робочі місця і призупи нять відтік висококваліфікованих кадрів з України. ПЕРСПЕКТИВИ Перш за все, хочу звернути увагу на те, що провайдерами і клієнтами електронних послуг є молодь, яка шукає змін для розвитку, і вони є га рантом швидкої побудови Інфор маційного суспільства в Україні. Ринок первинних Інтернет послуг в Україні вже створений і розвиваєть ся, а тому, саме бізнесові інтереси можуть забезпечити вдосконалення якості Інтернет послуг та їх поши рення на віддалені регіони. Лише добре розвинута Інтернет інфра структура може створити базу для розвитку вторинних е послуг, які по винні бути доступні будь де і будь ко ли. Уряд України і надалі повинен спри яти розвиткові ІСТ (інформаційно комунікаційних технологій) в усіх об ластях розвитку суспільства, тісно співпрацювати з бізнесом і грома дами. Крім того, в Україні працює низка міжнародних програм, які можуть стати каталізаторами електронного розвитку України. А це – Програма UNDP “Україна – інформаційно ко мунікаційні технології для розвитку” та “Інноваційний трамплін”; Програ ма Світового банку “The Gateway of Ukraine”; Програма IREX “Internet Accesses Training Program”. Так, у травні рада директорів Світо вого банку прийняла рішення виді лити Україні 5 мільйонів доларів США на фінансування проекту “Ук раїна розвиток через Інтернет”. Ігор Катерняк, ²å ôÖæè™åô è¥èí¢§ô °¥èíôæ £æç ç æô ôææ› м.Львів

ІНТЕРНЕТ РОЗСИЛКИ ДЛЯ НУО Розмірковуючи над наповненням журналу і над темами, які можна висвітлити на його сторінках, редакція вирішила дізнатися думку представників громадських організацій та благодійних фондів про Інтернет'розсилки, що є вже звичним явищем для постійних користу' вачів Інтернет. Ми надіслали листи представникам різнопланових ор' ганізацій, що працюють у третьому секторі України, щоб мати чіткішу картину того, як ставляться до інформаційних розсилок і яка їхня ко' ристь для представників організацій громадського сектору. Дякуємо Сергію Федоринчику з Інфоцентру УЕА “Зелений світ”, Якову Рогаліну з Донецького міського благодійного фонду „Доброта” та Ірині Кучмі з Міжнародного фонду „Відродження” за цікаві та оригінальні відповіді. 1. Наскiльки корисними на Вашу думку є Iнтернет-розсилки? Сергій Федоринчик, æ ç ¢æí ² ¹ Ùû¢¦¢æ¥£ è íÑ §. ¥Ö

У практичному відношенні вони мо жуть досягати значно більшої кіль кості аудиторій, ніж Інтернет сайти. Та все ж треба пам’ятати, що люди в Україні здебільшого бідні, отже будь яка організація, створена і працює для громади, навряд чи мо же бути дуже багатою. Отже он лайновий Інтернет доступ деякий час ще буде не по кишені багатьом організаціям. А розсилки можуть покривати більшість інформаційних потреб НУО. Яків Рогалін, ¾á¸” Ù¾ç çíôÑ §. ¾çæ¢ ™å

Інтернет розсилки є дуже корис ним ресурсом, але не завжди і не усі.

á ¤æô ç°æ¥£

çæ° Ù

Ірина Кучма, ° ç°¤¢ææ›Ñ §. ¥Ö

Для мене однією з найважливіших ознак Інтернет розсилок є акту альність інформації помножена на її безкоштовність. Адже варто наді слати лише одне електронне пові домлення з проханням підписатися на цікаву для тебе розсилку, і ти ав томатично перетворюєшся на власника колекції з експонатів по відомлень, яка не тільки не вимагає початкових внесків, але й працює задля зростання твого добробуту. Забудьте про час, витрачений на пошук партнерів, інформації і ще багато чого потрібного у роботі. Від нині ви вже знаходитеся в епіцентрі подій, є членами спільноти відкритої до обміну досвідом, матеріальними і нематеріальними ресурсами.

2. Якi з них Ви читаєте? Якщо читаєте, то чому? Сергій Федоринчик

Інвентаризацією не займався, че рез те перелік неповний. Крім англо мовних, я найбільше читаю кілька розсилок “Русского журнала”, зок рема Інтернет–огляд “Невод”, а та кож News from Ukrainian Media Server, розсилку Харківської право захисної групи та Інституту масової інформації. Раніше читав “Регио нальную ленту новостей” Сумської газети “Данкор” на перегляд якої зараз просто немає часу, але про дукт цікавий. Звичайно, перечитую безліч екологічних розсилок, серед яких С. Петербурзька розсилка ENWL, “Лесные новости” Міжнарод ного соціально екологічного союзу (МСоЭС), розсилку Льва Федоро ва, “Дикое поле” Володимира Бе резіна. Не лише читаю, а й дописую в дискусійні розсилки: МСоЭС, Ук раїнської річкової мережі, Робочих груп з проблеми зміни клімату, еко освіти, “Відходи і рецикляція”, “Лісо ва політика”, “Гармонізація екозако нодавства” і ще десяток інших. Зви чайно, пишу (частіше коментарі) у власнi розсилки, зокрема “Еко логiчнiй громадськості (eh_)”, “Пра ва та вартостi (pravart_)” та “Фoрум НУО” (forNUO_). Яків Рогалін

Читаю досить багато розсилок, більше ніж 20, переважно з цікаво сті. А пізніше, коли вже розпробую, що „це не для нас”, відписуємось. Виокремити хотів би перш за все розсилку “ГУРТ”, МФВ, а також еко лого культурного центру “Бахмат” – це наша донецька досить якісна продукція, АСІ та інші російські роз

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА силки для НУО, які не без недоліків, але досить цікаві з професійної точ ки зору. Ірина Кучма

З огляду на специфіку моєї програ ми (Соціальний капітал і академічні публікації) вже протягом тривалого часу я читаю Інформаційний елект ронний бюлетень “ГУРТ”. Останнім часом найчастіше (з огляду на що денний формат) Новини третього сектору порталу “Громадський простір”, а також інші українські та міжнародні Інтернет розсилки: Ін формаційний електронний бюле тень “Альманах Філантропії”, Нове ім’я, Молодіжні новини, Budapest Open Access Initiative, Cyber Society Live, Сybersociology, Demo cracyNews, do WSIS, OAI eprints, SPARC Open Access Forum. 3. Що Вас не задовольняє у розсилках? Сергій Федоринчик

Останнім часом нерегулярно читаю розсилки ресурсних центрiв – ISAR, “ГУРТ”, Counterpart, Одеськi “NGO news”, Ukraine PHIL@NTHROPY On

line. Зараз задумався – а чому? Прошу жодним чином не сприйма ти це як якусь претензію до кого не будь з шановних організацій, що роблять потрібну для НУО роботу. Напевно, розсипи коротких оголо шень і повідомлень читати так само важко, як газету рекламних оголо шень. Оціночні чи аналітичні ма теріали зустрічаються рідко, хоча вони також можуть бути цікавими для багатьох НУО. Проте з реклам ною газетою є дещо спільне не ли ше у форматі цих бюлетенів, нап риклад – у беззастережно пози тивній тональності Прочитавши чи мало таких матеріалів, починаєш бачити повторюваність, деякі спільні риси. Інколи, читаючи між рядків, відчуваєш якийсь меркантилізм – як з боку НУО так і донорів. Яків Рогалін

У різних розсилках не задовольняє різне, але частіше їхня нецікавість, вторинність, неінформативність. Ірина Кучма

Найбільше не подобається публіка ція в Інтернет розсилках застарілої інформації з простроченими чи

майже простроченими кінцевими термінами для участі у подіях, ко ристь від якої мінімальна. Також за важає багатомовність, що виправ дана лише в Інтернет розсилках з автоматичною генерацією повідом лень від учасників третього сектору (наприклад, портал “Громадський простір”). 4. Що б Ви порадили авторам розсилок? Сергій Федоринчик

Глибоко вивчати потреби своєї ау диторії, заохочувати зворотній зв’язок. Проте не завжди я насмілю юсь порадити – в деяких випадках мені самому краще повчитись. Яків Рогалін

Шукати, пробувати і – як писав апостол Павло – “триматися кра щого”. Сергій Федоринчик, ¢ æ¥å æ ç ¢æí ® ² ¹ "û¢¦¢æ¥£ è í",fedoryn@GrWorld.FreeNet.Kiev.UA Ірина Кучма, §¢æ¢°¤¢ ß ç ô§¥ "õç ô¦™æ¥£ åôß íô¦ ôåô°¢§ æ ß® ¦ åô Ö" á ¤æô ç°æç ç çæ°® " ° ç°¤¢ææ›" , kuchma@irf.kiev.ua Яків Рогалін, ¾á¸” ¶¾ç çíô", fund@crf.donetsk.ua

ЯК ПІДГОТУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННОЇ РОЗСИЛКИ... Аналізуючи відповіді про актуальність Інтернет розсилок, можна виокремити наступне: розсилки читають; вони зага лом корисні, бо через них можна отри мати необхідну інформацію; розсилки потребують перегляду наповнення, тоб то кожна повинна мати своє направлен ня і аудиторію; розсилки однакові; роз силки стали схожими на рекламу. Зважаючи на це, можна згадати про ще одну важливу річ оформлення інфор мації у розсилках. Тобто, будь яка роз силка складається з повідомлень відповідно до напрямків діяльності ор ганізації. Важливу роль при цьому відіграють досвід роботи з інформацією, база даних адрес, на які бюлетень, дайджест чи розсилка надсилаються. Саме ці фактори впливають на остаточ ний продукт, який ми отримуємо у свої електронні поштові скриньки. За час існування електронного інфор маційного бюлетеня "ГУРТ" через нашу організацію пройшло тисячі повідом лень. Їхнє оформлення, рубрики та об сяг змінювалися, поповнювалася база даних організацій отримувачів. І вже сьогодні ми маємо інший бюлетень. Працюючи з інформацією, яку надсила ють до нас організації чи то новини, чи оголошення, чи програми фінансування ми стикаємося з тим, що правильно і якісно оформлені повідомлення це справжня рідкість.

Щоб змінити ситуацію, ми спробували розробити вимоги до подання інфор мації у наш бюлетень. З одного боку у такий спосіб ми опосередковано піднімаємо рівень роботи організацій з інформацією, з іншого (може трохи егоїстично) полегшуємо роботу собі. Пригадую, коли ми вперше отримали якісне повідомлення, нашій радості не було меж, ми відчули, що справа почала рухатися. Сьогодні, в середньому 20 сторінок інформації ми обробляємо за один, максимум за два дні. Сюди вхо дить переробка повідомлень під певний стандарт бюлетеня (який у кожної ор ганізації може бути свій); переклад; звернення до авторів про уточнення; надсилання запитів на використання інтелектуальної власності інших ор ганізацій; редагування; форматування і розсилка. Погодьтесь, 5000 отримувачів бюлетеня все ж таки цифра, яка свід чить про необхідність та користь такої інформації. Зараз ми практикуємо дру кований варіант бюлетеня, що виходить раз на місяць і містить найактуальнішу інформацію для тих організацій, які отри мають його, скажімо, через тиждень адже надсилаємо ми бюлетень поштою тим, хто не має Інтернету (це, переваж но, або невеликі містечка, або ж села України).

Крок 1. Чітко визначити, до якої саме руб рики Ви надсилаєте своє повідомлення: новини, календар подій, оголошення, конкурси, видання, інформаційні ресур си в Інтернет, програми навчання, прог рами фінансування.

Для прикладу, наведу скорочену версію вимог підготовки повідомлення до бюле теня "ГУРТ", які ми називаємо "4 кроки":

Тетяна Вахненко, ‘¢è® èæ¥£ ¢æí " ® í" м. Київ

Крок 2. Людина повинна знати про обсяг повідомлення і питання, які мають бути у ньому висвітлені. Крок 3. Якісно оформити і подати інфор мацію: назва повідомлення; місто/ краї на, дата проведення заходу; що саме відбувається/ відбувалося/ відбувати меться; хто? проводить; мета заходу; ос танній термін подачі анкет, аплікаційних форм, пропозицій; контакти. Крок 4. Загальні поради до змісту та оформлення повідомлення: стосуватися діяльності громадських, благодійних ор ганізацій, органів місцевого самовряду вання, достовірність, аполітичність, ос танній термін прийому повідомлень. На мою думку, певні правила прийому та обробки, якщо вони досі не існують, ор ганізації можуть виробити для себе са мостійно, виходячи знову ж таки з потреб аудиторії, на яку спрямована їхня роз силка, форми обробки інформації та її поширення.

15 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА

ТЕ, ЩО НЕЗРОЗУМІЛО, ПОТРІБНО З‘ЯСУВАТИ...* Розпочавши роздуми про медіа для третього сектору мабуть важко не згадати про мережу Інтернет. Попри всі запевнення спеціалістів про те, що насьогодні в Україні мережею може користуватися незначний відсоток людей, а створення влас ного Інтернет ресурсу вимагає ве ликого бюджету та зусиль, ми, все ж таки, не хочемо оминати цю тему. У цьому опитуванні ми робимо спробу представити та порівняти деякі, на мій погляд, найпомітніші ре сурси нашої країни та країн сусідів Росії та Білорусі. Звісно, ми не змо жемо охопити в одному номері все, тому робимо це вибірково. Вибірка

відбулась суб'єктивно, тому проси мо не сприймати її як можливість політично відокремити або відзна чити якісь ресурси. Отож, редакція журналу зверну лась до адміністраторів та веб майстрів таких ресурсів, як:

www.ngo.by; www.ngo.org.ua; www.trainet.org; www.civicua.org; www.ngo.pl; www.belngo.info, www.gurt.org.ua

з пропозицією відповісти на низку запитань, стосовно роботи їхнього ресурсу. Результати подібної ініціа тиви Ви зможете побачити на нас тупних сторінках нашого журналу. А від імені редакції та від себе осо бисто хочу подякувати за цікаві відповіді тим, хто пішов нам на зустріч та підготував ці матеріали, а саме: Міхаїлу Чєпову, Сергію Сахарову, Світлані Білоус, Віталію Яриничу, Тетяні Вахненко. Яна Деменко, ‘¢è® èæ¥£ ¢æí м. Київ

" ® í"

* Âèñë³â Êîíôóö³ÿ

ІНФОРМАЦІЙНОOАНАЛІТИЧНИЙ ПОРТАЛ АСАМБЛЕЇ НЕУРЯДОВИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ БІЛОРУСІ http://www.belngo.info Коли створений портал/сайт та з чиєї ініціативи?

Портал був створений навесні 2003 року з ініціативи Виконавчого бюро Асамблеї НУО Білорусі. Що було поштовхом для створення Вашого порталу/сайту?

Асамблея НУО Білорусі мережева структура, що об'єднує близько 650 громадських організацій та ініціатив усієї країни. Такій великій та унікальній структурі необхідно Ін тернет ресурс, який би зміг опера тивно обслуговувати організації учасників Асамблеї за різними нап рямками інформаційним, освітнім, консультаційним, креативним тощо. До цього часу подібного ресурсу, що був би орієнтований на третій сектор, не було, але його не обхідність відчували принаймні ті ор ганізації, які мали можливість корис туватися Інтернетом. З іншого боку, до такого ресурсу постійно проявляють інтерес інші білоруські та закордонні громадські організації і донори, які вже працю ють, або планують працювати з Білоруссю.

Взагалі для білоруського третього сектору, де інформаційні потоки до цього часу не можна назвати інтен сивними, питання невикористання і використання Інтернет, як засобу інформування та промоції, починає бути актуальним. Тому кількість по дібних ресурсів у перспективі зрос татиме. Мета і завдання Вашого порталу. Для кого він створений?

Інформування організацій учасників Асамблеї та всіх зацікавлених діячів Асамблеї та громадського сектору Білорусі;

розробка інформаційно аналітичної, освітньої бази да них громадського сектору Білорусі;

сприяння розвитку партнерсь ких відносин між білоруським та закордонними ор ганізаціями;

допомога громадським ор ганізаціям у створенні власних сайтів тощо.

Користувачами порталу є ор ганізації учасники Асамблеї НУО

Білорусі, інші громадські організації Білорусі, представники ЗМІ Білорусі; закордонні організації та фундації, які працюють з Білорусією або пла нують співпрацювати. Існування якої (яких) послуги, на Вашу думку, гарантує високу відвідуваність сайту? Або що відрізняє Ваш портал від інших веб'ресурсів, створених для НУО?

Наскільки нам відомо, для Білорусі http://www.belngo.info унікальний ресурс. По перше, в нашій країні Інтернет тільки тільки починає сприйматися як повноцінне джере ло надання інформації про ор ганізацію. Про це свідчить мала кількість дійсних Інтернет сайтів білоруських НУО (на 2500 за реєстрованих НУО та 2500 неза реєстрованих припадає не більше сотні Інтернет сайтів, більша части на яких є промоційними). Тому гово рити про те, "що нас відрізняє" від інших, можливо, ще зарано, бо наш сегмент інформаційного Інтернет ринку тільки формується. Що стосується інших конкурентів, то це хіба що http://www.ngo.by пор

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА тал ГО "Об'єднаний шлях". Ми a priori відрізняємося: якщо ngo.by довідковий портал, то ми спеціалі зуємося на наданні інформаційних, консультаційних послуг; ngo.by на дає послуги тільки зареєстрованим організаціям, belngo.info не вста новлює цензу навколо юридичної легітимності і т.д. Чого, на Вашу думку, не вистачає Вашому порталу?

Що стосується організації праці з обслуговування порталу то мабуть координованості дій. Що стосується відвідувань перш за все реклами. Чи проводили Ви оцінку ефективності порталу? Якщо так, то яким чином та за якими критеріями проводилась оцінка? Якими були результати цієї оцінки?

На даному етапі ми не проводили оцінку ефективності порталу поки не всі розділи працюють, поки не бу ло проведено цілеспрямованої рек лами ресурсу, робити це не має сенсу. Єдиною оцінкою того, наскільки ефективно працює http://www.beln

go.info, для нас є лічильник akavi ta.by, а також розмови з активістами організацій учасників Асамблеї, опитування редакторів тих ЗМІ, які користуються http://www.belngo. info як інформаційним джерелом.

Із закордонних за інформаційною насиченістю, переліком корисних послуг відрізняється портал ngo.pl.

Які джерела інформації, що розміщується на Вашому сайті?

Дивлячись для чого. Коли нам потрібна інформація, то ми корис туємося перш за все електронними розсилками (білоруськими, Ре сурсного центру "Гурт", розсилкою Агентства соціальної інформації (Москва)), коли шукаємо освітні матеріали http://www.trainet.org

Власні бази даних, регіональні ко респонденти, експерти з якими Асамблея НУО Білорусі постійно працює. Скільки людей працюють над розбудовою Вашого ресурсу? Яка частина ресурсів іде на оплату праці людей?

7 осіб (редактор порталу, адміні стратор, 5 регіональних кореспон дентів), у якості "тимчасових" волон терів 4 5 осіб. На оплату праці людей іде приблизно 50% від загаль ного бюджету порталу. Який портал для НУО, на Вашу думку, є на сьогодні найкращим (або який Ви хотіли б відзначити)? Чому і в чому?

Якими веб'ресурсами для НУО Ви найчастіше користуєтесь?

Що би Ви побажали працівникам інших порталів, які сьогодні працюють для громадського сектору?

Продуктивно співвідносити власні амбіції з потребами представників громадських організацій. На питання відповідав: Сергій Сахаров, ¢°ôåíç æ ç §ô £æçôæô¦ í¥ æç ç ßç íô¦® é²ð ¸ ¦ç ®è http://www.belngo.info

Що стосується Білорусі, то, на жаль, порталів для НУО у нас дуже мало, і важко відзначити якийсь один з них.

ПОРТАЛ "ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР" http://www.civicua.org

Коли створений портал/сайт та з чиєї ініціативи?

У 2000 році Міжнародний фонд "Відродження" зініціював створення комплексного інтерактивного ре сурсу, спрямованого на задово лення потреб "третього сектору" та ефективний розвиток. Влітку 2002 року розпочав свою роботу пер ший реліз Громадянського Інтер нет порталу, що спершу пропону вав лише інформаційні послуги для українських неурядових організа цій (НУО). Згодом спектр послуг було значно розширено, а веб ре сурс отримав назву "Портал "Гро мадський простір". Що стало поштовхом для створення Вашого порталу/сайту?

Ініціатива зі створення Порталу ба зувалася на чисельних запитах НУО щодо необхідності розробки комп лексного інтерактивного ресурсу, який взяв би на себе роль генера

тора довідкових, інформаційних та методичних ресурсів НУО України, значно спростив би доступ та обмін інформацією і ресурсами, а також систематизував би дані, необхідні для роботи та розвитку НУО. У ре зультаті був започаткований спіль ний проект МФ "Відродження" та Програми Розвитку ООН (ПРООН в Україні). Мета і завдання Вашого порталу. Для кого він створений?

Портал "Громадський простір" є комплексним Інтернет ресурсом для "третього сектору" України. Метою проекту є:

надання третьому сектору низки інформаційно техно логічних послуг, що здатні підвищити поінформованість неурядових організацій Ук раїни , сприяти підвищенню їхнього професійного рівня та

зміцненню мережевої співпраці;

поширення інформації про діяльність третього сектору Ук раїні серед ЗМІ, владних структур, на регіональному, національному та транскор донному рівнях.

Серед користувачів інформації та послуг Порталу НУО, ресурсні та аналітичні центри, прес служби, донорські організації, органи вла ди та інформаційні агентства Ук раїни. Існування якої (яких) послуги, на Вашу думку, гарантує високу відвідуваність сайту? Або що відрізняє Ваш портал від інших веб'ресурсів, створених для НУО?

На мою думку, секрет високої відвідуваності будь якого веб ре сурсу у третьому секторі це про фесіоналізм людей, які працюють

17 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА над розробкою Інтернет сайту. Йо го змістовність, регулярне оновлен ня та релевантність інформації, що пропонується аудиторії, зручність навігації, поєднані з успішною мар кетинговою політикою просування. Плюс дотримання професійних та етичних норм роботи. У своїй роботі команда Порталу "Громадський простір" намагається дотримувати ся вищезазначених критеріїв. На скільки нам це вдається судити на шим користувачам. Інформаційна політика базується на принципах інтерактивності, неупе редженості, оперативності та ін формативності. Портал сприяє плю ралізму представлених думок та ідей, презентуючи різні, часто діа метрально протилежні, точки зору. Учасником Порталу може стати будь яка організація чи особа, яка переймається проблемами грома дянського суспільства в Україні чи в регіоні, дотримується загальноп рийнятих етичних норм та вміє більш менш чітко донести свою дум ку до інших відвідувачів. На нашу думку, Портал характери зується досить широким спектром послуг та достатньо розвинутим рівнем навігації. Серед відвідуваних розділів стрічка новин, каталог веб ресурсів, он лайн консультант, інші послуги. На сьогодні, портал пропонує такі безкоштовні послуги та продукти:

новини та календар подій, що оперативно інформують про події та новини громадського життя в Україні та за кордоном;

каталог веб ресурсів українсь ких НУО, місцевих та міжнарод них донорських організацій, інформаційних і фандрейзинго вих служб;

віртуальна бібліотека для НУО; он лайн консультант сервіс довідкової та консультативної інформації з права та фінансів для НУО;

он лайн опитування користу вачів Порталу;

форум, де кожен відвідувач мо же відкрити тему та розпочати обговорення;

біржу проектів як спрощений механізм підготовки, подачі та розгляду проектів;

електронну розсилку новин, анонсів та оголошень гро мадського життя, освітні та грантові можливості, тренінги та новини життя Порталу;

електронні розсилки створен ня та підтримка їхньої роботи

експорт новин на Інтернет сай ти інших організацій;

еозміщення Інтернет сайтів (хостінг) громадських ор ганізацій України Чого, на Вашу думку, не вистачає Вашому порталу?

Створення порталів це досить кро пітка робота, яка потребує затрат часу та створення власної аудиторії. Деякі з наших послуг перебувають на початковому етапі розвитку, деякі на стадії планування. Можна говорити також про недос татню розвиненість Інтернет просто ру в Україні. За даними компанії GfK USM, в Україні на початку 2003 р. ме режею Інтернет активно користува лося 6,4% населення України (3,1 млн. осіб. із загальної кількості 48 млн. осіб.). Незважючи на те, що ці дані на 16% перевищують січневі по казники минулого року, вони приб лизно удвічі менші за показники Інтернет розвитку в сусідній Росії. Найбільшими перешкодами на шля ху використання Інтернет українсь кими НУО є брак коштів на Інтернет та відсутність комп'ютерного облад нання, а також слабкі навики корис тування інформаційними техно логіями. Колектив Порталу відкритий до співпраці, а також для запозичення та поширення найкращих ідей інших Інтернет ресурсів та провайдерів задля ефективного використання переваг Інтернет неурядовими ор ганізаціями України. Чи проводили оцінку ефективності пор' талу? Якщо так, то яким чином та за якими критеріями проводилась оцінка? Якими були результати цієї оцінки?

Так, Портал "Громадський простір" брав участь у реалізації спільного проекту "Ефективні громадські ор ганізації через використання інфор маційно комунікаційних технологій", в рамках якого було проведено дослідження "Потреби та можли вості використання Інтернет техно логій для підсилення ефективності діяльності третього сектора в Ук раїні". Дослідження проводилось

шляхом анкетування українських НУО. Зокрема, серед основних пот реб НУО були зазначені такі: 1. Інформування про свою діяльність/розповсюдження по ширення інформації. 2. Прецеденти захисту грома дянських прав. 3. Швидкий та оперативний доступ до чинного законодавства (ук раїнське та міжнародне) та інших інформаційних ресурсів. 4. Юридичні та бухгалтерські кон сультації. 5. Створення Інтернет сайтів та по ширення інформації про сайти через ЗМІ, підключення до елект ронної пошти, Інтернет, комп'ютеризація Які джерела інформації, що розміщується на Вашому сайті?

Наше головне джерело це наші дописувачі. Сьогодні це може бути інформація про новий проект усім відомого донора, а завтра інфор мації НУО, про яку вперше чують інші учасники третього сектору. Це та кож може бути інформація наших інформаційних колег. Скільки людей працюють над роз' будовою Вашого ресурсу? Яка частина ресурсів іде на оплату праці людей?

Сьогодні, над створенням та розвит ком Порталу працює команда у складі 5 ти співробітників проекту. Портал також співпрацює з експер тами, які надають консультації з пра ва та фінансів. Команда Порталу проводить регу лярні зустрічі та консультації з екс пертами Консультаційної ради, до складу якої входять представники Міжнародного фонду "Відродження" та Програми розвитку ООН (ПРООН в Україні), відомі представники неу рядового сектору та експерти в сфері інформаційних технологій. Який портал для НУО, на Вашу думку, є на сьогодні найкращим (або який Ви хотіли б відзначити)? Чому і в чому?

Спроби виділити один з порталів з поміж інших можуть виявитися неко ректним, оскільки кожен з порталів був створений у конкретний час, у різних за розвитком громадянського суспільства країнах та пересліду вав конкретні цілі, як реакція на за пити локальних споживачів. Якими веб'ресурсами для НУО Ви найчастіше користуєтесь?

Якщо є час, я відвідую всі основні ресурси, не хотів би когось виділяти

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА окремо хтось може вбачати в цьо му методи скритої реклами. Що би Ви побажали працівникам інших порталів, які сьогодні працюють для громадського сектору?

Сьогодні одним з критеріїв успіш ності та ефективності організацій громадянського суспільства є їхня присутність в Інтернет просторі. До сягнення критерію неможливо без постійного інформування Інтернет спільноти про досягнення орга нізації.

Одним з найефективніших та мало затратних шляхів для досягнення цього завдання є представлення ін формації про організацію на ре сурсах портального типу у веб ка талогах, он лайн бібліотеках тощо. Інформуючи інших про свою ор ганізацію, ви тим самим підвищуєте обізнаність широкого кола людей про вашу діяльність та формуєте за гальний імідж організації. Якщо ви маєте можливість поділитися конк ретними документами, публікаціями тощо, які можуть виявитися корисни

ми іншим, рейтинг вашої організації неодмінно зросте. Хотілося поба жати нашим користувачам і надалі брати активну участь у розбудові Порталу, успіх якого стане загаль ним успіхом неурядових організацій України. На питання відповідав: Віталій Яринич, ç¦ç æ¥£ ¢°ôåíç ñç íô¦ " ç§ô°è™å¥£ ß çèí

САЙТ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ "ГУРТ" http://www.gurt.org.ua Коли створений портал/сайт та з чиєї ініціативи?

Ресурсний центр "Гурт" ще з початку своєї діяльності досить активно ви користовував такий метод комуніка ції як Інтернет. Однак, з 1997 року до 2000 року Інтернт сайт був швидше презен таційною сторінкою про діяльність організації. Під час реалізації про екту з питань розвитку соціального замовлення було створено окрему сторінку "Все про соціальне замов лення на одному сайті". Тоді ж пра цівники РЦ "Гурт" запропонували пе ретворити наш Інтернет сайт на інформаційний, де б висвітлювалися новини, оголошення тощо. Тому ми розпочали роботу над переробкою структури та графіки Інтернет сайту і у лютому 2001 році з’явилася "нова версія". Що стало поштовхом для створення Вашого порталу/сайту?

Перш за все те, що на той час ще не існувало Інтернет сайтів, які б ви світлювали діяльність громадських та благодійних організацій України, на який можна було б зайти і отри мати інформацію про події, що пла нуються, про програми навчання, діючі програми фінансування. І ми вирішили заповнити цю нішу, тим більше, що РЦ "Гурт" завжди володів великим обсягом такої інформації. Мета і завдання Вашого порталу. Для кого він створений?

Інтернет сайт Ресурсного центру "Гурт" було створено для громадсь

ких та благодійних організацій Ук раїни і саме для них ми і працюємо. Основна його мета це висвітлення діяльності громадських та благодій них організацій України, інформу вання про нові можливості для їхньо го розвитку (програми навчання, ва кансії, нові ресурси в Інтернет, прог рами фінансування). Існування якої (яких) послуги, на Вашу думку, гарантує високу відвідуваність сайту? Або що відрізняє Ваш портал від інших веб'ресурсів, створених для НУО?

Висока відвідуваність існує тоді, ко ли послуги, які надає сайт, задо вольняють користувачів. Кожен шу кає щось своє. Щодо громадських та благодійних організацій, то ос новним, на мою думку, є можливість постійно та регулярно отримувати актуальну інформацію про нові про екти, конференції, можливість знай ти партнерів, відомості про вакансії у сфері третього сектору чи про семінар або тренінг. Тому ми нама гаємося працювати у цьому нап рямку. Звичайно, 70 100 відвідувань у день це не рекорд, але наше завдання не мати 1000 відвідувачів на день, а знати, що інформація, яку ми розмі стили корисна та вчасна. Можна сказати, що оперативність та ак туіальність інформації, її різнома нітність і водночас зорієнтованість на конкретну аудиторію і відрізняє нас від інших ресурсів, створених для НУО ;)

Чого, на Вашу думку, не вистачає Вашому порталу?

Як кажуть, досконалості немає меж. Тому наш Інтернет сайт потребує вдосконалення чи навіть переробки зміни структури та графіки. Але, на певно, найбільше все таки не виста чає сучасних технологій, які можуть використовуватися детальнішого пошуку, бази даних громадських організацій, можливостей підписки в режимі он лайн тощо. Однак, ро боту над створенням таких можли востей вже розпочато і сподіваємо ся, що найближчим часом ми пора дуємо наших користувачів новими можливостями. Також не вистачає людей, які б працювали як над інформаційним наповненням, так і над структурним. Чи проводили оцінку ефективності пор' талу? Якщо так, то яким чином та за якими критеріями проводилась оцінка? Якими були результати цієї оцінки?

Певної спеціалізованої оцінки ефек тивності Інтернет сайту ми не прово дили. Час від часу опитуємо найак тивніших користувачів щодо розмі щення інформації тощо. Іншими факторами, на які звертаємо увагу, є показники відвідуваності сайту, які ми отримуємо за допомогою систе ми Topping.com.ua, відгуки відвіду вачів. Показником ефективності є також те, що більшість організацій, і до норських у тому числі, звертаються до нас з проханням про розміщення інформації на нашому Інтернет

19 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА сайті, якщо бажають ознайомити з нею найбільшу кількість орга нізацій. Які джерела інформації, що розміщується на Вашому сайті?

Повідомлення про події, програми навчання, вакансії, оголошення, що з'являються на нашому сайті пере важно приходять від наших допису вачів. Але одним з основних наших ресірсів є робота Мережі "Інфор маційна спільнота", що об'єднує 8 організацій та ще дві організації, які бажаюь стати її членами Мережі. Саме ці люди активно надсилають повідомлення зі своїх регіонів. Та кож ми відвідуємо різноманітні події і готуємо повідомлення як для сайту, так і для бюлетеня "ГУРТ". Окрім цього, ми розміщуємо наш елект ронний інформаційний "ГУРТ", PDF версії журналу "Добра Воля", інформацію про власну діяльність та діяльність наших партнерів Ме режі "Орфей" та Мережі "Інфор маційна спільнота". Скільки людей працюють над розбу' довою Вашого ресурсу? Яка частина ресурсів іде на оплату праці людей?

Не можна казати, що Інтернет ре сурс є нашою основною діяль ністю. Ми намагаємося працювати з людьми безпосередньо, а Інтер нет сайт є нашим обличчям і відоб раженням того, що ми робимо. Тоб то, наше основне завдання це не праця задля існування сайту. Тому працівників, які б відповідали тільки за інтернет сайт, немає. Різні обо в’язки розподілено між різними працівниками. Так, за інформаційне

наповнення відповідаю я, як керів ник програми "Суспільна інфор мація", за дизайн та розміщення інформації відповідає наш дизай нер, яка, крім сайту, займається та кож дизайном та версткою друко ваної продукції. Інші працівники го тують інформацію для веб сайту або після проведення окремих за ходів нашою організацією, або після відвідування подій, або по мірі необхідності поновлення інформа ції. Щодо оплати праці, то тут важко оцінити. Наприклад, 60% оплати праці дизайнера це робота над сайтом, в усіх інших працівників це не більше 1/6 окладу. Який портал для НУО, на Вашу думку, є насьогодні найкращим (або який Ви хотіли б відзначити)? Чому і в чому?

Якщо говорити про Україну, то пор талів для НУО працює не так багато, тому порекомендувати щось важко. Із спеціалізованих ресурсів можна відзначити Інтернет сайт Асоціації міст України (http://www.auc.org.uа). Якщо говорити взагалі, то чудово працює портал польських неурядо вих організацій http://www.ngo.pl. Там багато інформації, що зручно структурована. Також існує багато можливостей для організацій само стійно заносити інформацію. Пор тал Українського освітнього центру реформ http://intellect.org.ua. Сайт Чернівецького об'єднання грома дян "Народна допомога" http://

мадськими організація, досить ба гато, але лише небагатьмя з них можна і хочеться користуватися. Перш за все тому, що організації не зовсім професійно підходять до оформлення і структурування са йтів. Найчастіше переглядаєсо сайти донорських організацій, наших партнерів з Одеси Асоціації підтримки громадянських ініціатив "Ковчег" http://www.nonprofit.org.ua, зі Львова Західноукраїнського ресу рсного центру http://www.zurc.org, з Донецька Донецького міського благодійного фонду "Доброта" http://www.dobrota.donetsk.ua росій ські спеціалізовані сайти для жур налістів, там частенько розміщують програми навчання. Сайти держав них структур зміни до законодав ства www.rada.gov.ua Що би Ви побажали працівникам інших порталів, які сьогодні працюють для громадського сектору?

Колегам я б побажала творчості, втілення ідей, навіть божевільних. Поваги до колег, маю на увазі щодо використання їхньої інформації на своїх сайтах без посилань на дже рело, любові до користувачів на магатися зробити свій ресурс яко мога зручнішим для користування, щоб сайт справді став РЕСУРСОМ, а не ще однією сторіночкою у вірту альному просторі.

www.nardop.org.ua. Якими веб'ресурсами для НУО Ви найчастіше користуєтесь?

Інтернет сайтів, які організовані гро

На питання відповідала: Тетяна Вахненко, å¢ æ¥å ß ç ô§¥ "õ®èß ¦™æô æ ç §ô ›" ‘ м. Київ

® í,

ВІРТУАЛЬНИЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ НЕКОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ http://www.trainet.org Коли створений портал/сайт та з чиєї ініціативи?

комерційного сектору (спеціалістів ресурсних центрів, тренерів) у Росії.

Сайт ВРЦ був створений у 1997 році з ініціативи Фонду "Стратегія" та Фон ду ім. С. Я. Маршака.

Мета і завдання Вашого порталу. Для кого він створений?

Що було поштовхом для створення Вашого порталу/сайту?

Відсутність інструментів професійної взаємодії, корисних як для спеціа лістів, які працюють в НУО, так і для професіоналів у сфері розвитку не

Спершу сайт створювався для про сування тренінг послуг мережі тре нерів Університету Джонса Хопкін са, що на той момент розвивалась. Але потім сайт був переорієнтова ний на більш ширшу цільову групу. На сьогодні ми вважаємо, що нашою цільовою групою є профе

сіонали у сфері некомерційного сектору Росії. Хоча, як показує досвід, наші ресурси цікаві для про фесіоналів з України, Середньої Азії, Прибалтики, країн Західної Європи та США. Існування яких послуг, на Вашу думку, гарантує високу відвідуваність сайту? Або що відрізняє Ваш портал від інших веб'ресурсів, створених для НУО?

Якщо говорити "взагалі", то відвідува ність будь якому сайту гарантують

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА послуги, що задовольняють інфор маційні потреби цільової аудиторії сайту. Чи буде така відвідуваність ви сокою, залежить від сайту та його цільової аудиторії. Тут важко говори ти абстрактно: 250 унікальних ко ристувачів на день це добре чи по гано, "високо" чи "низько"? Для кож ного сайту по різному :) Для нас основною послугою, що найбільш цікава нашій цільовій ау диторії та дозволяє нам формувати коло наших постійних користувачів, є надання своєчасної інформації про ресурси та можливості для не комерційних організацій: стипендії, грантові конкурси, стажування, ви дання, методики тощо. До того ж ми намагаємося надавати цю інфор мацію у максимально зручній формі та різними засобами: на сайті, че рез дискусійні листи розсилки, через спеціалізовані листи розсил ки, через конвент провайдинг тощо. Головною відмінністю нашого сайту від інших ресурсів для НУО я б наз вав "інтегрованість". Ми не є "екс клюзивним виробником інформації", але ми акумулюємо, класифікуємо та систематизуємо інформацію з ін ших джерел та створюємо на її ос нові інтегрований інформаційний продукт, що гнучко орієнтований для різних цільових аудиторій нашо го сайту. Чого, на Вашу думку, не вистачає Вашому порталу?

Більш очевидної спеціалізації. Чи проводили Ви оцінку ефективності порталу? Якщо так, то яким чином та за якими критеріями вона проводилася? Якими були результати цієї оцінки?

Моніторинг ефективності сайту про водиться постійно. Якщо не вдавати ся у технічні подробиці, в особли вості інструментів моніторингу, то ми оцінюємо ефективність нашого сай ту за двома основними критеріями: 1. Наскільки сайт задовольняє пот реби нашої цільової аудиторії (професіонали в сфері НУО)? 2. Наскільки сайт вирішує власні завдання його відтворювачів. Для нас важливо, щоб продавались наші послуги, що пов'язані з: а) проведенням тренінгів та консуль тацій та б) веб розробками та консультаціями у сфері Інтернет технологій для НУО.

Першим складніше за все. Ми ро зуміємо, що задовольняємо потре би нашої аудиторії лише на 30%. То

му намагаємося весь час вводити нові послуги. Якісь з них "ідуть", інші "помирають". Частину послуг ми не можемо надавати просто з еко номічних причин. Але ми намагає мося "тримати носа за вітром" та пропонувати щось, якщо в цьому є дійсно потреба у нашої аудиторії. Що стосується другого критерію ефективності, то тут простіше сайт для нас в цьому розумінні вже оку пився не один раз. І суто еконо мічно, і в більш широкому розумінні. Які джерела інформації, що розміщується на Вашому сайті?

Ми використовуємо цілий набір джерел інформації. В основному це спеціалізовані розсилки для НУО, російськомовні та англомовні, спе ціалізовані Інтернет сайти, деякі пе ріодичні видання, матеріали мере жевих інформаційних агентств. Крім того, на сьогоднішній день близько 10 15 % інформаційних повідомлень надходить від самих користувачів сайту. Скільки людей працюють над розбу' довою Вашого ресурсу? Яка частина ресурсів іде на оплату праці людей?

На сьогодні над сайтом працює 5 осіб. На оплату їхньої праці в різній формі витрачається 80% ресурсів. Інші 20% ідуть на оплату хостингу, collocation, модернізацію сервера, оренду частини офісу тощо. Який портал для НУО, на Вашу думку, є на сьогодні найкращим (або який Ви хотіли б відмітити)? Чому і в чому?

Хочеться відзначити три сайти.

Сайт Агентства соціальної інформації (http://www.asi.org.ru) за дійсно цікаву та ексклю зивну інформацію про життя третього сектору.

Сайт Центру розвитку НКО в Санкт Петербурзі (http://www. ndc.org.ru) за професійний підхід до розвитку третього сектору в регіоні та розуміння потреб аудиторії. Це не "пор тал", але найкращий в Росії корпоративний сайт неко мерційної організації, це точ но. Мені взагалі подобається, як вони працюють.

Сайт Волго В’ятського Віртуаль ного ресурсного центру (http://volga.ngo.ru) не тому що ми приймали участь у його створенні, а за спробу зроби ти дійсно корисний сайт для НКО регіону.

Ну і найкращий ресурс для НУО всіх часів та народів пошуковий сер вер Google :) (http://www.google. com) Ви ним ще не користуєтесь? Якими веб'ресурсами для НУО Ви найчастіше користуєтесь?

Якщо мова йде про мене особисто, то це, мабуть, Google і є. Ним частіш за все користуюся :) Що стосується співробітників усьо го ВРЦ то тут все дуже по різному. На жаль, не мав часу проводити де тальне опитування. Ті ресурси, які ми використовуємо у роботі, не вва жаю за потрібне тут перераховува ти їх достатньо багато. Що би Ви побажали працівникам інших порталів, які сьогодні працю ють для громадського сектору?П о перше, здоров'я :) А по друге, три мати "носа за вітром", тобто не втра чати своєї аудиторії. На питання відповідав: Міхаїл Чєпов, °¥ ¢åíç í®ô¦™æç ç ¢è® èæç ç ¢æí ® °¦› é²ð.

"ДоВідка" Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові і Білорусі впровадив нове оформлення свого ІнтернетOсайту http://www.usaid. kiev. ua, що містить розділи українською мовою. НоO ве оформлення спрощує користування розділами, що охоплюють як існуючі програми, так і заходи та події на майбутнє, і містить такі розділи: програми, досягнення, новини і події, бібліотека, мапа діяльноO сті, календар діяльності, а також цікаві посилання. Центр політичної освіти пропонує Вашій увазі оновлений ІнтернетOсайт http://www.cpe.org.ua. Діяльність Центру політичної освіти спрямована на сприяння розвитку української політики та громаO дянського суспільства завдяки організації спеціальO них освітніх заходів, підтримці суспільної дискусії та проведенню досліджень. На сайті розміщено інфорO мацію про поточні та реалізовані проекти, річні звіти, інформацію про регіональні представництва. Центр соціальних досліджень відкрив свій офіційний ІнтернетOсайт за адресою: http://www. studies.poltava.ua. На сайті розміщена інформація про історію Центру, його структуру, проекти, новиO ни, а також інформація про партнерів організації. Користувачі можуть вносити свої пропозиції чи опублікувати свою новину, статтю чи відгук, а також підписатися на розсилку новин сайту. Інформація поO дана українською, англійською і російською мовами. На сайті Академії сприяння освіті http://www. aed.org.ua Ви маєте можливість скористатися послуO гами віртуального ресурсного центру програмної документації та матеріалів; взяти участь в обговоO ренні найрізноманітніших питань, серед яких O регуO ляторна реформа, інвестиційний клімат, стратегічне планування, інституції економічного розвитку, розвиO ток малого та середнього бізнесу; отримати маO теріали "Української національної конференції з пиO тань регіонального та місцевого економічного розO витку" (які буде надіслано на Вашу адресу), а також бути в курсі усіх найсвіжіших новин.

21 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА

КРИМСЬКІ ВИДАННЯ ПЕРЕСЕЛЯЮТЬСЯ В ІНТЕРНЕТ Під час пошуку інформації про видання, які продукують громадські організації, редакція журналу не могла не оминути ситуацію з громадськими виданнями в Криму. Усіх мешканців України цей півострів притягує як магніт, нам цікава його природа, його люди та звичаї. Але чи задумувалися ми про те, що загальний стан діяльності організацій в інформаційній сфері однаковий по всій Україні. На прикладі Криму досить чітко можна побачити загальну тенденцію зникнення громадських видань в Україні. Сьогоднішня наша розмова з Володимиром Притулою, головою Комітету з моніторингу свободи преси в Криму (м.Сімферополь, АРК). Пане Володимире, які видання гро' мадських організацій існують в Криму?

Перш за все, я хочу сказати, що на сьогодні видання громадських ор ганізацій перебувають у такому стані, що один за одним вони, фак тично, припиняють своє існування. І якщо кілька років тому відчувався певний сплеск появи таких видань, серед яких були щомісячні та що тижневі, то зараз ця ситуація карди нально змінюється. Можливо, цей сплеск був пов'язаний з тим, що в регіоні активно працювала програ ма Міжнародного фонду "Відрод ження", спрямована на інтеграцію в Українське суспільство раніше де портованих з Кримського півостро ва татар, болгар, греків та німців. Ця програма дуже активно фінансува ла третій сектор у Криму і гро мадські видання плодилися одне за одним. На той час їх було багато і во ни були достатньо цікавими. Наприк лад бюлетені Ліги кримськота тарських юристів "Ініціум", видання Ресурсного центру "Крим перспек тива" тощо. Але фактично ці бюле тені видавалися на період роботи над тим чи іншим проектом. Коли ж гроші за проектом закінчувалися, припинявся випуск видання. На кого були спрямовані ці видання?

Як правило видання громадських організацій є вузько спрямовані на конкретну соціальну чи електораль ну групу, але деякі з них, як наприк лад бюлетень Ліги кримськота тарських юристів "Ініціум", був спря мований на репатріантів, які повер талися в Крим і намагалися віднови ти свої громадянські права, а також на тих, хто займався цією пробле матикою. Видання Ресурсного аген тства "Крим перспектива" спрямо вані на неурядові організації, хоча під час виборів орієнтувалися на ви

борців. Через те, що вони виходили досить малим тиражем, серйозного впливу не мали. У той же час виникла ще одна група видань, які можна назвати псевдо виданнями неурядових організацій, формальними засновниками яких були НУО та благодійні фонди, але фактично їхній зміст був розрахова ний на широке коло читачів. Це була або жовта преса, або громадсько політична преса. Найвдалішим з усіх цих видань є проект газети "Крымс кое время". Ця щоденна газета є відносно популярною в Криму і її формальним засновником вважа ється благодійний фонд "Центр со ціального захисту і допомоги". До речі, сам цей Центр досить активно працює, має великі зв'язки як закор доном, так і всередині Криму. Через них досить активно йдуть соціальні проекти підтримані Каунтерпарт та іншими фондами та гуманітарна до помога. У той же час, газета має свою чітку орієнтацію і, керуючись своєю політичною позицією, зай має чітку політичну нішу, тобто слугує певній конкретній політичній або економічній силі. Таке видання важ ко назвати ЗМІ громадської ор ганізації, хоча формально воно так і є. Наведу ще один приклад фор мального громадського видання: "Кримська світлиця" єдина україно мовна газета в Криму, її формальни ми засновниками є Всеукраїнське товариство Просвіта ім. Шевченка, Кримська національна спілка пись менників України і Благодійний фонд підтримки української духовності в Криму. Є ще кілька видань, які є за гальнополітичними, громадсько політичними або ті, які формально підпадають під формулювання "ви дання неурядових організацій", але фактично це є звичайні бізнес про екти.

Чому питання, які порушували вже зниклі газети, не знаходять місця на шпальтах сучасних видань? Чи ті питання більше не актуальні?

Звичайно, ті проблеми досі акту альні, але газети, які про них писали були досить малотиражними. Хоча бюлетень Ліги кримськотатарських юристів "Ініціум", що видавався десь два роки, дуже реально і дієво впи вав на розв'язання проблеми отри мання українського громадянства раніше депортованих народів. Під час кампанії, яка тривала більше року в Криму цей бюлетень зіграв значну і ефективну роль. Проблема була розв'язана. І тут постає інша проблема закінчилися гроші. Від повідно, бюлетень, у тому форматі, якому він був, припинив своє існу вання, хоча певний час він висвітлю вав інші проблеми, які виникали у репатріантів і, які не були пов'язані з проблемою отримання громадян ства. На сторінках бюлетеня публі кувалися конкретні поради та ме ханізми подолання соціальні чи правових проблем. Не знаю чому, але для продовження видання цьо го бюлетеня грошей не знайшлося. Можливо, громадська організація видавець погано займалася пошу ком коштів, або тому, що програми (Данська рада, Представництво ОБСЄ, інтеграційна програма фон ду "Відродження"), які займалися підтримкою видавничих проектів у Криму, закінчили свою роботу. Кримським НУО стало важко існува ти і шукати кошти, також вони не вит римували конкуренції з тими ж Київ ськими чи Львівськими громадськи ми організаціями. Я відчуваю, що останнім часом донорські ор ганізації економлять гроші і досить мало підтримують неурядові видан ня. Більшість організацій в Криму, на жаль, не можуть знайти внутрішні фінансові можливості на публікуван ня друкованої продукції. Якщо у Києві існують контакти між НУО, місцевим бізнесом і місцевою вла дою, які підтримують видання гро мадських організацій, то в Криму це трапляється дуже рідко. Наскільки актуальним є існування ЗМІ громадських організацій для Криму? Наскільки вони потрібні?

Важко сказати. Як я вже казав, це

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА специфічні видання, це не жовта преса, вони не друкують матеріали цікаві середньому читачеві, вони є малотиражні. Робити такі видання не прибутково і це не покриває навіть половини тих витрат, яких пот ребує підготовка і друк. Це досить збиткові проекти і, в принципі, ті кош ти, які витрачаються, можливо, не виправдовують себе. Звичайно вони корисні і потрібні, але коефіцієнт ко рисної дії не дуже високий і їхній вплив на суспільство також. Хоча він є і відкидати його не можна. Такі ви дання повинні розвиватися. На жаль, поки що можливостей розви ватися у цих видань немає, у всяко му випадку в Криму точно. Одним словом окрім бюлетеня "Свобода преси в Криму", який видає наша організація Комітет з моніторингу свободи преси в Криму, фактично інших друкованих видань, бюлетенів НУО немає. Ми видаємо наш бюле тень уже третій рік і поки що нам вдається знаходити кошти в різних донорів чи робити видання за раху нок своїх можливостей або якихось внутрішніх ресурсів. Але щоразу це стає все важче і важче, хоча за об сягом і накладом воно зовсім неве лике. Ще раз нагадаю, більшість друкованих видань припинили своє існування. Частина з них перейшла в Інтернет й існує у вигляді електрон них видань чи розсилок, інша части на зробила свої Інтернет сайти. За раз, наприклад, розпочало свою роботу цікаве Інтернет видання "ПроКрим" (http://www.pro krym. org.ua) Кримського відділення Комі тету виборців України. Ще один ціка вий проект "Кримські аспекти" (http://aspects.crimeastar.net/), діє абсолютно на громадських заса дах. Його робить група молодих лю дей. Також є "Кримська лінія"(http:// crimealine.tik.com.ua/), яку робить відомий кримський журналіст і гро мадський діяч Микола Семена. Наш бюлетень "Свобода преси в Криму" теж має свою Інтернет сторінку (http://www.press.crimea.ua/). Інтер нет є менш затратним. Щоб розпо чати таке видання, потрібно лише знайти гроші для підтримки Інтернет сайту і все, фактично інших затрат немає. Чи відбувається взаємодія між гро' мадськими і традиційними засобами масової інформації (державними чи приватними)?

Я поки не спостерігав такої спів праці, такого віддзеркалення одне

одного. Як на мене, то їхня діяльність не перетинається. Що стосується бюлетеня "Свобода преси в Криму", він є досить специфічним і розрахо ваний на журналістів, для жур налістів і про журналістів, тобто існує така форма контактів, відбу вається певна взаємодія. Якщо гово рити про інші проекти які я називав "ПроКрим", "Кримські аспекти" во ни є певною мірою вже конкурента ми друкованим серйозним ЗМІ, бо подають багато загальнополітичної інформації і подають досить опера тивно. І ця робота ведеться гро мадськими об'єднаннями, а не бізнесовими проектами.

моніторингу свободи преси в Криму активно співпрацює з цією ТРК, коли готуються ці програми. На телеба ченні ми також проводимо круглі столи. Зараз готується кілька ток шоу на тему свободи слова. Також існують тематичні програми, нап риклад "Среда обитания", куди, як експерти, залучаються представни ки громадських організацій різного спектру. В принципі місцеве телеба чення досить активно використовує потенціал неурядових організацій, громадських діячів, можливо менше, аніж треба було б, чи менше аніж у тих країнах, де громадянське сус пільство розвинуте набагато краще і більше, але тим не менше, це трап ляється частіше, аніж кілька років то му. Я б сказав, що ТБ активніше співпрацює з НУО та діячами, аніж інші друковані ЗМІ. Яким ви бачите майбутнє видань треть' ого сектору, Інтернет проектів та співпраці з традиційними ЗМІ?

Володимир Притула, голова Комітету з моніторингу свободи преси в Криму

Чи існують радіо або телепередачі про громадські організації?

В Криму існує два телеканали дер жавна телекомпанія Крим і Чорно морська телерадіокомпанія. Я, на жаль, маю змогу дивитися другу, хо ча я знаю, що телекомпанія Крим досить потужний телеканал, який має значну кількість громадсько політичних програм, у них є кілька студій і звичайно вони порушують те му громадських організацій. У будь якому разі раніше вони цю тему по рушували, хоч і не регулярно, але вона виникала. Думаю, що сьогодні вона є і в новинних і в тематичних програмах. Що стосується Чорно морки, то це більш комерційний ка нал, який набагато менше висвіт лює цю тему, хоча має кілька цікавих проектів, які готуються спіль но з громадськими організаціями. Треба згадати про проекти, що спрямовані на захист свободи сло ва в Криму і в Україні це ініціатива саме Чорноморської ТРК. Журна лістські громадські організації і зокрема наша організація Комітет

Ще раз хочу наголосити, що видан ня громадських організацій мають свою специфіку. Вони не повинні бу ти масовими і їх не має бути багато. Це мають бути невеликі бюлетені з невеликими тиражами, розраховані на певних користувачів. Майбутнє у них є, бо є люди, кому такі видання потрібні. Якими вони будуть, як вони існуватимуть покаже час. Так само як для НУО так і для їхніх видань пос тає досить серйозно проблема фінансування. На сьогодні західні фонди потроху скорочують свою діяльність в Україні, тому постає пот реба знаходити внутрішні ресурси. А наш вітчизняний бізнес поки не го товий підтримувати неурядові ор ганізації. Це стається, значною мі рою, в обмін на політичну підтримку. Сподіваюся, що ситуація змінювати меться, вона вже потроху змінюєть ся, але не так швидко. Варто згада ти і про соціальне замовлення, практика якого з боку місцевої вла ди ще не є масовою. Звичайно, є прецеденти, коли влада виділяє кошти, але це відбувається дуже рідко. Все буде залежати від розвит ку третього сектору як у Криму і в Україні загалом. Якщо буде розви ватися третій сектор, якщо знайде внутрішнє фінансування, підтримку і розуміння влади, я думаю, що такі ЗМІ розвиватимуться, бо на них буде попит. Розмовляла ±¢í›æô ô æ¢æåç, ‘¢è® èæ¥£ ¢æí " ® í" м. Київ

23 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА

ВИСВІТЛЕННЯ ПИТАННЯ ФІЛАНТРОПІЇ У ВІТЧИЗНЯНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Питання висвітлення ідеї філантропії у засобах масової інформації є до сить неоднозначним, оскільки від сутня єдина цілісна ідея того, що са ме є благодійністю, кому і навіщо потрібне її існування, на кого спря мована така діяльність? Безпереч ним є факт існування сьогодні бла годійності. Однак, очевидним є і те, що громадськість недостатньо обіз нана у цій проблематиці. Крім того, уявлення про філантропію переваж но є негативним через поширені се ред громадськості неадекватні асоціативні зв’язки, що пов’язані з благодійністю. З метою з’ясування загального об разу ідеї та найбільш очевидних тен денцій філантропії я провела моніто ринг публікацій, що стосуються цьо го питання. Якщо говорити про найбільш поши рені тенденції висвітлення питання філантропії, то перш за все, впадає в око неадекватне використання термінів. Досить часто в одній статті фігурують щонайменше два образи благодійності: “коли спонсор хоче широкого розголосу своєї діяль ності, і на цьому робить собі пози тивний імідж”[3] та “коли людина ро бить подарунок без потреби отри мати подяку”[3], анонімно. На прик ладі такого протиставлення “двох благодійностей” у читача цілком формується двояке бачення або розуміння благодійності як явища. З одного боку, благодійність може сприйматися як негативне явище, оскільки вона є інструментом для задоволення егоїстичних прагнень певної особи, що насправді є мані пуляцією. З іншого боку, благо дійність – це нібито явище позитивне, бо особи, які потребують підтримки, її отримують, до того ж “анонімно”. Таким чином, через посередництво засобів масової інформації у гро мадськості формується думка про благодійність як про щось зро зуміле, прийнятне і позитивне і, в той же час, з негативними відтінком. Та ка ситуація існує з тієї причини, що журналісти, як зазначалося вище, послуговуються терміном “бла годійність” не в тому контексті або добирають до нього некоректні си

ноніми. Так, коли мова йдеться про благочинну діяльність, що афішуєть ся з будь якою метою – це аж ніяк не благодійність, – це спонсорство. Інша загальна тенденція стосується того, що поняття благодійності часто подається як дещо “привілейоване право багатих людей”. Власне, така думка виникає через те, що журна лісти часто говорять про благодій ників як про багатих і свідомих осіб з “великими грошима”[2], які “підтри мували конкурси молодих дітей по етів, роздавали подарунки…”[3]. Тобто, мета комунікації подібних по відомлень стосується того, що тільки солідні, багаті структури та окремі особи можуть займатися бла годійністю. Отож, подана у такий спосіб інформація фактично відки дає цінність гіпотетичних (можливих) внесків від суб’єктів малого і се реднього бізнесу або індивідуаль них внесків громадян. Хоча насп равді усе не настільки однозначно. Наступна спільна тенденція образу благодійництва полягає в тому, що стратегія надання допомоги ба зується на суспільно прийнятних іде ях (4). Скажімо, більшість погодиться з тим, що треба допомагати дітям, пенсіонерам, ветеранам, мистецт ву в цілому, і, очевидно, люди, які на дають таку підтримку, безумовно сприймаються позитивно. Тому, бла годійна діяльність в Україні концент рується саме навколо таких “виг рашних” категорій населення. У той же час, сумнівно, що громадськість так само позитивно сприйматиме діяльність, спрямовану на допомогу, наприклад, людям з хімічними за лежностями чи ВІЛ позитивними особам. “Милосердя – це поривання душі, яка “зобов’язана трудитися”, не знає відпочинку і спокою. Милосер дя – це спосіб життя, коли неможли во залишатися байдужим до бід ближнього. Милосердя – це турбота про майбутнє, про те, якою виросте наступна генерація”[5]. Прекрасні рядки, сповнені натхнення, прони зані гуманізмом, вірою у прекрас не… На публікації, що написані у та кий “пафосно патріотичний” спо сіб, натрапляємо часто і не тільки

щодо питання філантропії. Написані вони, зазвичай, рафінованою літе ратурною мовою, зміст – цілком по зитивний, пропагуються “вічні цін ності”. Але що? (або хто?) стоїть між рядками? Чому стаття, подана у та кому дусі, сприймається як щось питомо–солодке? Якщо говорити про ідею бла годійності, то подібні публікації – це лише набір гарних слів, написаних з однією єдиною метою – показати когось або щось у певному сприят ливому контексті, який не може нес ти ніякої іншої ідеї окрім презентації “у вигідному світлі”. У даному випад ку контекстом є благодійність. Оче видно, що така подача інформації або повністю виключає можливість концентрації уваги читача на ідеї благодійності (увага сфокусована на центральній фігурі), або ж ідея контексту ототожнюється з ключо вою фігурою і, відповідно, сприй мається так само. Тобто, якщо вва жати за аксіому, що громадяни за галом негативно ставляться до вла ди, її представників та інституцій, стає очевидним і негативне став лення, яке формується до усього, що виступає фоном (у нашому ви падку – це благочинна діяльність) у подібних публікаціях. У той же час інформаційні повідом лення у деяких ЗМІ спрямовані на порівняння “показової доброчин ності” з новими тенденціями розвит ку благодійності, що тісно пов’язана з реаліями ринкової економіки. Прикладом такої публікації може бути стаття Чуніхіної С. “Свято і будні українського благодійництва”, де порівнюються два образи добро чинності. Один з них, який би я наз вала “консервативний”, “асоцію ється з доброю та безкорисною дією щодо немічних, знедолених, бідних. Із чимось на кшталт надання гуманітарної допомоги одягом чи продуктами, безплатних обідів, кон цертів тощо…”[7]. Крім того, “уяв лення про неї ретушуються спога дами про роздачу безплатної греч ки чи борошна з метою отримати підтримку виборців раз на чотири роки”[7]. Інший стосується бла годійності в економічному розумінні, яка “не є безкорисною в прямому

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДОВКОЛА сенсі: благодійницькі інвестиції трив ко вмонтовані у систему економіч ної прибутковості як державної мак рорівневої, так і індивідуальної біз несової”[7]. На мою думку, саме такі порівняння здатні змінювати сте реотипи і формувати нове, прогре сивніше бачення такого явища як доброчинність. Такий ефект дося гається за рахунок того, що “кон сервативне” розуміння благодійно сті подається з саркастично нега тивним відтінком. У той же час новий підхід подається із позитивними прикладами. Професійні бізнес видання є більш адекватними щодо питання добро чинності. Зокрема, на сторінках та ких видань мова йде про висвітлен ня законодавчо визначених механіз мів благодійництва, “низький рівень стимулів для розвитку філантропії”, соціально відповідальний бізнес, дискутуються питання надійності не державних організацій тощо (6). Загалом, бізнес видання є більш нейтральними щодо висвітлення цієї проблематики, часто на сторінках таких видань подається “гола ста тистика” і право робити висновки лишається за читачем. Наприклад, у такий спосіб було подано інфор мацію про причини благодійництва у “Галицьких Контрактах”: “Більшість підприємців вважають, що бла годійність є непоганою рекламою (28%), дехто розглядає це як ефек тивний засіб поліпшення іміджу ком панії (24%) і досягнення корпоратив них цілей (23%). Найбільш пошире ними причинами, що спонукали під приємців віддати частину прибутку на благодійність, були співчуття (32%), збіг цілей проекту з філософі єю компанії (26%), сподівання, що пожертви повернуться завдяки збільшенню продаж (17%)”[1]. Таким чином, аналіз друкованої преси свідчить про те, що насьо годні відсутнє цілісне і однозначне розуміння поняття “благодійність” засобами масової інформації. На слідком цього є, певним чином, дис персний (вибірковий) підхід до ви світлення цієї тематики. Відповідно, сприйняття такої розрізненої, аж до повного протиставлення, інформації теж є ускладненим. Тому, загальноп рийнятий і зрозумілий образ філант ропії у масовій свідомості теж від сутній. Зважаючи на таку загальну характе ристику, доречно виділити загальні

тенденції розуміння і сприйняття ідеї доброчинності в Україні: 1.Благодійна діяльність – прерогати ва багатих. 2.Благодійність і спонсорство – п о няття тотожні. 3.Благодійність – чергове демонстру вання “соціальної спрямованості” “сильних світу цього”. 4.Доброчинна діяльність спрямована на допомогу нещасним, знедоле ним, вразливим, які (1) не здатні брати на себе відповідальність; (2) не можуть змінитися. 5.Філантропія прийнятна тільки по відношенню (відносно) до “виграш них” категорій населення (діти, пенсіонери, люди з вадами…). 6.Низький рівень залученості до бла годійної діяльності спричинений несприятливими правовими норма ми. 7.Благодійність – це сучасний ринко вий механізм, який окрім усього іншого означає іще і соціальну відповідальність бізнес організацій. Тобто, найбільш поширені стереоти пи є скоріше негативними. Очевид но, що необхідно певним чином змінювати громадську думку щодо благодійництва. Зокрема, на мою думку, варто акцентувати увагу на тому, що благодійність – важлива, соціально прийнятна риса кожної людини, незалежно від віку, ма теріального статку чи категорії на селення, на яку поширюється доб рочинність. Що стосується комер ційних структур, то доречно знайо мити їх з таким видом благодійності як корпоративне волонтерство. Ос танній момент, на якому мені хотіло

ся б наголосити, стосується форму вання позитивного іміджу неурядо вих організацій, які дійсно здатні нести ідею філантропії в сус пільство. Альона Горова, ¢æí ç¦çæí¢ ôí® Ù¾ç м. Київ

ç¦›Ñ

Використані джерела: 1.

Добронравова О., Малей В. Благодійництво милосердя чи піар? // Український діловий тижневик "Галицькі Контракти". 2001. 04. Розміщено на Інтернет сторінці http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nome r/2001/16/31.html, 29.05.2003. "Київстар GSM" вирішила підтримати українське фотомистецтво // День. 2002. 07.03. Розміщено на Інтернет сторінці http://www.day.kiev.ua/2002/44/sofa/soc5. htm, 29.05.2003. Клочко Д. Справжня доброчинність далека від рекламного спонсорства. Вона анонімна. // День. 2000. 23.06. Розміщено на Інтернет сторінці http://www.day.kiev.ua/2000/111/society/ soc1.htm, 29.05.2003. Костюкевич В. Спонсорство не выход из ситуации // День. 2002. 29.03. Розміщено на Інтернет сторінці http://www.day.kiev.ua/rus/2002/58/socie ty/soc4.htm, 29.05.2003. Кущ Л. Милосердя вище за справедливість //Голос України. 2003. 05.20. Знайдено на Інтернет сайті http://www.uuamedia.visti.net за адресою http://uaport.net/UAmedia/doc.shtml?CGI QUERY=3&lng=RUS&cli=1&dtb=234&query= благодійність&sub=0&cdb=234&cdn=2783 7&dbc=1&group, 29.05.2003. Сніцарєва Д. Філантропія і податокк несумісні? // Дзеркало тижня. 2001. 10 16.11 Розміщено на Інтернет сторінці http://www.zn.kiev.ua/nn/show/364/32538/, 29.05.2003. Чуніхіна С. Свято і будні українського благодійництва // Урядовий кур'єр. 2003. 05.07 Розміщено на Інтернет сторінці http://uaport.net/UAmedia/doc.shtml?CGI QUERY=3&lng=RUS&cli=1&dtb=234&query= благодійність&sub=0&cdb=234&cdn=2653 8&dbc=1&group=, 29.05.2003.

Коли Ви приймаєте рішення про надання пожертви, то керуєтеся: Інше Не жертвую, тому не думаю про це Бажанням отримати додатковий прибуток, рекламу тощо Бажанням вирішити суспільну проблему Бажанням допомогти тим, хто цього потребує

Відсотки

Не знаю

На які програми чи проекти Ви готові пожертвувати?

Ніякі Церкві У АПУ Допомога одиноким матерям Спортивні заходи Туберкульоз, наркоманія, СНІД Культурологічні заходи Допомога престарілим Допомога інвалідам Вирішення проблем дітей сиріт

Відсотки

За матеріалами досліджень ”®æ°ô Ö §¢æ åæ›à ¦ô ç° £æ¥å ðèí çà™å¥ м. Рівне

25 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ДОСВІД МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ЖІНОЧИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" Уже чотири роки на базі Дніпропетровської міської громадської організації “Жіночий інформаційно-координаційний центр” у рамках проекту “Запобігання торгівлі жінками” працює центр “Жінка для жінки”. Проект виконується у партнерстві з міжнародною організацією Вінрок Інтернешнл за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. За цей час послугами Дніпропетровського центру скористалися більше, ніж 37 тисяч жінок. У тому числі пройшли навчання на курсах і тренінгах 13200 дівчат і жінок, 1451 – отримали юридичні консультації, 16914 – подзвонити на телефон довіри. У діяльності, спрямований на подо лання торгівлі людьми, дуже важли вою є міжнародна співпраця. За час роботи проекту були організо вані тренінги і семінари для праців ників центрів “Жінка для жінка” з ме тою вивчення як українського, так і закордонного досвіду допомоги жінкам у кризових ситуаціях, по терпілим від торгівлі людьми, роботи телефонів довіри, кризових центрів, співпраці громадських організацій з правоохоронними органами. Працівниці центрів пройшли стажу вання у Чехії, Польщі та Швеції з ме тою ознайомлення з роботою жіно чих громадських організацій та ор ганізацій з економічного розвитку жінок. На основі вивченого міжна родного досвіду до програми Цент ру були введені нові курси для без робітних жінок, наприклад: “Підпри ємниця менеджер малого бізнесу”, нові розділи в наявних курсах, нові вправи у тренінгах. Окрім того спів робітниці центрів відвідали жіночі громадські та релігійні організації, кризові центри і міжнародні органі зації в Польщі, Болгарії та Італії. Ре зультатом став обмін досвідом, на лагодження зв’язків, адаптація кра щого іноземного досвіду до ук раїнських умов. Під час відвідин од ного з міжнародних семінарів нам дуже багато дало знайомство з ба гаторічним досвідом роботи однієї із засновниць телефонного консуль тування в США Мері Френсіс Сілі і провідного фахівця у цій галузі в Новій Зеландії Брюса Меккі, а також вивчення системи роботи телефонів довіри болгарської організації

“Анімус”, що допомагає потерпілим від торгівлі людьми і домашнього на сильства. Завдяки вивченню міжна родного досвіду було створено систему роботи інформаційно кон сультативних телефонних ліній центрів “Жінка для жінки”. З початку 2000 року в Україні, а та кож Вірменії, Молдові та Узбекистані виконується проект “Громадські ініціативи у подоланні домашнього насильства та торгівлі жінками”. Адмініструє проект міжнародна ор ганізація Вінрок Інтернешнл. Фінан сово проект підтримує Держдепар тамент США – Бюро у боротьбі з міжнародною злочинністю та нар кобізнесом. В Україні проект ре алізується у трьох областях – Дні пропетровській, Луганській і Львівсь кій. Безпосереднім виконавцем Проекту у Дніпропетровській об ласті є громадська організація “Жіночий інформаційно координа ційний центр”, у Луганській області – громадська організація “Жінки Дон басу”, у Львівській області – Західно український центр “Жіночі перспек тиви”. Метою проекту є активізація дій місцевої громади у попередженні домашнього насильства і торгівлі жінками, а також захист потерпілих і сприяння притягненню до відпові дальності винних. Для досягнення поставлених цілей Дніпропетровсь кий жіночий інформаційно коорди наційний центр (ДЖІКЦ) у рамках проекту проводить семінари тре нінги, інформаційні кампанії, круглі столи; готує, видає і розповсюджує

інформаційні матеріали, спрямо вані на подолання домашнього на сильства і торгівлі жінками; організо вує зустрічі обміну досвідом для представників правоохоронних ор ганів і громадських організацій з іно земними колегами. Результатом вивчення і адаптації польського досвіду вперше в Ук раїні рішенням начальника Уп равління МВС України в Дніпропет ровській області стало запровад ження спеціальних карток реєстра ції скоєння випадків насильства на соціально побутовому грунті. Вве дення цих карток відіграє значну профілактичну роль у попередженні насильства в сім’ї та полегшує за хист своїх прав потерпілим від до машнього насильства, дає мож ливість налагодити статистику з цих питань. Виконуючи ці два широкомасштабні проекти, ДМГО “Жіночий інформа ційно координаційцний центр” от римав можливість вивчити міжна родний досвід з проблем запобіган ня торгівлі жінками, протидії до машньому насильству, розвитку еко номічних можливостей жінок. Наша організація вийшла на новий рівень свого розвитку і діяльності, значно підвищився її авторитет в Україні, зокрема, у Дніпропетровській об ласті. “Жіночий інформаційно координа ційний центр” бере участь у роз робці обласних заходів, спрямова них на вирішення вищезазначених питань. Центр є членом багатьох комісій і координаційних рад об ласного значення, тобто має вплив на створення стійкої громадської думки щодо становища жінок Ук раїни. Тим самим він успішно вико нує свою місію, яка записана в ста туті організації – сприяння розбудові громадянського суспільства. Олена Моргун, æç ¥£ æ ç §ô £æç-åçç °¥æô ¢æí Ù æåô °¦› ¤ æå¥Ñ м. Дніпропетровськ

£æ¥£

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ПРОЕКТ ВІНРОК ІНТЕРНЕШНЛ "ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ" Вінрок Інтернешнл, американська неурядова організація, яка діє в Ук раїні з 1992 року згідно з угодою між Українським урядом та урядом США для реалізації проекту тех нічної та гуманітарної підтримки. Працює з третім недержавним сек тором України у сфері захисту прав жінок, попередження торгівлі жінка ми, розвитку жіночого лідерства, а також економічного розвитку жінок. Перший проект Вінрок Інтернешнл був спрямований на поштовх жіно чого руху в Україні і підсилення жіночих громадських організацій. В першу чергу ми мали низку прог рам грантів, що були спрямовані на те, щоб саме жіночі НУО отримали необхідне обладнання. Конкурс був достатньо широкий і значна кількість організацій змогла придба ти найнеобхідніше для своєї роботи – комп’ютер, принтер, ксерокс. Такі гранти ми давали один раз на рік саме на розвиток НУО. Також ми проводили тренінги і зустрічі для жіночих організацій, спрямовані на те, щоб обмінятися досвідом або сформувати групи, що могли б вис ловлювати спільні ідеї і їх реалізову вати. Проект був не дуже тривалий, але він дав поштовх громадським жіночим організаціям, під час ре алізації якого вони мали змогу отри мати підтримку, а також створити певну коаліцію організацій. Хочу більше закцентувати увагу на проекті, який ми реалізовуємо в Ук раїні уже п’ятий рік – проект “Попе редження торгівлі людьми”. Основ ним є те, що він реалізується не офіс Вінрок, а у співпраці з гро мадськими організаціями з регіонів. На початку проекту в 1998 році та ких міст було три: Львів, Донецьк та Дніпропетровськ. А уже через півтора року додалося ще чотири організації з Чернівців, Херсона, Рівного та Житомира. Загальна наз ва для усіх семи організацій – Центр “Жінка для жінки”. Чуючи цю назву, люди розуміють, що йдеться саме про напрямок роботи, пов’язаний з “Попередженням торгівлі”. Гро мадські організації можуть працю вати у інших проектах, але коли ми

говоримо Центр “Жінка для жінки”, ми маємо на увазі ту частину робо ти організацій, яка стосується ро боти у нашому проекті . При відборі учасників проекту були певні вимоги до кандидатів – це ор ганізації, які на той час мали напра цьований досвід, сталий розвиток, що допоміг би ефективно реалізо вувати цільову та фінансову допо могу, щоб організація вміла і знала, як організувати роботу Центру. Крім того, важливо було бачити ор ганізації, які змогли налагодити спів

центр, Житомир; НУО “Чайка”, Рівне; Чернівецький міський жіночий центр, Чернівці; Донецька обласна ліга ділових та професійних жінок, Донецьк; Західноукраїнський центр “Жіночі перспективи”, Львів; НУО “Успішна жінка”, Херсон). Другий етап конкурсу було дуже складно провести. По перше, з’явилося біль ше людей, які чули про проект, а по друге, нові організації, що стали партнерами, були частково підклю чені у мережу. На мою думку, кон курс був досить ґрунтовний.

Проекти Winrock International в Україні Проект попередження торгівлі людьми Проект “Громадські ініціативи” Проект економічного розвитку жінок

працю з місцевою владою, бо ре алізувати такі проекти, не долуча ючись до загальної роботи грома ди і не співпрацюючи з державою – неможливо. З тих організацій, що подавалися на участь у конкурсі, ми відібрали найбільш потужні організації з різних регіонів України. Як вже каза ла, спершу було обрано з трьох найбільших міст, бо на початку про екту розглядалися тільки великі міста. На другому етапі ми розгля дали міста, що також представляти муть обласний рівень, але менші за кількістю населення. (Жіночий інформаційно координаційний центр, Дніпропетровськ; Жіночий інформаційно координаційний

Насьогодні у Центрах відбувається робота з жінками у різних напрям ках. У першу чергу, кожен з них має комп’ютерні курси і програму допо моги у кризових ситуаціях до якої звертаються жінки, які маю певні проблеми стосовно домашнього насилля, або жінка має бажання їхати закордон і хоче порадитися, чи буде це легально, які ризики мо жуть виникнути під час поїздки. Та кож Центри мають гарячі лінії, куди люди звертаються з будь якого пи тання. Є клуби підтримки у яких про водиться волонтерська робота. Зви чайно, кожен Центр має й інші нап рямки: робота з громадськістю, з державними структурами, іншими ГО щодо вироблення спільних дій.

27 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИНА Проект “Попередження торгівлі людьми” є достатньо ефективним та успішним і це полягає не лише у роботі Центру, а у безпосередній роботі з пересічними громадяна ми. Будь яка людина може прийти у Центр і отримати певні послуги. Кур си, які проводить кожен з Центрів, мають відбірковий тур для учас ників, оскільки навчання у них про ходить безплатно. Категорія, на яку спрямована діяльність Центрів і Вінрок Інтернешнл – молоді дівчата, які можуть стати потенційними жертвами. У свою чергу, Вінрок Інтернешнл на дає Центрам у семи містах послуги у таких напрямках: програма нав чання фаховим навичкам (тут пе редбачені тренінги – як відкрити власну справу; лідерство; курси, які кожен Центр визначає окремо, переважно це ті питання, що є найбільш важливими у цьому регіо ні); юридичні консультації (захист прав жінок, які належать до групи ризику; постраждалі від торгівлі та від домашнього насилля люди; пра цевлаштування в Україні та закор доном); допомоги у розшуку зник лих закордоном; захист власних прав на робочому місці). Успіх проекту залежить від того, яких партнерів ми обираємо. Якщо це надійні організації, якщо це люди, які не тільки працюють заради про цесу, але і заради втілення своїх ідей і сподівань, їм подобається ро бота і вони прихильники цих ідей, тоді результати будуть дуже гарні. Також ми дивимося, щоб ор ганізації, маючи відповідні навички, розвивалися і ставали демократич нішими у спілкуванні, щоб у їхній ро боті був присутній творчий дух. Для цього Вінрок проводить тренінги зі створення команди, навчання для тих людей, які працюють тренера ми, спільні зустрічі координаторів програм, слідкує, щоб організації не лише розвивалася самостійно, але й мали змогу обмінюватися інформацією між собою. Кожна ок рема організація має свій успіх, як що порівняти, як вони починали працювати раніше і їхній теперішній стан – можна побачити значний розвиток. Людмила Безсонова, æ çå æí¢ æ¢“æ¦ м. Київ

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ З РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС–ОСВІТИ Система освіти в Україні, що в мину лому підтримувала централізовану економіку, у теперішній ситуації пот ребує глибокої трансформації. Динамічний розвиток бізнесу у кон тексті глобалізації вимагає відпо відних змін і у системі менеджмент ту бізнес освіти. Ці зміни вимагають постійної адаптації, ризику, значних інвестицій, спільного проведення досліджень, що спрямовані на роз виток та реалізацію нових навчаль них програм.

жавних вищих навчальних закладів і бізнес шкіл та 3 навчальних підпри ємства. Регіональна структура Асо ціації загалом відповідає регіональ ній мережі вищої школи України. Засновники Асоціації репрезенту ють 14 з 27 регіонів України. Головою Ради УАРМБО було обрано Ніну Ми колаївну Ушакову, професора, пер шого проректора Київського націо нального торговельно економічного університету.

Наведу кілька характерних рис ук раїнської менеджмент та бізнес освіти: практична складова в навчаль ному процесі (кейс метод, си туаційний аналіз, інтерактивні методи навчання); акцент на систематизації знань та навичок, що необхідні фахівцю в бізнесі; трансляція та адаптування кра щого світового досвіду. Варто зазначити, що саме галузь ме неджмент та бізнес освіти повинна акумулювати нові тенденції у розвит ку науки та бізнесу, донести ці знан ня і технології до вітчизняних ком паній. Один чи два вищі навчальні заклади (далі ВНЗ) ніколи не змогли б самостійно виконати критичні зміни та реформувати цілу систему освіти. З метою виконання складних зав дань, спрямованих на вдосконален ня бізнес та менеджмент освіти, введення нових високих стандартів якості, зусилля усіх навчальних зак ладів мають бути сконцентрованими та скоординованими.

Саме така ситуація стала стимулом для створення Української асоціації з розвитку менеджменту та бізнес освіти (далі УАРМБО), яку було зас новано 11 липня 2002 року на засіданні Установчого з’їзду, в ро боті якого взяли участь представни ки 36 ти ВНЗ та бізнес–шкіл країни. У лютому 2003 року до Асоціації приєдналися ще вісім навчальних закладів. Таким чином, насьогодні УАРМБО складається з 44 ор ганізацій членів. З них 24 – державні вищі навчальні заклади, 17 – недер

Ніна Миколаївна Ушакова, професор, пер ший проректор Київського національного тор говельно економічного університету

Ніно Миколаївно, що ж об’єднує такі несхожі між собою навчальні заклади: економічні, класичні, технічні, національні університети і невеликі приватні заклади?

Нас об’єднує те, що всі ми пра цюємо в дуже динамічній сфері ме неджменту та бізнес освіти. Звичай но, кожний заклад має багато влас них проблем і завдань, але існує й чимало точок дотику, коли потрібно поєднати зусилля для створення умов стійкого розвитку нашого сек тору освіти. Ніна Миколаївно, відомо, що Ви очолюєте науково–методичну комісію з менеджменту науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Чи не виникає загроза дублювання функцій між науково-методичною комісією та новоствореною Асоціацією?

Думаю, що такої загрози не існує. Функції науково методичної комісії та інтереси Асоціації щільно стика

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИНА ються лише в питаннях розробки державних стандартів вищої освіти у галузі менеджменту. Але це ство рює небачені раніше можливості залучення широкої освітянської гро мадськості до розробки, обгово рення та удосконалення держав них стандартів. Від цього спільна справа тільки виграє, до того ж з’явиться реальна можливість вра хувати досвід і пропозиції тих нав чальних закладів, які не представ лені в науково методичній комісії. А які наміри має УАРМБО щодо розвитку своєї діяльності ?

Асоціацією схвалено основні нап рямки роботи на 2003 рік. По пер ше, існує гостра потреба в розвитку системи підготовки та підвищення кваліфікації викладацьких кадрів для закладів менеджмент і бізнес освіти. По друге, гостро постає проблема моніторингу ринку праці і кар’єри випускників, налагодження зв’язків з численними професійними асоціаціями, а також із зарубіжни ми та міжнародними асоціаціями навчальних закладів бізнес освіти. Наше суспільство досі з недовірою ставиться до технологій сучасного менеджменту та їхніх носіїв – менед жерів. Лише в 2002 році в Україні офіційно визнано професію “ме неджер”, хоч загальновідомо, що

ДоВідка: Українська асоціація з розвитку мене джменту та бізнес освіти (УАРМБО) – це добровільний союз освітніх уста нов, що створений для задоволення спільних потреб його членів, а також індивідуальних потреб професійного розвитку. Засади створення: об’єднання вищих навчальних закладів є критичним фактором для досягнення успіху навчальни ми закладами та їхніми виклада чами, як каталізатор більш ди намічного професійного розвитку; об’єднання бізнес шкіл та вищих навчальних закладів з менедж менту є вкрай необхідним для Ук раїни та українського бізнесу, як показник професійної співпраці та зрілості спеціалізованих науко во консультаційних та освітніх по слуг для підприємств та організа цій України. Місія: інтеграція зусиль освітніх установ та бізнес середовища для впроваджен ня в Україні сучасних ефективних уп равлінських і навчальних технологій.

професійні управлінці є рушійною силою розвинених економік. Асо ціація повинна апробувати та про пагувати новітні менеджерські ідеї, бо їхня привабливість гарантує нав чальним закладам гарних студентів, а державі – успішних провідників. Ніно Миколаївно, а чи планується розширення Асоціації?

Сьогодні в Україні близько 250 нав чальних закладів працюють у сфері менеджмент та бізнес освіти, тому наша Асоціація має значні перс пективи зростання. А куди треба звертатись навчальним закладам, які прагнуть стати учасниками УАРМБО?

Можна звертатись безпосередньо до адміністративного директора Асоціації, пані Ірини Бєляєвої, до мене або інших членів ради УАРМ БО. До речі, до її складу також вхо дять ректор Київського інституту інвестиційного менеджменту Ярос лав Головко, ректор Міжнародного інституту бізнесу Михайло Крікунов, проректор Одеського державного економічного університету Анатолій Ковальов, декан Харківського на ціонального університету імені В.Н. Каразіна Лариса Крупська, про ректор Інституту економіки та права “КРОК” Олег Шаров, директор

Члени Асоціації: юридичні особи, які залучені у сферу бізнес та менеджмент освіти, та мають змогу приймати незалежні фінансові рішення. Цілі: покращення робочого середови ща українських вищих навчальних закладів, що пропонують бізнес та менеджмент освіту, тренінги та бізнес послуги; розробка стандартів якості та про цесів оцінки, що спрямують розви ток навчальних закладів, програм та викладачів у напрямку до досяг нення міжнародних стандартів; сприяння розвитку національних та міжнародних партнерств між освітньою та діловою сферами; підтримка розвитку бакалаврсь ких, магістерських програм з ме неджменту та навчальних бізнес та менеджмент програм для керівників. Завдання: захист прав та інтересів членів Асоціації, включаючи законодавчі та правові гарантії їх діяльності, ло біювання інтересів членів Асоціації;

Львівського інституту менеджменту Петро Яницький, президент Ук раїнської Фундації мене джменту Володимир Заболотний, ректор Вищої школи бізне су – Інституту економіки та менеджменту Анатолій Ми хайловський. Потрібно за значити, що УАРМБО тіс но співпра цює з проек том “Бізнес менеджмент освіта в Украї ні”, що викону ється за кошти Агентства США з міжнародного розвит ку під керівництвом Мін несотського Університету та Міжнародною благодійною органі зацією “Консорціум із удоскона лення менеджмент освіти в Україні”. Також планується залучити до діяль ності провідні закордонні асоціації, які працюють в галузі менеджмент і бізнес освіти. Ірина Бєляєва, ²å ôÖæè™åô ôèç ô › à çà ¥íå® §¢æ¢°¤§¢æí® íô м. Київ

àæ¢è-çè í¥

формування сфери професійного спілкування та розвитку бізнес– і менеджмент–освіти в Україні; сприяння утвердженню взаємної поваги, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між членами Асоціації та органами державної влади та управління; сприяння підвищенню кваліфікації і професіоналізму спеціалістів бізнес– і менеджмент освіти; розробка принципів і механізмів створення та забезпечення висо ких стандартів якості бізнес і ме неджмент освіти; підвищення інформованості суспільства про роль та пропо зиції сфери бізнес та менедж мент освіти в Україні; інформаційне забезпечення членів Асоціації, суспільства та бізнесу.

АДРЕСА: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 21/12, кв.35 Тел./факс: (044) 253 6618, 254 0801, 254 0842 Електронна пошта: info@uamdbe.org.ua або belyaeva@bmeu.org.ua Інтернет сайт: http://www.uamdbe.org.ua

29 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАШІ ДІЇ

КОНКУРС "ВОЛОНТЕР РОКУ 2003" Центр волонтеріату "Добра Воля", Ресурсний центр "Гурт" та Головне управління з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації проводять конкурс "Волонтер року 2003" для волонтерів та організацій, що працюють у м. Києві. Конкурс "Волонтер року" про водиться вже втретє. У минулих ро ках було визначено номінантів у та ких категоріях, як: соціальний захист населення, правозахисна діяль ність, освіта та виховання, молодіж ний рух, охорона здоров'я, культу ра, спорт та туризм, керівник волон терської програми, конкурс творів есе. Конкурс проводиться з метою пуб лічного визнання праці волонтерів у громадських, благодійних та дер

жавних організаціях міста Києва, ви словлення подяки людям, які відда ють свій час, знання, сили, енергію, вміння та наснагу, працюючи на ко ристь суспільства. До участі у конкурсі запрошуються окремі особи, громадські та бла годійні організації, державні устано ви, навчальні та наукові заклади. Для участі у конкурсі потрібно за повнити заявку відповідного зразка, що розглядатиметься у двох кате горіях індивідуальні заявки та опис проекту/програми. Останній термін подання заявок 21 листопада 2003 року. Аплікаційні форми можна отримати в офісі Центру волонтеріату "Добра

Воля" за адресою: 02183, м. Київ, б р Перова, 56 (приміщення Центру со ціальних служб для молоді Дні провського району), на веб сайті Центру волонтеріату "Добра Воля": http://www.volunteering.org. ua та Ресурсного центру Гурт http:// www.gurt.org.ua або надіславши запит на адресу: vckyiv@ukrpack. net з поміткою "Конкурс Волонтер року 2003". За додатковою інформацією звер тайтеся до Антоніни Гривко за тел. (044) 512 0171 та 512 2348.

ВОЛОНТЕРСЬКА ПРАЦЯ ВАРТА ВИЗНАННЯ !!!

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ "ВОЛОНТЕР РОКУ - 2003" Організатори Зважаючи на важливий внесок волон терської праці у суспільний розвиток, Центр волонтеріату "Добра Воля", Ре сурсний центр "Гурт" та Головне управ ління з питань внутрішньої політики Ки ївської міської державної адміністрації проводять конкурс "Волонтер року 2003". Мета Конкурс проводиться з метою публічно го визнання праці волонтерів у гро мадських, державних та комерційних організаціях міста Києва, висловлення подяки людям, які віддають свій час, знання, сили, енергію, вміння, наснагу, працюючи на користь суспільства. Загальні положення Даний документ визначає умови участі у конкурсі, категорії, критерії та сфери визначення переможців, процедуру проведення конкурсу. Останній термін подання заявок 21 листопада 2003 року. Учасники конкурсу До участі у конкурсі запрошуються ок ремі особи, громадські організації та благодійні фонди, державні установи, навчальні та наукові заклади, бізнес структури м. Києва. Для участі у конкурсі потрібно заповнити заявку відповідного зразка. Заявки розг лядатимуться у двох категоріях індивіду альні заявки та опис проекту/програми. Право номінації особи, проекту/програ ми на участь у конкурсі мають гро

мадські організації та благодійні фонди, державні установи, навчальні та наукові заклади, засоби масової інформації, бізнес структури. Кандидат (людина чи організація) може також подати заявку особисто. Критерії визначення переможців: користь для місцевої громади вплив на зміни, що відбулися внаслідок проекту/програми чи діяльності волонтера залучення місцевих ресурсів інноваційність При розгляді індивідуальних заявок Відбіркова комісія особливу увагу звер татиме на: користь для громади особисті досягнення рівень залучення до волонтерської діяльності При розгляді проектів/програм Відбірко ва комісія звертатиме увагу на те, чи проект/програма: має високий рівень впливу на місцеву громаду підвищує розуміння та роль волон терської праці у суспільстві сприяє залученню якнайбільшої кількості людей до волонтерської діяльності Сфери визначення переможців: кращий волонтер/програма/про ект у сфері соціального захисту на селення кращий волонтер/програма/про ект у правозахисній діяльності

кращий волонтер/програма/про ект у сфері освіти та виховання кращий волонтер/програма/про ект у сфері розвитку міжнародного співробітництва кращий волонтер/програма/про ект у сфері молодіжного руху кращий волонтер/програма/про ект у сфері культури кращий волонтер/програма/про ект у сфері спорту та туризму кращий волонтер/програма/про ект у сфері охорони здоров'я кращий волонтер/програма/про ект у сфері охорони навколишнього середовища кращий менеджер/керівник волон терської програми У кожній з номінацій окремо розглядати муться індивідуальні заявки та номіновані проекти/програми. Відбіркова комісія залишає за собою право об'єднувати номінації у разі недостатньої кількості поданих заяв. Порядок проведення конкурсу Для участі у конкурсі кандидатам не обхідно заповнити заявку відповідного зразка. Відбіркова комісія розглядає заявки і визначає переможців на засіданні 26 листопада 2003 року. Оголошення ре зультатів конкурсу та винагородження переможців відбудеться у грудні 2003 ро ку. Про час та місце церемонії нагород ження буде повідомлено додатково.

Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ВАША ДУМКА

ЩО ТАКЕ "ВОЛОНТЕР РОКУ"? інтерв'ю з учасниками конкурсу 2002 року Конкурс „Волонтер року” прово диться уже третій рік поспіль. Його учасниками були представники гро мадських та благодійних ор ганізацій різного спрямування: мо лодіжні, екологічні, правові, жіночі, волонтерські. Цього року організа тори конкурсу вирішили поцікавити ся в учасників конкурсу, що ж послу гувало поштовхом взяти участь у кон курсі, у чому він був корисним, що можна покращити у його прове денні та, найголовніше, їхні поба жання цьогорічним учасникам. На наші запитання відповідали предс тавниці Київських організацій: Дарія Спіжева (президент Учнівської ор ганізації “Нова генерація лідерів” Центру позашкільної роботи Свято шинського р ну м. Києва), Марта Бліхар (Благодійний фонд “Карітас Київ”), Ірина Конченкова (Директор Школи рівних можливостей), Марія Басіста та Олена Савченко (Бла годійний фонд “Карітас Київ)”. 1. Як Ви дізналися про можливість брати участь у конкурсі “Волонтер року 2002”? Дарія Спіжева ² æ è™åô ç ôæ àô › Ùéç ô ¢æ¢ ô › ¦ °¢ Ñ ¢æí ® ßçàô“å ¦™æçÖ ç çí¥ õ ›íç“¥æè™åç ç -æ®

Коли проходив минулорічний кон курс, я навчалася в Міжнародній школі рівних можливостей (щоб потім створити її осередок при Центрі позашкільної роботи). Ди ректор Центру позашкільної роботи Конченкова І.Є., запропонувала мені взяти в ньому учать, а пізніше я прочитала про таку можливість в одній з київських газет. Марта Бліхар ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° Ù ô íôè- ¥Ö Ñ

Мене запросили взяти участь у цьо му конкурсі. Та оскільки я довго пра цювала і була керівником проекту я не могла бути учасницею конкурсу. Але потім погодилася бути добро вольцем, волонтером і віддала свою посаду молодшим. І вже в якості во лонтера брала участь у конкурсі “Волонтер року 2002”. Марія Басіста, Олена Савченко ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° Ù ô íôè- ¥Ö Ñ

До нас в організацію прийшло

повідомлення і ми вирішили спробу вати. ¾¥ ¢åíç

ïåç¦¥

Ірина Конченкова æ¥ §ç¤¦¥ çèí¢£

Про конкурс ми дізнаємося з інфор мації в бюлетені “ГУРТ”. 2. Що спонукало Вас взяти участь у конкурсі? Дарія Спіжева ² æ è™åô ç ôæ àô › Ùéç ô ¢æ¢ ô › ¦ °¢ Ñ ¢æí ® ßçàô“å ¦™æçÖ ç çí¥ õ ›íç“¥æè™åç ç -æ®

По перше, волонтерська діяльність – це те, чим займаються наші діти, чим вони живуть. Ми хотіли презенту вати свою діяльність (адже на кон курсі мають бути представлені ре зультати нашої роботи) та поширити інформацію про нашу організацію. А по друге, кожен член нашої організації стоїть на позиції активно го громадянина, а участь у конкурсі “Волонтер року” – це вже активність, тому що ми заявляємо про себе та про наші досягнення. Марта Бліхар ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° Ù ô íôè- ¥Ö Ñ

Якщо говорити відверто, то своєю участю я хотіла показати приклад іншим, заохотити їх до добровільної праці. . Марія Басіста, Олена Савченко ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° Ù ô íôè- ¥Ö Ñ

По перше, значну роль відіграла на ша цікавість, а по друге, наша во лонтерська праця відрізняється тим, що ми – перукарі. Тому ми хотіли презентувати свою діяльність і, мож ливо, перейняти досвід інших. ï å ç¦ô

Ірина Конченкова æ¥ §ç¤¦¥ çèí¢£

Брати участь у конкурсі нас спону кала волонтерська робота, яка ле жить в основі всієї діяльності ШРМ. 3. Чим, на Вашу думку, корисний конкурс “Волонтер року”? Дарія Спіжева ² æ è™åô ç ôæ àô › Ùéç ô ¢æ¢ ô › ¦ °¢ Ñ ¢æí ® ßçàô“å ¦™æçÖ ç çí¥ õ ›íç“¥æè™åç ç -æ®

Я думаю, що такий конкурс перед бачає започаткування та реалі зацію соціально значущих програм і

проектів, залучає до активної участі у громадській роботі, захищає пра ва та ініціативи юнацтва. Можливо, хтось почує про такий конкурс, зацікавиться і це розвиватиме в ньо го творчий потенціал. Взагалі, про ект “Волонтер року” – це не тільки визнання волонтерського руху, а й інформування та залучення до ньо го. До позитивів я б віднесла те, що такий конкурс стимулює розвиток та реалізацію лідерського по тенціалу людини у різних сферах життєдіяльності, навчає, як розвину ти та вдосконалити організацію дозвілля. Марта Бліхар ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° Ù ô íôè- ¥Ö Ñ

Як я розумію, то цей конкурс дуже корисний тим, що він інформує про добровільну працю, про допомогу іншим, адже така праця повинна бути корисною за будь яких обста вин. Марія Басіста, Олена Савченко ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° Ù ô íôè- ¥Ö Ñ

Це своєрідна духовна підтримка і, як ми вже говорили, обмін досвідом. ï å ç¦ô

Ірина Конченкова æ¥ §ç¤¦¥ çèí¢£

Це надзвичайно корисний конкурс, бо він стимулює до творчої праці, нових здобутків, нових ідей. Конкурс означений як важлива віха в усіх планах дій учасників та учасниць Школи рівних можливостей. Аналіз нашої щорічної участі в конкурсі свідчить, що волонтерська робота та її оцінка піднімає престиж волон тера/волонтерки, допомагає в нав чанні і подальшій діяльності. Для нас усіх велика честь і гордість бра ти участь у конкурсі “Волонтер ро ку”. 4. Що б Ви порадили цьогорічним учасникам конкурсу? Марта Бліхар ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° ¶ ô íôè- ¥Ö Ñ

Я лише побажаю всім волонтерам, щоб вони віддавали свій час, свою працю, свої сили не тільки на ко ристь своєї організації, а й на ко ристь нашого суспільства, і нехай вони не бояться презентувати свою діяльність!

31 Äîáðà Âîëÿ ¹6, 2003

ДИВИСЬ Марія Басіста, Олена Савченко ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° ¶ ô íôè- ¥Ö Ñ

Перш за все терпіння, участі і пере моги.

ВСЕ ПРО ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ

5. Ваші побажання та пропозиції організаторам конкурсу? Дарія Спіжева ² æ è™åô ç ôæ àô › ¶éç ô ¢æ¢ ô › ¦ °¢ Ñ ¢æí ® ßçàô“å ¦™æçÖ ç çí¥ õ ›íç“¥æè™åç ç -æ® §. ¥ ô

Це чудовий конкурс, але, на жаль, про нього дуже мало інформації серед неурядових організацій. Окрім того, хотілося б побільше зна ти про діяльність інших організацій, їхні програми та співпрацювати з ни ми. Марта Бліхар ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° ¶ ô íôè- ¥Ö Ñ

Доброзичливого ставлення до пра ці та великих успіхів. Марія Басіста, Олена Савченко ¸¦ô ç° £æ¥£ çæ° ¶ ô íôè- ¥Ö Ñ

Нам дуже сподобалося, що мину лого року на конкурсі винагороджу вали дійсно достойних, все було на вищому рівні, так тримати! Шкода тільки, що ми, волонтери, дізнаємо ся один про одного і про діяльність один одного лише на таких заходах. Цього року обов’язково будемо брати участь у конкурсі “Волонтер року” знову! ï å ç¦ô

Ірина Конченкова æ¥ §ç¤¦¥ çèí¢£

Дякуємо за таку потрібну велику ро боту. Інтерв’ю провела Антоніна Гривко, Центр волонтеріату „Добра Воля” м. Київ

Мережа центрів во лонтеріату з вересня цього року відновила в и п у с к електрон ного бюле теня “Все про волонтерство в Украї' ні”. Мета бюлетеня полягає у тому, щоб донести корисну інформацію про розвиток волонтерського руху в Україні до працівників громадських та державних організацій. Якщо Ви працюєте з волонтерами та ба жаєте постійно бути в курсі подій волонтерської роботи, у Вас з’яви лась реальна можливість поділити ся напрацьованим досвідом та інформацією, труднощами та проб лемами, що виникають. Через те, що бюлетень містить різноманітну інформацію про події волонтерського руху, які відбува ються в Україні, питання волон терського менеджменту, вакансії для волонтерів, кожен зможе отри мати щось корисне для себе. Організаціям, що працюють з во лонтерами, бюлетень допоможе обмінюватися практичним досві дом, методиками, шукати партне рів, відвідувати різноманітні волон терські заходи. А всі охочі зможуть ближче дізнатися, що таке волон терський рух, і які його практичні до сягнення. Бюлетень складається з кількох рубрик. У “Календарі подій” та “Но винах” Ви дізнаєтесь про події во лонтерського руху, а також зможе те анонсувати свою діяльність. Руб

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 554 1052 eOmail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

рика “Волонтерський менеджмент” у кожному номері має різну темати ку. В ній обговорюються найак туальніші проблеми волонтерства у формі запитання відповідь. Ви та кож маєте можливість знаходити нових волонтерів або шукати волон терську роботу (рубрика “Пропо зиції”). Рубрика “Ресурси” допомо же ознайомитися з різноманітними виданнями, Інтернет ресурсами, організаціями та фондами, які підтримують волонтерські ініціативи.

Бюлетень виходить в електронному вигляді один раз на місяць та роз повсюджується безкоштовно. Якщо Ви зацікавились і бажаєте його отримувати, надішліть, будь ласка, запит на електронну адресу vcyiv@ukrpack.net з поміткою "Під писка на бюлетень". З попередніми номерами бюлетеня Ви можете ознайомитись на Інтернет сайті Центру волонтеріату "Добра Воля" http:// www.volunteering.org.ua. Люсьєна Іршенко, ¢æí ç¦çæ¢í ôí® Ù¾ç ô ç¦›Ñ м. Київ

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573O30O73, 574O02O36 Наклад 500 прим. Зам. 3O49