Журнал "Добра Воля", №26, 2003 by GURT Resource Centre

№7 (26), 2003

Äîáðà ÂÎËß

жовтень грудень

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ» Етика і бізнес – чи є щось спільне? ст.4 Етика і право – чи існує баланс? ст.7

Результати конференції “Етичні засади діяльності організацій громадянського суспільства в Україні” ст.8 Як Македонія етичний кодекс приймала.. ст.14 Чи можливий розвиток професійної етики в Україні?.. ст.16 Як розробляли етичний кодекс журналісти?.. ст.20 Що вирішує соціальна преса?.. ст.21 Що потрібно знати, працюючи з безпритульними?.. ст.24 Чи чесні ми перед волонтерами?.. ст.26

≈“» ¿ ‰≥ˇÎ¸ÌÓÒÚ≥ ÌÂÛˇ‰Ó‚Ëı Ó„‡Ì≥Á‡ˆ≥È

∆”–Õ¿À

˜ËÚ‡ÈÚÂ Û ˆ¸ÓÏÛ ‚ËÔÛÒÍÛ ìƒ¬î Тетяна Вахненко ДУМКИ ЩОДО ЕТИКИ ВИКОРИСТАННЯ І ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ........................................................................................................................................3 Віктор Котусенко ЩО ТАКЕ ЕТИКА БІЗНЕСУ.........................................................................................................................4

ВИДАВЦІ:

Ігор Баб’юк ЕТИЧНІ ЗАСАДИ В РОБОТІ ГРОМАДСЬКИХ ПРИЙМАЛЕНЬ.................................................................6 Олександр Винников ЕТИЧНІ НОРМИ: ВИДИ ТА КОЛІЗІЇ..........................................................................................................7 МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ"........................................................................................8

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”

та

Пьотр Іщенко ЕТИКА БЛАГОДІЙНОСТІ.........................................................................................................................12 ГЛОСАРІЙ ЕТИЧНИХ ТЕРМІНІВ...............................................................................................................13

Зоран Стойковський ДОСВІД МАКЕДОНІЇ У РОЗРОБЦІ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ ДІЯЛЬНОСТІ.......................................................................................................14 Едем Усманов ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ І НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ В РОБОТІ УКРАЇНСЬКИХ НУО.........................................................................16

Центр волонтеріату “Добра Воля”

за фінансової підтримки

Інтерв'ю з Нодаром Хананашвілі "…ПЕРШИМ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НЕ ТОЙ, ХТО ШВИДШЕ ЗА ВСІХ БІЖИТЬ, А ТОЙ, ХТО ЙДЕ СВОЇМ ШЛЯХОМ.........................................................................18 Ангеліна Солдатенко СТРУКТУРУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЧИНАЄТЬСЯ ЗІ СПІЛЬНОГО СТВОРЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ІСНУВАННЯ...........................................................20 Олександр Галяс ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПРЕСИ..........................................................................21 Інтерв'ю з Михайлом Кашиним ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ТРЕНЕРСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ......................................................................22 Анастасія Анохіна ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З БЕЗПРИТУЛЬНИМИ В ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ ОБ'ЄДНАННІ ГРОМАДЯН "НАРОДНА ДОПОМОГА".........................................................................24

Фонду Чарльза Стюрта Мотта (США) у рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив” Редакційна колегія:

Надія Майорова ЕТИЧНА ПОЛІТИКА НЕДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО ПРАЦЮЄ З РОЗУМОВО ВІДСТАЛИМИ КЛІЄНТАМИ ТА ЇХНІМИ РОДИНАМИ.....................................................................................................25 Василь Назарук ДАВАЙТЕ БУДЕМО ЧЕСНИМИ ПЕРЕД СОБОЮ І ВОЛОНТЕРАМИ....................................................26 Геннадій Марушевський ЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИЙНЯТИХ РІШЕНЬ: РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.....................................................................................................28

Тетяна Вахненко Василина Дибайло Василь Назарук Ольга Полонська Вадим Святненко

Ярослав Демченков ЧИ РЕАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ РОБОТИ УРЯДОВЦІВ З ТРЕТІМ СЕКТОРОМ, ЩО БАЗУЮТЬСЯ НА ЕТИЧНИХ ПРИНЦИПАХ?...................................................................................30

Дизайн та верстка: Маріанна Войцицька

ПЕРЕВІРТЕ ОНPЛАЙН НАСКІЛЬКИ ЕТИЧНА ВАША ОРГАНІЗАЦІЯ...........................................................................................35

Фото на обкладинці: Маріанна Войцицька  2003

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей

Поліна Нестеренко ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НУО УКРАЇНИ (ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ НУО УКРАЇНИ В 2002 РОЦІ)...........................................34

При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОБРИДЕНЬ ВСІМ

ДУМКИ ЩОДО ЕТИКИ ВИКОРИСТАННЯ І ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ Тетяна Вахненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ За привласнення чужих думок мого однокурсника позбавили можливості слуP хати предмет. За кордоном за це звільP няють з університету . А ще з кимось P судяться...

Говорячи про інформацію, а тим більше суспільну, представникам громадських організацій потрібно зважати на те, яку роль відіграє інформація у житті людей, для яких ми її виробляємо чи поширюємо. І не лише факт поширення інформа ції, але й наш підхід до її розповсюд ження. Наскільки виважено і грамот но ми підходимо до її обробки і дру ку? Чи завжди ми узгоджуємо наші дії з авторами інформаційного про дукту? Чи завжди поширюємо ін формацію для інших, якщо бачимо, що можемо і самі з неї скористати ся? Тобто, виникає “подвійний бік медалі” під назвою інформація: ми продукуємо ми використовуємо. Ситуація з плагіатом, привласнен ням чужих думок, ідей чи продукції була можлива у часи суцільного контролю над інформацією, коли було не важливо авторство, коли ві талося саме висловлювання. Пере буваючи під тиском цього стереоти пу, ми довго мовчали, сподівалися, що прийде час, і у людей з'явиться розуміння авторського права чи, принаймні, поваги до людини, яка є творцем інформаційного продукту. Розмови про етику використання ін формації серед журналістів ми

чуємо мало не щодня. Про це пишуть газети, розповідає телебачен ня. А чи ми, претенденти на творення громадян ського суспільства, зав жди дотримуємося еле ментарної поваги до лю дей, які інформують нас, розміщують повідомлен ня на своїх Інтернет сай тах, чи розсилають пош тою? Останнім часом тенденція до "оригінальності" ідей та "первин ності" інформації почала дивувати. Ми просто заходимо на сайт, копію ємо інформацію і навіть не змінюючи шрифт, залишаючи форму і стиль, вставляємо у потрібний нам формат і видаємо за свій інформаційний продукт. Коли автором первинного продукту є хтось інший, така ситу ація сприймається більш менш спокійно, але коли приходить інфор маційний листок, один в один зідра ний, не побоюся цього слова, з Ва шого власного продукту опуска ються руки щось робити і виникає бажання написати гнівного листа і почати судитися. Прикладів безліч, і хто це робить, чи таючи ці рядки, сподіваюся, відчує докори сумління. Тому я не буду ще раз цитувати і наводити тут прикла ди явного плагіату. На це є Міжна родний правозахисний проект “Чорний список”(www.blackpage. com.ua) Зі свого боку я б попросила усіх, хто стикається з такими випадками, збирати ці матеріали (ваш оригінал і "творіння"), писати листи таким лю дям, спочатку чемно пропонувати посилатися на джерело, якщо не допоможе, вивішувати прецеденти на своїх сайтах, друкувати у видан нях, інформувати ширше коло гро

мадськості. Таким чином ми розпоч немо з громадських організацій ви ховувати наше суспільство поважа ти інших людей та шанувати їхню працю. Звичайно, потрібно почати з себе, переглянути свою діяльність, якщо такі випадки траплялися, зробити перший крок вибачитися і надалі просити дозволу на використання інформації у авторів. Якщо вони від мовлять нічого страшного, у них на це є свої причини. Також треба па м'ятати, що не посилаючись на джерело, ми тим самим, наражає мо себе на втрату сьогоднішніх та потенційних партнерів, клієнтів і до норів. На сторінках нашого журналу ми спробували зібрати різні приклади, де можуть виникати проблеми з етикою. Це не лише використання інформації, але й робота всередині організації, з клієнтами й специфіч ними групами. Особлива подяка проекту “Мере жа громадянської дії в Україні” (ISC/UCAN) за люб’язно надані до повіді й напрацювання робочих груп під час міжнародної конфе ренції “Етичні засади діяльності ор ганізацій громадянського суспільст ва”, а також усім, хто долучився до спільної праці над журналом.

3 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА

ЩО ТАКЕ ЕТИКА БІЗНЕСУ Віктор Котусенко, Національний університет “КиєвоPМогилянська Академія” Міжнародний Християнський університет м.Київ

Одним з найпоширеніших жартів з приводу етики бізнесу, який набув світового розповсюдження, стало міркування про те, що поняття "етика бізнесу" є оксюмороном # суперечливим у самому собі поєднанням слів, щось типу "мокрого вогню" чи "швидкої черепахи". В кожному жарті, як відомо, є доля жарту, все інше правда. Цей жарт відображає “голу” правду про те, що в цілому світі бізнес# діяльність асоціюється якщо не з жорстокою, то, принаймні, з жорсткою поведінкою її суб'єктів по відношенню одне до одного. Мовляв, як узагалі можна вести мову про етику в умовах конкуренції, боротьби за виживання, пресингу з боку владних структур і т. д.?

В основі таких спотворених підходів, як завжди, лежать неправильні уяв лення як про смисл бізнесу взагалі, так і, тим більше, про етику. Врешті, десь на рівні здорового глузду ми всі розуміємо, що для зростання ефек тивності бізнес діяльності слід "доб ре ставитися до людей", принаймні, до деяких з них. Бізнес, який в прин ципі базується на довірі, завжди за лишається соціальною діяльністю тобто, неодмінно здійснюватиметь ся між людськими особистостями, які завжди цінуватимуть турботу, дружбу, чесність тощо.

ципі, що завгодно, а в об'єктивному значенні благом для неї буде лише те, що відповідає її "природі", як відо мо з філософської спадщини. Нап риклад, природно людині потрібна певна кількість їжі, чуттєвих насолод, речей для володіння (що відбира ють час) і т. д., і ця кількість ніколи не є нескінченною, хоча й різною для природно різних людей. Саме для визначення цієї кількості людині дається розум згідно з класичним уявленням мудрість полягає у ро зумному розпорядженні речами (благами).

Загалом кажучи, людські особис тості, як вчить філософія, наділені цінностями (будь що, що ми виз наємо як варте), структурованими в "кодекси цінностей". Дехто навіть вчить, що саме ті цінності, які ми приймаємо, роблять нас тією чи іншою особистістю. І навпаки, без цінностей неможливо навіть уявити людину. Кожен з нас має набір того, що вважає "добрим". Без уявлення про вартість ми навіть не починаємо діяти за кожним людським актом можна завжди віднайти уявлення про "благо", яке й змушує людину діяти певним чином. Тобто, людина і пальцем не поворухне, якщо не ба читиме за цією дією якогось блага. Це означає, наприклад, що і пали ти, і їсти, і пити горілку, і допомагати немічним, і писати закони, і працю вати, і займатися спортом, і жертву вати собою, і т. д. люди будуть лише тоді, коли бачитимуть за цим якесь благо, передусім для самих себе, потім для своїх близьких, і т. д. аж до рівня всього суспільства. Звичайно, виділяють суб'єктивний та об'єктив ний аспект блага. Суб'єктивно лю дина може вважати благом, у прин

Людська особистість, як вчить нас більшість мислителів, наділена та кож волею. Саме ресурси розуму та волі вона і має застосовувати для вибору мети власної дії і способу її досягнення. Розум має знання, воля свободу, і ці риси стають вирішаль ними в прийнятті рішення. Знання застосовуються розумом у різно манітних ракурсах для ознайомлен ня з ситуацією, перебору альтерна тив і вибору найкращої серед них, але сам вибір здійснює воля, що спонукає до початку, власне, дії. При цьому життєво важливо, щоб між діяльністю розуму та волі був мінімальний розрив, інакше людина приречена на "неефективність влас ної особистості", коли розум мисли тиме про щось одне, а в реальності дії особистості цим планам не відповідатимуть. У ситуаціях, близь ких до клінічних, людина в такому ви падку починає жити в мріях розуму, які не мають жодного відповідника в реальності. І навпаки, за умови на явності достатнього рівня слав нозвісної сили волі людина отримує здатність не лише пасивно прийма ти "удари долі", але й, застосовуючи

дані розуму, змінювати реальність на прийнятішу для себе. Подібні міркування, до речі, за аналогією можна застосувати на рівні фірми. Проте тут і з'являється перша проб лема. Те, що є прийнятним для ме не, необов'язково є прийнятним для тебе, як відомо з банального життєвого досвіду. Тобто, жодна людська воля, як виявляється, не має абсолютної свободи, бо сво бода однієї людини (чи групи лю дей у випадку колективних дій) об межена свободою іншої. Наслідок простий хтось має поступитися своєю свободою. Але чому хтось з них має це робити? І що робити у випадку двох (чи більше) егоїстів, коли жоден з них не хоче поступати ся? У цьому випадку найчастіше має місце своєрідна моральна су перечка, коли кожна зі сторін нама гається представити своє суб'єк тивне бачення блага як об'єктивне (прийнятне для всіх) і найбільш пра вильне. Життєвий досвід подібних суперечок, які в своїй більшості ли шаються нерозв'язаними до кінця, призводить деяких людей до т. з. етичного релятивізму, коли просто заперечується сама наявність будь якого об'єктивного блага. Про те вже сам процес моральної супе речки до певної міри спростовує етичний релятивізм, адже кожна зі сторін при цьому застосовує понят тя про об'єктивне благо, і без цього поняття, як виявляється, неможливо нікого переконати в своїй правоті, чи, тим більше, розсудити людей "по правді". До речі, потрібно правиль но розставити акценти закони (принаймні, створені людьми) у ви борі уявлення про об'єктивне благо не дуже допомагають, адже всі

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА вони були створені вже з огляду на певне уявлення про благо. Але залишається головне питання що ж таке це об'єктивне добро. Цим і займається етика, в євро пейському варіанті вже протягом двадцяти п'яти століть. Дисциплінар но етика є підрозділом філософії. І хоча термін іноді вживають і для поз начення "моральності", найчастіше під етикою мають на увазі вивчення (теорію) моральності. Етика бізнесу є однією з ряду "прикладних етик", таких, як етика мас медіа, біоетика і т. п. Вживаючи термін "прикладна етика", переважно мають на увазі те, що загальна теорія повинна прикладатися (застосовуватися) до конкретного типу людської діяль ності і слугувати критерієм її вивчен ня з точки зору моралі і розв'язання типових проблем. Але дуже часто процес має зворотній характер ти пові ситуації певного роду людської діяльності (такого, як бізнес) спону кають теоретиків до їхнього переос мислення і усвідомлення. Врешті решт, головною рисою філософії завжди лишатиметься створення (чи віднайдення) сенсу будь чого, що потрапляє в поле зору мислителя. Етика бізнесу, як відомо, є дуже мо лодою спеціальністю, і досі дуже багато людей схильні до скептично го бачення наслідків поєднання тео рії (чи, тим більше, практики) бізнесу з етикою як галуззю філософії. Про те, останнім часом цілий ряд фак торів призводить до все зростаючо го зацікавлення бізнесменів етични ми питаннями. Спостерігається інтенсивне зростання боротьби за інвес тиції, причому у світовому масш табі. Це призводить до зростання ролі інвестиційних фондів, які, у свою чергу, зацікавлені в додат кових гарантіях повернення своїх інвестицій з прибутком. Тому на буває поширення практика ство рення "кодексів етики бізнесу". Іноді такі кодекси підписуються однією компанією, іноді декіль кома, здебільшого ці документи не мають додаткової до існуючих нормативних актів юридичної си ли, але можуть означати для інвестора набагато більше, ніж десятки законів. Крім того, як ви являється, через "кодекс етики бізнесу", дотримання якого вима гають від кожного працівника компанії, можна дуже ефективно

формулювати місію фірми, її візії і способи досягнення стра тегічних цілей. Розвиток інформаційних техно логій (і пов'язаний з ним розвиток мас медіа) робить капітал все більш відкритим для контролю, і тому все важче стає назавжди приховати інформацію про махінації і т. п. Бізнес стає набагато враз ливішим від свого іміджу, а для його формування просто не обхідно "бути хорошим", чи, при наймні, таким здаватися а оскільки про це краще скажуть дії, то в якості профілактики від шизофренії все таки краще бути хорошим, а не лише таким зда ватися. Наприклад, останні гучні скандали навколо ряду великих американських компаній у своїй більшості стосувалися навіть не стільки порушень закону, скільки порушення принципів етики бізнесу, і як наслідок зруйнуван ня загальної довіри, якої досяга ли протягом десятків років. Релігійний та культурний плю ралізм (особливо останнім ча сом) призводить до зруйнування і розмивання уявлення про кри терій добра і зла (при цьому всі люди оперують цими поняттями), що саме по собі викликає зацікавлення в цих термінах та їхньому правильному викорис танні. Остання особливість дуже сильно формує особливості сучасної етики бізнесу: для більшості людей стає очевидною, з одного боку, необхід ність певної кодифікації етичних принципів сучасного світового біз несу, а з іншого неможливість вико ристати для цієї ролі жодну, навіть достатньо розвинену релігійну чи культурну платформу внаслідок то го, що жодна з таких платформ не має "культурної етичної монополії" на світовому рівні. Навіть незважаю чи на глобалізацію і зростання зацікавлення світу в американській етиці підприємництва, що своїми ко ренями сягає протестанської (зок рема, пуританської) етики. Тобто, сучасна етика бізнесу не може бути жодним моралізаторством чи про повідництвом, що, до речі, лише сти мулює в ній розвиток справжніх філософських рис внаслідок потре би апелювати до "загальнолюдської

раціональ ності", саме до того, що у філософії століття ми називалося "людською приро дою", основою якої залишається раціональне начало і того, що, власне і об'єднує всіх людей неза лежно від їхньої культурної прина лежності. Слід зауважити, що поєднання ети ки і теорії бізнесу відбулося вдало. Насьогодні етика бізнесу є до пев ної міри незалежною дисципліною, що використовує дані емпіричних і теоретичних досліджень практично всіх галузей сучасного бізнесу з метою якщо і не надати бізнес діяльності нового смислу, то, при наймні, здійснити "розширення свідомості" суб'єктів бізнесу. Подіб не розширення, як виявляється, ніколи не проходить без наслідків найкраще їх видно в галузі стра тегічного менеджменту: менедже ри отримують здатність краще адаптувати діяльність своїх ком паній до вимог часу в довгостроко вому режимі. Це, у свою чергу, пов'язане з основним принципом етики бізнесу в довгостроковому режимі етична поведінка вигідна компанії, а неетична невигідна. Відбувається це через формування того ж іміджу, налагодження зв'язків, що базуються на довірі, турботі і чесності (для чого завжди потрібен певний час і відповідний досвід). Потрібно просто по новому про думати менеджмент і маркетинг компанії з точки зору названих "людських" понять, що завжди лише призводить до зростання загальної ефективності організації, особливо ефективності людського капіталу, формування стійкої довіри до бренду тощо.

5 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШІ ДІЇ Етичні дослідження в бізнесі перед бачають аналіз конкретних розпов сюджених типів неетичної поведінки особистостей і компаній з метою демонстрації їхніх несприятливих наслідків, передусім економічних. Врешті, від неетичної поведінки завжди страждають люди. Наприк лад, відносно легко показати, які не гативні наслідки може мати зловжи вання монопольною ситуацією, дискримінація, хабарництво чи крадіжки. Найчастіше кінцевим ре цептором цих негативних наслідків стає споживач, тобто, врешті решт, всі ми недоотримуємо задоволення від користування певними благами, що лише стає симптомом неефек тивної економіки. Тобто, між ефек тивністю та етичністю існує тісний зв'язок, який було помічено ще Ада мом Смітом. Але це тема окремої розмови. Література 1. Ethical Theory and Business / edited by T. L. Beauchamp, N. E. Bowie. 6th ed. Prentice Hall International, 2001. 2. Goodpaster, Kenneth E., Laura L. Nash, and John B. Bowers. Policies and Persons: A Casebook in Business Ethics. McGraw Hill, 1998. 3. Schwartz, Peter, and Gibb, Blair. When Good Companies Do Bad Things. John Wiley & Sons, Inc., 1999. 4. Velasquez, Manuel G. Business Ethics: Concepts and Cases. 4th ed. Prentice Hall International, 1998. 5. Фритцше Дэйвид Дж. Этика бизнеса. Гло бальная и управленческая перспектива. М.: "Олимп бизнес", 2002. Використано матеріал з сайту Management.com.ua http://www.management.com.ua/ strategy/str026.html

ЕТИЧНІ ЗАСАДИ В РОБОТІ ГРОМАДСЬКИХ ПРИЙМАЛЕНЬ Ігор Баб’юк, Буковинський центр виборчих технологій м. Чернівці

Однією з форм діяльності українських неурядових організацій є робота громадських приймалень (ГП). Ця робота базується на відкритих, рівноправних стосунках між консультантом громадської приймальні та громадянином, який звернувся за допомогою. Досвід діяльності українських ор ганізацій, які займаються громадсь ким консультуванням показав, що без вироблення загальноприйнятих етичних норм не можна говорити про ефективність однієї з ключових позицій громадянського суспільст ва захист громадянських прав і свобод. Відповідно перед працівниками громадських приймалень поста+ ють такі завдання: 1. Надання правових консультацій та послуг. 2. Відстоювання інтересів громадян у державних органах влади. 3. Організація інформаційно мето дичної роботи. 4. Проведення навчальних семінарів, тренінгів тощо. 5. Винесення на публічне обговорен ня соціальних проблем.

Головні принципи діяльності ГП: І. Усвідомлення того, що робота кон сультанта (працівника ГП) базуєть ся на громадських засадах і що консультування в ГП це надання безоплатної допомоги громадянам (клієнтам), що звернулися до ор ганізації. ІІ. У громадських приймальнях повинні працювати чесні високоморальні працівники. ІІІ. Працівники ГП повинні визначити го ловні етичні норми консультування в громадських приймальнях:

Порядність. При зустрічі з клієнтом консультант повинен повідомити про те, що допомога надається безкош товно і, що інформація, яка буде на дана консультанту скаржником, за бажанням останнього, не буде роз голошуватись. Відкритість та розуміння. Працівник ГП повинен з розумінням ставитись до проблем клієнтів, що звернулись до організації. Окрім того, потрібно знати, що в багатьох випадках до ГП звертаються особи, яким ніхто не зміг допомогти і, що громадська

приймальня, можливо, залишається останнім форпостом, де постраж далі громадяни сподіваються отри мати допомогу. Забути про поняття "начальник підлеглий". Відвертість. Якщо консультант несп роможний надати правової допо моги громадянину в якомусь конк ретному випадку, потрібно чесно і відверто пояснити, що таку допомо гу неможливо отримати в ГП, але обов'язково пояснити причину відмови (відсутність доказової бази, необґрунтованість скарги та ін.) і що необхідно зробити, щоб можна бу ло ще раз звернутися в ГП. Терпіння. Консультант повинен вміти з терпінням вислухати скаргу грома дянина, навіть, якщо вона є необ ґрунтованою. Терпіння в роботі ГП є однією з головних принципів. Іноді консультанти стають своєрідними психоаналітиками, які повинні вис луховувати увесь біль та переживан ня, з якими звертаються скаржник. Добра порада. В багатьох випад ках можна допомогти доброю по радою, в якій чітко вказати послідов ність дій для вирішення конкретної соціальної проблеми. Конструктивність. Консультант по винен вміти спрямувати розповідь скаржника в конкретному, набли женому до проблеми руслі. В той же час, це потрібно робити так, щоб не образити останнього. У стосунках з органами влади працівники ГП повинні розуміти, що вони, працівники, прийшли на допо могу владі у вирішенні конкретних соціальних питань, а не воювати з бюрократичними рішеннями або посадовими особами. В той же час не потрібно перетворювати роботу ГП у “боротьбу з вітряками”. Окрім того, варто пам'ятати, що в Україні діють закони і всі дії консультантів повинні відповідати українському законодавству.

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА

ЕТИЧНІ НОРМИ: ВИДИ ТА КОЛІЗІЇ Олександр Винников, Радник з правових питань Програми “Мережа громадянської дії в Україні” (ISC/UCAN) м. Київ

У перебігу розробки етичних норм та їх застосування великими групами індивідів чи організацій виникає кілька цілком природних спокус. Перша спокуса полягає в певній аналогії норм етики та права. Група починає формулювати численні прецеденти "як треба" та "як не тре ба" поводитися, докладно випису вати процедури, визначати санкції за небажану поведінку, висувати найгідніших кандидатів на арбітрів у товариських судах, штрафувати по рушників чи карати їх в інші способи і пишатися своєю етичністю відпо відно до обраних групою норм біль ше, ніж значущістю своєї діяльності для суспільства.

лараціями про те, що її члени визна ють спільні цінності. Дійсно, спільні цінності є підґрунтям будь якої ети ки, але річ якраз у тому, що етичною чи неетичною може бути поведінка, і нам дуже потрібна якась міра відповідності особистої поведінки певним цінностям. Чим не чудова декларація, скажімо, що "всі по винні ставитися одне до одного в дусі братерства"? Тільки неясно, як виміряти, чи достатньою є міра духу братерства, навіть якщо про санкції зараз не йдеться.

Подібний фарисейський підхід, ко ли допомогти навіть власній вівці мо же бути неетично, цілком слушно було засуджено вже дві тисячі років тому. Адже метою етики, як і права, є не долати людську природу под вигами святості, а повсякденно вдосконалювати її. Ми приймаємо етичні норми не для зменшення своєї потенційної небезпеки для ко лег, урядовців і прогресивного зага лу, а для поліпшення якості власної діяльності. З правом, на мою думку як юриста, ситуація якраз проти лежна.

Ще одним помилковим припущен ням буде ототожнення різно манітних рівнів етичних норм. Ми мо жемо обговорювати етичні норми для цілого сектора організацій гро мадянського суспільства, груп ор ганізацій, окремих організацій або професійних груп, наприклад, соці альних працівників. Утім, треба бути свідомими того, що сама наявність цих різних рівнів обумовлює мож ливість конфліктних ситуацій.

Для ілюстрації цієї відмінності мож на навести старий китайський анекдот, як юний чернець запитав свого наставника, що таке добро і зло. Той промовчав, а під час вечері раптом загасив усі свічки і наказав іншим ченцям їсти далі. Потім він знову запалив свічки і запитав, чи ніхто не проніс палички повз рота. Оце, мовляв, і є добро, коли ви чи ните щось і в темряві, без загрози примусу чи засудження. Право може "мовчати" щодо певної поведінки індивідів, проте, вони самі не можуть не оцінювати її як етичну чи неетичну. Більше того, завданням етичних норм і є допомогти індивідам знайти конкретні критерії оцінки власної, а не чужої по ведінки. Друга спокуса полягає в тому, що група, навпаки, обмежується дек

Так, бухгалтер, який допомагає гро мадській організації може підлягати одразу кільком видам етичних норм: наприклад, кодексу профе сійної поведінки аудиторів, внутріш нім правилам організації, загально секторному кодексу поведінки во лонтерів та ще й кодексу якоїсь міжнародної федерації, куди всту пила інша організація, членом якої також є цей бухгалтер. Та й у простіших ситуаціях колізії етичних норм цілком імовірні: ска жімо, іноземний донор чи місцевий урядовець може вважати неетични ми деякі види витрат, що цілком доз волені внутрішніми правилами ор ганізації чи кодексом групи ор ганізацій. Тобто, саморегуляція громадянсь кого суспільства не обернеться на плутанину з норм внутрішніх чи гру пових кодексів, що суперечать од не одному, прикладів якої досить і в національному законодавстві, якщо

ми по дбаємо про техніч ний інструмен тарій їхнього засто сування. Зокрема, міжнародне цивільне право вже давно опрацю вало прозорі та чіткі правила щодо колізій, наприклад, коли пріоритет має норма донора, а коли ре ципієнта, або коли міжнародний діловий звичай важить більше за норму внутрішнього законодавства. Більше того, іноді колізії виникають між етичними нормами і власне правом. Наприклад, у кримінальних справах професійна етика лікарів чи журналістів не завжди дозволяє розголошувати джерела інформа ції. У практиці Європейського суду з прав людини знаменним став вирок у справі стажера журналіста, якого Британський суд оштрафував за відмову розкрити особу свого інформатора. Але Європейський суд не визнав підозру у викраденні даних підставою для розкриття їх джерела, бо розкриття джерел інформації часто спричиняє загро зу переслідувань цих осіб чи за подіяння їм іншої шкоди. Цей вирок Європейського суду значною мі рою спирався на кодекси журна лістської етики, які не є актами зако нодавства. Це свідчить про ва гомість інструментів саморегуляції будь якого рівня у випадку колізій навіть на рівні міжнародного права. Процедурний характер етичних норм в організаціях громадянського суспільства та увага до засобів розв'язання колізій між нормами різних рівнів, починаючи від правил органів управління окремої ор ганізації, є передумовами практич ного, а не декларативного впливу цих норм на підвищення про фесіоналізму і якості роботи цих ор ганізацій в Україні.

7 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА

"ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ" Однією з резонансних подій, що ско лихнула одних і утвердила у своїх пе реконаннях інших, стала конфе ренція “Етичні засади діяльності ор ганізацій громадянського суспіль ства в Україні”, яку 29 30 вересня 2003 року провів проект “Мережа гро мадянської дії в Україні” (ISC/ UCAN) за фінансової підтримки Агент ства США з міжнародного розвитку. Ідея проведення такої конференції була підтримана учасниками кругло го столу “Етичні засади діяльності громадських організацій в Україні”, що відбувся у червні 2003 року. Метою конференції було визначено розвиток етичних засад у діяльності організацій громадянського суспіль ства України. Завдання конференції полягали в тому, що учасники мали обговорити важливості розвитку етич

них засад у діяльності організації гро мадянського суспільства України, представити наявний досвід інозем них та українських громадських ор ганізацій щодо розробки, прийняття й додержання етичних засад, етичних кодексів, а також визначити перспек тиви подальшого розвитку етичних засад. На конференції були присутні предс тавники українських, російських, американських, польських, маке донських й естонських громадських організації, які мають певний досвід у запровадженні етичних норм для ро боти третього сектору, а також ті, хто хотів отримати відповіді на запитання щодо важливості запровадження етичних стандартів у середовищі гро мадських організацій та благодійних фондів.

Конференція включала виступи та презентації на пленарному засідан ні, а також роботу в п’яти секціях, ре зультати яких опубліковано на нас тупних сторінках журналу. Протягом двох днів учасники мали змогу проаналізувати сучасний стан організацій громадянського суспіль ства, визначити проблеми і напрацю вати низку принципів, якими варто послуговуватися організаціям, що діють у третьому секторі. Вся інфор мація про перебіг конференції запи сана на диск, який можна отримати в офісі Проекту “Мережа громадянсь кої дії в Україні” (Електронна пошта: info@ucan isc. org.ua, Інтернет сайт: http://www. ucan isc.org.ua, тел.: 044 494 45 97) Тетяна Вахненко Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

Підсумкове звернення* Оргкомітету Міжнародної конференції “Етичні засади діяльності організацій громадянського суспільства в Україні” (29+30 вересня 2003 року) Шановні колеги! Дні роботи конференції промайну ли у жвавих обговореннях та чис ленних дискусіях щодо етичних засад діяльності організацій гро мадянського суспільства в Україні. Це засвідчило своєчасність та ак туальність питань, винесених на об говорення. У конференції взяли участь предс тавники 112 громадських організа цій з усіх регіонів України та гості з чотирьох зарубіжних країн. Пере важна більшість матеріалів та до повідей, запропонованих учасни ками конференції, стали доброю основою для роботи на пленарних та секційних засіданнях. З приємні стю хотілося б відзначити, що учас ники наголошували на важливості події, що відбулася. Важливо, що одним із результатів роботи конференції стало краще розуміння етичних принципів, якими сьогодні керуються чи прагнуть ке руватися організації громадянсь кого суспільства в Україні. Споді ваємося, що саме ці принципи ста нуть визначальними для продов ження дискусії та подальшої роз робки етичних норм, які згодом ста

нуть основою етичних кодексів, що регулюватимуть діяльність організа цій громадянського суспільства та сприятимуть їхньому розвитку. Підсумовуючи роботу конференції, учасники домовилися : 1. Опрацювати й розповсюдити ре зультати роботи секцій та конфе ренції загалом. 2. Розповсюдити серед учасників конференції існуючі приклади етичних кодексів організацій гро мадянського суспільства (ОГС). 3. Створити Ініціативну групу для: a)підготовки документу (нап риклад, Декларації етичних засад діяльності ОГС), який буде запропоновано для по дальшого обговорення; b)визначення необхідних меха нізмів і процедур обговорен ня цього документу. 4. Ініціювати обговорення у регіо нах документу, розробленого Іні ціативною групою. 5. Рекомендувати ОГС розробити та запровадити внутрішні етичні принципи, норми своєї діяль ності.

Оргкомітет конференції щиро дя кує всім, хто відгукнувся на наш зак лик обговорити етичні засади діяль ності організацій громадянського суспільства в Україні, хто своєю участю і високою активністю у ро боті пленарних та секційних засі дань засвідчили свою небайду жість до майбутнього як організацій громадянського суспільства, так і України в цілому. Бажаємо успіхів у діяльності ваших організацій та прагненні дотриму ватися етичних норм у щоденній ро боті. Оргкомітет закликає організа ції громадянського суспільства в Україні до подальшого розвитку етичних засад та запрошує ОГС приєднуватися до Ініціативної групи та брати активну участь в обгово ренні документу (Декларації етич них засад діяльності ОГС), що підго тує Ініціативна група.

З побажаннями плідної співпраці, Організаційний комітет Міжнародної конференції “Етичні засади діяльності організацій громадянського суспільства в Україні” * Текст Звернення обговорено та схвалено на засіданні Організаційного комітету 6 листопа да 2003 року

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА Матеріали підсумкової презентації секції А

ЕТИКА ПАРТНЕРСТВА (ведучий P Роман Коваль) ОБГОВОРЕННЯ Запропоновано визначення термі ну "партнерство": Партнерство це співпраця заці кавлених сторін для досягнення спільних цілей шляхом об'єднання ресурсів. I. Етичні проблеми партнерства ор+ ганізацій громадянського сус+ пільства (ОГС), які були визначені на секції.

ª ª ª ª ª ª ª

а. Етичні проблеми у сфері взаємовідносин ОГС

ª ª

ª ª ª ª ª

недобросовісна конкуренція; неповажне ставлення органі зацій громадського суспільства одна до одної; небажання вирішувати конфліктні ситуації шляхом співпраці; відсутність солідарності (у разі владного тиску на ОГС); паразитизм (одні організації використовують матеріали інших); хамеліонізм (проблема ство рення владними структурами фіктивних ОГС); небажання співпрацювати в рамках сектору ОГС.

б. Проблеми партнерства

ª ª ª

відсутність загального ро зуміння партнерства; недобросовісність партнерів; непрозорість діяльності парт нерів;

ª ª ª ª ª ª ª

безвідповідальність партнерів; некомпетентність; втрата мотивації щодо парт нерства або реалізації парт нерського проекту; недотримання домовле ностей; відсутність процедур вирішен ня конфліктів; недоброзичливість; зацикленість організацій на власних інтересах; проблема визначення кри теріїв вибору партнерів; замкненість партнерів / ко рисливість; заполітизованість партнерів; несформованість / відсутність іміджу ОГС; відсутність спільної мети; відсутність досвіду партнерсь кої взаємодії; відсутність спільної команди; розрізненість інтересів та пріоритетів; відсутність ініціативи.

II. Етичні принципи партнерства, визначені учасниками роботи секції як необхідні для налагод+ ження надійних та ефективних стосунків між ОГС

ª ª ª ª ª

толерантність (терпимість); конструктивізм; критичність; повага до партнерів; відповідальність (дотримання домовленостей партнерства);

ª ª ª ª ª ª

ª ª

незалежність, свобода вибору партнерів; чесність, прозорість; відкритість / підзвітність; громадська активність; відсутність конфлікту інтересів; корпоративність в управлінні дотримання демократичних принципів управління в корпо ративній (організаційній) політиці; визнання авторства (дотри мання авторських прав); можливість реабілітуватись (іншими славами уміння та го товність пробачати).

РЕКОМЕНДАЦІЇ СЕКЦІЇ 1. Створити умови для обговорен ня матеріалів роботи (рекомен дацій) конференції серед ОГС у регіонах. 2. Ініціювати обговорення (фору ми, круглі столи, електронні за соби комунікації). 3. Запропонувати організаціям громадянського суспільства сформулювати етичні засади, на яких діють їхні організації. 4. Ознайомитись з досвідом вирі шення конфліктних ситуацій се ред ОГС. 5. Визначити етичні норми партне рства та рекомендувати ОГС: а. створити внутрішні етичні ко декси; б. розробити механізм ре алізації положень етичного кодексу ОГС.

Матеріали підсумкової презентації секції Б

ЕТИКА РОБОТИ З КЛІЄНТАМИ (ведуча P Крістіна Мужецька) ОБГОВОРЕННЯ I. Дискусійні питання

ª ª ª

Чи розрізняємо ми бізнес клієнтів і клієнтів організацій громадянського суспільства? Хто має право надавати послуги? За що несе відповідальність організація при наданні послуг?

ª ª ª ª

Чи є відповідальність клієнтів? Етика особиста? Етика організації? Етика третього сектору?

II. Хто є клієнтом організацій громадянського суспільства?

ª ª ª

люди й організації, суспільство; місцева влада; ОГС;

ª ª ª ª ª ª ª ª ª

бізнес; ЗМІ; соціально незахищені прошарки населення; безробітні; інваліди і родини з дітьми інвалідами; молодь, студенти; виборці; меншини; наркомани та ін.

9 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА Клієнти + особи (індивіди, група), що є споживачами послуг громадських організацій, на яких спрямована діяльність НУО. III. Етичні проблеми, що виникають при роботі з клієнтами

ª ª ª ª ª ª ª ª

неякісні послуги; відсутність моральних принципів; відсутність процедур при роботі з клієнтами; низький професійний рівень фахівців; відсутність співпраці з клієнтом; маніпулювання, паразитизм і утриманство клієнта; дискримінація на базі упереджень; недовіра.

IV. Для чого необхідні етичні стандарти в роботі з клієнтами

ª ª ª ª ª ª

довіри; ефективності співпраці / роботи; залучення клієнтів; задоволення потреб клієнтів; запобігання утриманства клієнтів; підвищення іміджу організації;

ª ª

взаємної поваги; забезпечення якісного надання послуг; підвищення значимості організації в суспільстві.

7. Застосовувати коректну термінологію. 8. Забезпечити відкритість у висвітленні діяльності НУО.

Мета введення етичних стандартів: Забезпечити якість наданих послуг для зміцнення статусу організації як ЗНАЧИМОЇ В СУСПІЛЬСТВІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ СЕКЦІЇ I. Рекомендації для ОГС з розробки концепції взаємин з клієнтами 1. Розробити "критерії якості послуг". 2. Розробити "моральні принципи роботи" з клієнтами. 3. Розробити "процедуру роботи" з клієнтами:

ª ª ª ª ª

перелік послуг; цільова група; режим роботи; договірні відносини; технологія надання послуг.

4. Навчати персонал для роботи з клієнтами. 5. Проводити вивчення потреб клієнтів. 6. Залучати клієнтів до прийняття рішень і оцінювання послуг.

Репутація НУО і клієнта II. Рекомендації з впровадження етичних принципів роботи з клієнтами для ОГС України 1. Учасникам конференції у своїх регіонах / організаціях учасників поширити інформацію про напрацювання конференції з впровадження етичних норм. 2. Розробити кодекси на рівні громад. 3. Ініціювати обговорення етичних основ діяльності ОГС на місцях із залученням клієнтів / учасників. 4. Створити інформаційний ресурс досвіду і помилок. 5. Провести конкурс проектів Етичного кодексу. 6. Розробити і впровадити внутрішні кодекси організацій. 7. Забезпечити обмін досвідом з клієнтами на круглих столах та інших зустрічах.

Матеріали підсумкової презентації секції С

ЕТИКА ВНУТРІШНІХ СТОСУНКІВ (ведучий P Ігор Добко) ОБГОВОРЕННЯ Проблеми етики внутрішніх стосунків Під час роботи секції “Етика вну трішніх стосунків в організації” було визначено, що в організаціях грома дянського суспільства (ОГС) є два напрямки, пов'язані з дотриманням етики у внутрішніх стосунках:

ідеологічний напрямок (проб леми відсутності або нечіткого визначення місії, мети існуван ня організації, цінностей, які панують в організації); напрямок "нормативного" ха рактеру (відсутність певних стандартів діяльності, правил робочої поведінки тощо).

У процесі обговорення було виділе но такі групи проблем етики вну

трішніх стосунків, на вирішення яких необхідно звертати увагу в процесі життєдіяльності ОГС: 1. Етика лідера. 2. Етика відносин "Член організації Організація". 3. Етика відносин "Волонтер Ор ганізація". 4. Етика відносин "Центр Регіональні відділення". 5. Етика відносин "Штатний працівник Організація". 6. Етика "подвійних" стандартів. 7. Проблема життєздатоісті Етич ного Кодексу. 8. Проблеми терпимості, толе рантності до відмінностей у внутрішніх стосунках в ОГС. 9. Проблеми прозорості. 10. Проблеми професіоналізму діяльності.

11. Проблеми механізму "етичного" розв'язання конфліктів. 12. Проблеми стереотипів PR діяль ності ОГС. РЕКОМЕНДАЦІЇ СЕКЦІЇ 1. Прийняття Етичного Кодексу об`єднання неурядових ор ганізацій. 2. Ініціювання прийняття Етичних Кодексів в неурядових ор ганізаціях України. 3. Відзначення неурядових ор ганізацій за дотримання етич них норм у своїй діяльності. 4. Розробка "типового" Етичного Кодексу, який міг би стати ос новою для регулювання етики внутрішніх сосунків в ор ганізаціях громадянського суспільства.

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА Матеріали підсумкової презентації секції D ЕТИКА РОБОТИ З ДОНОРАМИ (ведуча P Ксенія Ляпіна) ОБГОВОРЕННЯ Під час обговорення учасники секції визначили такі проблеми: 1. Непрозорість відносин між ор ганізаціями та донорами; недос татність інформації про діяльність організацій громадянського сус пільства (ОГС) та донорів пород жує викривлення уявлення про роботу третього сектору і до норів.

5. Непрофесійність діяльності ОГС зумовлює:

ª ª

існування надмірних претензій ОГС до донорів; невміння поважати пере можців грантових конкурсів та визнавати їхній про фесіоналізм; надання недостовірної (част кової) інформації, прилаштову ючись до вимог донорів;

Донори

ОГС

терміни, критерії, дати грантових конкурсів; інформація про переможців (списки учасників, списки переможців та надані їм кошти).

відсутність оприлюднення річних звітів; порушення умов контрактів з донорами; невідповідність місії та пріоритетам ОГС.

2. Наявність випадків зловживання чи неетичної поведінки окремих донорів чи ОГС завдають мо ральної шкоди III сектору та псу ють імідж "ложка дьогтю у діжці меду". 3. Недостатність і недосконалість, в окремих випадках, методів конт ролю донорів за використанням організацією грантових коштів. 4. Використання "подвійних стан дартів" у стосунках донорів та ОГС руйнує взаємодовіру.

подвійне, потрійне фінансу вання одних й тих же заходів з різних джерел.

РЕКОМЕНДАЦІЇ СЕКЦІЇ 1. Ширше висвітлювати інформацію про діяльність донорів і ОГС, ви користовуючи різні та доступні канали, методи поширення інформації (особливо про конкурси грантів).

2. Керуватися принципом, що дот римання етичних норм сприяє розвитку третього сектору та формуванню його позитивного іміджу. 3. Дотримуватися у своїй діяльності базових принципів прозорість, відкритість, підзвітність, про фесійність. 4. Персоналу донорських ор ганізацій дотримуватися етичних норм, пам'ятаючи, що за ними імідж інших країн (відповідальність). 5. Бути професійними у щоденній роботі ОГС і донорів; (ор ганізаційний та фінансовий ме неджмент). 6. Дотримуватися задекларованих місій та пріоритетів організацій (як у діяльності, так і при пошуку фінансування). 7. Проводити публічне обговорен ня проблем, що виникли між до норами і ОГС. 8. Сумлінно виконувати обов'язки, взяті за грантовими угодами. 9. Бути толерантними, терпимими та поважати колег по сектору. На погляд учасників секції дотри+ мання зазначених рекомендацій дозволить посилити третій сектор України.

Матеріали підсумкової презентації секції E ЕТИКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ведуча P Василина Дибайло) ОБГОВОРЕННЯ Дискусія у секції розпочалася з виз начення предмету обговорення. Під інформаційною діяльністю учасни ки домовилися розуміти такі проце си:

ª ª ª

продукування інформації; поширення інформації; спосіб подання інформації.

Далі обговорення продовжувалося щодо визначення тих етичних проб лем чи дилем, які виникають у сфері інформаційної діяльності організа цій громадянського суспільства, а саме:

збереження інтелектуальної власності та дотримання прин ципу прозорості, відкритості та доступу до інформації про діяльність організації; що важливіше: суспільна зна чущість інформації чи авторсь кі права? (як бути у випадках "викрадення" інформації? З од ного боку це добре, бо про певну ситуацію чи подію діз нається більше людей, з іншо го це використання інтелекту альної праці журналіста); дотримання поваги до праці інших людей та посилання на

авторство інформації; оригінальність (первинність) інформації;

використання інформації про діяльність ОГС, що в результаті може заподіяти шкоду цій ор ганізації ;

проблема перекручення інформації через непрофесій ність журналістів, що може ма ти негативний вплив на імідж організації;

дотримання етичних норм при поширенні інформації щодо вразливих верств населення;

11 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД ª

авторитет (імідж) джерела інформації;

створення не створення "конфліктної" чи "прово каційної" інформації; поширення правдивої інфор мації, яка може викликати страх;

ª ª

нейтральність не нейт ральність інформації;

пропаганда як маніпулювання інформацією.

РЕКОМЕНДАЦІЇ СЕКЦІЇ Етичні принципи інформаційної діяльності

ª ª ª ª

ª ª ª

відповідність інформаційній діяльності організації; оптимізм, конструктивність; прозорість і відкритість як інструменти побудови довіри; дотримання загальновизначе них принципів етики інфор маційної діяльності (кодекс етики журналіста, Декларація про права людини, Євро пейська хартія, Закони Ук раїни); повага до авторства ідей та проектів; повага до корпоративної солідарності; принцип "запитай" при поши ренні позитивної інформації.

Пропоновані подальші кроки: 1. Узагальнити матеріали конфе ренції та роботи секцій. 2. Створити робочу групу, до якої б увійшли представники, які пра цювали у різних секціях конфе ренції, для підготовки документу. 3. Можливий формат представлен ня результатів конференції дек ларація (Можлива назва декла рації:"Декларація етичних прин ципів діяльності громадських та благодійних організацій в Україні"). 4. Створення ініціативної групи, що розроблятиме та поширюватиме для обговорення документ. 5. Обговорення розробленого до кументу ОГС у всіх регіонах України.

ЕТИКА БЛАГОДІЙНОСТІ Пьотр Іщенко, Союз благодійних організацій Росії м. Москва, Росія

Беручи до уваги важливу роль благодійної діяльності в сучасному суспільстві, з огляду на давні традиції дотримання етичних норм добродійності і меценатства в Росії, ґрунтуючись на вимогах законодавства Російської Федерації і положеннях Статуту, Союз благодійних організацій Росії на своєму Установчому з'їзді в 2000 році прийняв Етичний кодекс. Етичний Кодекс визначає моральні орієнтири в організації благодійної діяльності, підвищує престиж і авто ритет членів спілки, сприяє зміцнен ню довіри до учасників благодійної діяльності в Російській Федерації. Ми вважаємо, що ці принципи мо жуть бути екстрапольовані на спілку учасників благодійної діяльності. Основні етичні цінності благодійної діяльності: Гуманізм визнання цінності людини як особистості, її права на свободу, щастя, розвиток і прояв своїх здібностей, прийняття досягнення блага людини, що потребує допо моги, як основний критерій оцінки своєї діяльності, а принципів мило сердя і справедливості нормою відносин між добродійниками і одержувачами блага. Справедливість ставлення до одержувача блага, що відповідає уявленням про сутності людини та її невід'ємних прав, безпристрас ність, оцінюючи наявний стан справ одержувача блага. Милосердя готовність допомогти одержувачу блага зі співчуття й лю бові до людей. Безкорисливість сторонність ко рисливих інтересів, що виражають ся в одержанні будь якої матеріаль ної вигоди від благодійної діяльності. Відносини з державою, суспіль+ ством, одержувачами блага і доб+ родійниками Дотримання вимог законодавства Неухильне дотримання вимог Конституції РФ, інших правових актів РФ і законодавств суб'єктів Федерації, на території яких во

ни діють при здійсненні бла годійної діяльності інтересами учасників благодійної діяльності, а також держави і суспільства в цілому. Дотримання права одержувачів блага і добродійників на одержан# ня достовірної інформації Правдивість і чесність важливі умови відносин між учасниками благодійної діяльності. Для співробітників благодійних організацій є неприйнятним на дання учасникам благодійної діяльності, як державі і суспіль ству в цілому, помилкової інфор мації про стан справ у бла годійній організації, можливостях надання благодійної допомоги і витраті матеріальних і фінансо вих засобів, виділених доб родійниками на благодійні цілі. Загальна задача привертати увагу держави, суспільства і за собів масової інформації до пот реб, досягнень і недоліків бла годійної діяльності. Самореклама несумісна з про фесійною етикою. Повага законних прав і переконань одержувача блага Члени спілки готові надати бла годійну допомогу одержувачам блага незалежно від їхньої національної приналежності, віросповідання, політичних пере конань або інших відмінностей. При визначенні пріоритетів на дання благодійної допомоги ви користовуються тільки місія і ме та благодійної організації, кри терії гуманізму, справедливості і милосердя, уникаючи дискримі нації за расовими, релігійними або іншими ознаками. Нав'язування одержувачу пере

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД або добродійника третій стороні тільки за згодою самого одержу вача блага або добродійника, а також у випадках, передбачених федеральним законодавством. Про неминучість розкриття конфіденційної інформації бла годійна організація зобов'язана повідомити добродійника.

Відсутність переваг у співробітників благодійних організацій

Етика прийняття подяки в бла годійних організаціях

Ставлення благодійних організацій до сумнівної практики добродійності

Благодійні організації та їхні співробітники не приймають по дарунки від одержувачів блага, оскільки можливою причиною цього може служити бажання домогтися привілейованого по ложення в порівнянні з іншими одержувачами блага. Благодійна організація вправі прийняти подяку від одержувачів блага, якщо вона виражається у формі, що не принижує гідності останнього і не порушує мо рально етичних і правових норм.

Благодійні організації, зіштовх нувшись з прикладами сумнівної практики добродійності, повинні ставати на захист інтересів одержувача блага, добродійни ків, держави і суспільства в ціло му. У цих випадках благодійні ор ганізації самостійно вживають необхідних заходів із захисту ін тересів одержувача блага (доб родійників) від сумнівної благо дійної діяльності, незаконної або несправедливої витрати засобів, виділених на благодійні цілі. Для співробітника інтереси одержувача блага вище інте ресів своєї організації.

конань суперечить сумлінній благодійній діяльності. Поважне ставлення до одержува# ча блага Зарозумілість, зневажливе став лення або принизливе звертання з одержувача блага в бла годійних організаціях неприпус тимі. Неповага до одержувача блага не відповідає професійній етиці. Конфіденційність інформації про одержувача блага і добродійника Здійснюючи благодійну діяль ність, благодійні організації зберігають у таємниці від третіх осіб довірену їм чи ту, що стала їх відома, інформацію про стан здоров'я одержувача блага, їхнього особистого життя, а та кож інформацію про комерційну діяльність добродійника, що він визначає як комерційну таємни цю. Благодійна організація може розкрити конфіденційну інфор мацію про одержувача блага

Етика відносин у спілці благодійних організацій:

Співробітники благодійних ор ганізацій користуються перева гами в одержанні від своїх ор ганізацій благодійної допомоги, недоступної для решти одержу вачів блага.

ГЛОСАРІЙ ЕТИЧНИХ ТЕРМІНІВ Етичний Морально правильний. Етична Вибір дій, які є “правильними”, поведінка “відповідними” й “справедливими”. Наша поведінка може бути правиль ною або неправильною, відповідною або невідповідною, а наші рішення – чесними або нечесними. Етичні Ситуації, в яких особа, яка приймає дилеми рішення, мусить вибирати між аль тернативними варіантами. При цьому існують такі умови: значні конфлікти цінностей між різними інтересами, реальні альтернативи, які є однаково виправдані, значні наслідки для “акціонерів”. Етика (1) Моральний бік діяльності ор ганізації. (2) Система або кодекс по ведінки. Ґрунтується на універсаль них моральних обов`язках, що пока зують, як треба поводитися. Сто сується здатності відрізняти добро від зла, правильне від неправильно го, відповідне від невідповідного.

Етичне лідерство

Дослідження різниці між “робити речі правильно” та “робити пра вильні речі” у лідерстві.

Етична форма

Означає бути у моральній та розумовій формі достатній, щоб визначати й вирішувати етичні дилеми, а також мати загальні цінності, такі, як: любов, правда, свобода, чесність, єдність, толе рантність, відповідальність і пова га до життя.

Етична політика Етична компетентність

Стандарт етики, якого повинні дотримуватися члени організації. Здатність надавати допомогу або підтримку шляхами, що є прийнятними й корисними, тому, що відповідають культурі та очікуванням реципієнта. Dorothy A. Johnson Center For Philantropy&Nonprofit Leadership Nonprofit Good Practice Guide http://www.nonprofitbasics.org

Переклад Вадима Святненка, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

13 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА

ДОСВІД МАКЕДОНІЇ У РОЗРОБЦІ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ ДІЯЛЬНОСТІ Зоран Стойковський, Інститут сталих спільнот м. Скоп'є, Македонія

Навіть за наявності на сьогоднішній день понад 5500 зареєстрованих у Македонії некомерційних організацій, ми поки що не можемо говорити про громадянське суспільство у нашій країні. Найгострішим аспектом громадянського суспільства в Македонії є відсутність так званої "критичної маси", під якою ми розуміємо те, що урядові установи все ще серйозно не сприймають ролі громадськості у суспільстві як на національному, так і на регіональному рівнях. Іноді громадські організації (CSOs) мали вплив на політику на обох рівнях, але ці досягнення траплялися епізодично і не могли вважатися ознакою інституціоналізації. За останні 12 місяців критика гро мадських організацій, а також їхніх обмежених можливостей, значно зросла. Діапазон обвинувачень від "діяльність заради грошей" і до "заполітизованість, націоналізова ність та некомпетентність". Існує низка обмежень у вигляді чинників, які потрібно подолати, перш ніж зможе виникнути життєздатна гро мадська організація, яка відіграва тиме роль важливої частини соці ально політичного життя Македонії. Цей діапазон починається з відно син, що сформувалися при со ціалізмі, і закінчується невдачами спонсорських установ, що наполя гають на виконанні зобов'язань, прозорості та підзвітності в галузі надання фінансової допомоги. Етнічний розлад і прив'язаність до сильних лідерів заважали розвитку співробітництва та внутрішній сис темі підзвітності, в той час, коли гли боко вкорінені культурологічні прик лади недовіри, персоналізму та тенденція бачення світу крізь приз му грошей і політики є також мало сприятливими чинниками. Ті самі критики пізніше відзначать, що більшість громадських організа цій мають погану систему управлін ня, в них відсутній професіоналізм, вони не вміють пропагувати, вони погані оратори, і, звичайно, не зас луговують на гроші, призначені для прямих і непрямих витрат. На зразок інших країн, прийнятий у 1998 році Закон про некомерційні організації Македонії ("Закон про об'єднання громадян та організа ції") доволі гнучкий і надає достат ньо простору для створення і неза лежної діяльності громадських ор ганізацій з мінімальною залежністю від уряду. На жаль, такий стан речей призводить до неналежної діяль

ності певних громадських ор ганізацій, що негативно впливає на їх загальний імідж. Ще один важли вий аспект це те, що деякі неко мерційні організації мають недос татньо можливостей і знань для по будови більш ефективної й профе сійної системи і процесу роботи. Відсутність всередині громадських організацій стандартних норм мо ралі та відповідальності призвела до впровадження три роки тому кон цепції саморегулювання некомер ційних організацій у рамках програ ми DemNet, започаткованої Інсти тутом сталих спільнот (ISС) у 1995 році. Перші збори представників громадських організацій, які брали участь у реалізації третьої стадії програми DemNet, відбулися у травні 2001 року і ставили за мету розгляд питання "Кодексу діяльності і саморегулювання громадських організацій". Метою вибраного підходу було впровадження і презентація ідеї са морегулювання некомерційних ор ганізацій. Ми звернулися за допомо гою до Міжнародного центру неп рибуткового права (ICNL), і експерт Кетрін Ші зробила коротку презен тацію щодо основних понять і різно манітних моделей в інших країнах. Під час проведення зборів виступи ли представники 54 х некомерцій них організацій для обговорення різних неписаних правил, встанов лених в їхніх організаціях і для узгод ження деяких з цих правил. В якості робочої методики ми вирішили застосувати технологію відкритого простору з метою забез печення рівних можливостей для кожного учасника під час обгово рення важливих питань. У нас не бу ло ані програми, ані міркувань що

до тем для обговорення. Порядок денний склали самі учасники. Ця методика була ретельно розробле на задля забезпечення максималь ного рівня участі в обговоренні, а та кож розвитку творчого мислення в конструктивному напрямку. Розділені на 15 робочих груп учас ники підготували список стандарт них норм за трьома напрямками: 1. Норми щодо зовнішніх відносин організацій з різними партнерами (співпраця громадських організацій з місцевим урядом; збільшення ролі громадськості в процесі прийняття рішень; вплив політики на діяльність некомерційних організацій, роль громадських організацій у вирішенні кризових ситуацій). 2. Норми щодо внутрішніх аспектів діяльності організацій (підзвітність та прозорість щодо громадськості; фінансове управління; система уп равління некомерційними організа ціями; управління людськими ресур сами; мотивація волонтерів; місія не комерційних організацій). 3. Норми для організацій щодо од+ накового кола інтересів (Кодекс організацій у захисті довкілля, Ко декс Союзу некомерційних ор ганізацій країн учасниць Програми місцевих екологічних дій (LEAP), Ко декс центрів підтримки діяльності некомерційних організацій). Наприклад, деякі із запропонованих норм встановлюють, що працівники громадських організацій не повинні брати участь в обговоренні або прийнятті рішень щодо питань, які не належать до їхньої безпосередньої компетенції; або кожен член гро мадської організації має право бути в курсі фінансових питань, що ле жать в основі фінансової діяльності

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА громадської організації. Деякі інші запропоновані норми зобов'язують працівників та керівників громадсь ких організацій не брати винагоро ду за виконання своїх функцій або ділитися цією винагородою з організацією. Наприкінці зборів учасники висло вили свою згоду з приводу наступ них пропозицій: Створити робочу групу з представ ників некомерційних організацій учасниць, а також представників інших потужніших некомерційних організацій і експертів неко мерційних організацій, які не бра ли участі у зборах. Укласти Проект Кодексу норм, за пропонованих робочою групою. Запросити представників інших не комерційних організацій поділити ся своїми думками та висловити коментарі щодо Проекту Кодексу. Обміркувати розробку механізмів контролю для забезпечення прий няття та застосування на практиці некомерційними організаціями норм Кодексу після його прийнят тя. З огляду на це Кодекс матиме вплив на збільшення рівня ефектив ності роботи і довіри до громадсь ких організацій з боку суспільства. Кодекс діяльності потрібно розро бити для членів об'єднання, групи громадських організацій одного муніципалітету або для громадсь ких організацій одного напрямку діяльності (некомерційні ор ганізації із захисту довкілля, жіночі організації тощо).

До цього моменту все йшло добре, відчувався високий рівень зацікав леності та вмотивованості з боку громадських організацій. На жаль, ідея створення національного ко дексу діяльності так і не була реалі зована, процес призупинився на кілька місяців, бо не було створено робочої групи навіть за наявності початкової стадії співпраці між гро мадськими організаціями. Ми в Інституті сталих спільнот визнали, що після перших кроків в напрямку ор ганізації зборів нам потрібно трохи відійти від даного процесу, щоб пе ресвідчитися, що наступні кроки бу де зроблено саме некомерційними організаціями. Однією з основних причин слабкої реакції на ідею розробки Кодексу діяльності на національному рівні була відсутність ініціативи, а також групи громадських організацій, що б її підтримала. Було очевидно, що

некомерційні організації не бажа ють думати про будь які зміни, зок рема ті, які вони самі ініціювали. На багато простіше (і дешевше) для некомерційних організацій було не перейматися ідеєю проведення щорічного зовнішнього аудиту та ви дання фінансового звіту в націо нальних газетах.

стандартизація норм щодо спільних та скоординованих дій з впровад ження Конвенції захисту прав дитини в Македонії. Члени Асоціації ACORM домовилися, що Кодекс має регу лярно вдосконалюватися і поповню ватися на основі норм, прийнятих і переглянутих з огляду на професійну етику її діячів.

Поруч з невдачею впровадження ідеї розробки Кодексу для всього спектру громадських організацій було реалізовано ще дві місцеві іні ціативи внаслідок знайомства з на шою концепцією Кодексу діяль ності.

Окрім цих двох випадків, одним з найвідоміших широкому колу гро мадськості прикладів саморегулю ючих механізмів є Моральний ко декс Асоціації журналістів Маке донії. У процесі підготовки цього Ко дексу взяла участь велика кількість людей, зокрема всі журналісти Ма кедонії. І це було надзвичайно важ ливим моментом, бо цей процес дозволив створити міцне підґрунтя для належного впровадження ко дексу в життя. Існує не так вже й ба гато покарань для тих, хто діє всупе реч узгодженим нормам. У цих ви падках Рада кодексу запрошує по рушника і вимагає від нього пояс нень та пошуку шляхів виправлення своєї діяльності. Зазвичай це прино сить позитивні результати. У випад ках, коли результат не є позитивним, порушника критикують у засобах масової інформації.

Римська некомерційна організація "Mesecina" з багатонаціонального містечка Гостівар вирішила провес ти роботу в напрямку покращення взаєморозуміння між етнічними гру пами цього регіону шляхом прийнят тя Кодексу діяльності для місцевих громадських організацій, які так чи інакше займаються вирішенням етнічних питань. Організація створи ла так звану Місцеву раду, до скла ду якої увійшли представники 19 громадських організацій Гостівару, які збиралися чотири рази на рік. Місцева рада створила робочу групу у складі трьох представників від кожної з п'яти етнічних груп цієї території, яка мала займатися роз робкою проекту Кодексу діяльності міжетнічних питань. Було підготовле но декілька опитувань з метою збо ру інформації для укладання Кодек су. Після закінчення цього процесу громадські організації Гостівару під писали остаточний варіант Кодексу діяльності. Це відбулося в період, коли в Македонії точилася грома дянська війна, і ми можемо погоди тися, що некомерційні організації в Гостіварі попередили розпалення ще більших чвар між етнічними гру пами і сприяли вирішенню конфлікт ної ситуації. Група з 32 х дитячих громадських організацій підготувала Кодекс Асоціації дитячих організацій Рес публіки Македонія (ACORM). З са мого початку члени Асоціації протя гом майже цілого року працювали як неофіційна мережа громадських організацій. Після участі в зборах "Кодекс діяльності та саморегулю вання громадських організацій" во ни вирішили скористатися розрек ламованою концепцією і розроби ли Кодекс для своєї асоціації ACORM. Метою кодексу ACORM є

Без сумніву, Кодекс діяльності покли каний збільшити рівень підзвітності, ефективності та інноваційних можли востей громадських організацій та взагалі так званого третього сектору; збільшити рівень довіри щодо органі зацій з боку громадськості, уряду, бізнесменів та спонсорів; допомогти організаціям вивчити та створити по рядок, що сприятиме відданій роботі з метою створення в третьому сек торі атмосфери мінімізації непоро зумінь. Процес прийняття і впровад ження кодексу повинен значно зміцнити і оновити статус та цілісність третього сектору. Кодекси діяльності та моделі стан дартизації і відповідальності грома дянського суспільства розробляють ся в багатьох країнах. У Македонії існує декілька Кодексів на рівні ок ремих організацій, об'єднань та спільнот. У найближчому майбутньо му прогнозується активізація спіль ної діяльності відповідних маке донських громадських організацій у напрямку підготовки Національного Кодексу діяльності громадських ор ганізацій. Це буде ознакою розвитку, серйозності намірів та високої сві домості сектору громадянського суспільства.

15 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ І НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ В РОБОТІ УКРАЇНСЬКИХ НУО Едем Усманов, Молодіжна організація “Арслан” м. Бахчисарай

Що таке професійна етика? З'ясувати походження професійної етики це простежити взаємозв'я зок моральних вимог з поділом сус пільної праці і виникненням профе сії. На ці питання багато років тому звертали увагу Аристотель, пізнше Конт, Дюркгейм. Вони говорили про взаємозв'язок поділу громадської праці з моральними принципами суспільства. Вперше матеріалістич не обґрунтування цих проблем дали К. Маркс і Ф. Энгельс. Виникнення перших професійно етичних кодексів належить до пе ріоду ремісничого поділу праці в умовах становлення середньовіч них цехів у XI XII ст. Саме тоді впер ше констатують наявність у цехових статутах низки моральних вимог стосовно професії, характеру пра ці, колегам по роботі. Появі професійної етики в часі пере дувало створення наукових етичних навчань, теорій про неї. Повсякден ний досвід, необхідність у регулю ванні взаємин людей тієї або іншої професії приводили до усвідомлен ня й оформлення визначених вимог професійної етики. Професійна ети ка, виникнувши як прояв повсякден ної моральної свідомості, потім уже розвивалася на основі узагальне ної практики поводження представ ників кожної професійної групи. Ці узагальнення утримувалися як у пи саних, так і в неписаних кодексах поводження, а також і у формі тео ретичних висновків. Велику роль у становленні і зас воєнні норм професійної етики відіграє суспільна думка. Норми професійної моралі не відразу ста ють загальновизнаними, це буває пов'язано з боротьбою думок. Взаємозв'язок професійної етики і суспільної свідомості існує й у фор мі традиції. Різні види професійної етики мають свої традиції, що свід чить про наявність наступності ос новних етичних норм, вироблених представниками тієї або іншої про

фесії протягом сторіч. Таким чином, поняття "професійна етика" визна чається як сукупність моральних норм, що визначають ставлення лю дини до свого професійного обов'язку. Професійна етика регу лює моральні відносини людей у трудовій сфері. Змістом професійної етики є кодек си поводження, що пропонують виз начений тип моральних взаємин між людьми і способи обґрунтування та ких кодексів. Професіоналізм і став лення до праці є важливими харак теристиками морального обличчя особистості. Професійна етика вивчає: ª відносини трудових колективів і кожного фахівця окремо; ª моральні якості особистості фахівця, що забезпечують найкраще виконання про фесійного обов'язку; ª взаємини всередині про фесійних колективів, і ті спе цифічні моральні норми, влас тиві для кожної, окремо взятої професії; ª особливості професійного ви ховання. Підстави для формування про+ фесійної етики У процесі праці між людьми скла даються визначені моральні відно сини, які мають низку елементів, що властиві всім видам професійної етики. По перше, це ставлення до суспіль ної праці, до учасників трудового процесу. По друге, це ті моральні відносини, що виникають під час безпосереднього зіткнення інте ресів професійних груп один з од ним і суспільством. Професійна етика не є наслідком нерівності ступеня моральності різ них професійних груп. Просто до деяких видів професійної діяльності суспільство виявляє підвищені мо ральні вимоги. В основному це такі

професійні сфери, у яких сам про цес праці вимагає погодженості дій усіх його учасників. Приділяється особлива увага мо ральним якостям працівників тієї сфери, що пов'язані з правом роз поряджатися життям людей, тут мо ва йде не тільки про рівень мораль ності, але й, у першу чергу, про на лежне виконання своїх професійних обов'язків (це професії зі сфер пос луг, транспорту, керування, охорони здоров'я, виховання). Трудова діяль ність людей таких професій, більше ніж будь яких інших, не піддається попередній регламентації, не вмі щається в рамках службових ін струкцій. Вона за своєю суттю є творчою. Особливості праці цих професійних груп ускладнюють мо ральні відносини і до них додається новий елемент: взаємодія з людьми об'єктами діяльності. Тут моральна відповідальність посідає вирішаль не значення. Суспільство розглядає моральні якості працівника як один з провід+ них елементів його професійної придатності Загально моральні норми повинні бути конкретизовані в трудовій діяль ності людини з урахуванням спе цифіки його професії. Таким чином, професійна мораль повинна розг лядатися в єдності із загальноприй нятою системою моралі. Порушення трудової етики супро воджується руйнуванням загальних моральних установок, і навпаки. Безвідповідальне відношення пра цівника до професійних обов'язків становить небезпеку для навко лишніх, наносить шкоду суспільству, врешті решт, може призвести до деградації самої особистості. У сучасному суспільстві особистісні якості індивіда починаються з його ділової характеристики, ставлення до роботи, рівня професійної при датності. Усе це визначає виняткову актуальність питань, що складають зміст професійної етики. Справжній

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА професіоналізм спирається на такі моральні норми, як: обов'язок, чес ність, вимогливість до себе і своїх колег, відповідальність за результати своєї праці.

третього сектору в Україні, що тепер цей самий "третій сектор" набув якостей, що далекі від ідеалів гро мадянського суспільства й основної соціальної функції НУО.

Основні види професійної етики

Отже, мова йде насамперед про те, що:

Кожному з видів людської діяльності (наукової, педагогічної, художньої і т.д.) відповідають визначені види професійної етики. Види про фесійної етики це ті специфічні особливості професійної діяльності, що спрямовані безпосередньо на людину в тих або інших умовах її жит тя і діяльності в суспільстві. Вивчення видів професійної етики показує різноманіття, різнобічність моральних відносин. Для кожної професії якогось особливого зна чення набувають ті або інші про фесійні моральні норми. Професійні моральні норми це правила, зраз ки, порядок внутрішньої саморегу ляції особистості й групи на основі етичних ідеалів. Основними видами професійної етики є: лікарська етика, педа гогічна етика, етика вченого, акто ра, художника, підприємця, інжене ра і т.д. Кожен вид професійної ети ки визначається своєрідністю про фесійної діяльності, має свої специ фічні вимоги у сфері моралі. Так, на приклад, етика вченого припускає, в першу чергу, такі моральні якості, як: наукову сумлінність, особисту чесність і, звичайно ж, патріотизм. Судова етика вимагає чесності, справедливості, відвертості, гума нізму (навіть до підсудного за його вини), вірності закону. Професійна етика в умовах військової служби вимагає чіткого виконання службо вого обов'язку, мужності, дисци плінованості, відданості батьківщині. Особливості формування профе+ сійної етики для українських НУО На шляху становлення громадянсь кого суспільства, Україні вдалося відстояти основні принципи демок ратичної держави, тобто незалеж ність, волю об'єднань і волевиявлен ня, і низку інших, не менш важливих прав і свобод. Однак, як і скрізь це трапляється, розвиток громадянського суспіль ства в Україні відрізняється від мож ливої теоретичної моделі. Первин ний поділ капіталу, "суцільна" бю рократизація суспільства і найчасті ше політика грантових організацій створили такі умови для розвитку

Â діячі і лідери більшості НУО переважно є безграмотними людьми, що "слабко" уявляють собі ідею громадянського суспільства, основної місії НУО, і не мають жодних громадських ідеалів і принципів. Крім того, во ни малопоінформовані про фор ми роботи НУО, а якщо і є гра мотними професіоналами, то ви користовують свої знання і вплив в особистих цілях. "Масова політична некомпетентність не тільки суспільних груп, але і самих лідерів і волонтерів "третього сектору", не дозволяє їм побачити реальну картину української дійсності, протистояти бюрократичним маніпуляціям масовою свідомістю, осмис лити реальність і знайти шляхи її виправлен ня. Мало того, "третій сектор" продовжує впиратися у цій безграмотності, демон стративно відмежовується від політики, і че рез це є найдешевшим суб'єктом політич ного торгу. Як кажуть, "якщо ти не зай маєшся політикою, вона займається то бою" В. Азаров "ДОРОСЛІШАННЯ НАЦІЇ".

Â велика кількість НУО об'єднав шись задля вирішення якої не будь проблеми на користь сус пільства (групи) просто заробля ють на цьому гроші й ім'я, наслід ком чого і є розвиток корупції у третьому секторі. Причому вона процвітає як на рівні "партнер ства" з державними структура ми, так і у роботі з грантами. Тому сьогодні в Україні з'являється необхідність вироблення нового ти пу професійної моралі й етики ро боти НУО, що відображає головну ідею третього сектору, як одного з основних "агентів" розвитку грома дянського суспільства й участі гро мадян у прийнятті рішень. Мова йде, насамперед, про моральну й етич ну компетентність лідерів, працівни ків і волонтерів третього сектору. Рухаючись у цьому напрямку, цілком справедливо говорити про своє часність і необхідність розвитку професійної етики роботи НУО, як основного інструмента громадян ської участі населення і розвитку де мократичного суспільства в Україні, які допоможуть їм повернути втра чені позиції.

СХЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ Загальноприйнята система моралі

Повсякденне моральне усвідомлення (проявляеться через повсякденну поведінку)

Професійна мораль (наявність моральних норм відносно професії)

Громадська думка

Ситуації, з якими стикаються спеціалісти

Трудова сфера

Інші авторитетні джерела моралі

Професійний обов'язок Специфіка роботи (творча чи малотворча, робота з людьми, громадська робота тощо.

Закони

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА

Теоретичні висновки

Кодекси поведінки (писані і неписані) Традиції, норми Правила, приклади

Моральні стосунки, поведінка

Люди

Способи їхнього обогрунтування (мотиви поведінки)

17 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА

"…ПЕРШИМ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НЕ ТОЙ, ХТО ШВИДШЕ ЗА ВСІХ БІЖИТЬ, А ТОЙ, ХТО ЙДЕ СВОЇМ ШЛЯХОМ" Інтерв'ю з Нодаром Хананашвілі, керівником юридичної служби Російського благодійного фонду "Ні алкоголізмові і наркоманії" (м. Москва, Росія) провела Яна Деменко, РЦ Гурт, м.Київ

Нодаре, що є для Вас організаційна етика?

Це певний елемент соціального капіталу, який народжує або не на роджує довіра всередині організа ції, яка, тим самим, сприяє або не сприяє ефективності організації. Знову ж таки у контексті того, що пристойно, а що не пристойно все редині організації. Але при всьому цьому питання пристойності або непристойності вже до деякої міри звужується і стосується не тільки по ведінкових питань, але і питань про фесійної роботи. Існує таке поняття професійна етика. Скажімо, за гальнолюдське поводження і понят тя про етику в планетарному масш табі, як правило, стосується тільки поводження. А коли ми говоримо про етику окремої організації, то тут уже постає завдання зрозуміти: яке твоє власне поводження і які форми роботи прийнятні для цієї ор ганізації, а які ні; які засоби, вико ристані тобою для реалізації ор ганізаційних цілей або місії, можливі до застосування, а які суперечать цій же місії. Чи не могли б Ви навести кілька прик# ладів неетичного поводження?

Будь ласка. Зараз у Росії склалася така ситуація, що ресурсні центри, що досить довго працювали на те риторії Росії, у якийсь момент (до речі, мало хто помітив це) виродили ся, і стали менше займатися розвит ком сектору, а переважно своїми власними внутрішніми проблемами, зароблянням коштів для самих се бе. Це обернулося виникненням, часом, зовсім неспровокованих конфліктних ситуацій між цими ор ганізаціями і якимись зовнішніми агентами, що виявляються "на їхній території". Так у нас був випадок, ко ли ми організовували семінар в од

ному з регіонів, і, з'ясувалося, що ресурсний центр, що працює на території декількох суб'єктів Ро сійської Федерації, став розси лати внутрішньоорганізаційні листи з вимогою неучасті членів своєї мережі в роботі нашого семінару. От і як бути? З погляду закону їх звичайно можна було за формальною ознакою спро бувати притягти до відповідаль ності за порушення антимоно польного законодавства, але цьо го робити ніхто не буде і довести це досить складно і нам не потрібно. Але очевидно, що це неетична форма поводження. У мене є інший приклад, коли, скажімо, ми подаємо заявку в якусь грантову організацію і потім нам пе редають текст анонімної критики з боку експертів. Ми відповідаємо на цю критику. Передбачається, якщо експерт не здатний зробити пози тивний або негативний висновок, а дає якийсь список запитань, на нього бажано відповісти. Знову ж, етика такого виду експертної робо ти не припускає знайомства експе рта з організацією. Ми відпові даємо на ці запитання і потім довіду ємося, що ми отримали негативний результат. Ми не одержали цих гро шей, Бог з ним, але я за стилем екс пертизи знаю, хто це робить. Знаю, хто зробив негативний висновок, і я готовий стверджувати, що остаточ не рішення цим експертом було прийнято не на основі формальних показників, а на основі негативного ставлення до нас, тобто через наяв ність конфлікту інтересів. Особисті стосунки негативні, настільки пре валювали, перевищили професіо налізм експерта, що він дав негатив ний висновок, тільки виходячи з осо бистих пристрастей і антипатій.

Це приклад з Вашої особистої практики?

Звичайно. Ви з цим якось боролися?

Як говорив Висоцький, можна ходи ти і стукати в кабінети, а я вважаю, що краще сидіти і працювати. Ми продовжуємо працювати. Так, ми для себе відзначили цей факт, як ду же негативний, зафіксували його як можливість розповідати про влас ний негативний досвід. А "боротися" більше, аніж таким чином виявляти публічне осудження подібній по ведінці, я не вважаю за можливе. Витрачати власний час на боротьбу за чищення лав...? Щодо цього ви падку, то я не репресивно мисляча особистість. Зараз багато організацій приходять до того, що приймають етичні кодекси. Як Ви до цього ставитеся і чи вважаєте це за необхідне?

Я вважаю це припустимим, але не вважаю це обов'язковим. Уся систе ма людських цінностей будується на двох базових китах: системі довіри і системі норм. Довіряй, але перевіряй, існує така приказка. Це приблизно те ж саме. Можна вибу

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДОВКОЛА довувати скільки завгодно власних твердих етичних кодексів, але якщо при цьому відсутня звичайна людсь ка довіра, це буде даремно. Пови нен бути якийсь розумний баланс між міжлюдським (неформальним) і формальним кодексом (який не закріплений твердими нормами). Часом, того ж купецького слова в дореволюційній Росії було дос татньо, для того, щоб купець викону вав свої зобов'язання. Але при цьо му всьому, право розвивається, і існує вже досить складна система норм для договірних відносин. Таким чином, у суспільстві, де загальний рівень довіри невисокий, стає прин ципово важливим підвищення довіри з одного боку, а з іншого зали шається істотним і розвиток право вих норм, як системи, що забезпе чує виконання зобов'язань. У Вашій організації є такий кодекс?

Немає. У нас є статут, у якому визна чені основні цілі і задачі нашої орга нізації. Людина або приймає їх, або ні. Інша справа, що можна дискре дитувати своїми вчинками органі зацію і її діяльність, але пряма диск редитація призводить до досить швидкого відторгнення цієї людини. Організація, у якій Ви працюєте, є "ви# робником" дуже могутніх інфор# маційних і методичних продуктів. Ви на# певно помічали, що ці продукти вико# ристовують без вашого відома і дозво# лу. Як ви до цього ставитеся?

З цього приводу теж є давно устале на думка. Вона складається з кіль кох аспектів. По перше, сам по собі факт поширення це наша місія. То му, у якій би це формі не було, якщо без перебріхування поширюються наші ідеї це вже непогано. Звичай но, бажано було б, щоб копіювальні тіньові видання, продукти, посилали ся на нас як на першоджерело. Я просто знаю цілу низку ситуацій, ко ли, скажімо, Міністерство освіти Росії публікує деякі з наших інно ваційних програм, що ввійшли в кни гу з ювенальних технологій, ні слова не сказавши, що це Фонд НАН, а на останній сторінці вони все одно вка зали наш довідковий телефон, куди можна звернутися за додатковою інформацією. Стає очевидним, що так чи інакше, але продукт чужий.

Є інший аспект, пов'язаний з поши ренням соціальних інновацій. На скільки мені відомо, у США існує за борона на право власності на соціальні інновації. Я вважаю це правильно. У тому випадку, якщо це позитивна соціальна інновація, сам по собі факт її приховування від суспільства є певною протиправ ною дією. Соціальна інновація, що сприяє розвиткові суспільства, по винна бути загальнодоступною. Са ме тому ми відчуваємо задоволення від того, що якісь інновації, що ко лись пішли від нас вже стали на родними, тому що перестали гово рити про те, хто їхній автор. Це оз начає, що вони виявилися досить потрібним, цінними. Крім усього ін шого, ми намагаємося, щоб ті інно ваційні розробки, що ми зробили, перетворювалися на технології. А одним з основних ознак технології є її відчуженість від автора. Як тільки інновацію можна перенести на інший майданчик і впровадити це означає, що вона досягла тієї самої форми, до якої ми прагнули. У такий самий спосіб можна згадати, що будь який проект або положення про соціальне замовлення, що за раз дуже активно поширюються в Росії (і, наскільки мені відомо, і в Ук раїні), у своїй першооснові мало розробку 1994 року на базі ідеї Оле га Зикова, президента фонду НАН, і мого тексту. Але це вже не важливо. Якщо ідея не перебріхується, не псуються методи, за допомогою яких це повинно реалізовуватися, хвала і честь їм, розповсюджувачам і популяризаторам. А коли бачите свою роботу під чужим ім'ям, образливо?

Взагалі в мене була така ситуація, коли я прийшов з ідеєю, що не носи ла чітко оформленого проектного вигляду. Прийшов з ідеєю в організа цію, запропонував знайти під неї ре сурси і реалізувати проект. І через кілька років я звернув увагу, що на одній з територій Росії ця ідея уже впроваджується. Під цю справу вже знайдено гарні гроші і реалізується вона досить успішно, але без ме не. Мене розстроїло те, що це було зроблено "нишком". Але з іншого бо ку це наслідок лінощів. Я просто повинен рухатися швидше, от і все. Або швидше рухатися, або йти в іншому напрямку, який ще не до сліджено і тоді зникає конкуренція. Врешті решт, першим виявляється

не той, хто швидше за всіх біжить, а той, хто йде своїм шляхом. Я не бачив, щоб матеріал, що я на писав, дослівно потім би хтось опублікував під своїм ім'ям. Напев но, пощастило, точніше їх просто немає: це означає лише, що нічого надцікавого я поки не зробив. Якби при цьому він (особа, що передру кувала дослівно текст) одержав всесвітню популярність це напевно було б неприємно, а так у всьому іншому заради Бога! Головне, щоб, як я вже говорив, ідея або розробка використовувалася без перебріху вання і перекручування. ЗАПИТАННЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ПОСТАВИТИ СОБІ ПЕРЕД ТИМ, ЯК РОЗПОЧАТИ РОБОТУ НАД НОВИМ ЕТИЧНИМ КОДЕКСОМ:

1.Яка мета вашого нового кодексу? Чи він призначений для того, щоб регулювати поP ведінку, чи, можливо, надихати на якісь дії? 2.Різні документи відповідають різним потреP бам. Чи ваш новий документ подає людям приклад поведінки або ж висуває певні вимоP ги до них? Чи справді ви потребуєте такого кодексу? Ви можете, наприклад, створити систему цінностей, сформулювати місію, правила поведінки тощо. 3.Етичний кодекс повинен бути спеціально розроблений відповідно до потреб і цінносP тей вашої організації. 4.Багато етичних кодексів складаються з двох частин. У першій частині зазвичай обґрунтоP вується прагнення та ідеали вашої організації, на яких базуються її робота. Друга частина етичного кодексу в основному включає в сеP бе правила та принципи, яких дотримуються члени організації. 5.Чи ваш новий кодекс передбачатиме примуP сове виконання деяких принципів? Якщо так, то яких? 6.Часто принципи і цінності в етичному кодексі наведено в залежності від їхньої важливості для вашої організації. Цей порядок повинен бути чітким. Але ті принципи, які ви наводите першими, повинні мати суспільну цінність. 7.Обдумайте процес створення нового кодекP су вашої організації. Кого ви залучите до цьоP го процесу: невелику робочу групу з цього питання чи всіх людей, яких цей документ буP де стосуватися? Як ви визначите потреби ваP шої організації і сподівання членів організації від цього документу? Сам процес може мати таке ж значення, як і документ, який ви вироP бите. 8.Як буде втілюватися ваш новий етичний коP декс? Чи цей документ буде доступний для широкого кола осіб чи лише для представP ників вашої організації? Які заходи потрібно застосувати, щоб переконатися, чи цінності, представлені у кодексі, застосовуються на практиці у вашій організації? 9.Як і коли потрібно переглядати положення етичного кодексу? Взято з матеріалів круглого столу “Правові основи інформаційної діяльності”. З англійської переклав Вадим Святненко, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

19 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

СТРУКТУРУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЧИНАЄТЬСЯ ЗІ СПІЛЬНОГО СТВОРЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ІСНУВАННЯ Ангеліна Солдатенко, Асоціація “Журналістська ініціатива” м. Харків

До роботи над професійним журналістським етичним кодексом ми почали готуватися задовго до того, як змогли реалізувати ідею. Дискутували. Безперечним для нас була кваліфікація кодексу як інструменту саморегулювання. Висловлюваний сумнів: інструмент потрібен професійному середовищу, здатному до саморегулювання. Усе це і зумовило методику, яку ми обрали для роботи. По перше, от римати відповіді на запитання, що постали; по друге, долучити самих жур налістів до створення інструменту, яким во ни мають користува тися. Так був розроб лений проект, що складався: із соціо логічного опитування працівників ЗМІ (було опитано більше1200 людей з різних регі онів України), роз робки проекту етич них професійних пра вил, проведення тре нінгів, під час яких бу ло розглянуто і відпрацьовано питан ня, що, зазвичай, регулюються ко дексами, круглих столів, на яких об говорювався проект. Забігаючи на перед, скажу, що всі пропозиції, висловлені учасниками обговорен ня, було занотовано і пізніше, на підсумковій зустрічі, представники регіональних груп самі залишили найбільш рейтингові поправки. Тим часом у звітну книгу увійшов не лише остаточний варіант, а й думки, вис ловлені в регіонах. Найскладнішими були тренінги. Але вони й стали аргументом “на ко ристь”. Можна скільки завгодно го ворити про те, як “негарно” підміню вати факт коментарем, або сполу чати журналістську і політичну діяль ність, видавати рекламний матеріал за журналістський допис, обмежу ватися одним джерелом при підго товці публікацій тощо. Зовсім інше, коли практика доводить хибність та ких підходів (судовий позов, зруйно вана ділова репутація, загублене джерело інформації, втрачені нак лади). А якщо зважити й на преце дент з практики Європейського суду

з прав людини, коли було взято до уваги журналістські етичні кодекси (тобто практику), стає зрозумілим абсолютно практич ний характер про фесійної етики. Безу мовно, все це має значення для тих ви дань і журналістів, які вважають залежність від читача більшим ступенем свободи, ніж залежність від спонсора, а жур налістику – бізнесом, який пропонує на ринку сумлінну ін формацію. Та, як вия вилося, переважна більшість наших ко лег, хоч і посилаючись на “особли вості сучасного моменту ”, вислови лася за такий підхід. Врешті і наша внутрішня дискусія от римала відповіді. Структурування професійного середовища, вирі

шили ми, може починатися зі спіль ного створення інструментів, необ хідних для існування. З роботи спря мованої на корпоративний інтерес. Ні, ми не потребували ніяких підпи сів під “Кодексом”, клятв і таке інше. Зате кожне повідомлення з редакції про те, що розроблено професійні етичні правила, що при цьому наші матеріали стали у нагоді – справж нє задоволення. Адже ми й самі скептично ставимося до будь яких прокламацій та папірців “для го диться”. Вдячна нагоді висловити ще раз щи ру подяку посольству Великобри танії в Україні, яке підтримало нашу ідею щодо розробки етичного ко дексу. Ми продовжили цю роботу в рамках проекту з підвищення ква ліфікації журналістів, яку виконуємо в Україні спільно з Європейським центром журналістики за підтримки програми МАТРА Міністерства За кордонних справ Королівства Ні дерландів.

ПРОФЕСІЯ: ЖУРНАЛІСТ Харківська асоціація “Журналістська ініціатива” в рамках проекту “Преса і суспільство. Права і обов’язки” за підтримки посольства Великобританії в Україні, підготували і видали друком звіт про проект, у якому подано результати соціологічного дослідження, проведеного серед жур налістів 11 великих міст Україні. Звіт оформлено в книжку “Профессия: журналист” (Profession: Journalist), надрукова ну англійською та російською мовами. У книжці наведено відповіді на запитання, що стосуються професійної роботи журналістів України, подані результати дослідження (за сферою діяльності журналістів, рівнем освіти, наявністю ціннос тей та проблем з якими стикаються журналісти). Окрім того, у книжці наведено проект етичного кодексу журналістів та його об говорення з представниками різних журналістських кіл. Як стверджують автори наукового видання, запропонований кодекс в жодному разі не є остаточним, він є лише спробою показати, з якими проблемами можуть стикатися журналісти у своїй щоденній роботі і на що їм потрібно звертати увагу, готуючи матеріал до поширення. Харківська асоціація “Журналістська ініціатива” Інтернет сайт: http://www.ji association.org

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДИВИСЬ

ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПРЕСИ Олександр Галяс, Об'єднання соціальної преси "Третій сектор" м. Одеса

Про необхідність дотримання журналістами певних етичних норм ведеться чимало розмов. В України створено досить багато "Кодексів професійної етики" чи аналогічних документів. Важко не погодитися з їхніми авторами у визначенні етичних пріоритетів. Однак певні особливості соціальної преси змушують дещо скорегувати окремі, навіть принципові, положення загальних правил. Перш за все дамо визначення, що таке соціальна преса. Це ті ЗМІ, що го ловним своїм завданням вважають висвітлення діяльності третього сек тору, тобто громадських та бла годійних організацій. Так, до складу першого в Україні та СНД Об'єднан ня соціальної преси "Третій сектор" (ОСП) входять газети: "Социальные инвестиции", "Дорога к дому", "Не улетай", "Інформаційне поле для всіх"; прес клуб "Третій сектор"; "Школа соціальної журналістики"; Інтернет сайти http://www.nonprofit. org.ua; http://www.aids.ua; http://www. homeless. org.ua; http://www.wayhome. org.ua. Кожна з цих структур виконує

певні функції. Газета "Социальные инвестиции" пропонує читачам широку панора му діяльності третього сектору у п'яти областях України, оскільки з липня 2003 року перетворилася на міжрегіональне видання. Газету "До рога к дому" розповсюджують безп ритульні, що є для них легальним джерелом заробітку. До того ж вона входить до всесвітньої мережі вулич них видань. Матеріали газети "Не улетай" присвячені перш за все ак туальним проблемам наркоманії, ВIЛ/СНIД та ін. "Інформаційне поле для всіх" видає товариство пен сіонерів переважно для літніх лю дей. Завдяки всеукраїнським Інтер нет сайтам можна отримати все бічну інформацію про наявність гро мадських та благодійних орга нізацій, їхні проекти тощо. Прес центр "Третій сектор" регулярно проводить прес конференції, круглі столи, зустрічі, присвячені діяльності некомерційних організацій. Завдан ням "Школи соціальної журналісти ки" є підготовка авторів, які вміли б на належному рівні готувати мате ріали для ЗМІ про діяльність третього сектору.

Аналізуючи функції складових ОСП, потрібно зазначити, що головними їхніми завданнями є не лише інфор мування широкого загалу чи вузької аудиторії про діяльність організацій третього сектору, але й активне пропагування цієї діяльності. Хоча остання функція відкидається авто рами різних етичних кодексів, але саме цей момент принципово від різняє ЗМІ соціальної преси від ін ших ЗМІ. Річ у тім, що в реальних умо вах існування третього сектору в Ук раїні, коли зацікавленість "звичай них" ЗМІ у висвітленні його діяльності дуже мала, саме через спеціальні ЗМІ некомерційні організації мають змогу вийти на широкий інфор маційний простір, заявити про себе, у тому числі i перед потенційними спонсорами та соціальними інвес торами. Звідси + головний, на мій погляд, етичний принцип діяльності соціальної преси: не лише не заш+ кодь, але й допоможи! Свіжим прикладом є історія з ор ганізацією "Життя плюс", що опіку ється проблемами ВIЛ інфікованих. Через певні причини ця організація опинилася фактично на вулиці, після чого більше, ніж 1000 її пацієнтів ри зикували лишитися без допомоги. Звернення керівництва "Життя плюс" до місцевих владних структур лиши лися без відповіді. I лише після того, як ОСП організувало низку публіка цій у пресі та прес конференцію, міський голова доручив Міському управлінню молодіжної політики піді брати необхідні приміщення. Одне з таких приміщень вже знайдено, за раз шукають інші. Виходячи з головного принципу, до основних етичних засад варто віднести такі:

1. Правдиве інформування гро мадськості та поважне ставлен ня до людської гідності. 2. Категорична неприпустимість здобуття інформації "брудними" методами. 3. Поширення інформації лише за згодою її джерела, крім тих ви падків, коли її укриття може при нести шкоду суспільству. 4. Відмова від занадто сенсаційно го висвітлення ситуацій та проб лем на користь аналітичного підходу. 5. Відмова брати участь у виборчих перегонах на боці певної сили та від надання місця для політичної реклами. 6. Неможливість дискримінації за будь якою ознакою. 7. Надання місця для інформації чи виступу будь якій громадській організації за умови, якщо ці ма теріали не зашкодять структу рам третього сектору чи окре мим людям. Ми зупинилися лише на кількох принципових моментах. Насправді ситуацій та проблем набагато біль ше, але ми сподіваємося, що цей виступ спричинить обговорення практично нової теми. Загалом треба сказати, що побудо ва громадянського суспільства у нинішній політико економічній ситу ації вимагає від волонтерів і, особ ливо, лідерів третього сектору суво рого дотримання певних етичних норм. Бо інакше важко здобути ав торитет серед широких кіл насе лення, що є однією з передумов i водночас показником результатив ності дій громадських та бла годійних організацій. Те ж саме сто сується соціальної преси, яка за раз лише починає розвиватися в Ук раїні.

21 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ТРЕНЕРСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Про етичні норми та принципи діяльності тренерів, а також про створення етичного кодексу Тренерської асоціації України (ТАУ) ми запитали Михайла Кашина (Просвітницький інформаційно#тренінговий центр "Камертон", м. Нововолинськ), який з радістю погодився висвітлити цю тему, зауваживши, що висловлює свою власну думку, а не офіційну позицію ТАУ чи групи, що відповідала за розробку Етичного кодексу ТАУ. Інтерв’ю провів Василь Назарук, Центр волонеріату “Добра Воля”, м. Київ

Пане Михайле, які передумови чи причини виникнення тренерського етичного кодексу?

кодекс з часом буде змінено відпо відно до того досвіду, який набуде наша Асоціація.

На мою думку, причин для виникнен ня було кілька від формальних до дуже практичних. Але, кожен інший тренер може мати якусь відмінну думку від моєї.

Професія тренер зараз стає до сить поширеною (чи модною?) і на стає пора її формалізації, а це оз начає, що з'являться певні норми й професійні стандарти. Але це буде згодом. А до того часу, етичний ко декс є документом, що дозволяє нам "тримати планку" для самих се бе, і для клієнтів теж. Це виходить з місії Асоціації професійний розви ток членів ТАУ.

Майже кожна більш менш солідна і відповідальна організація, що пра цює на ринку консалтингових пос луг, намагається створити свій етич ний кодекс. Його наявність є однією з необхідних передумов позитивно го іміджу організації в очах клієнтів. Ми це розуміємо, і одна з причин створення кодексу скажу так "правила гарного тону", "чесна гра". Створюючи кодекс, впроваджуючи його в життя, ми, таким чином демон струємо свою готовність грати чес но, відкрито і професійно. Оскільки ТАУ об'єднує різних фахівців, які мають різні підходи до роботи, різні цільові групи, різний досвід врешті решт, закономірно, що ті речі, які є ніби "самі собою зрозумілі", скоріше за все, будуть, зважаючи на ці відмінності, трак туватися по різному. Тобто етичний кодекс для нас це ніби дорогов каз, "глосарій", який, маю надію, до поможе нам уникнути багатьох не порозумінь: як у стосунках з клієнта ми і з представниками інших про фесій, так і між собою. З того, що ми знаємо, часто етичні кодекси "пишуться кров'ю", тобто в результаті певних конфліктів, повто рення яких хотілось б уникнути в майбутньому. Ми намагалися ство рити такий інструмент, який би допоміг нам від початку діяльності "не набивати гулі" там, де до нас їх вже "набили" інші фахівці. Зрозуміло, що ми ще встигнемо зробити свої помилки, і тому ми знаємо, що цей

Як довго створювався етичний кодекс? Чи були якісь проблеми, непорозуміння чи суперечки між членами робочої групи?

Той варіант, що ми маємо, не є ос таточним. Етичний кодекс створю вався від моменту першої зустрічі ініціативної групи в травні 2001 року до липня, чи навіть вересня 2002 ро ку. Довго це чи ні не знаю. Можу тільки сказати, що протягом роботи на д ним я мав опрацювати близько 100 сторінок прикладів кодексів різноманітних професійних об'єд нань, з різних країн, що працюють на ринку консалтингу. Були дуже різні приклади від 10 пунктів, 10 фраз в STOP Товариство тренерів НУО Польщі, і до кодексів на 5 і більше сторінок тексту. Той перший варіант, який я предс тавляв на одній із зустрічей ініціатив ної групи, значно відрізнявся від то го, який є зараз хоча б тим, що пер ший варіант був досить громіздким і заплутаним. Взагалі, найперший варіант кодек су займав 20 сторінок тексту 12 шрифтом. Зрозуміло, що таким інструментом в молодій організації на ринку послуг, яка ще досі фор мується, мало хто буде користува тись. Тому було прийнято рішення

максимально скоротити його до то го розміру, щоб він став прийнятним до користування. Як кажуть колеги, "вдосконалюватися можна до без кінечності, але в нас інше завдання" (переклад ред.). Тому кодекс зай має зараз 2 сторінки і робота пока же, які зміни ми внесемо в його текст. Проблем, як таких, під час створен ня не було. Був момент, коли мені здалось, що за створення етичного кодексу відповідатиму я один. Але так само, як відійшли люди, що хотіли на початку працювати над цим питанням, так само з'явились нові. За що я їм особисто дуже вдячний. Шикарний життєвий та професійний досвід. Переважно, найбільше дискусій то чилося навколо визначень "тре нер", "тренінг". Було прийнято рішен ня взяти за основу один з варіантів визначення, яке нам здалось най більш точним стосовно того, як ми розуміємо нашу професію. У чому полягає суть етичного кодексу?

"Етичний кодекс призначений для виконання Асоціацією тренерів та її членами мети та завдань Асоціації, дотримуючись при цьому прозо рості, етичності та ефективності ве дення справ. Він встановлює ос новні принципи, які повинні стати провідними для тих, хто проводить тренінги і здійснює навчання тре нерів" записано у документ. Суть етичного кодексу, як на мене надати підказку в різних суперечли вих моментах, коли можна повести ся дуже по різному. Просто, щоб "не послизнутись самому й іншого не штовхнути". Своєрідна абетка, або ж "катехізис", якщо коректно проводити таку паралель.

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД Етичний кодекс регламентує: стосунки тренерів між собою в Асоціації; стосунки з клієнтами; стосунки із зовнішнім оточенням і говорить про ті цінності (нап риклад, норми конфіденцій ності), яких ми дотримуємось, і для чого ми це робимо. Яким чином застосовується кодекс чи це ще в майбутньому?

Більшість тренерів, які брали участь у зустрічах робочих груп і які, як мені відомо, увійшли до ТАУ належать до різних організацій, в яких вже є свої внутрішні якщо не кодекси, то правила професійної поведінки. Ми дотримуємось своїх норм роботи, таким чином дотримуючись духу етичного кодексу ТАУ. Ні для кого не секрет, що ТАУ об'єднує тренерів, які часом у той чи інший спосіб перетинаються чи можуть перетнутися на ринку тре нінгових чи консалтингових послуг і, відповідно, можуть виступати конку

рентами. Але ми об'єднались для професійного зростання, тому кон куренція не повинна заважати нам грамотно працювати. Для цього і може бути використаний етичний кодекс. Крім того, його наявність (особливо дотримання) це ніби "знак якості, надійності" нашої робо ти, що є переконливим для клієнта. ТАУ тільки розпочинає свою діяль ність, і я думаю, що у нас буде мож ливість перевірити доцільність етич ного кодексу. Як кодекс виконуватиметься?

Етичний кодекс не заступає Статуту Асоціації. При цьому його дотри мання є обов'язковим для членства в Асоціації. Тренери, які приєднались до Асоціації, повинні дотримуватись не тільки букви, але й духу цього ко дексу. Тобто, коли тренер подає за яву про членство в ТАУ, він попе редньо має ознайомитися з кодек сом і прийняти його. Дотримання етичного кодексу ТАУ контролює Ревізійна комісія ТАУ. Саме туди по винні бути скеровані звернення, як що тренери мають суперечки сто

совно професійної поведінки. Спо діваюсь, що всі ми члени ТАУ, буде мо працювати так, щоб Ревізійна комісія мала небагато питань сто совно порушень будь ким із тре нерів, які входять до Асоціації, етич ного кодексу. Для того, щоб кодекс набув ще більшої конкретики, необ хідні певні тренерські норми й стан дарти роботи. Це і є однією з при чин створення ТАУ. Оскільки професія тренер нова, і тільки зараз починається процес її формалізації, то питання норм та стандартів професійної діяльності відкрите. Чим старшою ставатиме наша професія (а яка, можливо, матиме назву "фахівець з модульних технологій освіти"), тим більшої ваги набуватиме етичний кодекс. Споді ваюсь, ці відповіді були корисні для працівників журналу і для читацької аудиторії. Хочу також висловити подяку всім, хто, хоча б одним реченнями, од ним запитанням, чи пропозицією долучився до роботи нашої групи.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ТРЕНЕРСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ Тренерську асоціацію України було створено ініціативною групою тренерів України в рамках проекту Творчого центру Каунтерпарт "Ініціювання ство рення Асоціації тренерів НУО України та проведення оцінки" за підтримки Фонду Ч. Ст. Мотта. Проект тривав з листопада 2000 до грудня 2002 року. Організація викона вець: Творчий центр Каунтерпарт (ТЦК). Вивчення думок представників різних тренерських груп виявило, що питання створення незалежного, самостійного, відкритого професійного об'єднання тренерів є дуже актуальним. Саме то му Творчий центр Каунтерпарт висту пив ініціатором створення Тренерської асоціації України. За 2001 2002 роки в рамках проекту бу ло проведено сім зустрічей тренерів, які виявили бажання бути активно задіяними в процесі. Більше 120 тре нерів з усієї України, які представляють різноманітні незалежні організації бізнес структур, державні структури та соціального сектору України приєдна лися до цього процесу. Вони створили

ініціативну групу і активно працювали над багатьма питаннями, що виникали під час обговорення і створення Тре нерської асоціації України. Ініціативна група визначила місію та завдання Асоціації, перелік можливих послуг, роз робила та затвердила статут майбутньої Асоціації, етичний кодекс, Положення про членство та осередки. Крім того, бу ло підготовлено та розповсюджено сім випусків бюлетеню тренерів "Поштовх". Більш детально Ви зможете ознайоми тись з процесом створення Тренерської асоціації України, відвідавши Інтернет сайт Творчого Центру Каунтерпарт http://www.viaduk.net/ccc. Процес створення Тренерської Асо ціації України (ТАУ) був нелегким і досить довгим. Він тривав біля трьох років. І на решті: Свідоцтво про реєстрацію ТАУ Міністерством Юстиції України: № 1944 від 1 серпня 2003 р. Голова Ради ТАУ: Людмила Руденко Кар даш (lucy@laska.mk.ua) Заступник Голови Ради ТАУ: Наталія Ка чанова (nkachanova@visla.kharkov.ua) Директор: Людмила Шапран

(L_Shapran@kv.ukrtel.net) Адреса офісу ТАУ: Київ, вул. Вел. Васильківська 43, кв.29 Тел/факс: (044) 220 9401 Що ми зараз робимо: Випускаємо та розповсюджуємо Е бюлетень (вже вийшло два його номери); Розповсюджуємо корисну для тренерів інформацію щодо ТОТ та інших корисних тренінгових прог рам; Пропонуємо тренерам програми з підвищення кваліфікації та корис тування офісом ТАУ як ресурсним центром; Ініціюємо активність тренерів в регіонах через проведення зустрічей клубів тренерів; Підготували та подали в ISAR Єднання проект "Поштовх" для тренерів та лідерів місцевих гро мад; Почали розповсюджувати інфор мацію про проведення Всеук раїнського Форуму тренерів та шукаємо фінансову підтримку на його проведення.

23 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З БЕЗПРИТУЛЬНИМИ В ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ ОБ'ЄДНАННІ ГРОМАДЯН "НАРОДНА ДОПОМОГА" Анастасія Анохіна, Чернівецьке міське об'єднання "Народна допомога" м. Чернівці

"Народна допомога" працює з особами без постійного місця проживання протягом п'яти років. Але саме у 2003 році, у зв'язку із впровадженням проекту "Соціальна інтеграція бездомних", цей вид діяльності отримав якісно нові ознаки. Після проведення низки тренінгів для соціальних працівників із залученням австрійських експертів, колектив організації дійшов висновку про необхідність створення власного етичного кодексу роботи із цільовою групою безпритульних людей, який і був розроблений на основі загальноприйнятих етичних принципів та стандартів соціальної роботи *. Треба зауважити, що наразі не існує такого визначення соціальної роботи, яке можна було б назвати вичерпним. Тим не менш, універ сальне формулювання на сьогод нішній день звучить так: "Про фесійна соціальна робота повинна сприяти соціальним змінам, вирі шенню проблем, які існують у людських взаємовідносинах та до помозі у досягненні людьми підви щення життєвого рівня. Принципи збереження людських прав та соці альна справедливість є визначаль ними для соціальної роботи." Етична освіченість є необхідною частиною професійної практики будь якого соціального працівника. Його або її здатність діяти етично це суттєвий аспект якості послуг, що пропонуються клієнтам. Отже, ро бота соціальних працівників в Ук раїні повинна ґрунтуватися на наяв них міжнародних етичних принци пах. Тому, створюючи подібний до кумент, ми керувались міжнародни ми положеннями, які декларують права людини, а саме: Універсальна декларація прав людини; Міжнародний пакт про гро мадські та політичні права; Міжнародний пакт про еконо міко соціальні та культурні права; Конвенція знищення усіх форм расової дискримінації; Конвенція знищення усіх форм дискримінації жінок; Конвенція про права дитини. Звичайно, при застосуванні міжна родних етичних принципів до ук раїнських реалій, довелося врахо вувати специфіку української мен тальності взагалі та той факт, що су часні вимоги до соціального праців ника в Україні значно підвищились, і

включають у себе відповідний рі вень освіти, досвід роботи та багато іншого. Окрім цього, нижченаведені прин ципи повинні враховувати психо логічні особливості, характерні для безпритульних осіб. Серед таких специфічних ознак можна, пере дусім, виділити емоційну вразли вість, часто стан агресії, небажання йти на контакт із соціальним праців ником, прагнення приховати прав диві відомості про себе. У результаті роботи соціального працівника з такою категорією на селення як безпритульні люди, мо жуть виникати проблемні ситуації, що викликані конфліктом інтересів. Для того, щоб врегулювати про фесійні стосунки соціального пра цівника з клієнтами та колегами, розроблено такі принципи: Якість: цей принцип стосується загальних стандартів ставлення до професії соціального праців ника, які обумовлюють рівень яко сті послуг, наданих організацією. Отже, набувач послуг має право отримати якісні послуги. Добровільність: соціальні праців ники нашої організації повинні поважати право людини робити власний вибір та приймати са мостійні рішення, якщо це не зачіпає права та інтереси інших. Компетентність: соціальні праців ники "Народної допомоги" діють у сфері власної компетентності та розвивають й збільшують свій професійний досвід. Вони праг нуть до підвищення рівня про фесійних знань та навичок . Конфіденційність: соціальні пра цівники "Народної допомоги" працюють дотримуючись права на приватне життя, і є відповідаль

ними за використання інформації, отриманої у процесі роботи. Соціальні працівники повинні з по вагою ставитися до принципів виз наченої конфіденційності, навіть якщо законодавство вступає у протиріччя із цим положенням. Соціальна справедливість та по+ вага: соціальні працівники "На родної допомоги" докладають зу силь, щоб забезпечити доступ до необхідної інформації, послуг та ресурсів, рівності можливостей. Працюючи з людиною, соціальні працівники повинні оточувати її ввічливим ставленням та врахову вати індивідуальну специфіку, культурні та етнічні особливості людини. Взаємодопомога (робота в ко манді): взаємовідносини, які існу ють між колегам, повинні ґрунтува тись на принципах взаємодопо моги та взаємоповаги. Всі рішен ня, важливі для набувачів послуг, приймаються у результаті спільно го обговорення. Отже, вищеперераховані принципи узагальнюють не тільки стандарти ставлення соціальних працівників до клієнтів, але й стандарти ставлення до професії. Окрім того, у соціальній роботі існують стандарти взаємин з колегами та загальні стандарти етичної поведінки. Таким чином, виходячи із загальноп рийнятих стандартів та власного досвіду ми намагались створити певний етичний кодекс правил, який варто застосовувати у роботі із клієнтами для досягнення успішного результату та захисту прав та інте ресів цільової групи. * Прийняті генеральними зборами Міжнарод ної Федерації соціальних працівників (Монре аль, Канада) у липні 2000 року.

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ЕТИЧНА ПОЛІТИКА НЕДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО ПРАЦЮЄ З РОЗУМОВО ВІДСТАЛИМИ КЛІЄНТАМИ ТА ЇХНІМИ РОДИНАМИ Надія Майорова, Благодійне товариство “Джерела” м. Київ

Можна сказати, що соціальна робота з розумово відсталими людьми та членами їхніх родин окрім загальних рис, має і свої, тільки їй властиві цінності, які складалися в процесі становлення принципів і норм поведінки спеціалістів та користувачів в організації. Робота в кожній організації має свої неповторні ситуації, протиріччя, які потрібно якось вирішувати. Ці обставини викликають необхідність дотримуватись у діяльності кожної з них особливих моральних принципів та норм. Тому етична політика організації відображає основні вимоги і критерії поведінки працівників, які продиктовані специфічними умовами та змістом їхньої діяльності. Дотримання правил професійної етики забезпечує відповідні взає мовідносини між членами трудово го колективу та користувачами послуг. Тому в нашій агенції існує усвідомлена необхідність етичної регламентації своєї діяльності. Етична політика Благодійного това риства "Джерела" відбувається на таких рівнях: 1. Застосування внутрішніх етичних станP дартів до усіх типів взаємодії: працівник клієнт, працівник працівник, працівник колектив організації (трудовий і членський колектив), організація державні та недержавні структури. 2. Оцінка поведінки і дій конкретних працівників і організації в цілому з погP ляду універсальних етичних стандартів, які прийняті суспільством у якості моральних норм. На цьому рівні дії працівників і організації розгля даються і оцінюються ніби зі сто рони клієнтів. На роботу працівників впливають очікування клієнтів. 3. Оцінювання роботи організації в цілоP му як окремої структури зі сторони соціальної доцільності. Це оцінка соціальної корисності ор ганізації, необхідності її існування для громади і, навіть більш шир ше, для держави.

Знання норм та принципів про фесійної етики, їх творче застосу вання у щоденній діяльності, допо магає працівникам організації здійснювати співпрацю з клієнта ми, їхніми родичами, колегами, представниками державних і не державних організацій.

У своїй практичній роботі спеціаліс ти мають дотримуватись не тільки етичних орієнтирів, а й правил що денної діяльності, без яких неможли во реалізувати моральні норми і принципи. До речі, дотримання встановлених правил вимагається не тільки від трудового колективу, а й від самих користувачів.

критість, повне інформування клієн та про вживані дії з боку працівника, відсутність упереджень по відно шенню до клієнта є загальноприй нятим для нашої організації. Проте, окремо хотілося б наголосити, що у формуванні своєї етичної політики колектив організації намагається створити і популяризувати умови для дотримання прав клієнтів закладів для розумово відсталих осіб, які описані відомим британським дос лідником проблем цієї групи клієнтів

Професійна етика працівників у ро боті з розумово відсталими клієнта ми передбачає пошук резервів, ви користання усіх можливих ресурсів від соціальних до особистих ресурсів як самих працівни ків, так і клієнтів. Про те, відповідальність за розробку плану втручання або прог рами дій та їхню ре алізацію повністю покладається на працівників, незва жаючи на те, що клієнт повноцінний учасник обговорен ня варіантів рішення проблеми. Етика ор Còàðø³ ä³òè ñâÿòêóþòü äåíü íàðîäæåííÿ ганізації вимагає, ç âîëîíòåðàìè ³ ïðàö³âíèêàìè ðàçîì щоб спеціаліст зав жди інформував сво го клієнта про всі етапи дій, поясню Д. Брендоном (Кравченко Р. Со вав їхню суть, розповідав про всі мо ціальна робота з розумово відста менти, які можуть суттєво вплинути лими людьми. К., 2001. 140с.). на досягнення цілі. Так, неприпустимо, щоб розумово Дотримання працівниками таких відсталі клієнти піддавалися загро принципів соціальної роботи як: дії в зам, покаранню, нападу або глузу інтересах клієнта, прийняття клієнта ванню з приводу свого зовнішнього таким, яким він є, повага до права вигляду, національності, здібностей, клієнта приймати самостійні рішен особистості та життєвих уподобань ня, конфіденційність, чесність, від тощо. Наші клієнти мають право на

25 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА

осо б и с т у незалеж ність, право бути наз ваним так, як вони самі вибирають, право на повагу до власної гідності, право на конфіденційність про при ватні та особисті справи, право бути поінформованим про всі події в ор ганізації, які їх стосуються. Працівни ки організації поважають право клі єнтів піклуватися про себе і, наскіль ки це можливо в межах їхніх власних фізичних або розумових здібностей, формують таку навичку у своїх клі єнтів. Ми ставимо за мету своєї ро боти допомогти своїм вихованцям стати якомога незалежнішими. Для

досягнення вищезазначеного пра цівники організації дотримуються права своїх клієнтів на власний вибір і допомогу в навчанні та задо волені їхніх потреб. Також ми не при мушуємо своїх клієнтів робити щось проти їхнього бажання. Якщо дити на відмовляється вживати запропо новану їжу, дивитись якийсь фільм, йти на прогулянку, її "не силують". Ми завжди враховуємо бажання дітей та їхніх батьків, пропонуємо можли ву альтернативу. Працівники і корис тувачі організації мають спільні ванні кімнати, сидять за одним столом і їдять з того ж самого посуду. Діяльність нашої організації, в кінце вому результаті спрямована на нормалізацію соціального функціо нування клієнтів: максимальне наб лиження їхнього життя до життя пов носправних людей, активізація і на буття самостійності, розширення кола соціального спілкування клієн та. Ми вчимо піклувальників теж пова жати права розумово відсталих осіб, які повинні бути повноправним членом родини. Їхні бажання і пот реби в родині також треба врахову вати. В сім'ї, як і в організації, потріб но спрямовувати свої зусилля на

нормалізацію життя свого розумово неповносправного члена. Організація у своїй щоденній діяль ності стикається з тим, що її клієнти (розумово відсталі люди та члени їхніх родин) страждають від недос коналості системи соціального за хисту. Основні права, які регламен туються Конституцією для усіх гро мадян України, стають пустими фра зами без забезпечення механізмів їхньої реалізації, а соціальна дійс ність є такою, що наша організація, як і будь яка інша, не володіє дос татніми можливостями для повної реалізації розумово відсталими клієнтами своїх конституційних прав. Тому Благодійне товариство "Дже рела", лобіюючи інтереси розумово відсталих людей, намагається сприяти вдосконаленню системи соціального захисту цієї категорії громадян. При цьому наша органі зація піклується не про свої власні інтереси, а представляє інтереси людей, які не можуть самостійно вирішувати свої проблеми. Етична політика нашої організації ставить перед собою і таке завдання пок ращити умови життєдіяльності своїх клієнтів, лобіюючи їхні інтереси на регіональному та національному рівнях.

ДАВАЙТЕ БУДЕМО ЧЕСНИМИ ПЕРЕД СОБОЮ І ВОЛОНТЕРАМИ Василь Назарук, Центр волонтеріату “Добра Воля” м. Київ

Усе актуальнішою в Україні стає тема волонтерства. Про це говорять, пишуть, показують і навіть змагаються. А якщо певна тема стає популярною, тоді, намагаючись не відставати від передового досвіду, всі починають брати на озброєння нові технології, часом зловживати і спекулювати. Власне, про особливості запровадження волонтерських програм у різних організаціях і піде далі мова. Наведені особливості, які дуже впливають на розвиток волонтерського руху в Україні в цілому, матимуть негативне забарвлення. Особливість 1. "Що не з'їм, то понадкушую" Цю особливість можна охарактери зувати великим бажанням організа цій осягнути всі сфери суспільного життя, не відставати від нових тен денцій розвитку третього сектору або ж просто запровадити щось нове. Звичайно, волонтери це надзвичайно важливий ресурс, яким нехтувати гріх. Та й всі навколо працюють з волонтерами, що обі цяє великий успіх їхнього залучення

до діяльності організацій. Все було б добре, якби не одне "але", яке по лягає у відсутності "інструкції з експлуатації" (техн.). Лише одних амбіцій і бажання працювати з во лонтерами зовсім недостатньо. Рі шення керівників організацій залу чати волонтерів це перший, а не єдиний крок до успіху. В іншому ви падку нас чекає розчарування че рез те, що ніхто не відгукнувся на заклик або розчарування, що “прийшов” натовп і зруйнував орга

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДИВИСЬ нізаційну структуру. Навіть, якщо спочатку все обійшлося, то згодом Ви почнете замислюватися, чи пот рібно було це робити, коли ре сурсів організації витрачається вдвічі (втричі) більше, ніж поверта ється від роботи волонтерів. Часто питання раціональності нехтується, сподіваючись на великі перспекти ви. Шкода, що інструкцію читають після того як щось трапилося. Шко да, що процедури роботи з волон терами з'являються після того, як їх вже втрачено. Висновок 1: Не залучайте волон терів до того часу, поки не розроби ли волонтерську програму. Не об манюйте себе тим, що все у Вас вдасться, не користуйтесь принци пом: "головне вступити в бій, а там побачимо".

Висновок 2: Будьте обережні, залу чаючи волонтерів, не дозволяйте втрачати потенціал доброї волі во лонтерам і, ще раз подивіться вис новок 1. Особливість 3. "На тобі небоже, що мені не гоже" Інколи ми стаємо великими мрійни ками і будуємо новий устрій (чогось хочеться вжити слово "комунізм"). Знаючи про те, що ми люди дуже зайняті і серйозні, що для розбудови громадянського суспільства потріб но багато сил і енергії, залишають ся маленькі дрібниці, які заважають нам, "гігантам" просуватися вперед.

До таких належать: прибирання офісу, миття посуду після кавових перерв чи обідів, кур'єрські послу ги, набір текстів на комп'ютері тощо. Шукаючи шляхи уникнення цих дріб ниць, ми вигукуємо: "Евріка" і почи наємо пропонувати всі вищезазна чені "посади" волонтерам, як "де шевій робочій силі". Але помічаємо, що охочі обіймати ці "привабливі" посади чомусь не створюють чергу біля порогу Вашої організації. "Хотілося як краще, а вийшло як завжди". Висновок 3: Пам'ятайте, що волон тери бажають виконувати цікаву для них роботу, волонтери не "дешева робоча сила", а люди різного віку, різної статі, різної кваліфікації, які відрізняються від інших бажанням допомогти тим, хто цього потребує. Не варто цього забувати.

А інша організація, яка має позитив ний досвід співпраці з волонтерами, так ніколи й не дочекається Вашої допомоги, оскільки Ви до них ніколи не прийдете. Прикро, але таке трапляється часто.

Центр політичної освіти, Спілка моло дих державних службовців, Національ на рада молодіжних організацій Ук раїни за фінансової підтримки Держав ного комітету України у справах сім’ї та молоді провели 25+26 жовтня 2003 р. у м. Києві дводенну конференцію на те+ му “Молодіжні громадські організації та ЗМІ: діалог триває”. У коференції взяли участь лідери молодіжних гро мадських організацій з Одеси, Полта ви, Миколаєва, Івано Франківська, Вінниці, Запоріжжя, Житомира, Севас тополя, Сімферополя, Кіровограда та Києва. На конференції обговорювались пи тання розвитку інформаційного сере довища громадського сектору Ук раїни, принципів взаємодії молодіжних громадських організацій із засобами масової інформації, значну увагу було приділено й етиці інформаційних кам паній та місцю ЗМІ у PR кампаніях мо лодіжних громадських організацій (МГО).

Особливість 2. "І сам не гам, і другому не дам" Тут дещо схожа ситуація з першою особливістю, проте в іншому ас пекті. Схожість полягає у відсутності (недосконалості) волонтерської програми, а відмінність у наслідках для інших організацій і для самих во лонтерів. Уявіть собі ситуацію, коли Ви приходите в організацію, щоб запропонувати свою допомогу, Вас радісно зустрічає керівництво, про понує певну волонтерську посаду, Ви беретесь виконувати свої обо в'язки, а колектив (інші "волонтери"), м'яко кажучи, не дуже раді Вашій присутності. Ваші дії? Правильно, Ви покинете назавжди цю агенцію і, мабуть, ідею кудись втручатися із своєю доброю волею.

ЕТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ ТА МІСЦЕ ЗМІ У PR+КАМПАНІЯХ МОЛОДІЖНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

У цій статті ми апелюємо до усіх ор ганізацій, що починають працювати з волонтерами. Давайте будемо чесними перед собою і волонтера ми, спробуємо уникнути цих та інших особливостей у нашій роботі і тоді, напевне, поняття "волонтер" бу де вживатися без різноманітних не гативних навантажень, а з повагою.

Під час роботи секції “Етика інфор маційних кампаній та місце ЗМІ у PR кампаніях МГО” виникало чимало дис кусійних питань: чи варто шукати “род зинку” при подачі інформації до ЗМІ чи постійно нагадувати про себе (за принципом “щоб було”), матеріал на замовлення – чи етично заплатити за те, щоб про нас розповіли; чи говоримо ми про свої невдачі та помилки вголос; як що нас “обливають” брудом, чи опус катися до такого ж рівня; що робити з “війною компроматів” та багато інших питань. Секція з етики, визначила пріоритетні етичні принципи, яких потрібно дотри муватись громадським організаціям для налагодження співпраці зі ЗМІ. Се ред яких: об’єктивність – подаємо правдиву інформацію; дотримання по зиції та бачення організації – не змінюємо власну точку зору, навіть як що вона комусь не подобається; ко ректність – говоримо тільки про пе ревірені факти; використання першод жерела тільки з посиланням. Підсумовуючи роботу конференції, Костянтин Плоский, Голова правління Центру політичної освіти, підкреслив, що саме на відвертості, чесності, довірі, щирості та відсутності подвійних стандартів і мусить базуватися співпра ця молодіжних громадських ор ганізацій зі ЗМІ. Ольга Полонська, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

27 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА

ЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИЙНЯТИХ РІШЕНЬ: РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Геннадій Марушевський, Національний екологічний центр України м. Київ

Розбудова громадянського суспільства передбачає створення такого механізму суспільних відносин, де б кожний громадянин міг активно відстоювати свою позицію через громадську організацію або їх мережу, і де б думки усіх громадян максимально враховувалися під час прийняття доленосних рішень. Основна сила громадських організацій полягає у різноманітності, плюралізмі думок на противагу партійній дисципліні чи уніфікації урядових структур. Головними рисами громадських організацій є незалежність та критичність. Саме незалежність дає змогу громадським організаціям дотримуватись не однієї#єдиної "загальноправиль# ної" думки, як це характерно для жорстко ієрархічних організацій, а формувати поле різноманітних думок та ідей, на основі яких можна обирати найоптимальнішу стратегію поведінки. На відміну від соціологічних опиту вань, що є засобами пасивного ви явлення громадської думки, гро мадські організації виконують функ цію її активного висловлення. Жодні питання із соціологічної анкети не дадуть відповіді на те, які проблеми є суттєвими для людини, якими пи таннями вона переймається най більше, що саме турбує людину більш за все. Про це може сказати тільки вона сама. Але, щоб її голос був почутий, вона має поєднати йо го з голосами однодумців. Справжні громадські організації є об'єднан нями однодумців і це дає їм мож ливість впливати на процес прийнят тя рішень. Варто згадати, що функція держав ної влади дбати про інтереси всіх членів суспільства, вирішувати за гальні для всього суспільства со ціальні, економічні та екологічні проблеми. Втім, державну владу здійснює не механізм, який ми нази ваємо державною машиною, а конкретні люди, які при прийнятті рішень можуть керуватися не тільки загальнодержавними, а й своїми особистими, приватними чи корпо ративними інтересами. Наприклад, було б наївно вважати, що люди, які витрачають час, сили і величезні кошти на передвиборчу кампанію для отримання державної посади, роблять це тільки для того, щоб дба ти про інтереси тих, хто їх обирає. Мета громадських організацій поля гає в активному (а не пасивному че рез опитування) висловленні гро мадської думки, в опозиції владним структурам (якщо їхня діяльність спрямована на підсилення ієрархії влади, а не на вирішення проблем),

в оцінюванні діяльності урядових структур щодо їхнього виконання чи невиконання соціальних функцій. Громадські організації мають постій но нагадувати, що функція держав них структур це турбота як про всіх жителів країни, так і про саму країну (її природу, екосистеми), а не тільки про найбільш впливових і сильних можновладців.

Для цього у процес прийняття рішень потрібно ввести механізм розгляду та врахування етичних пи тань. Відзначаючи серйозність проблеми ігнорування етичних пи тань під час прийняття рішень, Таде уш Тржина, голова комісії Міжна родної спілки охорони природи з екологічної стратегії та планування, пропонує такі методи систематич ного розгляду етичних питань у про цесах прийняття рішень [1]:

включення етичних питань у політичний аналіз; введення етичного аналізу в політичні діалоги; декларування принципів та етичних кодексів; створення організацій і груп, що займатимуться етичними проб лемами; різноманітні неформальні втру чання (співпраця експертів з етики з особами, які приймають рішення). До цих методів можна додати ще один метод, а саме етичний аналіз прийнятих рішень, процес етичної оцінки громадськістю тих рішень, які приймають владні структури, та оп рилюднення цієї оцінки як гро мадської думки. Застосування цьо го методу дозволить здійснювати контроль за процесом прийняття рішень тими особами, які мають ве ликі владні повноваження. Відсут ність контролю з боку громадсь кості може призвести до того, що особи, які мають владу, приймати муть рішення в інтересах своєї соціальної групи, ігноруючи інтере си інших соціальних груп, а також погіршуючи стан довкілля. Етичний аналіз прийнятих рішень це, по суті, механізм реалізації соціальної відповідальності. Далеко не кожна людина має змогу брати участь у прийнятті рішень. Для цього їй потрібні фахові знання, час, конкретна інформація та, власне, сама можливість брати участь у процесі прийняття рішень. Така осо ба повинна мати таку ж кваліфікацію і досвід, як і фахівці, що приймають рішення. Тому забезпечити пов ноцінну участь громадськості на

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ВАША ДУМКА ранніх етапах прийняття рішень ду загалом стало предметом обгово же непросто. Втім, кожна людина рення на чотирьох Всеукраїнських здатна оцінити прийняте рішення як конференціях екологічної гро "хороше" чи "погане", проаналізу мадськості (2000 2003 рр.). Украї вавши його наслідки. Наприклад, нські громадські екологічні органі зараз можна сказати, що з етичної зації підготували доповідь "Гро точки зору рішення про проведення мадська оцінка екологічної політики демонстрації у Києві у травні 1986 в Україні" [2], яку було представлено року всього через чотири дні після на 5 й Всеєвропейській конфе аварії на ЧАЕС було аморальним. ренції Міністрів охорони навколиш Також аморальним було рішення нього середовища "Довкілля для Єв про початок бойових дій в Афгані ропи", що проходила в Києві у травні стані у 1980 році. Подібних прикла 2003 року. дів можна було б навести дуже ба Ця доповідь є Ìè âèêîíàºìî ñâ³é гато, оскільки важ спробою створен îáîâ'’ÿçîê ùîäî ñóñливі політичні рі ня прецеденту роз шення часто прий ï³ëüñòâà, ÿêùî робки і прийняття маються без ура громадського полі êðèòè÷íî îö³íèìî хування етичних тичного документу. éîãî ³ ñïðîáóºìî, міркувань. Ідея розробки вла

таких прав людини, як право на сво боду переконань і їх вільне виявлен ня та право на свободу думки і со вісті. Тому варто подумати над ство ренням правових засад для гро мадської оцінки, розширивши межі Орхуської конвенції ще одним інст рументом громадською оцінкою екологічної політики. Впровадження такого інструменту в практику діяль ності екоНУО дозволить розглядати процеси прийняття рішень з позицій екологічної етики. Альдо Леопольд, батько екологічної етики, зазначав: "Для будь якого виду етичних відно син існує один і той самий механізм: громадське схвалення правильних дій і громадське несхвалення неп равильних дій. Загалом і в цілому проблема полягає у виборі підходів і засобів" [3]. Українські громадські екологічні організації обрали свій засіб і головну увагу сконцентрува ли на проблемах реалізації еко логічної політики в Україні.

широке питання оцінки громадсь кістю не якоїсь конкретної пробле ми, а екологічної політики в Україні

екологічних організацій. Київ, 2003. 139 с. 4. Швейцер А. Упадок и возрождение культу ры. Избранное: Пер. с нем. М.: Прометей, 1993. C. 493 494, 501.

íàñê³ëüêè öå ìîæëèâî, сного документу Критикуючи дії уря громадських ор çðîáèòè éîãî дів та трансна ганізацій пов'язана åòè÷í³øèì. ціональних корпо з тим, що досить рацій, соціальні та часто під час обго громадські рухи фактично здійсню На закінчення варто загадати слова ють етичну оцінку прийнятих рішень. ворення державних і міжнародних Альберта Швейцера: "Політичні, Важливо зробити цей аналіз більш політичних документів громадські соціальні та релігійні організації на чітким та цілеспрямованим, а також організації відіграють роль демок шого часу прагнуть спонукати кож створити правові засади для такого ратичних "декорацій", оскільки їх за ну окрему взяту людину не до того, аналізу, зробити його доступним для уваження і пропозиції часто не вра щоб вона виробляла свої переко кожного громадянина. Це, по пер ховуються. У такому випадку вплив нання шляхом са ор ше, розширить межі таких прав лю громадських мостійних розду ганізацій на форму дини, як право на свободу переко мів, а до того, щоб Çàêîíîäàâ÷î çàêð³ïнань і вільне їх виявлення та право на вання політики на вона засвоїла в ëåíà ìîæëèâ³ñòü свободу думки і совісті, оскільки ці національному та якості своїх ті пе м і ж н а р о д н о м у ñòâîðåííÿ ãðîìàäñüправа будуть застосовуватися не реконання, які во êèõ îö³íþâàëüíèõ äîсамі по собі, а для конкретної та рівнях може вияви ни вже підготува êóìåíò³â ðîçøèðèòü соціально важливої мети етичного тися неефективним. ли для неї… Ні на аналізу прийнятих рішень. По друге, Разом з тим, кожна ìåæ³ òàêèõ ïðàâ одну мить не по з громадських ор питання етики (питання про добро і ëþäèíè, ÿê ïðàâî íà винна залишати зло) стануть елементами повсяк ганізацій має ціл нас недовіра до ñâîáîäó ïåðåêîíàíü ³ денного життя людини і сприятимуть ком визначену по ідеалів, які ство ¿õ â³ëüíå âèÿâëåííÿ зицію щодо тих пи моральному виборові загально рюються суспіль òà ïðàâî íà ñâîáîäó людських цінностей. По третє, це тань охорони дов ством, і до пере äóìêè ³ ñîâ³ñò³. сприятиме процесам демократи кілля, над якими во конань, які пану на працює не один зації, децентралізації, розвитку су ють у ньому… Ми спільної активності громадян, а та рік. Громадський виконаємо свій обов'язок щодо кож соціальної відповідальності політичний документ дає можливість суспільства, якщо критично оцінимо зібрати всі ці позиції, спробувати їх посадових осіб. узгодити і представити як громадсь його і спробуємо, наскільки це можливо, зробити його етичнішим" У своїй практичній діяльності гро ку думку. Він дозволяє представни [4]. мадські екологічні організації Ук кам громадськості викласти своє раїни постійно звертаються до цент бачення існуючої ситуації, оцінити 1. Trzyna T. Linking Values and Policy for Sustainable Development: An International ральних та місцевих органів влади із наскільки ефективно працює дер Strategy to Build the Sustainability Ethic into заявами та зверненнями, де вони, жавний апарат, яким чином вико Decision Making. IUCN/CESP Working оцінюючи певним чином ситуацію нується законодавство, що робить Paper. 1995. No. 6. 20 p. ся для покращення стану довкілля щодо того чи іншого рішення, вис 2. Экологическая антология: Экологические произведения западных авторов: Пер. с ловлюють своє бачення вирішення тощо. Варто зазначити, що тільки англ. Москва Бостон: Голубка, 1992. C. проблеми, часто не погоджуючись громадські організації здатні про 58. вести незалежну оцінку державної з тим рішенням, яке може справити 3. Громадська оцінка екологічної політики в Україні. Доповідь українських громадських негативний вплив на довкілля. Більш політики. Законодавчо закріплена можли вість створення громадських оціню вальних документів розширить межі

29 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДО ВАШОГО ВІДОМА

ЧИ РЕАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ РОБОТИ УРЯДОВЦІВ З ТРЕТІМ СЕКТОРОМ, ЩО БАЗУЮТЬСЯ НА ЕТИЧНИХ ПРИНЦИПАХ? Ярослав Демченков, Проект “Діалог для реформ” м. Київ

Упродовж вересня#жовтня 2003 року проект "Діалог для реформ" здійснював оцінку спроможності структурних підрозділів з питань взаємодії зі ЗМІ та зв'язків з громадськістю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади виконувати свої функції на належному рівні. З основними результатами цього дослідження і питаннями особливості етичних норм державної служби в Україні мені хотілося б ознайомити і читачів видання Ресурсного центру "Гурт". Уряд не може і не має права роз раховувати на ефективність своєї політики та на її підтримку з боку громадськості, якщо не інформує та не залучає її до вироблення дер жавної політики. Успішне формуван ня та втілення державної політики безпосередньо залежить від уміння урядових інституцій ефективно спіл куватися з громадськістю, обгово рювати альтернативні варіанти полі тики та використовувати громадські пропозиції, щоб поліпшити якість політики. Можна сказати, що дотри мання цих факторів є етичною нор мою демократичного державного управління. Зусилля та пріоритетні напрями ро боти уряду повинні визначатися у співпраці з громадськістю, неуря довими (громадськими) організа ціями, аналітичними центрами та зацікавленими групами населення. Щоб отримати користь від діалогу з громадськістю, влада повинна бути спроможною такий діалог забезпе чувати, а її дії повинні узгоджуватись з етичними нормами демократич ного устрою. Взаємодія уряду та громадськості повинна здійснюватися на стра тегічній основі з чітко визначеними і зрозумілими цілями, принципами та цінностями, позитивним ставленням і розумінням цільових аудиторій, на які спрямовані дії кожного з органів виконавчої влади. Така взаємодія повинна забезпечувати двосторон ній обмін інформацією між урядом і представниками громадянського суспільства задля створення прог рам та проектів уряду, що дійсно відповідають потребам суспільства. Окрім того, таке спілкування повин но відбуватися на регулярній основі й мати під собою виважене, систе матичне методичне підґрунтя, базу

ватись на нормах високої професій ної етики. Загалом спроможність підрозділів центральних органів виконавчої вла ди в Україні, що забезпечують зв'язки з громадськістю та засобами масо вої інформації, визначена експерта ми проекту "Діалог для реформ" як недостатня. Основним напрямом роботи дер жавних службовців з громадськістю залишається інформування про діяльність і рішення органів виконав чої влади. Отримання зворотного зв'язку та залучення громадськості до процесу прийняття рішень прак тично відсутні або існують у початко вому, нерозвиненому стані. Найбільш стала та системна взає модія з громадським організаціями відбувається у Міністерстві охорони навколишнього природного сере довища України. У нормативних до кументах цього Міністерства части ну роботи з громадськістю відок ремлено від роботи із засобами ма сової інформації, у них також добре розвинено ідею отримання зворот ного зв'язку. У розмові з представни ками відповідного управління цього Міністерства, фахівці підкреслюва ли, що етичних норм співпраці дот римуються як державні службовці, так і представники громадських ор ганізацій. Саме це є передумовою успіху їхньої спільної роботи. Варто відзначити і роботу з громадськими організаціями Міністерства економі ки та з питань європейської інтегра ції, Міністерства фінансів, Міністер ства праці та соціальної політики, Міністерства закордонних справ, Держпідприємництва та Державної податкової адміністрації. Під час дослідження було з'ясовано, що більшість міністерств та відомств

збираються створювати ради /комі тети громадських організацій з тих чи інших питань при центральних ор ганах виконавчої влади. На жаль, в ініціаторів створення цих структур досі немає чіткого уявлення про те, для чого вони створюються та на яких нормах вони будуть працюва ти. Безумовно, про прийняття етич ного кодексу роботи дорадчих чи інших рад громадських організацій при урядових установах і досі не йдеться. Представникам громадських ор ганізацій, які хочуть працювати з ор ганами центральної влади, треба бути готовими до того, що у біль шості державних службовців, під компетенцію яких підпадають зв'яз ки з громадськістю, немає належ ного досвіду роботи з організаціями третього сектору. Більше того, часто вони не розуміють основної місії ор ганізацій громадянського сус пільства та їхньої сутності. Більшість службовців мають звичку працювати лише за дорученнями керівництва та короткостроковими планами, та водночас прагнуть відчувати себе впливовими особами в установі. Тож не дивно, що ініціатива громадських організацій далеко не завжди дістає підтримку державних служ бовців. Діаграма "Визначення найважли віших напрямів діяльності" відобра жає відсоток респондентів у 45 ти центральних органах влади, що виз начили найважливішими запропо новані напрями. Діаграма підтверд жує: керівники підрозділів зв'язків з громадськістю впевнені у тому, що найбільше пріоритетними напрям ками діяльності є інформування ЗМІ про діяльність установи та її керів ництва 76%, інформування гро мадськості про прийняті рішення

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДО ВАШОГО ВІДОМА 57%, забезпечення позитивного іміджу інституції та її керівництва задля підвищення рівня довіри гро мадськості 55%.

З точки зору етичності державної служби, ці плани повинні бути дос тупні громадськості, річні плани складаються в рамках загального

ними державні службовці назива ють тижневі плани, які обговорюють ся на тижневих нарадах керівників управлінь і відділів. У структурах виконавчої влади, що працюють з громадськістю і ЗМІ, не існує стратегічного планування. Та ке поняття там просто відсутнє.

Визначення найважливіших напрямів діяльності

Найменш пріоритетними вважають ся такі напрями діяльності: вивчення громадської думки, адекватна роз робка стратегії представлення рішень інституції 14%, організація проведення консультацій з гро мадськістю 12%, організація та проведення консультацій з неза лежними експертами та представ никами неурядових організацій з певних питань 7%. Чверть керівників підрозділів зв'язків з громадськістю та ЗМІ вважають, що консультування з громадськістю не є обов'язковим для роботи уста нови. Але, на їхню думку, без кон сультування з громадськістю мож на обійтись. Передумовою успішної співпраці громадської організації з урядо вою установою може бути плану вання спільних заходів. Планування є досить звичайною процедурою для державної служ би. Підрозділи розписують свою діяльність на регулярній основі й на вимогу керівництва. 83% підрозділів центральних органів виконавчої влади, що відповідають за зв'язки з громадськістю та ЗМІ, мають річні плани, квартальний план є у 61%, місячний та тижневий план у 76%.

Організація і проведення консультацій з громадськістю

Проведення консультацій незалежних експертів та НУО з визначених питань

Забезпечення позитивного іміджу інституції та її керівництва

Вивчення громадської думки аби адекватно розробити стратегії представлення рішень інституції

Залучення громадськості для обговорення наявних проблем та аналізу альтернативних рішень

Роз'яснення громадськості прийнятих рішень та планів діяльності

Інформування громадськості про прийняті рішення

Інформування ЗМІ про діяльність установи та її керівництва

Реально підрозділи працюють не за планом, а спонтанно, хаотично, ви конують термінові завдання ке рівництва відомства, Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів, а також намагаються швидко реагу вати на запити журналістів, грома дян, важливі події у суспільстві.

плану відомства і містять досить формальний перелік завдань, що відповідають положенню про від діл/ управління (наприклад, прове дення як мінімум щокварталу прес конференції, висвітлення рішень в ЗМІ щотижня, участь у святкуванні професійних свят у галузі тощо). Часто річні плани слугують осно вою для розрахунку необхідного річного бюджету для роботи уста нови. Річні, піврічні та квартальні плани мають мало спільного з реальною діяльністю підрозділу через велику кількість постанов і доручень, які вони одержують і ви конують щодня та які неможливо спланувати. На жаль, незапланова на діяльність становить близько 100% понад план у роботі підроз ділів, що відповідають за зв'язки з громадськістю та ЗМІ. Окрім того, плани не враховують ресурсний потенціал (ані людсь кий, технічний, фінансовий, ані ча сові рамки на підготовку і прове дення) для виконання планів. У пла нах зазначені лише терміни вико нання. Зважаючи на це, періоди надмірної завантаженості на робо ті змінюються "повним штилем" від сутністю роботи. Найбільш реаль

Відомо, що громадяни вважають державну службу забюрократизо ваною, з надмір великою кількістю процедур. Саме на дотриманні процедур можна будувати план ро боти громадської організації з уря довою структурою. Під процеду рою розуміється визначена тра диційна послідовність дій задля от римання результату (протокол). Зважаючи на певні процедури ро боти урядових установ, громадсь ким організаціям, які не мають досвіду роботи з урядовими інсти туціями, слід мати на увазі, що: 1. Звернення до представника урядової установи повинно мати чіткі формулювання. 2. Звернення не повинне бути вели ким за обсягом. Великі докумен ти супроводжуйте коротким лис том анотацією. 3. Потрібно переконатись, що пи тання вашого звернення нале жить до компетенції урядової ус танови, до якої ви звертаєтесь. 4. Потрібно дізнатись реєстрацій ний номер вашого звернення. 5. Потрібно відслідковувати про ходження вашого звернення по всіх кабінетах. 6. Потрібно знати резолюцію керівництва установи щодо ва шого звернення (зазвичай, це доручення /письмова вказівка/ керівництва підлеглим щодо розгляду вашого звернення), ра димо відразу уточнювати вста новлені терміни розгляду. 7. Потрібно вдатися до адекватних заходів (нічого спільного з ко рупцією!!!), якщо ваше звернен ня після проходження всіх попе редніх процедур "застрягло" у державного службовця, який

31 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДО ВАШОГО ВІДОМА безпосередньо готує проект рі шення керівництва щодо вашого звернення. 8. Інколи доцільно "допомогти" (нічо го спільного з корупцією) дер жавному службовцю, який готує проект рішення керівництва що до вашого звернення, розробити цей проект рішення (наприклад, допомогти з перекладом доку менту, надати більше інформації або пояснення тощо). 9. Державні службовці звичайні люди, яким також не байдуже майбутнє країни, тому слід стави тися з розумінням до них та їхньої роботи.

Більшість представників підрозділів зі зв'язків з громадськістю запорукою довіри до роботи установи вважа ють прозорість (33%) і максимально об'єктивне та своєчасне інформу вання громадськості (25%). Перешкоди для налагодження взаємодії з громадськістю Під час проведення зустрічей думки щодо існування перешкод у нала годженні взаємодії з громадськістю розподілились порівну. Тобто, 50% вважають, що проблем не існує, і все залежить від докладених зусиль і бажання. Інша половина

Оцінка представників підрозділів зв'язків з громадськістю та ЗМІ рівня готовності громадськості до відкритого співробітництва з органами виконавчої влади.

ª ª

сті ЗМІ викликати резонанс, висвітлити надзвичайні події, ділова ж інформація цікавить менше; відсутність інформації, яку пот ребує громадськість, відсутність зворотного зв'язку; досить часто громадські об'єднання представлені однією особою, яка реально не є носієм громадської дум ки, а будує собі політичну кар'єру; люди не вірять у те, що до них можуть прислухатися; необхідність численних узгод жень, недосконалість та не достатність організаційно штатної структури; специфічна діяльність ус танови.

Представники підрозділів, які відпо відають за зв'язки з громадськістю та ЗМІ, говорячи про громадські ор ганізацій та неурядові аналітичні центри впевнені, що продукти діяль ності цих інституцій орієнтовані ли ше в останню чергу на урядові інституції і це в кращому випадку.

Щодо рівня підготовки урядовими ус визнає існування об'єктивних пе тановами для зовнішньогої поширен решкод, загальний перелік яких на ня, підрозділам державних органів водимо нижче: потрібно пам'ятати про аудиторію, на яку спрямована їхня інформація. ª обмеженість у ресурсах На жаль, державній службі не завж (більшістю технічних, фінансо ди вистачає людей, які б вміли це вих і людських); робити… ª обмеженість у каналах кому нікації (за відсутності власних); Чинники для забезпечення довіри до установи з боку громадськості (у ª недостатнє бажання з боку відсотках): громадськості декларують лише зацікавленість; 33% відкритість, прозорість дій Уряду і ª небажання деяких політичних установи (одне з найпопу сил співпрацювати з устано лярніших гасел сьогодення) вою тобто нападки у ЗМІ з ме 25% максимально об'єктивне, дос товірне, вчасне інформування тою зіпсувати імідж установи; громадськості про події, плани, ª недостатня правова освіта на рішення селення; громадськість не хо 13% ефективні та якісні рішення че і недостатньо вміє працю 6% чітка принципова позиція Уряду вати з державними органами; 6% утримались від коментарів безініціативність, пасивність 4% отримання зворотного зв'язку громадськості; 4% зацікавленість громадськості у роботі з Урядом (конкретною ус ª перешкоди полягають у зміні тановою) державного устрою; старше 4% сформована система взаємо покоління, виховане за інших відносин влади з громадськістю умов не сприймає дії нового 2% авторитет регіональних предс законодавства; тавників виконавчої влади ª сьогоденна тенденція під час 2% правова грамотність громадсь кості з визначених питань підготовки матеріалів у більшо

Активність громадських об'єднань оцінюється, як незначна. Більшість фахівців вважають ситуацію, коли громадські об'єднання не мають можливостей впливати на форму вання та здійснення державної по літики не такою, що потребує не гайних змін. Висновки За результатами роботи, здійсненої проектом "Діалог для реформ", слід констатувати низький рівень спро можності органів виконавчої влади підтримувати ефективну взаємодію з громадськістю, засобами масо вої інформації та громадськими ор ганізаціями. Сьогодні можна стверджувати, що у взаємодії влади з громадськістю та громадськості з владою є перспек тива на майбутнє. Але всі інституції, залучені до цієї роботи, повинні засновувати таку діяльність на фун даменті етики та демократії. У сис темі державної служби відсутня традиція взаємовідносин держави і громадських об'єднань, незацікав леність у співробітництві, орієнтова ного на конкретний результат. Вза ємовідносини урядових структур з громадськістю та громадськими

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДО ВАШОГО ВІДОМА організаціями у своєї більшості є не задовільними. Розуміння основної ролі Основною роллю, яку відіграють підрозділи в рамках своїх установ, залишається поширення загальної інформації про прийняті рішення та діяльність керівництва (57% респон дентів). Пріоритетними напрямами діяльності визначено інформування ЗМІ та забезпечення позитивного іміджу інституції. Співробітництво урядових структур з громадськими об'єднаннями будується переваж но на залученні представників ос танніх до роботи різних робочих груп з правом дорадчого голосу та залучення до окремних заходів. Відсутність чіткої системи та реаль них механізмів залучення громадсь кості до розробки та прийняття уря дових рішень говорить про низький рівень етики державної служби. Стандарти та процедури підготовки інформації У більшості установ існують проце дури підготовки інформації для зовнішнього подання, але вони не уніфіковані, й часто регульовані ве ликою кількістю обов'язкових погод жень. Стандарти адаптації інфор маційних повідомлень для цільових аудиторій практично відсутні. Прозорість є одним з головних прин ципів нової етики державної служби країн ЄС. Тому, враховуючи те, що Україна повинна не "вступити" до Європи, а "стати" Європою, ук раїнські державні службовці повинні докласти максимум зусиль, щоб до вести свою прозорість.

Вкрай необхідним є розуміння того, що діалог з громадськістю потрібен не задля того, щоб хвалити владу, а лише для підвищення якості держав ної політики. Рівень професійної ети ки державних службовців може ста ти перешкодою на шляху розвитку взаємовідносин владних структур з громадськими організаціями та гро мадськістю в цілому. Професійна етика переконання і відповідальності має переважити існуючу практику дисциплінарної логіки мотиву діяльності для біль шості службовців. Дисциплінарна етика засновується не на про фесійних принципах і потребах, а підпадає під етику слухняності. Ще одним суттєвим та ключовим кроком в інституціоналізації проце су залучення громадськості до ви роблення державної політики є включення процедури консультацій до регламенту прийняття рішень та неухильне дотримання етичних стандартів державної служби. Усе таки, попри завантаженість і щоденну рутину, представники ви конавчої влади повинні постійно пам'ятати, що вони працюють саме в інтересах суспільства, а існують за рахунок податків громадян, думку яких просто не беруть до уваги.

З переліку перешкод у налагод женні взаємодії з громадськістю можна виокремити основну став лення представників виконавчої вла ди до громадськості, а саме під міну позицій "хто задля кого існує".

Досить часто від представників під розділів зі зв'язків з громадськістю можна було почути, що представни ки громадських організацій не мо жуть бути джерелом інформації для прийняття рішень у силу низького рівня правової освіти і вузькоспеціа лізованих знань про роботу міні стерства/комітету/комісії. Але май же ніхто не визначив інформування населення пріоритетним напрям ком. Складається враження, що працювати з неосвіченим населен ням набагато легше, тобто з ним взагалі не потрібно працювати. Відповідно, знижується контроль з боку громадськості та її можливості впливати на перебіг подій та прий няття рішень.

Переважно керівники та співробіт ники цих підрозділів є людьми осві ченими і з певним авторитетом в ус танові та поза її межами. Тому дивно, що такі респонденти уявляють гро мадськість як неосвічену масу, яка не лише не здатна бути носієм гро мадської думки, але й не розуміє, про що дбає сьогодні "високе керівництво".

У такій ситуації було б неправиль ним та просто смішним вважати, що тільки надання технічної допомоги у вигляді офісної техніки та разових тренінгів зможе суттєво змінити си туацію. Потрібні зусилля і бажання представників державних інституцій розробляти політику якомога більш якісну та із залученням громадсь

Основні перешкоди для ефективного діалогу влади та громадськості

кості. А це потребує і процедур, і механізмів, і вмінь. Найважливіше завдання зосере дитись на зміні ставлення до проце су спілкування та взаємодії з гро мадськістю представників виконав чої влади. Починати треба з керів ників всіх інституцій та їхніх заступ ників, тому що від пріоритетів та ви мог керівництва залежить те, на скільки думка громадськості буде почута і врахована їхніми підлегли ми. Кожен керівник повинен розумі ти, що ефективність роботи міні стерства і його власна кар'єра без посередньо залежить від розуміння їхніх дій громадськістю та ставлен ня останньої до прийнятих владним органом рішень. Зовнішня оцінка та моніторинг діяль ності міністерства повинні стати реальністю, а не наміром, до якого "не доходять руки". Громадська думка повинна систематично вив чатися, а результати цих дос ліджень оприлюднюватися. Лише за таких умов суспільство можна буде вважати демократичним, а ви конавчу владу інструментом, що діє в інтересах громадськості. Традиція розбудови етичних стан дартів системи державної служби країн розвиненої демократії охоп лює понад два сторіччя. Основні засади етики врядування є части ною конституційного права ба гатьох країн. Етичні стандарти дер жавної служби демократичних країн затверджувались по мірі вирішення внутрішніх проблем дер жавної служби, проведення дієвої адміністративної реформи, влад нання конфлікту інтересів всередині механізму влади та з її зовнішнім се редовищем, боротьбі з корупцією та запровадження системи залу чення громадськості до прийняття урядових рішень. В Україні останнім часом дедалі більше говорять про прийняття гро мадськими організаціями Кодексу етичних норм їх діяльності. Проект "Діалог для реформ" намагається допомогти запровадити у гро мадське середовище ці етичні стандарти роботи, що може стати добрим прикладом і для державної служби. Якщо ставити оцінку, то вона "неза довільна", але є перспективи роз витку та змін.

33 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДО ВАШОГО ВІДОМА

ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НУО УКРАЇНИ (ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ НУО УКРАЇНИ В 2002 РОЦІ) Поліна Нестеренко, Творчий центр Каунтерпарт м. Київ

У грудні 2002 року Творчий центр Каунтерпарт (ТЦК) провів опитування НУО України. Головною метою опитування було дослідження стану розвитку неурядових організацій України щодо їхнього життєздатного розвитку. Завданнями дослідження були збір та аналіз інформації організаційного розвитку сектору НУО, відносин НУО з навколишнім оточенням (громадськість, державні структури, бізнес, засоби масової інформації), програмної діяльності, підзвітності, відкритості та визначення внутрішніх і зовнішніх перешкод розвитку сектору НУО України. Методи опитування включали про ведення особистих і телефонних інтерв'ю, групових інтерв'ю та над силання анкет електронною пош тою. Опитані організації були відіб рані відповідно до розроблених кри теріїв та представ лені керівною лан кою НУО. Вибрані організації рівною мірою охоплюють усі області України. Було опитано 620 респондентів з усіх областей України. Три міста Київ, Харків та Львів представлені в до слідженні як окремі одиниці. Вибірка є представницькою щодо географічно го розподілу, віку та форми реєстрації НУО. Похибка вибірки становить 3,5% з довірчою ймовірністю 0,95. Опитування НУО України ТЦК прово дить з 1997 року. Це опитування зроблено на запит проекту "Мере жа громадянської дії в Україні", що виконується Інститутом сталих спільнот за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Упродовж 1997 2002 років фінансову підтримку на проведення щорічного опитування надавав фонд Ч. Ст. Мотта. У 2002 році част кова фінансова підтримка надана Агентством США з міжнародного розвитку в рамках проекту "Мере жа громадянської дії в Україні". Предметом дослідження став роз виток сектору НУО України відповідно до таких принципів життєздатності як: рівень ор

ганізаційної спроможності, зовнішні зв'язки організації (включаючи співпрацю з урядом, бізнесом, за собами масової інформації, грома дами та іншими організаціями гро мадянського суспільства (ОГС), ефективність ро боти та виконаних програм щодо за явленої місії ор ганізації, рівень спроможності та ефективності НУО у представленні та захисті інтересів, різноманітність джерел фінансу вання НУО, рівень громадської підтримки діяль ності НУО, та як широко НУО інфо рмують та залуча ють громадськість до своєї діяльності. Дані, отримані в результаті опитування, надають ши рокий спектр характеристик НУО України. Однак відповідно до теми та мети цієї публікації будуть предс тавлені лише загальний портрет респондентів та дані з питань, що стосуються прозорості діяльності, підзвітності та етичних норм. Повну публікацію за результатами дослід ження можна отримати в Творчому центрі Каунтерпарт у друкованому вигляді або завантажити з Інтернет сторінки ТЦК (http://www.viaduk. net/ccc).

кованих матеріалах, висвітленні за ходів у ЗМІ, і найважливіше публіка цію річних звітів. Чи повинна бути відкрита діяльність НУО? програмна діяльність 95% фінансова діяльність 55% звітність 81% Якщо програмна діяльність, з точки зору 95% українських НУО, має бути висвітлена, то висвітлення фінансова діяльності поділяє 55% організацій, що свідчить як про недостатній рівень усвідомлення важливості та кого кроку перед громадськістю, так і про недостатнє відчуття юри дичної захищеності. Відповідно, ма ють бути зроблені важливі кроки що до впровадження культури прозо рості та етичної суспільної поведінки серед українських НУО. Нижче подано порівняльний аналіз потрібного та реально наявного рівня відкритості організації з точки зору українських НУО у таких сфе рах, як програмна діяльність, фінан сова діяльність та звітність.

Прозорість діяльності. Відкритість. Етичні норми. Рівень суспільної відповідальності НУО виявляється через достатній рівень прозорості своєї діяльності через публікацію інформації у дру

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДИВИСЬ 76 95% опитаних НУО вважає, що прозорим має бути програмна діяльність та звітування, та лише 54% організацій вважають доцільним ро бити відкритими громадськості свої фінансові звіти.

організаційну практику етичні нор ми у вигляді положень.

Скільки НУО працює професійно? деякі є професійними 34% більшість є непрофесійними 26% 50/50% 20% більшість є професійними 6% На думку НУО, професійний рівень третього сектору потребує значного підвищення. На це впливає розробка та практичне використання етичного кодексу та професійних стандартів. Важливість цього визнає 81% опита них організацій.

Насьогодні лише 64% з опитаних ор ганізацій означило та запровадило в

Свідченням про достатній рівень су спільної прозорості та підзвітності, розуміння свого покликання слу жінню громадянам є акт опубліку вання своїх річних звітів діяльності, що здійснюють організації.

Лише 33% опитаних організацій підтвердили, що публікують річні звіти про свою діяльність. Це свідчить

про те, що українським неурядовим організаціям потрібно глибше усві домлювати рівень своєї громадсь кої відповідальності та працювати над покращанням своєї суспільної прозорості та підзвітності. Українські НУО визнають відкритість своєї діяльність: програмної сфери (95%), фінансової (55%). Цей факт свідчить про важливість здійснення комплексних заходів щодо пробуд ження розуміння та довіри українсь ких НУО до оприлюднення своєї фінансової діяльності. Щодо про фесійного розвитку НУО, лише 6% опитаних організацій вважають, що більшість організацій громадського сектору працюють професійно. Ук раїнські НУО визнають важливість дотримання професійних та етичних стандартів для покращення про фесійного рівня, проте лише 36% з опитаних організацій визначили та письмово розробили етичні стан дарти своєї діяльності. Отже, НУО вже усвідомлюють важливість від критості та прозорості, однак ще не вживають достатньо заходів та не діють активно для запровадження цих принципів у своїй діяльності.

ПЕРЕВІРТЕ ОН ЛАЙН НАСКІЛЬКИ ЕТИЧНА ВАША ОРГАНІЗАЦІЯ Підготувала Тетяна Вахненко, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

Ресурсний центр з питань етики (The Ethics Resource Center ), Вашингтон (США) пропонує всім, хто хоче самостійно й швидко оцінити нас кільки етичною є діяльність вашої ор ганізації, відвідати їхню Інтернет сторінку http://www.ethics.org/ quicktest/index.cfm і за кілька хвилин отримати відповіді на питання, що є важливими для будь якої організації. Швидкий етичний тест (Ethics QUICK TEST), інструмент, оформлений Франком Навраном (Frank Navran), директором консультативної служ би Ресурсного центру з питань ети ки, для визначення організаційної ефективності вашого колективу. Від верті відповіді на запропоновані пи тання у кожній з дванадцяти етичних сфер управління допоможуть визна чити, що у вас працює добре, а що потребує вдосконалення.

Усі ваші відповіді є конфіденційними і дані про вас не буде збережено. Отже, пропонуємо вашій увазі нап рямки за якими можна оцінити етич ну діяльність організації: 1. Організаційні цінності. Під органі заційними цінностями маємо на увазі те, в чому лідери та праців ники вбачають важливість та пра вильність. Цінності забезпечують напрямок і послідовність у прий нятті рішень за відсутністю політи ки, методик чи прецедентів. 2. Етична стратегія, мета і завдання. Кожна організація має етичну стратегію, яку декларує чи якою керується. Ефективна етична стратегія слугує основою для ви роблення тактики так само, як забезпечення управління у що денному прийняті рішень. Вона

має визначати мету й завдання організації, а також дозволяти організації вимірювати ступінь прогресу. 3. Етична політика і методики. Кож на організація потребує низку етичних установок та процедур для того, щоб описати, яким чи ном має втілюватися етична стратегія. Вони є посередника ми між використанням спільних сподівань організації та вимога ми до її працівників. 4. Ступінь етичної ефективності. Як що організація відчуває, що її етичні стандарти не дають бажа ного результату і перебувають на тому етапі, коли їх можна вдосоналити, організації варто переглянути свою етичну політи ку і методики діяльності.

35 Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003

ДИВИСЬ від наявності етичної практики. Підтримка таких принципів має виходити від усіх представників організації. Ця підтримка не по винна автоматично бути присут ня в усіх підрозділах організації, хоча її треба культивувати і вихо вувати. 9. Етична діяльність керівництва. Врешті решт етична ефективність організації спирається на рі шення та дії її керівників. Звички керівника (лідера) стають мо деллю, якої потребує і споді вається організація від усього керівного органу. 5. Винагорода за етичну поведінку. Для того, щоб чітко демонстру вати відповідність обов’язків між цінностями та етичними стан дартами, організація повинна усвідомлювати, винагороджува ти і підтримувати таку етичність, що стосується прийняття рішень та діяльності. 6. Принципи для прийняття етичних рішень. Етичні керівні принципи визначають напрямок і обме ження для тих, хто приймає рішення і хто має справу з ситу ацією, яка не відповідає спе цифічним правилам чи преце дентам. Етичні принципи ор ганізації сприяють ефективному доповненню індивідуальної дум ки кожного з її членів. 7. Визначення етичного клімату. Цей етичний клімат лежить в ос нові кожної організації, яка відображає спільне сприйняття цінностей, норм та сподівань ор ганізації. Збіг між цим сприйнят тям та особистими цінностями сприяє передачі сприйняття від працівника до організації. 8. Побудова підтримки для етичної діяльності. Організації виграють

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

10. Оцінювання внеску етичної діяльності. Етичні практики за своєю суттю цінні тому, що вони задовольняють моральні/етичні потреби та обов’язки органі зації. Але це також і прагматич ний бік оцінки етичних практик. Хоча, врешті решт, організація, яка базується на етичних прин ципах, є ефективнішою та успіш нішою. 11. Етична освіта і тренінги. Ціннос ті, політика, методики, мета і зав дання мають позитивне втілення лише тоді, коли працівники нав чаються, навіщо потрібні і як втілювати етичні складові. Через тренінги працівники готуються діяти відповідно до своїх обов’яз ків для етичної ефективності своєї організації. 12. Повага до особистих цінностей працівників. У будь якому випад ку працівники звертаються до організаційних цінностей та ро бочої практики, яка є частиною функціонування їхнього сприй няття етичної узгодженості. Вони повинні бачити узгодженість між тим, про що їх просять зробити в організації і між тим, у що вони вірять.

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 554 1052 ePmail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

Кожна з цих секцій включає в себе 8 запитань, які можна оцінити за 7 ми бальною шкалою (1 – повністю не погоджуюсь, 3 – у дечому не по годжуюсь, 5 – у дечому погоджу юсь, 7 – повністю погоджуюсь). На заваді для українських НУО під час проходження тесту може стати англійська мова пропонованого оцінювання, але тим, хто справді зацікавлений отримати дані про рівень етичності організації, спро буйте, все ж, знайти волонтера, який би допоміг вам з перекладом. Успіхів. Сподіваємося, що “Швид кий етичний тест” допоможе краще зрозуміти, що потребує покращен ня, а чим ви можете пишатися.

ПРИНЦИПИ НАПИСАННЯ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ Чітко визначайте цілі, виконання яких покладено на кодекс. Здобудьте підтримку та ідеї для кодексу на всіх рівнях організації. Стежте за останніми змінами у законодавстві, що стосується Вашої галузі. Пишіть якомога простіше й чіткіше. Уникайте юридичних жаргонізмів і порожніх фраз. Реагуйте на проблеми й ситуації з реального життя. Подавайте джерела додаткової інформації. Робіть кодекс зручним для користувача в усіх формах, тому що кодекс стає непотрібним, якщо ним не користуються. Ресурсний центр з питань етики Вашингтон, США http://www.ethics.org/ code_construction.html

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573P30P73, 574P02P36 Наклад 500 прим.

Äîáðà Âîëÿ ¹7, 2003