Журнал "Добра Воля", №27, 2004 by GURT Resource Centre

№1 (27), 2004 cічень лютий

ДОБРА

ВОЛЯ

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

ТЕМА НОМЕРА: НОМЕРА: ТЕМА

Волонтерство Волонтер року 2003 Етика використання волонтерської праці Волонтери іноземці в Україні Волонтерські програми в школах інтернатах Від волонтера до директора

ЖУРНАЛ

ЧИТАЙТЕ У ЦЬОМУ ВИПУСКУ “ДВ”

ДОБРА

Тетяна Вахненко ВОЛОНТЕРИ НА СТОРІНКАХ “ДОБРОЇ ВОЛІ”........................................................................................3

ВОЛЯ

Антоніна Гривко “ВОЛОНТЕР РОКУ 2003": З РОКУ В РІК, ВІД МІСТА ДО МІСТА............................................................4

ВИДАВЦІ:

ЕТИКА ВИКОРИСТАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ПРАЦІ.................................................................................6

Ольга Полонська від ВОЛОНТЕРА до ДИРЕКТОРА..............................................................................................................8

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”

та

Вадим Святненко, Тетяна Вахненко ЯК ЖИВЕТЬСЯ ВОЛОНТЕРАМGІНОЗЕМЦЯМ В УКРАЇНІ (ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ Й ЗАКОРДОНОМ)...................................................................................10 ВОЛОНТЕРСТВО ОЧИМА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ.................................................................................12

Вадим Святненко НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВОЛОНТЕРСТВА.......................................................................................................13 УКРАЇНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ У НІМЕЧЧИНІ................................................................................................14

Центр волонтеріату “Добра Воля”

Тетяна Данилів "ВОЛОНТЕРСЬКІ ПРОГРАМИ В ШКОЛАХGІНТЕРНАТАХ: "ЗА" І "ПРОТИ"...........................................16 Тіна Невська ВОЛОНТЕРИ НАДІЇ..................................................................................................................................18

Журнал видається в рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив”, що фінансується Фондом Чарльза Стюарта Мотта (США) Журнал видається в рамках проекту “Інституційна підтримка мережі соціальних організацій для підвищення ефективності надання соціальних послуг місцевим громадам”, що фінансується Європейським Союзом

Погляди, висловлені у виданні, не обов’язково відображають офіційну позицію Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) і Європейської Комісії

Редакційна колегія: Тетяна Вахненко Василина Дибайло Василь Назарук Ольга Полонська Вадим Святненко

ВОЛОНТЕРСТВО G ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.........................................................................................................19

Люсьєна Іршенко ОСОБЛИВОСТІ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ВОЛОНТЕРІВ У РІЗНИХ КРАЇНАХ...................................................................................................21 ПОСТАНОВА ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВОЛОНТЕРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ...............................23

Олександр Винников ЧЛЕНИ ТА ВОЛОНТЕРИ В НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ.............................................................24 Іван Чалий БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК СУСПІЛЬНО КОРИСНОЇ ПРАЦІ...................................................................26 Тетяна Вахненко РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ РЦ “ГУРТ”....................27 Анастасія Романик ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ "РОДИНИ"....................................................................................................................29 Олександра Служинська ТЕАТРАЛІЗОВАНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ АВТОРСЬКОГО КОСТЮМУ "АНТИСНІД"......................................30 Тетяна Данилів ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ. ЯК ВИБРАТИ ЕФЕКТИВНІ КАНАЛИ ІНФОРМУВАННЯ...........................................................................32 Ольга Полонська ВИДАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ВОЛОНТЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ....................................................................33

Дизайн та верстка: Маріанна Войцицька

МОЖЛИВОСТІ ВОЛОНТЕРСТВА В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ. ОГЛЯД САЙТІВ.........................................................................................................................................34

Фото на обкладинці: Маріанна Войцицька  2003

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей

на фото: Волонтерка Ірина Єрмоленко в оточенні своїх вихованців G учнів 2GА класу школиGінтернату №14

При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Добра Воля №1, 2004

ДОБРИДЕНЬ ВСІМ

ВОЛОНТЕРИ НА СТОРІНКАХ “ДОБРОЇ ВОЛІ” Тетяна Вахненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

Перед тим, як говорити про новинки і цікавинки, які підготував для вас колектив журналу "Добра Воля", варто повернутися у ще не такий далекий 1998 рік, коли гарним, а зараз таким звучним словосполученням 2 добра воля 2 називався бюлетень, що ставив за мету інформувати громадські та благодійні організації про такий популярний в інших країнах рух, як волонтерство і, такий забутий і частково дискредитова2 ний у нас термін як доброволець. Пізніше, у 2000 році, виник журнал, який, звичайно, змінився протягом трьох років, але і досі продовжує славну традицію популяризації волонтерства. Як я вже зазначила, одним з основ них напрямків, які розвивав на по чатку свого створення журнал, була тема волонтерства. Кожен номер містив матеріали, які розповідали про волонтерський рух, описували моделі як краще організувати робо ту з волонтерами; друкував думки волонтерів про свою роботу. Варто згадати про аналітичну статтю Воло димира Полтавця "Як стають волон терами?" і його вже кри лату цитату: "Волонтер це така ж людина тільки трішки краща". Журнал розповідав про минуле та сучасне волонтерського руху; про методики розробки волонтерської програми; відображав громадську думку щодо волонтерського руху в Ук раїні; описував шляхи за лучення персоналу до діяльності волонтерської роботи та мотивування волонтерів.

У перекладі з англійської слово vol unteer означає доброволець лю дина, яка працює на громадських засадах, за власним бажанням. Тобто, кожен, хто віддає свій час, натхнення, знання і сили іншим з власної волі може запросто вва жати себе волонтером.

Керівники організацій, приглядайте ся до своїх волонтерів, допомагайте їм, залучайте до реалізації програм і ми віримо, що саме Ваш волонтер стане переможцем хоча б в одній з номінацій конкурсу.

На сторінках журналу Ви прочитай те про результати Конкурсу "Волон Далі продовжувати не варто, бо це тер року 2003", який проходив вже у буде “переливання з пустого в по трьох містах України; дізнаєтеся як рожнє”, або виглядати як мораліза живеться іноземним волонтерам в Україні та як зустрічають українських волонтерів чужоземні країни; ознайо митеся із Законом України про волонтерський рух; дізнаєтеся думки екс пертів щодо регулювання волонтерської праці зако нодавством; прочитаєте про етичні межі викорис тання волонтерської пра ці, а також відчуєте наст рій святкування Міжна родного дня волонтерів у різних країнах світу.

Переглядаючи сьогодні Окрім того, продовжуючи порушувані тоді теми, тему медіа третього сек тора, познайомитеся з но можна з упевненістю ска Ось вони герої нашого випуску... Волонтери. вим редактором журналу зати, що всі вони і сьо Люди, які з власної волі віддають свій час, "Соціальна політика і годні потрібні для роботи натхнення, знання і сили іншим соціальна робота". Для будь якої організації, яка стала на шлях допомоги людям. торство чи ще гірше нав'язування того, щоб штучно не звужувати тему, Окрім того, я на 100% впевнена, що власної думки. Краще нехай про ви знайдете цікавий матеріал з кожен з нас колись був на місці во волонтерство говорять люди, які йо оригінальними фото про театралізо лонтера, допомагав іншим, піклу му постійно сприяють і активно вану презентацію авторського кос тюму "АнтиСНІД". вався про ближнього і все це за підтримують. добре слово, вдячний погляд і не помітний потиск руки. Можливо тоді Перше число журналу, яке виходить На завершення отримаєте інфор ми не усвідомлювали того, що тво у 2004 році, ми навмисно присвяти мацію для саморозвитку Інтернет римо добро, що комусь даємо ли волонтерству. Редакція журналу сайти і книжки для і про волонтерів. надію і зміцнюємо віру в щирих і без хоче згадати і нагадати про волон корисливих людей. Ми також не терів, а також запросити всіх до Гарної вам і змістовної подорожі знали, що наші вчинки мають вже ок участі в конкурсі Волонтер року сторінками першого номеру журна 2004. лу "Добра Воля" у новому 2004 році. реслену форму і певну назву.

Добра Воля №1, 2004

ДОВКОЛА

"ВОЛОНТЕР РОКУ 2003": З РОКУ В РІК, ВІД МІСТА ДО МІСТА Антоніна Гривко, Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ Міжнародний День волонтерів, що відзначається в цілому світі 5 грудня, в Україні все більше асоціюється з проведенням конкурсу "Волонтер року", метою якого є популяризація та публічне визнанння праці волонтерів. У 2003 році конкурс вперше було проведено в трьох містах: Києві, Чернігові та Дніпропетровську. Це стало можливим завдяки реалізації проекту "Підвищення участі громадян у волонтерській роботі в громадських, благодійних, державних та комерційних організаціях" Центром волонтеріату "Добра Воля" у партнерстві з Центром соціально активної молоді "Ожина" (м. Чернігів) та Жіночим інформаційно координаційним центром (м. Дніпропетровськ) за підтримки Канадського фонду. Пропонуємо Вашій увазі результати конкурсу в цих містах. Київ. У Києві конкурс "Волонтер ро ку 2003" проводили Центр волон теріату "Добра Воля", Ресурсний центр "Гурт" та Головне управління з питань внутрішньої політики Київсь кої міської державної адміністрації. Державні установи, а саме районні Центри соціальних служб для мо лоді (ЦССМ), виявили бажання до лучитися до процесу проведення конкурсу. Було проведено семінар "Співпраця задля популяризації та визнання волонтерської діяльності у Києві", після чого районні центри соціальних служб для молоді допо могли організаторам конкурсу по ширити інформацію про конкурс та збирати заявки на участь у ньому. Цей конкурс проводиться в Києві вже втретє. Цього року відбіркова комісія конкурсу отримала на розг ляд 91 заявку від 31 громадської та державних організацій Києва, що працюють з волонтерами, серед яких 65 індивідуальних заявок та 26 проектів/ програм. Переможці були визначені у 9 ти номінаціях: соціаль ний захист населення, освіта та ви ховання, молодіжний рух, охорона здоров'я, культура, спорт та туризм, розвиток волонтерського руху, просвітницька діяльність, розвиток міжнародного співробітництва. Ді яльність переможців спрямована не тільки на допомогу соціально вразливим верствам насення (лю дям похилого віку, людям з функ ціональними обмеженнями, хворим та соціально незахищеним), а й на розвиток громадянського суспіль ства (створення інформаційного простору, підвищення освітнього та виховного рівня громадян, розвиток соціальної активності молоді) тощо.

Для прикладу розглянемо проект ня ще й тому, що це стежина, йдучи "Інформаційна підтримка жінок з якою, людина піднімається до вер РМЗ" (КМГО "Амазонки"). Кожного шин морального благородства, бо тижня волонтери відвідують хірур допомагає тим, хто цього потребує. гічні відділення онкоцентру, надають Про це свідчать подані заявки, ось психологічну підтримку жінкам з слова лише деяких з них: "Моїм РМЗ, проводять заняття з арт те найбільшим досягненням є те, що рапії, танцювальної терапіїї, а також на дають інформаційну підтримку. Або інший проект "Інтерактив ний театр "Сузір'я" (ЦССМ Подільсько го району): театр, як форма організації культурно масових заходів, під час яко го в дійство залуча ються глядачі, яким актори пропонують знайти вихід з проб лемної ситуації со ціального характе ру. Виступи інтерак тивного театру спри Винагороду отримують яють розвитку соці не тільки переможці альної свідомості та громадської актив своєю діяльністю я приношу ко ності акторів і глядачів. ристь оточуючим. Я вважаю, що ко Кількість заявок на конкурс з кож жен волонтер може цим пишатися" ним роком збільшується, до участі (Володимир Криничний, ЦССМ долучаються нові організації, а це Подільського району); "Волонтерсь означає, що волонтерська діяль ка робота це стан моєї душі, вона ність в Україні та в Києві зокрема, відкрила для мене світ. Світ, яскра все більше поширюється та розви вий своєю неповторністю, світ, що вається. Волонтерські доробки, відкриває нові можливості, світ, що представлені на розгляд організа допомагає реалізуватись як осо торам конкурсу довели, скільки бистості " (Ольга Гук, МГО "Школа важливих справ було здійснено Рівних Можливостей"); "Приємно, протягом 2003 року, скільки витра коли допомагаєш" (Надія Коцю чено часу, енергії, сил на розв'язан бинська, БФ "Карітас Київ"). ня проблем громади міста Києва. Волонтерська праця варта визнан

Конкурс "Волонтер року" відрізня ється від інших конкурсів тим, що всі Добра Воля №1, 2004

ДОВКОЛА його учасники є переможцями та заслуговують на визнання не лише від людей, які отримали допомогу від волонтерів, а й від усієї громади міста, включаючи владу, комерційні та некомерційні структури, кожного мешканця. Саме тому було прове дено фандрейзингову кампанію, результатами якої стали призи та подарунки для всіх учасників кон курсу. Організатори конкурсу висловлю ють щиру подяку за допомогу в ор ганізації та проведенні конкурсу в Києві: членам Відбіркової комісії, Київському міському центру со ціальних служб для молоді, Центру соціальних служб для молоді Дніпровського району м. Києва, групі волонтерів фандрейзерів, що займалися формуванням призового фонду конкурсу, Канадському фон ду, спонсорам (ТОВ "ОптЕкспрес", Українській світовій спілці про фесійних учителів, ДП "Видавничий дім КМ Академія"), які люб'язно на дали призи учасникам та перемож цям конкурсу "Волонтер року 2003". Дніпропетровськ. У 2003 році в Дніпропетровську конкурс "Волон тер року" проводився вперше. Ор ганізатори конкурсу Дніпропет ровська міська громадська ор ганізація "Жіночий інформаційно ко ординаційний центр" спільно з Комітетом у справах сім'ї та молоді Дніпропетровської міськради та міським Центром соціальних служб для молоді. Для участі у конкурсі заявки подали волонтери, які працюють в Асоціації Дніпровських скаутів "СКІФ", Дитячо юнацькому клубі "Сокіл", Червоному Хресті, Ленінському районному центрі соціальних служб для мо лоді, Центрі позашкільної освіти Жовтневого району, ДМГО "Жіночий інформаційно координаційний центр", факультеті психології та соціології ДНУ, Спілці дитячих ор ганізацій шкіл Жовтневого району тощо. Інформаційна кампанія про водилась на обласному радіо, міському телебаченні та в газеті "Бесплатно всегда". Відбіркова комісія конкурсу, до складу якої ввійшли представники громадських організацій та нав чальних закладів Дніпропетровсь ка, а також Дніпропетровського міського центру соціальних служб для молоді, отримала 49 заявок від громадських та державних ор ганізацій міста, що працюють з во Добра Воля №1, 2004

лонтерами і від самих волон терів. Відбіркова комісія розг лянула подані заявки та визна чила переможців у таких номінаціях, як: культура та мо лодіжний рух, освіта та вихо вання, охорона навколишньо го середовища, соціальний захист населення, конкурс творів есе. Переможцями в Дніпропет ровську стали переважно мо лодіжні організації. Активними виявилися і заклади освіти, ди тячі та юнацькі організації. Чернігів. Оргнізаторами кон курсу "Волонтер року 2003" у м. Чернігові стали Центр соціально ак тивної молоді "Ожина" та Відділ у справах сім'ї та молоді Чернігівської міської ради, які отримали на розг ляд 35 заявок. Можна відзначити до сить високий рівень зацікавленості та уваги чернігівських добровольців до конкурсу. Відбіркова комісія виз начила переможців у дев'яти номінаціях: жіночий рух, культура та молодіжний рух, освіта та вихован ня, охорона здоров'я, охорона нав колишнього середовища, правоза хисна діяльність, соціальний захист населення, конкурс творів есе. Приємно відзначити, що під час про ведення конкурсу в Чернігові з'яви лася нова номінація жіночий рух. Проект "Запобігання гендерного на сильства та торгівлі людьми" (Чернігівська обласна організація Спілки жінок України) звернув увагу громадськості міста на дві актуальні проблеми: насильстві в сім'ї та торгівлі людьми. Завдяки реалізації цього проекту активізувалась діяльність громадських організацій та державних установ з метою за хисту прав людини в Україні та фор мування ненасильницької ідеології в суспільстві. Переможцями у м.Чер нігів стали і наймолодші учасники учні Гімназії гуманітарно естетично го профілю № 31 з проектом "Поса ди своє дерево", в рамках якого бу ло проведено природоохоронну просвітницьку роботу, розширено видовий склад дендрарію гімназії, проведення озеленення дачних ділянок, надано матеріали до ЗМІ. По завершенню конкурсу у м. Чернігові відбувся перший Волон терський турнір з боулінгу. Учасниками стали 6 команд місце вих громадських організацій, волон терські програми яких були визнані переможцями конкурсу "Волонтер року 2003". Цей унікальний турнір

став можливим завдяки підтримці об'єднання "Новий Чернігів" та боулінг клубу "Світлофор". У такий спосіб чернігівські бізнес лідери де монструють своє усвідомлення спільної відповідальності за якість життя громади, розуміння важли вості волонтерської праці у вирі шенні місцевих проблем та повагу до людей доброї волі. Валентина Меленівська, директор Центру соціально активної молоді "Ожина", відзначає, що розширення української географії конкурсу во лонтерів зі столиці до Чернігова та Дніпропетровська є гарним прикла дом випробування успішної методи ки однієї організації (Ресурсного центру "Гурт") іншими НУО. "Споді ваємось, що чернігівський досвід організації конкурсу також стане гідним поповненим спільних напра цювань і допоможе нам виробити спільну успішну модель визнання во лонтерської праці в Україні." Конкурс "Волонтер року" засвідчує позитивні приклади людського доб ра і доброї волі, спонукає інших до доброчинності. Що може бути кра щим доказом важливості волон терської праці, ніж конкретні прик лади, переживання, почуття безпо середніх учасників волонтерського руху? Мабуть, власні спроби й відчуття потрібності іншим людям. З року в рік ми збираємо ці приклади і творимо разом з вами історію во лонтерства. Буклет про результати конкурсу читайте на Інтернет сайті Центру волонтеріату “Добра Воля” www.volunteering.org.ua.

Редакція журналу "Добра Воля" щиро вітає пере2 можців конкурсів "Волонтер року 2003" у Києві, Дніпропет2 ровську та Чернігові!

ВАША ДУМКА

ЕТИКА ВИКОРИСТАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ПРАЦІ Продовжуючи тему попереднього номера, що стосувалася етики діяльності неурядових організацій, пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання про етику використання волонтерської праці різними організаціями в Україні. Редакція журналу "Добра Воля" дякує дружній організації Центру волонтеріату "Добра Воля" за дозвіл використання матеріалів бюлетеня "Все про волонтерство в Україні" на сторінках журналу. Думки на зазначену тему ви прочитаєте у відповідях на поставлені запитання.

За яким принципом створюються волонтерські посади у Вашій орга нізації? Ірина Голубєва, Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва"Альтернатива G В" м. Київ

Волонтерські посади створюються при програмах для яких необхідно залучати велику кількості працівни ків, але на короткостроковий тер мін. Це один зі шляхів. Прикладом може бути проведення важливої для організації події, святкування, зборів, візитів міжнародних деле гацій, проведення семінарів та кон ференцій. Інший шлях, за яким ство рюються волонтерські посади, є вмотивованість та бажання молоді бути волонтерами у нашій ор ганізації. А саме, бути кемп лідера ми, розробляти нові напрямки діяль ності, вдосконалювати наявні прог рами, просто ділитися досвідом. Прикладом може слугувати онов лення нашої сторінки в Інтернет, ко ли волонтери вносять нові мотиви, свіжі подихи у її розвиток. Василь Назарук, ЦВ "Добра Воля" м. Київ

Це надзвичайно цікавий і творчий процес. Він пов'язаний з початком нових проектів або ініціатив праців ників ЦВ "Добра Воля". Звісно, ми не можемо створити їх безліч, тому кожна посада повинна бути проа налізована й обґрунтована. Особ лива увага приділяється таким пи танням:

Ï Наскільки нова волонтерська посада потрібна організації (раціональність впровадження); Ï Чи зможемо ми обладнати ро боче місце для виконання робіт; Ï Чи буде така робота привабли ва потенційним волонтерам;

Ï Які перспективи будуть у во лонтера після закінчення про екту (якщо це короткотермінові проекти). Як Ви пояснюєте волонтерам, чо му ці посади є волонтерськими, а не оплачуваними? Чи виникали труднощі у таких поясненнях? Ірина Голубєва, Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва"Альтернатива G В" м. Київ

Більшість наших програм це во лонтерські програми. Питання оп лачуваності завжди обумовлюєть ся заздалегідь, залучаються тільки охочі, люди, які мотивовані. Труд нощів у поясненнях не виникало. Головне, заздалегідь поінформува ти людей. Василь Назарук, ЦВ "Добра Воля" м. Київ

усвідомлює засади волонтерської діяльності. Якщо Ви отримали грант, де закла дена оплата праці, то Ви пропо нуєте ці позиції волонтерам, чи за лучаєте нових людей у штат? Ірина Голубєва, Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва"Альтернатива G В" м. Київ

У нашій організації є волонтери, яких ми знаємо вже досить трива лий час. Є люди, на яких можна розраховувати, перевірені часом та випробуваннями. Коли є нагода, ми з радістю пропонуємо їм ва кансію з оплатою праці. Важливим моментом є можливість покластися на людину, її самовіддача, відпові дальність. Василь Назарук, ЦВ "Добра Воля" м. Київ

Нам це робити прос У першу чергу ми зап то, оскільки штатних ропонуємо таку по (оплачуваних) праців зицію волонтерам, які ників у нас немає. Ми працюють в організації і пропонуємо цікаву вже зарекомендували роботу, а не рутину, себе як кваліфіковані і яка займає повний відповідальні працівни робочий день. З іншо ки. Це наше правило. го боку, намагаємося Хоча не потрібно забу наголошувати на вза вати про підводні ка ємній користі від такої мені. Багато волонтерів роботи і організації, і допомагають тому, що клієнту і волонтеру, Василь Назарук вони хочуть це робити, що апелює до моти а не в очікуванні опла вацій волонтера вико чуваної роботи, тому варто бути нувати таку роботу. За 4 роки існу обережними в цьому питанні. Це вання нам жодного разу не стави поступовий процес, який потребує ли питань про оплату праці. Це не не одного нагляду за волонтером, означає, що ми так гарно і регуляр щоб не втратити його для ор но пояснюємо про необхідність тієї ганізації назавжди. чи іншої волонтерської посади, а це залежить від "повідомлення" при Чи прийнятно, на Вашу думку, наборі волонтерів, тобто наскільки призначати випробувальний тер вдало було передане оголошення мін для волонтерів і вимагати різні про прийом на роботу. Адже довідки? відгукнуться тоді лише ті, хто добре

Добра Воля №1, 2004

ДВ ДОСЬЄ ний термін від декіль кох тижнів до двох місяців у залежності від графіка роботи волонтера. Це ми ро бимо не тому, що такі На нашу думку, волонте прискіпливі і хочемо рам не варто признача перевірити кваліфіка ти випробувальний тер цію волонтера, а, мін. Ми також не вима скоріше, це потрібно гаємо жодних довідок. більше волонтеру, оскільки йому потріб Василь Назарук, ЦВ "Добра Воля" но пристосуватися, м. Київ адаптуватися до но вих умов і, найголов Ірина Голубєва Це залежить від типу ро ніше, до інших пра боти й організації. Ска жімо, в ЦВ "Добра Воля" ми не вима цівників. Для нас це дуже важливо. гаємо різних довідок, однак приз Ми не хотіли б, щоб волонтер прий начаємо обов'язково випробуваль мав завчасні рішення, а потім ходив Ірина Голубєва, Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва" Альтернатива G В" м. Київ

на роботу як на якусь "повинність" і картав себе за це. З боку ор ганізації теж не раціонально вклас ти у людину певні ресурси для її підготовки, а потім втратити її через 2 місяці. Отже, ми за встановлення випробу вального терміну. Щодо різноманіт них довідок, то організаціям, які пра цюють з дітьми, надзвичайно важли во, щоб нові люди, які працювати муть безпосередньо з дітьми, не ма ли різних інфекційних захворювань. І це не повинно бути перешкодою для волонтерів, можливо, навіть нав паки, сприятиме більшій відпові дальності у виконанні своїх посадо вих обов'язків.

МАНІФЕСТ ЗА ВОЛОНТЕРСТВО В ЄВРОПІ 2003 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВОЛОНТЕРСЬКОГО ЦЕНТРУ Європейський волонтерсь кий центр (ЄВЦ) це європейсь ка парасолькова організація, що об'єднує 26 національних і регіо нальних волонтерських центрів по всій Європі. Головні цілі ЄВЦ:

бути ефективним голосом во лонтерства у Європі;

зміцнювати інфраструктуру волонтерства у країнах Європи; пропагувати волонтерство та робити його ефективнішим по всій Європі. Маніфест ЄВЦ визначає, як чле ни Європейського Парламенту можуть використовувати волон терство як стратегічний засіб збільшення ресурсів, вирішення місцевих, національних і глобаль них проблем, а також покращен ня якості життя всіх європейських громадян. Маніфест закликає членів Євро пейського Парламенту:

визнати економічну, соціаль ну й культурну цінність волон терства; підтвердити роль волон терської праці у залученні громадян і створенні форми демократії, що базуються на активній участі громадян;

Добра Воля №1, 2004

бути відкритими до контактів з національними й регіональни ми волонтерськими центрами; активно долучатися до інфор маційних кампаній та кампаній за підвищення усвідомлення внеску волонтерів до розвитку особистості, громади й суспільства в цілому, а також наголосити на потребі партне рства між волонтерами й фахівцями;

волонтери надають широкий

підтримати Міжнародний день волонтера, що відзначається 5 грудня, та проголосити Євро пейський день волонтерів.

ЄВЦ запрошує всіх, зацікавлених підтримкою подальшого розвитку волонтерства в Європі направити цей Маніфест:

відповідним посадовим особам; місцевим членам Європейсько го Парламенту; до місцевого представництва Делегації Європейської Комісії; іншим організаціям та бізнес структурам, які можуть бути зацікавлені сприянням волон терській діяльності в Європі. Маніфест Європейського волон терського центру проголошує надз вичайну важливість волонтерства, зазначаючи такі факти:

спектр послуг: освітні, вза ємна або самодопомога, адвокатування, проведення кампаній, менеджмент, допо мога місцевим громадам тощо; волонтерство відповідає євро пейським ідеалам демок ратії, включення й позиції ак тивного громадянина; це могутній засіб примирен ня та перебудови у неодно рідному суспільстві; завдяки йому люди набува ють і практикують навички лі дерства, спілкування, орга нізаційні навички; волонтерство допомагає створити нові, оплачувані по сади та розробити нові пос луги; волонтери потрібні для здійс нення політики ЄС у більшос ті галузей.

Адреса Європейського волонтерського центру Rue de la Science 10 Brussels B G 1040 Tel.: +32 2 511 75 01 Fax: + 32 2 514 5989 EGmail: cev@cev.be Web: http://www.cev.be

Переклав з англійської Вадим Святненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

ДИВИСЬ

від ВОЛОНТЕРА до ДИРЕКТОРА Інтерв'ю провела

Ольга Полонська, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

Шановні друзі, напевно всім Вам уже давно хотілося дізнатися і трішки ближче познайомитися з працівниками Ресурсного центру "Гурт", дізнатися про щось цікаве з їх професійного чи особистого життя. Адже, усі ми різні, усі по своєму особливі. І розпочнемо ми цю серію розповідей з інтерв'ю із директором організації Василиною Дибайло, оскільки її історія найбільше підходить до теми цього номера. У 2000 році Василина починала працювати в Ресурсному центрі "Гурт" на волонтерських засадах, потім координувала волонтерську програму організації, програму розвитку волонтерства, а у 2003 стала директором. Але про все детальніше ....

Василино, чому Ви вирішили стати волонтером Ресурсного центру "Гурт" і як дізналися про таку можливість?

Я навчалася у Національному уні верситеті "Києво Могилянська Ака демія" (НаУКМА) на факультеті гу манітарних та суспільних наук. Тоді це вже був другий рік навчання і, як і більшість моїх однокурсників, поча ла шукати роботу. Однак зрозуміла, що без досвіду роботи це просто не реально. Піти на оплачувану роботу я не могла, оскільки вона вимагає ве ликого навантаження й, елементар но, часу, якого я просто не мала че рез навчання (на другому році нав чання у нас відбувався розподіл по спеціальностях, і щоб потрапити на політологію мені потрібно було мати високі оцінки). Тому, коли на дошці оголошень Центру працевлаштуван ня НаУКМА я побачила оголошення Ресурсного центру "Гурт" про набір волонтерів на різні посади, то ви рішила спробувати. Звичайно, трішки вагалася, але вирішила що бути волонтером це чудова мож ливість набути досвіду, налагодити контакти, і це в подальшому справді зможе допомогти у майбутній кар'єрі. А на яку посаду Ви вирішили податися і як розпочали роботу?

Я подалася на посаду перекладача і розпочинала як і всі волонтери. Надіслала резюме, потім прийшла на співбесіду, після чого мені запро понували пробний переклад. Крім того, була домовленість про 1 місяць випробувального терміну протягом якого організація мала змогу оцінити якість моїх перекладів та наскільки я зможу працювати у колективі, а я могла визначитися наскільки робота в громадській організації мені цікава і наскільки цікаво працювати саме в РЦ "Гурт".

Чесно кажучи, я була досить впев нена у якості своєї роботи як пе рекладача, оскільки майже рік працювала над перекладами полі тичних та філософських текстів у Центрі європейських та гуманітар них досліджень НаУКМА. Але, коли мені як перше завдання дали пе рекласти Декларацію Генеральної Асамблеї ООН про святкування Міжнародного року волонтерів, стало трішки страшно. Але з цим завданням я впоралася і під час йо го виконання дізналася багато про волонтерський рух, про діяльність громадських організацій, чим вони займаються. Крім того, мені надзви чайно сподобалися люди, які пра цювали на той час в РЦ "Гурт" і те натхнення та відданість, з якою вони працювали. Коли закінчився випробувальний термін, які обов'язки Ви виконували і чому вирішили працювати далі?

Потім я виконувала різні завдання перекладала офіційні листи, статті, навчальні матеріали в основному з волонтерської тематики та ор ганізаційного розвитку. Я працюва ла десь 2 3 дні на тиждень по кілька годин. Тоді я не думала, що зали шусь працювати так довго в гро мадській організації. Я була певна, що попрацюю не більше року, а потім знайду собі оплачувану ро боту. Проте, як кажуть: "не так ста лося, як гадалося". Василино, а коли власне виникла думка залишитись у третьому сек торі? Тобто, чи пам'ятаєте Ви той, так би мовити, переломний момент, який змусив Вас переглянути свою колишню позицію? Чесно кажучи, такого переломного моменту не пам'ятаю. Для мене бу ло головне, щоб займатися чимось цікавим, і щоб ця робота приноси ла мені задоволення і розвиток. Бо

час від часу я мала підзаробітки, які приносили гроші, але ніякого задо волення та нічого цікавого. (На той час Василина працювала промоутером на кількох акціях та давала уроки англійської мови G авт.) Під час роботи в РЦ "Гурт" я мала можливість відвідувати різні заходи семінари, тренінги, конфе ренції, які проводила організація, також представляти діяльність на шої організації на заходах інших громадських організацій. Що таке громадський рух я знала ще зі шко ли, бо моя мама очолювала міський осередок Союзу українок, і сама також брала участь у різних культур них та просвітницьких заходах. Але наскільки ця діяльність різноманітна, скільки всього роблять громадські та благодійні організації, і що цим можна займатися професійно, я зрозуміла тільки після певного часу роботи в "Гурті". Також досить цікавою для мене бу ла участь у Школі громадянської освіти для молодих українських еліт, яку я відвідала у червні 2000 року. Адмініструванням проведення цієї Школи займався на той час РЦ "Гурт" і я мала можливість спробувати до помогти в її організації. Під час цієї Школи я також зрозуміла, що робо та, яку проводить РЦ "Гурт" відпові дає моїй освіті та майбутній профе сії. І я подумала, що, можливо, вар то спробувати бути більш залуче ною до діяльності організації і, мож ливо, це стане моїм місцем роботи після закінчення навчання. Я почала більш активно цікавитися, чим займається РЦ "Гурт" і Центр во лонтеріату "Добра Воля", відвідува ти тренінги і брати інші завдання. Мені запропонували посаду зас тупника директора Центру волон теріату "Добра Воля", знову ж таки на волонтерських засадах. Я поча ла працювати з клієнтами Центру; готувала та брала участь в акціях із Добра Воля №1, 2004

ДИВИСЬ залучення волонтерів Ярмарках ва кансій, Ярмарках громадських ор ганізацій тощо; вела бази даних во лонтерів; готувала та проводила з ни ми інтерв'ю; готувала матеріали до журналу "Добра Воля"; проводила різноманітні дослідження, пов'язані з розвитком волонтерського руху в Ук раїні; координувала окремі проекти та заходи Центру волонтеріату, а та кож допомагала у підготовці проектів до фондів донорів.

ло просто хвилювання, а не вагання. Крім того, як то кажуть: усе пізнаєть ся у порівнянні. І мій вибір на користь роботи в РЦ "Гурт" був також зумовле ний тим, що я мала можливість порівнювати стилі роботи та керів ництва різних організацій, в яких пра цювала.

У січні 2001 року мені запропонували оплачувану роботу в Ресурсному центрі "Гурт" посаду координатора Програми розвитку волонтерства. Основна робота полягала у започат куванні та координуванні діяль ності Мережі центрів волонтеріату України. Крім того, я також займа лася координуванням волонтер ської програми Ресурсного цент ру "Гурт".

Звичайно, що ні. Після певного часу роботи я дуже хотіла бути менедже ром тренінгової програми і отрима ла таку можливість посаду керівни ка Програми інституційного розвитку

Василино, чи думали Ви, коли починали волонтерувати в РЦ "Гурт", що станете директором організації?

Наскільки змінилося ставлення інших співробітників до Вас, коли Ви вже почали працювати як оплачуваний працівник?

Ставлення абсолютно не змінило ся воно лишилося таким, як і бу ло. Знаєте, в “Гурті” завжди до усіх працівників (оплачувані вони чи неоплачувані) ставилися з пова гою та серйозно. Це ще одна річ, яка, напевно, вплинула на моє рішення залишитися працювати надалі. Адже немає різниці, чи ти працюєш волонтером чи оплачу ваним працівником рівень відпо відальності однаковий. Якщо ти береш на себе певні зобов'язан ня, ти повинен їх виконувати. Напевно, змінився тільки графік роботи і те, що я почала отримувати гроші за роботу, яка мені подобається. Василино, чи вагалися Ви колись зали шитися працювати в третьому секторі чи змінити сферу діяльності?

Вагань як таких не було. Чому? Як на мене, робота в третьому секторі пе редбачає досить стрімкий розвиток та багато нових перспектив. Кожного разу з'являється якась нова мож ливість, новий напрямок роботи, у чо му можна спробувати свої сили і од ночасно здобути нові знання, навички та вміння. На мою думку, третій сек тор це сфера діяльності, де можна за 1 2 роки здобути такий досвід, для якого у бізнесі потрібно просуватися кар'єрними сходинками до 10 років. А в тім, не знаю. Можливо колись і ви никали певні побоювання, але це бу

Добра Воля №1, 2004

юридичну відповідальність за зако ном за усі дії, які здійснює організа ція, але й певного роду моральну від повідальність за усю діяльність ор ганізації, за імідж організації, за що денну роботу працівників тощо. Тому нові обов'язки вимагають від мене постійного навчання та вдоскона лення у різних сферах менеджмен ті, законодавстві, маркетингу тощо. І це забирає багато часу та сил. Але мені дуже пощастило з колекти вом талановитими, працьовитими та відповідальними людьми, які добре знають свою справу. І саме наша ко мандна робота та дружня атмосфе ра додають натхнення до праці. Крім того я маю велику підтримку зі сто рони Правління організації щодо певних стратегічних питань, нала годження контактів тощо. При такій підтримці бути директором зов сім не важко Як Ви вважаєте, Ви стали директором завдяки наполегливій праці чи Вам просто пощастило?

організацій громадянського суспіль ства. До основних моїх обов'язків входила розробка тренінгових прог рам, підготовка тренінгів, певний чи ном маркетинг тренінгової програ ми, налагодження та підтримка партнерських зв'язків з міжнародни ми організаціями. Це мені було дуже цікаво і я планувала попрацювати на цій посаді 2 3 роки. Але згодом мені запропонували обійняти поса ду директора, що було певним чи ном несподівано і можу сказати своєрідним викликом. Проте, нові можливості для мене завжди цікаві, і я погодилася. І як Вам працюється тепер на посаді директора?

Звичайно, бути директором це зовсім інше, ніж керівником програ ми. Це інший рівень обов'язків та відповідальності. Ти несеш не тільки

Пощастило? Частково, напевно, так. Я не вірю в просту удачу. Кожен щасливий випадок це не просто талан, це результат старань люди ни, які вона здійснює у своєму житті, інколи це результат праці протягом багатьох років. Я не ду маю, що у моєму випадку мені просто поталанило. За своїм ха рактером я реаліст і досить праг матична людина. Все що було потрібно це бачити ті нові можли вості, які виникали та використову вати їх. Також дуже важливими є іні ціативність та наполегливість, нові ідеї та бачення шляхів їх реалізації. Головне цілковита віра у свої сили і у те, що ти робиш. А чи є у Вас якась мрія?

Хоча я не романтик, але мрії у мене також є. Найперша мрія це хоча б тиждень два відпустки, під час якої я могла відвідати своїх друзів з різних країн та прочитати усі книги, які я час від часу скуповую у різних книгарнях. У сфері професійної діяльності це новий рівень роботи РЦ "Гурт", запо чаткування нових проектів та контак тів. Моє найбільше бажання, щоб через 5 років "Гурт" став організа цією, в якій працюватиме кілька відділів, і користувачами послуг бу дуть майже усі громадські та благо дійні організації України. І я впевне на, що ГУРТОМ ми це зможемо!

ЛЮДИНА ВОЛІ

ЯК ЖИВЕТЬСЯ ВОЛОНТЕРАМ2ІНОЗЕМЦЯМ В УКРАЇНІ Вадим Святненко, Тетяна Вахненко, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ Людей, які розпочали працювати в громадській організації і, мало не щодня, а то й і цілими днями, віддають свій час і натхнення, працюючи з людьми, не турбує питання, а чи має їхня робота якусь специфічну назву? Усі мої знайомі, яких я знаю з 1991 року, віддано працювали з дітьми, проводили для них різні забави і навчання, фестивалі й подорожі, але ніколи я не чула від них такого звичного зараз слова – волонтер. Ці люди вкладали свою енергію та творчі здібності для того, щоб світ навколо них ставав кращим, але я ніколи не чула від них бажання бути визнаними. Вперше про волонтерство та волонтерів я почула, коли почала працювати в міжнародному проекті. Тоді, на одній із зустрічей я дізналася, що до нас в організацію має приїхати волонтер, щоб допомагати реалізовувати проект. Для мене це було так само дивно, як побачити серед зими кавуни. Ви скажете: так тепер же продають! Справді, тепер і слово волонтер для мене звичне і миле серцю. А от закордоном волонтерство – звична і всіма шанована робота. Людина, яка була волонтером в іншій країні, сприймається майже як герой, а для резюме – це просто знахідка. Для того, щоб ми краще усвідомили різницю між волонтерством українським та іноземним, редакція журналу звернулася до знайомих волонтерок з проханням відповісти на кілька запитань, що стосуються їхньої діяльності в Україні та їхнього досвіду волонтерками для подальшого професійного зростання. Дякуємо Філ, Ані, Ріккі та Тодді за теплі та критичні думки щодо свого перебування в Україні. Назва волонтерської програми за якою Ви перебували в Україні? Філ Вілкокс, Волонтерка м. Манчестер, Велика Британія

Викладання англійської з власної ініціативи. Ріккі Кьолер Волонтерка м. Берлін, Німеччина

З власної ініціативи. Аня Шмідт Волонтерка м. Постдам, Німеччина

Німецько російський обмін. Тодді Гайко Волонтерка м. Торонто, Канада

Проект розвитку громадянського суспільства, що фінан сувався Канадським бюро з міжнародного розвитку. Організація, в якій Ви були волонтеркою? Філ Вілкокс

Тодді Гайко

З 2001 до 2002 року – ПЛАСТ Національна скаутська організація Ук раїни. Чим відрізняється робота волонтера в Україні та у Вашій країні?

які волонтерують в Україні, просто не називають це волонтерством. Обов’язки волонтера в Німеччині нерідко включають копіювання, або приготування кави, в Україні я ніколи такого не відчувала. Хоча, це може бути завдяки моєму вибо ру гарних організацій і людей, з якими я пра цювала. Тодді Гайко

Я працювала повний робочий день. Влас Філ Вілкокс не, через це я й Гадаю, у Великій Брита приїхала в Україну. В нії волонтерська робота Канаді для місцевої більше вважається части громади переважно ною суспільного життя; працюють раз на кіль Філ Вілкокс багато людей ка тижнів, ніж постійно (Велика Британія) стають волон кожного дня. Однак, терами через багато українських волонтерів, з тиск збоку працедавців. якими я працювала, приділяють во Волонтерство в Англії є лонтерській роботі лише деякий більш поширеним порів час. Причини? Основна робота, няно з Україною. навчання… Ріккі Кьолер

Аня Шмідт

У Німеччині я просто особа, яка хоче чомусь навчитися. В Україні, як Ріккі Кьолер що ти приїхала із Захо З травня по серпень ду, тебе часто сприйма 2002 – Всеукраїнська ють як експерта. Волон асоціація молодіжного Аня Шмідт терство і стажування в співробітництва “Аль (Німеччина) Німеччині є більш відок тернатива В”; з лютого 2003 – Українська маркетингова ремленими одне від одного. Волон група; з серпня 2003 – Ресурсний терство в Німеччині більш пошире не, ніж в Україні, хоча багато людей, центр “Гурт”.

У Німеччині волонтери зазвичай працюють над певним проектом, мають певні завдання та самостійно відповідають за свою роботу, згідно з їхніми можливостями, звичайно. Коли я була волонтером в Україні, це не завжди було так. Особливо спочатку мені не розповіли багать ох речей про роботу Фонду, а прос то казали, що робити. Часто я почу валася як іноземка. Коли я запиту

Центр волонтеріату “Добра Воля”

Аня Шмідт

Український Національний фонд “Взаєморозуміння й примирення” і Українська спілка в’язнів жертв на цизму.

Добра Воля №1, 2004

ЛЮДИНА ВОЛІ вала про речі, які не стосувалися прямо моєї роботи, здавалося, до мене починали ставитися з підоз рою. Чи повністю Ви використали свої знання, перебуваючи в Україні? Філ Вілкокс

Мені довелося працювати в багать ох різних волонтерських проектах з різними ор ганізаціями, але моя ос новна спеціалізація як волонтера – викладання англійської. Можу сказа ти, що час проведений у Києві дав мені змогу ви користати усі мої викла дацькі знання, і допоміг розвинути нові здібності. Ріккі Кьолер

рез різницю культурних норм. Ка надійці й українці по різному пово дяться у різних ситуаціях – це цілком природно, бо у нас різне виховання. Не можна назвати якийсь із типів ви ховання гарним чи поганим, вони просто різні. Отже, траплялися випадки, коли моя поведінка була цілком нормальною за канадійськими мірками, але вважа лася прикрою за ук раїнськими. Але те, що наші культури різні, не є негативним, навпаки, це робить світ цікавішим. Нега тивною буває мить, коли представник од нієї культури почува ється ображеним, або на нього дивлять ся скоса.

І так, і ні. Я розвинула на вички, які раніше не вико Ріккі Кьолер ристовувала. Одночас Аня Шмідт (Німеччина) но наприкінці свого пе Я майже про все ска ребування в Україні я виявила, що зала у відповіді на попереднє запи могла б зробити набагато більше, тання. Загалом мені сподобалося в якби більше вірила у себе й/або Україні. мала більше часу. Тодді Гайко

Деякі знання – так. Дещо я не могла робити так само ефективно, як удо ма. Частково це через мовний бар’єр, а частково – через інші нез начні перешкоди. Аня Шмідт

Не завжди, але я заздалегідь знала, що моя робота не буде цілком пов’язана з речами, які я вивчила в університеті. Однак я змогла вико ристати свої знання іноземних мов, комп’ютера, а також дізналася ба гато про Україну. Які були негативні враження? Філ Вілкокс

Жодних. Я в усьому вбачала досвід, неподіляючи речі на хороші й по гані. Скажу, що враження в Україні були унікально позитивними. Ріккі Кьолер

Надіслала 10 аплікацій на волон терські посади в бізнес структурах і не отримала жодної відповіді. Хо ча після одного дзвінка друга до йо го колеги мені запропонували чудо ве місце. Тодді Гайко

Мені дуже сподобалося жити й працювати в Україні, але мушу ска зати про деяке непорозуміння че

Добра Воля №1, 2004

Чи допомогла Вам робота волон тером в Україні після повернення додому?

ся за якусь роботу. Але частіше ка зати “так”, хоча спочатку здавало ся, що не впораєшся із завданням. Цей досвід стає мені у пригоді. Зок рема, він допомагає мені в моєму новому стажуванні у Берліні (кон салтинг для НУО у http://www. socius.de), у навчанні тощо. Моя ос тання робота в РЦ “Гурт” посилила моє бажання працювати у сфері консалтингу для НУО, а також дала мені купу ідей та новий ентузіазм продовжувати навчання. Тодді Гайко

Авжеж! Працедавці вважають, що будь який досвід волонтерської або оплачуваної роботи за кордоном є рівноцінним або ціннішим, ніж подібна робота вдома. Це не лише тому, що робота займала повний робочий день, як оплачувана, але й через відданість, працелюбність і сміливість, які потрібно мати, щоб жити й працювати в іншій країні. Аня Шмідт

Допомогла вирішити чим займатися далі, знайти новий напрямок і сенс у навчанні. Також завжди корисно пізнати іншу культуру, навчитися по новому працювати. Що для Вас є найважливішим у во лонтерській роботі? Філ Вілкокс

Філ Вілкокс

Так. На багатьох рівнях. Волонтер ство закордоном є звичайним яви щем у Британії, але я вва жаю, що цей новий досвід багато в чому мені допоміг. Досвід був корисний як викладачці, крім того, мені було ціка во дізнатися про роботу організації. Зараз я пра цюю волонтером над своїм проектом у сту дентській організації в Манчестері. Спостере ження за виконанням проектів в Україні, безпе речно, допомогло мені створити свій проект тут. Ріккі Кьолер

Найважливіше – це те, що моя робо та потрібна людям. Особисто мені було би важко виконувати роботу, яку я вважатиму за непотрібну, тобто та ку, яка не приносить позитивних змін у життя інших. Ріккі Кьолер

Тодді Гайко (Канада)

Звичайно. Усі три ор ганізації, де я працювала, і люди, яких я зустрічала, були чудовими. Я навчилася працювати більш дис ципліновано, отримувати задово лення при виконанні необхідних ре чей, а також краще інтегруватися до команди, казати “ні”, коли це потрібно або коли не можеш взяти

Йти новим шляхом, відчувати здатність змінити речі, навіть якщо не можливо змінити цілий світ. Відчувати силу і чуйність тих, з ким і для кого я працюю. Та що найважливіше – бачити здійснення ідей. Аня Шмідт

Отримати нагоду працювати як пов ноправний член команди, одночас но навчаючись, розвинути комп’ю терні навички, мати свободу випро бовувати різні речі, отримувати мо тивацію для подальшого навчання та реалізовувати на практиці теоре тичні знання.

ЛЮДИНА ВОЛІ Що б Ви побажали волонтерам, які збираються волонтерувати в Ук раїні? Філ Вілкокс

Скажу лише, що я фантастично провела час і, якщо бути уважним, багато чому навчишся!

3 відпочивати, відпочивати, відпо чивати! (не треба рятувати світ або Україну самостійно і за один день). Тодді Гайко

3 перейматися роботою; 3 наполегливості й терпіння; 3 знати свою потрібність! 3 бути відкритим і вчитися, вчити

Волонтерство закордоном – це чу довий досвід, який варто набути. При цьому Україна просто пере хоплює твій подих! Люди, культура, традиції, все це докорінно відрізня ється від повсякденної Канади – не до порівняння!

ся, вчитися (про це я вже ска зала між рядків) тому, як пра цювати в Україні;

Звичайно, життя й робота в Україні мають свої нюанси, але це варто того!!! Я справді сумую за моїми

Ріккі Кьолер

друзями з України, прекрасними піснями, нічними подорожами потя гом, станціями метро, Галицьким ринком, борщем… можна згадува ти без кінця! Можу відверто сказати, що час, який я провела в Україні, є й завжди залишатиметься у моєму серці. Аня Шмідт

Бути відкритим до багатьох нових вражень і ситуацій. Сприймати Ук раїну так само позитивно й особис то, як це робила я, а також бути сильними, бо, незважаючи на все, перебування в Україні не завжди є легким, особливо психологічно.

ВОЛОНТЕРСТВО ОЧИМА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Центр позашкільної роботи і Молодіжна асоціація “Нова генерація лідерів” підготували чергове число друкованого інформаційного вісника “Учнівський барометр” (№24), присвячений темі служіння суспільству. Редакція журналу “Добра Воля” дякує організаціям за надання матеріалів бюлетеня для використання їх на наших сторінках. До вашої уваги пропонуємо думки учнів волонтерів Асоціації про волонтерство. Волонтерство дало мені дуже бага то. Перш за все я усвідомила: якщо хочеш досягти успіху, – зроби щось для інших, для своїх однолітків, для жителів місцевої громади. Служіння іншим розширює наше розуміння самих себе, збільшує нашу здат ність любити інших і дає нам сили творити світ, сприятливий для лю дей.

Волонтерство – це можливість осо бистісного розвитку, це розвиток по чуття відповідальності. Яніна Боровик

Уроки, які ми здобуваємо через во лонтерство, є цінним надбанням. Вони сприяють розвиткові лідерсь ких якостей. Анна Зуб

Наталія Нос

Волонтерство – це виховання ха рактеру і серця людини. Досвід во лонтерства навчив мене:

Ï відрізняти добро від зла; Ï робити вибір на користь добра; Ï виконувати свої зобов’язання.

Волонтерство надає мені можли вість пробудити, розвинути ті якості, що матимуть суспільну цінність та визнання. Перспектива змінити дум ку про себе на кращу чи самост вердитись у власних очах мотивує до творчого злету та до соціально цінних ініціатив.

Юлія Малащенко

Юлія Юрченко

Волонтерство – це тренування лю дяності, навчання розумінню, по вазі. Воно протистоїть егоїзмові як джерелу багатьох проблем, бо сприяє розвиткові альтруїзму.

Волонтерська діяльність сприяє підвищенню самооцінки. А це так важливо.

Людмила Кривенко

Волонтерство – це можливість про тистояти антидуховній епідемії.

Волонтерство – це важливий ре сурс розвитку суспільства.

Аліна Зварич

Ольга Волкова

Волонтерство розширює горизонти спілкування.

Волонтерство – це тверезий реаль ний аналіз своїх можливостей з нас тупним вибором власного індиві дуального розвитку.

Наталія Волинська

Євгенія Зварич

Марія Куницька

Мій професійний шлях розпочався з волонтерської програми “Учнівсь кий барометр”. Через вивчення проблем учнівської молоді, випуск інформаційного вісника “Учнівський барометр” я допомогла одноліткам зробити їхній голос гучнішим, їхні проблеми помітнішими. Результати досліджень проблем учнівської мо лоді послужили фундаментом роз робки соціальних проектів у нашій асоціації “Нова генерація лідерів”. Дуже важливою для людини є внутрішня активність як проти лежність внутрішній пасивності. Ос тання виявляється у наступному:

Ï уникнення відповідальності, зви нувачення інших у власних нев дачах та недоліках; Ï споживацькі установки на отри мання задоволення без докла дання істотних зусиль. Внутрішньо активна людина не прагне знайти зовнішніх винуватців своїх негараздів і шукає виходу, докладаючи власних зусиль. Во лонтерство і є інструментом розвит ку внутрішньої активності. Дарія Спіжева

Волонтер – це людина з великим серцем. Волонтери постійно шука ють шляхи для розширення сфери своєї опіки. Світлана Іванова

Добра Воля №1, 2004

ДИВИНА

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ВОЛОНТЕРСТВА Вадим Святненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ Волонтери відігравали й відіграють важливу роль у розвитку та використанні інформаційних і комунікаційних технологій. Одним з головних завдань інформаційного суспільства є подолання "цифрового розриву" між тими, хто має доступ до знань та інформації через нові технології, і тими, хто такого доступу не має. Існує нагальна потреба підвищення рівня людського потенціалу у сфері інформаційно2комунікаційних технологій (IКT), від базової технічної грамотності до складного інформаційного менеджменту. Волонтерство це надзвичайно ди намічна сфера діяльності. Це під тверджує тенденція появи нових видів волонтерства. З розвитком інформаційно комунікаційних техно логій види волонтерства стали ще різноманітнішими. Зокрема, з'явило ся on line або "віртуальне" волонте рство суть якого полягає у можли вості дистанційного надання різно манітних послуг. Серед переваг ць ого виду волонтерства здатність знаходити одне одного, можливість обміну, енергія відкритої та доступ ної інформації, можливість мобіліз ації зусиль та ін. Тому не дивно, що волонтерство та інформаційні й комунікаційні техно логії були на порядку денному міжнаG родної конференції, що відбулася 7 8 грудня 2003 року в Женеві, Швей царія. "Від принципів і домовленос тей до конкретних дій", так звучала головна тема заходу. Організатора ми виступили Міжнародна Асоціація волонтерських зусиль (IAVE) та Міжнародна конференція волонтерів (ICVolunteers). Метою конференції було визначення ролі й потенційних дій волонтерів в інфор маційному суспільстві. Лідери во лонтерських НУО з усього світу мали чудову нагоду обговорити конкретні стратегії взаємодопомоги з метою відповідності своїх організацій но вим вимогам інформаційного сус пільства. Конференція проходила в рамках Світового саміту інформаційного суспільства (WSIS), заходи якого відбу лися у Женеві минулого року, а та кож будуть проведені в Тунісі в 2005 році. Пропонуючи новий інтерактив ний підхід, саміт є чудовою нагодою для представників урядів, ОГС, при ватного сектору, установ ООН та ЗМІ обговорити проблеми, пов'язані із сучасним етапом розвитку інфор

Добра Воля №1, 2004

маційного суспільства. Цільова ау диторія заходу включала експертів і координаторів проектів, які працю ють у сфері створення людського потенціалу в галузі нових ІКТ; осіб, що активно працюють у сфері во лонтерства й ІКТ; представників уря ду, НУО та приватного сектору. Представники ЗМІ також не омину ли увагою заходу. Цілями конференції було визначено:

представлення й аналіз проектів, пов'язаних з ІКТ, які були реалізо вані волонтерами, що працюють у цій галузі, а також за допомо гою он лайнових волонтерських програм; налагодження нових партнерсь ких стосунків між волонтерськи ми організаціями, приватним сектором, урядом; сприяння проектам, що стосу ються людського капіталу. Основні напрямки роботи конфе ренції: підвищення рівня людського потенціалу, електронне волонтер ство та залучення волонтерів до ІКТ проектів. Оскільки волонтери спри яють соціальному залученню, вони можуть відігравати фундаментальну роль у сфері ІКТ навчання. На конференції було розглянуто як формальну, так і неформальну во лонтерську діяльність: від роботи в місцевих, національних та міжна родних організаціях до рухів солі дарності, роботи на користь місце вих громад і розробки відкритого програмного забезпечення. Спочатку під час події було предс тавлено результати Міжнародного Симпозіуму з волонтерства й роз витку людського потенціалу в інфор маційному суспільстві, що відбувся в Дакарі, Сенегал, у жовтні минулого року. Після цього учасники зосере

дилися на конкретних ре комендаціях щодо вирішення питань порядку денного конференції. Також було розглянуто шляхи вирішення проб лем, що виникають під час роботи з волонтерами. У результаті роботи учасники за пропонували рішення щодо вико нання розділу Плану дій WSIS, який стосується людського потенціалу з урахуванням ролі його учасників, включаючи уряд, НУО та приватний сектор. Особливий наголос було зроблено на посиленні співпраці й партнерства. Як очікується, результатами роботи учасників стане:

опублікування проектів, відібра них і представлених на конфе ренції на Інтернет сайті http://www.worldwidevolunteer.org, а також у друкованому варіанті та на CD ROM; створення Плану дій 2003 2005, з урахуванням висновків різних консультацій та подій, що стосу ються волонтерства та ІКТ; створення нових між сектораль них партнерств між урядом, НУО та приватним сектором Хотілося б зазначити, що нові техно логії волонтерства мають окрім представлених позитивних сторін, також і негативні. Це, зокрема: плагіат, навмисне неправильне тлу мачення фактів, висока вартість об ладнання, плата за Інтернет тощо. Це не дивно, бо поруч із плюсами завжди є мінуси. Баланс великою мірою залежить від вмілого волон терського менеджменту для розум ного використання позитиву та зменшення негативу. Але це вже те ма для іншої статті.

ЛЮДИНА ВОЛІ

УКРАЇНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ В НІМЕЧЧИНІ Усі ми звикли, що вже протягом довшого часу в Україну приїздять волонтери з США, Канади, Німеччини й Великої Британії, щоб допомогти у щоденній роботі українським неурядовим організаціям. Але мало хто знає, що волонтери з України також відвідують інші країни, де віддають свої знання й досвід іноземним організаціям. Редакція журналу “Добра Воля” звернулася до кількох українських волонтерів з проханням поділитися своїми думками і враженнями щодо роботи закордоном. На наші запитання відповідали: Люсьєна Іршенко (волонтерка Центру волонтеріату “Добра Воля”) і Олексій Голубєв. Інтерв’ю провела Тетяна Вахненко. В якій країні, за якою програмою і в якій організації Ви були во лонтером? Олексій Голубєв, Студент Національного університету “КиєвоG Могилянська Академія” м. Київ

У 2003 році я був у Німеччині за прог рамою волонтерського обміну під проводом Bosch Schtieftung EG, у організації YAP CFD (Youth Action for Peace, Christlischer Friedensdienst Deutschland) у місті Франкфурт на Майні. Про програму я дізнався і їхав від організації "Альтернатива V" саме вони є партнером з боку Ук раїни. Люсьєна Іршенко, Центр волонтеріату “Добра Воля” м. Київ

У липні 2003 року я брала участь у волонтерському таборі в Німеччині, який був організований Альтернати вою–В. Проект мав назву Workcamp VJF (Vereinigung Junger Freiwilliger) 2.6 Potsdam. Як волонтери ми пра цювали на місцевих цвинтарях, де скошували траву, фарбували ого рожі. Робота не дуже складна, але досить цікава, хоча з першого пог ляду так і не здається. Нашу працю координував муніципалітет міста Потсдама. Чим відрізняється робота волонте ра в Україні і закордоном? Олексій Голубєв

Щодо різниці роботи волонтерів в Україні та за кордоном, можна заз начити більш теплий прийом у нас, щодо іноземців, що зумовлено біль шою гостинністю та менталітетом українців, але на іноземних волон терів чекають в Україні складніші завдання. Українські організації у більшості випадків мають менше фінансування і постійну потребу в робочих руках. Загалом же, різниця не є дуже великою. І там, і тут на во лонтерів чекають майже ті ж самі проблеми.

Люсьєна Іршенко

ставлення до в о л о н т е р і в . У Потс дамі досить велику увагу приділяють волонтерским таборам і роботі з мо лоддю. Для нас зробили кілька екс курсій містом, розповідали про історію тих цвинтарів, на яких ми пра цювали. Один з них це старовин ний єврейський цвинтар, що ди вом зберігся під час Другої Світо вої війни. Значну увагу було приді лено умовам пе ребування. Жили ми в студентсько му гуртожитку з гарними умова ми. Також нам виділили проїзні квитки на транс Що б Ви найбільше порт, до того ж відзначили у роботі щодня возили на волонтером у краї машині на пра ні, де Ви були? цю. Ще був такий цікавий момент – Олексій Голубєв муніципалітет по дарував табору Завдання були до 400 евро, що теж сить простими, тре було дуже при Люсьєна Іршенко ба було допомага ємно. ти тричі на тиждень в офісі організації YAP CFD, та ще двічі допомагати у дитячому центрі Важливим моментом було спілкуван місцевої громади містечка Nieder ня. У таборі перебували 13 осіб з 11 Eschbach за Франкфуртом. Крім то країн Європи, а також Мексики та го, вже під кінець програми в мене Туреччини. З них двоє були так звани також була можливість попрацюва ми кемп лідерами або вожатими, ти “кемп лідером” у волонтерсько вони вирішували організаційні питан му таборі на півночі Німеччини. У ро ня, але працювали разом з нами. За боті можна відзначити досить чіткі віком волонтери також були різні, вимоги для волонтера, майже на наймолодшому – 17 років, а найс рівні вимог для професійного пра таршому – 38! Хочу сказати, що на цівника. Також треба чітко розуміти, диво, нам ніщо не заважало спілку що попри те, що волонтер є “неоп ватися. Тобто, ніякі міжкультурні лачуваним” працівником, “питають” розбіжності не були перепоною. Я з нього так само, як із з оплачуваних зрозуміла, що у молоді з різних країн працівників установи, якщо ви у – однакові проблеми та інтереси, а це надзвичайно зближало. такій працюєте. Важко однозначно відповісти, все залежить від специфіки роботи. Але, за моїми спостереженнями, закордоном не так вже сильно пот ребують волонтерської праці. Нап риклад, на цвин тарі, є люди, які постійно нагляда ють за ним. Інша си туація в Україні, де волонтери можуть принести дуже ве лику користь, зва жаючи на брак коштів у держави на реставрацію і підтримку старо винних пам’яток, наприклад, тих же цвинтарів.

Люсьєна Іршенко

По перше, мені сподобалося саме

4. Наскільки Вам сподобалося бути волонтером закордоном?

Добра Воля №1, 2004

ЛЮДИНА ВОЛІ Олексій Голубєв

Люсьєна Іршенко

Звичайно, дуже сподобалося. Поп ри всі можливі негаразди, що мо жуть трапитися з вами в новій країні, де люди розмовляють іншою мовою та по іншому думають, загальний досвід просто винятковий – ніщо в житті так не розширює світосприй няття, як одному поїхати на рік в іншу країну, з відмінним менталітетом, культурою та мультинаціональним соціумом. Винятковим “досвідом у досвіді” став волонтерский табір, де майже не було німців, але вся ко манда була інтернаціональною. У рамках цієї розповіді важко пере дати ті враження словами, там тре ба побувати :)

Були деякі проблеми. Піс ля важкої праці людей ду же нелегко було зібрати, щоб піти на якусь екскур сію. Але для мене, напри клад, та ще однієї дівчини з Білаорусі, для яких вир ватися в Європу – це є подія, марнування часу на відпочинок було неп рийнятним. Ми часто їзди ли окремо, щоб побільше побачити!

Люсьєна Іршенко

Мені дуже сподобалось, це точно. І я з задоволенням поїду ще не один раз. Я вважаю, що для нашої молоді це дуже цінний досвід, зважаючи на те, що можливість просто подо рожувати є не в кожного. Перебу вання там дуже розширило мій світогляд. 5. Які були недоліки під час Вашого перебування волонтером закор доном? Олексій Голубєв

Зрозуміло, були й недоліки. По пер ше, мені не знайшли житло на мо мент мого приїзду до Німеччини, де який час я тулився у гостьовій кімнаті офісу організації, але, я б не ска зав, що то було таке вже, страшне випробування, скоріше, я просто побачив все ж таки існуючий “подвійний стандарт” ставлення до волонтерів. Тобто, якщо волонтер з Європи не матиме помешкання місяць у Києві, думаю, наша ор ганізація вже буде спілкуватися з військами НАТО, а тут, все так, поти хеньку :) Крім того, недоліком було певне “легковажне” ставлення до мене з боку організації, що приймала. Кілька разів мені довелося майже без знання мови (!) самому їхати і робити певні документи в офіційних установах. Ви можете собі уявити себе на першому місяці перебу вання в новій країні та новому місті, без німецької, що їде кудись лише з папірцем, де написана адреса, а потім, ще й треба спілкуватись з робітниками установи, котрі чомусь не розуміють вашої непоганої англійської :)

Добра Воля №1, 2004

6. Чи допомогла Вам ро бота волонтером закор доном для роботи в Україні? Олексій Голубєв

Щодо користі при роботі в Україні, то можу сказати, що життєвий досвід допомагає навіть тоді, коли ви працюєте у зовсім іншій сфері, абсолютно не пов’язаній з вашою минулою волонтерською діяльністю. Зараз я працюю комп’ютерним кон сультантом у міжнародному відділі однієї громадської організації, і як раз моє знання англійської та німецької, додатково до технічних знань і були вирішальними фактора ми на співбесіді з роботодавцями. На волонтерській роботі ми, як на мене, завжди вчимося терпінню й толерантності, що теж завжди буде плюсом у подальшій роботі та у житті взагалі. Люсьєна Іршенко

Для мене цей досвід мав неабияку цінність. Я вперше була за кордоном самостійно, і зрозуміла, що в цьому немає нічого страшного і складно го. Мені це додало впевненості у своїх силах. Звичайно, це була гар на практика спілкування англійсь кою мовою та стимул для вивчення німецької. 7. Наскільки Ви змогли реалізувати своє знання в організації, де Ви бу ли волонтером? (Що б Ви хотіли ро бити більше?) Олексій Голубєв

Щодо реалізації себе у волон терській діяльності, то тут все досить відносно. Приймаючи вас на місце, часом організації більше цікавлять ся “загальною позитивністю” вашої біографії, освітою та колом зацікав

Олексій Голубєв лень, аніж професійною придатні стю. Будучи досить непоганим спе ціалістом у сфері інформаційних технологій я довгий час клеїв поштові конверти в офісі, знищував докумен ти на спеціальному пристрої та роз возив брошури організації щодо літніх волонтерських таборів. Вже пізніше, майже під кінець мого пере бування у Німеччині мене попроси ли полагодити певну техніку, зробити ще один “бюджетний” ПК для офісу і дати рекомендації щодо встанов лення мережі в офісі. У дитячому ж центрі, досить довго не знали взагалі, що зі мною робити :), а вже потім дали мені вести секцію малого тенісу. Я не супер тенісист, але для дитячого рівня моїх знань бу ло більш ніж досить. До цього в Києві я був інструктором на секції само захисту у ВНЗ, але для проведення таких занять у Німеччині треба мати цілу купу спеціальних документів. Загалом, я можу сказати, що мої можливості було використано в пев ному обсязі. Я працював достатньо і був задоволений наявністю вільного часу :) Люсьєна Іршенко

Мені важко відповісти на це питання, тому що праця на цвинтарі не вима гає якихось спеціальних знань та навичок. Звичайно, є багато цікавої та корисної роботи. Це і робота з дітьми, але для цього потрібні знан ня німецької. Організація різних за ходів, музичних фестивалів – це дуже цікава можливість. Потім є соціаль ний напрямок: праця в інтернатах, з інвалідами та з людьми, які мають

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД різні вади. Мені, швидше за все, була б цікава робота в офісі та ор ганізаційна робота. 8. Що б Ви побажали волонтерам з України, які збираються їхати во лонтерувати закордон? Олексій Голубєв

Волонтерам я побажав би побільше культурного плюралізму :) все, що

будуть робити люди в іншій країні є трохи незвичним і в цьому немає нічо го поганого. Звичайно, бажано хоч трохи знати мову країни, куди ви їде те, можна і там вже вивчити, як це зробив я, але знаючи мову ну хоча б на початковому рівні, ви вже звільняє те себе від певної кількості проблем і непорозумінь. Ну і звичайно, побіль ше участі у волонтерських програ мах :) Цей досвід не можна порівня

ти ні з чим. Ніщо не вчить краще, ніж шанс на “друге” життя, хоч на певний час. Люсьєна Іршенко

Я б побажала активності. Не по трібно вагатися – потрібно діяти. Поки ми молоді і маємо нагоду побачити світ, потрібно використати всі можли вості. А ще терпіння і бути толерант ним, бо хтозна з чим можна зіткнутися у чужій країні.

"ВОЛОНТЕРСЬКІ ПРОГРАМИ В ШКОЛАХ2ІНТЕРНАТАХ: "ЗА" І "ПРОТИ" Тетяна Данилів, Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ

У липні 2003 року Центр волонтеріату "Добра Воля" за підтримки Посольства Королівства Нідерландів (Програма МАТРА КАП) розпочав реалізацію проекту "Волонтери дітям". Ідея проекту полягає в залученні волонтерів для роботи з дітьми в 3 х школах інтернатах м. Києва. Ідея проекту "Волонтери дітям" виник ла в організаторів ще за рік до почат ку його реалізації. Поштовхом до цьо го стало стажування в Польщі, під час якого працівники Центру волонтеріа ту "Добра Воля" познайомилися з досвідом Люблінського центру во лонтеріату із залучення волонтерів до шкіл інтернатів міста. Ідея сподоба лась, тим більше що в Любліні вона дуже успішно реалізовувалась. Після повернення в Київ було органі зовано зустріч з директорами трьох шкіл інтернатів Дніпровського райо ну, де територіально знаходиться ЦВ "Добра Воля". Директори всіх трьох шкіл зацікавились ідеєю залучення волонтерів для роботи з дітьми в їхніх закладах. Зацікавленість визнача лась і проблемами шкіл, серед яких і нестача педагогічного колективу, не велика кількість молодих працівників, великі класи, і психологічно травмо вані діти, яким потрібна додаткова увага. Ще через півроку проект роз почався... Це був дуже цікавий поча ток, оскільки майже все робилося вперше. Звичайно, в Україні багато організацій залучають волонтерів, у тому числі і в школи інтернати та дитя чі будинки. Але довгострокова комп лексна волонтерська програма, яка одночасно впроваджується в трьох школах інтернатах різного профілю (для дітей з неблагополучних сімей,

слабким слухом та розумово відста лих дітей), реалізовувалась вперше. Коли розпочинався проект, у праців ників "Доброї Волі" були припущення щодо можливих труднощів та переш код. І дійсно, як і в будь якій новій справі, труднощі з'явилися, з'явилися як очікувані, так і не дуже.

першого набору близько 15 осіб зая вили про своє бажання взяти участь у навчанні для волонтерів. І яке ж було здивування для організаторів, коли на тренінг прийшла половина. Це була перша серйозна трудність, яку треба було якимось чином вирішувати. Рішення було простим подзвонити всім, хто не прийшов і вияснити причи ни, а на наступний набір залучати на 40% більше потенційних волонтерів, ніж потрібно. Два наступних набори волонтерів пройш ли успішно.

На першому етапі реалізації проекту було проведено навчання з волон терського мене джменту для пра цівників шкіл ін тернатів. Навчан І ось волонтери ня пройшло ус пішли в школи. За пішно, але в зв'яз няття з правознав ку із сильною за ства; профілактики вантаженістю, на жаль, не взяли негативних явищ; участь директо німецька мова; ан ри шкіл інтернатів глійська мова; еко та їхні заступни логічна освіта; тре ки. Це призвело нінги на згуртуван до того, що потім ня вихованців; до доводилося ще і помога учням 6 8 ще розповідати класів з таких Знайомство учнів школи про особливості предметів, як хімія, з волонтерами роботи з волонте біологія, математи рами. Після тренінгу працівники шкіл ка; робота з молодшими дітьми ось інтернатів успішно розробили пе неповний перелік того, чим зараз зай релік вакансій, на які вони хотіли б маються волонтери. Здавалося б, все запросити волонтерів. йде добре, але тут почали виникати Другим етапом став набір волонтерів непередбачувані труднощі. Працівни на запропоновані вакансії. Під час ки шкіл почали говорити про те, що

Добра Воля №1, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД треба зробити перерву в залученні допомогу у роботі з дітьми. Це тим ни. Для дітей, а тим більше вихованців волонтерів, що у дітей дуже заванта більш важливо, що в інтернатних зак інтернатів, це може бути ще однією жений розклад і часу на додаткові за ладах часто не вистачає вчителів та психологічної травмою. У них може в и х о в а т е л і в . скластися враження, що їх у черговий няття у них немає. Отже, за пра раз покинули. На жаль, досліджень Волонтери зі свого вильної організа стосовно цієї проблеми в Україні не боку зауважували, ції їхньої роботи і існує, та й волонтерських програм не що дітям заняття п о з и т и в н о г о так багато. подобаються, і во ставлення до них ни просять прихо волонтери могли І третьою трудністю, з якої виконавці дити їх частіше. б значно полег проекту "Волонтери дітям" вже зіткну Так, одна з волон шити роботу пе лися, є потреба в додаткових ресур терок розпочала дагогів у школах сах для впровадження волонтерських заняття німецької програм. Це і час вихователів та вчи інтернатах. мови з учнями 6 х телів, які консультують та контролюють класів. Через тиж ТТретій аргумент волонтерів, це і додаткові аудиторії, день до неї підій на користь робо яких часто просто немає, це спортив шли старшоклас ти волонтерів у ний інвентар, канцтовари і банальний ники і попросили школах інтерна копіювач. Тут могли б допомогти меце про заняття і для тах полягає в то нати, які ресурсами посприяли б роз них. Важко було му, що вихованці витку волонтерства в інтернатних зак передбачити, що мають можли ладах. Волонтерка Іра вихованці шкіл ін вість здобути нові улюблениця усього 2 А класу тернатів зацікав знання та навич Проект "Волонтери дітям" триває, на ляться вивченням копичується досвід впровадження во другої іноземної мови. Але це факт і ки. Це знання з різноманітних пред лонтерських програм у школах інтер метів, які провадять волонтери (зараз факт дуже приємний. працюють курси правознавства, натах. І вже виникла потреба обгово Звичайно, позицію педагогів шкіл німецької мови, англійської мови, мис рити напрацьовані результати і спла інтернатів можна зрозуміти вони по тецтвознавства, драматичний гурток); нувати розвиток волонтерських прог винні витрачати додатковий час на нові навички (наприклад, вишивання рам. Так, в березні 2004 року Центр роботу з волонтерами, а крім того, по нитками, бісером, зрештою, читання). волонтеріату "Добра Воля" буде про винні захистити дітей у випадку не Потрібно також зважати на те, що пе водити семінар для волонтерів та етичного поводження волонтера (на реважну більшість часу діти спілку семінар для працівників інтернатних щастя, таких випадків не було). Крім ються або зі своїми однокласниками закладів. У квітні буде проведено того, як і будь що нове, волонтерські або з вчителями та вихователями шко круглий стіл для керівників шкіл інтер програми наражаються на певний ли. Тому спілкування з однолітками натів м. Києва, а також для представ опір. Спробуємо розглянути ситуацію "ззовні" розвиває їхні комунікативні на ників громадських та державних з двох боків з точки зору плюсів, які вички, готує їх до ситуацій, які виник організацій, які працюють з дітьми в несуть в собі волонтерські програми нуть поза межами школи. школах інтернатах. Мета всіх цих за в школах інтернатах, та з точки зору ходів обміня Але, звичайно, можливих ризиків та труднощів. тися досвідом, робота волонте обговорити Першим і найважливішим позитивом рів несе у собі успіхи та труд певні труднощі та ми вважаємо те, що вихованцям по нощі, що вини добається, коли до них приходять во загрози як для ус кали в процесі танови, так і для лонтери і проводять з ними заняття. реалізації дітей. Причин прихильності може бути бага проекту, і, зви то: це і те, що волонтери нові люди, Перш за все, пев чайно, спла які прийшли із зовнішнього світу, те, що ним ризиком є те, нувати розви вони однолітки і можуть розповісти як сприймуть діти ток волонтер про багато цікавих речей. А, може, волонтера, а во ських програм основна причина в тому, що дітям лонтер дітей, ад у школах ін потрібна увага, яку вони не завжди от же часто волонте тернатах на римують вдома. У будь якому випадку ри це молодь, наступний рік. зацікавленість дітей, їхнє бажання яка не має педа витрачати свій вільний час на заняття, гогічної і психоло Працівники які проводять волонтери, є одним з гічної освіти. Чи не Центру волон основних аргументом на користь то виникатимуть кон теріату "Доб го, що такі програми потрібно впро флікти, образи? ра Воля" зап Самим зробити важко ваджувати. Тут повинен пра рошують усіх добре, що є такі помічники цювати принцип зацікавлених Другий аргумент на користь волон "не нашкодь". Тому моніторинг роботи до участі в семінарах та круглому терських програм у школах інтерна волонтерів, особливо на перших ета столі. тах є те, що робота волонтерів це пах їхньої роботи, є необхідним еле допомога вчителям та вихователям. Якщо Ви хочете поділитися власними ментом волонтерських програм. Волонтери в жодному випадку не мо напрацюваннями з розвитку волон жуть замінити або перебрати на себе Наступним ризиком роботи волон терських програм, або отримати нові функції персоналу шкіл інтернатів, терів є те, що вони можуть припинити ідеї для їхнього впровадження, буде але вони можуть надавати посильну свою діяльність через ті чи інші причи мо раді Вашій участі!

Добра Воля №1, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ВОЛОНТЕРИ НАДІЇ Тіна Невська, Центр САМ "Ожина" м. Чернігів

Дитяча безпритульність, яка, на жаль, в Україні має тенден цію до зростання, є проблемою і для Чернігівської області.

Для покрашення становища дітей, які з різних причин опинилися без опіки дорослих, та для подальшого розмі щення дітей у спеціальних закладах Чернігова у 1997 році було відкрито обласний притулок для неповнолітніх "Надія". Щорічно притулок приймає близько 300 дітей віком від 3 до 18 років, які залишилися без піклування дорослих: діти, які заблукали, були покинуті батьками, жебракують, і міс це знаходження їхніх батьків не вста новлено; діти, вилучені кримінальною міліцією з сімей, перебування в яких загрожувало їхньому життю та здо ров'ю. Головне завдання притулку здійснення опіки та надання соціаль ного захисту дітям під час їхнього тримісячного перебування у закладі. Не є рідкістю, коли діти 10 14 років не вміють читати і писати, не мають змо ги отримати індивідуальні уроки, які б допомогли їм у подальшому надолу жити пропущенні знання і наздогнати своїх однолітків у навчанні. Існують проблеми й у забезпеченні вихо ванців притулку одягом та взуттям, іграми та іграшками, спортивним інвентарем, меблями і т. ін. Вперше притулок "Надія" звернувся до Центру "Ожина" з проханням про волонтерську допомогу в 2002 році. Залучаючи волонтерів для роботи у притулку на тому етапі, організація стикнулася з проблемою необізна ності мешканців міста щодо існуван ня у Чернігові закладу для безпри тульних дітей, не володіння інфор мацією про існування та функції дер жавних служб у справах непов нолітніх. Це обумовлювало немож ливість для пересічного громадяни на, який стикнувся з безпритульною дитиною, допомогти їй отримати соціальний захист. Крім того, у спілкуванні з нами персо нал притулку висловлював побажан

ня отримувати знання та на вички у роботі з громадськістю, зі спонсорами, із засобами ма сової інформації та волонтерами. Отримані знання могли б бути вико ристані для подолання існуючих проблем та покращення роботи з дітьми, які залишилися без опіки батьків.

тисти Чернігівського обласного фі лармонійного центру (18 липня вони привезли дітям солодощі та одяг, да ли у притулку концерт, провели конкурс); чернігівський ресторан McDonald's; Підприємство "Амери канська хімчистка"; редакція газети "Чернігівські відомості" та багато інших.

З метою покращення роботи з безп ритульним дітьми через залучення допомоги від місцевої громади для вихованців Чернігівського обласно го дитячого притулку "Надія" Центр САМ "Ожина" реалізував у квітні ве ресні 2003 року проект "Притулок для дітей притулок спільної допо моги" за підтримки ІСАР "Єднання". Значну роботу в проекті здійснюва ли волонтери студенти Чернігівсь кого педагогічного університету.

"Вам вдалося розворушити місто", так прокоментувала громадський резонанс проекту завідувачка при тулку "Надія" Олена Миколаївна Попок. Важливою складовою проекту була гурткова робота волонтерів з вихо ванцями притулку. 20 добровольців навчали дітей життєво необхідним навичкам, дарували знедоленим дітям радість дружнього спілкуван ня. У квітні вересні працювали гуртки рукоділля, кулінарії, "Автосправа", "Чарівниця", "Пізнайко", спортивні іг ри, "Веселі акорди". Справжніми улюбленцями дітей стали Андрій Те рещенко та Дмитро Савоста, які навчають хлопчиків випилювати та випалювати вироби з дерева, Мари на Петрова, яка веде гурток "Ком п'ютерного малювання".

Силами добровольців у місті було розповсюджено 3 тисячі листівок, що інформували жителів, у який спо сіб вони можуть допомогти безпри тульним дітям, давалися контактні те лефони притулку та державних служб у справах неповнолітніх. Во лонтери брали також участь у про веденні у місті широкої рекламної кампанії задля збору для безпри "Ваші доброта, небайдужість, актив тульних дітей одягу, взуття, іграшок та на життєва позиція запалюють сер ця людей, які Вас оточують! Тож не інших потрібних речей. хай цей вогник ніколи не згасне у ва Позитивне ставлення до реалізації ших серцях!" такими чудовими сло проекту відслідковувалося з перших вами керівництво притулку "Надія" його кроків. Дізнавшись про реалі висловило своє ставлення до ро зацію проекту Центром "Ожина", об боти добровільних поміч ласна профспілка приватних під ників "Ожини". приємців "Чернігівщина" (голова Бойправ Б. С.) зголосилася залучити спонсорську допомогу від органі зацій членів профспілки для прове дення благодійної акції "Великдень разом" та для ремонту будинку при тулку. Така допомога була здійсне на. Після реклами на радіо та у пресі "Приймальні" громадської допомоги безпритульним дітям багато громадян запропону вали притулку свою допомогу одяг, іграшки, солодощі. Після отриманої реклами до помогу здійснили також і цілі колективи, серед яких: ар Добра Воля №1, 2004

ДИВИСЬ

ВОЛОНТЕРСТВО 2 ЦЕ ТВОРЧІСТЬ У рамках проведення Конкурсу "Волонтер року 2003", проведеного в 2003 році вже у трьох містах України Києві, Дніпропетровську і Чернігові, його конкурсанти мали змогу подати ессе про свою волонтерську діяльність, що для них волонтерство і висловити свої думки щодо важливості волонтерства. Запропоновані вашій увазі роботи, на нашу думку, відображають різні причини, що стали вирішальними у прийнятті рішення стати волонтерами, а також яскраво відображають думки і почуття людей, що їх написали це Тетяна Янко з Центру гуманістичних технологій "Ахалар", Людмила Семиног з Центру соціально активної молоді "Ожина" і Валентина Седячко з Центру для дітей та юнацтва "Аратта" (Чернігів). Дякуємо організаторам конкурсу в Чернігові, а саме, Центру соціально активної молоді "Ожина" за люб'язне надання творчих доробків своїх конкурсантів для розміщення їх на сторінках нашого журналу.

Я 2 ВОЛОНТЕР Валентина Седячко, Центр для дітей та юнацтва "Аратта" м. Чернігів

Що наше життя? Це гра, театр, низ ка подій та випадковостей, чорно білий фільм, а можливо, захоплю юча подорож нізвідки в нікуди? Добре, коли на початку цього шляху є орієнтири, поставлені вітрила, Вам на допомогу дають весла та карту. А що робити тим, кому не по щастило? Їх не навчили і не було у них допомоги "на старті", не розпіз нали свою місію, недолюбили їх, і не вистачило добра та уваги на їхню долю. Саме тут на допомогу приходить Віра, Надія та Любов. Наркоманія, безпритульність, алко голізм та більш страшні хвороби на шого суспільства все більше і біль ше заявляють про себе. І коли тебе та твоїх родичів не торкнулося це безпосередньо, в кращому випад ку тоді ти до цього ставишся з розу мінням. Але, не дай Боже, це торк неться тебе своїм чорним крилом. Ось тому і створені громадські ор ганізації товариства людей Лю бові, Честі та Уваги для того, щоб до помогти людству викоренити свої пороки, попіклуватися про своє те перішнє та майбутнє. Це місіоне ри, альтруїсти, волонтери. Що ж покликало мене стати волон т е р о м ? Спочатку тривога за май бутнє своїх дітей. Належачи до ма лозахищеної, в соціальному плані, категорії населення, я отримала благодійну допомогу для навчання моїх дітей від Центру для дітей та юнацтва "Аратта". Познайомившись

Добра Воля №1, 2004

з організаці єю ближче, дізнавшись про її місію та діяльність, я стала волонтер кою. І ось май же 5 років я в "Аратті". Організа ція допомагає моїй сім'ї вижити в еконо мічно складних умовах. А я? Як волонтерка віддаю натомість свої знання, досвід, час та частку душі. Як жінці, що відчула нелегкі сторони "перебудови", мені була близька робота з жінками, якими опікується "Аратта". Я очолила їхнє товариство. Наш "Жіночий клуб" збирав різних жінок, але всіх їх об'єднувало прагнення вирватися з рутини сімейного побуту, знайти нові цінності в житті, бажання допо могти один одному. Приємне коло спілкування, цікаві лекції, мандрівки, святкування та ніби нові обличчя ми лих подруг все це у моїй пам'яті про наш "Жіночий клуб". Я відкрива лася і сама змінювалася, допома гаючи іншим. Якось під час організації родинного літнього відпочинку виникла ідея створення екошколи. Її ціллю було оздоровлення та прищеплення на виків здорового способу життя. І тут мені довелося застосувати свій досвід організатора. Звичайно відві дуючи освітні семінари та тренінги, я збагачувала свій інтелектуальний запас та розвивала комунікативні

навички. І ось уже 4 сезони ми про водимо такі літні відпочинки. Коман да однодумців, ліс, річка, сонце, здорова їжа та оптимізм, створюють хороший відпочинок. А восени, взимку та весною ми пишемо про екти на Екошколу, відпрацьовуємо елементи Програми в створеному при НПО "Аратта" екологічному клубі "Дзвіночок", своїми екологічни ми акціями і круглими столами на магаємося допомогти вирішувати частину екологічних проблем міста. Ось так і проходить моє громадсь ке життя. Життя, що формує мою громадську позицію і дає право ви бору на добро чи зло. Життя, яке по казує приклад моїм дітям і яке ду має не лише про їхнє майбутнє, але і про майбутнє багатьох людей. І хотілося, щоб слово "волонтер" асоціювалося з словами "ідейність", "відповідальність", "гуманізм". Нехай буде менше проблем у нашому суспільстві і їхніх негативних проявів. І не буде вичерпною людська сут ність, що дає право на Віру, Надію і Любов.

ДИВИСЬ

ПРОЯВ ДОБРОЇ ВОЛІ Тетяна Янко, Центр гуманістичних технологій “Ахалар” м. Чернігів

Наше життя непостійне, проте в той же час воно будується за певним розпорядком. Згодом цей режим поглинає нас, і ми не помічаємо, як повільно і швидко проходить життя. Хтось звикає до такого сірого й од номанітного буття, забуваючи про щось головне; а хтось, шукаючи різних барв, віднаходить шкідливі звички, зламує своє життя, так і не зрозумівши, що ж у ньому головніше: жити за розкладом чи жити, ламаю чи принципи й режими. На мою дум ку це головна проблема молоді в сьогоденні: неможливість знайти своє місце у цьому світі, під цим сон цем, серед стількох прикладів життя молодим людям важко знайти своє. Вирішити ці проблеми, а саме відшу кати самого себе, усвідомити мету життя дають певні недержавні ор ганізації волонтерів, членом якої мо же стати кожен, хто забажає внести в своє буття новий подих. Кожна ор ганізація це певна структура, в якій ти стаєш її частинкою. В тебе з'явля ються певні обов'язки. Які саме ти маєш право вибирати самостійно. Тобі дається шанс реалізувати свої

можливості, займатися саме тою справою, яка буде тобі до душі: чи це розвиток твоїх професійних здіб ностей в галузі певних наук або в спілкуванні, чи просто в віддачі своїх сил на допомогу тим, хто потребує її. Волонтерство це добровільна пра ця, яка, на мою думку, спрямована на вдосконалення нашого життя, по чинаючи з діяльності окремої ор ганізації, і закінчуючи нашою краї ною та світом взагалі. Ця діяльність сьогодні дуже популярна і дуже не обхідна, бо недержавні організації не мають можливості оплатити пра цю помічників. Тому саме на плечах волонтерів лежить багато відпові дальних справ. Але праця волонтера має велике значення не тільки для організації та суспільства, а ще й для самого во лонтера, бо він стає комусь потріб ним, в нього з'являється впевненість в собі, з'являються перспективи на майбутнє, і можна вже спокійно ска зати, що він не загубиться десь у соціумі, не знайшовши свого місця, а буде працювати, втілюючи свої ідеї і свої можливості в життя. Тому волон

тер це щира, впевне на в собі й активна осо бистість, так, саме особистість! Волонтер це добра і світла люди на, за допомогою якої будується світ, здійснюються бажання, це вог ник, що зігріває серця та дарує надію. І дивлячись на роботу волон тера, щиро радієш від того, що хтось допомагає штовхати наші мрії вперед. Я переконана, що без волонтерів в наш час просто неможливо існува ти, бо на їхній праці будується наш світ, і вони є головними складовими нашого життя.

ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ВОЛОНТЕРСТВА Людмила Семиног, Центр соціально активної молоді "Ожина" м. Чернігів

Праця на користь суспільства завж ди була притаманна Україні, а її ви токи і поширення нерозривно пов'я зані з походженням і самою суттю нашого народу. Поширені серед східних слов'ян безоплатні гро мадські роботи, які мали характер суспільної допомоги і називалися поміччю або толокою, використову валися у сільському господарстві або на будівництві житла, можна по декуди зустріти і в сучасних ук раїнських селах. А скільки згадок про суспільно корисну працю за часів Київської Русі. Діяльність князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Останній у своєму "Повчанні дітям"

радив не забувати про убогих, сиріт і піклуватися про вдів. За Литовсько польської доби но вий етап доброчинної діяльності постав вже як необхідна умова відродження національної держа ви. Православні братства не лише безоплатно навчали дітей, допома гали бідним, сиротам і хворим, але й на власний кошт створювали шко ли, притулки, друкарні, шпиталі, ре ставрували церкви. Опікувалися громадськими справами князі Ост розькі та Вишневецькі. Завжди допо магало скривдженому українсько му населенню українське козацтво. Справжній розквіт суспільно корис

ної праці припав на 19 століття. Яск равий приклад діяльність українсь ких підприємців цукрозаводчиків Симиренків, Терещенків, Харито ненків, які не лише жертвували кош ти на громадські потреби, а й без посередньо брали участь, і до того ж цілком безоплатно, у діяльності різноманітних громадських установ, вирішували соціальні і національні проблеми. Відзначилися у цій галузі і наші (чернігівчан, прим. ред.) земляки родини Ґалаґанів і Тарновських. Мо же скластися враження, що добро дійність це лише справа мате ріально забезпечених людей, але це далеко не так. Головним, як тоді, Добра Воля №1, 2004

ДОВКОЛА так і тепер, є бажання людей роби ти щось корисне на благо суспіль ства. З історії відомо безліч прик ладів такої подвижницької діяльості. Неможливо навіть коротко згадати всіх, хто, кажучи сучасною мовою, займався волонтерством. Але на дихає те, що традиції не загубили ся. І зараз, в сучасній Україні, ми ба чимо відродження різних форм суспільно корисної діяльності.

Що ж спонукає сучасних волон терів працювати на благо суспіль ства? На мою думку, цьому є вели ка кількість причин: це і прагнення допомогти хворим, інвалідам, сиро там, просто альтруїзм, співчуття зне доленим, небайдужість до сучас них суспільних проблем, а також і більш "земні" мотиви: набуття до свіду в якійсь діяльності, цікавість, самореклама.

Безкорисна праця завжди прохо дить випробування часом. Зміню ється людина, змінюються її погляди і переконання. Все швидкоплинне поступово минає. І лише той, хто від щирого серця прагне допомогти людям, не шукає у житті особисту вигоду, не зупиняється на півдорозі до високої гуманної мети, вартий і визнання і подяки.

ОСОБЛИВОСТІ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ВОЛОНТЕРІВ У РІЗНИХ КРАЇНАХ Люсьєна Іршенко, Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ Святкування Міжнародного дня волонтера бере свій початок з проголошення Резолюції Генеральною Асамблеєю ООН в 1985 році. У 2003 році цей день святкували близько 160 країн. У кожній країні святкування відбувалося по різному. Вручення подяк за особисті досягнення волонтерам, круглі столи, семінари та дискусії щодо майбутнього волонтерства, у деяких країнах тривали кількатижневі кампанії з підтримки волонтерського руху. Волонтерів вітали глави держав, представники влади, громадські організації, ЗМІ.

Австралія Австралійська волонтерська ор ганізація "Busselton Dunsborough Vo lunteers" провела акцію "Подяка во лонтерам 2003". Акція пройшла усією західною Австралією, і мала на меті подякувати волонтерам за їхню працю та звернути увагу гро мадськості на вагомий внесок праці волонтерів у суспільне життя. У програмі акції були передбачені такі заходи: безкоштовний обід для волонтерів, виступи різних гуртів, вручення волонтерам почесних по дяк та сертифікатів.

Албанія В Албанії, в місті Кукіс, 5 грудня відбулася виставка презентація проведеної роботи місцевими НДО, де взяли участь близько 10 ор ганізацій міста.

Боснія та Герцеговина Боснія та Герцеговина провела дво денний захід задля підтримки та пропаганди волонтерства. Були по ширені інформаційні листівки, пос тери та інші матеріали щодо волон терства.

В'єтнам У В'єтнамі 24 річний хлопець Nguyen Van Dung перетнув усю країну на велосипеді з метою роз повсюдити листівки та буклети з висвітленням Цілей тисячоліття та розвитку держави. Цього року у

Добра Воля №1, 2004

В'єтнамі Міжнародний день волон терів збігся з відкриттям Південно Східних азіатських ігор (South East Asian (SEA) Games) найбільшого спортивного заходу в регіоні. Багато в'єтнамської молоді працювали во лонтерами заради успішності цього заходу. (Джерело: UN Volunteers Viet Nam http://www.un.org.vn/unv/)

Гана Міжнародний день волонтерів був відзначений у Гані з великою шаною. Віце президент Гани привітав волонтерів ООН. Його промова мала назву "Волон терство: Інструмент для досягнення Ці лей тисячоліття", в якій він висловив по дяку за внесок во лонтерів у економіч ний розвиток сус пільства, наголосив на важливій ролі волонтерської діяльності в інтеграції суспільства. У рамках святкування була прове дена низка заходів. Медсестри во лонтерки ООН забезпечили без коштовними ліками 1800 хворих. Як сказав координатор програми Во лонтери ООН Ad de Raad, Міжна родний день волонтера в Гані це більше, ніж день.

Ірландія До Міжнародного дня волонтера "Volunteering Ireland" національний центр волонтеріату в Дубліні офіцій но запровадив програму Time Limi ted Commitment© (Короткостроко ве волонтерство). Програма спря мована на надання можливості усім охочим присвятити свій вільний час волонтерській праці, яка буде одно разова і не включатиме довгостро кового зобов'язання. Як показують дослідження, в Ірландії 65% тих, хто хоче волонтерувати, але не має на це ба гато часу. Отже, ця програма допомо же залучити більше волонтерів у майбут (Джерело: ньому. http://www.voluntee ringireland.com).

Італія Найбільша італійсь ка католицька не державна організація FOCSIV у Римі провела традиційну церемонію на городження волонтерів "Оскар Во лонтерства 2003". Цей приз презен тує символічну відзнаку тяжкої праці задля досягнення миру та гро мадського розвитку в усьому світі. Цього разу акцент робився на праці в небезпечних місцях світу, що пот ребують особливої уваги. (Джере ло: http://www.focsiv.it)

ДЕ ВИ? Іспанія

Україна

З 3 го по 5 грудня 2003 року в Іспанії відзначали Європейський Рік інва лідів та Міжнародний день волонте ра. Була проведена серія круглих столів з проблем інвалідності та во лонтерства, театральні вистави та фотовиставки. (Електронна пошта:

13 грудня 2003 року в Кончі Заспі на базі "Світанок" відбулась щорічна зустріч семінар волонтерів Всеук раїнської асоціації молодіжного співробітництва "Альтернатива В", присвячений Міжнародному дню волонтера. На семінарі були при сутні регіональні відділення та парт нери "Альтернативи В", близько сотні волонтерів, які брали участь у різних програмах Асоціації у 2003 році, а саме "Міжнародні молодіжні волонтерські табо ри", "Camp Ame rica", "Довгостро кові волонтерські обміни", а також бу ли присутні бажа ючі волонтерувати у майбутньому.

civase.cas@juntadeandalucia.e)

Косово У 2003 році волонтери ООН у Косово та різні громадські організації об'єд налися разом задля відзначення волон терської діяльності та її внеску в розвиток Косово. Був проведе ний "День відбудови" містечка Плементіна тридцятьма волонте рами. 5 грудня на офіційній церемонії волонтерів вітав Мі ністр культури Косо во.

Нова Зеландія У новозеландському місті К р а й с т ч е р ч (Christchurch) кожно го року проводиться конкурс Винагород ження молодих во лонтерів. Цього року на церемонії наго родження був при сутній мер міста Гері Мур, який осо бисто привітав переможців.

Польща 21 грудня 2003 році в театрі ім. Юліуша Словацького (м. Краків) відбулася "Гала волонтеріату 2003" (Gala wolontariatu 2003). Під час уро чистості були нагороджені лауреати 3 го загальнопольського конкурсу волонтерів "Барви Волонтеріату" (Barwy Wolontariatu), а також відбув ся концерт гурту "Raz Dwa Trzy". Проведення конкурсу почалося з 2001 року, який відзначався, як Міжнародний рік волонтерів. Він мав назву "Волонтерство новий погляд на суспільну працю". З того часу во лонтерська діяльність в Польщі дуже розвинулась в тому напрямку, який зазначено у назві соціальна допо мога, екологія, освіта чи охорона здоров'я, а також у нових сферах, та ких як культура, адміністративна ді яльність, спеціальні послуги, наприк лад, юридичні консультації чи перек лади.

На семінарі відбу лась презентація програм організа ції: "Camp America" програма, яка дає можливість спробувати себе у якості керівника ди тячої групи або тех нічного персоналу в дитячих таборах відпочинку у США; можливість стати кемп лідером у во лонтерських табо рах, що проводити муться влітку в Україні; участь у дов гострокових молодіжних обмінах то що. Захід проходив у дуже веселій, не вимушеній формі, з різними конкур сами та розвагами. Спочатку учас ники поділилися на групи, залежно від країни, яку вони відвідали завдя ки участі у волонтерських таборах. Були представлені такі країни, як: Німеччина, Франція, Італія, Швейца рія, Хорватія, Польща, Туреччина. Перед учасниками було поставле но завдання зобразити характерні особливості країни, звички її меш канців, традиції. Учасники проде монстрували міні сценки, імпрові зації, зачитали вірші, кожен роз повів щось цікаве зі свого досвіду. На зборах були присутні 5 іноземних волонтерів (з Бельгії, Франції та Німеччини), які зараз перебувають в Україні за довго строковими програмами. Вони також продемонстрували своє бачення України, і стали пере можцями конкурсу на представ лення країни.

ШУКАЄМО ВОЛОНТЕРІВ ДЛЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ В ШКОЛАХ2ІНТЕРНАТАХ БФ "Центр волонтеріату "Добра Воля" продовжує набір волонтерів для роботи в школах інтернатах № 14, №18 і №26 Дніпровського району м. Києва. Запрошуємо Вас на такі волонтер ські посади: Асистент вихователя молодших класів: організація дозвілля дітей, допомога дітям при виконанні домашніх завдань, індивідуальні заняття з дітьми, що відстають у навчання. Тренер спортивної секції: футбол, легка атлетика, настільний теніс, аеробіка/ шейпінг.

Організатор подій: організація відвідування театрів, виставок, музеїв, організація свят, конкурсів, змагань в школах інтернатах. Час роботи: друга половина дня. Кількість годин: 2 5 на тиждень. За детальнішою інформацією звертайтесь до Тетяни Данилів або Альони Горової, Центр волонтеріату "Добра Воля" Контактний телефон: 544 1052 e2mail: vckyiv@ukrpack.net web2site: www.volunteering.org.ua

Добра Воля №1, 2004

ЗАКОНОДАВСТВО ПОЛОЖЕННЯ про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 10 грудня 2003 р. N 1895 Київ Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг. Відповідно до статті 17 Закону України “Про соціальні Послуги” (966 15) Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг, що додається. Прем'єр міністр України В.ЯНУКОВИЧ Інд. 26 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1895

1. Волонтерська діяльність у сфері на2 дання соціальних послуг (далі – волон терська діяльність) – це добровільна неприбуткова діяльність фізичних осіб – волонтерів, яка спрямована на надан ня допомоги особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та пот ребують сторонньої допомоги, і сприяє самореалізації волонтера. 2. У цьому Положенні терміни застосо вуються у значеннях, наведених у За коні України “Про соціальні послуги” (966 15). 3. Волонтерська діяльність грунтується на таких основоположних засадах:

Â Â Â Â

добровільність та доброчинність; законність; гуманність та гідність; спільність інтересів і рівність прав її учасників; Â гласність; Â відповідальність; Â конфіденційність. 4. Волонтерська діяльність провадиться фізичними особами – волонтерами, які можуть входити до волонтерських ор ганізацій (об’єднань) – громадських чи релігійних організацій, які діють відповідно до їх статутів (положень). 5. Волонтерська діяльність провадить ся за такими напрямами:

Â надання соціальних послуг грома дянам, які перебувають у складних життєвих обставинах (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю чи станом здо ров'я, відсутність житла або роботи, наслідки стихійного лиха, катаст роф тощо); Â надання соціальних послуг дітям та молоді, що перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпе ченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.

Добра Воля №1, 2004

6. Волонтерська діяльність провадиться шляхом: а) надання допомоги особам, які пере бувають у складних життєвих обстави нах:

Â за місцем проживання особи; Â у стаціонарних інтернатних уста новах та закладах;

Â у реабілітаційних установах та зак ладах;

діяльність з метою надання допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, звертаються до соціальної служби з відповідною пропо зицією. 9. У разі згоди на співпрацю із соціаль ною службою волонтерська організація (об’єднання), волонтер та керівник соціальної служби укладають відповід ний договір. 10. Договір про співпрацю з надання соціальних послуг укладається не менш як на 3 місяці. У договорі визначаються права, обов'язки та відповідальність сторін, перелік соціальних послуг, які бу дуть надаватися. 11. Договір про співпрацю з надання соціальних послуг може бути розірвано в односторонньому порядку у разі, ко ли:

Â волонтерська організація (об’єднання), волонтер відмовилися провадити волонтерську діяльність; Â соціальна служба отримала скарги від осіб, яким волонтери надають допомогу. 12. Соціальна служба:

Â в установах та закладах денного

Â надає волонтерській організації

перебування; Â у територіальних центрах соціаль ного обслуговування; Â в установах та закладах тимчасо вого або постійного перебування та в інших закладах соціальної підтримки (догляду);

(об’єднанню), волонтерові не обхідну інформацію щодо можливої співпраці у сфері надання соціаль них послуг; Â у разі необхідності забезпечує во лонтерські організації (об’єднання), волонтерів роботою, що буде відповідати їх бажанням та можли востям; Â надає волонтерській організації (об’єднанню), волонтерам всебічну допомогу і підтримку у провадженні їх діяльності; Â контролює діяльність волонтерських організацій (об’єднань), волонтерів у сфері надання соціальних послуг.

б) залучення пенсіонерів, дітей та мо лоді до участі у волонтерській діяль ності; в) встановлення зв'язків з міжнародни ми волонтерськими організаціями. 7. Волонтерські організації (об’єднан ня), волонтери можуть залучатися соціальними службами до надання та ких соціальних послуг:

Â придбання і доставка медика

Â Â Â Â Â Â Â Â

ментів, продовольчих, промисло вих та господарських товарів, книг, газет, журналів, гарячих обідів; приготування їжі, годування; допомога у проведенні заходів особистої гігієни; прибирання приміщення, прання білизни; обробіток присадибних ділянок; виконання ремонтних робіт; відвідування хворих у стаціонарних медичних закладах; читання художньої літератури, пре си, написання листів; організація дозвілля тощо.

8. Волонтерські організації (об’єднан ня), волонтери, які бажають провадити

13. Соціальна служба може застосову вати заходи щодо заохочення діяльності волонтерських організацій (об’єднань), волонтерів. 14. Волонтерські організації (об’єднан ня), волонтери під час провадження своєї діяльності можуть залучатися до здійснення заходів, розроблених та зат верджених Координаційною радою з питань розвитку та підтримки волон терського руху. 15. Волонтерські організації (об’єднан ня), волонтери під час провадження своєї діяльності співпрацюють з підпри ємствами, установами, громадськими, благодійними та релігійними організа ціями. 16. Координацію волонтерської діяль ності здійснюють Мінпраці та Держ комсім’ямолодь.

ВАША ДУМКА

ЧЛЕНИ ТА ВОЛОНТЕРИ В НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ Олександр Винников, Проект “Мережа громадянської дії в Україні” (ISC/UCAN) м. Київ

У діяльності неприбуткових організацій, особливо з нефіксованим членством, виникають ситуації, коли встановлення факту членства має дуже важливе значення для їхньої діяльності, ба навіть існування. Тому для керівників НПО дуже важливо розрізняти правовий статус “членів” і “волонтерів”, а отже, фіксувати його. Часто можна почути, що члени ор ганізації працюють на громадських засадах, а отже, вважають себе во лонтерами. Втім, коли виникає пот реба поїхати у відрядження чи на семінар, одразу постає питання: на підставі якого юридичного доку мента можна, наприклад, не стягу вати прибутковий податок з вартості квитків, які придбали для волонте ра? Результат: організація власноруч створює правові підстави для фіс кальних санкцій за неутримання прибуткового податку з таких волон терів, навіть якщо податкові пере вірки допоки не здійснено. Іншим прикладом є ситуація, коли керівники організації успішно вико нують проекти, підтримують зв’язки з громадськістю, але не перейма ються такими “організаційними дрі бницями”, як от заявами на вступ, веденням реєстру своїх членів то що. Результат: колеги, які мають більше вільного часу та амбіцій, скликають Загальні збори і голосами “членів”, які бозна звідки взялися, відправля ють попередніх керівників у відстав ку. Добре, якщо не зникають печат ки чи не починається “війна компро матів” із залученням прокуратури, органів юстиції та інших державних органів, що, звичайно, хіба що по радять звернутися до суду, а суд не може за законом втручатися у внутрішні суперечки організації. Як цьому можна запобігти? Що тре ба брати до уваги? На мою думку, важливими правовими елементами членства та волонтерства у непри буткових організаціях є коло су б’єктів, ю р и д и ч н о в и з н а ч е н и й предмет відносин, процедури уз годження волі та підстави відпові дальності організації та членів або волонтерів.

Суб’єкти 1. У ст. 36 Конституції України всім особам гарантується свобода об’єднання в громадські організа ції. У ст. 32 нового Цивільного кодек су особі старшій 14 ти років дозво ляється бути засновником чи учас ником юридичних осіб, в тому числі непідприємницьких організацій чи то НПО, якщо це не заборонено за коном та їхніми установчими доку ментами (в цій статті ми не аналізу ємо питання членства юридичних осіб, бо очевидно, що вони не мо жуть бути волонтерами). Статут встановлює і вік членів – у дитячих організаціях можуть бути навіть шес тирічні члени. Членство є консти туційним правом, незалежно від дієздатності осіб. Проте, волонтери згідно з Цивільним кодексом повинні мати вік, при наймні, 18 років, бо переважна більшість їхніх дій потребує саме повної дієздатності. 2. НПО повинна мати мінімальну кількість членів або засновників – як правило, трьох, але для окремих видів організацій передбачено значно більшу їх кількість. Так, кре дитну спілку можуть заснувати не менше ніж 50 громадян. Всеук раїнська громадська організація наразі повинна мати осередки в більшості областей країни, що та кож означає близько 50 членів. Вод ночас наявність волонтерів не є обов’язковою для жодної НПО. 3. Установчі документи організації можуть встановлювати обмеження щодо кола членів, які в цивільному праві виглядали б дискримінаційни ми, скажімо, щодо віку, статі, мови, походження, релігійних чи політич них переконань, місця проживання тощо.

Подібні обмеження щодо волон терів явно неприпустимі і можуть стати підставою навіть для судових позовів.

Предмет 1. У ст. 314 Цивільного кодексу пра во на об’єдання в громадські ор ганізації (членство) гарантується як особисте немайнове право фізич них осіб, здійснення якого не може бути відчужене чи успадковане (за винятком кооперативів). Волонтер же передає результати своїх безп латних послуг, які можуть відчужува тися на користь третіх осіб. 2. Набуття членства та здійснення прав і обов’язків членів визначають установчі документи неприбуткової організації. Ці права та обов’язки є однаковими для всіх членів; навіть якщо йдеться про асоційованих членів та інші спеціальні категорії, їхні права та обов’язки не встанов люються і не змінюються договором організації з окремою особою. То му права та обов’язки членів мають публічно договірний, а не приват ний характер. Волонтери ж завжди діють на підставі цивільно правових приватних договорів – те, що пого дився виконувати один волонтер, не діє автоматично щодо іншого во лонтера, і ці окремі договори мо жуть вільно змінюватися в рамках цивільного законодавства. 3. Членство є безстроковим юри дичним статусом, і члени/засновни ки зберігають надані їм статутом права, як правило, навіть якщо не беруть фактичної участі в діяльності НПО. Волонтери ж не повинні нада вати свої послуги в будь який час і можуть вільно припинити їх надава ти у будь який момент, якщо інше не встановлено договором. Організа ція також може у будь який момент відмовитися від прийняття резуль татів послуг волонтера.

Добра Воля №1, 2004

ВАША ДУМКА 4. На статус членства чи існування організації – якщо інше не передба чено статутом – не впливає досяг нення загальної статутної мети. За деякими оцінками, більшість ук раїнських НПО перебуває у стані бездіяльності, а досягнення мети багатьох інших організацій виглядає дуже сумнівним, як от подолання нужденності чи злочинності. Так са мо можна довіку щось “розвивати” чи “захищати”, керуючи неприбут ковою організацією. Натомість во лонтерство є саме дією і поза ча сом надання безплатних цивільно правових послуг не існує.

Узгодження волі 1. Набуття членства передбачає двосторонній акт – його підставами є заява особи визнавати і виконува ти статут організації, та рішення уповноваженого органу чи виборної особи організації. Щоправда, стату ти українських НПО майже не визна чають відповідні процедури, або дозволяють такі сумнівні речі, як усні заяви чи рішення про прийняття в члени без чітких вимог та строків що до розгляду заяв і повідомлення про їхні результати. Втім, лише докумен тально зафіксоване членство ство рює юридичні наслідки для осіб, які не посідають виборних посад: згід но з діючим законодавством відо мості про членів органів управління НПО фіксуються в установчих доку ментах та/або державних реє страх. Фіксація волонтерів не пе редбачена законодавством. Вони також не повинні визнавати та вико нувати статут організації або викону вати рішення її органів управління, якщо не є водночас її членами.

ративу несуть солідарну з ним відповідальність за цивільно право вими і бюджетними зобов’язаннями. Організації також не відповідають за окремі дії своїх членів, які ті вчинили не на підставі своїх статутних повно важень або рішення органу уп равління НПО. Волонтери, навпаки, несуть повну цивільно правову відповідальність (у встановлених законом випадках солідарну з НПО) за будь яку шкоду, заподіяну організації або третім особам. Так, якщо договір про на дання безплатних послуг не вста новлює інше, розмір цивільної відпо відальності волонтера перед орга нізацією становить дві мінімальні зарплати, тобто 410 грн. з 1 грудня 2003 р. Але це обмеження не сто сується третіх осіб. 2. Члени можуть нести за порушення статуту передбачену установчими документами дисциплінарну відпо відальність перед організацією. Як правило, але не виключно, це зупи нення окремих статутних прав на певний час або безстроково, а та кож припинення членства. Рішення про дисциплінарну відповідальність належать до компетенції статутних органів управління НПО. Крім того, за керівництво нелегальними ор ганізаціями передбачено також ад міністративну і кримінальну відпові дальність. Утім, розгляд суперечок щодо наданням волонтерами безп латних послуг здійснюють суди за гальної юрисдикції.

Відповідальність

3. Велике практичне значення має питання про членські внески. Стату ти багатьох НПО містять вимоги що до сплати вступних, разових, періо дичних чи спеціальних внесків як підстави набуття прав членів. Проте, згідно з діючим законодавством такі внески не звільняються від оподатку вання, якщо не вказано прямо на їхню безповоротність. Причина в то му, що в НПО, за винятком коопера тивів та асоціацій підприємств, не має ані статутного капіталу/фонду, ані можливості повернення цих внесків під час припинення членст ва або ліквідації організації. Члени не можуть претендувати і на ком пенсації, якщо не є членами органів управління або працівниками ор ганізації.

1. Члени НПО не несуть цивільно правової відповідальності за її зо бов’язаннями, якщо статут не пе редбачає інше. Проте, члени коопе

Навпаки, волонтер матиме право вимагати відшкодування своїх вит рат, пов’язаних з наданням безплат них послуг згідно з главою 34 нового

2. Рішення про прийняття в члени ор ганізації часто потребує додаткових умов – це стосується, наприклад, подання рекомендацій інших членів, сплати внеску установленого розмі ру, виконання певних дій чи зобо в’язань на користь організації. Втім, прийняття результатів послуг волон тера не потребує навіть письмового договору, адже подібна безпово ротна допомога може надаватися без укладання договору згідно з п. 1.22 закону “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94.

Добра Воля №1, 2004

Цивільного кодексу, протягом стро ку, передбаченого цивільним пра вом. Підсумовуючи відмінності волонтер ства від членства в неприбуткових організаціях, звернемо увагу на ключові моменти. Волонтерство – добровільна діяльність, а не осо бистий статус. Хоча послуги волон терів є безплатними, вони мають право на відшкодування витрат і зо бов’язані самостійно відшкодову вати заподіяну ними шкоду. Волонтери, які не є членами НПО, не повинні виконувати статут чи рішення її органів управління і не не суть дисциплінарної відповідаль ності – вони діють на підставі при ватного цивільно правового догово ру. Цей договір не обов’язково ук ладати письмово, якщо законодав ство не встановлює інше, але у ви падку потреби компенсаційних вип лат волонтерам бажано укладати договори безплатних послуг згідно з положеннями нового Цивільного кодексу.

EEE ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ це добровільна, доб рочинна, неприбуткова та вмотивована діяль ність, яка має суспільне корисний характер. Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" від 21.06.01 №2558 111

DDD ВОЛОНТЕР це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмоти вовану діяльність, що має суспільно корис ний характер. Закон України "Про соціальні послуги" від 19.06.03 №966 IV

EEE

ВАША ДУМКА

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК СУСПІЛЬНО КОРИСНОЇ ПРАЦІ Іван Чалий, Комітет внутрішнього аудиту Фонду ІТМ м. Харків У більшості випадків тверезомислячі громадяни дотримуються меркан2 тильної доктрини, основний постулат якої стверджує, що безкоштовна робота 2 аморальна.

звернутися до інших, більш просуну тих у цьому питанні, систем стан дартизації.

Однак, третій сектор (як інколи називають неприбуткову галузь людської життєдіяльності) далеко не завжди дотримується загально2 прийнятих істин. Тому не рідко філантропічно налаштовані співгромадя2 ни не шкодують свого часу та своїх умінь, щоб допомогти своїм ближнім на абсолютно безоплатній основі. Безкоштовна праця широко використовується неприбутковими організаціями у всіх країнах. І Ук2 раїна 2 не виключення.

Нам вбачається найбільш опти мальним застосування бухгалтер ського досвіду Об'єднаного Ко ролівства Великобританії та Північ ної Ірландії (як батьківщини міжна родних стандартів) та північноаме риканських Сполучених Штатів (як найбільш впливових членів Комітету з міжнародних стандартів). Цей до свід втілено в таких стандартах:

Результати опитувань, проведених Фондом ІТМ у 2003 році, свідчать про те, що половина неприбуткових ор ганізацій часто використовують без коштовну та добровільну працю (http//:www.itm.kharkov.com/opl.php). Працьовитих альтруїстів переважно називають волонтерами, тобто доб ровольцями. Як повинен реагувати бухгалтер НПО на доблесну працю воло нетрів? З одного боку жодних фінансових зобов'язань перед ними в організа ції немає, жодних виплат на їхню ад ресу не здійснюється. З іншого боку праця волонтера дає цілком відчутні результати, які, безумовно, збільшують вартість тих послуг, які надає неприбуткова організація суспільству. У вітчизняній системі стандартизації бухобліку з цього приводу немає чітких вказівок. Як чинить культурний український бухгалтер якщо не знаходить у жодному з вітчизняних П(С)БУ від повідей на свої професійні пи тання? Перш за все, він звертається до міжнародних стандартів бухобліку. Чому саме до міжнародних? Та то му, що саме до них прив'язав голов ного бухгалтера український пар ламент у Законі "Про бухгалтерсь кий облік і фінансову звітність в Ук раїні". Але що робити бухгалтеру, якщо навіть в інтернаціональній сис темі МСБО МСФО він не знаходить необхідних відповідей? З неприбутковими організаціями, до речі, так і вийшло. Судячи з програм

них документів IASB, Комітет з міжна родних стандартів тільки збираєть ся приступити до розробки кон цепції обліку в так званому "гро мадському секторі" і характеризує цей проект поки що лише як "перс пективний". Що ж робити у пошуках відпо відей? З цього приводу МСБО 1 має спеціальний двадцять другий параграф: "У випадку відсутності відповідного МіжнародG ного стандарту бухгалтерського обліку та Інтерпретації Постійного комітету з тлумачення керівництво використовує свої судження, розG робляючи облікову політику, яка дає користуваG чам фінансових звітів підприємства найкоG риснішу інформацію. Визначаючи таке судженG ня керівництво враховує: а) вимоги та керівні положення, що містяться у Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, що стосуються подібних чи пов'язаних з цим питань; б) визначення та критерії визнання і оцінки для активів, зобов'язань, прибутку та витрат, виклад яких міститься в Концептуальній основі КМСБО; в) заяви інших органів, що встановлюють станG дарти та загальноприйняту галузеву практику в тому і лише в тому обсязі, в якому вони відповідають пунктам а) і б) цього параграфа".

Як бачимо, існує широке поле для бухгалтерської фантазії. Досить ко рисним може виявитися пункт "в" процитованого вище параграфа. Посилання на "інші органи" у випад ку необхідності може попередити звинувачення бухгалтера в пус тослів'ї. Оскільки ні українська, ні міжнарод на система бухгалтерських стан дартів наявністю спеціальних "неп рибуткових" правил похвалитися не можуть, ми маємо повне право

Положення про рекомендовану практику "Бухоблік та звітність благодійних організацій" (Вели кобританія). Положення зі стандартів фінан сового обліку № 116 "Бухоблік пожертвувань отриманих та по жертвувань здійснених" (США). Приклад: Припустімо, юридична фірма нада ла НПО безкоштовні послуги. Чи ма тиме організація прибуток? Очевид но відповідь має бути позитивною. До того ж як з бухгалтерської, так і з податкової точки зору. Кредит 745 рахунку тут неминучий. А якщо ті ж послуги НПО надасть не юридична фірма, а простий юрист Сидоров? Невже від цього з економічної точки зору для організації щось змінить ся? Бухгалтерська практика в цьому питанні пішла різними шляхами. Бри танці, наприклад, безкоштовно от риману працю називають "нема теріальними доходами" та визнають у бухобліку лише при виконанні пев них умов. Відповідно до параграфа 99 Поло ження з рекомендованої практики "Бухоблік та звітність благодійних ор ганізацій" такі нематеріальні ресур си можуть бути включені до звітності тоді, коли "друга сторона понесла фінансові витрати з надання ресур сів і вигода може кількісно вимірю ватися". Оцінюються такі доходи витрати виходячи також з цих фінан сових витрат. Таким чином, якби юрист Сидоров надав послуги англійському бла годійному фондові, не витративши

Добра Воля №1, 2004

ДИВИНА володіють цими навичками, як правило, якщо такі пос луги не надаються безкош товно, існує необхідність їх придбавати.

при цьому жодної власної копійки, то англійська фінансова звітність на певне проігнорувала б усі його ста рання. А от американські звіти були б більш вдячними. US GAAP більш гнучкіші у вирішенні волонтерської проблеми. У відповідності з параграфом 9 SFAS 116 послуги волонтерів визнаються, якщо ці послуги: a) створюють або збільшують нефіксовані активи, або б) вимагають спеціальних на вичок, і люди, що їх надають,

І оскільки Сидоров напевне володіє спеціальними юри дичними навичками, його послуги будуть належним чином оцінені. Якби в США діяла Інструкція із застосу вання плану рахунків ук раїнського Мінфіну, то го ловний бухгалтер бла годійного фонду відобразив би ко респонденцію Д23 К745. До того ж проведено цю проводку буде на суму справедливої вартості послуг Сидорова. До речі, оскільки волонтерів буває багато, а головний бухгалтер в ор ганізації один, то він досить часто не встигає відслідковувати справед ливість у розрізі кожного добро вольця. Тому багато великих недер жавних організацій США вдаються до вартісного усереднення.

Так дослідницький центр "Незалеж ний сектор" порахував середню вартість години роботи амери канського волонтера. Вона скла дає 16,5 USD за годину. "Неприбутко вому" головному бухгалтеру зали шається лише помножити кількість відпрацьованих добровільно без коштовних годин на цю цифру. Така зрівнялівка, годі й казати, не ду же справедлива по відношенню до кожного окремого добровольця, і офіційні особи бухрегуляторних ор ганів США не вважають подібне усе реднення правильним. Однак ба гатьом американським бухгалте рам таке спрощення, визнаємо відверто, припало до душі. В Україні за основу подібних усе реднень, гадаємо, могла б бути ви користана офіційна статистика се редньої заробітної платні. З іншого боку, ніщо не заважає застосовува ти в роботі вітчизняних НПО індивіду альні (справедливі) розцінки. Загалом, свобода професійного ви бору в головного бухгалтера непри буткової організації, поки що нічим не обмежена.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ РЦ “ГУРТ” Тетяна Вахненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ З 15 грудня 2003 року до 31 січня 2004 року Ресурсний центр "Гурт" проводив опитування користувачів інформаційних продуктів та послуг, метою якого було проаналізувати попит, дізнатися про рівень якості послуг, актуальність і змістовність інформаційних продуктів. Сьогодні ми раді презентувати усім читачам журналу "Добра Воля" отримані результати і щиро подякувати усім, хто відгукнувся на прохання відповісти на запитання опитування, знайшов час та можливість використання Інтернету, запропонував нові ідеї щодо покращення надання послуг та вдосконалення інформаційних продуктів. Сподіваємося, що найцікавіші та найреальніші побажання знайдуть відображення у нашій діяльності. Опитування блоків:

складалося

п'яти

1. Загальна інформація про людину, організацію, якими послугами вона користується і як давно. В опитуванні взяли участь 310 осіб, переважно представники громад ських і благодійних організацій (82,4%); представники донорських структур (5,5%); державних установ і місцевого самоврядування (4,2%); медіа (1,6) і приватні особи (3,9%). На жаль, представники бізнесу (а може, не хотіли себе видавати)

Добра Воля №1, 2004

участь в опитуванні не взяли. До кінця опитування дійшли 232 особи. 34% опитаних почали користуватися послугами організації більше, ніж 2 роки тому, а 15,8% у 2003 році. Постійно поширюють через інфор маційні ресурси "Гурта" інформацію для інших НУО (28%.) 23% опитаних час від часу отримують літературу, що поширюється безплатно. Розмі щують інформацію в електронному бюлетені "ГУРТ" (33%), користуються консультаційними послугами (43%), взяли участь у тренінгах і шукали партнерів (30%), знають, що працює

бібліотека, але ще не користувалися нею (39%). Про те, що Гурт проводить моніторинг преси не знає аж 43% опитаних. 94% опитаних зазначили, що постій но користується послугами інфор маційного електронного бюлетеня "Гурт". 59% ніколи не користувалися друкованим варіантом бюлетеня (це і не дивно, бо друкований бюлетень отримують лише ті особи, які не ма ють доступу до Інтернет, а дане опи тування було проведено переважно серед користувачів, що мають дос туп до мережі. прим автора).

ДИВИНА Журнал "Добра Воля" час від часу читає 41% опитаних. Так само час від часу відвідують Інтернет сайт "Гурта" 54% і 53% опитаних час від часу ко ристуються посібниками і книжками, що видав "Гурт". 2. Інформаційний бюлетень “ГУРТ”.

електронний

Більше, ніж половина опитаних заз начила, що всі критерії (зміст, струк тура, обсяг, якість, актуальність) інформаційного електронного бю летеня "ГУРТ" їх задовольняють. Але відповіді на більш конкретні запитан ня виявили таку картину: 53% погоди лися, що інформаційний електрон ний бюлетень "ГУРТ" корисне та не обхідне джерело для розвитку їхньої організації. 56% зазначають, що обсяг бюлетеня варто було б зменшити за рахунок більш стислого викладу повідомлень і так само 56% зазначають, що в бюлетені міститься одноманітна інформація. 52% опитаних постійно використову ють інформацію, що розміщена в рубриці "Новини", 50% в рубриці "Оголошення", 56% в рубриці "Кон курси", 55% в рубриці "Програми фінансування". Час від часу, але все ж використовують інформацію з руб рик "Календар подій" 51%, Видання 54%, вакансії 39%, Інформаційні ресурси в Інтернет 47%, пропозиції до співпраці 54%, навчання 50%. Опитування показало, що найбіль шою проблемою використання ін формації з бюлетеня (43,5%) є нез нання іноземної мови, яка потрібна для того, щоб брати участь у різно манітних програмах. Було також заз начено, що інформація приходить із запізненням, важко завантажувати, не дуже зручна структура користу вання, мало часу для того, щоб встигнути податися на програму. 92% опитаних отримують електрон ний бюлетень електронною поштою, 50% читають його щотижня, 49,8% не подають інформацію в бюлетень і 61,4% хотіли б отримувати бюлетень у вівторок. 3. Журнал "Добра Воля". Опитування показало, що про жур нал люди знають досить мало. 51,4% читають журнал тоді, коли він потрапить до їхніх рук, 52,5% G не отриG мують журнал взагалі, 34% опитаних хотіли б його отримувати. Ті, хто ба чив журнал (41%) зазначають, що те

ми, які у ньому порушуються цікаві, але не охоплюють усіх можливих ас пектів діяльності організацій, але 34,8% чомусь не слідкують за оголо шеннями про запрошення до напов нення журналу. Дизайн журналу за довольнив 43,2% опитаних. Окрім того, 63% вважають, що журнал має виходити раз на місяць. 57,6% хотіли б дописувати до журналу, але, на жаль, не є експертами з теми, які по рушує журнал. 39,2% вважають, що теми для висвітлення на сторінках журналу мають бути актуальними для неурядових організацій. 4. Посібники/книжки і видання РЦ "Гурт". Переважна більшість зацікавлені оз найомитися з посібниками органі зації. Лише від 7 до 14% мають заз начені в опитуванні посібники. Оцінка інформативності, практич ності, стилю викладу матеріалу і ди зайн коливалися між "4" і "5"балами, але переважна більшість (між 42% і 49%) надали перевагу "4". Окрім видань, які вже існують, було запитання з якої ж тематики не вистачає літератури для діяльності НУО? Були запропоновані такі нап рямки: робота з державними органа ми (41,3%); робота зі ЗМІ (25,7%); стратегічне планування (38,1%); уп равління персоналом (33,5%); етичні норми діяльності НУО (33%); залу чення коштів (47,7%); робота з доно рами (43,6%); підготовка, написання і подача проектів (46,3%); менедж мент організації (41,3%); юридичні питання (56%); а також окремі люди зазначали потребу в посібниках з бухгалтерського обліку, менедж менту проектами, а також недос татнє поширення вже наявної літе ратури на малі міста і села. А також користування Інтернет сай том РЦ "Гурт" (http://www.gurt.org.ua) показало, яка частина людей відві дує Інтернет сайт Гурта, як часто, які причини спонукають їх його відвіду вати, наскільки зручно шукати ін формацію, що варто змінити. 90,1% опитаних мають постійний доступ до Інтернет. 51,5% відвіду ють сайт за потребою. Щодо зруч ності ресурсу 71,3% зазначили, що інформацію шукати легко. 37% вис тупають за доопрацювання пошуко вої системи, а 39% вважають, що все чудово і нічого змінювати не тре ба. На запитання Чому Ви відвідує

те сайт 54,1% опитуваних зазначили щоб знайти потрібну інформацію з конкретної тематики. 5. Бібліотека тренінги і консультації, що їх надає РЦ "Гурт", а також пора2 ди від користувачів, які нові послуги має надавати наша організація. 59,7% опитуваних не користувалися послугами бібліотеки, 20,4% збира ються відвідати. 43,9% на запитання наскільки повною є бібліотека відпо віли, що немає межі досконалості. У своїх варіантах відповіді, люди гово рили про те, що бібліотека працює переважно для киян, які мають до неї постійний доступ. Дехто вважає, що в такій бібліотеці взагалі немає потре би. Тренінги РЦ "Гурт" не відвідувало 56,8% опитуваних, 24,5% чули, але не мали нагоди відвідати. 65,3% вважають, що на них порушувалася цікава і важлива тема, 46,9% зазначили, що тренінги проводять професіонали, а 24,5% від відали тренінг через те, що він прово дився безплатно. 50,6% вважають, що тренінги "Гурта" досить актуальні й потрібні. Тренінги, які відвідали опитані це: вря дування, управління діяльністю волон терів, робота в команді, фінансовий менеджмент, PR школа, соціальний маркетинг, стратегічне планування, розвиток громади, співпраця зі ЗМІ. Щодо консультацій (волонтерський менеджмент, фандрейзинг та напи сання проектів, зв'язки з громадсь кістю, бухгалтерський облік, реєстра ція організації), то переважна біль шість не користувалася консультація ми РЦ "Гурт". А ті, хто користувався (до 12%), робив це через Інтернет сайт організації. 63,7% опитуваних зазначили, що кон сультації проводяться на високому професійному рівні, а 35,2% вважа ють, що їх можна проводити і краще. Пропозиції щодо нових можливих послуг, які варто надавати організа ціям. Це: організація конференцій, моніторинг соціальних проектів, по ширення досвіду на новостворені ор ганізації, консультації з прав людини, інформація, що стосується бухгалте рії, планування діяльності НУО, тренін ги з лобіювання інтересів НУО, ство рення команди, консультації, що стосуються діловодства, збільшити кількість тренінгів у регіонах.

Добра Воля №1, 2004

ДИВИСЬ

ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ "РОДИНИ" Анастасія Романик, студентка Могилянської школи журналістики Кажуть, людина швидше опанує космос, ніж вивчить свій власний мозок. Це станеться, на жаль, не скоро. Проте поряд з нами живуть люди з психічними вадами, які потребують реальної допомоги у повсякденному житті вже зараз. Спеціалізованих закладів для вихо вання та навчання дітей з проблема ми психіки в Україні майже немає. Звісно, є інтернати, де дитина зму шена жити без своєї сім'ї, яку їй дуже важко покинути. Є також безліч соціальних служб для молоді, які займаються реабілітацією вразли вих соціальних груп населення. Їхня філософія проста реабілітували та й відпустили. Але людей з функціо нальними обмеженнями неможливо реабілітувати за рік чи два. Їм потріб на поступова, багаторівнева реабі літація і постійна підтримка, яка б да ла можливість цим людям увійти в життя суспільства, на що вони мають повне право, здобути якісь навички й опанувати професію. Саме з метою допомогти важким дітям, не відрива ючи їх від сім'ї, допомогти їхнім роди нам і створено Соціально реабіліта ційний центр для дітей та молоді, які мають функціональні обмеження "Родина". Центр "Родина" я шукала недовго, адже він розташований у приміщенні ЖЕКу, а ЖЕК, звісно, знають усі меш канці навколишніх будинків. Зайшов ши в облуплене приміщення цього закладу, я побачила на одних із две рей табличку Соціально реабіліта ційний центр для дітей та молоді, які мають функціональні обмеження "Родина". На цих дверях висів також розклад роботи ізостудії "Гармонія", що мене дуже зацікавило. А найпер ше, що мене справді вразило, коли я зайшла всередину, це величезна кількість малюнків та аплікацій, різно манітних витворів з різнокольорового паперу на стінах кімнати. "Невже це роблять ваші діти? поцікавилась я у керівника Центру. Ну звичайно, вони в нас дуже талановиті, навіть на кон курсах перемагають зі своїми робо тами, відповідає пані Лариса." На обліку в Центрі перебуває 32 ди тини з різними видами розумових і фізичних вад, дехто з них навчається у спеціалізованих школах інтерна тах. Постійно відвідують центр приб лизно десять дітей. Усі 32 дитини завжди збираються разом під час літніх канікул. Вони дуже різні, з різни

Добра Воля №1, 2004

ми проблемами, належать до різних вікових категорій. Цікаво, що наймо лодшому хлопчику чотири роки, а найстаршій дівчинці 28. Ця дівчин ка, хвора на дитячий церебральний параліч, й організовує ізостудію "Гармонія", де діти малюють, роблять орігамі. Дехто навіть уперше відкри ває для себе фарби.

У "Родині" як у родині Удома всі діти є "маленькими госпо дарями" своїх мам, які проявляють надмірну опіку над дітьми. А в центрі вони вчаться спілкуватися одне з од ним, поступатися, допомагати одне одному, навіть виживати. Мені випа ла нагода побачити, як із дітьми зай мається соціальний працівник. За допомогою гри діти розвивали свої сенсорні відчуття спершу вони вив чали предмети оком і на дотик, а тоді витягували їх з "чарівного мішечка". А результати роботи "Родини" справді вражають. Пані Світлана, мама восьмирічного Валі, який хво рий на аутизм, розповідає, що хлоп чик став більш організований, відко ли відвідує Центр. У нього покращи лася поведінка, він став більш ко мунікабельний. Риту, в якої синдром Дауна, не беруть у звичайну школу, тому Центр це єдине місце, де сімнадцятирічна дівчина може спілкуватися з іншими дітьми, знахо дити друзів. Мама шестирічного Олексія, хворого на аутизм, переко нана, що завдяки індивідуальним і груповим заняттям у Центрі, іграм, які розвивають дітей, її син став ко мунікабельнішими, більш пристосо ваним до товариства. Загалом, батьки дуже задоволені тим, що їхні діти відвідують центр. Єдине, чого хотілося б щоби він працював у ре жимі дитячого садка, де дітей мож на було би залишити на цілий день і нормально нагодувати.

"Вони дуже хочуть бути корисними" Зараз у користуванні "Родини" всьо го три маленькі кімнати кімната психолога, спортивна зала та кімна

та для групо вих за нять. На жаль, не має умов для того, щоби приготувати дітям їжу, тому батьки зму шені приходити в Центр та приносити своїм дітям обіди. А що стосується інших фізичних потреб людини, то до дам, що в приміщенні немає спе ціально обладнаної туалетної кімна ти для дітей, вони користуються біоту алетом, який стоїть у кімнаті для гру пових занять. Те, що Центр розташований у примі щенні ЖЕКу, де завжди багато відвіду вачів, звісно, порушує спокій. Цей "прохідний двір", не підходить дітям і не влаштовує батьків. Цього року вла да виділила нове приміщення для центру, яке потребує капітального ремонту. Поки що "Родина" не має на це коштів, тому змушена залишатися в старому приміщенні, доки гроші не знайдуться. Лише після того, як Центр "пересе литься" у нове приміщення, його ро бота зможе налагодитися повною мірою. Батьки зможуть залишати ди тину на повний робочий день і спокій но йти на роботу. Крім того, у старому приміщенні можна буде організувати заняття ремесла для старших дітей, що дасть їм змогу опанувати якусь професію. "Вони дуже хочуть бути ко рисними. Це специфіка людей з ро зумовими проблемами. Якщо вони виконують якусь роботу, то вони вико нують її бездоганно," розповідає пані Лариса, керівник центру. А сьогодні нам залишається лише сподіватися, що незабаром у нашій державі не буде дивиною те, що лю дей з розумовими та фізичними вада ми можна зустріти на вулицях міста, в навчальних закладах, у місцях відпо чинку та на роботі. Адже вони не ли ше потребують допомоги цього сус пільства, вони також можуть йому до помогти своєю працею, ставши пов ноправними його членами.

ДОВКОЛА

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ АВТОРСЬКОГО КОСТЮМУ "АНТИСНІД" Олександра Служинська, Благодійний фонд “САЛЮС” м. Львів

Щорічно 1 грудня світова громадськість відзначає Міжнародний день боротьби зі СНІДом. Приєднуючись до цієї традиції впродовж 7 років благодійний фонд САЛЮС, метою діяльності якого є промоція здоров'я та профілактика хвороб, проводить акції конкурси в рамках програми "Мистецтво проти СНІДу". В організації акції взяв участь благодійний фонд "Метаморфози". Акція конкурс "Театралізована пре зентація авторського костюму ан тиСНІД", яка відбулася 30 листопа да 2003 року в приміщенні львівсь кого Палацу ім. Гната Хоткевича за адресою: м. Львів, вул. Кушевича 1, мала на меті привернути увагу суспільства і, зокрема, творчої мо лоді до проблеми розповсюдження ВІЛ інфекції, активізува ти пропаганду знань про шляхи запобігання цій недузі, а також попу ляризувати діяльність ВІЛ сервісних організа цій. Поєднання атрак ційності та видовища те атралізованого дійства презентації костюму з кампанією проти СНІДу повинно стати ефектив ною формою поширен ня стереотипів здоровo го та безпечного спосо бу життя.

який відзначається 1 грудня, фонд оголошує мистецькі конкурси.

твори надзвичайно різноманітні, несхожі один на одний.

Щороку тема залишається однією і тією самою МИСТЕЦТВО ПРОТИ СНІД. Однак мистецькі форми та за соби змінюються. Раніше це були конкурси плакатів і емблем, творів комп'ютерної графіки і радіоанон сів, скульптур малих форм і літера

Програма МИСТЕЦТВО ПРОТИ СНІД пробуджує творчу фантазію, спри яє візуалізації проблем, пов'язаних з ВІЛ. А ці проблеми не тільки не втра чають актуальності, а навпаки ляка ють своїм розмахом та темпами розповсюдження інфекції.

У перекладі з латинсь кої мови SALUS озна чає здоров'я. Заснова ний у 1997 році бла годійний фонд працює Ярина Сірська та Олена Паньків, м. Львів у царині поліпшення “Діти врятують світ” здоров'я та поперед ження хвороб. Саме тому при його створенні було обрано назву SALUS. турних ессе. Однак упродовж ос танніх років ми вирішили звернутися до більш динамічних жанрів: 2002 рік У рамках своєї статутної діяльності БОДІ АРТ АНТИСНІД, 2003 рік Теат благодійний фонд САЛЮС реалі ралізована презентація авторсько зує найрізноманітніші програми го костюму антиСНІД. інформаційні, медично профілак тичні, освітянські. Однак найулюб Незважаючи на складність теми, ленішою програмою співробітників охочих взяти участь у конкурсі завж фонду є мистецька програма МИС ди чимало. Відгукуються професійні ТЕЦТВО ПРОТИ СНІД, що впровад митці і студенти, учні художніх шкіл та жується щорічно, починаючи з 1997 любителі. Серед учасників кон року. Щороку напередодні Міжна курсів завжди є представники з 4 6 родного дня боротьби проти СНІДу, міст України. І, напевне, саме тому

Кожна акція супроводжу ється прес конференція ми, завжди присутні теле та радіожурналісти, під час презентації обов'язко во виступають представни ки державної медицини чи освіти з повідомленнями про СНІД у світі та в Україні. Як правило, ЗМІ публікують інтерв'ю з людьми, компе тентними у цій царині, і ілюструють статті та заміт ки фотографіями з акцій. В цілому, акції конкурси ма ють позитивний резонанс серед громадськості, і з року в рік викликають де далі більше зацікавлення потенційних учасників ав торів. У перформансі 2003 року взяли участь 18 авторів, семеро львівсь ких, а решта з Києва, Дніпропет ровська, Хмельницького, Рівного та Костополя. Впродовж акції відбуло ся дефіле за участю 28 моделей та нагородження переможців конкур су та авторів найкращої концепції і перфомансу, презентація телефон ної лінії СНІД інформ, розповсюд ження інформаційно просвітниць кої літератури, а також ярмарок соціальних послуг неурядових та державних організацій, які працю

Добра Воля №1, 2004

ДОВКОЛА розвитку лідерства та особис тої відповідальності, пропаган да здорового способу життя.

ють з молоддю у сфері пропа ганди здорового способу життя та профілактики ВІЛ інфекції.

До інформаційної кампанії із запобігання ВІЛ/СНІД серед молоді, спільно організованої неурядовими організаціями та відділом роботи з молоддю Уп равління культури Львівської міської ради долучилися фонд "АНТИСНІД" Елтона Джона, фонд “Євразія”, програма PAUCI та Фундація здоров'я Дрейфуса.

Призові місця посіли: Тетяна Пинтя, назва колекції "Трі мтерція поєднання трьох в одному", м. Дніпропетровськ; Тетяна Мусієнко, колекція "Грай безпечно", м. Київ; Анна Верещак та Андріана Хар халіс, колекція "Вмій вберегти себе від СНІДу", м. Львів Головні критерії, за якими оцінювалися авторські робо ти об'єктивна інформація про шляхи передачі ВІЛ, опти містичний дух, формування то лерантного ставлення до лю дей, які живуть з ВІЛ/СНІД, їхніх рідних та близьких, сприяння

Юлія Шемчук, м. Львів “За майбутнє без СНІДу”

Запрошуємо творчі колективи та ініціативних людей до участі у наступних наших конкурсах. Слідкуйте за оголошеннями на Інтернет сайті благодійного фонду САЛЮС http://www. salus.org.ua.

КОДЕКС ВОЛОНТЕРІВ ЛЕБАПСЬКОГО ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІВ "МІСТ", (м. ТУРКМЕНАБАТ) Волонтер Волонтер це людина, яка прагне приносити посильну допомогу для життя суспільства. Базуючись на прагненні та ініціативності, він пови нен використовувати їх у здійснен ні своїх задумів. Волонтерство Волонтерство це соціальна діяль ність на благо інших. Мораль спра вжнього волонтера мораль віль ної особистості, яка живе добро тою, гуманністю, що спрямована на пробудження людини, на її осо бисте вдосконалення в етичних цінностях. Волонтер має працювати та до тримуватися місцевих традицій та правил роботи. Доповненням до Лебапського центру волонтерів "Міст" є відповідні правила, що сто суються інтересів Центру "Міст" та його членів. Особливі характеристики волон терів чeсність; чуйність; справедливість; працьовитість; взаємоповага; толерантність; товариськість;

Добра Воля №1, 2004

поважати думку інших; терпимість до того хто йде поряд;

не закриватися; почуття гумору. Ділові якості волонтера

Виконання завдань у визначений термін.

Обов'язкова активна участь у всіх подіях, що проводяться в ЛЦД "Міст". Ділитися наявними знаннями та досвідом. Запропонувати ідею з написан ня нового проекту. Наявність якостей лідера. Проведення акцій. Організація і проведення гуртків. Всебічний розвиток. Бажання навчатися новому. Не створювати конфліктних ситу ацій, вміти їх вирішувати. Самовдосконалення. Продуктивність відвідувань. Не сидіти без роботи. Швидко приймати рішення в не передбаченій ситуації. Акуратність у виконанні справ. Яким ми хочемо бачити майбутньо го волонтера

Демократичним (давати всім рівні права на вираження своїх

думок, ідей, не дивлячись на їхні фізичні можливості, вікову різницю, національність і соціальний статус). Таким, що відгукується на зак лик про допомогу. Таким, що визнає помилки і потреби всього колективу, ок ремих людей як свої власні. Таким, що раціонально вико ристовує власний час та час інших. Таким, що активно бере участь і активно вкладає здібності та зусилля в реалізацію робочих планів. Відповідальним за взяті на себе зобов'язання і таким, що дово дить до успішного завершення взяту роботу та поставлені цілі. Обізнаним з цілями та діяльністю Центру й подіях, що відбуваються. Морально чистим і таким, що поважає працю інших волон терів. Щоб він підвищував свою про фесійність та самореалізову вався. У розширенні зв'язків волон терських рухів використовував свою комунікабельність. Ініціативним. Таким, що не розголошує конфіденційну інформацію

ДИВИСЬ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ. ЯК ВИБРАТИ ЕФЕКТИВНІ КАНАЛИ ІНФОРМУВАННЯ Інтерв’ю провела Тетяна Данилів, Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ

Продовжуючи тему медіа третього сектору, яку ми вже порушували на сторінках журналу, пропонуємо Вашій увазі розповідь головного редактора журналу "Соціальна політика і соціальна культура" Тетяни Семигіної, яка нещодавно стала редактором журналу, що видається Школою соціальної роботи ім. Полтавця. Пані Тетяно, коли почав виходити журнал? Журнал "Соціальна політика і со ціальна робота" виходить з 1997 ро ку. Основана мета журналу висвіт лення нових методів та технологій соціальної роботи, поширення інформації про соціальні дослід ження. Видання є фаховим, і у ньому можуть друкуватися результати ди сертаційних досліджень на здобут тя наукового ступеню кандидата і доктора соціологічних наук.

треба. Можливо, не завжди треба створювати окремі медіа, розрахо вані тільки на користувачів певних послуг, а навпаки розміщувати інформацію в загальнонаціональ них виданнях чи місцевих виданнях загального плану.

Як виникла ідея створення журналу?

Ні, це непередплатне видання. Журнал поширюється безкоштовно і має невеликий наклад. Плануєть ся, що після річної перерви він від новить свою роботу. Ми маємо по передню домовленість, що журнал буде поширюватись серед район них управлінь мережі соціального захисту і соціальних служб для мо лоді, а також серед навчальних закладів та бібліотек. Також є части на людей, які персонально зверта ються до нас і отримують журнал. Як Ви вважаєте, чи обов'язково громадським організаціям мати власні видання? Ні, не обов'язково. Треба усвідом лювати, до кого ми можемо "дійти" з власним виданням і чи є в цьому по

Люди, zrs проживають на одній тери торії, мають звичку слухати націо нальне радіо і дивитись національні канали та читати місцеві газети. Тому організації, що надають соціальні послуги в певному регіоні, мали б ви користовувати саме місцеві газети та особисте інформування жителів, і при цьому обов'язково зазначати контактну інформацію. Ви рік працювали за програмою уряду США в американському уні верситеті, розробляли програми нових навчальних курсів. Яка там ситуація з медіа третього сектору?

Ще у 1996 році стало зрозуміло, що Україні замало становлення соці альної роботи як навчальної дис ципліни. Необхідно також розвивати соціальну роботу як дослідницьку діяльність, що потребує поширення інформації. Як поширюється журнал і чи можна його передплатити?

Як найефективніше поширювати інформацію про соціальні послуги серед жителів, що об'єднані спіль ною територією?

Тетяна Семигіна Як в Україні громадські організації поширюють інформацію про себе? Гарне запитання. Як на мене, спо чатку треба запитати, для кого вони мають поширювати інформацію. Є інформація, якою обмінюються ор ганізації між собою для того, щоб поділитися новими методиками ро боти. Для цього можна використо вувати такі канали інформування, як конференції чи семінари. Якщо йдеться про інформування по тенційних клієнтів, то чимало такої інформації йде не через засоби ма сової інформації, а "від людини до людини". Досить часто інформація поширюється на флаєрах чи неве ликих інформаційних листівках.

Почнемо з того, що в Сполучених Штатах немає державних видань взагалі. Американські газети це пе реважно прибуткові видання. В аме риканських містах, зазвичай, дві га зети, а іноді навіть одна місцева га зета на цілий регіон. Це специфіка американської системи. Там багато телеканалів, радіоканалів, але дру кованих видань по одному на пев ний регіональний простір. Що сто сується медіа організацій, які зай маються проблемами соціальної сфери, то їх досить мало. Соціальні агенції віддають перевагу викорис товувати або існуючі засоби масо вої інформації, або інші канали інформування. Вони вважають, що інформація "від дому до дому" або "від людини до людини", тобто цільо ве інформування, є більш ефектив ним, ніж інформування через засоби масової інформації. Окрім того, в Америці, як ви знаєте, надзвичайно розвинута мережа Ін тернет. І кожна організація, в тому числі соціальна, обов'язково повин на мати власну Інтернет сторінку. Добра Воля №1, 2004

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ Чому, на Вашу думку, просто необхідно мати власну сторінку в мережі Інтернет? Створити і, безперечно, підтримува ти Інтернет сторінку вважається нормою, правилом гарного тону. І більшість людей, коли хочуть отри мати інформацію про організацію, звертаються до сучасних техно логій. Інтернет є дуже зручним інте рактивним джерелом інформації. Використовуючи Інтернет, можна взяти участь у чаті, форумі, написати листа і отримати відповідь. Чимало організацій соціальної сфери вико ристовують форум, коли можна за лишати повідомлення та брати участь в дискусіях. Тому Інтернет є дуже зручним засобом комунікації для організацій соціальної сфери.

ВИДАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ВОЛОНТЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Ольга Полонська, Ресурсний центр “Гурт” м. Київ

Насьогодні тема волонтерства є чи не найактуальнішою, їй прис вячено багато статей та книжок. Справді, робота з волонтерами справа клопітка. Про це добре знають ті, хто залучав та продов жує залучати волонтерів до про ведення різних заходів чи реаліза ції проектів та програм. Така робота вимагає не тільки певних вмінь, а й відповідних знань, що допоможуть вико ристовувати працю та час волонтерів раціо нально. Тому, шановні друзі, хочемо ще раз ознайомити Вас з методични ми виданнями, підготованими працівниками Ресурсного центру "Гурт" та Які канали інформування, на Вашу Центру волонтеріату "Добра Воля", які допоможуть Вам та стануть справді думку, можуть використовувати корисним ресурсом під час роботи з волонтерами. організації соціальної сфери? Перш за все, це різноманітна дру Волонтер року. Організація та співбесіди; системи заохочення то що. Складений у вигляді практичних кована продукція, як, наприклад, проведення конкурсу. Київ, 2002. буклети, проспекти, флаєри, візит У посібнику висвітлено методичні рекомендацій, конкретних прикла ки, просто інформаційні листки. Це рекомендації та подано всі роз дів та методичних розробок. Посіб також може бути проведення Дня робки та напрацювання Ресурсно ник виданий Центром волонтеріату відкритих дверей чи семінару на го центру "Гурт" щодо організації та "Добра Воля". базі організації, або проведення проведення конкурсу "Волонтер Дослідження волонтерства. благодійної чи фандрейзингової року". Ресурсний центр "Гурт" про акції, яка приверне увагу громади. водив такий конкурс у 2001, 2002 та Київ, 2001. Це також плакати, постери, біл 2003 роках спільно з Головним уп Практичний посібник з оцінки внес ку волонтерської праці, планування, борди. равлінням з питань внутрішньої розробки та проведення дослід політики Київської міської держав Потрібно добре зважити, для чого ної адміністрації з метою визнання ження розвитку волонтерства на соціальним агенціям потрібні мас праці волонтерів, які працюють зад місцевому, регіональному та націо медіа і хто та маса, до якої доходять ля добробуту міста, популяризації нальному рівнях, де кожна зацікав ці медіа. Чи досягнемо ми своєї ме волонтерської діяльності. Посібник лена людина, організація, що залу ти, використовуючи мас медіа? Хо адресовано перш за все організа чає до своєї діяльності волонтерів, ча, звичайно, ЗМІ мають свої пере ціям, які бажають провести подібні зможе знайти багато корисної ін ваги, і не все можна розповсюдити конкурси у своїх містах. Подані ма формації. на листівках. теріали можна використовувати для Управління діяльністю волонтерів. інших способів визнання та винаго Київ, 1998. Цікавий досвід Нідерландів, де ор родження волонтерів. Посібник для громадських організа ганізація, що працює з безпритуль цій, які використовують чи планують ними, вирішила випускати газету. Во Як визнавати працю волонтерів. використовувати працю волонтерів. ни випустили газету, але це була га Практичний посібник. Київ, 2002. Видання містить відповіді на всі пи зета не для бездомних, а навпаки У посібнику розглянуто види фор тання, що стосуються волонтерсь елітна газета, що мала унікальний дизайн, високої якості матеріали, мального та неформального вина кого менеджменту: планування та газета доволі дорога, яка продава городження, співвідношення моти створення високоефективної волон лась в потягах. І люди купують цю га вації та форм винагородження, терської програми; створення мо зету дотепер, а кошти йдуть на під стратегію "збереження" волонтерів, тивацій волонтерської праці; залу тримку притулків для бездомних. способи визнання волонтерів відпо чення справжніх волонтерів; пошук Тобто, з одного боку, це лобіювання відно до мотиваційних типів та за та опитування; ознайомлення та інтересів бездомних, а з іншого стилями волонтерства, а також 101 тренування; контролювання волон добре продумана маркетингова спосіб винагородження волонтерів. терської праці для досягнення мак симального ефекту; як керувати "не стратегія. Створення та керування волон2 видимими" волонтерами; особливі Тому питання "навіщо недержавним терською програмою. Київ, 2001. ситуації при здійсненні нагляду; організація ЗМІ" спочатку необхідно Посібник допоможе організаціям у оцінювання, спроба внесення ко добре обміркувати, а вже потім створенні ефективних волонтерсь ректив та остаточне звільнення во обирати інструменти інформування ких програм її складових, мети та лонтерів; збереження та визнання та зміст повідомлень. завдань; політики організації; форм волонтерів тощо.

Добра Воля №1, 2004

ВАШІ ДІЇ

МОЖЛИВОСТІ ВОЛОНТЕРСТВА В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ. ОГЛЯД САЙТІВ Ольга Полонська, Вадим Святненко, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ Шановні друзі! Ми спробували коротко описати Інтернет сайти, які, або присвячені волонтерству, або просто стануть корисними та цікавими для Вас. Відвідавши їх, Ви зможете отримати безліч інформації з волонтерського життя, знайти однодумців і дізнатися про навчання, стажування чи відпочинок для волонтерів за кордоном. Можливо, відвідання цих сайтів допоможе Вам визначитися у подальшому житті, спробувати себе в різних галузях навчальній, виховній, чи у сфері інформаційних технологій. Головне пам'ятати, що волонтерство відкриває нам нові шляхи та можливості для самореалізації. Тому, не проґавте цей шанс.

Центр волонтеріату "Добра Воля" http://www.volunteering.org.ua Благодійний фонд Центр волон теріату "Добра Воля" є недержав ною, неприбутковою організацією, місія якої сприяти становленню відкритого громадянського суспіль ства, активізації громадської діяль ності шляхом розвитку волонтерсь кого руху, спрямованого на якнай ширше залучення населення до ро боти на добровільних засадах у благодійних, громадських, держав них та комерційних організаціях для допомоги у розв'язанні проблем суспільства. Інтернет сайт Центру волонтеріату "Добра Воля" містить інформацію про події, які відбуватимуться чи від булись у волонтерському житті; нові видання, що допоможуть не тільки волонтерам у повсякденній роботі, а й організаціям у створенні ефек тивних волонтерських програм. Ви зможете ознайомитися з переліком консультацій з волонтерського ме неджменту, що надають працівники Центру, а також самостійно розро бити та запровадити волонтерські програми за допомогою кваліфіко ваного персоналу організації. Крім того, на сайті можна переглянути інтерактивну схему роботи Центру волонтеріату з іншими організація ми. Інтернет сайт містить корисні лінки (посилання) на електронні ре сурси волонтерських організацій не тільки в Україні, а й за кордоном. Свої пропозиції та зауваження мож на залишити у гостьовій книзі.

Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва "Альтерантива2В" http://www.alternative v.com.ua Всеукраїнська асоціація молодіж ного співробітництва "Альтернати ва В" неполітична, неприбуткова молодіжна громадська організація, що була заснована на добровіль них засадах у 1992 році. "Альтерна тива В" була створена з метою сприяння співпраці між молодіжни ми організаціями, залучення молоді України до молодіжних програм у галузі освіти, культури, екології, за хисту історичного надбання та до помоги соціально незахищеним верствам населення. На Інтернет сайті Всеукраїнської асоціації молодіжного співробіт ництва "Альтернатива В" Ви можете дізнатися про останні новини з жит тя організації, ознайомитися з мож ливостями волонтерства за кордо ном, а також отримати інформацію про волонтерські табори Western Europe, C&E Europe, Others, Volunte er Exchange Form. Свої враження від відвідин сайту, а також інші ко рисні повідомлення, можна залиши ти у гостьовій книзі.

Спілка української молоді в Україні http://www.cym.org Спілка української молоді в Україні Всеукраїнська молодіжна громад ська організація, яка об'єднує ук раїнську молодь на добровільних засадах, виховуючи свідомих, чес

них і працьовитих громадян, відда них українців державників, що ви робляють світогляд на національно християнських традиціях та ідеа лах, виплеканих українською на цією протягом століть. На Інтернет сайті Спілки українсь кої молоді (СУМ) Ви зможете дізна тися про історію організації та прог рами, які вона реалізує, про її діяльність у сфері спорту та культу ри, прочитати безліч цікавого у жур налі української молоді "Крилаті". А у режимі он лайн можна спробува ти свої сили у сумівських іграх.

Спілка волонтерів у сфері інформаційних технологій "СВІТ" http://www.isu.org.ua/volonter/ua/ index.shtml Спілка волонтерів у сфері інфор маційних технологій (СВІТ) створена Всеукраїнським благодійним фон дом "Інформаційне суспільство Ук раїни". "Ми волонтери, тобто оті дивні лю ди, які розвивають суспільство, не дошукуючись особисто для себе матеріальної вигоди. Біл Гейтс став мільярдером, коли його віконця змінили світ, але тепер він примуше ний днями й ночами стерегти гроші від хакерів. Наші нерви ніколи не бу дуть піддані такому випробуванню. Ми робимо користь лише для того, щоб втілити в життя ідеал Інфор маційного Суспільства, щоб завжди бути на гребені хвилі, і черпаємо ве лике задоволення від нашої місії", кажуть волонтери. Добра Воля №1, 2004

ВАШІ ДІЇ На Інтернет сайті Спілки можна оз найомитись з напрямками роботи організації та її проектами, перегля нути фотогалерею, і, звичайно, всі охочі можуть не тільки звернутися до співробітників "СВІТу" за порадами, а й приєднатися до її гурту.

Інтернет сайт містить інформацію про події у сфері волонтерства, до кументи, базу даних, набір, розмі щення волонтерів, форум та інші ко рисні ресурси.

World Volunteer Web http://www.worldvolunteerweb.org

ПЛАСТ Національна скаутська організація України http://www.plast.org.ua Національна скаутська організація України ПЛАСТ створена з метою сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню ук раїнської молоді на засадах хрис тиянської моралі; спираючись на ідейні засади Пласту, виховувати молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства. "Основою пластування, основою життя в Пласті є гра. Гра, яку молодь грає у своєму гурті під проводом провідників, згідно з точно окресле ними правилами. Гра, а не забава. Гра, яка має всі елементи життя в організованому суспільстві. Пласто ва гра передусім гра в суспільну організацію з прицілом виробити у молоді снагу до творення спільнот, навчити їх форм організації та ме тодів гурткової праці, прищепити молоді гурткову дисципліну, ак тивність та охоту присвятитися для добра спільноти". На Інтернет сайті Ви можете оз найомитися з ідейною основою ор ганізації та її методою, виховною системою та засобами, дізнатися про напрямки практичних навичок, які здобувають пластуни, що потріб но для того, аби їм стати, а також от римати безліч цікавої та корисної інформації з життя організації.

Centrum Wolontariatu http://www.wolontariat.org.pl Інтернет сайт Мережі центрів во лонтеріату Польщі, який містить ре сурси як для волонтерів, так і для організацій, що бажають залучати волонтерів; пропонує набір, нав чання, розміщення та оцінку праці волонтерів. Пропагує волонтерство, впровадження волонтерських прог рам тощо.

Добровольці Росії http://www.volunteer.ru

Добра Воля №1, 2004

Інтернет сайт містить інформацію про волонтерство в усьому світі: но вини, події, ініціативи, тенденції, електронна розсилка, бібліотека тощо.

United Nations Volunteers http://www.unv.org Офіційний Інтернет сайт програми Організації Об'єднаних Націй "Во лонтери ООН". Програма працює через представництва Програми Розвитку ООН (UNDP) для розвитку партнерства серед країн членів ООН.

International Association for Volunteer Effort http://www.iave.org Інтернет сайт Міжнародної асоціа ції волонтерських зусиль. Асоціація нараховує близько 800 членів у 100 країнах світу. Пропонує широкий спектр послуг у сфері волонтер ства.

бі (EVS). Ця підтримка передбачає: надання основної інформації про заходи в рамка EVS; загальну під тримку в пошуку подальшої інфор мації про потенційних партнерів за проектом EVS; підтримку цільових груп для розробки проекту EVS; індивідуальні консультації з волон терських досліджень під час та після запровадження проекту EVS.

National Centre for Volunteering http://www.volunteering.org.uk Ресурс для керівників волонтерсь ких програм, потенційних волон терів та всіх, хто шукає актуальну інформацію з волонтерства.

Energize Inc. http://www.enegizeinc.com Інтернет сайт міжнародної тренін гової, консалтингової та видавничої компанії, що спеціалізується на во лонтерстві. Компанія пропонує свої послуги будь яким організаціям, які працюють з волонтерами.

Association for Volunteer Administration http://www.cybervpm.com Інтернет сайт, що містить необхідну інформацію для керівників волон терських програм.

VolunteerMatch

Charity Village

http://www.volunteermatch.org

http://www.charityvillage.com

Інтернет ресурс для охочих стати волонтером у США. Містить пропо зиції волонтерської роботи та безліч цікавої інформації.

Канадський Інтернет сайт для неу рядових організацій, у т.ч. тих, які працюють з волонтерами. Містить базу даних волонтерських організа цій, пропозиції волонтерської робо ти, оголошення та багато іншої ко рисної інформації.

База даних для волонтерів http://www.nava bg.org/vdb Волонтерська база даних Болгарії. Призначена як для осіб, які бажа ють стати волонтерами, так і для ор ганізацій, що бажають залучити во лонтерів.

Volunteer Canada

SOS Volunteer Helpdesk

Community Service Volunteers

http://europa.eu.int/comm/youth/pr ogram/sos/index_en.html SOS Volunteer Helpdesk надає інформацію та консультації моло дим людям, зацікавленим взяти участь у другій частині Молодіжної Програми Європейської Комісії Європейській Волонтерській Служ

http://www.volunteer.ca Інтернет ресурс для охочих знати все про волонтерство в Канаді.

http://www.csv.org.uk CSV це найбільша організація у Сполученому Королівстві, що пра цює з волонтерами. Вона прова дить залучення, навчання та інші послуги у сфері волонтерства.

ТЕМА НАСТУПНОГО НОМЕРА:

“Фонди місцевих громад” Ресурсний центр "Гурт" запрошує представників неурядових і благодійних організацій, державних та бізнес структур, експертів і приватних осіб до наповнення журналу "Добра Воля" №2, тема якого Фонди місцевих громад (вихід планується на середину квітня). Журнал складатиметься з таких блоків: 1. Моделі Фондів місцевих громад (теорія, світова практика, міжнародний досвід). 2. Фонди місцевих громад в Україні (думки експертів, процес розвитку, законодавство). 3. Приклади роботи Фондів місцевих громад в Україні. 4. Бізнес підтримка Фондів місцевих громад в Україні. 5. Ресурси (книжки, Інтернет сайти, термінологія). Якщо Ви маєте досвід роботи з Фондами місцевих громад у своїх регіонах, знаєте про світовий досвід, маєте свою думку щодо цього питання надсилайте свої матеріали на електронну адресу головного редактора журналу "Добра Воля" Тетяни Вахненко vakhnenko@gurt.org.ua до 15 березня 2004 року. Особливе прохання до тих, хто володієте інформацією про ресурси для Фондів місцевих громад, має у своїх бібліотеках книжки чи підручники, що висвітлюють цю проблематику, надіслати коротку анотацію про це видання, його зображення (титульна сторінка) та адресу, де з ним можна ознайомитися. Також запрошуємо усіх висловити свої думки з приводу того, що ви вкладаєте в поняття "Фонд місцевої громади", які також будуть розміщені на сторінках журналу.

Сподіваємося на плідну співпрацю і творчий результат!

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 902 Тел./факс: (044) 554 1052 eGmail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573 3073, 574 0236 Наклад 700 прим.