Журнал "Добра Воля", №28-29, 2004 by GURT Resource Centre

№2 3 (28 29), 2004 березень червень

ДОБРА

ВОЛЯ

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

ТЕМА НОМЕРА:

Будуймо разом: ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД

ЖУРНАЛ

ЧИТАЙТЕ у цьому випуску “ДВ”

ДОБРА

Тетяна Вахненко ТЕМА НОМЕРА: ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД.....................................................................3

ВОЛЯ

Алєксєй Автономов, Нодар Хананашвілі ФОНДИ ЯК СОЦІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ МІЖСЕКТОРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ................................3

ВИДАВЦІ: Моніка Мазурчак ФУНДАЦІЇ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У ПОЛЬЩІ: РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ..................................................................................................8 Ресурсний центр “Гурт”

та

Інтерв’ю з Томашем Шіманеком АКТИВНІ ЛЮДИ E ОСЬ ЩО НАЙВАЖЛИВІШЕ ДЛЯ ФОНДУ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ..............................................................................................................................10 Орест Цап ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ ГРОМАДСЬКІ ФУНДАЦІЇ.....................................................12 Анастасія Анохіна ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У РЕАЛІЯХ БУКОВИНСЬКОГО ЖИТТЯ...............................14

Центр волонтеріату “Добра Воля”

Журнал видається в рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив”, що фінансується Фондом Чарльза Стюарта Мотта (США) Журнал видається в рамках проекту “Інституційна підтримка мережі соціальних організацій для підвищення ефективності надання соціальних послуг місцевим громадам”, що фінансується Європейським Союзом

Головний редактор: Тетяна Вахненко Літературний редактор: Ольга Полонська Дизайн та верстка: Маріанна Войцицька Редакційна колегія: Яна Деменко Василина Дибайло Ярина Ключковська Богдан Маслич Василь Назарук Василь Полуйко Надія Самуляк Олександр Чередайко Фото на обкладинці: Маріанна Войцицька  2004 на фото: Івасик Симчич

Олександр Винников ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДІВ РОЗВИТКУ ГРОМАД В УКРАЇНІ.............................................................................16 Яна Деменко СТРАУС ТЕЖ ПТИЦЯ, АБО НОВІ СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА........................................................................................18 Інтерв’ю з Віктором Кімаковичем КРЕЙЦЕР НА РІДНУ ШКОЛУ" АБО ЧИ МОЖЕ ГРОМАДА СВОЇМИ СИЛАМИ ВИРІШУВАТИ ВЛАСНІ ПРОБЛЕМИ?....................................................19 Інтерв'ю з Миколою Дейчаківським ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД МАЮТЬ БУТИ ВКОРІНЕНІ В ГРОМАДІ..............................22 ЩО ДУМАЮТЬ ДІЯЧІ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ ПРО ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД......................................................................................24 СЛОВНИК ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ............................................................................29 СЛОВНИЧОК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ, ЯКИМИ КОРИСТУЮТЬСЯ ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД....................................................30

Олександр Ухмановський ЩО Є НАШЕ ЖИТТЯ? ГРА! А НА ГРУ ТРЕБА ГРОШІ...........................................................32 Оксана Яцюк БАНКОМАНІЯ, АБО ДЕЩО ПРО ДОСВІД РОБОТИ СОЦІАЛЬНИХ БАНКІРІВ................34 ПРО ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД В ІНТЕРНЕТEПРОСТОРІ Й НА СТОРІНКАХ КНИЖОК...........................................................38

Погляди, висловлені у цьому виданні, не обов’язково відображають офіційну позицію Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) і Європейської Комісії

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Добра Воля №2 3, 2004

ДОБРИДЕНЬ ВСІМ

ТЕМА НОМЕРА: ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД Фонд громади, громадська фунда ція, Фонд місцевої громади, Фонд розвитку громади всі ці словоспо лучення є спробою не лише перек ласти англійський термін “Commu nity Foundation”, але й пояснити процеси організації громади міста чи селища. Зважаючи на те, що ідея Фондів місцевих громад вже має історію діяльності в таких країнах, як США, Велика Британія, Словаччина, Поль ща, Росія, а тепер уже і Україна, ми не могли не запропонувати Вам знайомство з людьми й організа ціями, які займаються цією справою і вірять, що вона є найоптимальні шою для згуртування громадян і пок ращення їхнього життя. Для мене особисто тема Фондів місцевих громад була новою і нез вичною ще кілька місяців тому, але коли я і мої колеги почали шукати людей, які можуть підготувати мате

ріал з цієї теми, розповісти про свою діяльність, запропонувати своє ба чення і висловити свою думку про діяльність фондів та можливого їх розвитку в Україні, я відчула, що це не вигадана кимось форма роботи, а реальний механізм співпраці між людьми, незалежно від їхнього со ціального статусу, віку, роду занять і зацікавлень. Основні риси Фонду місцевої грома ди усвідомлення потреб людей, які живуть поруч; бажання співпрацю вати з іншими; жертвувати свій час і ресурси на реалізацію суспільно важливих програм. На сторінках журналу ми намагали ся показати досвід Фондів місцевих громад в інших країнах, подати ба чення на Фонди місцевих громад з точки зору законодавства, дати можливість висловитися українсь ким представникам з цього питання, а також запропонувати словник тер

мінів і подати список деяких корис них ресурсів для кращого ознайом лення з діяльністю фондів. Окрема подяка авторам за час і творчий підхід до роботи, а також редакційній колегії, яка протягом усього часу підготовки журналу до друку допомагала з ідеями до мож ливих статей, аналізом і оцінкою ма теріалів. Сподіваюся, що цей журнал пода рує вам нові враження і сприятиме створенню яскравих ідей для діяль ності Ваших організацій. Також хочу повідомити, що тепер ви маєте можливість передплатити журнал,який приходитеме на вашу поштову адресу. Подробиці читайте на зворотньому боці журналу.

Щиро Ваша редактор журналу, Тетяна Вахненко

ФОНДИ ЯК СОЦІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ МІЖСЕКТОРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Алєксєй Автономов, Інститут держави і права Російської Академії наук

Нодар Хананашвілі, Благодійний фонд "Ні алкоголізмові та наркоманії" м. Москва (Росія)

Слово "фонд" у більшості європейських мов сягає латині, де був термін "fundatio", що походить від дієслова "fundare" ("засновуватися", "опиратися", "закласти основу" тощо), який, у свою чергу, має генетичний зв'язок зі словом "fundus" ("дно", "садиба", "нерухоме майно" тощо). Вважається, що латинське слово "fundus" походить від індоєвропейського слова "bhundhos", що означало "дно". У російській мові слово "фонд" має кілька значень, але тут мова піде про фонди, перш за все, як про некомерційні організації. Говорячи про технології міжсектор ної взаємодії в Росії, ми можемо ви окремити два поняття: Фонд для місцевої громади (ФДМГ) і Фонд місцевої громади (ФМГ). Фонд для місцевої громади це не комерційна організація без член ства, заснована фізичними і/чи юридичними особами на основі добровільних майнових внесків, яка формує майно і керує ним, залуча ючи представників різних секторів людської діяльності, в тому числі і тих, які не брали участі в її створенні, з метою підтримки соціальних прог

Добра Воля №2 3, 2004

рам і проектів у муніципальному/ місцевому утворенні або частині муніципального утворення. Фонд місцевої громади це неко мерційна організація, що немає членства, заснована уповноваже ним на це органом місцевого са моврядування, однією чи кількома комерційними організаціями і од нією чи кількома некомерційними організаціями, що працюють у цьо му місцевому утворенні, яка формує майно і керує з метою підтримки соціальних програм і проектів у міс цевому утворенні чи його частині.

Таким чином, Фонд для місцевої гро мади є юридичною особою, ство реною із залученням зовнішніх до даної громади учасників та їхніх ре сурсів. Історія та сучасний стан. Фонди, що тут розглядаються, в Росії створюва лися під безпосереднім впливом іноземного досвіду англомовних країн (перш за все, США і, частково, Великої Британії). За згадуваними фондами закріпилася назва Фондів місцевої громади. Ця назва є перек ладом з англійської мови терміну "Community Foundation".

ДО ВАШОГО ВІДОМА накопичили досвід і з радістю ним діляться1. У Росії вже побачили світ статті і навіть книжки, присвячені та ким фондам2. Тому навряд чи причи ною порівняно повільного поширен ня технології Фондів місцевих гро мад можна вважати погану поін формованість потенційних суб'єктів її втілення. До причин неспішного просування таких фондів теренами Росії можна віднести:

Нодар Хананашвілі Уперше Фонд місцевої громади було створено у 1914 році; така форма об'єднання ресурсів громади отримала дос татньо помітний розвиток, і насьо годні такі фонди виникли і діють як у США (понад 600) і Великій Британії (понад 100), так і в низці країн Західної, Центральної та Східної Європи. Більше 10 фондів створено в Росії. При цьому варто зазначити, що моделі цих фондів у чужоземних англомовних країнах (зокрема, у Великій Британії та США) певним чи ном відрізняються. Хоча в нашій країні такі фонди з'явилися під впли вом чужоземного досвіду, все таки російська модель не є простою копією чужоземних аналогів. Отже, такі фонди вперше почали з'являтися в Росії у другій половині 90 х років ХХ століття. Першими таки ми фондами стали Міський бла годійний фонд міста Тольятті, Благо дійний фонд розвитку міста Тюмені (БФРТ) і "Московський благодійний резерв". Пізніше досвід цих фондів поступово почали переймати інші міста. Подібні фонди почали виника ти в Калузі, Ростові на Дону, Тоболь ську, Самарі, Казані й інших містах. У деяких регіонах схожі фонди діють у межах суб'єкта РФ. Наприклад, у Пензенській області функціонує Регіональний громадський бла годійний фонд "Гражданский союз" (перший рік роботи 2002 й). Разом з тим, зазначені фонди (з точ ки зору кількісного зростання) по ширюються територією Росії не ду же швидко. При цьому наявні фонди

складність знаходження спіль ної для трьох секторів позиції щодо основ функціонування майбутнього фонду і завдань, які він вирішуватиме, у зв'язку з нерівномірністю розвитку інсти тутів різних секторів людської діяльності в різних регіонах Росії, і, відповідно, різного ступеня їхньої готовності до міжсектор ної взаємодії; відсутність відносно вільних май нових ресурсів чи нездатність знайти відносно вільні майнові ресурси на місцях, без чого, звичайно, жоден фонд створити неможливо; брак кадрів, при чому в першу чергу добре підготовлених і досвідчених менеджерів, спеціалістів у сфері управління фінансами, спеціалістів із залу чення ресурсів, спеціалістів з оцінки і т. ін.

Поступово відбувається і якісний розвиток технології міжсекторної взаємодії, що реалізується в рамках фондів. Перші фонди створювалися за допомогою чужоземних орга нізацій, що надають гранти. Вони ви явили не лише методичну підтримку, але й надали фінансові ресурси, без яких жоден фонд як некомер ційна організація, що акумулює майно і управляє ним у благодійних, культурних, освітніх чи інших суспіль но корисних цілях, працювати не може. Тобто, такі фонди засновувалися ок ремими представниками місцевої громади в особі певних неко мерційних організацій із залученням зовнішніх ресурсів. Іншими словами, ці окремі представники, виявивши певні соціальні проблеми, що пос тають перед місцевою громадою, прагнуть до їх вирішення, залучаючи всі можливі ресурси. І тут виявляєть ся, що ззовні залучити кошти прості

ше, аніж мобілізувати ресурси, на явні в самій громаді. Тому такі фонди правильніше назвати Фондами для місцевої громади. Правда, поступово такі фонди, на буваючи авторитету в суспільстві че рез проведення успішних грантових програм і реальний внесок у вирішення місцевих проблем, поча ли отримувати також фінансову підтримку з місцевих джерел. До то го ж засновники таких фондів від са мого початку намагалися налаго дити співпрацю з органами місце вого самоврядування. Як правило, керівництву фондів вдається нала годити таку співпрацю, залучити представників владних структур у визначення пріоритетних напрямків грантової політики фондів. Сутність технології. Сутність техно логії, що ми її тут розглядаємо, поля гає в об'єднанні зусиль трьох сек торів людської діяльності на місько му рівні для спільного визначення основних напрямків додаткового (відносно обов'язкового, закріпле ного законами та іншими норматив но правовими актами) матеріаль ного забезпечення соціальної сфе ри й соціального розвитку структур місцевої громади і для фінансуван ня програм, проектів, заходів відпо відно до встановлених основних напрямків. Фонд місцевої громади створюєть ся для сприяння розв'язанню міс цевих соціальних проблем на ос нові акумулювання місцевих ре сурсів та їхнього раціонального ви користання. З цього боку Фонди для місцевих громад не зовсім відпові дають вимогам, які необхідні для розв'язання завдань, що постають. У заснуванні наявних насьогодні фондів, як правило, не брали участі органи місцевого самоврядування (тобто, один із секторів "випав" з чис ла засновників фонду). Взагалі то, коло засновників таких фондів надто вузьке. До числа засновників зазви чай входять лише деякі групи під приємців, хоча, для прикладу, в Тольятті одним із засновників фонду стала міська торгово промислова палата, яка, власне кажучи, зорієн тована на представництво певних (але не всіх) інтересів бізнесу в цілому. Щодо засновників від неко мерційних організацій, то вони, як правило, не виражають думки не тільки усіх, але й навіть і більшості Добра Воля №2 3, 2004

ДО ВАШОГО ВІДОМА чинних некомерційних організацій, що діють у відповідному муніципаль ному утворенні. Водночас, у заснуванні таких фон дів беруть участь чужоземні бла годійні організації, у чому, що зро зуміло, нічого осудливого немає, проте очевидно, що чужоземні ор ганізації не мають безпосередньо го відношення до місцевої громади в російському муніципальному утво ренні. Інакше кажучи, згадані фон ди створюються для підтримки місцевих ініціатив, під час своєї діяльності співпрацюють з муніци пальними і державними органами і, безумовно, розв'язують справді важливі завдання. Але про самоор ганізацію місцевої громади, яку представлено трьома секторами, під час створення і функціонування таких фондів мова поки не йде. Крім того, варто звернути увагу на те, що створення й успішне функціо нування Фондів місцевої громади є важливим і, можливо, необхідним кроком на шляху до вже згаданої самоорганізації. Адже ледь не зав жди будь які нововведення (особли во в соціальній сфері) запроваджу ють ентузіасти, які аж ніяк не станов лять більшості в суспільстві. Успішне функціонування фонду показує ефективність обраної технології і пе реконує більшість представників різних секторів у дієвості такої фор ми самоорганізації місцевої грома ди. А отже, наступним кроком має стати перетворення Фонду для місцевої громади у Фонд місцевої громади. Запорукою успіху у вирішенні місцевих проблем є консолідація зусиль представників трьох секторів (муніципального/владного, підпри ємницького і некомерційного), у зв'язку із чим необхідна узгод женість рішень і дій представників згаданих секторів, що і забезпечу ється у Фонді місцевої громади. Ли ше у цьому випадку можна забез печити однакове бачення місцевих проблем і шляхів їх розв'язання, а та кож спільні дії для досягнення на мічених завдань. Фонд місцевої гро мади технологічно дозволяє вирішу вати зазначені завдання. Змістовною сутністю технології Фон дів місцевих громад є формування певної, відносно постійної і, можли во, постійно зростаючої кількості коштів, яку умовно можна назвати "капіталом" за рахунок ресурсів, на проценти яких здійснюється: Добра Воля №2 3, 2004

Видача різноманітних грантів, спрямованих на виконання соціально важливих статутних цілей і завдань. Такі гранти мо жуть бути найрізноманітнішими: цільові (спрямовані на сприяння будь якій події чи заходу); тематичні (призначені для підтримки ініціатив у будь якій сфері соціально значи мої діяльності, наприклад: екологія, розвиток дитячої творчості чи працевлашту вання людей з вадами); іменні (ті, що виділяються будь яким підприємцем чи компанією); та багато інших способів підтримки громадської ак тивності.

Управління капіталом та іншими засобами, що довірені у відпо відне профільне управління, а також проведення адміністра тивних витрат на забезпечення діяльності фонду. Така сума, як правило, не перевищує 20% від коштів, що надходять на раху нок фонду. Наприклад, "Громад ський фонд Тольятті" у 1999 році витратив на зарплатню штатних працівників і залучених спеціа лісів (що трохи ширше за понят тя "адміністративні витрати"), від рядження (що також не є нап ряму "адміністративними витра тами"), ремонт і транспортні пот реби 756 тис. рублів, що ста новить 19,2% від річних надход жень. Накопичення вказаної постійної суми коштів.

Суб'єкти. Суб'єктами технологічної діяльності є засновники, а пізніше учасники фонду. Засновниками ж, а пізніше і учасниками Фонду місце вої громади мають стати: a) органи місцевого самовряду вання; b) група некомерційних організа цій (до якої можуть увійти особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юри дичної особи), об'єднаних у формалізовану чи неформалізо вану коаліцію; c) група некомерційних організа цій, об'єднаних у формалізова ну чи неформалізовану ко аліцію.

Формалізованими коаліціями мо жуть стати спеціально створені асоціації відповідно комерційних і некомерційних організацій, що ставлять за мету заснування Фонду місцевої громади, а також участь в ньому. Такими формалізованими ко аліціями можуть слугувати вже чинні асоціації комерційних і некомерцій них організацій, що створилися для переслідування якихось інших цілей, але взяли на себе функцію предс тавництва відповідних організацій у Фонді місцевої громади. Як форма лізовані коаліції можуть виступати організації, що представляють інте реси комерційних чи некомерційних організацій. Наприклад, для підпри ємців такою організацією може слу гувати торгово промислова палата. Неформалізованою коаліцією ціл ком може стати конференція, що періодично скликається (з'їзд, фо рум), для представників комерцій них та некомерційних організацій. У проміжках між конференціями (з'їздами, форумами) організації мо жуть налагодити обмін новинами, даними чи думками. У будь якому випадку для ефектив ної участі у Фонді місцевої громади необхідно стійке внутрішньосектор не спілкування. Згадані коаліції впо рядкують взаємовідносини між ор ганізаціями певного сектору, спрос тять послідовність узгодження інте ресів різноманітних організацій все редині "свого" сектору, створять умови для нормальної ротації пред ставників одного й того ж сектору в органах місцевої громади. Окрім внутрішньосекторної узгод женості, важливим аспектом, що визначає готовність до участі у ФМГ представників усіх секторів публіч ної активності, стає усвідомлення для себе кожної з них причин при вабливості такого приєднання. Якщо для НКО й органів місцевого самоврядування (МСВ) такі перева ги відносно очевидні (НКО отриму ють фінансову підтримку своєї діяль ності, а органи МСВ можливість по забюджетного вирішення соціально значущих проблем суспільства), то для бізнесу переваги не настільки очевидні, хоча і можуть бути досить помітними. Коротко зазначимо мож ливі "вигоди". Як така участь бізнесу в благодійній діяльності може мати найрізно

ДО ВАШОГО ВІДОМА манітнішу мотивацію, на якій не вар то зупинятися. Для нас важливо зро зуміти, що саме стане тим спо нукальним механізмом, який змусить бізнесмена чи його структуру вклю читися у соціально значущу діяль ність саме Фонду місцевої громади.

тура) буде реагувати, можна не сумніватися: бізнесу настане кі нець, оскільки ні на що інше часу не залишатиметься та й грошей не вис тачить. Достатньо умовно таку ситуацію можна зобразити таким малюнком:

Основною суттєвою перевагою ФМГ перед іншими формами со ціально значущої діяльності, де мо же взяти участь бізнес, є технологіч ність. Як така соціальна технологія Фонд місцевої громади влаштова на так, що дозволяє бізнесменові:

не турбуватися про те, наскіль ки розумно, правильно віддано кошти, оскільки управління ними здійснюють професіональні працівники за досить прозори ми правилами, що не призведе до непотрібних іміджеві бізнесу фінансових, податкових чи інших проблем, скандалів; бути впевненому в тому, що при наданні грантів Фондам місце вих громад публічна конкурсна основа зробить витрачання цих коштів цілеспрямованим соціальним інвестуванням; не сумніватися у тому, що суспільство помітить його ак тивність, через те, що це завдан ня стоїть безпосередньо перед ФМГ як структурою, що зацікав лена в позитивному іміджеві ко мерсантів, які беруть участь у сприянні його діяльності.

Уявімо тепер, що є можливість впо рядкувати всі ці потоки відвідувачів. Саме тут виникає інший варіант: сто роннє управління певним обсягом коштів, які бізнес структура може дозволити собі виділити на бла годійні цілі, а саме Фонду місцевої громади. У такому випадку використання Фонду місцевої громади здатне кардинально змінити стан самого бізнесу. Достатньо таку зміну оха рактеризувати таким малюнком:

Така PR активність також здійсню ється більш професійно, аніж у ба гатьох інших випадках, коли отриму вачі благодійної допомоги хоча й вдячні, але часом не можуть висло вити її публічно й технологічно.

Якщо уявити, що на всі запити цей бізнесмен (чи очолювана ним струк

Природно, що наявність узгодженої редакції пе редбачає копітку попе редню роботу зі зве дення в одне ціле всіх по зицій, з розробки взаємоприйнятно го варіанту проекту документа. Під час схвалення проекту статуту мо жуть виникнути пропозиції з корегу вання тих чи інших положень, і знову потрібна робота з узгодження фор мулювань. З огляду на це бажано створити координаційний орган (комітет, комісію і т.ін.), до якого б увійшли представники різних сек торів, і який би розпочав підготовку проектів документів і узгоджуваль них процедур. Статут визначає цілі фонду, джере ла і послідовність формування май на, а також механізм управління фондом, черговість використання коштів та інші питання. Однією з умов нормальної роботи фонду є забез печення рівності його учасників між собою. Однією з гарантій рівності учасників є формування органів фонду на паритетних умовах. Важлива роль належить Правлінню фонду, в якому представники кож ного сектору мають зайняти по одній третині місць. Ротація членів Правління здійснюється самостійно в межах зазначених квот кожної зі сторін, що беруть участь у фонді.

Відмінність між неорганізованою, ха отичною благодійністю і співпрацею з ФМГ легко побачити через порів няння. Наприклад, майже кожен бізнес мен (а особливо великий) щодня стикається зі значною кількістю відвідувачів прохачів. Люди йдуть не вичерпним потоком. Усім щось по трібно: візок для безногого інваліда, ліки чи оплату операції важкохворо му, допомога людям, що залишили ся без притулку тощо.

a) на засіданні представницького органу місцевого самовряду вання; b) вищим органом (Загальні збори, конференція, асамблея тощо) формалізованої чи нефор малізованої коаліції комерційних організацій; c) вищим органом (за гальні збори, конфе ренція, асамблея то що) формалізованої чи неформалізованої коаліції неко мерційних ор ганізацій.

Якщо припустити (на наш погляд, ду же доречно), що структура, призна чена для ролі "громовідводу", буде працювати професійно, неуперед жено і системно, тоді варто очікува ти принципово інших результатів. Алгоритм. Створення Фонду місце вої громади починається із затверд ження статуту. Він приймається в уз годженій редакції:

У статуті можливе закріплення пра ва вето на рішення Правління, якщо за блокування такого рішення солі дарно виступатимуть його члени , які представляють один із секторів, органи місцевого самоврядування, підприємці чи некомерційні органі зації. Як і в будь якому іншому фонді, у ФМГ має бути створена Дорадча

Добра Воля №2 3, 2004

ДО ВАШОГО ВІДОМА рада. Оскільки Дорадча рада є на глядовим органом, до її складу ло гічно й доцільно запрошувати пред ставників юридичних та фізичних осіб, які надають суттєву допомогу фондові, але не представлені у Правлінні, а також поважних і відо мих представників громадськості (наприклад, шанованих громадян міста). Суттєва складова діяльності Фонду місцевої громади формування її майна. Від самого початку необхід но визначити, наскільки в майні фон ду задіяно бюджетні кошти, як ко мерційні організації перераховують гроші, чи беруть участь у форму ванні майна некомерційні організа ції, якщо так, то наскільки. Бажано, щоб у формуванні майна у вигляді добровільних внесків, по жертв брали участь усі учасники фонду. Зрозуміло, що для досягнен ня мети фонду необхідна досвідче на робота зі збору коштів, із залу чення додаткових ресурсів, із за робляння грошей шляхом викорис тання майна фонду. Для цього не обхідно мати добре підготовлений персонал, який би опікувався прим ноженням майна фонду. Водночас, не менш важливим є ефективне використання зібраних коштів. Для цього також потрібно мати високопрофесійні кадри. Тех нологічно важливо, щоб збором коштів і використанням їх на програ ми і проекти опікувалися різні пра цівники. Використання ресурсів фонду від бувається після того, як їх було роз поділено на постійну суму коштів, розмір якої може (і, скоріше за все, повинен) зростати, і частину коштів для витрат, яку становлять проценти, що надходять від управління основ ними коштами; також можливе зов нішнє фінансування. Звернемо увагу на те, що під час реалізації технології Фонди місцевої громади знаходять застосування й іншим соціальним технологіям: гран ту, створенню і діяльності коаліцій, оцінювальній діяльності тощо. Таким чином фонди, в рамках міжсектор ної взаємодії, являють собою бага тоелементну, комплексну соціальну технологію. Законодавча основа. Власне кажу чи, чинного законодавства (Цивіль ний кодекс, Бюджетний кодекс, Фе деральний закон "Про некомерційні

Добра Воля №2 3, 2004

організації") достатньо для того, щоб створити Фонд місцевої грома ди, і він міг успішно працювати. Чинні законодавчі акти не містять терміну "Фонд місцевої громади", але із за конодавчих положень видно, які кроки потрібно зробити, щоб ство рити такий фонд, і які умови його функціонування. При розробці проекту Федерально го закону "Про фонди" (1996 2002 роки) було вирішено внести до ньо го спеціальну статтю, присвячену Фондам місцевої громади. Проте зазначений проект попри те, що йо го неодноразово обговорювали на засіданнях Комітету Державної Ду ми у справах громадських об'єд нань і релігійних організацій, на парламентських слуханнях, різно манітних експертних радах, так і не був винесений на перше читання. Треба зазначити, що найближчим часом цей законопроект, скоріше за все, не буде винесено на розгляд пленарного засідання Державної Думи, хоча він вже давно “мандрує” з одного плану законопроектних робіт до іншого.

ворювалися з Фондів для місцевої громади на Фонди місцевої гро мади. 1 Community Foundation. Документы для работы в России. Книги 1 3. "Общественный фонд Тольятти". Тольятти. 2000 2001. 2 Див., наприклад: Каминарская Н. Городской благотворительный фонд. М., 2000.

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ДОНОРІВ Від Фонду місцевої громади усі донори можуть сподіватися на те, щоб:

бути поінформованими про діяльність фонду, яким чином фонд збирається використа ти пожертви, а також про його досвід ефективного ви користання пожертв на зап лановані цілі;

Проблеми і перспективи. Низка проблем, що стоять на шляху поши рення технології ФМГ, була описана вище. До таких проблем загального характеру належать: брак кваліфі каційних кадрів, нерівномірність розвитку секторів людської діяльно сті у різних регіонах Росії тощо. Окрім того, є й інші проблеми. До них, зокрема, належить порівняльна складність технології місцевої гро мади, що потребує проведення значної попередньої роботи перед початком створення такого фонду.

бути поінформованими про справжність надання послуг Радою директорів фонду і мати сподівання, що Рада директорів здійснюватиме розсудливі рішення у своїх обов'язках

мати доступ до останніх фінансових звітів фонду;

бути застрахованими, що подарунки будуть викори стані за призначенням;

Утім, сама по собі ця технологія ба читься для Росії досить перспектив ною для втілення, оскільки активізує населення на місцях, створює умо ви для ефективнішого використання наявних матеріальних ресурсів. При цьому для втілення технології немає необхідності суттєво зміню вати чинне законодавство.

отримувати належні підтвер дження і уявлення про те, ку ди витрачено кошти;

бути впевненими, що інфор мація про їхні пожертви на лежно обробляється і відповідає нормам законо давства;

мати сподівання, що всі сто сунки з організацією, що репрезентує інтереси до норів, будуть професійними;

бути в змозі ставити запитан ня щодо надання пожертв і отримувати оперативні, правдиві й щирі відповіді.

Низка технологічних переваг Фондів місцевих громад, зазначених вище при описі сутності цієї соціальної технології, буде також сприяти роз виткові і розширенню їхнього засто сування. Для наявних фондів важливою також бачиться перебудова їхньої роботи для того, щоб вони поступово перет

ДОВКОЛА

ФУНДАЦІЇ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У ПОЛЬЩІ: РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ Моніка Мазурчак, Фундація Стефана Баторія м. Варшава (Польща)

коштів, і може не мати інших джерел фінансування, крім внесків її членів.

Правовий статус польських Фундацій місцевих громад Як і інші благодійні організації Поль щі, Фундації місцевих громад (ФМГ) можуть мати юридичну форму асо ціації, фундації або акціонерної компанії. З 17 ФМГ, що існують зараз у Польщі, 7 є фундаціями, а 10 асоціаціями. Акціонерна компанія сприймається громадськістю як суто комерційна організація. Таке асоціювання може завадити побудові позитивного імід жу й довіри серед місцевої грома ди. В обох випадках, фундація або асоціація можуть створити ФМГ й контролювати її. Які є основні характеристики ФМГ у контексті польського законодавства для фундацій та асоціацій? Чи може ФМГ (у формі фундації або асо ціації) бути юридично незалежною, прозорою щодо прийняття рішень, представляти широкі інтереси міс цевої громади, активно залучати кошти й створювати ендавмент? А крім того, брати участь у грантових програмах для сприяння вирішенню місцевих проблем?

Асоціації чи фундації? За польським законодавством, асо ціація це добровільна, самоство рена організація, яка діє на непри буткових і довготермінових засадах. Для створення асоціації потрібно щонайменше 15 фізичних осіб. Юри дичні особи (бізнесові й урядові структури) можуть бути допоміжни ми членами. Права й повноваження членів асоціації визначено статутом. Асоціація це юридична особа, що об'єднує певних осіб для вирішення певного питання. Асоціація може бути зареєстрована без жодних

Фундація є юридичною особою і має активи, що використовуються на засадах неприбутковості для підтримки вирішення певного гро мадського питання, яке узгоджуєть ся з інтересами держави ("офіційно персоналізовані активи, призначен ня та форма використання яких, виз начається засновником, як це заз начено у статуті). Фундації створюються для досяг нення лише суспільної або еко номічної користі, що відповідає інте ресам Республіки Польща. Заснов никами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи за умови створен ня ними частини активів. Сума ак тивів повинна бути не меншою, ніж 1000 злотих. Асоціації та фундації можуть (за ба жанням) займатися комерційною діяльністю (після реєстрації у Націо нальному реєстрі).

Реєстрація і статут з чого почати? Для того, щоби ФМГ (фундація або асоціація) була незалежною, неу передженою, представницькою, різноманітною, прозорою й вартою довіри, потрібно відповідним чином скласти статут і визначити правила й порядок надання грантів, прийнят тя рішень, інвестування коштів тощо. Законодавство з регулювання діяль ності фундацій та асоціацій ставить певні вимоги до організацій для за безпечення прозорості обрання керівництва зокрема, та процесу прийняття рішень взагалі. Усі офіційно зареєстровані ор ганізації повинні регулювати ці пи тання своїм статутом. Асоціацій та фундації повинні бути зареєстровані Національним ре єстром. Повноваження проводити реєстрацію і вносити зміни мають 16 регіональних відділень Реєстру.

Контроль і прозорість діяльності Усі фундації контролюються відпо відним міністерством. Наприклад, фундація, що працює у сфері охо рони здоров'я контролюються Міністерством охорони здоров'я. І навпаки, органи місцевої влади контролюють відповідність діяльності асоціацій їхнім статутним докумен там (пол. starostwo районний рівень). Відкритість і прозорість діяльності, джерел фінансування, витрат і до сягнень є пріоритетами для Фун дацій місцевих громад. Цим вони за войовують довіру не лише у донорів, але й у всієї громади, заради якої вони працюють. За статутом лише фундації повинні надавати річні фінансові та загальні звіти відповід ним міністерствам. Однак, багато благодійних організацій у Польщі щороку публікують річні звіти у формі брошур, повідомлень у пресі або на Інтернет сторінках.

Врядування у Фундаціях місцевих громад: Як можуть ФМГ представляти свої громади? Загальні збори членів це найвищий керівний орган асоціації. Контроль на комісія (ця назва не обов'язкова, але широко вживана) повинна здійснювати перевірку Ради прав ління або виконавчого органу. Члени Ради правління можуть не входити до складу Контрольної комісії. За гальні збори можуть утворити Раду опікунів ФМГ, надавши їй спеціальні повноваження, наприклад, для пе регляду грантових заявок. Зрештою, Рада правління приймає всі рішення щодо надання грантів, але ці рішен ня потім оцінюють Загальні збори. Рада правління та Контрольна комі сія можуть обиратися на певний термін. У фундаціях Рада правління приймає всі рішення (це єдиний обов'язковий орган врядування згід но із законодавством про фундації; інші органи є факультативними). Ус

Добра Воля №2 3, 2004

ДОВКОЛА тановчими документами визнача ються порядок проведення загаль них виборів, їхні обов'язки, повнова ження, а також порядок створення інших органів контрольних, ревізій них комісій та програмних відділів. Усі ці органи можуть обиратися на певний термін.

Залучення коштів Як фундації, так і асоціації можуть за лучати кошти на підтримку своєї ос новної діяльності. ФМГ можуть вико ристовувати різні дозволені законом методи. Польське законодавство регулює угоди з приватними й кор поративними донорами (угоди спонсорства, угоди з визначеною пожертвою, грантові угоди, догово ри щодо спільного виконання прог рам тощо). Польські ФМГ можуть от римувати гранти від місцевої влади як на місцевому, так і на районному рівні. Однак, Закон про державне фінансування накладає численні обмеження на грантові програми й підстави для надання грантів.

капіталу від депозитів або опе рацій з цінними паперами не обкладається прибутковим податком. Однак траплялися випадки, коли податківці тлу мачили закони, що регулюють приріст капіталу від операцій з цінними паперами, не на ко ристь благодійних організацій. Завдяки співпраці всього сек тору НУО парламент нещодав но схвалив новий Акт про суспільну користь. Згідно з Ак том, організації суспільної ко ристі можуть вкладати свої кошти в акції, облігації та інші фінансові інструменти без опо даткування інвестицій та при бутку за умови, що прибуток витрачається на суспільно ко рисну діяльність.

Грантові програми ФМГ Фундації та асоціації можуть надава ти фінансову підтримку іншим НУО, якщо це передбачено у статуті. Така підтримка може мати форму відкри тих грантових конкурсів (пасивна роль ФМГ) або ж активного пошуку партнерів для окремих проектів чи програм (активна роль). Фундації місцевих громад можуть надавати фінансові або "натуральні" гранти (обладнання, майно, права влас ності тощо).

Фундації місцевих громад (як юри дичні особи) можуть проводити гро мадські кампанії із залучення коштів, наприклад: аукціони, лотереї, вулич ний фандрейзинг, або давати доно рам спеціальні сертифікати на пра во зниження податку, видані відповід ним органом. Можна також органі зовувати благодійні вечори або інші Податкові стимули для події. ФМГ і донорів

Можливості створення ендавменту

Згідно із Законом про прибутковий податок з громадян та Законом про прибутковий податок з організацій, донори, які надають фінансову чи на туральну допомогу фундаціям або асоціаціям, що займаються окреми ми видами діяльності, визначеними законодавством (наприклад, освіта, культура, спорт, громадське здо ров'я, добробут, фахова й соціальна реінтеграція неповносправних), ма ють право на податкові пільги. Якщо пожертву дає приватна особа, сума пільги складає до 350 злотих від до ходу (незалежно від суми пожертви). Якщо жертвує фірма, ця сума скла дає 10% від доходу.

Згідно з польським законодавством, ендавмент це об'єднаний фонд фінансових активів, спрямованих на підтримку громадських ініціатив, за умови відстрочених фактичних вит рат. З метою зниження податку, до нору важливо мати підтвердження від одержувача коштів про викорис тання пожертвувань для діяльності, яка є об'єктом податкових пільг за законодавством. У цьому разі кошти донора не потрібно витрачати од разу для того, щоб донор міг отри мати зниження податку. Отже, фун дація отримувач може накопичува ти, заощаджувати та інвестувати Дохід фундацій або асоціацій, отри кошти ендавменту, не позбавляючи маний від зазначених сфер діяль ності, не обкладається корпоратив донора податкового стимулу. ним податком на прибуток. Інакше Зараз інвестиційні можливості ФМГ кажучи, якщо благодійна організація обмежені банківськими депозитами, займається лише благодійною діяль векселями державної скарбниці та ністю, вона взагалі не платитиме кор державними цінними паперами. За поративний податок на прибуток. Це польським законодавством приріст також стосується доходу від ко

Добра Воля №2 3, 2004

Члени мережі фондів громад Нові фонди громад

мерційної діяльності асоціацій або фундацій, якщо такий дохід повністю використовується для зазначених суспільно корисних сфер діяльності.

Завдання й проблеми лобіювання, що виникають пе ред польськими благодійними організаціями Чинне законодавство часто усклад нює діяльність ФМГ. Це відбувається на всіх етапах від написання стату ту й реєстрації до отримання коштів від місцевої влади, особливо від ор ганів місцевого самоврядування. Наприклад, немає узгодженого тлу мачення Закону про державне фі нансування, який регулює надання грантів місцевою владою бла годійним організаціям. Проблеми польських НУО включа ють також несприятливі положення, що регулюють стягнення ПДВ з нату ральних пожертвувань (дуже нез начні можливості звільнення від опо даткування), і високу плату за реє страцію. Створення сприятливого середови ща для місцевих благодійних ор ганізацій та Фундацій місцевих гро мад є надзвичайно важливим зав данням організацій підтримки, юри стів та юридичних об'єднань, що займаються захистом інтересів НУО. З англійської переклав Вадим Святненко РЦ "Гурт" Матеріал використано з ІнтернетEсайту http://www.filantropia.org.pl і надруковано з дозволу Академії розвитку філантропії в Польщі.

ВАША ДУМКА

АКТИВНІ ЛЮДИ ОСЬ ЩО НАЙВАЖЛИВІШЕ ДЛЯ ФОНДУ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ Томаш Шіманек, Академія розвитку філантропії у Польщі (Варшава, Польща) Інтерв’ю провела Тетяна Вахненко Ресурсний Центр “Гурт”, м. Київ.

Пане Томашу, коли у Польщі розпочали діяти Фонди місцевих громад?

Перший Фонд громад був заснова ний у 1998 році, хоча ідея створення виникла ще у 1995 році. Її генерато ром стали, в першу чергу, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), а також Європейський центр фундацій (European Foun dation Center). Академія розвитку філантропії в Польщі є поки що єди ною організацією, що допомогла заснувати перший Фонд громади. Таким чином, наша організація за родила цю ідею в Польщі. Крім того, ми співпрацюємо з іншими органі заціями такого ж профілю. Насьо годні ми маємо дванадцять діючих Фондів громад у Польщі, які утворю ють Національну мережу співпраці. Варто також додати, що зараз існує п'ять інших Фондів громад, які за реєстровані, фінансуються і функ ціонують, а також п'ять місцевих гро мад, які співпрацюють з Академією розвитку філантропії в Польщі для створення ще п'яти нових Фондів громад. Назву перші дванадцять міст, де засновано Фонди місцевих громад, і які найдовше є членами мережі: Ельблонг, Білгорай, Лєжайськ, Ніджі ца, Лідзбарк Вармінський, Ржешув, Рацібуж, Бистриця Клодська, Тома шув Мазовецький, Сокулка, Кєльце і Зелюв. Ще п'ять нових фондів гро мад розташовано в Щецінеку, Гол дапі, Пасленку, Червьонка Лєщини і Квідзин. Скажіть, будь;ласка, чому ідея Фондів громад прижилася в Польщі?

Відверто кажучи, на початку 1998 року вони не були популярними. Ця робота вимагала чимало праці та зусиль з нашого боку. Ми мали знай ти людей та переконати їх, що ця ідея справді запрацює, і перекона ти їх настільки, щоб вони виділили певні кошти для розвитку мережі. На

Ідея розповісти про діяльність Фондів місцевих громад у Польщі виникла під час зустрічі, де редакційна колегія і редакція журналу обговорювали наповнення журналу. Одразу хочу поділитися таємницею, що розмова з паном Томашем Шіманеком, заступником директора програм Академії розвитку філантропії у Польщі (Варшава), відбувалася в їхньому новому офісі. Старий будинок майже у центрі Варшави, жодної таблички з написом назв організацій, що у ньому знаходяться, дерев'яні перила і, як на Київ, зручні сходи. Обережно піднімаючись угору, натикаємося на білі двері з малесенькою наліпкою ; Akademia Rozwoju Filantropii w Polsce. Тиснемо на дзвінок і нам відчиняє приємна дівчина, яка радо запрошує нас у просторий передпокій. Ще приємнішим було знайомство з паном Томашем, невисоким кремезним чоловіком з щирою усмішкою і чорними пронизливими очима...Розмова потекла невимушено і природно. самому початку ми стикались тільки з проблемами. Найважче було зіб рати гроші на заснування ендав менту (пояснення слова див. у гло сарії; прим. ред). Було вирішено, що для заснування ендавменту легше знайти меценатів і залучити місцеву громаду, які дава тимуть на нього гроші. Але на само му початку люди не були готові виді ляти кошти на ендавмент, оскільки хотіли одразу бачити результат того, куди було вкладено їхні гроші. Тобто, для них звичніше було фінансувати грантові програми, стипендії та подібні речі, де результат був види мий одразу. Громадам, які погодилися на нашу пропозицію, довелося працювати за досить жорсткими правилами, оскільки ми дали їм тільки рік, щоб зібрати гроші на ендавмент. Нашою умовою було зібрати 25 тисяч до ларів на eндавмент, і лише після то го ми надамо їхній громаді ще 25 ти сяч. Фонди громад вважають, що без цих умов вони не були впевнені що збиратимуть кошти на ендав мент. Річ у тому, що вони повинні зі брати рівно 25 тисяч, бо якщо б вони спромоглися зібрати хоч на один пені менше, вони не змогли б отри мати суму, запропоновану Акаде мією, тобто нами. Саме ця фінансо ва підтримка, яка була надана гро мадським фундаціям, власне і до помогла їм започаткувати ендав

мент. Як наслідок, Фонди громад почали функціонувати, і ця ідея ста ла популярною в Польщі. Без сумніву, люди повинні мати приклад доброго функціонування Фондів громад, повинні бачити, як ця ідея працює, і як може працювати. А хто були ті люди, які мали збирати гроші на ендавмент?

Дайте но згадати. Для нас підбір людей не був експериментом, ос кільки ми розуміли, що ця програма не з легких, тому ми не могли залу чати людей без досвіду. Ми підби рали тих, хто мав досвід роботи з подібними речами. Перед засну вання Академії частина людей, яких ми залучили до проекту Фондів гро мад, працювали разом у грантовій програмі (це було перед 1998 ро ком), а також були залучені люди з Академії. Ми повністю дослідили те риторію третього сектору в Польщі, окрім того ми знали кілька десятків неурядових організацій, яким довіряли, і які могли здійснити цілі та ідею. Ми розіслали запрошення цим організаціям для участі у про екті, щоб розпочати заснування Фондів місцевих громад. Деякі з них не погодилися. Загалом, ми отри мали приблизно 17 анкет. Проект було спрямовано на досвідчені не урядові організації, проте одним з важливих елементів було те, щоб організації залучались до ідеї, до

Добра Воля №2 3, 2004

ВАША ДУМКА місцевої влади, місцевого бізнесу та ін. Чи пам'ятаєте Ви, про що йшлося у зап; рошенні? Досить цікаво дізнатись, як ви заохотили людей взяти участь у цьому проекті?

Скажу відверто, власне заохочення в листі не було. Це було окреме пи тання. Ми заохочували людей іншим способом, а не листом. Були теле фонні розмови з організаціями ще перед тим, як надіслати офіційний лист. Правду кажучи, все було зас новано на довірі, і, власне, заохо чення виросло на взаємній довірі між Академією і цими організаціями, оскільки обидві сторони довіряли одна одній. Організації чітко ро зуміли, що, якщо Томаш Шіманек пропонує взяти у чомусь участь, то це не може бути щось погане. Залучити людей зовсім не було лег ким завданням, оскільки через рік після збирання коштів з десяти ор ганізацій, відібраних для участі у проекті, залишилось тільки сім. Після того, як ми залишились з сімома ор ганізаціями, ми повинні були залуча ти до проекту нові. Таким чином, у перший рік діяльності проекту ми співпрацювали з 18 організаціями. Було проведено навчальні візити до Сполучених Штатів та Англії для того, щоб люди побачили, як працюють Фонди громад у цих країнах. Для на ших людей, які брали участь у проекті, такий досвід був неоціне ний. Перед навчальною поїздкою з ними проводились тренінги та лекції, оскільки дуже складно уявити собі щось таке, з чим ти ніколи не стикав ся. Тому для них було дуже важливо побачити, як це все працює в реа льності. У поїздці брало участь по 3 4 активних представники від грома ди. Це і члени організацій, представ ники місцевого бізнесу та владних структур, тобто, т.зв. мікс представ ників різних інституцій. Кожен з них вже знав про цю ідею і про те, чого вони хочуть досягти. Таким чином, ці люди мали можливість розповсю джували ідею Фондів громад у своєму середовищі. На Вашу думку, ендавмент ; це єдино можливий спосіб зібрати гроші для існу; вання Фонду громади чи, можливо, є інші шляхи для підтримки фонду?

Я думаю ні, оскільки, що стосуєть ся грошей, то існує два окремих джерела їхнього надходження. Пер ший ендавмент, тобто сума гро

Добра Воля №2 3, 2004

шей, яка кладеться на рахунок, і з яких фонд отримує гроші у вигляді відсотків, при цьому не маючи пра ва користуватись усією сумою. Інший оскільки Фонд громади мо же мати ресурс, який вони витрача ють на грантові програми та стипен дії. В середньому, враховуючи те, що в кожному фонді своя ситуація, третина грошей надходить від міс цевої влади, третина від бізнесових установ, і третина надходить від ін ших джерел, в основному від жерт водавців та від різних фундацій та організацій, що працюють в гло бальних інтернаціональних масш табах. Польське законодавство якимось чи; ном допомагає розвиткові Фондів громад?

Така інституція не згадується в Поль ському законодавстві, на відміну від американського. Наші Фонди громад зареєстровані як асоціації, а не як фонди. Одним з основних обмежень було вкладан ня грошей для накопичення ендав менту. Мається на увазі деякі легітимні (законодавчі) обмеження щодо вкладання цих грошей. Польське законодавство не перед бачило таку ситуацію чи подібну інституцію з ендавментом. Звичай но, це було інтерпретовано як таке, що не заборонене, але й не дозво лене. Проте, на прикладі різних ор ганізацій, ми знаємо, що взагалі інвестувати гроші заборонено. Але Закон про податок у Польщі регу лює звільнення від податку, якщо ор ганізація витрачає кошти на статут ну діяльність. Тобто, якщо організа ція показує, що вона витрачає гро ші на діяльність, передбачену стату том, вона звільняється від податку. Як я вже казав, кожна організація має певні цілі. Коли вона отримує гроші з інвестицій, вони повинні бути витрачені тільки на ці цілі, ні на що інше. Якщо податкова інспекція зау важить купування урядових обліга цій чи подібних речей, які не є ціля ми фондів чи асоціацій, то приму сить сплатити податок. Був тільки єдиний шлях інвестувати гроші це класти гроші на довгостроковий де позит у банк. Проте ми домоглися свого і в цьому ми вбачаємо наш ве ликий успіх, оскільки раніше будь яка організація повинна була підтримувати будь які легальні зміни в праві. В січні 2004 року набрав чинності закон, що дозволяє інвес тувати гроші в облігації.

Томаш Шіманек,

заступник директора програм Академії розвитку філантропії в Польщі

На які напрямки діяльності витрачають свої ресурси Фонди громад ?

Це залежить від рішення місцевої громади, але переважно ресурси йдуть на навчання, здоров'я, куль турну діяльність. Приблизно 70% від усього фінансування витрачається на реалізацію молодіжних прог рам. Думаю, людям в Україні цікаво почути, як Ви заохочуєте державу та бізнес співпрацювати з Фондами громад?

Що стосується бізнесу, то деякі з них просто хочуть жертвувати гроші. Для деяких це спосіб маркетингу та підвищення іміджу їхньої компанії. Для інших це намагання прирівня тися до тих компаній, що вже нада ли кошти на благодійну діяльність. Тепер про приватних жертводавців, які надають гроші від себе, а не від компанії. Повертаючись до ендав менту, хочу зауважити, що він скла дається з різних частин, і однією з цих частин, для прикладу, може бу ти внесок від Томаша Шіманека. Як що він відчуває, що не зробив нічого хорошого в своєму житті, єдине, що він може зробити це вкласти гроші для створення ендавменту, гроші з якого використовуватимуться на на дання, приміром, двох стипендій, тобто вони будуть використані з ко ристю. Саме це ми можемо зали шити після себе. Що ж до місцевої

ДОВКОЛА влади, то Фонди громад є тільки до датковим елементом до тих дій, які вони повинні запроваджувати згідно з багатьма правилами і, тим більше, коли йдеться про їхній імідж і про підтримку важливих для громади ре чей. З погляду жертводавця, то його головною мотивацією на підтримку Фондів громад є те, коли його вне сок відповідає внескові Фонду гро мади. Отже, Ви започаткували процес роботи фондів, але чим займається Ваша організація сьогодні?

В основному ми збираємо будь який досвід, що стосується усього процесу побудови Фондів громад. Ми ділимося своїм знанням про фінансування Фондів громад з міс цевими організаціями, які зацікав лені в заснуванні подібного фонду у себе. Також ми розповсюджуємо ці ідеї і розширюємо мережу на національному і міжнародному рів нях. Важливим є також те, що наша організація допомагає вже діючим Фондам громад знаходити жертво давців, які працюють на національ ному рівні, таким чином розширюва ти зв'язки і підтримувати цілу мережу Фондів громад у Польщі.

ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ ГРОМАДСЬКІ ФУНДАЦІЇ Д;р Орест Цап, Манітобський університет, Канада Переклав з англійської Г. Кравчук

Ця стаття мала на меті познайомити вас з концепцією громадської фундації і допомогти вам зрозуміти важливість цієї ідеї на основі кількох прикладів, а також показати ту важливу позитивну роль, яку вона відіграє навіть у нас ; поза межами Батьківщини Шевченка.

На Вашу думку, чи відрізняються польські Фонди громад від англійських чи американських?

Нелегка справа будувати молоду державу, виховувати нове покоління українців, яке підняло б Україну на новий глобально ринковий, техно логічний рівень. Сьогодні Україна в соціальному та економічному ас пекті переживає важкі часи, адже щодня з'являються нові труднощі, пов'язані з різноманітними сфера ми життя. Сама душа громади є під загрозою. Спостерігається по дальший занепад у традиційному стилі життя: зменшення кількості членів сім'ї, вимушені пошуки робо ти поза межами держави, без робіття тощо. Важливо відзначити, що вищезгадані протиріччя мають місце і в північноамериканському способі життя (можливо, на трохи іншому рівні), але над розв'язанням цих проблем ведеться постійна ро бота.

По перше, вони мають менше гро шей для своєї діяльності. Але що стосується ендавменту, то, можли во, загальна сума для фондів у Польщі не є такою важливою на да ний момент, важливим є факт само го його існування. Це можливість для Фонду громади почувати себе захи щеним і стабільним, він завойовує довіру в людей у громаді. По друге, той факт, що в США головним зав данням Фондів громад є збирання грошей і їхній розподіл, то у Польщі є щось важливіше це залучення лю дей (членів громади), заохочення їх генерувати нові ідеї і нові проекти, які вони б хотіли втілювати в життя. Дуже часто в Польщі трапляється така ситуація, що якщо в тебе є гроші, то їх нема кому дати, оскільки люди поняття не мають, що з ними робити. В першу чергу, це ак тивізація людей для створення ідей, а вже потім їхня фінансова під тримка.

Головне питанням насьогодні як стабілізувати (або започаткувати) інфраструктуру, що могла б стри мати занепад громадської ідентич ності, що заклала б основу забез печення на ближчу і подальшу перспективу. В історії є багато прикладів такого закладання фун даменту філантропії, які значно зба гатили наше суспільство. Князь Во лодимир Великий збудував величаві церкви на українських землях. Од на з відомих церков у Києві нази вається Десятинною, на утримання якої він призначив одну десяту час тину зі своїх прибутків. Цей приклад наслідував князь Ярослав Мудрий, Митрополит Петро Могила, Гетьман Іван Мазепа. За часів Мазепи освіта та культура на Україні зазна ли значного відродження. За свої власні кошти він відновлював та бу дував церкви, монастирі, збільшив кількість будівель Києво Могилянсь кої Академії і фінансово підтриму вав школи, лікарні, друкарні.

Нашим предкам давалося це не легко. Але не забуваймо, що навіть Фенікси народжуються з попели ща. Пам'ятаймо також і слова Гри горія Сковороди, українського фі лософа та вчителя: "Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами". Сьогоднішньому поколін ню молодої держави припадає честь посіяти це зерно зерно Гро мадської фундації. Зразки Громадських фундацій змо жуть не тільки допомогти зміцнити демократію, але і дати можливість розвиватися харитативним прагнен ням людей у тій чи іншій громаді, і навіть як заповнити прогалини, зали шені урядом, який є не в силі, не в змозі, або просто не має бажання і зацікавлення в порушенні цього пи тання. Цей короткий "діагноз" ситуації виг лядає дещо песимістично, але май те на увазі, що ми в Північній Америці розуміємо слово "песиміст" трошки інакше, ніж його звикли сприймати: це є оптиміст з великим досвідом. Заснування Громадських фундацій це альтернатива, яку варто спробу вати.

Що таке Громадська фундація Громадська фундація це філант ропічна організація, діяльність якої спрямована на сприяння розвитку і професійному адмініструванню тривалих капітальних фондів та по жертв. Гроші на гранти можна брати лише з інвестицій. Громадська фун дація це зареєстрована непри буткова, звільнена від податків ор ганізація. Керує нею демократично обрана Рада. Ця організація щоріч но звітує перед Федеральним офі сом з оподаткування і не може конт ролюватися Урядом на жодному рівні у прямому чи непрямому відно шенні.

Добра Воля №2 3, 2004

ДОВКОЛА Потенційна користь від Гро мадських фундацій полягає в тому, що вони:

¨ ¨ ¨ ¨

Забезпечують приплив доб ровільних пожертв у постійний (довічний) прибуток до тривало го капітального фонду. З часом цей тривалий капітальний фонд автоматично зростає і помно жує свій вклад. Дають можливість членам гро мади отримувати субсидії на різноманітні цілі. Залишають назавжди в житті гро мади ім'я жертводавця і його спадщину. Сприяють розвитку здорового духу в громаді і створюють пози тивну атмосферу. Забезпечують жертводавцям часткове звільнення від оподат кування і заохочують інших наслідувати приклад жертво давців. Забезпечують вирішення місце вих потреб і виконують бажання жертводавців. Дають можливість людям спіль них інтересів зібратися за одним столом. Надають різноманітні субсидії і приймають різні пожертви і дари (у різних формах). Керують фінансами та інвес тиціями професійні кваліфіковані особи.

Досвід США та його вплив Першою американською громадсь кою фундацією була Клівлендська фундація, яку заснував у 1914 році в м. Клівленд (Cleveland) штат Огайо власник банку Фредерік Ґофф (Frederick Goff). Мережа громадських фундацій (The Community Foundation Network) вка зує, що від 1914 року понад 650 но вих доброчинних установ було зас новано в США. Зараз у світі нарахо вується понад 1100 Громадських фундацій, у більше, ніж 35 державах. Серед них Канада, Німеччина, Італія, Польща, Південна Африка, Мексика. Приватна фундація, така, як The Charles Stewart Mott Foun dation (Фонд Чарльза Стюарта Мот та), допомогла багатьом країнам заснувати громадські фундації і підтримувала їх фінансово. Прикла дом такої установи, що отримала фінансову допомогу від Фонду Чарльза Стюарта Мотта з метою

Добра Воля №2 3, 2004

сприяння розвитку громадської фун дації в державі, є Академія розвитку філантропії в Польщі (The Academy for the Development of Philanthropy), заснована в 1998 році. Одним з факторів, що в певною мірою посприяв розвитку і збільшен ню громадських організацій у США, був закон від 1969 року "Про рефор ми в американській системі оподат кування" (The 1969 US Tax Reform Act), який вніс деякі обмеження що до приватних фундацій.

З досвіду Манітоби, Канада На сьогоднішній день в Канаді нара ховується 130 громадських фун дацій, що мають 1,6 мільйонів до ларів прибутку у своїх громадах і розподілили понад 80 мільйонів до ларів у субсидіях у 2002 році. Вінніпеґська фундація була заснова на в 1921 році і є найстарішою і дру гою найбільшою громадською фун дацією в Канаді. З часу свого засну вання фундація віддала назад гро маді у різних формах субсидій на суму понад 125 мільйонів доларів. Насьогодні до складу фундації вхо дить більше 1500 основних фондів, що призначені для потреб громади в різних сферах суспільного життя мистецтво, культура, освіта, історич на спадщина, охорона здоров'я, суспільна служба, розваги, навко лишнє середовище... У Манітобі проживає понад 1 мільйон людей, але ця провінція має найбільшу кількість громадських фундацій на таку кількість населен ня. Люди зрозуміли важливість і потребу в громадських фундаціях, і з 1993 року за допомогою The Tho mas Sill Foundation Іnc. завершили проект, метою якого було допомогти заснувати громадські фундації поза межами великих міст і громад, що проживають на півночі Канади. Сьо годні можна нарахувати вже 30 та ких фундацій.

Канадська фундація Українського вільного університету (УВУ) Ця установа була заснована у 1979 році як неприбуткова інституція, то му всі пожертви і членські внески не є оподатковані. Завдання і цілі цієї фундації:

сприяти поширенню інтересів українців у Канаді;

¨ ¨

сприяти збереженню українсь кої національної свідомості та ідентичності; забезпечити подальший розви ток української науки.

Головна мета цієї фундації заохочу вати навчатися в УВУ і спонукати всіх зацікавлених фінансово підтримува ти УВУ. Головне бюро і Рада дирек торів Канадської фундації УВУ зна ходяться у Вінніпезі, Манітоба. Українська канадська фундація ім. Тараса Шевченка перлина гро мадського життя Північної Америки. Ця перша неприбуткова громадсь ка фундація була заснована 22 лип ня 1963 року. Як і чому це посіяне в 1963 році зер но почало давати такий багатий урожай на чужій, а тепер вже і своїй землі (другій нашій Батьківщині)? У 1961 році українська канадська громада під патронатом тодішнього Комітету українців Канади почала збирати кошти на спорудження пам'ятника Тарасові Шевченку в м.Вінніпеґ на площі Манітобської За конодавчої Палати. Люди жертвува ли від душі. І сталося так, що зібрали на 30 тисяч доларів більше, ніж потрібно було для здійснення проек ту. Тоді Комітет українців Канади схвалив резолюцію щодо вкладення цієї суми грошей в основний за реєстрований фонд, який зараз на зивається "Українська канадська фундація ім. Т.Шевченка". За 40 років свого існування фундація вклала в інвестиції понад 6,7 мільйонів доларів капіталу і щорічно тепер виділяє понад 280 тисяч до ларів на розвиток української гро мади в Канаді й на різні українсько канадські культурні проекти. Ця фун дація завдяки своїм субсидіям підтримує широке коло установ і осіб, а також газети/часописи, філь ми/відео, досліди, стипендії, музичні записи, семінари, конференції, кон церти, фестивалі, музеї, культурні центри тощо.

Як жертвують на Шевченківську фундацію Фундація має свій Інвестиційний комітет, до якого належать про фесійні особи, які звітуються перед Радою директорів. Кожен може звернутися до них за порадою. Да вати пожертвування можна в різних формах: пам'ятні пожертви, призна чені фонди, готівка або нерухоме

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД майно, спадок ще за життя, заповіт і спадок, страхування. Нещодавно фундація створила то вариство "Кобзар", завданням якого є відзначити і висловити слова подя ки тим, хто включив, або має намір включити Шевченківську фундацію у свій заповіт.

Літературна премія Кобзаря Надаючи цю премію, Шевченківсь ка фундація в такий спосіб відзна чає вагомий внесок у канадську літературу художніх творів, в яких ав тори відображають українську ка надську тематику. Цим жестом Шев ченківська фундація підносить ук раїнське ім'я і образ України на національну літературну арену. Розмір цієї премії становить 25 тисяч канадійських доларів. Крім того, фундація пропонує свої професійні послуги щодо фінансів іншим ук

раїнським канадським установам. Головний будинок Шевченківської фундації знаходиться у Вінніпезі, Манітоба.

Доктор Орест Цап працював як дослідник у Національному центрі досліджень у фахових технічних нау; ках (National Center for Research in Vocational;Technical Education, Ohio State University). Протягом усього періоду роботи постійно працював над складанням планів;пропозицій з метою отримання субсидій від різних установ, у тому числі і фундацій. У 1997 році на запрошення Міжнарод; ного благодійного фонду Відроджен; ня Києво;Могилянської академії він провів семінар на тему: "Менеджмент проектів в освіті" Також було проведе; но семінар у Львові на факультеті архітектури при Державному універ;

ситеті "Львівська політехніка". Зараз проводить семінари на тему: "Як от; римувати субсидії та керувати про; ектами в освіті" при Манітобському Університеті.

Перелік Інтернет;сайтів, використа; них при підготовці статті:

http://www.mott.org http://fdcenter.org./cleveland/ http://www.shevchenkofoundation.com http://www.thomassillfoundation.com/comE munity.html http://wpgfdn.org/about.php http://www.notaries.bc.ca/scrivpdf/12_3_4 .pdf http://www.communityfoundations.org.uk/a bout_community_foundations/general Адреса Канадської Фундації УВУ: 310 Leila Ave. Winnipeg, Manitoba Canada, R2V 1L8 Tel.:(204) 582E7506

ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У РЕАЛІЯХ БУКОВИНСЬКОГО ЖИТТЯ Анастасія Анохіна, Об'єднання громадян "Народна допомога"

м. Чернівці Поняття "Фонди місцевих громад" залишається, принаймні, для Буковинської області скоріше абстрактним формулюванням, аніж реально діючою структурою. Вважаю зайвим створювати компіляцію з наявних в Україні точок зору з цього приводу. Загалом, майже всі погоджуються, що механізм діяльності такого фонду ще невиз; начений ані на практиці, ані на законодавчому рівні. Метою існування такого фонду є захист та підтримка гро; мадських ініціатив, розбудова, власне, громади та чіткість і прозорість діяльності, яка, нарешті, має допомогти громаді (а також представникам влади, ЗМІ та інших структур) довіряти громадським організаціям. Що стосується міста Чернівці, то єдиним представником третього сектору, який зробив крок у набли женні до “Community Foundation” (Фонду громади) є Наглядова рада Центру соціального інвестування Чернівецької міської громадської спілки "Буковинська партнерська агенція", яка, згідно з Положенням про діяльність Наглядової ради, виз начила своєю метою сприяння ви; рішенню соціальних проблем (або досягненню стабільного покращен; ня стану цих проблем) територіаль; них громад міста Чернівці та Чер; нівецької області та забезпечення відкритості й прозорості діяльності Центру соціального інвестування Чернівецької міської громадської спілки "Буковинська партнерська агенція".

Завданнями Ради є: участь у визначенні пріоритет них проблем міста Чернівці, Чернівецької області, окремих її громад, адміністративно територіальних одиниць та мікрорегіонів, що вирішуються шляхом використання меха нізмів соціального інвестування; організація та проведення кон курсів у рамках впровадження механізмів соціального інвесту вання; розвиток механізмів залучення та прозорого розподілу коштів, матеріально технічних ресурсів для підтримки регіональних не державних неприбуткових гро мадських організацій, що здійснюють свою діяльність у

сфері надання соціальних послуг, координацію зусиль влади, підприємництва, гро мадських організацій та за собів масової інформації для просування і лобіювання ме ханізмів соціального інвесту вання. Наразі важко говорити про ефек тивність результатів діяльності цього утворення, оскільки час його існу вання є занадто коротким. Але згідно з теоретичним обґрунтуван ням Володимира Зав'ялова, дирек тора громадської спілки "Буко винська партнерська агенція" та Арсенія Анциперова, голови гро мадської спілки "Буковинська парт нерська агенція", "...громада є товаE

ром. Специфічним товаром. Товаром Добра Воля №2 3, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД не у звиклому для нашого розуміння сенсі. Нехай це буде свого роду соціальний чи суспільний, але все ж тоE вар. І тоді ми виходимо на головний посил нашої концепції. Вона полягає у тому, що, розглядаючи сукупність гроE мад як ринок громад, головним завE данням інституцій громади (влада, бізнес, неурядові організації) стає завE дання "продати громаду". "Продати" у розумінні "подати" свою громаду свіE тові (чи то ринку), як найпривабливіше місце, де можна успішно інвестувати, вести бізнес, пристойно жити й відпоE чивати у гармонії з навколишнім сереE довищем". Отже, як бачимо, головним завдан ням громади вбачається її само окупність, усвідомлення громадою своєї самоцінності та успішне вико ристання вже наявних ресурсів. Розглядаючи громаду як своєрідний товар, керівники "Буковинської парт нерської агенції" пропонують "...засE

тосувати до цього суспільного товару наукові та практичні підходи сучасної економічної теорії й практики. ГроE мадіEтовару треба створити свій оригінальний "бренд", який має базуE ватись на місцевих ресурсах, екоE логічних, етнічних особливостях, істоE рикоEкультурних традиціях. ГромадуE товар варто позиціонувати та активно просувати на ринок, де її споживачами є потенційні внутрішні та зовнішні інвестори, центральні та регіональні органи влади, політики, засоби масоE вої інформацій, користувачі її реE сурсів, зокрема туристи, інші цільові групи. ГромадуEтовар треба супроE воджувати активною PREстратегією, що є необхідною складовою сталого розE витку. Тоді цей "товар" зможе мати поE пит як на регіональному, національноE му, так і міжнародному рівнях, або, як ми домовилися це називати E ринках. Безумовно, найбільший зиск з цього отримає сама громада та її члени". Та ка концепція розвитку та зміцнення громади насправді базується на до сить простому постулаті: кожна гро мада має свої оригінальні характе ристики, які, при вмілому висвітленні, можуть зробити її привабливою для інших. Що ж д бізнесових структур, то саме тут, як не дивно, ми маємо приклад реальної роботи фонду імені І. Кіби ча, який дуже умовно, але все ж таки можна назвати фондом територіаль ної (місцевої) громади м. Чернівці.

Добра Воля №2 3, 2004

Невелика передмова щодо причин виникнення фонду. Усім відомо, що право на життя є задекларованим у Конституції України гарантією гро мадянина. Безумовним фактом та кож є те, що головною фізіологічною умовою нормального функціонуван ня людського організму є повноцінне харчування. Сьогодні громадяни на шої держави майже не стикаються з поняттям дефіциту, тому при більш менш постійному доході, людина мо же собі дозволити купувати якісні продукти вітчизняного або закордон ного виробника і не стояти при цьо му в довгих чергах. Але, доводиться визнати, що в нашому суспільстві є такі верстви населення, які не тільки не отримують харчування, необ хідного для задоволення основних потреб організму, але й, більше того, перебувають за тією межею бідно сті, коли наявність на щоденному столі навіть найдешевших молочних та м'ясних продуктів була і зали шається мрією. Отже, обласний благодійний фонд імені Кібича, заснований 3 листопа да 2002 року, був створений саме з метою забезпечення основних люд ських прав. Засновник фонду, Ігор Степанович Кібич (депутат Чернівец ької обласної ради), вважає, що кожна людина повинна мати мож ливість споживати нормальну їжу, і ковбаса не має бути дефіцитним продуктом навіть для найменш за безпечених громадян. Тієї ж думки дотримувались ще дев'ять громадян міста Чернівці, які вирішили об'єдна ти свої зусилля та матеріальні мож ливості з метою надання благодійної допомоги таким цільовим групам, як багатодітні сім'ї та інваліди. Головою фонду став депутат Чернівецької міської ради Василь Степанович Дутчак. Фактично, благодійний фонд розпо чав свою роботу з лютого 2003 року. Основний вид діяльності фонду це організація в мережі гастрономів "Колос" пільгових відділів, де члени багатодітних сімей та інваліди мо жуть купувати ковбасні вироби, мо лочні продукти та рибні консерви зі знижкою від 30 до 50%. Таким чином, основні продукти харчування на решті стали доступними для сімей, яким раніше доводилось обмежува ти себе в усьому. До представників цільової групи належать діти інва ліди, інваліди дитинства, інваліди Аф ганістану, інваліди за віком та діти з великих сімей, які дуже часто є не

повними, і тому малозабезпе ченими. Фінансування фонду здійс нюється завдяки матеріальним внескам членів організації та бла годійним пожертвам працівникам МПЗ "Колос. Чернівецькі ковбаси". Насьогодні послугами фонду вже користуються 5000 громадян міста. Протягом наступних двох місяців планується збільшення кола корис тувачів ще на дві тисячі осіб. Ор ганізатори фонду розуміють, що пот реба у повноцінному харчуванні є набагато більшою, тому, в майбут ньому, будемо сподіватися, послу гами фонду зможуть скористатися і ветерани війни. Фонд тісно співпрацює з такими неурядовими організаціями, як "Діти інваліди", "Надія в майбутнє" (ор ганізація жінок інвалідів), Чернівець кий міський центр соціального та медичного обслуговування пенсіо нерів та одиноких непрацездатних громадян "Турбота", Комітет бага тодітних матерів, УТОС, УТОГ та інші. Представники організацій займа ються оформленням документів сво їх членів для отримання пластикової картки, яка дає право купувати про дукти у пільговому відділі. Оскільки такі відділи є в кожному гастрономі мережі "Колос", це знач но спрощує процес придбання продуктів для користувачів, оскільки в основному це люди з обмежени ми можливостями руху, яким важко було б добиратися в інший кінець міста або стояти в черзі. Діяльність фонду є дуже популярною серед користувачів, які тепер можуть доз волити собі купувати та споживати продукти, які раніше для них були делікатесними. Звичайно, цей приклад не претен дує на повну відповідність умовам існування Фонду місцевої громади. Передусім тому, що члени громади можуть користуватися запропоно ваними послугами тільки до того мо менту, поки організатори та члени фонду вважатимуть за потрібне під тримувати його діяльність власними фінансовими внесками. З іншого бо ку, з розмови із заступником голови фонду, Сильвою Олексіївною Рих лицькою, стало відомо, що фонд не збирається припиняти своє існуван ня навіть, зважаючи на останні події із вибухом у Центральному гастро номі мережі “Колос”, який завдав чималих матеріальних збитків адмі ністрації МПЗ "Колос".

ДО ВАШОГО ВІДОМА

ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДІВ РОЗВИТКУ ГРОМАД В УКРАЇНІ Олександр Винников, Проект "Мережа громадянської дії в Україні" (ISC/UCAN) м. Київ

Як часто трапляється, "модні" форми чи гасла здобувають чимало прихиль; ників незалежно від реального стану справ. Так, чимало благодійних і гро; мадських організацій реєструються в Україні і рекламують себе під наз; вою "фонд", але насправді не мають постійного власного капіталу і навіть не прагнуть залучити його в майбутньому. У випадку з Фондами розвитку гро; мад (community foundations ; англ.) така ж тенденція може проявитися ду; же чітко вже найближчими роками, якщо не вдасться підтримати широкий громадський діалог щодо очікувань від таких фондів і чітких критеріїв та умов їхнього фінансування. У цій статті я хотів би звернути увагу не на теоретичний та порівняльний аналіз фондів “у нас” та “у них”. Справа полягає як раз у тому, що прак тичні – і чималі пере ваги – Фондів розвит ку громад (ФРГ) ще дуже мало усвідом люються серед ак тивістів неприбутко вих організацій і загалом серед громадського руху в Україні. Першою і чи не основною перева гою ФРГ є їхня подібність до акціо нерних товариств, які, за оцінками деяких науковців, надали сучасній цивілізації не менший поштовх, ніж паровий двигун та електрика. Адже у фондах майже не існує такої проблеми, як “надто малі суми” внесків чи капіталу. Саме фонди дозволяють акумулювати відносно невеликі, але численні внески з різних джерел у значні суми, дос татні для виконання довгострокових проектів з ефектом, недосяжним для окремих інвесторів. Водночас, усі ризики також поділяються між значною кількістю благодійників. До того ж треба наголосити на то му, що ці внески можна надавати у зручній для інвесторів формі та у зручний час, що дуже складно ро бити в приватних фондах. З цього логічно випливає друга пе ревага ФРГ орієнтація на довгост рокові цілі та формування постій ного капіталу. Більшість успішних

фондів створює ендавменти – ос новний капітал, проценти на який витрачають на благодійність, або співпрацюють з приватними ендав ментами. Це дає додаткову пере вагу для розвитку громади у разі, як що основна сума капіталу працює в межах громади для кредитування місцевого бізнесу чи споживачів. Крім того, невеликі внески завдяки ендавментам працюватимуть на громаду навіть після смерті приват ного донора чи ліквідації якогось підприємства. Третьою перевагою є те, що Фонди розвитку громад, щоб залучати ка пітал, змушені діяти прозоріше за приватні фонди і забезпечувати реальну участь соціальних інвес торів у визначенні пріоритетів щодо підвищення якості життя в громаді та її інвестиційної привабливості. Для цього створюють іменні ендав менти та інші спеціальні рахунки, або укладають спеціальні контрак ти з приватними інвесторами (про які мова піде далі), а також застосо вують різноманітні заходи гро мадської участі (слухання, збори, опитування тощо), залучають зов нішніх експертів. Виконання ФРГ функцій з експерти зи, моніторингу та інших послуг, пов’язаних з підготовкою та вико нанням проектів, та законодавчі ви моги щодо звітності перед бла годійниками і державними органа ми також надає невеликим інвесто рам значні переваги і скорочує їхні витрати. Наприклад, дрібні чи се редні підприємства, як правило, не мають ані коштів, ані технічних і кад рових ресурсів, щоб професійно оцінювати заявки про надання до

помоги та контролювати виконання окремих проектів у рамках приват них фондів чи програм. Тим більше це стосується індивідуальних до норів. Фонди розвитку громад бе руть ці обов’язки на себе. Важливою перевагою є те, що Фон ди розвитку громад не обстоюють інтереси окремих груп чи осіб – йдеться про довгостроковий розви ток певної території у напрямах, виз начених за участю представників громади в цілому. Це дозволяє уни кати політизації рішень, хоча часто виникає спокуса спрямувати діяль ність ФРГ на звичні програми “за хисту” чи “підтримки” молоді, жінок, пенсіонерів чи інших соціальних груп. Треба вчасно порушувати пи тання: а що ці програми змінять у житті громади в цілому? Так, ремонт міських вулиць дає блага всім меш канцям і може привабити інвесторів, а на користь вузько групових проек тів треба буде шукати додаткові ар гументи. Нарешті, останні зміни в українсько му законодавстві дозволяють поси лити контроль інвесторів за цільо вим використанням внесків у фон ди. Тепер приватні інвестори можуть вимагати повернення своїх внесків чи відшкодування збитків у разі по рушення умов використання коштів та іншого майна, переданих згідно з договорами пожертви (ст. 717 730 Цивільного кодексу). При чому юри дичні особи можуть укладати дого вори пожертви незалежно від того, чи зазначено таке право в їхніх уста новчих документах. Пожертва надається у формі коштів (у т.ч. валютних цінностей) чи цінних

Добра Воля №2 3, 2004

ДО ВАШОГО ВІДОМА паперів для досягнення фондом певної та обумовленої в договорі цілі. Донор та його правонаступни ки мають право контролювати цільо ве використання пожертви та вима гати розірвання договору пожертви у разі нецільового використання коштів чи майна. Це право діє протя гом одного року з моменту, коли до нор дізнався, або мав дізнатися про такі порушення, що виглядає дос татньою правовою гарантією. На відміну від простого договору дару вання чи дарування на користь третіх осіб, пожертви не пов’язані з певними набувачами допомоги і дозволяють гнучко розпоряджатися коштами. А якщо цільове викорис тання стає неможливим з причин, непередбачених на момент укла дення договору, то використання пожертви на інші цілі можливе лише за згоди власне донора (але не йо го правонаступників) або компе тентного суду. Крім того, можна пожертвувати фон ду і майбутні майнові права (як от суму процентів за певний період, а не основний капітал приватного ен давменту), або обумовити пожертву настанням певної дати чи події. Можна, скажімо, застерегти, що ФРГ одержить право на проценти з приватного ендавменту в 1,000 грн. лише після підтвердження надход жень з інших джерел суми в розмірі 1.500 грн. за визначений у договорі період.

Організаційно правові форми та їхні особливості Організаційно правова форма та внутрішня організація Фондів розвит ку громад поки що не регулюється в Україні спеціальними законами. То му до ФРГ треба застосовувати норми спеціальних законів про ок ремі види юридичних осіб, які мо жуть одержати статус неприбутко вих і самоврядних організацій. Закон про благодійні організації фактично не розрізняє благодійні фонди та установи з членськими ор ганізаціями. По суті, це дозволяє ФРГ діяти і як благодійним організа ціям з кодом ознаки неприбутковос ті 0005, і громадським організаціям з кодом 0006. Проте, в чинному зако нодавстві дуже непослідовно вре гульовано право юридичних осіб бути засновниками або членами громадських організацій, тому бла

Добра Воля №2 3, 2004

годійний фонд насьогодні є кра щою альтернативою. З 2004 року ФРГ можуть ство рюватися і зі статусом непід приємницьких установ (ст. 80 107 Цивільного кодексу). І благодійні організації, і непід приємницькі установи повин ні мати Наглядові ради, членів яких призначають засновники організацій. Але засновники благодійних організацій мають право управляти ними са мостійно, а засновникам непід приємницьких установ це заборо нено. Щоправда, в Реєстрі неприбуткових організацій для непідприємницьких установ наразі не передбачено ок ремих кодів ознаки неприбутко вості. Тому важко прогнозувати, чи можуть ці установи одержати най ближчим часом такі коди, за винят ком коду 0011, який за законом мо жуть мати всі юридичні особи без мети отримання і розподілу прибут ку.

Джерела доходів та оподаткування Ці питання, як правило, взаємо пов’язані у неприбуткових ор ганізаціях, які лише зрідка надають платні послуги безпосередньо. То му важливо чітко зазначити в уста новчих документах ФРГ такі джере ла доходів, які дозволяють одержати ознаку неприбутковості та якомога сприятливіший статус платника по датків.

Зараз організації з кодами ознаки непE рибутковості 0005 та 0006 мають пільги з податку на прибуток на такі виE ди доходів: безповоротна фінансова допомога, безплатно одержані то вари і послуги; субсидії з державно го і місцевого бюджетів та держав них цільових фондів; благодійна до помога від нерезидентів (у т.ч. гу манітарна та міжнародна технічна допомога); пасивні доходи (про центи, дивіденди, страховки і роялті); доходи від основної діяльно сті, зокрема, від надання бла годійної допомоги, освітніх та прос вітніх послуг. Установи з кодом 0011 матимуть пільги з тих самих видів доходів, крім безповоротної фінансової допомо ги від резидентів, а платні послуги в рамках основної діяльності зможуть

надавати лише своїм засновникам і членам. Значним ускладненням ді яльності таких організацій може ста ти те, що з 2003 року лише на них по ширюється оподаткування нероз поділеного прибутку, тобто 75% звільненого від податку доходу вони мають витратити на свою статутну діяльність до 1 квітня наступного ро ку. Втім, ці відміни мають відносно не велике значення через те, що уп равляти ендавментами чи процен тами по них ФРГ можуть і на підставі цивільно правових договорів дору чення. Дарування валютних цінностей на суму понад 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (станом на 1 березня 2004 року становить 850 грн.), нерухомого майна, транс портних засобів тощо підлягає но таріальному посвідченню зі спла тою відповідного державного мита. Спрощені процедури дарування національної валюти та інших видів майна мали б стимулювати віднос но невеликі внески в ФРГ: будь які су ми, одержані від приватних осіб на підставі квитанції поштового перека зу, банківського доручення чи при буткового касового ордеру, буде визнано саме безповоротною до помогою незалежно від наявності письмового договору. Але безпово ротність як така не забезпечує тако го належного контролю за цільовим використанням коштів, який перед бачають договори пожертви. Це є дуже важливим, оскільки спе ціальне законодавство про фонди наразі відсутнє, і більшість обме жень та умов їхньої діяльності по винні встановлюватися в установчих документах ФРГ та їхніх договорах з приватними інвесторами.

ДИВИСЬ

СТРАУС ТЕЖ ПТИЦЯ, АБО НОВІ СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА Яна Деменко, м. Київ

Це тендітне створіння, яке люб'язно погодилося позувати нашій камері, зветься "страус". Скажу Вам більше, не якийсь там австралійський страус, а наш місцевий, український. Рідною оселею для нього стала одна з Білоцерківських ферм, власники якої мають великі надії на "безтурботне життя" його одноплемінників. Але мушу Вас розчарувати, у цій статті мова піде не про нього, а про ще одну дивину для нашої країни ; Фонди місцевих громад. Спеціально для читачів "Доброї Волі" роблю спробу проаналізувати перспективи та передумови впровадження цієї технології в сільській місцевості.

Як це не сумно визнавати, але ук раїнське село перебуває у стані занепаду. Дозволю собі такий жарт, але ж будь який "ндо шник" знайде тут для себе "неоране поле діяль ності". Бо ж маємо і високий рівень безробіття, і демографічну кризу, і критичний стан у сфері медичного обслуговування, і зневіру сільських мешканців у власних силах, і склад ну екологічну ситуацію... Додайте до цього переліку ще безліч збанк рутілих підприємств і матимете собі картину для уяви. Ситуація, що склалася, вимагає швидких конструктивних дій. Тому саме зараз ми маємо шукати та втілювати у життя нові стратегії та технології розвитку. Хочу підкресли ти, що відповідні позитивні зрушення вже відбуваються ці результати, на мою думку, мають стати фундамен том для впровадження нових техно логій. Тож спробуймо оцінити передумо ви створення технології Фондів міс цевих громад у сільській місцевості.

Готовність населення до змін та ак; тивної участі у процесі. Як казав колись Григорій Сковоро да: "У всіх науках і мистецтвах пло дом є вірна практика". Тож, зародки цієї практики ми вже сьогодні може мо спостерігати у наших сільських громадах. Не можу, звісно, говорити про всю Україну, але на території Київської області все частіше мож на зустріти використання таких мо делей, як: "Дні села"; сільські лоте реї; соціальні акції для дітей інва лідів, малозахищених сімей, пенсіо нерів, молодіжні спартакіади, гурт ки народної творчості тощо. Хочу наголосити на тому, що практично всі ці акції влаштовуються силами та бажанням представників самої гро мади. Тож можемо з впевненістю резюмувати сільські громади (у своїй переважній більшості) можуть і хочуть брати активну участь у про цесі відродження та розвитку своєї території.

Ментальне сприйняття моделі або готовність до змін

Рівень довіри до органів місцевого самоврядування

На цьому рівні нам знадобляться такі складові, як:

Стосовно цього пункту не можу не згадати один старий анекдот, коли зустрічаються два пана. Один іншо го питає:

1) Розуміння сільським населен ням важливості змін, а також бажання брати активну участь у впровадженні нових техно логій.

2) Високий рівень довіри до ор ганів місцевого самоврядуван ня на місцях.

А що пан палить? Пан палить "Яву". А що пан буде робити, коли не

буде "Яви" Тоді пан буде палити "Приму" А як і "Прими" не стане? Тоді будемо палити сільраду. Часи подібного сприйняття проб лем, коли всі біди приписувались "сільраді" потихеньку відходять у ми нуле. Більше того, згідно з моїми спостереженнями, органи місцево го самоврядування на селі почали не тільки завойовувати повау серед місцевого населення, але й брати активну участь у створенні найбільш сприятливих умов для розвитку своїх територій. Яскравим підтверджен ням цього можуть стати розроблені Програми розвитку сільських регіо нів. Так, наприклад, на території Київської області програми вже розроблено, обговорено та затве рджено загальними зборами гро мад (у яких, до речі, брало участь до 85% мешканців сіл) та успішно впроваджуються у 8 селах Київської області.

Економічні передумови ство рення фонду Головною передумовою, на мій пог ляд, є готовність до надання ма теріального, фінансового або ж ор ганізаційного внеску таких цільових аудиторій, як: 1) Місцевий бізнес, а також бізнес асоціації та кредитні спілки. 2) Органи місцевого самовряду вання та органи державної ви конавчої влади. Добра Воля №2 3, 2004

ДИВИСЬ 3) Безпосередньо населення. Досвід роботи із сільськими тери торіями демонструє, що місцевий бізнес на селі сьогодні готовий вкла дати та вкладає кошти у розвиток своїх громад. Звісно, це поки неве ликі гроші, але часом їх вистачає на великі справи, як то відновити сільсь кий парк, провести день села, відремонтувати кладовище, закупи ти для сільських школярів спортив ний інвентар та інше. Виділення коштів з місцевих бюд жетів, за умови грамотного підходу, також є реальним. Надзвичайно важливу роль у цьому процесі віді грають Програми розвитку сільських громад, про які я згадувала вище. Саме вони стають реальним ме ханізмом взаємодії задля вирішення актуальних питань усередині сільсь кої громади. Спостереження за хо дом реалізації цих програм показу ють не тільки їхнє виконання, але й перевиконання у частині залучення фінансових та матеріальних ре сурсів. У середньому у 8 ми селах відсоток такого виконання становить 110 160%.

Правові передумови Відправною точкою або ж пра вовим фундаментом для ство рення Фондів місцевих громад можуть бути статути тери торіальних громад. На рівні села реєстрація статутів від бувається відносно швидко.

Замість висновку Отже, природно виникає пи тання: "Якщо є стільки чинників, що сприяють створенню Фондів місцевих громад на селі, чому ж до цього часу ми не маємо жод ного прикладу роботи такого фонду у сільській місцевості?". Відповідь на це питання є достатньо простою. Річ у тому, що в цьому переліку переду мов я навмисно не згадала одну важливу складову методичне за безпечення моделі та обмін інфор мацією. Насьогодні бачу важливим створити для села інформаційно методичний простір допомогти з визначенням актуальних потреб громади, допомогти з організацією та налагодженням системи залу чення і перерозподілу коштів, від працювати разом систему звітуван

с. Борівка, Київська область Сільські діти вчаться майструвати. Задля цього, силами місцевої громади, відкрито майстерню та гурток

ня перед членами громади, надати необхідні юридичні консультації. Звісно, на це потрібен час, бажан ня, дії та певні гроші. Страуси в наших кліматичних умо вах прижилися... Тож спробуймо те пер адаптувати і Фонди місцевих громад :)

"КРЕЙЦЕР НА РІДНУ ШКОЛУ" АБО ЧИ МОЖЕ ГРОМАДА СВОЇМИ СИЛАМИ ВИРІШУВАТИ ВЛАСНІ ПРОБЛЕМИ? Віктор Кімакович, Фундація імені короля Юрія м. Івано Франківськ Інтерв’ю провела Тетяна Данилів, РЦ “Гурт”

Івано;Франківськ, або, як називають його старші люди, Станиславів, ; місто між двома річками ; Бистрицею Солотвинською та Бистрицею Надвірнянською. Можливо, саме ця огорнутість водою дає місцевим людям відчуття згуртованості та єдності. Чи не тому в Станиславові вперше на Галичині було засновано Фонд місцевої громади ; Фундацію імені короля Юрія, ; метою якої є сприяти вирішенню проблем громади, залучаючи сили самої громади? Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, як було створено благодійну громадську Фундацiю iменi короля Юрія?

Ми працюємо досить давно. Спо чатку це був благодійний фонд "Наш Станиславів", в рамках якого ми реалізовували проекти. Потім ми взяли участь у навчальному візиті у Словаччину, до м. Банська Бистри ця, де і познайомилися з ідеєю "Community Foundation". Тоді ми по думали: "Чому б не створити таку організацію і в нашому місті?" Так було засновано Фундацію імені ко роля Юрія. Ми довго шукали назву. Врешті решт згадали про постать

Добра Воля №2 3, 2004

короля Юрія, який в літописах опи сується як "…мудрий, лагідний i для духовенства щедрий. За його уп равління Руська земля тішилась спокоєм i славилась своїм багат ством". Чи прижилась ідея Фонду місцевих громад у Станиславові?

Ідея прижилась, оскільки нам вда лося знайти фінансування у місце вих донорів. Ідея "Community Foun dation" дуже приваблива, але для створення таких фондів у інших на селених пунктах і фінансування їх з місцевих джерел, потрібно залуча ти бізнес, який би вкладав кошти в

розвиток громади. У нас проводить ся щоквартальне засідання екс пертних рад, які розглядають про позиції і заявки. Наразі сума гранту не перевищує тисячу гривень, але, як показує практика, це достатня сума, щоб зробити добру справу. Основні внески все;таки роблять бізнес;структури?

Ми, безумовно, маємо донорські проекти, але основний потік фінан сів йде від бізнес організацій. У нас добре налагоджені стосунки з ди ректорами банків і великих фірм. Во ни створили Раду меценатів, перед

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД якою ми разом з Експертними рада ми звітуємо про кожну гривню, яку ми надали. Ми проводили спільні засідання меценатів та членів Екс пертних рад, щоб меценати бачили, що експерти це реальні люди, фахівці. Окрім того, до Ради нале жать люди, які мають у місті автори тет і яким довіряють (наприклад, мер міста). Приємно, що зараз де які організації самі бажають стати нашими меценатами.

тами. Їм відводять відсоток, який во ни можуть витрачати на благодій ність. Якщо ми оприлюднимо інфор мацію, що однин член ради дав 200 гривен на рік, а інший 12 тисяч, то між ними можуть виникнути непоро зуміння, а я не хочу, щоб хтось пішов через те, що буде себе некомфорт но почувати. Але якщо б хтось з ме ценатів сказав, що він би хотів опри люднити інформацію про свої внес ки, тоді, як кажуть, без питань.

місцевих ініціатив, але ми ще на даємо допомогу ліками, що не роб лять типові Громадські фонди. Але ми повинні це робити, тому що, по перше, наші меценати хочуть, щоб ми це робили, а по друге, іноді лю ди потрапляють у такі ситуації, коли 300 гривен вирішують подальше життя. Тому ми також надаємо допо могу в екстрених ситуаціях.

Як Ви думаєте, чому організації стають меценатами?

Чи роблять звичайні жителі якісь пожертви?

Забезпечені люди нашого міста ма ють нагоду через наш фонд допо могти справді потребуючим. Кожній установі, яка з нами співпрацює, ми надали візитки, на яких з одного бо ку написано, наприклад, "Меценат банк "Прикарпаття", а з іншого боку наша адреса й телефон. І коли в банк приходить людина за допомо гою, її перенаправляють до нас. У нас працюють Експертні ради, нап риклад, Рада з медичних питань. До цієї ради належать поважні люди, кандидати наук, лікарі з досвідом, які спроможні прийняти фахове рішення. Також директори фірм ре ально заощаджують свій робочий час, довіряючи спілкування з людь ми та вирішення конкретних проб лем, які приходять до них за допомо гою професіоналам.

У нас за підтримки Карпатського фонду діє окремий проект "Здоров'я дітей опікуймося разом", метою якого є не тільки зібрати кошти, але й відновити у місті традиції меценат ства. Ми встановили у 14 великих магазинах прозорі скриньки для по жертвувань на апарат ультразвуко вого дослідження (УЗД) для міської дитячої лікарні. Збір коштів ще про довжується. Поки що ми зібрали не дуже багато грошей, бо в людей не великі зарплати, але за нашими підрахунками в акції вже взяли участь 17 тисяч людей. Депутати міської ради також пообіцяли долу читися до акції. Переконані, що апарат УЗД буде придбано.

Упродовж трьох місяців до нас над ходять заявки. В кінці кожного квар талу засідає Експертна рада, яка розглядає кожну заявку. У нас є верхня межа 1000 гривен. Ми не на даємо гранти на більші суми, щоб ні в кого не виникло запитань, чому одній організації дали більше гро шей, а іншій менше. Вся інформація про надані гранти розміщена на на шому сайті, який ми періодично по повнюємо. Ми також друкуємо наш звіт у місцевих газетах. А робимо ми це з двох причин задля прозорості, а також і для заохочення людей по давати свої проекти.

Чи оприлюднюєте Ви інформацію про внески меценатів?

Коли збирається Рада меценатів, ми оприлюднюємо тільки загальну суму. Ті, хто нам жертвує, не знають про суму пожертв інших. Немає ма лих чи великих сум, будь яка сума є достатньою. А чому Ви обрали таку політику?

Ми вибрали таку концепцію з етич них міркувань. Є маленькі фірми, для яких 500 гривен це багато. Нещо давно, подорожуючи, я познайо мився з одним бізнесменом, який має невеликий швейний бізнес. Я йому розповів про нашу діяльність. Він дуже зацікавився, і виявив ба жання раз на рік надавати допомо гу дитячі шапки для одного з інтер натів. 300 шапок це багато чи ма ло? Якщо бути точним, він передав матеріальних цінностей, наприк лад, на суму 150 гривен, але це 300 шапок. І для інтернату це багато. Місцевих банків у нас є 1 2. Всі інші є філіями київських банків, і вони не розпоряджаються самостійно кош

Пане Вікторе, а як Ви визначаєте пріоритети Вашої діяльності?

Пріоритети визначаються, в основ ному, на основі попередньої діяль ності, а також на основі рекомен дацій меценатів та експертів. Коли ми ще працювали в рамках фонду "Наш Станиславів", ми проводили акцію "Станиславів місто квітів". Су перпризом був телевізор, який вру чили тому, хто найкраще прикрасив квітами свій балкон. Ми зібрали Екс пертну раду, до якої увійшли худож ники, декоратори, флористи, архі тектори і їздили по Станиславову, щоб визначити переможця. Коли жінці, яка перемогла, дарували те левізор, вона не вірила, що ми його не заберемо одразу після того, як зникнуть камери. На другий рік ми також проводили цей конкурс. І бу ло помітно, що в тих будинках, де хтось виграв навіть заохочувальний приз (фотоапарат), сусіди також починали прикрашати квітами свої балкони. У цьому році озеленення, декорація були одним з пріоритетів нашого фонду, але, на жаль, ніхто ще не подавався. Взагалі, правдиві Громадські фун дації займаються тільки підтримкою

Яка процедура подання заявок на отримання фінансування?

Як ще Ви забезпечуєте прозорість Вашої діяльності?

Ми оприлюднюємо звіт в Інтернеті. Також ми віддаємо звіт особисто в руки кожному члену Ради меценатів з переліком прізвищ усіх людей, ко му ми допомогли. Ми не оприлюд нюємо такі дані, бо це неетично може, людина не хоче, щоб інші знали, що вона зробила операцію, але у звітах для меценатів ми зазначаємо прізвища таких людей, щоправда, попереджуємо меце натів про нерозголошення цієї інформації. Всі заявки у нас зберіга ються, і якщо б хтось хотів проконт ролювати діяльність Фундації імені короля Юрія, то це можна дуже лег ко зробити. Крім того, на Інтернет сайті та в місцевих газетах ми опри люднюємо квартальні рішення про надання грантів. Скільки проектів Вам подали минулого року?

Ми не профінансували тільки два проекти. Заявок надходить небага то, хоча громадських організацій, як для такого невеликого міста, є дос татньо. Можливо, причина в тому, що для них це щось нове. Іноді люди просто не знають, що таке проект. Іноді доходить до смішного: "Купіть мені холодильник, бо я не маю гро шей".

Добра Воля №2 3, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД Часто ми підштовхуємо людей у правильному напрямку. Нещодав но звернулися люди, які хочуть зро бити "косметичний" ремонт церкви (поштукатурити її). Кажуть, що в них є цемент, і потрібні гроші на оплату праці робітників. Ми їм порадили зробити по іншому: знайти в селі людей, які вміють штукатурити і го тові виконати роботу безкоштовно, а ми їхніх дітей відвеземо у Львів на екскурсію. Вони так і не прийшли. Багато людей просять гроші на проведення концертів. Але ми не підтримуємо масові заходи, бо во ни поглинають величезну кількість коштів. Ми, на жаль, не фінансуємо видавничу діяльність, бо, підраху вавши, зрозуміли, що на видання однієї книжки йде мінімум 5 тисяч гривен, а за ці гроші можна 5 проектів втілити. Тому ми зараз відмовились від видавничої програ ми. Можливо, це неправильно, але це просто від браку коштів. А зага лом ми сподіваємося, що кількість заявок буде збільшуватись. І вже є мультиплікаційний ефект, коли до нас звертаються партнери тих ор ганізацій, які в нас отримали фінан сування. Пане Вікторе, чи співпрацюєте Ви з місцевою владою, з іншими громадсь; кими та благодійними організаціями?

Ми тісно співпрацюємо з Управ лінням соціального захисту і з місь кою радою, яка надала нам гар ний офіс. Щодо громадських організацій, то багато їхніх членів входять до наших Експертних рад. Ми тільки прий маємо заявки, опрацьовуємо їх, тобто робимо технічні речі. А кон цептуальні рішення приймають Екс пертні ради. Щоправда є умова, що організації, представники яких входять до Експертних рад, не мо жуть подавати свої заявки. Ми на магаємося запрошувати на наші заходи якомога більше громадсь ких організацій, щоб під час цих за ходів, наприклад, тренінгів, вони от римали більше інформації про на шу діяльність. Оскільки одним з наших завдань є впорядкування благодійної діяль ності, щоб вона була планова, а не сумбурна, ми намагаємось пра цювати і в цьому напрямкові. Так, наприклад, у нас існує традиція допомагати дітям перед святом Ми

Добра Воля №2 3, 2004

колая. Багато організацій виділяють на це свято купу грошей. Я не проти, щоб вони допомагали. Але у нас в місті є Мальтійська служба допомоги, яка працює в ди тячих будинках. І вони зна ють, що в цьому інтернаті реальна потреба не тися ча гривен, за яку директор купить собі магнітофон, а, наприклад, дитячі матраци ки. Може, краще ці гроші дати не в грудні, а в травні, коли дітям треба купити нову білизну чи зробити ремонт? На останньо му семінарі ми домовилися з Маль тійською службою зібрати Раду ме ценатів, щоб вони провели презен тацію. Ми хочемо, щоб соціальна допомога була адресною. Багато громадських фундацій за кордо; ном мають ендавмент. Як Ви дивитеся на реальність створення такого рахунку у Вашій фундації?

Ми про це мріємо, але кошти мають бути дуже великі, щоб процентів з суми вистачало на надання грантів. Зараз ми підходимо до думки, що нам потрібен якщо не ендавмент, то, принаймні, якийсь стабілізацій ний рахунок, на якому б накопичу вались кошти. Ці кошти можна вико ристовувати в кінці року, в період сплати податків, що для нас часто означає затримку надходження фінансів. А крім коштів, в яких ресурсах Ви ще відчуваєте потребу?

Якщо проводити якісь заходи із за лучення ресурсів, то без підтримки волонтерів не обійтись. Але ми не маємо достатньо ресурсів, щоб самостійно займатися набором во лонтерів. Тим більше, я знаю, що в нас волонтерами займається БФ "Карітас", Обласний центр соціаль них служб для молоді. Можливо, краще співпрацювати з ними. Крім того, є потреба у створенні єдиного інформаційного центру, де людина зможе отримати інфор мацію про організації, що можуть їй допомогти. Бо зараз людина не знає, де шукати допомогу. Вона хо дить по банках, йде в "Карітас", Мальтійську службу, інші організації. Ми хочемо створити єдиний центр, де б людину проінформували, що, наприклад, безкоштовні слухові апарати вона може отримати в Мальтійській службі, ліки і безкош

Засідання Експертної ради Фундації з підтримки місцевих ініціатив

товне харчування в "Карітасі" і т.д. Ми вже зробили перший крок у цьо му напрямку домовилися з Управ лінням соціального захисту обміню ватися інформацією і надаємо їм звіт про те, хто отримав допомогу у нас, щоб не було ситуацій подвійно го чи потрійного фінансування. Чим Вас особисто приваблює робота у Фундації?

Це кілька речей. Я колись думав, що треба щось зробити, показати, як це робити, інші теж почнуть це впро ваджувати. А насправді ти зробив, показав, ніхто не робить. З'являється думка, що якщо ти цього не зробиш, то воно взагалі не буде робитися. І потім я 7 років пропрацював вчите лем. Там отримуєш сатисфакцію, бо навчив дитину чомусь корисному. Хотілося отримувати задоволення від роботи, щоб була якась користь. Робота цікава, постійно з’являються нові люди, нові контакти, різні прог рами. Можна сьогодні щось змінити своїми силами, на місці. І коли ба чиш, що допомагаєш людям це успіх. Що б Ви хотіли побажати Фундації імені короля Юрія?

Світовий досвід показує, що Фонд громади (Community Foundation) це не обов'язково фонд одного міста, але, наприклад, є Community Foundation Канади чи Ірландії. І оскільки король Юрій був правите лем усієї Галичини і Володимирії, то ми б хотіли, щоб такі фонди з'явили ся у Львові, Тернополі, інших містах, і ми готові надавати всіляку допомогу у цьому процесі.

ВАША ДУМКА

ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД МАЮТЬ БУТИ ВКОРІНЕНІ В ГРОМАДІ Микола Дейчаківський, Фонд Ч.Ст. Мотта (США) Розмовляла Тетяна Вахненко, РЦ “Гурт” Зважаючи на те, що Фонди місцевих громад починають розвиватися в Україні, і про них говорять, підтримують і сперечаються, пропонуємо Вашій увазі погляд на це явище представника Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) ; Миколи Дей; чаківського, який радо поділився з нами своїм баченням, а також розповів про позицію Фонду Ч. С. Мотта щодо можливої підтримки і допомоги таким фондам. терміну. Я думаю, що варто було виз начитися з термінологією.

Микола Дейчаківський

Пане Миколо, що Ви вкладаєте в поняття "фонди громад"?

По перше, виникає питання як саме їх називати? Легше думати кате горіями "Community Foundation", але якоїсь доброї української назви поки що немає. Мені відомо, що в Росії довго думали як краще перекласти це словосполучення, спочатку нази вали "благодійний територіальний фонд" (благотворительный террито риальный фонд) та "благодійний місь кий фонд" (благотворительный город ской фонд). Сьогодні частіше зустрі чається "фонд місцевої громади" (фонд местного сообщества). Я ду маю, що в російській мові ситуація з перекладом складніша, бо немає відповідного слова на "community". Українська мова має слово "грома да", але чи можна називати "гро мадський фонд"? Під цим можна ро зуміти дуже багато, і я не знаю чи сприйметься воно досить конкретно. Тому я вважаю, що над терміном вар то буде подумати. Я знаю, що Інститут сталих спільнот термін "Community Foundation" почав перекладати як "Фонд розвитку громади". Але "Фонд розвитку громади" перекладається на англійську як "community develop ment fund", що теж має досить спе цифічне значення, яке не зовсім збігається з "Community Foundation." Можливо, варто подумати про слово "фундація", яке вживається в ук раїнській мові, але мало хто ним ко ристується. Наприклад, є Українська правнича фундація. Це слово ближче до слова "foundation" і, як на мене, воно наголошує на значенні устано ви, а не лише якогось нагромаджен ня грошей. Надалі я говоритиму “Community Foundation” (CF). Просто хотів дати декілька роздумів щодо конкретного

Для мене CF, по перше, це устано ва, яка вкорінена в громаді. Не знаю, чи це калька з англійської ("rooted in the community"), але скажімо так, що вона має дуже глибокий корінь у тій же громаді. Під громадою дуже час то тепер розуміємо територіальну громаду. Переважно CF охоплює те риторію міста, або часом навіть тро хи більшого регіону чи області. Ця ус танова створена для потреб насе лення тієї чи іншої території. І це не лише стосується прийняття рішень, але й надходження коштів, більшість яких потрапляє саме завдяки членам CF. Отже, CF більшою мірою спи рається на місцеві кошти, це не є інститут грантерства організація, яка просто бере кошти, а потім пере розподіляє їх поміж іншими. Фактич но в ідеї CF є щось від громади і для громади. До речі, таким чином CF не тільки слугує потребам чи інтересам отримувачів, але також і потребам та інтересам місцевих донорів. Трохи історії CF в Америці. Вони по чиналися з того, що багаті люди, коли не хотіли весь свій спадок залишити дітям чи родичам, а хотіли залишити його на суспільні цілі, створювали або знаходили вже діючі структури, які мали навички управління коштами і забезпечували механізм, за допо могою якого після смерті власників кошти витрачалися на потреби гро мади. Як бачите, є елемент не лише того, що потрібно для населення, але й того, що хоче донор. Зро зуміло, що бажання і потреби мали б збігатися, потреби населення і ба жання тих, хто готовий жертвувати. По друге, я вважаю що CF є гранто давчою організацією. Тобто, є різни ця між CF і будь якою благодійною організацію, яка працює саме на даній території. CF в основному фінансує інші організації, які впро ваджують чи виконують програми і

надають послуги, а не фінансує са ма себе. Наголошую, що це є саме грантодавча організація. По третє, CF охоплює і відповідає різноманітним інтересам громади: це освіта, екологія, спорт, мистецт во, нарко/алкозалежні, послуги пен сіонерам, розвиток демократії то що. Зрозуміло, що не все можна охопити зразу, але громада сама визначає найважливіші пріоритети. CF не є організацією якогось вузько го профілю, вона дійсно намагаєть ся охоплювати широкі інтереси на селення, яке живе на цій території. Я зупинюсь на останньому компо ненті цього поняття. Це те, що CF є постійна, стійка і перманентна уста нова (permanent institution). Тобто, вона має надовго прослужити гро маді, якщо не навіки. У США, коли го ворять про CF, то розуміють, що цей фонд має "ендавмент", залізний фонд чи капітал. Ендавмент це на копичене майно чи ресурси, які інвестовані, і сам CF оперує кошта ми чи дивідендами, що надходять з недоторканого основного капіталу. Як я вже казав, це робиться для того, щоб ця інституція довго існувала. Очевидно, очікувати швидке ство рення ендавменту в Україні чи Схід ній Європі є передчасним, бо є не достатньо накопиченого капіталу, і занадто великі нагальні потреби, щоб можна було лише малу частину використати сьогодні, а більшу час тину відкласти на майбутнє. Я ду маю, що новий CF, який тільки но по чинає розвиватися, повинен про це думати і враховувати, що колись це має бути. Тобто, CF не є структурою, що живе сьогодні завтра чи з дня на день, а якраз думає про стале май бутнє. До речі, в різних країнах бага то CF, які нещодавно створилися, вже мають ендавмент. Звичайно, ба гато не мають, а ті ендавменти, що існують, є невеличкі. Переважно такі CF "живуть" на грошах, які вони отри

Добра Воля №2 3, 2004

ВАША ДУМКА мують від різних донорів. Наприклад, в Росії є подібна установа Общест венный фонд Тольятти, який має біль ше мільйона доларів у своєму ендав менті, а був створений у 1998 році. Скажіть, а чи існують в Україні організації, які за своєю діяльністю схожі на CF?

Я знаю три такі організації, хоча їх мо же бути більше. Це Благодійний фонд імені Короля Юрія з Івано Франківська. Наскільки я знаю, він існує на місцеві кошти і за рахунок місцевих донорів, і є грантодавчою організацією. Другий Фундація імені князів благодійників Острозьких у Рівному, який вже давно існує. Пере важно вони оперують своїми програ мами, частина коштів на ці програми надходить з різних джерел, наприк лад, Фонду Мотта чи Фонду "Євразія". Не так давно (минулого року чи два роки тому) вони почали грантодавчу діяльність, що здійснюється на кошти місцевих благодійників. Ще один CF зареєстровано в Одесі Міський благодійний фонд територіальної громади Одеси. Наскільки я знаю, вони ще не почали грантодавчу діяльність, але, здається, готові скоро це почати, спираючись на місцеві джерела. Звичайно, є інші благодійні організації, які роблять колосальну і фантастичну роботу як місцеві бла годійні організації, наприклад, Місь кий благодійний фонд "Доброта" в Донецьку, або Херсонський бла годійний фонд милосердя і здоров'я. Вони не тільки збирають місцеві кошти і ефективно їх використовують, але й мають інші програми і не розподіля ють кошти на гранти. Так що поки що я їх не можу називати CF. Як Ви бачите розвиток CF в Україні й наскільки взагалі можливо їх розвивати?

У першу чергу існує сприятливе зако нодавство, хоча очевидно, що його є куди поліпшувати. Крім того, є зацікав лення у тому, що і для такої діяльності вже з’явилися ресурси, бо економіка все ж таки поліпшується, капітал у місцевих потенційних філантропів потроху накопичується, і є люди, які бажають допомагати своїй громаді. Єдине, що мушу сказати, що гро мадським організаціям не треба сприймати це явище як моду, і бачити у ньому ще один зі шляхів отримання фінансування від іноземних фондів. Це є помилково, бо дійсно, для того, щоб CF був успішним і вкоріненим у

Добра Воля №2 3, 2004

громаді, то це означає, що кошти мають надходити від тієї ж громади, людей, які у ній живуть. Але я не хочу сказати, що діяльність CF зовсім не мають підтримувати зов нішні фонди. Фактично Фонд Мотта це робив і робить у різних країнах: у Словаччині, Польщі, Росії, але наша підтримка більше полягає у забезпе ченні навчання, тренінгів, обміні до свідом, інформацією, моделями, тех нологіями. Підтримка CF все ж може бути різна. Я наведу приклад Росії. Ми фінансуємо організацію Charities Aid Foundation (CAF), яка веде прог раму, грубо кажучи, технічної допо моги для російських CF (фондов местного сообщества). Це є і тре нінги, і кошти для того, щоб зібрати людей, створити платформу для обміну досвідом. Але є й інші компо ненти програми, які діють на кошти фонда Мотта і, до речі, на кошти інших потужних російських донорів. CF можуть подаватися на гранти дофінансування (matching grants), тобто, якщо вони показують, що зуміють зібрати достатню кількість місцевих коштів не тільки на гранто давчі програми, але й і на свій інсти туційний розвиток, тоді CAF додасть їм кошти. Це оформлюється як грант на адміністративні потреби, чи грант на інституційний розвиток. Окрім то го, це стимулює місцевих донорів до розуміння того, що якщо хочеться, щоб їхні гроші ефективно розподіля лися, і так, що відповідає дійсно пот ребам громади, то це теж щось кош тує. Якщо хочете, щоб була про фесійна установа, яка цим зай мається, то це потребує ресурсів. Але поки місцеві донори не дійшли до такого усвідомлення, то зовнішня допомога сприяє створенню про фесійних установ. Ми також не хотіли б потрапити у пастку, коли місцеві донори дійдуть до такого рівня свідо мості, що скажуть: "Ми будемо дава ти кошти лише на грантові програми, а все решта прийде від когось іншо го". Ми намагаємося знаходити ба ланс, і ми дійсно можемо допомогти у розвитку установи, але не забира ючи у неї стимул, щоб вона дійсно знаходила місцевих благодійників й місцеві ресурси. А якщо після прочитання нашого жур; налу деякі організації спробують роз; почати створення CF у своєму містечку, до кого звертатися?

Це непросте питання. Ми завжди раді почути про такі ініціативи, і Фонд Мотта був би дуже зацікавлений в от

риманні інформації, що є такі люди. Але треба розуміти, що ми не будемо напряму фінансувати CF. Тобто, не бу де гранту якомусь місту чи якійсь НДО, чи певній громаді, щоб вони створили свій фонд. Я маю надію, що й інші донори не будуть так чинити, бо це суперечить принципові CF, а саме, що CF має спиратися в основному на місцеві ресурси і зацікавлення тієї ж громади. Ще хочу додати, що CF створюють не організації, а люди. З досвіду Фонду Мотта ми вважаємо, що краще створювати CF як нову організацію, а не просто як програму існуючої організації. CF це складна справа, і дуже тяжко суміщати таку діяльність з іншою в одній установі. Думаю, що невдовзі з'явиться якась українська структура, що зможе бути якраз такою організацією, яка під тримуватиме розвиток CF та надава тиме технічну допомогу чи прово дитиме тренінги. А може хтось ще з часом надаватиме гранти дофінан сування (matching grants). Я не знаю. У Польщі цим займається організація "Академія розвитку філантропії в Польщі". У Словаччині Екополіс, в Росії CAF. В Україні ми з нетерпінням чекаємо на появу такої організації, може їх буде декілька. Хоча досвід інших країн показує, що наявність однієї організації має якусь логіку і певні наслідкові причини. Але в Ук раїні може бути інша модель, ще по дивимося. Плани назрівають. Але, зрозумійте, ми не хочемо "ставити во за перед конем". Я думаю, що до норські організації іноді так роблять, але це є надто короткостроковий підхід, коли донори щось проштовху ють, а люди ще не готові до того. Я ду маю, ми не повинні форсувати цей розвиток, а коли він органічно станеться, і дійсно знизу піде зацікав лення на створення такої установи, тоді ми можемо допомогти. Я дуже радий, що інформація про CF з'явиться у вашому виданні, бо зараз є багато плутанини навколо CF як з боку НУО, так і з боку донорів. Часто люди, які займаються соціальним інвестуванням, плутають його з діяль ністю CF. Я вважаю, що CFs не виклю чають можливість деякого фінансу вання їхньої діяльності з місцевого уряду, але це також не має бути ос новою їхньої роботи. Адже за визна ченням, державний орган не може бути благодійником, бо це не є кошти держави, це є кошти людей, які спла чують свої податки. A CFs все таки благодійні організації.

ВАША ДУМКА

ЩО ДУМАЮТЬ ДІЯЧІ ТРЕТЬОГО СЕКТОРУ ПРО ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД Що Ви вкладаєте у поняття Фонд розвитку громади? Які організації в Україні, на Вашу думку, працюють як Фонди місцевої громади? Яким Ви бачите розвиток Фондів місцевих громад в Україні? Саме з такими запитаннями редакція журналу звернулася до представників третього сектору, які мають досвід роботи у цій сфері. Щиро дякуємо Якову Рогаліну, Ігореві Камінніку, Русланові Крапличу та Василеві Полуйку за відверті, цікаві й такі різноманітні відповіді. Сподіваємося, що запропоноване опитування доповнить картину розуміння поняття Фондів місцевих громад і перспектив їхнього впровадження в Україні.

Василь Полуйко, Західноукраїнський ресурсний центр, м. Львів Реальні передумови для виникнення Фон дів місцевих громад (ФМГ) як інституцій, що існують на відсот ки від основного капі талу, виникнуть (мож ливо про це неетично говорити), коли поч нуть помирати люди з великими капіталами. У них перед смертю виникне запитання: "А що робити із заробле ними коштами?". Ось тут би і мали попра цювати ФМГ.

визначення місцевих потреб і проблем; збір коштів, їх накопичення й фор мування стабільного капіталу; реінвестування зібра них коштів та матері альних активів у про екти розвитку місце вої громади, що вико нуються представни ками цієї ж громади. Визначальними принци пами дії Фонду місцевої громади є:

відкрита і прозора діяльність від прийнят тя рішень Радою ди ректорів і до публіка ції звітів про фінансові надходження та вит Василь Полуйко рати; діяти виключно в інтересах усієї Тому до цього потрібно готуватись, а громади, а не вузького кола саме розбудовувати структуру ор зацікавлених; ганізації, формувати прозорі проце дотримуватися законодавства та дури розподілу коштів на місцевому чесно виконувати місію, залуча рівні, проводити масові кампанії зі ючи до цього не лише власні ре збору коштів у своїй громаді. сурси, але й активізувати парт нерів та волонтерів. Як на мене, існує ще один механізм сталого поповнення коштами ФМГ. Він полягає в тому, що кожне місто має комунальні підприємства, які є власністю громади, а керують ними, призначені органами місцевого са моврядування, керівники. В компе тенції органу місцевого самовряду вання прийняти рішення використо вувати певну частину прибутків того чи іншого комунального підприємст ва на поповнення ФМГ.

Руслан Краплич Фундація імені князівE благодійників Острозьких м. Рівне Фонд місцевої громади означає ді яльність фінансової інституції, голов ними завданнями якої є:

Про ширше бачення Фонду місцевої громади йдеться у моїй книзі "Розви ток локальних ресурсів або вступ до соціального інвестування", уривки публікувалися у журналі “Вісник”, який видається Волинським ресурс ним центром за фінансової підтрим ки Фундації Острозьких та ін., пере важно міжнародних, донорів.

Ігор Каміннік, Асоціація підтримки громадянських ініціатив "Ковчег" м. Одеса Отримавши від Тетяни Вахненко зап рошення висловити свою думку сто совно Community Foundation, я спершу вирішив не писати на цю те му надто багато неузгодженого іс нує навколо цього питання. Проте після певних роздумів я згадав девіз PR ників: "Якщо ти не поширюєш інформацію про себе, її поширюють інші" з усіма похідними наслідками. Оскільки Фонд місцевої громади "Фонд Одеси" (Фонд местного сооб щества), головою правління якого є я, маніфестує себе са ме як “Community Foun dation”, я вважаю за не обхідне пояснити ба чення керівництва Фон ду на те, що є для нас “український” Commu nity Foundation(CF).

Стосовно прецеден тів діяльності Фондів місцевих громад в Ук раїні то, окрім Фун дації імені князів бла годійників Острозь ких, яка вже більше 3 х останніх років наб лизилася до класич Цікаво, чому питання ної моделі "Commu про явище, яке у ро nity Foundation" про сійсько українському бує себе так позиціо мовному середовищі нувати Фонд ім. коро навіть не має певного ля Юрія з Івано Фран визначення, викликає ківська, а також ство таку підвищену цікавість рений у минулому ро Руслан Краплич у професіоналів третьо ці "Фонд Одеси". Пев го сектору? Що це, насущна не ні ініціативи виникають у Миколаєві обхідність чи "веління часу"? та Донецьку. Добра Воля №2 3, 2004

ВАША ДУМКА Коротка довідка: У США перший “Community Foundation”

(у російському варіанті "Фонд местного сообщества") виник у 1914 році. НасьE огодні їхня кількість перевищує 600. У Канаді перший CF було створено 1921 року. Зараз їхня кількість сягнула 100. У Великій Британії CF постали у 1979, і сьE огодні їх налічується близько 50Eти. CF існують в Мексиці, в країнах Західної та Східної Європи, ПАР. У Росії перший Фонд місцевої громади (местного соE общества) виник у місті Тольятті 1998 року. Досвід Фонду Тольятті є основним для значної кількості послідовників у Росії. Насьогодні в Росії зареєстровано понад 15 ФМГ. Чому зрозуміле для англомовної лю дини словосполучення "Community Foundation" тлумачиться у наших широтах по різному? Для того, щоб ці запитання не зали шилися риторичними, спробую відтворити суб'єктивну історію цьо го питання в Україні. Вододіл, після якого інтенсивно розпочалася ді яльність з розвитку того, що лише в англійському еквіваленті можна об'єднати під однією назвою, від бувся у 2001 році після круглого сто лу з питань СF в Україні, організова ного Фондом Ч.Ст.Мотта. До цього це питання зрідка порушували різ номанітні видання третього сектору, лише з погляду цікавого західного досвіду, який добре було б впрова дити в Україні. На зустрічі були при сутні представники російського CAF основного фінансового двигу на цієї системи в Росії, організації України, які сьогодні претендують на те, що саме їхні організації є дов гоочікуваними CF. На цій зустрічі було визначено, що поки в Україні не створено середовище, потрібно переймати досвід і готувати підґрун тя для розвитку такого явища як ук раїнські "Community Foundation". Після цього відбулася поїздка на щорічну конференцію Фондів місце вих громад до Москви, у якій взяли участь Руслан Краплич, Світлана Куц, Ігор Каміннік. Я навмисне не згадую назви організацій, оскільки третій сектор України надто пер соніфікований, а не інституціоналі зований. Тому назви організації, з ог ляду втілення цієї технології, ролі не відіграють. У 2002 році в Одесі відбулася IV міжнародна конференція "Механіз ми соціального інвестування", де

Добра Воля №2 3, 2004

обговорювалися можливості ство рення CF в Україні. Власним досві дом поділилися як американці Кетті Андерсен, виконавчий директор Shasta Regional Community Founda tion, так і росіяни Борис Цирульни ков, виконавчий директор Фонду місцевої громади "Фонд Тольятті".

Залучення фінансових ресурсів місцевої громади? Ні, над цим пра цюють краще чи гірше усі неприбут кові організації. Проведення конкурсів? Можливо. Але багато американських спеціа лістів, наприклад, Наталія Боржеллі з ICNL (Міжнародний центр некомерційного права), стверджують, що проведення конкур су на розподіл коштів, зібраних на території громади, не є дос татньою умовою для то го, щоб назвати ор ганізацію CF. Крім цього в Україні є громадські організації які прово дять конкурси серед місцевих НУО.

Саме тоді окресли лися розбіжності у ро зумінні механізму СF. Для одеситів така структура була скорі ше фінансовим меха нізмом, який дозволяв залучати і на конкурс ній основі розподіляти саме фінансові ресур си; для представників Рівного, а також До нецька, такий механізм був скоріше додатко Наявність ендавменту? вим щодо діяльності Також ні, оскільки в благодійної організа Росії, наприклад, ен Ігор Каміннік ції. Саме на конфе давмент як норматив ренції 2002 року Голо ва Одеського відділення союзу про ний термін взагалі відсутній, однак донори підтримують місцеві структу мисловців і підприємців Л.Шемякін ри, які, на їхню думку, є еквівалентом оголосив про створення CF як гран CF. тової структури в Одесі. Здійснення діяльності за рахунок На зустріч з експертами з розвитку ресурсів громади з урахуванням її CF, які працюють за програмами інтересів? Можливо, але цим може Фонда Ч.Ст.Мотта, що відбулася у похвалитися кожна НПО, яка пре 2003 році, було запрошено три ор тендує на активну участь у побудові ганізації: Фундацію імені князів бла громадянського суспільства. годійників Острозьких з Рівного, Бла годійну громадську фундацію імені Вплив на прийняття рішень на тери Короля Юрія з Івано Франківська і торії громади? Цим також може Фонд місцевої громади "Фонд Оде похвалитися будь яка організація, си". Усі ці організації так або інак що безпосередньо практикує ад ше розподіляють кошти, усі ці ор вокатування. ганізації претендують на роль CF. Але усі ці організації мають різні Так чим же різниться CF, як техно назви, різні технології роботи з гро логія, від інших форм того, що неза мадою. У чому ж полягає пробле баром назвуть непідприємницькими ма? Невже так важливо, як назива організаціями (більшого ідіотизму і ються організації? Напевно важли вигадати годі!)? во, оскільки іншому донорові, який активно цікавиться питаннями CF, Думкою донорів щодо того, яка са програмі UCAN ми завдячуємо но ме структура підходить для цього вим визначенням CF. визначення з метою її подальшого фінансування? Можливо, але на Окрім термінів "Общинный фонд" і скільки мені відомо, Фонд Ч.Ст.Мот "Фонд местного сообщества", ця те та не буде безпосередньо підтри ма поповнилася новою абревіату мувати такі структури. Окрім того, рою ФРГ "Фонд розвитку громад". досвід ресурсних центрів показує, Одразу був знятий фільм для обґрун що постійне фінансове підживлення тування цієї думки і поширений по не є причиною успішної діяльності всій Україні. після припинення фінансування. Що є тим новим, що виокремлює CF з величезної низки різноманітних Можливо завдяки Міжнародному благодійних фондів і громадських Фонду “Відродження” як завжди ма лими грошима буде вирішена вели фундацій?

ВАША ДУМКА чезна проблема та й профінансо вано створення CF. Варто зазначити, що в Україні розви ток CF розпочався, на відміну від Росії, без підтримки донорських ор ганізацій, і це важливий момент, який варто пам'ятати. Можливо, судячи з неофіційної інформації, що програ ма UCAN підтримуватиме створення нових ФРГ, і ми станемо свідками ак тивної боротьби за "нове розуміння СF". Можливо, що набір цих якостей переросте у кількість, але я думаю, що "правильним" буде трактування, яке визначить донор. У зв'язку з цим я вважаю суперечки відносно ро зуміння того, що таке CF, безглузди ми. Якщо донор хоче ФРГ нехай бу де ФРГ. Тому, не залучаючись до суперечки, хочу зазначити, чим, на мою думку, є CF. Для мене Фонд місцевої грома ди (ФМГ) в Україні фінансова струк тура, яка завдяки місцевим ресур сам надає гранти, для реалізації різноманітних програм і проектів, спрямованих на вирішення проб лем місцевої громади (местного со общества). Варто відзначити, що у Фонду місцевої громади існують три ас пекти: 1. Фінансовий отримання ГРОШО ВИХ ресурсів в основному з місцевих джерел і наявність не доторканного капіталу. 2. Конкурсний розподіл коштів на конкурсній основі серед ор ганізацій, які розв'язують куль турні проблеми конкретного на селеного пункту. 3. Політичні відкритість бюджету фонду для населення і участь представників органів місцевого самоврядування, об'єднань гро мадян і місцевого бізнесу у виз наченні політики фонду. Без урахування цих трьох аспектів ФМГ перетворюється у звичайний благодійний фонд, яких в Україні є досить. Створення фонду можливе за на явністю таких умов: налагоджена традиція фанд рейзингу в третьому секторі й наявність у представників місце вого бізнесу можливостей, і ба жання надавати благодійну до помогу та жертвувати кошти на

проведення конкурсів і створен ня постійного капіталу; законодавча можливість у неп рибуткових організацій для ство рення недоторканного капіталу ендавменту; наявність досвіду в проведенні конкурсів проектів і оцінці їхньої ефективності; наявність підготовлених конку рентноздатних структур само організації, зокрема й НПО у певному населеному пункті; наявність механізмів, що дозво ляють забезпечити відкритість отримання і розподілу ресурсів фонду, наприклад, система До радчих рад; налагоджені в НКО партнерські стосунки з місцевими органами влади; налагоджені стосунки з місце вим бізнесом. Варто зазначити, що в Україні знач на частина вищезазначених умов уже існує: У великих регіональних фондів локальний фандрейзинг дозво ляє залучати ресурси на багато тисяч, а інколи й мільйони гри вень. Поняття ендавменту закріплено законодавчо, що дозволяє роз почати роботу зі створення не доторканного капіталу. Значна частина ресурсних центрів, а також розвинуті НПО мають досвід адміністрування конкурсних проектів. У великих містах у третьому сек торі створено конкурентне се редовище. Значна кількість НПО, особливо у великих містах, пішла шляхом створення Дорадчих рад і пос тупово відпрацьовує "відкритість свого бюджету". У деяких регіонах України нала годжені відносно тісні зв'язки між НПО і владою, завдяки яким існує можливість лобіювання НПО своїх інтересів. Завдяки багаторічній роботі НПО у деяких містах у третьому секторі поступово налагоджу ються стосунки з місцевим бізнесом. Зрозуміло, що у різних містах різ ніумови для появи ФМГ. Проте мож на з упевненістю сказати, що пере думови для створення ФМГ склали ся, принаймні, у кількох регіонах Ук раїни.

Як зазначалося вище, завдання ук раїнських НПО створення місцевих донорських структур для підтримки діяльності третього сектору. Можна припустити кілька сценаріїв розвит ку подібних місцевих донорських структур в Україні. 1. Втілення адміністративної функції з проведення конкурсів проектів ресурсними центрами, наприк лад, за схемою Іменної програ ми див. http://www.nonprofit.org. ua. 2. На базі великих регіональних благодійних фондів, наприклад БФ "Дорога к дому", МБФ "Доб рота", Фундації імені князів бла годійників Острозьких тощо, які мають значний досвід у залу ченні донорських коштів. Варто зазначити основні критерії, яким мають відповідати подібні фонди: Підтримують благодійну і гро мадську діяльність на своїй те риторії переважно через на дання грантів на конкурсній ос нові з певною періодичністю, а також через консультування та іншу допомогу. Проводять постійний моніторинг потреб і запитів місцевих жителів на своїй території, враховуючи їх у своїй діяльності. Повністю незалежні від іншої ор ганізації і здатні надавати підтримку місцевій громаді на основі незалежної оцінки. Мають структуру, що забезпе чує повну відкритість проведен ня конкурсу. Передбачувані кроки для перетво рення БФ у ФМГ: внесення змін і поправок у ста тути; створення Дорадчих рад при фондах з відповідною реклам ною кампанією; проведення перших конкурсів за рахунок залучення коштів з боку донорських структур; створення ендавменту за раху нок як місцевих, так і міжнарод них донорів. 3. Створення нових фондів за кла сичною для "Community Founda tion" схемою. Усі три схеми дозволяють тією чи іншою мірою досягнути цілі створи ти місцеві структури соціального ін вестування. Перші дві схеми дозво Добра Воля №2 3, 2004

ВАША ДУМКА ляють досягнути цієї мети без особ ливих структурних змін і створення юридичних осіб. Постає одне, ду же важливе запитання. У великих містах може бути створено кілька подібних структур, і може розпоча тися нездорова конкуренція у цій царині. Світовий досвід показує, що на території міста зазвичай успішно працює тільки один ФМГ. Хоча Ук раїна може мати свій особливий досвід. Реалізація третьої схеми потребує впливу й авторитету в НПО, що ство рюють ФМГ, оскільки близькість вла ди може як сприяти залученню коштів для проведення конкурсів і створення недоторканного капіта лу, так і створити подобу повністю закритої, "кишенькової" структури як для організацій третього сектору, так і для населення.

Яків Рогалін, Донецький міський благодійний фонд "Доброта" м. Донецьк Певну цікавість становить історія по яви і розвитку Фондів громади (ФГ). Перший такий фонд було заснова но на початку вже тепер минулого століття нотаріусом з Клівленда. Він стикнувся зі своєрідною пробле мою ефективно використовувати специфічні пожертви, а саме за повіти заможних громадян. Оригі нальність ідеї була в заснуванні ен давменту, що складався, головним чином, з пожертувувань у вигляді не рухомості та цінних паперів. У по дальшому цей ендавмент викорис товувався як недоторканий капітал, прибуток від розміщення якого у банках і (чи) інвестиційних ком паніях робив фонд "вічним". При цьо му всі мобілізовані кошти (ресурси) витрачалися на соціально культурні проекти місцевої територіальної громади шляхом відкритої системи роздачі грантів місцевим виконав цям. Справжній бум технологія ФГ переживає в останні десятиліття. У США їх вже понад 600, у Канаді 100, зростає кількість і у Західній та Східній Європі. Немає потреби доводити, що ук раїнський соціум не готовий до зап ровадження ФГ у технологічно чис тому неадаптованому до реалій вигляді (так сказати houte couture). Показово, що навіть у Великій Бри танії (з його 400 річною історією розвитку філантропії!) наприкінці XX Добра Воля №2 3, 2004

століття довелося докласти немало додаткових зусиль для їх вкорінен ня. Це, зрозуміло, не применшує ве ликого значення ФГ як моделі мая ка, на яку може орієнтуватися гро мадська філантропія, що розви вається цивілізовано. Річ лише у тім, щоб наблизити її світле післязавтра, не шляхом профанації принципових моментів.

ефективно інвестувати у створений ендавмент і за його рахунок отри мувати все більші й більші відсотки, от тоді фонд стає "вічним". ФГ пови нен також спиратися на культуру розвинутої філантропії в громаді. Спроба перестрибнути через цей етап, обійтися без ефективного фандрейзингу, а отже, і без активно розвинутої громадської філантропії це профанація. Цього бути не може .

Мені пощастило осо бисто познайомити А що таке успішний фанд ся з ФГ на батьківщи рейзинг? Це ж насправді ні його виникнення, а зовсім не гроші. Це довіра також у визнаних вда тій організації, доведена лих моделях її кальку до того, що їй жертвують вання у Банскій Бист гроші. Це довіра, яку мож риці (Словаччина) і на виміряти. Ви можете Тольятті (Росія). До казати, що вашій органі свід останніх для нас зації довіряють чи не дові найбільш цінний. Най ряють, але покажіть мені більше розчарування вимір довіри. Фандрей викликали результати зинг вимірює довіру. Цьо їхнього локального го не зімітуєш. фандрейзингу. Вихід із ситуації було знай Фонд громади це інсти дено у тісному (на Яків Рогалін туція, на яку є попит в моє переконання самій громаді. Це ста надто тісній для неза неться тоді, коли громада відчує у лежних фондів) зв'язку з місцевою ній необхідність. А громада ще не владою. Останнє вплинуло відповід відчуває потреби в регулярних по ним чином на кого потрібно з бізне жертвуваннях. сових структур і, таким чином, фан дрейзинг все ж вдався. Які традиції Фонд "Доброта" збирається зроби виховує такий підхід? Без комен ти пожертви у громаді звичними. Не тарів. намагаючись "ламати її об коліно" своїми проектами. Люди дають по У моєму розумінні Фондом громади жертву на дітей інвалідів, а я витра може бути фонд, який систематич чатиму ці гроші на людей, які вийш но збирає пожертви від громади. ли з місць позбавлення волі, бо вва Систематично, бо це його головне жаю це правильним? Ні, я буду джерело. І ендавмент залізний вмовляти, просувати, але робити фонд, він також створює у тому ви так, як вирішить донор громада. падку, коли громадяни згодні. Якщо Саме так, як вирішить донор. Бо у ж не згодні, відповідно, не створю нас сам факт пожертви важливі ють. Дороті Реймольдз (провідний ший, аніж напрямок пожертви. Ми світовий консультант у сфері філант займаємося розвитком філантропії і ропії і Community Foundation, США) це приведе до ФГ природнім шля вважає, що створення ендавменту хом, без величезних китайських бажане, це ступінь розвитку фонду, стрибків. але його наявність не обов'язкова протягом навіть кількох років. У ФГ це ресурс громади, яким вона США, наприклад, деякі фонди не розпоряджається, альтернативний мали ендавменту протягом 15 років, іншому, за який відповідає влада у вигляді т.зв. місцевого самовряду зокрема через причину не створен вання чи прямої влади, до яких гро ня групи, яка могла ефективно і га мадськість не має доступу. Саме рантовано інвестувати ендавмент. тому ФГ будуть лідерами, бо вони, Хоча, повторюся, Фонд громади як інституція, дають можливість гро може існувати і без ендавменту. Тоді маді проявити свою громадянську у нього буде менше коштів на влас позицію. І це не обов'язково гроші. ну діяльність, не буде проценту, який Це можуть бути найрізноманітніші зростає, але за своєю суттю він бу ресурси: пряма допомога, волон де Фондом громади так чи інакше. терство, все, що завгодно, але тіль Головна фінансова діяльність ФГ

ДЛЯ ВАС ки не з вказівки влади, яка обов'яз ково видаватиме все за своє. Вона інакше не вміє і у цього явища не має прізвища. ФГ може розглядатися як прогре сивна технологія використання гро мадського благодійного ресурсу у вирішенні, в тому числі, і соціальних проблем громади. Це своєрідний "високий пілотаж" філантропії обо в'язковими складовими елемента ми якої є:

а) ефективна система збору пожертвувань від суб'єктів територіальної громади; б) недоторканий капітал (ендавмент); в) конкурсний механізм роздачі грантів й моніторингу реалізації проектів. Поява і розвиток ФГ у громаді пе редбачає:

1. Наявність розвинутої культури доб ровільних пожертвувань на гро мадські потреби. 2. Наявність ініціативної групи, що складається із функціонерів, які вже мають довіру в громаді, а та кож суттєвий досвід успішного ло кального фандрейзингу. 3. Наявність законодавства про фон ди, що прописує процедуру ство рення та використання (врахову ючи інвестування) ендавменту.

ГРАНТИ АМЕРИКАНСЬКОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПАЛАТИ В УКРАЇНІ Проект "Мережа громадянської дії в Україні" (UCAN) спільно із Амери канською торговельною палатою в Україні надає гранти на підтримку творчих ініціатив ОГС. Ця категорія грантів зорієнтована та такі типи проектів: Місцева філантропія проекти, які надають громадським лідерам та бізнес організаціям можливість спі льно вирішувати проблеми через надання підтримки місцевим фон дам (Фондам розвитку громад) або іншим благодійним організаціям, які застосовують інноваційні методи мобілізації коштів на місцевому рівні і здійснюють комплексні інформа ційні кампанії з популяризації кон цепції місцевої філантропії. Корпоративна соціальна відпові дальність проекти, що дозволять бізнес структурам (підприємствам) відігравати помітну роль у вирішенні місцевих проблем через надання фінансування на здійснення благо дійних програм та надання соціаль них послуг. Заявники на цю кате горію грантів повинні спрямовувати діяльність проекту на освоєння но вих практичних шляхів мобілізації коштів і надання підтримки вразли вим групам населення у громадах. Соціальне підприємництво проек ти, за допомогою яких ОГС отриму ють нові джерела надходжень для реалізації своєї місії через надання платних товарів та послуг. Критерії для подання заявки на гранти Американської торговельної палати в Україні: Підхід, що відповідає одній з трьох вищезазначених категорій

¨ ¨

Акцент на сталий характер змін через механізми адвокасі (до помога людям висловити та вирішити проблеми, що їх непо коять) або системні зміни (вирішення проблемних питань громади, пов'язаних з соціаль ними потребами) на відміну від одноразових заходів щодо мобілізації коштів або разових пожертвувань недержавним ор ганізаціям Потенціал для широкого вико ристання досвіду Сприяння посиленню співпраці бізнес сектору та ОГС.

Заявки на отримання грантів Амери канської торговельної палати в Ук раїні розглядаються регулярно про тягом року як і заявки на інші гранти Інноваційного фонду. Будь ласка, за уважте, що часові рамки ухвалення рішень щодо надання грантів мо жуть залежати від циклів фінансу вання Американської торговельної палати в Україні. Заявки, отримані до 16 серпня 2004 р., будуть розглянуті до 1 вересня 2004 р. Заявки, отримані до 15 листо пада 2004 р., будуть розг лянуті до 1 грудня 2004 р. Заявки, отримані до 15 лютого 2005 р., будуть розглянуті до 1 березня 2005 р. Заявки, отримані до 23 трав ня 2005 р., будуть розгля нуті до 7 червня 2005 р.

Критерії концептуальності:

¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨

Потенціал щодо чітко визначе ного, вагомого та негайного впливу Творчий підхід та оригінальність Терміновість та актуальність Потенційна користь для цільової групи/ громади Ефективність інформування і ши рокого охоплення громадсь кості Потенційний внесок у розбудову громадянського суспільства

Критерії структурованості:

¨ ¨ ¨ ¨ ¨ ¨

Добре структурований, реаліс тичний проект Чіткі, конкретні та реалістичні цілі Реалістичний та ефективний бюджет Ефективний та реалістичний ро бочий план Організаційна спроможність впровадити проект Фінансова спроможність управ ляти грантом

Мережа громадянської дії в Україні 01034 Україна Київ, вул. Володимирська, 47, офіс № 9 Тел. (+38 044) 494 45 97, 229 50 02 Факс: (+38 044) 229 48 34 Eлектронна пошта: ucan@ucan isc.org.ua Інтернет сайт: http://www.ucan isc.org.ua Американська торговельна палата в Україні Київ, вул. Шовковична, 42 44 Тел.: (044) 490 5800 Факс: (044) 490 5801 Електронна пошта: acc@amcham.ua

Добра Воля №2 3, 2004

ДОВІДКА

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ Нерідко можна почути думку про те, що існує деяке непорозуміння у визначенні терміну "Фонди місцевих громад". На нашу думку, така ситуація склалась ще й тому, що пересічному громадяни; ну важко дати визначення навіть слову "громада". Таким чином, нагальною потребою є сприяння деякому самоусвідомленню членів громади щодо тих процесів, які постійно відбуваються у соціальній сфері життя та обізнаності щодо своїх громадських прав та обов'язків. З іншого боку, терміни, що використовуються у сфері соціального інвестування, останнім часом активно використовуються у пресі та інших засобах мас;медіа, залишаючись при цьому не зовсім зрозумілими для споживачів інформації. Отже, глосарій, наведений нижче, дає уявлення членам громади про ті процеси, проблеми, події, які, тим чи іншим чином, стосуються життя кожної небайдужої до себе людини. Це ще один крок на шляху до усвідомлення себе повноцінним членом громади. Соціальне інвестування викорис тання і залучення зовнішніх та внут рішніх ресурсів територіальних гро мад в інтересах їхнього соціально економічного, культурного розвитку, створення достатнього рівня життя для її членів, забезпечення реаліза ції їхніх демократичних прав і сво бод, гармонії з навколишнім сере довищем.

та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад.

Соціальне інвестування залучення чи генерування фінансових, мате ріально технічних, інтелектуальних, духовних та інших ресурсів у вирі шенні соціально культурних проб лем для розвитку територіальних громад та їхніх складових.

Соціальна програма комплекс уз годжених заходів за цілями, стро кам, ресурсами та виконавцями у масштабах визначеної території та галузі соціальної сфери, що спря мовані на вирішення комплексу соціальних проблем.

Соціальна проблема ("проблема" від грецього problema перепона, завдання, складність) незадово лені повністю чи частково потреби та інтереси територіальної громади або її окремих складових, що сфор мульовані в загальному вигляді як певна соціальна задача що пот ребує вирішення. У спрощеному вигляді соціальна проблема може бути визначена як невідповідність то го, що маємо, до того, що не обхідно.

Соціальна паспортизація система дій з виявлення, фіксування й аналізу соціального стану певних соціаль них груп суспільства за допомогою соціальних показників і даних / відо мостей соціологічних і експертних опитувань.

Соціальні потреби сукупність су спільно необхідних життєвих потреб та інтересів громадян, об'єднаних за територіальними, демографічни ми, професійними та іншими ознака ми. Соціальная політика комплекс за ходів державного та недержавного характеру, спрямованих на виявлен ня, задоволення і узгодження потреб

Добра Воля №2 3, 2004

Соціальне замовлення комплекс заходів організаційно правового характеру з розробки соціальних програм і соціальних проектів за рахунок бюджетних та інших за собів шляхом підписання соціаль них контрактів на конкурсній основі.

Соціальна ситуація стан демогра фічної, економічної, ресурсної, екоогічної, громадсько політичної, культурно історичної та інших скла дових (соціальних об'єктів) соціаль ної сфери територіальної громади.

метрів соціальної ситуації (кількості ресурсів, якості об'єктів, переваж них соціальних установок) соціаль ним сподіванням (еталонної моделі соціального об'єкту) з наступним комплексним дослідженням причин відхилень, що виникли. Соціальний моніторинг періодич ний збір, узагальнення та аналіз інформації про соціальний об'єкт для прийняття управлінських рішень на різноманітних рівнях соціального управління. Кількісні соціальні показники кількісні характеристики окремих якостей / властивостей соціального об'єкта, які можуть бути оцінені пев ними числовими значеннями. Якісні соціальні показники (соці альні індикатори) якісні характери стики окремих властивостей со ціального об'єкта, що порівнюються за ступенем їхнього виявлення. Критерії оцінки соціального об'єкта кількісні та якісні характеристики його еталонної моделі, що відпові дають рівню повного чи норматив ного задоволення основних потреб та інтересів різноманітних соціаль них груп, територіальної громади в цілому, з якими за визначеними пра вилами співставляються фактичні значення соціальних характеристик оцінюваного об'єкта.

Соціальна група сукупність людей, об'єднаних за змістом і характером спільної діяльності, місцем прожи вання, перебування, соціальним статусом, національністю, статтю, віком, освітою тощо.

За матеріалами ІнтернетEсайту Центру соціального інвестування, м. Одеса http://www.nonprofit.org.ua/gloss.html

Соціальна діагностика встанов лення ступеня (рівня) відповідності (невідповідності) фактичних пара

З російської переклала Тетяна Вахненко, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

ДОВІДКА

СЛОВНИЧОК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ, ЯКИМИ КОРИСТУЮТЬСЯ ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД Для того, щоб описана в журналі тема, була завершеною, пропонуємо Вашій увазі переклад термінів, якими користують; ся Фонди місцевих громад в англомовних країнах. Сподіваємося, що частина з них знайде відображення і у нас. Цей словничок складено з термінів, взятих з Інтернет;сайтів англомовних Фондів (Вініпегського та Вацамавського фондів місцевих громад, Фонду Сіетлу).

Актив (Asset) гроші, акції, облігації, нерухомість або інше майно. Безповоротний внесок (Irrevocable Contribution) внески до фундації не повертаються. Надана сума та відсотки стають власністю фундації. Це забезпечує повне утримання по датків. Благодійний залишковий траст (Charitable remainder trust) запла нована на майбутнє угода пожерт вування, згідно з якою донор пере дає майно (готівку, цінні папери або нерухомість) довіреній особі. До нор залишає за собою право на от римання прибутку від трасту на до вічний термін або на певну кількість років. Благодійна установа має не порушне право володіти майном після смерті донора. Благодійна організація (Charity or Charitable Organization) органі зація, що діє виключно на користь громади, підтримуючи такі сфери, як релігія, освіта, допомога уряду, пропагування здоров'я, зменшення бідності тощо. Довірена особа (Trustee) особа чи установа, відповідальна за уп равління трастом. Допоміжна організація (Supporting Organization) окрема структура, яка за допомогою грантів, пожертв та інших внесків, підтримує місію Фундації місцевої громади, з якою вона пов'язана. Дохід (Earned Income) дивіденди й відсотки, отримані на рахунок особи.

Загальний фонд (Unstructured Fund) фонд, створений для покриття ад міністративних витрат і для уможлив лення загальних, нерегламентова них грантів на теренах усієї країни. Запланована допомога (Planned giving) означає, як правило, на дання грантів одній або кільком ор ганізаціям шляхом регулярних вне сків протягом періоду існування до нора, або переданням цінностей заповітом чи даровизною.

но з бажаннями особи, на чию честь було засновано фонд. Натуральний внесок (In Kind Contri bution) надання благодійній ор ганізації товарів або послуг замість грошей. Необмежені фонди (Unrestricted Funds) фонди, не призначені доно ром для особливого використання, або для яких обмеження закінчи лося, або знято.

Заплановані пожертвування (Plan ned Giving) започаткування бла годійного напрямку, часто зі су путніми податковими пільгами пе ред смертю особи.

Обмежені фонди (Restricted Funds) фонди з обмеженим використан ням щодо типу організацій, які отри мують кошти, або процедур отри мання коштів.

Інвестиційний фонд (Investment Pool) інвестиційний інструмент, який складається з кількох фондів: сукупний акціонерний фонд, кон сервативний фонд, фонд помірного зростання та фонд активного зрос тання. Донор може обирати фонд залежно від своїх благодійних міркувань.

Представник донора (Donor Servi ces Representative) працівник відділу донорських послуг, який представляє донора, надає кон сультації клієнтам і є контактною особою.

Корпоративна грантова програма (Corporate Giving Program) запро ваджується комерційною структу рою. Пожертви і гранти корпорації отримують безпосередньо бла годійні організації. Ці витрати врахо вують у щорічному бюджеті, і прог рама, зазвичай, фінансується з неоподаткованого доходу. Мемораільний фонд (Memorial Fund) фонд, заснований на вшану вання пам'яті дорогої людини. Фун дація допомагає з обліком внесків до мемораільного фонду, а також допомагає розподіляти гранти згід

Приватна фундація (Private Founda tion) неурядова, неприбуткова ор ганізація з фондами (зазвичай з од ного джерела, наприклад, родини чи компанії), створеними для спри яння соціальній, освітній, релігійній або іншій благодійній діяльності шляхом, перш за все, надання грантів. Рада фундацій (Council of Founda tions) членська організація, що підтримує фундації, сприяючи по ширенню ресурсів у сфері філант ропії. Родинний фонд (Family Foundation) фонд, кошти якого складаються з внесків однієї родини. Приблизно

Добра Воля №2 3, 2004

ДОВІДКА 2/3 з близько 44.000 приватних фун дацій є родинними. Спадщина (Bequest) певна сума грошей, доступна після смерті спадкодавця. Структура грантів (Giving Pattern) загальна картина типів проектів і програм, підтриманих донором за певний час. Включає сфери, геог рафію інтересів, суму наданих грантів, типи організацій отриму вачів тощо. Траст (Trust) юридичний інстру мент, що використовується для на дання грошей або власності однієї особи на користь іншої особи (осіб) чи організацій. Фонд без фіксованого залишку (Nonendowed Fund) на противагу фондам з фіксованим залишком, які надають гранти лише з отриманого доходу, ці фонди можуть бути повні стю використані на надання грантів разом з основною сумою. Донори часто подовжують існування фонду додатковими пожертвами й вибір ковим наданням грантів, як у випад ку фонду з рекомендованим розмі щенням коштів. У деяких випадках фонд стає фондом місцевої грома ди, що здійснює грантову програму для місцевої громади. Трапляється також, що донор залишає рад ників, які надають гранти згідно з во лею донора. Фонд галузевих інтересів (Field of interest fund) донор вказує тип (сферу діяльності) організації, якій надається грант. Фонди з визначеним і невизначе ним розподілом (Designated and undesignated funds) у фонді з виз наченим розподілом донор визна чає спосіб розподілу доходу фонду серед громади. При фонді з невиз наченим розподілом, фонд може розміщувати кошти на свій розсуд, з урахуванням змінних потреб грома ди. Фонд з рекомендованим розмі щенням коштів (Donor Advised Fund) тип фонду, який дозволяє до нору рекомендувати організації для отримання грантів. Фонд місце вої громади допомагає донорам, перевіряючи благодійний статус, місію організації та знаходячи ор

Добра Воля №2 3, 2004

ганізації, які донори хотіли би підтри мати. Інші члени родини можуть та кож бути радниками, заохочуючи цим дітей та онуків продовжувати родинну філантропію. Фонд з фіксованим залишком (En dowed Fund) Фонд з постійним за лишком на рахунку, який дозволяє отримувати відсотки й дивіденди для благодійних цілей. Такий фонд про довжує виконувати волю донора після його смерті. Фонд місцевої громади (Commu nity foundation) фонд місцевої гро мади збирає та інвестує пожертви окремих донорів у сталі інструмен ти, орієнтовані на прибуток. Фун дація використовує прибуток від цих засобів для надання грантів місце вим благодійним організаціям. Ос новна сума завжди залишається не доторканою. Це гарантує постійну підтримку громади. Надаючи гранти в таких галузях, як охорона здоров'я, освіта, соціальні послуги й охорона довкілля, фонд місцевої громади мо же сприяти розвитку здорової гро мади. Фонд науки (Scholarship Fund) фонд, створений донорами, яких цікавить підтримка освіти. Стипендії можуть підтримувати будь який рі вень освіти, надаватися залежноі від університету, галузі або місця нав чання й походження студента. Фонд місцевої громади допомагає доно рам адмініструвати кошти, а також, за бажанням донора, встановлює критерії відбору, оголошує про сти пендії та відбирає кандидатів. Форум проблем громади (Commu nity Issues Forum) зустріч, яку спон сорує або співспонсорує Фонд місцевої громади з метою висвітлен ня для донорів та інших організацій питань і нових тенденцій у філант ропії, та полегшення надання по жертвувань.

Джерела: Waccamaw Community Foundation, http://www.waccamawcf.org/ glossary.htm The Winnipeg Foundation, http://www.wpgfdn.org/glossary.php The Seattle Foundation, http://www.seattlefoundation.org/ glossary.html З англійської переклав Вадим Святненко

ВИ ХОЧЕТЕ СТВОРИТИ ФОНД РОЗВИТКУ ГРОМАДИ? Корисно дізнатися, що: 1. За правовим статусом Ваша організація має бути зареєстро вана як непідприємницька уста нова або благодійний фонд (від повідно до Цивільного кодексу або Закону про благодійні ор ганізації). 2. У малих громадах, де ФРГ вес тимуть непостійну діяльність, мож ливо застосовувати форми прос того товариства або громадсь кої організації, легалізованої шля хом повідомлення, без одержан ня статусу юридичної особи. 3. Серед засновників благодійних фондів можуть бути фізичні або юридичні особи, які наразі мають виключне право призначення чле нів Наглядової ради. 4. Фонд має бути зареєстрований в органах податкової служби як платник податків і як неприбуткова організація. Для організацій, що одержують пожертви з місцевих джерел та ведуть благодійну ді яльність, найбільш сприятливим є податковий статус з кодами озна ки неприбутковості 0006 або 0005. 5. Від податку на прибуток і подат ку на додану вартість звільнені по жертви, бюджетні субсидії та па сивні доходи неприбуткових ор ганізацій: проценти, дивіденди, страхові виплати та роялті. 6. З 2004 року скасовано опо даткування нерозподілених за лишків на рахунках, що дозволяє фондам накопичувати гроші та створювати ендавменти у вигляді депозитів та інших рахунків, основ на сума яких не витрачається і не відчужується. За докладнішою інформацією про Фонди розвитку громад в Україні та за кордоном можна звертатися до пані Наталі Соф'янц, менеджера спеціальних проектів проекту UСАN за телефоном (044) 494 45 97 або за електронною поштою nаtаІуа@uсаnEіsс.оrg.uа.

ВАША ДУМКА

ЩО Є НАШЕ ЖИТТЯ? ГРА! А НА ГРУ ТРЕБА ГРОШІ Олександр Ухмановський, Центр соціальноEекономічних та політичних досліджень і технологій "Перспектива" м. Миколаїв

Будь;яка сучасна структура, нехай то неурядова організація, комерційна фірма чи державна установа, потребує матеріальних ресурсів для існування та проведення статутної діяльності. Неурядові організації, особливо тільки що сформовані, потрапляють під чари міфів, казок та легенд про гранти ; такі собі "шарові" гроші, які добрі дядьки роздають бідним ндошникам. І сидять бідненькі, замість того щоб з гідністю "вмерти" чи шукати фінансування на місцях, гають час та зусилля, пишуть про свою НУО, заповнюють аплікаційні форми.

Гроші щастя не приносять, але діють надзвичайно заспокійливо! Е.М.Ремарк "Три товариша" Для тих, хто не "вийшов з дитячого віку" пропоную зробити експери мент. Увійдіть в мережу Інтернет, зайдіть на будь який пошуковик і за дайте пошук за словом грант чи грантодавець. Ви здивуєтесь! Коли в свій час я це зробив, перші ж сторінок 15 20 містили в собі таке добре слово, як грантоїд. Наша організація є інформаційно аналітичним центром та "по долгу службы" нам довелося зібрати купу матеріалів щодо корупції, зловжи вань серед донорів та НУО. Авжеж, у нас немає документальних до казів, та ми й не ставили перед со бою ціль планомірно та система тично досліджувати цю проблему, але все, про що я кажу, правда, спроба скомпілювати звичайну аналітичну роботу нашої команди. Лише біль за долю третього секто ру та долю країни дозволило нам оприлюднити деякі з аналітичних матеріалів, які ми напрацювали. Чи таючи ЗМІ та спілкуючись з їхніми представниками і представниками НУО, або політичних партій, прогре сивного нахилу, я поки що нічого особливо доброго про НУО окрім слова грантоотримувачі не чув. Можливо, це просто заздрість, але давайте розберемось, що ж могло призвести до цього. Початок третього тисячоліття. Фон ди починають відходити з України. Багато з тих, хто залишився, зміню ють тактику "треба давати гроші на те, щоб навчити українські НУО са

мостійно шукати фінансування на місцях". На зменшення обсягу "інвестицій", говорячи економічними термінами, ринок НУО відповів жорстокою кон куренцією, де не де переростаючи в майже "бойові" конфлікти за ре сурси, зміною напрямків діяльності, роблячи нахил у бік створення "ре сурсних центрів", збільшенням рівня протекціонізму, зловживань та ко рупції. Насьогодні можна говорити про сформований і такий, що розвива ється, надзвичайно високий рівень найсправжнісінької корупції у ба гатьох донорських організаціях та зловживань у НУО грантоотриму вачів. Міф перший. Грантодавці зацікав лені у чіткому виконанні проекту в повному обсязі. Ні! Грантодавці зацікавленні в добре оформленому звіті. Перш за все ме неджер грантодавця, що курує про ект, особисто відповідає за вико нання проекту. І, чесно кажучи, його не цікавить, чи були насправді соціальні наслідки проекту, чи усі кошти були просто розкрадені. Го ловне, що звіт добрий, робота ро биться, американець (німець, по ляк…) голова фонду задоволений, рапорт пішов у Вашингтон (Берлін, Амстердам, Лондон...), наступна перемога демократії та третього сектору в країні Східної Європи. Зву чать фанфари, медалі блискуче дзвонять на грудях гордих представ ників НДО. Смішно? Ні, плакати хо четься. Хто не вірить в таке, згадай те, як саме перевіряють гратодавці

виконання проекту. Фінансовий звіт? При нинішньому рівні розвитку підприємництва ніщо. Вирізки з га зет, плакати та книжки? А як ви пос тавитеся до реального випадку, ко ли організація, отримавши від одно го з найвідоміших українських фондів грант у розмірах приблизно 30000 доларів (авжеж через так зва не поняття "кумівство"), робила в одиничному примірнику щотижневі газети і радіоролики. З допомогою комп'ютерної техніки "вставляла" згадування про проект, статті з прес конференцій у примірники ві доміших регіональних ЗМІ та знову ж друкувала їх в одиничних примірни ках. Уявляєте який був гарний звіт? Особливо прикро бачити, що ор ганізації, які отримують ресурси на боротьбу з корупцією, самі вико ристовують для отримання цих коштів особисті зв'язки з корупціо нерами в фондах та займаються "відкатами". Міф другий. НУО чесно й несамо вито виконують проект, на який виділено кошти. Як у анекдоті ні, ні та ще раз ні! Більшість НУО страждають на злов живання тією чи іншою мірою. Всім знайоме солодке слово "ВІДКАТ". Саме з ним складніше. Я вважаю, що організації діляться на дві категорії на тих хто "відкатує", невиконуючи проект, чи частково виконуючи і розкрадає гроші, та на тих, хто "відкатує", повністю вико нуючи проект, та вкладає отримані гроші в подальший розвиток ор ганізації. Масштаби цих тіньових операцій вражають. Взагалі це дорівнює оберту великого підпри

Добра Воля №2 3, 2004

ВАША ДУМКА ємства виробника. Я не буду приво дити типові схеми "відкату", можли во, це матеріал наступних статей, але хочу сказати, що при отриманні грошей "налом" сума "відкату" може досягнути 70 80%. При безготівковій формі "відкат" починається десь з 10%, а стандартний десь приблизно з 20%. Крім того, стандартний відсо ток який треба передати представ никам грантодавчої організації чи представнику фондів у регіонах за "допомогу" в отриманні коштів, ста новить десь близько 10%. Треба відзначити, що поруч з просто корупцією, розпов сюджено поняття "кумівства" чи протекціонізму. Коли не за винагороду, а за якісь зв'яз ки, "буду боржником", прос то з товариських почуттів, гранти віддаються "потріб ним" НДО. І ось тут ми пере ходимо до третього міфу.

старі для інновацій та взагалі для творчої праці, але вони залишають ся зоною суто комерційних інте ресів представників фондів, ре сурсних центрів тому і виступають у ролі постійних партнерів, яких не за бувають та підкидають деколи шма ток хліба з ікричкою. Усі перелічені міфи говорять про од не в Україні, завдяки існуванню по няття грант, височенного рівня ко рупції та зловживань серед НУО та

Міф третій. Грантодавці зацікавлені в розвитку третього сектору, підтримці молодих організацій. Ні. Коли ви востаннє бачили, щоб молода організація, без формального досвіду роботи чи просто терміном "існування", могла за умова ми конкурсу отримати грант? Це практично немож ливо. І грантодавця не ціка вить, що команда має бага торічний досвід роботи в громадсько політичних об'єднаннях. Практикується старий принцип "без бумаж ки ты букашка". Враховуєть ся лише формальний термін реєстрації організації. Це є наслідком попередніх міфів. Навіщо пускати на ринок нових "опера торів", коли вже налагодженні зв'яз ки, коли тіньова схема працює. Та й якщо не брати до уваги корупцію та зловживання, навіщо просто витра чати зусилля на невідомих людей та на їхні чудові проекти. Але, як кажуть, зв'язки роблять усе. Крім то го, є стара та відома схема фактич ного викрадення інноваційних, ціка вих проектів фондами та передача їх "своїм" організаціям. І читаєш ти потім, що міська організація "Х" успішно виконала твій проект, навіть назву не змінивши. Чому так відбу вається? Просто треба віддати на лежне, що багато з існуючих НУО, таких собі "зубрів", вже занадто

Добра Воля №2 3, 2004

ресурсних фондів, не існує поля рівних прав та можливостей для різних НУО. Вже зараз НУО гранто отримувачі в основній масі перетво рилися на гальмівний фактор роз витку третього сектору. НУО, які ма ють більш професійну команду та досвід роботи, не в змозі конкурува ти з грантоотримувачами на ринку місцевих соціальних інвестицій. Стає практично неможливо працю вати безкоштовно зі ЗМІ. Грантоот римувачі душать звичайні НУО. Стандартне запитання у волонтерів, менеджера, керівника "Чому та НУО отримала гроші, а ми ні, ми ж робимо набагато краще?". Підка жіть, що маю відповісти? Що я не хо чу опускатися до рівня халтури, "від

кату", що ми набагато професій ніше, дотримуємося норм моралі і т. ін.? Якось по дурному виглядає. Гу биться віра в необхідність соціаль но значущої праці у штатних пра цівників та волонтерів, просто віра в соціальну справедливість. Люди починають вимагати грошей. Чому десь там платять, а ми робимо кра ще, і нам дулю цілих нуль десятих? Існує ще багато міфів, декларова них балачок для “некурців”, т.зв. принципів діяльності гран тодавців та грантоотриму вачів, але то все деталі. Як що повернутися до етичних принципів діяльності треть ого сектору то, чесно ка жучи, я не бачу виходу з то го, щоб переломити сьо годнішню ситуацію. Мене лякає те, що я, як представ ник третього сектору, не чую голосу сорому, коли НУО, виконуючи повністю проект, заробляють додат кові кошти для своєї ор ганізації і її подальшого існування. Порушуються основні етичні норми цивілі зованого суспільства, але, разом з тим, я не бачу ви бору. Наша влада, наше економічне становище по ставили на коліна весь тре тій сектор. Неможливість більшості НУО знайти фі нансування на місцях, штовхає їхніх представ ників у крайнощі. Я не хочу образити відомі міжна родні фонди, але зрозу мійте там сидять такі ж ук раїнці як і ми. А голова американець чи хтось інший з за кордону. Так, ми всі розуміємо, що вони, м'яко кажучи, не розуміють ані нас, ані нашу країну. Тому за все зловживання відповідаємо ми ук раїнці! Коли ми кажемо про діяльність третього сектору, ми можемо каза ти, що там діють ті ж самі закони, що і в бізнесі, чи в економіці взагалі. А в бізнесі вкрасти і й не понести по карання від партнерів дуже тяжко. Недарма один зі знайомих лідерів НУО говорив, що не ризикне працю вати з місцевим бізнесом. Навіщо? З грантодавцями і фізично безпеч ніше, і професійності особливої не треба.

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

БАНКОМАНІЯ, АБО ДЕЩО ПРО ДОСВІД РОБОТИ СОЦІАЛЬНИХ БАНКІРІВ Оксана Яцюк, Подільський центр соціальних технологій, м. Вінниця

Банками соціальних послуг ми на зиваємо благодійні організації, які організовують збір зайвих ресурсів у громаді і здійснюють їхній пе рерозподіл серед потребуючих верств населення. Цією справою особисто я займаю ся з 2001 року, і є авторкою трьох профінансованих проектів Банків для НУО Вінницької області. За цей час я переконалася у безперечній корисності Банків для громади і змінила власне ставлення до ба гатьох речей. Трохи смішно згадувати, але ідея створення Банків почалась з друж нього чаювання на кухні однієї з моїх подруг. Того року ми часто зби рались у неї на посиденьки, пили чай, обговорювали книжки, роздив лялись журнали мод, словом, тере венили про се і те. Якось предме том дискусії стала тема роботи чи обов'язково люди мають працюва ти, щоб вижити? Я обстоювала дум ку спільної участі всіх у виробленні матеріальних благ, бо інакше, що ж люди їстимуть і як вони захистять своє тіло від холоду ? І тут моя под руга сказала фразу, яка стала для мене гаслом Банків соціальних послуг. "Ти не уявляєш, скільки всьо го на земній кулі викидається і псу ється." Після того чаювання мій досі прагматичний розум став помічати навколо мене несподівані речі: ря ди варень в комірчинах, які варили ся щороку і благополучно викида лись навесні, стоси немодного одягу в сільському будинку, книги, які ніхто не читає, і клаптики, з яких ніхто нічого не пошиє. Наша квартира і наша сільська са диба нагадували знаменитий буди ночок Карлсона, який живе на да ху: з правого боку лежав мотлох, а ліворуч непотріб. І те, й інше було мені і моїй родині зовсім не потріб не, за роки лежання воно псува лось, потім викидалось, і замінюва лось новим мотлохом. Бо так вима гала мода, чи звичка, чи традиція купувати обнову до Великодня, чи примара голоду і війни, коли всі "хо

Із січня 2004 року Подільський центр соціальних технологій працює над реалізацією проекту "Банкоманія". Проектом передбачено навчання та інформування НУО Вінницької, Хмельницької і Чернівецької областей про шляхи створення Банків соціальних послуг, обмін досвідом серед вже існуючих Банків, створення Інтернет;ресурсів та проведення підсумкової конференції. Проект здійснюється за фінансування Канадського фонду співробітництва. дитимуть у старих мішках, а ми дістанемо з горища спідниці". Як на те, у мене не було молодших сес тер, які могли б доношувати мої сук ні, і бідної родини в сусідах, якій по трібно допомагати. Та я й не дума ла раніше, що можуть бути люди, які потребують такої допомоги. Але моя подруга, в якої відбувалось "зе лене" чаювання, жила інакше. В її квартирі не було нічого зайвого. Все, чим вона не користувалась, негайно передаровувалось, пере роблялось чи перешивалось. Ціка во, що завжди знаходились люди, яким це було потрібно, а перешиті речі мали вишуканий і модний виг ляд. І миші у її домі навряд чи знайш ли б для себе якусь поживу. Майже одночасно з нашим чаю ванням, Вінницька громадська ор ганізація Асоціація пенсіонерів "По ділля" стала партнером Британсь кої ради і шукала ідею для проекту. Моя мама була учасницею цієї ор ганізації, тому, майже не щодня, во на тероризувала мене пошуком ідеї для написання проекту. Ідей бу ло багато, але остаточний вибір зробити ми не могли: не було відчут тя, що саме це потрібно. Поки йшли дебати, я встигла потрапити на мо дульні курси із соціальної роботи Києво Могилянської Академії і на одному із занять почула словоспо лучення "Банк одягу". Приїхавши до Вінниці, я одразу ж зв'язалася з го ловою Асоціації пенсіонерів "Поділ ля" Тетяною Казиміровою і запита ла: "Чи не хочете Ви створити Банк одягу?" Відповідь була позитивною, проект було написано і профінан совано. Взагалі, з мого досвіду у Вінниці та й у інших містах, найбільш успішно громадською роботою займається

формально оформлене у громад ську організації неформальне "коло друзів". Я поставила це словосполу чення в лапки, але сприймаю його цілком серйозно. Мені здається, що саме наша неформальна формаль ність є запорукою успіху. Насправді, ми прагматичні романтики, яким хо четься змінити світ на краще, і які ма ють знання і досвід, щоб реально здійснити необхідні зміни. На почат ку діяльності ми мали більше знань, а зараз набули досвіду, тому й роз почали проект "Банкоманія", який допоможе поділитися знаннями і досвідом. З досвіду діяльності Банку одягу Асоціації пенсіонерів "Поділля", а також Немирівського товариства "Фортуна" та Немирівської спілки творчих ініціатив я можу сказати, що найбільшою проблемою у започат куванні Банків одягу є приміщення. І у Вінниці в 2001 році, і в Немирові в 2003 році найбільше зусиль і часу пішло не на збір одягу, а на пошук і облаштування приміщення. В обох випадках НУО співпрацювали з вла дою, довелося оглядати і обговорю вати можливість використання кіль кох приміщень, і проблема вибору стояла надзвичайно гостро. Це важ кий період для організації, він про вокує конфлікти і напруження, суттє во поліпшити ситуацію майже не можливо, і найкраща порада просто його пережити. Проект "Банк одягу і взуття для пенсіонерів" АПП "Поділля" перед бачав проведення інформаційної кампанії у громаді, яка включала оголошення на місцевому радіо, ви пуск інформаційного буклета та інформаційного бюлетеня. Банк одягу працює з 2001 року і до сьогодні двічі на тиждень його повні

Добра Воля №2 3, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД стю обслуговують волонтери з членів Асоціації. Кімната має най простіше обладнання: спеціальні жердини, вішаки для одягу, стіл і стільці. Одяг надходить від грома дян, благодійних і релігійних ор ганізацій. Розподіляється він серед пенсіонерів на підставі пенсійного посвідчення. За час роботи послу гами Банку скористались більше 4000 пенсіонерів з Вінниці і Вінниць кої області. Нещодавно під час проведення семінарів з організації Банків со ціальних послуг ми обговорювали, хто може бути нашими потенційни ми клієнтами. Українське законода вство дає вичерпний список людей, які мають право на отримання соціальних послуг. Та, на мою думку, єдиним критерієм отримання одягу чи їжі з Банку має бути потреба лю дини. Ми живемо в країні, де біль шість населення має доходи на ме жі прожиткового мінімуму. І цілком може бути, що людині вистачає гро шей на їжу, і на зимове пальто, але не вистачить на спортивний одяг. Дуже боляче, коли такі проблеми має інтелігенція, "цивільне духовен ство". Тому в ідеальному варіанті (знову ж таки, це моя думка) грома да накопичує в Банках соціальних послуг надлишкові ресурси. Прості ше кажучи, їх передали люди, яким цей одяг, їжа, речі, непотрібні, і вони добровільно і безкоштовно переда ють їх на чиюсь користь. Інші члени громади, які відчувають потребу в продуктах чи послугах, але не мо жуть їх купити через будь які причи ни, отримують їх з Банку соціальних послуг. Оскільки Банки соціальних послуг є громадськими установа ми, я не думаю, що вони повинні ма ти систему перевірок використання допомоги. Єдина вимога вести облік надходжень і видачі. Ще раз наголошую, це моє власне бачен ня, і зі змінами в оподаткуванні фізич них осіб воно не узгоджується. У своїй концепції Банків соціальних послуг я виходжу з того, що: 1. Їжа, одяг, предмети гігієни, ліки потрібні для забезпечення ос новних потреб людини. Кожна людина, незалежно від свого внеску в суспільний розвиток, майнового стану повинна бути забезпечена їжею і одягом. 2. Право на життя, як основне пра во людини, що досі трактується у нас як право не бути вбитими, я і

Добра Воля №2 3, 2004

мої колеги розуміємо як право мати все не обхідне для життя. Людина, яка не має якісного харчування, чи одягу, який захис тить її від холоду, або допоможе зберегти психологічну рівно вагу, не може ре алізувати своє право на життя вповні. 3. Ми не вважаємо гас ло радянських часів "хто не працює, той не їсть", яке дало моральне право тогочасній владі вимо рити голодом кілька мільйонів найбільш працьовитих українців, непорушною істиною. В Україні працюють заради "шматка хліба", заробляють на "хліб насущний", і вважають, що "хліб всьому голо ва". Можна констатувати, що страх вмерти голодною смертю змушує людину ходити на роботу. Наскільки якісно і творчо можна працювати, боячись голодної смерті? І чи дійсно людська цивілізація потребує такої кіль кості створених речей і послуг? 4. Безперервний процес створення чогось, підкріплений страхом го лодної смерті, змушує людство виснажувати природні ресурси, завдаючи непоправної шкоди екології. Виходом може бути не спрямування зусиль на створен ня нового, а кращий розподіл вже існуючих продуктів і послуг. На одному з веб сайтів канадських Банків харчів я дізналась, що збе реження 5% продовольства, якe псується і йде у відходи щороку, дасть можливість нагодувати 14 мільйонів людей. 5. Проблема харчів і одягу стосу ється всіх людей у громаді і здат на, як ніяка інша, мобілізувати громаду до активних дій і сприяти формуванню нових лідерів. Банк одягу чи Банк харчів допомагає українцям повірити у громадянсь ке суспільство, у корисність неу рядових організацій, у можливість вплинути на якість життя. Я за пам'ятала слова одного з моїх сільських родичів після відвідання ним Банку одягу. "Оце, Оксано, найкраще з усього, що ти напи сала. Це дійсно для людей. А з громадською організацією, яка допомагає людям, хочеться спів працювати і підтримувати її." 6. Банки соціальних послуг, окрім

Члени АПП “Поділля” розпаковують скрині з уживаним одягом

забезпечення людей їжею, одя гом, ліками чи предметами гігієни, дають їм відчуття безпеки і власної потрібності громаді. Пенсіонери, яким в рамках прог рами "Банк мила" влаштовують безкоштовну лазню, найбільше дякують не за мило і гарячу воду, а за ту увагу, за те, що про них згадали. 7. Будь яка громада, не вкладаючи значних коштів, може організува ти перерозподіл ресурсів серед своїх членів після відповідного навчання і підтримки. Але повернімося до Банку одягу. Я вважаю, що створення Банку одягу можливе у будь якій громаді, яка відчуває в цьому потребу. Неза можні люди є всюди, і якщо їжу в ук раїнських умовах можна частково виростити на городі, то сировина для одягу, після заборони посіву ко ноплі, на українських городах вже не росте. Зайвий одяг теж є всюди, і в умовах розповсюдження закор донного секондхенду, комісійна торгівля втратила свою актуальність. Вживаний одяг місцевого вироб ництва майже неможливо продати. Українські помешкання не розрахо вані на зберігання великої кількості речей. Міль у місті, миші в селі, че рез це надовго одяг, який ніхто не носить, не збережеш. Куди його подіти ? Важливим є екологічний аспект, економне витрачання ресурсів. На земній кулі всього досить, та чи оз начає це, що ми повинні щоразу створювати нове, а вживані речі псувати і знищувати? В українських

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД умовах, коли переробка сміття не налагоджена, це невиправдана розкіш. Тому я вважаю, що з часом головним компонентом роботи Бан ку одягу стане не просто збір і роз поділ вживаного одягу, а його пере робка. Досі в Україні я не зустрічала прик ладів налагодження систематичної переробки вживаного одягу. АПП "Поділля" на початку проекту пропо нувала ремонтувати вживаний одяг, але ця послуга не мала широкого попиту серед клієнтів. Людина, яка бере річ з Банку одягу, найчастіше сама може зробити невеликий ре монт, як то, наприклад, вкоротити чи змінити ґудзики. Переробка ж одягу передбачає створення зі старої речі продукт нового функціонально го призначення. Раніше в Україні було поширеним робити ковдри з клаптиків, чи килим ки на підлогу. Я була вражена, коли побачила, що в США подібні речі експонуються у музеях. Техніку виго товлення виробів зі шматочків ткани ни там називають "печворк", і у США вона стала національним видом мистецтва. Особливо славляться клаптикові ковдри, зроблені предс тавниками секти аміш релігійної групи протестанського напрямку, яка живе переважно у сільських громадах і не визнає більшості до сягнень сучасної цивілізації. Мені, на жаль, не відомі етнографічні ко лекції українських клаптикових ки лимів, чи відповідні музейні зібрання. Підозрюю, що їх взагалі не існує. Ми звикли, що Україна славиться ви шивками чи ткацтвом. Та наші тра диції компонувати одяг зі старих ре чей не менш красиві. Тут я згадую свою сусідку по сільській садибі бабу Надю, ней мовірну майстриню і трудівницю. Влітку вона встає на світанку, а ля гає пізно ввечері. Протягом дня во на порається по господарству, а у вільний час і взимку шиє. На своїй старенькій швейній машині вона творить дива. Бабу Надю мало хви люють проблем моди, вона шиє, щоб було гарно і зручно. Я майже не бачила, щоб вона щось шила з нових тканин, все перешито з речей її доньки, онуків і моїх. Пальчатка для роботи і килимок на стіну біля ліжка, фіранки на вікна і біля печі, численні фартухи на свято і будні, спідниці, блузки, сукні. Все це мож

на побачити одночасно і все це неймовірно барвисте і оригінальне.

після цього у неї з'явились послідов ники.

На семінарі я намалювала портрет баби Наді, якою я її побачила влітку минулого року. Вона наділа теплий вовняний синьо червоний джемпер (присягаюся, я його носила у почат ковій школі), наверх класичну зеле ну сукню в тонку білу смужку із золо тими ґудзиками (вона була модна в 1992 році, потім її поїла міль), поверх сукні була спідниця з чорної тканини в червоні троянди на чорному тлі (халат моєї мами двадцятирічної давності), і підперезалась вона тем но сірим фартухом з широкою оборкою і великою накладною ки шенею спереду. О, як я шкодую, що в той день не мала при собі фотоа парата. Бабу Надю можна було сміливо експонувати на днях висо кої моди в Парижі, як талановиту ук раїнську народну модельєрку. А за пасів уживаних речей у нашому сільському будинку вистачить не на одну колекцію.

Такі акції, як показ моделей зі вжива ного одягу, нагадують, що окрім збирання і розподілу речей, Банки одягу мають просвітницьку функцію, вони вчать членів громади викорис товувати ті ресурси, які вони вже ма ють.

Натхненна прикладом баби Наді, американської секти аміш та мис тецтва "печворк" колекції його зразків прикрашають експозиції найпрестижніших музеїв США, Ве ликобританії, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Росії і багатьох інших країн, я просиділа якось одну ніч біля комп'ютера з Іриною Кононовою (такою ж фанаткою громадської роботи, як і я) і в результаті у Неми рові з'явився проект "Нове життя ста рих речей", який передбачав ство рення Банку одягу і організацію пе реробки старих речей. Немирівсь кий проект мав забагато проблем з приміщенням, стосунками в ор ганізації, купівлею пральної маши ни. Але незважаючи на все це, в Не мирові змогли розпочати перероб ку старих речей. Три швейні машин ки, принесені з власних домівок, працювали у програмі. В результаті, зі старих джинсів з'явився наплічник (рюкзак), а з клаптиків ковдра. Але найбільшим успіхом проекту, на мою думку, була співпраця з не мирівською кравчинею Наталею Наводною, яка підготувала і показа ла колекцію одягу, виготовленого з уживаних речей. Всі ці вечірні сукні, пальта і сценічні костюми Наталя Наводна пошила для своєї родини. Ми показувала деякі моделі Навод ної під час семінару "Створення Банків соціальних послуг" у лютому 2004 року у Вінниці. Хотілося б, що

Ідея Банку мила з'явилась у мене під час стажування за проектом "Гар монія" у США. В літаку я гортала американський журнал і прочита ла, як одна американська бла годійна організація організувала збір мила, шампуню, кремів, які ту ристи привозять з собою з подоро жей замість сувенірів. Усі ці "готельні сувеніри" потім передаються у при тулки для безпритульних, інші соці альні установи. Мені це надзвичай но сподобалось і, після невеликої інформаційної кампанії, члени він ницької групи за три дні проживання в готелі зібрали повну торбину го тельного мила. По приїзді у Вінницю, ми передали її в дитячий центр ГО "Надія" (голова Людмила Данелян). Мені дуже хотілося самій займати ся збором мила, проводити агітацію в туристичних агенціях і таке інше. Стримувала мета Подільського центру соціальних технологій: роз робка, дослідження ідей і пошук НУО, які могли б їх впроваджувати. Звичайно, найкращою організа цією для цієї ідеї була Асоціація пенсіонерів "Поділля". Я зателефо нувала Тетяні Казимировій і коро тенько розповіла про проект "Банк мила": збір і розподіл мила, зубної пасти, шампуню серед потребую чих пенсіонерів. З досвіду Банку одягу я вже знала, що іноді туди при ходять надзвичайно бідні люди, які не мають зовсім нічого, і мила та кож. Ми обговорювали проектну діяльність і обоє зійшлися на тому, що тільки збирати і розподіляти ми ло це мало для проекту. І тоді Тетя на Казимирова запропонувала влаштувати для пенсіонерів безкош товну лазню і назвати це "Чистий четвер". Спочатку планували про вести один чистий четвер перед Ве ликоднем та в результаті їх провели три. Асоціація пенсіонерів щоразу знаходила спонсора, який оплачу вав день лазні. Потім по радіо роби ли оголошення, і всім, хто проходив у лазню, давали подарунки: пакун ки з милом, зубною щіткою, шампу

Добра Воля №2 3, 2004

ДЛЯ ВАС нем. Протягом проекту, профінан сованого ІСАР "Єднання", було ор ганізовано збір і роздачу миючих засобів для пенсіонерів. За 6 міс яців роботи проекту 734 пенсіонери отримали допомогу з Банку мила. Проект мав гарні відгуки у ЗМІ, як реальна і зрозуміла громаді діяль ність НУО. Але не тільки через це Асоціація пенсіонерів може залу чати спонсорські кошти на свої "чисті четверги" і після завершення фінансування. Сама програма вийшла настільки щирою і доброю, що практично неможливо втрима тись від надання допомоги. На пер ший "чистий четвер" прийшла 92 річна вчителька, яка зізналась, що вже два роки не була у лазні. Дві во лонтерки з Асоціації допомогли їй помитись і вдячна жінка цілувала їм руки. І коли я згадую цей випадок, то розумні слова з соціальної робо ти і менеджменту НУО зникають з моєї голови, а залишається тільки одне: "Всі ми люди, всі ми можемо допомогти одне одному і, віддаючи іншим свою любов, увагу і турботу, насправді ми завжди отримуємо більше." Тут я підходжу до дражливої теми: Банки соціальних послуг і традиції українського народу. Не раз НУО звинувачували в перенесені на ук раїнський грунт екзотичних замор ських моделей. І, створюючи Банки одягу, Банки харчів, ми маємо нага дати громаді, що це її природне заняття, і властиве саме українсь кому народу. На жаль, невідомо хто навигадував анекдотів про жадіб ність українців, їх любов ставити один одному підніжки, надкушувати яблука і мріяти, щоб у сусіда зго ріла хата. Ми так часто чуємо такі анекдоти, так часто їх повторюємо, що вже самі й повірили. На одному семінарі для НУО, які хо чуть організувати Банки соціальних послуг, ми робили вправу "Переро би анекдот". Ми згадували різні анекдоти про українців і змінювали їхнє закінчення на позитивне. З'ясу валося, що пересічні українці час тують попутників у поїзді салом, допомагають кумам і сусідам, і здохла корова зовсім не привід для радості. А казани в пеклі не варто залишати без догляду ми виживе мо так, як робили це досі допома гаючи одне одному.

Добра Воля №2 3, 2004

ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ФІЛЬМ Проект "Мережа громадянської дії в Україні" (UCAN) пропонує до Вашої уваги документальний освітній фільм "Дія перша. Фонди розвитку громад в Україні", який створено у квітні 2004 року творчою групою Могилянської шко ли журналістики. Фільм висвітлює сучасне уявлення про "місцеву філантропію" та знайомить глядача з прикладами діяльності Фондів розвитку громад (Community Foun dations) у світі та Україні, ґрунтовно розкриває ос новні характеристики та особливості концепції Фонду роз витку громади, містить схеми та про фесійні коментарі практиків та екс пертів. Героями фільму стали відомі благодійні організації і яскраві осо бистості діячі третього сектору Ук раїни. Метою створення фільму є широке розповсюдження інформації щодо моделі Фонду розвитку громади та її ефективного використання задля підвищення громадської участі та якості життя у громадах. У рамках програми підтримки місцевої філантропії, що здійснюєть ся проектом "Мережа громадянсь кої дії в Україні", фільм демонструва тиметься на Українському націо нальному телебаченні та на регіо нальних телеканалах з червня 2004 року. Якщо Ваша організація хоче долучи тися до популяризації позитивних цінностей громадянського суспіль ства, зокрема волонтерства, філант ропії, участі громадськості у вирі шенні місцевих проблем, запро шуємо взяти участь в інформаційній кампанії та демонстрації фільму у регіонах України.

електронну адресу менеджера спеціальних проектів Проекту UCAN, пані Наталії Соф'янц natalya@ucan isc.org.ua або фак сом (044) 229 4834. Фільм буде надісла ний на зазначеному носії протягом двох тижнів після отри мання та розгляду заявки. Проект "Мережа громадянської дії в Україні" (UCAN), здій снюється Інститутом сталих спільнот за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Заявка на участь 1. Назва організації. 2. Відповідальна особа ( директор, координатор). 3. Контактна інформація ( повна пош това адреса, телефон, електронна адреса). 4. Чому ваша організація зацікавле на взяти участь у демонстрації фільму? 5. На якому регіональному каналі та у який час буде розміщено фільм? Чи є попередня домовленість із те леканалам або компанією? 6. На якому носії має бути наданий фільм? Підкресліть, будь ласка, ваш варіант: Касета SVHS MINI DV Касета VHS Касета BCT SP

7. Чи готові Ви надати звітну інфор мацію щодо кількості та часу по казів фільму у вашому регіоні? Підпис особи, що заповнила заявку. Дата.

Для отримання фільму на відеока сеті, або іншому носії, зручному для показу на регіональних телекана лах або районних закладах культу ри, просимо Вас заповнити подану нижче заявку та надіслати її на

ДЛЯ ВАС

ПРО ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД В ІНТЕРНЕТ ПРОСТОРІ Й НА СТОРІНКАХ КНИЖОК Інтернет сайти Міський благодійний фонд місцевої громади "Фонд Одеси" http://odessa.nonprofit.org.ua Сайт складається з російської та англомовної версій і містить інфор мацію про Фонди місцевих громад в Україні й світі; новини з життя й діяль ності Фонду Одеси; роз'яснення, що таке іменні фонди, оцінки діяльності й коротких визначень, що таке Фонд місцевої громади. Окремо подано статут Фонду, положення про До радчу раду, список членів Наглядо вої ради й правління Фонду. У майбутньому на сайті планується відкриття форуму.

"Громадський фонд Тольятті" http://www.fondtol.infopac.ru Інтернет сайт містить інформацію про проекти Фонду та послуги, які він надає; поточні програми фінан сування та конкурси; “Community Foundation” в Росії; міжнародні ре сурси для Громадських фондів; діючі "Іменні Фонди" та процедури їх ство рення. Крім того, можна ознайоми тись з цілями та завданням ор ганізації, її структурою, програмним та фінансовим звітом.

Британський фонд CAF у Росії http://www.cafcf.ru Сайт складається з російської та англомовної версій і містить новини з життя Фондів місцевих громад (ФМГ) у Росії, програму розвитку ФМГ в Росії, інформацію й посилання на 15 існуючих ФМГ Росії такі як: Гро мадський "Фонд Тольятті", Міський благодійний фонд "Первоуральск XXI", Міський благодійний фонд "До рога к Дому" (Жигулівськ), Некомер ційний благодійний фонд підтримки громадських ініціатив "Орден Доб ра" (Чайковський), Благодійний фонд розвитку міста Тюмені, Міський благодійний фонд "Развитие" (Руб цовськ), Благодійний фонд "Моско вский благотворительный резерв", Фонд "Саратовская губерния", Міський некомерційний благодій

Пропонуємо вашій увазі англо;, польсько; , російсько; й україномовні ресурси, які, на нашу думку, відображають діяльність різноманітних Фондів місцевих громад у світі. Зважаючи на те, що ми не змогли на сторінках журналу вповні покрити усі питання, що стосуються створення, розвитку й підтримки таких фондів, подана нижче інформація допоможе постійно орієнтуватися у найостанніших подіях з життя і поступу ФМГ. ний фонд "Фонд Ростов", Фонд роз витку міста Новочеркаська, Гро мадський фонд сприяння розвитку Нерехти, Громадський фонд "Сог ласие" (м.Благовіщинськ), Неко мерційний фонд "Общественный фонд Обнинска", Благодійний фонд розвитку міста Калуги, Пензенський регіональний громадський бла годійний фонд "Гражданский союз". А також історію про виникнення фондів місцевих громад у світі, ме тодичні матеріали і відповідні публікації.

Академія розвитку філантропії в Польщі http://www.filantropia.org.pl Сайт складається з польської та англомовної версій і містить новини діяльності організації, інформацію про програми, що реалізуються: фонди місцевих громад, філант ропія без кордонів, друковані ма теріали, фабрика ініціатив мо лодіжні фонди; дані про організації з якими співпрацюють місцеві фон ди, а також коротенька історія роз витку філантропії у Польщі.

Каліфорнійський фонд місцевої громади http://www.calfound.org Інтернет сайт Каліфорнійського фонду місцевої громади (США) призначений для донорів, а також для тих, хто хоче ними стати. Пропо нуються послуги у сфері філант ропії.

Мережа Фондів місцевих громад (CFN) h t t p : / / w w w. c o m m u n i t y f o u n d a tions.org.uk Інтернет ресурс містить інфор мацію, корисну для Фондів місце вих громад Великої Британії. Тут ви

знайдете загальну інформацію про рух фондів, перелік ФМГ Британії, відгуки ЗМІ про Фонди місцевих гро мад, а також посилання на низку ресурсів, що стосуються діяльності ФМГ.

Фонди місцевих громад Канади (CFC) http://www.community fdn.ca Інтернет сайт Мережі ФМГ Канади, яка нараховує більш, як 138 фондів. Діяльність організації спрямована на підтримку та розвиток ФМГ Ка нади та їх інтеграцію у світову спільноту.

Фонди місцевої громади штату Індіана http://www.cicf.org Сайт містить інформацію про діяль ність фонду. Буде корисним також для початківців. Тут розміщено відпо віді з питань фінансування проектів та програм, пошуку ресурсів та принципів діяльності Фондів місце вих громад.

Фонд місцевої Громади Атланти http://dtlcf.org Сайт містить цікаву інформацію у сфері благодійності: про ор ганізацію, публікації та досліджен ня, про Центр філантропії сім'ї, як стати донором; види благодійних послуг; спеціальні програми та ініціативи фонду; заплановані кон курси проектів/програм; приватні послуги фонду, порівняння приват них фондів, Фондів місцевих громад та організацій підтримки; про місцеві фонди тощо.

Рада фондів http://www.cof.org База даних Фондів місцевих громад США, одним з розділів яких є інфор

Добра Воля №2 3, 2004

ДЛЯ ВАС мація про діяльність Фондів місцевих громад (Com munity Foundations). Тут ви знайдете і принципи робо ти ФМГ, і національні стан дарти роботи для ФМГ, а також список Фондів міс цевих громад, що діють у США.

Книжки РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ РЕСУРСІВ АБО ВСТУП ДО СОЦІАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ Книжка Руслана Краплича чле на Ради директорів Фундації імені князів благодійників Острозьких "Розвиток локальних ресурсів або Вступ до соціального інвестування" стала черговим кроком до створен ня методичної бази на допомогу ук раїнським соціальним інвесторам. Книга є другою із серії "Фандрей зинг" (залучення фінансування), де у доступній формі викладено ос новні поняття про діяльність гро мадських та благодійних організа цій, спрямовану на розвиток місце вих громад. Пояснюючи механізми ефективної благочинної діяльності потенційним благодійникам, видан ня спонукає громадські та благо дійні організації стати відповідальні шими у процесі налагодження стабільної співпраці. Крім того, книжка містить оригінали докумен тів, що забезпечують соціальне інвестування. Видання складається з чотирьох розділів: 1. "Розвиток локальних ресурсів, благодійність, соціальні інвес тиції яка різниця?" (пояснюють ся механізми ефективної благо чинної діяльності потенційним благодійникам; показано різні шляхи залучення інвестиції для громадських організацій і містяться вказівки щодо реально го пошуку партнера). 2. "У які проекти варто інвестувати соціальний капітал?" (присвяче ний реально діючим та успішним проектам, що реалізовуються громадськими та благодійними організаціями України). 3. "Надійність соціального партне ра у стилі його роботи" (є сво єрідною інструкцією для фанд рейзерів і містить низку доку Добра Воля №2 3, 2004

ментів, що допомо жуть у роботі будь якої організації, яка займається залучен ням фінансування з місцевих джерел). 4. "Інформація про Фундацію ім. князів благодійників Ост розьких" 5. Короткий тлумач ний словник спе цифічних понять і термінів. Книжка буде корис ною для прибуткових інституцій, які шукають вигідного партнерства з неприбутковим сектором, а також громадським, благодійним органі заціям, установам культури, освіти, медицини, соціального захисту гро мадян, активістам територіальних громад, які займаються залученням соціальних інвестицій. КОНТАКТИ: Ірина Ващук Фундація ім. князів благодійників Острозьких 33027, м. Рівне, вул. Київська, 36 Тел.: (0362) 290794, 262798 Електронна пошта: pbof@vrc.rv.ua Інтернет сайт: http://www.vrc.rv.ua/index.php

ФОНДИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У РОСІЇ. 5 РОКІВ РОЗВИТКУ У дослідженні Вадима Самородова представлено оцінку ситуації у Фон дах місцевих громад на сучасному етапі (ста ном на 2002 рік); наве дено основні ознаки “Community Founda tionsє” для будь якої країни світу, а також не обхідні умови їх ство рення; ключові фактори для успішної діяльності “Community Founda tions”. У дослідженні коротко представлена діяль ність найбільш показо вих російських Фондів місцевих громад м. Тольятті, Тюмені, Першоуральска та Москви; предс тавлено результати третьої конфе ренції російських “Community Foun dations”. Джерело: http://www.cafcf.ru Електронна версія дослідження доступна за адресою http://www.cafcf.ru/Library/Research.html

ЯК СТВОРИТИ ФОНД МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ "МІСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД. НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ФІНАН СУВАННЯ ІНІЦІАТИВ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ" Найвідоміший ресурс Charities Aid Foundation (CAF) зі створення Фон ду місцевої громади. Незважаючи на те, що книга написана Наталею Камінарською ще у 2000 році і ситу ація в Росії й у світі за цей час помітно змінилася, ця робота все одно повною мірою може слугувати дуже важливим посібником зі ство рення Фонду місцевої громади, зав дяки деталізації і доступу опису ос новних процедур та етапів форму вання структур фонду і початку діяльності організації. Видання розділів:

складається

таких

Розділ 1. Міський благодійний фонд: що це таке, відмінні ха рактеристики міських бла годійних фондів. Розділ 2. Міські благодійні фонди у світі. Розділ 3. З чого почати? Розділ 4. Особливості міських благодійних фондів у Росії. Розділ 5. Правове регулювання діяльності міських благодійних фондів. Розділ 6. Тольятті: історія успіху. Розділ 7. Наші плани. Також у посібнику представлено зразки документів Фонду: Протокол №1 Засідання заснов ників Міського бла годійного фонду. Зразок статуту фонду. Опис конкурсу та правила підготовки заявок. Форма заявки на грант. Зразок договору про грант (цільово му надходженні) Джерело: http://www.cafcf.ru Електронна версія дослідження доступна за адресою http://www.cafcf.ru/Library/ CF_create_kamin.html

ОТРИМУЙ ОТРИМУЙ ЖУРНАЛ ЖУРНАЛ “ДОБРА “ДОБРА ВОЛЯ” ВОЛЯ” ПОШТОЮ! ПОШТОЮ! Шановні друзі! Ви ще не отримуєте журнал "Добра Воля", або думаєте над тим, як це можна зробити? З радістю повідомляємо Вам, що тепер кожен має нагоду отримувати журнал поштою, лише сплативши за послуги пошти. Розрахунковий рахунок №26009163608001 у КРУ КБ "Приватбанк", МФО 321842, Код ЄДРПОУ 24075103. Призначення платежу "Добровільне пожертвування". Вартість поштової пересилки на рік становить 15 гривень (6 журналів по 2 грн. 50 коп.). Якщо Ви сплатили за послуги пошти, просимо повідомити про це за телефоном (044) 554 1052, або електронною поштою на адресу info@gurt.or.ua, зазначивши назву своєї організації та адресу, на яку потрібно надсилати журнал. Попередні номери журналу доступні у *.pdf версії на Інтернет сайті Ресурсного центру "Гурт" http://www.gurt.org.ua у розділі “Видання”.

Запрошуємо стати читачами нашого журналу!

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 902 Тел./факс: (044) 554 1052 eEmail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573 3073, 574 0236 Наклад 700 прим.