Журнал "Добра Воля", №32, 2004 by GURT Resource Centre

№6 (32), 2004 листопад грудень

ДОБРА

ВОЛЯ

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

—”—œ≤À‹Õ¿ ≤Õ‘Œ–Ã¿÷≤ﬂ:

¬œÀ»¬¿“» ◊» —œŒ√Àﬂƒ¿“»?

ЖУРНАЛ

ДОБРА

ВОЛЯ ВИДАВЦІ:

ЧИТАЙТЕ у цьому випуску “ДВ” УВАГА! СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ.........................................3 "МИ РОБИМО ДУМКУ ПОДІЄЮ" Інтерв'ю з Ларисою Івшиною (газета "День")........................................ 4 ЩО РОБИТИ, АБИ ВАС ПОЧУЛИ Інтерв'ю з Сергієм Гузем (“Незалежна медіа профспілка”).................8

Ресурсний центр “Гурт”

та

Олесь Христюк МЕДІАCЦЕНТР “РОЗМАЙ” ТА СПІВПРАЦЯ ГО ЗІ ЗМІ................................10 Ольга Полонська ВПЛИВАТИ ЧИ СПОГЛЯДАТИ НА ЗМІНИ У СУСПІЛЬСТВІ?....................12

Центр волонтеріату “Добра Воля”

Редактор: Тетяна Вахненко Відповідальні за номер: Олена Кучерява Тетяна Матичак Літературний редактор: Ірина Козачук Дизайн та верстка: Маріанна Войцицька

Олена Лошакова СПЕЦИФІКА Й ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ПРЕСCЦЕНТРУ НУО З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗМІ: ЯК ДОСЯГТИ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ.......... 13 Катерина Сисун ДОСВІД РОБОТИ БЮРО СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У МІНСЬКУ.....................................................15 Мар'яна Воронович ЯК ПОТРАПИТИ У НОВИНИ – СЕКРЕТИ УСПІШНОЇ СПІВПРАЦІ НУО ЗІ ЗМІ............................................16 Юлія Бєловицька УСПІШНИЙ ДОСВІД ПОШИРЕННЯ СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ АСОЦІАЦІЄЮ ЗАХИСТУ ПРАВ МОЛОДІ ВОЛИНІ...........18

Редакційна колегія: Яна Деменко Василина Дибайло Ярина Ключковська Богдан Маслич Василь Назарук Василь Полуйко Надія Самуляк Олександр Чередайко

ПРОФЕСІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ЗАСІБ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Інтерв'ю з Наталею Лигачовою ("Телекритика")............................... .20

Сергій Квіт СУЧАСНІ ЗМІ C ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ....................21 "ЧИ СПРАВДІ Є НЕЗВОРОТНІМИ ПОМАРАНЧЕВІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА?" (За матеріалами медіадослідження Центру медіареформ)............23

Журнал видається в рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив”, що фінансується Фондом Чарльза Стюарта Мотта (США)

Журнал видається в рамках проекту “Інституційна підтримка мережі соціальних організацій для підвищення ефективності надання соціальних послуг місцевим громадам”, що фінансується Європейським Союзом

"ПОРА" РОЗПОЧИНАЄ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ Інтерв'ю з Олегом Левченком (“ПОРА”).............................................. 25 ВИДАННЯ ТА ВЕБ РЕСУРСИ, ПРИСВЯЧЕНІ ТЕМІ СУСПІЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ......................................26 Погляди, висловлені у цьому виданні, не обов’язково відображають офіційну позицію Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) і Європейської Комісії

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Добра Воля №6, 2004

ДОБРИДЕНЬ ВСІМ

УВАГА! СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ Сьогодні можемо з певненістю стверджувати, що світ, у якому ми живемо, є в першу чергу інформа" ційним. Від змісту тієї інформації, яку ми отримуємо щодня, залежать на" ші дії в майбутньому. Це стосується як звичайних побутових повідом" лень, так і тих даних, які ми викорис" товуємо в роботі. Кожна людина має своє власне сприйняття інфор" мації й особисту манеру її оброб" ки, але від окремої людини не завж" ди залежить те, яку саме інформа" цію вона отримає. Кожен з нас живе у суспільстві, яке й пере" дає нам різноманітні повідом" лення про певні події, допомага" ючи формувати власну думку з того чи іншого приводу. Засоба" ми передачі таких повідомлень стають преса, радіо, телеба" чення. Від того, що саме вони вважають за потрібне нам пе" редати, залежить зміст і якість інформації, яку ми отримаємо. Часто трапляється так, що ін" формаційний світ, який нас ото" чує, щодня нав'язує нам чужі думки та ідеї через засоби ма" сової комунікації. Тому сьогодні найважливішим умінням є здат" ність виокремити з неперервно" го потоку нових повідомлень те, що справді є потрібним і корис" ним для діяльності й самороз" витку. Чи повинні ми довіряти ЗМІ, чи ні – кожен вирішує сам. Але те, що вони не тільки не є звичайними спостерігачами, а навпаки – самі активно вплива" ють на формування громадсь" кої думки є незаперечним фак" том, який підтверджують самі жур" налісти. Цьому треба не дивувати" ся, а використовувати у власних професійних інтересах. Налагодивши зв'язки зі ЗМІ, громад" ські організації отримують спільни" ка у справі поширення тієї справді необхідної і суспільно важливої ін" формації. Бо ж НУО знають, яку соці" альну іфнормацію необхідно поши" рювати, а ЗМІ мають можливість передавати її широкому загалу. Са" ме тому на сторінках цього номеру "Доброї Волі" ми вирішили предста" вити позиції як представників гро" мадських організацій, так і журна" лістів. Перші діляться з вами влас"

Добра Воля №6, 2004

ним досвідом у поширенні соціаль" ної інформації, розповідають про до" сягнення і проблеми, які треба дола" ти. Представники ЗМІ висловлю" ють свою позицію щодо співпраці з НУО, дають корисні поради для охо" чих навчитися досягати успіху в ін" формаційному просторі, а також до" водять важливість поширення корис" ної і неупередженої інформації як двигуна розвитку суспільства в ціло" му. У цьому номері ви отримаєте від" повідь на питання про те, як самим навчитися поширювати інформацію

про діяльність власної організації. Фахівці в галузі журналістики розка" жуть, як виокремити ті повідомлення, що можуть бути цікавими суспільству і справді варті того, щоб їх передати. Головний редактор газети "День" Ла" риса Івшина розповідає про сучас" ну ситуацію на ринку ЗМІ і ділиться власним досвідом багаторічної ус" пішної роботи в цій галузі. Про те, як навчитися зацікавлювати людей со" ціально важливими повідомленнями, розповідає журналіст "Студії 1+1" Мар'яна Воронович. Адже суспільно важливою є не лише цікава інфор" мація, тобто сенсаційна або просто здатна привернути увагу. Соціальна

інформація є дуже важливою для суспільства, але вона, як правило, залишається непоміченою через позірну побутовість і буденність. Директор Центру Медіареформ Сергій Квіт звертає увагу на те, що громадські організації є не лише споживачами інформації, а й самі продукують її, змінюючи через неї світ і виражаючи інтереси певних суспільних груп. Тому для них питан" ня обробки і отримання інформації завжди залишаються актуальними. Соціальна інформація є однією з найбільш важливих у суспільстві: поширюючи її, ми привертаємо увагу до проблем громадськості. Третій сектор зараз найбільше потребує реклами, в тому числі й самореклами. Про це говорять Сергій Гузь, голова Незалежної медіа"профспілки України, і Олег Левченко, член правління гро" мадської організації "ПОРА". Не варто забувати, що ЗМІ часто ігнорують діяльність НУО в своїх публікаціях і не вважають за по" трібне приділяти їм увагу. Проте НУО дуже її потребують і тому ма" ють навчитися подавати інфор" мацію так, щоб вона була цікава загалу. Крім того, необхідним кроком є видання власного засо" бу інформації. Як НУО виходять із ситуації, в якій ЗМІ замовчують їхню діяльність? Своїм досвідом діляться Юлія Бєловицька з Асо" ціації захисту прав молоді Волині та Катерина Сисун, що викладає позицію Бюро соціальної інфор" мації, яке функціонує в Мінську. Ресурсний центр "Гурт" також ро" бить важливі кроки, щоб привернути увагу громадськості до суспільно важливої інформації. Про результати щорічної конференції "Зміни у сус" пільстві: впливати чи споглядати?", яку РЦ "Гурт" провів у грудні, роз" повідає Ольга Полонська. Наприкінці номеру до вашої уваги пропонуються видання та інтернет" ресурси, які можуть стати в нагоді тим, кого зацікавили питання, пору" шені в цьому номері журналу. Спо" діваємося, нам вдалося зробити йо" го насиченим, цікавим і корисним для вас. Олена Кучерява, Тетяна Матичак

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

"МИ РОБИМО ДУМКУ ПОДІЄЮ" Лариса Івшина, Головний редактор газети "День" Інтерв'ю провела Тетяна Матичак, Ресурсний центр "Гурт" Пані Ларисо, Ваша газета завжди вирізнялася особливим поглядом на поточні події. Які завдання ставить пе# ред собою "День" сьогодні?

Наша газета першою втілила ідею створення та поширення осередків громадянського суспільства. Ми були викликом пострадянській тра" диції, яка, на жаль, ще не викоріне" на, незважаючи на колосальну ей" форію та підйом, викликані подіями президентських виборів, помаран" чевою революцією та волелюбним Майданом. Я гадаю, що проблеми залишаються. І дуже добре, якщо є кому чесно на це дивитися і так само чесно осмислювати. Нещо" давно ми стали свідками того, як у парламенті жоден депутат не про" голосував проти кандидатури ново" го прем'єр"міністра. Це дуже пока" зово, " страх набагато глибше си" дить у суспільстві; залежність бізне" су від влади дуже велика і ніхто не вірить у декларації. І так само це оз" начає, що контролювати нову владу практично нікому. Преси, яка була б здатна на системні кроки з контро" лю, в Україні немає. Телебачення показує Президента Ющенка, як і до того показувало Президента Куч" му. Зникли "темники", але не з'явили" ся новини з життя суспільства. Отже, це означає, що проблема є значно глибшою і не треба забувати, що на вивітрювання рабства багатьом на" родам потрібні були століття. Тому коли говорять про Мойсея і 40 років, мають на увазі, що це мінімальний відрізок для тих, хто хоче йти і йде. Але ж є багато таких, хто не хоче і не йде. Мені подобається такий афоризм: "Вільні люди хочуть волі для інших, а раби хочуть мати своїх рабів". Тестова ситуація, у якій ми опинилися, покаже, кого все"таки в нашому суспільстві більше: чи тих людей, які прагнуть волі для інших і сприятимуть створенню великої кількості незалежних ЗМІ, різних центрів, які будуть моніторити наст" рої людей, які дуже точно прислуха" тимуться до кожної інтонації, до кри" тичних слів, які дякуватимуть за підказки, за доброзичливу критику;

Нещодавно вийшов 2000#й номер газети "День", яка вже вісім років є однією з найвпливовіших і найпопулярніших в Україні. За цей час ре# дакція втілила в життя багато проектів: фото#конкурси, які вже стали традиційними, читацькі конференції, стипендії для студентів Острозь# кої Академії, електронну бібліотеку газети. "День" одним із перших створив свою інтернет#сторінку, а також започаткував серію книжко# вих проектів, в рамках якої вже було видано три книги: "Україна Incognita", "Дві Русі", "Війни і мир". Від моменту заснування головним редактором газети є Лариса Івшина. Це людина з багаторічним досвідом роботи в галузі журналістики, яка вміє відчувати потреби своєї аудиторії. В інтерв'ю нашому журналу пані Лариса поділилася власним баченням теперішнього стану українських ЗМІ і визначила основні критерії суспільно#необхідної інформації.

чи все"таки тих, хто цій волі вперто опирається.

обов'язків, до працівника правоохоронних органів?

Яку позицію, на Вашу думку, мають займати ЗМІ щодо влади – партнера чи судді?

Так, я знаю, що у нас існують різного роду пільги та премії для журналіс" тів. Держава має гарантувати сво" боду слова. І журналіст, який іде на ризик, дістаючи інформацію, цінну для суспільства, але небезпечну для нього особисто, є справді лю" диною, яка за статусом повинна бу" ти прирівняна до правоохоронця. Але в усіх інших моментах я можу сказати: те, що у нас відбувалося впродовж багатьох років, коли жур" налісти пишалися тим, що вони були ретрансляторами подій у коридо" рах влади, нічим іншим як корупцією не називається. Втім, журналісти пи" шалися своєю корумпованістю. Бід" ність не дозволяла суспільству їх контролювати; на відміну від політи" ків, які могли заплатити за потрібну інформацію в різноманітних формах.

Спочатку потрібно, щоб були люди, готові уважно стежити за діями вла" ди. Необов'язково казати: "Я в позиції чи в опозиції". Треба мати сміливість думати і оцінювати, і якщо бачиш, що справи йдуть невтішно, говорити про це. Сьогодні дехто скаржиться, що у нас немає опозиції. Я на це відпові" даю: немає позиції – немає й опо" зиції. Тому для преси нинішній час є непростим і водночас обнадійли" вим, бо ті, хто вміє працювати, зараз отримують ще один шанс це робити, хоча й за складних обставин. З огля" ду на те, що ми бачимо в газетах і на телебаченні, можна зробити висно" вок, що професіоналів небагато. Згадуючи слова прем'єр"міністра "спочатку моральність, а потім – про" фесійність", я б хотіла продовжити цю думку і запитати: "Чи в нинішній час морально бути непрофесій" ним?" Чи ці слова не є викликом сус" пільству, над якими преса повинна думати і ставити незалежним екс" пертам перші тривожні запитання? А ми їх не чуємо, бо єдине, чого зараз прагне преса – подобатися політи" кам, що я не вважаю здоровим. Пані Ларисо, чи схвалюєте Ви систему заохочень, яку влада пропонує жур# налістам (пільги, нагороди, премії), або такі кроки, як прийняття закону про прирівнювання журналіста, що загинув під час виконання службових

Але влада може маніпулювати жур# налістами і без їхньої згоди, подаючи неправдиву або однобічну інформацію на прес#конференціях і брифінгах. Як бути із такою ситуацією?

Офіціоз і передбачає те, що жур" наліст, який приходить на брифінг, передає точку зору посадовця, який сам несе повну відповідаль" ність. Однак не варто забувати, що дуже часто сказане, особливо щось викличне і цікаве для суспіль" ства, стає відправною точкою для подальшого розслідування. Але ж невипадково в Україні ніхто не про" водив глибоких і серйозних розслі" дувань. Були лише деякі спроби, зо" крема в інтернет"секторі; саме там

Добра Воля №6, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД зосередилися найбільш волелюбні журналісти, які могли дозволити собі щось шукати. Втім, жодне серйозне розслідування не мало суттєвих на" слідків, які могли б вплинути на суспільство. Причина полягає у то" му, що стара влада тримала глуху оборону. Вона мало реагувала на закиди з боку журналістів, бо не вбачала в них небезпеки. Але, мож" ливо, в нових політичних умовах такі розслідування матимуть резонанс у суспільстві. Принаймні, я б цього ду" же хотіла. Наш професійний обов'я" зок як журналістів – тримати "сані" тарний кордон" щодо влади. Можливо, цього досягне громадське телебачення, яке тільки#но створюється?

Варто в першу чергу зазначити, що раніше громадське телебачення було неможливим не тому, що у нас був поганий Президент, який не хотів його створення, а тому, що суспіль" ство не могло б за нього заплатити. Всебічна, глибока й цікава інфор" мація – це дорого, це для розвине" них, для забезпечених. Саме тому в Україні існує небезпека необ'єктив" ності такого телебачення. Якщо хтось його перекупить, то маніпуля" ція стане ще більш витонченою. А як Ви прокоментуєте пропозицію створити цей канал на базі УТ#1: адже штат залишиться той самий, але назва буде іншою?

Я розумію, що сьогодні доводиться йти на певні компроміси через брак коштів. Але постає питання: наскіль" ки затягнеться цей компроміс, у що виродиться? Існує загроза звичай" нісінького поглинання Першого ка" налу громадським. "Ера" свого часу змогла "відкусити" шматок націо" нального ефіру, а потім запропону" вала його як обмін на щасливе май" бутнє свого власника під час прези" дентської кампанії. Отже, всі ро" зуміють цінність інформаційного ре" сурсу. Хочете – створюйте окремий канал, але якщо вже існує канал,

Добра Воля №6, 2004

Лариса Івшина, Головний редактор газети "День" створений державою, платниками податків створений канал, то чи не варто просто повернути його на службу суспільству? Об'єктивність журналіста означає, що він повинен мати критичне око?

Я думаю, що журналістське кредо просте: хоча б одне око повинно бу" ти критичним! Тому суспільство по" винно мати вироблені критерії неза" лежної оцінки, які, до речі, ми взяли за основу нашої фотовиставки, що проводиться вже шостий рік. До речі, ми вже навіть випустили її ката" лог. Гасло, яким ми керувались, коли проводили відбір серед усіх художників України, незалежно від того, в яких виданнях вони працю" ють, – таке: "У нас на фотоконкурсі перемагають не свої, а найкращі". І це також має безпосереднє відно" шення до газети, до того, що ми культивуємо, що намагаємося ро" бити. Ми вважаємо, що для суспіль" ства вигідно аналізувати і пам'ятати не лише останній абзац нашої історії, а всю її сторінку. Для цього ми зробили електронний архів газе" ти, куди увійшли матеріали за 1997" 1999 роки. Мож" ливо, наша га" зета – єдина, яка має таку бібліотеку. Ми зробили її в 1999"му році, коли ще майже ніхто не мав до" ступу до Інтер" нету. Тоді ж ми

відкрили і нашу електронну сторінку. А потім, з 1999"го року, ми створили безпрецедентну бібліотеку газети "День". У 2004"му вийшла третя книж" ка, яка називається "Війни і мир", що означає: мир – це теж виклик. Адже мир – це конкуренція, яка є набага" то складнішою за війну. Ваша мета – показати суспільству невідомі сторінки його історії?

Можна і так сказати. Ми самі теж ба" гато чого не знали, багато що відкри" ли для себе. І коли ми тепер про це пишемо, наша аудиторія розуміє, що читання такої газети як "День", ви" магає певних зусиль. Адже людина, яка хоче займатися самоосвітою, знає, що треба себе примушувати це робити. Набагато легше взяти ілюстрований журнал, дізнатися про новинки моди, про те, хто з ким був у казино, у клубі тощо. Але таке став" лення до себе безумовно вичерпує людський ресурс інформації. Завж" ди треба мати базу і регулярно по" повнювати її, а коли поповнюєш, то треба знайти чим. Тут уже постає проблема вибору. Я постійно кажу, що пожива для інетелекту завжди має бути якісною. Що читає людина, яка прагне розвиватися? Я переко" нана, що її зацікавить наша газета. Хоча це, зрозуміло, не розвага. Я, безперечно, нагадую нашим авто" рам, аби ті писали легше, грай" ливіше, але це не завжди вдається. Ми прагнемо вибирати ціннісне, вартісне, те, що потрібно знати, над чим потрібно думати. Ми не тільки беремо й транслюємо, ми самі про"

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД дукуємо. З 1999"го по 2004"й рік ми поставили перед суспільством без" ліч нових цінних питань і запустили масу проектів: "Форум "Дня", "Клуб експертів "Дня" та інше. І зараз усе це буде не менш актуально, тому що роботою займатися – завжди складно. Проходять ейфорійні спа" лахи, все проходить, а той, хто ро" бив, той і буде робити свою справу. За яким принципом Ви підбираєте ко# лектив, який реалізує всі ці проекти?

Це водночас просте і складне пи" тання. Готових журналістів для нашої газети фактично мало. Я іду за таким принципом: шукаю в людині живе прагнення до саморозвитку і базу. Чи ти кібернетик, чи філософ – це має значення. Але ще більше зна" чення має культура і вміння користу" ватися інструментами журналісти"

їх виробляємо. Але це така ручна робота, можна сказати навіть "от ку" тюр", бо я вкладаю в них усі свої си" ли, знання, вміння. Я вважаю, що у мене є достатній досвід, адже я вже 20 років у журналістиці, тому, здаєть" ся, мені є що сказати і передати. Я б хотіла брати на роботу "готових" журналістів"випускників, але ще жодного разу мені це не вдалося. Ми беремо і, можна сказати, дово" димо "під ключ". Тобто в нас студенти закінчують навчання. Я пишаюся ци" ми студентами, зараз деякі з них уже є редакторами відділів. Поєд" нання живої практики з тим, що вони вивчають, читають, а також участь у конференціях, – усе це прискоре" ний курс розвитку. Пані Ларисо, а чим пояснюється Ваше прагнення залучити більше фахівців, експертів зі сторони?

лановиту людину – Сергія Борисови" ча Кримського. Але і він дав багато газеті. Також ми щодня звертаємося за коментарями до соціологічної служби. Я вважаю, що працювати з новими фактами потрібно науково. Світ ускладнився, і ми повинні пам'я" тати про це. Пані Ларисо, на Ваш погляд, плюралізм думок у ЗМІ – це існування видань різних поглядів чи представлен# ня різних думок на сторінках одного видання?

І те й інше має право на існування, головне, аби це не переходило пев" ні межі, не перетворювалося на ме" ханічні дії. Інколи, наприклад, газетя" рю дають завдання: негайно знайти протилежну точку зору до тієї, яка подана у статті. За яким же принци" пом шукати таку, протилежну точку зору? Журналісти часто звертають"

Лариса Івшина та переможці конкурсу на здобуття стипендії головного редактора «Дня» ки. При чому навчити користуватися інструментами журналістики прості" ше, ніж знайти таких людей, які мо" жуть адекватно чути і передавати суспільний настрій, теми, проблеми. Задовольнити в наборі інформації можуть і інформагенства. Але на сьогодні в донесенні інформації га" зетярі не можуть конкурувати навіть з тим самим телебаченням. Вони можуть конкурувати в зіштовхуванні ідей, у відборі, інтерпретаціях, ко" ментарях і у виділенні пріоритетів. Це можна назвати другим рівнем робо" ти зі смислами. Для того, щоб сфор" мувати колектив, треба ставити зав" дання, а результати допоможуть зробити відбір. Мене всі запитують: "А де Ви берете таких журналістів?" Я ж відповідаю: ми їх не купуємо, ми

Сучасний журналіст при всьому своєму бажанні, з тим рівнем, про який я казала, не може бути спе" ціалістом в усьому. Тому ми після 1999"го року, коли від нас пішов відділ політики, були першими, хто почав шукати експертів. І Вадим Ка" расьов, і Володимир Фесенко – це люди, яких ми знайшли в Харкові під час круглого столу. І почали друку" вати їхні експертні думки, після чого експертна мода стала пошестю – тепер журналісти самі нічого не го" ворять: вони звертаються до екс" пертів, яких недавно "відкрили", і запитають про їхнє ставлення до тієї чи іншої події. А ще жодна щоденна газета до нас ніколи не друкувала філософів. Ми ж фактично зробили широко відомим дуже розумну, та"

ся до тих, з ким легше сконтактувати, а не до людей, які є справжніми опонентами. А до цього треба під" ходити професійно. Часто газети бувають певним чином спрямовани" ми, – зрештою, це нормально, коли газета має свою платформу. Вона може залежати від ідеологічної ніші, яку займає, і від смаків власників. У 1992"му році у нас був шанс створи" ти різноспрямовану незалежну пре" су. Тоді стартував проект "Киевские ведомости" – перша приватна газе" та. На той час я редагувала там відділ політики, була заступником го" ловного редактора. І я була переко" нана, що 1992 стане роком поштов" ху до створення аналітичних газет, жовтої преси і т. ін. Але згодом сус" пільний розвиток у країні загальму"

Добра Воля №6, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД вався. Тому розшарування на якісну й неякісну пресу не відбулося. Для того, щоб різнобічно мислити, потрібно, щоб у суспільстві йшла ши" рока дискусія. І газети – це лише ма" ленький її сектор. Не забуваймо й про соціальну відповідальність теле" бачення. Ми повинні зараз розвива" ти суспільство. Згадаймо, що Швей" царія – одна з найбагатших країн – дозволяє собі сектор розваг, але головну увагу приділяє ґрунтовним експертним роботам, круглим столам, розробці програм розвитку її громадян. Це говорить про те, що потрібно формулювати правила в то" му числі і для телевізійного бізнесу. У нас має бути інструментарій оцінки думок, постійна аналітика, а не "Вік" на" Нагієва! Ми не можемо собі цьо" го дозволити. Ми занадто бідна країна, щоб розважатися. Ми по" винні вчити з ранку до вечора екс" терном те, що інші країни проходили століттями. Людина повинна жити відкритим розумом, ставити якісь тактичні завдання. Не треба відкида" ти поради Заходу, – слід розуміти, на який ґрунт вони впадуть, де і який мо" жуть дати результат. А хто це краще Перший знає, ніж люди, які переймаються номер "Дня" долею своєї країни? У нас таких чи" вийшов друком мало, просто їх ніхто не бачить. Що, 11 вересня 1996 року. окрім Тіни Канделакі, в Україні немає До кінця 1996#го газета виходила дівчат, які могли б програму вести? лише українською мовою, а з січня Є, але ними ніхто не цікавиться! 1997 року # й російською. 25 січня наступного Нема пророка у своїй вітчизні?

1998 року побачив світ перший номер англомовного щотижневого дайджеста The Day. 30 листопада 2000 року вийшов ювілейний 1000#й номер газети "День".

Можна і так сказати. Та зараз уже не про пророків мова, а хоча б про те" У лютому 1997#го "День" одним із перших серед українських газет розмістив свій сайт в Інтернеті. леведучих! Ви вважаєте, що у нас має бути свій "День" першим серед українських ЗМІ створив спеціалізовану соціологічну шлях розвитку? службу, яка відіграла помітну роль при визначенні популярності політиків та

політичних партій під час президентських та парламентських виборів.

Нам не треба шукати свій шлях роз" Фірмовий стиль "Дня" – миттєва політична та економічна аналітика, витку – він у нас і так є. Як кожне оперативність якої не позначається негативно на аргументованості суспільство, ми є неповторними. та аналітичній глибині аналізу. Наприклад, ми вийшли з тоталітариз" Писати добре завжди важко, але закінчиться. Треба було дивитися на" му набагато пізніше, ніж інші країни. якби нам це було не під силу, ми б перед. Зрозуміло, що така тактика Світ інтегрується, а ми створюємо не змогли цього робити. Та з огляду людей і тонізує, і готує до необхідних національну державу, одночасно на те, що вийшло 2000 номерів, я ду" змін. У прозорості світу мене ще раз намагаючись інтегруватися. Нам маю, що це можливо і потрібно. Я б переконують ті листи, які ми отри" потрібні люди мислячі, а ми нага" сказала так: ми робимо думку муємо від читачів усього світу. Сьо" дуємо хворих, які не довіряють спе" подією. У цей посттравматичний годнішня наша газета в Інтернеті ціалістам, що поставили їм діагноз. період саме сильні думки для нас вийшла і в англійському варіанті. мають бути подіями. У нас їх ще не" Наші читачі з Австралії, з Бразилії, з А чи варто подавати на сторінках багато. І тому філософи заповнюва" Америки пишуть, що їм сподобало" щоденного видання їм ґрунтовні статті замість того, щоб писати лише про те, ли собою вакуум подій. Будуть ся, а що – ні. Ну хіба це не дивує? що відбувається навколо? сильні події – філософи відступлять зі Хіба це не показує, що вироблені й сторінок газет. Тим усім, що відбува" перевірені світовою практикою стан" А що відбувається? Я думаю, що лося, жити було не можна. Не дарти повинні існувати й у нас? Але існує чимало таких газет, які пишуть випадково ми зробили сторінку будемо сподіватися, що зовсім ско" про те, що відбувається, а точніше "Світові дискусії" – чим живе світ. Ад" ро нас чекатимуть приємні сюрпри" про те, що не відбувається нічого. же було зрозуміло, що це колись зи та зміни на краще.

Добра Воля №6, 2004

ВАША ДУМКА

ЩО РОБИТИ, АБИ ВАС ПОЧУЛИ Сергій Гузь, Незалежна медіа#профспілка Інтерв'ю провела Олена Кучерява, Ресурсний центр "Гурт" Якою, на Вашу думку, є роль медіа в поширенні інформації про суспільно важливі ініціативи?

Перш за все слід сказати, що в Ук" раїні ЗМІ порівняно невелику увагу приділяють висвітленню суспільно важливої інформації. Якщо на теле" баченні ситуація хоч трохи краща, то у пресі про діяльність профспілок та інших НУО інформації є дуже ма" ло. Чому? Бо в Україні профспілки, громадські організації фактично відірвані від впливу на економічне життя країни, на її політику. Виклю" ченням стали лише останні вибори, коли громадська організація "Пора" стала "новиною" для ЗМІ, таким собі "ньюзмейкером" навіть для тих ме" діа, які її критикували. На Заході си" туація зовсім інакша: там заходи профспілок, громадських організа" цій реально впливають на економіку країни, її політичні розклади, – чого немає в Україні. Тому важко сказа" ти, яку роль грає медіа в поширенні такої інформації. – Жодної. Доки медіа не писатимуть активно про діяльність НУО, роль цих організацій буде дуже низькою. Це – один бік справи. І зворотній: доки НУО не бу" дуть реально впливати на суспільне житття, економіку, політику, наші ме" діа не висвітлюватимуть їхню діяль" ність. От і виходить, що українські медіа є трохи викривленими – вони пишуть про ті новини, які заздалегідь визначені як важливі. Багато ЗМІ є дуже поверховими в цьому сенсі, і провина журналістів тут невелика. Такою є новинна політика ЗМІ: ніхто не показує наслідки тих чи інших дій. Подивіться будь"які новини: там завжди йдеться про те, як "хтось зробив щось", а які з цього виплива" ють наслідки – ніхто не говорить. І важко сказати, як це становище змінити. Мабуть, медіа мають почати показувати людям наслідки подій, тоді у громадських організацій з'я" виться шанс частіше потрапляти на сторінки преси та на екрани. Але чи не є показ наслідків прерогативою аналітичних програм?

Власне сама концепція новини по" лягає не в тому, щоб показати, що

Однією з причин відсутності інтересу ЗМІ до суспільно важливої інфор# мації є непрофесійність її подачі. Отже, що слід робити, щоб вас почу# ли? З таким запитанням ми звернулися до Сергія Гузя, голови Незалеж# ної медіа#профспілки України, члена Комісії з журналістської етики, крім того, активного діяча Дніпродзержинської громадської еко# логічної організації "Голос природи". Тож у кого, як не у п. Сергія можна було почути ґрунтовну інформацію про секрети співпраці ЗМІ та НУО. хтось щось зробив, а які наслідки будуть у цієї дії. Якщо N сказав, що буде "хорошим хлопцем", то це ще нічого не змінює. А от коли з того, що він буде "хорошим хлопцем", маємо конкретні наслідки, це уже новина. А чи відбулися якісь зміни у становищі НУО в суспільстві після помаранчевої революції?

Навіть тепер, під час важливих полі" тичних змін, ми не бачимо, якою бу" де роль громадських організацій в Україні, що зміниться, коли їхня роль посилиться. Взагалі, дуже мало ві" домо про те, які саме у нас є гро" мадські організації і чим вони зай" маються. Я роблю висновок, що но" ва влада не планує включати гро" мадські організації в поле своєї діяльності. Їх залучатимуть, але впливати на політику Уряду та ново" го Президента вони зараз не бу" дуть. Взагалі, самі громадські ор" ганізації мають активніше заявляти свою позицію. І коли вони реально стануть гравцями у суспільному житті країни, тоді й зможуть частіше потрапляти у новини. І що НУО мають зробити, аби стати реальними гравцями у суспільному житті?

По"перше, я вважаю, що у нас дуже швидко загасили помаранчеву ре" волюцію, яку зробили, крім інших, і громадські організації, профспілки, а не лише політики. І зараз гро" мадські організації мають створити "другу хвилю" помаранчевої рево" люції: вони мають вимагати для се" бе більше прав, більше впливу, участі в прийнятті тих чи інших важли" вих рішень. Не для абстрактної країни взагалі, а для конкретних лю" дей, що є членами цих організацій. На жаль, у нас дуже багато НУО за"

гального типу, які в цілому чимось собі займаються, але не так багато громадських організацій, які вирі" шують конкретні проблеми конк" ретних людей, як то є в цілому світі. Наприклад, у моїх друзів у Польщі виникли проблеми з комунальними службами, пов'язані з ремонтом бу" динку. Вони відразу ж створили гро" мадську організацію, що представ" ляла їхні інтереси. Почали вимага" ти, судитися. Це була організація, яка виникла для вирішення конкрет" них проблем і яка мала конкретні цілі. І коли їх були досягнуто, ор" ганізація розпустилася. Такий пре" цедент дає можливість створення таких громадських організацій для потреб людей, і тоді вони є впливо" вими, бо домагаються чітких і конк" ретних цілей. Коли ж у нас багато громадських організацій, які бо" рються, приміром, за демократію взагалі, то постає питання: а за що конкретно вони борються і для кого конкретно. Не треба ж приховува" ти, що у нас є ціла низка громадсь" ких організацій, що мають нібито хороші ідеї, але насправді працю" ють на конкретних політиків. Вони ніколи не стануть ньюзмейкерами. Що ж треба зробити НУО, аби стати "ньюзмейкером"?

Я порадив би, в першу чергу, зібра" ти власне досьє про ті медіа, з яки" ми ви співпрацюєте. Треба чітко знати режим роботи цих ЗМІ, знати їхні дедлайни, взагалі – як вони розміщують новини, хто за що відпо" відає, хто конкретно відповідає за той напрямок, в якому працює да" на громадська організація, поз" найомитися і налагодити контакти з цими журналістами. Тоді вам легше буде орієнтуватися, які саме нови" ни, в якому вигляді розміщують ті чи

Добра Воля №6, 2004

ВАША ДУМКА інші ЗМІ і як їх готувати. Ви зможете інформувати цих людей про заходи, які плануєте. Взагалі, найкраще про" інформувати реґіональні ЗМІ про діяльність вашої організації, аби ті знали дуже добре, чим ви займаєте" ся, які ваші цілі, з ким контактувати, щоб отримувати від вас інформацію. І найголовніше – не треба чекати, що преса завжди залюбки братиме всю вашу інформацію. Редакція є редакцією, і вони самі вирішують, які новини сьогодні є головними. Тому ваше завдання – переконати їх, що ваш захід є хоч і не найголовнішою новиною, але суттєвою та суспільно важливою. Також немає сенсу подавати в газету статтю, орієнто" вану на двох"трьох чиновників. Краще написати їм листа, а потім поінформувати цю газету про на" слідки. Коли складеться такий тандем співпраці, як"от, наприк" лад, у нашої організації з однією із місцевих газет, тоді дуже легко ор" ганізовувати роботу, адже ви зна" тимете, яких новин потребує ця га" зета, чого хочуть читачі. Це з одно" го боку, а з іншого – газета знати" ме, чим займається ваша органі" зація, наскільки вона впливова се" ред її читачів. А що НУО мали зробити на хвилі по# маранчевої революції для свого ствердження у громадському житті?

Вони мали домагатися певних га" рантій, зобов'язань нової влади для себе, тобто якось підвищити свою роль. Громадські організації мали залишатися в тісному кон" такті з громадянами, не віддавати зв'язок із ними, що утворився під час помаранчевої революції, тіль" ки політикам. Загалом же вільні й незалежні медіа, якщо вони справді такими будуть, самі зможуть створювати умови роз" витку неурядових організацій. Це з одного боку, а з іншого – самі неуря" дові організації створюють попит на вільні й незалежні медіа. Одне без одного вони завжди розвиватимуть" ся проблематично. Саме тому ми кажемо, що громадянське сус" пільство – це як мінімум незалежні медіа. У такому суспільстві існує ба" гато неурядових організацій, що зацікавлені у незаангажованих ме" діа і підтримують попит на них. Тоді, можливо, громадським організа# ціям варто зібратися разом, щоб створити якийсь спільний

Добра Воля №6, 2004

медіаресурс для висвітлення своєї діяльності?

У такому разі вони отримають заан" гажоване, своє власне медіа, яке вони ж і контролюватимуть, і яке буде цікавим лише для них. А от незаанга" жовані медіа як третя, незалежна від влади сторона, зможуть критикувати ті самі неурядові організації. Вони зможуть об'єктивно писати як про позитивні аспекти діяльності громад" ських організацій, так і про негативні. Адже зрозуміло, що лідери НУО так само помиляються. І хтось"таки має на ці помилки вказувати. Якщо це ро"

яких сплачує внески. Але ж вони й вибір мають: якщо, приміром, хтось прагне поліпшення екологічної ситу" ації, то вибирає собі громадську організацію екологічного спряму" вання. Чи, скажімо, навчаються у ко" гось діти в школі, і ця людина хоче поліпшити щось в освіті. У даному випадку вона шукатиме громадську організацію, яка займається осві" тою саме в тому районі, де знахо" диться школа її дитини. І ці організа" ції відкриті для громадян, на відміну від України, де велика кількість НУО –"закритого типу", і створені вони кількома людьми для своїх вузьких інтересів без права вступу до них більшої кількості громадян зі схожими потребами. Фактично такі організації є прихованими комерційними підприємствами чи лобістськими структурами. Тому журналіст має писати і про такі випадки, які, на жаль, досі залишаються невисвітленими, бо "недоцільно" й "некоректно". Якою, на Вашу думку, є роль соціальної реклами у висвітленні суспільних ініціатив?

Це – реклама, і люди її сприйма" ють саме як рекламу. От візьмімо хоча б ролики про шкідливість куріння; багато людей хочуть ки" нути, але не думаю, що ця рек" лама їм чимось допоможе. Ад" же про шкоду знають всі. Так са" мо не розумію соціальну рекла" му, що звертає увагу на пробле" му ВІЛ СНІДу. Ті, хто її подають, думають, очевидно, що таким чином вирішать цю проблему. А Сергій Гузь, насправді її не вирішують, бо реальна ситуація не змінюється. голова Незалежної медіа#профспілки Така соціальна реклама ефек" тивна лише тоді, коли вже є сплано" битиме влада, її зауваження завжди вані заходи, інструкції, і залишилося сприйматимуться критично. А коли тільки підключити більш широку ау" про це говорять журналісти, залуча" диторію для реалізації цієї програ" ючи експертів, тоді НУО зможуть уважніше придивитися до своєї дія" ми. Тоді така соціальна реклама – як доповнення до безпосередньої льності і виправитися. діяльності організації – буде ефек" Однак, на мій погляд, проблема по" тивною. А коли соціальна реклама лягає в тому, що діяльність громад" іде сама по собі, а діяльність гро" ських організацій не є масовою. Я мадських організацій ніяк не поєд" був у Швеції, спілкувався з керівника" нана з нею, то результат буде нульо" ми кількох екологічних організацій. І вим. Це все одно що рекламувати що цікаво, " вони, крім того, що отри" холодильники, які ще ніхто не випус" мують ґранти, у більшості своїй фі" тив. Нема цих холодильників – тоді нансуються за рахунок благодійних навіщо давати рекламу? Вона буде надходжень від громадян Швеції. Ти" дієвою лише за наявності програми сячі людей є членами цих організа" певних заходів. цій. Шведи навіть жартують, що в їхній Яким чином НУО та медіа можуть бути країні кожен є членом як мінімум корисними одне для одного? Що з цієї п'яти громадських організацій, до співпраці матиме кожне з них?

ВАША ДУМКА Будь"яке медіа прагне розширити свою аудиторію, і співпраця з гро" мадськими організаціями, крім цьо" го розширення, дає можливість ут" римування читацького чи глядацько" го інтересу. Для НУО ж є цікавою вся аудиторія даного медіа, адже вони прагнуть збільшення кількості своїх прихильників. Головне – збіг інтересів та аудиторій НУО та ЗМІ, адже якою б важливою інформація не була, медіа завжди її проігнорує, якщо цього збігу немає, або ж вам доведеться платити гроші для розмі" щення своєї інформації. У чому, на Вашу думку, має полягати діяльність НУО та медіа у стимулювані попиту на інформацію про суспільні ініціативи?

Найголовніше – НУО мають інфор" мувати медіа про наслідки будь" яких дій, заходів, навіть якогось най" банальнішого пікету. Дуже часто за" ходи громадських організацій є незрозумілими для журналістів. От виставляють пікет. А далі? Що буде, коли вимоги пікетувальників задо" вольнять або не задовольнять? Яки" ми будуть наслідки? Лідери НУО, яка організовує цей захід, таку інформацію мають і повинні поши" рити її серед медіа, пояснити їм причини і наслідки того, що відбу" вається. Також для налагодження контактів зі ЗМІ не варто приховува" ти інформацію про вашу ор" ганізацію: чому займаєтеся даною проблемою, яким чином її вирі" шуєте. Висвітлення цих моментів до" поможе вам уникнути звинувачень вас у ґрантоїдстві і тим самим сти" мулюватиме інтерес медіа до вашої діяльності. Медіа, у свою чергу, по" винні бути більш критичними до всіх

громадських організацій і сприяти відфільтровуванню ґрантоїдів. А які конкретні поради Ви б дали представникам НУО, що хочуть налаго# дити довготривалі контакти зі ЗМІ?

Чітко окреслити свою аудиторію. Тоді проаналізувати, що ця ауди" торія читає, споживачем яких ЗМІ во" на є. Далі – прийти познайомитися з керівником цього медіа, журналіс" тами, які відповідають за напрямок саме суспільної інформації. Запро" шувати їх на свої заходи, щоб жур" налісти познайомилися не лише з керівниками НУО, а й з активістами, які підтримують діяльність орга" нізації. І от коли виникне довіра між журналістами й громадськими ор" ганізаціями, то співпрацювати буде легше. Слід бути чесними із жур" налістами; необхідно показати, що ви не намагаєтеся їх використати. За найменшої підозри уся співпраця може зійти нанівець. І ви розміщува" тимете свою інформацію тільки за гроші. Ви завжди повинні зазначати цілі, які переслідуєте, чи є у вас кошти, щоб надрукувати платне оголошення. Бо якщо вони є, то краще заплатити, адже журналісти все одно дізнають" ся, чи є в організації гроші, чи немає, чи могла вона заплатити за це ого" лошення, чи ні. І коли ви справді не матимете грошей, то завжди зможе" те звернутись до них і чесно сказа" ти: "Знаєте, зараз у нас немає кош" тів, виручайте, – надрукуйте, будь ласка, безкоштовно або з великою знижкою". І тоді редакція піде вам назустріч. Ось це я називаю нор" мальною співпрацею.

Якими секретами з Вашого досвіду Ви могли б поділитись із читачами журналу?

Я працюю в профспілці вже два ро" ки, маємо свій інформаційний ре" сурс – сайт та журнал "Телекрити" ка", що завжди висвітлює ті чи інші наші заходи. Це ЗМІ – для журналіс" тів, і вся наша діяльність – для жур" налістів, тобто конфлікту інтересів немає. І хочу сказати, що дуже ба" гато ЗМІ пишуть про нашу профспіл" кову діяльність, особливо про ту, яка стосується журналістів. Ми ж зі сво" го боку ніколи не анонсували інфор" мації тим ЗМІ, які не спеціалізуються на інтересах саме журналістів. Ще приклад. У моєму рідному місті – Дніпродзержинську – є кілька газет, що активно співпрацюють з еколо" гічною громадською організацією "Голос природи". І зараз вони висвіт" люють її кампанію проти будівництва шкідливого хімічного підприємства з виробництва монометиланіліну. Ви" моги громадської організації є зро" зумілими: не просто заборонити будівництво, а провести громадські слухання з цього приводу, щоб мож" на було прийняти адекватне рішен" ня – будувати це підприємство чи ні. Так от, серед таких ЗМІ – популярний у місті тижневик "Події", адже крім усього іншого, діяльність "Голосу природи" тісно пов'язана з широкою читацькою аудиторією газети. Коли ми проводили заходи, звернені до вузької кількості людей, то до преси навіть не зверталися. Набагато про" стіше було проінформувати нашу аудиторію, випустивши власні листів" ки і почепивши їх у тому районі, де ці заходи відбувалися. Треба викорис" товувати всі можливості.

МЕДІА ЦЕНТР РОЗМАЙ ТА СПІВПРАЦЯ ГО ЗІ ЗМІ Перспективи розвитку співпраці ГО та ЗМІ в галузі суспільної інформації Олесь Христюк, Ресурсний центр "Гурт" За матеріалами розмови з головою правління Медіа#центру "Розмай" Вадимом Кастеллі Медіа"центр "Розмай", заснований у 2000 році, є громадською ор" ганізацією, основним видом діяль" ності якої є створення телевізійних

та радіопрограм соціального спря" мування, проектів у сфері правоза" хисної діяльності, положення національних меншин, ЗМІ, соціаль"

ної та екологічної діяльності та підви" щення рівня громадської підтримки євроінтеграційних процесів та євроатлантичних ініціатив України.

Добра Воля №6, 2004

ВАША ДУМКА Серед досягнень цієї організації – більш ніж 14 значних проектів в сфері радіо та ТБ, спільні роботи з Асоціацією кінематографістів Ук" раїни, Міністерством охорони нав" колишнього середовища, Міністер" ством освіти, Національною радіо" компанією України, Національною телекомпанією України, ОБСЄ, Центральною виборчою комісією, Українсько"Американським бюро прав людини. Центр має власну відео" та аудіостудію з командою продюсерів, режисерів, сцена" ристів, операторів та монтажерів. За час свого існування Медіа центр, працюючи як продакшн"студія, ство" рив наступну відеопродукцію:

X серію роликів соціальної рекла"

X X

ми "Ви підете на голосування?" за підтримки Національного Де" мократичного Інституту та Міжнародного Республікан" ського Інституту (США); документальний 6"серійний те" лефільм "Червона рута –10 років, що потрясли" про історію леген" дарного фестивалю української пісні; телешоу в 5 частинах "Жінка під зорями" (спільно з компанією "Медіа сет", Італія), про знаме" нитий щорічний показ моди в Римі; документальний фільм "Полісся: екологія краси" за підтримки Проекту фонду розвитку ООН; соціально"психологічне ігрове шоу "Наш Острів" у 12 серіях за підтримки Міжнародного фонду Відродження, програми Матра (Нідерланди) та Канадського фонду; документальний фільм "Твій вибір" про систему підліткової освіти за програмою Міністер" ства освіти і науки України; серія роликів "Скажи "НІ" нечес" ним виборам" про правопору" шення на президентських вибо" рах 2004 року, який був знятий за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США та фонду “Євразія”; документальний фільм "Скло Зо" ря" про провідний вітчизняний завод скловиробів.

Активно працює і радіостудія, що укомплектована цифровим звукоза" писувальним, монтажним та ефір" ним обладнанням, яке дозволяє за" писувати розмови з гостями студії,

Добра Воля №6, 2004

круглі столи, розмовні та музичні програми, а також виходити у пря" мий радіоіоефір та у форматі "жи" вий потік" через Інтернет. Було створено такі основні програми: екологічна "Зелена хвиля", "Зо" лотий вітер", радіослужба "Па" норама новин", ток"шоу "Люди" на влади" та кампанії по соці" альній рекламі. Голова правління, продюсер та режисер Медіа"центру Ва" дим Кастеллі розповідаючи про діяльність "Розмаю", одра" зу ж наголосив на основній меті такої організації: цікаво, доступ" но та об'єктивно донести корис" ну, якісно подану соціальну ін" формацію до суспільства. Серед великої кількості проектів "Розмаю" ми дізналися про один маштабний, який, на жаль, так і не був впровад" жений в життя (можливо, через него" товність до подібного нашої гро" мадськості). Цей проект передба" чав створення єдиного соціального інформаційного простору для за" безпечення якісно нового над" ходження інформації від регіональ" ного джерела через громадські ор" ганізації аж до інформаційного спо" живача через ЗМІ. Наше суспіль" ство має безліч фактів та подій, які треба донести до широкого кола громадян, але в той же час вони не можуть її отримати . Для цього є не" обхідна велика кількість регіональ" них центрів, які б збирали інфор" мацію з усіх куточків України та якісно і швидко обробляли її та до" носили до споживачів. Для цього було залучено велику кількість жур" налістів та понад 26 радіокомпаній. "Розмай" же мав стати координую" чим центром, який би об'єднував усі ці інформаційні процеси і популяри" зував їх серед загальнонаціональ" них ЗМІ. Але, як вже було зазначено, через різні причини цю ідею повною мірою не було реалізовано. Вадим Кастеллі навів приклад по" дібної ініціативи у Словенії, де на по" чатку її інтеграції в ЄС було створе" но надзвичайно успішну модель співпраці. Отож на початку 90"х ро" ків там було створено невеликий журналістський центр, який відкри" то приймав соціальну інформацію від населення і, обробляючи її, пе" редавав до ЗМІ. Вже через невели" кий час штат журналістів треба було збільшити вдвічі, а потім і втричі, і так далі. Інформація була завжди, але

Вадим Кастеллі раніше люди не зна" ли, куди її нести і де її можна отримати. Тому саме такі центри та громадські організації повинні взятись за ретранслюючу функцію та максимізувати співпра" цю зі ЗМІ. Так чи інакше, але медіа"центр "Роз" май" впроваджує ідею якісної по" дачі різної суспільної інформації, об'єднуючи в собі безліч функцій. Це – збір новин, прес"служба, жур" налістські розслідування, обробка інформації та її кінцева реалізація через ТБ та радіо (серед партнерів – більше ніж три десятка таких уста" нов). Об'єктивно необхідним Вадим Кастеллі вважає побудову сильного зв'язку між суспільством та гро" мадськими організаціями. Від са" мих же ГО і залежить, буде налагод" жено цей зв'язок чи ні. "Вся інфор" мація є цікавою, але крім того її тре" ба цікаво подати. Тільки тоді вона матиме неодмінний успіх", " наполя" гає голова "Розмаю". Нормальне громадянське суспільство в Україні ще не сформовано, і велику роль у популяризації ГО грає доступність подання інформації, розвиток соці" альної реклами. Серед запорук успіху у "Розмаї" бачать об'єктив" ність, корисність, цікавість і так зва" ний "сенсаційний підхід", коли зі що" денної події за рахунок кваліфікова" ної та талановитої роботи журна" ліста створюється новина"бомба.

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ВПЛИВАТИ ЧИ СПОГЛЯДАТИ НА ЗМІНИ У СУСПІЛЬСТВІ?.. Ольга Полонська, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ Метою конференції було стимулюва" ти взаємодію неурядових органі" зацій та медіа у донесенні до гро" мадян інформації про важливі для розвитку суспільства ініціативи. У конференції взяли участь пред" ставники 50"ти неурядових організа" цій України та країн СНД, а також мас"медіа: Донецький міський бла" годійний фонд "Доброта", Благо" дійний фонд "Громадські ініціативи" (м.Харків), Об'єднання громадян "Народна допомога" (м.Чернівці), Східноукраїнський центр громадських ініціатив "Тотальна акція на підтримку прав людини та демократії" (м. Лу" ганськ), Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив, Кремен" чуцька міська громадська органі" зація "Порятунок", Міжнародний со" юз мужніх татусів (м.Слов'янськ, До" нецька обл.), Бізнес"клуб Центру розвитку інновацій (м.Київ), Черні" гівська обласна благодійна органі" зація "Аратта", Кримська республі" канська асоціація "Екологія і мир" (м.Сімферополь), Асоціація "Artalex" (м. Київ), Центр соціального добро"

Як медіа та неурядові організації можуть бути корисними один одному; яка інформація від організацій громадянського суспільства цікавить ук# раїнські ЗМІ і чи потрібна вона їм взагалі; як зробити інформацію, що продукують громадські організації, цікавою для медіа; що ми прагне# мо побудувати з медіа – співпрацю чи партнерство? Ці та інші подібні питання сьогоднішні громадські організації ставлять собі чи не щодня. Саме тому Ресурсний центр "Гурт" у грудні 2004 року вирішив присвяти# ти свою V щорічну конференцію з питань суспільно важливої інформації можливому діалогу між неурядовими організаціями та медіа – "Зміни у суспільстві: впливати чи споглядати?". Конференція відбулась за фінан# сової підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. електронна газета "Тато", "Молоде радіо" тощо. Програма цьогорічної конференції складалася з пленар" ного засідання, презентацій, робо" ти у групах та майстер"класах. На конференції виступили: Мар'яна Воронович, журналістка студії "1+1"; Павло Новіков, керівник відділу ра" діопроектів "Інтерньюз"Україна"; Ро" ман Вибрановський, головний про" дюсер "Громадського радіо"; Кате" рина Сисун, Білоруська асоціація соціальних працівників; Сергій Іва" нюк, голова Правління Ресурсного

Під час пленарного засідання було презентовано специфіку та особли" вості роботи неурядових організацій із засобами масової інформації, Бю" ро соціальної інформації для місце" вих громад (приклад Білорусі), прин" ципи та етичні засади діяльності жур" налістів при висвітленні соціальних проблем, досвід співпраці "Гро" мадського радіо" з неурядовими ор" ганізаціями, особливості роботи прес"центру НУО з представниками ЗМІ, а також розкрито секрети ус" пішної співпраці неурядових органі" зацій з мас"медіа. Під час засідання робочих груп, – емоційно насичених, зі жвавими дис" кусіями, а деінде навіть із суперечка" ми, – учасниками визначено необ" хідність впливу на соціальну відпові" дальність засобів масової інфор" мації та неурядових організацій, роз" робки довгострокової інформацій" ної стратегії організації, взаємної за" цікавленості НУО та мас"медіа задля активізації громадськості до змін. Отже, підсумовуючи роботу груп, визначено, що для того, аби зробити інформацію неурядових організацій цікавою для мас"медіа, необхідно: розвивати контакти; робити ЗМІ учасниками своїх

подій; Учасники майстер#класу "Взаємодія НДО та друкованих ЗМІ у висвітленні соціальних проблем" буту "Доброчин" (м.Чернігів), Асоціа" ція захисту прав молоді Волині (м.Луцьк), Нововолинський осере" док Суспільної служби України, газе" та "Кременчуцький телеграфЪ",

центру "Гурт", а також представники інших неурядових організацій Ук" раїни та засобів масової інфор" мації.

писати про актуальні події; запрошувати на свої заходи

відомих та поважних людей (це, у свою чергу, збільшить ймовірність появи ЗМІ на вашому заході); залучати науковий потенціал (на" укову експертизу);

Добра Воля №6, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД використовувати наявні

Інтернет"ресурси; визнавати працю журналістів тощо. У рамках конференції провідні фахівці в галузі роботи з телебачен" ням, радіо, друкованими та елект" ронними ЗМІ: Мар'яна Воронович, журналіст студії "1+1", Павло Новіков, керівник відділу радіопроектів "Ін" терньюз"Україна", Антон Топчій, ке" рівник проекту ВАН (віртуальної агенції новин) "Інтерньюз"Україна" – провели майстер"класи з успішної взаємодії неурядових організацій та ЗМІ у висвітленні суспільно важливих питань. Під час майстер"класу Мар'яни Во" ронович "Робота НУО з телебачен" ням. Особливості та запорука успі" ху" учасники ознайомилися зі струк"

турою телеканалу та роботою служ" би новин; дізналися, як створити ме" діа"карту, налагодити контакти із журналістами та інформаційними агентствами; що є ефективнішим у приверненні уваги телебачення "– прес"конференція, брифінг, акція, мітинг чи демонстрація; інтерв'ю для телебачення – як підготуватись до ін" терв'ю у прямому ефірі, до участі у телевізійній програмі; що робити, як" що у новинах з'явилась негативна ін" формація про НУО; як реагувати на різні стилі поведінки журналіста тощо. Павло Новіков та Антон Топчій з "Інтерньюз"Україна" під час майс" тер"класу "Взаємодія НДО та друко" ваних ЗМІ у висвітленні соціальних проблем" представили учасникам типи засобів масової інформації, особливості кожного з них, потреби,

цільову аудиторію та способи впли" ву на неї; навчили готувати прес" анонси та прес"релізи; ознайомили з особливостями проведення за" ходів за участю преси тощо. Крім того, учасники майстер"класів мали нагоду випробувати себе у практичних вправах із проведення прес"конференцій та техніки інтер" в'ювання, а також у рольовій грі "Як переконати ЗМІ розміщувати соці" альну інформацію". Подібні практи" ки допомагають не тільки подиви" тись на себе ніби збоку, а й уникнути типових помилок у майбутньому . За додатковою інформацією звертай# теся, будь ласка, до Вікторії Гультай # інформаційного менеджера Ресурсно# го центру "Гурт", за тел.: (044) 554 1052, або електронною поштою: info@gurt.org.ua.

СПЕЦИФІКА Й ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ПРЕС ЦЕНТРУ НУО З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗМІ: ЯК ДОСЯГТИ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ Олена Лошакова, Східноукраїнський центр громадських ініціатив "Тотальна акція на підтримку прав людини та демократії" м. Луганськ Продукуючи нормативні визначення дійсності, формуючи потреби, погля" ди, оцінки та переваги, засоби ма" сової комунікації є однією з конст" руктивних складових життя соціуму. Прес"секретар, виконуючи роль по" середника між організацією та ЗМІ, може сприяти створенню та утвер" дженню в масовій свідомості пози" тивного іміджу НУО. Правильна, коректна і регулярна робота з мас" медіа різних рівнів гарантує інфор" маційну підтримку діяльності орга" нізації, постійне висвітлення подій, пов'язаних із роботою НУО, сприяє зростанню популярності організації, певною мірою перетворює назву організації на бренд, що легко впі" знається і стає стабільним, позитив" ним маркером вашої організації. Успіх роботи прес"центру залежить, насамперед, від правильної органі" зації його діяльності. Перш за все, варто звернути увагу на особистісні якості прес"секретаря. Людина, яка працюватиме з представниками преси, стане обличчям Вашої ор" ганізації. Часто тривалі й плідні кон"

Добра Воля №6, 2004

такти із представниками ЗМІ трима" ються завдяки саме комунікабель" ності прес"секретаря, а не через зацікавленість преси у тій інфор" мації, яку організація може їм за" пропонувати.

рисних методів, що сприяють збіль" шенню обсягів висвітлення у ЗМІ подій, пов'язаних із діяльністю нашої організації. Далі вони представлені у формі певних тез, які ми спробува" ли пояснити і розширити.

Крім того, готуючи будь"яку інфор" мацію, треба пам'ятати, що відпові" дальність за її істинність лежить са" ме на прес"секретареві. Тому він перш за все повинен вивчити струк" туру організації, коло її інтересів та специфіку роботи, факти історії створення організації, мету і зав" дання її діяльності тощо. Прес"сек" ретар, крім знання основ жур" налістики, має вільно володіти ос" новною інформацією щодо НУО: знати контакти й імена керівників структури, розуміти специфіку ро" боти організації для правильного визначення інтересів цільової ауди" торії, уміти правильно і грамотно викласти матеріал.

Вимоги до текстів

Узагальнивши власний досвід ро" боти із засобами масової ко" мунікації, ми визначили кілька ко"

Починаючи роботу із друкованими ЗМІ, необхідно з'ясувати, у якому форматі журналістам краще отри" мувати ваші повідомлення (обсяг ін" формації, шрифт, розмір). Більшість друкованих видань приймає тексти лише в електронному варіанті. Під час приватної розмови з журналіс" том ми дізналися, що факсові пові" домлення в редакції їхнього видання викидають не читаючи. Інша ре" дакція надавала перевагу лише роздрукованим текстам, принесе" ним особисто або переданим фак" сом, – через погані умови доступу до мережі Інтернет. Скорегувавши відповідно до вимог і потреб видань нашу роботу, ми змогли досягти хороших результатів, постійних публікацій у пресі.

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД Розсилка Електронна розсилка, до якої вхо" дять адреси всіх друкованих видань, забезпечить максимальне розпов" сюдження інформації серед жур" налістів за мінімально короткий час. Для збільшення аудиторії варто вклю" чити в розсилку адреси кількох попу" лярних інформаційних агентств, ад" ресу міського, обласного прес" центрів (адже інформація може заці" кавити представників міської чи об" ласної влади, тоді увага ЗМІ буде більш мотивованою).

Персоналізація З'ясувавши технічні моменти, варто звернути увагу на тематичні особли" вості ваших інформаційних матеріа" лів. Прекрасний результат дає ди" ференційована робота з газетами. Запропонувавши газеті "персональ" ний матеріал", ви тим самим забез" печуєте собі довіру журналістів, оскільки гарантуєте їм унікальність теми. Також ви матимете змогу конт" ролювати публікацію матеріалу: знати" мете заздалегідь, коли, у якому об" сязі, з якими ілюстраціями вийде стаття, а отже, – зможете змоделю" вати інтереси цільової групи (попе" редити керівників зацікавлених НУО). Проте така методика пов'яза" на з певним ризиком: якщо матеріал з якихось причин не опублікують, то його актуальність втратиться, важко буде розмістити його в іншому виданні.

про можливість публікацій за цією темою, наголосіть на тому, що ма" теріал відрізнятиметься за формою і обсягом. У такий спосіб ви матимете збільшену читацьку аудиторію та за" лишитесь у добрих стосунках зі ЗМІ. Проте зважте, що кожен персоніфі" кований матеріал потребує значно більше часу, ніж підготовка інфор" мації для розсилки.

Інтерв'ю Працюючи над інтерв'ю, намагайте" ся формулювати місткі, але конк" ретні питання, аби трьох"чотирьох питань вистачило для висвітлення суті події. Пізніше, готуючи сам текст, ви зможете за потребою розбити ці питання на кілька дрібніших, внести елементи розмовного жанру у відпо" віді й отримати хороший, цікавий ма" теріал. Перед тим, як віддавати ма" теріал журналістові, потурбуйтеся про те, аби людина не мала претен" зій до своїх слів. Типовими є терміно" логічні помилки, неточності, пов'язані зі специфікою роботи вашого спів" бесідника, помітні лише оку фахівця. У випадку, коли ваш текст обробля" тиме журналіст, перед публікацією обов'язково дайте йому координати свої та людини, у якої ви брали інтерв'ю. Попередьте вашого співбе" сідника про можливість редактор" ської правки і при нагоді надайте йому копію публікації після її виходу в пресі.

До негативних моментів також нале" Статистичні прикраси жить обмеженість читацької ауди" Готуючи матеріал, не обмежуйтеся торії. інформацією лише про подію, що Ніхто не читає пресу уважніше за відбулася. Хорошим стимулом зрос" саму пресу. Тому диференціювати тання уваги як ЗМІ, так і читачів, ста" матеріали за тематичним принци" нуть приклади зі статистики, загальні пом треба обережно і уважно, пра" відомості у межах теми (історичні да" вильно визначивши пріоритети ви" ні, апеляція до недавніх сенсацій). дань, вгадати тему. Така ж персоналізація можлива у ви" падку запрошення знімальної групи. Якщо подія відбувається за межами міста, і у вас є змога організувати приїзд оператора й журналіста на місце події, то заздалегідь запропо" нуйте якійсь телекомпанії таку мож" ливість. Вони радо поїдуть за уні" кальним сюжетом, якого не мати" муть їхні конкуренти. Можна підготувати спільну тему для кількох ЗМІ, забезпечивши кожному з видань різні форми матеріалу: на" приклад, інтерв'ю, аналітичну стат" тю, репортаж, коротке інформацій" не повідомлення. Попередивши ЗМІ

Фото Пропонуючи журналістові нову тему, поцікавтеся, чи варто надати фото до матеріалу. Це дасть вам змогу дізнатися про обсяг запланованої публікації (стаття чи коротке інфор" маційне повідомлення у колонці дайджесту). Попередьте про якість фото, обго" воріть, які саме ракурси і моменти цікавлять журналіста, поцікавтеся, чи отримані фото, чи влаштовують вони журналіста. Якщо знімки заходу ви робите самостійно, намагайтеся одразу уявити знімок на сторінці чорно"білого видання.

Передплата Передплачуйте ті видання, з якими ви регулярно співпрацюєте з метою інформаційної підтримки діяльності вашої організації. Ви матимете змогу відслідковувати та аналізувати, які матеріали поряд із вашими публікує це видання (приміром, чому про ва" шу організацію з’являються пере" важно маленькі інформаційні пові" домлення, а діяльності організації N присвячено великі статті).

Робота з ТБ Анонсуйте подію кілька разів, обо" в'язково повідомляйте про зміни у розкладі чи перенесення місця про" ведення заходу. Напередодні події варто зателефонувати і дізнатися, чи включено ваш захід у розклад зйо" мок на завтра. Зустрічаючи представників ТБ, варто потурбуватися про зручні умови ро" боти журналіста й оператора: почи" наючи з приміщення, де знімальна група зможе залишити свої речі, і за" кінчуючи зручними умовами на місці зйомки. Запропонуйте журналістам цікаві інтерв'ю, передайте їм зазда" легідь підготовлений прес"реліз, од" разу розкажіть про суть заходу, по" знайомте із головними організатора" ми. Потурбуйтеся про те, щоб міні" прес"конференція пройшла перед початком події, адже зазвичай жур" налісти залишаються тільки на перші 15"20 хвилин заходу через брак часу. Якщо представники телебачення не мають змоги відвідати ваш захід, за" пропонуйте їм власне відео з події, а пізніше запросіть на прес"конфе" ренцію. Численні дослідження показують, що існує зв'язок між тим, які сюжети висвітлюються ЗМІ, і тим, які пробле" ми люди вважають важливими на да" ний момент. Таким чином, саме ЗМІ актуалізують ті чи інші політичні та соціальні проблеми і впливають на формування не лише світогляду, а й поведінки індивідів. Правильна тактика, демократичність і коректність – основні запоруки по" зитивного результату роботи прес" центру. Головне – навчитися від" окремлювати важливе від терміново" го, створити серйозний імідж вашої організації і показати, що вона справді вирішує глобальні проблеми суспільства.

Добра Воля №6, 2004

ДОВКОЛА

ДОСВІД РОБОТИ БЮРО СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У МІНСЬКУ Катерина Сисун, Бюро соціальної інформації м. Мінськ Пересічний громадянин не завжди може розібратися у питаннях, на які натрапляє майже щодня: як пра" вильно укласти трудовий договір без неприємних наслідків для ро" бітника; як оформити відпустку; на що може розраховувати жінка, яка перебуває у декретній відпустці; які пільги встановлено державою для дітей"інвалідів; як розпочати власну справу; куди звернутися за гумані" тарною допомогою багатодітній матері, бомжу або звичайному пен" сіонеру; де захистять від насилля у сім'ї тощо. Існує безліч соціальних питань, з яких складається наше життя, але відповідей на них ми або не знаємо, або не маємо інфор" мації, де можна про це довідатися. Для вирішення таких проблем у 1997 році в Білорусі у структурі гро" мадської організації "Білоруська асоціація соціальних робітників" бу" ло створено Бюро соціальної ін" формації (БСІ), функцією якого є розширення доступу до інформації щодо прав людини у Білорусі та руйнування пасивної суспільної по" зиції, що плекалася протягом деся" тиліть. Мета БСІ – не домагатися за" хисту прав замість громадянина, а пояснити, яким чином він сам зможе досягти успішного розв'язання проблеми. Якщо у столиці чи обласному центрі інформаційних ресурсів достатньо, то в маленьких містечках і районних центрах доступу до них майже не" має. Через брак інформації люди зазвичай навіть не підозрюють, що свої права можна відстоювати. Са" ме тому на сьогодні БСІ працює у 14 невеликих містах Білорусі – аби по" ширювати інформацію в провінції. Найактивніші члени Бюро – це пра" цюючі жінки середнього віку (29"38 років), із вищою освітою. Більше восьми років співробітники мінського Бюро соціальної інфор" мації надають споживачам соці" альних послуг відомості про наявні

Добра Воля №6, 2004

Усі розуміють важливість і цінність інформації в сучасному світі: той, хто володіє нею, завжди перебу# ває на передових позиціях. Але мо# ва піде не про інформаційні аген# ства чи медіа#корпорації, щ о з а # р о б л я ю т ь гроші на сенсаціях і нови# нах, а про елементарні знання, які ма# ють бути доступними кожній людині у цивілізованому суспільстві. Це – розуміння своїх прав і свобод, уміння орієнтуватися у широкому комунікаційному просторі, віра в успішний результат поставленої мети. ресурси і можливості організації соціальної сфери, продовжують збір і систематизацію інформації про соціальну інфраструктуру Мін" ська і регіонів Білорусі. Унікальна інформаційно"пошукова система (ІПС) "Білорусь соціальна" суттєво спрощує роботу юристів і дозволяє надавати якісну інформацію клієн" там. При цьому консультантом БСІ може бути волонтер, що не має спеціальної освіти, але навчений працювати з ІПС. У результаті клієнт БСІ отримує роздруківку закону, пе" реробленого юристом на текст, до" ступний для розуміння звичайного громадянина, не обізнаного із тер" мінами й поняттями юридичної сфе" ри. У бюро не лише поінформують про шляхи розв'язання проблеми, а й ознайомлять зі списком організа" цій, компетентних у даних питаннях. Послугу може бути надано і через запит на веб"сайті www.basw"ngo" by.net, за телефоном або через електронну пошту. Наявність такого ресурсу дозволяє швидко й ефек" тивно вирішувати поставлені зав" дання місцевих спільнот. Питання про рекламування БСІ було актуальне відпочатку. Ми й сьогодні продовжуємо приділяти йому вели" ку увагу. Нам вдалося розмістити рекламні листівки у метро, і тепер інформація переходить усно. А це – найкращий PR нашої діяльності із усіх можливих. Для популяризації своєї інформації ми також активно

співпрацюємо зі ЗМІ: протягом року вели спільну рубрику "Юридична консультація" у республіканській га" зеті "Експрес"новини"; на першому каналі національного радіо вихо" дить щоденна передача "Справи сі" мейні" за участю співробітників БСІ. До БСІ звертаються на лише при" ватні особи, а й фахівці соціальної сфери, соціальні робітники, сту" денти профільних спеціальностей. Дуже часто вони потім стають во" лонтерами нашої організації. Для журналістів БСІ є унікальним ресур" сом, що допомагає їм у роботі. Одним із успішних прикладів нашої діяльності стало визволення із пси" хіатричної лікарні жінки, матері п'ятьох дітей. Її чоловік змусив свого сина зателефонувати до інспекції у справах неповнолітніх і збрехати, ніби матір погрожувала вбити себе та дітей. Жінку без з'ясування обста" вин помістили до психіатричної лікарні. Проте чергова санітарка повідомила Сморгонське БСІ про правдиву причину перебування цієї жінки у психлікарні, куди того ж дня виїхала представниця БСІ. Вона до" помогла написати листа на ім'я го" ловного лікаря з вимогою вказати підстави, на яких жінку забрали з роботи і помістили до лікарні. Завдя" ки доступу до правової інформації й оперативності справу було виріше" но у триденний термін.

ДО ВАШОГО ВІДОМА

ЯК ПОТРАПИТИ У НОВИНИ – СЕКРЕТИ УСПІШНОЇ СПІВПРАЦІ НУО ЗІ ЗМІ Мар'яна Воронович, Журналіст "Студії 1+1" м. Київ Стосунки українських НУО та ЗМІ дуже часто сповнені взаємними звину# ваченнями у неувазі один до одного. З вуст громадських організацій часто лунають закиди у бік ЗМІ у байдужості та інформаційній ізоляції. Жур# налісти у відповідь звинувачують НУО у нецікавості подій чи новин, які ті створюють; мало хто з "акул пера чи камер" узагалі щось знають про ті чи інші громадські організації. У результаті маємо ситуацію, коли третій сек# тор відображено не як важливий і, головне, впливовий елемент сус# пільства, а як замкнену на собі систему, чиї заходи чи дії можуть бути інко# ли цікавими чи корисними, але часто не мають такої суспільної значу# щості та не можуть спричинятися до змін у тих чи інших сферах суспільно# го життя. Очевидно, що провина лягає на обидві сторони. З одного боку, жур" налістика в Україні, зокрема со" ціальна журналістика, тільки поволі стає на ноги. Відчувається брак журналістів"фахівців з питань роз" витку третього сектору та гостра нестача соціально спрямованих те" левізійних продуктів. З іншого боку, багато НУО дуже мало уваги звер" тають на надзвичайно важливу складову їхньої роботи – а саме їх" ню власну інформаційну політику. Робота зі ЗМІ не є самоціллю. Але без інформаційного супроводу ро" боти НУО втрачається більша час" тина позитивного ефекту від діяль" ності. Керована, стратегічно проду" мана, а головне – безперервна інформаційна політика дозволяє не тільки формувати позитивний імідж НУО в очах суспільства, але й впли" вати на громадську думку, зміню" ючи її, "нести в маси" суспільно важ" ливу інформацію, реалізовувати мі" сію НУО та впливати на прийняття рішень влади та бізнес"кіл. Запорука ефективної інформацій" ної політики НУО – наявність окре" мого відділу зі зв'язків з медіа та громадськістю та інформаційної стратегії; щонайменше – окремої людини, яка б взяла на себе функції прес"секретаря. Перший крок у роботі зі ЗМІ – скла" дання медіа"карти, тобто бази да" них ЗМІ. Один із пріоритетних на" прямів – робота з телебаченням як наймасовішим та найвпливовішим засобом масової комунікації. Медіа&карта для ТБ має містити наступну інформацію:

` назва телеканалу та маштаби `

` `

мовлення (загальнонаціональ" ний, обласний, місцевий); власник каналу, політична пози" ція та позиція з окремих проб" лем (які можуть бути пов'язані з діяльністю вашої НУО); рейтинг та аудиторія (чи співпа" дає вона з вашою цільовою ау" диторією); наявність окремих соціально спрямованих телепрограм (мо" лодіжної, екологічної тематики тощо); періодичність та тривалість ви" пусків новин; прізвище та ім'я шеф"редактора новин, випускових редакторів та журналістів, які займають суспільною тематикою; номери телефонів, факсів та електронної пошти безпосеред" ньо редакції новин чи програм; інформація в медіа"карті має ре" гулярно оновлюватися.

Для планування ефективної роботи з ТБ варто уявляти собі, як працює "новинна кухня". Очолює новини шеф"редактор, який переважно вирішує концептуальні питання. Без" посередньо зміст випуску новин формує випусковий редактор (їх є декілька, вони працюють позмінно) та журналісти, які готують репор" тажі. В принципі, яка новина та в яко" му форматі піде у випуск – вирішує випусковий редактор, але дуже часто журналіст сам може пропо" нувати цікаві теми чи події, і тоді пе" реконати редактора у необхідності їхнього висвітлення. У редакції но"

вин зазвичай є один чи кілька жур" налістів, які спеціалізуються на суспільній тематиці. При першій" ліпшій нагоді з ними варто зав'язати прямі контакти – за принципом "знай товариша в обличчя". Це дасть мож" ливість безпосередньо запросити його на подію (якщо вона цікава для новин, журналіст сам переконає випускового редактора), бути впев" неним у його компетенції, розрахо" вувати на якісний матеріал та про" понувати йому актуальні теми для висвітлення (чи альтернативну точку зору на вже існуючі проблеми у суспільстві чи нетрадиційний підхід до вирішення цих проблем). Зі свого боку, НУО має стати для журналіста джерелом об'єктивної, цікавої ін" формації та навіть ідей (якщо ви підкидатимете хороші ідеї для акту" альних репортажів, журналісти зго" дом самі будуть звертатися до вас). "Місце зустрічі" з тележурналістом – це інформаційний привід, сплано" ваний НУО (захід, акція, прес"кон" ференція, круглий стіл тощо). Однак подія може вважатися об'єк" том новин, коли:

` є важливою для великої кількості людей;

` походить із джерела, що заслу" говує на довіру;

` стосується поточних подій; ` стосується захисту інтересів громадян. Ніколи не повідомляйте інформацію, яка потенційно не здатна приверну" ти увагу громадськості, є застарі" лою чи загальновідомою. Запросив" ши раз на таку подію ТБ, ви ризи"

Добра Воля №6, 2004

ДО ВАШОГО ВІДОМА куєте більше не побачити їх на жод" ному зі своїх подальших заходів. Для засобів масової інформації новина – це продукт, який потрібно передати та розповсюдити. Як і в кожного продукту, у новин є термін придатності. Якщо це справді нова інформація – для ТБ вона є свіжою протягом одного дня, зазвичай – до вечірнього випуску новин. При виборі телеканалів зважайте на мету вашої акції та цільову аудито" рію, на яку вона розрахована. Безу" мовно, хочеться потрапити у випус" ки новин усіх телеканалів, але це бу" ває вкрай рідко. Спробуйте подиви" тися на вашу подію очима жур" налістів. Якщо мова йде про локаль" ну подію в межах одного міста, яка порушує проблеми місцевого зна" чення – запрошуйте місцеві телека" нали, для яких це буде цікаво. Якщо ж ця акція є показом або вирішен" ням проблем, характерних для всієї країни, або ж ваша новина є акту" альною для різних прошарків насе" лення – сміливо запрошуйте і місце" ві, і центральні телеканали. Чітко ро" зуміючи специфіку роботи ТБ та кри" терії "цікавості" інформації для них, ви істотно збільшите ваші шанси по" трапити у випуски новин. Самій події передує грамотно на" писаний прес"реліз, який надсила" ють до редакції чи передають пев" ному журналісту. Золоте правило успішного прес"релізу – принцип "перевернутої піраміди": дуже яск" равий заголовок та перший абзац. У першому абзаці має бути відпо# відь на п'ять основних запитань: хто? що? де? коли? і як? Найчастіше перший абзац – це одне чи два ре" чення. Перший абзац окреслює все найважливіше, про що йтиметь" ся далі. Менш значущі факти розта" шуйте по тексту в подальших абза" цах. Прес"реліз потрібно ще раз роздати журналістам під час події (можна підготувати так званий прес" кіт, куди докласти ще додаткову ін" формацію про проблему, про вашу НУО, візитівки керівників НУО тощо). Інформаційні приводи можуть мати такі види:

` прес"конференція або брифінг (дуже поширена);

` круглий стіл; ` презентація; ` акція (благодійна, екологічна тощо);

` пікет чи демонстрація. Добра Воля №6, 2004

Головний критерій відбору події для телевізійного репортажу – цікавий та динамічний відеоряд. "Картинка" ін" коли може бути набагато красно" мовнішою за слова журналіста, і нав" паки – навіть найцікавішу новину мо" же повністю "поховати" прісний, сірий та млявий відеоряд. Добре пам'ятай" те це правило під час підготовки та оформлення вашої події чи подачі но" вини. Найпоширенішими для НУО є прес" конференції чи круглі столи. Разом із тим для ТБ прес"конференції третього сектору – страшний головний біль, оскільки не дають можливості наочно показати проблему. Серед жур" налістів є навіть вислів – "паркетна зйомка". Інколи без прес"конферен" цій не обійтися ("гаряча", дуже акту" альна новина), але в багатьох випад" ках можна проявити творчий підхід і замінити прес"конференцію цікавою акцією. Наприклад, можна зібрати круглий стіл з проблем утилізації пластику в Україні та запросити ба" гатьох експертів, а можна влаштувати в центрі міста публічну яскраву акцію зі збору пластикових пляшок, залучи" ти до неї місцевих політиків чи автори" тетних громадських діячів та на місці влаштувати невелику прес"конфе" ренцію. Як ви гадаєте, куди в першу чергу приїдуть тележурналісти? Можна на прес"конференції обгово" рювати проблеми навчання дітей з важкими вадами розвитку, а можна влаштувати виставку їхніх малюнків.

другу половину дня – журналісти просто не встигнуть познімати, напи" сати та змонтувати матеріал до ве" чірнього випуску новин. Разом з тим не варто влаштовувати її рано" вранці, оскільки часто на цей час призначають прес"конференції в органах влади, і для вашої події мо" же не вистачити камер чи машин. Оптимальний час – між 12 та 14 годи" нами. Зважайте на інформаційну на" повненість дня: якщо в країні відбува" ються певні важливі політичні події чи, на жаль, форс"мажорні обставини – саме вони заповнять випуски новин. У цьому випадку краще переплану" вати вашу подію на більш спокійний період. Під час події для репортажу жур" налісти потребують коментарів від головних дійових осіб. У сюжеті це називається синхрон. Журналісти прагнуть коментарів від осіб з різних сторін, що мають безпосередній стосунок до даної проблеми (на" приклад, для ситуації з утилізацією пластику це можуть бути директор підприємства, яке переробляє пляш" ки, представник від органів влади, еколог, пересічний мешканець). Будьте готовими надати журналісту, якщо можливо, контакти людей, які можуть бути для нього експертами щодо даної проблеми. Під час інтерв'ю намагайтеся ви" словлюватися якомога конкретніше. Кажіть чітко головну думку, речення мають бути короткими та зрозуміли" ми. Максимальна тривалість син" хрону в сюжеті – 15"30 секунд, під час монтажу журналіст буде виби" рати найсуттєвіше у вашій відповіді.

Ще один принцип телевізійного ре" портажу – від конкретного до загаль" ного, розкриття проблеми на при" кладі однієї історії з життя. Отож якщо не можна обійтися без прес"конфе" ренції, будьте готові проілюструвати Не розчаровуйтесь, якщо журналіс" проблему певними прикладами. ти знімали вашу події протягом годи" Під час події майте на увазі певні ни чи більше, а натомість у новинах "технічні моменти" роботи знімальної з'явився тільки півхвилинний сюжет чи групи – достатній простір для розмі" просто згадка з вуст ведучого, під" щення камери, достатньо світла, кріплена відеорядом. Повірте, це можливість поставити мікрофон, до" вже багато. Тепер треба зміцнювати ступність "героїв" для додаткових ко" стосунки з ТБ та робити їх регулярни" ми. Тоді для журналістів ви станете ментарів тощо. хорошим ньюзмейкером та автори" Не забувайте про журналістів під час тетним джерелом ін" події – їх треба зустріти, роздати формації, а ваша прес"кіти, познайомити з ключовими НУО за допомо" особами (якщо потрібно). Журналіст гою ЗМІ успіш" може потребувати додаткової інфор" но втілювати" мації чи контактів – будьте поруч із ме у життя ним. свої про" екти. Пам'ятайте про такий ключовий еле" мент як час журналіста для підготов" ки матеріалу. Не плануйте подію на

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

УСПІШНИЙ ДОСВІД ПОШИРЕННЯ СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ АСОЦІАЦІЄЮ ЗАХИСТУ ПРАВ МОЛОДІ ВОЛИНІ Юлія Бєловицька, Асоціація захисту прав молоді Волині м. Луцьк Асоціація захисту прав молоді Во" лині давно зрозуміла необхідність суспільноважливої інформації і то" му почала активно діяти в цій сфері. Першим кроком став проект "Пок" ращення поінформованості гро" мадськості Волинської області про діяльність третього сектору". Впродовж червня 2003 " травня 2004 року ми працювали над:

` виданням газети для молоді та ` ` `

неурядових організацій "Ініціатива"; Волинським громадським порталом http:// www.iniciativa.com.ua; випуском радіопередачі "Гро" мадські ініціативи"; розробкою та виданням інфор" маційного довідника "Діючі гро" мадські організації Волині”.

Проект "Покращення поінформо" ваності громадськості про діяль" ність третього сектору" виконував" ся з червня 2003 по квітень 2004 року. Внаслідок економії коштів реаліза" ція проекту була продовжена на два місяці – до 31 травня 2004 року. Протягом періоду від липня 2003 до травня 2004 року Асоціація захисту прав молоді Волині спільно із Во" линською обласною телерадіо" компанією підготувала та транслю" вала 19 номерів радіопередач "Громадські ініціативи". Журналісти висвітлювали новини, оцінки та по" дії громадського життя Волині та Ук" раїни, знайомили слухачів із ліде" рами громадських організацій, інформували про нові оголошення, конкурси та ґранти. Традиційно програма розпочиналася підбір" кою інформаційних матеріалів. Окрім інформаційної функції, руб" рика новин мала показати, на" скільки цікавим і насиченим є життя громадських організацій. Кожна з таких передач містила десять"п'ят"

Спілкуючись із людьми, які створюють інформацію, та з тими, хто її "споживає", не раз у тих, і в інших запитую: чи вважають вони, що суспільно важлива інформація є цікавою та необхідною, і чи можуть вони назвати причини того, чому в ній не зацікавлена переважна кількість ЗМІ. Суспільно важливу інформацію вони називають життєво необхідною і такою, без якої комунікація взагалі неможлива. Серед причин відсутності інтересу ЗМІ до такої інформації називають перш за все, непрофесійність її подачі, занадто швидку комерціалізацію ЗМІ та обмежені фінансові ресурси організацій, які таку інформацію поширюють. Виявляється, що більшість моїх респондентів сприймають інформацію як товар і вважають, що організації, котрі не мають можливостей подавати конкуренту інформацію, швидко стають аутсайдерами і виходять з третього сектору.

надцять матеріалів, що висвітлю" вали діяльність громадських органі" зацій. Гостями радіопередачі були понад 20 лідерів громадських організацій і керівників проектів. Вони ділилися зі слухачами актуальними проблема" ми сьогодення та власним бачен" ням шляхів їхнього розв'язання. У рамках проекту було випущено 10 номерів щомісячної газети для гро" мадських організацій "Ініціатива" за" гальним тиражем 10,000 примірни" ків у Волинській області. За період з червня 2003 по травень 2004 років газета виходила за підтримки про" грами "Матра/КАП" Посольства Ко" ролівства Нідерландів. Протягом 2004 року редакція газети вийшла на якісно новий рівень ро" боти. По"перше, збільшився штат журналістів та постійних допису" вачів газети; по"друге, збільшилася кількість рубрик та статей газети; по"третє, організація створила ра" йонні кореспондентські пункти в містах Володимирі"Волинському, Нововолинську, Ковелі на базі гро" мадських організацій. У районні центри газета доставляється через підприємство "Укрпошта". У Луцьку газета розповсюджується кур'єром серед навчальних закладів, гро" мадських організацій, державних установ, бібліотек, у книгарнях. По" за межами області газета надси"

лається в 11 міжнародних фондів, які працюють в Україні, у 24 всеук" раїнські бібліотеки та більше 15"ти громадських організацій, що пра" цюють у Рівному, Львові, Києві, Кіро" вограді тощо. З 2004 року вихід газети став можли" вим завдяки залученню фінансуван" ня як з міжнародного фонду, так і з місцевих джерел. Газета була під" тримана Управлінням у справах сі" м'ї та молоді облдержадміністрації в рамках проекту "Молодіжна газе" та "Ініціатива", внаслідок цього ти" раж газети збільшився. Загальний тираж газети з червня 2003 по тра" вень 2004 року склав 23 тис. при" мірників. Завдяки економії коштів було випу" щено додаток до газети "Ініціатива" плюс", тиражем 1,500 примірників. У газеті були розміщені опис та ре" зультати проектів волинських НУО за підтримки програми "Матра /КАП" Посольства Королівства Нідер" ландів, інтерв'ю з координатором проекту Катериною Бардадим, за" гальна інформація про програму "Матра/КАП". Редакція газети "Ініціатива" два роки поспіль ставала учасником І та ІІ всеукраїнських виставок "Молодіж" на преса в Україні", що проходили у Палаці мистецтв "Український дім" (м. Київ). Висвітлювала роботу місь"

Добра Воля №6, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

кого спортивно"розважального проекту "Проспект розваг", адже була інформаційним партнером за" ходу. "Ініціатива" – інформаційний партнер фестивалю альтернативної музики "Інший вимір", "Студент року" та інші. У День молоді з метою популяри" зації газети журналісти та волонте" ри Асоціації проводять акцію "Ініціа" тива" в кожні руки", розповсюджують газети в центрі міста. А до Дня за" хисту дітей проводять акцію "Малюк, сьогодні твій день", роздаючи малю" кам цукерки та кульки. Журналісти "Ініціативи" проходили навчання на семінарах і тренінгах для журналіс" тів на такі теми, як: ґендерні відноси" ни, соціальна відповідаль" ність журналістів, робота медіа"працівників під час виборів у містах України тощо. Вдалося також на" лагодити контакт з теле" журналістами та анонсу" вати нові номери газет у телепередачах ВОДТРК "20: до і після" та ТРК "Аверс" "Молодіжний ка" нал".

маційні календарі з контактною інформацією про 183 громадські організації регіону (правовий ста" тус, контактна адреса, телефон). Календарі були розповсюджені се" ред громадських організацій Во" линської області, органів місцевого самоврядування, органів влади тощо. Реалізація проекту "Покращення поінформованості громадськості Волинської області про діяльність третього сектору" сприяла підви" щенню поінформованості громад" ськості Волинської області та міста Луцька про діяльність третього сек" тору. Про це свідчив постійний зво"

Видання інформаційного місячника для молоді та громадських організацій "Ініціатива" з розповсюд" женням у всіх районах об" ласті, вищих навчальних закладах I"IV рівня акре" дитації м. Луцька та Во" линської області, держав" них установах дало змогу сформувати інформацій" ний простір для реалізації Юлія Бєловицька, молодіжної політики, сприя" прес#секретар Асоціації захисту ло кращій співпраці всіх прав молоді Волині секторів суспільства для спільного вирішення соціально"еко" ротній зв'язок від читачів газети та слухачів радіопередачі, інтерес до номічних питань. газети в громадських місцях роз" Постійні оголошення в газеті "Ініціа" повсюдження – книгарнях та бібліо" тива" та радіопередачі "Громадські теках; звернення громадян, нав" ініціативи" дозволили створити базу чальних закладів про співпрацю з даних громадських організацій Во" Асоціацією захисту прав молоді линської області. Були видані інфор" Волині.

Добра Воля №6, 2004

Особливо корисним виявився про" ект для організацій громадянського суспільства Волинської області. Близько 60 громадських організацій Луцька, Ковеля та Нововолинська, Володимира"Волинського були за" лучені до заходів проекту. По"пер" ше, представники НДО мали мож" ливість інформувати громадськість про свою діяльність; по"друге, НДО області мали можливість взяти участь у ґрантових програмах та конкурсах, програмах навчання та стажування, по"третє, реалізація проекту сприяла формуванню по" зитивного іміджу серед громадсь" кості області щодо третього секто" ру як дієвого та важливого сегменту сучасного суспільства, здатного вирішувати актуальні соціально" економічні проблеми громади. Важливим з точки зору популяри" зації серед засобів масової інфор" мації, органів влади та органів міс" цевого самоврядування стало ви" дання інформаційних календарів "Діючі громадські організації Во" лині". Це безперечно сприятиме створенню кращих можливостей розвитку третього сектору Волинсь" кої області. Адже вперше була зібрана та розміщена інформація про таку кількість – 183 громадських організацій Волинської області. Досвід випуску газети для молоді та громадських організацій "Ініціати" ва" протягом 2002"2004 років засвід" чив актуальність та необхідність по" дальшої роботи над виданням. То" му Асоціація захисту прав молоді Волині продовжує випуск спеціалі" зованого видання для НДО Волин" ської області та молоді. До грудня 2004 року газета виходила за фінансової підтримки Управління у справах сім'ї та молоді облдерж" адміністрації. Сьогодні ми пра" цюємо над збільшенням тиражу газети, створенню більших можли" востей отримання газети в районах області громадськими організа" ціями та молоддю. На базі Асоціації захисту прав молоді Волині створено Інформа" ційний центр для громадських ор" ганізацій, який постійно надає інформаційну, методичну та кон" сультаційну підтримку НДО Волин" ської області; основними видами діяльності якого є випуск газети, підтримка веб"сторінки, інформа" ційна допомога НДО.

ВАША ДУМКА

ПРОФЕСІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ЗАСІБ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Наталя Лигачова, Головний редактор "Телекритики", Інтерв'ю провела Тетяна Матичак, Ресурсний Центр "Гурт", м. Київ

Некомерційний інтернет#проект "Телекритика" започатковано зав# дяки цільовому ґранту, наданому у серпні 2001 року Федеральним урядом США громадській організації "Інтерньюз#Україна". Мета видання – аналіз процесів, що відбуваються у вітчизняних ЗМІ, на# самперед – на ТБ. Прагнути неупередженої, точної, зваженої і зба# лансованої телекритики, що не даватиме приводу для образ, а ли# ше для дискусій. Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з головним ре# дактором "Телекритики" Наталею Лигачовою.

Пані Наталю, наскільки, на Вашу думку, інтернет#видання може сьогодні бути впливовим?

Гадаю, що сайти зараз дуже про" гресують не тільки з точки зору збіль" шення користувачів їхньої інфор" мації, а й з точки зору впливу на діяльність важливих структур. Неви" падково ж, наприклад, на деякі статті, скажімо, УП, реагують дуже сановні чиновники та політики без" посередньо – через написання власних відповідей або статей. На публікації "ТК" неодноразово реагу" вали профільні інституції: Нацради, Держкомтелерадіо, НТКУ, Комітету ВР з питань свободи слова… Також головних редакторів провідних ви" дань усе частіше запрошують як експертів з питань політики, еко" номіки, медіа… На яких засадах мають будуватися стосунки незалежних ЗМІ з владою?

Влада – не втручається в їхню діяльність і водночас співпрацює з ними щодо винесення на суспільне обговорення важливих для неї, для держави та суспільства проблем. ЗМІ – контролюють владу та намага" ються лобіювати інтереси суспі" льства, долучаючи до цього проце" су якомога більшу кількість самих чиновників. Які переваги Ви, як медійник, бачите у створенні громадського мовлення, про яке зараз багато говорять?

Громадське мовлення є найбільш ефективним засобом протидії тиску

як політичної цензури, так і цензури ринку (рейтингів). Воно покликане задовольняти потреби суспільства, перш за все, враховуючи не так цікавість, як важливість інформації – для прийняття свідомих та відпо" відальних рішень.

того, що медіа все ж працюють не у вакуумі, а у певному контексті і сере" довищі. Тут критерій один: усе най" більш важливе для життя країни і сус" пільства, а також обов'язково те, що безпосередньо впливає на діяль" ність ЗМІ.

Пані Наталю, визначте, будь ласка, зав# дання "Телекритики": відтворення змін у суспільстві чи активна участь у них?

Як змінився ваш читач за три роки існування "Телекритики"?

У багатьох "вийшла пара" образ (ад" Це швидше поштовх до змін у же нас читають також і ті, кого ми суспільстві з метою його глибшої та безпосередньо критикуємо) і знай" шлися шляхи для порозуміння. Читач, більш швидкої демократизації. так би мовити, "подорослішав". Як ви налагоджуєте співпрацю з іншими ЗМІ?

Більше співпрацюємо з профільни" ми ГО завдяки спільній участі у різних проектах. Зараз це створення Сус пільного мовлення в Україні. З видан" нями ж більше контактів щодо вза" ємного піару; наприклад, з журна" лом "Телемир", видавничим домом "Галицькі контракти". Якими є для Вас критерії відбору новин для інтернет#видання?

Який зміст Ви особисто вкладаєте в термін "репутація професії журналіста"?

Основна мета для журналіста з гар" ною репутацією – це задоволення потреби громадян у суспільно важ" ливій інформації. Усе інше – гроші, ко" мерція, піар, власні інтереси, інтере" си власника видання, політиків, по" літична доцільність – має бути підпо" рядкованим тільки служінню інтере" сам читача, глядача чи слухача.

Ми є передусім аналітич" ним сайтом, тому новини як такі не є нашим голов" ним пріоритетом. До того ж у нас є досить чіткий критерій відбору саме за тематикою нашого про" фільного видання: усе, що так чи інакше стосується діяльності медіа. Водно" час ми ставимо на стріч" ку новин і інформацію про політичні новини, і про де" які культурні, – виходячи з

Добра Воля №6, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

СУЧАСНІ ЗМІ – ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ Сергій Квіт, директор Центру медіареформ, директор Могилянської школи журналістики Інтерв'ю провела Анастасія Гринько, Ресурсний центр "Гурт", м.Київ Сергію Мироновичу, якою є роль медіа в контексті суспільних ініціатив сьогодні: споглядати чи змінювати суспільну думку?

ЗМІ ніколи не повинні лише спогля" дати, адже вони є не просто свідка" ми. Як би ми не оцінювали діяльність ЗМІ, вона у будь"якому разі вплива" тиме на аудиторію. Навіть адекват" на подача інформації у ЗМІ матиме вплив – через інформування, яке спонукає аудиторію робити певні висновки. Скажімо, якщо у суспіль" стві існують якісь аномальні явища, то сам факт їхнього правдивого ви" світлення мобілізує аудиторію до дій. Адже лише правдива інформа" ція дасть людям змогу адекватно оцінити ситуацію. Як бачимо, чистий споглядальний ефект. Враховуючи влив ЗМІ на суспільство, якою Ви бачите роль журналіста в донесенні інформації до аудиторії?

Тут важливим є питання, чи повинні журналісти маніпулювати громад" ською думкою чи ні. Я думаю, що не повинні. Але чи повинні вони вислов" лювати свою точку зору, я думаю, що так. Адже інформування є од" ним з головних завдань ЗМІ. Вони покликані подавати правдиву, адек" ватну інформацію. При цьому обо" в'язок журналіста – самому розі"

братися в ситуації і допомогти своїй аудиторії зрозуміти, що відбуваєть" ся. Тобто він шукає, і в процесі пошу" ку завжди висловлює щось суб'єк" тивне. Кожен журналіст є , перш за все, індивідуальністю зі своїми сма" ками й уподобаннями. І роль жур" наліста, мені здається, полягає в тому, щоб допомогти аудиторії розі" братися в проблемі. Та найголовні" ше – журналіст повинен перебувати на боці своєї аудиторії. Отже, професійна діяльність журналіста має бути спрямована суто на адекватну передачу цікавої для його аудиторії інформації?

Якщо ми звернемося до практики Європейського Суду, то побачимо, що при розгляді позовів на жур" налістів, самі журналісти виступа" ють відповідачами як звичайні гро" мадяни. Проте, я переконаний, що жур" наліст – це щось осібне. Він не просто передає інформацію, – за ним стоїть аудиторія, від імені якой він виступає. Саме тому журналіст і повинен мати особливий юридич" ний статус. Сергію Мироновичу, як Ви вважаєте, чи ЗМІ повинні підтримувати громадські ініціативи?

Сергій Квіт Безперечно. Адже громадською назива" ють таку ініціативу, яка виходить із певного публічного або суспільного інтересу. А в основі діяльності ЗМІ так чи інакше лежить громадський інтерес. Таким чином, якщо громад" ська організація виражає інтереси певної суспільної групи, ці інтереси мають бути підтримані ЗМІ. Яким чином, на Вашу думку, можна налагодити ефективну співпрацю ЗМІ з неурядовими організаціями?

На мій погляд, слід обрати шлях нор" мального просування на ринок ідей кожної організації. Для цього гро" мадські організації повинні вміти контактувати із журналістами; нап" риклад, пояснити редакції специ" фіку своєї діяльності так, щоб викли" кати зацікавлення. Іншими словами, потрібно дбати і про PR. Отже, підтримка громадських ініціатив великою мірою є справою журналістів?

Варто пам'ятати, що сам журналіст нікому нічого не винен, хіба що влас" ній професійній свідомості та своїй аудиторії. Насправді, те, що він вва" жає цікавим для аудиторії, часто є дуже суб'єктивним. Журналіст пови" нен писати про те, що цікавить чита" ча, інакше він ніколи не стане успішним, а це означатиме, що він обрав не ту професію.

Добра Воля №6, 2004

В інтерв'ю 2002 року Ви зазначили: "Ми ставимо перед собою завдан" ня змінити ставлення до свободи слова та до незалежних ЗМІ". Як Ви

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД вважаєте, наскільки цієї мети досяг" нуто на сучасному етапі? Без сумніву, зараз уже спостеріга" ється величезний прогрес. Сьогод" ні ми вже маємо позитивні зрушен" ня, так звані "помаранчеві зміни". Проте говорити, що ці зміни є незво" ротними, на жаль, зарано. Адже во" ни ще не закріплені конституційно. На практиці власник ЗМІ досі є аб" солютним господарем, – він може диктувати редакції будь"що, а це ненормально. Сергію Мироновичу, для досягнення визначеної Вами мети # змінити став# лення до свободи слова і незалежних ЗМІ # дотримання яких норм журналістської практики, на Ваш погляд, є найбільш важливим?

Важливо пам'ятати про стандарти журналістської діяльності, стандар" ти новин, а також про принципи ре" дакційної політики, що визначають, які матеріали можуть оприлюдню" ватися, а які ні. Крім того, існуть так звані угоди між власником (топ"ме" неджером) і редакцією, де визна" чаються права і взаємні обов'язки сторін. Усе це має бути закріплено конституційно. І, звичайно, повинно відбутися роздержавлення ЗМІ. Тоб" то дуже багато моментів ще не вирішено, хоча певні зміни вже є. Які з "помаранчевих змін", на Вашу думку, є найбільш значними і перспективними?

Перш за все, це зміни у суспільній свідомості. Журналісти як частина

суспільства " безпосередні творці цих змін. Тепер їх треба закріпити, щоб вони стали незворотними. До" сягнути цього можна, якщо держава ретельно контролюватиме виконан" ня законів усіма суб'єктами. Іншими словами, потрібно домогтися того, щоб ніхто не перебував поза право" вим полем (як це було, скажімо, з олігархами). З іншого боку, сама громадськість має формувати кри" терії смаку, запитувати якісну, конку" рентноздатну інформацію і водно" час відкидати неякісний продукт. Відповідно, якщо новини не будуть цікавими для аудиторії, якщо їх ніхто не буде дивитися, тому ж олігарху не буде сенсу вкладати в них гроші. Отже, ринкові моменти дуже важ" ливі. ЗМІ повинні стати бізнесом – це перше завдання. Друге завдання – підвищення етичної і політичної куль" тури суспільства, а також мірок жур" налістського професіоналізму. І третє – держава повинна встанови" ти правила гри, однакові для всіх учасників інформаційного процесу, за якими кожен відповідатиме пе" ред законом. Лише за умови ре" алізації цих трьох завдань у нас все буде гаразд. Сергію Мироновичу, що саме розуміють, коли говорять про мірки професіоналізму журналістів?

Йдеться про професійну етику та про журналістські стандарти. Нап" риклад, журналіст, готуючи якийсь

матеріал, повинен представити, як мінімум, два погляди на подію. Існують також стандарти новин: прихована політична реклама в но" винах – річ непрйнятна. Ці правила чітко кодифіковані. Найкращі зразки стандартів, на мій погляд, дає ВВС. Це відомі речі, їх просто слід впро" ваджувати в життя. Звичайно, для цього мають бути позитивні прикла" ди; не обійтися і без елементів про" світницької діяльності. Це серйозна робота, і такі речі за один день не вирішуються. Чи можна стверджувати, що ЗМІ здатні чинити позитивний влив на наше суспільство?

На мою думку, поняття позитивного впливу є відносним. Суспільство ду" же неоднорідне, і тому для якоїсь частини той самий вплив буде пози" тивний, а для іншої – негативний. ЗМІ слід розуміти як певний інструмент, яким суспільство повинне користу" ватися. Адже медіа справді здатні допомогти, і тому потрібно, щоб во" ни допомагали. Проте не забувай" мо, ЗМІ можуть подавати як позитив" ну, так і негативну інформацію, тому їхній вплив може спричинитися до непередбачуваних наслідків, навіть до катаклізмів. Однак ці катаклізми не слід трактувати однозначно в не" гативному плані. Адже глобальні зміни можуть мати і цілком позитивні наслідки.

Добра Воля №6, 2004

ДО ВАШОГО ВІДОМА

"ЧИ СПРАВДІ Є НЕЗВОРОТНИМИ ПОМАРАНЧЕВІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА?" За матеріалами медіадослідження Центру медіареформ Підготувала Анастасія Гринько, Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

Сьогодні для позначення своєрід" них процесів "розкріпачення" в жур" налістському середовищі, спричи" нених змінами у суспільній свідо" мості та акціями громадянської активності під час президентської виборчої кампанії 2004 року, ми вже звикли вживати публіцистичний тер" мін "журналістська революція".

ститутом соціології та Інтернет"ви" данням "Телекритика" у лютому"бе" резні 2005 року, в якому розгляда" ються причини і витоки журналістсь" кої революції, її характерні прояви, сучасний стан українського медіа" середовища та можливі напрями закріплення позитивних здобутків цієї революції.

Один зі знакових результатів "помаранчевих подій” в Ук" раїні, ця революція полягала у масовій відмові журна" лістів провідних каналів і ви" дань від виконання держза" мовлення, перекручування інформації і маніпуляції сві" домістю людей. За лічені дні змінилося обличчя ба" гатьох теле" та радіока" налів, а також друкованих видань. Політичні зміни в країні дали змогу журна" лістам відкинути нав'язану їм роль засобу агітації і пропаганди і таким чином уникнути осуду та зневаги з боку суспільства, звинува" чень у розпалюванні внут" рішньої ворожнечі і, зреш" тою, зберегти рейтинг своїх медіа. На сучасному етапі очіку" вання громадян щодо змін у ЗМІ збігаються із їхніми очікуваннями щодо перспектив розвитку країни в цілому. Проте ризик медійної контр" революції (маніпулювання громад" ською свідомістю і використання тих самих методів, що ледь не розколо" ли українське суспільство у 2004 році) є цілком реальним. Отже, постає питання: "Чи справді є незворотними помаранчеві зміни в українських медіа?" Саме це питання винесено у назву медіадослідження, що проводило" ся Школою політичної аналітики при НаУКМА, Київським міжнародним ін"

Добра Воля №6, 2004

чинники, що впливають на можливо" сті змін у журналістському середо" вищі: продовження політичного про" тистояння між політичними силами, наявність впливу російських ЗМІ на свідомість певної кількості українців зі Східної України і Криму, незмін" ність позицій топ"менеджерів, які продовжують використовувати ЗМІ для інформаційних війн. Зрештою, за словами Сергія Гузя, голови Не" залежної медіа профспілки Ук" раїни, жодних змін щодо опла" ти журналістської праці не сталося: практика "конвертів" і далі застосовується; крім того, відсутні колективні уго" ди щодо умов праці; в ціло" му, на жаль, медіабізнес не став прозорішим. Отже, як свідчить досліджен" ня, поки що українські реалії не дають підстав остаточно стверджувати, що журналістсь" ка революція є успішною і завер" шеною.

За даними експертних опитувань, проведених "Телекритикою" та низ" кою інших ЗМІ, маніпуляції інфор" мацією, характерні для деяких ко" лишніх провладних каналів, не ли" ше не припинилася, а навіть стали більш витонченими. Експерти інсти" туту політики вважають, що найваж" ливішою функцією ЗМІ в Україні досі залишається здобуття додаткового політичного капіталу для їхніх влас" ників. Крім того, усе ще серйозною залишається проблема недотри" мання принципів неупередженості у діяльності журналістських колек" тивів. У дослідженні визначено такі

Для закріплення помаранчевих здобутків потрібна низка медіа" реформ, які на думку експертів, мають бути спрямовані на надан" ня більшої публічності та форма" лізованості стосункам "власник" менеджер"журналіст"; законодавче забезпечення відповідальності за впровадження цензури та "тем" ників", суттєве скорочення фінансу" вання державних ЗМІ та переорієн" тацію журналістів на громадян; закріплення об'єктивності та зба" лансованості новин; запуск у дію механізмів створення громадського телебачення і радіомовлення; роз" робку нових законодавчих ініціатив, спрямованих на ринкові перетво" рення у ЗМІ, напрацювання ме" ханізмів громадського контролю й впливу суспільства на дотримання правових інформаційних норм.

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

"ПОРА" РОЗПОЧИНАЄ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ Олег Левченко Громадська організація "ПОРА" Інтерв'ю підготувала Тетяна Матичак, Ресурсний центр "Гурт", м.Київ Пане Олеже, Ви є представником "Чорної ПОРИ" чи "Жовтої"?

Я не вважаю себе представником тієї чи іншої гілки, бо не розрізняю їх для себе. Коли я працював у "ПОРІ" під час виборчої кампанії у вінниць" кому осередку, я не помітив різниці між цими двома гілками, бо вони ра" зом виконували одну й ту саму робо" ту. Відмінність є, але лише формаль" на: наприклад, різні керівники на місцях. Також інколи люди самі хо" чуть використовувати щодо себе ту чи іншу назву. Втім, таке розрізнення не має принципового значення – все, що ми робимо, ми робимо разом. Отже, усі проекти, які реалізуються, є діяльністю єдиної організації?

Громадська кампанія "ПОРА", відома своїми акціями громадянської непокори, завершила діяльність, спрямовану на захист прав україн# ських виборців. Тепер вона ставить за мету розбудову громадянського суспільства в Україні. Що відбувається з цим рухом на сучасному етапі, і якою він бачить свою діяльність у майбутньому, розповів нам член правління ГО "ПОРА" Олег Левченко. Але на сьогодні немає третьої сили, яка могла б контролювати їхню діяльність. Ми маємо багато аналі" тичних проектів, багато законів, які перебувають у стадії розробки, але не маємо структури, яка могла б лобіювати втілення їх у дійсність. "ПОРА" зараз має певний авторитет, який, хоча і є трохи демонізованим, створює значний соціальний вплив. Тому ми вважаємо себе спромож" ними реалізувати всі ці ідеї. Наяв"

Яким чином ви плануєте реалізувати поставлене завдання?

На сьогодні ми виступаємо із трьо" ма ініціативами. Першою є дуже швидке і максимальне залучення спеціалістів, а також самої гро" мадськості до розробки закону про контроль громадськості над органами державного управління. Громадянин повинен мати можли" вість відстежувати, наскільки зміню"

Ні, це не так. Справа не в тому, що треба розрізняти "чорних" або "жов" тих". Сьогодні треба розрізняти "ПО" РУ", яка вирішила зареєструвати себе як громадська організація, і "ПОРУ", яка функціонуватиме як полі" тична партія. У січні 2005 року відбув" ся всеукраїнський форум "ПОРИ", на якому були присутні представники всіх її осередків. Вони, зокрема, вирішили, що "ПОРА" має оформити себе і надалі продовжувати свою діяльність як громадська організація. Зараз вона проходить усі необхідні для цього етапи реєстрації. Право на життя має й ідея політично" го майбутнього "ПОРИ", але досвід показує, що ще одна партія з"поміж тієї кількості, яку вже маємо, не змо" же мати такого сильного впливу, який матиме громадська організація, над створенням якої ми працюємо. Я ду" маю, що пройде час, і стане зро" зуміло, який вид діяльності треба об" рати як визначальний. Якою буде мета "ПОРИ" як громадської організації?

Мета цієї організації досить широка. Це створення суспільного контролю. Зараз ми маємо дві потужні структу" ри: з одного боку – владу, з іншого – бізнес. Інколи ці дві сили зливаються.

"ПОРА" відома своїми акціями громадянської непокори Акція "Студенти проти репресій" ність потужного третього сектору потрібна насамперед для тих лю" дей, які б хотіли бути суспільно ак" тивними поза політикою. Зараз гро" мадські організації перебувають ніби в тіні: вважається, що їхньою метою є лише дрібні соціальні пос" луги. Але ми стверджуємо, що третій сектор був дуже активним учасником "помаранчевих" подій. Тому він повинен заявити себе як третя сила, яка може в разі потреби дати опір неправомірним діям з бо" ку владних структур.

ється влада. Друга ідея – це закон про громадські, або непідприєм" ницькі організації. Зокрема, ми вважаємо, що треба спростити систему фінансового обліку для громадських організацій, яка на сьогодні є занадто ускладненою і цим гальмує розвиток. Третій проект – це необхідність говорити про обов'язкове соціальне замовлення, відсоткову благодійність, тобто ті речі, які дали б перспективи розвит" кові третього сектору і створенню нових робочих місць. Це в першу

Добра Воля №6, 2004

ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД чергу покращить саму якість соціальних послуг і зніме напругу. Цього ми і прагнемо досягти силою свого бренду, силою мережі, яка в нас є. А як оновлена "ПОРА" планує поширю# вати інформацію про свою діяльність?

Ми плануємо випускати газету, але цей проект ще перебуває в стадії інституціалізації. "ПОРА" як громадська організація планує підтримувати певних кандидатур на майбутніх парламентських виборах?

Конкретної партії я вам назвати не можу. Ми могли б орієнтуватися на сили, які б погодилися підписати соціальну угоду щодо прозорості своєї діяльності та орієнтації на інте" реси громадськості. Але поки ми є аполітичними. Наша мета – зробити вибори чесними і прозорими, і цю стратегію будемо обов'язково про" водити. Які проекти ви реалізуєте зараз?

Зараз, коли є небезпека, що влада змінить обличчя, але не змінить принципи роботи, ми запустили кампанію "Фарбований лис", щоб змінити систему контролю над вла"

дою. Її суть поля" гає в тому, що лю" ди пишуть листи в наші осередки на місцях або в ре" дакції газет про тих людей, яких во" ни вважають "пере" фарбованими". Ми збираємо таку ін" формацію і кожні два тижні визна" чаємо одного най" більш "перефарбо" ваного". А потім відзначаємо цього "лиса" якоюсь сим" волічною нагоро" дою. Бо люди, ба" чачи, як можно" владці міняють од" ні переконання на інші, питають: "За що ми боролися?"

"ПОРА" зібрала під свої прапори активну та небайдужу молодь

Друга кампанія з контролю над владою проводиться тоді, коли на високу посаду прихо" дить новий держслужбовець і змі" нює весь свій апарат, не дотримую" чись при цього закону "Про держав" ну службу". Ми кажемо, що нам не потрібна певна кількість нових лю" дей. Необхідно, щоб було дотрима" но закон. Тому ми робимо моніто" ринг ситуації по регіо" нах, вивчаємо, як від" бувається зміна керів" ників, і в разі порушень привертаємо увагу суспільства. У чому полягає мета "Міжнародної майстерні громадського активіста", яку заснувала "ПОРА"?

"ПОРА" – "мирна мобілізація молодих людей, націлених на перемогу"

Добра Воля №6, 2004

Ми заснували цей проект для розвитку третього сектору в ре" гіонах. Проблема по" лягає в тому, що наші громадські діячі пере" бувають в обласних центрах, тобто третій сектор сконцентрова" ний в економічно роз" винених містах. Це від" булося через відсут" ність матеріального ре" сурсу на місцях і брак людей, які могли б цим професійно займати" ся. Тому нам потрібно робити інтервенцію в

регіони своїм досвідом, знаннями, щоб готувати професіоналів для третього сектору. Не треба вважати, що третій сектор – це хобі. Там ма" ють працювати професіонали. Він має стати силою, яка б взяла на се" бе відповідальність і здійснила соці" альні зміни. А чому ви назвали її міжнародною?

Бо ми плануємо залучати міжнарод" ний досвід, взявши найкраще у най" кращих. Зараз треба інтегруватися з молодіжними і громадськими орга" нізаціями Європи, знаходячи спільні програми, напрямки діяльності. Це ми і намагаємося робити на рівні ок" ремих організацій. Але я підкрес" люю, що ми мусимо робити зміни в Україні, а не, наприклад, експорту" вати революцію за кордон. Така ідея є штучною. В Україні сьогодні недос" татньо ресурсів для того, щоб проводити якісь кампанії на закор" донній арені, тому ми маємо зверну" ти увагу насамперед на стан речей у власній країні. Зокрема, треба стимулювати розвиток місцевих бла" годійних структур. Ми хочемо ство" рити за допомоги бізнес"структур фонди, які могли б допомагати лю" дям, які цього потребують. Потім такі фонди могли б і зміцнювати внутріш" нє середовище, і у разі потреби до" помагати за кордоном. Фотоматеріали для статті взято з сайту: http:\\www.pora.org.ua

ДИВИСЬ

ВИДАННЯ ТА ВЕБ РЕСУРСИ, ПРИСВЯЧЕНІ ТЕМІ СУСПІЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Книжки НУО та медіа: кроки назустріч. – Київ, 2003. Посібник подає практичні поради щодо налагодження ефективної співпраці представників громадсь" ких і благодійних організацій з медіа задля просування своїх ідей та інте" ресів. Також тут розглянуто кроки, які необхідно здійснити при підготовці матеріалів для різних видів засобів масової інформації. У книзі Ви знайдете загальні та практичні поради щодо роботи як з друкованими (га" зети, журнали), так і з електронними медіа (телебачення, радіо, інтернет). Також вас має заці" кавити розділи про підготовку прес"ре" ліза, прес"пакета, прес"конференції та інформаційно" го листка. Знайдете тут і практичні поради що" до участі в інтерв'ю на телебаченні та радіо, а також зможете ознайо" митися з етичним кодексом жур" наліста. Видання здійснено ресурсним центром "Гурт" за фінансової під" тримки Вестмінстерського фонду за демократію (Великобританія)/ West" minster Foundation for Democracy та Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США).

Періодичні видання третього сектору України. Інформаційно& аналітичний довідник. – Львів, 2002. У довіднику зібрано та структурова" но інформацію щодо мас"медіа третього сектору. У виданні містить" ся інформація про більше ніж сто ви" дань, які видаються громадськими організаціями, благодійними фон" дами та міжнародними донорськи" ми організаціями в Україні. У першо"

Сьогодні все більш актуальною для громадських організацій стає проблема поширення суспільної інформації, рекламування послуг, які вони надають. Кожного дня з'являються нові технології, які дозволяють зробити рекламну діяльність більш успішною. Пропонуємо вашій увазі видання, які сприятимуть налагодженню співпраці між НУО, бізнесом та владою за допомогою засобів масової інформації. му розділі йдеться про газети, вісни" ки, бюлетені, у другому – про жур" нали і в третьому – про електронні видання. Видання посібника здійснено Захід" ноукраїнським ресурс" ним центром за фінансо" вої підтримки Програми МАТРА КАП/ЗМІ Посоль" ства Королівства Нідер" ландів в Україні.

Принципи успішної ПР& діяльності. – Київ, 2001. Посібник розповідає про все, що пов'язане зі спіл" куванням із клієнтами, до" норами, журналістами, працівниками організа" цій, представниками ор" ганів влади та бізнесу, тобто про те, що можна охарактеризувати як зв'язки з громадськістю, або "паблік рілейшнз". Основними аспектами, на які звернено увагу у виданні, є принципи, інструменти та техно" логії зв'язків із гро" мадськістю. Посібник складається з таких розділів:

` Що таке Паблік ` ` ` `

рілейшенз? Стратегічне плану" вання у Паблік рілейшнз; Зв'язки із засобами масової інфор" мації; Встановлення взаємовигідних відносин зі ЗМІ; Технології роботи зі ЗМІ.

Видання здійснено ресурсним центром "Гурт" за фінансової під" тримки Charity Know How / Великоб" ританія

Куліш А. Public relations для гро& мадських (недержавних) орга& нізацій. Практичні поради на щодень. – Київ, 2004. У довіднику йдеться про механізми створення та цілеспрямоване по" ширення позитивної інформації про громадську організацію у сфері суспільної діяльності (PR). Видання розкриває питання створення імід" жу організації, співпраці з громад" ськістю та владою. У посібнику Ви ознайомитесь із нас" тупними розділами:

` Public relations; ` Що таке "цільова аудиторія"? ` Планування PR"діяльності ор" ганізації та PR"кампаннії;

` Співпраця зі ЗМІ: ` ` ` ` ` ` ` ` `

прес"анонс; прес"реліз; регулярні публікації; підготовка прес"кон" ференції; проведення прес" конференції; виступ на прес"кон" ференції; брифінг; прес"тур; факт"лист;

` Лобіювання; ` Спеціальні події та за ходи;

` Як переконливо виступити пе" ред людьми? Видання є благодійним проектом Української освітньої програми ре" форм. Українську освітню програму реформ здійснює Міжнародна Благодійна організація "Українсь" кий освітній центр реформ" за фі" нансової підтримки Місії Агенства

Добра Воля №6, 2004

ДИВИСЬ США з міжнародного розвитку в Ук" представників громадських ор& Наступний розділ присвячено опису підготовки до налагодження парт" раїні , Білорусі та Молдові. ганізацій. – Київ, 1998. нерства, механізмам побудови Основи управління неурядовою Посібник представляє собою на" партнерських відносин, питанням вчальний курс із співпраці зі ЗМІ для PR. Останній розділ розповідає про організацією. – Київ, 2004. представників гро" приклади партнерських Видання присвячено основам мадських організацій. відносин НДО з держав" управління неурядовою організа" ними закладами, бізнес" цією. У посібнику запропоновано Видання містить мето" структурами, іншими НДО, практичні напрацювання в галузі дичну інформацію що" міжнародними організа" стратегічного планування, лідерства до основних кому" ціями, цільовою групою, та взаємодії в організації. Може бути нікативних моделей, ЗМІ та релігійними ор" використаний як основа для роз" особливостей оброб" ганізаціями. робки та проведення тренінгів із за" ки інформації, особ" ливостей створення значених тем. Видання російськомовне. новин, запобігання ви" Соціальне партнерство. Довід& никненню конфліктних Підготовано інформацій" ковий посібник для НДО, депу& ситуацій, захисту від но"ресурсним центром татів місцевих рад, працівників фальсифікацій фактів, Міжнародного Альянсу з органів державної влади та розробки стратегії дія" ВІЛ/СНІД, за фінансової льності організації зі підтримки USAID в рамках місцевого самоврядування. – ЗМІ, плану громадсь" Трансатлантичної ініціативи ЄС і Суми, 2003. ких зв'язків, планування методів спіл" США. кування з потенційною аудиторією, У посібнику поданий стислий огляд загальних принципів роботи з мас" досвіду розвитку соціального парт" медіа, оформлення, написання, Інтернет&сайти нерства у світі та країнах СНД, та" формулювання мети та методики роз" кож розміщено відповідний законо" повсюдження прес"релізу, підготов" давчий та аналітичний матеріал. У ки прес"коференції, підготовки та Центр Корпоративного книзі наведено приклади норматив" проведення інтерв'ю, написання Громадянства них актів органів місцевого самовря" статті, ведення переговорів, оформ" http://corporate&citizen.org.ua дування, які на локальному рівні ре" лення текстових матеріалів та ін. гулюють спільну діяльність НДО та Це – перший в Україні Інтернет"пор" Проект реалізований за фінансової тал, присвячений темі соціальної владних структур. підтримки Служби Інформації Сполу" відповідальності бізнесу (СВБ). Медіа. Бізнес. Громадськість. чених Штатів Америки (USIS) Тут Ви зможете знайти інформаційні, Влада. Взаємодія на шляху до євроінтеграції. – Тернопіль, 2003. Построение партнерства. Мето& аналітичні та методичні матеріали, дические рекомендации. – Киев, які висвітлюють такі аспекти соціаль" ної відповідальності бізнесу, як ме" До видання увійшли статті українсь" 2002. неджмент якості та прав споживачів, ких та польських журналістів, нау" ковців та фахівців у галузі ЗМІ про су" Посібник розроблений передусім охорона праці та безпека вироб" часний стан, проблеми і можливості для організацій, які працюють у га" ництва, розвиток персоналу та внут" лузі ВІЛ/СНІД з метою оз" рішня корпоративна структура СВБ, співпраці ЗМІ із біз" найомлення з можливими охорона навколишнього середови" несом, владою і г р о " методами побудови парт" ща та сприяння добробуту громади, мадським сектором та нерських відносин та вда" соціальне партнерство, соціальне їхня роль у поінформу" лими практиками партнер" інвестування та інше. ванні суспільства про ства, які існують сьогодні. ідеї та цінності євро" Розрахований також на ØØØ пейської інтеграції. читачів, які цікавляться пи" таннями соціальних тех" Портал "Мережа аналітичних Видання здійснено Тер" нологій та аналізу соці" центрів України" нопільським інститутом альних проблем. соціальних та інфор" http://intellect.org.ua маційних технологій за Перший роділ розповідає підтримки Польсько" Інтернет"портал надає можливість про організації, які пра" для незалежних аналітичних цент" Американсько"Україн" цюють в області ВіЛ/СНІД, рів представити свої матеріали в ської Ініціативи про аналізує деякі аспекти за" інтернеті, максимально ефективно співпрацю (ПАУСІ), яка конодавчого поля, в якому існує доставити свої повідомлення до по" фінансується Агенством США з між" третій сектор України. У другому тенційних отримувачів аналітичної ін" народного розвитку. розділі йдеться про визначення та формації, забезпечує можливість принципи партнерства та особли" ефективної комунікації поміж аналі" Співпраця громадських органі& вості партнерських стосунків, коли тичними центрами України. зацій із засобами масової ін& однією зі сторін виступає НДО, що ØØØ формації. Навчальний курс для працює в області ВІЛ/СНІД.

Добра Воля №6, 2004

ОТРИМУЙ ОТРИМУЙ ЖУРНАЛ ЖУРНАЛ “ДОБРА “ДОБРА ВОЛЯ” ВОЛЯ” ПОШТОЮ! ПОШТОЮ! Шановні друзі!

Ви ще не отримуєте журнал "Добра Воля" або думаєте над тим, як це можна зробити? З радістю повідомляємо Вам, що тепер кожен має нагоду отримувати журнал поштою, лише сплативши за послуги пошти. За детальнішою інформацією звертайтесь, будь ласка, за тел.: (044) 554 1052, або електронною поштою: info@gurt.org.ua. Попередні номери журналу доступні у *.pdf версії на Інтернет"сайті Ресурсного центру "Гурт" http://www.gurt.org.ua у розділі “Видання”.

Запрошуємо стати читачами нашого журналу!

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 902 Тел./факс: (044) 554 1052 eCmail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573 3073, 574 0236 Наклад 1600 прим.