Все вирішує бухгалтер

ÂÑÅ ÂÈвØÓª ...

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Ïîñ³áíèê äëÿ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é

Ðåñóðñíèé

öåíòð

ðîçâèòêó

ãðîìàäñüêèõ

îðãàí³çàö³é

“Ãóðò”

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Á³áë³îòå÷êà ÐÖ “Ãóðò”

ÂÑÅ ÂÈвØÓª...

ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Ïîñ³áíèê äëÿ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é

Êè¿â-1999

1

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Видання здійснено у рамках проекту “Підтримка розвитку громадських організацій малих міст Київської, Кіровоградської та Черкаської областей”. Підтримка цього проекту була здійснена фондом Евразія за рахунок коштів, наданих the Charles Stewart Mott Foundation. Точка зору авторів, яка відображена в цьому виданні, може не співпадати з точкою зору the Charles Stewart Mott Foundation чи точкою зору Фонду Евразія.

Автори: Андрій Халецький, Леся Шевченко. Над виданням працювали: головний редактор – Андрій Халецький, комп`ютерна верстка – Сергій Кизима.

Ресурсний Центр “Гурт” Листи: 252025, Київ, а/с 126/7 Е-mail: gurt@ngonet.kiev.ua Офіс: Київ, вул. Костянтинівська, 26 Тел.: (044) 417-84-30

© Ресурсний центр розвитку

громадських організацій “Гурт”, 1999 2

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Ïåðåäìîâà Для успішного ведення господарчої діяльності керівникові організації потрібно знати, які особи відповідають за неї. Бухгалтер – це довірена особа, яка знає майже стільки, скільки й керівник, тобто немає сенсу щось приховувати від бухгалтера, так як він виступає адвокатом та охоронцем одночасно. Можете найняти бухгалтера, можете вести бухгалтерський облік самі, але цій людині ви повинні довіряти. Податковий інспектор. Його ви не вибираєте, але маєте бути з ним у добрих стосунках за будь-яких обставин. Ще до того, як ви отримали кошти на свій проект або діяльність, краще проконсультуватися з інспектором з таких питаннь: які податки ви будете сплачувати, як регламентується ваша діяльність й т. і. Якщо ви відчуваєте, що отримали недостатньо інформації, обов’язково зверніться до відділу консультацій Державної податкової інспекції (ДПІ). Увага! Всі пояснення мають містити вказівки на нормативні документи, бо без конкретної статті, розділу документа ваша діяльність під загрозою! Увага! Запитуйте й просіть копії документів, що стосуються вашої діяльності до того, як ви почали розпоряджатися грошима, бо пізніше, під час перевірки, вам просто доведеться мати клопіт із виплатою штрафу, і необхідно буде виплатити немалу суму, яку ви вже ніби-то винні державі. Ви повинні бути абсолютно спокійними під час перевірки, яка буває один раз на два роки (як повезе). Якщо ваші документи з діяльності організації в порядку, то вас оштрафують там, де ви й не чекали, бо така вже в них робота. Ті, хто грають у футбол, знають, що суддя завжди правий,— так само й ДПА завжди права, тому з цим треба змиритися і сприймати як належне. Взагалі питання ДПА комплексне і вирішити його лише хабарями, знайомствами не вдається. Як радять самі податківці, треба змінювати законодавство, і ми, як активний прошарок населення, це зробимо. Безкоштовна порада (бо вона мало чого варта): пишіть запити на районні, міські державні податкові адміністрації. В кращому випадку у вас буде що показати податковому інспектору, коли він прийде на перевірку. В гіршому, пам’ятайте, ДПА — це не істина в останній інстанції і правильність розуміння законів визначає суд. Третьою важливою фігурою є операціоністка банку, де відкритий ваш рахунок. Наскільки комфортно ви будете почувати себе в банку, залежить від неї. Відправлення платіжних доручень сьогоднішнім числом після закінчення операційного дня, отримання готівки без її попереднього замовлення та просто чудовий настрій – це все в її руках. Ви повинні знати, що операціоністка несе відповідальність за своєчасність та вірність 3

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

доходження грошей, а також за швидкість розрахунків. Якщо з її вини платіжне доручення не дійшло до адресата, ви можете вимагати грошової компенсації. Також можна прискорити відправлення коштів після закінчення операційного дня, це вам буде коштувати 0,1 % від суми платежу. Наприклад, хочете прискорити відправлення 3 000 гривень, робите першу платіжку – сума 3 000 гривень, друга – на ваш банк – 3 гривні. Формулювання назви платежу запитайте у операціоністки. У карточці зразків підписів зручно мати один підпис, в другому рядку на місці підпису друкуєте: «посада рахівника штатним розписом не передбачена», тоді директор виконує також і функції бухгалтера. Що важливо в банку – його надійність та стабільність. Це, наприклад, ПІБ, Україна, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Аваль, Приватбанк. Але це теж не є гарантією. Як клієнта вас мають цікавити такі питання: до якої години працює банк, тобто відправляє платежі сьогоднішнім днем, бо від цього залежить, наскільки швидко ваші партнери отримають гроші. Деякі банки здійснюють платежі до 14.00, деякі до 15.30, а є й такі, що роблять це до 17.00. Також важливо знати, до котрої години можна отримати готівку з банку, більшість банків здійснюють касове обслуговування до 13.00.

4

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê Робота бухгалтера вимагає наполегливості та послідовності (в оформленні документів та у безперервності цього процесу), уважності (до грошей та постійних змін законодавства). Насправді, робота дуже проста, треба просто брати і робити, показувати досвідченому бухгалтеру, перероблювати і знову робити. Ніхто не застрахований від помилок, головне — це бажання вчитись. Сьогоднішні умови стимулювання бухгалтерського обліку методом покарань (штрафи, закриття організації, відкриття кримінальних справ) диктують для бухгалтера та керівника організації залізні рамки, вихід за які загрожує невтішними наслідками. Адміністративні штрафи: N на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у заниженні суми податку, іншого платежу, приховуванні (заниженні) об’єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування або веденні його з порушеннями встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів,— від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень,— від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; N на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян,— у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень,— у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; N на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, 5

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку, — від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; Перш за все необхідно усвідомити, що таке господарська операція. Господарська операція з’являється тоді, коли з’являється рух ваших коштів, причому кожна господарська операція повинна бути підтверджена відповідним первинним документом. Первинні документи — це ті, які ви отримуєте чи самі виписуєте як підтвердження здійснення господарської операції-розрахунку. Оскільки ці первинні документи характеризують якісь зобов’язання (це може бути здійснення проплати чи передача матеріальних цінностей), то вони обов’язково повинні містити таку інформацію: номер документа, визначення операції (послуги), сума цифрою та прописом, дата та підпис відповідального з відтиском печатки однієї з організацій. Первинними документами можуть бути: виписка банку, ваше платіжне доручення, квитанція та товарний чек (у разі готівкового розрахунку через підзвітну особу), товарна накладна та довіреність (у разі безготівкового розрахунку), рахункок-фактура, чекова книжка, проїзні квитки, квитки на всі види транспорту. І якщо бухгалтерські документи (журнал-ордер, відомість, виписки, платіжні доручення) у разі втрати можна відновити, то у разі втрати деяких первинних документів (чек, товарний чек, чекова книжка, квитки) відновити їх практично неможливо. Якщо вам вдалося визначити господарські операції, то залишилося лише навчитись відображати їх на балансових бухгалтерських рахунках. Кожен балансовий рахунок має праву і ліву частину. Беручи до уваги, що слово баланс означає рівновагу, то неважко дійти висновку про рівність цих двох частин. Але це не означає, що ці дві частини будуть рівні, бо у випадку боргу чи винності маємо одну з частин більшу, ніж інша. Маємо контроль цих двох частин. Для подальшого володіння бухгалтерськими термінами введемо поняття активу і пасиву. Тепер права частина буде називатись активом, а ліва — пасивом. Крім того, лівий і правий бік в свою чергу також має лівий і правий бік. Отже, схематично можна зобразити це так: Лівий бік АКТИВ лівий бік

правий бік

Правий бік ПАСИВ лівий бік

правий бік

Головне, що характеризує бухгалтерське відображення господарських операцій — це те, щоб був постійний контроль з двох боків. Це означає, що кожна господарська операція повинна записуватись два рази одночасно з лівого і правого боку на двох різних рахунках. Якщо вдатись до філософії, то ніщо з нічого не утворюється. Отже, пояснюючи ще простіше, наводимо приклад: ви купили собі стіл 6

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Давайте запишемо тільки одну господарську операцію. Для роботи в громадській організації «А» придбали стіл вартістю 50 грн. від фірми «Б».

1. Визначимо, яка відбулася господарська операція. (Придбання матеріалу.)

2. Відкриємо рахунок під назвою «Обладнання». Поділимо його на ліву та праву частини, або на актив та пасив, які бухгалтерськими термінами називають дебетом (права частина) та кредитом (ліва частина). Фірма «А» Лівий бік АКТИВ

Правий бік ПАСИВ

1стіл, 50 грн. Оскільки стіл — це матеріальна цінність, то рахунок буде активним. У державному плані бухгалтерських рахунків шукаємо назву рахунка, на якому б обліковувалося обладнання. Це буде рахунок «Матеріали». Отже, стіл — це матеріал.

3. Відкриємо рахунок під назвою «Фірма «Б» — джерело надходження стола. Фірма «Б» Лівий бік АКТИВ

Правий бік ПАСИВ 1 стіл, 50 грн.

Ця операція для фірми «Б» запишеться в пасиві. Знайдемо в державному плані рахунків таку назву, яка б характеризувала вибуття товару з фірми як продаж товару. І знаходимо, що це — «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Отже, фірма «Б» — це постачальник. Якщо фірма вам винна чи ви маєте борг перед нею, то вибираючи відповідно актив чи пасив, дуже легко вивести всю подальшу справу із записом на рахунках господарської операції.

4. Певні операції, які здійснюються у вас, мають певні визначені формулювання. Для того, щоб всі господарські операції у різних організаціях обліковувати однаково правильно, а також з метою полегшення сприймання та зчитування, держава розробила план розрахунків. (Перелік їх читайте нижче.) Записи на цих бухгалтерських рахунках називаються бухгалтерськими проводками.

1. РАХУНОК «МАТЕРІАЛИ» АКТИВ 50-00

ПАСИВ

ОПЕРАЦІЯ надійшов стіл 7

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

2. РАХУНОК «РОЗРАХУНКИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДЧИКАМИ» АКТИВ

ПАСИВ

ОПЕРАЦІЯ

50-00

джерело утворюв. столу

Тепер трошки ускладнимо схематичне зображення. ДЕБЕТ

КРЕДИТ

Сума

Назва рахунку

Назва рахунку

Сума

Розрах. з постачальн. і підрядчиками Або все те саме, тільки в цифрах: Матеріали

50-00

Дт

Кт

Сума

05

60

50 прихід стола

Аналогічно розглядаєте кожну господарську операцію. Як видно тепер, кожна господарська операція записується на бухгалтерських рахунках. Залишається ознайомити вас з ними. Але оскільки існує всього 100 бухгалтерських рахунків, ми покажемо вам тільки ті, що потрібні вам.

N облік обладнання для офісу вартістю понад 250 грн.: 01 «Основні засоби» N нарахування зносу на основні засоби: 02 «Знос (амортизація) власності» N ремонтування основних засобів: 03 «Ремонт основних засобів» N комплектуючі деталі, матеріали та інше: 05 «Матеріали» N різноманітні будівельні матеріали: 07 «Будівельні матеріали і обладнання до споруджень» N різноманітне обладнання вартістю менше 250 гривень: 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (МШП) N нарахування зносу на малоцінні предмети: 13 «Знос МШП» N всі операції по банківському рахунку : 51 «Розрахунковий рахунок» N операції по касі : 50 «Каса» N розрахунки з підприємствами з придбання обладнання чи матеріалів: 60 «Розрахунки з поставщиками та підрядчиками» 8

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

N

нарахування та виплата заробітної плати: 70 «Розрахунки по оплаті

праці» N видача у підзвіт грошей з каси: 71 «Розрахунки з підзвітними особами» N отримання членських внесків: 75 «Розрахунки з учасниками» N цільове надходження грошей по грантах: 96 «Цільове фінансування та цільове надходження» N нарахування та відрахування на заробітну плату: 65 «фонд зайнятості»; 68 «Розрахунки з бюджетом» за субрахунками: 68.1 «Прибутковий податок», 68.2 «Фонд Чорнобиля», 69.1 і 69.2 «Пенсійний фонд», 69.3 «Фонд соціального страхування» Для зручності подаємо таблицю з поясненням до кожного рахунку та записами в активі та пасиві. У бухгалтерських документах це має такий вигляд. Кожен рахунок поділяємо на дві частини: дебет (умовно для нас це + операція) і кредит (— операція).

Рахунок

Операція

На Дебеті

На Кредиті

01

основні Фонди знос основних Фондів ремонт осн. Фондів

придбання витрати на придбання

вибуття

проплата

отримання послуг

05 07 12

Матеріали будів. Матеріали МШП

проплата проплата проплата

13

Знос МШП

50

по касі за банківським рахунком розрахування з постачальниками з оплати заробітної плати по підзвітній особі за учасниками

придбання придбання придбання витрати на придбання надходження

видали в підзвіт

надійшло від...

заплатили комусь

02 03

51 60 70 71 75

проплатили по 01, 05 07, 12 виплата заробітної плати взяв під звіт гроші підлягає сплатити

сума зносу

сума зносу

придбання нарахування заробітної плати витрати надійшло 9

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Рахунок

Операція

На Дебеті

На Кредиті

96

за цільовими надходженнями

витрати за призначенням

надійшло по гранту

з розрахування з бюджетом соціальне страховання пенсійний фонд

проплачено в бюджет

нараховано

проплата

нараховано

проплата

нараховано

68 69.1 69.4

Рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» КРЕДИТ 60 ДЕБЕТ 60 Сума Сума в кредит рахунків в дебет рахунків рах. 51 рах.01 12.02 проплата за ОЗ 50-00 50-00 Дата

Назва операції

14.02

придбання ОЗ

Всього

50-00

50-00

50-00

50-00

50-00

50-00

N Кожна операція здійснюється певного дня — для нього перший стовпчик.

N Кожна операція повинна мати назву, яка розміщується у другому стовпчику.

N Сам рух з будь-яких рахунків — у третьому і четвертому стовпчику. Треба знати, що будь-яка цифра у вашій бухгалтерії має співпадати чи подвійно відображатися кимось. Наприклад, якщо ви проплатили комусь за послугу, то комусь сума сплати надійшла на рахунок. Отже, слід відобразити на вашому дебеті, кому проплачена сума (в даному випадку з дебета 60 рахунку на кредит 51 рахунку.). І оскільки ви маєте закрити проплачену суму за товар, то отримання його ви відображаєте на кредиті 60 рахунку. Якщо ж на кредиті цієї суми немає, то це має означати, що маєте боржників або ж кредиторів (до речі, звідси й виникло це слово, адже по кредиту сума не закрита). Відповідно, бути дебітором означає бути винним комусь. Якщо в перший день було здійснено декілька операцій по цьому рахунку, то їх сумують і записують у четвертий та сьомий стовпчик. Відповідно, якщо за звітній період (місяць) повторювалася операція (або ж інакше, на один рахунок було багато надходжень чи відрахувань), то ви їх також сумуєте в таблиці всього за місяць. Ще раз нагадуємо, що кожна цифра у вашій бухгалтерії має повторюватися не менше, ніж двічі. Це пояснюється тим, що потрібно вказати, звідки взялася ця сума й куди надійшла. Знаючи вже

10

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

кореспонденцію кожної з операцій, ви берете ці два рахунки в себе й ту ж саму цифру пишете в дебеті одного й кредиті іншого рахунку. Це і є подвійне відображення операції. Тому невірно занесена певна сума при перевірці може автоматично вказати вам на помилку, якої ви не помітили. Окрім цього ще потрібно зазначити, що кожен рахунок в бухгалтерському оформленні називається відомість, тобто це означає, що кожен бухгалтерський рахунок повинен мати такий заголовок: «Відомість рахунку 51 “Розрахунковий рахунок”, «Відомість рахунку 01 “Основні фонди” і т. д. Щоб легше було сприймати ведення бухгалтерського обліку, покажемо, як облікові регістри (відомості) повинні виглядати по основних рахунках. Зазначимо, що для громадської організації ви повинні мати як мінімум 5 відомостей: по 51 рахунку, 60 рахунку, 70 рахунку, 71 рахунку, 96 рахунку та касову книгу по 50 рахунку. Найкраще для документального оформлення операцій, тобто відомостей, вам можуть служити пустографи, а не вже готові форми, де багато непотрібних граф заважатимуть вам сприймати інформацію. Пустографи ви можите купувати в пунктах продажу бухгалтерських документів, або ж просто чисті аркуші розграфити на потрібні вам графи. Наприклад: Відомість рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» Дата

Організа- Операція ція

Залишок Дт 51 Сума Кт 51 Сума залишок в Кт по в Дт по на кін. міс. на поч. міс. рахунків Дт рахунків Кт 60 та Дт Кт 50 96 68.4 Дт Кт інші

Відомість рахунку 60 «Розрахунки з поставщиками та підрядчиками». Дата

12

Найме- Залишок Дт 60 Сума Сума залишок ОрганізаКт 60 в Дт нування на поч. в Кт по по на кін. міс. ція рахунків товару міс. рахунків Дт Кт 12 Дт Кт 51 71 01 Дт Кт і т. п. «Олімп»

комп’ютер

800.00

80.00

80.00

Аналогічно по інших рахунках. Залишилось пояснити вміст колонки «Залишок на початок та кінець місяця». Ви вже знаєте, що кожен рахунок має мати баланс лівої та правої частин (про що говорилось раніше). Але у випадку, наприклад, коли ви проплатили за товар, де показано по дебету 60 рахунку, але ще не отримали (дивіться по таблиці), то маєте боржника.

11

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Або інакше, залишок, який має погаситися за рахунок запису в кредит рахунку 60 при умові, що ви вже отримали цей товар. Аналогічно по інших рахунках.

Ðîçðàõóíêîâèé ðàõóíîê òà êàñà Кожна організація (за Інструкцією № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженою постановою правління Національного банку України № 204 від 2 серпня 1994 р.) повинна зберігати свої кошти в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту, який встановлюється індивідуально для кожної організації. Для цього ви повинні мати банківський рахунок. В громадській організації він має назву поточного рахунку. Поточний рахунок з присвоєним номером відкривається вже зареєстрованій громадській організації на умовах, передбачених Інструкцією про порядок відкриття банківського рахунку. Договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку складається у довільній формі та має містити реквізити сторін, номер та вид рахунку (а саме поточний), умови відкриття та закриття рахунку, види послуг, що надаються банком, зобов’язання сторін, відповідальність за невиконання зобов’язань, інші положення, що визначаються за домовленістю сторін, та умови, за яких договір може бути розірвано. Крім того, для оформлення відкриття рахунку подаються такі документи: N заява на відкриття рахунку встановленого зразка, що підписується керівником та головним бухгалтером; якщо останнього немає, то керівником; N копія свідоцтва про державну реєстрацію у виконавчому органі; N копія рішення про створення чи реорганізацію, засвідчена нотаріально; N один з примірників затвердженого певним чином та зареєстрованого статуту (або копія, засвідчена нотаріально); (при заповненні бланків треба пам’ятати: вашою юридичною адресою вважається та, яка вказана в статуті, і не обов’язково повинна відповідати вашій фактичній адресі. Установа банку ставить відмітку про відкриття такого рахунку на примірнику статуту, на якому стоїть відмітка податкового органу. Цей примірник повертається вам.)

N картку із зразками підписів та печатки встановленого зразка.

12

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Будь-якому працівникові організації можна доручити здійснити розрахунково-касове обслуговування організації. Цьому працівникові оформляють перепустку до банку. Перепустка оформляється таким чином: директор пише лист на ім’я Голови Правління банку з проханням зробити перепустки на працівників організації, як правило, не більше трьох, потім лист віддається в приймальну банку. Також необхідно зробити фотокартки відповідного розміру та віддати їх службі охорони банку. Наведемо приклади написання листів. Вихідний №1

В КРУ КБ «Приватбанк» ЛИСТ

Громадська організація «Сокіл» доручає здійснення розрахунковокасових операцій з п\р 26005123456001 працівникові нашої організації Козорізу Валентину Петровичу. Паспортні дані якого: ІХ-СА , № 223322, виданий ВВС Таращанського РВК, пгт.Тараща 11 березня 1997 р. З повагою, Голова Правління 5 березня 1998 р. А. М. Глущенко м. Київ В КРУ КБ «Приватбанк»

Вихідний №2 ЛИСТ

Просимо Вас надати перепустки в банк таким нашим працівникам: 1. Глущенку А. М.

2. Козорізу В. П. З повагою, Голова Правління 5 березня 1998 р. А. М. Глущенко м. Київ Безготівкові розрахунки ви можете здійснювати за такими формами: А. платіжними дорученнями; Б. чеками; 13

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

В. інкасовими дорученнями (коли наказ на зняття коштів з вашого рахунку подаєте не ви, а податкова адміністрація в разі стягнення за будь-які порушення). А. Кошти можуть списуватися з вашого рахунку тільки на підставі першого примірника платіжного доручення (всього потрібно два примірники, приклад заповнення якого дивіться нижче). Якщо ви хочете, щоб ваші кошти перерахували певного дня, то ви повинні датувати платіжне доручення саме цим днем. Якщо ви прийшли після операційного дня, то ця операція буде прийматись до виконання банком наступного дня, якщо ж грошових коштів ще немає, то це платіжне доручення буде дійсне до виконання банком протягом десяти календарних днів (день заповнення доручення не враховується). Доручення подаєте в банк в двох примірниках. Перший примірник іде в документи банку, другий видається вам з відміткою банку про отримання та виконання доручення. Перший примірник, на відміну від другого, повинен мати підписи керівника та головного бухгалтера (якщо такий є) та бути скріпленим печаткою організації. Якщо печатки ще немає, то в потрібному місці пишеться: «Б. П.» (тобто «без печатки»). Знати: якщо печатки на даний момент ще немає, то до переліку вище зазначених документів подається заява про користування рахунком без печатки до часу її виготовлення, але не більше 60 днів. Другий примірник платіжного доручення з відміткою банку ви повинні зберігати як первинну інформацію та підставу здійснення платежу для пред’явника. Якщо ви хочите зробити на пред’явника копію, то у верхньому правому кутку платіжного доручення ви повинні вмістити послідовні порядкові номери на всіх тотожних примірниках. Платіжне доручення повинне заповнюватись тільки за допомогою машинодруку (на друкарській машинці чи за допомогою комп’ютера). Якщо ви друкуєте на друкарській машинці, то друга копія може виконуватись через копірку. Кожне платіжне доручення повинне мати: 1. Номер платіжного доручення; 2. Дату проведення операції; 3. Ваші реквізити; 4. Реквізити отримувача (аналогічні вашим); 5. Суму, яку ви хочете перерахувати (цифрою та прописом); 6. Призначення платежу; 7. Відтиск печатки та підпис або підписи, що є в карточці зразків підписів.

14

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Реквізити організації це — N Код ЗКПО або ж ЄДРПОУ (тобто індентифікаційний код з восьми цифр); N Назва банку та МФО (як правило шість цифр); N Розрахунковий рахунок (від 6 до 14 цифр). Кожна операція, проведена банком, має документальне відображення у вигляді машинограми про рух коштів на вашому рахунку. Така машинограма називається випискою банку і є підтвердженням здійснення будь-якої операції на вашому банківському рахунку. Виписка завжди подається як інформація того дня, протягом якого відбувся рух грошових коштів (ваші витрати чи ваші надходження). Банк: КРУ КБ ПРИВАТБАНК Код: Рахунок: 260056487654002 Дата проводки: 12 березня 1999 ДПП: 2 березня 1999 р.

———Дебет——————Кредит—— Залишок на поч.дня: 0.00 100.50 Оп. № док. Рах.кореспонд.

005 6716006596545300 52.00 Банк:322089 АППБ АВАЛЬ Рахунок:100691252 Фонд соціальн.страхув. Призначення: платіж в фонд соц. Страхув., реєстр. №232441 за лютий 1999 р.

15

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

006 432 32435377348 Банк: КБ ДЕНДІ Рахунок: Призначення: Добров. пожертв. по проекту 52.00 400.00 Залишок на кінець дня:

400.00 448.50

Дана виписка має інформацію про ваш банк (а саме — його назву — ПРИВАТБАНК), ваш банківський рахунок і назву організації. Виписка банку є регістром аналітичного обліку і є основою для бухгалтерських записів. Б. Розрахунки чеками; Для того, щоб отримати гроші з банку (процедура називається обготівкуванням): отримання заробітної плати, кошти на відрядження, на оплату товару (за який ви зможете прозвітуватись перед податковою інспекцією та донором) використовують чекову форму розрахунків. Порядок заповнення та користування докладно написано на зворотньому боці першої сторінки чекової книжки. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ Для бухгалтерського обліку операцій по розрахунковому рахунку використовують бухгалтерський рахунок № 51. Це той рахунок, який документально відображає рух ваших коштів на банківському рахунку. Цей рахунок, як і всі інші, має дебетовий і кредитовий оборот. На дебеті ви відображаєте надходження грошових коштів на поточний рахунок, а на кредиті — перерахування і виплату готівки з поточного рахунку. Цей рахунок має дебетове сальдо. Це означає, що у вас на поточному рахунку залишається певна сума грошей. Відповідно це має означати, що кредитового сальдо бути не може. На дебеті 51 рахунку ви повинні відображати надходження грошей з інших джерел (тобто вказувати рахунки їх кредитування). Аналогічно на кредиті — рахунки їх надходжень. У відомості 51 рахунку наведемо деякі операції для кращого розуміння. Відомість по рахунку 51 повинна мати такий вигляд: Реквізити ВІДОМІСТЬ РАХ. 51(РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК) організації за лютий 1999 року Сальдо на 01.02.99 167,87 Дата

Операція

Дт в Кт Сума 96

благ.

14.02 135.00 пожертв.

16

Кт в Дт рахунків

68.1

50

135.00

68.2

69.3

69.2

Сума

50

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Дата

Операція

Дт в Кт Сума

Кт в Дт рахунків

Сума

68.1 68.2 69.3 69.2 50 96 50 платежі на 14.02 зарплату в 1.50 3.46 1.23 14.90 21.09 бюджет з каси 14.02 членські 35.00 35.00 внески знята готівка на 15.02 85.00 85.00 господ. потреби всього за 31.02 135.00 35.00 170.00 1.50 3.46 1.23 14.90 85.00 106.09 міс. Сальдо на 01.03.99 231,78 З першої операції видно, що 135 гривень надійшло нам на 51 рахунок з 96-го рахунку чиєїсь організації. По другій операції ми здійснюємо платежі в бюджет з нашого 51 рахунку на відповідні рахунки державних фондів (68 та 69). По третій операції з нашої каси надійшло нам 35 гривень членських внесків на поточний рахунок. По четвертій операції ми зняли з чекової книжки на господарські витрати 85 гривень з 51 рахунку на 50 рахунок (в касу). Обов’язково сумуєте по операціях в стовбці «сума» та за місяць по рахунках. Сальдо на початок місяця повинно співпасти з випискою банку і теоретично вираховується: сальдо на початок 1-го міс + оборот по дебету — оборот по кредиту = сальдо на кін. місяця. 167,87+170,00-106,09=231,78 Сальдо на кінець місяця автоматично переводите на початок наступного місяця. З відомості рахунку № 51 з нашої каси надійшло 35 гривень. 51 (як і всі відомості), згідно Положення про організацію бухгалтерського обліку в Україні, затвердженого Постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. № 250, повинна «провадитись на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти здійснення господарської операції і розпорядження (дозволу) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному та вартісному вигляді), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи або інші знаки, що одночасно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію, помилки повинні бути підтверджені підписами посадових осіб 17

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

із зазначенням дати виправлення. У касових і банківських документах виправлення не допускаються. Первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська звітність зберігаються відповідно до встановленого порядку. Відповідальність за їх збереження і своєчасну передачу до архіву несе головний бухгалтер.» КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ. Касові операції (надходження грошей до каси і видача з неї) здійснюються на підставі «Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 21 від 2 лютого 1995 року. Ви вже знаєте, що грошові кошти обов’язково повинні зберігатися в банку. Але витрачати їх ви можете не тільки по перерахуваннях через банківський рахунок, а й через касу. Каса — це самостійна структурна одиниця організації, призначена для збереження коштів і проведення розрахунків готівкою. Всі операції, пов’язані з готівкою, веде касир — людина, матеріально відповідальна за збереження коштів і ведення касових операцій, з якою укладають трудовий договір про матеріальну відповідальність у формі зобов’язання касира. Гроші в касу можуть надходити з поточного рахунку, з членських внесків тощо. Надходження в касу готівки ви повинні оформляти прибутковими касовими ордерами. Якщо готівка надійшла від фізичних осіб, то обов’язково видається квитанція зі штампом або печаткою за підписом головного бухгалтера і касира. Прибуткові касові ордери підписують головний бухгалтер і касир, а видаткові — керівник, головний бухгалтер і касир. Прибуткові ордери містять інформацію: N від кого надходять кошти N за що (навіщо) Видаткові ордери містять інформацію: N кому N за що (навіщо) В цих документах повинні бути проставлені ті рахунки, за якими кореспондується каса (№ 50). Тобто, якщо це такі операції, як: надійшли гроші N в касу по чеку з банку Дт Кт 50 51 N в касу по членських внесках 50 96 N благодійний внесок добров. пожертвування від фізичної особи 50 96 18

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

N N N

з каси підзвітній особі 71 50 видача заробітної плати 70 50 матеріальне заохочення 87 88 50 обов’язково вказується підстава на виплату чи поява готівки в касі (це називають виправдними документами і це можуть бути: чеки, авансові звіти, заяви....) Дуже важливо знати, що банк встановлює певний ліміт готівки у вашій касі в розмірі суми, необхідної для виплати невідкладних витрат. Величина ліміту не може бути порушена вами. Якщо виплата грошей проводиться за журналом-відомістю (тобто на кількох осіб), то оформляється один видатковий ордер на всю суму, відомість суми якої прикладається до ордера. Прихідні та видаткові касові ордери — це первинна касова документація і в ній виправлення не допускаються. Ці документи повинен виписувати головний бухгалтер і реєструвати в журналах реєстрації касових документів (ф. КО-3 та ф. КО-3а). Крім того, касир веде касову книгу (ф. КО-4), яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою. Кількість листків у ній завіряється підписами керівника та головного бухгалтера. Записи в касовій книзі проводять у двох екземплярах. Для цього кожну сторінку по лінії розриву ділять навпіл і другий примірник через копіювальний папір заповнюють (виправлення робити не можна). Ці та інші примірники разом з первинними документами передаються бухгалтеру під розписку в касовій книзі. В зв’язку з веденням суворих штрафів за порушення норм обігу готівки радимо вам: отримувати готівку тільки з банку; здійснювати відшкодування тільки після здійснення операції (після повернення з відрядження, після купівлі товару і т.п.); у випадку оприбуткування готівки і неможливості здати її в той самий день, видати цю суму підзвітній особі і якщо вона не буде витрачена здати на другий день. Штрафи за порушення норм обігу готівки: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітньої плати, матеріального заохочення, допомоги усіх видів – у розмірі здійснених виплат; за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звіту19

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

вання щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки.

ϳäçâ³òí³ îñîáè Гроші з каси можуть видаватися під звіт працюючим на витрати, що пов’язані з господарськими потребами, операційними потребами, а також на витрати, що пов’язані з відрядженнями. Відрядження оформляється наказом керівника. Організація повинна мати документи, які підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю організації, а саме: запрошення сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю організації, що направляє у відрядження; укладений договір (контракт) або інші документи, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності організації, яка відряджає працівника. Виписується посвідчення про відрядження, де ставляться відмітки про прибуття та від’їзд з пункту перебування, які підкріплюються печаткою організації. По прибутті з відрядження підзвітна особа має відзвітуватися за дні у відрядженні. Це є авансовий звіт про витрачені гроші у вигляді чеків, квитанцій. До звіту додається посвідчення про відрядження. Причому ви повинні знати, що на відрядження встановлюються такі граничні норми добових витрат (згідно Постанови № 663 Кабміну від 23 квітня 1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»): А) У разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включаються витрати на харчування для відряджень у межах України – 6 грн., для відряджень за кордон – 160 грн.; Б) У разі, коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на: одноразове харчування для відряджень в межах України – 4,80 грн., для відряджень за кордон – 126 грн.; дворазове харчування для відряджень у межах України – 3,60 грн., для відряджень за кордон – 90 грн.; триразове харчування для відряджень у межах України – 2,40 грн., для відряджень за кордон – 57 грн. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон, забезпечують їх коштами у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати в розмірах, обумовлених реальними 20

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

потребами в країні перебування згідно зі встановленими нормами. Перерахунок норм, установлених у гривнях, у долари США здійснюється за прогнозним офіційним обмінним курсом на поточний рік національної валюти України до долара США, а в національну валюту країни, куди відряджається працівник, або в іншу вільно конвертовану валюту – за кроскурсом, розрахованим за установленим Національним банком України офіційним валютним курсом до цих валют та долара США на день видачі авансу. Під час перерахунку норм у 1999 році застосовується прогнозний офіційний курс обміну національної валюти України до долара США – 4 гривні за 1 долар США. Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства, установи та організації в грошових одиницях, в яких був виданий аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; в разі застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем – не пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) – 20 робочих днів. Якщо працівник не повернув залишку коштів до каси підприємства, установи, організації, відповідна сума стягується бухгалтерією в установленому законодавством порядку. Витрати на відрядження у межах України відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Підприємство за наявності підтвердних документів (оригіналу) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення у розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються у готелях (прання, чищення, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором. Витрати за час відрядження, що не підтверджені документально (крім добових витрат), працівникаві не відшкодовуються. За час перебування у відрядженні за кордоном працівникові відшкодовуються витрати: а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження; б) на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером; в) на оплату телефонних рахунків; г) на оформлення закордонних 21

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

паспортів, дозволів на в’їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті при здійсненні таких витрат. Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на приїзд до вокзалу, аеропорту або пристані і з вокзалу, аеропорту або пристані в місцях відправлення, призначення та пересадки (якщо ці пункти розташовані за межами міста), а також витрати на проїзд за місцем відрядження на міському транспорті (рейсові автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо (крім таксі) за умови, що працівникові не надавалися безкоштовно засоби пересування. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства. Вказані витрати відшкодовуються лише за наявності підтвердних документів. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів. За час перебування у відрядженні зберігається середній заробіток. Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше – наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, відмітки про день прибуття і вибуття проставляють у кожному пункті. Якщо відсутні відмітки у посвідченні про відрядження, добові не виплачуються. Авансовий звіт складається на основі виправдних документів (чеків та ін.). Він складається також по підзвітних сумах, які використовувалися для сплати господарських послуг або купівлі матеріальних цінностей. До авансового звіту додають товарні чеки, квитанції. Ці авансові звіти затверджуються керівником. На другому боці авансового звіту ставляться кореспондуючі рахунки по напрямках їх списання. Для наочності заповнимо ці документи. Але до них ви обов’язково повинні прикласти виправдні документи: квитки та касові чеки.

22

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ № _1_ Видана пану(і) Козорізу Олександру Олександровичу (прізвище, ім’я, по-батькові) ____координатор_______________________________ (посада) Відрядженому(ій) у ___м.Черкаси_____________ (пункти призначення) __проведення семінару______________________ Термін відряджння: «_5_» днів з «10»_березня_1999 р. до «14» березня 1999 р. Підстава: Розпорядження № _34_ від «5_» березня_ 1999р. Підпис керівника організації _________________________ Відмітки про прибуття в пункти призначення та вибуття з них: Вибув(ла) з _м. Київ____________Прибув(ла) у _м. Черкаси_____________ «_10_» березня______________ 1999 р. «_10_» березня_____ 1999_р. М.П. Підпис _________________ М.П. Підпис _________________ Вибув(ла) з _м. Черкаси________ Прибув(ла) у _ м.Київ ______________ «_14_» березня______________ 1999 р. «_14_» березня_______ 1999_р. М.П. Підпис _________________ М.П. Підпис _________________ РОЗПОРЯДЖЕННЯ № _1_ від «10» березня_______ 1999_р. Таб. номер _____ Оформити відрядження ______координатору_____________________ (посада) пану(і)__Козорізу Олександру Олександровичу______________________ (прізвище, ім’я, по батькові) у __м.Черкаси_________________________________________________ (пункти призначення) _____________________________________________________________ Завдання у відрядженні ___провести семінар_______________________ Термін відрядження: «_5_» днів з «10» березня_ 1999_р. до «14»_березня_ 1999_р. Керівник організації____Глущенко__________________________ Головний бухгалтер_____Єранкін___________________________ ДОВІДКА 23

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

про виконання завдання у відрядженні провів семінар з питань залучення грошових коштів Підпис підзвітної особи _____________________________ Пор. номер докум.

1.

Кому, за що та за яким документом оплачено автобус Київ—Черкаси

2.

автобус Черкаси—Київ

5-00

3.

Добові (5 днів по 5 грн.)

25-00

Разом:

Сума

Дебет рахунок карт.

5-00

35-00

Для зручності краще вести активний рахунок (71). На дебеті 71 рахунку відображають грошові суми, видані під звіт з каси. На кредиті — ті суми, що підтверджуються відповідними звітами й документами, а також суми, що внесені до каси готівкою для сплати невикористаних авансів. Облік ведеться на основі працюючих, які отримували гроші під звіт. Сальдо може бути як дебетове, так і кредитове. Дебетове сальдо вказує на залишки отриманих під звіт авансів, за якими ще не представлені звіти. Кредитове сальдо вказує на величезні перевитрати по авансовому звіту порівняно з сумою, одержаною під звіт. Надбавки, одержані замість добових, на рахунку 71 не відображаються.

24

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

№

Проводки

Кт

Дт

1

Видача коштів з каси підзвітній особі

71

51

2

Надання авансового звіту

50

71

3

Придбання матеріальних цінностей у крамниці

71

50

4

Гроші, які не були використані

50

71

5

Повернення перевитрат

71

50

6

Суми по використаних чеках

76

71

7

Чекові книжки, видані під звіт

71

76

Îáë³ê ðîçðàõóíê³â ïî çàðïëàò³ Керівник вашої організації може самостійно визначати форму та систему оплати праці. Або ж це будуть нарахування в залежності від відпрацьованого часу, і це буде почасова форма оплати, або ж — яка передбачає нарахування заробітної плати за виконані роботи та послуги. Слід знати, що заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Основна — це та плата, яка обумовлена за трудовою угодою. Додаткова плата — це та, що нарахована за невідпрацьований час (виконання різних суспільних обов’язків, відрядження). Основна та додаткова заробітна плата складає фонд оплати праці (ФОП). Цей склад ФОП затверджується органами України. Перш ніж оформляти парцівників до організації, керівник повинен скласти гнучку систему оплати праці (ставки й т. і.). Це може виглядати так: №

Посада

Ставка (min)

Премії

Ставка (max)

1 2 Потім на основі заяв на ім’я керівника організації, які датуються, і де вказуються навички, керівник підписує наказ про зарахування на роботу N-ого працівника з певною ставкою, згідно штатного розпису певної громадської організації. Це має приблизно такий вигляд: 25

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Наказ №__ Наказую зарахувати на роботу до .............................................................. громадської організації .............................................................................. на посаду ................................................................................... з оплатою, згідно штатного розпису з 18.01.99 р. Керівник ......................................................

18.01.99 р. місце печатки (Вам необхідно знати, що кожен наказ повинен мати порядковий номер та шифр, який розташовується для зручності у верхньому правому кутку: А — накази про прийняття на роботу та звільнення, Б — по договорах, В — про оплату праці і т. д.). Слід завести книги чи папки, в яких окремо будуть зберігатися заяви та накази. Тепер час пояснити систему обліку розрахунків з працюючими, який передбачає визначення різних сум нарахувань, утримань та фактичної виплати кожному окремо. Першим документальним відображенням, якщо це погодинна оплата праці, є табельна відомість про кількість відпрацьованих днів, як правило, за місяць, не враховуючи вихідних та святкових днів. Другим документальним відображенням є розрахункова відомість про працюючих. В ній повинна міститися така інформація, як прізвище, професія, ставка, залишок боргу на початок місяця, скільки нараховано за місяць по видах нарахувань, скільки утримано по видах утримань, сума до виплати. Останнім документом є платіжна відомість по всім працюючим, яка має містити в собі таку інформацію, як кількість працюючих по прізвищах окремо, нараховані та виключені суми окремо та разом, а також підписи працюючих при отриманні зарплати. Та зарплата, яка не була отримана протягом трьох днів, стає депонованою і складає реєстр невиплаченої зарплати. Відповідно розрахунково-платіжна відомість має такий вигляд: Назва організації Відомість №__ на заробітну плату за місяць 199__року Утримується Прізвище, До НарахоПід0,5% Фонд № ім’я, сплати Дата Приб.

2% вано пис страх. на вип. Разом по-батькові под. ПФ безр.

1 Козоріз О. 70.00 5.30 1.40 0.35 7.05 62.95 2 Щербак Л. всього 26

25.00

0.80 0.50

0.13

1.43

23.57

95.00

6.10 1.90

0.48

8.48

86.52

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Обов’язкові платежі

Сума

Пенсійний фонд 32%

30.40

Фонд соціального страхування 4%

3.80

Фонд страх. на випадок безробіття 1,5%

1.43 Разом:

35.63

Якщо нарахування заробітної плати і невиплачена плата (заборгованість) складає 3 роки, то ці суми повинні перераховуватися в бюджет (якщо не було позиву на цю суму) не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позивної давності. (За несвоєчасність перерахування в бюджет нараховується пеня в розмірі 0,3 % за кожен прострочений день.) Нарахування по розрахунках із заробітною платою. Для нарахування окремому працюючому заробітної плати ви повинні знати фонд робочого часу (ФРЧ), тобто ті дні в місяці, які він відпрацював. Для зручності візьмемо такі дані: ФРЧ — 22 дні Працівник — Козоріз К. К. Відпрацював 22 дні. За штатним розписом має ставку 70 грн. Щоб дізнатися, скільки йому нараховано в цьому місяці, потрібно: 70*22/22=70.00 грн. Це та сума нарахувань, яка складає фонд оплати праці (ФОП). Утримання із заробітної плати. Діючим законодавством передбачені такі утримання із заробітної плати працюючих: — прибутковий податок (згідно діючого законодавства по інструкціїї Мінфіну України); Існує таблиця, яка вже містить розрахований прибутковий податок на всі існуючі розміри зарплат (дивіться в кінці брошури). Для того, щоб знайти прибутковий податок, потрібно знайти потрібну вам суму нарахованої заробітної плати. Наприклад, ви нарахували 70 гривень, в таблиці шукаєте цифру 70. Прибутковий податок по ній нараховано у розмірі 5,30 гривень.

— Пенсійний фонд (2 % від ФОП), тобто в даному випадку утримання в пенсійний фонд складає: 70.00 грн. * 0,01= 0,70 грн.

— Фонд соціального страхування на випадок безробіття 0,5% від ФОП і це складає: 70.00 грн * 0,005=0,35 грн. Але найголовніше у цьому всьому те, що потрібно відрізняти утриману заробітну плату працівника та організації. Отож і ви вже знаєте, що платежі 27

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

ви здійснюєте як за організацію, так і за окремого працівника. Тепер пояснимо вам, які існують нарахування на заробітну плату. Організація нараховує: — у Пенсійний фонд 32 % від ФОП, або ж для нашого прикладу це будуть відрахування на суму: 70,00 грн. * 0,32=22,40 грн.

— у Фонд соціального страхування 4 %, або ж для нашого прикладу це будуть відрахування на суму: 70,00 грн. * 0,04=2,80 грн.

— у Фонд соціального страхування на допомогу по безробіттю 1,5 % або ж для нашого прикладу це будуть відрахування на суму 70,00 грн. * 0,015=1,05 грн. Слід пам’ятати: заробітна плата виплачується тільки тоді, коли є індентифікаційний номер працівника.

Îáë³ê îñíîâíèõ ôîíä³â (îñíîâíèõ çàñîá³â) Кожна організація має основні засоби, тобто ті знаряддя праці, на яких (чи за допомогою яких) вона здійснює певну роботу. Для вірного документального оформлення цих засобів потрібно взяти їх на баланс. Інструкцією бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затвердженою Мінфіном України від 24 липня 1997 року № 159 пояснюється, як це вірно робити, а саме: «Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт — закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього, або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій». До складу основних засобів включаються предмети вартістю понад 500 грн. (по ціні придбання) із терміном служби понад рік. Наказ МФУ від 17.12.98р. № 258 “Про зміни граничної вартості предметів”. Облік інвентарних об’єктів основних засобів ведеться із застосуванням типових форм первинного обліку, затверджених наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352. У вас облік основних засобів повинен вестися по інвентарних об’єктах, кожному з яких ви присвоюєте номер, який наноситься на об’єкт і вказується в первинній документації та регістрах обліку об’єктів основних засобів. Для цього складаються інвентарні картки, які відкриваються на кожен інвентарний об’єкт (можна на групу однотипних об’єктів, що мають однакову вартість і введені в експлуатацію одночасно). В картці вказують: — номер картки 28

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

— дату її заповнення — назву об’єкта — його інвентарний номер і коротку характеристику — початкову вартість — норму амортизаційних відрахувань — дані про ремонт та інше. Інвентарні картки реєструються в описах. Зареєстровані в описах картки поміщають в картотеку основних засобів, де групують їх за видами. Основні засоби, що вибули, відмічаються в картотеці, яка вибуває із картотеки діючих об’єктів і переводиться в картотеку недіючих основних засобів. Документальне оформлення руху основних засобів. Надходження основних засобів в організацію для експлуатації оформляються актом (накладною) прийому-передачі основних засобів. Такий акт складається на кожен інвентарний об’єкт, до акту повинна бути додана технічна документація. В акті вказані: назва документа і дата його оформлення, назва об’єкту, його інвентарний номер і початкова вартість, дата виготовлення і вводу в експлуатацію, сума амортизаційних відрахувань та інше. Вибуття основних засобів оформляється актом на списання основних засобів, де вказують все те, що і в акті на прибуття об’єкта, а також причину вибуття, затрати на ліквідацію, що підписується комісією і підтверджується керівником організації. Облік надходження основних засобів. Основні засоби обліковуються на рахунку № 01 01 рахунок підрозділяється на: 01-1,— «власні основні засоби» 01-2,— «орендовані основні засоби» Введені в експлуатацію об’єкти за сумою витрат на придбання зараховуються на рахунок 01 «Основні засоби». Крім того, ви повинні знати, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами (згідно Закону про оподаткування прибутку підприємств 1997 р.): Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування). Група 2 – автомобільний транспорт та запасні частини до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них. Група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

29

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Амортизаційні відрахування (сума зносу) придбаних основних засобів, обліковуються по 02 рахунку «Знос (амортизація) майна». Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний рік): група 1 – 5 відсотків; група 2 – 25 відсотків; група 3 – 15 відсотків. Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після набуття чинності цим Законом за такими нормами: 1-й рік експлуатації – 15 відсотків; 2-й рік експлуатації – 30 відсотків; 3-й рік експлуатації – 20 відсотків; 4-й рік експлуатації – 15 відсотків; 5-й рік експлуатації – 10 відсотків; 6-й рік експлуатації – 5 відсотків; 7-й рік експлуатації – 5 відсотків. Для зручності покажемо можливі проводки: 1. Надійшли та введені в експлуатацію основні засоби Дт 01 Кт 60.

2. Оприбуткування основних засобів Дт 01 Кт 96.

3. В зв’язку з тим, що термін виконання проекту як правило менший за термін зносу основних засобів куплених для здійснення проекту, а формальним завершення проекту є рівність Дт 96 та Кт 96. Тому виникає потреба у введені проміжного рахунку для обліку фонду коштів, використаних на основні засоби це може бути субрахунок рахунку 88 “Фонд коштів, використаних на основні засоби”. І тоді з’являється проводка Дт 96 Кт 88.

4. Нарахування зносу основних засобів Дт 88 Кт 02 субрахунок “Фонд засобів використаних на основні засоби”. Основні засоби поступово зношуються, від чого їх початкова вартість зменшується. Грошовий еквівалент втрати фізично-технічних якостей об’єктів називається зносом основних засобів. Особливості обліку малоцінних швидкозношуваних предметів Облік малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) регулюється пунктами 47 та 48 «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», затвердженого Постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. № 250 (зі змінами та доповненнями) та п.п.6, 7, 8, 9 «Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні», затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 року. Пунктом 47 «Положення» визначено, що до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать: 30

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

1. Предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості; 2. Предмети вартістю до 500 грн. за ціною придбання незалежно від терміну служби, за винятком с–г предметів та знарядь праці. Облік руху МШП ведеться за фактичною вартістю їх придбання на рахунку № 12 «Малоцінні швидкозношуючі предмети». До цього рахунку ведуться такі субрахунки: 12-1: «МШП на складі» 12-2: «МШП в експлуатації» 12-3: «Тимчасові споруди і пристосування» Взяття на бухгалтерський облік МШП проводиться через інвентарні картки або відомості, по матеріально-відповідальних особах, місцях зберігання, з зазначенням найменування, марки, розміру, дати введення в експлуатацію, строку служби, номенклатурного номера, вартості предмета. Витрати на придбання МШП погашаються шляхом нарахування зносу. Облік зносу по МШП ведеться на рахунку № 13. Цей рахунок повинен мати інформацію про нарахування зносу по окремих групах МШП. Нарахування по окремих групах має свої відмінності. Нарахування зносу дозволяється проводити: а) після закінчення терміну служби; б) шляхом нарахування зносу в розмірі 50 % вартості при передачі їх зі складу в експлуатацію та в розмірі решти 50 % (за вирахуванням вартості цих предметів за ціною можливого використання) при вибутті за їх непридатності; в) шляхом нарахування зносу в розмірі 100 % при передачі їх в експлуатацію. Порядок нарахування зносу визначається наказом по підприємству, який видається на початок року. По тим МШП, використання яких не пов’язане з виробництвом продукції, знос нараховується в розмірі 100% вартості з віднесенням за рахунок фондів цільового фінансування або за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Облік МШП та нарахування зносу відображається такими записами: № 1.

2.

3.

Зміст запису Надійшло МШП в експлуатацію Нараховано знос по МШП невиробничого характеру Списання МШП невиробничого характеру, що стали непридатними

дебет 12-2

кредит 60,71

81,96

13

13

12-2 31

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Îáë³ê íàäõîäæåíü ìàòåð³àë³â ³ ðîçðàõóíêè ç ïîñòà÷àëüíèêàìè. Для обліку розрахунків з постачальниками застосовують рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Облік надходження матеріалів ведеться в залежності від джерел їх надходження: постачальників через підзвітні особи. Облік надходження матеріалів від постачальників і розрахунки з ними ведуться на основі прихідних документів. На вартість матеріалів, що надходять, по обліковим цінам проводиться запис: Дт

Кт

05, 07, 08, 12 (залежно від виду матеріалів)

60

Оплата постачальникам відображається такою операцією: Дт

Кт

60

51,71

Облік розрахунків ведеться по кожній поставці (платіжному дорученню). Перш ніж скористуватися послугою, ви повинні мати документальне підтвердження для перерахування грошей (для здійснення операції.) Це є рахунок-фактура, що виписується безпосередньо тією організацією, яка надає вам товари, роботи (послуги). На дебеті буде відображатись проплата фірмам на придбання чи основних засобів, чи малоцінних предметів та будь-чого іншого. На кредиті – реальне надходження проплачених товарів чи послуг. Підтвердженням отримання товару, роботи (послуги) є накладна, а підставою на надання товару є довіреність у випадку безготівкового розрахунку. Бухгалтерське відображення цих операцій повинно мати такий вигляд: Відомість рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» Назва Найме- Залишок Дт Кт рах-ів в залишок Дата організа- нування на поч рах-ів в Сума Дт Сума на кін. міс. ції товару міс. Кт рах. рахунків 51

ПП 12.02 лампа “Олімп” 32

65.00

71

05

65.00

12

65.00

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Назва

Найме- Залишок

Дата організа- нування

ції

товару

на поч міс.

залишок Дт Кт рах-ів в Сума на кін. міс. рах-ів в Сума Дт Кт рах. рахунків 51

Симоне- канц.

25.02 нко Л. тов.

30.02

71

05

12

20.00 20.00

20.00

65.00 20.00 85.00

85.00

Áëàãîä³éí³ âíåñêè òà ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ. Цільове фінансування та надходження грошових коштів – це те, що призначено на фінансування тих чи інших заходів цільового призначення (кошти, що надійшли від держави, фірм, благодійних фондів на здійснення певних проектів). Облік ведеться на пасивному рахунку 96 «Цільове фінансування та цільові надходження». Надходження відображають по Дт 51 рахунку та Кт 96. Використання цих коштів відображається по Дебету рахунку 96 та Кредиту відповідних рахунків (60, 70, 71). Облік ведеться по кожному благодійному внеску окремо. Витрати нагромаджуються на Дт 96 по мірі використання коштів і коли здійснені всі витрати по проекту Дт 96 дорівнює Кт 96 по цьому проекту. Розрахунки з учасниками, рахунок 75 - він застосовується для обліку членських внесків. По дебету ви показуєте, яку суму потрібно проплатити, а по кредиту – реально проплачену суму. Внесення цих грошей в касу відображається такою проводкою: Дт 75, Кт 50 і одночасно ця сума повинна бути здана в банк, тобто документально показана такою операцією: Дт 51, Кт 50. Радимо переказ членських внесків робити через поштове відділення, щоб отримувати їх у безготівковій формі.

Âíóòð³øí³é àóäèò Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання й метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідальності діючому законодавству та встановленим нормативам.

33

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського заключення, балансу, звіту про прибутки та збитки, іншої звітності в межах інформації, яка не є комерційною таємницею та яка визначена законодавством для надання користувачам та публікації. Громадські організації нарівні з держвними установами повинні мати відкриту для громадськості звітність, як організації які працють на пожертви громадян. Внутрішній аудит проводиться самою організацією для перевірки відповідності діяльності організації до діючого законодавства. Сприяє проведенню внутрішнього аудиту той факт, що один раз на два роки податкова інспекція має перевіряти організацію. Перевірку треба починати з установчих документів – статуту та протоколу загальних зборів. Статут громадської організації – це документ, який окреслює межі її діяльності. В протоколі загальних зборів визначено персональний склад керівництва організації та напрямки її розвитку. Зокрема, засновницькі документи визначають коло осіб, які мають право фінансового підпису. Далі треба з’ясувати, чи внесена ваша організація до реєстру неприбуткових організацій який веде податкова інспекція. Якщо так, то ви керуєтесь законодавством для неприбуткових організацій. Якщо ні, то податкова інспекція буде розглядати вас як прибуткову організацію, незважаючи на те, що ви громадська організація яка зареєстрована в державному реєструючому органі (Міністерство юстиції, місцеві органи державної виконавчої влади). Щоб запобігти цьому необхідно внести такі зміни до Статуту, які відповідають неприбутковості у розумінні податкової інспекції. Після прийняття наказу № 550 ДПА “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо структури ознаки неприбуткових установ (організацій)” в податковій інспекції пояснюють, що організації, які хочуть бути визнані як неприбуткові, повинні внести зміни до Статуту. І такі Статути повинні включати: — термін “неприбуткова” у визначенні організації; — тільки ті види діяльності, які не передбачають можливості отримання прибутку; — джерела формування коштів організації, а саме — членські внески, добровільні пожертви; — претензій не може бути до напрямків діяльності, які визначені Законом України “Про благодійництво та благодійні організації” і які можуть використовуватись всіми неприбутковими організаціями. Не повинні містити: — вираз “та інші не заборонені чинним законодавством”.

34

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Закони «Про об’єднання громадян» та «Про благодійництво та благодійні організації» не є визначальними у фінансово-господарській діяльності вашої організації. Основним нормативним документом, яким керується податкова інспекція, є наказ № 550. Тому краще звіряйте вашу діяльність у відповідності з ним. Обов’язкові внутрішні документи: штатний розпис, функціональні обов’язки працівників, письмові заяви про прийняття на роботу, накази про прийняття на роботу, аналогічні документи про звільнення, договір про матеріальну відповідальність з касиром, трудові книжки, трудові договори, договори підряду, копії довідок про ідентифікаційні номери працівників, накази директора щодо кожної господарської операції, журнал реєстрації довіреностей. Договір з благодійником (спонсором, меценатом) повинен відображати благодійний характер витрачання коштів, тобто благодійний характер проекту (акції). Якщо організація отримує членські внески, то в готівковій формі вони прибуткуються через касу організації прибутковим ордером і відображаються в касовій книзі. Якщо безготівкова форма, то через поштове відділення, підтвердним документом є квитанція про сплату. Величина та термін сплати членського внеску визначаються статутом та рішенням загальних зборів або рішенням правління організації. Далі розглянемо документи про надходження коштів (виписки з банку). Рекомендуємо вам такі формулювання, за якими кошти б надходили на ваш розрахунковий рахунок: добровільна пожертва, благодійний внесок, членський внесок. Якщо це надходження від пасивних доходів (проценти, дивіденди, сплата за аренду приміщення), то в формулюваннях повинні міститися посилання на відповідні договори (розміщення коштів, купівля цінних паперів, здача приміщення в аренду). Розглянемо приклад простої господарської операції. Ви замовляєте приміщення для проведення семінару та харчування учасників семінару. Вам виписують рахунок-фактуру. На його підставі ви перераховуєте кошти на рахунок підрядчика. Якщо обсяг коштів значний, то треба заключити договір з підрядчиком. По закінченні семінару підписується акт про виконані роботи та надані послуги. Схематичний вигляд цієї операції такий: 1) рахунок-фактура, договір; 2) платіжне доручення; 3) акт. Підтвердженням того, що семінар відбувся, є такі документи: перелік учасників семінару (назви організацій-учасників, їх адреси), наказ директора про проведення семінару, матеріали семінару, письмові відгуки про семінар учасників семінару, публікація в пресі про проведений семінар. Відображення цієї господарської операції у відповідних облікових реєстрах. Надходження коштів – Дт 51 в Кт 96, перерахування підрядчику – Кт 51 в Дт 60, отримані роботи та послуги Кт 60 завершення операції – Дт 96.

35

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Зупинимось на підтвердних документах про перебування у відрядженні. Отримання запрошення на семінар, конференцію. Отримання готівки в банку – чекова книжка, корінець чека, виписка з банку, платіжне доручення з оплатою 1% за касове обслуговування. Отримання візи – відмітка в паспорті, квитанція про сплату за послуги посольства. Наказ директора про відрядження, авансовий звіт з підтвердними документами (оригінали — квитків, чеків, квитанцій, квитанцій про обмін валюти з курсом валюти), посвідчення про відрядження засвідчене печатками вашої та приймаючої сторони, творчий звіт, матеріали семінару.

Îïîäàòêóâàííÿ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é Оподаткування. Знати закони треба – загальновідома фраза, але їх таки треба знати, бо це гроші. А гроші – це завжди серйозно. Спочатку ви все одно будете все у всіх запитувати, перепитувати – і правильно, адже краще зайвий раз запитати, ніж зайвий раз заплатити. Незнання законів не звільняє від відповідальності. Долю ваших грошей може вирішити речення, кома в законі. Тому читайте і перечитуйте, вчіть це напам’ять. Ми даємо, на наш розгляд, витяги з найбільш важливих законів. Звичайно, витяг не замінить цілий закон і в цьому витязі може і не бути того нюансу, що дасть відповідь на ваші запитання. Але на головні запитання тут є відповіді. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Стаття 5. Валові витрати 5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

5.2. До складу валових витрат включаються: 5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.8 цієї статті.

36

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

5.2.2. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, у випадках, визначених у пункті 7.11 цього Закону, але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку звітного періоду, за винятком відрахувань, запроваджених пунктом 5.8 цієї статті.

5.2.3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об’єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку.

5.3. Не включаються до складу валових витрат витрати на: 5.3.1. Потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов’язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

5.6. Особливості визначення складу витрат на оплату праці 5.6.1. З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будьякі інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

5.6.2. Додатково до виплат, передбачених підпунктом 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, а також внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством.

37

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

7.11. Оподаткування неприбуткових установ і організацій 7.11.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є: а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками; в) пенсійними фондами, кредитними спілками, утвореними у порядку, визначеному законом; г) іншими, ніж визначені у абзаці “б” цього підпункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів; д) спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів; е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом.

7.11.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “а” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: N коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; N пасивних доходів; N коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.

7.11.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “б” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: N коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; N пасивних доходів; N коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті.

7.11.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “в” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: N коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів N у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; N пасивних доходів, отриманих з джерел, визначених законодавством про кредитні спілки та пенсійні фонди.

38

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

7.11.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “г” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.

7.11.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “д” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: N разових або періодичних внесків засновників; N пасивних доходів.

7.11.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “е” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: N коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; N будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.

7.11.8. Доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах “а” та “в” підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками або учасниками та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника або учасника такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). Доходи закладів освіти, охорони здоров’я, архівних установ, а також бібліотек, які утримуються за рахунок бюджету, спрямовуються до відповідних бюджетів, а в разі недостатнього бюджетного фінансування таких закладів зараховуються на спеціальний рахунок і використовуються виключно на фінансування видатків по непрофінансованих бюджетом частинах кошторису на утримання цих закладів, розрахованих згідно з нормативами, затвердженими Перелік платних послуг, які можуть надаватись зазначеними закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “в” підпункту 7.11.1, розподіляються виключно між їх засновниками (учасниками) у порядку, встановленому відповідним законодавством.

7.11.9. Доходи, отримувані відповідними неприбутковими організаціями з інших джерел, ніж визначені підпунктами 7.11.2 – 7.11.7, якщо таке отримання дозволяється згідно із законодавством про такі неприбуткові організації, оподатковуються у загальному порядку, передбаченому для платників податку. При цьому неприбуткова організація повинна вести окремий облік фінансових результатів неосновної діяльності у порядку, встановленому для платників податку.

7.11.10. З метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті. Державна реєстрація неприбуткових 39

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.

7.11.11. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

7.11.12. Центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку. Під терміном “пасивні доходи” слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті. Під терміном “основна діяльність” слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та для інших цілей, передбачених статутними документами, укладеними на підставі норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності.

7.12. Особливості оподаткування підприємств громадських організацій інвалідів 7.12.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю, отриманий від реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва (за винятком підакцизних товарів, посередницької діяльності, грального бізнесу). Зазначена пільга поширюється тільки на підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат. Підприємство, яке підпадає під дію цього пункту, реєструється у податковому органі. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: I. Внести до статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку 40

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

підприємств” ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181) такі зміни: 1. Підпункт 7.12.1 викласти в такій редакції: “7.12.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їхньою власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків від суми витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат. Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на підприємства яких поширюється ця пільга, затверджується Кабінетом Міністрів України”. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” I. Внести до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст.181) такі зміни: 6. У статті 7: 5) у пункті 7.11: абзац “б” підпункту 7.11.1 доповнити словами “та політичними партіями”; абзац “д” підпункту 7.11.1 після слів “юридичних осіб” доповнити словами “житлово-будівельними кооперативами”; у абзаці другому підпункту 7.11.6 після слова “засновників” доповнити словами “та членів”; підпункт 7.11.9 викласти у такій редакції: “7.11.9. У разі, коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених відповідними підпунктами 7.11.2 — 7.11.7, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30 відсотків до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку. Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі, коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших, ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 — 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних із отриманням таких 41

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

доходів, але не вище суми таких доходів. При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується”; абзац третій підпункту 7.11.13 доповнити реченням такого змісту: “До основної діяльності не включаються будь-які операції з продажу товарів (робіт, послуг) неприбутковими організаціями, визначеними абзацами “в” і “г” підпункту 7.11.1, особам, іншим, ніж засновники, учасники або члени (їх уповноважені особи) таких неприбуткових організацій”. ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ № 550 вiд 17 листопада l998 р. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо структури ознаки неприбуткових установ (організацій) На виконання пункту 1.4 Положення про Реєстр неприбуткових установ (організацій), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97 № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.08.97 за № 291/2095.

2. Благодійні фонди та благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями (абзац «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7).

2.1 (0005) – благодійні фонди (організації), створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності. Статтею 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» визначено, що благодійні фонди (організації) – це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій фізичних осіб. Благодійництво – добровільна безкорисна пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство. Однією із форм благодійництва є гуманітарна й інша матеріальна допомога, порядок та здійснення якої на території України визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції та законів України. 4 липня 1998 року Президентом України підписаний Указ за № 738/98 «Про гуманітарну допомогу, що надходить в Україну», який набуває чинності в порядку, передбаченому пунктом 4 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України. Що стосується надання благодійної допомоги в межах України, то при цьому слід 42

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

керуватися Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про благодійництво та благодійні організації». Абзацом «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що неприбутковими установами і організаціями є благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності. Підпунктом 7.11.3 цього Закону визначено, що від оподаткування звільняються такі доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їхньої основної діяльності з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті, тобто у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету. Відповідно до абзацу третього підпункту 7.11.13 підпункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основна діяльність» слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших послуг для суспільного споживання, зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та для інших цілей, передбачених статутними документами, укладеними на підставі норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності. До основної діяльності не включаються будь-які операції з продажу товарів (робіт, послуг) неприбутковими організаціями, визначеними абзацами «в» і «г» підпункту 7.11.1 особам, іншим ніж засновники, учасники або члени (їх уповноважені особи) таких неприбуткових організацій. Порядок використання благодійної допомоги повинен бути підтверджений первинними документами в порядку, визначеному підпунктом 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У разі, якщо статутні документи зазначених організацій передбачають інші види діяльності, які можуть у відповідності до діючого законодавства передбачати одержання прибутку, то вони не підлягають включенню до реєстру неприбуткових організацій. Приклад 1: «Український гуманітарний фонд» утворений з метою сприяння та підтримки розвитку культури, освіти та інших сфер гуманітарної діяльності, зареєстрований як неприбуткова організація згідно з абзацом «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону. «Український гуманітарний фонд» за I півріччя 1998 року отримував доходи: добровільні пожертвування від юридичних та фізичних осіб нашої країни та інших країн світу — безповоротна фінансова допомога (не підлягають оподатку43

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

ванню); оренда приміщень та банківські проценти — пасивні доходи (не підлягають оподаткуванню). Приклад 2: Міжнародний благодійний фонд «Саркофаг», статутними документами якого передбачено одержання прибутку, а саме: організація ремонту, прокату та продажу автомобілів; торговельні, торговельнопосередницькі, комісійні послуги; рекламні послуги та інші. Таким чином, фонд не може бути зареєстрований як неприбуткова організація. Одночасно повідомляємо, що органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) благодійної організації. Місцеві органи державної податкової служби мають право не реєструвати окремі благодійні фонди як неприбуткові організації у випадках, коли їхні статути не відповідають вимогам статті 1 Закону України «Про об’єднання громадян» і мають на меті одержання прибутку.

2.2. (0006) — громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діальності. Статтею 3 Закону України «Про об’єднання громадян» визначено, що громадські організації – це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (абзац «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7) визначено, що неприбутковими установами і організаціями є громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної освітньої та наукової діяльності. Підпунктом 7.11.3 цього Закону України визначено, що від оподаткування звільняються такі доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їхньої основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.1 цієї статті. Приклад 1: Федерація гімнастики України — всеукраїнська громадська організація, яка займається розвитком художньої та іншими видами гімнастики в Україні, визнана неприбутковою організацією згідно з абзацом «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону. Федерація гімнастики України за I півріччя 1998 року отримала доходи: добровільні внески (пожертвування) — не підлягають оподаткуванню. Приклад 2: Інститут демократії імені Пилипа Орлика — незалежна rpомадськa науково-дослідна організація. Статутом інституту передбачено отримання доходів від видавничої, рекламної, перекладацької, наукової, 44

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

консультативної та іншої діяльності. Таким чином, інститут не може бути зареєстрований як неприбуткова організація. У разі, якщо статутні документи зазначених організацій передбачають інші види діяльності, які можуть відповідно до діючого законодавства передбачати одержання прибутку, то вони не підлягають включенню до реєстру неприбуткових організацій.

2.3. (0007) — творчі спілки. Статтею 1 Закону України «Про об’єднання громадян» визначено, що об’єднання громадян є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Статтею 1 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» визначено, що творча спілка це – добровільне об’єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (абзац «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7) визначено, що до неприбуткових установ і організацій відносяться творчі спілки. Від оподаткування звільняються такі доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їхньої основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті. Приклад: Спілка майстрів народного мистецтва України – добровільна громадська самоврядована творча організація, яка об’єднала майстрів традиційного народного мистецтва, мистецтвознавців, дослідників в цій області та професійних художників, які у своїй творчій діяльності сприяють відродженню і розвитку художніх традицій народу. Спілка має статус юридичної особи, зареєстрована як неприбуткова організація відповідно до абзацу «б» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону. Спілка майстрів народного мистецтва України за I півріччя 1998 року отримувала доходи: членські внески — (не підлягають оподаткуванню); банківські проценти — пасивні доходи (не підлягають оподаткуванню); бюджетне фінансування (не підлягає оподаткуванню); організація виставок (надання в оренду, зокрема, павільонів, площ не підлягає оподаткуванню). доходи від видавничої та лекціонної діяльності (підлягають оподаткуванню на загальних підставах); виробництво та продаж народних виробів мистецтва (підлягають оподаткуванню на загальних підставах відповідно до абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону).

45

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Особливу увагу зверніть на прибутковий податок. Це один із законів, що стосується всіх: як громадян України, так і іноземних громадян, що працюють в Україні. Прибутковий податок стосується всіх доходів, які одержав громадянин. Відповідно до статті 2 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.96 року № 13–92, об’єктом оподаткування громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних з різних джерел як на території України, так і за її межами. Згідно ст. 8 Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами, включаються як доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб— суб’єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних та соціальних благ як у грошовій, так і у матеріальній формі. До таких доходів, зокрема, належать і суми, направлені на придбання проїзних квитків, та на харчування учасників семінару. Доход, отриманий за місцем основної роботи, оподатковується у складі сукупного оподатковуваного доходу за ставками ст. 7 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян». Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 %. Це роз’яснення ДПА, яке ми отримали у відповідь на наш запит стосовно застосування прибуткового податку до громадських неприбуткових організацій. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про прибутковий податок з громадян” Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Платники прибуткового податку Платниками прибуткового податку (суб’єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі – громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні у цілому не менше 183 днів у календарному році. Стаття 2. Об’єкт оподаткування Об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і поза її межами.

46

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Об’єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом. (Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Декретом № 43-93 від 30.04.93, в редакції Закону № 46/96-ВР від 14.02.96.) Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться в українських карбованцях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються в українські карбованці за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу. Стаття 5. Суми виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу 1. До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються: а) допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хворою дитиною), зокрема: допомога по вагітності та пологах; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років; допомога по догляду за дитиною-інвалідом; допомога на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років); допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе; допомога на поховання; б) суми одержуваних аліментів; в) державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умовами добровільного страхування пенсій; г) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні; д) суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, 47

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби; е) суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення підприємницької та іншої діяльності з метою одержання доходу; є) доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки; ж) суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури та мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків; з) виграші за облігаціями державних позик та лотереями, проценти і виграші по вкладах в установах банків, по ощадних сертифікатах та державних казначейських зобов’язаннях; и) суми, одержані громадянами за обов’язковим і добровільним страхуванням (за винятком випадків, коли страхові внески по накопичуваному страхуванню здійснюються за рахунок коштів підприємств, установ і організацій); і) суми матеріальної допомоги як в грошовій, так і в натуральній формі незалежно від її розміру, що надається на підставі рішень Уряду України у зв’язку із стихійним та екологічним лихом, аваріями і катастрофами місцевими органами державної виконавчої влади, профспілками, фондом соціального страхування, благодійними фондами та іноземними державами. Матеріальною допомогою за рішенням зазначених органів та іноземних держав вважається грошова і натуральна допомога, що надається громадянам за вказаних умов. Суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів та подарунків, що надається в інших випадках, у межах дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати на рік включно; (Підпункт “і” статті 5 доповнено абзацом згідно з Декретом № 43-93 від 30.04.93) ї) суми, одержані громадянами в результаті розміщення їх власних заощаджень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі в іноземній валюті; й) суми доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб’єктів підприємницької діяльності; 48

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

к) суми, що перераховуються за заявами громадян (у тому числі фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності) у відділення благодійних та екологічних фондів, а також підприємствам, установам, організаціям, закладам культури, освіти, науки, охорони здоров’я і соціального забезпечення, які фінансуються з бюджету, в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік; л) суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними трудових обов’язків, а також у зв’язку із втратою годувальника (Статтю 5 доповнено підпунктом “л” згідно з Декретом № 43-93 від 30.04.93); м) суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від інших видів донорства, за здавання грудного молока (Статтю 5 доповнено підпунктом “м” згідно з Декретом № 43-93 від 30.04.93); н) вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі табори, крім туристських та міжнародних (Статтю 5 доповнено підпунктом “н” згідно із Декретом № 43-93 від 30.04.93); о) суми, одержувані громадянами від органів статистики за ведення записів сімейних бюджетів (Статтю 5 доповнено підпунктом “о” згідно з Декретом № 43-93 від 30.04.93); п) суми доходів осіб, які виконують сільськогосподарські та будівельні роботи в сільській місцевості, тимчасово або сезонно, а також членів студентських будівельних загонів, що споруджують об’єкти в сільській місцевості (Статтю 5 доповнено підпунктом “п” згідно із Законом № 3355 від 01.07.93); р) доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання і риболовецьких колгоспів, одержані ними натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки, за винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів провадиться за очікуваною собівартістю відповідної продукції (Статтю 5 доповнено підпунктом “р” згідно із Законом № 46/96-ВР від 14.02.96). Стаття 6. Суми, на які зменшується сукупний оподатковуваний доход 1. Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7 цього Декрету).

2. Сукупний оподатковуваний доход додатково зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, 49

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодавством. Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей – протягом наступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходу починає провадитися з місяця народження дитини. Довідки про наявність дітей подаються громадянами за місцем їх основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітної плати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриманців – не пізніше 15 числа наступного після такої зміни місяця. При обчисленні податку податковими органами такі довідки подаються їм одночасно з декларацією про одержані доходи. Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років провадиться щомісячно. В інших громадян зменшення оподатковуваного сукупного доходу на зазначену суму провадиться податковими органами при нарахуванні авансових і остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано доход.

3. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у: а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2; б) інвалідів війни I групи.

4. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п’яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у: а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та партизанів; б) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов’язаних, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, де в цей період велися бойові дії; в) інвалідів з дитинства, інвалідів I і II групи, крім зазначених у підпункті “б” пункту 3 цієї статті; 50

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 3 і 4; д) батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов’язків; ( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом “д” згідно із Декретом № 43-93 від 30.04.93) е) одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства і батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають разом з ними і потребують постійного догляду (Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом “е” згідно із Декретом № 43-93 від 30.04.93); є) громадян, реабілітованих відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (962-12) (Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом “є” згідно із Декретом № 43-93 від 30.04.93). Дія пунктів 1, 2, 3 і 4 цієї статті Декрету протягом календарного року поширюється на доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи. Стаття 7. Ставки податку 1. Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) обчислюється за такими ставками: Розмір місячного сукупного оподатковуваного доходу (у мінімальних місячних заробітних платах)

Ставки та розміри податку

1 мінімальна заробітна плата включно

не оподатковується

від 1 мінімальної заробітної плати + 1 крб. до 10 мінімальних заробітних плат включно

10 процентів суми, що перевищує мінімальну заробітну плату

податок з 10 мінімальних від 10 мінімальних заробітних плат + 1 крб. заробітних плат + 20 процентів до 20 мінімальних заробітних плат суми, що перевищує 10 включно мінімальних заробітних плат податок з 20 мінімальних від 20 мінімальних заробітних плат + 1 крб. заробітних плат + 35 процентів до 30 мінімальних заробітних плат суми, що перевищує 20 включно мінімальних заробітних плат податок з 30 мінімальних заробітних плат + 50 процентів понад 30 мінімальних заробітних плат суми, що перевищує 30 мінімальних заробітних плат 51

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Розділ II ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ, ОДЕРЖУВАНИХ ГРОМАДЯНАМИ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (СЛУЖБИ, НАВЧАННЯ), І ПРИРІВНЯНИХ ДО НИХ ДОХОДІВ Стаття 8. Об’єкти оподаткування Згідно з цим розділом Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до Фонду соціального страхування. До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов’язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, доходи у вигляді дивідендів за акціями, доходи, одержані внаслідок розподілу прибутку (доходу) підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі. Стаття 9. Порядок обчислення податку Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 цього Декрету. При цьому для громадян, які мають право на одержання пільг згідно з статтею 6 цього Декрету, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг. По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Стаття 10. Порядок перерахування податку до бюджету Підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов’язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

52

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Зазначені юридичні та фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум приймаються установами банків тільки за умови пред’явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Юридичні та фізичні особи, які не мають рахунків в установах банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від реалізації продукції і надання послуг, перераховують утримані суми податку до бюджету через установи банків наступного дня після виплати належних громадянам сум. Забороняється сплата податку з доходів громадян за рахунок коштів підприємств, установ і організацій та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, крім колективних сільськогосподарських підприємств. Колективні сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовецькі колгоспи, суми прибуткового податку сплачують за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства, за ставками, відповідними до чинного законодавства. (Частина п’ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3355-12 від 01.07.93) Суми податку, не утримані або утримані не повністю з працюючих громадян, стягуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності до повної сплати заборгованості. Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового податку з громадян, що звільнилися, сплачуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності за рахунок власних коштів. Стягнення заборгованості прибуткового податку з громадян провадиться відповідно до чинного законодавства. Над міру утримані суми податку повертаються платникові або зараховуються до сплати майбутніх платежів за його заявою. Розділ III ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ, ОДЕРЖУВАНИХ ГРОМАДЯНАМИ НЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (СЛУЖБИ, НАВЧАННЯ) Стаття 11. Об’єкти оподаткування Згідно з цим розділом Декрету, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільноправового характеру, та доходи фізичних осіб – суб’єктів підприємницької 53

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності. Стаття 12. Порядок обчислення і сплати податку З доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов’язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов’язані вести облік доходів і витрат, пов’язаних з одержанням цих доходів, за формою і у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України. Підприємства, установи, організації і фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов’язані не пізніше як через 30 днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян відомості за встановленою Головною державною податковою інспекцією України формою про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку. Податкові органи використовують ці відомості для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку. При обчисленні податковими органами річної суми податку з оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку і суми, передбачені у статті 6 цього Декрету. У разі виплати громадянам підприємствами, установами і організаціями авторських винагород і винагород за видання, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промислових зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом враховуються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації документально, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України і узгодженими з Міністерством економіки України та Міністерством культури України.

54

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Стаття 14. Порядок обчислення і сплати податку 1. З доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється: а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніше як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період; б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі. Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету. Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці — за місцем здійснення цієї діяльності з обов’язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.

2. Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України.

3. Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали; суми плати за 55

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред’явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку. Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а над міру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів. Стаття 22. Оскарження дій податкових інспекцій та їх службових осіб Оскарження дій податкових інспекцій та їх службових осіб провадиться в порядку, передбаченому Законом “Про державну податкову службу в Україні” (509-12). Стаття 23. Видання інструкції щодо застосування цього Декрету Інструкція щодо застосування цього Декрету видається Головною державною податковою інспекцією України. Указ Президента України від 6 листопада 1998 року № 1222/98 Положення “ПРО ГЕРБОВИЙ ЗБІР” 1. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: марка гербового збору — спеціальний знак, наявність якого підтверджує сплату гербового збору у порядку, визначеному цим Положенням; маркування — позначення марками гербового збору оригіналів договорів, векселів та установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єкти господарської діяльності — підприємці-громадяни, юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які є резидентами, юридичні особи-нерезиденти, а також їх філіали (відділення), представництва.

2. Відповідно до цього Положення провадиться справляння гербового збору з таких документів: договорів, за якими сторони — суб’єкти господарської діяльності беруть на себе зобов’язання передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити гроші тощо, а також з договорів, якими вносяться зміни, спрямовані на збільшення суми зазначених договорів, якщо договори укладаються між резидентами, резидентами та нерезидентами (далі — договори); векселів, які видаються відповідно до законодавства України; установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності, якими визначається розмір статутного фонду, вкладів, часток засновників такого суб’єкта, а також з документів, якими до установчих документів вносяться зміни (доповнення), спрямовані на збільшення 56

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

статутного фонду, вкладів, часток засновників суб’єкта підприємницької діяльності (далі — установчі документи).

3. Гербовий збір не справляється з: договорів, які пов’язані з використанням коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів державних цільових фондів; договорів, хоча б однією із сторін яких є фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності; векселів, які видаються органами виконавчої влади; установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності, засновниками яких виступають органи виконавчої влади, та з документів, якими до таких установчих документів вносяться зміни (доповнення).

4. Платниками гербового збору є суб’єкти господарської діяльності, які відповідно до цього Положення здійснюють маркування документів, передбачених пунктом 2 цього Положення.

5. Маркуванню відповідно до цього Положення підлягають всі примірники оригіналів документів, зазначених в абзацах другому та четвертому пункту 2 цього Положення, за винятком випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього Положення, а також векселі та їх тотожні примірники.

6. Маркування договорів здійснюється сторонами договору за письмовою угодою між ними. За відсутності такої угоди маркування здійснюється стороною договору, яка проводить оплату за цим договором, а у разі товарообмінних (бартерних) операцій — сторонами відповідного договору рівними частками. У разі укладення договорів за межами України між резидентами України та нерезидентами маркуванню підлягають примірники оригіналів договорів, що належать резидентам України, які і здійснюють таке маркування.

12. Встановлюються ставки гербового збору в таких розмірах: 1) грошова сума, яка підлягає сплаті за договором (а в разі здійснення товарообмінних (бартерних) операцій — грошова сума, яка дорівнює вартості суми збору (в гривнях) передбачених за договором операцій), збільшення суми договору, грошова сума, визначена у векселі (в гривнях) менше ніж 2 тис. — 1 від 2 тис. до 10 тис. — 2 від 10 тис. до 20 тис. — 3 від 20 тис. до 50 тис. — 4 від 50 тис. до 100 тис. — 5 від 100 тис. до 200 тис. — 7 від 200 тис. до 400 тис. — 10 від 400 тис. до 1 млн. — 15 від 1 млн. до 2 млн. — 20 від 2 млн. до 5 млн. — 30 57

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

від 5 млн. до 10 млн. — 50 від 10 млн. до 20 млн. — 100 від 20 млн. до 100 млн. — 200 від 100 млн. — 400 2) розмір статутного фонду (грошова сума, вартість майна, що передаються засновниками юридичній особі) за установчим сума збору (в гривнях) документом, сума, на яку збільшується статутний фонд (вклади, частки засновників) (в гривнях) менше ніж 5 тис. — 4 від 5 тис. до 10 тис. — 8 від 10 тис. до 50 тис. — 15 від 50 тис. до 100 тис. — 30 від 100 тис. до 1 млн. — 50 від 1 млн. до 5 млн. — 120 від 5 млн. до 10 млн. — 200 від 10 млн. до 50 млн. — 400 від 50 млн. і більше — 800 13. Суми гербового збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи із ставок збору, встановлених пунктом 12, відповідно до пунктів 9 — 11 цього Положення.

14. Сплата гербового збору провадиться шляхом придбання його платниками в установах Ощадного банку України марок гербового збору за їх номінальною вартістю. Суми гербового збору, внесені за рахунок коштів платників гербового збору - юридичних осіб, відносяться на валові витрати виробництва та обігу. Марки гербового збору, не використані платниками гербового збору - юридичними особами у звітному періоді, в якому вони були придбані та віднесені на валові витрати виробництва та обігу, можуть використовуватися у наступних звітних періодах.

15. Марки гербового збору випускаються номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 400 гривень.

18. Реалізація марок гербового збору здійснюється установами Ощадного банку України. Надання марок гербового збору платникові гербового збору здійснюється не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання установою Ощадного банку України коштів від такого платника. Реалізовані Ощадним банком України марки гербового збору поверненню не підлягають, у тому числі в разі їх пошкодження. Установи Ощадного банку України вправі видавати платникові гербового збору на перераховану ним суму марки іншого номіналу. При цьому обов’язково враховуються вимоги щодо маркування одного примірника документа не більше ніж п’ятьма марками гербового збору.

58

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

19. Маркування документів здійснюється шляхом наклеювання марок гербового збору на: першу (титульну) сторінку кожного примірника установчого документа в разі державної реєстрації (перереєстрації) суб’єкта підприємницької діяльності, державної реєстрації змін (доповнень) до установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності — не пізніше наступного робочого дня після отримання від органу державної реєстрації установчих документів; першу сторінку договору — в день його підписання; вексель — у день видачі векселя або його тотожного примірника. Платник здійснює маркування документа таким чином, щоб на один примірник документа наклеювалося не більше п’яти марок гербового збору.

21. За кожен день прострочки надання марок гербового збору платникові гербового збору з вини установи Ощадного банку України платникові виплачується неустойка в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Ïîäàòêîâà ³íñïåêö³ÿ ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державну податкову службу в Україні” Стаття 2. Завдання органів державної податкової служби. Завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб; роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Стаття 10. Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій; 59

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

17) роз’яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі; Стаття 11. Права органів державної податкової служби 7) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення: однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, а у разі повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, — у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого платежу; десяти відсотків належних до сплати сум податків, інших платежів за неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків, інших платежів; застосовувати до установ банків або юридичних осіб, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені санкції застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж. Фінансові санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов’язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки; 8) стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів, суми недоїмки з податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених пунктом 7 цієї статті та іншими законами України, якщо ці платежі не сплачені добровільно в десятиденний строк з дня прийняття органом державної податкової служби відповідного рішення, з підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансовогосподарської діяльності у безспірному порядку, а з громадян — за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів. У разі незгоди суб’єкта оподаткування з рішенням податкового органу щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинено терміном на тридцять днів вищестоящим органом державної податкової служби. Якщо скаргу суб’єкта оподаткування відхилено, разом з податковим зобов’язанням стягується 60

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

пеня, нарахована з моменту виникнення такого податкового зобов’язання до моменту його погашення; 9) надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розстрочки сплати податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням фінансового стану платників податку; 11) накладати адміністративні штрафи: на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують перелічених у пунктах 2 — 5 цієї статті вимог посадових осіб органів державної податкової служби, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, — від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, — від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; Стаття 13. Обов’язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції (888–09) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати комерційної та службової таємниці.

61

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” 2. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансовогосподарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Право на проведення планової виїзної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

3. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб’єктом підприємницької діяльності норм законодавства; б) суб’єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов’язкової звітності; в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов’язкової звітності; г) суб’єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки; д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб’єктом підприємницької діяльності, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства. Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті “е” частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

62

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

7. Рекомендувати підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов’язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов’язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб’єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань розвитку підприємництва.

Àðá³òðàæíèé ñóä У відносинах громадських організацій з органами державної влади або іншими підприємствами, організаціями, установами можливі конфлікти, які потребують вирішення. В разі, якщо обидві сторони є юридичними особами, розглядати справу буде не суд, а арбітраж. Перш ніж звертатися до арбітражного суду, згідно встановленого порядку, підприємству чи організації, чиї права і законні інтереси порушено, необхідно звернутися до порушника цих прав та інтересів з письмовою претензією. У претензії повинно зазначатися: повне найменування та поштові реквізити обох сторін, дата пред’явлення та номер претензії; обставини, на підставі яких пред’явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника; сума претензії, якщо претензія підлягає грошовій оцінці. У строк 1 місяць претензія повинна бути розглянута порушником прав та інтересів заявника, та про результати розгляду він повідомляє у письмовій формі. Претензія може бути визнана повністю або частково, в цьому разі боржник повинен перерахувати відповідну суму грошей на рахунок заявника. Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється по перерахування визнаної суми, заявник претензії по закінченні 20 днів після одержання відповіді має право пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. У випадку, коли претензія не задоволена, або ж відповідь на неї не надійшла, організація, чиї права порушено, звертається до арбітражного суду за місцем знаходження порушника прав та інтересів. Позовна заява подається в письмовій формі і підписується керівником організації або його заступником. У позовній заяві містяться дані про найменування арбітражного суду, найменування сторін, їхні поштові адреси, ціну позову, 63

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

якщо позов підлягає грошовій оцінці, зміст позовних вимог, обставини та докази, відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору (пред’явлення претензії). Позовні заяви оплачуються державним митом у розмірі 10 % ціни позову, якщо позовна заява немайнового характеру — 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Арбітр приймає позовну заяву і у п’ятиденний термін виносить ухвалу про порушення провадження у справі, яку він надсилає сторонам, із зазначенням часу і місця проведення засідання. Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Про його вирішення арбітр приймає рішення, яке надсилається зацікавленим особам не пізніше 5 днів після його прийняття. Рішення набирає законної сили негайно після його прийняття і підлягає обов’язковому виконанню підприємствами, установами, організаціями. За заявою сторони рішення може бути переглянуте у порядку нагляду або за нововиявленими обставинами.

Çâ³òí³ñòü Готуючи звітність в податкову адміністрацію, ви повинні запам’ятати таке: – звітність робиться у двох екземплярах, один екземпляр – в контролюючий орган, другий – залишаєте собі.

– необхідно уточнювати термін здачі окремих бланків звітності; квартальна звітність триває до 15 числа наступного місяця, річна – до 17 числа наступного місяця; – на бланку звітності вказується реєстраційний номер (номер, під яким ви зареєстровані в податковій адміністрації і який стоїть на вашому статуті як відмітка податкової інспекції про реєстрацію в ній) та прізвище інспектора, який веде вашу справу; – кожен бланк звітності повинен мати ваші реквізити: ваш банк, МФО банку, номер розрахункового рахунку та код ЄДРПОУ; трохи нижче – ваша юридична та фактична адреса і контактний телефон; – слід відокремлювати звітність в ДПА і звітність у фонди: пенсійний, соцстраху та безробіття, — їх ви здаєте окремо, і ця звітність не стосується податкової, вона має свій термін подачі — 8, 12 та 15 числа наступного місяця; – щоквартальна звітність подається як по результатах кварталу (наприклад, форма 8-ДР), так і з наростаючим підсумком (кошти минулого 64

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

кварталу додаються до наступного, тобто перший звіт за три місяці, наступний за шість місяців, третій, за дев’ять місяців, а останній, за рік); – головна форма здачі податкового звіту в ДПА — звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ в ній ви звітуєтесь як по результатах кварталу, так і по результатах всього періоду ( 6, 9, 12 місяців); – комунальний податок (щоквартально); – один раз на рік подається перерахунок прибуткового податку з громадян (за рік) до 1 березня наступного року; – валютна декларація з відміткою валютної інспекції та статистики; – один раз на рік надається в реєструючий орган (управління юстиції, райадміністрацію) загальна інформація про діяльність організації (в місці подачі документу можна отримати усталену форму). Як правило, в статутах передбачено, що збори Колегії (Ради) повинні проводитися не менше одного разу на рік. Тому інший варіант протоколу зборів Колегії (Ради) Центру також потрібно подати. Про всі зміни в складі засновників, в керуючому органі та інші потрібно повідомити в реєструючий орган. У Пенсійний фонд подаєте Звіт про надходження страхових внесків та інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду за..........(Додаток № 6). У Фонд соціального страхування подаєте розрахункову відомість по кодах Фонду державного соціального страхування за.........(Форма 4-ФФС). У Державну службу зайнятості подаєте розрахункову відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування.

Îôîðìëåííÿ òðóäîâèõ â³äíîñèí. Витяг з трудового кодексу України. Стаття 21. Трудовий договір Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не 65

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законодавством. Стаття 22. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством України. Стаття 23. Строк трудового договору Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Стаття 24. Укладення трудового договору Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

66

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я. Стаття 30. Обов’язок працівника особисто виконувати доручену йому роботу Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Стаття 31. Заборона вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Стаття 36. Підстави припинення трудового договору Підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 8) підстави, передбачені контрактом.

67

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Стаття 39. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу. Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації скорочення чисельності або штату працівників; 1-1) (Пункт 1–1 втратив чинність на підставі Закону № 92/94–ВР від 12.07.94) досягнення працівником пенсійного віку при наявності права на повну пенсію по старості; (Законом “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (3721– 12) від 16.12.93 (стаття 11) заборонено звільнення працівників за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку) 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи; 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 68

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

5) нез’явлення на роботу протягом більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. (Частина третя статті 40 виключена на підставі Закону № 6/95-ВР від 19.01.95.) Звільнення з підстави, зазначеної в пункті 1—1 цієї статті, провадиться в порядку і на умовах, що встановлюються законодавством України. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Стаття 47. Обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Стаття 48. Трудові книжки Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п’ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на 69

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Стаття 49. Видача довідки про роботу та заробітну плату Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. ДОГОВІР ПІДРЯДУ № _____ м. Київ ______________________199__ р. Керівник громадської організації «....................» П.І.Б. в подальшому — «Замовник», що діє на підставі наказу по громадській організації № .............. від ........року, з однієї сторони, та громадянин ____________ ______________________________________________________________ в подальшому — «Виконавець», паспорт: серія ________ № ___________, виданий ____________________ «____» ____________________ 199__ р., ідентифікаційний номер _________________________________________ що мешкає за адресою: _________________________________________ , уклали цей договір про те, що Виконавець здійснить для громадської організації роботу: ______________________________________________ ______________________________________________________________ Громадська організація «...............» зобов’язується сплатити Виконавцеві договірну вартість виконаної роботи у розмірі ______________________________________________________________ ______________________________________________________________ ______________________________________________________________ Узгоджений Сторонами термін виконання робіт, починаючи з «___»_________ 199__ року по «____»__________ 199__ рік включно. ОСОБЛИВІ УМОВИ. Цей Договір може бути укладено за умови погодження його умов з керівником фінансового відділу громадської організації «...............». Робота вважається виконаною за умови її прийняття керівником відділу громадської організації «...............». Відсутність згоди Виконавчого директора громадської організації «............»

70

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

автоматично припиняє дію цього Договору і не створює для Сторін, які його підписали, будь-яких правових наслідків. Цей Договір є договором цивільно-правового характеру. Замовник:

Виконавець:

Òèïîâ³ äîãîâîðè ä³ÿëüíîñò³ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é. Договори обов’язково повинні містити дату, місце укладання, прізвище, ім’я та по-батькові представників обох сторін, повні назви організацій. В кінці договору повинні стояти їх реквізити, а також печатки та підписи. Підписи не менш важливі за печатки. У договорі вказується вартість (сума), яка пишеться цифрами та прописом з виділенням ПДВ. Договір обов’язково повинен відображати некомерційність та неприбутковість діяльності громадської організації. Саме тому слід уникати слів «реалізація», «прибуток» тощо. ДОГОВІР №____ м. Київ «___» _______________ 1997 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «______», в особі директора ____________, що діє на підставі Статуту, в подальшому — «Виконавець», з однієї сторони, та громадська організація «Сокіл», в особі директора Глущенка Андрія Миколаєвича, що діє на підставі Статуту, в подальшому — «Замовник», з другої сторони, разом надалі поіменовані — «Сторони», уклали цей Договір про таке: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. Замовник замовляє та оплачує, а Виконавець виконує роботи по забезпеченню харчування учасників семінару, організованого Замовником.

1.2. Семінар проходитиме __ (___) дні: з ______ по ______ 1997 року 1.3. Загальна кількість учасників семінару — __ (__________) чоловік.

2. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СТОРІН 2.1. Виконавець зобов’язується: 2.1.1. Забезпечити щоденне триразове харчування учасників семінару.

2.1.2. Проводити для учасників семінару перерви на каву два рази на день кожного дня під час проведення семінару.

2.1.3. Організувати та забезпечити проведення святкової вечері в заключний день семінару.

71

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

2.1.4. Погодити з Замовником перелік продуктів харчування та напоїв, які буде придбано та використано при проведенні зазначених в пунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 акціях.

2.2. Замовник зобов’язується: 2.2.1. Надати Виконавцеві інформацію про розклад проведення семінару з обов’язковим визначенням часу проведення сніданків, обідів, вечер, перерв на каву та святкової вечері не пізніше ніж за добу до початку семінару.

2.2.2. Погодити з Виконавцем перелік продуктів харчування та напоїв, які буде придбано та використано при проведенні зазначених в пунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 акціях.

2.2.3. Повідомляти Виконавцеві про зміни, які відбуваються в процесі проведення семінару і стосуються розкладу проведення семінару, кількості його учасників, чи якось можуть вплинути на виконання Виконавцем його зобов’язань за даним Договором.

2.2.4. Перерахувати Виконавцеві у формі передоплати суму, зазначену в п. 3.1. цього Договору.

3. ВАРТІСТЬ ДОГОВОРУ 3.1. Загальна вартість Договору вміщує вартість продуктів харчування, їх транспортування, обслуговування, і складає _______ гривень (_______) та містить ПДВ _____ грн.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН 4.1. За невиконання чи неналежне виконання зобов’язань по цьому Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

5. СУПЕРЕЧКИ І АРБІТРАЖ 5.1. Усі суперечки і незгоди, що виникають, Сторони домовляються вирішувати шляхом переговорів.

5.2. Якщо Сторони не в змозі вирішити таку суперечку та/або розбіжність протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з документально зафіксованої дати їх виникнення, то будь-яка із Сторін має право звернутися до арбітражного суду.

6. ФОРС-МАЖОР 6.1. Сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання Договору, якщо воно виникло за обставин непереборної сили, а саме: стихійних лих, військових дій, пожеж, повеней, змін у чинному законодавстві та ін., які відбулися незалежно від дій Сторін.

7. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ 7.1. Договір має силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором.

7.2. Повне виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором вважається досягнутим після підписання Замовником Акту здачі-приймання робіт.

72

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

8. ІНШІ УМОВИ 8.1. Усі інші зміни та доповнення до цього Договору оформляються додатками, які після підписання Сторонами стають невід’ємною частиною цього Договору.

8.2. Цей Договір складено в двох примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, при цьому, всі примірники Договору мають однакову юридичну силу.

9. РЕКВІЗИТИ СТОРІН ЗАМОВНИК: ВИКОНАВЕЦЬ: 10. ПІДПИСИ СТОРІН За ЗАМОВНИКА: За ВИКОНАВЦЯ: __________________ __________________ (_________________) (_________________)

м. Київ

ДОГОВІР № ______ про спільну діяльність громадських організацій та спільну реалізацію проектів 5 вересня 1997 р.

Громадська організація «Сокіл» (в подальшому — “Організація”) в особі директора Глущенка Андрія Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фонд Громадських Комунікацій (в подальшому — «Фонд») в особі Голови Правління Бортового Володимира Анатолійовича, що діє на підставі Статуту Фонду, з другої сторони, уклали даний Договір про наступне: 1. Предмет Договору 1.1. З метою виконання статутних завдань та реалізації спільних проектів Організація та Фонд зобов’язуються спільно діяти для досягнення таких спільних цілей: — надання різнобічної допомоги у діяльності громадських організацій; — формування громадської думки шляхом виступів у засобах масової інформації, агітаційної та навчальної діяльності; — проведення теоретичних та науково-практичних конференцій, диспутів, семінарів, тематичних зібрань, інших освітніх та навчальних заходів; — подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури; — надання консультаційної, матеріальної, технічної та юридичної допомоги фізичним та юридичним особам.

1.2. Керівництво спільною діяльністю здійснюється за погодженням керівниками Організації та Фонду на засадах рівноправ’я та взаємної згоди.

73

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

1.3. Форми участі сторін в досягненні цілей, вказаних в п.1.1 даного Договору: 1.3.1. Організація: для проведення спільної діяльності застосовує власне майно, грошові кошти, технічні та трудові ресурси.

1.3.2. Фонд: для проведення спільної діяльності застосовує власне майно, грошові кошти, технічні, трудові ресурси та засоби комунікації (телефон, факс, електронна пошта тощо).

1.4. Порядок проведення та здачі — приймання робіт (етапів), склад приймальної комісії, перелік представлених документів визначаються за погодженням сторін і засвідчуються документально в кожному конкретному випадку.

1.5. Використання отриманих результатів спільної діяльності здійснюється за погодженням сторін.

2. Зобов’язання сторін 2.1. Сторони зобов’язуються: 2.1.1. Узгоджувати вживання заходів для досягнення зазначених в п.

1.1 цілей.

2.1.2. Регулярно обмінюватися інформацією про хід проведення вжитих для досягнення спільних цілей заходів та перспективи їх подальшого виконання.

2.1.3. Надавати приміщення, власне майно, грошові кошти, технічні, трудові ресурси та засоби комунікації для реалізації спільних цілей.

2.1.4. Брати до уваги рекомендації щодо проведення спільної діяльності, які пропонує інша сторона.

3. Відповідальність сторін 3.1. У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні можливі понесені збитки.

3.2. Відшкодування понесених збитків не звільняє сторони від виконання зобов’язань за даним Договором.

4. Дострокове розірвання Договору 4.1. При невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим Договором однією з сторін, інша сторона має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір з винною стороною та пред’явити вимоги про відшкодування понесених збитків.

5. Особливі умови 5.1. Договір складено в двох примірниках і він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами.

5.2. Всі зміни та доповнення до цього Договору мають силу лише у випадку, коли вони здійснені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

74

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

5.3. У випадку виникнення суперечок сторони докладатимуть зусиль до їх вирішення шляхом домовленостей. При неможливості вирішення суперечок шляхом домовленостей, вони розглядаються згідно з чинним законодавством.

6. Юридичні адреси сторін 6.1. Громадська організація «Сокіл»: м. Київ, …..

6.2. Фонд Громадських Комунікацій: м. Київ, …..

7. Підписи сторін 7.1. Директор Організації Глущенко А. М.

7.2. Голова Правління Фонду Бортовий В. А. Громадська організація «Сокіл», Фонд Громадських Комунікацій м. Київ, вул. м. Київ, вул. п/р в КРУ КБ «Приватбанк», п/р в МФО ЗКПО П/р МФО ЗКПО АКТ виконання робіт до ДОГОВОРУ № 1 від “5” березня 1999 р. Громадська організація «Сокіл» (в подальшому – «Організація») в особі директора Глущенка Андрія Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фонд Громадських Комунікацій (у подальшому – «Фонд») в особі директора Бортового Володимира Анатолійовича, що діє на підставі Статуту Фонду, з другої сторони, уклали даний Акт про те, що зобов’язання за вищезазначеним Договором сторони виконали повністю та у визначений термін. На проведення семінару Організація використала цифрами грн. (прописом гривень). Зазначену суму Організація перерахувала на розрахунковий рахунок Фонду; та її було використано на оплату проживання та харчування учасників семінару. Взаємних претензій та/чи зауважень щодо забезпечення проведення семінару в сторін немає. Підписи сторін: За ЦЕНТР: _______________ (Глущенко А. М.) “__” ____________ 199__ р.

За ФОНД: _______________ (Бортовий В. А.) “__”__________ 199__ р.

75

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

Ïåðåë³ê çàêîíîäàâ÷èõ àêò³â, ùî ñòîñóþòüñÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó òà îïîäàòêóâàííÿ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é.

1. Закон України “Про об’єднання громадян”. — Київ, 16 червня 1992 року, № 2460 – ХІІ.

2. Закон України “Про благодійництво та благодійні організації”. — Київ, 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР.

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, № 27, ст.181).— Київ, 22 травня 1997 року № 283/97-ВР. Закон України Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 639/97-ВР.

4. Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, № 10, ст. 77).

5. Постанова Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”. — Київ, 23 квітня 1999 року, № 663.

6. Наказ Мінфіну України “Інструкція про службові відрядженнях в межах України та за кордон” № 59 від 13.03.98 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну № 165 від 13.08.98 р.).

7. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядку їх заповнення”. — Київ, 11 листопада 1997, № 233.

8. Закон України “Про формування фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”. — Київ, 20 червня 1997 року, № 386/97-ВР.

9. Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування»”. — Київ, 30 грудня 1997 року № 800/ 97-ВР.

10. Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 686/97 від 3 листопада 1997 року).

— Київ, 3 грудня 1997 року, № 686/97-ВР.

76

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

11. Закон України “Про податок на додану вартість”. — Київ, 3 квітня 1997 року, № 168/97-ВР.

12. Закон України “Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». — Київ, 3 грудня 1997 року, № 680/97-ВР.

13. Наказ № 550 Державної податкової адміністрації України, “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо структури ознаки неприбуткових установ (організацій)”. — Київ, 17 листопада l998 р.

14. Постанова Правління НБУ від 22.05.98, № 207.

15. Закон України “Про державну податкову службу в Україні”. — Київ, 4 грудня 1990 року, № 509-XII. 16. Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”. — Київ, 23 липня 1998 року, № 817/98.

77

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

̳ñÿ÷íèé ñóêóïíèé îïîäàòêîâóâàíèé äîõ³ä Таблиця для обчислення прибуткового податку із заробітної плати за місцем основної роботи громадян. Дохід 1 17 18 20 25 30 35 40 45 50 Податок 0,00 0,00 0,10 0,30 0,80 1,30 1,80 2,30 2,80 3,30 Дохід 55 60 65 70 75 80 85 90 95 100 Податок 3,80 4,30 4,80 5,30 5,80 6,30 6,80 7,55 8,30 9,05 Дохід 105 110 115 120 125 130 135 140 145 Податок 9,80 10,55 11,30 12,05 12,80 13,55 14,30 15,05 15,80 Дохід 150 155 160 165 170 175 180 185 190 Податок 16,55 17,30 18,00 18,80 19,55 20,55 21,55 22,55 23,55 Дохід 200 210 220 230 240 250 260 270 280 Податок 25,55 27,55 29,55 31,55 33,55 35,55 37,55 39,55 41,55 Дохід 290 300 310 320 330 340 350 360 370 Податок 43,55 45,55 47,55 49,55 51,55 53,55 55,55 57,55 59,55 Дохід 380 390 400 410 420 430 440 450 460 Податок 61,55 63,55 65,55 67,55 69,55 71,55 73,55 75,55 77,55 Дохід 470 480 490 500 510 520 530 540 550 Податок 79,55 81,55 83,55 85,55 87,55 89,55 91,55 93,55 95,55 Дохід 560 570 580 590 600 610 620 630 640 Податок 97,55 99,55 101,55 103,55 105,55 107,55 109,55 111,55 113,55 Дохід 650 660 670 700 750 800 850 900 1000 Податок 115,55 117,55 119,55 125,55 135,55 145,55 155,55 165,55 185,55

78

ÏÎѲÁÍÈÊ Ç ÏÈÒÀÍÜ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁ˲ÊÓ ÄËß ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É

Çì³ñò Ïåðåäìîâà . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Ðîçðàõóíêîâèé ðàõóíîê òà êàñà . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 ϳäçâ³òí³ îñîáè . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Îáë³ê ðîçðàõóíê³â ïî çàðïëàò³ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Îáë³ê îñíîâíèõ ôîíä³â . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Îáë³ê íàäõîäæåíü ìàòåð³àë³â ³ ðîçðàõóíêè ç ïîñòà÷àëüíèêàìè . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Áëàãîä³éí³ âíåñêè òà ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ . . . . . . . . . . . . . . 33 Âíóòð³øí³é àóäèò . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Îïîäàòêóâàííÿ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é . . . . . . . . . . . . . . . 36 Ïîäàòêîâà ³íñïåêö³ÿ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Àðá³òðàæíèé ñóä . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 Çâ³òí³ñòü . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 Îôîðìëåííÿ òðóäîâèõ â³äíîñèí . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Òèïîâ³ äîãîâîðè ä³ÿëüíîñò³ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é . . . . . 71 Ïåðåë³ê çàêîíîäàâ÷èõ àêò³â, ùî ñòîñóþòüñÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó òà îïîäàòêóâàííÿ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é . . . . . 76 ̳ñÿ÷íèé ñóêóïíèé îïîäàòêîâóâàíèé äîõ³ä . . . . . . . . . . . . . 78 Çì³ñò . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

79

ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

ÂÑÅ ÂÈвØÓª... ÁÓÕÃÀËÒÅÐ

ÂÑÅ ÂÈвØÓª...

:

Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê

:

Îïîäàòêóâàííÿ ÍÄÎ

:

Çâ³òí³ñòü

:

Òèïîâ³ äîãîâîðè

80 Á³áë³îòå÷êà ÐÖ “Ãóðò”