5.3. Підсумки аналізу бюджетного фінансування сфери культури

Важливим аспектом має стати залучення коштів до закладів культури.

Перегляду потребують не лише ціни, встановлені закладами культури на вхідні квитки, а також і пошук можливостей оптимізації витрат на одного відвідувача, аби зменшити розрив між витратами та прибутком. Налагодження потребує менеджмент надання платних послуг в установах культури, а зокрема, аналіз ринку, оцінка можливостей кожного закладу та їх промоція. Доцільно також розробити стратегію фандрейзингу, де розглянути можливості краудфандингу та грантову діяльність.

3. Зміна організаційно-правової форми.

Серед обласних об'єктів культури, які ми досліджували, відсутні комунальні підприємства. До 2018 року такою була філармонія, проте наразі це комунальний заклад. Варто розглянути можливість переведення найбільш фінансово спроможних закладів культури у статус комунальних підприємств. У цьому випадку кваліфіковане управління підприємствами дасть змогу оптимізувати обласні видатки на утримання решти закладів. Водночас і установи, які стануть підприємствами, отримають можливість заробляти на утримання та розвиток своїх закладів.

5.3. Підсумки аналізу бюджетного фінансування сфери культури

Фінансування культури на Полтавщині відбувається традиційно за рахунок бюджетів різних рівнів. Комунальні заклади культури і мистецтва, які розташовані у місті Полтава, фінансуються переважно коштом міського та обласного бюджетів. Частка фінансування культури у 2020 році становить 2,8% коштів від видатків міського бюджету та 3,6% від обласного. Порівняно із 2019 роком фінансування культури за рахунок обох бюджетів у 2020 році за планом зросте. Для міста 2,8% коштів спрямованих на культурну сферу — порівняно хороший показник. Аналогічні показники для міст, наближених по розміру та населенню до Полтави, вдвічі менші.

Зафіксували спільну тенденцію у фінансуванні культури Державним, обласним і міським бюджетами — велику частку видатків на програми мистецької освіти. На національному рівні ця програма стала єдиною, яка не зазнала скорочення під час секвестру бюджету у квітні 2020 року. У місті та області на цей напрямок припадає 27–31% бюджетних коштів відповідальних Департаментів. Можемо припустити, що фінансування мистецької освіти є одним із основних завдань розвитку культури в місті, регіоні та країні.

Щодо структури видатків, то на обласному рівні найбільше витрачають на театри — 27% з-поміж усіх виділених коштів саме на культуру й мистецтво. У місті найбільше коштів має піти на програму «інші заклади», із якої фінансується парк «Перемога», Палац дозвілля і централізована бухгалтерія Департаменту — 24%. Подібні частки коштів у обох бюджетах витрачають на музеї та бібліотеки — 20–23% на кожен із напрямів.

Випробуванням для культурної галузі стала пандемія COVID-19 у першому кварталі 2020 року. Вона призвела до перегляду та змін бюджетів. На відміну від Державного бюджету, де фінансування культури суттєво зменшили, на Полтавщині цього не відбулося. На рівні області ще до початку введення карантину депутати виділили для галузі культури додаткові 9 млн грн. Протягом першого півріччя скорочення бюджету також не відбулося, проте змінились джерела витрат:

зменшились видатки за загальним фондом та збільшились за спеціальним. Якщо через карантинні заходи наповнення спеціального фонду зменшиться, то заклади будуть змушені скоротити видатки з цього джерела.

Місто дещо скоротило видатки на культуру. Загалом за перше півріччя бюджет галузі зменшили на 3% від планового фінансування на початку року. Скорочення зазнали всі програми Департаменту, які забезпечують роботу об'єктів культури. Найбільша частка скорочень припала на червень, а не на період введення карантину, тож, імовірно, із настанням всіх економічних наслідків карантинних обмежень бюджет зазнає нових змін.

За результатами аналізу фінансування закладів культури, які розташовані у Полтаві, встановили, що більшість із них залучає додаткове фінансування через надання платних послуг. Доходи від них отримують 12 із 15 досліджуваних закладів міста та 5 із 9 обласних. За планом, на початку 2020 року міські заклади міста розраховували отримати 6,1 млн грн від платних послуг. Найбільше планували залучити мистецькі школи; від 0,6 млн грн до 1,0 млн грн — музеї та МБК; 80 тис. грн — бібліотеки. Розташовані в Полтаві обласні заклади планували залучити 1,0 млн грн, із яких 88% коштів — доходи краєзнавчого музею.

Можливість отримувати плату за надання послуг мають всі бюджетні установи культурної галузі. Перелік таких послуг достатньо широкий, він включає 28 різних видів. Законодавчих чи процедурних бар'єрів для організації у закладах культури платних послуг під час дослідження не виявили. Цей вид діяльності є одним із джерел наповнення спеціального фонду закладу, кошти із якого установа може використати на власний розвиток, хоча й за обмеженим переліком витрат.

На прикладі Полтави можна простежити досить нерівномірний розподіл доходів від платних послуг у різних закладах культури, що може свідчити як про різний ступінь зацікавленості установ, так і про низькі тарифи на різні категорії послуг, різний ступінь відвідуваності закладів та використання послуг тощо. Цей аспект також окреслює необхідність комплексного планування по залученню додаткових коштів для культурної сфери у регіоні. Тож потребують окремого дослідження питання ціноутворення на платні культурні послуги в державі, а також вивчення досвіду інших регіонів України.

Це питання є важливим, оскільки роль культури подекуди недооцінюється в суспільстві, а цілковита залежність галузі від бюджетного фінансування робить її вразливою. Особливо у періоди непередбачених бюджетних витрат, як показав приклад із пандемією коронавірусної інфекції.

Під час дослідження ми не вивчали детально зміст та наповненість бюджетних програм, проте звернули увагу на особливість визначення деяких результативних показників. У закладах, які отримують кошти від продажу квитків на свої заходи, вартість квитка значно нижча за витрати обслуговування 1 відвідувача. Для прикладу, в музеї області заявлена середня ціна квитка — 16 грн, а витрати на 1 відвідувача — 104 грн. Така ситуація характерна і для області, і для міста. Звичайно існує кілька точок зору на це питання і не останнім є аспект доступності закладів культури для всіх бажаючих.

На нашу думку, питання формування вартості вхідних квитків для закладів культури потребує окремого розгляду та дослідження, можливо, розробки окремої тарифної сітки вартості квитків для різних груп населення або вирівнювання витрат та доходів за рахунок пошуку нових джерел надходжень. У будь-якому випадку важливо виважено підійти до вирішення цього питання, аби зберегти баланс між доступністю закладів та їх рентабельністю. Відтак доцільно дослідити результативні показники бюджетних програм та їх завдання. Результати дослідження дозволять встановити ефективність фінансування роботи закладів та визначити базові показники для відстеження динаміки змін у майбутньому.

Неочікувані результати показав аналіз фінансування комунальних підприємств культурної галузі Полтави. Існує два таких підприємства, які належать місту. Їхнім основним джерелом фінансування є полтавській міський бюджет. Статус підприємства дає їм можливість, по-перше, отримувати прибуток, по-друге, бути більш вільними у плануванні та використанні коштів, ніж, наприклад, комунальним закладам. Доцільно очікувати, що підприємства за рахунок своєї підприємницької діяльності мали б частково забезпечити своє функціонування і розвиток. На практиці ж вони практично не зменшують навантаження на бюджет, а це 12 млн грн щороку.