Йона
1ІбулословоГосподнєдоЙони,синаАміттая,таке:
2Устань,ідидоНіневії,цьоговеликогоміста,ікричи протинього;боїхнєзлоприйшлопередімною
3ІвставЙона,щобутектидоТаршішувід Господньоголиця,ізійшовдоЙоппіїІвінзнайшов корабель,щопрямувавдоТаршішу,ізаплативзанього, іспустивсянанього,щобітизнимидоТаршішувід Господньоголиця
4АлеГосподьпославнаморесильнийвітер,істалася сильнабурянаморі,такщокорабельмалобути розбитим
5Тодімореплавцізлякалися,ікликаликожендосвого бога,івикидалиречі,якібуливкораблі,вморе,щоб полегшитийогоАлеЙоназійшовубортикорабля;і вінліг,іміцнозаснув
6Тодідоньогопідійшовкапітанісказавйому:щоти, осплячий?встань,покличсвогоБога,якщотакБог подумаєпронас,щобминезагинули
7Ісказаливониодиндоодного:Ходіть,киньмо жеребок,щобзнати,черезкогоцезлонанасІкинули жереб,іжеребокупавнаЙону
8Тодівонисказалийому:Скажинам,черезкогоце лихонанас?Якатвояпрофесія?атизвідки?якатвоя країна?атизякогонароду?
9Ісказаввіндоних:Яєврей;іябоюсяГоспода,Бога небес,щостворивморетасушу
10Тодітілюдидужезлякалисяйсказалийому:Чому тицезробив?Болюдизнали,щовінутіквід Господньоголиця,боВінсказавїм
11Тодівонисказалийому:Щонамробитизтобою, щобморезаспокоїлосядлянас?бохвилювалосямореі булобурхливим
12Ісказаввіндоних:Піднімітьменейкиньтевморе; тожнехайморезаспокоїтьсядлявас,боязнаю,що черезменецявеликабурянавас
13Алетілюдисильновеслували,щобвивестийогона землюалевонинемогли,боморедіялойбушувало протиних
14ТомувоникликалидоГосподатайказали: БлагаємоТебе,Господи,благаємоТебе,нехайне загинемозадушуцьогочоловіка,іненакладайнанас невинноїкрови,боТи,Господи,зробив,щобуло вгоднотебе
15ІпідняливониЙону,ікинулийоговморе,іморе припинилолютьсвою.
16Іналякалисяцілюдивеликогострахуперед Господом,іпринеслижертвуГосподеві,ідали обітниці.
17Господьприготуваввеликурибу,щобпроковтнути ЙонуІбувЙонавутробірибитриднітатриночі РОЗДІЛ2
1ТодіЙонапомоливсядоГоспода,Богасвого,з животариби,
2Ісказав:ЯкликавугорісвоємудоГоспода,іВін
3Ботикинувменевбезодню,середморів;Іоточили
4Тодіясказав:Явикинутийзочейтвоїх;алеязнову поглянунаТвійсвятийхрам
5Водиобгорнулименеаждодуші,безоднязакрила мене,бур'янобвивголовумою.
6Язійшовдопідніжжягір;землязсвоїмизасувами буланавколомененавіки,алеТививівмоєжиттяіз тління,Господи,Божемій!
7Колидушамоязнемоглавмені,язгадавпроГоспода, імолитвамояприйшладоТебе,дохрамусвятого Твого.
8Ті,хтодивитьсянабрехливумарноту,залишають своємилосердя
9Алеяпринесутобіжертвузголосомподяки;Я сплачуте,щояпоклявсяСпасіннявідГоспода 10ІсказавГосподьдориби,івонавирвалаЙонуна сушу.
РОЗДІЛ3
1ІбулословоГосподнєдоЙонивдругетаке:
2Устань,ідидоНіневії,цьоговеликогоміста,і проповідуййомупроповідь,якуянаказуютобі.
3ІвставЙона,іпішовдоНіневіїзасловомГосподнім АНіневіябуланадзвичайновеликиммістомзатридні шляху
4ІпочавЙонавходитивмістонаденьходи,івін кричавісказав:Щесорокднів,іНіневіябуде зруйнована
5ІніневійяниповірилиБогові,іоголосилипіст,і зодягнулисявверетищі,віднайбільшогознихаждо найменшого.
6БобулавісткадоцаряНіневії,івінуставізсвого престолу,ізнявзсебесвоюодежу,інакривйого веретою,ісівупопелі
7Івіннаказавпроголосититаоприлюднитицев Ніневіїзанаказомцарятайоговельмож,говорячи: Нехайанілюди,аніскотини,аніхудоба,аніотарине куштуютьнічого;нехайнегодуютьінеп’ютьводи 8Аленехайлюдинатахудобабудутьпокритіверетою, інехайсильноволаютьдоБога:так,нехайкожен відвернетьсявідсвоєїзлоїдорогитавіднасильства,що вїхніхруках.
9Хтоможесказати,чиБогобернетьсяіпокається,і відвернетьсявідСвогопалкогогніву,щобмине загинули?
10ІБогпобачивїхніділа,щовонивідвернулисявід своєїзлоїдороги;іБогпокаявсяузлі,якеВінсказав, щозаподієїм;авінцьогонезробив.
1АлецедуженесподобалосьЙоні,івіндуже розгнівався
2ІпомоливсявіндоГосподатайсказав:Господи,хіба цеянеговорив,колиябувщевсвоїйкраїні?Томуя втікранішедоТаршішу,боязнав,щоТиБог милостивий,імилосердний,довготерпеливийі багатомилостивий,ікаєшсявзлі
3Томутепер,Господи,візьмивідменедушумою!бо кращеменівмерти,ніжжити.
4ІсказавГосподь:чидобретигніваєшся?
5ІвийшовЙоназміста,ісівнасхідньомубоціміста,і зробивсобітамнамет,ісівпіднимутіні,ажпоки побачить,щобудезмістом
6ІприготувавГосподьБоггарбуза,івчинив,щобвін вийшовнаЙону,щобвінбувтіннюнадйогоголовою, щобвизволитийоговідйогогоряТожЙонадуже зрадівгарбузу
7АлеБогприготувавхробака,колизійшларанок наступногодня,івінвдаривгарбуз,ітойзасох 8Істалося,колисонцезійшло,Богприготувавсильний східнийвітер;ІпалилосонценаголовуЙони,івін знепритомнів,ібажавусобісмерті,ісказав:Краще менівмерти,ніжжити.
9ІсказавБогдоЙони:Чидобрети,щосердишсяза гарбуз?Авінвідказав:Ядобрероблю,щогніваюся навітьдосмерті.
10ІсказавГосподь:Тизмилосердивсянадгорбком, надякимтинепрацювавінедавйомувиростити;що вночіприйшовівночізгинув:
11ІнеповиненяпощадитиНіневію,тевеликемісто,в якомупонадшістдесяттисячлюдей,якінеможуть розрізнитисвоюправицювідсвоєїлівоїруки;атакож багатохудоби?