Ми впевнені, що україн ський кінематограф може бути не гіршим за голлівудський. Щоб це довести, підготували підбірку захопливих вітчизняних фільмів, які не залишать вас байдужими. Час кликати друзів та планувати похід до кінотеатру! с. 4
На початку березня в Гаазькому суді (Нідерланди) почалося слухання справи України проти Росії. Українська сторона звинувачує РФ у порушенні Конвенцій про боротьбу з тероризмом та расовою дискримінацією. Міжнародний суд ООН — єдиний судовий орган, який може притягнути Росію до відповідальності. Однією з умов розгляду справи була згода РФ брати в ньому участь. Підставами для позову була російська підтримка бойовиків на Донбасі (фінансування й постачання зброї) та дискримінація етнічних українців і кримських татар в окупованому Криму (заборони зборів, обшуки, заборона незалежних ЗМІ). Україна свідомо не порушує в суді питань російської агресії та окупації. Натомість українська делегація говорить про конфлікт у надійній юридичній площині, встановленій двома Конвенціями, щоб забезпечити правовий захист громадян України та уникнути звинувачень у маніпулюванні суддями. Аргументи України За словами генпрокурора Юрія Луценка, доказова база, представлена Україною, налічує 800 томів. Із них 300 мають гриф «таємно» чи «цілком таємно». Крім того, зібрано свідчення 1400 потерпілих. Загалом за час досудового розслідування вдалося здобути 100 тисяч одиниць речових доказів, серед яких зразки військової техніки виробництва РФ.
Російська сторона у відповідь заявила, що бойовики знайшли зброю в шахтах Донбасу, де її залишила ще радянська армія, та звинуватила Україну у політизації процесу. На закиди Росії про відсутність претензій із боку нашої держави, МЗС України передало суду всі дипломатичні ноти, надіслані РФ від початку агресії. Принцип рівності сторін Українську делегацію в Гаазі представляла заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Від Росії виступив директор правового департаменту міністерства закордонних справ Роман Колодкін. Справу розглядають 16 суддів. На час розгляду сторони позову мають право делегувати свого представника в склад суду. Його називають суддею ad hoc. Він необов’язково має бути громадянином держави, від імені якої виступає. Цим правом скористалася Україна, делегувавши італійця Фаусто Покару. Суддя ad hoc бере участь в ухваленні рішень та має право голосу на рівні з іншими суддями. Росія судді ad hoc не потребувала, оскільки мала свого представника у постійному складі суду, який утім відмовився від участі в процесі. Натомість РФ змогла призначити Леоніда Скотнікова, який був суддею Міжнародного суду ООН у 2006–2015 рр. Саме він у 2011 році переконав суддів у тому, що справа Грузії проти Росії перебуває за межами юрисдикції Гаазького суду.
У свої 29 років Ріанна завоювала любов усього світу й величезну кількість нагород. Наприкінці лютого співачка отримала титул «Філантроп року» у Гарварді. Усією редакцією вітаємо королеву Рі, а вам розповімо, про що вона говорила у своїй переможній промові. с. 4
Ви теж фанатієте від запаху книги, обожнюєте шелест сторінок, годинами роздивляєтеся круті дизайни обкладинок, а останні гроші витрачаєте на нове видання Фаулза чи Шоу? Що ж, тоді вам точно буде цікаво дізнатися, що приготували нам книжкові виставки-ярмарки цієї весни. с. 5
Що якщо? У Кремлі заявили, що виконають будь-яке рішення Міжнародного суду. Але й ігнорувати постанови Гааги Росії не звикати. У 2015 році суд визнав її винною у порушенні морської Конвенції ООН і присудив штраф. Росія рішення проігнорувала без жодних для себе наслідків.
Наразі Суд розглядає запит про запровадження тимчасових заходів щодо Росії. Дата наступного засідання поки невідома. Олена Зеркаль заявила, що очікує на рішення Міжнародного суду до кінця квітня. Анна Мойшевич
судилося
Інколи ми стаємо заручниками власного ритму життя. Навчання — робота — навчання — робота... Знову по колу. І єдине, чого хочеться — виспатися (до речі, чому цього справді так хочеться, читайте на с. 6). Та ж ось нарешті така потрібна «перша медична допомога» — тепло. Разом зі светрами на далеку полицю тікають пасивність і буденна сірість. Зазвичай про нове життя пишуть у січні, бо чомусь його вважають найбільш ефективним місяцем для прощання з минулим і завоювання неосяжних дотепер висот. Але, на нашу думку, весна ні на краплину не гірша. Вона ніби нагадує: саме зараз час для бунту. Нема коли втикати в смартфон і просиджувати доби в соцмережах! Час якщо не відкривати нові планети, продюсувати кінострічки та проголошувати блискучі промови на врученні Шевченківської премії або в Гарварді (хоча чому б і ні), то бодай би втілювати в життя відкладені на потім ідеї, розвиватися, кохати... Кожен по-своєму переживає це весняне нове життя: комусь конче кортить перефарбувати стіни в зелений колір, комусь придбати абонемент на фітнес або розпочати п’ятитомний роман. Але у всіх у голові починають снувати свіжі думки, прокидається прагнення до нової інформації. Водночас хочеться легкості та НЕВАГОМОСТІ. Ми поставили за мету виконати обидва ці бажання. Квітневий випуск — поєднання того найважливішого, що нам вдалося вихопити серед надшвидкого темпу інформаційного простору й простого, натхненного та навіть веселого. Катерина Костюк головний редактор
Про нього постійно мріємо і ним нехтуємо. Для більшості сучасних людей сон перестав бути звичайною рутиною, тепер — це справжня розкіш. Чи замислювалися ви над тим, навіщо ми спимо і що відбувається в цей час у нашому організмі? с. 6
Їжа: основні фуд-тренди та тенденції. Дізнайтесь, що нового в індустрії харчування, отримайте авторитетні поради та насолодіться модерними інста-проектами. Може, ви вважали, що знаєте все про правильний нутрімент? Побачите, скільки тут незвіданого. с. 7
АНОНСИ
Номер 1 квітень 2017
невагомо про вагоме
мистецтво влади
2
двобiй форматiв, Блокада: у свIтлI подIй I зa лаштунками або Третiй не зайвий Основні віхи економічної блокади, приховані інтереси та підсумки
Упродовж трьох років війни в Україні інформаційний простір переповнили повідомлення про формати переговорів. Найчастіше згадуються Мінський та Нормандський. Ми дослідили, чим вони відрізняються, які їх наслідки для України та чи можлива альтернатива. За правилами політичного світу, всі шляхи розв’язання конфліктів приводять до столу переговорів. У вересні 2014 року за нього була змушена сісти й Україна. Місця навпро ти зайняли представник Росії М.Зурабов і ватажки бойовиків О. Захарченко та І. Плотницький. Україну на переговорах тристоронньої контактної групи представляв Л. Кучма. Вибір такого неоднозначного кандидата базувався не на довірі народу, а радше на толерантності українського делегата до Росії — мовляв, іншу кандидатуру держава-агресор просто не схвалила б. Так під пильним оком ОБСЄ в білоруській столиці сформувався мінський формат переговорів. Наслідком зустрічі 5 вересня 2014 року стало підписання Мінського перемир’я, яке зобов’язало сторони конфлікту до припинення вогню. Та зовсім скоро українці перестали розрізняти поняття «режим тиші» і «порушення». 12 лютого 2015 року представники тристоронньої групи в тому ж складі підписали нові домовленості. Що запропонував другий «Мінськ»? Серед 13 пунктів такі неоднозначні для України, як проведення виборів на окупованих (тобто непідконтрольних Україні!) територіях та амністія осіб, що були причетні до подій в окремих районах Донецької та Луганської областей. Для вбивць військових та цивільного населення не передбачено жодних винятків, хоча П. Порошенко запевняв, що їх помилування не стосуватиметься. Перед підписанням других Мінських угод на арені з’являється нормандська четвірка — президенти України, Франції, Німеччини та Росії. Жодних домовленостей у цьому форматі не було підписано. Лідери держав лише погодили декларацію «Мінськ-2». Нормандський формат на тлі Мінського виглядає поважнішим. Насамперед, через відсутність голів терористичних угрупувань та через присутність лідерів Німеччини і Франції, що займають при-
хильну до України позицію. При цьому обидві держави виступають посередниками в діалозі між нами та агресором, а не гарантами виконання домовленостей. Головним завданням Мінського формату є припинення бойових дій на Донбасі, навіть ціною життя українських солдатів. Усі зусилля Нормандського формату спрямовані на реінкарнацію Мінського, а не на пошук вигідної для України альтернативи. Росія без докорів сумління чи не щодня порушує домовленості. Тоді як Україна і в тристоронньому, і в чотиристоронньому форматах перемовин виступає, по суті, головним суб’єктом відповідальності. Обидва формати повністю ігнорують проблему анексованого Криму. Та й на Донбасі, гарантуючи мир як відсутність війни, вони не гарантують мир як спосіб життя. У зв’язку з цим, обговорювалося можливе повернення до Женевського формату, в якому брали участь представники США та ЄС. З точки зору здорового глузду, саме Сполучені Штати як один із гарантів цілісності України мали б вести переговори з Росією щодо агресії на Сході відповідно до Будапешт ського меморандуму 1994 року. Та чомусь замість того, щоб проявити жорсткість і вимагати у світової спільноти дотримання угод, ми завзято шукаємо нових — переважно безнадійних — шляхів переговорів з агресором. Останнім часом метушня навколо форматів притихла. Це пов’язано з президентськими виборами в США та Німеччині, результати яких уже відомі, та у Франції, що відбудуться 22 квітня цього року. Зміна головних політичних персоналій може мати непередбачувані для України наслідки. Насправді ж ситуація з форматами нагадує бабусине варення, надовго забуте в погребі. З часом речі, які мали б робити життя кращим, стають непридатними для використання. Та ще й банка щомиті може вистрелити. Охочим поласувати домашніми солодощами це не сподобається, але є й ті, хто від вистрілу тільки виграє. Бо, якщо вчасно відкрити варення, кому потрібен буде шоколад? Анна Мойшевич
Про що спектакль? У грудні ветерани батальйонів АТО поставили ультиматум бойовикам Донбасу: сім днів на обмін або звільнення полонених. У разі невиконання — економічна блокада. Але план не спрацював, і вже 25 січня блокадники перекрили першу залізничну колію. Уряд України вводить надзвичайний стан в енергетиці. Ним передбачається «розтягування» ресурсів, щоб викроїти час. У кінці лютого ватажки бойовиків «ДНР»/«ЛНР» вимагають від уряду України зняти блокаду Донбасу
з погрозою націоналізувати українські підприємства. Блокада продовжилася, і першого березня українські підприємства перейшли під контроль самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». До того ж, бойовики «ДНР/ЛНР» оголосили контрблокаду. Через тиждень Кабмін ухвалив постанову про переміщення через кордон з АТО гуманітарних вантажів, а також товарів для роботи підприємств металургії та енергетики. 15 березня Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) заборонила рух вантажів через лінію зіт-
кнення на Донбасі. Кабінету Міністрів доручено розробити й запровадити план заходів для забезпечення паливно-енергетичними та металургійними ресурсами. За лаштунками або як «наварилися» на війні? Справа ось у чому: антрацит — тип вугілля, що видобувається на Донбасі — необхідний для українських теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, які забезпечують мешканців України теплом й електрикою. За останні роки Міністерство енергетики не знайшло (або особливо не шукало) альтернативи антрациту. Чому?
Все ґрунтується на геніальній формулі «Роттердам +»: Україна платить захмарні ціни за вугілля «нібито» з Роттердамського порту плюс доставка до місця призначення. Насправді, вугілля з «ДНР/ ЛНР» надходить на українські станції (ТЕС і ТЕЦ) манівцями, за «лівими» документами. Як результат, українці переплачують за тепло, а весь додатковий прибуток осідає в офшорах монополістів енергетики. Звісно, блокада Донбасу не до шмиги ахметовим та «власть імущим». Як грали? Уряд не робить рішучих кроків та просто відтягує час — вводить надзвичайний стан в економіці, спроби переговорів з блокадниками не мають успіху. Зараз Кабмін ще на місяць продовжив строк дії постанови про надзвичайний стан на ринку економіки. Президент України виконував роль другого плану, проголошував заяви на кшталт «розширюйте санкції», «не блокуйте всю Україну» і критикував дії блокадників. Але потім вирішив змінити тактику: РНБО підтверджує бло-
каду. Далі Порошенко заявляє, що українська сторона готова її скасувати, якщо підприємства на окупованих територіях Донбасу повернуть українським власникам і буде дотримано режим припинення вогню. Тільки яким чином буде знята блокада у цьому випадку? І невже Президент вирішив використати блокаду, щоб тільки повернути українські підприємства? Дивно, але чомусь він активно почав виступати тільки після захоплення підприємств на території ОРДЛО. У будь-якому випадку, у разі денаціоналізації на окупований Донбас повернеться стара схема відмивання коштів. Рінат Ахметов метушливо намагається відсторонити блокаду та зберегти офшорні прибутки. Але його підприємства на непідконтрольних територіях України (як Єнакіївський металургійний завод (ЄМЗ) та ПАТ «Краснодонвугілля») зупиняють роботу, а з березня взагалі «націоналізовані». Зараз він поступово втрачає підприємства й прибутки.
«Штаб блокади торгівлі з окупантами» позиціонує свої дії під гаслами припинення «торгівлі на крові» та визволення полонених. Але причина не тільки у цьому. Блокадники, розлючені й ошукані аферами, вирішили все виправити самотужки. З іншого боку, вони фактично виступають провокаторами відділення Донбасу ще й в економічному аспекті. Так звана рада міністрів «ДНР» заявила про початок поставок українського вугілля у Росію. Кому аплодувати? Ця історія нагадує сюжет відомої байки «Лебідь, Щука і Рак», тільки за версією «Уряд, «Штаб блокади» та ДНР». Усі три сторони ставлять одна одній ультиматуми та умови, але жодна не хоче поступатися інтересами (та коштами). Гра в блокаду «на руку» тільки Росії. Результат: ніхто не отримав нічого. Україна не отримала вугілля, блокадники — полонених, а Рінат Ахметов — свої мільйони. Ельвіра Насібулліна
Битва телескопIв Згадані вище нові екзопла нети виявили за допомогою телескопа Спітцер. Шон Кері, менеджер центру Спітцер, зазначив, що за майже 14 років роботи з цим приладом це найвизначніше та найбільш перспективне відкриття. Проте на прес-конференції НАСА згадали про ще кілька телескопів, які можуть до помогти Спітцерові. Вашій увазі пропонуємо короткий огляд їхніх можливостей.
першу зірку з екзопланетами, що була віднайдена за допомогою телескопу TRAPPISТ. Планети шукали з використанням транзитного методу, тобто, зміни освітлення тієї чи іншої віддаленої зірки, під час того, як між нею і телескопом проходить планета. Такий метод не є ідеальним, тому сигнал, отриманий від планети TRAPPIST-1d, зрештою, виявився сигналом від одразу трьох планет. Після безперер вного спостереження вчені зробили заяву — замість трьох планет навколо TRAPPIST-1 є сім, до того ж, більшість із них перебувають у зоні, придатній для життя. Яблунька від яблуні недалеко падає Як не дивно, проте ця приказка неймовірно точно передає становище з TRAPPIST-1 — адже зі спільного у планет TRAPPIST-1 b, c, d, e, f, g, h є не лише банальні назви. Планети, як стверджують вчені, сформувалися з однієї хмари газу, і через це їх орбіти резонують — тобто, цикл їх проходження орбітою має спільну закономірність. Саме так колись сформувалися супутники Юпітера. На жаль, за допомогою транзитного методу спостереження дізнатися про приблизну масу, а отже, склад і будову планет, неможливо. Але й тут вченим поталанило — усі планети системи TRAPPIST-1 перебувають на неймовірно близькій відстані одна від одної — кожна з них ближча до червоного карлика, ніж Меркурій до Сонця. Через гравітаційну взаємодію між планетами, вони рухаються
Спітцер (Spitzer Space Telescope) Станом на час запуску (а саме 2003 рік) Спітцер був найбільшим у світі інфрачервоним телескопом. Також він є частиною програми Великих обсерваторій НАСА (NASA’s Great Observatories Program). Його назвали на честь американського астрофізика Лаймана Спітцера. Хоч на початку Спітцер не створювався як телескоп для пошуку планет, він виявився надзвичайно корисним для виявлення атмосфер, розрахунків розмірів і температур, а також визначення складу поверхонь космічних об’єктів. Наразі він підтверджує дані Кеплера (телескопа, який є головним «мисливцем за планетами»). За допомогою Спітцера не-
навколо зорі то пришвидшуючись, то уповільнюючись, і тривалі спостереження за цим явищем дали вченим змогу дізнатися про планети більше — зокрема, їх масу і розмір, що веде до визначення щільності — а, отже, складу. Варто сказати, що маса кожної з планет системи TRAPPIST-1 перебуває в діапазоні від половини до однієї з половиною мас Землі, а щільність п’яти з нових планет відрізняється від щільності нашої не більше, ніж на 20%. Ці результати вказують перш за все на те, що планети TRAPPIST-1 кам’янисті, як і Земля. Щодо наявності води на поверхні планет з TRAPPIST-1 немає точних свідчень — але вчені все ж схиляються до того, що вірогідність існування води у рідкому стані на поверхні кількох планет дуже висока. Вода — досить поширена сполука не лише на Землі, а й у космосі — вчені неодноразово знаходили її навіть на астероїдах, що прилітали на Землю. Окрім того, використовуючи метод побудови моделей з великою кількістю параметрів та вхідних даних, вчені з NASA з’ясували, що планети відбивають світло певним чином, що може бути непрямим доказом існування атмосфери, подібної на земну — і, що найважливіше, води. Прогноз погоди на сорок світлових років Дані, зібрані про систему TRAPPIST-1, дають змогу говорити і про клімат на деяких планетах. Одна з унікальних ознак цих екзопланет поля-
щодавно відкрили особливу взаємодію планети HAT-P-2b та зірки HAT-P-2, навколо якої вона обертається. Коли планета перебуває досить близько до зірки, на поверхні останньої виникають імпульси, схожі на серцебиття. Також це перший прилад, який виявив атмосферу на екзопланеті та дозволив створити її температурну мапу.
гає в тому, що більшість із них (за різними даними — три, шість або сім) перебувають у так званій зоні, придатній для життя — тобто, зоря прогріває їх поверхню достатньо для існування води в рідкому стані. Проте є одне «але» — планети TRAPPIST-1 обертаються навколо своєї зорі не так, як Земля навколо Сонця — через маленькі орбіти і явище гравітаційного захоплення, вони роблять один оберт навколо своєї осі одночасно з обертом навколо зірки. Зрозумілішою буде аналогія з Місяцем і Землею — супутник обертається навколо нас так само, як і планети навколо TRAPPIST-1. Це означає, зокрема, що на одній стороні планет температура завжди вища, ніж на іншій. Це — досить серйозна проб лема, але теоретично вона не становить загрози існуванню рідкої води. Воно можливе, якщо збігатимуться інші фактори — наприклад, щільна атмосфера, єдиний для планети океан та значна тектонічна активність на поверхні. Окрім того, розміри планет і їх залежність від гравітаційного поля червоного карлика TRAPPIST-1 можуть сприяти виділенню великої кількості тепла з ядра кожної з планет, що спричинятиме геологічну активність. I want to believe Цей слоган одного з відомих серіалів дев’яностих (про прибульців, до речі), якнайкраще виражає ставлення вчених — та й, зрештою, усього суспільства — до питання існування життя на планетах системи TRAPPIST-1. На жаль, вірогідність цього хоча й більша, ніж на будь-якій екзопланеті, відкритій раніше, проте все ж незначна. По-перше, сам TRAPPIST-1 — червоний карлик, настільки маленький, що ледь-ледь підтримує термоядерні процеси у своєму ядрі. TRAPPIST-1 вдвічі холодніший за Сонце, випромінює в зовсім іншому спектрі, але цей фактор частково ком-
пенсує близькість планет до світила. Проблема полягає в іншому — TRAPPIST-1 виділяє приблизно стільки ж рентгенівських променів, скільки й Сонце. За умови надзвичайно близького розташування планет до поверхні червоного карлика і ймовірної відсутності магнітного поля планет це означає щоденну дозу опромінення, яка нам і на снитися не може. Лише дуже специфічний склад атмосфери і велика кількість озону здатні нівелювати такі показники. До того ж, червоні карлики по своїй суті капризні і непередбачувані — і якщо будь- який викид протуберанців на Сонці викликає в землян мало не панічний страх, можливим мешканцям TRAPPIST-1 зовсім не до засмагання на пляжах. Проте не варто вішати носа: TRAPPIST-1 — ще дуже молода зірка, а світила цього виду живуть довше за Сонце аж у 500 разів. Навіть якщо в системі досі немає життя, у планет є без перебільшення вічність, щоб адаптуватися до агресивних умов середовища. Подальші дослідження TRAPPIST-1 — унікальна система, подібної до неї вчені ще не бачили. Через це на дослідження феномену вже виділили загальновідомий «Хаббл» — а за рік систему вивчатимуть крізь окуляр принципово нового «Джеймс Уебб». Хай навіть ми поки що не маємо точних доказів існування життя і рідкої води на поверхні системи TRAPPIST-1, це — величезний крок як у дослідженні космосу, так і в теоріях існування позаземного життя. Як каже приказка: мудрець, побачивши краплю води, робить висновок про існування водоспаду — це ж стосується і системи TRAPPIST-1, яка може стати першим кроком у виявленні чогось, що зараз годі й уявити.
Габбл (Hubble Space Telescope) Один із найвідоміших телескопів за всю історію дос лідження космосу, запущений ще в 1990 році. Під час перших досліджень учені помітили проблему в оптичній системі телескопа: якість зображень була значно нижчою за очікувану. Причиною було відхилення від правильної форми дзеркала всього в кілька мікрометрів. Тоді була створена система COSTAR, що складалася з двох дзеркал для компенсації дефекту. Габбл вдалося «врятувати». З його допомогою були отримані перші зображення екзопланет, численні знімки туманностей і квазарів, фото величезних ділянок космосу з витримкою 106 секунд (11,3 діб).
Джеймс Вебб (James Webb Space Telescope) Орбітальний телескоп Джеймс Вебб — найновіша розробка НАСА, названа на честь керівника означеної організації. Дзеркало Джеймса Вебба має діаметр 6,5 м, а його площа майже в 7 разів більша за площу дзеркала Габбла. Наразі телескоп проходить фінальні випробування, після чого в жовтні 2018 року його виведуть на орбіту. Запуск планують провести з космодрому у Французькій Гвіані за допомогою ракети-носія «Аріан-5». У НАСА стверджують: Джеймс Вебб матиме достатню чутливість, щоб виявити світло перших зірок, сформованих одразу після виникнення Всесвіту.
Юлія Мельничук
Олександра Брунова
еврика
За сорок світлових років від Землі вчені з NASA знай шли планети, схожі на нашу: не одну, не дві, а цілих сім — до того ж, на трьох із них мож ливе існування води в рідкому стані. Вагомість цього від криття важко описати сло вами — але ми спробуємо, щоб розкласти усе по поличках. Якщо відкинути вбік першу хвилю ейфорії, а за нею — другу і третю, і поглянути на речі тверезо, історія системи TRAPPIST-1 все одно виглядає досить цікаво. Сім планет і карликова зірка на відстані всього лише в сорок світлових років... Як сталося, що ми дізналися про це лише зараз? Як вигляд мають планети, чи справді вони настільки схожі на Землю, як про це пишуть? Звідки там вода? І нарешті — чи справді там можливе існування життя? Ставте запитання по черзі — ми маємо намір відповісти на кожне з них. Велике відкриття Поширена помилка — вважати, ніби TRAPPIST-1 був відкритий одночасно з планетами, що кружляють навколо нього. Карликову зірку знайшли набагато раніше, у 1990 році, і назвали досить стандартно — 2MASS J230629280502285. Як так сталося, що вчені раптово знайшли кілька нових планет поруч із зіркою, яка була відкрита майже тридцять років тому? У 2015 році вчені звернули на 2MASS J23062928-0502285 увагу ще раз — і несподівано знайшли поруч з нею три екзопланети, тобто, планети, що не належать до Сонячної сис теми. Тоді червоного карлика і назвали TRAPPIST-1 — тобто,
TRAPPIST-1 Iстина десь поруч
3
культура
музей новин
4 Другого березня в Мисте цькому арсеналі стартував «Музей новин» телеканалу 1+1, приурочений до 20-річчя ТСН. Виставка відкриває таємниці створення ефіру відомих теленовин, що відтворені у відеороликах, спроектованих на стіни: від редакційних розпоряджень продюсера до закадрової підготовки ведучого. Пожвавлюють експозицію інтерактивні елементи, наприклад, шафка з новинами, на кольорових дверцятах якої написано початок новини, а всередині її продовження. Музей наочно ретранслює історію України крізь призму головних новин. Чого тільки вартий зал із нагородами за вітчизняні культурні та спортивні досягнення, серед яких виблискують нагороди Руслани та Джамали, чемпіонський пояс Віталія Кличка та олімпійські медалі Лілії Подкопаєвої. Організатори кажуть, що деякі експонати взагалі чи не вперше постають перед очима загалу. До прикладу, легендарний восьмиметровий прапор, внесений у будівлю парламенту в День проголошення незалежності України, ще жодного разу не покидав його стін. Також за склом викладені оригінали найважливіших документів в історії країни та Пересопницьке Євангеліє, на якому українські президенти присягають на вірність народу. І все це — наше минуле, до якого ми можемо повернутися хоча б на годинку, блукаючи залами виставки. Після відвідин музею починаєш розуміти, «…в якому інформаційному середовищі ти живеш, і взагалі скільки інформації отримуєш щоденно. Цей хаос — наше життя», — ініціатор проекту Світлана Павелецька. Така тематика виставки в Україні розроблена вперше, тож усім буде цікаво відвідати захід. Ольга Варнавська
ВIдродження украIнськоI анIмацII: екранIзацIя «ЛIсовоI пIснI»
У 2016 році український кінематограф потішив нас яскравими фільмами: «Моя бабуся Фанні Каплан», «Гніздо горлиці», «Жива» тощо. Режисери вже готові дивувати нас новими сюжетами, тож ось вони — п’ять найочікуваніших прем’єр 2017. «Люксембург» Мирослав Слабошпицький Думаєте, Люксембург — це карликова країна Західної Європи? Завдяки Мирославу Слабошпицькому дізнаємося, що не тільки: так ще називають українську зону відчуження. Перше враження про Чорнобиль режисер отримав у 1996, і в стрічці показав його саме таким, яким він йому запам’ятався — своєрідним арт-об’єктом. До речі, «Люксембург» був представлений на Венеціанському кінофестивалі минулого літа. «Давай, танцюй!» Олександр Березань Ось і дочекалися! Вперше в кінотеатрах — український танцювальний екшн. Історія на перший погляд проста: головний герой мріє покорити танцювальний олімп та перемогти в турнірі, щоб зібрати гроші на операцію рідному братові. За нехитрим сюжетом ховається велика кількість емоцій, драйву та, звісно, вибухових танців.
«Стрімголов» Марина Степанська Психологічна драма про доленосну зустріч двох «негероїв» (так висловилася сама режисерка). Це розповідь про кохання, ненависть і милосердя. Історія, що розгортається в Києві на тлі подій 2014 року, обіцяє бути проникливою та захопливою. «Червоний» Заза Буадзе Актуальність теми — зашка лює. Різні ідеали, різні уявлення про світ, і одна Батьківщина. Сюжет не залишить байдужим жодного українця. Двоє юнаків: український повстанець та радянський льотчик об’єдналися заради протистояння репресіям начальника табору, в якому опинилися. «Її серце» Ахтем Сеїтаблаєв Відважність та здатність до самопожертви — це ті людські якості, що справді варті поваги. Сюжет заснований на реальній історії татарки Саіде Аріфової, яка врятувала єврейських дітей двічі. Одного разу — від нацистів, сказавши, що вони кримські татари. Іншого разу — від більшовиків, коли була депортація.
Ніщо не повинно залишатися поза полем зору глядачів. Хоча прем’єра стрічки за мотивами драми «Лісова пісня» Лесі Українки відбудеться ще нескоро, але про неї вже говорять не лише в Україні, а й за кордоном. Так під час Берлінського міжнародного фестивалю на European Film Market українська компанія FILM.UA Group презентувала лайн-ап на найближчі два роки. Серед кінорелізів — перспективна анімація під назвою «Мавка. Лісова пісня». Незважаючи на те, що стрічка перебуває на етапі розробки, їй вдалося досягти успіху на American Film Market. Так само й на наймасштабнішому кінофорумі Європи Cartoon Movie «Мавка. Лісова пісня» стала найблискучішою та найцікавішою його подією. Відзначимо, що це був перший український анімаційний проект, представлений на цьому заході. До команди означеного анімаційного кіно запрошено багатьох людей. Зокрема, для створення музичного супроводу долучився етногурт «ДахаБраха». Нещодавно його учасники записали саундтрек до тизеру. «Цей проект здався нам дуже близьким до того, чим ми самі займаємось: адже береться хрестоматійний, суто український матеріал — п’єса Лесі Українки про Мавку — й далі робиться з ним експеримент, який перетворює цей матеріал на більш актуальний для сучасного життя. Це нам близьке — адже ми так само беремо старовинні прадав-
ні пісні й експериментуємо з ними», — розповів учасник гурту Марко Галаневич. Найбільше відзначився мультиінструменталіст Максим Бережняк, який виконав партію на сопілці для музичної теми головного героя п’єси Лукаша. «Ця партія є центральною для нашої історії, адже саме завдяки чарівній музиці Лукаш зустрічає Мавку, й цей мотив супроводжує закоханих героїв до самого фіналу. Це був виклик — створити таку мелодію, щоб можна було справді повірити: так, ця музика допоможе простому хлопцю завоювати серце лісової німфи. Ця мелодія — голос української душі, голос природи та голос кохання, з’єднані в одне ціле. На щастя, український музичний фольклор дуже багатий, а ДахаБраха глибоко обізнана у ньому — нам здається, що місію виконано», — відзначила креативний продюсер фільму Анна Єлисєєва. Також у 2016 році анімація перемогла на 9-му конкурсі Державного агентства України з питань кіно, за що отримала фінансування в розмірі 30% від загального бюджету картини. «Мавка. Лісова пісня» — великий крок уперед для української анімації, а запал її творців ще більше привертає увагу до проекту. Чекаємо прем’єру в Україні — вона відбудеться наприкінці 2018 або на початку 2019 року.
школи). «Коли мені було п’ять або шість років, я бачила багато відеороликів про страждання дітей в інших частинах світу. Відео, у яких говорили: "Ваші 25 центів можуть врятувати одну дитину". Я постійно думала: скільки монеток мені треба зібрати, щоб врятувати всіх дітей Африки? Тоді я пообіцяла собі, що виросту, стану заможною й обов’язково допоможу їм усім», — згадала співачка.
II душа сяc як дIамант: про що говорила РIанна у своIй промовI в ГарвардI
Ярослава Ковальчук
Анна Броун
украiнський Кiносезон 2017 Ось уже 33 роки Гарвард нагороджує діячів культури премією імені Пітера Гомеса за визначні заслуги у сфері благодійної діяльності та соціальної роботи. Раніше її удостоювалися громадський діяч Мартін Лютер Кінг III, генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, правозахисниця Малала Юсуфзай, актор Джеймс Ерл Джонс та ін. У 2017 році звання «Філантроп року» присудили культовій американській співачці
барбадоського походження Ріанні. Ні, не за прославлення праці у славнозвісній пісні «Work, work, work» (випереджаю думки скептиків). Насправді співачка є благодійницею з 18 років. Юна барбадоска завжди активно привертала увагу до проблем своєї домівки: відсутності доступу до освіти в більшості населення, проблем охорони здоров’я. Засновники премії особливо відзначили побудований за кошт Ріанни Центр діагностики та
лікування раку молочної залози на Барбадосі. Також вона є амбасадором організацій The Global Partnership of Education і Global Citizen Project, у рамках яких вирішує питання жіночої освіти в країнах третього світу. «Ну ось я і в Гарварді. Ніколи не думала, що скажу це, але мені тут подобається», — жартівливо почала свою переможну промову Ріанна (іронічно, що сама вона не має вищої освіти і навіть не закінчила середньої
продовження на с. 6
Книга — це продукт, який у наш час потребує неабиякої підтримки та опіки для просування в суспільстві. Видавці створюють ім’я та образ продукту, розробляють унікальний дизайн для привернення хоч якоїсь уваги покупців. У великих і середніх видав ництвах проводять спеціальні маркетингові дослідження та вивчають цільову аудиторію. Також там є фахівці, що відповідають за дистрибуцію товару. Але така робота вибудовується роками плідної праці. Найчастіше ж, коли книга готова, постає питання: як її продати? На цьому етапі виникає низка труднощів. По-перше, це нерозв’язані інфраструктурні завдання через відсутність чіткої логістичної системи книгорозповсюдження. Тому ми звертаємося до знаних людей, але співпраця з професіоналами вимагає відповідних витрат. По-друге, немає методики, на яку можна було би спиратися для успішного поширення книжок в Україні та за її межами. Ми бачимо популяризацію перекладної літератури, але праці наших видавництв зрідка з’являються на полицях іноземних крамниць. «Найбільша відмінність полягає в тому, що книжок за кордоном видається в рази більше. Відповідно, більша конкуренція, більший досвід, більше ресурсів, більше про фесіоналів. Отримати замов лення на ілюстрації до книж ки досить важко, особливо у великих видавців». В. Перекрест komubook.com.ua
Наразі основним каналом поширення видань залишаються звичні для нас місця — книгарні. Натомість нівелюється культ бібліотеки, хоча саме тут можна насолодитися літературою абсолютно безкоштовно. Водночас
книжковий простір майже не розширюється, навіть попри те, що набирають обертів тематичні виставки, ярмарки та форуми. Це всеукраїнські та місцеві заходи, де ціна книг менша, ніж у магазинах. Крім того, ви маєте можливість особисто поспілкуватися з представниками видавниц тва, поставити питання, що вас цікавлять, та відвідати автограф-сесію автора. Також можна відвідати презентацію оригінальних зарубіжних творів, які нечасто можна знайти в книгарнях. Серед великих виставок: «Форум видавців у Львові», міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» і книжкова виставка «Київська весна». «Дискусія на англомовно му ринку вже не триває, за моїми спостереженнями, ще у 2015 році зафіксували плато: електронна книжка відхопила певну частку ринку, і стрім кий ріст зупинився. У нас зростання ще попереду, але загалом електронна книжка друковану, звісно, не вб’є». О. Форостина rozmova.wordpress.com
Однак система книгорозповсюдження розвивається та осучаснюється. Тепер велику роль відіграють соціальні мережі, які формують уявлення читачів про книжкову сферу та певним чином впливають на їх вибір. Стає легше замовити видання, знайти його електронний варіант або оформити передплату. З’являються нові можливості просування книги за допомогою сайтів і різних видів реклами. Відтак ми бачимо зворотній зв’язок, певну співпрацю зі споживачами, а також їх відгуки та вподобання щодо контенту й дизайну. Із таких онлайнових досліджень можна зробити висновок, що сьогодні на перше місце виходить якісне наповнення — текст. Хороша література створює обличчя
видавництва, і рівень його відповідальності ми маємо бачити як у бестселерах, так і в невеликих працях. «У чому держава могла б бути ефективнішою? У тому, що вона мала б закуповувати книжки для бібліотек. Причо му закуповувати не книжки високопосадовців, що вида ються за державний кошт і які ніхто ніколи в житті не розгорне…» І. Малкович interviewer.com.ua
Наразі видавці відштовхуються не лише від фінансових можливостей споживача, а й від його бажання прочитати те, чого ще не було. Вони намагаються зайняти свою нішу у виданні художньої або наукової літератури, знайти те, чого в Україні замало, але що є необхідним. Отже, видавниц тва прискіпливо досліджують цільову аудиторію, розглядають продукт у контексті книга-читач. «Ми працюємо для себе, але одночасно розуміємо, що робимо це для інших. Бачимо, як ростуть та змінюються наші читачі, й видавництво росте разом із ними. І це наше найважливіше завдан ня: читацька аудиторія ро звивається так швидко, що видавництво має встигати і навіть іноді трішки виперед жати, щоб бути цікавим. Не маємо права ні зупинятися, ні пригальмовувати». М. Савка ukurier.gov.ua
Відтак можна сказати, що дистрибуція друкованої продукції перебуває на етапі становлення. Ми маємо всі можливості для її розвитку та всі відповідні інструменти — достатньо лише повністю використовувати їх, досліджувати книгорозповсюдження в Україні, спілкуватися з читачем — працювати з ним, для нього й на нього. Євгенія Кваша
Небайдужість до книги, живе спілкування та смачна кава — ось що об’єднало відвідувачів «Київської весни» та «Київського Весняного книжкового ярмарку МЕДВІН». Ці заходи відбулися 23-26 лютого та 24-26 березня відповідно. Чому цікаво Книжкова виставка — це цілий комплекс заходів. Традиційно тут можна придбати книгу, побувати на презентації нових видань та отримати автограф улюбленого письменника. Але організатори розуміють, що лише цим важко заманити вибагливого читача, тому вписують у програму майстер-класи (зокрема, для дітей), інтерактивні творчі джеми, благодійні лотереї, дискусії з відомими авторами. Фаворити Серед десятка презентацій на обох виставках можна виділити такі, що мали найбільший ажіотаж. Наприклад, привернув увагу роман Грігола Робакідзе «Зміїна сорочка», вперше виданий українською мовою. Це історія про національне самоусвідомлення, про Грузію, Персію, чистоту, красу, розуміння самого себе. А також мав успіх артбук «Літературник» — креативне видання, куди можна «залити» думки, цитати, назви книг, які плануєш прочитати або які пообіцяв собі ніколи більше не брати до рук. Як видавці чіпляють нас на гачок Прискіпливо оглянувши асортимент та поспілкувавшись з видавцями, можна вловити деякі фішки, що допомагають їм успішно продавати книги. Ось, наприклад, серія — це такий собі книжковий наркотик. Просто як 2+2: видаєш іспансько-український словник — готуй італійський, японський, німецький тощо. А ще популярними зараз є видання мовою оригіналу. Якісна перекладна література настільки рідко трапляється на нашому ринку, що її розкуповують навіть за ціну втричі більшу від українського відповідника. Іноді вона навіть не потребує дистрибуції у книгарнях, а те, що представлено на виставках, одразу розходиться. Також важливим є різноманіття: навіть спеціалізоване видавництво може створити багатофункціональний асортимент. Цього можна досягнути шляхом виготовлення різних типів видань. Наприклад, Вадим Карпенко після виходу у світ словника діалектизмів випустив тематичні розмальовки, що унаочнюють матеріал, поданий у довіднику. Таким чином контент підлаштували й під дитячу аудиторію. Тут видавець реалізовує себе як продюсер книжкових проектів — стежить за попитом і будує стратегії оптимізації та актуалізації видання.
Погляд зсередини Любов Сапянова, співробітниця «Видавництва Старого Лева»: «На виставку часто приходять люди старого гар ту». (Спочатку ми не надали цим словам великого значення. Та приїхавши на м. Олімпійську — місце проведення «Медвіну» — першим, що почули, було запитання від жінки похилого віку про те, як же потрапити на виставку. Тут згадалися слова Любові). А ще Сапянова висловилася на тему культури читання в Україні: «Ситуація починає налагоджуватися. Це помітно завдяки розширенню мережі книгарні «Є», збільшенню кіль кості книгарень-кав’ярень та альтернативних просторів, появі нових виставок, фести валів. Помітно навіть те, що люди в громадському транс порті частіше стали читати як паперові, так й електронні книги». Навіщо це потрібно Відкиньмо стандартні фрази на кшталт «книжкові виставки є невід’ємною частиною літературного процесу, сприяють популяризації читання та розвитку видавничої справи». Як не прикро, відвідувачів цікавить низька ціна (той самий «Літературник» ціною 70 грн в книгарні коштував 55 грн на «Київ ській весні») та автографи. А працівники книжкової сфери у свою чергу «полюють» на спілкування тет-а-тет із споживачами. Недаремно за стендами часто можна побачити авторів, директорів і менеджерів видавництв. Це проста формула висхідного формування пропозиції: читачі ви словлюють свої побажання, а видавцям залишається лише якомога краще їх зреалізувати. Проте тут треба бути обережним, бо в цього спілкування віч-на-віч є зворотній бік. Іноді можна почути неввічливу відповідь видавця чи менеджера на конструктивне зауваження. Це залишає по собі неприємне враження і певним чином псує авторитет видавництва. Погляд збоку Попри те, що виставки роз виваються й стають цікавими ширшому загалу, помітною їхньою ознакою залишається принцип «зробити, аби було», і креатив, навіть якщо й заздалегідь продуманий, не завжди вдало втілений. Невисока якість реклами, напівпорожні зали, зрештою, відсутність на таких заходах грандів видавничої справи також говорять самі за себе. Тож ініціаторам українських книжкових ярмарків варто запасатися ентузіазмом, новими ідеями й упевнено досягати нових висот. Катерина Костюк
книжкова весна
Книгу потрIбно продавати I купувати
видавнича справа
5
стиль життя
подаруйте нам сон
6 Прислухайтесь до себе, чого ви зараз хочете найбільше? За мить опинитися на пляжі під сонечком десь на далеких островах? Можливо, закохатися (ну а раптом, весна ж надворі)? Чи покуштувати чогось смачного і вишуканого? А тепер вгадайте, чого хочу я. Ну, вгадали? Та ні, не вмерти (хоча…). Спати! Уся наша редакція хоче спати. І ця одностайність у бажаннях (і навіть мріях) зовсім не дивує. Можна, ми просто опустимо наші голівоньки на свої м’якенькі, тоненькі руки (яке там ліжко, ми реалісти) і заплющимо очі? Ну, будь ласка, на п’ять хвилинок. Гаразд, зробимо це після того, як розкажемо вам усе про один з найприємніших процесів нашого життя — сон. Чи замислювалися ви коли-небудь, навіщо ми взагалі спимо? Що відбувається в нашому організмі під час сну? Більшість людей досі наївно вважає, що сон — це всього лише вісім годин (зараз заплачу) заслуженого відпочинку, на який при вдалому збігові обставин усі ми можемо розраховувати. Ми звикли думати, що сон — це час, коли наше тіло і мозок просто вимикаються (у деяких він і не вмикається, але то вже інша історія). Насправді це не так. Безліч різноманітних досліджень довели, що під час сну організм людини не зупиняється, а продовжує працювати в зміненому режимі, разом з тим вирішує життєво важливі завдання. Деякі дослідники виділяють аж до 35 функцій сну. Мозок не спить Що під час сну відбувається в «найсексуальнішому» органі нашого тіла — мозку? Уві сні він дуже зайнятий. Деякі ділянки мозку стають активнішими, ніж під час неспання. Поки Ви відпочиваєте, Він працює! По-перше, уві сні мозок ремонтується і відновлюється. Група біологів з університету Вісконсіна виявила, що під час сну інтенсивність росту певних допоміжних клітин мозку подвоюється, тим самим ремонтуючи та оновлюючи його. Клітини, про які йде мова — олігодендроцити (можете не запам’ятовувати це слово) оточують нервові волокна і захищають усю нервову мережу мозку. початок на с.4
(ЇЇ душа сяє як діамант: про що говорила Ріанна у своїй промові в Гарварді) «Тепер я тут, стою у цій красивій залі і бачу оптимізм, надію та майбутнє. Ми всі люди. Ми всі заслуговуємо на шанс: шанс на життя, освіту, майбутнє. Мета мого благодійного фонду — вплинути на стільки життів, на скільки це взагалі можливо, — прого-
По-друге, сон має важливе значення для консолідації пам’яті — її переведення з короткочасної в довготривалу. Консолідацію пам’яті можна порівняти із записом даних на жорсткий диск комп’ютера; знехтувати сном — все одно, що закрити файл без збереження. Бувало таке у вас, правда? У такі моменти ми відчуваємо ненависть до цілого Всесвіту. Так от, мозок відчуває приблизно те ж, коли ми не спимо. По-третє, наш вірний (але не завжди) і працьовитий друг інтерпретує і структурує нову інформацію. Фаза швидких рухів очей, коли ми бачимо сни, породжує нові нейронні зв’язки, що необхідно для творчості. Усі ми чули легенди про те, що Дмитро Менделєєв побачив уві сні свою знамениту таблицю елементів, а Август Кекуле — циклічну структуру молекули бензолу. Кіт Річардс з Rolling Stones розповідав, що почув уві сні гітарний риф, який ліг в основу «I Can not Get No Satisfaction». Коли ми позбавляємо себе сну, наш мозок також «can not get no satisfaction». А ніс спить Навіть найсильніші запахи, які сприймаються уві сні, не здатні пробудити людину від сну, хоча мозок їх ідентифікує. Ні різкий запах піридину, ні приємний запах м’яти, які використовували у своєму експерименті вчені університету Браун (США), не пробудили учасників досвіду. Швидше за все, інформація, отримана органами нюху, плавно зливається з картинкою, яка проектується мозком, і поки ваш(а) коханий/кохана відчайдушно бігає навколо спаленої яєшні і намагається вивітрити запах гару, ви продовжуватимете уві сні сильно обурюватися з якоїсь причини (тонкий жарт, ви, напевно, не зрозуміли). Заплющуємо оченята У початковій стадії сну очі закочуються вгору і не дають світлу потрапляти на сітківку навіть при напіввідкритих повіках. До речі, по очах можна визначити фазу сну. У фазі глибокого сну очні яблука повільно рухаються під повіками через активний приплив крові до м’язів і внутрішніх органів. Фаза найглибшого сну також відзначається повільними рухами очей, але
в цей час також знижується серцевий ритм і загальний ритм життєдіяльності. А під час фази швидкого сну кров постачається в мозок, активізуються розумові процеси, ми бачимо барвисті картинки сну, і очі «синхронізуються» з ними. Ці процеси універсальні як для людини, так і для тварин — поспостерігайте за сплячим котом Томом і зрозумієте, якою траєкторією бігав Джеррі в його сьогоднішньому сні. Ростіть, дітки «Коли літаєш уві сні — ростеш!» — усім нам говорили мами в роки найбільшої безтурботності. Насправді, щоб рости, зовсім не обов’язково літати. Під час сну знижується навантаження на міжхребцеві диски, вони зволожуються, витягуються й займають більше місця, не піддаючись тис ку тіла. Таким чином, хребет випрямляється і до вашого зросту додається ще 0,5-1 сантиметра. Потім, звісно, зріст повертається до вихідних параметрів. Стає ще цікавіше: вага! Уві сні наш організм також виробляє гормон лептин, що знижує відчуття голоду, в той час як при недосипанні організм виробляє протилежний гормон, грелін, що підвищує апетит (як цього клятого греліну позбутися?). Тому якщо у вашому житті знайдеться місце для здорового сну, неодмінно знайдеться місце й для стрункого тіла (але це ще не точно). Вічно молодий, вічно… А ще сон омолоджує нас. Під час сну температура тіла і кров’яний тиск знижується, розслабляється і відновлюється серцевий м’яз, організм переходить у режим збереження та накопичення енергії. Крім цих процесів, підвищується вироблення колагену, білка, який зміцнює судини і робить шкіру еластичнішою. Також прискорюється очищення клітин шкіри (особливо в першій половині ночі), поліпшується кисневий обмін, виводяться токсини і міц нішають тканини. Це, у свою чергу, спричиняє зменшення кількості зморщок, підвищення еластичності і дає видимий омолоджуючий ефект (через 10 років на зустрічі випускників буде видно, хто як спить).
лосила вона. — Я знаю, що кожен з вас має можливість допомогти комусь. Все, що вам потрібно зробити, — допомогти одній людині, не очікуючи нічого натомість!» «Я хочу, щоб кожна маленька дівчинка — така ж, якою була я — знала, що не потрібно бути заможною і відомою, щоб допомагати іншим. Ця допомога починається з вашого ближнього, з людини, що сидить поруч, з дитини, що живе поверхом
нижче. Просто зробіть усе, що можете, щоб допомогти. І сьогодні я хочу закликати кожного з вас узяти на себе обов’язок допомогти одній людині, історія якої зачіпає ваше серце. Моя бабуся казала, що долар — це вже багато. І це справді так! Дякую, панове, для мене це велика честь», — закінчила свою промову співачка. Ми живемо у світі бідності, голоду, воєн та жорстокості. Ми самі в цьому
Підсумуємо Сон — один із найважливіших процесів у нашому житті, запорука успіху, хорошого настрою і міцного здоров’я. Тому, коли ми кажемо: «Виспимось у труні», повинні розуміти, що чекати залишилось недовго. Вибачте, просто жартую (або ні). Анна Кірюхіна
Сучасний смартфон — це особистий асистент, який цілодобово розважає нас, допомагає підтримувати контакт з друзями, планувати свій графік та навіть піклуватися про здоров’я. Завантажуєте додаток — і отримуєте в телефоні особистого дієтолога чи фітнес-інструктора. Щоденно для нас розроб ляються тисячі нових програм з новими функціями. Та як серед безлічі запропонованих варіантів знайти найкращий? Ми обрали топ-5 безкоштовних додатків для IOS та Android, що стануть у пригоді на шляху до здорового способу життя. WaterBalance Усі ми знаємо, як важливо вживати достатньо води. Проте часто лінуємося вираховувати загальноприйняті 1,5 літра в день або просто забуваємо про це. WaterBalance — легкий і зрозумілий у використанні додаток, що визначає, скільки води потрібно саме вашому організму, контролює водний баланс протягом дня та надсилає сповіщення, коли настає час випити наступну склянку води. MyFitnessPal Цей додаток визначить вашу добову норму калорій та допоможе щоденно дотримуватися раціонального, правильного харчування. У базі даних ви можете дізнатися про вміст білків, жирів, вуглеводів та цукру у більш як трьох мільйонах різних продуктів. Складайте свій ідеальний раціон та підраховуйте енергетичну цінність ваших страв. Фішкою, що вирізняє MyFitnessPal з-поміж інших програм цього типу, є сканер
винні, але лише в нас є можливість усьому зарадити. І саме завдяки таким людям, як Ріанна, у людства є шанс на щасливе майбутнє. Дякуємо тобі, Рі. Дякуємо, що надихаєш нас не лише працювати, працювати, працювати та сяяти як діамант, а й творити добро та робити цей світ кращим. Анна Кірюхіна
Здоров'я у кишенI: Топ-5 додаткIв для вашого смартфона штрих-кодів для швидкого пошуку куплених продуктів. Runkeeper Додаток сподобається людям, що прагнуть підвищити свою щоденну активність. Runkeeper підраховує відстань, швидкість, час та маршрут ваших прогулянок. Розрізняє як ходьбу, так і біг або прогулянки на велосипеді. Завдяки запрограмованим датчикам ви можете вимірювати ваш пульс у русі. І все це без жодних фітнес-браслетів! 8 Minutes Workout Ще один додаток для активних людей, який здатен замінити вам фітнес-тренера. Відео з найвідомішими у світі тренуваннями всього на 8 хвилин в день, ідеально підібраний програмою особистий графік, шкала прогресу та система нагадувань — і все це абсолютно безкоштовно у вашому смартфоні. Програма поділяється на 4 окремі додатки: Abs, Butt, Legs або Chest Workout — обирайте, що підійде саме вам. Запропоновані вправи будуть ефективними як для дівчат, так і для юнаків. Smart Alarm Clock Більше ніколи неприємний звук будильника не розбудить вас на найцікавішому місці сновидіння. Додаток Smart Alarm Clock сканує ваші цикли і фази сну та вибирає найкращий час для пробудження. Крім того, в базі ви знайдете спеціально підібрану музику, що допоможе швидко заснути або ж бадьоро прокинутися. І жодних недосипань! Вікторія Кучірко
Якщо ти — це те, що ти їси, то продуктові тренди — якраз те, на що потрібно звернути увагу. По-перше, тренди пов’язані з проблемами екології. Розвиток екопродуктів — це органічні продукти, тваринницькі екоферми. Це вегетаріанство і флексітаріанство. Це економія води та вдумливіший підхід до закупівель. По-друге, у тренді здоровий спосіб життя, дотримання балансу між шкідливими звичками та спорт-дозвіллям, а також розвиток технологій, що дозволяють стежити за станом організму, контролювати дієту і вести облік фізичних навантажень. І, по-третє, тотальна візуалізація, коли споживач вдається до так званого візуального словника, використовуючи фотографії, емоджі, відеофрагменти та інші способи спілкування графічними зображеннями. У питанні їжі — це окрема культура фото в інстаграмі, фото- і відеоблоги, присвячені приготуванню їжі та сервіруванню, нове ставлення до звичайних продуктів.
Не тільки їжа стає визначальною у прагненні жити здоровіше, чистіше, правильніше, а й кухня стає центром житла. Вона тепер — не тільки місце для приготування і зберігання їжі. На особливу увагу заслуговує концепт кухні Ikea 2025, представлений цієї весни. Крім ікеївських фірмових фішок, як, наприклад, компактне зберігання, з’являється вдумлива утилізація, розважливість у використанні води і зовсім невеликий холодильник. Доставка буде звичним явищем: навіщо купувати наперед, якщо це може призвести до псування продуктів, зайвих викидів, марнування грошей тощо? Стіл від Ikea 2025 The Table for living — не просто місце для приготування їжі, це свого роду лабораторія. Аналіз рецептів і звірка наявних продуктів, дзвінки, фото/ відеозапис, власне стіл, робоча поверхня і екран — мрія не тільки фудблогера. The Whirlpool Interactive Kitchen пропонує медіа-хаб для всього будинку, сконцентрований на кухні, а точніше на інтерактивній плиті. Тепер вона може прочитати пошту, відрегулювати температуру голосовими командами, увімкнути музику, зателефонувати по скайпу мамі або зробити фото для блогу. Якщо цього недостатньо, проект від Moley Robotics пропонує повністю автоматизовану кухню з роботом-ше-
всіх фото дзеркально розташовані по 2 практично ідентичних сніданки. Цей прийом від Symmetry Breakfast — не просто джерело кулінарного натхнення, це скоріше медитація на тему стосунків.
Українська молодь прогресує разом з усім світом. Правильне харчування стає нині повноцінною фуд-індустрією, а не лише фетишем фіто-няшек. #Ялюблюсвоєтіло — слоган уже успішної компанії «Syto&Liuto», створеної студентами. Їх мета: показати власний погляд на здорове харчування. «Сито&Люто» пропонує повний раціон здорової їжі (для схуднення, підтримання ваги, чи то її набору) з доставкою під ваші двері. Зайти в інтернет, обрати потрібну програму, вказати свої побажання до
страв — і вже за годину матимеш сніданок, обід, полуденок та вечерю. «Ми зробили так, щоб твої результати були для тебе не складним викликом, а дивовижною угодою з самим собою. Таким чином, за декілька тепів на своєму смартфоні чи ноутбуці, ти можеш стати красивішим, здоровішим і зберегти чимало свого часу», — команда засновників програми. Такий делівер-сервіс далеко не єдиний на всю Україну. Що можна сказати?.. Чого тільки не придумаєш заради здоров’я.
фом, здатним від початку до кінця створити будь-яку страву. Instagram: 208 мільйонів постів, зазначених тегом #food, ще 113 мільйонів — з тегом #foodporn.
Люди вже звикли до фотографій їжі в мережі, тому з’являється все більше вишуканих арт-проектів. Марта Гроссі працює тільки з бананами і їх дивакуватою подачею.
Студія Lernert & Sander зачарувала підписників своїми 98-ма кубиками однакового розміру, але з різних продуктів. Фото та цитати з сайту AdPage.com
Джеймі Олівер про навчання харчуванню Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування в травні 2015 провів перший івент світового масштабу на честь свого руху Food Revolution Day (нині — щорічний весняний фестиваль). Пізніше в кінці червня на Каннському фестивалі Джеймі скаже рек ламістам і маркетологам: «Я працюю по всьому світу. Ви запитаєте, як я роблю свою роботу в бідних країнах, де люди їдять всяке лайно? Відповім — освіта є абсолютною необхідністю. Найкраща їжа, яку я куштував, була з найбідніших нетр. Тут немає
Тренди, проблеми та віяння перетнулися в одній точці і як би ми їх не називали: харчування, нутрімент або гурманство — культура споживання їжі і напоїв зазнає значних змін вже сьогодні. нічого спільного з грошима. Справа в освіті». І, подивившись у зал, додасть: «Не будьте байдужими і не робіть вигляд, що те, що ви продаєте, всього лише вибір споживача, я особисто стежу за вами». Джеймі Олівер — один із тих, хто дійсно намагається покращити здоров’я нації, шляхом пропаганди здорового харчування і заборони нездорової їжі в школах. Саме його визнали видатним діячем на телеканалі 4 News, і саме на його програму здорового шкільного харчування було виділено кілька міль йонів фунтів стерлінгів. Крім Європи, він також відомий
і в США. Так Джеймі Олівер створив спеціальний проект по боротьбі з ожирінням людей, що дуже актуально для населення Штатів. Джеймі — феномен у світі індустрії харчування. Він став одним з найулюбленіших фуд-мейкерів не тільки у Великобританії, де він народився і живе донині, а й далеко за її межами. На офіційному сайті кухаря ви можете знайти поради щодо здорового способу життя, секрети приготування улюблених в усьому світі страв, шоп-путівники та навіть основні засади правильного харчування дітей. Катерина Гонзуль
Iжа: новI тренди та тенденцII
Причини і результати змін, футуристичні кухні, бо ротьба з ожирінням у дітей, захист екології, а також фо тотренди і арт-проекти про їжу… Все це та навіть більше у цій статті.
Ми також бачили кавуни-піраміди, солдатиків на пампушках і ананас-гранату від студії MOLD. Аккаунт @symmetrybreakfast має в інстаграмі 367 тисяч фоловерів. Це проект гей-пари Michael Zee і Mark van Beek. На
стиль життя
7
смішинки
8 1
По вертикалі: 1. Релігія для народу за Карлом Марксом. 2. Середня довжина спідниці. 3. Чоловіча хустка, популярна в арабських країнах. 6. Зводять до спільного знаменника. 8. Вищий комунікатор. 10. Роман Шарлотти Бронте «Джейн ...». 11. Ферзь у шашках. 12. ... фізика. 13. Стиль новели «Intermezzo». 14. Злакова рослина для виготовлення каші на сніданок. 17. Солодка картопля. 19. Поема Гомера. 20. Попередній бухгалтер ський розрахунок. 22. Солодка в’язка маса з горіхами. 26. Тип товару. 30. Традиційні квіти на перший дзвоник.
2
3
4
5
7 11
8
9
6
10
12
13
14
15 16 18
17 21
22
19
20
23 24 25
26
27 28
30
29
31
32
По горизонталі: 4. Будівельник коралових рифів. 5. Суворий піст у мусульман. 7. «... Талер, або проданий сміх». 9. Наука про вимову. 11. І сімейна, і літературна.
13. Зображення святих у церкві. 15. Подружня невірність. 16. Немає на Троєщині. 18. Популярний сайт доставки товарів з Китаю.
21. Церковне установлення, правило. 23. Вітряний ворог Дон Кіхота. 24. П’єса Максима Горького «На ...».
25. Судина з тонкими стінками. 27. «Я (...)». 28. Давня розвага ще з античних часів. 29. Напівводний гризун.
Тест: яке ти видавництво?
31. Хвороба, що може виникнути після укусу тварин. 32. Вчення про звук.
ГОРОСКОП на квiтень 2017 року ОВЕН: у вашому домі живе любов. Вам призначено досягти успіху. ТЕЛЕЦЬ: шукайте гармонію у всьому, що вас оточує. Насолоджуйтеся простими речами. БЛИЗНЮКИ: у вас світле майбутнє. Друзям варто вибачати. РАК: спробуйте навіть те, що спочатку дивує. Розмова з друзями буде корисною. ЛЕВ: скоро одне з бажань здійсниться. Ви маєте влучне око. ДІВА: знайдіть свій щасливий камінь. Часом погоджуватися — корисно. ТЕРЕЗИ: будьте розсудливі. Лише час знає, яка важлива в житті любов. СКОРПІОН: не спробуєте — не отримаєте. Будьте вірні своїм принципам. СТРІЛЕЦЬ: пригод у житті стає більше! Справа, про яку думаєте, буде корисною. КОЗОРІГ: не розкривайте плани — працюйте над ними. Думайте про інших тільки добре. ВОДОЛІЙ: хто знає свою межу — мудрий. Візьміть на себе роль лідера. РИБИ: беріть вершину — матимете середину! Не зраджуйте мрії і юності.
Головний редактор — К. Костюк. Верстка: Ю. Богорадова, О. Брунова, О. Корнієнко. Автори публікацій: А. Броун, О. Брунова,
О. Варнавська, К. Гонзуль, А. Заріцька, Є. Кваша, А. Кірюхіна, Я. Ковальчук, В. Кучірко, Ю. М ел ьничук, А. Мойшевич, Е. Насібулліна.
Адреса редакції: вул. Мельникова, 36/1 +380665569847. Віддруковано в друкарні ТОВ «Липа», м. Київ, вул. Малиновського, 12.
Матеріали, надруковані в газеті є власністю видавця, захищені міжнародним та українським законодавством. Передрук, копіювання або відтворен-
ня інформації в будь-якій формі заборонено. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання. Матеріали захищені авторським правом.