Теоретична
психологія енциклопедія
Теоретична
психологія енциклопедія За редакцією І. Криворук
Чернівці 2016
3
Вступ
УДК ББК Т11
Редактор та автор передмови І. Криворук
Джерело тексту: Клейнман Пол. Психологія 101: факти, теорія, статистика, тести й таке інше: Попул. вид. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 240 с. Теоретична психологія: Енциклопедія. / Ред. І. Криворук. – Чернівці, 2016. – 16 с. ISBN 978-966-ХХХХ-ХХ-Х Видання подає загальну характеристику найвідоміших психологічних напрямків, теорій та ідей. Тут зосереджено факти та статистичні дані, що допоможуть розібратись у цій галузі навіть найбільш недосвідченому читачу.
Що ж таке психологія? В буквальному розумінні, це вчення про душу. Вчені, які працюють в цій галузі, намагаються знайти відповіді на запитання «Як ми бачимо світ?», «Що надихає нас жити?». Ці прості, здавалося б, ідеї втілюються у складних об’єктах вивчення, як от емоції, мислення, сни, спогади, сприйняття. Як наука психологія виникла лише у 19 ст. Відтоді вона не припиняє свого розвитку і знаходить втілення у різних вченнях та ідеях. Основні з них маємо змогу розглянути в наступних розділах. Психологія сьогодні – багатогранна дисципліна, яка перетинається з багатьма іншими видами наукових досліджень. Це як медицина, генетика, біологія, так і соціологія, лінгвістика, історія. Отож, хто хоче досягнути прозріння і пізнати себе справжнього, може сміливо гортати далі!
УДК ББК
ISBN 978-966-ХХХХ-ХХ-Х
4
© І. Криворук, 2016
5
Альфред Адлер Альфред Адлер народився 7 лютого 1870 року у Відні (Австрія) у родині єврейського торговця пшеницею. Маленький Альфред хворів на рахіт, у п’ять років мало не помер від пневмонії. Дитячі хвороби спонукали його зацікавитись медициною та обрати професію лікаря. Здобувши освіту, працював офтальмологом, а згодом став терапевтом. Пацієнти бідних районів Відня спонукали його розробити теорію про неповноцінності органів, згідно з якою людина з фізичною вадою відчуває слабкість або меншовартість і намагається компенсувати недолік. Із часом Адлер занедбав офтальмологію і зосередився на психології. Він відокремився від наукових шкіл тогочасного Відня і створи власний напрям – індивідуальну психологію. Найбільш поширеною ідеєю цього напряму була концепція про комплекс меншовартості, відповідно до якої формування особистості та поведінки засноване на спробах боротьби з притаманним людині почуттям меншовартості.
Індивідуальна психологія Альфред Адлер вважав, що люди поводяться на основі індивідуального досвіду, а також довколишніх і суспільних факторів. За Адлером, особистість визначається протистоянням емоційних, професійних і суспільних чинників. Таким чином, Альфред Адлер вірив, що кожна особа – унікальна, а отже, жодну з психологічних теорій не можна застосовувати до всіх людей у цілому. Концепція Адлера є дуже комплексною, бо охоплює багато розділів психології, однак головний принцип індивідуальної психології насправді елементарний: боротьба за успіх і першість.
6
Зовнішні фактори Адлер був переконаний, що рушійною силою вчинків людини є особиста вигода, а також соціальний статус (успіх). З огляду на те, що всі люди народжуються з маленькими, вразливими і неповноцінними тілами, у них розвивається комплекс меншовартості та бажання подолати це почуття. Індивідуальні риси особистості походять від: 1. Компенсація. Люди, які в чомусь відстають, утрачають певну цінність на тлі інших і прагнуть вирватися вперед. Ті, кому це вдається, стають успішними на індивідуальному і суспільному рівнях. 2. Пасивність. Люди змиряються зі своїми недоліками і звикають до них. Таке трапляється з більшістю людей. 3. Надмірна компенсація. Люди, одержимі ідеєю компенсації власних слабкостей або недоліків, зациклюються на прагненні до успіху. На думку Адлера, такі люди – невротики.
КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ – несвідоме або напівсвідоме відчуття неповноцінності, малозначущості. Надмірна компенсація таких відчуттів може призвести до невротичних симптомів. КОМПЛЕКС ЗВЕРХНОСТІ – пригнічення наявних відчуттів у спробі подолати комплекс меншовартості.
Індивідуалізм
(1870-1937)
(1907-1996) Соломон Аш народився у єврейській родині у Варшаві (Польща) 14 вересня 1907 року. Коли Соломонові було тринадцять років, його сім’я пустила коріння у Сполучених Штатах. 1928 року Аш здобув ступінь бакалавра в Нью-йркському коледжі. Після коледжу Аш вступив до Колумбійського університету, де на той час викладав Макс Вертгеймер. 1930 року Аш захистив магістерську, 1932 докторську дисертацію. Після навчання він викладав психологію в Свортмор-коледжі. У цьому закладі він працював протягом дев’ятнадцяти років. У 1950-х роках Аш привернув увагу громадськості своїми дослідженнями в галузі соціальної психології, та революційними експериментами, відомими як Експерименти Аша. Ці дослідження принесли йому наукову славу і лягли в основу кількох масштабних теорій про соціальний вплив.
Експеримент
8
Експеримент конформізму Соломона Аша
1951 року Соломон Аш організував експеримент, щоб з’ясувати, наскільки індивід піддається соціальному тиску більшості. Експерименти конформізму Соломона Аша – одні з найвідоміших досліджень у сфері психології. Ці експерименти досить легко відтворити. 1. У дослідженні беруть участь шість-вісім осіб. Усі учасники, крім одного, є підставними особами або спільниками. Єдиний об’єкт експерименту, який не є спільником, не знає, що решта – підставні особи. Спільники вдають із себе справжніх учасників проекту. 2. Усі учасники мають виконати вісімнадцять простих завдань
(правильні відповіді мусять бути очевидними) у присутності один одного. 3. Учасники вмощуються рядком. Об’єкт експерименту сідає позаду і виконує своє завдання останнім або передостаннім. 4. Учасникам показують спершу картку зі зображеною на ній лінією, а тоді – картку з трьома варіантами відповіді, тобто трьома різними за довжиною лініями. 5. Кожний учасник усно вибирає один із трьох варіантів, що найкраще відповідає лінії на першій картці. 6. Перші дві відповіді мають бути правильними, щоб об’єкт експерименту почувався впевнено. 7. Після третьої картки спільники починають давати одну й ту ж саму хибну відповідь. 8. На 12 із 18 запитань спільники дають ту саму неправильну відповідь. Дванадцять – критична кількість в експерименті. 9. Мета дослідження – з’ясувати, чи повторить піддослідний помилкову відповідь за рештою групи.
Результати Соломон Аш виявив, що під час виконання вісімнадцяти завдань 75% учасників щонайменше один раз повторюють очевидну неправильну відповідь, наслідуючи більшість у групі. Проаналізувавши результати всіх експериментів, Аш дійшов висновку, що 32% учасників схильні до конформізму. Науковець виявив, що на складніших завданнях схильність до конформізму зростає. Тобто в разі непевності люди покладаються на інших.
Конформізм
Соломон Аш
(1878-1958) Джон Броадус Ватсон народився 9 січня 1878 року в штаті Південна Кароліна, США. Батько покинув родину, коли хлопцеві було всього тринадцять років, унаслідок чогоДжон ріс на фермі в бідності та ізоляції. В 16 років він вступив до Університету Фурмана. П’ять років по тому він закінчив навчання і подався до Чиказького університету, де став доктором філософії. 1903 року Ватсон відійшов від філософії й здобув ступінь доктора психології. 1908 року він почав викладати в Університеті Джона Гопкінса. Він посів посаду професора експериментальної й порівняльної психології. 1913 року Ватсон прочитав в Колумбійському університеті лекцію «Психологія з точки зору біхевіориста», яка спричинила кардинальний перегляд методів дослідження в психології, ретельне вивчення поведінки і розгляд поведінки окремо від свідомості . Джон Б. Ватсон закликав психологів не розмежовувати тваринну й людську поведінку. Згідно з Ватсоном, психологія має бути об’єктивною, природничою наукою, у межах якої розробляються принципи, що дозволяють не тільки передбачати, а й контролювати поведінку.
Біхевіоризм На думку біхевіористів, людина – пасивна істота, яка просто реагує на довколишні стимули через обумовлення (класичне й оперантне). Іншими словами, людина – чистий аркуш, і її поведінка зумовлена позитивним або негативним підкріпленням. Можливість спостерігати за поведінкою значно спрощує збирання й аналіз відповідних даних.
10
Експеримент
Джон Б. Ватсон вирішив розвинути біхевіористську теорію, перевіривши класичне обумовлення емоційних реакцій у людей. Піддослідним був дев’ятимісячний хлопчик, якого Ватсон назвав Альбертом Б., тому експеримент згодом назвали «Маленький Альберт». Разом з асистенткою науковець піддавав дитину впливу різних стимулів (кролик, мавпа, білий щур, підпалені газети та маски) і слідкував за реакцією. Спершу хлопчик не виявляв страху у відповідь на жодний стимул. Тоді, показуючи дитині білого щура, Ватсон почав бити молотком по металевій трубі. Дитина реагувала на звук плачем. Дослідник продовжив асоціювати гучний звук із білим щуром. Зрештою, дитина почала плакати, щойно бачила білого щура – незалежно від звуку. Нейтральний стимул – білий щур. Безумовний стимул – гучний звук удару молотка. Безумовний рефлекс – страх. Безумовний стимул – білий щур. Умовний рефлекс – страх. Ватсон показав, що можна викликати умовний рефлекс у відповідь на нейтральний стимул. Однак на відміну від схожих експериментів Івана Павлова, у Ватсона умовний рефлекс був емоційною, а не просто фізіологічною реакцією, оскільки вироблявся в людини. Окрім того, науковець виявив, що маленький Альберт згодом лякався будь-яких білих об’єктів – це явище назвали генералізацією стимулів.
ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ СТИМУЛІВ – реакція на інші стимули, подібні до першочергового умовного стимулу.
Біхевіоризм
Джон Б. Ватсон
Експеримент «Маленький Альберт»
Покажчик А Адлер, Альфред, 6-7 Аш, Соломон, 8-9
Б Безумовний стимул, 11 Біхевіоризм, 10-11
В Ватсон, Джон Б., 10-11
Г Генералізація стимулів, 11
Е Експеримент «Маленький Альберт», 11 Експерименти Аша, 8
зміст Вступ 5 Альфред Адлер 6-7 Соломон Аш 8-9 Джон Б. Ватсон 10-11 Покажчик 12
І Індивідуальна психологія, 6-7
К Комплекс зверхності, 6-7 Комплекс меншовартості, 6-7 Конформізм, 8
Н Неврози, 7
У Умовний стимул, 11
12
13
Довідкове видання
Теоретична психологія За ред. І. Криворук
Формат 84x108 1/32. Обл-вид. арк 31,2. Зам. № 7-1165 Поштова адреса: 58000 м.Чернівці, вул.Рєпіна, 13 Електронна адреса: kryvoruk2014@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію: № ... від 01.01.2016