Бібліотека Ашшурбаніпала
Ашшурбаніпал Ашшурбанапал чи Ашшурбаніпал, грецькою Сарданапал — цар Ассирії 669 р. до н. е. - ймовірно 631 р. до н. е. Незважаючи на внутрішні бунти, зберіг державу в кордонах від Перської затоки до Середземного моря. Впродовж 5 років вів кровопролитну війну з братом Шамашшумукіном, який правив у Вавилоні. Після смерті Ашшурбаніпала Ассирійська держава занепала та була знищена.
Ашшурбаніпа л на полюв анні. Ассирійський рельєф.
Стат уя Ашшурбаніпа ла в СанФранциско, в становлена в 1988 році.
Ашшурбаніпа л на полюв анні.
У пам'яті людств а Ашшурбаніпа л постав в о бразі кровожерного, оточеного нечув аною розкішшю і загрузлого в огидних пороках східного де спота Сардана па ла. Під цим ім'ям він став відомий грекам, а від них і в сьому людству. Однак у середині XIX ст. архе ологи відкрили руїни ассирійської столиці Ніневії, і перед нами по став інший Ашшурбаніпа л – сміливий воїн, красивий і спритний наїзник, пристрасний мислив ець, тонкий поціновув ач культ ури і мистецтв а, творець найбагатшої на Стародавньому Сході ніневійської бібліотеки.
Ніневія
Сучасний вигляд
Ніневія — стародавнє місто на східному б ерезі річки Тигр. У VIII–VII ст. до н. е. столиця Ассирії. Руїни міста зб ереглися на протилежному б ерезі ріки від міста Мо сул у сучасному Іраку. У ті часи Ніневія займа ла площ у в сім кв адратних кілометрів, в її мурах було 15 в еликих воріт. Воду до міста по стача ла ск ладна система із 18 кана лів. Кілька секцій акв едука знайдені на відда лі 65 км від міста. На навколишніх землях прожив а ло від 100 до 150 тис. людей, що вдвічі перевищ ув а ло населення тогочасного Вавилона. У червні 2014 року б ойовики «Ісламської Держави» захопили в еликі території в Іраку, в тому числі Мо сул і Ніневію. На початку 2015 року ісламісти оголосили про свій намір знищити б езліч арте фактів, о скільки вони о бражаю ть їх релігійні погляди, і знищили деякі арте факти з Ніневії.
Зовнішній вигляд головного па лацу Ніневії.
План па лацу в Ніневії, де була знайдена бібліотека.
Усіх відвідув ачів бібліотеки зустрічав на пис: «Па лац Ашшурбаніпа ла, царя світ у, царя Ассирії, якому б ог Набу і б огиня Тамзіта да ли вуха, що б чути, і відкриті очі, що б бачити, що представляє сутність правління. Це к линоподібне письмо, я його на пис ав на плитках, я прону мерув ав їх, я привів в порядок їх, я помістив їх у своєму па лаці для настанови моїх підданих ».
Бібліотека
Ашшурбаніпа л мав намір створити бібліотеку, яка б містила в сі знання того часу. Звичайно, йшло ся не про науков е знання в сучасному розу мінні, а про знання в поєднанні з магією та релігійно-міфологічними уявленнями. Таким чином левову част у фондів становили тексти замовлянь, пророцтв, магічних та релігійних рит уа лів, міфологічних оповідей. Бібліотека ма ла в елике зібрання медичної літерат ури, більшість книжок якого пропонув а ли магічні аб о чарівницькі ме тоди лікув ання. У бібліотеці також було багато праць з математики, філо софії та філології. Окрім того т ут зб еріга лися численні списки епічних та міфологічних текстів, з окрема таблички з Епо сом про Гільгамеша та міфологічним переказ ом Ену ма Еліш, а також таблички з молитв ами, піснями, юридичними доку ментами, го сподарськими та адміністративними за пис ами, листами, астрономічними й історичними працями, за пис ами політичного характеру, списками царів та по е тичними текстами.
Бібліотека Ашшурбаніпа ла – найдавніша з відомих бібліотек. Створюв а лась впродовж 25 років, слугув а ла також державним архівом. Знайдена архе ологами частина бібліотеки вк лючає 25 000 табличок із к линописними текстами.
У бібліотеці проводилась в еличезна ро б ота з ката логізації, копіюв ання, комент ув ання і до слідження текстів, про що свідчать гло с арії, списки літерат ури та коментарі. На кожній табличці було на пис ано ім'я Ашшурбаніпа ла і назв а таблички, з якої була зро блена копія.
Величезний масив к линописних текстів дійшов до наших днів вик лючно завдяки пристрасті Ашшурбаніпа ла до пис аного слов а. У багатьох випадках давніші пам'ятки ме сопотамської писемно сті зб ереглися в копіях, виконаних за наказ ом цього правителя. Сам Ашшурбаніпа л пишав ся тим, що він був єдиним ассирійським правителем, який у мів читати й пис ати. На одній з табличок знайдено його о со бистий за пис: “Я вивчив те, що мені приніс мудрий Ада па, опанув ав усе таємне мистецтво письма на табличках, став розбиратися у провіщеннях у не бі й на землі, б еру участь в дискусіях вчених мужів, передбачаю майбутнє раз ом з найдо свідченішими тлу мачами провіщень на печінці жертовних тв арин. Я вмію розв'язув ати ск ладні, затемнені задачі на ділення й множення, по стійно читаю майстерно випис ані таблички такою ск ладною мовою, як шу мерська, чи такою в ажкою до тлу мачення, як аккадська, о бізнаний із за пис ами на камені з часів до потопу, які є вже цілковито незрозу мілими”. За писи с амого Ашшурбаніпа ла вирізняю ться своїми високими літерат урними яко стями.
У 1849 році більшу частину бібліотеки, що зб ереглася в північно-західному па лаці на б ерезі Євфрат у, знайшов британський архе олог Остін Генрі Лейард (на фото). Через три роки його асистент, британський дипломат і мандрівник Хормузд Рас ам знайшов у протилежному крилі па лацу другу частину бібліотеки. Обидві частини були вив езені на зб ерігання в Британський музей. До цього про Ассирію було відомо тільки з праць Геродота та істориків Еллади, а їх джерелом служили перси. Найбільша сенс ація – епо с про Гільгамеша з вик ладом історії про в се світній потоп.
Глиняна табличка № 11 з фраг ментом Епо су про Гільгамеша.
Таблиця Венери з Амміс адуки з астрологічними прогозами.
Табличка зі списком Е синонімів.
Британський музей раз ом з українськими вченими працює над створенням музею-бібліотеки в Іраку, де повинні бути представлені репродукції оригіна льних табличок.
Криворук Інна, 311 група