Конспект «Як діяти медіа в умовах війни?»

ЯК ДІЯТИ МЕДІА В УМОВАХ ВІЙНИ?

Конспект тренінгу Спікери: Ігор Куляс, Олександр Макаренко, Роман Бочкала та Павло Моісеєв Як змінюється робота журналістів в умовах війни та як медіа врахувати ці особливості у своїй роботі. Найголовніші теми з виступів 27–28

лютого

2019

ЯК ЗМІНЮЮТЬСЯ ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ? У мирний час журналісти керуються у своїй роботі професійними стандартами без будь-яких змін, але в умовах війни від них іноді доводиться відступати. Тренери

1

Ігор

Куляс

та

Олександр

Макаренко

Про журналістські стандарти оперативності, достовірності, повноти, балансу думок, відокремлення фактів від думок, точності й доступності. При цьому об’єктивність не розглядалася, оскільки ця категорія є відносною і її неможливо виміряти.

ОПЕРАТИВНІСТЬ Стандарт передбачає, що між подією та повідомленням про подію має пройти мінімальний проміжок часу. В умовах війни часто інформація стає відомою не одразу, але це не означає, що журналісти мають її ігнорувати.

ПРИ ПОШИРЕННІ ТАКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЖУРНАЛІСТАМ СЛІД:

1 2 3

ЧІТКО ПОВІДОМИТИ, ЩО ДАНІ СТОСУЮТЬСЯ МИНУЛОЇ ПОДІЇ ТОЧНО ВКАЗАТИ ЧАС ПОДІЇ ПЕРЕКОНАТИСЯ У ДОСТОВІРНОСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ

Читачам не потрібні швидкі новини про події, які насправді не відбулися. Ідеальний приклад оперативності – пряме включення з місця події. Але у військових умовах репортери не завжди мають прямий зв’язок із редакцією. Журналіст може зробити пряме включення тоді, коли дістанеться до місця, де є зв’язок, та розповісти про всі події, які відбулися за цей період. Тут важливо чітко фіксувати та вказувати час подій.

2

ДОСТОВІРНІСТЬ За стандартом достовірності посилання на анонімні джерела є винятком. Але в умовах війни часто трапляються ситуації, коли журналісти змушені приховувати свої джерела. Наприклад, розкриття даних про людей з окупованих територій, які надали інформацію журналістам, потенційно несе серйозні ризики для них. Небезпечною може бути навіть згадка про населений пункт, з якого походить джерело інформації, адже це дає можливість вирахувати цю людину. Тренер Ігор Куляс розповів про випадки у 2014 році, коли лінія фронту на Донбасі різко змінювалася й з людьми, які давали інтерв’ю або коментарі для українських медіа, потім зводили рахунки. Журналісти повинні думати наперед, які деталі про своїх інформаторів відкрити безпечно, а про які краще не згадувати.

ПОВНОТА Стандарт повноти в умовах конфлікту обмежується інформацією, яка може становити військову таємницю. Наприклад: дані про розташування та переміщення військ, кількість військових, види та кількість зброї, характер та розміщення укріплень, плани й тактика підрозділів тощо. Сюди ж відноситься інформація, яка може нести загрозу для життя та здоров’я людей на фронті, в прифронтових чи окупованих територіях. У разі сумнівів журналісту варто проконсультуватися з військовими чи експертами, які підкажуть, що краще не розголошувати. Матеріал має відповідати на основні питання: що сталося, де, коли і як. Відповіді на питання «де?» і «коли?» повинні бути точними і конкретними. Також медійникам слід додавати пояснення у свої матеріали (передісторія, основні поняття і терміни, контекст, розповідь про взаємопов’язані події).

3

БАЛАНС ДУМОК У багатьох темах медіа не можуть озвучувати позиції зі сторони ворога. Їхні тези базуються на порушенні територіальної цілісності України. Також часто вони є прямими закликами до насильства, сепаратизму тощо.

У ЗАКОНІ УКРАЇНИ «ПРО ІНФОРМАЦІЮ» ВКАЗАНО, ЩО МЕДІА НЕ МОЖУТЬ ПОШИРЮВАТИ:

1 2 3 4

ЗАКЛИКИ ДО ПОВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ, ПОРУШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ ПРОПАГАНДУ ВІЙНИ, НАСИЛЬСТВА, ЖОРСТОКОСТІ ЗАКЛИКИ ДО РОЗПАЛЮВАННЯ МІЖЕТНІЧНОЇ, РАСОВОЇ ТА РЕЛІГІЙНОЇ ВОРОЖНЕЧІ ЗАКЛИКИ ДО ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ

У статтях 109 та 110 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за поширення таких публічних закликів

Іноді у журналістів немає змоги одразу зібрати думки усіх зацікавлених сторін. Але це не означає, що їх можна проігнорувати. Наприклад, деякі коментарі медіа можуть подати пізніше, показавши таким чином розвиток ситуації. У випадку, коли хтось зі сторін відмовляється від коментаря, важливо запитати чому й пояснити це аудиторії. Можливо, мова йде про інформацію, яка є військовою таємницею. Людям, які відмовляються надати коментар, потрібно залишити можливість зробити це пізніше. Відмову від коментаря слід передавати дослівно. Сторони конфлікту в матеріалі мають розкривати й аргументувати свою позицію (за що чи проти чого вони виступають). Якщо подія масштабна й зачіпає інтереси великої кількості людей, існує поняття колективної сторони конфлікту.

4

Наприклад, якщо в будинку вимкнули опалення, то колективною стороною конфлікту є усі мешканці цього будинку. Потрібно знайти представника, який міг би озвучити їхню позицію й аргументи. Також в матеріалах можна використовувати думку компетентних у темі експертів – вони потрібні для того, аби оцінити аргументи сторін конфлікту, пояснити складні поняття та скласти прогнози.

ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД ДУМОК Ні репортер, ні ведучий новинного випуску не є учасником події, тому вони взагалі не повинні висловлювати власних думок під час роботи. Журналісти подають лише зібрані факти або думки тих людей, які мають стосунок до події. Потрібно мати на увазі, що у кожної думки є автор, на якого слід обов’язково посилатися. Окрім цього, необхідно зважати на використання термінології, яка має оцінкові значення. Наприклад, в українському інформаційному просторі слово «сепаратист» має негативну конотацію. Й таких термінів багато: «окупанти», «найманці», «самоназваний» тощо.

ТОЧНІСТЬ Стандарт точності не зазнає великих змін через війну. Тренер Олександр Макаренко радить журналістам прибрати зі свого лексикону слово «постраждалі». Люди, які були свідками травмуючих подій, могли не отримати фізичних травм, але постраждати психологічно. Це поняття не дає достеменного розуміння про подію та її наслідки, тому його краще не використовувати. Якщо мова йде про загиблих, потрібно чітко вказувати, що це загиблі й подавати лише одне число. Формулювання на кшталт «від чотирьох до семи людей загинули» використовувати не варто. Якщо йдеться про поранених, необхідно теж чітко зазначати, що мова про поранених й давати одне число. Ці дані регулярно оновлюються, тож варто говорити й про те, коли було отримано цю інформацію.

5

Тренери застерігають від використання фото, які не зроблені з місця події. Краще дати новину взагалі без світлини, ніж додати до неї безвідносне зображення, яке може ввести аудиторію в оману. Якщо новина дійсно важлива, її прочитають незалежно від того, чи доданий до неї знімок.

ДОСТУПНІСТЬ Цей стандарт теж мало змінюється за умов війни: люди відкидають нецікаве і складне, тож матеріали варто будувати просто і доступно.

Є СКЛАДНІ РЕЧІ, ЯКИХ У МАТЕРІАЛАХ НЕ ВИЙДЕ УНИКНУТИ, АЛЕ ЇХ ВАРТО ОДРАЗУ ПОЯСНЮВАТИ (ТЕРМІНОЛОГІЯ, ЖАРГОННІ ВИСЛОВИ)

1 2 3 4

ДІАЛЕКТИЗМИ В ОКРЕМИХ ВИПАДКАХ МОЖНА ЗАЛИШАТИ, ЩОБ ПЕРЕДАТИ АТМОСФЕРУ ЧИ КОЛОРИТ (АЛЕ ТЕЖ ПОЯСНЮВАТИ ЇХ) УНИКАТИ ШТАМПІВ ТА СЛІВ-ПАРАЗИТІВ СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ КРАЩЕ ЗАМІНИТИ ВІДПОВІДНИКАМИ ЗІ СВОЄЇ МОВИ НЕ ВАРТО ГРАТИСЯ З ОМОНІМАМИ ЧИ ОБРАЗАМИ – ВОНИ МОЖУТЬ МІСТИТИ В СОБІ ОЦІНКУ, А ЦЕ СУПЕРЕЧИТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКИМ СТАНДАРТАМ ЯКЩО ЖУРНАЛІСТ СПІЛКУЄТЬСЯ З ФАХІВЦЕМ У ПЕВНІЙ ГАЛУЗІ,

5

АУДИТОРІЯ МОЖЕ НЕ ЗНАТИ ВСЬОГО, ПРО ЩО ВІН РОЗПОВІДАЄ, А ТОМУ КРАЩЕ ДОДАТИ ПОЯСНЕННЯ АБРЕВІАТУР ЧИ СКЛАДНИХ ПОНЯТЬ

Цифри і числа досить складні для сприйняття, особливо на слух. Тут є кілька порад: що їх менше, то краще. Все, без чого можна обійтися, краще відкинути й залишити лише необхідне для розкриття теми. Також варто шукати порівняння, які допоможуть аудиторії краще зрозуміти, що означає це число.

6

Інколи, попри стандарт точності, краще округлити: якщо переказувати аудиторії дуже довгу цифру, більшість у ній заплутаються (наприклад, «близько третини мільярда гривень» сприймається краще, ніж «триста мільйонів сто тисяч двісті вісімдесят дві гривні»). Але ніколи не округлюються числа, які позначають кількість загиблих, поранених тощо. Числа можна дублювати картинками, інфографікою, діаграмами: це робить їх більш наочними.

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ, ЯК ЗРОБИТИ ВАШУ ІСТОРІЮ КРАЩОЮ

1

МІНІ-ІСТОРІЇ БІЛЬШЕ ЗАХОПЛЮЮТЬ АУДИТОРІЮ

2

Тому великі теми краще ділити на низку менших тем.

3

ДЛЯ КРАЩОГО РОЗКРИТТЯ КОНТЕКСТУ ПОДІЙ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ВІДЕОАРХІВИ, як передісторію. Але важливо належним чином маркувати такі матеріали.

5

ВИКОРИСТОВУВАТИ ТА ПОЯСНЮВАТИ В МАТЕРІАЛІ ЛИШЕ ТІ ЦИФРИ, ЯКІ ДІЙСНО НЕОБХІДНІ ДЛЯ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ Не можна округлювати числа, які позначають кількість поранених чи загиблих.

7

НАБРИДАЄ НЕ ТЕМА, А ОДНОМАНІТНІСТЬ ЇЇ ВИСВІТЛЕННЯ Якщо ж глядач може спроектувати історію на себе, вона в нього викликає більше відгуку.

4

В МАТЕРІАЛАХ ВАРТО ТОЧНО ВКАЗУВАТИ СПІКЕРА та уникати виразів на кшталт «За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій...» або «офіційно повідомляється про...», так матеріал виглядає точнішим.

АЛГОРИТМ РОБОТИ ЖУРНАЛІСТІВ У ВІЙСЬКОВИХ УМОВАХ

Експерт:

8

Роман

Бочкала

ВАРТО

НЕ ВАРТО

Визначити тему матеріалу та узгодити завдання з редактором, який матиме приблизне уявлення, де знаходиться знімальна група на випадок непередбаченої ситуації

Їхати в зону військових дій без конкретної цілі, адже в результаті можна отримати посередній продукт

ПРО ЩО ТРЕБА ПОДБАТИ ЖУРНАЛІСТОВІ, ПЕРШ НІЖ ЇХАТИ В ЗОНУ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ 2

ПОДБАТИ ПРО ЗНІМАЛЬНУ ГРУПУ

1

3 5 7 9

Оператор та водій є повноцінними членами групи й від них значною мірою залежить успіх вашої роботи та безпека.

СКЛАСТИ МАРШРУТ ТА ПЕРЕЛІК НЕОБХІДНИХ РЕЧЕЙ Почати із засобів захисту: бронежилет, каска.

ЗАРЯДИТИ ТЕЛЕФОН Взяти додатковий телефон, акумулятор та Power Bank. Телефон можна не вмикати для економії заряду та нерозголошення даних про ваше місцезнаходження.

4 6

ВЗЯТИ GPS-НАВІГАТОР

ВЗЯТИ ТАКТИЧНУ АПТЕЧКУ У ній обов’язково мають бути засоби для зупинення кровотечі.

ВЗЯТИ ЗМІННІ РЕЧІ ТА ДОЩОВИК На випадок, якщо ви намокнете або сильно забруднитеся.

Якщо його немає у вашому смартфоні.

ЗРОБИТИ РЕЗЕРВНИЙ ВАРІАНТ ЗАПИСУ ВІДЕО ЧИ ФОТО Техніка може побитися, зламатися, втратитися. Якщо ви знімаєте на смартфон, проконсультуйтесь зі своїм технічним відділом, аби ваш запис відповідав вимогам, зокрема вимогам щодо частоти кадрів.

8

НЕ БРАТИ КАМУФЛЬОВАНИЙ ОДЯГ Журналісти мають відрізнятися від військових.

9

ОТРИМАТИ АКРЕДИТАЦІЮ ДЛЯ РОБОТИ В ЗОНІ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

http://www.mil.gov.ua/dlya-zmi/ato-press.html

10 11

10

З’ЯСУВАТИ, ДЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ УКРИТТЯ Знати, куди ховатися в разі обстрілів.

ЗВАЖАТИ НА ПРАПОРИ НАД БЛОКПОСТАМИ Необхідно чітко розуміти, де знаходяться чиї позиції й в який напрямок їхати буде небезпечно.

ПАМ’ЯТКА ЖУРНАЛІСТУ В ЗОНІ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

МАРШРУТ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

ПЕРЕВІРТЕ, ЧИ ВИ ПОДБАЛИ ПРО:

ТАКТИЧНА АПТЕЧКА

GPS-НАВІГАТОР

ТЕЛЕФОН ТА ЗАРЯДНІ ПРИСТРОЇ

ЗМІННІ РЕЧІ ТА ДОЩОВИК (НЕ КАМУФЛЯЖ)

РЕЗЕРВНІ ПРИСТРОЇ ЗАПИСУ ВІДЕО/ФОТО

АКРЕДИТАЦІЯ В ЗОНІ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

КАРТА УКРИТТІВ У РАЗІ ОБСТРІЛІВ

УВАГА НА ПРАПОРИ НАД БЛОКПОСТАМИ (ДЕ ЧИЇ ПОЗИЦІЇ)

ЯК ЖУРНАЛІСТУ ПІДГОТОТУВАТИСЯ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ВІЙНИ 1 2 3 4

12

https://www.bluemountaingroup.co.uk/services/courses/

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DO WNLOAD=1&Image_file_name=PDF/drsk_2016_1_19.pdf

https://www.osce.org/uk/ukraine/254531

https://imi.org.ua/articles/scho-varto-znati-jurnalistu-yakiy-pratsyue-v-ekstremalnih-umovah/?fbclid=IwAR2zyFHJAE1wXocEZO WLesKKRaS04dNk0pOx-J79SaP9ZZwFhKyGCbWsu9k

ПРАВНИЧІ НЮАНСИ Експерт: Павло Моісеєв, директор з правових питань ГО «Інтерньюз-Україна»

1

У МИРНИЙ ЧАС РОБОТА ЖУРНАЛІСТІВ МОЖЕ БУТИ ОБМЕЖЕНА, КОЛИ ЦЕ: ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ СЛУЖБОВА ІНФОРМАЦІЯ ВТРУЧАННЯ В ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Відступати від них можна у тому випадку, якщо суспільний інтерес переважає, якщо шкода від оприлюднення інформації менша, ніж важливість оприлюднення суспільно важливої інформації. Встановлюється це через суд.

13

2

ВОЄННИЙ СТАН НАКЛАДАЄ СВОЇ ОБМЕЖЕННЯ: ВОЄННИЙ СТАН ЗАПРОВАДЖУЄТЬСЯ ПІСЛЯ РІШЕННЯ РНБО (РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ) УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА, ЯКИЙ СХВАЛЮЄ ВЕРХОВНА РАДА, Й ЙОГО НЕГАЙНОГО ОПРИЛЮДНЕННЯ. ТЕРМІН «ВОЄННИЙ СТАН» ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗАКОНАМИ «ПРО ОБОРОНУ УКРАЇНИ» ТА «ПРО ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВОЄННОГО СТАНУ». ВОЄННИЙ СТАН ПЕРЕДБАЧАЄ ТЕ, ЩО ДЕЯКІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВ І СВОБОДИ ГРОМАДЯН МОЖУТЬ БУТИ ТИМЧАСОВО ОБМЕЖЕНІ Й ВИЧЕРПНИЙ ЇХ ПЕРЕЛІК Є В УКАЗІ. ВАЖЛИВИМ У ЦЬОМУ КОНТЕКСТІ Є ФОРМУЛЮВАННЯ «МОЖУТЬ ОБМЕЖУВАТИСЯ»: ВОНО НЕСЕ ПРАВОВУ НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ, АДЖЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ПРАВА ТА СВОБОДИ НЕ Є БЕЗУМОВНО ОБМЕЖЕНИМИ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ, АЛЕ «МОЖУТЬ ОБМЕЖУВАТИСЯ».

3

ЯК ЦЕ ЗАЧІПАЄ МЕДІА? ВІЙСЬКОВЕ КОМАНДУВАННЯ РАЗОМ ІЗ ВІЙСЬКОВИМИ АДМІНІСТРАЦІЯМИ (У РАЗІ ЇХ УТВОРЕННЯ) МОЖУТЬ САМОСТІЙНО АБО ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ВДАВАТИСЯ ДО НИЗКИ ДІЙ: РЕГУЛЮВАТИ РОБОТУ ПІДПРИЄМСТВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ, ПОЛІГРАФІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ, ВИДАВНИЦТВ, ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ, ТЕЛЕРАДІОЦЕНТРІВ ТА ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ І ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ТА ЗМІ ВИКОРИСТОВУВАТИ МІСЦЕВІ РАДІОСТАНЦІЇ, ТЕЛЕВІЗІЙНІ ЦЕНТРИ ТА ДРУКАРНІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ПОТРЕБ І ПРОВЕДЕННЯ РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ СЕРЕД ВІЙСЬК І НАСЕЛЕННЯ ЗАБОРОНЯТИ РОБОТУ ПРИЙМАЛЬНО-ПЕРЕДАВАЛЬНИХ РАДІОСТАНЦІЙ ОСОБИСТОГО І КОЛЕКТИВНОГО КОРИСТУВАННЯ ТА ПЕРЕДАЧУ ІНФОРМАЦІЇ ЧЕРЕЗ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

14

У разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану, вони можуть вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку.

РЕДАКЦІЯМ ВАРТО ВІДПРАЦЮВАТИ ОПТИМІСТИЧНИЙ І ПЕСИМІСТИЧНИЙ СЦЕНАРІЇ ТА ПЛАН ДІЙ У ЦИХ СЦЕНАРІЯХ:

1

НАПРИКЛАД, ВИЛУЧЕННЯ ОСОБИСТОГО МАЙНА ЗНАЧНО СКЛАДНІШЕ, НІЖ РЕДАКЦІЙНОГО, ПЕРШ ЗА ВСЕ, ЧЕРЕЗ ОБҐРУНТУВАННЯ ТАКИХ ДІЙ. ТОМУ МОЖНА ВІДПРАЦЮВАТИ ПЛАН ЗІ СТВОРЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ РЕДАКЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ ВОНА ФУНКЦІОНУВАТИМЕ.

2

ЖУРНАЛІСТАМ ТРЕБА ВРАХОВУВАТИ Й ТЕ, ЩО У ВИПАДКУ ПОВІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ, ЦЕ Й ВПЛИНЕ НА ФОРМАТИ КОНТЕНТУ: ВІН МАЄ БУТИ СТИСЛИМ, ТОЧНИМ ТА ІНФОРМАТИВНИМ. НАВРЯД ЧИ ХТОСЬ БУДЕ ДИВИТИСЬ ВІДЕОРОЛИКИ У FACEBOOK, ЯКЩО ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО МЕРЕЖІ ПОГАНЕ.

Т р ф т I

15

р а і а n

енін мках нанс вик tern

г

п ує он ew

б р т у s

у о ь є .

в п ект ся тьс

роведений ГО «Інтерньюз-Україна» в у «Медійна програма в Україні», що USAID я МГО