Збереження економічних зв’язків з окупованою територією в контексті роботи української металургії

Збереження економічних зв’язків з окупованою територією в контексті роботи української металургії Аналітичний звіт

Травень 2016

1

Аналітичний звіт підготовлено громадською організацією «Донецький інститут інформації» в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів Україні», яку виконують Міжнародний фонд «Відродження» (МВФ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Думки та позиції, викладені в цьому звіті, є позицією автора та необов’язково відображають позицію уряду Швеції, Міжнародного фонду «Відродження» (МВФ) та Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF).

Експертна група: Віталій Сизов, Михайло Баган Редактор: Віталій Сизов Аналітичний звіт доступний для завантаження за посиланням dii.dn.ua/news

© 2016, SIDA та «Донецький інститут інформації»

2

ЗМIСТ Важливість металургії для української економіки

4

Вплив війни

5

Легальний бізнес, який вважається контрабандою

6

Дилема донецької металургії

8

Що робити?

10

3

Важливість металургії для української економіки В останньому довоєнному році (2013 рік) в товарній структурі експорту Донецької області 55.6% мали чорні метали. Їх експортували на суму майже 7 мільярдів доларів1. У загальних цифрах за обсягом експорту товарів Донецька область посідала перше місце в країні: 2013 року підприємства області забезпечили 19,6% експортних поставок України. Якщо взяти до уваги, що Донецька область забезпечувала майже 20% українського експорту і більше половини приходилось на чорний метал, то нескладно вирахувати, що експорт чорного металу з області становив не менше 10% в структурі експорту України2. Деякі міста регіону сформувалися як монопромислові, залежні виключно від однієї галузі чи більше того — від одного підприємства. Економіка таких міст як Маріуполь та Авдіївка десятиріччями формувалась в адміністративних межах Донецької області. Вони майже монопромислові, інтегровані в ланцюг виробництва металу. У них є лише кілька великих підприємств,для яких значну частину сировини поставляють з окупованої території. Незважаючи на війну та значну втрату виробничих потужностей, як на окупованій, так і на прифронтовій території, виробництво металу залишається одним з головних джерел поповнення державного бюджету України. За даними Державної служби статистики, за січень — лютий 2016 року в Україні реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 249,7 млрд гривень. У загальному обсязі реалізації найбільша питома вага припадала на постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (29,7%), виробництво харчових продуктів напоїв і тютюнових виробів (21,2%), та металургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів (14,1%). Важливо, що із загального об’єму виготовленої продукції металургії 63,5% було реалізовано за межами України. Тобто більше половини обсягу продукції української металургії пішло на експорт.

Валютная выручка от экспорта товаров предприятиями Донецкой области составила 12.4 млрд. долларов http://donetskstat.gov.ua/ pres/presreliz.php?dn=0214&number=6 2 Зовнішня торгівля Донецької області у 2013 році: Головне управління статистики у Донецькій області http://bit.ly/1r1OjKY 1

4

Підприємства металургії є одними з основних працедавців у регіоні, економіка якого знаходиться у стані глибокої кризи. Від стабільної роботи металургії залежить добробут багатьох мешканців Донецької області та їх близьких. За довоєнними даними, наданими Донецькою обласною адміністрацією, у металургії та металообробці регіону було зосереджено майже 20% основних засобів виробництва і чверть промислово-виробничого персоналу області3. Тільки в Донецькій області в останньому передвоєнному році (2013 році) у металургійній промисловості працювали понад 90 тисяч людей4.

Вплив війни Виробництво металу у світі та Україні зокрема потребує глибокої кооперації різноманітних підприємств: від шахт, залізорудних кар’єрів до металургійних заводів, та достатньо широкої географії. Для Авдіївського коксохімічного заводу (Донецька область) частину вугілля везуть з окупованого Краснодону, у свою чергу АКХЗ відправляє свою продукцію на Єнакієвський металургійний завод, який знаходиться на окупованій території та на запорізький і маріупольські металургійні заводи, які знаходяться на підконтрольній українській владі території5. Значну частку залізної руди для цих підприємств добувають на території Криворізького залізорудного басейну. У масштабах України в ланцюжку вугілля-кокс-метал та в його обслугованні задіяні сотні підприємств. З початком бойових дій в 2014 році лінія зіткнення фактично перерізала виробничі ланцюги, в том числі і ланцюжок вугілля - кокс - метал, що вплинуло на об’єми виробництва. За даними, оприлюдненими на сайті Кабміну, виробництво коксу в Донецькій області у 2014 році скоротилося на 31.6% та 3 Загальні відомості про Донецьку область. Економічний потенціал http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=01.13&iface=Public&cmd=view& args=id:909 4 Использовать снижение спроса на металл для модернизации производства и улучшения экологии http://donetskstat.gov.ua/pres/ presreliz.php?dn=0713&number=2 5 Метінвест. Структура http://coal.metinvestholding.com/ua/about/structure

5

склало 6.3 млн тонн6. Промисловість Донецького регіону зазнала тяжкого удару. За даними Державної служби статистики України, обсяг виробленної промислової продукції Донецької області (без урахування частини зони проведення антитерористичної операції) за січень-серпень 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року зменшився на 45%7. Згідно звіту спільно розробленого Європейським Союзом, Організацією Об’єднаних націй та Світовим банком щодо оцінки відновлення та розбудови миру у Східній Україні за даними Державної служби статистики України в 2014 році промислове виробництво в Донецькій області зменшилося приблизно на 42,0% в порівнянні з середнім падінням на 10,1% в Україні8.

Легальний бізнес, який вважається контрабандою Попри бойові дії, лінію розмежування та економічний спад господарські зв’язки з окупованою територією не припинялись. Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.15 № 415 було встановлено порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей9. Згідно з ним переміщення грузів залізницею здійснюються виключно через спеціальні контрольні пропускні пункти в’їзду — виїзду на залізниці. Про масштаби торгівлі та економічних зв’язків говорить той факт, що перелік суб’єктів, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території (Донецької та Луганської області), що опубліковано на сайті Служби безпеки України, містить більше ніж 28 тисяч рядків з найменуваннями підприємств та кодами різних товарів,

Виробництво основних видів промислової продукції за 2011–2014 роки http://www.donetskstat.gov.ua/statinform1/industry8.php Індекси промислової продукції за основними видами діяльності у 2015 році http://www.donetskstat.gov.ua/statinform1/industry4.php 8 Україна. Оцінка відновлення та розбудови миру http://bit.ly/1SmtK2E 9 Наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-prodiyalnist/63768.html 6 7

6

які вони можуть провозити. Хоча абсолютна більшість підприємств належить до важкої промисловості та згадуються у переліку, принаймні, декілька десятків разів, саме існування такого об’ємного переліку свідчить про міцні господарські зв’язки з окупованою територією. За інформацією голови Донецької обласної державної адміністрації Павла Жебрівського, податки, які платять підприємства, що знаходяться на окупованій території становлять понад 50% бюджету Донецької області10. За оцінками експертів, близько 78% промислового потенціалу (частка в промисловому виробництві в Донецькій області в 2013 році) розташовано у районах, що не знаходяться під контролем української влади11. Попри це сам факт переміщення вантажів через лінію розмежування викликає в українському суспільству деяке збурення12. З одного боку лунають звинувачення в «фінансуванні тероризму», з іншого — всі підприємства, вантажі яких перевозять через лінію розмежування, зареєстровані за українським законодавством та платять податки в бюджет України, на них працюють громадяни України, які не мали можливості покинути окуповану територію, або не захотіли їхати в невідомість.

78% промислового потенціалу (частка в промисловому виробництві в Донецькій області в 2013 році) розташовано в окупованих районах.

Понад 50% податків в бюджет області йдуть з окупованої території.

В переліку підприємств, які мають право вивозити товари з окупованої території 28 тисяч рядків

10 Жебривский: ​Остановим ж/д сообщение с Донбассом — потеряем регион http://ukranews.com/news/202059.Zhebrivskiy-Ostanovimzhd-soobshchenie-s-Donbassom---poteryaem-region.ru 11 Україна. Оцінка відновлення та розбудови миру http://bit.ly/1SmtK2E 12 Дорога в паралельну реальність http://www.hromadske.tv/politics/doroga-v-paralelnu-realnist

7

Дилема донецької металургії Економіка окупованої частини Донецької області критично залежить від господарських зв’язків з підконтрольною української владі територією. З іншого боку підприємства, розташовані на підконтрольній української владі частині Донецької області, також економічно поєднані з окупованими районами, як і багато підприємств на території інших областей. Проте масштаб залежності окупованих районів Донецької області від економіки вільної України та залежності економіки України від економіки окупованих територій не співвідносний. З огляду на військову агресію в суспільстві постає питання, чи зберігати економічні зв’язки з підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній території? Чи не стане це непрямою підтримкою незаконних збройних формувань організації «ДНР», яки вимагають від українських підприємств плату за можливість працювати? Ці гроші значною мірою підтримують окупаційну владу. Також неоднозначну оцінку в значної частини суспільства викликає власникі основних металургійних активів в Донецькій області як на підконтрольній, так і не підконтрольній української владі території. Основне металургійне виробництво у Донецькій області зосереджено в руках групи «Метінвест» — найбільшої металургійної компанії України. До активів цієї групи на території Донецької області належать металургійний комбінат «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, Єнакіївський металургійний завод, який знаходиться на окупованій території. Активом групи є і найбільший в Європі Авдіївський коксохімічний комбінат. Лінія зіткнення розрізала, але поки ще не розірвала виробничі ланцюжки підприємств групи13. Розглядати проблеми виробництва металу у Донецькій області — це фактично розглядати і внутрішні проблеми компанії «Метінвест». Понад 70% групи контролює український мільярдер Ринат Ахметов, на адресу якого з боку деяких громадських та політичних діячів лунали звинувачення в підтримці організації «Донецька народна республіка», зокрема і через роботу його підприємств на окупованій території14. Метінвест сьогодні http://www.metinvestholding.com/ua/about/common Ахметов допрошен по делу финансирования терроризма, — Ярема http://censor.net.ua/news/322563/ahmetov_doproshen_po_delu_ finansirovaniya_terrorizma_yarema 13 14

8

Іншу частину групи «Метінвест» контролює група «Смарт-Холдінг», яка підконтрольна народному депутату України Вадиму Новинському. Він славнозвісний тим, що, маючи російське громадянство, отримав й українське. Є одним із спонсорів політичної партії «Опозиційний блок», яку часто звинувачують в проросійський політиці. Рішення про те, чи зберігати економічні зв’язки — є політичним, та, безумовно, на нього впливає ставлення суспільства до окремих осіб — власників підприємств, які будуть мати від цього зиск. Якщо ставлення не є позитивним, то і сама ідея збереження зв’язків може стати непопулярною. В українському суспільстві також існує побоювання, що відрахування з українських підприємств, які вони вимушені сплачувати угрупованню «ДНР», є чи не основною частиною бюджету цієї організації, що також не додає популярності ідеї збереження господарських зв’язків. Проте, за зізнаннями лідерів організації «ДНР», бюджет їх організації на 70% поповнюється коштом Російської Федерації. Ці кошти йдуть на підтримку окупаційних органів влади та їх співробітників, військових формувань15. Зупинка українських підприємств у разі розриву виробничих зв’язків звичайно сильно вдарить по бюджету організації «ДНР», проте не критично. Розрив зв’язків не значить, що підприємства зупиняться, частина буде вимушена офіційно визнавати владу «ДНР» та намагатися встановити міцніші господарські зв’язки з Російською Федерацією і шукати ринки збуту за її допомогою.

15

Командир батальона «Восток»: Сурков — патриот, Пургин — апологет Путина http://www.fontanka.ru/2015/09/07/163/print.html

9

Що робити? Якщо рухатися у руслі української політики, щодо визнання окупації частини території країни, то не можна допускати офіційних зв’язків між українськими підприємствами та підприємствами на окупованій території, які не перереєструвалися на підконтрольній українській владі території та не сплачують податки у бюджет України. Але якщо підприємство перереєструвалося та працює за українськими законами, односторонній за ініціативою української влади розрив господарських зв’язків може трактуватися як відмова української влади від боротьби за окуповану територію. Особливо якщо влада усіляко демонструє небажання та заявляє про неможливість визволити окуповану територію за допомогою армії та дотримання Мінських домовленостей, що передбачають мирне вирішення конфлікту на Донбасі, шляхом мирної економічної реінтеграції окупованої території16. Офіційно українська влада декларує намір повернути окуповану територію під свій контроль17. Економічні зв’язки можуть стати тим мостом, який потенційно може зв’язати окуповані території з підконтрольними українській владі територіями. Значна частина важкої промисловості (наприклад вугільна), що залишилась на окупованій території просто не може існувати без українського ринку. Зацікавлені в збереженні господарських зв’язків групи підприємців за умов сприятливої зовнішньополітичної ситуації потенційно можуть стати агентами впливу української влади на окупованих територіях, як і агентами впливу російської влади в українській політиці. З іншого боку, існує загроза залежності деяких стратегічних галузей промисловості (таких як енергетика,яка відчутно залежна від антрациту, видобутого на окупованих територіях) від роботи підприємств на окупованій території. Проте органи державної влади вже диверсифікують джерела постачання вугілля18.

16 Полный текст соглашения, подписанного контактной группой в Минске http://news.liga.net/news/politics/5077595-polnyy_tekst_soglasheniya_podpisannogo_kontaktnoy_gruppoy_v_minske.htm 17 Вступне слово Президента на прес-конференції 14 січня 2016 року http://www.president.gov.ua/news/vstupne-slovo-prezidenta-napres-konferenciyi-14-sichnya-201-36613 18 В пятницу в Украину прибывает очередная партия угля из ЮАР — Демчишин http://www.epravda.com.ua/rus/ news/2016/02/5/580159

10

Агресія, з якою зіткнулася Україна має гібридний характер, тому ефективна відповідь на неї також має носити гібридний характер. Не може бути простих рішень складних питань: торгувати чи не торгувати. Політика України щодо збереження, або не збереження економічних зв’язків з окупованими територіями повинна будуватися з огляду на її стратегічні цілі: якщо ціль повернути окуповані території, то політика радикального розриву не буде мати сенсу. Проте слід твердо дотримуватися базових позицій: окуповані території — це Україна, невизнання окупаційної влади, максимальна допомога громадянам України, які вимушені були там залишитися, у збережені зв’язків з підконтрольною територією та українським культурним, політичним, економічним, освітнім просторами. Органи центральної влади України повинні визначитися з подальшим баченням майбутнього окупованої території. За умов збереження соціальних виплат для мешканців окупованих територій розрив господарських зв’язків втрачає сенс. Люди продовжують отримувати гроші з бюджету України, проте не можуть купити українські товари. Підприємці які працюють на окупованій території, але продовжують сплачувати податки до бюджету України, мають стати «агентами впливу» України та отримувати підтримку з боку органів влади та структур, що здійснюють контроль над їх діяльністю. У разі відмови від боротьби за окуповані території розрив економічних зв’язків з окупованою територією є виправданим, але вдарить по українських громадянах, що там мешкають. Це значно погіршить соціальну ситуацію та спровокує чергові хвилі вимушених переселенців. Українська влада повинна бути готова їх прийняти та надати допомогу.

11

«Донецький інститут інформації» — це громадська організація, аналітичний центр з виробництва контенту (новини, аналітика, відео і тексти), члени якої базуються в Києві, Маріуполі та Слов’янську Контент «ДІІ» поширюється за допомогою телебачення, радіо, газет та інтернету, охоплює 3 млн. споживачів інформації щодня. «ДІІ» надає точні дані про ситуацію на Донбасі російською та англійською мовами. «ДІІ» працює більш ніж з 20 журналістами, фрілансерами, волонтерами. Проекти організації фінансуються за рахунок міжнародних донорів (фонди, посольства, організації) і за рахунок жителів Донбасу (через збір коштів на банківський рахунок організації. Наша мета — через збір і поширення новин в різних форматах і виробництво аналітичних доповідей поліпшити життя мешканців Донбасу. Контент «ДІІ» присвячений виключно наступним темами: демократія в регіоні, питання свободи слова, громадянського суспільства, захисту прав людини і меншин, в тому числі ЛГБТ спільноти. Глава організації — Олексій Мацука. Незалежний контроль за організацією здійснює Наглядова рада.

+38 (067) 463 31 11 office@dii.dn.ua www.dii.dn.ua

12