Разом впливаємо на формування молодіжного ринку праці by Міжнародний фонд "Відродження"

РАЗОМ ВПЛИВАЄМО НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ Збірник статей

ВЛИЯЕМ НА ФОРМИРОВАНИЕ МОЛОДЁЖНОГО РЫНКА ТРУДА ВМЕСТЕ Сборник статей

ЗМІСТ 1. Міжсекторальна співпраця ГРОМАДА-ВЛАДА-БІЗНЕС-ОСВІТА-ЗМІ, МГЦ«Еталон», м. Івано-Франківськ..................................................................... 4 2. Центри праці – ефективний інструмент самореалізації молоді на сучасному ринку праці, Євсеєва Л.Р., Івано-Франківськ. ................................. 6 3. Модель формування регіональних молодіжних ринків праці: напрям участі НГО, Бобровнік Ю. В., Переяслав-Хмельницький; .................................9 4. Від сходинки до сходинки, Негуляну Світлана, Молдова, м. Фалешть; ....... 11 5. Від будзагонівських традицій до сьогоднішнього АТОМа, Ірина Ребежа, м.Луганськ; ................................................................................. 12 6. Місце сучасної молоді на ринку праці, Шмаюн Алла, м. Житомир;............. 14 7. Центри кар’єри та підтримки працевлаштування на базі ВНЗ Дніпропетровська, Сосницька Катерина; ........................................................ 17 8. «Молодь Полтавщини стає до праці», Двойнікова Оксана, м. Полтава ...... 18 9. Соціальна адаптація та працевлаштування молоді з числа етнічних меншин, Іван Геревич, м. Берегово, Закарпаття............................................. 20 10. Великі ідеї маленького міста, Наталія Жукова, Ірина Комазова, м. Токмак 22 11. Інформаційний світ у подарунок незрячим, Оксана Логвін, УТОС, м.Івано-Франківськ; ........................................................................................24 12. Переймаємо всеукраїнський досвід, Павло Стангрит, м. Крижопіль;.......... 25 13. Гендерні особливості працевлаштування молоді, Сєрікова О.М.; Вовк О.І., м. Харків; .........................................................................................27 14. Студентська біржа праці Сумського державного університету, Сенченко Юлія, м. Суми; .................................................................................29 15. Проект «Молодіжний працестарт», Піпкун Наталія, м. Чернігів;.................. 30 16. Бене: будуємо село європейських стандартів, Серьогіна Катерина, Закарпаття ........................................................................................................... 31 17. Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного, Віталій Ткачук, м. Луцьк....... 34 18. Об'єднаймося заради світлої мети, Сергій Чистяков, м. Углегорськ, Донецької обл. ........................................................................... 37 19. Форум-театр проти молодіжного безробіття, Семиженко В.Г., м. Цюрупинськ, Херсонська обл........................................................................ 39 20. Вплив діяльності інформаційно-консультаційних служб на формування регіонального ринку праці, Бучацький А.Г., м. Симферопіль ........................ 41

МІЖСЕКТОРАЛЬНА СПІВПРАЦЯ ГРОМАДА-ВЛАДА-БІЗНЕС-ОСВІТА-ЗМІ МГЦ «Еталон», м. Івано-Франківськ Міжсекторальна співпраця – це взаємовигідне партнерство ГРОМАДИВЛАДИ-БІЗНЕСУ-ОСВІТИ-ЗМІ для вирішення конкретних локальних і глобальних проблем. Критерії успішної міжсекторальної співпраці: • Взаємопогоджене визначення проблеми/запиту для вирішення; • Чітка постановка мети і завдань; • Планування спільної діяльності; • Прогнозування результатів; • Погоджені бюджет і ресурси, які надають сторони; • Підведення підсумків, планування перспектив. Форми міжсекторальної співпраці: Договір про спільну діяльність, договір про співпрацю, меморандум Спільні програми, спільні проекти, спільні заходи, акції Медіа-плани: на термін, проектні, паблісіті. Для співпраці НГО, бізнесу і ЗМІ існують наступні інструменти: Для ефективного встановлення контактів і плідної партнерської співпраці активно використовуємо громадську дипломатію; Для розвитку бізнесу користуємось бізнес-планами; Для висвітлення інформації/реклами ЗМІ використовують медіаплани; Для партнерства з НГО (іншими соціальними інституціями) є такі інструменти, як проекти або спонсорські пакети. СПОНСОРСЬКИЙ ПАКЕТ являє собою повний набір юридичних, творчих, програмних, фінансових документів, які забезпечують необхідний ефект заходу (акції), що спонсорується. Чому вигідно співпрацювати з ГО? Тому, що це експерти і консультанти; зв’язки з потрібними людьми; представництво, захист інтересів і лобіювання; навчання персоналу і тренінги; добровольці, як кадровий резерв; маркетинг; відпочинок і розваги; залучення інвестицій; поїздки за кордон. Спеціалісти МГЦ «Еталон» дуже завдячують донорам і спонсорам, за фінансової підтримки яких реалізовувались проекти: МФ «Відродження», Фундація Стефана Баторія, МФ «Дрейфус», Фонд Ч.С.Мотта, ШАРС – Швейцарске агенство развитку і співпраці, USAID – агенство США з міжнародного розвитку, БФ «Салюс», ІСАР “Єдність”, Міністерство закордонних справ Республіки Польща, Посольство Королівства Нідерландів. Партнерство є ефективним засобом реалізації завдання, проекту. Виконувати поставлені завдання, якісно реалізовувати взяті на себе зобов’язання нам допомагає співпраця з місцевими інституціями та організаціями, з органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та

приватним сектором, ЗМІ, освітніми інституціями. Спільні напрямки діяльності зблизили МГЦ «Еталон» з багатьма громадськими організаціями та благодійними фондами України та зарубіжжя (зокрема Польща, Молдова, Азербайджан, Росія, Грузія). Ми плідно співпрацюємо з НГО «Європейський діалог», м.Львів, Україна, «Подільський центр соціальних технологій», м.Вінниця, Україна, НГО «Студентське братство» м.Надвірна, Україна, НГО «Агентство з розвитку приватної ініціативи», м.ІваноФранківськ, Україна, Центр свідомого батьківства «Дівія», м.Івано-Франківськ, Україна, Центр захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу, м.Чернівці, Україна, «Асоціація Економічного Розвитку Коломийщини», м.Коломия, Україна, БФ Закарпатський Центр розвитку і Консультацій, м.Берегово, Україна, Фонд «Освіта для демократії» (Fundacja Edukacja dla Demokracji) м.Варшава, Польща, Асоціація оновлення сільських територій «Wies I Europa», м.Краків, Польща, Центр місцевої освіти, м. Свентохловіце, Польща,Фонд розвитку м. Свентохловіце, Польща, Центр «Молодь за свободу слова» Калінінград, Росія, Центр громадської освіти та правової просвіти, Ростовна-Дону, Росія, Асоціація «Покоління ІІІ тисячоліття”, м.Кишинів, Молдова. Чому важливе співробітництво громадського та державного секторів? Більшість НГО створюються для вирішення тих же проблем, що повинні вирішуватись органами державної влади та місцевого самоврядування; здійснюють таку діяльність, яку неможливо здійснювати на комерційному, ринковому ґрунті; вирішення деяких завдань можуть бути обтяжливими для державного сектора і вони готові передоручити їх виконання НГО; через НГО держава може залучати іноземні інвестиції. Нам дуже приємно відзначити, що проекти МГЦ «Еталон» підтримують державні інституції. Івано-Франківська обласна державна адміністрація, її Головне управління у справах сім’ї, молоді та спорту, Виконавчий комітет ІваноФранківської міської ради, Управління освіти и науки Івано-Франківського міськвиконкому, Служба у справах дітей Івано-Франківського міськвиконкому, Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Івано-Франківського міськвиконкому, Центр практичної психології та соціальної роботи Управління освіти и науки Івано-Франківського міськвиконкому, Відділ освіти і науки Рогатинської райдержадміністрації, Тлумацька РДА Івано-Франківської обл., Івано-Франківські міський і обласний центри зайнятості, Івано-Франківський обласний молодіжний центр праці. Постійну інформаційну підтримку реалізації проектів надають ЗМІ: іванофранківські газети «Світ молоді», «Репортер», «Західний кур’єр», «Галицький кореспондент», обласне телебачення «Галичина», ТРК «Вежа», Канал новин 24, обласне радіо, ТРК «3 студія». Також працює веб-сторінка www. mgcetalon.org.ua Реалізація проектів базується на співпраці з освітніми інституціями Івано-

Франківська і області: обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (ПНУ), Інститут туризму і менеджменту ПНУ, Вище професійне училище готельного сервісу і туризму, загальноосвітня школа-інтернат №1, школа-садок №3, гімназія №3, ЗОШ №5, Карпатський лісотехнічний коледж, (м.Болехів), ЗОШ №1 і Інститут декоративних мистецтв,( м.Косів), Рогатинська ЗОШ №1. Загальновідомо, що демократичне суспільство базує свій добробут і розвиток на трьох елементах: вільноринковій економіці, репрезентованій сектором бізнесу, демократично обраній публічній владі, представниками якої є парламентарі, члени рад різних рівнів та працівники управлінь, а також на добровільних громадянських інституціях, до яких входять, передусім, громадські організації. І ці три платформи, які творять базу сучасного суспільства, можуть виконати своє завдання тільки за умови партнерської співпраці як зовнішньої (міжсекторальної) так і внутрішньої, співпраці на розумних умовах.

Євсеєва Л.Р., Івано-Франківський обласний молодіжний центр праці

ЦЕНТРИ ПРАЦІ – ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ НА СУЧАСНОМУ РИНКУ ПРАЦІ Створення Івано-Франківського обласного молодіжного центру праці зумовлене нагальною потребою непростого бурхливого розвитку економіки нашого регіону України, яка вимагає сучасних знань, уміння швидко адаптуватись до ринкових умов, активної життєвої позиції, відповідальності; тобто ранньої соціалізації молодої людини. Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Тому створення таких Центрів повинне «заповнити» цю важливу освітню нішу. Наш Центр є різновидом молодіжних центрів розвитку підприємливості та сприяння соціальній адаптації та самореалізації. Тут молода людина завжди може, з нашою допомогою, не тільки здобути «знання про те, як отримані в середньоспеціальних та вищих навчальних закладах професійні знання перетворити в успішну власну кар’єру», але й набути реального досвіду працевлаштування, який так високо цінується роботодавцями. Це набагато підвищує конкурентоздатність молодої людини на сучасному ринку праці. Центр заснований 21.07.2008р. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією при управлінні у справах сім`ї та молоді; це спеціалізована державна установа, яка діє на госпрозрахунковій основі. Мета діяльності: вирішення питань працевлаштування молоді, забезпечення її зайнятості у вільний від навчання час, сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері, фахова перепідготовка та підвищення професійної кваліфікації молоді.

Основними завданнями Центру є: • забезпечення прав та інтересів молодих громадян на ринку праці; • сприяння працевлаштуванню, підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації молоді; • організація зайнятості молоді у позанавчальний час; • залучення молоді до підприємницької діяльності; • профорієнтаційна діяльність серед учнівської та студентської молоді; • співпраця з відповідними міжнародними організаціями. Центр здійснює: • створення бази даних про молодь, яка потребує працевлаштування, та про наявність вільних робочих місць для молоді у регіоні та за кордоном; • дослідження ринку праці в регіоні; • пошук місця роботи для молодіжних трудових об`єднань, сприяє організації їх діяльності; • заходи на підтримку вітчизняного виробника; • міжнародні зв`язки для сприяння навчанню молоді, стажуванню та проходженню практики за кордоном; • організацію ярмарків, виставок товарів, вироблених молоддю. Центр надає: • послуги, пов`язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією; • інформацію з питань отримання освіти або професії, працевлаштування, ситуації на регіональному ринку праці, діяльності молодіжних організацій тощо. Центр пропонує: • поширення передового вітчизняного й міжнародного досвіду з питань забезпечення зайнятості та професійної підготовки молоді. Центр взаємодіє: • з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, внутрішніх справ; закладами освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, культури; громадськими об`єднаннями, підприємствами тощо. Створення умов для ефективної як первинної, так і вторинної зайнятості молоді є важливим елементом соціальної політики держави. Це стає можливим тільки при застосуванні реальних підходів до вирішення цієї проблеми, а саме: - міжсекторальна співпраця: бізнес – влада – громада –освіта - ЗМІ; - активна співпраця з учнівською, студентською та безробітною молоддю, батьками підлітків та молоді, вчителями та викладачами закладів освіти, керівниками підприємств, установ та організацій, громадськими та міжнародними організаціями; - формування та пропагування серед учнівської та студентської молоді громадської думки про привабливість трудової діяльності у позанавчальний час

(працевлаштування або волонтерство), як першого кроку в серйозне професійне життя; - проведення для молоді навчально-просвітницьких заходів з питань профорієнтації, активного пошуку робочого місця, заснування власної справи тощо, з використанням новітніх інтерактивних методик; - пошук нових, ефективних шляхів забезпечення зростаючих потреб роботодавців через вторинну зайнятість молоді; - залучення молоді до підприємницької діяльності, сприяння процесу заснування власної справи. Реалізовані проекти За три роки з моменту відкриття нашого Центру відбулося багато корисних і цікавих для молоді заходів і проектів. Серед них: • Організована реєстрація дівчат та юнаків, що шукають роботу, на базі основної і вторинної зайнятості. Створений і підтримується електронний варіант бази претендентів; • Серія виїзних учбово-практичних семінарів «Школа молодого підприємця» у віддалених райцентрах нашої області (Болехів, Верховина, Косів, Снятин, Надвірна, Яремча); • Всеукраїнський семінар «Розвиток молодіжного підприємництва на селі. Сільський зелений туризм» • Круглі столи з обов'язковою участю ЗМІ регулярно проводяться спільно з партнерами і зацікавленими організаціями на злободенні теми. Це: «Реальні підходи до вторинної зайнятості», «Проблеми працевлаштування молоді з обмеженими можливостями», «Крок в майбутнє», «Молодь і працевлаштування. Виходи в умовах економічної кризи» тощо; • програма «Дисконтна картка «Активний відпочинок молоді -2009»; • Тренінгові програми «Крок до успіху» та «Компас правових знань» для соціально-незахищеної шкільної молоді Франківська за підтримки Служби у справах дітей Івано-Франківського міськвиконкому; • Розробка збірників: «Позитивні підходи до формування сучасного ринку праці»; «На допомогу керівнику молодіжного центру праці», «Організація діяльності молодіжних трудових загонів»; «Ринок праці – це варто знати». • Проведено 12 виїзних засідань робочих груп по районних центрах області щодо формування обласної мережі молодіжних центрів праці ; • Переможниця обласного конкурсу бізнес –планів підприємницької діяльності серед молоді стала призеркою Всеукраїнського конкурсу; • 2 роки поспіль команда-переможець обласного фестивалю молодіжних трудових загонів посідала ІІІ місце на Всеукраїнському фестивалі молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!»; • У 2009-2011рр. проведені обласні фестивалі-конкурси молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!»; • У 2009-2011рр. реалізовані регіональні, всеукраїнські та міжнародні

проекти: «У співпраці – дієвіше!» ( Азербайджан- Монголія – Україна) за сприяння МФ «Відродження», 2009-2010рр; «Соціальні аніматори – рушійна сила сільських громад», (Україна-Польща), МФ «Відродження»; 2009-2010рр; «Сприяння працевлаштуванню випускників інтернатних установ для дітей-сиріт в Україні» (за сприяння ОБСЄ), «Молодь і влада: впливаємо на формування ринку праці разом» (2010р.), за сприяння Посольства Нідерландів в Україні. За час своєї діяльності колектив обласного молодіжного центру праці неодноразово відзначався подяками Управління у справах сім’ї та молоді ОДА. У 2010р. колектив ІФОМЦП отримав Подяку Президента України за вагомий внесок у розбудову Української держави та зміцнення її незалежності. Підсумовуючи наш невеликий досвід, переконуємось: діяльність нашого Центру дуже потрібна нашій молоді, особливо в теперішніх економічних умовах. Молодь – майбутнє нашої держави, її надія на заможне, щасливе життя громадян та процвітання країни. Успішний старт для неї сьогодні – це успішне завтра для всіх нас. Сприяння цьому старту є багатогранним, складним завданням, і активне функціонування молодіжних центрів праці буде і надалі важливою ланкою міжсекторальної співпраці у його вирішенні. Саме такий реальний, системний підхід до діяльності подібних центрів зробить їх ефективним видом соціальної допомоги молоді у нашій державі.

Бобровнік Юрій Вікторович, к.і.н., голова МГО «Незалежна асоціація молоді»

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ МОЛОДІЖНИХ РИНКІВ ПРАЦІ: НАПРЯМ УЧАСТІ НГО (на прикладі Переяслава-Хмельницького) На перший погляд, досить складно вести дискусію про можливості участі неприбуткової організації маленького міста у напрямі формування місцевого молодіжного ринку праці у післякризовий час. Однозначно, тон і головний напрям руху мають задавати органи місцевого самоврядування. Проте, на жаль, досить часто так складається, що піднімати ініціативу змушені самі ж потопаючі, не професійні у цьому напрямі молоді громадяни. Шляхом спроб і помилок викристалізовується загальна стратегія впливу на формування молодіжного ринку праці. Враховуючи те, що місто не має загальної економічної стратегії розвитку, керівництво МГО «Незалежна асоціація молоді» обрало шлях об’єднання в одному напрямі зусиль усіх зацікавлених сторін: молоді, влади, навчальних закладів міста (у першу чергу місцевий педагогічний університет), бізнесу. Свою роботу розпочали з вивчення іноземного та українського досвіду вирішення даної проблеми. З’ясувалось, що від іноземців можна взяти якісь загальні речі, український досвід досить бідний; крім того, має свої суто регіональні особливості, які на території нашого регіону не спрацюють. Так

виникла ідея створення на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відділу підтримки освітніх ініціатив, професійного розвитку та кар’єри. Потрібно було на науковому і системному рівні провести аналіз усього того, що відбувається на ринку праці регіону, з’ясувати можливості створення нових перспективних робочих місць для молоді, відповідно до рівня та напрямів підготовки майбутніх фахівців, отримання молоддю додаткових умінь, знань та навичок. Визначити перелік спеціальностей і робочих місць, де можуть, наприклад, працювати студенти, маючи диплом педагога, особливо у тому випадку, якщо у школі з вини держави для них не знайшлося місця. Або, яким додатковим видом діяльності може зайнятися випускник педагогічного вишу після того як провів уроки; крім того, ні для кого не є секретом, що заробітна плата молодого вчителя бажає бути кращою. Загалом на початковому етапі роботи зроблено наступні висновки: • Початок роботи має бути побудований на вивченні статистичної інформації, її аналізуванні, що допоможе у майбутньому сформувати головні напрями працевлаштування, виходячи з тієї ситуації, що склалася сьогодні. • З такими відділами (як вищезгаданий відділ підтримки освітніх ініціатив, професійного розвитку та кар’єри) постійний взаємозв’язок мають підтримувати навчальні заклади, органи влади та бізнес структури, і відповідно навпаки. • Потрібно з’ясувати всі особливості ринку праці регіону у минулому, сьогоденні і майбутньому та визначити точки впливу для його корекції. • Формування молодіжного кадрового резерву для органів місцевого самоврядування. Цей пункт має бути обов’язковим у планах роботи, оскільки в органах влади віднайдеться не один десяток посад, на які вільно можуть претендувати, наприклад, педагоги. • Для формування перспективних нових робочих місць потрібне прийняття органами місцевого самоврядування соціально-економічної програми розвитку мінімум на 20 років. Звідси відділ (центр) має прийняти свою програму проведення мотиваційних навчань для молоді, підготувати рекомендації для професійних навчальних закладів про те, яких саме спеціалістів потребуватиме регіон у майбутньому. А якщо потрібно, то підготувати таку програму соціально-економічного розвитку регіону, пролобіювати її затвердження органами місцевого самоврядування та прослідкувати за її виконанням. • Формування індивідуальних планів професійного та кар’єрного зростання молодої людини - головний важливий критерій особистісного успіху того, хто звернувся до відділу за допомогою. Проте важливо цю роботу запровадити на рівні загальноосвітніх шкіл. • Висвітлення усіх можливих механізмів для заробітку, які надають сучасні інформаційні технології. Враховуючи особливості розвитку регіону, головним завданням роботи

такого відділу є не просто проведення розподілу бажаючих працевлаштуватися відповідно до відкритих вакансій. А посилено працювати над тим, щоб у сільськогосподарському регіоні була впроваджена інноваційна модель сталого розвитку депресивних територій.

Негуляну Світлана, Будинок Дитячої Творчості м. Фалешть, Молдова

ВІД СХОДИНКИ ДО СХОДИНКИ " Коріння навчання - гірке, а плоди - солодкі " (Лат. прислів'я ) У 2005 році, при Будинку дитячої творчості м. Фалешть, була набрана група дітей для реалізації проекту " Я люблю свою країну і хочу працювати у ній", організаторами якого виступили: Міжнародна організація по Міграції МОМ (м. Кишинів) і жіноча громадська організація "Арт-Елегант". Учасниками проекту стали діти дев'яти шкіл-інтернатів і діти з малозабезпечених сімей різних районів Республіки Молдова. Зі сходинки на сходинку: початком стало плетіння гачком іграшок і сувенірів, які надалі продавалися як у Польщі, Німеччині, Австрії, Голландії, так і у Кишиневі на республіканських виставках: "МолдЕкспо", щорічному "Святі Вина", і на виставках місцевого рівня. У кожній дитячій роботі відчувався свій творчий підхід, була присутня та родзинка, яка надавала роботі особливого естетичного вигляду. З часом роботи дітей збільшилися за розмірами і ускладнилися: головні убори, шарфи, шалі, жилети, спідниці, сукні, скатертини, покривала, в'язана галантерея (браслети, намиста, сумочки, пояси, чохли для мобільних телефонів). Творчі здібності розвиваються успішніше, якщо трудові завдання різноманітні, оскільки одноманітність призводить до швидкого стомлення і втрати інтересу до роботи. У ході проекту також були організовані семінари з профорієнтації, екскурсії, проведені тести і тренінги консультантами з Кишинева. У процесі навчання дітей при роботі у гуртку були організовані різні конкурси: "А нумо, дівчата", "Міс Плетіння". Розповімо про цікаву учасницю цього проекту, - Олю Чебан. Це юна, тендітна дівчина, яка дуже любить малювати, цілеспрямована, не боїться труднощів і долає перешкоди наперекір усьому. У 2009р., під час однієї з екскурсій, білетер Державного Етно-історичного музею, яка виявилася любителькою плетіння і помітила на Ользі вражаючий плетений гачком жилет, у ході діалогу познайомила нас з директором музею. Так ми отримали запрошення на 1 червня стати учасниками "МолдЕкспо" з виставкою дитячих робіт, де наш гурток посів 2-е місце по Республіці Молдова (1-е місце було віддане Коледжу Мистецтв) і отримав відповідний кубок. А вже 10 червня 2009р., на центральній площі Кишинева, на святі Меду і Полуниці був організований підсумковий показ-продаж в'язаних виробів усіх учасників

проекту з дев'яти шкіл-інтернатів Молдови. І тут ексклюзивні роботи Олі Чебан мали великий попит. Всі діти отримали матеріальну підтримку і були щасливі, що їх роботи були виставлені і так престижно оцінені. " Праця - це закон сучасного людства, у якому немає місця лінощам", писав М. Емінеску. Це стосується і Олі, яка не лінувалася, а прикрашала і ускладнювала свої в'язані вироби макраме, бісероплетінням, шнуроплетінням, вишивкою і атласною стрічкою. Так її інтерес до такого рукоділля переріс у мрію стати дизайнером, а набуті навички у нашому гуртку стали першою сходинкою до вступу у Технологічний Коледж на спеціальність "Моделювання і технологія одягу". Її прохідним балом на вступному іспиті в цей коледж став в'язаний костюм, у якому вона прийшла. Навчаючись у коледжі, Оля упевнено йде до опанування професії і творчого розвитку, зосереджено і відповідально ставлячись до виконуваних завдань. На сьогодні це успішна студентка, яка з тонким смаком і креативністю вивчає і використовує нові і цікаві технології. "Успіхи учня - це щастя учителя" – каже російське прислів'я. Я дуже щаслива, що була причетна до становлення особистості Олі Чебан.

Ірина Ребежа, АТОМ, м. Луганськ

ВІД БУДЗАГОНІВСЬКИХ ТРАДИЦІЙ ДО СЬОГОДНІШНЬОГО АТОМа Жоден пристойний студент не мислить свого існування поза рамками паралельної трудової діяльності. А як же інакше? Адже окрім духовних цінностей homo studentiсus (хомо студентикус) гостро потребує цінностей матеріальних. Відпочинок на гроші батьків не відповідає етично-моральним уявленням дорослих людей (а студенти щиро вважають себе саме такими), бо стипендії не вистачить навіть на те, щоб доїхати до моря, не кажучи вже про те, щоб біля цього моря відпочити. Отже, доводиться знаходити шляхи організації літнього відпочинку. Історія будзагонівського руху Луганської області налічує не багато, не мало - 15 років. Першим кроком, зробленим нами у цьому напрямі, стало відродження будзагонівського руху у 1996 році, вже під назвою молодіжних трудових загонів (об’єднань), які згодом об’єднались у Асоціацію трудових об’єднань молоді (АТОМ). Місцем прикладення зусиль бійців нового покоління стала робота у Кримських радгоспах. Робота важка і відповідальна, але виконана вона була на "відмінно". А далі ? Далі усе і розпочалося! Навіщо і для чого ці хлопці їхали так далеко від домівки? Причини були різними. Практичні і ділові їхали на заробітки, а романтики і мандрівники вирушали у далекі подорожі за новими пригодами, зустрічами і знайомствами, за морем, вітром і сонцем. За ці роки сумарна чисельність бійців загонів перевищила 14 тис. осіб. У кожного з нас у гардеробі є різні категорії футболок для визначених випадків. Одні - для побачень, інші можна надягнути, йдучи гарно провести час у нічному клубі. Але у наших загонівців є окрема категорія футболок (або сорочок), які носять горду назву - "бійцівки". Вигорілі на сонці,

розписані побажаннями друзів, - вони незмінно дбайливо зберігаються. Зберігаються по багато років, як пам'ять про ті незабутні дні, про дружний колектив, про море, сонце і, звичайно, про роботу. А у багатьох бійців таких форм декілька: тому що той, хто одного разу побував у студентському загоні, мріє ще і ще раз повернутися. Повернутися у літо, у дружбу, повернутися у загін. Так усе-таки, що ж таке ці студентські загони? У загоні можна відчути те, чого майже не залишилося у нашому звичайному житті. Це романтика доріг і відчуття того, що до тебе у будь-який момент хтось готовий прийти на допомогу. Тут немає поняття "велика" або "маленька" зарплата, але існують поняття "команди", "дружби" в істинному значенні цього слова. Хто може сказати, що без батьківської опіки не можна відмінно відпочити і попрацювати? Та тільки той, хто не бував влітку у студентському загоні. Ну, не знаю як ви, - а ми там були! Що, завидно? Погода чудова, умови хороші, їжа - не проблема, а колектив! Чи бувало у вас таке, що сидиш десь літнім вечором, спілкуєшся зі своїми однолітками і розумієш, що краще тобі вже не буде ніколи? Тебе розуміють з півслова, тобою цікавляться, з тобою сміються. А уяви - це відчуття у тебе триває два місяці поспіль, без перерви. Можна з упевненістю сказати: цього не придбаєш ні за які гроші! Звичайно, де робота - там є і труднощі. Але потрібно ж у цьому житті з чогось починати вчитися їх долати ! А під чуйним керівництвом і у дружному колективі будь-яка проблема вирішувана. Це гарантуємо. Плюс до усього, якраз тут кожен може виділитися і показати свої уміння. Це завжди цінують. Умієш грати на гітарі - здорово, малюєш - відмінно, співаєш - тебе обожнюють, крутиш вогні у файр-шоу – круто! Безумовно, ти чим-небудь та займешся. А у вільний час можна з друзями піти на море, сходити на концерт, побувати на цікавій екскурсії. Сказати, що сподобалося, - це означає, що нічого не сказано. Адже не можна передати усіх почуттів однією фразою. І просте переказування розпорядку дня студзагону нічого не скаже. Але одне можна казати впевнено: немає такої роботи, яка займала б багато часу. Швидше згадується тільки низка студентських традицій, до яких можна долучитися. Будзагонами не можна не загорітись! Загорітись, і багато років не згорати. Так і цього літа - усе знову закрутилося! У загоні дуже багато заходів, практично щодня якесь свято - безліч приводів придумувати щось нове і смішне, безліч приводів забути про сон, про їжу і все те інше, що у нормальному активному житті повинно бути зведено до мінімуму. Історія триває, цього року хтось уже випускається і разом з отриманим досвідом у рідному загоні впевненою ходою рухається у доросле життя, знаючи, як працювати по-справжньому, як дружити по-справжньому, як відпочивати посправжньому. Можливо, хтось стане гендиректором якої-небудь своєї фірми; інший, можливо, буде начальником складу в автосервісі, або проектувальником в офісі, або кимось ще. Це вже не має значення. Головне, що усі вони будуть вільними людьми, вільними художниками, не пустоцвітами, тому що вони відчули смак життя, а це не забувається!.

Шмаюн Алла Борисівна, заступник голови Житомирської ОМГО «Реалізація ініціатив молоді»

МІСЦЕ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ НА РИНКУ ПРАЦІ З метою виявлення проблем працевлаштування молоді у 2010 році обласним молодіжним центром праці було проведено соціологічне опитування молоді Житомирщини. В опитуванні взяли участь 1500 респондентів у віці від 14 до 35 років. 31% серед опитаних - молодь з повною загальною середньою або професійно-технічною освітою. Повна вища освіта (ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації) є у 32 % опитаної молоді, базову вищу освіту отримали 29 %, закінчили повних 9 класів – 8%. Працювати за фахом: так чи ні? Майже половина опитаної молоді з вищою та професійно-технічною освітою працюють не за фахом. Основні причини - відсутність вакансій та незадоволеність роботою у матеріальному плані та умовами, або просто не подобається. Також молодь відмовляється працювати за фахом через те, що така робота не передбачає кар'єрного зростання. Для більшості респондентів привабливою є професія або банківського працівника, або ІТ-спеціаліста та дизайнера, тому що молодь вважає, що саме вона забезпечить успішне майбутнє. Також молодь вважає привабливою професію лікаря, але лише четверта частина висловлює думку, що вона забезпечить успіх. Найбільш привабливою уже декілька років залишається професія юриста. Останніми у рейтингу професій знаходяться фермери, інженерні посади, працівники торгівлі. З погляду абітурієнтів, з-поміж найпрестижніших на ринку праці виділяються юридичні та спеціальності з обслуговування банківсько-фінансової сфери. Високий рівень зарплати у сферах банківської справи, фінансів, страхування, фондового ринку, бухгалтерського обліку, права є найпереконливішим аргументом на користь вибору саме цих спеціальностей. На жаль, підростаюче покоління навіть на здогадується, скільки треба працювати та сходинок подолати, щоб досягнути саме тих посад у цій галузі, які і отримують заробітну плату у представлених розмірах. Адже простий консультант, спеціаліст, менеджер банку отримує від 1000 грн. (принаймні, у Житомирському регіоні). Відповідно до попиту на «модні» професії вищі навчальні заклади вводять актуальні спеціальності, що посилює конкуренцію між ними. Кількість абітурієнтів, які обирають престижні спеціальності, збільшується за рахунок розширення діапазону навчальних закладів усіх форм власності. Але перевищення кількості випускників вишів вказаних спеціальностей відповідно потребам ринку та недостатня увага до внесення змін у довгострокове планування попиту та пропозицій призводять до зростання безробіття у молодіжному сегменті ринку праці України. Більшість опитаних працюючих молодих людей задоволені своєю роботою, але кожному п'ятому вона не подобається. Молодь називає кілька основних причин незадоволення.

Найвагоміша з них - низький рівень оплати праці. Однак, якщо в 2009 р. на це вказало 64 % опитаної молоді, незадоволеною своєю роботою, то в 2010 р. – 68 %. До того ж, молодь стала більш вимогливою до умов праці та перспектив кар'єрного зростання. Результати дослідження засвідчили, що для молоді найважливішим у роботі є:

- гідна оплата праці (95 %); - її цікавість (87%); - гарантованість та стабільність (81%); - робота, де молодь відчуває можливість чогось досягти (81%); - робота, яка викликає повагу (86%) Отже, для української молоді важливим у роботі є не тільки високий рівень заробітної плати, а й можливість кар'єрного зростання, реалізації знань і здібностей, набуття досвіду. На питання щодо започаткування власної справи, тільки половина опитаних молодих людей дала позитивну відповідь. Майже третина опитаних зазначили, що бажанню розпочати власний бізнес заважають різні обставини. Основними причинами є: відсутність первинного капіталу та недоступність кредиту; високі податки; складна економічна і політична ситуація у країні, новий податковий кодекс. На недостатній рівень освіти вказала тільки чверть опитаних. 23 % молоді, яка бажає розпочати власну справу, вважають, що на цьому шляху їм ставляться бюрократичні перешкоди. І тільки 2 % зазначили, що планують найближчим часом організувати власний бізнес. Безробіття і міграція молоді У молоді віком 25-34 років головною причиною незайнятості є звільнення за скороченням штату та за власним бажанням. Основною причиною звільнення (серед тих, хто змінював своє місце роботи) стала низька оплата праці (56 %). Незадовільна організація праці, умови праці - на другому місці (38 %). Стільки ж звільнилися через сімейні або життєві обставини. Невідповідність зарплати рівню кваліфікації виявилася причиною звільнення 10 % молоді. 15 % молоді назвали причиною звільнення нерегулярність надання вихідних днів і відпусток. По 38 % звільнилися через реорганізацію або ліквідацію організації. Відсутність соціальних пільг стала причиною звільнення 8 % молоді. За ініціативою адміністрації пішли з роботи 11 % молоді. Лише 2 % залишили попереднє місце роботи заради відкриття власної справи. Чимало української молоді мігрує за кордон у пошуках роботи. Так, протягом останніх 2-3 років за межами України побували 17 % респондентів. З цієї кількості 29 % виїздили за кордон, щоб заробити. Майже половина серед них була задіяна у будівництві, кожен п'ятий - у сільському господарстві. Тільки 5 % молоді в іншій країні працювали за фахом. Виконували хатню роботу 22 % респондентів, 11% - доглядали за людьми похилого віку та дітьми. Надавали

послуги у сфері дозвілля і розваг 3% молодих українців. Реальна ситуація працевлаштування молоді (студентів). Молоді без досвіду роботи вперше працевлаштуватися дуже непросто. Тут потрібно знати, де і як шукати. Існує кілька способів пошуку: - сайти з працевлаштування; - газети з оголошеннями; - кадрові агенції; - безпосереднє звертання до працедавця. У принципі, усі «молодіжні» професії давно відомі. Для студентів, які вчаться на 1-2 курсах університетів, підходять вакансії, які не вимагають серйозної професійної підготовки: офіціант, продавець-консультант, промоутер, оператор call-центру, підсобник, різноробочі. Компаній, які пропонують такі варіанти, надзвичайно багато: мережі кафе і ресторанів, великі мережеві магазини, оператори мобільного зв’язку, сільськогосподарські підприємства. Їх відмінною рисою є те, що якщо мережа зростає швидкими темпами, то попит на працівників не змінюється. Відповідно, існує безперестанний набір нових працівників і можливість швидкого кар’єрного зростання для тих, хто уже працює у мережі. Чим ближче до закінчення навчання, тим більше можливостей для працевлаштування. Студентів старших курсів часто приймають менеджерами з оформлення кредитів у банківські структури, менеджерами з продажу у різноманітні організації. Якщо володіти навиками роботи з комп’ютером, можна влаштуватися, наприклад, секретарем. Крім того, студентів 4-5 курсів великі компанії охоче беруть на стажування (у відділи підбору персоналу, технічної підтримки та ін.) Умови стажувань різні: у деяких компаніях воно оплачуване, а у деяких — ні. Останній варіант, наприклад, практикується у компанії Coca-Cola, але відоме ім’я надає стажеру у майбутньому непогані шанси для працевлаштування. До речі, конкурс, що існує при відборі на стажування, залишається дуже серйозним, незалежно від умов, які пропонує компанія. Також у старшокурсників є можливість влаштуватися працювати згідно професії. Наприклад, студентів юридичних факультетів часто запрошують на позиції помічника в юридичні відділи. Також багато «профільних» пропозицій для студентів і випускників технічних, економічних і харчових спеціальностей. На думку працедавців, у молодих кандидатів є чимало переваг перед більш досвідченими: вони амбітні, багато чого хочуть досягнути, прагнуть усьому навчитися і схоплюють нову інформацію буквально «на льоту». Основний мінус, що вчити їх потрібно багато чому, а це процес довгий і дорогий, який часто ще й буває невиправданим — молодий спеціаліст, отримавши достатньо досвіду, може просто перейти в іншу компанію. До обласного молодіжного центру праці щодня звертається до 10 молодих людей, переважно студентів без досвіду роботи. Заповнюючи анкету, більшість не може вказати, яку роботу бажають виконувати, а 60 % зазначають свою готовність виконувати будь-яку роботу, тільки б допомогли її знайти. Але коли є конкретна вакансія – частіше

різноробочі, сльськогосподарські роботи, молоді люди відмовляються, адже пригадують, що бажають сидіти в офісі за комп’ютером у мережі Інтернет та спілкуватися у чатах соціальних мереж. Навіть, коли є і такі вакансії, доволі часто заробітна плата студентів не влаштовує. Отже, виникає питання: чи дійсно студентам потрібна робота? Шановна молодь! Добре подумайте перед тим, як просити про допомогу у пошуку підробітку чи працевлаштуванні: чи готові ви працювати; що саме готові виконувати на цій роботі. Сосницька Катерина

ЦЕНТРИ КАР’ЄРИ ТА ПІДТРИМКИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НА БАЗІ ВНЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА Дніпропетровськ – місто- мільйонник, тому проблема працевлаштування молоді дуже актуальна. Кожен день на ринку праці виникають нові місця та вакансії, але через велике різноманіття професій виникає проблема працевлаштування не за фахом. Це обумовлюється багатьма факторами: • вибір молодою людиною професії не за власним бажанням, а через умовляння батьків; • мода на ту чи іншу професію; • розмір заробітної плати та інше. Через це у нашому місті функціонують інститути з перепідготовки фахівців, всілякі курси підвищення кваліфікації тощо. Головна проблема, яка постає перед випускником ВНЗ - працевлаштування після закінчення навчального закладу. Для вирішення цієї проблеми у Дніпропетровську відкриваються Центри кар’єри та підтримки працевлаштування на базі ВНЗ. Такі центри уже працюють у Національній металургійній академії, Державній фінансовій академії та Дніпропетровському університеті економіки та права ім. Альфреда Нобеля. Основними функціями цих центрів є: 1. Надання інформації студентам щодо потреб сучасного ринку праці. 2. Орієнтація студентів у виборі майбутньої професії на підставі аналізу їх знань, умінь та бажань. 3. Підтримка працевлаштування випускників ВНЗ. 4. Спостереження за успіхами студентів та кар’єрою випускників. Це дає можливість правильно скласти політику ВНЗ. Також проблемами працевлаштування у нашому місті займаються: обласний центр працевлаштування, комісія з питань соціального захисту, молодіжного підприємництва та працевлаштування Дніпропетровської молодіжної ради при міському голові п’ятого скликання, управління праці та соціального захисту Дніпропетровської міської ради та інші центри з підтримки працевлаштування. У нашому місті щорічно проводиться «День кар’єри», або «Ярмарок вакансій»

У заході приймають участь кілька десятків великих компаній м. Дніпропетровська та області. Прийнявши участь у заході, компанія може: • ознайомити студентів міста з підприємством; • долучитися до освітнього процесу шляхом надання тематики курсових та дипломних робіт ; • знайти кандидатів на працевлаштування до себе серед кращих студентів ВНЗ. Захід відбувається у будній день, коли студенти знаходяться на навчанні в університетах й мають змогу відвідати експозицію. На мальовничо оформлених стендах компанії надають інформацію про себе, супроводжуючи її презентацією (відеороликом) на екрані. Кваліфіковані консультанти відповідають на запитання та анкетують студентів, які виявили цікавість до наданих пропозицій. Основне завдання заходу - забезпечити неформальні контакти зацікавлених сторін у комфортних, звичних для студентів умовах. Для учасників такий захід є безкоштовним. Двойнікова Оксана, Фахівець з аналізу ринку праці Полтавського ОО ВМГО «Молодіжний центр працевлаштування»

«МОЛОДЬ ПОЛТАВЩИНИ СТАЄ ДО ПРАЦІ» Основою стабільності соціально-економічного життя будь-якої країни є працююча людина. Та що робити, коли в результаті фінансово-економічної кризи кількість робочих місць зменшилась і, відповідно, збільшилась кількість людей, які втратили роботу і перебувають у процесі пошуку іншої. І тут перевага у тих, хто має більший стаж та досвід. Але як бути молодій людині, яка після закінчення навчального закладу не має ні стажу, ні досвіду? Цими та іншими питаннями займається Полтавський обласний молодіжний центр праці (ПОМЦП) спільно з Полтавським обласним осередком Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний центр працевлаштування», який здійснює свою діяльність з метою сприяння працевлаштування молоді, її зайнятості у вільний від навчання час, розвитку підприємницького і наукового потенціалу підростаючого покоління, створенню та підтримці діяльності молодіжних підприємств. За даними Головного управління статистики, у Полтавській області показник працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян у січніжовтні 2008 року в середньому складав 12,97 %, а починаючи з листопадагрудня 2008 року (початок фінансово-економічної кризи) зменшився до 5,35 %. У 2009 році цей показник становив 6,7 %, а у 2010 – 8,4%. Очевидною є тенденція до збільшення показника працевлаштування громадян, однак для досягнення його докризового рівня ще далеко. Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на кінець 2010 року складало 11 осіб.

Серед факторів, які зумовлюють низький рівень працевлаштування молоді, ми виділяємо наступні: - необізнаність молоді зі своїми правами при працевлаштуванні на перше робоче місце після закінчення навчання; - у зв’язку з відсутністю досвіду працевлаштування молоді люди не вміють писати резюме та проходити співбесіду з роботодавцем; - за даними Полтавського обласного молодіжного центру праці близько 38% молодих людей, які звернулися за працевлаштуванням після закінчення вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, не бажають працювати за фахом; - через наявність великої кількості безробітних роботодавці більш прискіпливо ставляться до підбору кадрів, і окрім диплому вимагають досвіду роботи і практичних навичок з тієї чи іншої професії; - низький рівень державної підтримки молодих людей, які бажають розпочати власну справу. Враховуючи цю ситуацію, Полтавський обласний молодіжний центр праці спільно з відділом у справах сім’ї та молоді Полтавської обласної державної адміністрації, управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавським міським центром зайнятості за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» реалізовує проект «Молодь Полтавщини стає до праці». Основною проблемою, на вирішення якої спрямований проект, є відсутність у молоді знань та психологічних якостей, які б сприяли формуванню конкурентоспроможної особистості на ринку праці у період фінансово-економічної кризи. Впродовж терміну реалізації проекту ПОМЦП уже завершила навчання «Школа успішного працівника», де молоді люди отримали знання щодо їх переваг при працевлаштуванні на перше робоче місце, навчилися писати резюме, правильно проходити співбесіду з роботодавцем, отримали навики роботи в команді та самопрезентації. Позитивним результатом стало працевлаштування однієї із випускниць ще під час навчання у Школі. Наступним етапом реалізації проекту є проведення навчання молодих осіб у Школі з основ підприємницької діяльності «Молодь обирає бізнес». Навчання передбачає проведення семінарів та тренінгів, які допоможуть молодій особі зорієнтуватися у напрямі підприємницької діяльності, грамотно та правильно написати бізнес-план, отримати знання щодо ліцензування, оподаткування в умовах чинного законодавства у сфері бізнесу, основ бухгалтерії. По закінченню навчання учасники Школи будуть допущені до захисту бізнес-планів, а переможці отримають фінансову допомогу на започаткування та ведення власного бізнесу. У сфері навчання молоді, як планувати та вести бізнес ОМЦП уже має досвід. У 2010 році у рамках Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді проведено регіональний етап цього

конкурсу; 50 осіб пройшли навчання на курсах з бізнес-планування, а автори кращих 35 бізнес-планів отримали можливість започаткувати власну справу у «Містечку молодих підприємців» на території найбільшого в області Торговорозважального центру «Київ» на пільгових умовах. Троє фіналістів регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді отримали фінансову підтримку інвесторів. Також у рамках проекту планується проведення професійної орієнтації учнівської молоді, проведення семінарів для випускників вищих навчальних закладів «Правові аспекти працевлаштування молоді на підприємстві», «Успіх у пошуку роботи». У подальшому планується організація нових проектів, розширення бази даних вакантних робочих місць для молоді та іще багато цікавого. Іван Геревич, Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс»

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДІ З ЧИСЛА ЕТНІЧНИХ МЕНШИН Як зазначають психологи, найбільший попит на працю має молодь. На сьогоднішній день в Україні, в тому числі і у Берегівському районі Закарпатської області, безробіття, (зокрема і приховане) сягає значних розмірів. Більшість молодих людей, які працюють, прагнуть мати роботу як джерело для існування та реалізації своїх професійних навичок. Важливими проблемами є незайнятість молоді віком від 15 до 19 років, вимушена незайнятість, безробіття серед сільського населення, працевлаштування молодих спеціалістів тощо. Слід зауважити, що фахівці дуже часто мало уваги приділяють проблемам працевлаштування національних меншин, особливо їх молоді. Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс» працює у м. Берегово та Берегівському районі Закарпатської області. Загальна чисельність населення району та міста складає приблизно 78 тис. осіб, з яких 73% - угорці, 4,5% - роми. Крім проблеми нестачі робочих місць, молодь з числа національних меншин зустрічається і з іншими проблемами, які перешкоджають працевлаштуванню. Першою з них є незнання державної мови. У районі представники угорської національної меншини живуть компактно, молодь здебільшого навчається у школах з національною мовою навчання, де хоча й викладається державна українська мова, але відсутність потреби користування нею на місцевому рівні призводить до того, що випускники цих шкіл слабо, або зовсім не володіють державною мовою. У подальшому ця проблема стає перепоною для працевлаштування чи подальшого навчання. Друга проблема пов’язана з першою. Оскільки ці діти не володіють укрїнською мовою, вони практично відрізані від усієї інформації, поданою державною мовою у ЗМІ, в тому числі і тієї, яка стосується працевлаштування. Дуже часто вони не знають, яких професій можна набути, який фах отримати. До того ж, оскільки і розмір

заробітної плати порівняно із сусідніми Угорщиною чи Словаччиною маленький, ці всі фактори спричиняють масовий виїзд молоді за кордон для працевлаштування. Навіть ті представники молоді, які володіють державною мовою і здобули вищу освіту в Україні, у більшості випадків виїжджають за кордон. Інша частина (особливо некваліфікована) залишається і працює на місцевих заводах і «мігрує» між центрами зайнятості та різними підприємствами, які працюють на давальницькій сировині. Вищеназвані проблеми ще більшою мірою стосуються ромської молоді. Аналіз проблем зайнятості працездатного ромського населення засвідчує, що їх позитивне вирішення ускладнюється через відсутність відповідної освіти, спеціальності, трудового стажу, мотивації до трудової діяльності у значної частини ромів та недостатнього фінансування для створення робочих місць, сприяння самозайнятості ромського населення, залучення до цивілізованої торгівельної діяльності, громадських робіт, відсутність відповідних документів (що унеможливлює їхнє офіційне працевлаштування). У 2005 році Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс» створив Навчальний центр «Перспектива», оскільки до того часу молодь для проходження різних навчальних курсів вимушена була їхати за межі району. Метою створення центру було надання безкоштовних навчальних послуг для соціально незахищених верств населення району та міста. У результаті НЦ «Перспектива» пройшов акредитацію у Міністерстві освіти України і отримав ліцензію на проведення курсів «Оператор комп’ютерного набору» та «Соціальний працівник». Серед слухачів курсів багато представників національних меншин. При роботі з представниками національних меншин особливу увагу необхідно приділяти формуванню груп. Важливо, щоб усі слухачі могли навчатися чи вивчати більшість предметів рідною мовою. Це підвищує ступінь засвоєння навчального матеріалу. Крім того, для національних меншин необхідно організувати курси української мови, для оволодіння хоча б її основами. Наприклад, завдяки програмі «Освітні програми, направлені на покращення стану вразливих груп населення на ринку праці у м. Берегові та м. Мішкольці (Угорщина)», яка здійснюється у рамках транскордонного співробітництва «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007 – 2013» та співфінансування ЄС, слухачі з числа вразливих груп населення можуть опанувати робітничу професію, вивчення якої доповнене курсами української та англійської мови. Також важливими є тренінги, на яких можна показати молоді, як започаткувати власну справу. Наприклад, у рамках програми «Основні знання про підприємницьку діяльність у Європейському Союзі та забезпечення закарпатських підприємців практичними знаннями у цій сфері» молоді люди могли ознайомитися з правилами відкриття і введення бізнесу у ЄС, правилами зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки більшість жителів району володіють угорською мовою, успішно можуть співпрацювати у сфері бізнесу з партнерами з Угорщини.

Для того, щоб працевлаштування молоді з числа національних меншим було більш успішним, ми, крім навчання, використовуємо і наступні методи: - надання групової консультаційної допомоги у формі лекцій, зустрічей з проблем профорієнтації та працевлаштування, трудового права; - проведення індивідуальної консультаційної роботи з безробітними; - створення та поповнення банку даних про фірми, вакантні робочі місця у м. Берегово та у Берегівському районі; - виїзні консультування сільської молоді; - видання різних книг, методичних матеріалів, брошур на рідній мові національних меншин; - форми працевлаштування та профорієнтаційної роботи для молоді з числа вразливих груп населення (курси здобуття професії для інвалідів, ромів тощо). У сприянні працевлаштуванню молоді важливим елементом є співпраця з різними установами та організаціями, без підміни і дублювання їхньої роботи: центрами зайнятості, підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами, з якими укладаються угоди про співробітництво, започатковуються спільні проекти і заходи. Для вирішення вищевказаних проблем необхідно постійно збільшувати кількість та удосконалювати форми і методи соціального впливу на молодь, сприяти підвищенню рівня її професійної підготовки, налагоджуючи співробітництво із зацікавленими установами та підприємствами, залучаючи якомога більше кваліфікованих спеціалістів на допомогу молоді. Наталія Жукова, МГО «Інститут громадського розвитку «Ортега-і-Гасет», Ірина Комазова

ВЕЛИКІ ІДЕЇ МАЛЕНЬКОГО МІСТА За шість років свого існування активісти МГО «Інститут громадського розвитку «Ортега-і-Гасет» створили та реалізували немало соціально важливих проектів. Одним з таких став соціальний проект з відродження міського парку «Активна молодь обирає активний відпочинок!», на прикладі якого можна продемонструвати успішні методи міжсекторальної співпраці нашої організації. Основною нашою метою у співпраці з іншими секторами є бажання зацікавити майбутніх партнерів. Ми створюємо цікаві, актуальні та корисні проекти як для громади міста, так і для місцевої влади та підприємців. Проводячи переговори з нашими потенційними партнерами, головні акценти ми ставимо на значенні проекту для міста, на вагомості внеску у проект саме цієї особи та організації, а також на тому, які переваги можна отримати у разі партнерства при реалізації соціально значущого проекту. Після отримання бажаного результату ми завжди підтримуємо зв’язки для подальшого партнерства та дотримуємося своєї частини обов’язків по договору. Партнери в

одному проекті стають постійними партнерами організації у майбутніх проектах. Щоб заперечити думку багатьох мешканців м. Токмака, що знаходиться в Запорізькій області, ніби доля міста у руках будь-якого високопосадовця (мера, президента, прем’єр-міністра), але не всіх його мешканців, активісти місцевих громадських організацій створили проект з відродження міського парку. Метою проекту «Активна молодь обирає активний відпочинок!» стала організація змістовного та корисного дозвілля жителів Токмака у міському парку культури і відпочинку шляхом активізації діяльності і об’єднання зусиль Токмацької громади у реконструкції інфраструктури зеленої зони. Ідея соціального проекту отримала таку назву, адже основна цільова аудиторія – це молодь та діти. Саме вони повинні скласти платформу активних, сильних й кмітливих, які зможуть гідно представляти місто, у тому числі і за його межами. Проект з поліпшення стану парку розпочався ще 2010 року. З того дня, як автор проекту, десятикласниця Ірина Комазова звернулася до керівників громадських організацій Наталі Жукової та Сергія Івка, відбулась низка заходів. Одним із перших пунктів плану проекту було проведення пресконференції за участю представників місцевої влади, ЗМІ та громадськості. Основні внески влади у цей захід – це безкоштовне надання приміщення для проведення прес-конференції та активна участь в обговоренні проекту на міському рівні. Щоб дізнатися, на які зміни сподівається наша цільова аудиторія, було проведено конкурс творчих робіт «Яким я бачу міський парк?». Завдяки співробітникам відділу освіти Токмацької міської ради, про конкурс було оголошено у всіх школах міста і участь у ньому взяли понад 80 школярів. Для інформування населення та збирання коштів на відродження парку відбулись декілька благодійних акцій «Активна молодь обирає активний відпочинок!», що включали майстер-класи з виготовлення ляльки-мотанки, авіамоделей, орігамі; концерти юнацької творчості та молодіжні дискотеки. Близько двох тисяч гривень було зібрано мешканцями Токмака на реконструкцію парку: літнього театру та танцмайданчика, лавок, урн. На цей раз внеском органів місцевого самоврядування стало надання дозволу на безоплатну оренду приміщення холу міського Будинку культури та концертного залу, а також надання скриньки для благодійних внесків на реалізацію проекту. Підприємці міста спонсорували придбання шоколадних цукерок, які кожний учасник акції отримував, залишаючи у скриньці свій благодійний внесок. Також завдяки бізнес-структурам міста були закуплені витратні матеріали для проведення майстер-класів. Власниками нічних клубів була надана діджейська апаратура для проведення молодіжної дискотеки. За допомогою комунальних служб міста напередодні старту акції «Вальс квітів» (метою якої було художнє оформлення квітами центральної клумби парку), був підготовлений грунт на клумбі та здійснювався щотижневий полив висаджених квітів. Підприємці міста надали насіння та квіткову розсаду, які і висадили громадські активісти. Тому в ході акції-конкурсу «Вальс квітів» було

створено чудову клумбу у центральній частині парку. Також були відновлені щорічні весняні міські суботники на території парку, у яких взяли участь представники усіх органів виконавчої влади Токмака та органів місцевого самоврядування. За сприяння місцевої влади до суботників на території парку долучилися й учні загальноосвітніх шкіл міста, студенти Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету та професійного ліцею, а також комунальні служби міста. Чому місцева влада допомагає нам у реалізації проекту? 1. зацікавлена в активізації молоді на місцевому рівні, у тому числі й волонтерського руху. Активна молодь – це є активне суспільство сьогодні, і краще майбутнє завтра. 2. зацікавлена у відродженні міського парку, як місця культурного відпочинку жителів Токмака. Урізноманітнене дозвілля – це задоволене та щасливе населення. 3. зацікавлена у розкритті творчого потенціалу токмачан, підвищенні престижу міста. Серед учасників концертів, благодійних акцій можна знайти майбутніх зірок естради, а після перемоги у конкурсі благодійних проектів «Добро починається з тебе» про Токмак заговорили і у Києві. 4. Для багатьох державних службовців співпраця з нами та підтримка у проведенні заходів – ще один пункт у щорічному звіті. Незважаючи на критику деяких громадян, наш проект продовжує життя з метою відновлення міського парку й активізації зусиль молоді задля створення яскравого й сонячного майбутнього у нашому чудовому, маленькому та затишному місті… Оксана Логвін Голова правління Івано-Франківської ТПО УТОС

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СВІТ У ПОДАРУНОК НЕЗРЯЧИМ Івано-Франківська територіальна первинна організація Українського товариства сліпих (УТОС) є однією із найстаріших громадських організацій міста Івано-Франківська (створена у березні 1960 року). На обліку перебуває 350 інвалідів 1-ої та 2-ої груп по зору (з них – 102 особи тотально сліпі). Основне її завдання – соціальна, трудова, медична реабілітація незрячих інвалідів. З цією метою влітку 2009 року правлінням Івано-Франківської ТПО УТОС був написаний проект „Інформаційний світ у подарунок незрячим”, основна мета якого – забезпечити вільний доступ незрячих інвалідів до сучасних цифрових технологій та ресурсів Інтернету. Реалізація даного проекту стала життєво необхідною потребою для незрячих, одним зі шляхів їхньої реабілітації. Прослуховування озвученої літератури для них є криницею, з якої вони черпають знання, духовність і високі почуття, а для декого – порятунок, схованка, куди тікають від жорстокості сьогодення, відчаю, самотності, сірості існування. Слухаючи озвучену літературу, утосівці хоча б на деякий час разом з

героями книг проживають яскраве, сповнене пригод і любові життя. Наш проект взяв участь у конкурсі проектів, який організували Фонд Східна Європа і Теленор Груп в Україні у рамках програми „Світ без обмежень – вільний доступ для людей з особливими потребами”, і виграв грант №к09-0071 у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень на створення комп’ютеризованої бібліотеки озвученої літератури для незрячих інвалідів у приміщенні Івано-Франківської ТПО УТОС. Тривалість проекту з 12 жовтня 2009 року до 01 березня 2010 року. За кошти Фонду Східна Європа та Теленор Груп було придбано: - два комп’ютери з ліцензійним програмним забезпеченням та голосовою програмою NVDA, яка зчитує вголос інформацію з монітора комп’ютера і користуючись набором комбінацій клавіш на клавіатурі, дозволяє самостійно працювати за комп’ютером незрячій людині; - сканер і ксерокс, зовнішній жорсткий диск з обсягом пам’яті 1,5 Тб; - придбано 1050 аудіокниг, записаних на 105 CD і 80 DVD дисках, створено бібліотечний каталог у пам’яті комп’ютерної сітки; - закуплено 53 MP3-плеєри для запису і прослуховування озвученої літератури; - підключено комп’ютерну сітку бібліотеки до мережі Інтернет; - здійснено ремонт і облаштування читального залу бібліотеки у приміщенні Івано-Франківської ТПО УТОС. У рамках проекту 50 членів УТОС пройшли навчання на курсах, на яких здобули навички користування комп’ютером, бібліотечним каталогом озвученої літератури, мережею Інтернет та МР3-плеєрами. Наглядний результат – доступ до сучасних інформаційних технологій подарував незрячим очі, дозволив самостійно записувати і відтворювати озвучену літературу, мандрувати мережею Інтернет, шукаючи нової інформації, розширяти коло знайомств, відчувати себе повноцінними людьми. До реалізації нашого проекту приєдналась і міська влада. З міського бюджету було виділено 36 тис. гривень на проведення капітального ремонту приміщення Івано-Франківської ТПО УТОС. Ремонт здійснювався житловокомунальним господарством міста Івано-Франківська. Так, об’єднавши зусилля громадської організації, міжнародного благодійного фонду, владних і бізнесових структур, Івано-Франківська ТПО УТОС в результаті отримала чудове офісне приміщення, облаштований читальний зал і комп’ютеризовану бібліотеку озвученої літератури. На 1 травня 2011 року число відвідувачів бібліотеки зросло до 120 осіб, відбулися літературні зустрічі „за круглим столом” з відомими прикарпатськими літераторами: Емілією Турковською, Ольгою Бабій, Ярославом Ткачівським та Юрієм Андруховичем. Таким чином, підсумовуючи результати реалізації проекту „Інформаційний світ в подарунок незрячим” доходимо очевидного висновку: якщо людям з особливими потребами допомогти оволодіти високими

інформаційними технологіями, вони стануть повноцінними членами суспільства, спроможними до суспільно-корисної праці, цікавого спілкування, духовного та розумового самовдосконалення. Павло Стангрит, голова Крижопільської районної молодіжної громадської організації РМГО «Ізвір»

ПЕРЕЙМАЄМО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД Крижопільська РМГО «Ізвір» функціонує з 2007 року, але проблемою молодіжного працевлаштування детально не цікавилися, хоча про її існування було відомо. Після участі у форумі «Обмін кращими практиками впливу неурядових організацій України на формування регіональних молодіжних ринків праці» вирішили поглиблено зайнятися вивченням вищевказаної проблеми на місцевому рівні та активізувати підвищення впливу локальних громадських організацій на формування місцевого молодіжного ринку праці. Проаналізувавши ситуацію, яка склалася у районі із молодіжною зайнятістю, дійшли до висновку, що район поступово втрачає молодіжний потенціал. Більшість молодих людей, які виїжджають на навчання до великих міст, залишаються там назавжди. А ті, які повертаються, не маючи за плечима грошовитих батьків, залишаються наодинці із проблемою працевлаштування. Не знаходячи роботи в аграрному секторі та на існуючих в районі підприємствах, сільська молодь поповнює сферу неформальної зайнятості, або ж стає на шлях алкоголізму, наркоманії, проституції, шахрайства або сідає на шию батькам. Низький рівень оплати праці у сільськогосподарській та промисловій сфері району, відсутність умов пристойного життя у сільській місцевості спричиняють той факт, що значна частина сільської молоді, навіть при наявності вакансій, мігрує до міст, або за кордон, заради більш престижних заробітків. Одним із варіантів вирішення проблеми є впровадження таких форм зайнятості, яким приділено мало уваги, або не приділяється взагалі. За приклад візьмемо сільський зелений туризм та розвиток власної справи, пов’язаної із цим видом діяльності (готельний бізнес, тощо). Галузь сільського зеленого туризму у районі зовсім не розвинена. Немає жодної агросадиби, жодного куточка, де би можна було приймати туристів, хоча, враховуючи немалий туристичний потенціал району та його вигідне розташування, є можливість влаштовувати екскурсійні мандрівки до визначних історичних місць, таких як Буша, Лядівський скельний монастир, та інші. Та й у самому районі є такі архітектурні пам’ятки, як Казанська церква 1619 р., Костьол Пресвятої Діви Марії та церква Іоанна Богослова 1747 року. Цей перелік можна продовжувати. Ніхто із молодих людей навіть не замислюється, що розвиток цієї справи може бути прибутковим та дасть змогу залучити додаткові інвестиції на потреби розвитку територіальної громади. З метою підвищення обізнаності молоді з питань створення та

функціонування осередків сільського зеленого туризму, ознайомлення із необхідною нормативно-правовою базою, організація планує найближчим часом провести ряд відповідних семінарів-тренінгів для молодих людей та організувати проведення круглого столу за участю місцевої влади, представників центру зайнятості, навчальних закладів, громадськості, ЗМІ на тему: «Актуальні проблеми працевлаштування молоді у районі. Шляхи вирішення» з метою привернути увагу громадськості до проблем молодіжного працевлаштування та підвищити відповідальність влади за прийняття рішень із даного питання. А підсумовуючи сказане, хочеться висловити подяку організаторам форуму за надану можливість прийняти участь у такому потрібному для нашої організації заході, за новий досвід, ідеї та знайомства з представниками НУО України, котрі займаються проблемою молодіжного працевлаштування. Сєрікова О.М., молодіжна міська громадська організація «Нові ресурси» Вовк О. І., Харківська обласна організація Всеукраїнського жіночого товариства ім. О.Теліги

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДІ Основними індикаторами, котрі визначають становище на ринку праці, виступають рівень економічної активності населення та рівень безробіття. Економічно активне населення – це населення, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні. Безробітні – особи, які не мають роботи; активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу; готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. Рівень економічної активності (далі – РЕА) визначається як відношення (у%) кількості економічно активного населення певної вікової групи до всього населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. Рівні економічної активності чоловіків та жінок в Україні Вік Стать,% 2000р. 2009р.

15-24р. ч ж 42,8 37,5 47,1 36,5

25-29р. ч ж 90,0 79,4 88,6 72,3

30-34р. ч ж 91,0 84,0 89,6 77,7

Протягом усього досліджуваного періоду РЕА практично для усіх вищезазначених статевовікових груп демонстрував негативну динаміку. Рівень безробіття (далі – РБ) визначається як відношення (у %) кількості безробітних серед певної вікової групи до економічно активного населення відповідної соціально-демографічної ознаки. За період 2000–2009 рр. РБ серед

усіх проаналізованих статевовікових груп зменшився: для жінок у віці 15-24 років – на 40,32%, для чоловіків – на 15,02%; для жінок у віці 25-29 років – на 25,19%, для чоловіків – на 27,81%; для жінок у віці 30-34 років – на 43,65%, для чоловіків – на 17,09%. Разом із тим, впродовж різних відрізків часу досліджуваного періоду у різних статевовікових груп спостерігалися принципові відмінності. До 2007 року РБ серед жінок був стабільно вищим, ніж серед чоловіків. Рівень економічної зайнятості жінок у країнах Європейського Союзу помітно нижчий, ніж серед чоловіків: 54,9% проти 73,0% у віці 15-64 рр. Серед жінок менше, ніж серед чоловіків, самозайнятих (тобто зайнятих власним бізнесом, професійною діяльністю і сільським господарством з метою отримання прибутку для себе, якого може і не бути - у процесі налагодження справи, очікування клієнта, замовлення тощо). Найменші відмінності за часткою самозайнятих серед зайнятих в економіці чоловіків і жінок відзначаються у Португалії, де до цієї категорії відноситься більше 19% зайнятих, в Австрії та Нідерландах. А в Люксембурзі частка самозайнятих серед жінок вища, ніж серед чоловіків. Рівень оплати жіночої праці у всіх країнах Європейського Союзу нижчий, ніж чоловічої. Найменші відмінності за рівнем оплати спостерігаються у Португалії та Італії (на 5-9%), найбільші - у Великобританії, Ірландії, Австрії та Нідерландах (на 20-22%). При цьому у громадському секторі гендерні відмінності в оплаті праці нижчі, а в приватному секторі - вищі. Головною причиною цього дослідники України вважають нерівномірний розподіл чоловіків і жінок за професіями та галузями економіки. Так, і в традиційно жіночих видах діяльності (наприклад, сфера освіти, медицина та роздрібна торгівля) їх зарплати нижчі за чоловічі. Причин існуючої в нашій країні гендерної нерівності багато. Одна з них пов'язана з трудовим законодавством (наприклад, з обмеженнями зайнятості жінок у шкідливих умовах праці), дискримінаційними практиками і стереотипами, прийнятими у суспільстві. У силу останнього фактору в Україні трудова кар'єра жінок частіше переривається неоплачуваними періодами (відпустка по догляду за малолітньою дитиною, тимчасова непрацездатність по догляду за хворими та ін.) На великих промислових підприємствах жінки найчастіше займають місця низового інженерно-управлінського персоналу. Часто жінки і чоловіки починають з однакового освітнього рівня, але надалі жінки відстають по кваліфікації на дватри розряди, що пов'язано з періодом народження і виховання дітей. А результатом усього цього стає різна оплата праці. Також гендерні відмінності сфери зайнятості невіддільні від питання національного менталітету. У нашій країні нерівність у соціальному становищі статей, нерівність шансів чоловіків і жінок у різних соціальних сферах обумовлені традиційними уявленнями про їх призначення. Історично склалося, що жінка повинна була вести господарство і виховувати дітей, тоді як чоловік був «годувальником». У традиційних сім'ях дружини і дочки виконують близько 85% всієї хатньої роботи. На думку ряду фахівців, жінки більше зайняті в низькооплачуваних галузях

(у першу чергу, в бюджетному секторі), заради більш високого рівня соціальної захищеності: здійснюються виплати за лікарняними листками, виплачується допомога по догляду за дітьми, зберігається робоче місце протягом трьох років після народження дитини, діє фіксований режим робочого часу тощо. Та все ж таки сьогодні для роботодавця все більше значення має професіоналізм кандидата та все меншу роль грає його стать, це надає нові можливості для роботи НУО та підтримки молоді у працевлаштуванні. Важливим інструментом впливу на органи влади є організація та реалізація громадських слухань з проблематики працевлаштування молоді, особливо жінок, у різних сферах народного господарства, а також проведення інформаційних заходів та розповсюдження інформаційної літератури як для здобувачів робочих місць, так і для роботодавців. Момент «зустрічі» здобувача з роботодавцем повинен бути вивіреним, зваженим, спланованим та підготовленим. Підготовку цієї «зустрічі» мають інформаційно супроводжувати НУО, які займаються проблемами працевлаштування молоді. Щоб здобувач став потрібним кандидатом для певного роботодавця, слід потурбуватися про всі складові успішного досвіду працевлаштування. НУО мають можливість донести до роботодавця, що наприклад, на певних посадах краще з трудовими обов’язками можуть справитись саме жінки, або молоді та енергійні спеціалісти, ніж досвідчені. Сенченко Юлія, співробітник «Студентської біржі праці СумДУ»

СТУДЕНТСЬКА БІРЖА ПРАЦІ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «Студентська біржа праці Сумського державного університету» є новоствореною організацією, яка в даний час діє в структурі відділу інтеграційних зв’язків та практики. Лише восени 2010 року ініціативна група студентів, яким набридло бути у «постійному пошуку» та у стані «підвішеності» почала працювати, отримавши підтримку та сприяння зі сторони адміністрації ВНЗ. Хоча наша організація є новоствореною, але від самого початку ведеться активна робота по залученню більшої кількості студентів, випускників та роботодавців до співпраці. Так, одразу було створено сайт біржі праці Сумського державного університету (job.sumdu.edu.ua). Після цього головною задачею для нас стало наповнення цього сайту. Отже, команду активістів було поділено на наступні підрозділи: інформаційний, відповідальний за сезонне працевлаштування та тимчасову роботу, за зв’язки з підприємцями. Укладено договори про співпрацю з великими підприємствами Сум (Хімпром, Фрунзе, Укрросметал, Приватбанк і т.д.) та області (Імпульс, Шостка), залучаються приватні підприємці, які надають й розміщують інформацію про вакансії, можливості проходження практик, варіанти тимчасової та неповної зайнятості. Формується централізована база даних з вільним доступом до інформації на

сайті. Завдяки діяльності нашої біржі праці студентству СумДУ надана нагода різнопланової зайнятості (повної та неповної, часткової та тимчасової). В університеті проводяться роз’яснювальні лекції для студентів, лекторами яких є представники бізнес-сектору, влади та психологи. Для більшості молодих людей стає проблемою навіть написання власного резюме, «рекламування» себе, отже зараз нашою ініціативною групою ведеться робота над створенням стандартної форми резюме, яка буде розміщена на сайті організації. Компаніям, які підписали договори про співпрацю, надаються можливості: • проводити презентації у рамках ВНЗ, • вільне розміщення інформації на Інтернет ресурсах органів студентського самоврядування та офіційному сайті СумДУ, • проведення круглих столів, • тестування для обрання найкращих кадрів з наших кращих студентів. Так, нещодавно Сумська обласна адміністрація провела конкурс на заміщення вільних посад, і компанія, провайдер послуг контакт-центрів Global Bilgi теж. Ми вважаємо, що для будь-якого підприємства області немає кращої та більш продуктивної реклами, аніж та, що розміщена саме у стінах навчального закладу. За весь час роботи було підготовлено й юридичну основу нашої діяльності. І ось, 12-го травня 2011 року на Вченій Раді університету підтримано положення про «Центр сприяння працевлаштуванню». Завдяки цьому зараз ведеться активна робота по розробці емблеми, назви та роздаткового матеріалу, аби про наше існування знали не лише у місті, а й по різних областях України. Кожної весни-літа лави безробітних поповнюють нові й нові дипломовані випускники, тож хочеться дещо вплинути на цю сумну реальність, поки що нехай лише в межах області, та лише для наших студентів. Але це вже щось, для досягнення великої мети треба починати з малого. Піпкун Наталія Вікторівна Чернігівська обласна агенція регіонального розвитку «Вектор»

ПРОЕКТ «МОЛОДІЖНИЙ ПРАЦЕСТАРТ» Проект було реалізовано у Чернігівський області, місті Чернігові. Проаналізувавши стан молодіжного працевлаштування та активність потоку молоді, яка їде на пошук роботи до Києва, наша громадська організація вирішила реалізувати проект, який би допоміг студентам отримати навички працевлаштування та мати змогу працювати у рідному місті. Головною метою проекту було: підвищити рівень спроможності молоді до працевлаштування, навчити її основам пошуку роботи (написання резюме, проходження співбесід, адаптація у новому колективі), дати можливість молоді поспілкуватись з провідними роботодавцями Чернігова. Нами, спільно з міським державним центром зайнятості, було розроблено

відповідний тренінг. Даний тренінг було проведено у 5 найбільших ВНЗ Чернігова. Цільова аудиторія – студенти четвертих-п’ятих курсів, але ми цим не обмежували молодих людей, які висловлювали бажання взяти участь у тренінгу. Було розгорнуто широку інформаційну капанію, а саме: прес-конференція про старт проекту, афіши – анонси, порозклеювані по місту і в гуртожитках та університетах. Додатково ми домовилися з проректорами по виховній роботі цих ВНЗ про анонсування тренінгів та забронювали аудиторії для їх проведення. Під час тренінгів ми запрошували на зустрічі зі студентами провідних роботодавців міста, які приймали участь у обговорення і ділились досвідом та випускників, які мають досвід вдалого працевлаштування. Сам тренінг передбачав три модулі: • теоретичний – де розповідалось про можливості працевлаштування, написання резюме, проходження співбесід. • практичний, де кожен бажаючий мав змогу взяти участь у співбесіді, а потім аудиторія аналізувала помилки за допомогою тренера. • юридичний, де ми говорили про нормативно-правову базу трудових відносин. Загалом, тренінгове навчання пройшли близько 350 представників ВНЗ. Насамкінець, для аналізу нашої роботи ми проводили анкетування. Його результати показали : • середня оцінка користі поданої інформації склала 4.45 балів (по 5ти бальній шкалі); • рівень організації - 4,36 балів; • робота тренерів 4.42 балів. Серед основних коментарів та побажань були: «Продовжити роботу проекту/зробити проект щорічним» - 47 осіб. «Більше прикладів та практичних занять» - 33 особи. «Презентація реальних вакансій» - 21 особа. Оцінюючи хід і отримані результати проекту, очевидним стало те, що його реалізацію можна назвати вдалою. А продовження цього проекту у майбутньому, з урахуванням набутого досвіду, є і надалі актуальним. Катерина Серьогіна, БФ «Бене», Закарпаття

БЕНЕ: БУДУЄМО СЕЛО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ Спостерігаючи за буденним життям сільської молоді, доходиш висновку: якщо не почати щось змінювати уже сьогодні – через кілька років, можливо буде вже запізно, ситуація може стати геть безнадійною. Більшість нашої молоді після закінчення школи вирушає продовжувати навчання за кордон. Багато хто з них, маючи на руках закордонний диплом, не повертаються на Україну, але є й такі, що повертаються і продовжують своє життя у селі. Саме для них і разом із ними ми стараємося, щоб наше село та район загалом не стали схожими на

безлюдний острів, бо вважаємо, що розвиток держави в першу чергу залежить від розвитку молоді, від її світогляду та її дій. Для таких дій і створений Благодійний фонд «Бене», який діє на території села Бене та Берегівського району від 18 грудня 2007 року. Наші контакти, юридична адреса: 90261, Закарпатська область, Берегівський район, с. Бене, вул. Курія 25. моб. тел. 80679767741; 80956765190; 80500152916; e-mail: fondbene@gmail.com Основними завданнями Фонду є: надання матеріальної, фінансової, соціальної і моральної допомоги мешканцям с. Бене та Берегівського району, які потребують соціальної допомоги і захисту; розвиток інфраструктури; сприяння підвищенню добробуту; матеріальна підтримка підвищення кваліфікації та опанування нових професій, надання допомоги у навчанні; розвиток інформаційної мережі, інформаційне обслуговування; видавництво книг, брошур, газет тощо; організація відпочинку, дозвілля дітей та дорослих, організація пізнавальних подорожей і екскурсій; сприяння розвитку охорони здоров’я, масової фізичної культури, спорту, туризму, пропагування здорового способу життя; надання фізичним і юридичним особам різних послуг. Наша організація має комп’ютерний комплекс та оргтехніку, доступ до мережі Інтернет, а також кваліфікованих спеціалістів. Благодійний фонд «Бене» - організація молода, але ми енергійні та відкриті для співпраці. Наші представники уже брали участь у конференціях проекту TACIS/IBPP «Підтримка маргінальних груп населення, розбудова мережі громадських організацій у Західній Україні». Також лідер організації прийняв участь у візиті до Республіки Польща з метою обміну досвідом роботи. БФ «Бене» активно співпрацює з органом місцевого самоврядування нашого села. У грудні 2007р. Фонд підписав угоду про співпрацю з благодійним фондом «Закарпатський Центр Розвитку та Консультацій «Едванс». У квітні 2008 р. Фондом було заключено угоду про співпрацю з Культурною спілкою м. Онга (Угорщина). У травні 2008 р. представники Фонду були учасниками створення мережі Західноукраїнських громадських організацій «ACCORD». В жовтні 2008 р. Фонд підписав договір про співпрацю із «Rákoshegyi polgári kör» та Vidyázó Ferenc művelődési társaság». Влітку 2008 р. БФ «Бене» брав участь у грантовій програмі «Програма малих грантів для підтримки місцевих громадських ініціатив». У рамках цієї програми було здійснено проект «Сприяння покращенню умов праці соціального працівника с. Бене». У жовтні 2009р. представник нашої організації взяв участь в інформаційно-просвітницькому заході на тему: „Соціальний аніматор – рушійна сила сільських громад”, що відбувся в місті Берегово Закарпатської області. Другим етапом цього проекту була навчальна поїздка до м. Краків (Польща), яка відбулася в лютому 2010 р., результатом якого було отримання посвідчення соціального аніматора Західної України. У січні 2010 р. брали участь у реалізації спільного міжнародного проекту «У співпраці -

дієвіше», організованого молодіжним громадським центром МГЦ «Еталон» (м. Івано-Франківськ) та Державним підприємством «Івано-Франківський обласний молодіжний центр праці» в партнерстві з азербайджанськими НУО: «Улучау» (м. Шекі) та «Інтелект» (м. Гянджа) за сприяння фонду «Відродження». У червні та листопаді 2010 р були проведені дві акції «Подаруємо дітям чисте майбутнє». Також у червні – липні 2010 р. представник Фонду брала участь у спільному проекті Асоціації «Школа лідерів» з Варшави та ГО «Європейський діалог» «Маєш голос – маєш вибір». У рамках проекту відбувся 3-денний тренінг у Львові та 10-денний у Польщі. 25-26 жовтня було проведено заключний етап проекту, який відбувся вже у с. Бене, і складався з двох частин: семінару та дебатів. Крім того, за результатами проекту було видано посібник „Голос для мешканців”. У серпні-жовтні 2010 р. нами було реалізовано проект «Ремонт амбулаторії в с. Бене» у рамках ПРООН в Україні «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Крім того, менеджер із зв’язків з громадськістю БФ „Бене” брала участь в освітньому проекті, організованому Фондом Humanity in Action Польща для майбутніх лідерів в Білорусі, Литві, Україні і Польщі на тему прав людини та, зокрема, прав національних меншин, що є досить важливим для діяльності у нашому регіоні. Наступним етапом проекту був 10-денний курс навчання безпосередньо у Варшаві. Завдяки досвіду і навичкам, отриманим під час Програми та реалізації проекту з прав національних меншин, ми мали змогу взяти участь у конкурсі проектів, організованому Humanity in Action Польща. За результатом конкурсу нами було отримано грант на виконання проекту „Знай свої права та вмій їх захищати” 08 квітня 2011 року представники фонду були учасниками та отримали сертифікати з курсу "Комунікація заради змін", "Права жінок і дітей в Україні – комунікаційний компонент ", що відбувся у м. Львові за підтримки ЄС та компанії Сафеж. Також, нещодавно ми почали займатися протидією молодіжному безробіттю у селі та у районі. Проблема молодіжного безробіття у селах є досить страхітливою. Для запобігання молодіжному безробіттю наша організація вже півроку здійснює проект „Єдина інформаційна мережа”. У рамках проекту нами організовується інформування сільської молоді та громади в цілому про різноманітні конкурси, гранти, тренінги, семінари, консультації, можливості навчання та роботи як на території України, так і за кордоном. Ми намагаємося якось зацікавити молодь діяти в інтересах особистого розвитку, вирвати її з обіймів сірої буденності, довести, що існує маса цікавих можливостей і, звернути увагу на те, що якщо не сидіти склавши руки, можна зробити своє життя набагато більше захоплюючим та цікавішим. У кінці квітня 2011 р., взявши участь у проекті «Обмін кращими практиками впливу НУО України на формування регіональних молодіжних ринків праці», організованому МГЦ «Еталон», у нас з’явилося море цікавих ідей,

які ми збираємося втілити у життя. Наприклад, у кінці травня ми плануємо провести громадське обговорення по темі сприяння молодіжній підприємливості та протидії молодіжному безробіттю «Шанс на веселе майбутнє». Також, протягом року ми плануємо створити на базі Бенянської сільської ради „Молодіжний інформаційний центр”. Віталій Ткачук, голова ВООМГО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії»

ОБ’ЄДНУЄМО ЗУСИЛЛЯ ДЛЯ ЗАЙНЯТОСТІ КОЖНОГО З 1 вересня 2010 р. до 31 червня 2011 р. Волинський обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії» реалізує у Волинській області проект «Об’єднуємо зусилля для зайнятості кожного», спрямований на поширення обізнаності населення з основами «Конвенції по правам інвалідів»(КПІ), а також реалізації статті 27 цієї Конвенції про рівні можливості інвалідів у сфері працевлаштування. Мова про інтеграцію осіб з функціональними обмеженнями у суспільство неможлива без їх самореалізації, а саме – без створення умов для їх працевлаштування. Ця проблема, а також механізм її вирішення, пропонований державою, залишають чимало питань. Важливою проблемою у цій сфері є зайнятість фахівців та дипломованих спеціалістів з обмеженими можливостями: бізнес практично не довіряє юристам, економістам з інвалідністю, відкритою залишається й проблема працевлаштування у бюджетні установи, органи виконавчої влади. Згідно з офіційною статистикою, не більше 15 % інвалідів мають роботу на сьогоднішній день, наявна і така тенденція: знайти роботу інваліду I групи майже неможливо, тоді як у інвалідів II та III групи таких шансів набагато більше. Проаналізувавши статистичні дані, можна сміливо говорити, що на сьогоднішній день випадки працевлаштування інваліда є поодинокими і немає чіткої схеми і програми, які б забезпечили людей з обмеженими можливостями робочими місцями. Власне, формально механізм існує, але фактично він не діє через відсутність взаємодії усіх суб’єктів цього процесу: Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Волинського центру зайнятості, місцевого відділення Фонду соціального захисту інвалідів з одного боку та роботодавцями з іншого. Виконання пункту 3 статті 4 КПІ про консультації з інвалідами через організації, що їх об’єднують, реалізовуватиметься через створену у межах проекту робочу групу, яку складатимуть фахівці органів влади, що реалізовують політику зайнятості у межах Волині, приватного сектору – безпосередніх роботодавців та інвалідів, представників організацій інвалідів. ВОО ВМГО «Генерація успішної дії» не може претендувати на першість у справі вирішення проблеми зайнятості, однак саме на цьому етапі унікальністю є налагодження

взаємодії між вищевказаними суб’єктами. Основною метою проекту є створення умов для зайнятості дипломованих спеціалістів- інвалідів шляхом об’єднання зусиль органів влади, до повноважень яких належать питання працевлаштування, залучення приватного сектору та об’єднань громадян, напрацювання методів та умов, необхідних для працевлаштування на тій чи іншій посаді осіб з обмеженими можливостями. На сьогоднішній день налагоджена співпраця з органами державної влади, місцевого самоврядування, ЗМІ, частиною приватного сектору, які готові співпрацювати у сфері працевлаштування людей з інвалідністю, про що свідчить підписання в грудні 2010 року Меморандуму про співпрацю між органами державної влади, місцевого самоврядування, організаціями роботодавців та громадськими організаціями інвалідів. Окрім цього відібрано 13 стажерів, людей з обмеженими можливостями різних груп та нозологій, які готові розпочати стажування у різних державних та приватних структурах, які і будуть визначати необхідні умови та методи для створення спеціалізованих робочих місць. Для людей, які претендували на участь у Програмі стажування, були проведені тренінги по основам КПІ, а також для держслужбовців, робота яких пов’язана з людьми з інвалідністю (Центри зайнятості, Управління праці, Управління сім’ї та молоді Волині) були проведені інформаційні сесії по основах КПІ, можливостям інвалідів у сфері працевлаштування, коректному ставленню до неповносправних людей. На першому етапі проекту, який тривав з 1 вересня до 31 листопада 2010 р. налагоджено зв’язки між місцевими органами влади, потенційними роботодавцями та громадськими організаціями інвалідів. У цей період нами була проведені інформаційна кампанія та серія тренінгів, присвячених основам КПІ та процесу підготовки до запровадження програми стажування. Відбулись зустрічі з потенційними роботодавцями і представниками громадських організацій для спільного обговорення і створення можливостей для влаштування дипломованих спеціалістів інвалідів на стажування. Також в цей час приймаються анкети від бажаючих потрапити на стажування. На наступному етапі проекту (грудень 2010 р.) було проведено круглий стіл, на який були запрошені: представники органів влади, центрів зайнятості, Волинського відділення фонду соціального захисту інвалідів, представники організацій роботодавців (Федерація роботодавців України, Спілка промисловців та підприємців України), журналісти. У рамках круглого столу було обговорено можливості вирішення проблеми зайнятості інвалідів у Волинській області. За результатами круглого столу було підписано меморандум про співпрацю і створення робочої групи з представників різних організацій. З 1 лютого до 31 травня 2011 р. реалізовувалась програма стажування для інвалідів з вищою та середньо-спеціальною освітою. Стажування проводилось як у приватному секторі, (особливо віталось залучення фахівців з інвалідністю до менеджменту підприємств та організацій), так і в управліннях органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, особливо в установах, дотичних до вирішення

соціальних проблем. Отримуючи стипендію, стажери могли проявити власні здібності та претендувати на отримання вказаної посади у разі успішного завершення стажування, що координуватиметься учасниками робочої групи проекту. Крім того, стажери визначали потреби та умови, необхідні для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями на держслужбі та у менеджменті підприємств. Передбачалось, що участь у стажуванні візьмуть 10 осіб: 5 - в органах влади ( по одному в Управлінні праці області, обласному центрі зайнятості, Департаменті соціальної політики міста Луцька, обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, управління сім’ї та молоді області); 5 - у менеджменті підприємств, 2 - на підприємствах громадських організацій інвалідів, 2 – на підприємствах великої промисловості, 1 – на малому підприємстві. Загалом же учасниками програми стажування стали близько 30 осіб. З їх числа на конкурсній основі відібрано відповідну кількість стажерів. Учасникам програми пропонувався тренінговий курс зі специфіки діяльності тих чи інших органів влади та господарської діяльності підприємств, а також специфіки працевлаштування інвалідів. Курс проведений експертами проекту та членами робочої групи. Напрацьовані у ході проекту механізми ляжуть в основу підготовленої експертами проекту та фахівцями робочої групи та виданої за його підсумками «Методики зайнятості осіб з обмеженими можливостями». До методики входитимуть можливості тієї чи іншої посади для працевлаштування інвалідів та умови, необхідні для повноцінного виконання обов’язків посадовцями з інвалідністю, які є дипломованими спеціалістами. Завершить проект конференція «Механізми реалізації статті 27 КПІ: проблеми реалізації та локальні можливості», на якій буде представлена апробована методика. Запрошені на конференцію експерти, науковці, що працюють із сферою роботи з інвалідами обговорять механізми застосування апробованої методики в інших регіонах країни та яким чином підготовлена Методика може бути інтегрованою у місцеві програми соціальної політики. Очікувані результати: 1. 10 осіб з інвалідністю, дипломованих спеціалістів, пройдуть стажування в органах влади та менеджменті приватних підприємств та отримають можливість подальшого працевлаштування. Загалом же у навчальній програмі візьмуть участь 30 осіб. 2. Опублікування 100 примірників «Методики зайнятості інвалідів» для фахівців установ, до повноважень яких належить політика працевлаштування осіб з обмеженими можливостями та поширення досвіду в інших областях країни. 3. Апробація реалізації положень Конвенції по правам інвалідів на місцевому рівні. 4. Визначення галузей, в яких можуть працювати інваліди в залежності від своєї нозології;

5. Налагодження співпраці громадських організацій інвалідів з органами місцевого самоврядування та приватним сектором; 6. Виявлення труднощів на шляху працевлаштування інвалідів; 7. З’ясування причин неможливості або небажання працевлаштовувати інвалідів; 8. Зміна у ставленні суспільства до інвалідів, як до повноцінних і самодостатніх осіб; 9. Підвищення самооцінки самого інваліда, який відчуває, що він корисний суспільству і може сам себе забезпечувати. Сергій Чистяков, ГО "Резус", м. Углегорськ, Донецька обл.

ОБ'ЄДНАЄМОСЯ ЗАРАДИ СВІТЛОЇ МЕТИ (проблеми соціально-трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі) "Залиш надію кожний, хто сюди ввійшов, - стверджує ВІЛ-інфікований з туберкульозом, знаходячись у виправній колонії. У мене відібрали все: здоров'я, надію на майбутнє, життя". А йому чи не хором відповідають медпрацівники тубдиспансера зони: "На волі хворі туберкульозом такої можливості для лікування не мають". Де ж істина і що робити? Давайте розбиратися. 24 березня 1882 р. Роберт Кох оголосив про відкриття цієї страшної хвороби - туберкульозу (ТБ). Палички Коха є у кожного. Інвалідами ж по ТБ найчастіше є особи середнього і навіть молодого віку. На це існують об'єктивні причини. Епідеміологічна обстановка по ТБ залишається несприятливою. Захворюваність зберігається на досить високому рівні, а тенденції до її зниження не спостерігається. Цьому сприяють низький рівень життя значної частини населення України, неповноцінне харчування, зростання алкоголізму і наркоманії, велике число осіб без певного місця проживання і осіб, що знаходяться у місцях позбавлення волі з незадовільним їх утриманням. А якщо до ТБ приєднується і ВІЛ-інфекція, ситуація стає загрозливою. Розвиток туберкульозу у ВІЛ-інфікованих зустрічається у 6 разів частіше, ніж у тих, у кого ця інфекція відсутня. Це спостерігається ‎‎‎‎ переважно у осіб працездатного віку. Серед хворих на ТБ одиниці мають постійне джерело доходу. Хворіють на нього значно частіше чоловіки (у 4-5 разів), ніж жінки, а вони найчастіше і повинні матеріально утримувати сім'ю, батьків або заробляти гроші на "нормальне" спільне життя з партнером. Проте і супутника по життю не знайдеш, коли відкривається діагноз ТБ або ще страшніше - подвійний діагноз: ВІЛ і ТБ. Особи, звільнені з колоній, більше за інших схильні до маргінальної поведінки (пиятики, безладний секс і вживання наркотиків), що сприяє погіршенню стану їх здоров'я. Більше половини осіб з діагнозом ТБ зовсім не мають коштів для існування, у 40% дохід нижчий за прожитковий мінімум. У 4050% хворих туберкульоз починається у місцях позбавлення волі і після

звільнення вони визнаються інвалідами за соціальними показами, внаслідок відсутності матеріальної забезпеченості, (безумовно, якщо той, що звільнився знаходить час на збирання нескінченної кількості довідок, відвідування лікарень і комісій). Реабілітація хворих на ТБ - важлива медико-соціальна проблема, яка тісніше, ніж інші захворювання, переплітає питання медичної і соціальнотрудової реабілітації. Медична реабілітація визначається лікуванням хворого. Соціально-трудова реабілітація передбачає відновлення працездатності і колишнього ставлення до нього співробітників і членів сім'ї. Основними перешкодами до реабілітації- хворих туберкульозом є: • припинення лікування хворими, безвідповідальне відношення до свого здоров'я; • невчасне звертання до лікаря при симптомах ТБ і пізнє виявлення, у зв'язку з цим, поява запущених, часто невиліковних форм туберкульозу; • маргіналізована поведінка хворих і спосіб життя з негативною установкою на роботу; Перед громадськими організаціями стоїть складне і важливе завдання підготувати молодих людей, що звільняються з колоній, до соціальної адаптації. Для цього засуджений ще у виправній установі має бути вилікуваний від ТБ, а при діагнозі ВІЛ засуджений повинен знати, що при виході йому треба стати на облік в СНІД - центр і отримувати відповідну терапію. Друга сторона цієї проблеми – це соціальна інтеграція таких людей, профілактика спілкування з ними інших членів громади. Як, спілкуючись з хворими людьми, уберегтися від цих страшних інфекцій? Тут теж відкривається широке поле для діяльності громадських організацій. "Те, що Україна названа серед 13 країн, де оголошена епідемія туберкульозу - дуже тривожний факт, вважає Віра Худіна, сімейний лікар, асистент кафедри сімейної медицини Медичного університету ім. Богомольця. - Це означає, що небезпечна паличка Коха може очікувати на нас де завгодно: у метро, на ринку, у супермаркеті і навіть на дитячому майданчику (не секрет, що в дерев'яних будиночках, призначених для дитячих ігор, часто знаходять місце для нічлігу бомжі). І, на жаль, навіть поголовна вакцинація, яка багато років проводиться у країні, не гарантує 100% захисту. Прийнято вважати, що хвороба вражає тільки представників асоціальних груп - бездомних, жебраків, ув'язнених. Але це не так! Заразитися ТБ може будь-яка людина, незалежно від свого статусу і соціального стану. У моїй практиці не раз зустрічалися цілком соціально благополучні пацієнти, у яких виявляли захворювання після перенесених бронхітів, ОРЗ, пневмонії. Оголошений після флюорографічного дослідження діагноз був повною несподіванкою і для хворого, і для лікаря". Яка кількість відвідувачів вашої організації мають діагноз «туберкульоз»? Звичайно, ви не знаєте! Не треба думати, що ТБ десь там, за колючим дротом і вам особисто нічого не загрожує. Для того, щоб наші співгромадяни не піддавалися ризику зараження ТБ або ВІЛ від колишніх засуджених, ми повинні

навчити їх профілактичним заходам на робочому місці, оскільки не завжди працедавці сумлінно до цього ставляться ( перукарні, кухні, салони тату - основні місця роботи колишніх засуджених). Щоб убезпечити себе і своїх близьких від зараження туберкульозом, необхідно кожному дотримуватись широко відомих, не раз оприлюднених профілактичних медичних рекомендацій. І при цьому пам'ятати: поряд з нами проживають хворі люди, які гостро потребують нашої допомоги і підтримки саме тому, що вони після відбуття покарання повинні видужати, працевлаштуватися і влитися у повноцінне життя громади. Інакше вони, не маючи можливості заробити на чесне життя, швидше за все знову опиняться у місцях позбавлення волі, або загинуть від своїх хвороб і злиднів. Можливо, у когось з'явилися ідеї відповідних адвокасі-кампаний або проектів по проблемах, що згадувались у статті, і вам потрібна підтримка інших організацій? Давайте об'єднаємося заради світлої мети соціально-трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі! Необхідно разом вирішувати ці гострі проблеми, (корені яких знаходяться і не зовсім може, у дружній вищезгаданій групі ризику наших співгромадян), але не вирішивши цих проблем, ми так і залишимося на одному з лідируючих місць по поширенню туберкульозу і ВІЛ. Семиженко Віта Григорівна Керівник ГО «Районний ресурсний центр громадянської освіти та виховання», м. Цюрупинськ, Херсонської обл..

ФОРУМ-ТЕАТР ПРОТИ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ Нинішній етап формування українського суспільства потребує висунення на перший план справи громадянського виховання молоді, як потужного знаряддя зміцнення громадянського суспільства на засадах рівності, взаємної відповідальності й почуття власної гідності. Пошук шляхів і засобів ефективних форм роботи з молоддю спонукав до створення нашої громадської організації. Центр став не просто осередком позакласної і позашкільної роботи учнівської молоді, а й місцем набуття досвіду ефективної та свідомої участі у житті громади, співпраці з державними органами та різноманітними громадянськими структурами, ініціювання корисних суспільних справ. Маючи за плечима суттєвий досвід по організації районного конкурсу соціальних міні-проектів серед учнівських колективів «Вчимося діяти разом», у 2011р. ГО взяла на себе ініціативу по організації акції «Відкрий для себе шлях в майбутнє», метою якої стала активізація роботи по вирішенню проблем непрацевлаштованості молоді та соціально-вразливих верств населення у Цюрупинському районі. У рамках акції планувалося проведення: - інформаційно – практичних семінарів для молоді «Право на працю» - майстер-класи «Уроки реального життя»( обмін успішним досвідом підприємців з молоддю)

- створення мультимедійної презентації з популяризації робітничих професій - створення відеоролика (на основі інтерв’ю представників місцевого бізнес-сектору та небайдужих до проблеми представників громади) з питань працевлаштування та організації власної справи «Реальність та ілюзії» - практичні навчальні заняття спільно з центром дитячої та юнацької творчості ( ЦДЮТ) «Ремесла» - висвітлення досвіду роботи у місцевій газеті «Вісник Олешшя» та телеканалу «Скіфія» - формування інформаційної правової бази даних для молоді з питань працевлаштування - створення «Карти робочих місць» району - організація юридичних консультацій з питань працевлаштування для молоді - проведення форум-театру «Молодь та сьогодення». Першою цільовою групою проекту стали учні загальноосвітніх шкіл району, які, бажаючи набути досвіду громадської діяльності, розпочали співпрацю з Центром. Другою - непрацевлаштована молодь, безробітні, представники місцевих рад, підприємці, фермери, центр зайнятості, ЗМІ. Ставлячи перед собою завдання провести інформаційну кампанію, просвітницькі заходи, та беручи на себе роль інформаторів, учні у своїх населених пунктах проводили конференції, лекторії з популяризації робітничих професій, створювали мультимедійні презентації, розробляли і розповсюджували буклети, проводили тренінги для цільових груп, «круглі столи» з підприємцями і фермерами. Фінальний етап проекту заплановано на вересень-жовтень 2011р. Ним має стати проведення форум-театру «Молодь та сьогодення», на який приїде учнівська молодь району та будуть запрошені безробітні. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на ініціювання захисту прав і інтересів різноманітних соціальних груп. Суть методики форуму-театру – це пошук у рамках запропонованого спектаклю (ситуації пригнічення) разом з учасниками і глядачами шляхів вирішення проблеми або виходу із складної життєвої ситуації. Основна ідея форум-театру - пояснити людям сценічними засобами, що у більшості випадків покращення їх життя залежить від них самих. Технологія його проведення допомагає ефективно і швидко змінювати запропоновану ситуацію пригнічення, передбачає активну участь глядачів у виставі наряду з акторами, допомагаючи їм знайти альтернативне вирішення проблеми та набути досвіду особистої ініціативи. Інсценування закінчується піком конфлікту, а глядачі, взявши на себе певну роль, змінюють ситуацію так, щоб вона перестала бути загрозливою чи принизливою для жертви. У нашому форум-театрі ми плануємо розглянути найбільш поширені ситуації процесу працевлаштування: відмова

чиновника прийняти заяву, моральний тиск під час підписання угоди з порушенням прав працівника, проблеми гендерного характеру тощо. Оскільки всі учасники проекту набувають свого особистого досвіду, то мають право обирати ситуації самостійно, але узгоджують їх на організаційному рівні (для уникнення повторів), що також допомагає розширити коло охоплення інсценованих ситуацій з метою вирішення існуючих проблем. Обов’язковою у процесі проведення форум-театру є особа модератора. Його роль полягає у здійсненні координаційних дій з аудиторією і глядачами під час показу мізансцен. Робота форум-театру складається з наступних етапів: 1. найбільш відповідальний: проведення тренінгів з учасниками проекту для підготовки акторів та сцен (оскільки ця робота потребує певних знань, навичок і часу, та як ініціатор акції, наша ГО взяла на себе організацію цього етапу); 2. формування групи, «вхідний інструктаж», підготовка акторів і підготовка сцен. Другий етап потрібно поділити на частини. Першу частину необхідно присвятити обговоренню проблеми (ситуацій порушення прав і свобод, пригнічення, образ, які сталися з запрошеними безробітними, або свідками яких вони були). Ці ситуації стануть основою для майбутніх сцен. Важливим аспектом проведення театру є так званий «розігрів». Обов’язковим правилом його проведення є прийняття «Правил форуму», оскільки захід інтерактивний, викликає багато емоцій, пов’язаних з досвідом негативних переживань. Правила можуть пропонувати як самі учасники, так і модератор, (це допоможе контролювати час, знімати напруження, уникати суперечок). Приміщення роблять схожим на сцену і глядацький зал. Оскільки всі необхідні приготування вже проведено, можна розпочинати форум-театр. Учасники по черзі представляють свої сценки, незадіяні групи беруть на себе роль глядачів, пропонують різні варіанти замін, допомагають покращити сценки. Як правило, пропонуються 3-5 сценок тривалістю 10-15 хвилин. Кожна закінчується «стоп-кадром», (пік конфлікту), після чого глядачі мають передбачити та змінити хід подій. Замінюючи головного героя, глядач намагається запропонувати свій, ідеальний на його думку хід подій, власним прикладом показує, як можна виправити ситуацію. Суттєвим і важливим моментом є присутність серед глядачів тих, хто володіють інформацією, як вирішити питання найбільш позитивно. У нашому випадку це, безумовно, учасники, які попередньо брали участь у проектній роботі і вже мають певні правові знання та досвід. Однією з особливостей форум-театру є відсутність рекомендацій глядачам, тобто їм надається право робити свій вибір самостійно. На цьому етапі модератору бажано брати інтерв’ю у глядачів, щоб вони ділилися своїми емоціями, почуттями і переживаннями, а підводячи підсумки, обговорити

ефективність театру для конкретно взятої людини. Чому для фіналу ми обрали саме форум – театр? Відповідь лежить, на нашу думку, у принципах, на яких він базується : ясність і реальність сюжету; можливість змінити ситуацію з негативної на позитивну; наявність модератора, який координує роботу всіх учасників та володіє основною інформацією про героїв сценок; встановлюючи контакт з аудиторією, сприяє створенню належного робочого та емоційного стану. Враховуючи ці принципи, ми отримуємо наступні переваги: підготовка і проведення передбачають активну участь всіх учасників проектної діяльності, можливість знайти реальні виходи із складних життєвих ситуацій, отримання різноманітної інформації з питань працевлаштування, доступність отримання правових знань, неформальність та простота у спілкуванні, відкритість і щирість у стосунках. Бучацький А.І., ГО «Майбутнє Криму»

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ СЛУЖБ НА ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ Однією з найважливіших проблем соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі є врегулювання й удосконалювання взаємовідносин на ринку праці між усіма зацікавленими сторонами. Високий рівень прихованого безробіття, слабкий розвиток сектора малого й середнього підприємництва, наростаючий комплекс проблем у сфері середньої, середньо-спеціальної й вищої освіти – все це є потужними дестабілізуючими факторами становлення й розвитку нашої держави. У країнах з розвиненою економікою давно вже напрацьовані механізми ефективного впливу й регулювання ринку праці. Одним з таких механізмів є консалтингова діяльність, на сучасний момент ринок консалтингових послуг оцінюється майже в 90 млрд. дол. з річним потенціалом зростання порядку 1520 %. Число фірм у світі, що спеціалізуються тільки в області управлінського консалтингу біля 1700, і чисельність фахівців-консультантів досягає 700 000 осіб. Особливий інтерес становлять організації, що займаються аграрним консалтингом, тому що саме у сільській місцевості, де проживає третина населення України, спостерігається найбільш високий рівень безробіття й найнижчий рівень життя населення. Відповідно до Закону України № 1807-IV від 17.06.04р. «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», дорадча діяльність «сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності й господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства». Внаслідок відсутності цілеспрямованої державної політики в області сільськогосподарської дорадчої діяльності на сьогоднішній день ринок консалтингових послуг в Україні являє собою вільний ринок суб'єктів

консалтингової діяльності різних форм власності з дуже низьким рівнем конкуренції й високим рівнем протекціонізму. Основними суб'єктами на регіональному ринку консалтингових послуг Криму є КДАНКЦ (міністерська модель), ДЦ ПФ НУБіП України «КАТУ» (університетська модель), ДЦ при Асоціації фермерів і землевласників Криму (приватне підприємство), а також безліч підприємств, які надають юридичні й бухгалтерські послуги. Розглянемо більш детально вплив сільськогосподарських інформаційноконсультаційних служб на ринок працевлаштування. Внаслідок непродуманості й перекосів під час реформування сільського господарства й формування політики державної продуктової безпеки, більшість аграрних формувань мають низький рівень прибутковості, що не дозволяє повноцінно оплачувати консультаційні послуги й впроваджувати інноваційні технології у виробництво сільськогосподарської продукції. Тому на сьогоднішній день більшість сільськогосподарських інформаційно-консультаційних служб працюють як неприбуткові організації, що багато в чому зближує їх із громадськими організаціями по формах і методах роботи. ДЦ ПФ НУБіП України «КАТУ» (9 штатних співробітників), як будь-яка служба, створена при аграрному університеті, активно займається профорієнтаційною діяльністю серед сільської молоді. За 2010 рік співробітники ДЦ особисто відвідали й провели бесіди у 128 випускних класах шкіл регіону, скоординували близько 300 виїздів професорсько-викладацького складу у сільську місцевість, організували й провели 4 інтернет-мости із сільськими школами із залученням працівників центрів зайнятості у деякі свої заходи. Разом з різними громадськими організаціями Криму («Слоу Фуд Крим», «Майбутнє Криму», «Світло», Кримська Асоціація розвитку сільського зеленого туризму, Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму) і фондами (ПРІК ПРООН, фонд «Відродження») ДЦ ПФ НУБіП України «КАТУ» з 2008 року провели 7 молодіжних науково-практичних конференцій і круглих столів, у яких брали участь учні старших класів загальноосвітних шкіл Криму й студенти технікумів і вищих навчальних закладів. У середньому співробітниками ДЦ і залученими експертамиконсультантами в рік надається близько 1600 консультацій агроформуванням різних форм власності, тому в базі даних ДЦ накопичується інформація про потреби виробників сільгосппродукції у кваліфікованій робочій силі. За останні три роки таким чином була надана допомога у працевлаштуванні 148 людей, що мають виробничий стаж, і 44 випускникам ПФ НУБіП України «КАТУ». Таким чином, активна співпраця між громадськими організаціями, сільськогосподарськими інформаційно-консультаційними службами, органами влади й місцевого самоврядування та бізнесу допоможе більш ефективно регулювати регіональні ринки праці. Причому, саме громадські організації повинні виступати у ролі координаторів взаємодії усіх суб'єктів на ринку праці.

1. 2.

4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

СОДЕРЖАНИЕ Межсекторальное сотрудничество ОБЩЕСТВО-ВЛАСТЬ-БИЗНЕСОБРАЗОВАНИЕ-СМИ, МОЦ "Эталон", г. Ивано-Франковск;........................ 45 Центры труда - эффективный инструмент самореализации молодёжи на современном рынке труда, Евсеева Л. Р., г.Ивано-Франковск;........................................................................................ 47 Модель формирования региональных молодежных рынков труда : направления участия НОО, Бобровник Ю. В., ПереяславХмельницкий; ................................................................................................. 51 От ступеньки к ступеньке, Негуляну Светлана, Молдова, г. Фалешть;..... 52 От стройотрядовских традиций к сегодняшнему АТОМу, Ирина Ребежа, г.Луганск; .............................................................................. 54 Место современной молодежи на рынке труда, Шмаюн Алла, г. Житомир; ..................................................................................................... 55 Центры карьеры и поддержки трудоустройства на базе ВУЗов Днепропетровска, Сосницкая Екатерина; ................................................... 59 "Молодежь Полтавщины начинает трудовой путь", Двойникова Оксана, г. Полтава;.................................................................... 60 Социальная адаптация и трудоустройство молодёжи из числа этнических меньшинств, Иван Геревич, г. Берегово, Закарпатье; ............ 62 Большие идеи маленького города, Наталия Жукова, Ирина Комазова, г. Токмак............................................................................ 65 Информационный мир в подарок незрячим, Оксана Логвин, УТОС, г.Ивано-Франковск;........................................................................................ 67 Перенимаем всеукраинский опыт, Павел Стангрит, г. Крыжополь; ........ 69 Гендерные особенности трудоустройства молодежи, Серикова Е. М.; Вовк О. И., г.Харьков; ..................................................................................... 70 Студенческая биржа труда Сумского государственного университета, Сенченко Юлия, г. Сумы; ...................................................... 72 Проект "Молодежный трудстарт", Пипкун Наталия, г. Чернигов; ........... 74 Бене: выстраиваем село европейских стандартов, Серёгина Екатерина, Закарпатье .................................................................. 75 Объединяем усилия для занятости каждого, Виталий Ткачук, г. Луцк ... 78 Объединимся ради светлой цели, Сергей Чистяков, г. Углегорск, Донецкой обл. ................................................................................................ 81 Форум-театр против молодежной безработицы, Семиженко В.Г., г. Цюрупинск, Херсонская обл....................................................................... 84 Влияние деятельности информационно-консультационных служб на формирование регионального рынка труда, Бучацкий А.Г., г. Симферополь .............................................................................................. 87

МОЦ "Эталон", г. Ивано-Франковск

МЕЖСЕКТОРАЛЬНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО ОБЩЕСТВО-ВЛАСТЬ -БИЗНЕС-ОБРАЗОВАНИЕ-СМИ Межсекторальное сотрудничество - это взаимовыгодное партнерство общества, власти, образования, бизнеса и СМИ для разрешения конкретных локальных и глобальных проблем Критерии успешного межсекторального сотрудничества : • Взаимосогласованное определение проблемы/запроса для решения; • Четкая постановка цели и заданий; • Планирование совместной деятельности; • Прогнозирование результатов; • Согласование бюджета и ресурсов, предоставляемых сторонами; • Подведение итогов, планирование перспектив. Формы межсекторального сотрудничества : Договор о совместной деятельности, договор о сотрудничестве, меморандумы; Общие программы, общие проекты, общие мероприятия, акции Медиа-планы: сроковые, проектные, паблисити Для сотрудничества НОО, бизнеса и СМИ существуют следующие инструменты: Для эффективного установления контактов и плодотворного партнерского сотрудничества активно используем гражданскую дипломатию; Для развития бизнеса пользуемся бизнес-планами; Для освещения информации/рекламы СМИ используют медиапланы; Для партнерства с НОО (другими социальными институциями) существуют такие инструменты, как проекты или спонсорские пакеты. СПОНСОРСКИЙ ПАКЕТ представляет собой полный набор юридических, творческих, программных, финансовых документов, обеспечивающих необходимый эффект спонсируемого мероприятия (акции). Почему выгодно сотрудничать с общественными организациями (НОО)? Потому, что это эксперты и консультанты; связи с нужными людьми; представительство, защита интересов и лоббирование; обучение персонала и тренинги; добровольцы, как кадровый резерв; маркетинг; отдых и развлечения; привлечение инвестиций; поездки за границу. Специалисты МОЦ "Эталон" очень благодарны донорам и спонсорам, при финансовой поддержке которых реализовывались проекты: МФ "Возрождение", Фундация им. Стефана Батория, МФ "Дрейфус", Фонд Ч.С.Мотта, ШАРС - Швейцарске агенство развития и сотрудничества, USAID агенство США по международнму развитию, БФ "Салюс", ІСАР "Единство",

Министерство иностранных дел Республики Польша, Посольство Королевства Нидерландов. Партнерство является эффективным средством реализации проектных заданий. Выполнять поставленные задания, качественно реализовывать взятые на себя обязательства нам помогает сотрудничество с местными институциями и организациями, с органами местного самоуправления, исполнительной власти и частным сектором, СМИ, образовательными институциями. Общие направления деятельности сблизили МОЦ "Эталон" со многими общественными организациями и благотворительными фондами Украины и зарубежья ( это, в частности, Польша, Молдова, Азербайджан, Россия, Грузия). Мы плодотворно сотрудничаем с НОО "Европейский диалог", г.Львов, Украина, "Подольский центр социальных технологий", г.Винница, Украина, НОО "Студенческое братство" г.Надворная, Украина, НОО "Агентство по развитию частной инициативы", г Ивано-Франковск, Украина, Центр сознательного родительства "Дивия", г.Ивано-Франковск, Украина, Центр защиты прав частных предпринимателей и предприятий малого бизнеса, г.Черновцы Украина, "Ассоциация Экономического Развития Коломыйщины", г.Коломыя, Украина, БФ Закарпатский Центр развития и Консультаций, г.Берегово, Украина; Фонд "Образование для демократии" (Fundacja Edukacja dla Demokracji) г.Варшава, Польша, Ассоциация обновления сельских территорий "Wies I Europa", г.Краков, Польша, Центр местного образования, Свентохловице, Польша, Фонд развития г. Свентохловице, Польша, Центр "Молодежь за свободу слова" Калининград, Россия, Центр общественного образования и правового просвещения, Ростовна-Дону, Россия, Ассоциация "Поколение ІІІ тысячелетия", г.Кишинев, Молдова. Почему сотрудничество общественного и государственного секторов так важно ? Большинство НОО создаются для решения тех же проблем, которые должны разрешаться органами государственной власти и местного самоуправления; осуществляют такую деятельность, которую невозможно осуществлять на коммерческой, рыночной основе; решение некоторых задач, которые могут быть обременительными для государственного сектора и они готовы перепоручить их выполнение НОО; через НОО государство может привлекать иностранные инвестиции. Нам очень приятно отметить, что проекты МОЦ "Эталон" поддерживают государственные институции: Ивано-Франковская областная государственная администрация, её главное управление по делам семьи, молодежи и спорта, Исполнительный комитет Ивано-Франковского городского совета, Управление образования и науки Ивано-Франковского горисполкома, Служба по делам детей Ивано-Франковского горисполкома, Городской центр социальных служб для семьи, детей и молодежи Ивано-Франковского горисполкома, Центр практической психологии и социальной работы Управления образования и науки Ивано-Франковского горисполкома, отдел образования и науки

Рогатинской райгосадминистрации, Тлумачская РГА Ивано-Франковской обл., Ивано-Франковские городской и областной центры занятости, ИваноФранковский областной молодежный центр труда. Постоянную информационную поддержку реализации проектов оказывают СМИ: ивано-франковские газеты "Мир молодежи", "Репортер", "Западный курьер", "Галицкий корреспондент", областное телевидение "Галичина", ТРК "Вежа", Канал новостей 24, областное радио, ТРК "3 студия". Также действует веб-страница www. mgcetalon.org.ua Реализация проектов базируется на сотрудничестве с образовательными институциями Ивано-Франковска и области: областной институт последипломного педагогического образования, Прикарпатский национальный университет имени Василя Стефаника (ПНУ), Институт туризма и менеджмента ПНУ, Высшее профессиональное училище гостиничного сервиса и туризма, общеобразовательная школа-интернат №1, школа-садик №3, гимназия №3, ООШ №5, Карпатский лесотехнический колледж, (г.Болехов) ООШ №1 и Институт декоративных искусств ( г.Косов), Рогатинская ООШ №1. Общеизвестно, что демократическое общество базирует свое благосостояние и развитие на трех элементах: свободной рыночной экономике, представленной бизнес-сектором, демократически избранной публичной власти, представителями которой являются парламентарии, члены советов разных уровней и сотрудники управлений; а также на добровольных гражданских институциях, к которым относятся, прежде всего, общественные организации. И эти три платформы, которые создают базу современного общества, могут выполнить свои задачи только при условии партнерского сотрудничества, как внешнего (межсекторального), - так и внутреннего, сотрудничества на разумных условиях. Евсеева Л. Р., Ивано-Франковский областной молодежный центр труда

ЦЕНТРЫ ТРУДА - ЭФФЕКТИВНЫЙ ИНСТРУМЕНТ САМОРЕАЛИЗАЦИИ МОЛОДЁЖИ НА СОВРЕМЕННОМ РЫНКЕ ТРУДА Создание Ивано-Франковского областного молодежного центра труда было обусловлено неотложной потребностью непростого бурного развития экономики нашего региона Украины, требующей современных знаний, умения быстро адаптироваться к рыночным условиям, активной жизненной позиции, ответственности; то есть ранней социализации молодого человека. Образование, которое не учит жить успешно в современном мире, не имеет никакой ценности. Поэтому создание таких Центров, как наш, должно "заполнить" эту важную образовательную нишу. Наш Центр является разновидностью молодежных центров развития предприимчивости и содействия социальной адаптации и самореализации. Здесь молодой человек всегда может, с нашей помощью, не только получить "знания о том, как

полученные в среднеспециальных и высших учебных заведениях профессиональные знания превратить в успешную собственную карьеру", но и приобрести реальный опыт трудоустройства, который так высоко ценится работодателями. Это намного повышает конкурентоспособность молодого человека на современном рынке труда. Центр основан 21.07.2008г. ИваноФранковской областной государственной администрацией при управлении по делам семьи и молодежи; это специализированное государственное учреждение, действующее на хозрасчетной основе. Цель деятельности: разрешение вопросов трудоустройства молодежи, обеспечение ее занятости в свободное от учебы время, содействие развитию молодежных инициатив в трудовой сфере, профессиональная переподготовка и повышение профессиональной квалификации молодежи. Основными задачами Центра являются: • обеспечение прав и интересов молодых граждан на рынке труда; • содействие трудоустройству, подготовке, переподготовке и повышению квалификации молодёжи; • организация занятости молодежи в в внеурочное время; • вовлечение молодёжи в предпринимательскую деятельность; • профориентационная деятельность среди ученической и студенческой молодежи; • сотрудничество с соответствующими международными организациями. Центр осуществляет: • создание базы данных о молодежи, нуждающейся в трудоустройстве, и базы наличия свободных рабочих мест для молодежи в регионе и за рубежом; • исследование рынка труда в регионе; • поиск места работы для молодежных трудовых объединений, содействие организации их деятельности; • мероприятия в поддержку отечественного производителя; • международные связи для содействия учебе молодежи, стажировке и прохождению практики за рубежом; • организацию ярмарок, выставок товаров, произведённых молодежью. Центр предоставляет: • услуги, связанные с профориентацией и подготовкой к работе по новой профессией; • информацию по вопросам получения образования или профессии, трудоустройства, ситуации на региональном рынке труда, деятельности молодежных организаций и т.п.. Центр предлагает: • распространение передового отечественного и международного опыта по вопросам обеспечения занятости и профессиональной подготовки молодежи.

Центр взаимодействует: • с местными органами исполнительной власти, органами местного самоуправления, внутренних дел; учреждениями образования, здравоохранения, социальной защиты, культуры; общественными объединениями, бизнес-структурами и тому подобное. Создание условий для эффективной как первичной, так и вторичной занятости молодежи является важным элементом социальной политики государства. Это становится возможным только при применении реальных подходов к решению этой проблемы, а именно: - межсекторальное сотрудничество: бизнес - власть - общество образование - СМИ; - активное сотрудничество с ученической, студенческой и безработной молодежью, родителями подростков и молодежи, учителями и преподавателями учреждений образования, руководителями предприятий, учреждений и организаций, общественными и международными организациями; - формирование и пропаганда среди ученической и студенческой молодежи общественного мнения о привлекательности трудовой деятельности во внеурочное время (трудоустройство или волонтерство), как первого шага в серьезную профессиональную жизнь; - проведение для молодежи учебно-просветительских мероприятий по вопросам профориентации, активного поиска рабочего места, основания собственного дела, с использованием новейших интерактивных методик; - поиск новых, эффективных путей обеспечения растущих потребностей работодателей путем обеспечения вторичной занятости молодежи; - вовлечения молодёжи в предпринимательскую деятельность, содействия процессу основания собственного дела. Реализованные проекты За три года с момента открытия нашего Центра состоялось немало полезных и интересных для молодежи мероприятий и проектов. Среди них: • Организована регистрация девушек и юношей, ищущих работу, на базе основной и вторичной занятости. Создан и поддерживается электронный вариант базы претендентов; • Серия выездных учебно-практических семинаров "Школа молодого предпринимателя" в отдаленных и горных райцентрах нашей области (Болехов, Верховина, Косов, Снятин, Надворная, Яремча); • Всеукраинский семинар "Развитие молодежного предпринимательства на селе. Сельский зеленый туризм" • Круглые столы с обязательным участием СМИ регулярно проводятся совместно с партнерами и заинтересованными организациями на злободневные темы. Это: "Реальные подходы ко вторичной занятости", "Проблемы трудоустройства молодёжи с ограниченными возможностями",

"Шаг в будущее", "Молодежь и трудоустройство. Выходы в условиях экономического кризиса"; • программа "Дисконтная карточка "Активный отдых молодежи - 2009"; • Тренинговые программы "Шаг к успеху" и "Компас правовых знаний" для социально незащищенной школьной молодежи Ивано-Франковска при поддержке Службы по делам детей Ивано-Франковского горисполкома; • Разработка сборников: "Позитивные подходы к формированию современного рынка труда"; "На помощь руководителю молодежного центра труда", "Организация деятельности молодежных трудовых отрядов"; "Рынок труда - это стоит знать". • Проведено 8 выездных заседаний рабочих групп по районным центрам области относительно формирования областной сети молодежных центров труда ; • Победительница областного конкурса бизнес-планов предпринимательской деятельности среди молодежи стала призером Всеукраинского конкурса; • 2 года подряд команда-победитель областного фестиваля молодежных трудовых отрядов занимала ІІІ место на Всеукраинском фестивале молодежных трудовых отрядов "Мы трудом воспеваем тебя, Украина!"; • В 2009-2011гг. реализованы региональные, всеукраинские и международные проекты: "В сотрудничестве - действенней"! (АзербайджанМонголия - Украина) при содействии МФ "Возрождение", 2009-2010; "Социальные аниматоры - движущая сила сельских общин", (Украина-Польша) МФ "Возрождение"; 2009-2010гг; "Содействие трудоустройству выпускников интернатных учреждений для детей-сирот в Украине" (при содействии ОБСЕ), "Молодежь и власть : влияем на формирование рынка труда вместе" (2010г.), при содействии Посольства Нидерландов в Украине. За время своей деятельности коллектив областного молодежного центра труда неоднократно отмечался благодарностями Управления по делам семьи и молодежи ОГА. В 2010г. коллектив Центра удостоился Благодарности Президента Украины за весомый вклад в развитие Украинского государства и укрепление ее независимости. Подытоживая наш небольшой опыт, убеждаемся: деятельность нашего Центра очень нужна нашей молодежи, особенно в нынешних экономических условиях. Молодежь - будущее нашего государства, ее надежда на состоятельную, счастливую жизнь граждан и процветание страны. Успешный старт для нее сегодня - это успешное завтра для всех нас. Содействие этому старту является многогранным, сложным заданием, и активное функционирование молодежных центров труда будет и в дальнейшем важным звеном межсекторального сотрудничества в его решении. Именно такой реальный, системный подход к деятельности подобных центров сделает их эффективным видом социальной помощи молодежи в нашем государстве.

Бобровник Юрий Викторович, к.и.н., председатель МОО"Независимая ассоциация молодежи"

МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ МОЛОДЕЖНЫХ РЫНКОВ ТРУДА: НАПРАВЛЕНИЯ УЧАСТИЯ НОО (на примере Переяслав-Хмельницкого) На первый взгляд, достаточно сложно вести дискуссию о возможностях участия общественной организации маленького города в формировании местного молодежного рынка труда в послекризисное время. Однозначно, тон и главное направление движения должны задавать органы местного самоуправления. Однако, к сожалению, достаточно часто так складывается, что поднимать инициативу вынуждены сами же утопающие, не профессиональные в этом деле молодые граждане. Путем проб и ошибок выкристаллизовывается общая стратегия влияния на формирование молодежного рынка труда. Учитывая то, что город не имеет общей экономической стратегии развития, руководство МОО "Независимая ассоциация молодежи" избрало путь объединения в одном направлении усилий всех заинтересованных сторон : молодежи, власти, учебных заведений города (в первую очередь местного педагогического университета), бизнеса. Свою работу начали с изучения зарубежного и украинского опыта решения данной проблемы. Выяснилось, что из-за рубежа можно заимствовать какие-то общие понятия и идеи, украинский же опыт достаточно беден; кроме того, имеет свои сугубо региональные особенности, которые не сработают на территории иного региона. Так возникла идея создания на базе ПереяславХмельницкого государственного педагогического университета имени Григория Сковороды отдела поддержки образовательных инициатив, профессионального развития и карьеры. Нужно было на научном и системном уровне провести анализ всего того, что происходит на рынке труда региона, выяснить возможности создания новых перспективных рабочих мест для молодежи в соответствии с уровнем и направлениями подготовки будущих специалистов, возможности и пути получения молодежью дополнительных умений, знаний и навыков. Определить перечень специальностей и рабочих мест, где могут, например, работать студенты, имея диплом педагога, особенно в том случае, если в школе по вине государства для них не нашлось места. Или, каким дополнительным видом деятельности может заняться выпускник педагогического вуза после того, как отчитал уроки; кроме того, ни для кого не секрет, что заработная плата молодого учителя желает лучшего. В целом на начальном этапе работы сделаны следующие выводы: • Начало работы должно быть построено на изучении статистической информации, ее анализа, который поможет в будущем сформировать главные направления трудоустройства, исходя из сегодняшней сложившейся ситуации. • Нужно выяснить все особенности рынка труда региона в прошлом,

нынешнем и будущем времени и определить точки воздействия для его коррекции. • С такими отделами (как наш вышеупомянутый отдел поддержки образовательных инициатив, профессионального развития и карьеры) постоянную взаимообратную связь должны поддерживать учебные заведения, органы власти и бизнес-структуры. • Формирование молодежного кадрового резерва для органов местного самоуправления. Этот пункт должен быть обязательным в планах работы отдела, поскольку в органах власти отыщется не один десяток должностей, на которые свободно могут претендовать, например, педагоги. • Для формирования перспективных новых рабочих мест необходимо принятие органами местного самоуправления социально-экономической программы развития минимум на 20 лет. Отсюда отдел (центр) должен принять свою программу проведения мотивационных учеб для молодежи, подготовить рекомендации для профессиональных учебных заведений о том, какие именно специалисты будут затребованы регионом в будущем. А если необходимо, то подготовить такую программу социально-экономического развития региона, пролоббировать ее утверждение органами местного самоуправления и проследить за ее выполнением. • Формирование индивидуальных планов профессионального и карьерного роста молодого человека - главный важный критерий личностного успеха того, кто обратился в отдел за помощью. Однако важно эту работу ввести на уровне общеобразовательных школ. • Освещение всех возможных механизмов заработка, предоставляемых современными информационными технологиями. Учитывая особенности развития региона, главным заданием работы такого отдела является не просто проведение распределения желающих трудоустроиться в соответствии с открытыми вакансиями. А усиленная работа над тем, чтобы в сельскохозяйственном регионе была внедрена инновационная модель устойчивого развития депрессивных территорий.

Негуляну Светлана, Дом Детского Творчества г. Фалешть, Молдова

ОТ СТУПЕНЬКИ К СТУПЕНЬКЕ « Корни учебы – горькие, а плоды – сладкие » ( Лат. пословица ) В 2005 году, при Доме детского творчества, была набрана группа детей для внедрения проекта «Я люблю свою страну и хочу работать в ней», организаторами которого выступили: Международная организация по Миграции МОМ (г. Кишинев) и женская общественная организация «АртЭлегант». Участниками проекта стали дети девяти школ-интернатов и дети из малообеспеченных семей разных районов Республики Молдова.

От ступеньке к ступеньке - начало было положено вязанием игрушек и сувениров, которые в последствии продавались как в Польше, Германии, Австрии, Голландии, так и в г. Кишиневе на республиканских выставках: «МолдЭкспо», ежегодном «Празднике Вина» и на выставках местного уровня. В каждой детской работе ощущался свой творческий подход, присутствовала та изюминка, которая придавала работе особый эстетический вид. Со временем работы увеличились в размерах и усложнились: головные уборы, шарфы, шали, жилеты, юбки, платья, скатерти, покрывала, вязаная галантерея (браслеты, бусы, сумочки, пояса, чехлы для мобильных телефонов и.т.д). Творческие способности развиваются успешнее, если трудовые задания разнообразны, так как однообразие приводит к быстрому утомлению и потере интереса к работе. В ходе проекта также состоялись семинары по профессиональной ориентации, консультанты из Кишинева провели тесты и тренинги, были организованы экскурсии. В процессе обучения детей при работе в кружке были организованы разные конкурсы: «А ну-ка девушки», «Мисс Вязание». Хотим рассказать об одной отличившейся участнице данного проекта, - Оле Чебан. Это юная, хрупкая девушка, которая очень любит рисовать, целеустремленная, не боящаяся трудностей и преодолевающая препятствия наперекор всему. В 2009г., во время одной из экскурсий билетер Государственного Этно-исторического музея, оказавшаяся любительницей вязания, заметившая Ольгу в потрясающем связанном крючком жилете, в ходе возникшего диалога познакомила нас с директором музея. Так мы получили приглашение на 1 июня стать участниками «МолдЭкспо» с выставкой детских работ. Там наш кружок занял 2-е место по Республике Молдова (1-е место было отдано Колледжу Искусств) и получил соответствующий кубок. А уже 10 июня 2009года, на центральной площади Кишинева, на празднике Меда и Клубники, был организован итоговый показ-продажа вязаных изделий всех участников проекта из девяти школинтернатов республики, где эксклюзивные работы Оли Чебан пользовались большим спросом. Дети получили материальную поддержку и были счастливы, что их работы были выставлены и так престижно оценены. «Труд – это закон современного человечества, в котором нет места лени» - писал М. Эминеску. Это касается и Оли, которая не ленилась, а украшала и усложняла свои вязаные изделия макраме, бисероплетением, шнуроплетением, вышивкой и атласной лентой. Так ее интерес к такому рукоделию перерос в мечту стать дизайнером, а приобретенные навыки в кружке Дома детского творчества стали первой ступенькой к поступлению в Технологический колледж на специальность «Моделирование и технология одежды». Проходным баллом на вступительном экзамене для Оли стал вязаный костюм, в котором она пришла. Обучаясь в колледже, Оля уверенно идет к приобретению профессии и творческому развитию, сосредоточенно и ответственно относясь к выполняемым заданиям. На сегодняшний день это успешная студентка, с тонким вкусом и креативностью использующая новые и интересные технологии. «Успехи ученика – это счастье учителя», - говорит русская пословица. Я очень счастлива, что была причастна к становлению личности Оли Чебан.

Ирина Ребежа, АТОМ, г. Луганск

ОТ СТРОЙОТРЯДОВСКИХ ТРАДИЦИЙ ДО СЕГОДНЯШНЕГО АТОМа Ни один приличный студент не мыслит своего существования вне рамок параллельной трудовой деятельности. А как же иначе? Ведь помимо духовных ценностей homo studentiсus (хомо студентикус) остро нуждается в ценностях материальных. Отдых на деньги родителей не соответствует этико-моральным представлениям взрослых людей (а студенты искренне считают себя именно таковыми), а стипендии не хватит даже на то, чтобы доехать до моря, не говоря уже о том, чтобы у этого моря отдохнуть. Так что приходится изыскивать пути организации летнего отдыха. История стройотрядовского движения Луганской области насчитывает ни много, ни мало – 15 лет. Первым шагом, сделанным в этом направлении в независимой Украине, стало возрождение студотрядовского движения в 1996 году, уже под именем молодежных трудовых отрядов (объединений), позже образовавших Ассоциацию Трудовых Отрядов Молодёжи(АТОМ). Местом приложения сил бойцов нового поколения стала работа в Крымских совхозах. Работа тяжелая и ответственная, но выполнена она была на «отлично». А дальше – дальше все и началось! Зачем и почему эти ребята уезжали так далеко от дома? Причины были разными. Практичные и деловые ехали на заработки, а романтики и путешественники отправлялись в дальние странствия за новыми приключениями, встречами и знакомствами, за морем, ветром и солнцем… За эти годы суммарная численность бойцов отрядов перевалила за 14 тыс человек. У каждого из нас в гардеробе есть такая категория футболок, которые одевают лишь по специальным случаям. Одни – для свиданий, другие можно одеть, идя потусить в ночной клуб. Но у наших отрядовцев есть отдельная категория футболок или рубашек, которые носят гордое название «бойцовки». Выгоревшие на солнце, расписанные пожеланиями друзей – они неизменно бережно хранятся. Хранятся по многу лет, как память о тех незабываемых днях, о дружном коллективе, о море, солнце и, конечно, о работе. А у многих бойцов таких форм несколько, потому что тот, кто однажды побывал в студенческом отряде, мечтает еще и еще раз вернуться. Вернуться в лето, в дружбу, вернуться в отряд. Так все-таки, что же такое, - эти студенческие отряды? В отряде можно почувствовать и ощутить то, чего почти не осталось в нашей обычной жизни. Это романтика дорог и ощущение того, что к тебе в любой момент кто-то готов прийти на помощь. Здесь нет понятия «большая» или «маленькая» зарплата, но есть понятия «команды», «дружбы» в истинном, первозданном смысле этого слова. Кто может сказать, что без родительской опеки нельзя отлично отдохнуть и поработать? Да только тот, кто не бывал летом в студенческом отряде. Ну, не знаю как вы, - а мы там были! Что, завидно? Погода отличная, условия хорошие,

еда - не проблема, а коллектив… Бывало ли у вас такое, что сидишь где-то летним вечером, общаешься со своими сверстниками и понимаешь, что лучше тебе уже не будет никогда? Тебя понимают с полуслова, тобой интересуются, с тобой смеются… А представь - это ощущение у тебя длится два месяца подряд без перерыва… Можно с уверенностью сказать: этого не купишь ни за какие деньги! Конечно, где работа - там есть и трудности. Но надо же в этой жизни с чего-то начинать учиться их преодолевать ! А под чутким руководством и в дружном коллективе любая проблема решаема. Это гарантируем. Плюс ко всему, как раз здесь каждый может выделиться и показать свои умения. Это всегда ценят. Умеешь играть на гитаре - здорово, рисуешь - отлично, поёшь тебя обожают, крутишь огни в файр-шоу… Словом, ты чем-нибудь, да займёшься. А в свободное время можно с друзьями пойти на море, сходить на концерт, побывать на интересной экскурсии. Сказать, что понравилось, - это значит, ничего не сказать. Ведь нельзя передать всех чувств одной фразой. И простое перечисление распорядка дня ничего не даст. Но одно можно точно сказать: нет такой работы, которая занимала бы много времени. Скорее, вспоминается только куча студенческих традиций, к которым можно приобщиться. Стройотрядами нельзя не загореться! Загореться, и много лет не сгорать. Так и этим летом - все снова завертелось! В отряде очень много мероприятий, практически каждый день какой-то праздник — множество поводов придумывать что-то новое и смешное, множество поводов забыть про сон, про еду и все остальное, то, что в нормальной активной жизни должно быть сведено к минимуму. История продолжается, в этом году кто-то уже выпускается и вместе с полученным опытом в родном отряде уверенной поступью двигается во взрослую жизнь, зная, как работать по-настоящему, как дружить понастоящему, как отдыхать по-настоящему. Возможно, кто-то станет гендиректором какой-нибудь своей фирмы, другой, возможно, будет начальником склада в автосервисе или проектировщиком в офисе или кем угодно. Это уже не имеет значения. Главное, что все они будут свободными людьми, вольными художниками, не пустышками, потому что они прочувствовали вкус жизни, а это не забывается!. Шмаюн Алла Борисовна, заместитель председателя Житомирской ОМГО "Реализация инициатив молодежи"

МЕСТО СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЕЖИ НА РЫНКЕ ТРУДА С целью выявления проблем трудоустройства в 2010 году областным молодежным центром труда был проведен социологический опрос молодежи Житомирщины. В опросе участвовали 1500 респондентов в возрасте от 14 до 35 лет. 31% опрошенных - молодежь с полным средним или профессионально-

техническим образованием. Полное высшее образование (ВУЗ ІІІ-ІV уровней аккредитации) есть у 32 % опрошенной молодежи, базовое высшее образование получили 29 %, закончили полные 9 классов - 8%. Работать по специальности: да или нет? Почти половина опрошенной молодежи с высшим и профессиональнотехническим образованием работают не по специальности. Основные причины отсутствие вакансий, недовольство работой в материальном плане и условиями, или просто не нравится. Также молодежь отказывается работать по специальности из-за того, что такая работа не предусматривает карьерного роста. Для большинства респондентов привлекательной является профессия банковского работника, ІТ-специалиста и дизайнера, потому что молодежь считает, что именно она обеспечит успешное будущее. Также молодежь считает привлекательной профессию врача, но лишь четвертая часть выражает мнение, что она обеспечит успех. Наиболее же привлекательной уже несколько лет остается профессия юриста. Последними в рейтинге профессий находятся фермеры, инженерные должности, работники торговли. С точки зрения абитуриентов, самыми престижными на рынке труда выделяются юридические и специальности обслуживания банковско-финансовой сферы. Высокий уровень зарплаты в сферах банковского дела, финансов, страхования, фондового рынка, бухгалтерского учета, права является самым убедительным аргументом в пользу выбора именно этих специальностей. К сожалению, подрастающее поколение даже на догадывается, сколько нужно работать и ступенек преодолеть, чтобы достичь именно тех должностей в этой отрасли, которые и получают заработную плату в представленных размерах. Ведь простой консультант, специалист, менеджер банка получает от 1000 грн. (по крайней мере, в Житомирском регионе). В соответствии со спросом на "модные" профессии высшие учебные заведения вводят актуальные специальности, что усиливает конкуренцию между ними. Количество абитуриентов, которые избирают престижные специальности, увеличивается за счет расширения диапазона учебных заведений всех форм собственности. Но превышение количества выпускников ВУЗов указанных специальностей соответственно потребностям рынка и недостаточное внимание к внесению изменений в долгосрочное планирование спроса и предложения приводят к росту безработицы в молодежном сегменте рынка труда Украины. Большинство опрошенных работающих молодых людей довольны своей работой, но каждому пятому она не нравится. Молодежь называет несколько основных причин неудовлетворенности. Самая весомая из них - низкий уровень оплаты труда. Однако, если в 2009 г. на это указало 64 % опрошенной молодежи, недовольной своей работой, то в 2010 г. - 68 %. К тому же молодежь стала более требовательной к условиям труда и перспективам карьерного роста. Результаты исследования засвидетельствовали, что для молодежи важнейшим в работе является: достойная оплата труда (95 %); ее

интересность (87%); гарантированность и стабильность (81%); работа, где молодежь видит возможность чего-то достичь (81%); работа, которая вызывает уважение (86%) и тому подобное. Следовательно, для украинской молодежи важным в работе является не только высокий уровень заработной платы, но и возможность карьерного роста, реализации знаний и способностей, приобретения опыта. На вопрос относительно учреждения собственного дела, только половина опрошенных молодых людей дала позитивный ответ. Почти треть опрошенных отметили, что желанию начать собственный бизнес мешают разные обстоятельства. Основными причинами являются: отсутствие первичного капитала и недоступность кредита; высокие налоги; сложная экономическая и политическая ситуация в стране, новый налоговый кодекс. На недостаточный уровень образования указала только четверть опрошенных. 23 % молодежи, желающей начать собственное дело, считают, что на этом пути им воздвигаются бюрократические препятствия. И только 2 % отметили, что планируют в ближайшее время организовать собственный бизнес. Безработица и миграция молодежи У молодежи в возрасте 25-34 лет главной причиной незанятости является увольнение по сокращению штатов и по собственному желанию. Основной причиной увольнения (среди тех, кто менял свое место работы) стала низкая оплата труда (56 %). Неудовлетворительная организация труда, условия труда на втором месте (38 %). Столько же уволились в силу семейных или жизненных обстоятельств. Несоответствие зарплаты уровню квалификации оказалось причиной увольнения 10 % молодежи. 15 % молодежи назвали причиной увольнения нерегулярность предоставления выходных дней и отпусков. По 38 % уволились по причине реорганизации либо ликвидации организации. Отсутствие социальных льгот стало причиной увольнения 8 % молодежи. По инициативе администрации ушли с работы 11 % молодежи. Лишь 2% оставили предыдущее место работы ради открытия собственного дела. Немало украинской молодежи мигрирует за границу в поисках работы. Да, в течение последних 2-3 лет за пределами Украины побывали 17 % респондентов. Из них 29 % выезжали за границу, чтобы заработать. Почти половина была задействована в строительстве, каждый пятый - в сельском хозяйстве. Только 5 % молодежи в другой стране работали по специальности. Выполняли домашнюю работу 22 % респондентов, 11% - присматривали за людьми преклонного возраста и детьми. Оказывали услуги в сфере досуга и развлечений 3% молодых украинцев. Реальная ситуация трудоустройства молодёжи (студентов). Молодёжи без опыта работы, впервые, трудоустраиваться очень непросто. Здесь нужно знать, где и как искать. Существует несколько способов поиска : сайты трудоустройства, газеты с объявлениями, кадровые агентства, непосредственное обращение к работодателю. В принципе, все "молодежные"

профессии давно известны. Для студентов, которые учатся на 1-2 курсах университетов, подходят вакансии, не требующие серьезной профессиональной подготовки: официант, продавец-консультант, промоутер, оператор call -центра, подсобник, разнорабочий. Компаний, которые предлагают такие варианты, чрезвычайно много: сети кафе и ресторанов, большие сетевые магазины, операторы мобильной связи, сельскохозяйственные предприятия. Их отличительной чертой является то, что если сеть растет быстрыми темпами, то спрос на работников не изменяется. Соответственно, существует непрестанный набор новых работников и возможность быстрого карьерного роста для тех, кто уже работает в сети. Чем ближе к окончанию учебы, тем больше возможностей для трудоустройства. Студентов старших курсов часто принимают менеджерами по оформлению кредитов в банковские структуры, менеджерами по продаже в разнообразные организации. Если владеть навыками работы с компьютером, можно устроиться, например, секретарем. Кроме того, студентов 4-5 курсов большие компании охотно берут на стажировку (в отделы подбора персонала, технической поддержки и др.) Условия стажировок разные: в некоторых компаниях она оплачивается, а в некоторых - нет. Последний вариант, например, практикуется в компании Coca - Cola, но известное имя предоставляет стажеру в будущем неплохие шансы для трудоустройства. Кстати, конкурс, существующий при отборе на стажировку, остается очень серьезным, независимо от условий, которые предлагает компания. Также у старшекурсников есть возможность устроиться работать по профессии. Например, студентов юридических факультетов часто приглашают на позиции помощника в юридические отделы. Также много "профильных" предложений для студентов и выпускников технических, экономических и пищевых специальностей. По мнению работодателей, у молодых кандидатов есть немало преимуществ перед более опытными: они амбициозны, многого хотят достичь, стремятся всему научиться и схватывают новую информацию буквально "на лету". Основной минус, что учить их нужно многому, а это процесс длинный и дорогой, который часто еще и бывает неоправданным, - молодой специалист, получив достаточно опыта, может просто перейти в другую компанию. В областной молодежный центр труда ежедневно обращается в среднем 10 молодых людей, преимущественно студентов без опыта работы. Заполняя анкету, большинство не может указать, какую работу желают выполнять, а 60 % отмечают свою готовность исполнять любую работу, только бы помогли ее найти. Но когда есть конкретная вакансия - чаще разнорабочие, сельськохозяйственные работы, молодые люди отказываются, ведь припоминают, что желают сидеть в офисе за компьютером в сети Интернет и общаться в чатах социальных сетей. Даже когда есть и такие вакансии, достаточно часто заработная плата студентов не устраивает. Следовательно, возникает вопрос: на самом ли деле студентам нужна работа?

Уважаемая молодежь! Хорошо подумайте перед тем, как просить о помощи в поиске подработки или трудоустройстве: готовы ли вы к работе; что именно готовы исполнять на этой работе. Сосницкая Екатерина

ЦЕНТРЫ КАРЬЕРЫ И ПОДДЕРЖКИ ТРУДОУСТРОЙСТВА НА БАЗЕ ВУЗов ДНЕПРОПЕТРОВСКА Днепропетровск – это город-миллионник, потому проблема трудоустройства молодёжи весьма актуальна. Каждый день на рынке труда появляются новые рабочие места и вакансии, но из-за большого многообразия профессий возникает проблема трудоустройства молодого человека не по специальности. Это обуславливается многими факторами: • выбор молодым человеком профессии не по собственному желанию, а по уговору родителей; • мода на ту или иную профессию; • размер заработной платы и многое другое. Из-за этого в нашем городе функционируют институты по переподготовке специалистов, всевозможные курсы повышения квалификации и тому подобное. Главная проблема,встающая перед выпускником ВУЗа - трудоустройство после его окончания. Для решения этой проблемы в Днепропетровске открываются Центры карьеры и поддержки трудоустройства на базе ВУЗов. Такие центры уже работают в Национальной металлургической академии, Государственной финансовой академии и Днепропетровском университете экономики и права им. Альфреда Нобеля. Основными функциями этих центров являются: 1. Предоставление информации студентам о потребностях современного рынка труда. 2. Ориентация студентов в выборе будущей профессии на основании анализа их знаний, умений и желаний. 3. Поддержка трудоустройства выпускников ВУЗа. 4. Наблюдение за успехами студентов и карьерой выпускников. Это дает возможность правильно выстраивать политику ВУЗа. Также проблемами трудоустройства в нашем городе занимаются: областной центр трудоустройства, комиссия по вопросам социальной защиты, молодежного предпринимательства и трудоустройства Днепропетровского молодежного совета при городском главе пятого созыва, управление труда и социальной защиты Днепропетровского городского совета и другие центры по поддержке трудоустройства. В нашем городе ежегодно проводится "День карьеры", или "Ярмарка вакансий" В мероприятии принимают участие несколько десятков крупных

компаний г. Днепропетровска и области. Приняв участие в мероприятии, компания может: • ознакомить студентов города с предприятием; • приобщиться к образовательному процессу путем предоставления тематики курсовых и дипломных работ; • найти кандидатов для трудоустройства на предприятии среди лучших студентов ВУЗа. Мероприятие проводится в будний день, когда студенты находятся на занятиях в университетах и имеют возможность побывать на экспозициях компаний. На живописно оформленных стендах компании предоставляют информацию о себе, сопровождая её презентацией (видеороликом) на экране. Квалифицированные консультанты отвечают на вопросы и анкетируют студентов, проявивших заинтересованность представленными предложениями. Основная задача мероприятия – обеспечить неформальные контакты заинтересованных сторон в комфортных, привычных для студентов условиях. Для его участников такое мероприятие является бесплатным. Двойникова Оксана, cпециалист по анализу рынка труда ПОО ВМОО «Молодежный центр трудоустройства»

МОЛОДЁЖЬ ПОЛТАВЩИНЫ НАЧИНАЕТ ТРУДОВОЙ ПУТЬ Основой стабильности социально-экономической жизни любой страны является работающий человек. Но что делать, когда в результате финансовоэкономического кризиса количество рабочих мест уменьшилось и, соответственно, увеличилось количество людей, потерявших работу и находящихся в процессе поиска другой. И тут преимущество у тех, кто имеет больший стаж и опыт. Но как быть молодому человеку, который после окончания учебного заведения не имеет ни стажа, ни опыта? Этими и другими вопросами занимается Полтавский областной молодежный центр труда (ПОМЦТ) совместно с Полтавским областным центром Всеукраинской молодежной общественной организации «Молодежный центр трудоустройства», осуществляя деятельность с целью содействия трудоустройству молодежи, ее занятости в свободное от учебы время, развития предпринимательского и научного потенциала подрастающего поколения, созданию и поддержке деятельности молодежных предприятий. По данным Главного управления статистики в Полтавской области показатель трудоустройства незанятых трудовой деятельностью граждан в январе-октябре 2008 года в среднем составлял 12,97%, а начиная с ноябрядекабря 2008 года (начало финансово-экономического кризиса) уменьшился до 5,35%. В 2009 году этот показатель составлял 6,7%, а в 2010 - 8,4%. Очевидна тенденция роста показателя трудоустройства граждан, однако для достижения докризисного уровня еще далеко. Нагрузка незанятого населения на одно свободное рабочее место (вакантную должность) на конец 2010 года составляла

11 человек. Среди факторов, обусловливающих низкий уровень трудоустройства молодежи, мы выделяем следующие: - Неосведомленность молодежи о своих правах при трудоустройстве на первое рабочее место после окончания учебы; - В связи с отсутствием опыта работы молодые люди не умеют писать резюме и проходить собеседование с работодателем; - По данным Полтавского областного молодежного центра труда около 38% молодых людей, обратившихся за трудоустройством после окончания высших учебных заведений I-IV уровня аккредитации и профессиональнотехнических учебных заведений, не желают работать по специальности; - При наличии большого количества безработных, работодатели более придирчиво относятся к подбору кадров и кроме диплома требуют опыта работы и практических навыков по той или иной профессии; - Низкий уровень поддержки молодых людей, желающих начать собственное дело. Учитывая эту ситуацию, ПОМЦТ совместно с отделом по делам семьи и молодежи Полтавской областной государственной администрации, управлением по делам семьи, молодежи и спорта Полтавского горисполкома, Полтавским городским центром занятости при содействии МФ «Возрождение» реализует проект «Молодежь Полтавщины становится на трудовой путь». Основной проблемой, на решение которой направлен проект, является отсутствие у молодежи знаний и психологических качеств, способствующих формированию конкурентоспособной личности на рынке труда в период финансово-экономического кризиса. В процессе реализации проекта ПОМЦТ уже завершил обучение участников в «Школе успешного работника», где молодые люди получили информацию об их преимуществах при трудоустройстве на первое рабочее место, научились писать резюме, правильно проходить собеседование с работодателем, получили навыки работы в команде и самопрезентации. Положительным результатом стало трудоустройство одной из выпускниц во время обучения в Школе. Следующим этапом является проведение обучения молодых людей в Школе основ предпринимательской деятельности "Молодежь выбирает бизнес». Обучение предусматривает проведение семинаров и тренингов, которые помогут молодежи сориентироваться в направлении предпринимательской деятельности, грамотно и правильно написать бизнесплан, получить знания по лицензированию, налогообложению в условиях действующего законодательства в сфере бизнеса, основ бухгалтерии. По окончании обучения участники Школы будут допущены к защите бизнеспланов, а победители получат финансовую помощь на открытие и ведение собственного бизнеса.

ПОМЦТ уже имеет опыт в сфере обучения молодежи, как планировать и вести бизнес. В 2010 году в рамках Всеукраинского конкурса бизнес-планов предпринимательской деятельности среди молодежи проведен региональный этап этого конкурса: 50 человек прошли обучение на курсах по бизнеспланированию, а авторы лучших 35 бизнес-планов получили возможность открыть собственное дело в «Городке молодых предпринимателей» на территории крупнейшего в области торгово-развлекательного центра «Киев» на льготных условиях. Трое финалистов регионального этапа Всеукраинского конкурса бизнес-планов предпринимательской деятельности среди молодежи получили финансовую поддержку инвесторов. Также в рамках проекта «Молодежь Полтавщины становится на трудовой путь» планируется проведение профориентации учащейся молодежи, проведение семинаров для выпускников ВУЗов «Правовые аспекты трудоустройства молодежи на предприятии», «Успех в поиске работы». В дальнейшем планируется организация новых проектов, расширение базы данных вакантных рабочих мест для молодежи и еще много интересного. Иван Геревич, Закарпатский центр развития и консультаций "Эдванс"

СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ И ТРУДОУСТРОЙСТВО МОЛОДЁЖИ ИЗ ЧИСЛА ЭТНИЧЕСКИХ МЕНЬШИНСТВ Как отмечают психологи, наибольшим спросом труд пользутся у молодежи. На сегодняшний день в Украине, в том числе и в Береговском районе Закарпатской области, уровень безработицы, (в т.ч. и скрытой) достигает значительных размеров. Для большинства работающих молодых людей наличие работы - это и источник для существования, и реализации своих профессиональных навыков. Важными проблемами являеются незанятость молодежи в возрасте от 15 до 19 лет, вынужденная незанятость, безработица среди сельского населения, трудоустройство молодых специалистов. Следует заметить, что соответствующие специалисты очень часто мало внимания уделяют проблемам трудоустройства национальных меньшинств, особенно их молодежи. Закарпатский центр развития и консультаций "Эдванс" работает в г. Берегово и Береговском районе Закарпатской области. Общая численность населения района и города составляет приблизительно 78 тыс. чел. (73% венгры, 4,5% - ромы (цыгане). Кроме недостатка рабочих мест, молодежь из числа национальных меньшинств сталкивается и с другими проблемами, препятствующими трудоустройству. Первой из них является незнание государственного языка. В районе представители венгерского национального меньшинства проживают компактно, молодежь по большей части учится в школах с национальным языком обучения, где хотя и преподается украинский язык, но отсутствие потребности его активного использования на местном

уровне приводит к тому, что выпускники этих школ слабо, или вовсе не владеют государственным языком. В дальнейшем эта проблема становится преградой для трудоустройства или дальнейшей учебы. Вторая проблема связана с первой. Поскольку эти дети не владеют государственным языком, они практически отрезаны от всей информации, поданной на украинском языке в СМИ, в том числе касающейся трудоустройства. Очень часто они не знают, какие специальности можно приобрести, какую профессию получить. К тому же, поскольку и размер заработной платы по сравнению с соседними Венгрией или Словакией невелик, эти факторы приводят к массовому отъезду молодежи за границу для трудоустройства. Даже те представители молодежи, которые владеют государственным языком и получили высшее образование в Украине, в большинстве случаев выезжают за границу. Другая часть (особенно неквалифицированная) остается и работает на местных заводах и "мигрирует" между центрами занятости и различными предприятиями, работающими на давальческом сырье. Вышеназванные проблемы еще в большей степени касаются ромской молодежи. Анализ проблем занятости работоспособного ромского населения показывает, что их позитивное решение усложняется отсутствием соответствующего образования, специальности, трудового стажа, мотивации к трудовой деятельности у значительной части ром и недостаточного финансирования для создания рабочих мест, содействия самой занятости ромского населения, привлечения к цивилизованной деятельности в торговле, общественным работам, отсутствие соответствующих документов (что делает невозможным их официальное трудоустройство). В 2005 году "Эдванс" создал учебный центр "Перспектива", поскольку до этого молодежь для прохождения различных учебных курсов вынуждена была выезжать за пределы района. Целью создания центра было предоставление бесплатных учебных услуг для социально незащищенных слоев населения района и города. В итоге УЦ "Перспектива" прошел аккредитацию в Министерстве образования Украины и получил лицензию на проведение курсов "Оператор компьютерного набора" и "Социальный работник". Среди слушателей курсов много представителей национальных меньшинств. При работе с представителями национальных меньшинств особое внимание необходимо уделять формированию групп. Важно, чтобы все слушатели могли учиться или изучать большинство предметов на родном языке. Это повышает степень усвоения учебного материала. Кроме того, для национальных меньшинств необходимо организовать курсы украинского языка, для овладения хотя бы его основами. Например, благодаря программе "Образовательные программы, направленные на улучшение состояния уязвимых групп населения на рынке труда в г. Берегово и г. Мишкольце (Венгрия)», осуществляемой в рамках трансграничного сотрудничества "Венгрия - Словакия - Румыния Украина 2007-2013" и софинансирование ЕС, слушатели из числа уязвимых

групп населения могут овладеть рабочей профессией, изучение которой дополнено курсами украинского и английского языка. Также важными являются тренинги, на которых можно показать молодежи, как положить начало собственному делу. Например, в рамках программы "Базовые знания о предпринимательской деятельности в ЕС и обучение закарпатских предпринимателей практическим знаниям в этой сфере" молодые люди могли ознакомиться с правилами открытия и ведения бизнеса в ЕС, правилами внешнеэкономической деятельности. Поскольку большинство жителей района владеют венгерским языком, они успешно могут сотрудничать в сфере бизнеса с партнерами из Венгрии. Для того, чтобы трудоустройство молодежи из числа национальных меньшинств было более успешным, мы, кроме учебы, используем и следующие методы: - предоставление групповой консультационной помощи в форме лекций, встреч по проблемам профориентации и трудоустройства, трудового права; - проведение индивидуальной консультационной работы с безработными; - создание и пополнение банка данных о фирмах, вакантных рабочих местах в г. Берегово и в Береговском районе; - выездные консультирования сельской молодежи; - издание различных книг, методических материалов, брошюр на родном языке национальных меньшинств; - формы трудоустройства и профориентационной работы для молодежи из числа уязвимых групп населения (курсы получения профессии для инвалидов, ром и т.п.). В содействии трудоустройству молодежи важным элементом является сотрудничество с разными учреждениями и организациями, без подмены и дублирования их деятельности: центрами занятости, предприятиями, учреждениями, общественными организациями и благотворительными фондами, с которыми заключаются соглашения о сотрудничестве, организовываются общие проекты и мероприятия. Для разрешения вышеуказанных проблем необходимо постоянно увеличивать количество и совершенствовать формы и методы социального влияния на молодежь, способствовать повышению уровня ее профессиональной подготовки, налаживая сотрудничество с заинтересованными учреждениями и предприятиями, привлекая как можно больше квалифицированных специалистов на помощь молодежи.

Наталия Жукова, МОО "Институт общественного развития "Ортега-и-Гассет" Ирина Комазова, г. Токмак Запорожской обл.

БОЛЬШИЕ ИДЕИ МАЛЕНЬКОГО ГОРОДА За шесть лет своего существования активисты МОО "Институт общественного развития "Ортега-и-Гассет" создали и реализовали немало социально важных проектов. Одним из таких стал социальный проект возрождения городского парка "Активная молодежь выбирает активный отдых!", на примере которого можно продемонстрировать успешные методы межсекторального сотрудничества нашей организации. Основной нашей целью в сотрудничестве с другими секторами является желание заинтересовать будущих партнеров. Мы создаем интересные, актуальные и полезные проекты как для городского сообщества, так и местной власти, и предпринимателей. Проводя переговоры с нашими потенциальными партнерами, главные акценты мы ставим на значении проекта для города, на весомости вклада в проект именно этого человека и организации, а также на том, какие преимущества можно получить при партнерстве в реализации социально значимого проекта. По получении желаемого результата, мы всегда поддерживаем связи для дальнейшего партнерства и придерживаемся своей части обязанностей по договору. Партнеры в одном проекте становятся постоянными партнерами организации в будущих проектах. Чтобы оспорить мнение многих жителей г. Токмака, находящегося в Запорожской области, будто судьба города находится в руках какого-либо высокопоставленного должностного лица (мэра, президента, премьерминистра), но только не в руках всех его жителей, активисты местных общественных организаций создали проект по возрождению городского парка. Целью проекта "Активная молодежь выбирает активный отдых!" стала организация содержательного и полезного досуга жителей Токмака в городском парке культуры и отдыха, путем активизации деятельности и объединения усилий Токмакского сообщества в реконструкции инфраструктуры зеленой зоны. Идея социального проекта получила такое название, ведь основная целевая аудитория - это молодежь и дети. Именно они должны составить платформу активных, сильных и сообразительных, которые смогут достойно представлять город, в том числе и за его пределами. Проект по улучшению состояния парка начался еще в 2010 году. С того дня, как автор проекта, десятиклассница Ирина Комазова обратилась к руководителям общественных организаций Наталии Жуковой и Сергею Ивко, состоялись ряд мероприятий. Одним из первых пунктов плана проекта было проведение прессконференции при участии представителей местной власти, СМИ и общественности. Основными вкладами власти в это мероприятие стали

бесплатное предоставление помещения для проведения пресс-конференции и активное участие в обсуждении проекта на городском уровне. Чтобы узнать, на какие изменения надеется наша целевая аудитория, был проведен конкурс творческих работ "Каким я вижу городской парк?" Благодаря сотрудникам отдела образования Токмакского городского совета, о конкурсе было объявлено во всех школах города и в нем участвовало свыше 80 школьников. Для информирования населения и сбора средств на возрождение парка состоялись несколько благотворительных акций "Активная молодежь выбирает активный отдых!", включающие мастер-классы по изготовлению куклы«мотанки», авиамоделей, оригами; концерты юношеского творчества и молодежные дискотеки. Около двух тысяч гривен было собрано жителями Токмака на реконструкцию парка: летнего театра и танцплощадки, скамеек, урн. В этот раз вкладом органов местного самоуправления стало предоставление разрешения на бесплатную аренду помещения холла городского Дома культуры и концертного зала, а также предоставление шкатулки для благотворительных взносов на реализацию проекта. Предприниматели города спонсировали приобретение шоколадных конфет, которые каждый участник акции получал, оставляя в шкатулке свой благотворительный взнос. Также благодаря бизнесструктурам города были закуплены расходные материалы для проведения мастер-классов. Владельцами ночных клубов была предоставлена диджейская аппаратура для проведения молодежной дискотеки. С помощью коммунальных служб города накануне старта акции "Вальс цветов" (целью которой было художественное оформление цветами центральной клумбы парка), была подготовлена почва на клумбе и осуществлялся еженедельный полив высаженных цветов. Предприниматели города предоставили семена и цветочную рассаду, которые и высадили общественные активисты. Поэтому в ходе акции-конкурса "Вальс цветов" была создана чудесная клумба в центральной части парка. Также были возобновлены ежегодные весенние городские субботники на территории парка, в которых участвовали представители всех органов исполнительной власти Токмака и органов местного самоуправления. При содействии местной власти к субботникам на территории парка приобщились и ученики общеобразовательных школ города, студенты Токмакского механического техникума Запорожского национального технического университета и профессионального лицея, а также коммунальные службы города. Почему местная власть помогает нам в реализации проекта? 1. заинтересована в активизации молодёжи на местном уровне, в том числе и волонтерского движения. Активная молодежь - это активное общество сегодня, и лучшее будущее- завтра. 2. заинтересована в возрождении городского парка, как места культурного отдыха жителей Токмака. Разнообразный досуг - это довольное и счастливое население.

3. заинтересована в раскрытии творческого потенциала токмачан, повышении престижа города. Среди участников концертов, благотворительных акций возможно обнаружить будущих звезд эстрады, а после победы в конкурсе благотворительных проектов "Добро начинается с тебя" о Токмаке заговорили и в Киеве. 4. Для многих государственных служащих сотрудничество с нами и поддержка в проведении мероприятий - еще один пункт в ежегодном отчете. Невзирая на критику некоторых граждан, наш проект продолжает жизнь с целью возобновления городского парка и активизации усилий молодежи ради создания яркого и солнечного будущего в нашем замечательном, маленьком и уютном городе. Оксана Логвин, Председатель правления Ивано-Франковской ТПО УТОС

ИНФОРМАЦИОННЫЙ МИР В ПОДАРОК НЕЗРЯЧИМ Ивано-Франковская территориальная первичная организация Украинского общества слепых (дальше - Ивано-Франковская ТПО УТОС) является одной из самых старых общественных организаций города Ивано-Франковска (создана в марте 1960 года). На учете находится 350 инвалидов 1-й и 2-й групп по зрению (из них - 102 человека тотально слепые). Основная задача Ивано-Франковской ТПО УТОС - социальная, трудовая и медицинская реабилитация незрячих инвалидов. С этой целью летом 2009 г. правлением Ивано-Франковской ТПО УТОС был разработан проект "Информационный мир в подарок незрячим", основная цель которого обеспечить свободный доступ незрячих инвалидов к современным цифровым технологиям и ресурсам Интернета. Реализация данного проекта стала жизненно необходимой потребностью для незрячих, одним из путей их реабилитации. Прослушивание озвученной литературы для них является источникм, из которого они черпают знания, духовность и высокие чувства, а для кого-то спасением, тайным пристанищем, куда убегают от жестокости нынешнего времени, отчаяния, одиночества, серости существования. Слушая озвученную литературу, «утосовцы» хотя бы некоторое время вместе с героями книг проживают яркую, преисполненную приключений и любви жизнь. Наш проект участвовал в конкурсе, организованном Фондом Восточная Европа и Теленор Групп в Украине в рамках программы "Мир без ограничений свободный доступ для людей с особыми потребностями", и выиграл грант №к09-0071 в размере 100 тыс. грн. на создание компьютеризованной библиотеки озвученной литературы для незрячих инвалидов в помещении Ивано-Франковской ТПО УТОС. Проект длился с 12 октября 2009 года по 01 марта 2010 года. На средства Фонда Восточная Европа и Теленор Групп были приобретены:

- два компьютера с лицензионным программным обеспечением и голосовой программой NVDA, считывающей вслух информацию с монитора компьютера, и пользуясь определенным набором комбинаций клавиш на клавиатуре, позволяет самостоятельно работать за компьютером незрячему человеку; - сканер и ксерокс, внешний жесткий диск объемом памяти 1,5 Тб; - приобретено 1050 аудиокниг, записанных на 105 CD и 80 DVD дисках, создан библиотечный каталог в памяти компьютерной сети; - закуплено 53 MP3-плейера для записи и прослушивания озвученной литературы; - компьютерная сеть библиотеки подключена к сети Интернет; - осуществлен ремонт и обустройство читального зала библиотеки в помещении Ивано-Франковской ТПО УТОС. В рамках проекта 50 членов УТОС прошли обучение на курсах, на которых получили навыки пользования компьютером, библиотечным каталогом озвученной литературы, сетью Интернет и МР3-плейерами. Наглядный результат - доступ к современным информационным технологиям подарил незрячим глаза, позволил самостоятельно записывать и воссоздавать озвученную литературу, путешествовать по сети Интернет, ища новую информацию, расширять круг знакомств, ощущать себя полноценными людьми. К реализации нашего проекта присоединилась и городская власть. Из городского бюджета было выделено 36 тыс. грн. на проведение капитального ремонта помещения Ивано-Франковской ТПО УТОС. Ремонт осуществлялся жилищно-коммунальным хозяйством города Ивано-Франковска. Да, таким образом объединив усилия общественной организации, международного благотворительного фонда, властных и бизнесовых структур, ИваноФранковская ТПО УТОС в результате получила замечательное офисное помещение, обустроенный читальный зал и компьютеризованную библиотеку озвученной литературы. На 1 мая 2011 года число посетителей библиотеки возросло до 120 человек, состоялись литературные встречи "за круглым столом" с известными прикарпатскими литераторами: Эмилией Турковской, Ольгой Бабий, Ярославом Ткачивским и Юрием Андруховичем. Таким образом, подытоживая результаты реализации проекта "Информационный мир в подарок незрячим" приходим к очевидному выводу: если людям с особыми потребностями помочь овладеть высокими информационными технологиями, они станут полноценными членами общества, способными к общественно-полезному труду, интересному общению, духовному и умственному самосовершенствованию.

Павел Стангрит, председатель Крыжопольськой районной молодежной общественной организации РМОО "Извир"

ПЕРЕНИМАЕМ ВСЕУКРАИНСКИЙ ОПЫТ Крыжопольськая РМОО "Извир" функционирует с 2007 года, но проблемой молодежного трудоустройства детально не интересовались, хотя о ее существовании было известно. После участия в форуме "Обмен лучшими практиками влияния неправительственных организаций Украины на формирование региональных молодежных рынков труда" решили углубленно заняться изучением вышеуказанной проблемы на местном уровне и активизировать повышение влияния локальных общественных организаций на формирование местного молодежного рынка труда. Проанализировав ситуацию, сложившуюся в районе с молодежной занятостью, пришли к выводу, что район постепенно теряет молодежный потенциал. Большинство молодых людей, которые выезжают на учебу в большие города, остаются там навсегда. А те, которые возвращаются, не имея за плечами обеспеченных родителей, остаются с проблемой трудоустройства один-на-один. Не находя работы в аграрном секторе и на существующих в районе предприятиях, сельская молодежь пополняет сферу неформальной занятости, или же становится на путь алкоголизма, наркомании, проституции, мошенничества или садится на шею родителям. Низкий уровень оплаты труда в сельскохозяйственной и промышленной сфере района, отсутствие условий приличной жизни в сельской местности вызывают тот факт, что значительная часть сельской молодежи, даже при наличии вакансий, мигрирует в города, или за границу, ради более престижных заработков. Одним из вариантов решения проблемы является введение и распространение таких форм занятости, которым пока уделено (или не уделяется вообще) мало внимания. Как пример возьмем сельский зеленый туризм и открытие собственного дела, связанного с этим видом деятельности (гостиничный бизнес и тому подобное). Отрасль сельского зеленого туризма в районе вовсе не развита. Нет ни одной агроусадьбы, ни одного уголка, где бы можно было принимать туристов, хотя, учитывая немалый туристический потенциал района и его выгодное расположение, есть возможность устраивать экскурсионные путешествия к выдающимся историческим местам, таких как Буша, Лядовский скальный монастырь, и другие. Да и в самом районе есть такие архитектурные достопримечательности, как Казанская церковь постройки 1619г., Костел Пресвятой Девы Марии и церковь Иоанна Богослова постройки 1747г. Этот перечень можно продолжать. Никто из молодых людей даже не задумывается, что развитие этого дела может быть прибыльным и даст возможность привлечь дополнительные инвестиции на потребности развития территориального сообщества. С целью повышения осведомленности молодежи по вопросам создания и функционирования очагов сельского зеленого туризма, ознакомления с необходимой нормативно-правовой базой, организация планирует в

ближайшее время провести ряд соответствующих семинаров-тренингов для молодых людей и организовать проведение круглого стола при участии местной власти, представителей центра занятости, учебных заведений, общественности, СМИ на тему: "Актуальные проблемы трудоустройства молодёжи в районе. Пути решения" с целью привлечь внимание общественности к проблемам молодежного трудоустройства и повысить ответственность власти за принятие решений по данному вопросу. А подытоживая сказанное, хочется выразить благодарность организаторам форума за предоставленную возможность принять участие в таком нужном для нашей организации мероприятии, за новый опыт, идеи и знакомства с представителями НОО Украины, занимающихся проблемой молодежного трудоустройства. Серикова Е. М., молодежная городская общественная организация "Новые ресурсы" Вовк О. И., Харьковская областная организация Всеукраинского женского общества имени Елены Телиги

ГЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТРУДОУСТРОЙСТВА МОЛОДЁЖИ В качестве основных индикаторов, определяющих состояние рынка труда, выступают уровень экономической активности населения и уровень безработицы. Экономически активное население - это население, которое в течение определенного периода обеспечивает предложение рабочей силы для производства товаров и услуг. Экономически активными считаются лица, занятые экономической деятельностью, приносящей доход (занятые), и безработные. Безработные - лица, не имеющие работы; активно ищутщие работу или пытающиеся организовать собственное дело; готовые приступить к работе, то есть начать работать по найму или на собственном предприятии с целью получения оплаты или дохода. Уровень экономической активности (дальше - УЭА) определяется как отношение (в%) количества экономически активного населения определенной возрастной группы ко всему населению по соответствующему социально демографическому признаку. Уровни экономической активности мужчин и женщин в Украине Возраст, года 15-24 25-29 30-34 Пол, % м ж м ж м ж 2000г. 42,8 37,5 90,0 79,4 91,0 84,0 2009г. 47,1 36,5 88,6 72,3 89,6 77,7 В течение всего исследуемого периода УЭА практически для всех вышеупомянутых половозрастных групп демонстрировал негативную динамику. Уровень безработицы (дальше - УБ) определяется как отношение (в %) количества безработных среди определенной возрастной группы к экономически активному населению соответствующего социально

демографического признака. За период 2000-2009гг. УБ среди всех проанализированных половозрастных групп уменьшился: для женщин в возрасте 15-24 лет - на 40,32%, для мужчин - на 15,02%; для женщин в возрасте 25-29 лет - на 25,19%, для мужчин - на 27,81%; для женщин в возрасте 30-34 лет на 43,65%, для мужчин - на 17,09%. Вместе с тем, на протяжении разных отрезков времени исследуемого периода у разных половозрастных групп наблюдались принципиальные отличия. До 2007 года УБ среди женщин был стабильно выше, чем среди мужчин. Уровень экономической занятости женщин в странах Европейского Союза заметно ниже, чем среди мужчин : 54,9% против 73,0% в возрасте 15-64 гг. Среди женщин меньше, чем среди мужчин, самозанятых (то есть занятых собственным бизнесом, профессиональной деятельностью и сельским хозяйством с целью получения прибыли для себя, которой может и не быть, - в процессе налаживания дела, ожидания клиента, заказа и тому подобное). Наименьшие отличия долей самозанятых среди всего количества занятых в экономике мужчин и женщин отмечаются в Австрии, Нидерландах и в Португалии, где к этой категории относится больше 19% занятых. А в Люксембурге доля самозанятых женщин более высока, чем соответствующая доля мужчин. Уровень оплаты женского труда во всех странах Европейского Союза ниже мужского. Наименьшие отличия по уровню оплаты наблюдаются в Португалии и Италии (на 5-9%), наибольшие - в Великобритании, Ирландии, Австрии и Нидерландах (на 20-22%). При этом в общественном секторе гендерные отличия в оплате труда ниже, а в частном секторе - более высоки. Главной причиной этого исследователи Украины считают неравномерное распределение мужчин и женщин по профессиям и отраслям экономики. Да и в традиционно женских видах деятельности (например, сфера образования, медицина и розничная торговля) их зарплаты ниже мужских. Причин существующего в нашей стране гендерного неравенства много. Одна из них связана с трудовым законодательством (например, с ограничениями занятости женщин во вредных условиях труда), дискриминационными практиками и стереотипами, принятыми в обществе. В силу последнего фактора в Украине трудовая карьера женщин чаще прерывается неоплачиваемыми периодами (отпуск по уходу за малолетним ребенком, временная нетрудоспособность по уходу за больными и др.) На больших промышленных предприятиях женщины чаще всего занимают места низового инженерно-управленческого персонала. Часто женщины и мужчины начинают с одинакового образовательного уровня, но в дальнейшем женщины отстают по квалификации на два-три разряда, что связано с периодом рождения и воспитания детей. А результатом всего этого становится различная оплата труда. Также гендерные отличия сферы занятости неотделимы от вопроса национального менталитета. В нашей стране неравенство в социальном положении полов, неравенство шансов мужчин и женщин в разных социальных сферах обусловлены традиционными

представлениями об их назначении. Исторически сложилось, что женщина должна была вести хозяйство и воспитывать детей, тогда как мужчина был "кормильцем". В традиционных семьях жены и дочери выполняют около 85% всей домашней работы. По мнению ряда специалистов, женщины больше заняты в низкооплачиваемых отраслях (в первую очередь, в бюджетном секторе), ради более высокого уровня социальной защищенности : осуществляются выплаты по больничным листам, выплачивается помощь по уходу за детьми, сохраняется рабочее место в течение трех лет после рождения ребенка, действует фиксированный режим рабочего времени и тому подобное. И все таки, сегодня для работодателя все большее значение имеет профессионализм кандидата и все меньшую роль играет его пол, что предоставляет новые возможности для работы НОО и поддержки молодежи в трудоустройстве. Важным инструментом влияния на органы власти является организация и реализация общественных слушаний по проблематике трудоустройства молодежи, особенно женщин, в различных сферах народного хозяйства, проведение информационных мероприятий и распространение информационной литературы как для соискателей рабочих мест, так и для работодателей. Момент "встречи" претендента с работодателем должен быть выверенным, взвешенным, спланированным и подготовленным. Подготовку этой "встречи" должны информационно сопровождать НОО, занимающиеся проблемами трудоустройства молодёжи. Чтобы претендент стал нужным кандидатом для определенного работодателя, следует позаботиться обо всех составляющих успешного опыта трудоустройства. НОО имеют возможность донести до работодателя, что например, на определенных должностях лучше с трудовыми обязанностями могут справиться именно женщины, или молодые и энергичные специалисты, чем сотрудники старших возрастов. Сенченко Юлия, сотрудник "Студенческой биржи труда СумДУ"

СТУДЕНЧЕСКАЯ БИРЖА ТРУДА СУМСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА Студенческая биржа труда Сумского государственного университета является вновь созданной организацией, которая в настоящее время действует в структуре отдела интеграционных связей и практики. Лишь осенью 2010г. инициативная группа студентов, которым поднадоело быть в "постоянном поиске" и в «подвешенном» состоянии, начала работать, получив поддержку и содействие со стороны администрация ВУЗа. Хоть наша организация и надавно образовалась, но с самого начала ведется активная работа по привлечению большего количества студентов, выпускников и работодателей к сотрудничеству. Да, сразу был создан сайт биржи труда Сумского государственного университета (job.sumdu.edu.ua). После этого главной задачей

для нас стало наполнение этого сайта. Формируется централизованная база данных со свободным доступом к информации на сайте. Следовательно, команда активистов была разделена на следующие подразделения: информационное, отвечающее за сезонное трудоустройство и временную работу и отвечающее за связи с предпринимателями. Заключены договоры о сотрудничестве с крупными предприятиями Сум (Химпром, Фрунзе, Укрросметал, Приватбанк и так далее) и области (Импульс (Шостка)), привлекаются частные предприниматели, которые предоставляют и размещают информацию о вакансиях, возможностях прохождения практик, вариантах временной и неполной занятости. Благодаря деятельности нашей биржи труда студенчеству СумДУ представлены варианты разноплановой занятости (полной и неполной, частичной и временной). В университете организовываются разъяснительные лекции для студентов, лекторами которых являются психологи, представители власти и бизнес-сектора. Для большинства молодых людей становится проблемой даже написание собственного резюме, "рекламирование" себя; следовательно, сейчас нашей инициативной группой ведется работа над созданием стандартной формы резюме, которая будет размещена на сайте организации. Компаниям, которые подписали договоры о сотрудничестве, предоставляются возможности: • проводить презентации в рамках ВУЗа, • свободное размещение информации на интернет-ресурсах органов студенческого самоуправления и официальном сайте СумДУ • проведение круглых столов • тестирование для отбора наилучших кадров из наших лучших студентов. Да, недавно Сумская областная администрация провела конкурс на замещение свободных должностей, и компания- провайдер услуг контактных центров Global Bilgi тоже. Мы считаем, что для любого предприятия области нет лучшей и более эффективной рекламы, чем та, что размещена именно в стенах учебного заведения. Втечение всего времени работы была подготовлена и юридическая база нашей деятельности. И вот, 12-го мая 2011 года на Ученом Совете университета поддержано положение о "Центре содействия трудоустройству". Благодаря этому, сейчас проводится активная работа по разработке эмблемы, названия и раздаточного материала, чтобы о нашем существовании знали не только в городе, но и по разным областям Украины. Каждую весну-лето ряды безработных пополняют новые и новые безработные дипломированные выпускники, поэтому хочется как-то повлиять на эту грустную реальность, пусть пока что лишь в пределах области, и лишь для наших студентов. Но это уже что-то, достижение большой цели надо начинать с малого шага.

Пипкун Наталия Викторовна, Черниговское областное агентство регионального развития "Вектор"

ПРОЕКТ "МОЛОДЕЖНЫЙ ТРУДСТАРТ" Проект был реализован в Черниговской области, городе Чернигове. Проанализировав состояние молодежного трудоустройства и активность потока молодежи, едущей в Киев на поиски работы, наша общественная организация решила реализовать проект, который бы помог студентам получить навыки трудоустройства и получить возможность работать в родном городе. Главной целью проекта было: повысить уровень активной способности молодёжи к самостоятельному трудоустройству, научить ее основам трудоустройства (написание резюме, навыкам прохождения собеседования, адаптация в новом коллективе), дать возможность молодежи пообщаться с ведущими работодателями Чернигова. Нами, совместно с городским государственным центром занятости, был разработан соответствующий тренинг. Данный тренинг был проведен в 5 наибольших ВУЗах Чернигова. Целевая аудитория - студенты четвертых-пятых курсов, но мы этим не ограничивали молодых людей, выражающих желание поучаствовать в тренинге. Была развернута широкая информационная кампания, а именно: пресс-конференция о старте проекта, афиши - анонсы, расклеенные по всему городу, и в общежитиях, и университетах. Предварительно мы договорились с проректорами по воспитательной работе этих ВУЗов об анонсировании тренингов и забронировали аудитории для их проведения. Во время тренингов мы приглашали на встречи со студентами крупнейших работодателей города, принимавших участие в обсуждении и поделившихся опытом; выпускников, имеющих опыт удачного трудоустройства. Сам тренинг предусматривал три модуля: • теоретический – в котором рассказывалось о возможностях трудоустройства, написания резюме, прохождения собеседований. • практический, в котором каждый желающий имел возможность поучаствовать в собеседовании, а потом аудитория анализировала ошибки с помощью тренера. • юридический, в котором мы говорили о правовом законодательстве, условиях принятия на работу и увольнения с неё. Всего через тренинговое обучение прошли около 350 представителей ВУЗов. Заканчивая проект, для анализа нашей работы мы проводили анкетирование. Его результаты показали: • средняя оценка полезности поданной информации составила 4.45 (по 5ти балльной шкале); • уровень организации - 4,36 баллов; • работа тренеров 4.42 баллов. Среди основных комментариев и пожеланий были:

"Продолжить работу проекта/сделать проект ежегодным" - 47 чел. "Больше примеров и практических занятий" - 33 чел. "Презентация реальных вакансий" - 21 чел. Учитывая ход и полученные результаты проекта, становится очевидным, что его реализацию можно назвать удачной. А продолжение этого проекта в будущем, с учетом приобретенного опыта, и в дальнейшем является актуальным. Екатерина Серегина, БФ «Бене», Закарпатье

БЕНЕ: ВЫСТРАИВАЕМ СЕЛО ЕВРОПЕЙСКИХ СТАНДАРТОВ Наблюдая за будничной жизнью сельской молодежи, приходишь к выводу, что если не начать что-то менять уже сегодня - через несколько лет, возможно будет уже поздно, ситуация может стать совершенно безнадежной. Большинство нашей молодежи после окончания школы отправляется продолжать учебу за границу. Многие из них, имея на руках заграничный диплом, не возвращаются на Украину, но есть и такие, которые возвращаются и продолжают свою жизнь в деревне. Именно для них и вместе с ними мы стараемся, чтобы наше село и район в целом не стали похожи на необитаемый остров, так как развитие государства в первую очередь зависит от развития молодежи, от ее мировоззрения и её действий. Для таких дейстий и создан благотворительный фонд «Бене», действующий на территории села Бене и Береговского района с 18 декабря 2007г. Наши контакты, юридический адрес : 90261, Закарпатская область, Береговский район, с. Бене, ул. Курия, 25. моб. тел. 80679767741; 80956765190; 80500152916; e-mail: fondbene@gmail.com Основными задачами Фонда являются: • оказание материальной, финансовой, социальной и моральной помощи жителям с. Бене и Береговского района, нуждающихся в социальной помощи и защиты; • развитие инфраструктуры с. Бене и Береговского района, содействие повышению благосостояния жителей с. Бене и Береговского района; • материальная поддержка повышения квалификации и освоения новых профессий, оказание помощи в обучении; • развитие информационной сети, информационное обслуживание; • издание книг, брошюр, газет и т.п.; • организация отдыха, досуга детей и взрослых, организация познавательных путешествий и экскурсий; • содействие развитию здравоохранения, массовой физической культуры, спорта, туризма, пропаганда здорового образа жизни; • предоставление физическим и юридическим лицам различных услуг, которые не запрещены действующим законодательством Украины.

Осуществление благотворительной деятельности в виде предоставления конкретных услуг (выполнения работ), подлежащих обязательному лицензированию или сертификации, допускается после такой сертификации или лицензирования. Наша организация располагает компьютерным комплексом и оргтехникой, имеет доступ к сети Интернет, а также квалифицированных специалистов. Благотворительный фонд «Бене» - организация молодая, но мы энергичны и открыты для сотрудничества. Наши представители уже принимали участие в конференциях проекта TACIS / IBPP «Поддержка маргинальных групп населения, развитие сети общественных организаций в Западной Украине». Также лидер организации принял участие в поездке в Республику Польша с целью обмена опытом работы. БФ «Бене» активно сотрудничает с органом местного самоуправления села Бене. В декабре 2007 года Фонд подписал соглашение о сотрудничестве с благотворительным фондом «Закарпатский Центр Развития и Консультаций «Эдванс». В апреле 2008 года Фондом было заключено соглашение о сотрудничестве с Культурным союзом г. Онга (Венгрия). В мае 2008 года представители Фонда были участниками создания сети Западноукраинских общественных организаций «ACCORD». Летом 2008 года БФ «Бене» участвовал в грантовой программе «Программа малых грантов для поддержки местных общественных инициатив». В рамках этой программы был осуществлен проект «Содействие улучшению условий труда социального работника с. Бене». В октябре 2008 года Фонд подписал договор о сотрудничестве с «Rákoshegyi polgári kör» и Vidyázó Ferenc művelődési társaság». В октябре 2009 года представитель нашей организации принял участие в информационно-просветительском мероприятии на тему: "Социальный аниматор - движущая сила сельских общин", который состоялся в городе Берегово Закарпатской области. Вторым этапом этого проекта была учебная поездка в г. Краков (Польша), состоявшаяся в феврале 2010 года, результатом которого было получение удостоверения социального аниматора Западной Украины. В январе 2010 года принимали участие в реализации совместного международного проекта «В сотрудничестве - действеннее», организованным молодежным общественным центром МОЦ «Эталон» (г. Ивано-Франковск) и Государственным предприятием «Ивано-Франковский областной молодежный центр труда» в партнерстве с азербайджанскими НПО: социальноэкономическим инновационным центром «Улучау» (г. Шеки) и Общественным объединением «Интеллект» (г. Гянджа) при содействии Международного фонда «Возрождение». В июне 2010 года была проведена акция «Подарим детям чистое будущее». Идентичная акция была проведена 2-5 ноября 2010 года.

Также в июне - июле 2010 года представитель Фонда участвовала в совместном проекте Ассоциации «Школа лидеров" из Варшавы и ОО «Европейский диалог» «Имеешь голос - имеешь выбор». В рамках проекта состоялся 3-дневный тренинг во Львове и 10-дневный в Польше. 25-26 октября был проведён заключительный этап проекта, который состоялся уже в с. Бене, и состоял из двух частей: семинара и прений. Кроме того, по результатам проекта было издано пособие "Голос для жителей". В августе-октябре 2010 года нами был реализован проект «Ремонт амбулатории в с. Бене» в рамках Программы развития Организации Объединенных Наций в Украине (ПРООН) «Местное развитие, ориентированное на общество». Кроме того, менеджер по связям с общественностью БФ "Бене" принимала участие в образовательном проекте, организованном Фондом Humanity in Action Польша для будущих лидеров в Беларуси, Литве, Украине и Польше на тему прав человека и, в частности, прав национальных меньшинств, что является весьма важным для деятельности в нашем регионе. Следующим этапом проекта был 10-дневный курс обучения непосредственно в Варшаве. Благодаря опыту и навыкам, полученным во время Программы, реализации проекта по правам национальных меньшинств, мы имели возможность принять участие в конкурсе проектов, организованном Humanity in Action Польша. По результатам конкурса нами был получен грант на выполнение проекта "Знай свои права и умей их защищать" (http://aktywacja.blogspot.com/). 8 апреля 2011 г., представители фонда были участниками и получили сертификаты по курсу "Коммуникация ради перемен" - "Права женщин и детей в Украине коммуникационный компонент", который состоялся в г. Львове при поддержке ЕС и компании Сафеж. Также недавно мы начали заниматься противодействием молодежной безработице в селе и в районе, которая в наших селах достаточно устрашающа. С этой целью наша организация уже полгода осуществляет проект "Единая информационная сеть". В рамках проекта нами осущесвляется информирование сельской молодежи и общества в целом о различных конкурсах, грантах, тренингах, семинарах, консультациях, возможностях обучения и работы как на территории Украины, так и за рубежом. Мы пытаемся как-то заинтересовать молодежь действовать в интересах личного развития, вырвать ее из объятий серых будней, доказать, что существует масса интересных возможностей и обратить внимание на то, что если не сидеть сложа руки, можно сделать свою жизнь гораздо более увлекательной и интересной. В конце апреля 2011 года, по принятии участия в проекте «Обмен лучшими практиками влияния НПО Украины на формирование региональных молодежных рынков труда», организованном МОЦ «Эталон», у нас появилось море интересных идей, которые мы собираемся воплотить в жизнь. Например, в конце мая мы планируем провести общественное слушание, посвященное теме содействия

молодежной предприимчивости и противодействия молодежной безработице «Шанс на веселое будущее». Также, в течение года мы планируем создать на основе Бенянского сельского совета "Молодежный информационный центр". Виталий Ткачук, председатель Волынской областного отделения Всеукраинской молодежной общественной организации инвалидов с дефектами зрения ВОО ВМОО "Генерация успешного действия"

ОБЪЕДИНЯЕМ УСИЛИЯ ДЛЯ ЗАНЯТОСТИ КАЖДОГО С 1 сентября в 2010 г. до 31 июня 2011 г. Волынское областное отделение Всеукраинской молодежной общественной организации инвалидов с дефектами зрения "Генерация успешного действия" реализует в Волынской области проект "Объединяем усилия для занятости каждого", направленный на расширение осведомленности населения с основами "Конвенции по правам инвалидов"(КПИ), а также реализации статьи 27 этой Конвенции о равных возможностях инвалидов в сфере трудоустройства. Речь об интеграции лиц с функциональными ограничениями в сообщество невозможна без их самореализации, а именно - без создания условий для трудоустройства инвалидов. Эта проблема, а также механизм ее решения, предлагаемый государством, оставляют немало вопросов. Важной проблемой в этой сфере является занятость специалистов и дипломированных специалистов с ограниченными возможностями: бизнес практически не доверяет юристам, экономистам с инвалидностью, открытой остается и проблема трудоустройства в бюджетные учреждения, органы исполнительной власти. Согласно официальной статистике, не более 15 % инвалидов имеют работу на сегодняшний день, а также налицо такая тенденция: найти работу инвалиду I группы почти невозможно, тогда как у инвалидов II и III группы таких шансов намного больше. Если проанализировать статистические данные, то можно смело говорить, что на сегодняшний день случаи трудоустройства инвалида являются одиночными и нет четкой схемы и программы, которые бы обеспечили людей с ограниченными возможностями рабочими местами. Собственно, формально механизм существует, но фактически он не действует из-за отсутствия взаимодействия всех субъектов этого процесса : Управления труда и социальной защиты, и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы, Волынского центра занятости, местного отделения Фонда Украины социальной защиты инвалидов, с одной стороны,- и работодателей с другой. Исполнение пункта 3 статьи 4 КПИ о консультациях с инвалидами через объединяющие их организации, будет реализовываться рабочей группой (созданной в пределах проекта) из специалистов органов власти, осуществляющих политику занятости на Волыни, предпринимательского

сектора (непосредственных работодателей) и представителей организаций инвалидов "Генерация успешного действия" не может претендовать на первенство в деле разрешения проблемы занятости, однако именно на этом этапе уникальным является налаживание взаимодействия между вышеупомянутыми субъектами. Основной целью проекта является создание условий для занятости дипломированных специалистов-инвалидов путем объединения усилий органов власти с полномочиями решения вопросов трудоустройства, привлечения предпринимательского сектора и объединений граждан, выработки методов и условий необходимых для трудоустройства на той или другой должности лиц с ограниченными возможностями. На сегодняшний день налажено сотрудничество с органами государственной власти, местного самоуправления, средствами массовой информации, частью предпринимательского сектора, готовых сотрудничать в сфере трудоустройства людей с инвалидностью, о чем свидетельствует подписание в декабре 2010 г. Меморандума о сотрудничестве между органами государственной власти, местного самоуправления, организациями работодателей и общественными организациями инвалидов. Кроме этого, отобрано 13 стажеров, людей с ограниченными возможностями различных групп и нозологий, готовых начать стажировки в разных государственных и частных структурах, которые и будут определять необходимые условия и методы для создания специализированных рабочих мест. Для людей, претендующих на участие в Программе стажировки были проведены тренинги по основам Конвенции о правах инвалидов, а для госслужащих, работа которых связана с людьми с инвалидностью (Центры занятости, Управление труда, Управление семьи и молодежи Волыни) были проведены информационные сессии по основам Конвенции о правах инвалидов, возможностям инвалидов в сфере трудоустройства, корректному отношению к людям с ограниченными возможностями. На первом этапе проекта, длящемся с 1 сентября до 31 ноября 2010 г. налажены связи между местными органами власти, потенциальными работодателями и общественными организациями инвалидов. В этот период нами была проведены информационная кампания и серия тренингов, посвященных основам КПИ и процессу подготовки к введению программы стажировки. Состоялись встречи с потенциальными работодателями и представителями общественных организаций для общего обсуждения и создания возможностей для устройства дипломированных специалистовинвалидов на стажировку. Также в это время принимаются анкеты от желающих попасть на стажировку. На следующем этапе проекта (декабрь 2010 г.) был проведен круглый стол, на который были приглашены: представители органов власти, центров занятости, Волынского отделения Фонда социальной защиты инвалидов Украины, представители организаций работодателей (Федерация работодателей Украины, Союз промышленников и предпринимателей

Украины), журналисты. В рамках круглого стола были обсуждены возможности решения проблемы занятости инвалидов в Волынской области. По результатам круглого стола был подписан меморандум о сотрудничестве и создании рабочей группы из представителей разных организаций. С 1 февраля до 31 мая 2011 г. реализовывалась программа стажировки для инвалидов с высшим и среднеспециальным образованием. Стажировка проводилось как в частном секторе, (особенно приветствовалось привлечение специалистов с инвалидностью к менеджменту предприятий и организаций), так и в управлениях органов исполнительной власти и местного самоуправления, особенно в учреждениях, касающихся разрешения социальных проблем. Получая стипендию, стажеры могли проявить собственные способности и претендовать на получение указанной должности в случае успешного завершения стажировки, которая будет координироваться участниками рабочей группы проекта. Кроме того, стажеры определяли потребности и условия, необходимые для трудоустройства лиц с ограниченными возможностями на госслужбе и в менеджменте предприятий. Предусматривалось, что в стажировке поучаствуют 10 человек: 5 - в органах власти - по одному в Управлении труда области, областном центре занятости, Департаменте социальной политики Луцка, областном отделении Фонда социальной защиты инвалидов, управления семьи и молоджи области. 5 - в менеджменте предприятий, 2 - на предприятиях общественных организаций инвалидов, 2 - на предприятиях крупной промышленности, 1 - на малом предприятии. В целом же участниками программы стажировки стали около 30 человек. Из их числа на конкурсной основе отобрано соответствующее количество стажеров. Участникам программы предлагался тренинговый курс по специфике деятельности тех или других органов власти и хозяйственной деятельности предприятий, а также по специфике трудоустройства инвалидов. Курс проведен экспертами проекта и членами рабочей группы. Наработанные в ходе проекта механизмы лягут в основу подготовленной экспертами проекта и специалистами рабочей группы и изданной по его итогам "Методики занятости лиц с ограниченными возможностями". В методику будут включены возможности той или другой должности для трудоустройства инвалидов и условия, необходимые для полноценного исполнения обязанностей должностными лицами с инвалидностью, которые являются дипломированными специалистами. Завершит проект конференция "Механизмы реализации статьи 27 Конвенции прав инвалидов: проблемы реализации и локальные возможности", на которой будет представлена апробированная методика. Приглашенные на конференцию эксперты, научные работники, трудящиеся в сфере работы с инвалидами, обсудят механизмы применения апробированной методики в других регионах страны и то, каким образом подготовленная Методика может быть интегрирована в местные программы социальной политики.

Ожидаемые результаты. 10. 10 человек с инвалидностью, дипломированных специалистов, пройдут стажировку в органах власти и менеджменте частных предприятий, получат возможность дальнейшего трудоустройства. В целом же в учебной программе поучаствуют 30 человек. 11. Опубликовано 100 экземпляров "Методики занятости инвалидов" для специалистов учреждений, к полномочиям которых принадлежит политика трудоустройства лиц с ограниченными возможностями и распространения опыта в других областях страны. 12. Апробация реализации положений Конвенции по правам инвалидов на местном уровне. 13. Определение отраслей, в которых могут работать инвалиды в зависимости от своей нозологии; 14. Налаживание сотрудничества общественных организаций инвалидов с органами местного самоуправления и предпринимательским сектором; 15. Выявление сложностей на пути трудоустройства инвалидов; 16. Выяснение причин невозможности или нежелания трудоустраивать инвалидов; 17. Изменение в позитивную сторону отношения общества к инвалидам, как к полноценным и самодостаточным лицам; 18. Повышение самооценки самого инвалида, который ощутит, что он полезен обществу и может сам себя обеспечивать. Сергей Чистяков, ОО «Резус», г. Углегорск, Донецкой обл

ОБЪЕДИНИМСЯ РАДИ СВЕТЛОЙ ЦЕЛИ (проблемы социально-трудовой реабилитации лиц, освобожденных из мест лишения свободы) «Оставь надежду, всяк сюда входящий, - утверждает ВИЧинфицированный с туберкулезом, находящийся в исправительной колонии. У меня отобрали все – здоровье, надежду на будущее, жизнь…» А ему едва ли не хором отвечают медработники тубдиспансера зоны: «На воле больные туберкулезом такой возможности излечения не имеют…» Где же истина и что делать? Давайте разбираться. 24 марта во всем мире отмечается День борьбы с туберкулезом. Именно в этот день в 1882 году немецкий микробиолог Роберт Кох объявил об открытии этой страшной болезни. Палочки Коха есть у каждого. Инвалидами же по туберкулезу (ТБ) чаще всего являются лица среднего и даже молодого возраста. На то есть объективные причины. Эпидемиологическая обстановка по ТБ остается неблагоприятной. Заболеваемость сохраняется на достаточно высоком уровне, а тенденции к ее снижению не наблюдается. Этому способствуют

низкий уровень жизни значительной части населения Украины, неполноценное питание, рост алкоголизма и наркомании, большое число лиц без определенного места жительства и лиц, находящихся в местах лишения свободы с неудовлетворительным их содержанием. А если к ТБ присоединяется и ВИЧ-инфекция, ситуация становится угрожающей. Развитие туберкулеза у ВИЧинфицированных встречается в 6 раз чаше, чем у тех, у кого эта инфекция отсутствует. Указанные факторы наблюдаются в основном у лиц в работоспособном возрасте. Среди болеющих ТБ единицы имеют постоянный источник дохода. Болеют им значительно чаще мужчины (в 4-5 раз), чем женщины, а они в основном и должны материально содержать семью, родителей либо зарабатывать деньги на «нормальную» семейную жизнь с партнером. Однако и спутника по жизни не найдешь, когда открывается диагноз ТБ либо еще страшнее – двойной диагноз: ВИЧ и ТБ. Лица, освобожденные из колоний, более всех склонны к маргинальному поведению (запой, беспорядочный секс и употребление наркотиков), что способствует ухудшению состояния их здоровья. Более половины лиц с диагнозом ТБ совсем не имеют средств к существованию, у 40% доход ниже прожиточного минимума. У 40-50% больных ТБ начинается в местах лишения свободы и после освобождения они признаются инвалидами по социальным показаниям вследствие отсутствия материальной обеспеченности, конечно если освободившийся находит время на сбор бесконечного количества справок, посещения больниц и комиссий. Реабилитация больных ТБ - важная медико-социальная проблема, которая более тесно, чем другие заболевания, переплетает вопросы медицинской и социально-трудовой реабилитации. Медицинская реабилитация определяется излечением больного. Социально-трудовая реабилитация предусматривает восстановление трудоспособности и прежнего отношения к нему сотрудников и членов семьи. Основными препятствиями к реабилитации больных туберкулезом являются: • прекращение лечения больными, безответственное отношение к своему здоровью; • несвоевременное обращение к врачу при симптомах ТБ и позднее выявление, в связи с этим, появление запущенных, часто неизлечимых форм туберкулеза; • маргинализированное поведение больных и образ жизни с отрицательной установкой на работу; Перед общественными организациями стоит сложная и важная задача – подготовить освобождающихся из колоний молодых людей к социальной адаптации, для этого осужденный еще в исправительном учреждении должен быть вылечен от ТБ, а при диагнозе ВИЧ осужденный должен знать, что при выходе ему нужно стать на учет в СПИД - центре и получать соответствующую терапию. Вторая сторона этой проблемы – это социальная интеграция таких людей,

профилактика общения с ними остальных членов общества. Как, общаясь с заболевшими людьми, уберечься от этих страшных инфекций? Тут тоже открывается обширное поле для деятельности общественных организаций. «То, что Украина названа среди 13 стран, где объявлена эпидемия туберкулеза – очень тревожный факт, – считает Вера Худина, семейный врач, ассистент кафедры семейной медицины Медицинского университета им. Богомольца. – Это означает, что опасная палочка Коха может поджидать нас где угодно: в метро, на рынке, в супермаркете и даже на детской площадке (не секрет, что в деревянных домиках, предназначенных для детских игр, часто находят место для ночлега бомжи). И, к сожалению, даже поголовная вакцинация, которая много лет проводится в стране, не гарантирует 100процентной защиты. Принято считать, что болезнь поражает только представителей асоциальных групп – бездомных, нищих, заключенных. Но это не так! Заразиться ТБ может любой человек, независимо от своего статуса и социального положения. В моей практике не раз встречались вполне социально благополучные пациенты, у которых обнаруживали заболевание после перенесенных бронхитов, ОРЗ, пневмонии. Объявленный после флюорографического исследования диагноз был полной неожиданностью и для больного, и для лечащего врача.» Какое количество посещающих вашу организацию имеют диагноз – туберкулез? Конечно, вы не знаете! Не нужно думать, что ТБ где-то там, за колючей проволокой и вам лично ничего не угрожает. Для того, чтоб наши сограждане не подвергались риску заражения ТБ или ВИЧ от бывших осужденных, мы должны обучить их профилактическим мероприятиям на рабочем месте, т.к. не всегда работодатели добросовестно к этому относится (парикмахерские, кухни, салоны тату – основные места работы бывших осужденных). Чтобы уберечь себя и своих близких от заражения туберкулезом, необходимо каждому соблюдать широко публикуемые профилактические медицинские рекомендации. И при этом помнить: рядом с нами проживают заболевшие люди, которые остро нуждаются в нашей помощи и поддержке именно потому, что они после искупления своих преступлений должны выздороветь, трудоустроиться и влиться в полноценную жизнь общества. В противном случае – они, не имея возможности заработать на честную жизнь, скорее всего снова окажутся в местах лишения свободы, либо погибнут от своих болезней и лишений. Возможно, у кого-то появились идеи соответствующих адвокасикампаний или проектов по профилактике вышеназванных заболеваний, или проектов по затрагиваемым в статье проблемам и вам необходима поддержка других организаций? Давайте объединимся ради светлой цели социальнотрудовой реабилитации лиц, освобожденных из мест лишения свободы. Необходимо вместе решать эти острые проблемы, (корни которых находятся и

не совсем может в дружественной вышеупомянутой группе риска наших сограждан), но не решив этих проблем, мы так и останемся на одном из лидирующих мест в Европе по распространению туберкулеза и ВИЧ. Семиженко Вита Григорьевна Руководитель ОО "Районный ресурсный центр гражданского просвещения и воспитания" г. Цюрупинск, Херсонской обл.

ФОРУМ-ТЕАТР ПРОТИВ МОЛОДЕЖНОЙ БЕЗРАБОТИЦЫ Нынешний этап формирования украинского общества требует выдвижения на первый план дела гражданского воспитания молодежи, как серьезного инструмента укрепления гражданского общества на принципах равенства, взаимной ответственности и чувства собственного достоинства. Поиск путей и средств, эффективных форм работы с молодежью и привел к созданию нашей общественной организации. Центр стал не просто ячейкой внеклассной и внешкольной работы ученической молодежи, но и местом приобретения ею опыта эффективного и сознательного участия в жизни общества, инициирования полезных общественных дел, сотрудничества с государственными органами и разнообразными общественными структурами. Имея за плечами существенный опыт по организации районного конкурса социальных мини-проектов среди ученических коллективов "Учимся действовать вместе", в 2011г. ОО взяла на себя инициативу по организации акции "Открой для себя путь в будущее", целью которой стала активизация работы по решению проблем нетрудоустроенной молодежи и социально уязвимых слоев населения в Цюрупинском районе. В рамках акции планировалось проведение: • информационно - практических семинаров для молодежи "Право на труд" • мастер-классы "Уроки реальной жизни" (обмен успешным предпринимателским опытом с молодежью) • создание мультимедийной презентации по популяризации рабочих профессий • создание видеоролика (на основе интервью представителей местного бизнес-сектора и небезразличных к проблеме представителей общественности) по вопросам трудоустройства и организации собственного дела "Реальность и иллюзии" • практические учебные занятия совместно с центром детского и юношеского творчества ( ЦДЮТ) "Ремесла" • освещение опыта работы в местной газете "Вестник Олешья" и телеканала "Скифия" • формирование информационной правовой базы данных для молодежи по вопросам трудоустройства

• создание "Карты рабочих мест" района • организация юридических консультаций для молодежи по вопросам трудоустройства ; • проведение форум-театра"Молодежь и нынешнее время" Первой целевой группой проекта стали ученики общеобразовательных школ района, которые желая приобрести опыт общественной деятельности, начали сотрудничество с Центром. Второй, - нетрудоустроенная молодежь, безработные, представители местных советов, предприниматели, фермеры, центр занятости, СМИ. Ставя перед собой задачу провести информационную кампанию, просветительские мероприятия, и беря на себя роль информаторов, ученики в своих населенных пунктах проводили конференции, лектории по популяризации рабочих профессий, создавали мультимедийные презентации, разрабатывали и распространяли буклеты, проводили тренинги для целевых групп, "круглые столы" с предпринимателями и фермерами. Финальный этап проекта запланирован на сентябрь-октябрь 2011г. Им должно стать проведение форум-театра "Молодежь и нынешнее время", на который приедет ученическая молодежь района и будут приглашены безработные. Форум-театр - методика интерактивной работы среди разных слоев общества, направленная на инициирование защиты прав и интересов разнообразных социальных групп. Суть методики форума-театра - это поиск в рамках предложенного спектакля (ситуации притеснения) вместе с участниками и зрителями путей решения проблемы или выхода из сложной жизненной ситуации. Основная идея форум-театра - объяснить людям сценическими средствами, что в большинстве случаев улучшение их жизни зависит от них самих. Технология его проведения помогает эффективно и быстро изменять предложенную ситуацию притеснения, предусматривает активное участие в представлении зрителей наряду с актерами, помогая им найти альтернативное решение проблемы и приобрести опыт личной инициативы. Инсценировка заканчивается пиком конфликта, а зрители, взяв на себя определенную роль, изменяют ситуацию так, чтобы она перестала быть угрожающей или унизительной для жертвы. В нашем форум-театре мы планируем рассмотреть наиболее распространенные ситуации процесса трудоустройства: отказ чиновника принять заявление, моральное давление во время подписания соглашения с нарушением прав работника, проблемы гендерного характера и тому подобное. Поскольку все участники проекта приобретают свой личный опыт, то имеют право избирать ситуации самостоятельно, но согласовывают их на организационном уровне (для избежания повторов), также помогающем расширить поле охвата инсценированных ситуаций с целью разрешения существующих проблем. Обязательной в процессе проведения форум-театра является фигура модератора. Его роль заключается в осуществлении координационных действий с аудиторией во время показа мизансцен. Работа

форум-театра состоит из следующих этапов: 3. наиболее ответственный: проведение тренингов с участниками проекта для подготовки актеров и сцен (поскольку эта работа требует определенных знаний, навыков и времени, и как инициатор акции, наша ОО взяла на себя организацию этого этапа); 4. формирование группы, "входной инструктаж", подготовка актеров и подготовка сценок. Второй этап нужно разделить на части. Первую часть необходимо посвятить обсуждению проблемы (ситуаций нарушения прав и свобод, притеснения, обид, случившихся с приглашенными безработными, или свидетелями которых они были). Эти ситуации станут основой для будущих сценок. Важным аспектом проведения театра является так называемый "разогрев". Обязательным правилом его проведения является принятие "Правил форума", поскольку мероприятие интерактивно, вызывает множество эмоций, связанных с опытом негативных переживаний. Правила могут предлагать как сами участники, так и модератор (это поможет контролировать время, снимать напряжение, избегать споров). Помещение делают похожим на сцену и зрительный зал. Поскольку все необходимые приготовления уже проведены, можно начинать форум-театр. Участники по очереди представляют свои сценки, незадействованные группы берут на себя роль зрителей, предлагают различные варианты замен, помогают улучшить сценки. Как правило, предлагаются 3-5 сценок длительностью 10-15 минут. Каждая заканчивается "стоп-кадром"(пик конфликта), после чего зрители должны предусмотреть и изменить ход событий. Заменяя главного героя, зритель пытается предложить свой, идеальный по его мнению ход событий, собственным примером показывая, как можно исправить ситуацию. Существенным и важным моментом является присутствие среди зрителей тех, кто владеет информацией, как решить вопрос наиболее положительно. В нашем случае это, безусловно, участники, которые предварительно участвовали в проектной работе и уже имеют определенные правовые знания и опыт. Одной из особенностей форум-театра является отсутствие рекомендаций зрителям, то есть предоставляемое им право делать свой выбор самостоятельно. На этом этапе модератору желательно брать интервью у зрителей, чтобы они делились своими эмоциями, чувствами и переживаниями; а подводя итоги, обсудить эффективность театра для конкретно взятого человека. Почему для финала мы избрали именно форум - театр? Ответ находим, по нашему мнению, в принципах, на которых он базируется: ясность и реальность сюжета; возможность изменить ситуацию из негативной на позитивную; наличие модератора, который координирует работу всех участников и владеет основной информацией о героях сценок; устанавливая контакт с аудиторией,

способствует созданию надлежащего рабочего и эмоционального состояния. Основываясь на этих принципах, получаем следующие преимущества: подготовка и проведение форум – театра предусматривают активное участие всех участников проектной деятельности, возможность нахождения реальных выходов из сложных жизненных ситуаций, получение участниками разнообразной информации по вопросам трудоустройства, доступность получения правовых знаний, неформальность и простота в общении, открытость и искренность в отношениях. Бучацкий А.И., ОО «Будущее Крыма»

ВЛИЯНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ИНФОРМАЦИОННОКОНСУЛЬТАЦИОННЫХ СЛУЖБ НА ФОРМИРОВАНИЕ РЕГИОНАЛЬНОГО РЫНКА ТРУДА Одной из важнейших проблем социально-экономического развития Украины на современном этапе является урегулирование и совершенствование взаимоотношений на рынке труда между всеми заинтересованными сторонами. Высокий уровень скрытой безработицы, слабое развитие сектора малого и среднего предпринимательства, нарастающий комплекс проблем в сфере среднего, средне-специального и высшего образования, - все это является мощным дестабилизирующим фактором становления и развития нашего государства. В странах с развитой экономикой давно уже выработаны механизмы эффективного влияния и регулирования рынка труда. Одним из таких механизмов является консалтинговая деятельность, на текущий момент рынок консалтинговых услуг оценивается почти в 90 млрд. долл. с годовым потенциалом роста порядка 15-20 %. Число фирм в мире, специализирующихся только в области управленческого консалтинга достигло более 1700, и численнось специалистов-консультантов достигла 700 000 человек. Особый интерес представляют организации, занимающиеся аграрным консалтингом, так как именно в сельской местности, где проживает треть населения Украины, наблюдается наиболее высокий уровень безработицы и самый низкий уровень жизни населения. В соответствии с Законом Украины № 1807-IV от 17 июня 2004г. «О сельськохозяйственной информационноконсультационной деятельности», информационно-консультационная деятельность – «совокупность действий и мер, направленных на удовлетворение потребностей личных крестьянских и фермерских хозяйств, хозяйственных обществ, иных сельскохозяйственных предприятий всех форм собственности и хозяйствования, а также сельского населения в повышении уровня знаний и усовершенствования практических навыков прибыльного ведения хозяйства» Вследствие отсутствия целенаправленной государственной политики в области сельскохозяйственной информационно-консультационной деятельности на сегодняшний день рынок консалтинговых услуг в Украине представляет собой свободный рынок субъектов консалтинговой деятельности разных форм собственности с очень низким уровнем конкуренции и высоким

уровнем протекционизма. Основными субъектами на региональном рынке консалтинговых услуг Крыма являются КГАУКЦ (министерская модель), ИКЦ ЮФ НУБиП Украины «КАТУ» (университетская модель), ИКЦ при Ассоциации фермеров и землевладельцев Крыма (частное предприятие), а также множество предприятий, которые оказывают юридические и бухгалтерские услуги. Рассмотрим более детально влияние сельскохозяйственных информационно-консультационных служб на рынок трудоустройства. Вследствие непродуманности и перекосов во время реформирования сельского хозяйства и формирования политики государственной продуктовой безопасности, большинство аграрных формирований имеют низкий уровень доходности, что не позволяет полноценно оплачивать консультационные услуги и внедрять инновационные технологии в производство сельскохозяйственной продукции. Поэтому на сегодняшний день большинство сельскохозяйственных информационно-консультационных служб работают как неприбыльные организации, что во многом сближает их с общественными организациями по формам и методам работы. ИКЦ ЮФ НУБиП Украины «КАТУ» (9 штатных сотрудников), как любая служба, созданная при аграрном университете, активно занимается профориентационной деятельностью среди сельской молодежи. За 2010 год сотрудники ИКЦ лично посетили и провели беседы в 128 выпускных классах школ региона, координировали около 300 выездов профессорскопреподавательского состава в сельскую местность, организовали и провели 4 интернет-моста с сельскими школами с привлечением работников центров занятости в некоторых своих мероприятиях. Совместно с различными общественными организациями Крыма (ОО «Слоу Фуд Крым», ОО «Будущее Крыма», ОО «Свет», Крымская Ассоциация развития сельского зеленного туризма, Союз содействия развитию сельского зеленого туризма в Крыму) и фондами (ПРИК ПРООН, фонд «Возрождение») ИКЦ ЮФ НУБиП Украины «КАТУ» с 2008 года провели 7 молодежных научнопрактических конференций и круглых столов, в которых принимали участие ученики старших классов среднеобразовательных школ Крыма и студенты техникумов и высших учебных учреждений. В среднем сотрудниками ИКЦ и привлеченными экспертами-консультантами в год оказывается около 1600 консультаций агроформированиям различных форм собственности, поэтому в базе данных ИКЦ накапливается информация о потребностях производителей сельхозпродукции в квалифицированной рабочей силе. За последние три года таким образом была оказана помощь в трудоустройстве 148 людей, имеющих трудовой стаж, и 44 выпускникам ЮФ НУБиП Украины «КАТУ». Таким образом, активное сотрудничество между общественными организациями, сельскохозяйственными информационно-консультационными службами, органами власти и местного самоуправления, и бизнеса поможет более эффективно регулировать региональные рынки труда. Причем, именно общественные организации должны выступать в роли координаторов взаимодействия всех субъектов на рынке труда.