ІНДЕКС ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНА 2017 by Міжнародний фонд "Відродження"

Індекс здоров’я. Україна

ІНДЕКС ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНА 2017

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ

Міжнародний фонд «Відродження»

Київський Міжнародний Інститут Соціології

Школа охорони здоров’я НаУКМА

НАУКОВА РАДА ПРОЕКТУ Професор Вім Гроот, Маастрихтський університет, Нідерланди Доктор Мілена Павлова, Маастрихтський університет, Нідерланди Доктор Еріка Річардсон, Європейська обсерваторія з систем і політики охорони здоров’я Ірина Постоловська, Світовий банк у Вашингтоні Олег Петренко, Заступник генерального директора з питань стратегічного розвитку клініки ISIDA Висловлюємо подяку за надані фото організаторам Зимової/Літньої Школи Охорони Здоров’я та експертам, що долучилися до коментарів.

Світовий банк

Індекс здоров’я. Україна

ЗМІСТ Вступне слово .............................................................................................................................. 4 Про “Індекс здоров’я. Україна” .............................................................................................. 6 Індекс здоров’я. Україна - 2017 ........................................................................................... 10 Задоволеність медичною допомогою в Україні .......................................................... 14 Звернення до лікаря та попередження хвороб .......................................................... 20 Витрати на допомогу та ліки .............................................................................................. 26 Знання про здоров’я та здорова поведінка ................................................................... 32 Самооцінка стану здоров’я ................................................................................................. 38 Система охорони здоров’я та її реформа: погляд споживача ............................... 44 Високий тиск та контроль над ним................................................................................... 48 Додаток. Методологія дослідження ................................................................................. 52

Індекс здоров’я. Україна

ВСТУПНЕ СЛОВО Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське здоровя» Міжнародний фонд «Відродження»

Індекс здоров’я. Україна 2017 рік в Україні був визначним, адже вперше за весь час незалежності країни прийнято ключові закони щодо медичної реформи. Це означає, що нарешті покладено початок не косметичним, а фундаментальним змінам у галузі охорони здоров’я України. Серед них – запровадження принципу вільного вибору пацієнтом лікаря і лікувального закладу, перехід на фінансування наданої медичної послуги і скасування державного утримання ліжкомісць (основи старої радянської моделі Семашко). У 2017 році українці вже відчули зміни: з 1 січня стартував перший етап медичної реформи, який полягає у зміні фінансування первинної ланки медичної допомоги. А також були запроваджені: референтне ціноутворення, реімбурсація лікарських препаратів та програма «Доступні ліки», електронний реєстр пацієнтів, лікарів та медичних закладів eHealth (у пілотному режимі). Перетворення, які відбувалися в галузі протягом цього року були поетапними і продовжуватимуться й надалі.

Щоб втілювати реформу послідовно і ефективно, потрібно системно моніторити доступність і якість надання медичної допомоги на місцях, особливу увагу приділяючи думці її споживачів. Саме для такої системної оцінки міжнародний фонд «Відродження» разом із партнерами вже другий рік поспіль проводить дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Минулого року Індекс зафіксував початковий фактичний стан задоволеності громадян, їхній досвід отримання медичної допомоги (амбулаторної та стаціонарної), поведінку людей у разі виникнення проблем зі здоров’ям, доступність лікарських засобів та спосіб життя. В цьому ж році ми можемо відстежити, як зміни в системі охорони здоров’я, які відбуваються в рамках реформи (в країні в цілому та на рівні громад), відображаються на кінцевому отримувачі медичної допомоги. «Індекс здоров’я. Україна» є інструментом, завдяки якому управлінці галузі охорони здоров’я та всі, хто долучається до формування

політики на національному та місцевому рівнях, можуть оцінити вплив реформи на пацієнтів і громаду. У процесі медичної реформи «Індекс здоров’я. Україна» надасть дуже важливі дані, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію на місцях, співставити її з іншими областями та загальнонаціональними показниками, а також вчасно реагувати на виклики. Нова модель фінансування для закладів спеціалізованої та вискоспеціалізованої медичної допомоги запрацює лише з 2020 року. Проте вже у 2018-2019 роках певні послуги будуть фінансуватися в рамках пілотних проектів. Також протягом 2018-2019 років Кабінет Міністрів України тимчасово використовуватиме механізм субвенції, що дозволить Уряду бути більш гнучким під час втілення медичної реформи. В цих умовах дані, зібрані в рамках дослідження «Індекс Здоров’я. Україна», будуть надзвичайно цінними. Тож у майбутні роки дослідження обов’язково матиме продовження.

Індекс здоров’я. Україна

ПРО “ІНДЕКС ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНА”

Індекс здоров’я. Україна У центрі системи охорони здоров’я знаходиться людина.

до отримання медичної допомоги для подальшого їх подолання.

В розвинених системах охорони здоров’я надзвичайно важливою є орієнтація на унікальні медичні та особисті потреби пацієнтів, їх участь в процесі прийняття рішень та залученість до власного лікування. Краще розуміння потреб, думок та поведінки пацієнтів є необхідним для подальшого розвитку системи охорони здоров’я, адже вони здатні сформувати та доповнити політику галузі.

“Індекс здоров’я. Україна” - це масштабне емпіричне репрезентативне дослідження, яке проводиться щорічно, починаючи з 2016 року.

Саме зворотній зв’язок, наданий споживачами медичних послуг, допомагає управлінцям та розробникам політики на національному та регіональному рівнях покращити атрибути надання медичної допомоги, зробити їх більш відповідними очікуванням та потребам споживача. Не менш важливими також є причини та обставини тих, хто уникає звернення за послугою (т.зв.«не-споживачів»)–адже саме через них можна виявити бар’єри

Чому дане дослідження називається «Індекс здоров’я. Україна»? Відповідь дуже проста – здоров’я людини, його покращення є найголовнішою ціллю системи охорони здоров’я. Супровідними цілями є (а) зменшення високих витрат при зверненні по медичну допомогу, лікування, а також (б) підвищення здатності системи враховувати потреби споживачів. Запорукою до покращення здоров’я населення є досягнення згаданих цілей, саме тому в дослідженні ми звертаємо увагу і на стан здоров’я, і на витрати людей, пов’язані зі здоров’ям, і на задоволеність медичною допомогою. Джерелом даних «Індекс здоров’я. Україна» є репрезентативне дослідження, в якому взяли участь

понад 10 000 респондентівпредставників домогосподарств України. Це дає можливість порівняти більшість показників у розрізі регіонів. Додаткова інформація про методологію дослідження представлена у Додатку. Тривалий час бракувало даних, які б дозволили зробити висновок про те, чи зміни системи охорони здоров’я України наближаються до поставленої мети – кращого здоров’я людей, зменшення катастрофічних витрат та збільшення задоволеності. Тож, Індекс слугує у першу чергу для відстеження того, як змінюється поведінка людей та ставлення до здоров`я (а отже і пацієнт-центрована система) впродовж реформ. «Індекс здоров’я. Україна» був започаткований у 2016 році, і вже з 2017 року можна відстежити, чи споживачі відчули зміни на власному досвіді.

Індекс здоров’я. Україна

«ІНДЕКС ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНА» ВКЛЮЧАЄ 5 СКЛАДОВИХ, ЯКІ ПОВ’ЯЗАНІ З ЦІЛЯМИ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, А САМЕ: ЗАДОВОЛЕНІСТЬ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ Високий рівень незадоволення медичною допомогою часто називають «психологічним бар’єром до споживання медичної допомоги». Якщо в суспільстві переважає негативне ставлення до медицини, то це призводить до змін у поведінці людей, що проявляється в униканні звернення за медичною допомогою. Дослідження, проведені в інших країнах, демонструють зв’язок між задоволеністю медичною послугою та результатом лікування (одужанням). Досліджено, що вищий рівень довіри до медичного працівника сприяє ретельнішому дотриманню схеми лікування. В Індекс включено два показники задоволеності: з-поміж різних ланок медичної допомоги були обрані послуги первинної ланки (дільничного терапевта та сімейного лікаря), що наразі знаходяться у фокусі реформи системи охорони здоров’я. Другим індикатором задоволеності є задоволеність медичною допомогою, яка надається в стаціонарах. Таким чином, загальна задоволеність вимірюється двома індикаторами — (1) задоволеністю сімейним лікарем чи дільничним терапевтом та (2) задоволеністю стаціонарною медичною допомогою.

ЗВЕРНЕННЯ ДО ЛІКАРЯ У ВИПАДКУ ХВОРОБИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ХВОРОБИ “Вхід” у медичну систему одразу після появи симптомів захворювання є важливим, адже в разі раннього виявлення хвороби, збільшуються шанси на швидке повернення людини до свого звичного стану. Також, вартість втручання на ранніх стадіях захворювання є нижчою за лікування запущених випадків. Для вимірювання даного показника за основу були взяті наступні індикатори: (3) звернення за медичною допомогою у випадку останньої хвороби чи травми та (4) проходження огляду гінеколога для жінок або уролога для чоловіків; кардіограма у профілактичних цілях та профілактичний візит до стоматолога, де принаймні одна із запропонованих опцій мала здобути від респондента відповідь «так».

Індекс здоров’я. Україна

ВИТРАТИ НА ДОПОМОГУ ТА ЛІКИ Високі витрати домогосподарств на медичну допомогу та на лікарські засоби найчастіше розглядаються як фінансовий бар’єр до отримання медичної допомоги чи належного лікування. Висока вартість ліків може призводити до відкладання лікування чи порушення лікарняних приписів, а отже ускладнювати одужання. До того ж, фінансова недоступність лікування може призводити до зубожіння пацієнтів та їхніх родин через продаж майна, коштовностей, позичання грошей. Даний показник був виміряний через (5) загальні витрати на ліки (протягом останніх 30 днів), які призначені лікарем, так і придбані самостійно пацієнтом та (6) відкладання звернення або невідвідування лікаря через фінансову недоступність

ЗНАННЯ ПРО ЗДОРОВ’Я ТА ЗДОРОВА ПОВЕДІНКА Не лише система охорони здоров’я обумовлює поведінку пацієнта (наприклад, забезпечивши доступні послуги сімейного лікаря й обмеживши доступ до стаціонарного лікування), але й людина особисто несе відповідальність за власне здоров’я через рішення, які приймає, та через знання, які здобуває. З огляду на епідеміологічні виклики останніх років Індекс включає індикатори які стосуються (7) вакцинації дітей та (8) знань про симптоми інсульту.

СТАН ЗДОРОВ’Я Результатом взаємодії між системою охорони здоров’я та поведінкою споживача є стан здоров’я, який тут вимірюється двома індикаторами — (9) самооцінкою стану здоров’я та (10) часткою людей з надлишковою масою тіла (підрахованою на основі індексу маси тіла).

Представлені вище індикатори та власне Індекс є частиною масштабнішого дослідницького проекту, який порівнює між собою різні аспекти системи охорони здоров’я в областях України. Індекс та обрані індикатори підкреслюють найважливіші знахідки дослідження та відстежують зміни у ключових питаннях. Наведений в даній брошурі рейтинг – Індекс здоров’я доповнюється й іншою інформацією, яка була зібрана та проаналізована в дослідженні: споживання медичної допомоги представниками домогосподарств, оплата за медичну допомогу та оцінювання отриманої допомоги, знання й ставлення до здоров’я та реформування системи охорони здоров’я.

Індекс здоров’я. Україна

ІНДЕКС ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНА – 2017

Індекс здоров’я. Україна Для того, щоб впроваджувати справді ефективну політику в сфері охорони здоров’я, вона повинна базуватися на реальних потребах населення. Дані є визначальним елементом для розробки політики, але часто на заваді стоїть їх низька якість та доступність. Згідно з Цілями сталого розвитку (ЦСР), Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити універсальне охоплення населення необхідною медичною допомогою, включаючи доступ до якісних медичних послуг та захист від фінансових ризиків у зв’язку з їх оплатою (Ціль 3.8 ЦСР). Останні заходи з реформування системи охорони здоров’я є вагомим кроком до досягнення цієї мети та вказують на те, що забезпечення універсального доступу до медичних послуг є пріоритетом для уряду. Невід’ємною частиною переходу до універсального охоплення медичною допомогою є моніторинг розбіжностей у стані здоров’я, а також фінансових ризиків, пов’язаних з витратами на медичні послуги. Країни та донори все частіше інвестують кошти в збір даних, щоб отримати достатньо інформації про поточний стан справ

у системах охорони здоров’я та для того, щоб виявити прогалини, які потребують політичного втручання. На сьогоднішній день в Україні було проведено багато окремих досліджень, але з огляду на те, що відбуваються швидкі політичні та економічні зміни, ці дані швидко стають застарілими. Індекс здоров’я. Україна – це перше щорічне репрезентативне дослідження, яке дає можливість визначити поточний стан та відстежувати тенденції в галузі охорони здоров’я. Вибрані показники тісно переплітаються з ключовими цілями системи охорони здоров’я, а саме: покращення стану здоров’я громадян, захист від фінансових ризиків пов’язаних з витратами на здоров’я та задоволеність медичною допомогою. Індекс являє собою зріз досягнень системи охорони здоров’я України в цих трьох сферах та може служити для багатьох цілей. Політики можуть використовувати Індекс для моніторингу тенденцій та регіональних відмінностей, для виявлення критичних прогалин та визначення напрямів подальшоїроботи. Громадянське суспільство за допомогою Індексу

може підвищити обізнаність та відстежувати прогрес в галузі охорони здоров’я на регіональному і на національному рівнях, тим самим тримати підзвітними вибраних посадових осіб. Форма Індексу робить його легко доступним для широкої громадськості. В той час як Індекс є похвальним та важливим досягненням, як і при багатьох зусиллях зі збору даних, він ставить більше запитань, аніж дає відповідей. Необхідно, щоб Індекс не лише оновлювався, а й доповнювався новими даними, включаючи дані з боку постачальників медичних послуг – це допоможе краще розуміти поточні бар’єри у наданні послуг. Важливо також пам’ятати, що метою Індексу є представлення описової статистики. Таким чином, ці дані не повинні використовуватися для пояснення причинно-наслідкових зв’язків окремих реформ чи політик. Ірина Постоловська, Економіст, фахівець з питань фінансування системи охорони здоров’я, Світовий банк у Вашингтоні

Індекс здоров’я. Україна

ІНДЕКС ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНА – 2017 Це другий рік, коли ми підраховуємо Індекс здоров’я. У 2017 році загальноукраїнське значення «Індексу здоров’я. Україна» становить 62 бали на противагу 56 балам в 2016 році. У 2017 році було помічено більшу різницю між мінімальним та максимальним значенням Індексу - у 2017 різниця становить 23 бали, тоді як в 2016 – 13 балів. Сумська область у 2016 та в 2017 роках здобула найменшу кількість балів. Серед областей з найнижчими показниками залишились Тернопільська та Івано-Франківська області. Запорізька область в 2017 році, на відміну від 2016, опинилась серед областей з найнижчими показниками. Другий рік поспіль найвищі позиції за показниками Індексу займають Миколаївська та Луганська області. Натомість Херсонська область, що займала верхню позицію в 2016-му, опинилась всередині списку і тепер має значення Індексу ідентичне національному. Більшість областей в 2017 році показали вищі показники, аніж 2016 року. Виключенням стали Сумська та Запорізька області, що мають однакові значення два роки поспіль (50 та 55 відповідно), а також Херсонська, де показник погіршився у 2017 році. Безперечно, представлені показники та їхнє значення в значній мірі розкривають відносні досягнення областей, а також вказують на ті аспекти, які потребують уваги. Наприклад, одним з найвагоміших досягнень є низькі витрати на ліки в Житомирській області (зафіксовані як в 2016, так і в 2017 році). Існує гіпотеза, що наявність та функціонування лікарняних кас, допомагає пацієнтам витрачати менше. З іншого боку, низький рівень обізнаності про симптоми інсульту помічено в Сумській та ІваноФранківській областях (аналогічно в 2016 та 2017 році).

н оп

Су м сь ка іл ьс Ів ьк За ан а п ор оФ із ра ьк н а кі вс ьк Ч ер а ка сь Д ка н К іп и їв ро сь п ка ет ро вс ьк а О де сь П ол ка та За вс ка ьк рп а К ат ір ов сь ог ка ра дс ьк а Ук ра Х їн ер а со н сь ка м .К и Д їв он ец ьк Л а ьв ів сь Рі ка вн ен сь В ка ол и Ж н сь и то ка м и рс ь Ві ка н н Х и м ц ьк ел а ьн и ц Х ь ка ар кі вс Ч ер ьк н а ів ец Ч ер ьк н а іг ів сь Л ка уг ан М и с ьк ко а ла їв сь ка Те р

2017 50 51 56 51 53 52 56 56 55 57 56 56 63 55 56 57 54 56 57 58 56 56 59

сь ка уг ан и с ьк ко а ла їв сь ка М

ьк а ьк а

ец

ів

іг

ер

ів

ер

ьк а

вс

кі

ар

ьн

Ві

ел

ка

ьк а

рс

то

сь

ол

ка

сь

ен

вн

Рі

ьк а

ів

ьв

їв

ка

ец

он

.К

н сь

аї

со

Ук р

ка

ьк а

дс

ра

ог

сь

ат

ка

Х ер

ов

сь

ір

ка р

та в

ол

За

ьк а

О де

ка

сь

ьк а

вс

ро

їв

ет

ро

іп

ьк а

вс

ка с

ер

ьк а

із

ьк а 54

кі

ор

За

ра

о-

ан

Ів

ка

сь

ьс

іл

Су м оп

Те р

Індекс здоров’я. Україна

67 68

2016

Мал 1.1а. Значення Індексу здоров’я. Україна - 2017

(середнє арифметичне суб-показників 1 - 10)

Мал 1.1б. Значення Індексу здоров’я. Україна – 2017 та 2016

(середнє арифметичне суб-показників 1 - 10)

Індекс здоров’я. Україна

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ В УКРАЇНІ

Індекс здоров’я. Україна

Для покращення діяльності системи охорони здоров’я, важливо вимірювати рівень задоволеності в цілому, а не лише задоволеність окремими послугами. Зокрема, такий підхід допомагає визначити, як люди загалом сприймають різні аспекти охорони здоров’я, наскільки добре система реагує на потреби пацієнтів та наскільки доступними та якісними є надані послуги1. Дослідження задоволеності охороною здоров’я часто недооцінюється через те, що даний

вимір розглядається як “суб’єктивна” оцінка діяльності системи. Однак, більш задоволені пацієнти частіше користуються медичними послугами та ретельніше дотримуються лікарняних приписів2. Це особливо важливо для первинного рівня медичної допомоги. Задоволеність системою охорони здоров’я є нижчою у випадках, коли пацієнти мають гірший фізичний або фінансовий доступ до медичних послуг, а також коли вважають, що в

охороні здоров’я існує корупція3. З цих причин, моніторинг загальної задоволеності українців охороною здоров’я є важливим, особливо, беручи до уваги контекст нової медичної реформи. Еріка Річардсон, технічний спеціаліст Європейської обсерваторії з систем і політики охорони здоров’я

1 Bleich SN, Özaltin E, Murray CJL (2009) How does satisfaction with the health-care system relate to patient experience? Bulletin of the World Health Organization. 87(4):271-8 http://www.who.int/bulletin/volumes/87/4/07-050401/en/ 2 Footman K, Roberts B, Mills A, Richardson E, McKee M (2013) Public satisfaction as a measure of health system performance: A study of nine countries in the former Soviet Union. Health Policy. 112(3)62-9 http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0168851013000687?via%3Dihub 3 Munro N, Duckett J (2016) Explaining public satisfaction with health-care systems: findings from a nationwide survey in China. Health Expectations. 19(3):654-666 http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/hex.12429/full

Індекс здоров’я. Україна

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ДІЛЬНИЧНИМ ТЕРАПЕВТОМ / СІМЕЙНИМ ЛІКАРЕМ Для Індексу здоров’я використовуються два показники задоволеності: (а) задоволеність дільничним терапевтом / сімейним лікарем та (б) задоволеність допомогою в стаціонарі. За даними 2017 року, в середньому в Україні 73% опитаних вказують на те, що вони або скоріше задоволені, або цілком задоволені сімейним лікарем чи дільничним терапевтом (на противагу 70% в 2016 році). Значення задоволеності у Хмельницькій (71%), Київській (72%), Закарпатській, Львівській (74%) та Житомирській (75%) областях є практично ідентичними з середнім значенням по Україні. У різних областях України рівень задоволеності дільничними терапевтами чи сімейними лікарями коливається: найнижчий рівень задоволеності роботою терапевтів в період червень 2016 – травень 2017 року зафіксовано в Запорізькій та Сумській області (задоволені 47% та 49% відповідно). Також відносно низькі показники задоволеності в Черкаській (58%) та Херсонській (62%) областях. Найвищі значення задоволеності спостерігаються у Харківській та Волинській областях (89% та 88% відповідно). Високий відсоток респондентів, які задоволені дільничним терапевтом чи сімейним лікарем зафіксовано також в Донецькій (85%), Миколаївській (84%), Чернівецькій (81%), Чернігівській (80%) та Кіровоградській (80%) областях. Загалом, задоволеність дільничним терапевтом чи сімейним лікарем є вищою, аніж задоволеність допомогою в стаціонарі.

ер

сь ка ка сь Х ер ка со н сь Д ка н О іп де ро сь п ка ет ро вс Рі ьк вн а ен с Ів ьк ан а ом Ф .К ра и їв н кі Х вс м ьк ел а ьн и ц ьк К а и їв сь ка Ук За ра ка їн рп а ат сь ка Л ьв Ж ів сь и то ка м и рс ьк Ві н а н и ц ь Л ка уг ан сь П ол ка та Те вс рн ьк оп а К іл ір ь ов сь ог ка ра дс Ч ер ьк н а іг ів Ч сь ер ка н ів М ец и ьк ко а ла їв сь к Д а он ец ьк В ол а и н сь Х ка ар кі вс ьк а

ьк а

із

ор

Су м

За п

Індекс здоров’я. Україна

62 65 66 68 68 69 71 72 73 74 74 75 77 77 78 78 80 80 81 84 85 88

Мал 1.2. Задоволеність дільничним терапевтом / сімейним лікарем

(серед усіх опитаних респондентів)

100 89 100

0 50

Індекс здоров’я. Україна

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ В СТАЦІОНАРІ

Щодо стаціонарної допомоги, то в середньому в Україні 57% опитаних вказують на те, що вони або цілком задоволені, або скоріше задоволені (у 2016 – 58%). Значення задоволеності у Вінницькій (57%), Львівській, Тернопільській, Хмельницькій (58%) та Рівненській (59%) областях знаходиться на рівні з середньо українським значенням. Цікавим є регіональний розподіл за рівнем задоволеності допомогою в стаціонарі – декілька областей мають значно нижчі за середні значення, але більшість – вищі. Найнижчі показники задоволеності помічено у Запорізькій області (26%), та Сумській (29%) областях. Також відносно низькі показники задоволеності спостерігаються в м.Києві (34%), Одеській (40%), Кіровоградській (44%) та Закарпатській (50%) областях. Наразі Запорізька область встановила рекордно низький рівень задоволеності певною медичною допомогою. Найвище значення задоволеності помічено у Миколаївській області (86%), яка також мала найвищий результат попереднього року (76% - значення в 2016 році). Також, високий відсоток опитаних, які стверджують, що задоволені стаціонаром, є мешканці Чернівецької (79%), Волинської (75%), Харківської (73%) та Полтавської (71%) областей.

ов

ьв ів с

ьк а іл ьс ьк ел а ьн и ц Рі ьк вн а ен сь Х ер ка со Ж н сь и то ка м и рс ьк Д Л н уг а іп ан ро с п ь ка ет ро вс Ч ер Ів ьк ан н а іг оів Ф сь ра к н а кі вс ьк Ч ер а ка сь ка Д он ец ьк К а и їв сь П ол ка та вс Х ьк ар а кі вс ьк В ол а и н Ч сь ер ка н ів М ец и ьк ко а ла їв сь ка

н оп

Те р

ьк а

ка

аї н

н и

Ві н

Ук р

сь

ьк а

ат

ка рп

їв

ка

сь

дс

ра

ог

О де

ка

За

ір

.К

сь

ьк а

із

ор

Су м

За п

Індекс здоров’я. Україна

58 58 58 59 60 61 61 63 63 64 65 69 69 71 73 75 79

Мал 1.3. Задоволеність медичною допомогою в стаціонарі

(серед усіх опитаних респондентів)

100 100

44 50

29 34

0 0

Індекс здоров’я. Україна

ЗВЕРНЕННЯ ДО ЛІКАРЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ХВОРОБ

Індекс здоров’я. Україна

В Україні система охорони здоров’я стало знаходиться в стані реформування, основною метою якого є забезпечення населення рівним доступом до якісної медичної допомоги. Звичайно, питання розвитку медицини, ефективність її діяльності, надзвичайно важливі, актуальні й потребують посиленої уваги і дієвих кроків щодо їх вирішення. Але при цьому слід пам’ятати, що стосується збереження здоров’я населення - це, в переважній більшості, вирішення питань наслідків, а не першопричини. Адже вплив медичної системи на стан охорони здоров’я громадян знаходиться в межах 8-10 %. Визначальними же є два фактори: по перше - превентивні заходи, які попереджають виникнення захворювань та сприяють

збереженню здоров’я; по-друге – своєчасність звернення до лікаря. Як би ефективно не працювала медична галузь, якщо в суспільстві не сформована філософія збереження здоров’я, попередження захворювань, вчасне звернення за допомогою у випадку захворювання – проблеми зі здоров’ям населення, а відповідно і суспільна напруга невдоволеності медичною сферою, в країні будуть лише наростати. Адже відомо, що і результат, і вартість лікування будь якого захворювання визначаються своєчасністю діагностики та лікуванням на ранніх етапах захворювання. Саме тому дослідження питань звернення наших громадян до лікаря та їхньої поведінки щодо

попередження хвороб є вкрай важливим як з точки зору визначення рівня культури «здоров’я» в суспільстві, так і з точки зору оцінки політики запровадження змін в сфері охорони здоров’я. Результати дослідження «Індекс здоров’я. Україна» за 2016, 2017 роки, показали хоча й не значну, але позитивну динаміку.

Тетяна Юрочко, експерт групи “Реформа системи охорони здоров’я” ГІ “Реанімаційний пакет реформ”, завідувач кафедри Школи охорони здоров’я НаУКМА

Індекс здоров’я. Україна

ЗВЕРНЕННЯ ДО ЛІКАРЯ За результатами опитування у 2017 році, 77% тих, хто мав хворобу чи травму протягом останніх 12 місяців, звітують про звернення по медичну допомогу до лікаря чи фельдшера, тоді як у 2016 році цей відсоток складав 62%. Варто звернути увагу на те, що показник «звернення до лікаря у випадку хвороби чи травми» очікувано відрізняється від 2016 через уточнення питання про хворобу, а саме «що заважала Вам працювати або займатися повсякденними справами у звичному режимі принаймні протягом 7 днів». На рівні з середньо українським значенням, знаходяться результати Закарпатської (75%), Дніпропетровської (76%), Вінницької (78%) та Чернігівської (79%) областей. Найчастіше звертаються до лікаря чи фельдшера у випадку хвороби мешканці Кіровоградської (96%), Луганської (94%), Миколаївської (88%) областей та м. Києва (87%). В 2016 році, Луганська та Кіровоградська області (76 та 94% відповідно) знаходилися серед лідерів заданим показником. Найнижче значення показника зафіксовано у Тернопільській (58%), Херсонській (60%), Полтавській (62%) та Хмельницькій (65%) областях. У 2016 році показник Тернопільської та Хмельницької областей так само був помічений серед найнижчих (52% та 39% відповідно). У випадку хвороби до лікарів дещо частіше зверталися жінки, аніж чоловіки в 2016 році (різниця 4%), але в 2017 різниця склала лише 1,7%. Люди віком 45-59 років (79%) та старші 60 років (78%) звітують про те, що звертаються по медичну допомогу частіше, аніж молоді люди віком 18 – 29 років (74%).

Індекс здоров’я. Україна

Мал 1.4. Чи зверталися Ви у випадку Вашої останньої хвороби чи травми по медичну допомогу до лікаря, фельдшера? (серед тих, у кого останній випадок хвороби чи травми трапився протягом останніх 12 років)*

100

68 50

62 60

ел ка ьн и ц ьк К а и їв сь Ч ка ер ка сь Рі ка вн ен сь В ка ол и н сь За ка п ор із Ч Ів ер ьк ан н а ів оец Ф ра ьк н а кі вс ьк а О де За сь ка Д к н рп а іп ат ро сь п ка ет ро вс ьк а Ук ра їн Ві н а н и Ч ц ер ьк н а іг Ж ів сь и то ка м и рс ьк Д а он ец ь ка Л ьв ів с Х ьк ар а кі вс ьк а м М .К и ко и їв ла їв сь Л ка уг К ан ір ов сь ог ка ра дс ьк а

ка

сь

м Х

ол

та в

н со

оп н Те р

Х ер

іл ьс

ьк а

* З даного графіка була вилучена Сумська область, з огляду на те, що показник Сумської області (100%) містить незначну кількість відповідей – лише 5% опитаних стверджували, що мали випадок хвороби чи травми протягом року.

Індекс здоров’я. Україна

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ХВОРОБ З-поміж типів медичного огляду в профілактичних цілях (скринінгу), найбільш поширеною другий рік поспіль є флюорографія (протягом 12 місяців її робили 56% опитаних – 58 % жінок та 54% чоловіків). Значення 2016 року складало 60%. Серед жінок, 48% вказують, що зверталися до гінеколога в профілактичних цілях (51% в 2016 році) та 18% робили мамографію (19% в 2016) протягом останнього року, а серед чоловіків – 24% зверталися до уролога (23% в 2016 році). Загалом, 44% робили електрокардіораму в профілактичних цілях (42% у 2016 році). У цьому показнику представлено відсоток опитаних серед тих, хто відповів ствердно хоча б на одну із запропонованих опцій скринінгу: кардіограма у профілактичних цілях, огляд стоматолога та огляд гінеколога для жінок або огляд уролога для чоловіків. Наповнення індикатора «попередження хвороб» у 2017 році було дещо модифіковано: замість загального професійного огляду було враховано огляд ротової порожнини у стоматолога. У 2016 році третина проходила професійний огляд та 40% зверталися до стоматолога, тоді як в період червня 2016 по травень 2017 року 36% вказують, що мали досвід огляду ротової порожнини. Таким чином, показник «попередження хвороб» в 2017 році склав 60% на національному рівні (як це зображено на мал.1.5), що є дуже близьким до значення 2016 року (59%). Значення для Вінницької, Львівської та Миколаївської та Житомирської областей практично ідентичне загальнонаціональному значенню. Найнижчі значення показника «попередження хвороб» зафіксовано у Волинській та Кіровоградській областях (26%), на третьому та четвертому місцях знизу знаходяться м.Київ та Харківська область (45% та 49% відповідно). Найвищі показники – в Чернівецькій області (87%), але також і в Черкаській, Тернопільській та Івано-Франківській областях (77%). Варто наголосити на досить великій різниці між мінімальним (26%) та максимальним (87%) значенням, що свідчить про різноманіття суб’єктивного досвіду людей в проходженні скринінгу. Це також потребує подальшого дослідження.

Індекс здоров’я. Україна

Мал 1.5. Чи за останні 12 місяців ви проходили медичний огляд або планову перевірку стану здоров’я? (хоча б одна ствердна відповідь: кардіограма у профілактичних цілях, огляд гінеколога/уролога, огляд стоматолога)

100

57 50

ог

ір

ов

ол

и н

сь ка ра дс ьк а м .К Х и ар їв кі вс ьк За а п ор За і зь ка ка рп ат сь Л ка уг ан сь ка Д он ец ьк а О де сь ка Су м сь Ві ка н н и ц ьк а Ук ра їн Л а ьв М ів и сь ко ка ла Ж їв сь и то ка м и Х рс м ьк ел а ьн и ц Х ь ер ка со н с Рі ьк вн а ен сь ка К и їв сь П Д ол ка н іп та ро вс п ьк ет а ро вс Ч ер Ів ьк ан н а іг оів Ф сь ра ка н кі Те вс рн ьк оп а іл ьс ь Ч ка ер ка Ч с ер ьк н а ів ец ьк а

Індекс здоров’я. Україна

ВИТРАТИ НА ДОПОМОГУ ТА ЛІКИ

Індекс здоров’я. Україна

З численних джерел ми знаємо, що в Україні пацієнти самостійно фінансують дуже значну частку витрат на охорону здоров’я. Останні роки витрати держави та пацієнтів майже зрівнялися, пацієнти покривали майже половину загальних видатків на охорону здоров’я. Вирішення цієї ситуації можливе за рахунок як збільшення видатків держави на охорону здоров’я, так і підвищенням ефективності роботи системи. Дані цього дослідження показують, що існують великі відмінності між областями по витратам домогосподарств і їх доступу до

медичної допомоги. Ми знаємо, що витрати на охорону здоров’я між областями України сильно відрізняються, оскільки фінансові можливості в регіонах для дофінансування системи різні. До того ж, рішення щодо обсягу дофінансування приймаються на місцях і здоров’я не завжди в пріоритеті. Реформа фінансування охорони здоров’я спрямована на те, щоб підвищити рівність і справедливість доступу пацієнтів у кожній області України до медичної допомоги. Це буде забезпечено через передачу фінансування на

національний рівень, а також через запровадження гарантованого пакету медичних послуг. В результаті, пацієнти всієї України будуть мати однакові права на отримання допомоги, а фінансове забезпечення цих прав буде здійснюватися через національний бюджет за єдиними тарифами.

Менше українців стали відкладати звернення до лікаря з фінансових причин: із 42% у 2016 році до 30% цьогоріч. Результати навряд чи можна пов’язати зі зростом загального рівня добробуту українців, оскільки вартість споживчого кошика й інфляція зросли. Такі показники частково пояснюються впровадженням різних програм, спрямованих на покращення доступу до лікування, на державному та місцевому рівнях. Наприклад, за

статистикою МОЗ після впровадження реімбурсації втричі зросла кількість звернень до лікарів по нозологіям, включеним до програми. Також могла вплинути інформаційна кампанія медичної реформи, що триває вже майже рік, та сприяє підвищенню інформованості населення про наявність безкоштовних медичних послуг. У той же час, витрати українців на лікарські засоби залишаються на тому ж високому рівні.

Ухвалена медична реформа сприятиме розширенню доступу до лікування, тож, сподіваємось, побачити суттєві позитивні зміни у результатах дослідження наступного року.

Павло Ковтонюк, Заступник міністра охорони здоров’я

Ольга Стефанишина, Виконавчий директор БФ «Пацієнти України»

Індекс здоров’я. Україна

ВИТРАТИ НА ЛІКИ

В середньому по країні половина опитаних (52%) звітує про те, що мали витрати на ліки, і середній розмір витрат протягом останніх 30 днів складав 570грн (550 грн – в 2016 році). «Розмір витрат на ліки за останні 30 днів» є першим показником вимірювання витрат на лікування з кишень українців. Близькі до середньо-українського значення ще чотири області –Черкаська (у середньому 557 грн серед 70% платників), Луганська (563 грн у 30% платників), Миколаївська (564 грн,47% платників) та Рівненська області (565 грн і 74% платників). Щодо Рівненської області, то в 2016 році тут були найвищі витрати – 1001 грн., однак результати 2017 року стали наближеними до середнього значення по країні. Найнижчі середні витрати на лікарські засоби протягом останніх 30 днів зафіксовані в Одеській області – 280 грн (40% платників). Як і в 2016 році, найменше в середньому витрачають в Житомирській області (300 грн.) і витрати прозвітовані у 47% респондентів. У 2017 році найвищий рівень витрат на лікарські засоби помічено в Тернопільській області – 1118 грн (58% платників), а наступні за величиною значення зафіксовані для Дніпропетровської 883 грн (54% платників), Полтавської 779 грн (35%) та Сумської 761 грн (88% ) областей. Цікаво, що Тернопільська область також мала один з найвищих показників в 2016 році – 916 грн.

їв

сь ка

ка

сь

ка сь ка уг ан М и с ьк ко а ла їв сь Рі ка вн ен сь ка Ук К ір ра ов їн ог а ра дс ьк За а п ор із Ів ьк ан К а и оїв Ф сь ра ка н кі вс ьк а Су м с П ьк Д о н лт а іп ав ро сь п ка ет ро Те вс рн ьк оп а іл ьс ьк а

ів

ьв

О де

ер

ьк а

ат с

ів е

ер н

779

761

718

670

639

622

570

565

564

563

557

546

530

522

513

477

465

462

446

425

378

340

300

280

600

іг ів с ьк а

За ка р

он ец

сь ка ьк а

ів

.К

м ар к

ка

сь

со

ьк а

н и

ер н

Х ер

ка

ьк а

сь

и н

ол

Ві н

ьк а

рс

ел ь

и то

883

1200 1118

Індекс здоров’я. Україна 29

Мал 1.6. Середнє значення витрат на ліки протягом останніх 30 днів (грн)

0 1200

600

Індекс здоров’я. Україна

ВИТРАТИ НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ТА НЕМОЖЛИВІСТЬ ОПЛАТИ

Другим індикатором доступності та витрат на медичну допомогу є «відкладання звернення за медичною допомогою через фінансові причини». Оскільки Індекс здоров’я фіксує позитивні для системи значення, то на мал.1.7. вказано відсоток тих, хто не мав такого досвіду – досвіду «не-звернення» через фінансові причини. У 2017 зафіксовано середнє значення на рівні 70%. Іншими словами, 30% українців, які хворіли, відклали свій візит або госпіталізацію через брак коштів на лікування, а у 2016 році відкладали візит з фінансових причин – 42%. Схоже, що фінансових бар’єрів для допомоги стало менше, й люди рідше відкладають візит до лікаря. Однак такий результат актуальний не для всіх регіонів. Найменш фінансово доступними виглядають послуги в Черкаській (100-55%=45%), Одеській (43%), Донецькій та Херсонській (41%) областях. Тим не менше, як і в 2016 році, найбільш доступними є амбулаторна та стаціонарна допомога в Луганській області – в 2017 році лише 9% мусили відкладати свій візит до лікаря з фінансових причин, а в 2016 році – 12%. «Сусідніми» за результатами є наступні області: Кіровоградська (11%), Тернопільська (15%), Івано-Франківська та Житомирська області (21%).

ка

ьк а

со н сь Рі ка вн ен сь Х ка ар кі вс ьк За а п ор і з П ь ол ка та вс ь Д ка н К іп и їв ро с п ьк ет а ро вс ьк а Ук За ра ка їн рп а ат Ч с ер ьк н а ів ец ьк Ві н а н и ц ьк а Су м Ч с ер ьк н а іг ів Х м сь ел ка ьн и ц ьк Л а ьв ів сь В ка ол и М н и сь ко ка ла їв сь ка м Ж . К и Ів и то ан їв м ои р Ф сь ра ка н кі Те вс рн ьк оп а К іл ір ь ов сь ог ка ра дс ьк Л уг а ан сь ка

Х ер

сь

ьк а 55

ец

он

О де

ер ка с

Індекс здоров’я. Україна

59 59 61 61 62 62 63 66 70 70 71 75 75 75 76 77 78 78 78 79 85 89

Мал1.7. За останні 12 місяців чи ви були хворі, але не відвідали лікаря та /або не були госпіталізовані взагалі через брак коштів?

(% хто вказав на відсутність такого досвіду)

100 91 100

50 50

0 0

Індекс здоров’я. Україна

ЗНАННЯ ПРО ЗДОРОВ’Я ТА ЗДОРОВА ПОВЕДІНКА

Індекс здоров’я. Україна

Ми спостерігаємо зріст прихильності до вакцинації серед батьків в Україні, адже за даними різних досліджень позитивне ставлення до вакцинації виросло з 28% у 2008 до 84% у 2017 році. Це відбувається за рахунок зменшення частки тих, хто сумнівається, тобто більше батьків приймають рішення на користь вакцинації. Із дослідження Індекс Здоров’я очевидно, що однією із головних причин відмови від вакцинації залишається «хвороба дитини». На жаль, в Україні все ще поширена практика відкладання у часі

вакцинації навіть при легкій застуді та без підвищеної температури. Згідно міжнародних практик, вакцинацію можна проводити при нежиті та з температурою тіла до 38 градусів. Також, одними із головних і найбільш стійких бар’єрів до вакцинації є страхи і міфи про безпеку та якість вакцин. Провідну роль у формуванні довіри до вакцинації відіграють медичні працівники. Дослідження Індекс Здоров’я вказує на джерело недовіри - як виявилось у Києві 21% медичних працівників

відмовляли вакцинуватися (як зазначили батьки, які відмовилися від щеплень). Це свідчить про неприпустимі практики консультування та низький рівень знань про вакцинацію серед деяких медичних працівників.

Анна Суходольська, Керівник програм комунікації та розвитку ЮНІСЕФ в Україні

Індекс здоров’я. Україна

ВІДМОВА ВІД ЩЕПЛЕНЬ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ

За результатами опитування у 2017 році, 21% тих, хто має власних дітей віком до 16 років та володіють інформацією про стан їхнього здоров’я, звітують про досвід відмови від обов’язкових щеплень для своєї дитини. В 2016 році, 25% вказали на те, що вони мали досвід відмови від вакцинації. За областями, найбільша частка тих, хто відмовлявся від обов’язкових щеплень дитини зафіксована в Івано-Франківській та Тернопільській областях (39%), Львівській (38% ) та Київській (37%) областях. Найбільш прихильні до обов’язкових щеплень батьки Волинської, Миколаївської (як і в 2016 році) та Запорізької областей, а також Херсонської та Харківської (обидві мають високий результат і в 2016), Сумської та Луганської областей.

вс

н кі

н оп

ра

ьк а іл ьс ь ка Л ьв ів сь ка К и їв сь Д ка н іп м ро .К п и ет їв ро вс Рі ьк вн а ен Ч с ер ьк н а ів ец ь Ві ка н н и ц ьк а Ук ра їн а О де сь П ол ка та вс Ч ер ьк н а іг Ж ів сь и то ка м и За рс ка ьк рп а ат сь ка Д он ец ь Ч ка ер ка Х м с ьк ел а ьн К ір и ц ов ь ог ка ра дс ь Л ка уг ан сь ка Су м сь Х ка ар кі вс Х ь ер ка со н с ьк За а п ор М і и зь ко ка ла їв сь В ка ол и н сь ка

Те р

ан о-

Ів

Індекс здоров’я. Україна

100

61 61 62 72 73 75 77 79 81 81 81 82 82 84 86 87 88 90 91 91 91 92 95

Мал 1.8. Досвід відмови від обов’язкових щеплень для своєї дитини (% опитаних, які відповіли «ні»)

0 100

63 50

Індекс здоров’я. Україна

ЗНАННЯ СИМПТОМІВ ІНСУЛЬТУ

Восьмим індикатором Індексу здоров’я є знання симптомів інсульту, а саме вказування правильно щонайменше двох симптомів інсульту. В 2017 році 59% опитаних змогли правильно назвати принаймні два симптоми інсульту, тоді як в 2016 році це значення склало – 50%. Як і в 2016 році, у 2017 році найвідомішими симптомами інсульту були (а) раптове оніміння або втрата рухливості обличчя, руки або ноги, особливо на одному боці тіла (47%); (б) труднощі артикуляції або сприйняття мови, тексту, які з’явилися несподівано (38%); і в меншій мірі (в) раптове порушення координації рухів, хиткість ходи, запаморочення, втрата свідомості; (г) раптовий різкий і незрозумілий біль (15%). 6% не змогли назвати жодної правильної відповіді – симптому інсульту. Найменша обізнаність (вказування хоча б двох симптомів інсульту) помічена в Сумській області (10% в 2017 та 15% в 2016), Івано-Франківській області (22% в 2017 та 11% в 2016) та в Тернопільській області (30% в 2017 та 21% в 2016). Найвищий рівень обізнаності зафіксований в 2017 році в Луганській (89%), Миколаївській (88%), Рівненській та Запорізькій областях (82%). Останні три області також показували найвищі результати в 2016 році.

оФ

ан ра

Су м

сь ка н кі Те вс рн ьк оп а іл ьс ь Ч ка ер ка Ж сь и то ка м и За рс ка ьк рп а К ат ір ов сь ог ка ра Х дс м ьк ел а ьн и ц ьк В ол а и н сь П ол ка та вс ьк Д Д н а он іп ро ец п ь ка ет ро вс ьк К а и їв сь Х ка ар кі вс ьк а Ук ра їн Ві н а н и ц ьк а м .К Х и ер їв со н сь ка Л ьв ів сь ка О де Ч с ер ьк н а ів ец Ч ер ьк н а іг ів с ь За ка п ор із Рі ьк вн а ен М и сь ко ка ла їв сь Л ка уг ан сь ка

Ів

Індекс здоров’я. Україна

50 39 42 45 46 46 48 58 58 58 59 61 61 62 64 65 82

Мал 1.9. Які, на вашу думку, симптоми інсульту?

(% хто вказав мінімум два симптоми правильно)

100 89 100

0 50

10 0

Індекс здоров’я. Україна

САМООЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я

Індекс здоров’я. Україна

Цьогорічна самооцінка показує, що, ймовірно, існує зв’язок між областями, у яких більш старше населення та низький рівень самооцінки здоров’я. Наприклад, такі області, як Чернігівська, Сумська. А також у тих областях, які є менш заможними, самооцінка теж може бути нижча за інші. Ці дві складові можуть суттєво впливати на самооцінку здоров’я та потребують додаткового вивчення. Також має бути вивчена кореляція між самооцінкою та реальним станом здоров’я населення. Ми передбачаємо, що має бути прямий зв’язок між самооцінкою та реальним станом здоров’я людей.

Надлишкова маса тіла має важливе значення як індикатор здоров’я населення. Для нашої країни важливо відстежувати динаміку цього показника та мати більш детальні показники серед населення. Наприклад, у США простежується зниження показників ожиріння відповідно до вищого рівня освіти. Так, без вищої освіти ожиріння мають 35,5%, з вищою освітою тільки 22% (2016, CDC). Також молодь має в два рази нижчий рівень ожиріння, ніж люди середнього віку: 17% у 18-24 роки, порівняно з 35% у 4554 років (2016, CDC).

Взагалі, показники самооцінки здоров’я важливі для опосередкованого визначення рівня здоров’я населення в цілому. Також, дуже важливо відстежувати ці показники, аналізуючи різні групи населення за рівнем доходів, умовами життя, статтю, віком тощо.

Отто Стойка, Головний лікар Київського міського центру здоров’я, кандидат медчних наук

Індекс здоров’я. Україна

САМООЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я

За суб’єктивним сприйняттям, 47% мешканців України оцінюють своє здоров’я як добре або дуже добре, а 39% - як посереднє («ані добре, ані погане») та 15% як погане та дуже погане. У 2016 відсоток тих, хто вважав своє здоров’я добрим або дуже добрим складав 39%. Як і в 2016 році, дещо краще свій стан здоров’я оцінюють чоловіки (55%), аніж жінки (40%); молоді люди (78% - аналогічний тому, що був встановлений в 2016 році) у порівнянні з літніми (14%). Найнижчу оцінку стану свого здоров’я дають мешканці Сумщини – лише 28% зазначає наявність доброго чи дуже доброго стану здоров’я, хоча в 2016 році Сумська область була лідером – тут найвищий відсоток респондентів вказував на дуже добре чи добре здоров’я. Цьогоріч також найнижче своє здоров’я оцінили мешканці Чернігівської (36%), Житомирської (37%) та Рівненської (37%) областей. А найкраще стан свого здоров’я оцінюють в Луганській області (59%), в м.Києві (56%),в Хмельницькій (54%) та Вінницькій (53%) областях. В 2016 році в Хмельницькій (48%) та Луганській (49%) областях також було зафіксовано найвищі значення.

ка

рс

сь ка

сь

Те р

ьк вн а ен сь н к оп а іл ьс ь Ч ка ер ка сь Ів ка Д ан он оец Ф ра ьк н а кі вс ьк В ол а и н сь За к а п ор із Ч ер ьк н а ів ец ьк К а К и ір їв ов сь ог ка ра дс ьк а Ук За ра ка їн рп а ат с Х ьк Д е н рс а іп он ро сь п ка ет ро М вс и ьк ко а ла їв с П ь ол ка та вс Х ь ка ар кі вс ьк а О де сь ка Л ьв ів сь Ві ка н н Х и м ц ьк ел а ьн и ц ьк а м .К и Л їв уг ан сь ка

Рі

м и

ів

Су м н іг

то

ер

Індекс здоров’я. Україна

50 37 37 39 39 41 42 44 44 44 45 46 47 47 47 48 48 49 50 51 52 53 54 56

Мал 1.10. Самооцінка стану здоров’я

(% опитаних, які вважають своє здоров’я добрим або дуже добрим)

100 100

0 50

Індекс здоров’я. Україна

НАДЛИШКОВА ВАГА – ІНДЕКС МАСИ ТІЛА На відміну від суб’єктивного стану здоров’я, Індекс маси тіла(ІМТ) вважається об’єктивнішим показником, що вказує на потенційні ризики, пов’язані зі здоров’ям. ІМТ допомагає оцінити, чи є вага людини нормальною, недостатньою чи надмірною. ІМТ розраховується як відношення маси у кілограмах до значення росту в метрах у квадраті. Вага вважається недостатньою при значеннях ІМТ менше 18,5, нормальною – 18,5 – 24,9, надлишковою – 25 – 29,9 та понад 30 – вказує на наявність ожиріння. Середнє значення Індексу маси тіла для України складає 25,5, що відповідає нижньому рівню надлишкової ваги. Загалом, за значенням ІМТ, 2% дорослого населення має недостатню вагу, 43% - нормальну, 36% - надлишкову та 19% ожиріння. Практично ідентичний розподіл був помічений і в 2016 році. Всього 45% опитаних не має надлишкової ваги (як вказано на мал.1.11). Найменша частка людей, які мають нормальну або недостатню вагу, помічені в Запорізькій (28%), Донецькій (34%) та в Київській областях (37%). Іншими словами, саме в цих областях найбільша частки людей має надмірну вагу або ожиріння. В 2016 році в Київській області ми спостерігали схожу ситуацію – значну кількість людей з надмірною вагою. Найбільший відсоток людей з нормальною або недостатньою вагою помічено в Хмельницькій (58%), Рівненській (55%), Закарпатській (54%) областях та м.Києві (53%). Рівненська (48%) та Херсонська (50% - лідер 2016 року) і в 2016 році показували високий позитивний результат – порівняно меншу частку людей з надмірною вагою. У 2017 році ми спостерігаємо більшу відмінність в масі тіла між областями.

ор

із ьк а он ец ьк К а и їв сь В ка ол и н с П ьк ол а та вс Ч ер ьк н а ів ец ьк а Су м сь Ч ка ер ка сь Ві Д ка н н іп н и ро ц п ьк ет а ро Ж в с и ьк то а м и рс ьк а Ук ра їн Л а ьв М ів и сь ко ка ла К ір їв ов сь ог ка ра дс ьк Л уг а ан сь ка О Те де рн сь ка оп іл ьс Х ьк ер а со н Ч сь ер Ів ка ан н іг оів Ф с ра ьк н а кі вс Х ь ка ар кі вс ьк а м За . К ка и їв рп ат сь Рі ка вн ен Х м с ьк ел а ьн и ц ьк а

За п

Індекс здоров’я. Україна

50 34 37 40 40 41 43 43 44 44 44 45 45 45 46 48 48 48 48 48 52 52 53 54 55

Мал 1.11. Відсутність надлишкової ваги чи ожиріння

(% людей, які мають нормальну або недостатню вагу)

100 100

0 50

Індекс здоров’я. Україна

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА РЕФОРМА: ПОГЛЯД СПОЖИВАЧА

Індекс здоров’я. Україна

Зниження показника тих, хто вважає, що реформа потрібна, на мою думку, викликана нерозумінням того, що саме реформою пропонується разом з поступовим усвідомленням того, що реформа таки неминуче розпочнеться. Невідоме зазвичай лякає людей. А якщо взяти до уваги активну інформаційну кампанію з дискредитації реформи у виконанні деяких колишніх і нинішніх політиків, цілих партій, а також профспілок і інших противників мед реформи, що у своїх коментарях не вибирали слів і навіть називати реформу “геноцидом” то скоріше приємно дивує те, що рівень підтримки мед реформи залишився на рівні 84 %. Щодо сприйняття процесу реформи, справа у тому, що реформа ще навіть не розпочалась. Де юре, основний реформаторський законопроект 6327 ще не підписаний Президентом. А ще

потрібно затвердити підзаконні акти. Звичайно, цей процес буде набагато швидший за ухвалення законопроекту 6327, але і він займе час. Тому, казати, що реформа розпочалась де-юре можна буде лише після затвердження підзаконних актів. Те, що триває зараз у контексті медичної реформи, це радше процес її підготовки. На процесі підготовки я б зупинився детальніше. МОЗ, у рамках підготовки до реформи пішов шляхом повного циклу вироблення публічної політики. З початку 2017 року МОЗ спільно з ГО CentreUA і Реанімаційним Пакетом Реформ вирушили у регіональний тур ЗміниТи, щоб проговорити ключові положення реформи з зацікавленими сторонами (пацієнтами, лікарями, керівниками медичних закладів, місцевими адміністраціями, органами місцевого самоврядування).

Адже, перед тим, як реформу розпочати, потрібно дізнатися позиції тих, кого вона стосується. Саме це МОЗ і робив впродовж 2017 року і саме ці активності, мабуть, і були сприйняті на місцях, як “початок реформи”. Згоден з тим, що наступного року програма “доступні ліки” матиме більше охоплення, проте повноцінно вона запрацює, коли буде інтегрована у програму e-health.

Олександр Ябчанка Головний експерт групи з реформи системи охорони здоров’я коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ

Індекс здоров’я. Україна

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА РЕФОРМА: ПОГЛЯД СПОЖИВАЧА На додачу до показників, які складають «Індекс здоров’я. Україна» в 2017 та 2016 роках, ми також відстежуємо ставлення до реформи та досвід і ставлення людей до нових політик, наприклад, в 2017 році це програма «Доступні ліки». Усім респондентам було поставлено наступні запитання: — Чи потрібна реформа охорони здоров’я? — Чи відбувається реформа охорони здоров’я? — Чи мали Ви досвід отримання ліків за програмою «Доступні ліки»? та Як Ви оцінюєте цю програму? Хоча в 2016 році 93% вважали, що реформа охорони здоров’я потрібна, однак в 2017 цей відсоток склав 84%. У більшості областей ми спостерігаємо нижчу впевненість в тому, що реформа охорони здоров’я потрібна: на 4% менше в м.Києві, на 14% в Волинській, на 12% в Дніпропетровській, на 23%

в Запорізькій області, на майже 30% в Донецькій області, на 32% в Луганській. На тому самому рівні оцінюється потреба в реформі у Вінницькій області (84%), Львівській (98% в 2016 та 99% в 2017 році), Миколаївській (97% в 2017 році), Полтавській, Сумській та Черкаській області. В Тернопільській області значення з 60% в 2016 році збільшилося до 92% в 2017 році. Тим не менше, все ж таки переважна більшість вважає, що реформа потрібна. Також ми питали думку людей про те, чи реформа відбувається. Загалом, в Україні у 2017 23% опитаних вважає, що реформа відбувається (на противагу 15% в 2016 році). Однак помітно відрізняється сприйняття процесу реформи в регіонах: наприклад, лише 4% в Миколаївській та 5% в Херсонській області вважає, що реформа відбувається, тоді як в Київській – 44%, Полтавській – 47%.

Індекс здоров’я. Україна

Чи відбувається реформа охорони здоров’я в Україні (% людей, які дали відповідь «так»)

2016

2017

36 30

40 30

20 10

сь ка ра дс ь Л ка уг ан сь ка Л ьв М ів и сь ко ка ла їв сь ка О де с П ьк ол а та вс Рі ьк вн а ен сь ка Су Те рн мсь ка оп іл ьс Х ь ка ар кі вс Х ьк ер а со Х н м сь ел ка ьн и ц ьк Ч ер а ка Ч с ер ьк н а ів ец Ч ер ьк н а іг ів сь ка м .К и їв

ір

ов

ог

їв

ьк а вс

К К

ан

н кі

ра

оФ

За

ор

із

ьк а

ка сь

ат

ьк а п

м и

рс

ьк а то и

ка р

вс

ец

ьк а

ка сь

ро

он Д Ж

За Ів

іп

ро

ет

ол и

ц В

н н и

Ві

Ук р

аї н

ьк а

Щодо програми «Доступні ліки», то 8% (n=766) опитаних мали досвід участі в цій програмі й більшість (74%) оцінює програму позитивно. Даний відсоток можна пояснити тим, що дане дослідження проводилося в травні – червні 2017 року, коли програма лише розпочалася, тому, ми очікуємо побачити більший рівень залученості наступного року. У Харківській, Дніпропетровській та Вінницькій областях у програмі «Доступні ліки» взяла участь найбільша частка опитаних (11-13%).

Індекс здоров’я. Україна

ВИСОКИЙ ТИСК ТА КОНТРОЛЬ НАД НИМ

Індекс здоров’я. Україна

Світовий Банк підтримує проект «Поліпшення здоров’я на службі у людей», який є одним з найбільших у Європі. Цей проект спеціально розроблений, щоб допомогти країні звернутися до неінфекційних захворювань. Серцево-судинні захворювання є головними вбивцями українців: відсутність профілактики, запізня діагностика та недоліки в лікуванні - все це призводить до передчасної смерті громадян України.

З огляду на підходи до попередження гіпертензії, важливим завданням постає допомога в ефективному контролюванні високого кров’яного тиску та скорочення розриву між тими, хто страждає на гіпертензію (34%) та третиною з них, хто досягає результатів у лікуванні. Надаючи допомогу в подоланні цих викликів, а також забезпечивши адекватну профілактику та точне лікування, працюючи разом з пацієнтами

на благо здоров’я, ми зможемо врятувати життя громадян, зменшити смертність та підвищити тривалість життя населення України. Олена Дорошенко, економіст, фахівець Світового банку з питань охорони здоров’я, харчування та населення в Білорусі, Україні та Молдові

Індекс здоров’я. Україна

ВИСОКИЙ ТИСК ТА КОНТРОЛЬ НАД НИМ

Щороку Індекс здоров’я звертає увагу на актуальні питання охорони здоров’я в країні. Минулого року ми вивчали споживання та оплату за педіатричну допомогу, екстрену медичну допомогу, а в 2017 році ми вивчаємо поведінку людей при хворобах системи кровообігу. Найбільше людей в Україні помирає саме через серцево-судинні захворювання, які потенційно можуть бути попереджені раннім виявленням, зміною способу життя та прийомом ліків. Ми запитали респондентів – що вони роблять у випадку підвищеного тиску? Чи слідують рекомендаціям лікаря? Яка частка людей робила стентування та скільки за це сплачували? Розгорнуті дані будуть представлені в загальному звіті «Індекс здоров’я. Україна – 2017», але тут ми ділимося даними щодо високого тиску – знанням та досягненням кращих показників тиску. Тож, з 9573 респондентів, які дали відповідь на питання «Коли востаннє Ви міряли собі тиск», 78% стверджують, що вони вимірювали тиск протягом останнього року, а 8% - ніколи. 34% з 9573 респондентів зазначають, що мають високий тиск, 5% - низький, а решта – «нормальний». 31% вказують, що лікар повідомляв їм про те, що в них високий тиск і ще 28% отримали рекомендації щодо лікування високого тиску. 13% вважають, що змогли досягнути стабілізації тиску і я разом з тим, 10% частково стабілізували, але приймають ліки лише тоді, коли мають високий тиск.

Індекс здоров’я. Україна

Мал 1.14. Виявлення високого тиску та контроль над ним

Коли Ви востаннє вимірювали свій тиск?

(«каскад»)

Ніколи

5% 78%

Протягом останнього року

34% Чи Ваш тиск високий?

Низький

Так

31%

Так

Чи говорив Вам лікар, що у Вас високий тиск?

28%

Так

Чи лікар давав рекомендації щодо лікування високого тиску?

10% 13%

Частково, приймаю ліки лише коли високий тиск Так

Чи змогли досягнути стабілізації тиску в межах 140/90?

Індекс здоров’я. Україна

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Індекс здоров’я. Україна

Польовий етап дослідження стану здоров’я населення України та задоволеності медичними послугами було проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» з травня по червень 2017 року. Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого (18 років та старше) населення України в цілому та кожної з 24 областей України та м. Києва. У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. У результаті польового етапу було зібрано 10 224 опитувальники й опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою, створеною для проекту, а пре-тест анкети проводився у м. Києві та кількох містах і селах Київської області.

До остаточного масиву увійшли 10 184 опитаних. Інтерв’ю проводилися за місцем проживання респондентів українською або російською мовою (за вибором респондента). Респонденти, які мали досвід госпіталізації впродовж 12 місяців, що передували інтерв’ю (найтриваліші інтерв’ю), отримували символічний подарунок за участь у дослідженні (упаковку вітамінів). Підрахунок Індексу. Вказані вище індикатори Індексу здоров’я були відібрані з декількох причин: або вони задекларовані в Стратегії реформування охорони здоров’я на 2015–2020 роки, або вважаються важливими для оцінювання атрибутами, або були доступні для обрахунку Індексу. Всього до Індексу увійшло 10 суб-показників, кожен з яких міг бути максимально оціненим у 100 балів. Значення Індексу було

пораховане як середнє арифметичне значення всіх десяти індикаторів. А саме, відсоток ,представлений на графіках (1.2 – 1.11,окрім 1.6), був перетворений на бал шляхом додавання всіх значень та ділення на 10. У випадку витрат на ліки, середнє для регіону значення було перетворено на бал пропорцією (оберненою), де найвище значення дорівнювало 0 балам, оскільки найвищі витрати заслуговують на найнижчу оцінку. Тож найбільший бал отримала та область, яка показувала позитивні з точки зору системи чи здоров’я результати – приміром, відвідування лікаря у випадку хвороби, задоволеність медичною допомогою, низькі витрати, знання симптомів інсульту тощо. Наприклад, для Вінницької області Індекс здоров’я був підрахований таким чином: 77+57+78+59+70+75+77+61+53+44 (сума всіх показників = 650), поділене на 10 (кількість показників), що дорівнює 65 балам.

Індекс здоров’я. Україна

ДЛЯ НОТАТОК