Створення системи надання безоплатної правової допомоги у громадах by Міжнародний фонд "Відродження"

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДАХ

Створення системи надання безоплатної правової допомоги у громадах. Інформаційно-практичний посібник

Авторський колектив: Денис Гречко, Благодійний фонд «Горєніє» Ірина Карпович, начальник відділу з організаційних питань Дворічанської районної ради Людмила Ковтун, Центр правової інформації та консультацій для захисту прав населення Дворічанського району Олена Матвійчук, Волинська обласна громадська організація «Центр правової допомоги» Андрій Місяць, Хмельницька обласна громадська організація «Подільська правова ліга» Ольга Настіна, Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність» Галина Турбаба, голова Дворічанської районної ради Зоряна Христина, громадська організація «Асоціація правозахисників України» Іван Шульга, Скадовський центр правової інформації та консультацій Упорядники: Юлія Щербініна, Василь Романюк, Програма розвитку ООН в Україні Роман Романов, Ольга Гальченко, Програма «Верховенство права» «Міжнародного фонду Відродження» Редагування: Мирослав Лаврінок, Вадим Красник, Координаційний центр з надання правової допомоги

Міжнародний фонд Відродження. Місія Міжнародного фонду «Відродження» — сприяти розвитку відкритого суспільства та утвердження демократії в Україні шляхом посилення спроможності громадянського суспільства вчасно та гнучко реагувати на суспільні зміни, формувати соціальні запити та здійснювати діяльність у відповідності до принципів відкритого суспільства. Свою діяльність Міжнародний фонд «Відродження» здійснює через надання експертної, організаційно та фінансової допомоги у вигляді грантів неурядовим організаціям. Ми прагнемо розвивати в Україні суспільство, яке живе за принципами верховенства права, де існує повага до думки меншості та панує різноманіття ідей, влада обирається демократичним шляхом та підзвітна своїм громадянам. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) налагоджує партнерство на всіх суспільних рівнях, сприяючи розвитку країн, підвищуючи їх здатність протистояти кризам, і підтримує економічне зростання задля поліпшення життя кожної людини. ПРООН працює в 177 країнах і пропонує глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку для розширення прав і можливостей людини і підвищення життєздатності держав. В Україні три головні сфери діяльності ПРООН в галузі розвитку - демократичне управління та місцевий розвиток; подолання бідності, досягнення процвітання та Цілей розвитку тисячоліття; енергетика та охорона навколишнього середовища. В кожній з цих тематичних сфер ПРООН намагається врівноважити роботу з інструментарієм державної політики, адвокацією, розбудовою спроможностей партнерів і пілотуванням нових ініціатив. ПРООН працює в Україні з 1993 року. Координаційний центр із надання правової допомоги – державна установа у сфері управління Міністерства юстиції України, утворена Урядом України з метою формування ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості. Координаційний центр забезпечує організацію надання безоплатної вторинної правової допомоги через свої територіальні відділення – центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що утворені у всіх регіонах України. Починаючи з 1 січня 2013 року, Координаційний центр забезпечує цілодобове надання на всій території України захисту за рахунок коштів держави особам, затриманим у кримінальному чи адміністративному порядку, особам, до яких застосовано адміністративний арешт чи тримання під вартою як запобіжний захід, а також особам, у кримінальних провадженнях стосовно яких захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням чи проведення окремої процесуальної дії. Даний посібник пройшов редакцію Координаційного центру та рекомендується для ознайомлення органам місцевого самоврядування. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН, Міністерства закордонних справ Данії та Міжнародного фонду «Відродження».

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

Київ -2013

ПЕРЕДМОВА Систему надання правової допомоги можна назвати ефективною, якщо вона відповідає низці ознак, зокрема є доступною в територіальному вимірі. Найважливішою така доступність є для людей, рівень доходів або соціально-економічний статус яких не дозволяють користуватися юридичною допомогою з приватних джерел. У той самий час, первинна правова допомога у формі поширення правової інформації та правових консультацій, за умови їхньої ефективності та системності, може суттєво посилити стан правової захищеності населення. Програма «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» у співпраці із Правовою ініціативою відкритого суспільства та Програмою розвитку ООН в Україні підтримують розбудову первинної правової допомоги у територіальних громадах шляхом підсилення мережі Центрів правової інформації та консультацій. Центри мають уніфіковані стандарти роботи, викладені в посібнику «Правова допомога у громаді». З метою забезпечення доступу до первинної правової допомоги, місцеві територіальні громади мають можливість створювати комунальні установи або на конкурсних засадах залучати юридичних чи фізичних осіб приватного права. Таким чином, кожна громада, залежно від своїх потреб і можливостей, може обирати найприйнятнішу для себе модальність роботи. Дане видання орієнтоване на широке коло осіб, зацікавлених у створенні дієвої та доступної системи надання правової допомоги у своїх громадах. До підготовки видання були залучені представники органів місцевого самоврядування, практикуючі юристи Центрів правової інформації та консультацій та експерти Координаційного центру з надання правової допомоги при Міністерстві юстиції України. Місцеві громади, зацікавлені у своєму розвитку, мають усвідомити важливість своєчасної, професійної і територіально-доступної правової допомоги. Ми щиро сподіваємось, що дане видання стане дієвим інструментом для членів територіальних громад та представників органів місцевого самоврядування в забезпеченні належної та доступної правової допомоги тим, хто її найбільше потребує.

ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ....................................................................................................................................... 6 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УСТАНОВИ ЯК СУБ’ЄКТА НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ................................................................................................................... 1.2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ..............................................................................................................

1.3. ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ УСТАНОВИ В УСІХ ІНСТАНЦІЯХ .....................................................................

9 11

1.4. ШТАТНИЙ РОЗПИС УСТАНОВИ ТА КОШТОРИС – ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ ....................................................................................................................................

РОЗДІЛ 2. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА ................................................ 23 2.1. ОГЛЯД ПОРЯДКУ ТА КРИТЕРІЇВ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА: ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕВНОЇ МОДЕЛІ, ПЕРЕЛІК СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИ ТАКУ ДОПОМОГУ ..............................................................................................................................

23 2.2. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ............................................................................... 28 2.3. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ УГОДИ (ПРОЕКТ ТИПОВОЇ УГОДИ), МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ УМОВ УГОДИ ...............................................................................................................

РОЗДІЛ 3. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ..................................... 35 3.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ДЛЯ НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. ПЕРЕВАГИ ТАКОЇ МОДЕЛІ, ЗОКРЕМА ДЛЯ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ......

3.2. УКЛАДЕННЯ ТИПОВОГО ДОГОВОРУ З ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА. ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА НА РІЗНИХ ПРАВОВИХ ПІДСТАВАХ (ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА УГОДА, ЗАЛУЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, АДВОКАТІВ) .......................................................................................................................................

37 3.3. РЕКОМЕНДОВАНІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦЯ ТА ФОРМА РОБОТИ ........................... 39 3.4. ФІНАНСОВА ЧАСТИНА (ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ) ................................................................ 41 РОЗДІЛ 4. НАЛАГОДЖЕННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДІ ............................................................. 45 4.1. ФОРМИ РОБОТИ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПЕРВИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ . 45 4.2. ДОКУМЕНТООБІГ: ОБЛІК ТА РЕЄСТРАЦІЯ КЛІЄНТІВ ..................................................................

49 4.3. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДИ ПРО СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ .............................................................. 53 4.4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ......................................................................................................................................

ДОДАТКИ ...................................................................................................................................

62 69

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

РОЗДІЛ 1. КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УСТАНОВИ ЯК СУБ’ЄКТА НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ Правове регулювання діяльності установи з надання безоплатної первинної правової допомоги регулюється такими нормативно-правовими актами: • • • • • • • •

•

Конституція України; Цивільний кодекс України; Господарський кодекс України; Кодекс законів про працю України; Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Закон України «Про безоплатну правову допомогу»; Закон України «Про оплату праці»; Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу»; Постанова Кабінету Міністрів від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів, органі-

зацій окремих галузей бюджетної сфери»; • Наказ Міністерства юстиції України № 483/5, яким було затверджено «Типове положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги». У червні 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Згідно зі ст. 12 цього Закону органи місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади можуть утворювати спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги. Ці установи є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку зі своїм найменуванням, фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших незаборонених законодавством джерел. Повноваження та порядок діяльності спеціалізованих установ з надання бе5

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

зоплатної первинної правової допомоги встановлюються Положенням про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги, яке затверджується на основі Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги. 28 березня 2012 року Міністерство юстиції України видало наказ № 483/5, яким затвердило Типове положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги. Це положення чітко роз’яснює правовий статус цієї установи, основні завдання, порядок призначення та повноваження керівника установи, вимоги до її працівників, порядок формування майна тощо. ЗАВДАННЯ УСТАНОВИ Згідно з нормами цього положення основним завданням установи є забезпечення доступу до інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалізації та відновлення у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У МЕЖАХ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ УСТАНОВА ВИКОНУЄ ТАКІ ФУНКЦІЇ: • розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги; • надає правову інформацію; • надає консультації та роз’яснення з правових питань; • складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального 6

характеру); • надає допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; • інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів; • узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулися по таку допомогу, та щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звітує органу, що утворив установу. КЕРІВНИК ТА ПРАЦІВНИКИ УСТАНОВИ Установу очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з неї за рішенням органу, що її утворив. Керівником установи може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і досвід роботи на керівних посадах не менше ніж два роки, досвід роботи у галузі права є перевагою. ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА: • організовує роботу установи, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, звітує перед органом, що її утворив; • видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого

Розділ 1

•

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

характеру, контролює їх виконання; призначає на посади та звільняє з них працівників установи, розподіляє обов’язки між ними, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення працівників установи та застосування до них дисциплінарних стягнень; вносить на розгляд органу, що утворив установу, пропозиції щодо структури, штатного розпису та кошторису установи; здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення положень законодавства та консультації з питань реалізації прав і свобод людини, громадянина та виконання обов’язків; за погодженням з органом, що утворив установу, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб місцевого самоврядування; забезпечує доступність, своєчасність і якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається установою; забезпечує регулярне вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає органу, що утворив установу, не рідше ніж раз на півроку;

• забезпечує цільове використання коштів та майна установи, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; • здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Працівниками установи, до повноважень яких безпосередньо належить надання безоплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визначаються її керівником. ДЖЕРЕЛАМИ ФОРМУВАННЯ МАЙНА УСТАНОВИ Є: • майно, передане засновником; • майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, незаборонених законодавством джерел; • майно, передане юридичними та фізичними особами. Установа фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших, незаборонених законодавством джерел. Установі забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина. Запропонована типовим положенням модель функціонування установи з надання безоплатної правової допомоги (БПД) має низку переваг, серед яких варто виокремити: 7

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

• незалежність від благодійних внесків та донорських коштів, оскільки такі установи фінансуються з місцевого бюджету; • постійність у роботі. Ці установи діють з моменту заснування і до моменту ліквідації. Рішення про ліквідацію такої установи приймаються органами місцевого самоврядування (ОМС), тобто установа має постійний характер при наданні допомоги, на противагу тій формі безоплатної правової допомоги (БПД), де органами місцевого самоврядування (ОМС) залучають суб’єкти приватного права для надання безоплатної правової допомоги (БПД) через конкурс; • надання безоплатної правової допомоги (БПД) через установу дозволяє моніторити реальні проблеми громади, виносячи їх на обговорення та вирішення напряму в органами місцевого самоврядування (ОМС); • у процесі роботи такої установи формується додатковий шлях вирішення проблем громади – медіація (досудове врегулювання спорів); • ефективна діяльність цієї установи – перший крок на шляху формування громадянського суспільства; • робота установи з надання безоплатної правової допомоги (БПД) суттєво зменшить кількість скарг і звернень до органів місцевого самоврядування; • установа як частина механізму місцевого самоврядування дає можливість реально

•

• • • •

•

та оперативно вирішувати проблеми громади, що є реалізацією принципів місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; установа може бути суб’єктом звернення до органів місцевого самоврядування для вирішення проблем за умови внесення змін у регламент відповідної ради; установа створюється на невизначений термін; наявність виділеного для таких цілей приміщення та обладнання; попередньо підібрані та перевірені на кваліфікацію кадри, навчений персонал; більша зацікавленість і вмотивованість у роботі працівників, які працюють на умовах трудового договору, адже це – постійне місце роботи; можливість оскарження дій/бездіяльності працівників установи чи установи до вищого органу; адміністративний порядок процедури звітності; можливість контролю з боку громадськості; рішення про виділення коштів приймається в адміністративному порядку і не може бути оскарженим у суді. Це пришвидшує роботу з надання безоплатної правової допомоги, не перешкоджаючи її вчасному початку; мотивація для інших бюджетних установ працювати більш ефективно, адже можливе виникнення загрози втрати стабільного бюджетного фінансування.

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

1.2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ: • порядок прийняття рішення про призначення керівника або відповідальної особи; • затвердження Положення «Про комунальну установу»; • розробка положення про фінансування установи; • підготовка проектів відповідних рішень щодо створення комунальної установи з надання первинної правової допомоги в громаді; • розміщення установи (виділення приміщення, встановлення мінімальних вимог). Відповідно до підпункту 391 пункту першого частини першої Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенція сільських, селищних, міських рад належить створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ.Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських селищних та міських рад у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги належить утворення в установленому порядку установ з надання безоплатної первинної правової допомоги з урахуванням потреб територіальної

громади та підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо утворення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, вирішення питань про чисельність працівників таких установ, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, надання для їх функціонування необхідних приміщень. Аналіз вищеозначених норм свідчить про те що виконавчі комітети сільських селищних , міських рад приймають ріщення щодо необхідності створення установ з надання безоплатної первиної правової допомоги та вносять пропозиції на пленарне засідання відповідної ради питання щодо створення комунальної установи ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ ПЕРШИМ ЕТАПОМ для утворення такої установи є формування робочої групи, яка безпосередньо готуватиме всі необхідні документи на розгляд ради. Цей етап починає діяти завдяки ініціативі про створення комунальної установи, яку можуть подати депутати, громадські організації, фізичні особи. ДРУГИЙ ЕТАП – підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо утворення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги.

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

ФУНКЦІЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ:

• формує проект рішення місцевої ради щодо створення комунальної установи; • формує проект положення комунальної установи; • формує проект кошторису, штатного розпису комунальної установи; • формує пропозиції щодо кандидатури на посаду директора комунальної установи; • пропозиція зі створення комунальної установи, а також проекти документів, які були підготовлені робочою групою, проходять затвердження органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому регламентом відповідної ради. ТРЕТІЙ ЕТАП – затвердження та підписання рішення про створення кому-

нальної установи. ТЕКСТ РІШЕННЯ ПОВИНЕН МІСТИТИ ТАКІ НОРМИ:

• норми законодавства, якими керується рада при прийнятті рішення; • пункт рішення про створення комунальної установи із зазначенням повної назви цієї установи; • пункт рішення про затвердження положення про комунальну установу; • пункт рішення про затвердження бюджету комунальної установи; • пункт рішення про призначення керівника комунальної установи; • пункт рішення щодо закріплення за комунальною установою майна та приміщення на праві оперативного управління.

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

1.3. ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ УСТАНОВИ В УСІХ НЕОБХІДНИХ/ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ІНСТАНЦІЯХ Наступний крок після прийняття рішення про створення комунальної установи – її державна реєстрація. Оскільки установа як суб’єкт правовідносин є юридичною особою публічного права, процедура реєстрації в цілому не відрізняється від процедури реєстрації юридичної особи будь-якої форми

власності. Проте цей механізм має певні особливості, зумовлені тим, що установа функціонуватиме за бюджетні кошти. Схематично процес реєстрації комунальної установи з надання безоплатної правової допомоги виглядає таким чином:

Подання пакету документів державному реєстратору

Доопрацювання пакету документів

Документи відповідають вимогам закону

НІ

ТАК

Внесення державним реєстратором відомостей до Реєстру

Внесення державним реєстратором відомостей до Реєстру та передача даних про реєстрацію органам статистики, податкової та ПФУ

Отримання в державного реєстратора виписки про реєстрацію юридичної особи

Постановка на облік у податковій інспекції як неприбуткової установи

Виготовлення печатки

Відкриття рахунку в органах Державної казначейської служби

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

Отже, починати державну реєстрацію комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги варто з візиту до державного реєстратора. Власне стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не забороняє надіслати пакет документів поштою з описом вкладення чи навіть в електронній формі. Проте з точки зору економії часу радимо особисто відвідати державного реєстратора. Так Ви зможете налагодити контакт із ним та в разі, коли в документах є певні помилки, державний реєстратор вкаже на них. Ви також зекономите час на пересилці документів, яка може зайняти від декількох днів до декількох тижнів. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРАТОРУ:

• заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи (бланки є в Інтернеті, мають бути в державного реєстратора); • оригінал рішення ради про створення комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги. (Якщо подаєте копію, вона повинна бути нотаріально посвідчена); • два примірники затвердженого радою Положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги установчих документів (оригінали); • оригінал квитанції з відміткою банку про сплату реєстраційного внеску. Розмір збору – 170 грн. (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Інформацію про рахунки 12

для сплати можна дізнатися у реєстратора або в найближчому відділенні банку, який, як правило, співпрацює з реєстратором; • документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає документи. Далі державний реєстратор має перевірити поданий пакет документів, та у випадку наявності підстав, передбачених п. 11 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», залишити ці документи без розгляду. Про залишення документів без розгляду Вас повинні повідомити не пізніше наступного робочого дня після подання документів на реєстрацію. Якщо ж підстави для відмови у реєстрації відсутні, державний реєстратор протягом трьох робочих днів має внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У той же день державний реєстратор передає відповідним органам статистики, Державній податковій службі України, Пенсійному фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. На практиці ці відомості передаються автоматично при заповненні держреєстратором картки, але податкова служба та пенсійний фонд чомусь «бачать» ці дані лише через декілька днів. Після отримання державним реєстратором від органів статистики, Державної податкової служби України, Пенсій-

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

ного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державний реєстратор видасть або надішле Вам один примірник оригіналу установчих документів з відміткою про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписку з Єдиного державного реєстру. Відповідно до чинного законодавства саме виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є основним документом, що підтверджує реєстрацію юридичної особи. Виписка друкується на бланку суворої звітності, має захист від підробки, що підтверджує її більшу достовірність.

Код неприбутковості 0001 0002 0003 0004 0005

0006

0007 0008

ПОСТАНОВКА НА ОБЛІК У ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК НЕПРИБУТКОВОЇ Відповідно до пункту 3.9. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 979 від 22.12.2010, з моменту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо він не обрав інший спосіб оподаткування згідно із законодавством. Відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 37 від 24.01.2011 , в Україні діють такі види неприбуткових установ та організацій:

Опис неприбуткової установи та організації органи державної влади України установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів органи місцевого самоврядування установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів благодійні фонди (організації), створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності громадські організації, створені з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, громадські організації інвалідів, спілки громадських організацій інвалідів та їхні місцеві осередки, створені згідно з відповідним законом творчі спілки політичні партії 13

Розділ 1

0009 0010 0011

0012 0013 0014 0015 0016

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

пенсійні фонди кредитні спілки інші, ніж визначені в підпункті «б» пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників (членів, учасників), які утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (членів, учасників) та не провадять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів релігійні організації науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідники, музеї, музеїзаповідники житлово-будівельні кооперативи та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання, утворені в порядку, визначеному законом

Як видно з таблиці, комунальна установа з надання безоплатної правової допомоги підпадає під опис неприбуткової установи з кодом неприбутковості 0004. Відповідно до пункту 157.2 статті 157 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «а» пункту 157.1 цієї статті (органи державної влади України, органи місцевого самоврядування, Національна академія наук України та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів), отримані у вигляді: • коштів або майна, що надходять безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добровільні пожертвування; • пасивних доходів; • коштів або майна, що надходять 14

до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, зокрема доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, зокрема від надання платних послуг, пов’язаних з їхньою основною статутною діяльністю; • дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної (зокрема гуманітарної) допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їхнім отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

При цьому режим оподаткування неприбуткових організацій застосовується лише для юридичних осіб, внесених до Реєстр неприбуткових установ та організацій. Тобто такий податковий режим не виникає автоматично, тому на етапі реєстрації комунальної установи потрібно подбати про внесення установи до Реєстру неприбуткових організацій. Включення комунальної установи до Реєстру проводиться органом державної податкової служби за її місцезнаходженням. Для внесення до Реєстру потрібно подати до органу державної податкової служби за її місцезнаходженням такі документи: • реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 37 від 01.04.2011; • копії затвердженого Положення про установу. Підтвердженням неприбуткового статусу комунальної установи є Рішення про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Це рішення Вам повинні надіслати, але швидше буде самому відвідати податкову і забрати цей документ. Крім реєстрації установи в податковій інспекції, здійснюється і реєстрація юридичної особи як платника внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування, а також реєстрація в органах статистики.

Відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 21-6 від 27.09.10, взяття на облік здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду України. Проте звернутися до відповідних територіальних органів соціальних фондів та статистики все ж потрібно для отримання довідок про взяття на облік установи як платника соціального внеску та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Ще одна важлива процедура, яку потрібно пройти на етапі реєстрації комунальної установи, – це виготовлення печатки. Саме печаткою завіряються підписи керівника організації. Без неї неможливо буде відкрити рахунок, видавати розпорядчі документи тощо. Процедура виготовлення печатки останнім часом значно спростилася. Нині для цього непотрібно отримувати дозвіл у дозвільній системі МВС. Для виготовлення печатки необхідно звернутися до майстерні, яка надає такі послуги. Для уникнення зловживань кожна граверна майстерня вимагає надання певного переліку документів, які підтверджують, що виготовляється перша

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

печатка чи печатка замість зіпсованої (втраченої). Нині цей перелік законодавчо неврегульований. ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕЧАТКИ МАЙСТЕРНЯ ВИМАГАЄ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: • заява; • копія виписки з реєстру; • копія довідки з управління статистики; • довідка з Державної податкової інспекції – Ф4 –ОПП; • доручення (якщо печатку замовляє довірена особа); • паспорт (копія паспорта) керівника, довіреної особи; • копія положення про установу; • зразки печаток. Завершальним етапом на стадії державної реєстрації комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги є відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби України. Після проходження цього етапу установа зможе повноцінно функціонувати – платити працівникам зарплату, оплачувати комунальні послуги та здійснювати інші видатки. Цей етап реєстрації складається з двох частин. Насамперед варто потурбуватися про внесення установи до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Для цього потрібно протягом 14 днів із дня реєстрації юридичної особи подати до територіального органу Державної казначейської служби України в електронному вигляді та на паперовому носії інформації два примірники реєстраційної картки з підписом керівника уста16

нови, завіреним печаткою. Форма реєстраційної картки міститься в додатку 1 до наказу Міністерства фінансів України № 1691 від 22.12.11 «Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів». РАЗОМ З РЕЄСТРАЦІЙНОЮ КАРТКОЮ НАДАЮТЬСЯ: • довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з органу статистики) або копія цієї довідки, засвідчена органом, що її видав; • копія зареєстрованого (затвердженого) положення про установу, засвідчена органом, який здійснив реєстрацію, або у нотаріальному порядку; при цьому нотаріального чи іншого засвідчення це положення не потребує. Після перевірки поданих Вами документів територіальний орган Державної казначейської служби України внесе комунальну установу до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та на підтвердження цього видасть відповідну довідку. Далі можна безпосередньо розпочинати відкриття рахунку. Порядок відкриття і закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України регулюється наказом Міністерства фінансів України № 758 від 13.08.12. Відповідно до п. 3.1. вказаного Порядку розпорядники бюджетних коштів, які не мають відкритих рахунків в органі Казначейства, для відкриття бюджетних

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

рахунків подають такі документи: • заяву про відкриття рахунків за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки зі зразками підписів та відбитка печатки надано право першого та другого підписів; • виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На жаль, у наказі не конкретизовано, оригінал чи копію виписки слід подавати до казначейства. Радимо Вам взяти для візиту до казначейства оригінал виписки, а також завірену власною печаткою копію; • копію про взяття установи на облік в органі Державної податкової служби. Майте на увазі, що копію може засвідчити або сама податкова, або нотаріус; • картку зі зразками підписів, відбитку печатки і перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках; • копію повідомлення про взяття установи на облік у відповідному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; • копію довідки про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

мунальній установі, про що впродовж трьох днів має повідомити відповідний орган податкової інспекції. До отримання від Державної податкової інспекції повідомлення про взяття рахунка на облік операції здійснюються лише на зарахування коштів на рахунок. Упродовж трьох днів з дня отримання від податкової інформації про взяття на облік рахунка Вам повинні видати повідомлення про його відкриття. Загалом це все, що необхідно для реєстрації комунальної установи у всіх органах. Але Ви повинні розуміти, що в кожному регіоні може бути різна практика застосування одного і того ж законодавства. Радимо Вам перед кожним візитом до того чи іншого реєстраційного органу чи перед тим, як почати збирати документи, консультуватися з відповідними фахівцями на місці. Звичайно, правила однакові для всіх і в усіх регіонах. І за допомогою прокуратури чи суду Ви можете змусити чиновників виконувати їх у чіткій відповідності до вимог закону. Проте якщо наша головна мета – якнайшвидше розпочати роботу установи, то необхідно завжди шукати розумний компроміс. Хай Вам щастить у цій нелегкій справі!

На підставі отриманих документів казначейство відкриває рахунок ко17

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

1.4. ШТАТНИЙ РОЗПИС УСТАНОВИ ТА КОШТОРИС – ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ Кожна комунальна бюджетна установа складає індивідуальний кошторис, плани асигнувань, штатний розпис та інші обов’язкові документи за затвердженою формою. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Суми видатків у кошторисі відображаються за повною економічною класифікацією видатків та повинні бути обґрунтовані відповідними детальними розрахунками. Плануючи видатки по загальному фонду, беруть до уваги основні показники та контингенти (чисельність працівників), матеріально-технічну базу, обсяги обслуговування населення тощо, які доводяться головним розпорядником. Невід’ємним додатком до кошторису є штатний розпис, який затверджується для обґрунтування фонду оплати праці. Штатний розпис – це документ, який містить інформацію про перелік штатних працівників комунальної бюджетної установи, їхні посадові оклади, доплати, надбавки та їхній запланований фонд оплати праці на місяць та на рік. Розраховуються чисельність штатних працівників відповідно до нормативів, фонд оплати праці, відрахування на соціальні заходи, а також матеріальні,

капітальні видатки та інші, що необхідні для виконання поставлених завдань. При цьому використовують інструкції та вказівки Державної казначейської служби України, Міністерсва фінансів України, головного розпорядника щодо розрахунків кожного виду видатків. При складанні кошторису установою здійснюються детальні розрахунки, що обґрунтовують кожну статтю видатків. Розрахунки обов’язково надаються головному розпоряднику для перевірки та узгодження запланованих видатків. Для розрахунку потреби в різних видах видатків використовують матеріальні та грошові норми. Матеріальні норми – це норми, що відображають витрати матеріальних цінностей у розрахунку на одиницю виміру. Грошові норми витрат – це матеріальні норми витрат, переведені в грошове вираження, якщо виходити з діючих цін і тарифів. Норми витрат поділяють на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові – це норми витрат, що встановлюються нормативними документами, їх використання є обов’язковим для комунальних бюджетних установ. До цієї групи витрат належать такі: ставки заробітної плати, витрати на відрядження, витрати на енергоносії та комунальні послуги тощо.

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

Розрахункові – це середні витрати на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи. ПРИ ФОРМУВАННІ КОШТОРИСУ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ: • видатки на оплату праці з визначенням суми нарахувань на заробітну плату до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України за встановленими фондами соціального страхування ставками нарахувань; • видатки на допустимі надбавки та доплати до заробітної плати (крім премій, які можливо отримувати в межах фонду економії заробітної плати, та інших доходів, незаборонених законодавством); • видатки на меблі, оргтехніку та інші необоротні активи; • видатки на комунальні послуги; • видатки на послуги (крім комунальних послуг); • видатки на відрядження; • інші необхідні видатки для діяльності відповідної установи; • відповідність кошторису згідно з прийнятим бюджетом. ПРИ ЗАТВЕРДЖЕННІ ШТАТНОГО РОЗПИСУ НЕОБХІДНО ВРАХУВАТИ ТАКІ ПОСАДИ: • керівник установи; • заступник керівника установи (за необхідності); • юристи; • бухгалтер; • секретар (діловод). Якщо, на думку засновника, у місцевому бюджеті не вистачає коштів на введення в штатний розпис додаткових посад,

то засновник має право встановлювати надбавки та доплати за виконання таких робіт працівником, який посідає іншу посаду, в розмірі 50% від посадового окладу або преміювати за складність і напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування тощо. Розміри посадових окладів установлюються згідно з Додатком 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298. ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ Порядок планування, розгляду та затвердження кошторису установи регулюється такими нормативними актами, як Бюджетний кодекс, «Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» (наказ Міністерства фінансів України № 1407 від 24.12.2012 р.), «Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (Постанова Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002р.). Головні розпорядники на цій підставі доводять установам граничні обсяги видатків або надання кредитів з бюджету, терміни подання проектів та вказівки щодо їх складання. Проекти індивідуальних кошторисів вивчають головні розпорядники з точки зору їх законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності розподілу видатків за економічною класифікацією або класифікацією кредитування з бюджету, додержання діючих ставок (по19

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

садових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства, та складають проекти зведених кошторисів. Лімітна довідка – це документ, у якому вказані затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл. Їх форма затверджується Міністерством фінансів України. Головні розпорядники направляють показники лімітної довідки нижчим розпорядникам, на основі яких бюджетні установи приводять у відповідність з її даними проекти кошторисів та складають проекти: • планів асигнувань загального фонду бюджету; • планів надання кредитів із загального фонду; • планів спеціального фонду; • планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів); • помісячних планів використання бюджетних коштів. Відповідно до Порядку № 228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи підписуються керівником установи та керівником фінансового відділу або головним бухгалтером та затверджуються керівником вищої установи. Ці документи подаються на затвердження у двох примірниках, один з яких повер-

тається установі, а інший залишається вищій організації. Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням із розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти. Зміни до кошторису по загальному фонду вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету. При внесенні змін до кошторису після його затвердження складаються довідки встановленої Міністерством фінансів України форми, які затверджуються тим керівником вищої установи, який затверджував кошторис. Зміни до розпису спецфонду за власними надходженнями не вносяться. Обслуговування місцевого бюджету за видатками передбачає контроль за відкритими асигнуваннями за всіма бюджетними установами. Для цього головні розпорядники бюджетних коштів до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями (обласний рівень), чітко визначившись зі статусом кожної установи. До мережі відповідних розпорядників бюджетних коштів можуть належати установи чи їх відокремлені підрозділи, які розташовані на різних адміністративних територіях, включені до реєстраційної справи суб’єкта господарювання та занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають Державному казначейству

Розділ 1

Комунальні установи з надання первинної правової допомоги

України на паперових та електронних носіях мережу установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету за встановленою формою. Головні розпорядники подають свою інформацію про мережу розпорядників нижчого рівня до управлінь держказначейства. А нижчі розпорядники подають в управління держказначейства інформацію про мережу в територіальному розрізі. Управління звіряють дані про мережу розпорядників, отримані від Державного казначейства України та від відповідних розпорядників, які безпосередньо обслуговуються в органах держказначейства. Для відкриття асигнувань бюджетні установи надають в управління держказначейства затверджені кошториси та плани асигнувань, дані яких звіряються з даними держказначейства за мережею та бюджетними призначеннями, що вказані в розписі відповідного бюджету. План асигнувань із загального фонду бюджету установи – це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань протягом календарного року. План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису доходів та видатків на поточний рік і затверджується разом із кошторисом.

відний календарний рік, уточнює проект кошторису, складає проект плану асигнувань, штатний розпис і подає ці документи до вищої організації у встановлені терміни. При цьому дані про витрати, наведені комунальною бюджетною установою в проектах кошторису і плані асигнувань, повинні відповідати встановленим для установи лімітам бюджетних асигнувань. Штатний розпис (розклад) – це документ, що визначає структуру установи, кількість штатних одиниць в установі в цілому. У штатному розписі вказуються посадові оклади, встановлені для штатного персоналу (відповідно до фаху, стажу, спеціальності тощо за єдиною тарифною сіткою), надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на відповідний календарний рік у межах цієї установи. Затверджені кошторис, плани асигнувань і штатний розпис комунальної бюджетної установи скріплюються гербовою печаткою і підписом керівника організації, уповноваженого затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження. Доходи та видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до законодавства, а також нормативних документів, що визначають порядок формування окремих статей витрат кошторису. Кожна стаття обов’язково обґрунтовується відповідними розрахунками.

Отже, комунальна бюджетна установа на підставі отриманої від вищої організації лімітної довідки, в якій встановлено бюджетні асигнування на відпо21

Розділ 2 | Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

РОЗДІЛ 2.

НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА

2.1. ОГЛЯД ПОРЯДКУ ТА КРИТЕРІЇВ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА: ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕВНОЇ МОДЕЛІ, ПЕРЕЛІК СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИ ТАКУ ДОПОМОГУ

Нині важливою проблемою територіальних громад є відсутність постійного доступу членів громад до якісної безоплатної первинної правової допомоги. Системними є проблеми відсутності коштів у місцевих бюджетах, необхідного кадрового потенціалу, подекуди політичної волі. Однак представники ОМС повинні усвідомлювати, що відсутність у громаді можливості постійного доступу до правової інформації та безкоштовної правової допомоги поглиблює прірву між чиновниками та громадянами, породжуючи недовіру до влади. Створення системи безоплатної правової допомоги слугує і жителям громади, і представникам влади, адже для громадян це реальна можливість отримати якісну безоплатну правову допомогу, захистити порушені чи оспорювані права, свободи та інтереси, реалізуючи гарантоване Конституцією України право

на доступ до правосуддя. Для органів державної влади та місцевого самоврядування це можливість розвантаження роботи їхніх працівників, адже громадяни обізнані щодо того, до яких конкретних органів потрібно звертатися по допомогу, і службовець позбавлений необхідності відмовляти громадянину, оскільки звернення адресовано органу, який не має компетенції вирішувати порушене питання. Завдяки функціонуванню системи БПД у громаді особа відразу направляється у «компетентний» орган, позбавляючи чиновників необхідності витрачати зайвий час на прийом відвідувачів, адже клієнт у відносинах із владою є обізнаним і поінформованим щодо її функцій та компетенції. Також сама територіальна громада має зиски від функціонування системи БПД. Це послаблює соціальну напругу в громадах і підвищує авторитет місцевої влади. Важливо, що функціонування системи БПД слугує вирішенню проблеми правового нігілізму, сприяє

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

Розділ 2

підвищенню правової культури громадян, позитивно впливає на формування правосвідомості людей, посилює правові можливості населення, є спробою подолання бідності, а також підвищує довіру виборців до обраних представників влади. У переважній частині міст України в місцевих бюджетах передбачено певні кошти на субсидування окремих громадських організацій. Проте більшість осіб у громаді не знають, чому саме ці, а не інші «недержавні оргаізації (НДО)» отримали бюджетне фінансування, чи ефективно витрачалися кошти, які позитивні зміни отримала від цього громада. Перспективним вбачається фінансування напрямів, пріоритетних для громади у відкритому, прозорому, а не закритому і ручному режимі. Безперечно, одним із таких напрямів є доступ жителів громади до якісної безоплатної правової допомоги. Так, місцеві НДО можуть отримувати кошти на виконання певних проектів не лише з місцевого бюджету, а й від міжнародних донорів, благодійних фондів, бізнесу тощо. Однак отримати ефективний результат від залучення до виконання місцевих програм НДО можна лише у випадку, коли такий процес буде відкритий і контрольований з боку громадськості та зрозумілий для керівництва і контролюючих органів. Відповідь на питання, чому саме цій, а не іншій організації надано фінансування, має бути однозначною. Тому щоб фінансування було більш ефективним і прозорим, необхідно забезпечити відкрите проведення конкурсного відбору для такого фінансування.

Наголосимо, що конкурс є найбільш ефективним механізмом співпраці між ОМС та громадою. Головною метою конкурсу є залучення широкого кола громадськості до вирішення певних соціально-економічних проблем місцевої конкретної територіальної громади. ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ДОЗВОЛЯЄ: • ефективно вирішити соціально-економічні питання, важливі для громади; • залучати громадськість до вирішення місцевих проблем та підвищувати рівень громадської активності; • налагодити ефективну співпрацю між ОМС та НДО; • збирати та реалізовувати цікаві пропозиції конкурсантів; • більш ефективно використовувати наявні ресурси; • сприяти покращенню ставлення місцевої територіальної громади до діяльності ОМС; • залучати додаткові зовнішні джерела до співфінансування НДО у галузі надання безоплатної правової допомоги. Проведення конкурсів соціальних проектів дозволяє внести прогресивні зміни у сферу надання соціальних послуг і здійснення соціального захисту населення. Відзначимо, що альтернативою створенню комунальної установи є надання безоплатної первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права на умовах місце-

Розділ 2 | Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

вого конкурсу. ПЕРЕВАГИ КОНКУРСУ ПЕРЕД СТВОРЕННЯМ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ: • вибір кращих надавачів правової допомоги у громаді; • мотивація команди показати кращий результат, що збільшує шанси на перемогу в наступному конкурсі; • можливість працювати ефективніше за інших надавачів тотожних послуг у громаді; • можливість проходження залученими працівниками тематичних тренінгів, навчальних заходів; • мобільність, оперативність, самостійність у прийнятті рішень; • можливість залучати кошти з альтернативних джерел; • мотивація щодо впровадження нових технологій; • неможливість органу влади впливати на НДО – переможця конкурсу; • у випадку неефективного використання коштів конкурсантом вони можуть бути повернені до бюджету чи відшкодовані. НЕДОЛІКИ КОНКУРСУ: • послуги надаються тимчасово, у визначений термін; • рішення про виділення коштів за результатом проведення конкурсу може бути оскаржене в суді будь-яким конкурсантом, що може тимчасово чи дуже довгий час блокувати початок роботи з надання безоплатної правової допомоги переможцю конкурсу;

• відсутність можливості моніторингу діяльності з боку громадськості; • складність в оскарженні дій/бездіяльності надавачів послуг до вищого органу, суду. Позитивним є те, що запровадження механізму конкурсів принципово змінює підхід до формування місцевих соціальних програм. Наприклад, якщо традиційні програми розробляються відповідними структурами ОМС, то впровадження конкурсів дозволяє спочатку винести існуючі проблеми на розсуд громадськості, яка пропонує власні способи їх вирішення. Найкращі пропозиції будуть покладені в основу конкурсної програми. Насамперед це дозволяє заощадити час працівників ОМС на розробку самих програм, а також отримати нові та цікаві ідеї як конкурсні пропозиції. Важливо відзначити, що конкурси проводяться на засадах відкритості, прозорості, гласності, рівності прав конкурсантів, змагальності, чітко визначеного конкурсного механізму та фіксованого визначення переможців. Конкурси спрямовані на вирішення соціально-економічних проблем, вони не повинні носити політичний характер. До участі у конкурсі не допускаються організації, проекти яких мають політичне забарвлення, просувають політичні ідеї партій, окремих політичних осіб. Механізм проведення конкурсів є найбільш прийнятним як для ОМС, так і для НДО, адже ніщо не загрожує неприбутковому статусу організації. Для ОМС є певні зиски теж, адже за невеликі для

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

Розділ 2

бюджету витрати ОМС отримують якісного і реального партнера для покращення чи вирішення певного питання у громаді. На виконання вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Міністерством юстиції України прийнятий наказ № 891/5 від 15.06.2012 р. «Про затвердження Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 987/21299. Наказом затверджено норми щодо організації та підготовки до проведення конкурсу, оголошення конкурсу, подання конкурсних пропозицій, порядок проведення конкурсу, критерії оцінювання конкурсних пропозицій, визначення переможця конкурсу, укладення з переможцем конкурсу договору, порядок оскарження результатів конкурсу, а також критерії оцінювання конкурсної пропозиції та вимірювання результатів оцінювання конкурсної пропозиції. ЕТАПИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНКУРСУ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС Перед затвердженням Положення про конкурс необхідно провести певні підготовчі дії та вирішити низку організаційних питань: окреслити конкретні пріоритети та напрями, за якими буде оголошуватися конкурс, обговорити принципи і механізми його проведення, визначити цілі та очікування. Обов’язковим є визначення чітких розмірів бю26

джетного фінансування та розпорядників бюджетних коштів. Передусім необхідно затвердити попередньо обговорений та підготовлений Порядок проведення конкурсу на території відповідної територіальної громади. ПОРЯДОК ПОВИНЕН МІСТИТИ ТАКІ НОРМИ: • вичерпний перелік умов для проведення конкурсу; • конкретні етапи та терміни підготовки до проведення конкурсу; • порядок оголошення конкурсу; • порядок подання конкурсних пропозицій; • вимоги до конкурсних пропозицій; • процедуру проведення конкурсу; • критерії оцінювання конкурсних пропозицій; • принципи і послідовність визначення переможця конкурсу; • порядок укладення з переможцем конкурсу договору; • процедуру оскарження результатів конкурсу; • вимоги періодичності звітності, її форми та наповнення; • процедуру звітності. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ Підготовка до проведення конкурсу передбачає підготовку конкурсної документації, створення конкурсної комісії (робочої групи) для організації, проведення конкурсу та визначення переможця. Бажаною є попередня підготовка проекту угоди для переможця.

Розділ 2 | Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ Проведення конкурсу передбачає оголошення про проведення конкурсу, подання конкурсних пропозицій конкурсантами, прийняття рішення за результатами конкурсу. ВИКОНАННЯ УГОДИ ЗА КОНКУРСОМ Виконання угоди за конкурсом передбачає для переможця безпосередню реалізацію прийнятої конкурсної пропозиції. Для ОМС – проведення поточного контролю, моніторингу діяльності переможця, безпосереднього контролю за дотриманням положень конкурсної угоди. Наголошуємо на тому, що всі етапи проведення конкурсу мають бути максимально відкритими та прозорими. СТАТУС ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ДОПУЩЕНІ ДО УЧАСТІ У КОНКУРСІ Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 891/5 від 15.06.2012 р. «Про затвердження Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги» учасником конкурсу визнається юридична особа приватного права, яка подала заявку про участь у конкурсі. У п. 1.4. Порядку вказано, що участь у конкурсі можуть брати юридичні особи приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правову допомогу. Відповідно до норм ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поді-

ляються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Визначено, що юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів, за ініціативою приватних осіб на договірних засадах з метою участі у різноманітних цивільно-правових відносинах. Вказуючи на організаційно-правові форми, закон визначає, що юридичні особи можуть діяти у формі установ, товариств, інших формах, встановлених законом. Установою є організація, створена однією або кількома засновниками, шляхом об’єднання майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників). Товариства поділяються на підприємницькі (діяльність має на меті отримання прибутку) та непідприємницькі (не мають на меті одержання прибутку). Відзначимо, що всі перераховані утворення є юридичними особами приватного права та відповідно до законодавства мають право брати участь у проведенні оголошеного конкурсу за умови наявності у статуті задекларованого права надавати правову допомогу. Тобто, статут юридичної особи обов’язково повинен містити положення про те, що видом діяльності юридичної особи є надання правової допомоги. Варто вказати, що кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу за нормами Порядку не містять вимог до певної організаційно-правової форми учасника, тому на наше переконання, будь-яка юридична особа приватного права має право брати участь у конкурсі за умови

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

Розділ 2

наявності у статуті відповідного виду статутної діяльності. Однак потребує уточнення, чи саме таке формулювання як «надання правової допомоги» має містити статут, чи можливе інше формулювання здійснюваного юридичною особою виду діяльності.

ні послуги та представництво в кримінальних справах, консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках, загальні консультації, підготовку та складання різних юридичних документів, діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів. Вважаємо, що юридична особа будьякої організаційно-правової форми, у статуті якої визначено здійснюваний вид діяльності як діяльності у сфері права, допускається до участі у конкурсі. Також формулювання «надання правової допомоги» підпадає від КВЕД класу 69.10.

Якщо звернутись до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), назви видів економічної діяльності та пояснення до них вказують, що клас 69.10 «Діяльність у сфері права» включає: юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їхнім керівництвом, консультаційні послуги та представни2.2. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ цтво в цивільних справах, консультацій-

Залучення юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюється органом місцевого самоврядування за результатами конкурсу проектів (програм) надання безоплатної первинної правової допомоги на підставі укладеного договору з переможцем конкурсу. Застосування механізму конкурсу передбачає проходження певних організаційних етапів, серед яких є затвердження ОМС Положення про конкурс та безпосереднє його проведення. Проведенню конкурсу передує низка підготовчих дій: створення робочої групи/конкурсної комісії для реалізації рішення про проведення конкурсу, підготовка конкурсної документації, ого28

лошення конкурсу, цільове надсилання запрошення до участі у конкурсі. СТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ Передусім важливо визначити конкретні етапи проведення конкурсу, його обов’язкові елементи, а також конкретні завдання робочої групи та термінів їх виконання. Відзначимо, що підготовка до проведення конкурсу має відбуватись у рамках затвердженого ОМС Положення про конкурс. ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ МОЖЛИВІ МОДЕЛІ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ПЕРША МОДЕЛЬ: робоча група може бути створена у формі конкурсної комісії з усіма її повноваженнями. У

Розділ 2 | Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

такому випадку на конкурсну комісію буде покладено більш широке коло завдань: проведення організаційних дій для підготовки до проведення конкурсу, оголошення про конкурс, розгляд конкурсних пропозицій, прийняття рішення за результатами проведеного конкурсу. ДРУГА МОДЕЛЬ: окремо утворюють робочу групу для організації проведення конкурсу та конкурсну комісію як окремого учасника процесу проведення конкурсу для розгляду конкурсних пропозицій, прийняття рішення за результатами конкурсу. У такому випадку повноваження робочої групи та конкурсної комісії різняться. Варто вказати, що всі рішення, проведені заходи і дії робочої групи (конкурсної комісії) оформлюються протоколами. Робоча група формується розпорядчим актом ОМС одночасно з прийняттям рішення про проведення конкурсу. Організатором конкурсу є орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, тому саме він призначає членів робочої групи для організації проведення конкурсу з числа працівників ОМС та визначає її чисельність. До робочої групи можуть входити депутати відповідної ради, члени профільних комісій ради, виконавчого комітету. Визначаючи персональний склад робочої групи, варто окреслити завдання робочої групи та терміни їх виконання. До завдань робочої групи можна віднести такі: розробка і підготовка пакету конкурсної документації, організація оголошення конкурсу, цільове надсилання запрошення до участі у конкурсі, подання пропозицій про формування

конкурсної комісії тощо. ПІДГОТОВКА КОНКУРСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ Конкурсна документація – це комплект документів, який надсилається або надається організатором конкурсу його учасникам для підготовки конкурсних пропозицій. Для проведення конкурсу робоча група розробляє і готує конкурсну документацію, яка повинна містити інформацію про: • організатора конкурсу (найменування, місцезнаходження організатора конкурсу); • назву, зміст проекту (програми); • перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом (програмою), а також їх обсяг, територію та строки надання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташування точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги та режиму їх роботи; • вимоги щодо якості надання правових послуг; • кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу, а саме щодо наявності: штатних працівників та/або експертів відповідної кваліфікації, які можуть надавати первинну правову допомогу; досвіду надання послуг у сфері правової допомоги; матеріально-технічної бази; фінансової спроможності (річного обороту); • вимоги до змісту, оформлення 29

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

Розділ 2

конкурсних пропозицій; • порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі; • порядок та строк подання конкурсних пропозицій; • прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу, їхні номери телефонів та адреси електронної пошти; • можливість проведення організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення змін до неї; • місце, дату і час розгляду конкурсних пропозицій; • критерії та методику оцінки конкурсних пропозицій; • очікувану вартість проекту та/або загальний бюджет, доступний для його реалізації. Конкурсна документація повинна містити перелік обов’язкових документів (додатків), які подаються учасниками конкурсу для підтвердження їх статусу та відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам, зокрема: • оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; • оригінал довідки про відсутність учасника конкурсу в Єдиному реєстрі підприємст, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, зі строком видачі не більше місячної давнини відносно дати розкриття конкурсних пропозицій; • копія статуту (положення) юридичної особи, завірена в установ-

леному порядку. Конкурсна документація повинна містити вимоги до підготованої учасником конкурсу конкурсної пропозиції. Відзначимо, що конкурсна пропозиція – це комплект документів, який готують учасники конкурсу згідно з установленими вимогами, що подається організаторові конкурсу. До пакету конкурсної пропозиції можуть входити: • заявка на участь у конкурсі; • проект – зміст конкурсної пропозиції; • відомості про попередні успішно реалізовані проекти; • інші відомості. ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ Після підготовки пакету конкурсної документації наступним етапом є оголошення про конкурс. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті організатора конкурсу не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дати його проведення. До поширення інформації про оголошений конкурс можна задіяти місцеве телебачення та радіоканали. ОГОЛОШЕННЯ ПРО КОНКУРС ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВИННО МІСТИТИ ТАКІ ДАНІ: • найменування та місцезнаходження організатора конкурсу;

Розділ 2 | Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

• назва проекту; • перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом, їх обсяг, територія та строки надання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташування точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги та режиму їх роботи; • порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі; • порядок та строк подання конкурсних пропозицій; • прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу, їхні номери телефонів та адреси електронної пошти; • можливість проведення організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення змін до неї; • місце, дата і час розгляду конкурсних пропозицій. В оголошенні необхідно зазначати умови та порядок звернення претендентів до ОМС для отримання конкурсної документації. В такому випадку протягом трьох робочих днів з дня отримання від учасника конкурсу заявки про участь у конкурсі конкурсна документація надсилається поштою або надається особисто учаснику конкурсу. Також не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник конкурсу може письмово звернутися за роз’ясненням щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який зобов’яза-

ний протягом трьох робочих днів надіслати учаснику письмову відповідь. Організатор конкурсу не пізніше ніж за чотирнадцять календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може внести зміни до конкурсної документації, про що необхідно письмово повідомити всіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація протягом трьох робочих днів. У разі несвоєчасного внесення змін до конкурсної документації або надання роз’яснень її змісту організатор конкурсу повинен продовжити строк подання конкурсних пропозицій не менше ніж на сім календарних днів. Хід таких дій необхідно оформлювати протоколом. Відзначимо, що при проведенні організатором конкурсу зборів його учасників з метою роз’яснення змісту конкурсної документації також ведеться протокол, копія якого надсилається протягом трьох робочих днів усім учасникам. Оголошення конкурсу може супроводжуватися цільовим надісланням запрошення до участі у конкурсі потенційним учасникам. Запрошення до участі у конкурсі проектних пропозицій може містити: дані про організатора конкурсу, про проект (назва, перелік проектних завдань, кваліфікаційні вимоги до конкурсантів тощо), порядок та строки подання заявки про участь у конкурсі та конкурсних пропозицій, контакти осіб, відповідальних за організацію проведення конкурсу, місце, дату і час розгляду конкурсних пропозицій та іншу інформацію. Цільове запрошення адресується надавачам правової допомоги у громаді, які можуть підпадати під

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

Розділ 2

кваліфікаційні вимоги до конкурсантів: адвокатським об’єднанням, адвокатським конторам, юридичним фірмам, громадським об’єднанням, діяльність яких пов’язана з наданням правової допомоги, іншим суб’єктам приватного права, відомим у громаді. КОНКУРСНА КОМІСІЯ (КОМІТЕТ) Для проведення конкурсу (його підготовки) рішенням ОМС створюється конкурсна комісія (конкурсний комітет). До складу комісії можуть входити представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, представники громадськості й інші особи. Позитивним буде включення до складу комісії засновників місцевих ЗМІ, телеканалів, радіоканалів, що свідчитиме про відкритість і прозорість проведення конкурсу. Діяльність конкурсної комісії завершується на етапі прийняття рішення за результатами розгляду конкурсних пропозицій та укладення з переможцем конкурсу угоди. Склад конкурсної комісії формують голова, секретар та члени конкурсної комісії, чисельність і персональний склад якої визнається рішенням ОМС. Конкурсна пропозиція направляється до конкурсної комісії разом з документами, що передбачені конкурсною документацією. Документація може бути подана уповноваженою особою учасника конкурсу в запечатаному конверті особисто або надсилається поштою організатору конкурсу в порядку та у строк, що визначені в оголошенні про проведення конкурсу. На конверті зазначаються найменування та місцезна32

ходження організатора та учасника конкурсу, а також назва проекту (програми), для реалізації якого (якої) подається пропозиція. Конкурсні пропозиції, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам конкурсу. На запит учасника конкурсу організатор підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначенням реєстраційного номера, дати і часу. Конкурсні пропозиції реєструються секретарем конкурсної комісії в журналі обліку конкурсних пропозицій. Організатор конкурсу до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може прийняти рішення щодо його продовження. Про таке рішення, а також про зміну місця, дати і часу розкриття конвертів організатор конкурсу повинен повідомити протягом трьох робочих днів усіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація. Учасники конкурсу можуть відкликати свою конкурсну пропозицію або внести до неї зміни чи додати необхідні документи до закінчення строку подання конкурсної пропозиції. Рішення про прийняття конкурсної пропозиції чи відмова конкурсанта від участі у конкурсі вносяться до протоколу.

Розділ 2 | Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

2.3. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА ВИКОНАННЯ УГОДИ (ПРОЕКТ ТИПОВОЇ УГОДИ), МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ УМОВ УГОДИ Відповідно до п. 5.9 Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 891/5 від 15.06.12 з учасником, який переміг у конкурсі, протягом 10 календарних днів укладається договір про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Цей договір є базовим документом, який визначатиме всі правовідносини між органом місцевого самоврядування та відповідною організацією, що займатиметься наданням первинної правової допомоги в громаді. До складання договору слід підходити з особливою ретельністю; обов’язково потрібно вказати його строк конкретні обов’язки надавача правової допомоги, місце та порядок надання правової допомоги тощо. ОПТИМАЛЬНО, ЩОБ ДОГОВІР МІСТИВ НАСТУПНІ РОЗДІЛИ (ДОДАТОК): • ВСТУПНА ЧАСТИНА. У цій частині міститься інформація про сторони договору та правові засади їхньої діяльності. • ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ. Тут наводиться інформація про базові терміни, які використовуються в договорі. Наприклад, поняття «первинна правова допомога», «громадська приймальня», «ке-

рівник проекту» тощо. • ЗМІСТ І СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ. Визначається загальна діяльність за договором та строки її провадження. • ФІНАНСУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ. У цьому розділі слід прописати суму коштів, яка буде надана юридичній особі приватного права для провадження діяльності, передбаченої договором, застереження щодо виключно цільового використання отриманих коштів та необхідності погодження з органом місцевого самоврядування змін у бюджеті тощо. • ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. Тут доцільно описати загальний порядок надання правової допомоги, графік роботи приймальні, кількість приймалень, вимоги щодо розташування приймальні, кількості юристів тощо. • ПОРЯДОК ЗВІТУВАННЯ. Тут потрібно визначити періодичність і змістовий складник звітів надавача первинної правової допомоги органу місцевого самоврядування. • ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТА ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ. Цей розділ містить застереження про взаємну відповідальність сторін у разі невиконання умов договору. Це невиконання з боку надавача правової допомоги може виражатися в порушенні фінансової 33

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права

Розділ 2

дисципліни або ж у порушенні передбаченого договором порядку надання допомоги. А з боку органу місцевого самоврядування – у несвоєчасному чи неповному фінансуванні надавача. • ЗАЯВИ ТА ГАРАНТІЇ. У цій частині декларуються зобов’язання органу місцевого самоврядування та надавача безоплатної первинної правової допомоги. • ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

• РЕКВІЗИТИ СТОРІН. Моніторинг виконання умов угоди – це надзвичайно важливий аспект. Саме завдяки моніторингу можна забезпечити високу якість надання безоплатної первинної правової допомоги. Певні механізми моніторингу мають бути закладені у договорі про надання первинної безоплатної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Розділ 3

Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

РОЗДІЛ 3.

НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА

3.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ДЛЯ НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. ПЕРЕВАГИ ТАКОЇ МОДЕЛІ, ЗОКРЕМА ДЛЯ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ Закон України «Про безоплатну правову допомогу» надає право органам місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади застосовувати різні шляхи надання первинної правової допомоги, а саме: • створення спеціалізованих установ (комунальних установ); • залучення юридичних осіб приватного права; • залучення до надання безоплатної первинної правової допомоги адвокатів або інших фахівців у відповідній галузі права. Для надання безоплатної правової допомоги в сільській місцевості доцільно розглянути такий шлях, як залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права з відповідною освітою на договірній основі. Рівень доступу людей, які проживають у

віддалених населених пунктах сільської місцевості, до соціальної та правової допомоги є суттєво обмеженим. Сільські жителі, на відміну від жителів міст і селищ, мають доступ до набагато меншої кількості ресурсів, з яких можуть отримати потрібну правову інформацію, консультацію чи роз’яснення. Саме обмеження можливості селян в отриманні первинної правової допомоги часто призводить до порушення їхніх прав, неможливості їх реалізації чи захисту. НЕДОСТАТНЯ ОБІЗНАНІСТЬ СЕЛЯН З ПРАВОВИХ ПИТАНЬ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ФАКТОРАМИ: • віддаленість сіл від міст, районних та обласних центрів, недостатня забезпеченість регулярним транспортним сполученням; • відсутність постійного заробітку; • висока вартість правових послуг; • недостатня кількість правової

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

Розділ 3

літератури у бібліотеках, висока ціна на періодичні видання та спеціалізовану правову літературу; • обмежений доступ до Інтернету; • відсутність фахівців-юристів у сільській місцевості, які працюють на постійній основі. Посилення правових можливостей мешканців територіальних громад у сільських районах, вплив на розвиток громади та захист суспільних інтересів не можуть здійснюватися відокремлено від органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях. Органи місцевого самоврядування у невеликих селах, селищах, районах у сільській місцевості докладають зусилля для надання правової інформації мешканцям громади за допомогою виїзних прийомів за участю фахівців із районних центрів; звернень громадян, які регулюються Законом України «Про звернення громадян»; звернень до приймалень депутатів різних рівнів тощо. Але цього недостатньо. Не кожна сільська рада може дозволити мати ставку юриста в штаті у зв’язку з браком коштів у бюджеті ради (не кожна сільська рада в штатному розписі має посаду юриста). Відсутність професійних кадрів є болючою проблемою для невеличких сільських громад. Схожими є проблеми і для невеликих сільських районів (які дуже часто є дотаційними). Утворення в таких місцях спеціалізованої установи для надання правової допомоги є непосильним тягарем для органів місцевого самоврядування, а залучення юридичних осіб є неможливим через відсутність кадрів. Тому доцільно розглянути такий шлях,

як залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права з відповідною освітою на договірній основі для надання правової допомоги. Для цього необхідно укласти договір з фізичною особою на конкурсній основі, встановивши випробувальний термін, скласти графік роботи, включити виїзні прийоми, а також запропонувати навчання спеціалістів органів місцевого самоврядування на місцях тощо. Спеціалістів запросити як тих, хто проживає на території певного села, селища, району, так із сусіднього району, міста чи населеного пункту, що може скласти конкуренцію та допомогти вибрати кращого спеціаліста. Які переваги такої моделі? Непотрібно створювати комунальний заклад з надання правової допомоги зі своєю структурою, наданням приміщення, рішенням організаційних, кадрових та інших питань. Важливим є фінансовий складник, який при залученні фізичних осіб зменшується в декілька разів, що суттєво для бюджетів як районних, так і сільських рад.

Розділ 3

Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

3.2. УКЛАДЕННЯ ТИПОВОГО ДОГОВОРУ З ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА. ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА НА РІЗНИХ ПРАВОВИХ ПІДСТАВАХ (ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА УГОДА, ЗАЛУЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, АДВОКАТІВ) При укладенні типового договору з залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права спочатку варто розібратися з формами залучення таких осіб. Оскільки не всі сільські, селищні та й деякі міські ради мають у своєму штаті юристів, то цілком логічно, що для надання первинної правової допомоги для населення варто залучати адвокатів, інших фахівців у галузі права на підставі цивільно-правових договорів. Зверніть увагу, що такі особи не прирівнюються до державних службовців, тобто не складають присяги і не мають усіх привілеїв і обмежень, які можуть мати державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР МАЄ ПЕВНІ ОСОБЛИВОСТІ: • відносини регулюються цивільним законодавством; • договір обов’язково оформляється у письмовому вигляді. Важливо те, що наказ про прийняття на роботу не оформляється, і запис у трудову книжку не вноситься; • предметом договору є кінцевий результат роботи – виконана робота. Якщо у штатному розписі міської ради є посада спеціаліста юридичного відділу (юрисконсульта), то необхідно в договорі передбачати певний вид роботи, послуги, що не входить до по-

садових обов’язків державного службовця (юрисконсульта). При укладенні цивільно-правового договору сторони самостійно зазначають його умови. Істотними умовами є предмет, ціна та термін договору (для бюджетних установ – 1 бюджетний рік). Сторони у договорі іменуються таким чином: замовник – виконавець/підрядник. Виконавець самостійно розподіляє свій час для виконання роботи. Робота виконується завдяки використанню канцприладдя підрядника (якщо інше не передбачено договором). Зверніть увагу на те, що за цивільно-правовим договором робота (прийом громадян для надання первинної правової допомоги) може здійснюватися не обов’язково в приміщенні сільської ради. Це досить зручно у випадку відсутності відповідного оснащеного приміщення (наявність комп’ютера, Інтернету, принтера тощо) в самій раді. У випадку залучення фізичної особи до виїзних прийомів в окремому додатку до договору варто зазначити графік виїзних прийомів, а в самому договорі передбачити, за чиї кошти компенсуватимуться витрати на проїзд (зазвичай такі витрати оплачує підрядник).

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

Розділ 3

За цивільно-правовими договорами трудові гарантії не поширюються на виконавців, тобто особа, яка надає первинну правову допомогу населенню на підставі цивільно-правового договору, не має права на оплачувану відпустку, оплату періоду непрацездатності, соціальної відпустки тощо. Виконавець несе договірну відповідальність. Тобто в договорі за невиконання або неналежне виконання обов’язків сторонами можуть бути передбачені такі заходи: • штрафні санкції; • дострокове розірвання договору; • відшкодування заподіяних збитків. Ризики, пов’язані з виконанням роботи, несе виконавець.

працю фізичних осіб (договір цивільно-правового характеру (ЦПХ)) сплачують 34,7% від суми власних коштів. При оформленні цивільно-правового договору з фізичною особою Ви повинні зробити копії сторінок паспорта й ідентифікаційного коду, а також не забути взяти згоду на обробку персональних даних. Практично всі ті ж самі вимоги й особливості має договір підряду, що укладається з підприємцем на виконання певних видів послуг (надання первинної правової допомоги). Цей різновид договору є прийнятним в умовах надання безоплатної правової допомоги, оскільки має певні особливості в оподаткуванні та сприяє отриманню більшого доходу підприємця, ніж у попередньому варіанті залучення фізичних осіб.

Виконавцю виплачується винагорода за виконану роботу, розмір якої не прив’язаний до мінімальної заробітної плати та визначається сторонами самостійно. Умови виплати вказуються в договорі. Як правило, виплата здійснюється після оформлення акта здачі-приймання роботи. Наголосимо, що підставою для перерахунку грошей фізичній особі є підписаний акт здачі-приймання роботи. В акті зазначається, які саме роботи виконала певна особа, надаючи первинну правову допомогу для населення.

Однією з таких особливостей є порядок перерахунку обов’язкових податків та зборів. Після надання послуг підприємцем та підписання акту приймання-передачі робіт за договором підряду йому виплачується винагорода. З неї він самостійно перераховує кошти до пенсійного фонду (400 грн щомісячно за результатами кварталу) та податок у розмірі 5% від суми як платник єдиного податку третьої групи. Таким чином, юридична особа (сільська рада) взагалі не турбується за обов’язкові платежі.

Щодо оподаткування, то тут потрібно бути досить уважним, оскільки відповідні обов’язкові платежі сплачує юридична особа при виплаті винагороди фізичній особі (податок з фізичних осіб – 15% та пенсійний збір – 2,6%). Крім того, юридичні особи, які використовують

Варто наголосити, що надавати первинну правову допомогу населенню згідно з договором підряду може лише підприємець, у якого в переліку КВЕДів (класифікатор економічних видів діяльності) є відповідний КВЕД – діяльність у сфері права. Зазвичай такі особи за-

Розділ 3

Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

реєстровані в податкових органах як такі, що є платниками єдиного податку третьої групи. При укладенні договору підряду Вам необхідно взяти у підприємця копію виписки про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та копію свідоцтва про сплату єдиного податку, а також не забудьте взяти згоду на обробку персональних даних і реквізити для перерахування коштів (за необхідності). Варто зазначити, що адвокати можуть бути зареєстровані як підприємці, а можуть надавати послуги як самозайняті особи. У чому полягає різниця? В оподаткуванні таких видів послуг. У випадку, коли адвокат зареєстрований як підприємець, він може укладати договори підряду, про які йшлося вище. Відповідно до Закону України «Про ад-

вокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності відносяться такі: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, що пов’язані з поняттям первинної правової допомоги, зазначеним у Законі України «Про безоплатну правову допомогу». При здійсненні своєї діяльності адвокати укладають Договір про надання правової допомоги. Таким чином, у випадку залучення сільською (селищною, міською) радою адвоката для надання первинної правової допомоги відповідна рада повинна укласти Договір про надання правової допомоги.

3.3. РЕКОМЕНДОВАНІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦЯ ТА ФОРМА РОБОТИ Залучити юриста до надання безоплатної первинної правової допомоги в сільській місцевості – справа нелегка. Основна причина: відсутність кваліфікованих фахівців-юристів у селі. Тому найчастіше до роботи запрошуються фахівці із сусідніх районів та обласного центру. Щоб надавати безоплатну правову допомогу сільським мешканцям, фахівець повинен мати закінчену юридичну освіту, знання і навички у вирішенні правових питань на практиці, стаж практичної роботи не менше ніж 1 рік. Насамперед юрист повинен мати бажання працювати у сфері надання пра-

вової допомоги малозабезпеченим громадянам, володіти українською мовою та мати навички у роботі з комп’ютером. Щоб працювати у сільській місцевості, юристу необхідно вміти пристосуватися до нелегких умов діяльності. При наданні безоплатної правової допомоги він працюватиме з різними категоріями людей – молоддю, пенсіонерами, інвалідами тощо. На прийом можуть приходити особи, зацікавлені у вирішенні соціальних конфліктів, учасниками яких є кілька людей. Юрист повинен бути готовим до вирішення проблем, пов’язаних із сімейними конфліктами.

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

Розділ 3

ГРАФІК РОБОТИ Складений графік роботи юриста варто розмістити в адміністративному будинку, де знаходяться відповідні рада та державна адміністрація. При складанні графіка враховуються умови, на яких залучено юриста до надання безоплатної правової допомоги. Графік прийому та адресу бажано вказати у всіх можливих засобах масової інформації та на доступних рекламних носіях, де повідомляється про надання первинної правової допомоги: розмістити на білбордах, надрукувати у місцевій газеті, оголосити по місцевому радіо. Ці відомості повинні також міститися в інформаційно-довідкових куточках відділу праці, територіального центру соціального обслуговування, пенсійного фонду. ПРИКЛАД ГРАФІКУ Упродовж 2012-2013 рр. у Дворічанському районі Харківської області первинна правова допомога надавалася за таким графіком: один раз на тиждень щопонеділка з 9.00 до 17.00, оскільки лише на таких умовах можна залучити професійного правника з сусіднього Куп’янського району. В інші дні юрист опрацьовував звернення громадян, отримуючи їх від працівників Дворічанського центру через Інтернет і по телефону. Двічі або тричі на місяць здійснювалися виїзні прийоми в селах району. ВИЇЗНІ ПРИЙОМИ У невеликих сільськогосподарських районах, віддалених від обласного центру, дуже важливо здійснювати виїзні 40

прийоми. На них приходять люди, які за станом здоров’я, за віком не можуть приїхати до районного центру. Виїзні прийоми юристів здійснюються в приміщеннях сільських рад, закладів культури, бібліотек тощо. Наразі найбільш перспективними напрямами можна вважати проведення виїзних групових консультацій, лекцій у селах на певні конкретно визначені теми (наприклад, порядок оформлення спадщини). ПРИКЛАД ВИЇЗНИХ ПРИЙОМІВ У Дворічанському районі практикуються зустрічі, виїзди представників відділів райдержадміністрації у трудових колективах, громадах району. Юристу, який надає первинну правову допомогу, доречно також долучитися до цієї кампанії. Дворічанський центр тісно співпрацював у цьому напрямі з органами місцевого самоврядування. Систематично, двічі-тричі на місяць здійснювалися виїзди в сільські громади району. Графік виїздів погоджувався з головою районної ради. Під час виїздів здійснювалися індивідуальні прийоми та колективні консультації. НАВЧАННЯ До надання первинної правової допомоги в сільських громадах залучаються правові консультанти (помічники). Одне з основних завдань юриста, який надає первинну правову допомогу, – здійснювати навчання таких людей. У сільській місцевості це люди, які не є юристами за освітою, однак завдяки відповідному навчанню мають базові правові знання та доступ до отриман-

Розділ 3

Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

ня інформації від професійних юристів. Такі люди можуть поширювати правові знання у колективах чи середовищі, а у вільний від роботи час на волонтерських засадах надавати допомогу своїм односельцям у доступі до первинної правової допомоги. Представниками правових консультантів у селі можуть бути вчителі історії та правознавства селищної та сільських шкіл, секретарі селищної та сільських рад, працівники районних бібліотек і клубів. Основна форма навчання – це семінари. Учасники навчального процесу повинні отримати ключові теоретичні знання, а також практичні навички. Не слід вважати це навчання панацеєю, яка здатна зробити зі слухачів семінарів юристів. За такий короткий час неможливо охопити всі питання, пов’язані з вивченням вітчизняного законодавства. Проте люди, які беруть участь у

семінарах, отримують ті ази знань та умінь, за допомогою яких вони надалі самостійно зможуть здійснювати пошук потрібних норм, правильно їх розуміти, пояснюючи іншим порядок їх застосування в конкретних життєвих ситуаціях. ПРИКЛАД СЕМІНАРІВ Центром правової інформації та консультацій для захисту прав населення Дворічанського району було проведено 2 семінари – для 20 працівників сільських рад (голів, секретарів, землевпорядників) та 40 працівників мережі закладів культури (по 1 особі від 20 сільських клубів, будинків культури та 20 сільських бібліотек). Учасники семінарів отримали відповідну підготовку, завдяки якій можуть допомагати сільському населенню району у вирішенні правових та інших актуальних питань.

3.4. ФІНАНСОВА ЧАСТИНА (ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ) Ефективність системи надання безоплатної правової допомоги залежить від створеної моделі управління, відповідальності влади за роботу системи, захищеності та гарантованості її фінансування. Фінансування безоплатної правової допомоги має здійснюватись у достатньому обсязі за рахунок коштів державного бюджету. Додатковими джерелами можуть бути кошти місцевих бюджетів, інші види фінансування, незаборонені чинним законодавством. Отже, безоплатна правова допомога є безкоштовною для тих, хто по неї звертається, але це не означає, що надання

таких послуг не вимагає жодних затрат і зусиль. У багатьох країнах світу правова допомога фінансується за рахунок державного бюджету. У Литві уряд виділяє кошти муніципалітетам, які організовують надання правової допомоги. У Росії згідно з новим законом надання первинної юридичної допомоги фінансується переважно з регіональних бюджетів. Але стовідсоткового фінансування правової допомоги державою, з огляду на обмеженість бюджетних коштів, неможливо досягти. У Грузії, Молдові надання 41

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

Розділ 3

первинної правової допомоги фінансується за рахунок коштів міжнародних донорів, у Нідерландах, Угорщині – за рахунок благодійних внесків, у Нідерландах, Росії – ще й за кошти грантів, які надаються органам місцевого самоврядування. Система надання первинної правової допомоги залежить від багатьох місцевих умов. Велику роль відіграють конкретні умови у кожній країні, регіоні, місцевості, зокрема фінансові можливості, правова культура, традиції, віковий, національний і соціальний склад населення, кількість працюючих юристів, статистика справ тощо. Не слід недооцінювати важливість надання простих юридичних консультацій. Первинна правова допомога – гарантія доступу до правосуддя, покращення правових можливостей незахищених, малозабезпечених верств населення. Завчасна і результативна допомога у вирішенні проблеми запобігає її переростанню у судовий спір чи ускладнення. Тобто, можемо зекономити кошти. Розглянемо джерела фінансування надання первинної правової допомоги шляхом залучення фізичних (приватних) осіб, що, на нашу думку, найдоцільніше у невеликих адміністративно-територіальних одиницях. У Дворічанському районі ця робота розпочалася завдяки Фонду сільських громад Дворічанщини, який отримав допомогу від міжнародних донорів і залучав юриста для надання правової допомоги громадянам. Наступний крок – підтримка цієї справи органами місце42

вого самоврядування. Бюджетним кодексом та законами про бюджет не передбачаються безпосередні видатки на організацію надання первинної правової допомоги у громадах. Слід скористатися можливістю здійснення видатків на спільні цільові, галузеві програми. У статті 92 Бюджетного кодексу України зазначено, що місцеві ради можуть передавати кошти на здійснення видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів на виконання спільних цільових програм. За статтею 101 умови надання таких субвенцій визначаються відповідним договором сторін. Отже, необхідно затвердити районну цільову програму, яка готується відповідно до основних принципів розроблення цільових програм, зазначених у Законі України «Про державні цільові програми». Ініціатором розроблення програми може бути структурний підрозділ районної державної адміністрації, територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. Підставою для її розроблення є існування проблеми на рівні району та наявність можливості ресурсного забезпечення виконання заходів програми. Стосовно надання первинної правової допомоги, очевидно, що проблема існує, вона спільна для сільських громад району, тому сільські бюджети можуть не виділити кошти для її реалізації.

Розділ 3

Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

ЕТАПИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ: • підготовка проекту програми; • експертиза, погодження та затвердження програми; • затвердження бюджетних призначень на виконання заходів програми; • організація виконання програми та підготовки звітів про результати її виконання. ПРОЕКТ ПРОГРАМИ ПОВИНЕН МАТИ ТАКІ РОЗДІЛИ: • паспорт програми; • визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма; • визначення мети програми; • обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми; • обсяги та джерела фінансування; • строки та етапи виконання; • заходи з виконання програми; • очікувані результати; • координація та контроль за ходом виконання програми. Проект програми надається для підготовки висновків профільним постійним комісіям районної ради, фінансовому управлінню районної державної адміністрації. Після отримання позитивних висновків проект подається на розгляд районної ради. Після затвердження програми районною радою головний розпорядник коштів (визначений рішенням ради) надає бюджетні запити щодо її фінансування. Фінансове управління районної державної адміністрації аналізує подані бюджетні запити, надає пропозиції до проекту бюджету.

Фінансування програми здійснюється за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням районної ради про районний бюджет на відповідний рік згідно з розписом бюджету. Виконання програми здійснюється шляхом реалізації її заходів виконавцями, зазначеними у програмі. Безпосередній контроль за виконанням заходів здійснює відповідальний виконавець, а за цільовим та ефективним використанням коштів – головний розпорядник коштів. Районна рада інформується про хід виконання програми у терміни, визначені рішенням ради. Такою програмою у нашому випадку передбачається робота фізичної (приватної) особи з надання юридичних послуг членам територіальної громади району з укладенням договору, затвердженням графіку роботи, обсягів правової допомоги, штатного розпису тощо. Після затвердження програми у разі недостатності коштів районного бюджету можуть бути укладені договори з місцевими радами щодо передачі коштів у вигляді субвенції на її реалізацію (після відповідного рішення місцевої ради). Зважаючи на обмежені можливості місцевих бюджетів, слід докладати зусиль і для одержання фінансової підтримки від міжнародних донорів. Адже розроблено рекомендації програмі розвитку ООН та іншим суб’єктам сфери розвитку щодо надання фінансовій системі первинної правової допомоги, яка буде створена в Україні, принаймні на ранніх стадіях її розвитку: для безпосереднього фінансування надання послуг, на роз43

| Надання первинної правової допомоги шляхом залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права

Розділ 3

будову спроможності новостворених надавачів, розроблення механізмів управління наданням первинної правової допомоги, на координацію дій зацікавлених сторін.

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

РОЗДІЛ 4.

НАЛАГОДЖЕННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В ГРОМАДІ

4.1. ФОРМИ РОБОТИ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПЕРВИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

Функціонування установи з надання безоплатної правової допомоги мешканцям територіальної громади є дієвим механізмом забезпечення конституційного права кожного громадянина на правову допомогу. Одним з головних напрямів діяльності установи, що залучено до надання первинної правової допомоги в громаді, є організація прийому громадян. Прийом громадян повинен бути ретельно організований. Потрібно визначити місце ведення прийому, яке має бути легкодоступним, зокрема і для громадян, які мають обмежені можливості. Доцільно використовувати приміщення, які розташовані на перших поверхах будівель у центрі населеного пункту, мають окремі входи та оснащені спеціальними пандусами. Для ведення особистого прийому юриста необхідно визначити дні та години, в які відвідувачі зможуть отримати безоплатну правову допомогу. Ре-

комендуємо декілька днів на тиждень залишити на внутрішню роботу – опрацювання отриманої документації, підготовку розгорнутих письмових консультацій тощо. Якщо в організації працює декілька юристів, треба узгодити графік чергування та ведення особистого прийому відвідувачів. Рекомендовано вести попередній запис відвідувачів по телефону. Особистий прийом громадян складається з первинного прийому (якщо можна надати допомогу відвідувачу під час першої зустрічі) та наступних зустрічей (за умови опрацювання документів відвідувача, пошуку відповідної законодавчої бази, отримання додаткових документів тощо). ПЕРВИННИЙ ПРИЙОМ ЮРИСТОМ ГРОМАДЯН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДЕКІЛЬКОХ ЕТАПІВ: • ознайомлення відвідувача з правилами надання безоплатної правової допомоги в установі; • отримання згоди на використання персональних даних відвідувача; • реєстрація звернення відвідувача, заповнення відповідних анкет 45

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

та заведення особової справи (у разі потреби); • надання безоплатної правової допомоги; • у разі необхідності наступної зустрічі та опрацювання документів – виготовлення копій відповідних документів відвідувача; • у разі завершення справи – заповнення форми зворотного зв’язку.

ДРУГА ФАЗА: юрист ставить запитання та разом з відвідувачем формують запит на правову допомогу.

При спілкуванні юриста з відвідувачем у бесіді варто виокремити декілька фаз.

У ході розповіді відвідувача з приводу тих чи інших його висловлювань юрист формує уявлення про проблему. Після розповіді юрист може поставити уточнювальні запитання, які конкретизують проблему клієнта. Однак слід пам’ятати, що клієнт не завжди здатний адекватно оцінити свої головні потреби щодо правової допомоги. Він частіше налаштований на негайне одержання разової допомоги. Завдання юриста – визначити реальні корені проблем відвідувача та запропонувати перспективні шляхи їх вирішення. Обговоривши з відвідувачем його проблему та проаналізувавши шляхи її вирішення, юрист і клієнт спільно формують запит на правову допомогу.

ПЕРША ФАЗА: відвідувач говорить – юрист слухає.

ТРЕТЯ ФАЗА: надання правової допомоги відповідно до сформованого запиту.

Під час цієї фази юрист уважно вислуховує відвідувача, намагаючись зрозуміти суть проблеми клієнта. Здебільшого відвідувачі без особливих зусиль включаються в процес бесіди і починають розповідати про себе і власну ситуацію. Практика показує, що більшість із них розпочинають із загальної розповіді про свою проблему, не надаючи значення деталям, говорять про все та переходять від теми до теми. Важливо, щоб юрист спрямовував хід бесіди на надання необхідних відомостей, що допоможуть виокремити справжню мету (реальну проблему, запит на консультацію) звернення відвідувача.

Враховуючи отриману інформацію та очікування клієнта, юрист самостійно визначає свої наступні дії:

Враховуючи це, рекомендована участь в особистому прийомі двох осіб – юриста, який безпосередньо займається наданням правової допомоги, та менеджера, який відповідає за оформлення документів та реєстраційні дії щодо звернення. РОБОТА ЮРИСТА З ВІДВІДУВАЧЕМ

•

якщо справа не потребує пошуку та вивчення законодавчої бази, а також тривалого часу на підготовку відповідних документів – надати правову допомогу в повному обсязі під час первинного звернення;

•

якщо справа потребує тривалої роботи із законодавчою базою, чи робота, пов’язана з підготовкою документів, потребує часу – надати правову консультацію з актуального питання та призначити клієнту наступну зустріч, попередньо узго-

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

дивши дату і час. У разі призначення наступної зустрічі рекомендовано виготовити копії відповідних документів клієнта, які потрібні для подальшого опрацювання. З власного досвіду радимо виготовляти сканкопії документів у форматі PDF, що суттєво полегшує опрацювання та архівування справ клієнтів. Після завершення справи клієнта всі матеріали, підготовлені в рамках цієї справи, заповнені анкети, отримані рішення по справі та інші документи, що мають до неї відношення, передаються до архіву установи. НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРЕЗ ЛИСТУВАННЯ З КЛІЄНТОМ У діяльності установи можливе отримання письмових запитів на надання правової допомоги від громадян, які не мають можливості особисто звернутися по правову допомогу у зв’язку з віддаленістю місця проживання чи фізичними обмеженнями, пов’язаними зі станом здоров’я. У цьому випадку рекомендуємо підготувати розгорнуту письмову правову консультацію стосовно питання звернення та надіслати у відповідь. Якщо для підготовки письмової консультації необхідно вивчення документів заявника, рекомендуємо у листі-відповіді надати загальну консультацію щодо отриманого питання та попросити копії необхідних документів. При цьому у конверт необхідно вкласти бланк «Згоди на використання персональних даних» для заповнення заявником та повернення

до установи.

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПО ТЕЛЕФОНУ Буде дуже добре, якщо установа з надання безоплатної правової допомоги зможе впроваджувати діяльність щодо надання загальних правових консультацій по телефону, організувавши в робочі години діяльність гарячої телефонної лінії. Мешканці територіальної громади зможуть звернутись до установи з термінових питань (наприклад, щодо повноважень інспектора ДАІ при зупинці автомобіля чи порядку оформлення розписки при позичанні грошей). Однак варто пам’ятати, що консультування по телефону має свої особливості, зокрема юрист не бачить документів клієнта та орієнтується лише на його розповідь. Тому консультування по телефону має носити більш загальний характер. Рекомендуємо юристу установи робити акцент на поясненні норм чинного законодавства, що регулюють питання, відносно якого надійшло звернення, та пропонувати узагальнені схеми вирішення тих чи інших проблем. НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ У процесі діяльності з надання безоплатної правової допомоги доцільно проводити групові консультації з визначених питань або для представників окремих соціальних груп. Зокрема, можна об’єднати відвідувачів, 47

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

які потребують роз’яснення з однакових питань, та провести групову консультацію, надавши загальну інформацію та відповівши на окремі питання в режимі діалогу. Можна навіть підготувати уніфіковані правові документи з визначеного питання (заяви, скарги, клопотання тощо) та розповсюдити їх під час проведення групової консультації. Також можна об’єднати відвідувачів, які представляють одну соціальну групу та надати їм розгорнуту консультацію з питань законодавчих норм, які мають відношення до їх питання. Наприклад, жінкам, які мають неповнолітніх дітей та отримують допомогу від чоловіків, можна надати розгорнуту консультацію щодо права на отримання аліментів, порядку збільшення/зменшення розміру аліментів, порядку участі в додаткових витратах на дитину, відповідальності щодо несплати аліментів, порядку нарахування пені на заборгованість по виплаті аліментів тощо. У режимі групової консультації представники соціальної групи отримають інформацію про всі правові аспекти їхньої ситуації. Також групові консультації доцільно проводити на виїзді, наприклад, у сільських громадах, де більша частина відвідувачів має подібні питання. Це дозволяє економити час при проведенні консультування та надавати відповіді на питання значно більшої кількості осіб, ніж під час індивідуального консультування. НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ МОБІЛЬНИХ ВИЇЗДІВ Діяльність установи з надання безо48

платної правової допомоги може поширюватися на сільські територіальні громади в межах окремої територіальної одиниці. Для організації роботи в сільських громадах чи у віддалених районах міста, мешканці яких не можуть вільно відвідувати установу, варто передбачити можливість здійснення мобільних виїздів для надання безоплатної правової допомоги безпосередньо на місці. Для здійснення мобільних виїздів потрібно скласти відповідний графік та узгодити його з головами відповідних сільських рад. У разі виїзду для надання безоплатної правової допомоги у певні райони міста варто зв’язатися з керівниками квартальних комітетів, головами об’єднаннь співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та представниками неформальних ініціативних груп для поширення інформації про здійснення мобільного виїзду та можливості отримання безоплатної правової допомоги. Організувати прийом громадян можна в приміщеннях, які знаходяться в комунальній власності, або в офісах квартальних комітетів, у місцях проведення зборів членів ОСББ. Зауважимо, що під час проведення мобільних виїздів доцільно проводити групові консультації, надаючи актуальну правову інформацію якомога більшому колу осіб, а вже після проведення групової консультації відповідати на індивідуальні запитання. Загалом належна діяльність з організації прийому громадян разом із заходами, що підвищують спроможність установи щодо ширшого охоплення громад

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

системою правового захисту, є важливим кроком до запровадження європейських стандартів доступу осіб до правосуддя, виконання міжнародних зобов’язань у сфері надання правової допомоги кожному громадянину України.

зберігання в архіві. Від моменту звернення клієнта до моменту вирішення конкретної справи може минути чимало часу.

4.2. ДОКУМЕНТООБІГ: ОБЛІК ТА РЕЄСТРАЦІЯ КЛІЄНТІВ Належна організація діловодства – це невід’ємний елемент діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги, що є документальним відображенням кількісних і якісних показників роботи. Обов’язковою є наявність певного переліку документів, які використовуються для документування управлінської діяльності. Це, зокрема, журнали вхідної та вихідної документації, документація з обліку кадрів тощо. ПІД ЧАС БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ РОБОТИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: • • • • •

журнал реєстрації клієнтів; вхідна анкета; тека з матеріалами справи; реєстр документації в папці; реєстри справ клієнтів, переданих до архіву; • візитна картка; • договір про надання юридичної допомоги та журнал реєстрації таких договорів (за необхідності). Окремої уваги потребують формування справи клієнтів, фіксація передачі справ клієнтів до архіву, організація їх

Важливо протягом усього періоду відслідковувати хід справи. Це можна досягти шляхом підтримки тісного контакту з клієнтом, обміну даними, акумулюванням та обробкою інформації. ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ КЛІЄНТІВ Кожне звернення до юриста реєструється в журналі реєстрації клієнтів. Журнал може мати електронну форму та містити знеособлену інформацію, за якою клієнт не може бути ідентифікований. У разі, якщо клієнта цікавить лише отримання правової інформації, витягів із законодавства, інформація довідкового характеру, роз’яснення норм діючого законодавства чи потрібна нескладна юридична консультація (наприклад, коли від клієнта не вимагається надання копій певних документів), достатньо фіксувати в журналі вихідні дані про клієнта та про справу, за якими можна вести загальну статистику та інформаційний моніторинг. У таких випадках можна не оформлювати вхідну анкету у справі та не заводити справу клієнта. БАЗОВА ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НЕОБХІДНО 49

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

ВКАЗУВАТИ В ЖУРНАЛІ: • дата звернення; • демографічні дані: територіальна приналежність особи, стать, вік; • соціальний статус: особа працює чи не працює, пенсіонер, студент, державний службовець, військовослужбовець тощо; • категорія справи, з якою звернулась особа: соціальне забезпечення, трудове, сімейне, земельне, житлове право тощо; • зміст наданої допомоги: консультація, надання витягів із законодавства, оформлення документів тощо; • результат розгляду справи. Фіксація в журналі повної інформації про клієнта із зазначенням прізвища, імені, по батькові, адреси, контактних даних, розгорнутої інформації про справу доцільна при наданні вторинної правової допомоги, складенні заяв, скарг, документів процесуального характеру. Повна інформація необхідна також у випадках, коли потрібен контроль за результатом надання правової допомоги, виконанням оформлених документів. У випадках, коли вирішення справи клієнта може бути тривалим, є необхідність звернення із запитами до органів влади. Повна інформація про клієнта і формування справи важливі для ведення базового моніторингу та обробки персональних даних. ВХІДНА АНКЕТА КЛІЄНТА При безпосередньому зверненні особи по допомогу оформлюється вхідна анкета (див. Додаток №12). Клієнт самостійно заповнює вхідну анкету та підпи50

сує її або за згодою клієнта її заповнює працівник шляхом інтерв’ювання клієнта. Оформлення анкети означає присвоєння клієнту статусу та можливість використовувати персональні дані клієнта, формувати його справу, отримувати копії необхідних документів для справи. Власну згоду на отримання від клієнта даних для справи, копій документів, які залучаються до справи, на запит на надання безоплатної правової допомоги та згоду на обробку і зберігання персональних даних клієнт засвідчує особистим підписом у відповідній графі анкети. ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ АНКЕТИ: • • • • • • • • • •

номер справи; дата звернення; ПІБ клієнта; ПІБ юриста, який веде справу; стисле викладення справи; перелік отриманих документів від клієнта; соціально-демографічні дані про клієнта; контакти: номери телефонів, адреса (за необхідності); фіксація ходу справи, її результати; зворотній зв’язок.

Якщо допомога надається в день звернення, про це робиться відповідна позначка в анкеті. В іншому випадку призначається дата і час наступної зустрічі та дається клієнтові візитна картка. В окремих справах в анкеті бажано фіксувати часовий вимір справи – призначені дати наступних зустрічей, документи, які є у провадженні, копії отриманих від клієнта документів та підготованих документів. За результатом кожного

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

такого звернення потрібно мати інформацію про результат справи, її фактичне вирішення чи, навпаки, розуміти, чому справа не отримала позитивного вирішення для того, щоб вчасно та повною мірою реагувати і здійснювати всі можливі та необхідні дії на користь клієнта. У відповідній графі анкети важливо засвідчити підписом клієнта його запит (прохання) на надання юридичної допомоги, дозвіл збору, збереження та використання персональних даних у повному обсязі, згоду поширювати інформацію по справі між партнерськими організаціями, передачу інформації ЗМІ, органам влади та іншим учасникам з метою більш ефективного захисту порушеного права чи доведення змісту справи до громадськості. СПРАВА КЛІЄНТА (ТЕКА З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ) При наданні вторинної правової допомоги, складанні запитів, скарг, клопотань, звернень та інших документів у складних і тривалих справах, при наданні правових консультацій, які потребують отримання від клієнта копій документів, у разі необхідності контролю провадження справи клієнта, отримання інформації про результат надання правової допомоги, фіксації зворотного зв’язку з клієнтом є необхідність формувати справу клієнта і заводити теку з матеріалами його справи. Така тека формується під час першого прийому, ведеться та зберігається у процесі надання юридичної допомоги та при закритті справи передається до архіву. Тека містить реєстр документації (див. Додаток №13), у якому обліковуються

всі формуючі справу копії отриманих від клієнта документів, оформлених документів, на яких вказується дата їх залучення до справи. У теці обов’язково зберігається вхідна анкета, на основі якої ведеться робота з клієнтом. Забороняється отримувати від клієнта та долучати до справи оригінали документів. Обов’язковим є залучення до справи копій оформлених юристом письмових документів, а також тих документів, які клієнт може отримати як результат у ході справи. Наприклад, якщо оформлювалася позовна заява – як зворотній зв’язок по справі необхідно просити клієнтів надавати копії отриманих рішень по справі. АРХІВ Після завершення роботи у справі та її закриття вона передається для зберігання в архів. Рекомендований термін – 7-10 років із моменту останньої дії у справі. Для зберігання справ в архіві призначається відповідальна особа. При передачі справ у архів створюється опис справ – архівний довідник, призначений для обліку та розкриття змісту одиниць зберігання, одиниць обліку, закріплення їх систематизації у межах архівного фонду. Опис справ складається окремо на справи постійного зберігання та тривалого зберігання (понад 10 років) і справи з кадрових питань. На справи тимчасового зберігання (до 10 років) описи не складаються, однак у разі ліквідації чи реорганізації установи такі описи складають обов’язково.

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

Окремо можна формувати архів публікацій у ЗМІ про установу/проект. Це окрема тека, у якій зібрано всі періодичні згадування у ЗМІ про надання правової допомоги, відгуки про роботу, подяки клієнтів, газетні та інші публікації тощо. Для зручності всі архіви можуть мати електронну форму. ВІЗИТНА КАРТКА У всіх випадках, коли характер юридичної допомоги вимагає повторного прийому (уточнюються дані, вимагаються додаткові документи, оформлюються заяви, скарги тощо) клієнту надається візитна картка (див. Додаток №14). У ній можуть бути вказані: точка доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги, її адреса, режим роботи, дата звернення, контактні номери телефонів відповідальних осіб, номер справи, дата і час призначення наступних зустрічей. Візитна картка інформує клієнта про наступні зустрічі, фіксує хід справи, орієнтує клієнта в питаннях провадження його справи. КНИГА ВІДГУКІВ Клієнт завжди повинен мати можливість залишити письмовий відгук про надану йому правову допомогу, тому обов’язково всіх клієнтів необхідно інформувати про наявність книги відгуків і пропонувати залишити свій запис. Книгу відгуків бажано розмістити у доступному для відвідувачів місці. В ній клієнт може залишити свій запис, відгук, розгорнутий коментар, вказати, в чому полягає надана йому допомога, як 52

це вплинуло на вирішення його справи, надати зауваження, звернутись до керівництва установи, де йому надавали допомогу. У випадку наявності скарг на роботу персоналу, установи чи наявності пропозицій, зауважень клієнтові необхідно роз’яснити процедуру подання скарги чи пропозиції на ім’я керівника, вказати адресу чи спосіб подання звернення. Як форму подяки можна запропонувати клієнтам опублікувати у місцевих ЗМІ газетну статтю з описом отриманої допомоги. Також сам працівник, який вів справу клієнта, може попросити клієнта дати його письмову згоду на публікацію чи поширення у ЗМІ інформації про історію успіху в конкретній справі, резонансний чи цікавий для широкого загалу випадок. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У випадках представництва інтересів клієнтів в органах влади, судових органах, на вимогу клієнта при присвоєнні відвідувачу статусу клієнта може бути укладено договір про надання юридичної допомоги (див. Додаток №15). При укладенні таких договорів вимагається ведення журналу реєстрації договорів (див. Додаток №8), де можна вказувати: номер договору, ПІБ відвідувача, номер справи, дату укладення договору, результат виконання договору, ПІБ юриста.

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

4.3. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДИ ПРО СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ

В основі порозуміння і партнерства у громаді лежить інформування. З одного боку, широкий і вільний доступ до інформації, що забезпечує прозорість і підзвітність витрачання коштів місцевого бюджету, з іншого боку, це сприяє розвитку громадського моніторингу як постійно діючої системи збору та аналізу інформації про результати діяльності ОМС. Чим відкритіша інформація про діяльність органів влади чи організації, тим більша довіра громади та менша ймовірність зловживань і корупції з боку чиновників. Законодавство зобов’язує органи державної влади та ОМС інформувати громадян про свою діяльність. Так, норми Закону України «Про інформацію» гарантують кожному в державі безперешкодний доступ до відкритої інформації. Право на інформацію забезпечується створенням механізму реалізації права на інформацію, можливостей для вільного доступу до інформаційних ресурсів та баз даних, а також обов’язком суб’єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення, наприклад, через інформаційні служби – спеціально створені підрозділи. Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади

та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначає порядок всебічного та об’єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації. Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають велику кількість інструментів для висвітлення своєї діяльності у ЗМІ. Законодавством про державну регуляторну політику одним із принципів регуляторної політики визначено відкритість, прозорість та врахування думки громадськості. Цей принцип необхідно взяти на озброєння для створення можливостей побудови конструктивного діалогу між владою та громадськістю, адже нині державна політика щодо залучення третього сектору до партнерських відносин не є системною. СЕРЕД ІНСТРУМЕНТІВ ЕФЕКТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ МОЖНА ВИДІЛИТИ: • прес-конференції, брифінги, прес-брифінги; • конференції, дискусії, «круглі столи» з актуальних проблем соціальної сфери; • виставки творчості та конкурси клієнтів і фахівців, дні «відкритих дверей»; • письмова комунікація (прес-релізи, брошури, буклети, листівки); 53

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

• усна комунікація (семінари, особисті зустрічі); • електронна (відео, Інтернет, телефон); • комунікація через ЗМІ (теле- та радіопрограми, інформаційні та рекламні ролики); • соціологічні дослідження, моніторинги, результати яких широко розповсюджують; • навчальні тренінги для журналістів з певної тематики; • «прес-кава» (зустрічі з журналістами у неформальній обстановці); • ЗМІ (радіо, телебачення, преса) забезпечують формування та передачу інформації великим за чисельністю й розосередженим у просторі аудиторіям; • форми інформування про власну діяльність у громаді; • публікації в місцевих ЗМІ. У формуванні дієвих та взаємовигідних стосунків з громадськістю важлива роль належить ЗМІ, які допомагають донести інформацію до широкої аудиторії. Для здійснення ефективної інформаційної роботи потрібно побудувати хороші стосунки з місцевими популярними засобами масової інформації. Співпраця з журналістами має базуватися на упередженні ініціативи в спілкуванні та формуванні партнерських стосунків. Для цього варто запрошувати журналістів на свої заходи, налагодити з ними особисті контакти, допомагати знаходити потрібну їм інформацію. СПІВПРАЦЯ ЗІ ЗМІ – необхідний складник роботи більшості організацій. Постійний зв’язок влади з громадськістю

потребує інформування мешканців про наміри, події, що відбуваються, та наступні дії. У цьому випадку чи не найважливішу роль відіграють засоби масової інформації. Інформація про діяльність установи може поширюватися через місцеві та регіональні друковані видання, телевізійні передачі та радіопрограми. Опублікування інформації в доступній формі допомагає людям зрозуміти, чим живе організація, якою є її позиція, які проблеми вирішує, які плани та програми пропонує. Публікація може бути розрахована на відповідну категорію людей або на всіх мешканців населеного пункту, містити інформацію про план або події, які відбулися, тому має бути відповідно підготовлена. У разі подання спеціальної та складної інформації іноді потрібні коментарі для кращого розуміння публікації. Найчастіше для публікацій використовують місцеві газети, але якщо матеріал значного обсягу, тоді спеціальні бюлетені або брошури. Поточну інформацію подають у вигляді прес-релізів, поширюваних серед усіх ЗМІ. Таку інформацію готують фахівці зі спеціальною підготовкою, оскільки прес-релізи мають відповідний формат і вимоги щодо їх оформлення. Опублікування інформації часто супроводжує процес залучення громадськості до процесу планування або виконання окремих завдань. У цьому випадку публікація має містити інформацію про планові заходи та конкретні пропози-

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

ції щодо зворотного зв’язку. В одному випадку це може бути анкета, в іншому – конкретна пропозиція та запрошення до дій. Важливо, щоб публікація не була одноразовим матеріалом, а передбачала подальше інформування щодо результатів, отриманих після публікації з метою мотивації людей. Час для підготовки публікації та її поширення залежить від того, який її характер, хто готує матеріали й макети, де друкується, яким способом поширюється. Публікації в ЗМІ поліпшують передумови для налагодження діалогу з мешканцями та сприяють зростанню рівня їх причетності до вирішення місцевих справ. Публікації дають змогу в зручний спосіб, у домашніх умовах засвоїти інформацію, обговорити її з членами сім’ї та підготувати матеріал для зворотного зв’язку або реагування. Це один із найдієвіших комунікативних засобів, який сприяє дедалі більшій відкритості влади. ДРУКОВАНА ІНФОРМАЦІЯ Друковану інформацію можна легко поширювати, й, належно розроблена та написана, вона може забезпечити просту форму і привабливу передачу інформації. Друковані матеріали можуть спонукати громадськість до зворотного зв’язку. Це один з найпростіших і найприйнятніших способів оприлюднення й надання інформації. Передбачені такі формати: листівки з фактами, флаєри, бюлетені, брошури, тематичні матеріали, звіти, огляди, плакати. Вони можуть бути присвячені єдиній цілі або вироблятися серіями для поширення. Друковані

матеріали можна поширювати вручну, розміщувати в публічних місцях, щоб охочі могли їх узяти самі; вкладати в газети або журнали, безпосередньо розповсюджувати поштою або додавати до поштових відправлень. ПІДГОТОВКА БУКЛЕТІВ І БРОШУР Буклет – це друковане видання на одному друкарському аркуші, що може бути складений будь-яким способом (у два згини та більше). Це може бути буклет-візитка організації, буклет-путівник, буклет-календар тощо. БРОШУРА – друковане видання невеликого обсягу (5–48 сторінок). Друковані презентаційні та інформаційні матеріали – буклети, брошури, листівки, плакати, вісники – дають змогу контролювати процес створення позитивного іміджу організації, установи. Виготовлення такої продукції вимагає планування та підготовки цікаво написаного повідомлення, вибору привабливого дизайну. Слід обов’язково враховувати: хто буде потенційними читачами, який фокус інформація повинна мати, якого обсягу та форми має набути тощо. ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ Одним із кращих способів найшвидше і з найменшими комунікаційними перешкодами донести необхідну інформацію є прес-конференція. Прес-конференцію потрібно збирати лише тоді, коли інформація є цікавою, справді вартою уваги і потрібною для громадян міста, області чи країни. Приводом до прес-конференції має бути якась важлива подія, новина. До того ж інформацій55

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

ний привід має бути таким, що справді потребує формату «запитання-відповідь». Інакше достатньо обмежитися новинним прес-релізом. Прес-конференція – це офіційна тематична зустріч із журналістами. На основі отриманої інформації вони формують різнопланові повідомлення, репортажі, статті тощо. Прес-конференцію організовують тоді, коли відбудеться тематична чи знакова подія, що потребує додаткових роз’яснень у громаді, також коли така подія насичена інформацією, небайдужою широкому загалу. ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ ВАРТО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ НАСТАНОВ: • висвітлювати одну чи дві (в жодному разі не більше) головні теми (події, новини), інакше інформацiйний привід «розпорошиться»; • дотримуватися принципу – один доповідач з однією темою; • навпроти кожного доповідача виставляється окрема табличка з прізвищем, ім’ям, по батькові, написаними великими літерами (не ініціали, а повністю). Назви посад зазначаються в прес-релізі; • спробуйте заздалегідь передбачити «незручні» чи «неприємні» запитання: вiдповiдi на них підготуйте завчасно i проведіть «репетицію» (не забуваючи про належний вираз обличчя); • обов’язково зробіть диктофонний запис усієї прес-конференції (копію звукозапису ви надасте тим журналістам, які не можуть 56

прийти на прес-конференцію, але хочуть підготувати публікацію). Потреба в аудiозаписі може виникнути й тоді, коли, наприклад, якесь видання неправильно процитує когось із доповiдачiв. До прес-конференції можна підготувати прес-пакет. ДО ПРЕС-ПАКЕТУ ВХОДЯТЬ: • прес-реліз; • коротка інформація про організацію та її діяльність; • інформація про доповідачів; • за наявності – тексти доповідей, звіт про дослідження чи проект документу, що обговорюється тощо. Альтернативою прес-конференції є брифінги. БРИФІНГИ – короткі регулярні зустрічі з журналістами, під час яких вони отримують інформацію про останні події. ПРЕС-РЕЛІЗ Прес-реліз використовується, коли виникає нагальна необхідність інформування населення через ЗМІ щодо певної події. Він розсилається регіональним виданням, особисто місцевим журналістам, інформагенціям, Інтернет-порталам, що мають новинні блоки. Це так званий новинний прес-реліз, який не потребує додаткового пояснення. Прес-релізи також розповсюджуються на медіа-заходах, наприклад, на прес-конференціях. У такому разі є необхідність повідомити про певну подію, що відбулась. Крім того, прес-реліз

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

може бути інструментом медіа-супроводу різних акцій (круглих столів, вуличних заходів тощо). Прес-реліз за змістом дещо схожий за схемою подачі до прес-анонсу, однак в останньому про подію розповідають у майбутньому часі, у прес-релізі – в минулому. Тоді, коли мова йде про прес-конференцію, що має відбутись, у релізі, отриманому журналістом, усе вже має бути описано як подія, що відбулася. Сенс цього в тому, щоб пропоновану інформацію можна було використати журналістами без змін та доповнень. Прес-реліз має бути написаний цікавою, гарною мовою, без граматичних помилок. Щоб уникнути непорозумінь, увесь текст прес-релізу повинен бути перевірений відповідальними особами для того, щоб не містити зайвої, неоднозначної, непотрібної інформації. Обсяг прес-релізу: одна, півтори, максимум – дві сторінки. Якщо до прес-конференції зібрано багато інформації, і вона не вміщається до прес-релізу, її варто готувати окремо і давати назву «Інформація для преси» разом із прес-релізом чи іншими матеріалами (фотографіями, графіками, схемами). КРУГЛИЙ СТІЛ Круглий стіл – форма публічного обговорення чи висвітлення певних питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку; нарада, обговорення проблем з рівними правами учасників. Круглі столи проводять з метою попереднього обговорення проблеми та визначення напрямів її розв’язання. У

більшості випадків такі заходи консультативні й передбачають напрацювання відповідної позиції після обговорення її учасниками. Круглий стіл – це засідання, на якому учасники можуть погоджувати свої бачення щодо проблеми й варіантів її розв’язання. Іноді просто потрібно поінформувати учасників щодо проекту й уникнути непорозуміння через опосередковане передання інформації. Таке засідання пропонує механізм для залучення невеликої групи учасників на початковому етапі процесу прийняття рішення або окремого проекту. Засідання круглих столів проводять у пристосованих приміщеннях, де можна встановити тісний контакт з учасниками. Учасникам надають інформацію щодо проблеми і запрошують їх до дискусії. На засідання запрошують конкретних учасників проекту або експертів, думка яких може бути важливою для прийняття рішення. Ведучий має фіксувати пропозиції та вести засідання в межах обговорюваного питання. Учасники повинні бачити один одного, що забезпечує зоровий контакт. Організатори можуть пропонувати обговорити питання або вже готовий проект рішення. Спочатку потрібно визначити проблему, подати позицію експертів і запросити до дискусії. Обговорення йде від простішого до складного, пропозиції можуть тут же уточнювати та обговорювати інші учасники. Час, потрібний на підготування круглого столу, становить від двох до чотирьох тижнів залежно від складності проблеми та чисельності учасників, запрошених до дискусії. Повідомити учасників

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

потрібно не пізніше ніж за тиждень до проведення заходу й надіслати їм матеріали, запропоновані до обговорення. Такий комунікативний захід зазвичай проводять в один день, він може тривати кілька годин. Витрати на проведення заходу охоплюють вартість оренди та підготування приміщення, матеріалів, розсилку повідомлень, опрацювання матеріалів та складання звіту. На таких заходах узгоджують або уточнюють позиції щодо окремих проблем. Можна розглянути також порядок реалізації проекту та ролі в ньому учасників. ТЕЛЕВІЗІЙНІ ТА РАДІОПЕРЕДАЧІ Оперативне спілкування з громадськістю найкраще здійснювати за допомогою телевізійних і радіопередач. У цьому випадку є змога встановити прямий зв’язок у момент ведення передачі. Найефективніші планові тематичні передачі, які мають установлений заздалегідь час в ефірі. В прямому ефірі можуть відбуватися інтерв’ю з учасниками, дискусії або оцінювання відповідної ситуації. Стосовно таких передач важливо знати та сформувати цільову аудиторію, оскільки до ефіру є вільний доступ, однак зацікавленість різних груп щодо тематики неоднакова. Спілкування в ефірі потребує підготування сценарію та специфічного технічного обладнання, що визначає вартість таких передач. У дуже стислий час потрібно максимально лаконічно, але зрозуміло сформулювати питання та відповідь, подати інформацію. Частіше теле- чи радіоефір використовують для подання повідомлень або реклами того чи іншого заходу, події. Їх готують пла-

ново й записують на носіях. Часто використовують обговорення в ефірі окремих питань за участю ведучого, який насамперед виконує функцію модератора. У таких передачах використовують записані попередньо сюжети, прямий зв’язок з вулицею чи майданом, визначення окремої проблеми. У процесі проведення передач важливо забезпечити можливість зателефонувати в студію з метою проведення діалогу учасників. У випадках, коли передача планова й здійснюється протягом тривалого періоду регулярно, чисельність учасників зростає, що дає змогу охопити зворотним зв’язком багатьох мешканців. Це важливо, коли йдеться про стратегію розвитку або цільову програму чи проект. Тут є можливість крок за кроком обговорити всі складники означеної проблеми та отримати їх оцінку від аудиторії. ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ День відкритих дверей є механізмом неформального спілкування. Такі заходи організовують для ознайомлення з безпосереднім процесом роботи установи, що збільшує довіру до установи і сприяє об’єктивнішому обговоренню порушеної проблеми. Заходи досить гнучкі, що дає змогу обрати день і час відвідування, можливість отримати матеріали та обговорити їх удома, повторно відвідати установу. Метою проведення дня відкритих дверей є забезпечення можливості для поширення інформації стосовно процесу просування роботи за певним проектом, надання представникам громадськості можливості поспілкуватися з

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

персоналом установи. Наслідок таких заходів – краще ознайомлення громадськості з процесом внутрішньої роботи установи, посилення обізнаності за пріоритетними проектами. Дні відкритих дверей проводяться з питань, які стосуються всієї громади або окремого району. Час відвідування має бути зручним для працівників та відвідувачів протягом робочого дня і поза його межами. Такі заходи дають змогу залучити до обговорення питання багатьох попередньо мотивованих мешканців. Щодо проведення днів відкритих дверей потрібно розмістити інформацію в ЗМІ та вивісити оголошення, де вказати час, місце проведення заходів, інформацію про те, як краще дістатися до потрібного місця. Дні відкритих дверей потребують підготовки працівників, які можуть самі провести заходи, та консультантів, якщо таких залучають до роботи. Усі поставлені запитання мають бути зафіксовані. Якщо на запитання не можуть відповісти одразу, потрібно записати адресу людини, яка поставила запитання, підготувати й надіслати відповідь у максимально стислий термін. Добре, коли інформацію про тему обговорення буде анонсовано до проведення заходу, що дає змогу ознайомитися й підготувати запитання. Як правило, після заходу надходять пропозиції, які треба опрацювати та обговорити з персоналом. Дні відкритих дверей уможливлюють безпосереднє спілкування працівників та відвідувачів, ознайомлення з виробничим чи управлінським процесом, відкрите обговорення проблеми відразу на місці проведення заходів. Проте такі

заходи потребують затрат часу працівників, вносять певний дискомфорт для працівників, не забезпечують високої репрезентативності учасників. Дні відкритих дверей – це досить неформальні заходи, які дають людям змогу отримати інформацію в зручний для них спосіб. Вони дають можливість обговорити питання та відстежити їх подальший розвиток або дістати зворотний зв’язок. Як правило, дні відкритих дверей передбачають демонстрації та презентацію матеріалів, доповнені роздрукованими роздатковими матеріалами. ВИЇЗНІ ЗВІТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВЛАДИ Виїзні звіти можуть проводити органи влади за результатами роботи у відповідному періоді або щодо виконання окремого заходу чи заходів, програми чи плану. Такі звіти проводять у приміщеннях, найближче розташованих до місця проживання громадян. Такі звіти створюють неофіційну атмосферу й можливість узяти участь в обговоренні багатьом мешканцям. Такі заходи підвищують активність мешканців і сприяють налагодженню діалогу з громадськістю. Заходи такого типу можна використовувати для розроблення стратегій та цільових програм і проектів. У такому разі готують презентаційні матеріали, з якими можна ознайомитись у визначених місцях. Мешканцям дають змогу побачити перспективу та прогнозовані майбутні результати в доступному для них місці та зручний час. Такі матеріали формують у вигляді пересувної експозиції, організованої в обраних районах 59

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

чи кварталах населеного пункту. Іноді виїзди до мешканців здійснюють з метою активізувати все чи частину населення стосовно означеної проблеми. Визначивши, що певна проблема турбує значні верстви населення, потрібно отримати інформацію й від пасивних груп. Це може бути за налагодження взаємодії міста з громадами приміських територій чи активізації якоїсь верстви населення щодо спільних проблем. Діалог сприяє залученню населення до розв’язання місцевих проблем та зростанню довіри до влади. ІНФОРМАЦІЙНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ Метою створення інформаційної гарячої лінії є надавати телефоном точну й послідовну інформацію тим, хто бажає або має знати про стан справ у певних проектах. Це забезпечує вчасне, легке й ефективне отримання інформації; запобігає появі опозиції внаслідок браку інформації. У телефонному режимі пропонується прослухати телефоном запис оновленої інформації. Також є змога зв’язатися з членами групи впровадження, які можуть надати відповіді або додаткову інформацію й допомогу. НАВЧАЛЬНІ СЕМІНАРИ ТА ТРЕНІНГИ Такі заходи є способом обміну інформацією, повідомлень про нову техніку, технології, інноваційні підходи до розв’язання означених проблем. Семінари та тренінги не можна використати для розрізненої аудиторії, тому й чисельність і категорію учасників визначають за відповідними критеріями відбору. Найкраще семінари та тренінги 60

проводити в зручних і спеціально обладнаних для навчання місцях. На заходи такого типу розсилають персональні запрошення та дають повідомлення в ЗМІ за два-чотири тижні до дня проведення. Запропонована тема мусить мати чітко сформульовану назву, мету заходу та прогнозовані результати. На семінарах часто використовують роботу в малих групах, що підвищує ефективність заходів та сприяє повнішому розкриттю можливостей учасників. РІЧНИЙ ЗВІТ Для забезпечення прозорості діяльності необхідно обов’язково готувати річний звіт для висвітлення його змісту в ЗМІ, адже це передусім презентація успіхів та досягнень. Він є показником надійності, дієвості та спроможності. Річний звіт – це документ, який надає можливість продемонструвати хід виконання певної роботи у певний період, успіхи установи чи організації. Річний звіт є свідченням громадського розвитку, він підтверджує дієвість організації, її фінансову спроможність та дозволяє розповісти широкому загалу про отримані результати. Розробка річного звіту може бути довготривалою, ресурси будуть витрачені немарно, якщо він буде добре написаний, оформлений та надаватиме достовірну інформацію. Річний звіт є довгостроковим документом, який може стати візитною карткою організації та слугуватиме загальною маркетинговою брошурою неприбутковості.

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Річний звіт розкриває різноманітні теми: від ілюстрацій реалізації програм та фінансових оглядів за минулий рік до реальних життєвих історій. Всю інформацію необхідно оформляти таким чином, щоб вона була викладена зрозуміло, чітко та достовірно. Принциповим є правильний підбір слів та візуальних ефектів. Таблиці та виділені фрагменти допомагають не тільки стисло презентувати інформацію, але й привернути візуальну увагу до сторінки. Можна використовувати фото, які б доповнювали текст. Під час підготовки звіту варто прискіпливо перевіряти викладені факти, цифри, фінансову інформацію. Перелік досягнень, виконаних проектних чи конкурсних завдань, програм та послуг повинен бути суттєвим і вичерпним. ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ Дедалі ефективнішим засобом поширення інформації стає МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ. Упровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування стає одним із визначальних напрямів державної політики, спрямованим на поліпшення життєвого рівня населення. Створення власного веб-сайту, вебсторінки дозволить маловитратно та швидко розміщувати потрібну інформацію. Відмінність веб-сайтів від інших джерел подання інформації полягає в тому, що це динамічна система інформування, яка містить і стару, і найоперативнішу інформацію, включно з поточними планами. Це дозволяє

користувачам активно звертатися до «авторів» інформації та шукати її на споріднених веб-сайтах. Використання такої форми доведення інформації до широкого загалу зазвичай формується у вигляді інтернет-сторінки, на якій є відповідні статичні інформаційні розділи з пошуковими інструментами. Поточна інформація може видаватися у вигляді електронного бюлетеня, а статична – зберігатися в архівних файлах. Це недорогий і простий механізм у використанні способів поширення інформації й отриманні відгуків від членів громади, які мають доступ до Інтернету. Електронні засоби застосовують також для проведення опитувань та моніторингу окремих проблем, оскільки таке залучення громадськості найзручніше для окремої людини, в якої є комп’ютер, під’єднаний до Інтернету. Через мережу можна проводити опитування та обговорення проектів, складати списки охочих і показувати результати проведеної роботи. Інформація на інтернет-сторінці потребує відповідної підготовки та сумісного з програмним забезпеченням формату. Вона може бути пізнавального, інформаційного, консультативного, навчального характеру й стосуватися різних сфер суспільного життя. Час на розроблення електронного інформаційного бюлетеня може займати від двох до восьми тижнів і залежить від кількості та якості розміщуваної інформації та кваліфікації розробника. Кількість відвідувань на сайті залежить від 61

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

часу та інформованості про сторінку, з одного боку, та її привабливості – з іншого. Щодо привабливості у справах громад найбільше значення має кінцевий результат і відчуття особистої причетності учасника. Електронні засоби дають змогу розміщувати великі обсяги статичної й динамічної інформації та забезпечують її доступність, але потребують спеціального оснащення. Однак такий спосіб донесення інформації ніколи не замінить особистого спілкування з людиною.

моги. Досвід, що здобувається в процесі діяльності, важливий. Здебільшого визначення факторів, напряму діяльності, що демонструють негативний ефект, дозволяє зробити відповідні висновки й наступного разу враховувати цей мо-

4.4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ Функції, які виконує оціночна діяльність у процесі роботи установи з надання безоплатної правової допомоги, дуже різноманітні. Контролюючи процес роботи установи, ми можемо відзначити її важливі складники. ОЦІНКА ВИДІЛЯЄ УСПІХИ. При роботі установи з надання безоплатної правової допомоги важливими є визначення напряму, в якому реалізована діяльність проходить більш успішно. Аналізуючи ті або інші успішні практики, знаходячи ключові елементи, що стали причиною успіху, можна зрозуміти, в який бік рухатися далі, на розвитку яких елементів загальної дії згодом зробити акцент. Також дуже важливими є відстеження й фіксація позитивних моментів у реалізації проекту, оскільки вони сприяють зростанню мотивації співробітників установи. ОЦІНКА ВІДЗНАЧАЄ СЛАБКІ МІСЦЯ ВПРОВАДЖЕННЯ діяльності установи з надання безоплатної правової допо62

мент у своїй роботі. ОЦІНКА ВКАЗУЄ НА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ ЗМІНИ. Своєчасне реагування на негативні події в діяльності установи з надання безоплатної правової допомоги, їх зміна, корекція напрямів руху або застосовуваних у процесі діяльності методів, сприяють виправленню дефектів, які з’явилися впродовж роботи установи. ОЦІНКА ДОЗВОЛЯЄ ВИЗНАЧИТИ СТРАТЕГІЮ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ. Перебуваючи в процесі діяльності, керівник установи так чи інакше планує подальшу стратегічну діяльність, визначає пріоритетні напрями та замислюється над перспективами тих чи інших стратегій. Крім безпосередньо управлінських дій, здійснюваних у ході виконання проекту, необхідне застосування й методів контролю над тим, що відбувається. Як основні можна назвати такі дії: моніто-

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

ринг (спостереження) та оцінка рівня якості й ефективності діяльності установи з надання безоплатної правової допомоги.

вивчається те, яким чином забезпечується діяльність, тобто яка її ефективність з точки зору часових та ресурсних витрат.

В ідеальному варіанті оцінювання – безперервний процес, який починається разом із зародженням ідеї про створення установи, супроводжує діяльність протягом усього часу існування й закінчується або разом із завершенням самої програми, або через певний час після її закінчення.

МОНІТОРИНГ ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ забезпечує відповідність діяльності суб’єкта, який надає безоплатну правову допомогу, правилам надання фінансів і очікуваних результатів; вимогам, встановленим договорами і контрактами; законам і нормативним вимогам, які прийняті місцевими органами влади; а також професійним та етичним стандартам.

Одним з методів внутрішнього оціночного супроводу діяльності установи є МОНІТОРИНГ. У процесі діяльності моніторинг необхідний для спостереження за тим, що відбувається в установі, для відстеження ефективності її діяльності та впливу в громаді. Цей інструмент використовується для того, щоб розуміти, наскільки заплановані дії відповідають попереднім очікуванням, розрахункам та обраним підходам. МОНІТОРИНГ МОЖНА УМОВНО ПОДІЛИТИ НА ОКРЕМІ НАПРЯМИ: МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ дозволяє відстежувати ефективність роботи установи з надання безоплатної правової допомоги. При цьому моніторинг зливається з оцінкою для визначення того, чи досягає програма надання безоплатної правової допомоги намічених результатів (проміжні результати, кінцеві результати, вплив), і чи не тягне вона за собою будь-яких ненавмисних наслідків (позитивних або негативних). МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСУ дозволяє відстежувати використання ресурсів установи, а також прогрес у здійсненні діяльності та забезпеченні проміжних результатів. У ході такого моніторингу

МОНІТОРИНГ СТАВЛЕННЯ ОТРИМУВАЧІВ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ допомагає відслідковувати сприйняття діяльності з надання безоплатної первинної правової допомоги з боку тих, хто її отримує. До цього напряму варто віднести задоволеність чи незадоволеність відвідувачів безоплатною правовою допомогою, зокрема такі аспекти, як професіоналізм консультантів, доступ до ресурсів і загальна відчутність змін. НАЙІСТОТНІШИМИ СКЛАДНИКАМИ МОНІТОРИНГУ МОЖНА НАЗВАТИ: • перелік характеристик, що підлягають спостереженню. Попередній аналіз, зокрема аналіз ризиків, ресурсів і потреб, дозволяє встановити найважливіші характеристики, що здійснюють істотний вплив на хід упровадження діяльності установи з надання безоплатної правової допомоги; • індикатори та показники, на підставі яких варто судити про стан тих або інших аспектів, стадій діяльності установи в цілому та спо63

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

стережувану динаміку; • частоту і місця проведення вимірів. Від цього параметра (так само, як і від правильності вибору індикатора), багато в чому залежить чутливість моніторингу до подій, що відбуваються в установі з надання безоплатної правової допомоги. Зручним засобом для такого спостереження є заздалегідь розроблені або передбачені індикатори відповідності. Індикатори для установи поділяються на кількісні та якісні. ОСНОВНІ КІЛЬКІСНІ ІНДИКАТОРИ КІЛЬКІСТЬ ЗВЕРНЕНЬ. Один з головних індикаторів, який дозволяє відстежувати приймання установи з надання безоплатної правової допомоги конкретною громадою. Дані для індикатора можна отримати з журналу реєстрації звернень громадян до установи та з журналу реєстрації звернень на виїзді. Коректне використання індикатора можливе за умови врахування показників індикатора «динаміка звернень». При його застосуванні важливо розподіляти кількісні показники з первинної та вторинної правової допомоги. РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПОСЛУГАМИ (НА ОСНОВІ КІЛЬКІСНОЇ ОБРОБКИ АНКЕТ). Це оцінка рівня якості діяльності установи з надання безоплатної правової допомоги та рівня задоволеності відвідувачів послугами установи завдяки формі зворотного зв’язку. Після прийому спеціалістом установи кожен відвідувач повинен заповнити спеціальну оціночну анкету, розділи якої визначають

рівень внутрішньої задоволеності спілкуванням зі спеціалістом. Бажано, щоб анкети були анонімними, а відвідувачі залишали їх у спеціальних скриньках. Це дозволить підвищити рівень відкритості відвідувачів. Наприкінці визначеного періоду координатор установи відкриває скриньку та підраховує кількісні показники анкет. Отримані дані дозволять підвищувати рівень якості діяльності установи та корегувати відносини з відвідувачами. КІЛЬКІСТЬ ПІДГОТОВЛЕНИХ ДОКУМЕНТІВ. Індикатор напряму пов’язаний з індикатором «кількість звернень». Шляхом порівняння кількості звернень та кількості підготовлених документів з урахуванням тематики питань, з якими зверталися відвідувачі, а також даних індикатора «рівень задоволеності послугами» визначається якість надання послуг установи. Відвідувачі звертаються по допомогу щодо вирішення конкретного правового питання та чекають надання практичної допомоги. Якщо кількість підготовлених документів буде значно нижчою, ніж кількість відвідувачів (і це буде відображено у рівні задоволеності послугами), то можна говорити про недостатньо ефективну роботу установи. КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ У ЗМІ (ІНДИКАТОР РІВНЯ ЗОВНІШНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ). Одним із напрямів установи з надання безоплатної правової допомоги має бути правопросвітницька діяльність. Кількість виступів у ЗМІ свідчить про активність спеціалістів установи щодо правопросвітницької діяльності. До поняття «виступи в ЗМІ» можна віднести статті, публікації, коментарі з правових

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

питань, відгуки на події та інші інформаційні повідомлення, які підготовлено та поширено в рамках роботи установи з надання безоплатної правової допомоги. Індикатор добре працює при порівнянні кількості виступів з аналогічними періодами діяльності установи в минулому.

отримувачів інформаційних продуктів, виготовлених у рамках роботи установи. Індикатор добре працює при порівнянні з даними минулих періодів та дозволяє відслідковувати рівень активності установи в поширенні інформації та рівень зовнішньої комунікації в громаді.

КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ ТА УЧАСТЬ У ПУБЛІЧНИХ ЗАХОДАХ СПІВРОБІТНИКІВ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. Участь представників установи в публічних заходах є невід’ємною частиною успішної діяльності. Індикатор добре працює при порівнянні кількості виступів з аналогічними періодами діяльності установи в минулому.

КІЛЬКІСТЬ ОПРИЛЮДНЕНИХ ІСТОРІЙ УСПІХУ (ДРУКОВАНІ ЗМІ, МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ). Установа з надання безоплатної правової допомоги повинна постійно працювати над поширенням успішних прикладів своєї діяльності. Оприлюднення в друкованих та електронних ЗМІ історій успіху є чудовою практикою у поширенні позитивної інформації про установу, у формуванні іміджу успішної організації та підвищенні довіри громадян. Працівники установи повинні обліковувати кількість поширених успішних історій та тираж засобів масової інформації. Індикатор добре працює при порівнянні з даними минулих періодів та визначає рівень активності персоналу установи у формуванні позитивного іміджу та підвищення довіри мешканців громади.

ДИНАМІКА ЗВЕРНЕНЬ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ ЗВЕРНЕНЬ ІЗ МОМЕНТУ СТВОРЕННЯ). Цей індикатор тісно пов’язаний з індикатором «кількість звернень». Для його використання необхідно порівняти кількість відвідувачів за визначений період з кількістю відвідувачів за аналогічний період у минулому. Індикатор дозволяє визначити рівень поширення інформації про діяльність установи у певній територіальній громаді та залучення нових клієнтів до послуг установи. КІЛЬКІСТЬ ПОШИРЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ТИРАЖ ГАЗЕТИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ БУКЛЕТІВ, СТАТЕЙ ТОЩО). Індикатор дає уявлення про зовнішню правопросвітницьку діяльність установи з надання безоплатної правової допомоги. Працівники установи повинні обліковувати приблизну кількість отримувачів інформації про установу та

КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У НАДАННІ ДОПОМОГИ (ОЦІНКА РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ). Одним з індикаторів ефективності роботи установи з надання безоплатної правової допомоги є кількість персоналу, задіяного в роботі установи. Для правильного застосування індикатора необхідно вирахувати середньомісячне навантаження на одного працівника, який працює з відвідувачами. Застосовуючи індикатор, необхідно розподіляти дані щодо навантаження на первинну та вторинну правову допомогу. Інди65

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

катор дозволяє провести порівняльну оцінку роботи установи за різні періоди та визначити оптимальну кількість працівників установи.

ОСНОВНІ ЯКІСНІ ІНДИКАТОРИ ЧАСОВА ДОСТУПНІСТЬ. Як індикатор якості діяльності установи з надання безоплатної правової допомоги можна визначити часову доступність безоплатної правової допомоги. В інших розділах посібника вказано мінімальні необхідні вимоги щодо доступу громадян до допомоги спеціалістів установи. Рівень відповідності цим вимогам у розрізі часу доступу громадян до правової допомоги є індикатором якості. НАЯВНІСТЬ ДОВІДКОВОІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ СПІВРОБІТНИКІВ ТА ВІДВІДУВАЧІВ. Кожна установа з надання безоплатної правової допомоги повинна мати матеріали довідково-інформаційного характеру (довідкові видання, методичні посібники, збірники законів та кодекси (бажано коментовані) тощо). Рівень забезпеченості установи матеріалами довідково-інформаційного характеру та фізична доступність їх використання відвідувачами установи є якісним показником ефективності. ФІЗИЧНА ДОСТУПНІСТЬ, ЗРУЧНІСТЬ РОЗТАШУВАННЯ. Місцерозташування установи має велике значення для ефективності її роботи. Найбільш зручним для відвідувачів є розміщення установи з надання безоплатної правової допомоги в центрі мі66

ста, на першому поверсі будинку (бажано обладнаного пандусом) біля зупинок громадського транспорту. Рівень фізичної доступності є вагомим показником, який впливає на ефективність роботи установи з надання безоплатної правової допомоги. НАЯВНІСТЬ РОЗДАТКОВОГО МАТЕРІАЛУ. Кожна установа з надання безоплатної правової допомоги повинна мати в наявності роздатковий матеріал, який можуть отримати відвідувачі. Наприклад, буклети, брошури, флаєри, листівки тощо. Рівень забезпеченості роздатковим матеріалом є вагомим показником якості роботи установи. КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У НАДАННІ ДОПОМОГИ. В установах із надання безоплатної правової допомоги обов’язково повинні працювати професійні юристи. Оскільки відвідувачі звертаються з різними питаннями, то для успішної діяльності установи необхідно, щоб юристи мали відповідні знання та досвід роботи в різних галузях права – цивільного, адміністративного тощо. Рівень кваліфікації спеціалістів, наявність досвіду роботи є одними з найважливіших показників, які визначають якість роботи установи з надання безоплатної правової допомоги. ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ГРОМАДИ ПРО НАЯВНІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ УСТАНОВИ. Оскільки для успішної діяльності установи необхідне поширення інформації про її послуги для мешканців громади, то одним з індикаторів якості виступає рівень поінформованості громадян про діяльність установи. Поширення інформації про діяльність установи може

Розділ 4

Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

здійснюватися по-різному. Оцінка рівня поінформованості можлива з одночасним використанням кількісних індикаторів («кількість звернень», «динаміка звернень») та вивченням анкет рівня задоволеності послуг, у яких зазначається, звідки відвідувач отримав інформацію про установу. НЕВІДКЛАДНІСТЬ НАДАННЯ ДОПОМОГИ. Одним із вагомих факторів ефективності діяльності установи є невідкладність надання безоплатної правової допомоги. Досить часто трапляються випадки, коли надання допомоги має невідкладний характер – призначено дату судового засідання, закінчується термін подання апеляційної чи касаційної скарги, необхідно терміново зробити запит чи подати заяву тощо. Існування системи невідкладності надання правової допомоги є чудовим індикатором ефективності роботи установи. Відстежити рівень ефективності у цьому напрямі можна завдяки журналу реєстрації громадян та анкетам оцінки задоволеності відвідувачів. ОПИТУВАННЯ СЕРЕД ПРАЦІВНИКІВ ВИКОНКОМУ МІСЬКИХ РАД ТА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ (РОЗРОБИТИ ОПИТУВАЛЬНИК) – ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВИ ВІД ОМС І ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ (СТОРОННІХ СУБ’ЄКТІВ). Одним з інструментів визначення якості надання послуг установи з надання безоплатної правової допомоги є опитування працівників ОМС та інших державних установ. Оскільки значна частина клієнтів звертається саме з соціальних питань та з питань, які стосуються компетенції місцевих органів влади, то

співпраця з їхніми працівниками є необхідною умовою успішної діяльності установи. Рівень оцінки якості діяльності установи з боку сторонніх суб’єктів є важливим елементом у визначенні ефективності роботи установи з надання безоплатної правової допомоги. ОПИТУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ УСТАНОВИ ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ. Для відстеження якості роботи установи та рівня задоволеності клієнтів рекомендовано використовувати повторне опитування (особисте або телефонне) відвідувачів через 6–12 місяців після отримання правової допомоги. Рівень задоволеності клієнта після тривалого періоду є важливим індикатором ефективності роботи установи з надання безоплатної правової допомоги та маркером позитивного/негативного іміджу установи в громаді. Процес роботи установи з надання безоплатної правової допомоги є тим полем, на якому конче необхідне застосування моніторингу, оскільки тут відбуваються безперервні або періодичні дії, спостерігаючи за якими можна зібрати потрібний обсяг інформації для наступного аналізу, висновків та відповідного корегування напрямів та стандартів діяльності. Окремою темою виступає зовнішній моніторинг ефективності діяльності установи з надання безоплатної правової допомоги. Оскільки ця діяльність потребує значних фінансових ресурсів, то доцільність проведення зовнішнього моніторингу напряму залежить від 67

| Налагодження поточної роботи з надання безоплатної первинної правової допомоги в громаді

Розділ 4

наявності фінансування в установи з надання безоплатної правової допомоги або від зацікавленості структури, яка фінансує таку діяльність. Зовнішній моніторинг та оцінка ефективності зазвичай містять такі напрями діяльності, як аудит результативності, проведення інспектувань, глибинні інтерв’ю тощо.

ДОДАТКИ

Д ОД АТ К И

Додаток №1

УКРАЇНА ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ СКАДОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ РІШЕННЯ ХХІV ПОЗАЧЕРГОВОЇ СЕСІЇ від 26 грудня 2012року

№ 423

Про створення комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве само-врядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», наказу Мін’юсту України від 28 березня 2012 року за № 483/5, зареєстрованого в Міністерстві юсти-ції України 29 березня 2012 року за №474/20787 з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Скадовську Скадовського району Херсон-ської області, враховуючи нагальні потреби соціально незахищених верств населення міста, міська рада. ВИРІШИЛА: 1. Створити комунальну установу «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області». 2. Затвердити положення про комунальну установу «Центр з надання безоплатної пер-винної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» (Додаток № 1) . 3. Затвердити бюджет комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» в розмірі 124169,00.грн. ( сто двадцять чотири тисячі сто шістдесят дев’ять грн. 00 копійок ), міську програму щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Скадовську Херсонської та штатний розпис на три посади. ( Додаток № 2, 3 ). 3.1. Преміювання працівників Центру здійснюється в межах економії фонду заробітної плати та коштів отриманих з інших джерел не заборонених законодавством України. 4. Призначити директором комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» Уповноваженого з прав людини міської ради, депутата 71

Д ОД АТ К И

Скадовської міської ради Шульгу Івана Васильовича. Приступити до виконання обов’язків директора з 01.02.2013 року. 5. Доручити секретарю міської ради Бутенко О.І. здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення відповідно до чинного законодавства. 6. Внести зміни та затвердити нову редакцію Положення про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради ( Додаток № 4 ). 7. Міському голові закріпити за комунальною установою « Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» на праві оперативного управління майно та приміщення каб. №4 в адміністра-тивній будівлі Скадовської міської ради, що розташована за адресою: 75700, Херсонська обл.., Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Гагаріна 63, необхідне для здійснення ним діяльності, передбаченої положенням. 8. Фінансово-господарському відділу міської ради забезпечити фінансування установи за рахунок коштів бюджету м. Скадовська. 9. Виконкому міської ради, в термін до 15.01.2013 раку, підготувати звернення до Скадов-ської районної ради про виділення субвенції міському бюджету на утримання комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» для надання безоплатної первинної пра-вової допомоги жителям Скадовського району. 9. Контроль за виконанням рішення міської ради покласти на секретаря міської ради Бутенко О.І., постійну комісію з питань депутатської діяльності та етики (мандатна), дотриманню Статуту територіальної громади міста Скадовська, регламенту роботи ради, законності та розгляду звернень громадян, виконуючу обов’язки начальника фінансово-господарському відділу виконкому міської ради Сокольченко Ю. М. Міський голова О.В.Гавриш

(найменування міста, району, області)

2330,00

830,00

1320,00

2120

2220

2230

2270

2281

2282

2700

5000*

УСЬОГО

Головний бухгалтер (число, місяць,рік) МП**

Керівник

6408,00

2110

170,00

2341,00

6450,00

червень

(підпис)

(ініціали і прізвище)

10271,00

170,00

2341,00

6450,00

травень

10888,00 11431,00 10231,00 9971,00 9771,00

810,00

370,00

2341,00

6450,00

квітень

1310,00

810,00

630,00

2341,00

6450,00

березень

810,00

1810,00

830,00

2341,00

6450,00

лютий

Оплата праці Нарахування на оплату праці Медикаменти та перев’язувальні матеріали Продукти харчування Оплата комунальних послуг та енергоносіїв Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку Соціальне забезпечення Інші видатки

січень

КЕКВ

Найменування

10771,00

1810,00

170,00

2341,00

6450,00

липень

9771,00

810,00

170,00

2341,00

6450,00

серпень

(код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 250404 Інші видатки )

код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету

код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування 01 Апарат місцевої ради

Вид бюджету МІСЦЕВИЙ

9771,00

810,00

170,00

2341,00

6450,00

Вересень

10431,00

810,00

830,00

2341,00

6450,00

жовтень

810,00

830,00

2341,00

6450,00

грудень

10431,00 10431,00

810,00

830,00

2341,00

6450,00

листопад

ПЛАН АСИГНУВАНЬ (за винятком надання кредитів з бюджету) ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ НА 2013 РІК 38447367 КУ «Скадовський Центр правової допомоги» (код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи) м. Скадовськ Херсонської обл.

124169,00

12730,00

0,00

6000,00

0,00

28081,00

77358,00

разом на рік

(грн)

Д ОД АТ К И

Додаток №2

Д ОД АТ К И

Додаток №3 БЮДЖЕТ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ

Перелік заходів програми

КЕКВ КФК

Розпорядник коштів (виконавець програми)

Строк виконання заходу

Джерела фінансування

Орієнтовний обсяг фінансування (тис. грн.)

250404

124,169

Оплата праці

2110

77,358

Нарахування на заробітну плату

2120

28,081

Предмети, матеріали та інш.

2210

4,930

Оплата послуг (крім комунальних)

2240

Видатки на відрядження

2250

3,0

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

2270

6,0

Всього:

КУ «Скадовський Центр правової допомоги»

1-4 квартали 2013 року

Кошти місцевого бюджету – загального фонду

4,8

124,169

Д ОД АТ К И

Додаток №4 КОШТОРИС на 2013 рік 447367 КУ «Скадовський Центр правової допомоги» (код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи) м. Скадовськ Херсонської обл. (найменування міста, району, області)

Вид бюджету МІСЦЕВИЙ код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування 01 Апарат місцевої ради код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 250404 Інші видатки)

(грн.)

Усього на рік Найменування

Код

1 НАДХОДЖЕННЯ - усього Надходження коштів із загального фонду бюджету Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т.ч. - Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності Плата за оренду майна бюджетних установ Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) (розписати за підгрупами) - Інші джерела власних надходжень бюджетних установ Благодійні внески, гранти та дарунки Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів Кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право (розписати за підгрупами) інші надходження, у т.ч. інші доходи (розписати за кодами класифікації доходів бюджету)

Загальний фонд

Спеціальний фонд

РАЗОМ

124 169,00

25010000

25010100

25010200

25010300

25010400

25020000

25020100

25020200

25020300

Д ОД АТ К И

фінансування (розписати за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання) повернення кредитів до бюджету (розписати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, класифікації кредитування бюджету) ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ - усього Поточні видатки Оплата праці і нарахування на заробітну плату Оплата праці Заробітна плата Грошове забезпечення військовослужбовців Нарахування на оплату праці

124 169,00

2000

124 169,00

2100

105 439,00

2110

77 358,00

2111

77 358,00

2112

2120

28 081,00

2200

18 730,00

2210

4 930,00

Використання товарів і послуг Предмети, матеріали, обладнання та інвентар Медикаменти та перев’язувальні матеріали Продукти харчування

2220

2230

Оплата послуг (крім комунальних)

2240

4 800,00

Видатки на відрядження Видатки та заходи спеціального призначення Оплата комунальних послуг та енергоносіїв Оплата теплопостачання Оплата водопостачання та водовідведення Оплата електроенергії

2250

3 000,00

2260

2270

6 000,00

2271

2272

360,00

2273

1 680,00

Оплата природного газу

2274

3 960,00

Оплата інших енергоносіїв

2275

Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку Обслуговування боргових зобов’язань Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань Поточні трансферти

2280

2281

2282

2400

2410

2420

2600

Д ОД АТ К И Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям

2610

2620

2630

Соціальне забезпечення

2700

Виплата пенсій і допомоги

2710

Стипендії

2720

Інші виплати населенню

2730

Інші поточні видатки

2800

Капітальні видатки

3000

Придбання основного капіталу Придбання обладнання і предметів довгострокового користування Капітальне будівництво (придбання) Капітальне будівництво (придбання) житла Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів

3100

3110

3120

3121

3122

Капітальний ремонт

3130

Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)

3131

Капітальний ремонт інших об’єктів

3132

Реконструкція та реставрація Реконструкція житлового фонду (приміщень) Реконструкція та реставрація інших об’єктів Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури Створення державних запасів і резервів Придбання землі та нематеріальних активів Капітальні трансферти Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів Капітальні трансферти населенню

3140

3141

3142

3143

3150

3160

3200

3210

3220

3240

Надання внутрішніх кредитів Надання кредитів органам державного управління інших рівнів Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям Надання інших внутрішніх кредитів

4110

4111

4112

4113

Надання зовнішніх кредитів

4210

Д ОД АТ К И

Нерозподілені видатки * Сума проставляється за кодом відповідно до класифікації кредитування бюджету та не враховується у рядку «НАДХОДЖЕННЯ - усього». Керівник

9000

(число, місяць, рік)

І.В.Шульга (підпис)

(ініціали і прізвище)

(підпис)

(ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер 22 лютого 2013 року

І.А.Овсепян

Д ОД АТ К И

Додаток №5 №2229-VI від 24.07.2012р. Про створення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» (зі змінами) Рішення Одеської міської ради №2229-VI від 24.07.2012р. Внесено зміни рішенням Одеської міської ради №3612-VI від 18.06.2013 Внесено зміни рішенням Одеської міської ради №2506-VI від 21.12.2012 Про створення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі, враховуючи нагальні потреби соціально незахищених верств населення міста, Одеська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Створити комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі». 2. Затвердити положення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» (додається) . 3. Доручити виконавчому комітету Одеської міської ради: 3.1. Здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення відповідно до чинного законодавства. 3.2. Закріпити за комунальною установою «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» на праві оперативного управління майно, необхідне для здійснення ним діяльності, передбаченої положенням. 3.3. Привести власні нормативно-правові акти у відповідність до цього рішення. 4. Департаменту фінансів Одеської міської ради забезпечити фінансування установи за рахунок коштів бюджету м. Одеси. 5. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради виділити придатні офісні приміщення, необхідні для функціонування установи в кожному районі м. Одеси. 6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики. Міський голова О.Костусєв

Д ОД АТ К И

Додаток №6 Додаток до рішення Одеської міської ради від 24.07.2012р. №2229-VI ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ» 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ» (далі – Установа), утворюється за рішенням Одеської міської ради з урахуванням потреб територіальної громади м. Одеси для надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». 1.2. Повна назва: КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ» 1.3. Скорочена назва: КУ «ПРАВОВА ДОПОМОГА». 1.4. Засновником Установи є Одеська міська рада (далі - Засновник). 1.5. Місцезнаходження Установи: ________________ 1.6. Установа є бюджетною неприбутковою організацією, юридичною особою публічного права. 1.7. Установа є юридичною особою та згідно з законодавством набуває статусу юридичної особи від дати її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, та відділенні Казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штамп, бланки. 1.8. Установа у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про безоплатну правову допомогу», іншими нормативно-правовими актами законодавства України, рішеннями Одеської міської ради її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови цим Положенням, яке розроблено на основі Типового положення «Про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 483/5 від 28.03.2012. 2. МЕТА СТВОРЕННЯ І ЗАВДАННЯ УСТАНОВИ 2.1. Основним завданням установи є забезпечення доступу до інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалізації та відновлення у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. 2.2. Діяльність Установи ґрунтується на принципах: - верховенства права; - законності; - доступності безоплатної правової допомоги; 80

Д ОД АТ К И

- забезпечення якості безоплатної правової допомоги. 2.3. Установа відповідно до покладених на неї завдань: розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги; надає правову інформацію; надає консультації і роз’яснення з правових питань; складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру); надає допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів; узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, та щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звітує перед Одеською міською радою. 2.4. Установа під час виконання покладених на неї завдань: - взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами; - сприяє громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян у реалізації надання безоплатної правової допомоги; - сприяє волонтерській діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги; - веде облік проведеної роботи з надання безоплатної правової допомоги та готує статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що належать до її компетенції. 2.5. Установа має право: - вносити виконавчим органам ради пропозиції щодо вдосконалення роботи з надання безоплатної правової допомоги; - подавати пропозиції до проекту бюджету міста Одеси з питань, що належать до її компетенції; - залучати спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками для розгляду питань, що належать до її компетенції; - одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до її компетенції. 3. УПРАВЛІННЯ УСТАНОВОЮ 3.1. Управління Установою здійснюється її Засновником. 3.2. До виключної компетенції Засновника належить: 3.2.1. Затвердження Положення про Установу, внесення до нього змін, доповнень. 3.2.2. Прийняття рішень про припинення діяльності Установи. 3.3. Установа у своїй діяльності взаємодіє з юридичним департаментом Одеської міської ради (далі – Департамент). 3.4. Безпосереднє керівництво Установою здійснює директор, який

Д ОД АТ К И

призначається та звільняється з посади Одеською міською радою. Керівником установи може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту та досвід роботи на керівних посадах не менше ніж два роки, досвід роботи в галузі права є перевагою. 3.5. Директор Установи: організовує її роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, звітує перед Одеською міською радою; видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання; призначає на посади та звільняє з посад працівників установи, розподіляє обов’язки між ними, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення працівників установи та застосування до них дисциплінарних стягнень; вносить на розгляд Одеської міської ради, пропозиції щодо структури, штатного розпису та кошторису установи; здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення положень законодавства та консультації з питань реалізації прав і свобод людини і громадянина та виконання обов’язків; за погодженням з Одеською міською радою, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб місцевого самоврядування; забезпечує доступність, своєчасність та якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається установою; забезпечує регулярне вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, що звертаються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає Одеській міській раді, не рідше ніж раз на півроку; забезпечує цільове використання коштів та майна установи, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. 3.6. Працівниками установи, до повноважень яких належить безпосередньо надання безоплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визначаються її керівником. 4. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 4.1. Установа є неприбутковою установою. Фінансування Установи здійснюється з місцевого бюджету. 4.2. Джерелами формування майна установи є: майно, передане Засновником; майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, не заборонених законодавством джерел; майно, передане юридичними та фізичними особами 4.3. Установа фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших, не заборонених законодавством джерел. 82

Д ОД АТ К И

4.4. Майно, передане Установі Засновником, закріплюється за нею на праві оперативного управління. 4.5. Установі забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина. 5. ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ УСТАНОВИ 5.1. Припинення Установи здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. 5.2. Реорганізація Установи здійснюється за рішенням Засновника. 5.3. Ліквідація Установи здійснюється за рішенням Засновника, суду, або господарського суду у випадках, передбачених законодавством. 5.4. Ліквідація Установи здійснюється призначеною Засновником ліквідаційною комісією, а у випадках ліквідації Установи за рішенням суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. 5.5. Ліквідація Установи вважається завершеною, а Установа припиняє свою діяльність з моменту виключення її з Єдиного державного реєстру. 5.6. При припиненні Установи працівникам, що звільнюються, гарантується дотримання їхніх прав і інтересів відповідно до трудового законодавства України. Секретар ради О. Б. Бриндак

Д ОД АТ К И

Додаток №7 № 2507-VI від 21.12.2012р. Про призначення директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та затвердження Умов оплати праці працівників установи /внесено зміни та доповнення/ Внесено зміни та доповнення рішенням Одеської міськради №3353-VI від 16.04.2013р. Рішення Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012р. Про призначення директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та затвердження Умов оплати праціпрацівників установи. Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Закону України «Про оплату праці», підпункту 3.4 Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі, враховуючи загальні потреби соціально незахищених верств населення міста, Одеська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Призначити директором комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» Петрову Тетяну Іванівну. 2. Затвердити Умови оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету (додаються). 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики; з планування, бюджету та фінансів. Міський голова О. Костусєв 84

Д ОД АТ К И

Додаток №8

УМОВИ

Додаток до рішення Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012р.

оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» 1. Розміри посадових окладів працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» установлюється згідно зі схемою коефіцієнтів співвідношень місячних посадових окладів працівників до мінімальної заробітної плати, наведеної в додатку до цих Умов. У випадках зміни мінімальної заробітної плати нарахування оплати праці проводиться без внесення змін до цих Умов та рішення Одеської міської ради про їх затвердження. 2. Посадовий оклад заступнику директора установлювати на 5 відсотків нижче ніж посадовий оклад директора. 3. Директору установи, в межах затвердженого фонду заробітної плати, надається право: 3.1. Установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат та надбавок до них. 3.2. Надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, що не перевищують середньомісячної заробітної плати працівника. 3.3. Затверджувати порядок та розміри преміювання працівників відповідно до їх особового внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці. Порядок і умови преміювання установлюються положенням про преміювання, затвердженим директором установи. 3.4. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни, застосовувати до працівників заходи дисциплінарного стягнення, передбачені чинним законодавством. 4. Працівникам можуть установлюватися надбавки у розмірі до 50 відсотків місячного посадового окладу: - за високі досягнення у праці; - за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); - за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення 85

Д ОД АТ К И

трудової дисципліни, зазначені надбавки скасовуються або зменшуються. 5. Працівникам установлюються доплати у розмірі до 50 відсотків місячного посадового окладу: за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення посад. Зазначені види доплат не встановлюються директору установи та його заступнику. 6. Конкретні розміри підвищень, доплат, надбавок, встановлені працівникам, та розміри преміювання, оголошуються наказом. 7. Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу, виходячи з посадового окладу з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством. 8. Ці умови застосовуються з 01 січня 2013року. Секретар ради О.Б.Бриндак

Д ОД АТ К И

Додаток №9 Додаток до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» СХЕМА коефіцієнтів співвідношення місячних посадових окладів працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» до мінімальної заробітної плати № п/п

Найменування посади

Коефіцієнт співвідношення до мінімальної заробітної плати

Директор

1,40

Заступник директора

1,33

Начальник відділу

1,16

Головний спеціаліст - юрист

1,14

Провідний спеціаліст - юрист

1,12

Головний бухгалтер

1,11

Адміністратор

Прибиральниця

Д ОД АТ К И

Додаток №10 Рішення Одеської міської ради №3353-VI від 16.04.2013р. Про внесення змін та доповнень до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», затверджених рішенням Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012 року тазатвердження штатної чисельності комунальної установи Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Закону України «Про оплату праці», Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами та доповненнями), підпункту 3.1 Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», з метою приведення посад працівників установи у відповідність до Класифікатору професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року №327, належної організації роботи установи щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі та ефективного використання бюджетних коштів, Одеська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Внести зміни та доповнення до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012 року (додається). 2. Затвердити штатну чисельність працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» у кількості 16 одиниць. 3. Виконавчим органам Одеської міської ради привести власні розпорядчі документи у відповідність з цим рішенням. 4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики; з планування, бюджету та фінансів. Міський голова

О. Костусєв

Д ОД АТ К И

Додаток №11 Додаток до рішення Одеської міської ради від 16.04.2013р. №3353-VI ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО УМОВ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ», ЗАТВЕРДЖЕНИХ РІШЕННЯМ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 21.12.2012 РОКУ № 2507-VІ Додаток до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» викласти у наступній редакції: «СХЕМА коефіцієнтів співвідношення місячних посадових окладів працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» до мінімальної заробітної плати № п/п

Найменування посади

Коефіцієнт співвідношення до мінімальної заробітної плати

Директор

2,8

Заступник директора

2,66

Начальник юридичного відділу

2,32

Головний юрисконсульт

2,28

Юрисконсульт

2,24

Головний бухгалтер

2,22

Адміністратор

Прибиральниця

Ці зміни є невід’ємною частиною Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та набувають чинності з дня прийняття рішення. Секретар ради

О.Бриндак

Д ОД АТ К И

Додаток №12 Рішення Одеської міської ради №3612-VI від 18.06.2013 Про внесення доповнень до Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з метою врегулювання питання щодо порядку надання директору установи відпусток та відряджень, Одеська міська рада В И Р І Ш И Л А: 1. Внести доповнення до Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2229-VI від 24.07.2012р. (додаються). 2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики. Міський голова О. Костусєв

Д ОД АТ К И

Додаток №13 Додаток до рішення Одеської міської ради №3612-VI від 18.06.2013 ДОПОВНЕННЯ ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ» 1. Підпункт 3.4 пункту 3 Положення доповнити абзацом 2 наступного змісту: «Директор установи відбуває у відрядження та у відпустку на підставі розпорядження міського голови, за погодженням з уповноваженим виконавчим органом Одеської міської ради». 2. Абзац 2 підпункту 3.4 пункту 3 Положення відповідно вважати абзацом 3 цього підпункту. Ці зміни є невід’ємною частиною положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі». Секретар ради О. Бриндак

Д ОД АТ К И

Додаток №14 Додаток

ПОЛОЖЕННЯ

до рішення Скадовської міської ради № 423 від 26 12.2012р.

про комунальну установу «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Комунальна установа «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області » (далі – Центр), утворюється за рішенням Скадовської міської ради з урахуванням потреб територіальної громади міста Скадовська для надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». 1.2. Повна назва: Комунальна установа «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області » 1.3. Скорочена назва: КУ « Скадовський Центр правової допомоги ». 1.4. Засновником комунальної установи є Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області (далі - Засновник). 1.5. Місцезнаходження КУ « Скадовський Центр правової допомоги »: 75700, Україна, Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, вулиця Гагаріна,63, офіс 4.. 1.6. Центр є бюджетною неприбутковою організацією, юридичною особою публічного права. 1.7. Центр є юридичною особою та згідно з законодавством набуває статусу юридичної особи від дати її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, та відділенні Казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штамп, бланки. 1.8. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про безоплатну правову допомогу», іншими нормативно-правовими актами законодавства України, рішеннями Скадовської міської ради, цим Положенням, яке розроблено на основі Типового положення «Про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 483/5 від 28.03.2012. 2. МЕТА СТВОРЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЦЕНТРУ 2.1. Основним завданням Центру є забезпечення доступу до інформування мешканців міста Скадовська про їх права і свободи, порядок їх реалізації та відновлен92

Д ОД АТ К И

ня у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. 2.2. Діяльність Установи ґрунтується на принципах: - верховенства права; - законності; - доступності безоплатної правової допомоги; - забезпечення якості безоплатної правової допомоги. 2.3. Центр відповідно до покладених на нього завдань: - розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги; - надає правову інформацію; - надає консультації і роз’яснення з правових питань; - складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру); надає допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; - інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шля-хом розповсюдження інформаційних матеріалів; - узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, та щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подає інформацію Скадовській міській раді. 2.4. Центр під час виконання покладених на неї завдань: - взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місце-вого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами; - сприяє громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян у реалізації надання безоплатної правової допомоги; - сприяє волонтерській діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги; - веде облік проведеної роботи з надання безоплатної правової допомоги та готує ста-тистичні та інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що належать до її компетенції. 2.5. Центр має право: - вносити виконавчим органам ради пропозиції щодо вдосконалення роботи з надання безоплатної правової допомоги; 93

Д ОД АТ К И

- подавати пропозиції до проекту бюджету міста Скадовська, програм соціально-економічнлого розвитку міста, цільових програм, з питань, що належать до його компе-тенції; - залучати спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх кері-вниками для розгляду питань, що належать до їх компетенції; - одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що нале-жать до його компетенції. 3. УПРАВЛІННЯ ЦЕНТРОМ 3.1. Управління Центром здійснюється 3.2. До виключної компетенції Засновника належить:

її

Засновником.

3.2.1. Затвердження Положення про Центр, внесення до нього змін, доповнень. 3.2.2. Прийняття рішень про припинення діяльності Центру 3.3. Центр у своїй діяльності взаємодіє з юристами-спеціалістами виконкому Скадовської міської ради. 3.4. Безпосереднє керівництво Центром здійснює директор – Уповноважений з прав людини міської ради, який призначається та звільняється з посади міською радою відповідно до Положення про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради. 3.5. Директор - Уповноважений з прав людини: - організовує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, звітує перед Скадовською міською радою; - видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання; - призначає на посади та звільняє з посад працівників Центру, розподіляє обов’язки між ними, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення працівників Центру та застосування до них дисциплінарних стягнень; - вносить на розгляд Скадовської міської ради, пропозиції щодо структури, штатного розпису та кошторису Центру; - здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення положень законодавства та консультації з питань реалізації прав, свобод людини і громадянина та виконання обов’язків; - за погодженням з Скадовською міською радою, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб місцевого самоврядування; - забезпечує доступність, своєчасність та якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається Центром; - забезпечує регулярне вивчення потреб, рівня задоволеності осіб, що звертаються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає Скадовській міській раді, не рідше ніж раз на рік;

Д ОД АТ К И

забезпечує цільове використання коштів та майна установи, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; - здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. 3.6. Працівниками Центру, до повноважень яких належить безпосередньо надання без-оплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визначаються її керівником. 4. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 4.1. Центр є неприбутковою установою. Фінансування Центру здійснюється з бюджету Скадовської міської ради та інших джерел, не заборонених законодавством. 4.2. Джерелами формування майна Центру є: • майно, передане Засновником; • майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, не заборонених законодавством джерел; • майно, передане юридичними та фізичними особами 4.3. Майно, передане Центру Засновником, закріплюється за ним на праві оперативного управління. 4.5. Центру забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина. 5. ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ 5.1. Припинення Центру здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. 5.2. Реорганізація Центру здійснюється за рішенням Засновника. 5.3. Ліквідація Центру здійснюється за рішенням Засновника, суду, або господарського суду у випадках, передбачених законодавством. 5.4. Ліквідація Центру здійснюється призначеною Засновником ліквідаційною комісією, а у випадках ліквідації Центру за рішенням суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. 5.5. Ліквідація Центру вважається завершеною, а Центр припиняє свою діяльність з моменту виключення його з Єдиного державного реєстру. 5.6. При припиненні Центру працівникам, що звільнюються, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України. Секретар міської ради О. І. Бутенко

Д ОД АТ К И

Додаток №15

АНКЕТА КЛІЄНТА Номер справи /номер реєстрації Дата ПІБ. відвідувача ПІБ консультанта Стисле викладення звернення Подані документи

Дані про особу житель міста чоловік працює до 18 років

житель села

інше (уточніть, що саме)

жінка не працює 18 – 29 років

30 – 44 років

45 -59 років

60 і більше

Рід занять тимчасово безробітний

пенсіонер

студент

державний службовець

підприємець, самозайнятий (в т.ч. на підсобному господарстві) працівник бюджетної/комунальної установи

військовий

працівник комерційної сфери

Соціальний статус інваліди

діти війни

учасники війни

одинокі матері

учасники бойових дій

багатодітні сім’ї паліативні пацієнти

інші

Контакти: адреса:________________________________________________________________________ Додаткова інформація, яку бажає повідомити про себе відвідувач ________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________

Опис справи Власним підписом на даному документі я засвідчую запит на надання мені у моїй справі правової допомоги, підтверджую свій дозвіл на збір, збереження, обробку та використання й поширення моєї персональної інформації згідно мого звернення у повному обсязі. Дана згода стосується поширення інформації з приводу цієї справи партнерським організаціям, засобам масової інформації, органам влади та іншим особам з метою більш ефективного захисту моїх прав за моїм зверненням. Особистий підпис _______________ ПІБ ____________________________________ ________

Д ОД АТ К И

Хід справи •

Категорія: соціальне забезпечення

спадкове

виконання судових рішень

трудове

договірне

інші цивільні

житлове

сімейне

медичне право

адміністративне

земельне

господарське

кримінальне

інші

•

Чи належить справа до напрямку: порушення трудових прав започаткування власної справи

•

право на доступ до правосуддя не належить до жодного.

Надана допомога: консультація

витяги із законодавства

заяви /скарги до органів державної влади

заяви /скарги до органів м.с.

заяви /скарги до підприємств, установ, організацій •

права власності

заява /позовні заяви до

допомога у складанні документів договорів

судів загальної юрисдикції та спеціальних судів до Європейського суду

•

апеляційні скарги до

судів загальної юрисдикції та спеціальних судів

•

касаційні скарги до

до судів загальної. юрисдикції до спеціальних судів

Зворотній зв’язок (заповнює клієнт в день закриття справи за даним зверненням) Звідки ви дізналися про роботу установи з надання безоплатної правової допомоги? _______________________________________________________________________ Чи задоволені ви якістю послуг?_______________________________________

наданих

вам

Чи є у вас побажання до роботи, які саме?__________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ Дата _____ ____________________ 20____ р.

Підпис ______________ 97

Д ОД АТ К И

Додаток №16

РЕЄСТР СПРАВИ

№ _________ (співпадає з номером вхідної анкети клієнта) Консультант __________________________________ Дата відкриття справи

Опис документів у справі

Кількість документів у справі

Дата закриття справи

Дата передача справи до архіву «___ » ________________ 20 ____ р. ВІЗИТНА КАРТКА пункту доступу до безоплатної правової допомоги Місце знаходження пункту: _______________________________________________________________________ Контактні телефони: _____________________________________________________ Дата звернення _________________________________________________________ Номер справи: _________________________________________________________ ПІБ юриста _____________________________________________________________ Дата і час призначення консультації

1-ша зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв. 2-га зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв. 3-тя зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.

Д ОД АТ К И

Договір №_______ щодо надання юридичної допомоги «___»____________20___ р.

Додаток №17

м. ____________________

Замовник: громадянин _________________________________, який проживає за адресою __________________________________________з одного боку та Виконавець: _________________________________________________ (назва юридичної особи), що діє на підставі _______________, в особі _____________________ ____________ (керівник юридичної особи) з іншого боку (разом за текстом Сторони) уклали цей договір (далі за текстом Договір) про наступне. 1. Предмет договору 1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором. 2.1. Зміст юридичної допомоги полягає у наданні безкоштовних юридичних консультацій, підготовка процесуальних документів, представництво інтересів Замовника у судових органах (за необхідності вказати інше). 2. Обов’язки Замовника 2.1. Ознайомитися з правилами надання безоплатної правової допомоги Виконавцем. 2.2. Оформити вхідну анкету клієнта, де вказати справу у які передбачається виконання цього Договору. 2.3. Надавати правдиву інформацію про себе та про обставини справи. 2.4. Своєчасно забезпечувати Виконавця всіма документами необхідними для виконання даних доручень Замовником. 2.5. Повідомити про результати вирішення справи. 3. Обов’язки Виконавця 3.1. Ознайомити Замовника з надання безоплатної правової допомоги Виконавцем. 3.2. Оформити вхідну анкету клієнта, де вказати справу у які передбачається виконання цього Договору. 3.3. Надати якісну юридичну допомогу у терміни та у обсязі, обумовленими Договором. 3.4. Надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що цікавлять Замовника в обсязі передбаченому Договором. 3.5. Не розголошувати інформацію отриману від Замовника. 4. Інші умови 4.1. Обсяг послуг за Договором може уточнюватись письмовим дорученням Замовника, погодженим з Виконавцем. 99

Д ОД АТ К И

4.2. Юридична допомога не надається: • • • • •

у випадку відмови Замовника підписати анкету по справі;. не надання Замовником всіх необхідних для вирішення справи документів та інформації по справі; не з’явлення протягом місяця у призначені для зустрічі дні та неповідомлення про перенесення зустрічі; у разі надання завідомо неправдивих відомостей по справі; у випадку відмови від надання правової допомоги.

4.2. У випадку незадоволенням якістю надання допомоги, виникнення спірних ситуацій Замовник може звернутися до керівного Виконавця. 4.4. Всі суперечки за Договором вирішуються у передбаченому законодавством порядку. 5. Заключні Положення 5.1. Договір укладений на строк виконання Виконавцем обов’язку надання юридичної допомоги на умовах даного Договору. 5.1.1. Строк дії договору до «____»_______________ 20____р. (заповнюється за необхідності). 5.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. 5.3. Договір шляхом вільного волевиявлення може бути розірваний достроково. 5.4. Договір укладений в двох примірниках по одному для кожної Сторони. 6. Адреси, реквізити і підписи сторін Замовник: ПІБ__________________________

Виконавець: ___________________________

___________________________

адреса ___________________________

назва юридичної особи____________

___________________________

адреса_____________________

___________________________

підпис ___________________________

100

підпис ___________________________

Д ОД АТ К И

Додаток №18 ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ УКЛАДЕНИХ ДОГОВОРІВ З КЛІЄНТАМИ № справи

№ Договору

ПІП юриста, який веде справу

ПІП клієнта

Дата закриття справи

101

102

Зауваження, труднощі що виникають у справі

Висвітлення у ЗМІ / інформаційний привід

Історії успіху

Результат справи/

Зворотній зв’язок з клієнтом

Зміст наданої допомоги

Стичний опис справи

Номер справи

Місяць Рік ПІБ юриста Колективні справи (справи за зверненнями колективів громадян, громадський об’єднань, в інтересах громади)

Стратегічні справи (захист права власності, захист трудових справ, підприємництво, доступ до правосуддя, звернення до Європейського суду)

Форма «Окремі справи»

(справи, які потребують особливої уваги, втручання громадськості, висвітлення в ЗМІ )

Резонансні справи

Д ОД АТ К И

Додаток №19

Д ОД АТ К И

Додаток №20

БІЛОЦЕРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

від ______________ 2013 року

№ _________

м. Біла Церква Проект Про деякі питання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква Київської області Розглянувши подання комісії у справах забезпечення законності, правопорядку, оборони від … № …., відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», відповідно до ст. 38-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5, міська рада вирішила: 1. Затвердити склад конкурсної комісії із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква згідно із додатком. 2. Конкурсній комісії із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква провести конкурс у відповідності до чинного законодавства України. 3. Відділу інформаційних ресурсів та зв’язків з громадськістю надати дане рішення для оприлюднення у засоби масової інформації. 4. Контроль за виконання цього рішення покласти на комісію із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква.

Міський голова

В.П.Савчук

103

Д ОД АТ К И

Додаток №21 до рішення міської ради від _________ 2013 р. №___________

СКЛАД конкурсної комісії із залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква Антонюк Микола Анатолійович

- голова комісії, заступник міського голови;

Геращенко Альона Петрівна

- секретар комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради Члени комісії:

Борзак Володимир Михайлович

- депутат міської ради (за згодою);

Гой Андрій Якович

- начальник Білоцерківського міського управління юстиції ( за згодою);

Дем’янчук Віктор Іванович

-начальник відділу звернень громадян виконавчого комітету міської ради;

Копаниця Валентина Григорівна

- начальник відділу-головний бухгалтер бухгалтерії виконавчого комітету міської ради;

Мельніченко Галина Борисівна

- начальник управління соціального захисту населення міської ради.

Секретар міської ради

104

О.Б.Олійник

Д ОД АТ К И

Додаток №22

Білоцерківська міська громадська організація “Правова єдність” 09100, м. Біла Церква р\р 26001153523 вул. Леваневського, 55МФО 380805 код ЄДРПОУ 35216903“Райффайзен Банк Аваль” № 69 Від 14 жовтня 2013 р.

Шановний Василю Петровичу!

Міському голові Савчуку В.П.

Вже 6 років Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність» надає безкоштовні юридичні консультації жителям нашого міста через Центр правової інформації та консультацій, який діє за Вашого сприяння як міського голови м. Біла Церква та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». За цей час від Центру отримали правовому допомогу понад 21000 людей, переважно пенсіонери, безробітні, інваліди, батьки багатодітних сімей, люди похилого віку, одинокі матері та інші категорії малозабезпечених громадян. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» запровадження системи безоплатної правової допомоги покладає на органи місцевого самоврядування та передбачає надання безкоштовної правової допомоги за кошти місцевих бюджетів зокрема через проведення відкритого конкурсу. Сьогодні працівники Центру продовжують надавати жителям міста безкоштовні юридичні консультації та допомогу у складанні документів правого характеру. З метою створення в місті сталої та постійно діючої системи доступу громадян до безкоштовної правової допомоги просимо розглянути можливість проведення відкритого конкурсу відповідно до Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5. Також відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а саме ст. 38-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» просимо розглянути можливість закладення коштів у місцевому бюджеті для проведення вказаного конкурсу між юридичними особами приватного права – недержавними організаціями-надавачами безкоштовних правових послуг. Голова БМГО “Правова єдність”

С.І. Бурлака

Керівник Центру правової інформації та консультацій

О.І. Настіна

105

Д ОД АТ К И

Додаток №23 до рішення міської ради від _________ 2013 р. №___________

- голова комісії, заступник міського голови;

Геращенко Альона Петрівна

- секретар комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради Члени комісії:

Борзак Володимир Михайлович

- депутат міської ради (за згодою);

Гой Андрій Якович

- начальник Білоцерківського міського управління юстиції ( за згодою);

Дем’янчук Віктор Іванович

-начальник відділу звернень громадян виконавчого комітету міської ради;

Копаниця Валентина Григорівна

- начальник відділу-головний бухгалтер бухгалтерії виконавчого комітету міської ради;

Мельніченко Галина Борисівна

- начальник управління соціального захисту населення міської ради.

Секретар міської ради О.Б.Олійник

106

Для нотаток:

У наш турбулентний час як ніколи важливо не лише бути обізнаним про свої права, але і вміти їх застосувати, або принаймні, знати хто де і коли може надати якісну правову допомогу. Особливо важливо це для людей, доходи яких не дозволяють оплатити юриста чи адвоката. Але, як відомо, соціальний статус людини ніяк не може бути перепоною на шляху реалізації свого права на захист. Дане видання орієнтоване на представників органів місцевого самоврядування, зацікавлених у створенні системи правової допомоги в їхніх громадах, і дає вичерпне пояснення щодо наявних правових механізмів створення й підтримки таких сервісів. Інформаційно-практичний посібник презентує аналіз ризиків і переваг кожної з наявних у законодавстві моделей. До підготовки цієї книги були залучені органи місцевого самоврядування, які вже втілили чи мають намір втілити одну з запропонованих моделей, практикуючі юристи Центрів правової інформації та консультацій та експерти Координаційного Центру з надання правової допомоги при Міністерстві Юстиції України.