КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна

За фінансової підтримки Інституту відкритого суспільства

травень 2012 року 1

ЗМІСТ Що ми будемо створювати ..................................................................................................................... 3 Що ми маємо зараз .................................................................................................................................. 3 Наші сподівання ....................................................................................................................................... 4 Загрози, які ми бачимо перед собою ................................................................................................... 4 Як ми будемо робити свою роботу ....................................................................................................... 5 Комунікація – ключовий елемент нашого проекту. ........................................................................ 5 Про партнерів та «кінцевих споживачів» .......................................................................................... 6 Хто наші партнери ................................................................................................................................... 7 «Кінцеві споживачі» ................................................................................................................................ 9 Наші інструменти (дії) ..........................................................................................................................10 Платники податків .............................................................................................................................10 Користувачі державних/комунальних послуг ............................................................................10 Висококваліфіковані працівники...................................................................................................11 Власники ..............................................................................................................................................11 Наймані працівники ..........................................................................................................................12 Студенти ...............................................................................................................................................13 Соціально незахищені групи ...........................................................................................................13 Споживачі /покупці ...........................................................................................................................14 Що саме доносимо (які наші меседжі) ..............................................................................................14 Як це мене стосується та що я можу зробити (повинен робити) ................................................15 Що ще будемо робити, крім комунікації ..........................................................................................16

2

Що ми будемо створювати

Ми будемо створювати ідеї, які можуть змінити суспільство. Ключова серед них – свобода як мета і, одночасно, як інструмент розвитку суспільства. Очікування свободи в Україні серед освіченого класу надзвичайно велике. Використовуючи новітні методи комунікації, спираючись на глибоке розуміння суспільних (зокрема – економічних) процесів CASE Україна зможе запропонувати громадським лідерам реальні пропозиції з удосконалення країни. Ми сподіваємось, що будемо надихати своїх колег, журналістів, громадянських активістів, політиків і просто небайдужих людей, адже за соціологічним опитуванням Центру Разумкова 32,5% опитуваних було важко відповісти, що для них важливіше: свобода чи достаток. Лише 37,3% опитуваних відповіли, що вони готові терпіти певні матеріальні труднощі заради особистої свободи, а цілих 30,2% визнали власний достаток важливішим за своїх права та громадянську свободу.

Що ми маємо зараз

Ми маємо колосально розірвану Україну. Прірва між багатими та бідним, між містом ХХІ сторіччя та селом ХІХ, між Сходом та Заходом лише ускладнюється не менш глибоким проваллям між бажанням людей та пропозиціями від політичних партій та інститутів держави. Не менш проблемною, ніж інші галузі, є царина медій. ЗМІ в Україні так само монополізовані, непрофесійні та 3

неетичні. Ми, на жаль, маємо невиразне і неголосне експертне середовище, уражене корупцією та опортунізмом щодо владних інститутів. Громадянська активність в Україні принишкла під тиском репресій з боку держави.

Наші сподівання На швидкозростаючий (особливо – в самоусвідомленні) середній клас та найстрімкішу в Європі кількість користувачів мережі Інтернет, і зокрема – соціальних мереж. Дані досліджень Інтернет Асоціації України свідчать про те, що регулярно користуються інтернетом близько 17,6 млн. людей, не враховуючи дітей молодше 15 років, а це підтверджує думку Ральфа Нейдера, що саме інформація є основною валютою демократії, до якої ми прагнемо дійти. Ще ми переконані, що парламентські вибори, що мають відбутися восени 2012 року, драматично каталізують суспільно-політичні процеси. Кількість невдоволених у суспільстві може перетворитися на якість процесів в країні, на її виборчих дільницях, залах для зібрань та вулицях. Ми також знаємо про існування певної кількості реформаторськи налаштованих (з різних причин) людей серед представників нинішньої влади. Переконані, що наша робота може їм стати в нагоді.

Загрози, які ми бачимо перед собою Спротив з боку владних інституцій та корумпованих ЗМІ здатен поставити під сумнів ефективність донесення наших повідомлень, враховуючи, що трохи менше 30% людей майже або повністю не довіряють ЗМІ, і більше 50% не мають довіри до громадських організацій, а це вкрай велика цифра. Непрофесійні журналісти будуть вбачати заангажованість в публікаціях наших експертів. Чиновники, провладні експерти та політикани будуть намагатися дискредитувати проект та людей, які його реалізують. Апатія та брак професійної підготовки серед регіональних еліт ускладнить нашу роботу. Чи довіряєти ви ЗМІ України? (динаміка, 2000-2011)

Чи довіряєте ви громадським організаціям? (динаміка, 2000-2011) 4

Як ми будемо робити свою роботу Чесно. Наша професійність та громадянський обов’язок не дозволять нам догоджати політичним партіям чи професійним групам. Адресно. Кожній аудиторії – своє повідомлення, кожному лідеру громадської думки – персональний пост у Фейсбуці, кожному великому місту – можливість комунікації «наживо». Просто. Перетворимо змагання ідей на боротьбу коміксів та фото жаб. Вигадливо. Ми не просто скажемо про реформи, ми про них намалюємо, заспіваємо й навіть – станцюємо, якщо це буде потрібно. Масово. Не залишиться жодного впливово ЗМІ в країні, де не вийде наш матеріал. Транскордонно. Шукатимемо кожної нагоди сказати поза Україною про стан справ в країні.

Комунікація – ключовий елемент нашого проекту. Свобода у нашому випадку передбачає володіння інформацією, англійський історик і соціолог Генрі Томас Бокль був певний в тому, що ті, хто не відчувають мороку, ніколи не будуть шукати світла, а отже інформацію нам треба доносити. Перший крок задля якісного донесення інформації – це її спрощення, такий собі «переклад» а доступну мову (візуалізація, прив’язка до місцевих реалій і т.д.). Комунікаційна стратегія будуватиметься на основних трьох напрямках. Перший 5

напрямок можна умовно назвати «віддалена комунікація». Вона включає в себе розміщення матеріалів на веб-сторінці та розповсюдження публікацій через Інтернет. Другий напрямок – це комунікація із загальнонаціональними ЗМІ та проведення різноманітних заходів на центральному рівні (у Києві та через Київ). Нарешті третій напрямок – це комунікаційна робота на регіональному рівні, з максимальним залученням локальних журналістів, експертів, громадянських активістів. «Віддалена комунікація» орієнтуватиметься на досить досвідчену аудиторію, яка цікавиться саме тематикою реформ і в якомусь вигляді це декларує (відвідування сайту CASE Україна, підписка на публікації проекту, належність до певних груп у Facebook тощо). Для цієї аудиторії будуть доступні повні звіти на нашій вебсторінці та на сторінці проекту у Facebook. Також публікації розповсюджуються за допомогою e-mail підписки.

http://www.case-ukraine.com.ua

Важливим елементом комунікаційної роботи на центральному рівні є регулярні (один раз на квартал) інформаційні заходи за участю мас-медіа, активістів та представників громадськості. Основна мета таких заходів (круглі столи/семінари) активізувати дискусію щодо проблем, які зачіпають звіти проекту, та отримати зворотній зв'язок щодо актуальних питань. Комунікація на регіональному рівні буде одним із ключових інструментів винесення дискусії про важливі проблеми реформ за вузьке експертне коло, і що ще більш важливіше, ініціювання дискусії за межами столиці. Регіональна комунікація передбачає проведення регулярних щомісячних круглих столів/семінарів у трьох містах України, де є велика аудиторія та досить розвинений громадський рух. Окремою, дуже важливою аудиторію (з огляду на парламентські вибори, що наближаються) ми бачимо середовища українських політичних партій, зокрема їх керівні органи, підрозділи та експертів соціально-економічного напрямку. Одним із показників успішності нашої роботи могло би стати включення наших провідних ідей до передвиборчих програм політичних партій-ключових гравців на майбутніх виборах.

Про партнерів та «кінцевих споживачів» За великим рахунком, ми будемо намагатись, щоб наші продукти досягали якомога ширшого кола українських громадян,хоча ми розуміємо, що розрив між 6

рівнем аналітичних центрів і широкою аудиторією є досить великим. Однак нашою першочерговою цільовою аудиторією будуть українці, які усвідомлюють себе громадянами, прагнуть щось змінити та цікавляться тим, що саме в нашій країні відбувається не так. За показниками опитування, відсоток людей впевнених у тому, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку невпинно зростає. На грудень 2011 року така думка була підтримана 67,3% українців, хоча ще у червні 2010 їх було 32,2%. Ми говоримо про представників бізнесу, висококваліфікованих найманих працівників, студентів тощо. Важливо зазначити що спілкуватись з нашими «кінцевими споживачами» ми будемо за допомогою партнерів, а саме активістів, громадських організацій, політичних рухів, мас-медіа, які орієнтуються саме на нашу цільову аудиторію.

Хто наші партнери Головним партнером ми бачимо українські медії, журналістів. Зокрема йдеться про співпрацю з журналом «Експерт», який повністю підтримав ідею проекту та висловив бажання бути головним інформаційним партнером нашої діяльності. Окрім роботи з «Експертом» аналітики проекту у регулярному режимі працюють із запитами на коментарі від різноманітних загальнонаціональних ЗМІ. Зокрема, експерти CASE Україна вже регулярно надають коментарі газеті «Бізнес», «Інвестгазеті», «Комерсант», «Економічні ізвестія» тощо. Також проводиться систематична робота з тележурналістами ряду провідних національних каналів. Коло ЗМІ, з якими налагоджується співпраця, постійно розширюється.

http://www.expert.ua/

http://www.kommersant.ua/ 7

http://www.investgazeta.net/

http://www.business.ua/

http://eizvestia.com/

Також важливим партнером ми бачимо неурядові організації (у тому числі – в регіонах), об’єднання малого та середнього бізнесу, неформальні спільноти, зокрема мережеві. Розповсюджувати матеріали через свою підписку вже погодилась ГО «Фортеця», ГО «Новий громадянин», Європейська Бізнес Асоціація. Окрім цього звіти проекту будуть поширюватись у Facebook-групах громадських активістів, як-от «Ми - європейці», «САМ» тощо.

http://fortetsya.org.ua/

http://www.eba.com.ua/ua/

http://newcitizen.org.ua/

http://www.facebook.com/groups/euinua/ http://www.facebook.com/groups/223130817802885/ http://www.facebook.com/pages/%D0%9F%D0%BE%D0% BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1 8

%96%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC/248740598540688?ref=ts

«Кінцеві споживачі» Нашими кінцевими споживачами є певні підгрупи досить широкої аудиторії. Особливість нашої роботи полягає у тому, що ми аналізуємо та роз’яснюємо досить широкий спектр економічних проблем, які в певних питаннях цікавлять одну частину суспільства, в то час як в інших питаннях – зовсім іншу. За таких умов ми окреслюємо підгрупи «кінцевих споживачів» (див. нижче), однак у своїй роботі будемо використовувати їх за принципом «лави запасних». Тобто якщо звіт стосується лише частини окреслених підгруп, ми готуємо звіт та розробляємо основні посили, орієнтуючись саме на найбільш зацікавлених. В той час як решта цільових підгруп залишаються на «лаві запасних». Ми виділяємо наступні підгрупи «кінцевих споживачів»: Платники податків (які усвідомлюють себе такими) – сюди ми включаємо і представників бізнесу і «свідомих» платників податків; Користувачі державних/комунальних послуг (які усвідомлюють себе такими); Висококваліфіковані працівники; Власники (нерухомості, бізнесу, фінансових активів тощо); Наймані працівники (перш за все висококваліфіковані); Студенти; Соціально незахищені групи (пенсіонери і т.п.); Споживачі /покупці; Список не є вичерпним і може доповнюватись. Ми свідомі того, що окреслені аудиторії є досить широкі і для кожного звіту можливо потрібно буде визначати більш вузько «кінцевого споживача». Наприклад, у випадку з регуляторною реформою ми зачіпаємо частину аудиторії платників податків (а саме бізнес), частину аудиторії найманих працівників (а саме співробітників, які працюють у приватному секторі), але фактично усіх споживачів (майже усі споживачі купують хоча б деколи українську продукцію). Ще раз потрібно наголосити, що коли ми говоримо про «кінцевих споживачів», то маємо на увазі співпрацю з проміжними споживачами, нашими партнерами тобто 9

активістами, громадськими організаціями, політичними рухами та медіа, які орієнтуються на аудиторії окреслені у переліку вище.

Наші інструменти (дії) Платники податків Українці мають добре розвинене почуття власності. Однак це не стосується питання податків та бюджету. Переважна частина українців сприймає бюджет як певну «дійну корову» від якої бажано щось отримати. Усвідомлення того, що бюджет це гроші, зібрані зі всіх громадян (навіть якщо технічно людина сама не сплачує до бюджету) – це дуже рідкісне явище. Проте поволі з’являється пласт людей (перш за все це підприємці), які відчувають, що вони не тільки відкупаються від «державного рекету», але і мають право вимагати від держави певних послуг. На основі цих зародків самоідентифікації себе як платника податків ми і будемо будувати частину нашої роботи. ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Аналітичні роботи пов’язані з ефективністю використанням бюджетних коштів як-от по питаннях соціального захисту, державних закупівель, державної підтримки тощо (розповсюджуються через підписку, через спеціалізовані групи Facebook, через підписку наших партнерів як наприклад Європейська Бізнес Асоціація, ГО «Фортеця» тощо); 2) Статті в газетах та журналах, які орієнтуються на бізнес середовище, та середовище інтелектуалів (як то «Бізнес», «Експерт» тощо) в яких будуються прості зв’язки між сплатою податків, та отриманими послугами, між тим як платники податків можуть ефективніше використовувати кошти «без посередників» тощо; 3) Прості факти про використання коштів, про ефективність, про втрати громадських коштів у коротких коментарях та під час інтерв’ю для ЗМІ; 4) Проведення заходів із залученням представників громадських організацій («Фортеця», ЄБА, «Ми-європейці», Асоціація платників податків), політичних партій, ЗМІ («Експерт», «Бізнес», «Інвестгазета», «Єкономічні ізвестія» тощо) активістів руху САМ, ЧЕСНО та експертів;

Користувачі державних/комунальних послуг Майже усі громадяни користуються державними або комунальними (по факту теж державними) послугами. На щастя, цей факт усвідомлює переважна більшість громадян (можливо окрім дітей та молоді, та окремих повністю асоціальних елементів). Така ситуація дає нам можливість звертатись з досить складними 10

посилами навіть до самої складної аудиторії як-то пенсіонерів чи громадян, які просто сумують за «старими добрими часами СРСР». ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Аналітичні роботи, які роз’яснюють взаємозв’язки між бюджетними процесами, соціальною політикою, адміністративним устроєм та якістю послуг, яку отримує простий громадянин від держави чи комунального підприємства (розповсюджуються через підписку, через спеціалізовані групи Facebook, через підписку наших партнерів як наприклад Європейська Бізнес Асоціація, ГО «Фортеця» тощо); 2) Статті в газетах та журналах, які орієнтуються на масового споживача як-то «Сегодня», «Факти» тощо; 3) Окремі факти про причини низької якості послуг та неефективність «виробничого процесу» надання таких послуг у коротких коментарях та під час інтерв’ю для ЗМІ; 4) Проведення заходів (круглих столів) із залученням представників громадських організацій, які займаються питаннями покращення адміністративних чи комунальних послуг, політичних партій, ЗМІ («Експерт», «Сегодня», «Факти» тощо) активістів та експертів;

Висококваліфіковані працівники Ця підгрупа включає громадян, які відчувають себе конкурентними на ринку, та за визначенням не потребують подачок від держави, а прагнуть (чи принаймні повинні прагнути) чесних та рівних правил гри, за яких вони б могли якнайкраще себе проявити. Така аудиторія за нашими очікуваннями містить найбільший відсоток свідомих громадян та повинна цікавитись переважною більшістю питань пов’язаних з економічними реформами. ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Аналітичні звіти (по усіх питаннях), які розповсюджуються через підписку, через спеціалізовані групи Facebook; 2) Статті в газетах та журналах, які орієнтуються досить просунутого користувача («Експерт», «Бізнес», «Форбс», «Інвестгазета» тощо);

Власники Аудиторія власників також одна з найбільш перспективних. При чому під власниками ми розуміємо як власників квартир, автомобілів, банківських депозитів, так і власників бізнесу, інтелектуальних продуктів тощо.

11

ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Аналітичні звіти, які стосуються механізмів та необхідності захисту прав власності для побудови повноцінної економіки як-от про питання створення ОСББ, земельної реформи, приватизації тощо (розповсюджуються через підписку, через спеціалізовані групи Facebook, через підписку наших партнерів як наприклад Європейська Бізнес Асоціація, ГО «Фортеця» тощо); 2) Статті в газетах та журналах, які орієнтуються на власників («Бізнес», «Експерт», «Форбс», «Інвестгазета» тощо), які роз’яснюють яким чином повинні створюватись та захищатись права власності і як створення надійного інституту власності впливає на загальний розвиток країни та добробут окремих громадян; 3) Проведення заходів із залученням представників громадських організацій (які займаються питаннями земельної реформи, реформи ЖКГ, приватизації), політичних партій, ЗМІ («Експерт», «Бізнес», «Інвестгазета», «Єкономічні ізвестія» тощо) активістів та експертів;

Наймані працівники Аудиторія найманих працівників має для нас досить обмежену цікавість однак в деяких елементах нашої роз’яснювальної роботи ми вбачаємо можливість зацікавити цю підгрупу широкої аудиторії. Зокрема найманих працівників повинна цікавити можливість працевлаштування, покращення умов праці та підвищення рівня оплати. Побудова зв’язку між вільною конкуренцією (широкими можливостями), появою нових підприємств, збільшенням пропозиції робочих місць та, як наслідок, підвищення оплати праці (через зростання потреби у працівниках) повинна стати основним елементом переконання найманих працівників у необхідності дійсно ринкових реформ. ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Аналітичні звіти, які стосуються покращення бізнес-середовища та збільшення попиту на робочу силу (донесення до профспілок, громадських організацій, які захищають права найманих працівників, тощо); 2) Статті в газетах та журналах, які орієнтуються на найманих працівників («Сегодня», «Факти», «Косомольска правда» тощо) 3) Проведення заходів із залученням профспілок, представників громадських організацій (які займаються питанням захисту прав найманих працівників), політичних партій, ЗМІ («Сегодня», «Факти», «Косомольска правда» тощо), активістів та експертів; 12

Студенти Студенти є досить важливою для нашої роботи аудиторією. Молодь прагне кращого і досить часто дуже активно цікавиться суттю проблем та механізмами їх вирішення. « У дослідженні проведене тижневиком "Коментарі", Інститутом Горшеніна і фондом Віктора Пилипишина "Діти понад усе" свободу слова назвали 48,8% опитаних молодих людей. Для нас це було дуже показово, тому що інші більш прагматичні моменти, як наприклад, право розпоряджатися своєю власністю, свобода пересування і вибору місця проживання - все, що стосується дійсно життєустрою, винесені на другий план", - заявила експерт Інституту Горшеніна Марина Ткаченко. Тому на етапі формування світоглядів для нас дуже важливо закласти правильну основу для інтерпретації багатьох суспільнополітичних процесів. ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Статті в газетах та журналах. Студенти готують реферати, курсові та інші роботи, тому навіть якщо їх попередньо не цікавить якась тема, в процесі вивчення питання вони будуть користуватись матеріалами з авторитетних видань («Експерт», «Бізнес», «Інвестгазета» тощо); 2) Коментарі у пресі, інтерв’ю. Інтернет видання активно тиражують вдалі коментарі експертів і студенти є однією з основних аудиторій таких видань; 3) Виступи у вузах. Хоча такий інструмент досить трудоємний та має обмежений вплив, час від часу експерти CASE Україна проводять виступи перед слухачами різних вищих навчальних закладів.

Соціально незахищені групи Хоча соціально незахищені громадяни мають переважно популістські настрої, ми очікуємо що деякі наші висновки та роз’яснення можуть привернути увагу і цієї аудиторії. Наприклад, інформація про низький рівень адресності та, як наслідок, низький рівень соціальної підтримки повинен бути цікавим для бідних громадян. Також ми очікуємо, що незахищених людей, куди входять значна частина пенсіонерів також буде цікавити питання реформи охорони здоров’я. ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Коментарі у пресі («Сегодня», «Факти», «Косомольска правда» тощо); 2) Участь у телепередачах, та радіопрограмах (РадіоЕра); 3) Проведення заходів із громадських організацій, активістів (які цікавляться питаннями соціального захисту, охорони здоров’я тощо) а також із залученням ЗМІ («Сегодня», «Факти», «Косомольска правда» тощо); 13

Споживачі /покупці Фактично це усі громадяни України. Деякі аналітичні роботи будуть стосуватись питань якості, асортименту та ціни продукції. Наприклад, питання проведення повноцінної регуляторної реформи серед усього іншого відкриває шлях до відкритої конкуренції, що у свою чергу спонукатиме пропонувати покупцям щось краще та дешевше. Так само питання корупції передбачає, що у ціні кожного товару чи послуги є обов’язкова корупційна націнка оскільки виробники корупційні витрати перекладають на кінцевого споживача, тому фактично усі громадяни повинні бути зацікавлені у зменшенні цієї націнки. ІНСТРУМЕНТИ (ДІЇ): 1) Аналітичні роботи пов’язані із захистом інтересів споживачів через створення вільного ринку, боротьбу з корупцією, створення сприятливих умов для приходу інвесторів, лібералізацією міжнародної торгівлі тощо (розповсюджуються через підписку, через спеціалізовані групи Facebook, через підписку наших партнерів як наприклад Європейська Бізнес Асоціація, ГО «Фортеця» тощо); 2) Статті в газетах та журналах, які якомога ширшої аудиторії («Сегодня», «Факти», «Бізнес», «Експерт» тощо); 3) Коментарі для ЗМІ (телепрограм, радіопрограм, друковані ЗМІ) про зв'язок між певними економічними та політичними явищами та якістю та ціною продукції та послуг; 4) Проведення заходів із залученням представників громадських організацій («Фортеця», ЄБА, «Ми-європейці»), політичних партій, ЗМІ («Експерт», «Бізнес», «Інвестгазета», «Єкономічні ізвестія» тощо), активістів та експертів;

Що саме доносимо (які наші меседжі) Маємо сказати, що економіка стосується кожного. «Світ прямує від суспільного устрою «з обмеженим доступом», до устрою «з відкритим доступом» — так відповів на запитання «Куди ми прямуємо?» кілька років тому нобелівський лауреат Д.Норт, відомий як один із батьків нової інституціональної економіки, у співавторстві з Б.Уейнгастом і Дж.Дж. Уоллісом. Суспільні устрії, за їх версією, принципово відрізняються способами підтримання суспільного порядку. І від того – вільний устрій чи невільний залежить якість життя людини. Наші послання будуть змінюватись відповідно до конкретної теми, обраної для дослідження. Наприклад, в частині аналізу реформи соціальної системи ми будемо говорити про: 14

(1) зв'язок між сакральністю соціальних видатків (пільг) та поганою якістю комунальних послуг (транспорт, ЖКГ, українське санаторне лікування тощо); (2) зв'язок між розпорошеністю величезних видатків на «соціалку» та, тим не менше, абсолютною соціальною незахищеністю – якщо ти заробляєш ти отримуєш пільг на 50грн. (що,по суті, не критично), але якщо трапилось нещастя і немає можливості утримувати себе, то тобі дадуть 800грн. на які все-рівно не можна прожити, (3) зв'язок між низькими рівнями зарплат (низьким рівнем розвитку бізнесу) та спотвореними стимулами через «розпорошувальну» соціальну політику – з підприємств витягують все, що можна під гаслом «на соціалку», соціальні кошти розпорошують, підприємства займаються виживанням замість того, щоб модернізуватись та розвиватись. В результаті - ні соціального захисту, ні нормальних трудових доходів (заробітної плати).

Як це мене стосується та що я можу зробити (повинен робити) Для кожного аналітичного звіту ми будемо виокремлювати дві секції. По-перше ми будемо пояснювати по кожній темі як ця проблематика стосується конкретну людину (залежно від того, як ми її ідентифікуємо – студент, споживач тощо). Наприклад, скажемо що пільги це не просто неефективне витрачання коштів, але і механізм спотворення стимулів для надавачів комунальних послуг. В результаті, через «поклоніння» пільгам (неефективним та абсолютно не соціальним) громадяни повинні «насолоджуватись» незмінною якістю таких послуг. По-друге, ми будемо пояснювати як окрема людина в межах своїх здібностей та бажання може щось змінити. Серед таких пропозицій можуть бути: 1) Зайняти активну громадянську позицію, а саме (а) брати участь у виборах, (б) роз’яснити/поширити оточуючим те, що сам розумієш (розповсюдити наші звіти), (в) самостійно ретельно вивчати кандидатів на політичні посади (усіх рівнів) та розповсюджувати цю інформацію; 2) Долучитись до громадських/ активістських рухів (Чесно, САМ тощо); 3) Використовувати законні інструменти громадського впливу: запити до органів державної влади, гарячі лінії, механізми скарг (міліції, прокуратури, СБУ інших контролюючих органів), поширення інформації через «саміздат» (друк роздаткових матеріалів) та ЗМІ; 4) Використовувати політичні партії або окремих політиків (і поширювати інформацію про такі інструменти серед людей). Політичні партії люблять піаритись, тому звернення до деяких політичних партій по болючим 15

питанням можуть деколи спрацьовувати. Наприклад деякі політичні партії надають безкоштовну правову підтримку.

Що ще будемо робити, крім комунікації Крім власне медійної комунікації будемо активно проводити заходи безпосереднього донесення, обміну думками на центральному та регіональному рівнях. «Круглі столи» в рамках проекту стануть дискусійним майданчиком, каталізують дискусію, зможуть творити спільноти однодумців. Регіональні інформаційні заходи проводитимуться спільно з місцевими партнерами (зокрема свою підтримку для проведення спільних заходів висловила Європейська Бізнес Асоціація). До участі у заходах будуть залучатись місцеві громадські організації та активісти. Окрім цього на місцевому рівні буде вивчатись можливість розповсюдження напрацювань проекту через місцеві ЗМІ. Значна робота з творення спільноти буде проводитись через мережу Facebook. Всі експерти нашого проекту мають значну вагу в соціальній мережі, і за умови точного спрямування можна розраховувати на значний суспільний резонанс.

16