Реформа охорони здоров’я: коротко про висновки щодо першого етапу реформи

Реформа охорони здоров’я: коротко про висновки щодо першого етапу реформи Олександра Бетлій Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Київ, 9 жовтня 2013 року

Сучасна система надання медичної допомоги в Україні Більша частка установ перебувають у державній чи комунальній власності Переважне надання послуг лікарнями та поліклініками Кошти надмірно спрямовані на лікарні, тобто на найдорожчих постачальників медичної допомоги

Порівняно з Європейськими країнами досить висока кількість вузьких фахівців в галузі охорони здоров’я Висока частка коштів витрачається на оплату праці та оплату комунальних послуг (>80%) Бюджетні кошти спрямовано на фінансування наявних установ, а не оплату наданої допомоги Кошти спрямовані на збереження статусу-кво, протистояння структурним змінам

що створює

Високий рівень неформальних платежів від пацієнтів

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

2

Основні проблеми в системі охорони здоров’я

⇒ Нагальна необхідність реформувати систему охорони здоров’я Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

3

Основні проблеми первинної ланки

⇒ Нагальна необхідність приділити більшу увагу первинній ланці системи охорони здоров’я Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

4

Реформа охорони здоров’я У 2011 році ухвалено два ключові законопроекти, які дали старт медичній реформі: • Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» – мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної його якості, своєчасності, доступності, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

• Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» – передбачено відпрацювання на базі пілотних регіонів основних підходів до реформування системи охорони здоров'я, їх моніторинг та оцінку для подальшого поширення на всю територію країни. Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

5

Мета реформи охорони здоров’я

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

6

Реформа охорони здоров’я Нова модель системи охорони здоров’я ґрунтуватиметься на наданні допомоги сімейними лікарями, які стануть основою оновленої системи охорони здоров’я. Сімейний лікар – лікар, який має знання про здоров’я всієї родини, який знайомий зі стилем життя пацієнта. Він відповідає за процес та результат лікування пацієнта (тоді як зараз найчастіше жоден лікар не є відповідальним за це). Сімейний лікар краще оснащений і всебічно підготовлений, що дає йому можливість не тільки подивитись горло, але й виконати базові функції окремих вузьких спеціалістів. Сімейний лікар – координатор для пацієнта в системі охорони здоров’я, а вузькі спеціалісти – консультанти сімейного лікаря. Відповідно сімейний лікар відповідає за результат лікування пацієнта. Оплата праці залежить від обсягу і якості наданих послуг. Більше уваги приділяється питанням профілактики. Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

7

Заклади охорони здоров'я Первинна медична допомога Центри первинної медико-санітарної допомоги (Центри ПМСД) з мережею амбулаторій та ФАПів Вторинна (спеціалізована) медична допомога • в амбулаторних умовах – консультативно-діагностичні підрозділи лікарень – консультативно-діагностичні центри

• в стаціонарних умовах – – – – –

багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування лікарні відновного (реабілітаційного) лікування лікарні планового лікування хоспіси спеціалізовані медичні центри

Третинна медична допомога • в стаціонарних та амбулаторних умовах – багатопрофільні обласні лікарні (клінічна лікарня) – високоспеціалізовані медичні центри (за напрямками) Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

8

9

Перший етап реформування: первинна ланка медичної допомоги

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Перші кроки реформи / проблеми

10

Чітке відокремлення первинної ланки медичної допомоги Створено центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД Нарешті відремонтовано приміщення багатьох закладів первинного рівня, отримано оснащення та автомобілі Успішні випадки – створення відокремлених (оснащених) амбулаторій сімейної медицини (зокрема в м. Кривий Ріг) Проблеми Відсутність розробленого та затвердженого плану оптимізації мережі медичних закладів Неузгоджений маршрут пацієнта Конфлікт між рівнями медичної допомоги та всередині первинного рівня медичної допомоги Ліцензування та акредитації ЦПМСД та амбулаторій Передача закладів вторинного рівня медичної допомоги на обласний рівень • Створення фінансового пулу на обласному рівні – М. Вінниця відмовилась передавати заклади – Донецька область відмовилась приймати заклади у 2012 році Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Перші кроки реформи / проблеми

11

Сімейні лікарі – основа системи? Кваліфікованих сімейних лікарів не вистачає →Перепідготовка терапевтів і педіатрів протягом короткострокових курсів, які «допомагають оновити теоретичні знання, але не дають практичних навичок» →Часто лікарі не готові виконувати ширші повноваження: через низьку мотивацію і відсутність необхідних знань →Хоча: «ми і раніше могли надавати таку допомогу і лікувати ширший спектр захворювань, але нас били за це по руках». →В результаті лікарі первинної ланки протидіють змінам (лікарі вторинної ланки також чинять супротив через відсутність розуміння свого майбутнього та зниження фінансування) →Відповідно населення також не довіряє сімейному лікарю →«Раніше був педіатр, а тепер сімейний лікар. Як я можу дитину до нього повести?» (найчастіше при цьому дітей далі можна лікувати в того ж лікаря-педіатра) →При цьому є проблеми із підготовкою сімейних лікарів в навчальних закладах → Мало уваги приділено саме отриманню практичних навичок → «Вчать як заповнювати Історії хвороб, а не лікувати. При цьому не вчили, як писати направлення до стаціонару» Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Перші кроки реформи / проблеми

12

Реорганізація сільських дільничних лікарень Пілотні області (і не тільки) реорганізували ряд сільських дільничних лікарень в: Амбулаторії сімейної медицини Амбулаторії сімейної медицини + денний стаціонар Амбулаторії сімейної медицини + денний стаціонар + пункти базування швидкої допомоги (іноді створювались «соціальні ліжка») Проблеми Відсутність чітких критеріїв, за яких відбувається реорганізація Відсутність випереджальної інформаційної кампанії щодо змін За відсутності медичних та соціальних служб, доріг і регулярного сполучення із районними центрами доступність медичної допомоги може погіршитись Населення не завжди погоджується на лікування в денних стаціонарах. Система «стаціонарів на дому» не відпрацьована. «Після реорганізації дільничної лікарні в амбулаторію з денним стаціонаром довелось пройтись по ризиковим групам і нагадати про призначені ліки. Часом медсестра відвідує пацієнтів з гіпертонічною хворобою, щоб перевірити приймання ліків. В результаті протягом кількох місяців скоротились виклики швидкої і звернення від таких пацієнтів». Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Висновки

13

Зацікавлені сторони: влада, медичні працівники, пацієнти, громадськість Влада пілотних областей постала перед викликом фактично самостійно розробити модель надання медичної допомоги МОЗ поступово розробляв нормативну базу, реагуючи (із запізненням) на окремі запити обласної влади Медичні працівники не були попередньо поінформовані про реформу (найчастіше взнали під час реструктуризації закладів) Населення наперед не знало про реформу і найчастіше взнавали про реформу під час спроби отримати допомогу «як раніше» Більшість коментарів / статей / публікацій містять критику реформи: вихідне положення – раніше система працювала, всі сьогоднішні негаразди пов'язані із реформою (вкл. неремонтовані приміщення) При цьому: • Різні погляди зацікавлених сторін • Відсутня комунікація Тому важливими є…

• Незалежний неупереджений моніторинг реформи • Сприяння комунікації (facilitation) • Суспільний інтерес Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Висновки

14

Крім того: Кожна область сьогодні надалі виробляє свій підхід до реформи: «ми подивились, як в пілотах, і робимо ліпше» Реформа охорони здоров’я - болюче «заполітизоване» питання Обласні органи влади, а також депутати на сьогодні багато зацікавлених осіб користуються підходом «я знаю більше і ліпше» Подальші стратегічні кроки для влади повинні включати: Затвердити стратегію реформування і майбутню модель системи охорони здоров'я Затвердити і дотримуватись чіткого графіку реформування і передбачити необхідне фінансування Ухвалити детальні плани оптимізації мережі медичних закладів всіх рівнів (в усіх областях) Приділити більше часу роз'ясненню реформи Залучати громадськість Позитивний досвід Дніпропетровської ОДА щодо створення Керуючого комітету Такі кроки допоможуть мінімізувати окремі ризики реформування Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Ризики реформування

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

15

16

Коротко щодо фінансування

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Фінансуватися за рахунок податків? Високий рівень бідності (у 2004 р. доходи на одну особу у 2/3 населення були нижчі за прожитковий мінімум) приватне фінансування може собі дозволити лише незначна частка населення Старіння та скорочення населення (на сьогодні зайняте населення складає 20 млн. осіб, пенсіонери 14 млн., діти - 7 млн., решта – студенти, безробітні тощо) Вузька база сплати внесків із заробітної плати Вже високий рівень соціальних внесків спричиняє перехід виплати заробітної плати в тінь Тому на сьогодні, за інших рівних умов: Охорона здоров’я, що фінансується за рахунок податків

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Приватне медичне страхування

18

Реформована система охорони здоров’я, яка фінансується за рахунок податків, повинна надати необхідну медичну допомогу високої якості Потрібно стимулювати розвиток приватного медичного страхування як додаткової складової реформи Приватне медичне страхування може покривати: Додаткові послуги (послуги, які не входять в перелік певних базових) Доповнювальні послуги (такі як спільне фінансування ліків, стоматологічних послуг, послуг оптик, тощо) Взаємозамінні послуги (такі ж або подібні послуги для багатих осіб чи окремих професійних груп) Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Контакти Бетлій Олександра betliy@ier.kiev.ua Інститут економічних досліджень та політичних консультацій вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01034 тел. (+38-044) 278-6360, 278-6342 факс (+38-044) 278-6336 www.ier.com.ua institute@ier.kiev.ua Реформа охорони здоров'я