7 2 Г О Д И Н И В М І С Т І
КАППАДОКІЯ: М а р с н а Зе м лі та пові т р яні к улі
Але сьогодні немає потреби ховатися — мешканці Каппадокії доброзичливі й відкриті, і для своїх гостей вони завжди тримають двері широко відчиненими. Аби почуватися печерною людиною, потрібно лише забронювати номер в одному із печерних готелів, яких досить багато в невеличких містечках Гереме, Учхісар чи Ургюп. У сучасних печерах, які висічені у справжніх скелях, є все необхідне, аби зануритися в атмосферу підземного життя: стіни з каменю, невеличкі віконця, камін і напівтемрява, що нагадує, як жили під землею давні каппадокійці. Але все ж таки різниця є: у готелі зручні ліжка, у душі завжди гаряча вода, вранці готують смачні турецькі сніданки і повсюди вай-фай. А щоб порівняти свої відчуття з тим, як почувалися люди в давнину, слід поїхати на екскурсію до печерних міст Деренкую та Каймакли. Різниця колосальна, але власний досвід залишить тільки приємні спогади.
Через дивні кам’яні споруди долину Баглидер туристи називають «Долиною фалосів»
ПОБУВАТИ В ТУРЕЧЧИНІ І НЕ ПОБАЧИТИ МОРЯ, ЗАБУТИ, ЩО ТАКЕ ALL INCLUSIVE, І НАВІТЬ НЕ ПОСМАКУВАТИ ЖОДНИМ КОКТЕЙЛЕМ БІЛЯ БАСЕЙНУ? ТО НАВІЩО ТАКИЙ ВІДПОЧИНОК? ОДНАК Є Й ІНША ТУРЕЧЧИНА — КАППАДОКІЯ, ЯКА ЛАМАЄ ВСІ СТЕРЕОТИПИ. ТУТ НЕЙМОВІРНІ «МАРСІАНСЬКІ» ПЕЙЗАЖІ, ДЕ ЩОРАНКУ РАЗОМ ІЗ СОНЦЕМ В НЕБО ЗДІЙМАЮТЬСЯ ПОВІТРЯНІ КУЛІ, А МІСЦЕВІ ЖИТЕЛІ ДОСІ ВІРЯТЬ, ЩО В МИНУЛОМУ ТУТ МЕШКАЛИ СПРАВЖНІ ФЕЇ.
Щороку в Кападокії відбувається масштабний фестиваль повітряних куль
У Кападокії залишилася неймовірна кількість християнських храмів часів Візантії
У цій місцевості дбайливо зберігають давні традиції 44
Гостинність турків — візитівка країни
СВІТАНОК ІЗ КАВОЮ ТА КУЛЯМИ Майже всі, хто побував у Каппадокії, літали на повітряній кулі. Для цього потрібно було прокинутися ще вночі, дочекатися безвітряної погоди, і, звісно, заздалегідь домовитися з балуністами. Та воно того варте, адже це справді захопливий політ — коли «неземні» пейзажі пливуть під ногами, здається, що потрапив на іншу планету. Побачити красу можна і з землі, потрібно лише прокинутися рано-вранці. Саме тієї миті, коли рожево-блакитні зорі розмальовують небосхил, а сонячний потік заливає долину світлом, у небо злітає близько ста повітряних куль. Від такого видовища перехоплює подих і з’являються сльози на очах. Ці чарівні хвилини варто провести на даху. Майже в кожному готелі є оглядовий майданчик, де можна зустрічати світанок, загорнувшись у пухнасту ковдру й насолоджуючись ароматом ранкової кави. Тоді виникає відчуття, що неймовірне шоу повітряних куль створене лише для тих, хто вміє цінувати затишні моменти і півжиття мріяв опинитися саме в цьому місці і в цей час. Й обов’язково зробіть принаймні сто світлин, яким заздритиме весь «Інстаграм». СТАТИ ПЕЧЕРНИМ МЕШКАНЦЕМ Каппадокія — це не тільки гори та химерні кам’яні фігури, а й доволі великі підземні міста, де з давніх-давен люди жили в печерах, які захищали їх від нападників та природних катаклізмів.
ГОТУВАТИ КЕБАБ І РОЗМАХУВАТИ ШАБЛЕЮ Каппадокійською кухнею можна насолодитися в численних ресторанах, але ж набагато цікавіше побувати на кулінарному майстер-класі, де навчать готувати найпопулярнішу місцеву страву — потері-кебаб. Його готують у печі в одноразовій глиняній посудині. М’ясо в герметично закритому горщику певний час тушкується разом з овочами у власному соку. Потері-кебаб подають разом із великим ножем або шаблею, якою потрібно розрубати горщик чітко посередині та розламати його навпіл. Страву доповнюють рисом або свіжими овочами. З м’яким і соковитим м’ясом чудово смакує каппадокійське вино: тут, у самісінькому центрі Туреччини, вирощують виноград, який перетворюють на якісне вино. А смак терпкого з фруктовим присмаком червоного вина Kocabağ, яке виготовляють у містечку Учхісар, здивує навіть прихильників вишуканих європейських сортів. ХАМАМ — НАСОЛОДА ДЛЯ ТІЛА ТА МІСЦЕ ДЛЯ СПІЛКУВАННЯ Ще одна річ, яку обов’язково потрібно зробити в Каппадокії, — завітати до турецької лазні, яка зветься хамам. Майже в кожному готелі є свій приватний хамам, але ж цікавіше піти до громадського, де можна не тільки паритися, а й спілкуватися з відпочивальниками з усіх усюд, сидячи в мильній піні на теплих кам’яних лавах або плаваючи в басейні. У такі моменти, коли люди з різних країн, обгорнуті рушниками, розмовляють, наче давні знайомі, з’являється відчуття, що світ дуже маленький, а його мешканці водночас різні
До Ла-Романи можна дістатися прямими рейсами МАУ з Києва тричі
й однакові: сміються, п’ють чай, насолоджуються простими речами. Хамам поділяється на чоловічий та жіночий зали, де кожен потрапляє до рук умілих масажистів, які роблять пілінг, натирають шкіру кавовим скрабом. А ще можна замовити масаж із піною та ефірними оліями. Лазники тут — ніби професійні чарівники, і після двох годин у хамамі здається, що ти наново народився. ПІШКИ ДО КАМ’ЯНИХ ВЕЛЕТНІВ Каппадокія за останні десять років перетворилася на абсолютно туристичну місцевість. Туристів привозять з узбережжя на кілька днів, але мало хто з них наважується вирушити пішки роздивлятися каньйони й долини. Однак найцікавіше спостерігати за всім не з вікна автобуса, а пересуваючись своїми двома між спорудами, які створили три відомих скульптори: час, вітер і дощ, перетворивши кам’яну пустелю на музей із чудернацькими статуями просто неба. У Долині кохання серед величезних стовпів одразу стає зрозуміло, чому така назва дісталася цьому каньйону. Посеред долини є маленька чайхана, в якій старий дядько пригощає солодким тягучим чаєм. Це ідеальне місце, щоб посидіти випроставши ноги й відчути приємну втому від пішої прогулянки. Рожева долина вражає відтінками червоної глини, а ввечері стає взагалі рудою від сонця, яке сідає за небосхил. А над Долиною голубів є чудовий оглядовий майданчик, де можна зупинити час, милуючись заходом сонця, вдихаючи терпкий мікс гірських ароматів і відпускаючи душу в політ над долинами, як це роблять птахи і справжні романтики.
Ірина Савіна, журналіст, мандрівник, фотограф Каппадокія розташована в Центральній Анатолії, де клімат різко відрізняється від узбережного. На відміну від морських курортів, туристична інфраструктура тут працює цілий рік. І все ж таки є найкращі місяці для відвідування Каппадокії: ідеальна погода — з квітня по червень та з вересня по листопад. Для подорожі потрібно як мінімум чотири дні, щоб встигнути побачити головні пам’ятки, відвідати каньйони, печерні монастирі та політати на повітряній кулі. До Каппадокії можна дістатися літаком зі Стамбула, прилетівши в аеропорт Кайсері. Або ж автобусами, що мають вай-фай, телевізор та харчування — усе, щоб провести 15 годин із комфортом. Не гайте часу: Каппадокія справді фантастична і завжди чекає на шукачів пригод. 1/2019
45