Ювілейний буклет до 150 -річчя від дня заснування. by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра

1868 Київське музичне училище

2018 Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра

ГІМН КІМ ім. Р. М. ГЛІЄРА

Гімн КІМ ім. Р.М. Глієра муз. О. Злотника вірші С.Гайко перекладення для хору З.Томсон

Maestoso

S. A.

T. B.

bb 4 &b b 4

2 4 4 ∑ 4

∑

F j j j j j j œ œ œ j ? b b b 44 ‰ œ œJ œJ J Jœ J J 42 ˙ b J 1.Ко - ли в сер - цях жи - ве кра 2.По-ру -шить ти - шу сріб-ний

S. A.

? b b b 44 b

T. B.

S. A.

j œj bb b b 4 j & 4 ‰ œ Jœ J J

j j j œœ œœj œœ œœ 2 ˙ J J J J 4 ˙

во - на оз - веть - ся на вус за - па - лить ти - ся - чі сві

∑

j b & b b b 44 ‰b œœ J

j œ ? b b b 44 ‰ œ b J

j j œj j œj œœ œœ œ œœ œ J J J J J

j œ œ J

j j j œœ œœ œœj b œœ J J J J

42 ∑

j œ 2 ˙ œ ˙ J 4 j œœ ˙ 2 J 4 ˙

І за - спі - ва - ють в у - ні Над древ- нім Ки - є - вом свя -

T. B.

сон тим

j bb b b 4 œ . œj œ . œ œœ œ ˙ & 4 œ. œ œ. œ œ ˙ J J ко - рить му - зи - ка сві - ти, ро - зі - ллє наш світ - лий гімн œœ . œj œ . œj œ œ n ˙ ? b b b 44 . œ œ . œ œ œ ˙ b J J

S. A.

тах чок

са, спів,

j jj œ 44 ‰ œ œœ œœ œœ œœ 42 ˙˙ J JJ

44 ‰ œœj J 44

2 4 4 ∑ 4

∑

що ли- не від не - бес – по - ри-не ввись, мов птах,

j j œœ œœ œœ œœ J J

пре- крас - ні - шим з чу в каш - та - но - вих гіл

∑

42 ˙˙

42 ∑

дес. ках.

j j j j œ 44 ‰b œ œœ œœ œœ œœ 42 œœ ‰ œ 44 œ œ J J J J пал - кі на - ші сер ця, під він і кру -ча - ми Дніп - ра j j j œœ œœ œœ œœ œœ b œœ œj ‰ 44 J J J ‰ J 44 42 j j œj ‰ œœ œœ œ œœ Jо - сяJ - Jє нам і збе - ре - же j j j œœ œœ œœ œ ‰J J J œ

œœ

˙˙

жит - тя. в ві - ках.

œ œ

˙˙

j Œ œj œœ J J

Приспів:

Al - ma

j œj Œ œJ Jœ

ГІМН КІМ ім. Р. М. ГЛІЄРА

r œj œj œœ œ œ R J J да - ру - є r j œœ œj œ R œJ Jœ

bb & b b œœ œ œj. J Ma - ter нам j œ . œ œ ? b b b œ œ Jœ b

S. A.

T. B.

bb & b b 42 ˙˙

˙ ? b b b 42 ˙ b

S. A.

лі.

T. B.

S. A.

T. B.

œœ

си - ли,

œ œ

f œj œj œj .. œ œ œ J J J Ін - сти - тут j j j f œœ œœ œœ .. J J J

œ œ

j œj œ œ œœ ‰ œ œ œ œœj. œ J J J J як вес - ня - не сон j j j j œ œ œœ œœ œ œ . œ œ. œ ‰ J J J J j

j œ n œœ . œ . J Глі - є j œœ n œœ .. J

bb b b œœ j œj œj œj. œr œj œj ˙ . & J œJ œJ Jœ Jœ . œR œJ J в нез - до - лан - ність му - зи - ки й кра - си. j j j j j r j j œ. œ œ œ . ? b b b œœJ œœJ œœ œœ œ . œ œ œ ˙˙ . b J J J R J J j 26 œ b b b ww œœ ‰ Œ Ó b w & J си! j www œœœ ? bb b J ‰Œ Ó b 23

S. A.

œœ

j r j œj œœ œœ . œœ œ œ œ . œ J J R Jœ J ра – дже - ре - ло на - ді j j r j j œœ œ . œ œ œ œ J J Rœ œ œ œ J J j

j rœ œ œ R J це всій r j œ œœ œ J R

Œ .. Œ ..

j œ œ J зем j œœ J

2 4 42

œ œ ї

œ œ

j œj rit.r j œj j œœ j œ œ œœ .. œœœ œœœ œœ J Jœ œJ Jœ J . R J J в нез - до - лан - ність му - зиr- ки й кра j œj j j j j j œœ œœ œ œ œ . œ œœ œ J J œJ œ Jœ . Rœ J J J j

ВСТУПНЕ СЛОВО РЕКТОРА

Шановні друзі ! У цьому ювілейному виданні, присвяченому 150-річчю від дня заснування Київського музичного училища (нині Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра), представлено історію та сьогодення першого на теренах України професійного музичного навчального закладу. Відкриття 18 січня 1868 року у Києві музичного училища ознаменувало початок процесу формування вітчизняної музичної освіти. Завдяки подвижницькій діяльності своїх засновників й перших викладачів училище за короткий час стало центром музичного життя Києва, а пізніше – всієї України. Наприкінці ХІХ століття подібні навчальні заклади відкрилися у Харкові, Одесі, Полтаві, Миколаєві, а на початку ХХ століття на базі Київського, Одеського та Харківського училищ були створені вищі навчальні заклади – консерваторії. До роботи в училищі залучалися талановиті музиканти – фундатори професійного музичного мистецтва України: Р. Пфеніг – композитор, хоровий диригент, перший директор училища (1868–1875 рр.), М. Лисенко – засновник української композиторської школи. Першими викладачами, науковцями і водночас засновниками виконавських шкіл були видатні, уславлені в 4

Україні та поза її межами педагоги: по класу фортепіано – Б. Каульфус, В. Пухальський, Г. Беклемішев, Ф. Блуменфельд, Г. Ходоровський, Г. Нейгауз, К. Михайлов; композиції – Р. Глієр; музикознавства – Б. Яворський, М. Грінченко, А. Альшванг; сольного співу – М. Алексєєва-Юневич, Г. Гандольфі, О. Шперлінг, К. Еверарді; хорового співу – О. Кошиць, Г. Верьовка; струнно-інструментального – С. Козолупов, С. Каспін, Д. Бертьє, Й. Водольський, О. Шевчик, М. Ерденко, М. Полянічевський, В. Мулерт; духових інструментів – В. Химиченко, В. Яблонський; народних інструментів – М. Геліс. Гордість училища – його славетні випускники, чиї внески до скарбниці світового музичного мистецтва визнані історією. Це піаністи Володимир Горовиць, Олександр Браїловський, Костянтин Михайлов, Леонід Ніколаєв; композитори Левко Ревуцький, Григорій Майборода, Платон Майборода, Віталій Філіпенко; теоретик Болеслав Яворський (вчитель композиторів: Миколи Леонтовича, Петра Козицького, Михайла Вериківського, Григорія Верьовки); співаки: Марія ЛитвиненкоВольгемут, Григорій Бакланов, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко; хоровий диригент Павло Муравський, музикознавець Микола Гордійчук; баяніст Микола Різоль, трубач, «срібна труба» Микола Бердиєв.

ВСТУПНЕ СЛОВО РЕКТОРА

Виконавські, наукові, культурномистецькі надбання минулого гідно примножують представники сучасної генерації випускників інституту, найбільш яскраві з яких увійшли до музичної еліти України. Сьогодні КІМ ім. Р. М. Глієра – провідний навчальний заклад України з унікальним комплексом початкової, середньої та вищої музичної освіти. Потужний науковий і творчий потенціал професорсько-викладацького складу, самовіддана робота знаних творчих колективів інституту надає широкі можливості для втілення яскравих мистецьких і культурно-освітніх проектів, визнаних в Україні та поза її межами, серед них: Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця, фестиваль мистецтв «Шевченківський березень», Міжнародна науково-практична конференція «Молоді музикознавці», Міжнародна «Літня музична академія». Високий професійний авторитет КІМ ім. Р. М. Глієра визнаний міжнародною культурною спільнотою: укладені двосторонні угоди про

партнерство та співробітництво з професійними музичними навчальними закладами із багатьох країн світу; систематично проводяться спільні міжнародні наукові конференції; нині в інституті навчаються іноземні студенти із Молдови, Узбекистану, Росії, Чорногорії, Ірану, Китаю, Південної Кореї, Мексики, Нігерії, Конго, Ізраїлю, Білорусі, Грузії, Азербайджану, Еквадору, Італії, США. Педагогічна діяльність викладачів інституту має визначні творчі досягнення – за останні 10 років студенти і творчі колективи здобули понад 800 перемог на міжнародних і національних конкурсах, фестивалях, наукових конференціях. У збереженні високих традицій вітчизняних педагогічних, наукових та виконавських шкіл, у постійному збагаченні навчального процесу, у дбайливому ставленні до обдарованої молоді – шлях до успішного майбутнього КІМ ім. Р. М. Глієра. Ректор, народний артист України, професор Олександр Злотник

ФУНДАТОРИ ТА ВИПУСКНИКИ

ЗАСНОВНИКИ КИЇВСЬКОГО МУЗИЧНОГО УЧИЛИЩА, ФУНДАТОРИ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ, СЛАВЕТНІ ВИПУСКНИКИ

Роберт Пфеніг

Микола Лисенко

Сергій Тарновський

Генріх Нейгауз

Вільгельм Яблонський

Леонід Ніколаєв

Болеслав Яворський

Костянтин Михайлов

Павло Муравський 6

Володимир Пухальський

Рейнгольд Глієр

Михайло Ерденко

Марк Геліс

Фелікс Блуменфельд

Володимир Горовиць

Левко Ревуцький

Ілля Сац

Олександр Браїловський

Марія ЛитвиненкоВольгемут

Григорій Майборода

Платон Майборода

Дмитро Гнатюк

Микола Різоль

Володимир Симоненко

Микола Бердиєв

ІСТОРІЯ

Становлення і розвиток Київського інституту музики

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Історія розвитку і становлення Київського музичного училища (нині Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра) – це історія розвитку і становлення вітчизняної музичної освіти, виконавства і педагогіки. Київське музичне училище стало тим благодатним підґрунтям, на якому виросло родюче дерево українського музичного мистецтва.

1768 рік

музична школа

1863 рік

відділення Російського музичного товариства

1867 рік

оперний театр

Будинок Київського музичного училища. Вид з вул. Прорізної

Початок професійного музичного навчання в Україні датується 1768 роком, коли згідно постанови Київського магістрату було засновано музичну школу з метою постійного поповнення складу оркестру при Київському магістраті (журнал «Киевская старина», № 7, 1889 рік). Ця школа проіснувала до 1852 року. Музичне життя України помітно пожвавилось у другій половині XIX ст., коли в 1863 р. у Києві було засновано відділення Російського музичного товариства, а в 1867 р. відкрито оперний театр. Для забезпечення високого виконавського рівня концертних виступів та оперних вистав були необхідні добре підготовлені спеціалісти-професіонали. За цю справу взялась дирекція Київського відділення музичного товариства. Завдяки її зусиллям 18 січня 1868 р. у Києві засновано перший в Україні та Росії спеціальний музичний навчальний заклад середнього профілю – музичне училище. Училище мало тоді п’ять класів: гри на фортепіано, скрипці, віолончелі, класів співу і теорії музики. З самого початку в училищі працювали відомі музиканти і педагоги – випускники Петербурзької, Лейпцизької, Паризької, Берлінської, Празької, Варшавської консерваторій. З часом педагогічний склад училища починає поповнюватися за рахунок найбільш обдарованих випускників. Великий внесок у становлення навчального закладу зробив його перший директор Роберт Августович Пфеніг (1824–1899). Він 5 років очолював училище: від дня створення 18 січня 1868 року до 1874 року.

1868 рік засновано Київське музичне училище Роберт Августович Пфеніг Директор з 1868 р. по 1874 р.

Диригент, композитор, педагог з достатнім педагогічним досвідом, він заклав підвалини музичної освіти, спрямованої на підготовку освіченого музиканта-виконавця. Енергійний організатор, Р. Пфеніг докладав чимало зусиль, щоб знайти кошти на навчання перших десяти учнів та забезпечення навчального процесу більшменш кваліфікованими викладацькими кадрами, переважно з місцевих. Історія засвідчує, що з різною гостротою ці завдання стояли перед кожним керівником училища.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Наступний директор училища Людвіг Карлович Альбрехт, випускник Петербурзької консерваторії, чудовий віолончеліст, очолював училище з 1875 по 1877 роки. Він запросив на роботу видатних виконавців: Григорія Ходоровського, Отакара Шевчика, Володимира Пухальського та інших, чим сприяв подальшій професіоналізації музичної освіти у Києві. Внаслідок їхньої подвижницької діяльності музичне училище з класами загальноосвітніх дисциплін 14 вересня 1874 р. почало навчальний рік у новому будинку Київського відділення музичного товариства. Найбільш визначальною фігурою у становленні музичної освіти на теренах України на той час став Володимир В’ячеславович Пухальський. Піаніст, композитор, музичний діяч, він створив власну фортепіанну школу (серед його випускників В. Горовиць, К. Михайлов, Л. Ніколаєв, О. Браїловський, Ю. Ісерліс, А. Артоболевська, Г. Коган, А. Альшванг, М. Тутковський, М. Гозенпуд, В. Цукерман, Н. Скоробагатько, А. Сатановський, С. Лисицький, Б. Яворський, Р. Горовиць). Він забезпечив роботу в навчальному закладі видатних музикантів, серед яких: К. Еверарді, Ф. фон Мулерт, М. Алєксєєва-Юневич, Є. Риб, В. Чечотт, О. Химиченко, Ф. Воячек, М. Ерденко.

Обраний у 1877 році директором училища, В. Пухальський перебував на цій посаді майже 38 років. Часи його керівництва – це період піднесення і розквіту музичного життя Києва та інтенсивного розвитку всієї діяльності училища. Завдяки неодноразовим спробам В. Пухальського підвищити статус навчального закладу, при безпосередній участі голови Київського відділення РМТ О. Виноградського, у 1913 р. на базі училища створено консерваторію. Оскільки середня і вища музична освіта з 1913 по 1928 роки здійснювалася в стінах одного навчального закладу, керівництво та склад викладачів училища (молодше відділення) і консерваторії (старше відділення) були єдиними. У 1914 році на посаду директора було обрано Рейнгольда Моріцевича Глієра, на той час вже відомого композитора, випускника училища. У 1902–1903 роках у Р. Глієра навчається С. Прокоф’єв, у 1916 році – Л. Ревуцький, який, у свою чергу, виховав А. Коломийця, Г. Майбороду, П. Майбороду, Г. Жуковського, В. Кирейка, А. Філіпенка, В. Гомоляку, А. Свєчнікова та інших. Серед випускників класу Р. Глієра 1919 року – Б. Лятошинський, у якого навчалися І. Белза, Л. Грабовський, М. Канерштейн, І. Карабиць, В. Сильвестров, М. Полоз, Є. Станкович, І. Шамо.

Людвіг Карлович Альбрехт Директор з 1875 р. по 1877 р.

Володимир В’ячеславович Пухальський Директор з 1877 р. по 1914 р.

1913 рік на базі училища створено консерваторію

1890–1891 н.р. Викладачі Київського музичного училища. Сидять зліва направо: О. С. Ноллє, Каміл Еверарді, В. В. Пухальський, М. П. Алексєєва-Юневич, В. Г. Страдецька. Стоять зліва направо: Отакар Шевчик, Є. О. Риб, Григорій Мороз-Ходоровський, В. Ф. фон Мулерт, О. В. Химиченко, Є. П. Можеловський.

Рейнгольд Моріцевич Глієр Директор з 1914 р. по 1920 р.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

навчальному закладі він залучив таких видатних музикантів, як Д. Бертьє, Є. Муравйова, Б. Лятошинський.

В. Пухальський з Р. Глієром

Р. М. Глієр є особистістю, яка своєю діяльністю підготувала колектив до поєднання музичного виховання європейського типу з традиціями української музичної педагогіки, якого домагався класик української музики М. В. Лисенко.

Фелікс Михайлович Блуменфельд Директор з 1920 р. по 1923 р.

З 1914 по 1920 роки, очолюючи консерваторію в складний час революційних переворотів, час війн і нестабільності, він зберіг концепцію неперервності музичної освіти. Училище залишалося у складі консерваторії як молодші курси і давало право не тільки без іспитів вступати на старші курси, але й працювати на первинних музичних та викладацьких посадах. Під час його керівництва педагогічний колектив консерваторії/училища поповнився такими видатними діячами музичного мистецтва як Г. Беклемішев, С. Тарновський, В. Блуменфельд, Г. Нейгауз, С. Вільковський, Я. Степовий.

Костянтин Миколайович Михайлов Директор з 1923 р. по 1927 р.

У 1920 році, після від’їзду Р. Глієра до Москви, посаду директора консерваторії/ училища отримав Фелікс Михайлович Блуменфельд – піаніст, диригент, композитор і педагог, який сприяв об’єднанню двох концепцій музичної освіти, що існували у ХІХ та на початку ХХ століть в культурі України: академічної, заснованої на західноєвропейській культурі виховання інструментальних виконавців, і лисенківської, яка спиралася на вокально-хорові традиції українського виконавства. До роботи у

З 1923 по 1927 роки консерваторію/ училище очолював Костянтин Миколайович Михайлов – випускник Київського музичного училища 1907 року (клас В. Пухальського) та Петербурзької консерваторії, яку закінчив екстерном у 1913 році. Піаніст, педагог, музичногромадський діяч, він не одне десятиліття формував принципи Київської фортепіанної школи, активно впроваджував нові ідеї в академічну освіту музикантів; розробив нові методи музично-педагогічної освіти на базі консерваторії, став борцем за першість у прогресивних професійних методологічних засадах цього напрямку. К. М. Михайлов – фундатор знаної фортепіанної школи, представники якої стали яскравими виконавцями та видатними педагогами. Серед них майбутні викладачі училища: М. І. Кузьмін, Л. Б. Шур, О. Г. Орлова, С. Й. Корн, М. В. Воскобійник, Ю. Й. Голембіовський, О. М. Канерштейн. 1923–1928 рр. – це складний для навчальних закладів час постійних змін; реформи, ініційовані радянською владою, відбулися і в музичній освіті. Результатом багаточисленних реорганізацій стало функціонування двох вищих навчальних закладів: консерваторії/училища, віднині з назвою музтехнікум з 3 ступенями освіти та музичного інституту ім. М. В. Лисенка, молодші курси якого були передані консерваторії. Педагогічний колектив обох навчальних закладів був, по суті, єдиним. Ще у 1919 році в інституті ім. М. В. Лисенка відкрився диригентсько-хоровий відділ, на якому працювали М. Д. Леонтович, К. Г. Стеценко, В. М. Верховинець, пізніше – Є. І. Скрипчинська. У 1924 році для учнів цього відділу було впроваджено обов`язковий клас гри на народних інструментах (мандоліна, балалайка); у 1925 році відкрився відділ народних інструментів з класами гітари, балалайки і мандоліни, який пізніше, у 1933 році, очолив М. М. Геліс – видатний музикант-педагог. Його плідна довготривала діяльність позитивно вплинула на подальший рух виконавства на народних інструментах в Україні.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

У цей час також почали формуватися перші ансамблі та оркестри народних інструментів, керовані О. О. Мартинсеном, викладачем консерваторії/училища. Серед виконавців, які виступали в концертах цих колективів – Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут, Зоя Гайдай, Оксана Петрусенко. У довоєнні роки управління трьома навчальними закладами – консерваторія, музичне училище, десятирічка (заснована у 1934 р. за ініціативою К. Михайлова) – було централізовано. З 1934 по 1948 роки цю функцію здійснював директор консерваторії, талановитий піаніст, учень Г. Беклемішева, лауреат Варшавського конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена Абрам Михайлович Луфер. Під його керівництвом у Києві склалася саме така система музичної освіти, яка існувала в Україні до початку ХХІ століття: десятирічка, училище, консерваторія. З цього моменту Київське музичне училище знову стає самостійним спеціальним середнім навчальним закладом. У довоєнні роки в училищі навчалися майбутні корифеї вітчизняної музичної культури – Георгій та Платон Майбороди, Ірина Масленікова, Павло Кармалюк, Павло Муравський, Ніна Гончаренко, Елеонора Томм, Юлія Будницька, Беба Притикіна, Микола Різоль, Іван Журомський, Микола Гордійчук. У 1944 році, після відновлення занять, директором училища був призначений випускник училища, учень Г. Верьовки Петро Андрійович Сук (очолював Київське музичне училище з серпня 1944 року до березня 1953 року).

Диригент-хормейстер за фахом, він вирішив складне питання формування складу викладачів, контингенту студентів, організації навчання, дисципліни, матеріальної бази у зруйнованому Києві. З метою налагодження навчального процесу він запросив до училища педагогів з великим досвідом виховання музикантів-професіоналів. У цей період в училищі працювали відомі педагоги, багато з яких були викладачами Київської консерваторії. Це піаністи К. Михайлов, А. Янкелевич, М. Гозенпуд, Я. Фастівський, вокалісти Д. Євтушенко, М. Донець-Тессейр, М. Царевич-Лятошинська, баяніст І. Журомський, балалаєчник Є. Блінов, бандурист В. Кабачок, викладачі струнних інструментів Д. Бертьє, С. Каспін, І. Козлов, С. Вільковський, на відділі духових інструментів працювали В. Яблонський, Л. Хазін, Г. Проценко, М. Бердиєв, В. Бабенко, К. Багликов та інші. У післявоєнному становленні диригентсько-хорового відділу брали участь композитори М. Вериківський, Г. Жуковський, О. Коломієць, хормейстер П. Муравський, на теоретичний відділ були запрошені композитори Г. Майборода, П. Майборода, П. Глушков, О. Верещагін, Ю. Щуровський, музикознавець М. Гордійчук та інші. Цей блискучий для середнього навчального закладу основний склад педагогічного колективу позитивно визначив увесь подальший навчальний процес, сприяв росту та розквіту в училищі нових молодих педагогічних сил.

Абрам Михайлович Луфер Директор з 1934 р. по 1944 р.

Система музичної освіти, остаточно сформована під час керівництва А. М. Луфера

Показником успішної діяльності викладачів училища стали перші перемоги його вихованців на Всесвітніх

Петро Андрійович Сук 1952 р. П. А. Сук з викладачами училища

Директор з 1944 р. по 1953 р.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

1956 рік Київському музичному училищу присвоєно ім’я Рейнгольда Моріцевича Глієра

Андрій Омелянович Лісовий Директор з 1954 р. по 1958 р.

Микола Сергійович Строкач Директор з 1962 р. по 1964 р.

1957 рік 1959 рік в училищі відкрито заочне відділення

фестивалях молоді, всесоюзних та міжнародних конкурсах. Серед перших лауреатів – Ольга Пархоменко (скрипка), Микола Бердиєв (труба), Євген Блінов (балалайка), тріо бандуристок – Валентина Третьякова, Ніна Павленко, Тамара Поліщук, Віталій Лисенко (хорове диригування). З листопада 1953 по лютий 1954 року обов`язки директора училища виконував Іван Іванович Журомський, якого на цій посаді замінив Андрій Омелянович Лісовий (працював з лютого 1954 року до березня 1958 року). Він робив усе, щоб чітка організація роботи циклових комісій, дисципліна і регламентація дій колективу, плани підвищення кваліфікації сприяли підготовці кваліфікованих фахівців. На час його керівництва припадає присвоєння училищу імені Рейнгольда Моріцевича Глієра (1956 р.). У 1957 році в училищі відкрито заочне відділення, роботу в якому було зосереджено на підготовці виконавців на народних інструментах і організаторів самодіяльності. З 1958 по 1962 роки директором училища був Степан Омелянович Лук’янов, який активізував роботу по підвищенню авторитету училища як творчого навчального закладу. У 1959 році при училищі було відкрито школу-студію як базу педагогічної

Лідія Олександрівна Падалко Директор з 1964 р. по 1970 р.

Анатолій Леонідович Бондаренко Директор з 1971 р. по 1982 р.

відкрито школу-студію

практики учнів училища, яку очолила випускниця училища Е. Л. Парамонова. У майбутньому, саме на основі школистудії сформується такий важливий аспект освітньої діяльності училища як профорієнтаційна робота. З початку 60-х років до 80-х минулого століття в училищі остаточно склалася структура середнього навчального закладу: 7 відділів (історико-теоретичний, диригентськохоровий, вокальний, фортепіанний, народних інструментів, струнносмичкових інструментів, духових інструментів) та 4 методоб`єднання (загальноосвітні предмети, загальне фортепіано, спеціалізоване фортепіано, концертмейстерський клас). У цей період училище очолювали послідовно – з 1962 по 1964 роки

Микола

Сергійович

Строкач

(фаготист за фахом, соліст оркестру, викладач, досвідчений керівник), з 1964 по 1970 роки Лідія Олександрівна Падалко (хормейстер, заслужена артистка України, патріот української хорової школи, активний організатор у сфері хорової діяльності), з 1971 по 1982 роки Анатолій Леонідович Бондаренко (диригент-хормейстер за фахом, викладач, мав великий досвід управлінської роботи).

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

У ці роки значно зміцнюється матеріально-технічна база училища, відкрито гуртожиток, училище отримало нове помешкання у центрі міста, збільшується участь творчих колективів училища у державних заходах, налагоджуються культурні зв`язки та обміни з музичними училищами Грузії, Вірменії, Білорусі, Литви, Росії. В училищі активно працюють такі відомі в Києві творчі колективи, як симфонічний оркестр (диригент М. І. Гозулов), оркестр духових інструментів (диригент І. І. Стежар), оркестр народних інструментів (диригент А. В. Григоренко), камерний оркестр (диригент Л. М. Костенко), жіночий хор (хормейстер Н. І. Ніколаєва). У 1976 році до складу творчих колективів училища увійшла капела бандуристів, яку очолила викладач по класу бандури Лідія Чмельова. Продовжуючи традиції своїх великих вчителів і попередників, в цей період працюють викладачі з великим педагогічним, творчим та виконавським досвідом, більшість з яких створила свої самобутні виконавські школи. Серед них – піаністи Л. Б. Шур, О. Г. Орлова, Ю. Й. Голембіовський, О. М. Вериківська, вокалісти – Б. О. Полякова, Л. П. Дорошенко, В. М. Ялкут, І. Г. Паливода, викладачі відділу народних інструментів – І. І. Журомський, А. Г. Рябінін, А. Ф. Омельченко, А. В. Григоренко, Ю. І. Тарнопольський, С. Г. Чапкій. На відділі струнно-смичкових працювали – А. П. Лисаковський, О. К. Цвейфель; на історико-теоретичному відділі – Р. І. Верещагін, В. Д. Подвала, Г. С. Виноградов; на диригентськохоровому – Л. А. Падалко, М. Ю. Хардаєв, Р. М. Корецька; на відділі духових інструментів – В. Бабенко, Ф. Чабан, М. Строкач, В. Синько, В. Яковенко, Г. Кудлай, В. Іванов, Я. Верховинець та інші. Ці знакові в історії училища особистості виховали наступне покоління викладачів училища, яке сьогодні продовжує традиції своїх вчителів. У 1968 році, з нагоди 100-річчя заснування Київського музичного училища, за плідну діяльність та великий внесок у розвиток української музичної культури, училище було відзначено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України,

1970 р. Л. О. Падалко з викладачами училища та випускниками відділу народних інструментів

багато членів колективу державні нагороди.

отримали

Остання чверть ХХ століття – це період активізації всіх напрямків навчальної, методичної та творчої роботи педагогічного колективу. У 1980 році новаторським кроком у створенні більш сучасної моделі навчального закладу стало відкриття нової спеціальності з підготовки естрадних джазових музикантів. Засновником та першим завідувачем естрадного відділу став видатний музикант, джазовий фахівець Володимир Симоненко. Роботу по зміцненню авторитету училища як методичного центру з розробки нових навчальних планів і програм, експериментальної бази введення нових технологій із залученням технічних засобів навчання продовжив на посту директора Віталій Власович Каращук.

1968 рік з нагоди 100-річчя училище було відзначено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України

1980 рік відкриття спеціальності з підготовки естрадних джазових музикантів

Саме під час його діяльності (1982– 1991 рр.) почали розширюватися міжнародні зв`язки та творчі обміни, які були започатковані його попередниками. Піаніст, педагог В. В. Каращук до посади директора багато років працював в училищі, тому добре знав навчальний процес «зсередини». Як фахівець з великим педагогічним та адміністративним досвідом він докладав великих зусиль для вдосконалення професійної підготовки учнів. З отриманням у 1991 році незалежності в Україні відбулися кардинальні зміни

Віталій Власович Каращук Директор з 1982 р. по 1991 р.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Вадим Венедиктович Козін Директор з 1991 р. по 2003 р.

1997 рік відкрито Факультет музичного мистецтва ІІІ освітньокваліфікаційного рівня

1998 рік Київське державне музичне училище ім. Р. М. Глієра отримало статус вищого музичного навчального закладу

суспільного, духовного та культурного життя української нації, що стало в свою чергу фактором стрімкого розвитку всіх напрямків діяльності училища. З 1991 по 2003 роки училище очолював Вадим Венедиктович Козін – скрипаль за фахом, викладач, організатор з великим досвідом роботи. Він продовжив роботу по модернізації училища як сучасного закладу нового типу. Завдяки його дбайливому ставленню до місця училища в музично-громадському житті не тільки Києва, а і всієї України, значно розширилися міжнародні зв`язки і обміни, активізувалася співпраця з навчальними закладами, концертними організаціями Німеччини, Польщі, Ізраїлю, США, Франції, Росії, Латвії, Литви, Словаччини та здійснилася велика кількість просвітницьких заходів в посольствах зарубіжних країн, акредитованих в Україні (Ізраїль, США, Франція, Норвегія, Данія, Чехія). Саме в цей період розроблені та втілені в життя великі освітні, наукові та мистецькі проекти училища, що з тих пір мають щорічну періодичність: Фестиваль мистецтв «Шевченківський березень», Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця, Регіональний конкурс-огляд юних піаністів (нині – Всеукраїнський конкурс-огляд юних піаністів Олени Вериківської), Міжнародна науковопрактична конференція «Молоді музикознавці», Міжнародна «Літня музична академія». Однією з подій для училища ім. періоду стало Факультету

найбільш визначних Київського музичного Р. М. Глієра цього відкриття у 1997 році музичного мистецтва

– 1994 р. – 1995 р. – 1996 р. – 1998 р. – 1997 р. – 2001 р. 14

ІІІ освітньо-кваліфікаційного рівня, який був створений завдяки інтелектуальним, науково-методичним та адміністративно-організаторским зусиллям заступника директора училища з науково-методичної роботи, видатного музично-громадського діяча, кандидата мистецтвознавства, професора Юрія Абрамовича Зільбермана та відомих вітчизняних науковців, фахівців в сфері історико-теоретичних напрямів музикознавства – доктора мистецтвознавства, професора Сергія Віталійовича Тишка (згодом, першого декана факультету) та кандидата мистецтвознавства, доцента Дмитра Григоровича Терентьєва (завідувача кафедри теорії та історії музики). На першому етапі роботи Факультету музичного мистецтва були започатковані освітні програми підготовки спеціалістів за спеціалізацією «Музикознавство» (1997 р.), а згодом – і за спеціалізацією «Музичне мистецтво естради (джаз)» (2000 р.). Таким чином, отримавши у 1998 р. новий статус – Києвське державне вище музичне училище, навчальний заклад став першим в Україні здійснювати освіту джазових музикантів. Не менш інноваційним кроком з перших років роботи факультету стала орієнтація освітніх програм студентів на осучаснення музичної освіти: була започаткована підготовка музичних фахівців затребуваних сьогочасних професій у мистецькій галузі – звукорежисерів, музичних редакторів, музичних менеджерів та музичних аранжувальників (додаткові кваліфікації), які мали можливість набувати практичного досвіду на базі роботи численних мистецьких проектів навчального закладу.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

З перших років створення Факультету музичного мистецтва, в музичному закладі працювали (більшість з них продовжує працювати і нині) провідні мистецтвознавці, дослідники, які стали засновниками наукових та виконавських шкіл – доктор мистецтвознавства, професор, академік АМУ Н. О. Герасимова-Персидська; доктор мистецтвознавства, професор, академік АМУ М. Р. Черкашина-Губаренко; доктор мистецтвознавства, професор С. В. Тишко; доктор мистецтвознавства, професор О. С. Зінькевич, доктор мистецтвознавства, професор Ю. І. Чекан, кандидат мистецтвознавства, професор Ю. А. Зільберман; доктор мистецтвознавства, професор В. Г. Москаленко; доктор філософських наук, професор Т. К. Гуменюк; кандидат мистецтвознавства, професор Т. Ф. Гнатів; доктор мистецтвознавства, професор В. Б. Жаркова; кандидат мистецтвознавства, професор І. М. Коханик; професор Т. О. Бондаренко; багато років працювали кандидат мистецтвознавства, доцент С. Г. Мамаєв (з 1997 по 2007 рр.), кандидат мистецтвознавства, доцент Д. Г. Терентьєв (з 1997 по 2015 рр.). У житті училища перше десятиліття ХХІ сторіччя характеризується як період напруженої роботи у пошуках найбільш ефективних шляхів подальшого розвитку навчального закладу, який би враховував сучасні виклики в галузі музичної освіти. З 2003 по 2008 рік училище очолював Сергій Михайлович Волков – піаніст, педагог, досвідчений та енергійний організатор. Він сконцентрував усю діяльність колективу училища на послідовному втіленні ідеї про створення у Києві вищого навчального закладу нового типу. За його ініціативою розпочалася робота по реорганізації училища в комплексний навчальний заклад, структура якого передбачала наявність мистецького навчального закладу І–ІІ та ІІІ–IV рівнів акредитації. У 2008 році на факультеті музичного мистецтва вже існували наступні спеціалізації з наданням освітньокваліфікаційного рівня «Бакалавр» та «Спеціаліст»: «Музикознавство», «Музичне мистецтво естради (джаз)», «Фортепіано», «Оркестрові духові та ударні інструменти», «Спів», «Оркестрові струнні інструменти». Були розроблені сучасні мистецькі проекти, створені нові навчальні плани, оновлена матеріально-технічна база училища, був

впроваджений необхідний науковометодичний комплекс; творчі колективи презентували мистецькій громаді Києва нові потужні концертні програми, які дали можливість оцінити діяльність училища як вищого навчального закладу. В період 2000–2008 років значно зміцнився науково-педагогічний потенціал навчального закладу, в якому працював колектив висококваліфікованих музикантівфахівців: 34 доктори та кандидати мистецтвознавства, 26 народних та заслужених артистів, 13 заслужених діячів мистецтв та заслужених працівників культури України; лауреати міжнародних та національних конкурсів, відомі виконавці, науковці, педагогиметодисти. Творчі та наукові досягнення викладачів та студентів КДВМУ ім. Р. М. Глієра, професійна діяльність його директорів стали підґрунтям реорганізації училища 8 вересня 2008 року в Київський

інститут музики ім. Р. М. Глієра

(відповідно до розпорядження від 07.02.2008 № 102 «Про організаційноправові заходи, пов’язані з виконанням рішення Київської міської ради від 26.07.07 № 15/1849», виконавчого органу Київської міської державної адміністрації). 28 вересня 2009 року на посаду ректора КІМ ім. Р. М. Глієра був обраний

Олександр

Йосипович

Злотник

– композитор, громадський діяч, народний артист України, професор. Беручи до уваги специфіку мистецької освіти, що потребує алгоритму накопичення вмінь, знань, професійних навичок, артистичної майстерності, науково-практичного узагальнення творчої діяльності, КІМ ім. Р. М. Глієра пропонує нову в Україні модель навчального закладу. Сьогодні інститут, який ще у ХІХ столітті розпочав існування з просвітницької та професійно-освітньої діяльності музичних класів, являє собою приклад синтезу всіх рівнів освітньої діяльності. Він охоплює навчання творчої молоді від початкової до повної вищої освіти на основі наскрізної системи формування музиканта, професійного діяча в галузі мистецтва: • початкова освіта (відбір талановитих дітей та юнацтва, профорієнтація), яка здобувається у студії інституту від

Сергій Михайлович Волков Директор з 2003 р. по 2008 р.

2000 рік Київське вище музичне училище ім. Р. М. Глієра – перший в Україні музичний заклад з вищою джазовою освітою

8 вересня 2008 року Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра реорганізовано у Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра

Олександр Йосипович Злотник Ректор з 2009 р.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

2013 рік (за рейтингом МОН України) Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра визнано лідером серед ВНЗ культури і мистецтв України

2015 рік інститут став володарем Гран Прі (у номінації «Університет року музичного напряму») на І Міжнародній професійноспеціалізованій виставці «Освіта в Україні. Освіта за кордоном»

дошкільного віку; • здобуття професійної мистецької освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста), яке відбувається паралельно з отриманням загальної середньої освіти і є її невід`ємною частиною; • здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра; • підготовка магістрів за ІV освітньокваліфікаційним рівнем акредитації. Таким чином, КІМ ім. Р. М. Глієра є прикладом навчального закладу, який має значний потенціал для формування високоякісних спеціалістів в результаті довготривалого циклу навчання, творчої особистості, професійного музичного діяча. Необхідність розкриття творчих здібностей з дитинства є специфікою системи мистецької освіти, що в свою чергу диктує нагальну потребу у функціонуванні навчального закладу саме з таким повним циклом мистецької освіти. Ще одним важливим аргументом є те, що при всьому бажанні уніфікована система освіти не в змозі забезпечити індивідуальний підхід до виховання особистості, розвитку таланту, формування здібності до творчості. КІМ ім. Р. М. Глієра надає такі можливості навіть в умовах, коли в суспільстві спостерігаються процеси руйнації наскрізної системи виховання, адже диплом інституту визнається у багатьох країнах світу, а вихованці інституту працюють у найпрестижніших концертних установах, оркестрах, театрах, навчальних закладах в Україні

та за її межами. У 2013 році (за рейтингом МОН України) Київський інститут музики ім. Р. М Глієра визнано лідером серед ВНЗ культури і мистецтв України, а у 2015 році інститут став володарем Гран Прі (у номінації «Університет року музичного напряму») на І Міжнародній професійно-спеціалізованій виставці «Освіта в Україні. Освіта за кордоном», що проводилася Інститутом модернізації змісту освіти Національної академії педагогічних наук України. За 150 років існування КІМ ім. Р. М. Глієра перетворився в особливий тип вищого навчального закладу, який суттєвим чином впливає на загальноосвітній процес у суспільстві, культуру України в цілому. Внесок інституту у скарбницю національної та світової культури вагомий і незаперечний. Сьогодні перший в історії України професійний музичний навчальний заклад є базовим для аналогічних навчальних закладів України. Виконуючи функцію методичного центру, інститут виступає ініціатором всіх основних проектів, програм і творчих заходів, що проводить Міністерство культури України. Шлях до наскрізної системи мистецької освіти – від дошкільного навчання до отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра – це шлях формування духовної культури нації, розвитку музичного мистецтва України, шлях до інтеграції у світову систему освіти.

Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра – єдиний в Україні музичний навчальний заклад всіх рівнів освітньої діяльності

початкова музична освіта ІІІ–IV освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр, Магістр І–IІ освітньокваліфікаційний рівень Молодший спеціаліст 16

СЬОГОДЕННЯ

Керівництво і структура Київського інституту музики

КЕРІВНИЦТВО І СТРУКТУРА КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Сьогодні Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра – це комплексний навчальний заклад, до якого входять структурні підрозділи початкової, середньої та вищої музичної освіти: студія КІМ ім. Р. М. Глієра, коледж та факультет музичного мистецтва. В інституті здійсьнюється підготовка фахівців І–IV рівнів акредитації з десяти спеціалізацій: «Фортепіано», «Оркестрові струнні інструменти», «Оркестрові духові та ударні інструменти», «Народні інструменти», «Спів (академічний, народний)», «Спів (естрадний)», «Спів (джазовий)», «Хорове диригування», «Музичне мистецтво естради (джаз)», «Музикознавство».

Ректор – професор, народний артист України Олександр Йосипович Злотник. Ректор забезпечує основні напрямки діяльності інституту, визначає стратегію та тактику подальшого розвитку закладу. Проректори – посадові особи інституту, відповідають за різні напрямки діяльності.

Олександр Йосипович Злотник

Август Олексійович Жуков

які

Проректор з навчальної роботи – директор коледжу – заслужений працівник культури України, доцент Август Олексійович Жуков. Здійснює загальне керівництво навчальною роботою, забезпечує виконання навчальних планів та програм, планування та контроль навчального процесу. Проректор з науково-методичної роботи – заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Юрій Абрамович Зільберман. Здійснює керівництво науковометодичною діяльністю інституту, розробляє головні напрямки науково-дослідної, науковометодичної роботи інституту, складає перспективні плани наукової та методичної роботи і контролює їх виконання.

Юрій Абрамович Зільберман 18

Мальвіна Аркадіївна Зарудянська

Проректор з творчої та навчально-виробничої роботи – заслужений діяч мистецтв України, доцент Мальвіна Аркадіївна Зарудянська. Розробляє концепцію навчально-виробничої та творчої діяльності інституту, організовує та контролює роботи відповідних підрозділів. Розробляє мистецькі проекти інституту та втілює їх у концертновиконавській та практичній діяльності.

КЕРІВНИЦТВО І СТРУКТУРА КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Проректор з гуманітарних питань та виховання – заслужений працівник культури України, доцент Наталія Борисівна Демешко. Забезпечує умови для розвитку оптимального соціокультурного виховного середовища у навчальному та позанавчальному процесі в інституті, здійснює психологічну підтримку та консультаційну допомогу студентам, координує роботу органів студентського самоврядування та сприяє роботі профспілкової студентської організації. Проректор з адміністративногосподарчої роботи – Юрій Олексійович Карюк. Здійснює поточне керівництво відповідними службами для забезпечення належної матеріальнотехнічної бази інституту, оформлює тендерні та господарські угоди та контролює їх виконання, забезпечує проведення поточних та капітальних ремонтів. Проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку – заслужений діяч мистецтв України, доцент, кандидат мистецтвознавства Володимир Остапович Конончук. Організовує роботу по розробці навчальних програм науковопедагогічних працівників, відповідає за підвищення кваліфікації викладацького, професорсько-викладацького складу, керує роботою по впровадженню в освітній процес сучасних технологій. Вчена рада є вищим дорадчим колегіальним органом КІМ ім. Р. М Глієра, яку очолює ректор інституту. Вчена

рада є основною складовою в системі діяльності Інституту. Шляхом колективного обговорення приймає рішення з актуальних питань поточної, перспективної роботи КІМ ім. Р.М. Глієра, забезпечує функціонування цілісної системи підготовки фахівців, визначає стратегію і перспективні напрямки розвитку освітньої, наукової, науковометодичної, видавничої та інноваційної діяльності Інституту. Ректорат – постійно діючий колегіальний робочий орган інституту, який здійснює керівництво навчальним закладом з метою організації забезпечення законодавства України, рішень Вченої ради та нормативно-правових актів.

Наталія Борисівна Демешко

Методична рада – визначає концепцію розвитку науково-методичної діяльності, координує роботу по методичному забезпеченню навчального процесу. Художня рада – визначає напрямки та зміст мистецької діяльності, сприяє пропаганді кращих здобутків солістів та творчих колективів інституту. Деканат, денне відділення – структурні підрозділи інституту, які відповідають за організацію навчального процесу і контролюють успішне виконання навчальних вимог.

Юрій Олексійович Карюк

Учений секретар – доцент, кандидат мистецтвознавства Лілія Григорівна Мудрецька. Організовує роботу Вченої ради, проводить науково-організаційну та методичну роботу в інституті, складає перспективні й поточні плани наукової діяльності.

Володимир Остапович Конончук

зліва направо: Конончук В. О., Зарудянська М. А., Зільберман Ю. А., Злотник О. Й., Жуков А. О., Демешко Н. Б., Карюк Ю. О.

Лілія Григорівна Мудрецька 19

КЕРІВНИЦТВО І СТРУКТУРА КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

ЦИКЛОВІ ТА ПРЕДМЕТНІ КОМІСІЇ, КАФЕДРИ 11 циклових комісій

5 предметних комісій

Спеціальне фортепіано

Концертмейстерство

Оркестрові струнні інструменти

Камерний ансамбль

Оркестрові духові та ударні інструменти

Спеціалізоване фортепіано

Народні інструменти Академічний та Народний спів

Загальне фортепіано Музичні комп’ютерні технології

7 кафедр Кафедра виконавських дисциплін №1 Кафедра виконавських дисциплін №2 Кафедра академічного, джазового та естрадного співу

Естрадний спів

Кафедра теорії музики

Музично-теоретичні дисципліни

Кафедра історії музики

Історія музики

Кафедра джазової музики

Хорове диригування

Кафедра гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

Музичне мистецтво естради Гуманітарні та соціальноекономічні дисципліни

Для забезпечення навчального процесу, педагогічної та наукової роботи та адміністративної діяльності в різних аспектах в інституті працюють наступні підрозділи: Бібліотека

Навчальний відділ

(зліва направо): Лазаренко Н. І., Колєснікова Т. В. (завідуюча бібліотекою), Теслюк М. П., Лабовська Т. О., Богданович С. С.

(зліва направо): Бенецька І. О., Громова Н. В. (керівник відділу), Чайка А. Л.

Деканат

Денне відділення та відділення контрактної форми навчання

сидять (зліва направо): Панова Н. А. (декан), Мудрецька Л. Г. (учений секретар інституту),стоять (зліва направо): Вороніна М. О., Кузьміч Л. О., Нечепуренко В. Ю., Менделенко Д. В., Антонюк С. В., Пєшкова В. А.

(зліва направо): Марценківська О. В., Дума В. І. (завідуючі денним відділенням), Кречковська Р. О. (завідуюча відділенням контрактної форми навчання)

КЕРІВНИЦТВО І СТРУКТУРА КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Підготовче відділення з роботи з іноземними студентами та відділ міжнародних зв`язків

Відділ кадрів та планово-фінансовий відділ

(зліва направо): Смєхова А. М. (керівник відділу), Архипова Л. С., Журавльова К. О.

(зліва направо): Пономаренко О. В. (начальник плановофінансового відділу), Петрушенко Г. О., Ткаченко А. І. (начальник відділу кадрів), Хобта О. В.

Навчально-методичний відділ (виробнича практика)

Музична майстерня

(зліва направо): Сидорченко Л. В., Полстянкіна І. П. (керівник відділу), Кільчицька А. О.

Настроювач музичних інструментів Файнберг В. І.

Студія звукозапису

Відділ технічних засобів навчання

(зліва направо): Дідик М. Л., Андріяш І. В.

(зліва направо): Зелінська О. І. (керівник відділу), Чернюк І. О., Когут О. М., Лопатіна О. Ю. 21

КЕРІВНИЦТВО І СТРУКТУРА КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ

Редакційно-видавничий відділ

Бухгалтерія

(зліва направо): Гіваргізова І. М. (керівник відділу), Глива В. В., Кузьміч Л. О.

(зліва направо): Штейник С. М., Кіндрась О. М., Вахненко І. П. (головний бухгалтер)

Єдина державна електронна база з питань освіти

Завідуюча господарським відділом

(зліва направо): Ляпідевський О. О., Сухих В. М.

Мельник В. І.

Завідуюча гуртожитком

Завідувач інформаційно-обчислювального центру

Андрущишин М. Г.

Белецький О. Ю.

СЬОГОДЕННЯ

Творча діяльність

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

ТВОРЧІ КОЛЕКТИВИ

Історія становлення і розвитку навчального закладу тісно пов΄язана з історією вітчизняної музичної культури. Збереження та розвиток вітчизняних культурних традицій як основи інтеграції країни у світовий мистецький простір є одним із пріоритетних напрямків творчої діяльності КІМ ім. Р. М. Глієра. Невід’ємною складовою цього процесу є творча і культурно-освітня діяльність викладачів та студентів інституту. «Глієрівці» вважають своєю почесною місією відтворення, оновлення, розвиток вітчизняних мистецьких традицій, пошук нових підходів до їх осмислення й сприйняття.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

ЖІНОЧИЙ ХОР Жіночий хор створений на базі диригентсько-хорового відділу у 1985 році. Засновником і незмінним художнім керівником Жіночого хору інституту є заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко – відома в Україні та в Європі диригент-хормейстер.

Галина Горбатенко

ЖІНОЧИЙ ХОР – ЛАУРЕАТ ПРЕСТИЖНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КОНКУРСІВ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА 2004 рік

1994 рік

КОНКУРС «ЄВРОРАДІО»

2011 рік КОНКУРС «ГРАН-ПРІ ЄВРОПИ»

2014 рік

1996 рік

2000 рік 26

ГРАН-ПРІ

2006 рік

ГРАН-ПРІ

2001 рік 2015 рік

2005 рік

ЛАУРЕАТ

ФІНАЛІСТ

2017 рік ФІНАЛІСТ

ФІНАЛІСТ

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

Хор брав активну участь у численних відомих європейських хорових фестивалях у Нідерландах, Ісландії, Іспанії, Франції, Німеччині, Болгарії, Чехії. Концерти хору проходили у найкращих залах та храмах Європи, і навіть у залі Ради Європи. Всі роки існування хор брав активну участь у фестивалях «Золотоверхий Київ», «КиївМузикФест», «Музичні прем’єри сезону», «Шевченківський березень», «Пасхальна асамблея». Традиційними стали щорічні Різдвяні концерти, які відбуваються в храмах Києва, а протягом останніх років – в Національній філармонії України. Репертуар хору складається із творів різних епох, жанрів та стилів, але особливу увагу колектив приділяє українській хоровій музиці.

Творча співпраця багато років поєднує колектив з відомими сучасними українськими композиторами Л. Дичко, Г. Гаврилець, Ю. Іщенком, О. Яковчуком, В. Степурком, В. Польовою, І. Алексійчук, М. Шухом, твори яких з цікавістю, ентузіазмом та захопленням сприймаються не лише в Україні, а й в Європі, де їх широко презентує в своїх програмах жіночий хор. Отже, колективу є чим пишатися! Понад 350 концертів в Україні, близько 300 в Європі, перемоги, успіх, захоплення слухачів, схвальні відгуки преси, майстер-класи Галини Горбатенко з диригування та роботи з хором в Україні, Естонії, Польщі, Німеччині, Росії, Нідерландах, Чехії. Колективом випущено 11 CD дисків, здійснено понад 75 фондових записів на Українському радіо. 27

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

КАМЕРНИЙ ХОР Камерний хор Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра було створено у вересні 2000 року. Очолює Камерний хор його незмінний керівник та диригент Зоя Томсон у співдружності з концертмейстером хору Анною Щегловською. Гідним визнанням високого професіоналізму і майстерності колективу стали його перемоги та почесні нагороди на міжнародних конкурсах і фестивалях, завдяки яким Камерний хор отримав міжнародне визнання: Зоя Томсон

ГРАН-ПРІ

«За краще виконання твору сербського композитора» ХХІІІ Міжнародного хорового фестивалю в Сербії

ЛАУРЕАТ

ХХХІІІ Міжнародного хорового конкурсу імені Г. Димитрова в Болгарії та нагороди «За краще виконання конкурсного твору болгарського композитора

Камерний хор – постійний учасник Міжнародних фестивалів Національної спілки композиторів України «Музичні прем’єри сезону», «Київ Музик Фест», ХІ Міжнародного фестивалю «Univercitas Cantat» у Польщі, «Пасхальної Асамблеї» у Києві та багато інших. Колектив виступає у кращих залах Києва та по всій Україні – Дніпрі, Полтаві, Одесі, Івано-Франківську, Кам`янці-Подільському, Глухові, Білій Церкві. 28

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

У творчому доробку хору представлені твори різних епох від Ренесансу до сучасності, від класики до народних пісень. Хор постійно співпрацює з українськими композиторами, особливо, протягом багатьох років, з лауреатом Шевченківської премії Віктором Степурком. Останнім часом камерний хор зробив декілька фондових записів на радіо та випустив компакт-диски.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР

Віталій Протасов

СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР – ЛАУРЕАТ ПРЕСТИЖНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ФЕСТИВАЛІВ

Вперше оркестровий клас з‘явився ще у 1870-ті роки за ініціативи директора училища Людвіга Альбрехта. У 60-ті роки ХХ століття діяльність симфонічного оркестру набуває значення не тільки навчального, але й творчого концертного колективу.

концертах твори композиторів різних стилів та епох, серед них – симфонії Л. Бетховена, П. Чайковського, А. Дворжака, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, увертюри і симфонічні твори М. Лисенка, Є. Станковича.

З того часу оркестр очолювали Микола Гозулов, Ігор Шпіцберг, Михайло Мороз, Роман Кофман, Аллін Власенко, Михайло Пікульський та Артем Кузьменко. Нині оркестр очолює Віталій Протасов, диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України.

Особливого значення набула спільна праця оркестру зі студентамисолістами під час підготовки великих інструментальних концертів композиторів від бароко до сучасності. Виступи кращих виконавців у супроводі симфонічного оркестру відбуваються на сцені Національної філармонії України під час творчих звітів КІМ ім. Р. М. Глієра у рамках фестивалю «Шевченківський березень».

У симфонічному оркестрі студенти здобувають професійні навички гри в оркестрі, вивчають та виконують у

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

Яскравою сторінкою творчого життя оркестру у 2016 році стала співпраця з відомим диригентом Кирилом Карабицем, який відкрив для музичної громадськості твір Сергія Прокоф`єва – «Юнацька симфонія». Успішним результатом наполегливої роботи студентського колективу під керівництвом талановитого диригента

стало перше виконання цієї унікальної знахідки у рамках фестивалю «Шевченківський березнь-2016» на концерті циклу «Видатні дати музичного календаря» – «Р. М. Глієр та його учні», який відбувся у концертному залі музею «Духовні скарби України» 20 березня 2016 року. 31

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

КАМЕРНИЙ ОРКЕСТР Камерний оркестр в училищі було організовано у післявоєнні роки Давідом Бертьє. У 60–70-ті роки колектив очолювали Л. Д. Костенко, В. М. Бєляков. Це був період активного розвитку камерного оркестру училища. Відновлення активної діяльності камерного оркестру як навчального і концертного колективу відбулося з появою спеціалізації «Оркестрові струнні інструменти» на факультеті «Музичне мистецтво». До 2016 року оркестр очолював диригент М. Кузін. Олександр Госачинський

У 2016 році за диригентський пульт камерного оркестру встав новий

Камерний оркестр, диригент – Д. Бертьє, 1945 р. 32

керівник, лауреат міжнародних конкурсів, соліст оркестру Національної опери України, викладач по класу віолончелі КІМ ім. Р. М. Глієра Олександр Госачинський. Концертний репертуар оновленого колективу складається з симфонічних творів класичних та сучасних композиторів та акомпанементів інструментальних концертів, концертних фантазій, які звучать у виконанні кращих солістів – студентів інституту. Камерний оркестр є постійним учасником творчих звітів та тематичних концертів КІМ ім. Р. М. Глієра, які відбуваються в провідних концертних залах України.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

АНСАМБЛЬ СТРУННИХ ІНСТРУМЕНТІВ Ансамбль струнних інструментів КІМ ім. Р. М. Глієра – це гордість і окраса навчального закладу. Він cтворений у 1984 році, а незмінним керівником з першого дня існування до дня його смерті у травні 2017 року був Леонід Шухман – велична постать у скрипковій педагогіці, видатний викладач, талановитий організатор та аранжувальник. Відданість справі, наполеглива, кропітка робота Л. Б. Шухмана із студентами стали основою перетворення навчального ансамблю училища в знаний професійний концертний колектив.

Леонід Шухман

Справу свого Вчителя продовжив Михайло Волков, випускник інституту.

Михайло Волков 33

АНСАМБЛЬ СТРУННИХ ІНСТРУМЕНТІВ

АНСАМБЛЬ СТРУННИХ ІНСТРУМЕНТІВ – ЛАУРЕАТ ПРЕСТИЖНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ФЕСТИВАЛІВ І КОНКУРСІВ

У репертуарі ансамблю твори Л. Бетховена, Ф. Шуберта, А. Дворжака, І. Войку, Г. Свиридова, К. Караєва, а також сучасних українських композиторів І. Шамо, М. Скорика. Особливої уваги заслуговує тісна співпраця ансамблю струнних інструментів з композитором, народним артистом України, професором, ректором КІМ ім. Р.М.Глієра Олександром Злотником. Його твори «Лід», «Все починається з любові», «Пані Ольга», «Аве, Україна» зачаровують слухачів надзвичайною мелодійністю і багатством гармоній, красу яких якнайкраще втілює унікальний склад ансамблю.

Ансамбль струнних інструментів – лауреат престжних європейських фестивалів і конкурсів у Польщі, Німеччині, Франції та Іспанії. Цікавий різноманітний репертуар та досконале натхненне виконання здобули визнання слухачів та поважних членів журі. Ансамбль є постійним учасником концертів державного рівня на сценах: Колонного залу Київської міської державної адміністрації, Національного палацу мистецтв «Україна», Національної філармонії України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка та інших.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

КАПЕЛА БАНДУРИСТІВ Капела бандуристів КІМ ім. Р. М. Глієра була заснована у 1976 році викладачем класу бандури Лідією Чмельовою. З 1986 по 2006 роки на чолі колективу були Ольга Туровська та Тетяна Крилова. Під керівництвом Ольги Туровської був записаний перший компакт-диск капели. У 2007 році продовжила роботу з капелою Леся Амбросова.

Лідія Чмельова

З 2015 року з колективом працює Ірина Родіонова, саме в цей час капела бандуристів здобула І премію на V Міжнародному інструментальному конкурсі Євгена Станковича (м. Київ 2017 рік) та брала участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях. У тому ж році колектив вперше представляв українське мистецтво в програмі Дні України в Республіці Сербія.

Навчальною програмою капели бандуристів визначені різноманітні види виконавства – хорове виконання з інструментальним супроводом, інструментальна оркестрова гра, музичний супровід соліста. У репертуарі капели – музичні твори різних епох та стилів, при цьому в програмах концертних виступів капели переважають твори українських авторів, українські народні пісні, що окреслюють національну специфіку виконавського жанру. Колектив – постійний учасник творчих проектів КІМ ім. Р. М. Глієра, виступає на сценах Національної опери України, Національної філармонії України, Національного палацу мистецтв «Україна».

Ірина Родіонова

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

ОРКЕСТР НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ Історія створення та розвитку оркестру народних інструментів тісно пов`язана з діяльністю таких видатних музикантів – фундаторів педагогічної школи гри на народних інструментах як М. Квальярді, М. Геліс, В. Кабачок, О. Мартинсен, О. Магдик, Ю. Тарнопольський. З 1935 по 1992 роки тривала плідна педагогічна діяльність талановитого музиканта, чуйного педагога Юрія Іларіоновича Тарнопольського, вихованці якого прославили його диригентську школу, сьогодні знану і шанованув Україні. Саме під його керівництвом оркестр став у 1957 р.лауреатом I Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах. Юрій Тарнопольський

Диригент Анатолій Григоренко 36

Диригент Анатолій Білошицький

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

У різні роки оркестр народних інструментів очолювали – Ю. Тарнопольський, А. Григоренко, А. Білошицький, В. Слінченко, І. Ячменьов; з 1988 року керівником оркестру став викладачметодист Ігор Савков. Сьогодні у великому та різноманітному за жанрами та стильовими спрямуваннями репертуарі оркестру – більше двохсот класичних та сучасних творів різних епох та стилів. Провідне місце у ньому належить українській музиці. Це твори Д. Бортнянського, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, О. Нижанківського, А. Білошицького, В. Зубицького, М. Скорика, О. Саранського, Симфонія невідомого автора. Концертний репертуар оркестру також

складається з відомих симфоній, увертюр і інструментальних творів В. А. Моцарта, Л. Бетховена, Дж. Россіні, С. Рахманінова, Б. Бріттена, О. Холмінова, А. Шнітке, Д. Шостаковича. Більшість перекладів аранжувань цих та інших п’єс для оркестру народних інструментів зроблено викладачем-методистом, керівником оркестру І. І Савковим. Оркестр – постійний учасник творчих звітів КІМ ім. Р. М. Глієра, відділу народних інструментів і концертів, які відбуваються у Колонному залі ім. М. В Лисенка, Національній опері ім. Т. Г. Шевченка, Великому та Малому залах НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Ігор Савков

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

ДУХОВИЙ ОРКЕСТР Одним із засновників відділу духових інструментів музичного училища (1875–1876 рр.) був викладач Гайнотті, який розпочав викладання такого предмету як «совместная игра на духовых инструментах». Саме з того часу веде свій початок духовий оркестр Київського музичного училища. У різні роки оркестром керували – Федір Чабан, Ігор Шпіцберг, Анатолій Васильєв, Юрій Горлін, Олексій Баженов, Володимир Дума, Михайло Мороз. Володимир Сидорченко

Володимир Дума 38

Сьогодні оркестр очолює викладач-методист Володимир Сидорченко.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

Завдяки професійній роботі викладачів і великій концертній діяльності колективу студенти набувають навички оркестрової гри, що дає можливість по закінченні КІМ ім. Р. М. Глієра займати посаду артиста оркестру в провідних симфонічних і духових оркестрах України та за кордоном. На відділі у співпраці з викладачами-диригентами студенти отримують кваліфікацію диригента духового оркестру. Крім навчальної роботи, оркестр має велику кількість концертних виступів: у звітних концертах КІМ ім. Р. М. Глієра і духового відділу, у спеціальних програмах оркестру, у фестивалі «Шевченківський березень», VII Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Київська студентська весна 2012» (вища нагорода конкурсу – Гран-прі), міжнародних фестивалях-конкурсах естрадної пісні «Пісенний вернісаж»

(2012–2013, проект Спілки естрадних діячів України). Репертуар оркестру включає українську та європейську класику, а також оригінальні твори та перекладення сучасних авторів. Крім масштабних оркестрових творів, репертуар оркестру охоплює велику кількість п`єс, які виконуються солістами-вокалістами і інструменталістами у супроводі духового оркестру. Цікавою частиною репертуару є також кращі аранжування музичних п`єс, що створені студентами старших курсів відділу. До 150-річного ювілею нашого закладу оркестр разом із автором, ректором інституту, народним артистом України Олександром Злотником підготував новий музичний проект – «Марш» і «Гімн Глієрівців» (у аранжуванні диригента оркестру В. Сидорченка). 39

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

БІГ-БЕНД Біг-бенд було засновано на відділі естрадно-джазового виконавства у 1983 році. В його репертуарі – джазова класика, оригінальні обробки народних пісень та власні твори викладачів відділу. Більшість аранжувань зроблено викладачем відділу Євгеном Дергуновим. У різні роки біг-бендом керували: Анатолій Шарфман (1983–1995), Георгій Стрілець-Стрілецький (1995–1997), заслужений діяч мистецтв України Олександр Шаповал (1998–2009). Олександр Шаповал

Георгій Срілець-Стрілецький 40

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

З 1987 року біг-бенд регулярно виступав з концертами, брав участь у різних престижних джаз-фестивалях та конкурсах, таких як фестиваль бігбендів (Ростов-на-Дону), І Всесоюзний джаз-фестиваль пам’яті Леоніда Утьосова (Одеса), Джазові вечори пам’яті Володимира Симоненка (Київ), «Андріївський Узвіз» (Київ), Молодіжний джаз-фест «Космополіт» (Київ), «Chernihiv Jazz Open» (Чернігів). Дипломант фестивалю «Голосієво-88» та лауреат фестивалів «Кришталевий Лев» (Львів), «Осінній джазовий марафон» (Київ). Біг-бенд гастролював у Німеччині (м. Карлсруе 1992, 1997), приймав участь у спільних концертах зі студентськими біг-бендами землі Реймланд-Пфальц (Німеччина, 1990); м. Сліппері Рок (США, 1991), IKC Big Band (м. Дармштадт, Німеччина, 1996). Колектив – постійний учасник заходів, що проводило училище

(«Шевченківський березень», «Літні джазові вечори пам’яті В. Симоненка»). У 2000 році при КДВМУ ім. Р. М. Глієра у структурі Факультету музичного мистецтва 3-го рівня акредитації була відкрита секція зі спеціалізацією «Музичне мистецтво естради (Джаз)». На базі секції в 2001 році був сформований біг-бенд під управлінням Олександра Шаповала.

Денніс Аду

У 2009 році було сформовано два біг-бенди, які очолили випускники інституту: у коледжі – тромбоніст Денис Єфременко, на кафедрі джазової музики – трубач Денніс Аду. Біг-бенд кафедри під керуванням Денніса Аду – учасник джаз-фестивалів «Єдність» (Київ), «Джаз-Коктебель», «Jazz Open» (Чернігів), «Мушля Джаз» (Київ), Джаз-Фест Подiлля» (Хмельницький). 41

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

ВИКОНАВСЬКА ШКОЛА

Система розвитку виконавської школи КІМ ім. Р. М. Глієра базується на новітніх процесах світового виконавства. Серед аспектів творчої діяльності: • заохочення талановитих молодих виконавців, сприяння їх артистичному становленню • сприяння конкурентної спроможності навчального закладу в Європі і світі забезпечення рівня фахівців у відповідності з вимогами світового ринку праці. ХУДОЖНЯ РАДА КІМ ім. Р. М. Глієра координує роботу по збереженню та примноженню культурної спадщини, по розвитку професійного та творчого потенціалу навчального закладу на сучасному рівні розвитку вітчизняної виконавської школи; визначає пріоритетні напрями творчої діяльності інституту та перспективи його розвитку. Про рівень підготовки і конкурентоспроможність фахівців свідчать багато чинників: • Діяльність творчих колективів, яка не обмежується вузько навчальними рамками. перший ряд (зліва направо): Зільберман Ю. А., Зарудянська М. А., Швецова О. В., Марценківська О. В., Томсон З. О., Дугіна Т. Є., Шухман Л. Б., Непосєдова О. В., Злотник О. Й. другий ряд (зліва направо): Коваль Т. О., Марков Ю. З., Дума В. І., Гіваргізова І. М., Дриґа О. М., Ковтюх Л. М., Горбатенко Г. Л.

• Велика кількість замовлень на участь у престижних творчих заходах, що проводяться на державному рівні. • Перемоги студентів і творчих колективів у виконавських змаганнях. Презентуючи українське виконавське мистецтво, студенти та творчі колективи КІМ ім. Р. М. Глієра у 2008–2018рр. вибороли понад 800 конкурсних нагород. Серед них, золоті медалі Всеукраїнських та Всесвітніх Дельфійських ігор, Гран-Прі і лауреатські звання міжнародних та національних конкурсів у Австрії, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, Казахстані, Росії, Словаччині, Угорщині, Україні.

Кирєєв Олександр Калугіна Марія Дзегановський Артем

Федик Христина

Сидорук Вікторія Чорний Олександр

Халявка Ксенія

Трофимчук Ганна

Гаран Ігор Піддубний Олександр Паляруш Ірина Карлюга Микола

Павліченко Софія

Щерба Поліна

Леонов Олександр Пеца-Ославська Соломія Ван Мяо Бабілуа Марія

Комурджі Джеміль

Турта Софія Денисюк Мирослава Боровський Ярослав Денисюк Лариса Логвиновський Євгеній Басюк Роман Рукомойніков Валентин Дзендзик Ольга Хуан Лей Пракіна Тетяна Каращук Владислав Чжан Вей Білик Нікіта Луганський Тимофій Калуга Карина Філіпов Ігор Амбарцумян Григорій Любименко Ігор Райченко Софія Волков Богдан Вірясова Ірина Фен Кефен Коняєва Анастасія Шавгулідзе Ані Декуша Олена Битюкова Юлія Майхрович Юрій Собакар Тетяна Висоцька Галина Лі Володимир Юлія Сидорук Маслов Артем Фріцлер Регіна Шупік Ольга Антонюк Тетяна Свєт Олександр Коротенко Сергій Стецюк Катерина Прищепа Катерина Ширко Тетяна Павлов Георгій Вешапідзе Георгій проект «Ілларія» Гарбар Юлія Павлов Андрій Кільчицька Анна Гой Марія Андрєєв Артем Саковська Надія Хакімова Маргарита Акулініч Кристина Мізерій Микола Сліпченко Оксана Бурак Олесь Іванов Сергій Політова Ася Байрамова Анна Дерій Андрій Нагорна Єлізавета Оганесян Софія Паляруш Валерія Вирозуб Дем’ян Башкіна Аліна Фомін Євген Українець Олена Кузик Тарас Чжі Кайвей Сюєїнь Фен Осадча Ярослава Терещенко Людмила Аду Денніс Мелешко Маргарита Твердоступ Анна

ВИКОНАВСЬКА ШКОЛА

У доробку студентів-солістів і творчих колективів навчального закладу: участь у міжнародних і вітчизняних фестивалях, майстеркласах, концертних проектах, презентаційних заходах на замовлення дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, артистичних агенцій, творчих спілок, мистецьких та урядових установ. Щорічно студенти, викладачі і творчі колективи інституту дають більш ніж 200 концертів в Україні та зарубіжних країнах. Олександр Леонов – студент інституту, лауреат ХІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

Зда є ться – кращого нема є

Нiчого в Бога, як Днiпро Та наша славная кра ї на… Тарас Шевченко

Алмазом добрим, дорогим Сiяють очi молодi ї ;

Вита є радiсть i надiя

В очах веселих, любо ї м… Тарас Шевченко

Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совiсть i закон… Ліна Костенко

ФЕСТИВАЛЬ МИСТЕЦТВ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ БЕРЕЗЕНЬ» 46

ФЕСТИВАЛЬ МИСТЕЦТВ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ БЕРЕЗЕНЬ»

Фестиваль мистецтв «Шевченківський березень» – щорічна, великомасштабна мистецька акція, яка презентує творчі можливості й здобутки виконавської школи КІМ ім. Р. М. Глієра. Фестиваль триває в Києві протягом цілого місяця і є культурною подією, яка не має аналогів у творчому житті столиці. Десятки знаних сьогодні фахівців музичної галузі в Україні почали свій творчий шлях у мистецтві саме на концертних сценах фестивалю. Мистецький фестиваль, час проведення якого співпадає з Шевченківськими днями, заснований у 1994 році і продовжує 150-річні традиції організації концертів, лекцій, музичних проектів для киян і гостей столиці. Назва фестивалю відповідає не лише часу його проведення. Його ідеї і зміст випливають із розуміння значення творчості та особистості Тараса Шевченка як духовного символу України.

Дизайн афіш розроблений студентами інституту 47

ФЕСТИВАЛЬ МИСТЕЦТВ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ БЕРЕЗЕНЬ»

Ідею проведення фестивалю підтримали Київська міська державна адміністрація, провідні творчі установи та навчальні заклади м. Києва, що створило сприятливі передумови для впровадження у мистецький простір України даного фестивалю як культурно-просвітницького проекту державного масштабу. ПАРТНЕРИ ФЕСТИВАЛЮ:

КИЇВСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА АКАДЕМІЯ ТАНЦЮ ІМ. С. ЛИФАРЯ

КИЇВСЬКИЙ БУДИНОК ВЧЕНИХ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ БУДИНОК УЧИТЕЛЯ

КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНА ХУДОЖНЯ СЕРЕДНЯ ШКОЛА ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

КИЇВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

ДИТЯЧА ШКОЛА МИСТЕЦТВ ІМ. С. ТУРЧАКА

МУЗЕЙ ВИДАТНИХ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ МИКОЛИ ЛИСЕНКА ПАНАСА САКСАГАНСЬКОГО МИХАЙЛА СТАРИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ МУЗЕЙ «КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ» МУЗЕЙ ДУХОВНИХ СКАРБІВ УКРАЇНИ

ФЕСТИВАЛЬ МИСТЕЦТВ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ БЕРЕЗЕНЬ»

Фестиваль презентує різноманітні за спрямуванням та побудовою концерти – академічні, фольклорні, джазові, популярної естрадної музики, у яких беруть участь великі творчі колективи: оркестри, хори, капела бандуристів, ансамбль скрипалів та інші ансамблі, солісти-інструменталісти та вокалісти. Репертуар концертів складають кращі твори вітчизняної та зарубіжної класики, сучасна музика, фольклорні перлини у автентичному варіанті та обробках, джазові мініатюри, твори популярної музики, прем’єри новостворених композицій. Організація фестивалю реалізується за участю студентів. Фестиваль мистецтв є базою таких видів виробничої практики як виконавська, диригентська, менеджерська, редакторська, практика комп’ютерного аранжування. Виставка студентських робіт переможців конкурсу на кращий дизайн рекламної продукції фестивалю експонується у концертних

залах фестивалю і є узагальненням погляду молоді на шляхи розвитку мистецького проекту.

Залучення студентства до участі у фестивалі з метою консолідації молоді навколо національної ідеї є принциповим напрямком у концептуальному розвитку фестивалю. Цикл «Творчі звіти студентів» – окремий блок фестивальної програми. Його представляють звітні концерти виконавських підрозділів коледжу та Факультету музичного мистецтва інституту.

Фестивальна програма представляє конкурси: Всеукраїнський конкурс юних піаністів Олени Вериківської, концерти переможців конкурсу студентів-композиторів пам’яті Івана Карабиця.

Цикл «Українська музична Шевченкіана “Уклін Кобзареві”» складається з концертів, де звучать кращі твори вітчизняної та зарубіжної класики, сучасної музики, фольклорні перлини в аутентичному виконанні та обробках.

Цикл «Визначні дати музичного календаря» представлений у фестивалі виконанням творів композиторів-ювілярів у різних концертних програмах.

Кульмінацією фестивалю є щорічний творчий звіт солістів і творчих колективів КІМ ім. Р. М. Глієра на сцені Колонного залу ім. М. Лисенка Національної філармонії України.

ВИЗНАЧНІ ДАТИ МУЗИЧНОГО КАЛЕНДАРЯ

ВИЗНАЧНІ ДАТИ МУЗИЧНОГО КАЛЕНДАРЯ Великомасштабний концертний проект «Визначні дати музичного календаря» має декілька векторів ВІДТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ СПАДЩИНИ

Концертні вистави опер «Катерина» М. Аркаса, «Сотник» М. Вериківського, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Ноктюрн» та «Утоплена» М. Лисенка, «На русалчин Великдень» М. Леонтовича. Концерт із творів М. Вериківського «14 маленьких прелюдій для фортепіано» Концерт із творів В. Косенка «Митець і час» Вечори пам΄яті О. Канерштейна, К. Стеценка Цикл «Глієр та його учні» Концертний цикл «Антологія української музики» із творів класиків вітчизняної музики з нагоди ювілейних дат ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ МУЗИЧНИХ АРТЕФАКТІВ Мелодія із щоденника Т. Шевченка в оркестровці народного артиста України, лауреата Національної премії Тараса Шевченка, професора Л. М. Колодуба у виконанні симфонічного оркестру. Фрагменти листування М. Т. Рильського та М. І. Вериківського з приводу культурної розбудови України. Нові історичні знахідки з приводу оркестровки Р. М. Глієром гімну «Ще не вмерла Україна». Біографічні дані й виконання музики Теодора Акименка. Нові історичні дані про виконавську і композиторську діяльність М. В. Лисенка. Виконання лисенківської каденції до IV фортепіанного концерту Л. Бетховена. На відзначення 170-річчя від дня народження М. В. Лисенка перше в Україні виконання концерту № 4 для фортепіано з оркестром Л. Бетховена з каденцією М. В. Лисенка (редакція народного артиста України, професора М. Б. Степаненка) на сцені Колонного залу ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України – Творчий звіт 2012 р.

ВИЗНАЧНІ ДАТИ МУЗИЧНОГО КАЛЕНДАРЯ

Глієр-Фест «Духовні джерела України» З нагоди 140-річчя від дня народження видатного музично-громадського діяча, композитора, педагога і диригента, вихованця нашого навчального закладу, директора Київської консерваторії (1914–1920 рр.) Рейнгольда Моріцевича Глієра; 120-річчя класика української музики ХХ століття Бориса Миколайовича Лятошинського (учня Р. М. Глієра); 125-річчя від дня народження видатного українського композитора Левка Миколайовича Ревуцького (учня Р. М. Глієра); 70-річчя видатного українського композитора, педагога, музичного діяча Івана Федоровича Карабиця (учня Б. М. Лятошинського). Цей збіг ювілейних дат надихнув «глієрівців» на впровадженням нових творчих форм. Програма Глієр-Фесту свідчить, що збереження кращих традицій навчального закладу невід’ємні у повсякденному житті «глієрівців» від прагнення до їх відтворення, оновлення, розвитку, нових підходів до їх осмислення й сприйняття. У концерті був представлений музичний артефакт – перша симфонія Сергія Прокоф’єва. Знайдена відомим диригентом Кирилом Карабицем, ця симфонія написана за 10 років до створення широко відомої симфонії № 1 «Класичної» (1917 р.). На рукописі знайденої симфонії рукою юного Прокоф’єва написано «Моему дорогому учителю Р. М. Глиэру». У рамках фестивалю відбулася світова прем’єра юнацької симфонії під орудою Кирила Карабиця, на які були запрошені нащадки Р. М Глієра. Проект було реалізовано за сприяння першого у Києві приватного музею – «Музей духовних скарбів України». У його експозиціях та інтер’єрах поєднуються давнина й яскрава сучасність. Саме тут «глієрівці» продемонстрували нові підходи до змісту, масштабу, побудови концерту, в якому брали участь 4 оркестри, ансамбль струнних інструментів, 2 хори, солісти та ансамблі малих форм. Ефективна, співпраця з Національною спілкою композиторів України – творення українського музичного сьогодення Прем’єрні виконання творів І. Алексійчук, Ю. Бабенка, Л. Дичко, В. Ракочи, Г. Саська, В. Скуратовського, В. Степурка, Б. Стронька, Ю. Шамо, М. Шуха, Т. Ященка Творчі вечори композиторів Г. Гаврилець, В. Годзяцького, В. Губи, Л. Дичко, О. Злотника, Ю. Іщенка, Ж. та Л. Колодубів, О. Костіна, В. Ракочі, Г. Саська, М. Скорика, Б. Стронька, Б. Фільц. 51

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

CHAMBER MUSIC

VO ICE

WIN

B KEY ST

RIN

OTHER DISCIPLINES

«ГОРОВИЦЬ-ДЕБЮТ» МОЛОДША ГРУПА СЕРЕДНЯ ГРУПА СТАРША ГРУПА

1270

МОЛОДИХ МУЗИКАНТІВ

КРАЇН СВІТУ

Конкурс вшановує пам’ять видатного випускника Київського музичного училища, всесвітньо відомого піаніста Володимира Горовиця, який народився, здобув професійну освіту й розпочав свою творчу біографію в Києві. Фундатори конкурсу – викладачі училища, довели ідею цього заходу від самого його зародження до втілення в найуспішніший проект вітчизняного конкурсного життя. Сьогодні конкурс Горовиця – єдиний в Україні конкурс – член Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів (EMCY) отримав широке визнання як центр музичного й культурнопросвітницького життя України.

Перемога в Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця – це свідчення найвищого рівня виконавської майстерності.

ОДНИМИ З ОСТАННІХ ДОСЯГНЕНЬ ЛАУРЕАТІВ КОНКУРСУ СТАЛИ ПЕРЕМОГИ НАШИХ СПІВВІТЧИЗНИКІВ ОЛЕКСАНДР ГОРЛАЧ VІ Міжнародний конкурсі у м. Хамаматцу, Японія (І премія, Золота медаль) ВАДИМ ХОЛОДЕНКО XIV Міжнародний конкурс Вена Клайберна, США (вперше за всю історію конкурсу українець посів І місце та отримав Золоту медаль) АНТОНІЙ БАРИШЕВСЬКИЙ XIV Міжнародний конкурс піаністів імені Артура Рубінштейна, Ізраїль (І премія, Золота медаль) Р О М А Н Л О П АТ И Н С Ь К И Й 60 Міжнародний конкурс піаністів імені Ферруччо Бузоні, Італія – 2015 (ІІІ премія, Бронзова медаль та приз глядацьких симпатій) 52

Підготовка молодих піаністів до участі у цьому змаганні – один із важливих напрямків роботи викладачів фортепіанного відділу КІМ ім. Р. М. Глієра. Серед вихованців відділу – призери і переможці конкурсу: Дмитро Таванець (І конкурс, 1995 р., дипломант) Аліна Халікова (І конкурс, 1995 р., дипломант) Олена Ключарьова (І конкурс, 1995 р., призер) Оксана Антоненко (ІV конкурс, 2001 р., призер) Марія Бичкова (IV конкурс, 2001 р., призер) Андрій Ємець (IV конкурс, 2001 р., дипломант) Марія Пухлянко (VI конкурс, 2005 р., ІІІ премія) Марія Калугіна (VІI конкурс, 2007 р., ІІІ премія) Олександр Чорний (VІI конкурс, 2007 р., ІV премія) Олександр Леонов (ХI конкурс, 2017 р., ІІІ премія) За 20 років гастрольної діяльності лауреати конкурсу дали понад 300 концертів і представляли Україну у 26 країнах світу. Партнерами в організації концертів виступили: • МЗС України • Посольства Польщі, Франції, Німеччини, США, Туреччини, Хорватії, Ізраїлю, Японії, Чехії, Румунії, Угорщини. У жовтні-листопаді 2008 р. на базі VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця було проведено Генеральну асамблею EMCY.

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ

ЧЛЕНИ ЖУРІ КОНКУРСУ – ВИДАТНІ МУЗИКАНТИ-ПЕДАГОГИ З РІЗНИХ КРАЇН СВІТУ: Іван Карабиць Олександр Злотник Валерій Козлов Мирослав Скорик Михайло Степаненко Марія Крушельницька Тетяна Рощина Ігор Рябов Роман Кофман В`ячеслав Бойков Сергій Полусмяк Марія Крушельницька Михайло Чембержі Йожеф Ермінь Віктор Макаров Уоррен Томсон Іго Кох Рольф Плагге Юрій Гільдюк Володимир Нєхаєнко Ігор Оловніков Міріан Даулсберг

Норма Фішер Фанні Вотерман Грехем Скот Манана Доіджашвілі Рамзі Ясса

Олександр Сандлер Аркадій Севідов Сергій Усанов Анатолій Рябов

Арніс Зандманіс

Джером Ловенталь Девід Дюбаль Даніель Поллак Яков Касман Микола Сук Намік Султанов Валіда Расулова-Сук Борис Блох Неліта Тру Сьюзен Стар Оксана Яблонська Марк Малкович ІІІ Джером Роуз Мартін Канін Авададжин Пратт

Анатолій Затін

Діна Іоффе Аріє Варді Емануель Красовські Надя Штернберг Дмитро Башкіров Станіслав Почекін Хуберт Ступпнер Петер Паул Кайнрат Сержіо Пертікаролі Альберто Нозе Франческо Лібетта Паола Вольпі Рональд Туріні Іреней Жук

Гуангрен Джоу Елеанор Вон Ян Цзюнь Яфен Жу

Бернд Гецке Барбара Щепанська Ельза Колодін Шошана Рудяков Франк Райх Томаш Хербут Ян Попіс Войцех Світала Марія Муравська Джон Роос Тетяна Кравченко Володимир Віардо Вадим Руденко Лев Шугом Дмитро Алексєєв Володимир Міщук

Тереза Дюссо Маріан Рибіцкі Мішель Соні Паскаль Галле Казухіко Накадзіма

НА ЗАПРОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ КОНКУРСУ ГОРОВИЦЯ У КИЄВІ ВИСТУПАЛИ СЛАВЕТНІ МАЙСТРИ СВІТОВОГО ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА: Михайло Плетньов (Росія) Микола Петров (Росія) Джером Ловенталь (США) Хуберт Ступпнер (Італія)

Діна Іоффе (Ізраїль) Оксана Яблонська (США) Володимир Віардо (Росія) Даніель Поллак (США)

Дует Микола Луганський і Вадим Руденко (Росія) Микола Сук (США) Яков Касман (США)

ПОЧЕСНІ ГОСТІ КОНКУРСУ: Якоб Бистрицький (Ізраїль), Віце-президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), 2001 рік Дідьє Шнорк (Швейцарія), Президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), 2007 рік Франк Райх (Німеччина), Президент Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів (EMCY), 2007 рік Маріанна Гренвіг (Данія), Президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), 2008 рік Глен Квок (США), Президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), 2012 рік Клер Годар (Німеччина), генеральний секретар Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів (EMCY), 2012 рік МІЖНАРОДНІ МИСТЕЦЬКІ ПРОЕКТИ КОНКУРСУ:

ДИРЕКЦІЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНА ГРУПА КОНКУРСУ: Юрій Зільберман – генеральний директор конкурсу Iрина Полстянкіна – виконавчий директор Лідія Ковтюх – робота з учасниками Мальвіна Зарудянська – робота з журі Iрина Гіваргізова – громадські зв’язки Костянтин Давидовський – відповідальний секретар Іванна Карабиць – координатор міжнародних проектів Вікторія Глива – комп’ютерний дизайн Ірина Ярощук – комп’ютерний набір Людмила Федорова – адміністратор конкурсу 53

СТУДЕНТИ ТА МАЙСТРИ

СТУДЕНТИ ТА МАЙСТРИ Проект «Студенти та майстри» • має на меті заохочувати талановитих молодих виконавців до професійного артистичного вдосконалення; • сприяє акумуляції інноваційних процесів у сфері виконавства та педагогіки, презентації новітніх викладацьких методик, вивченню тенденцій розвитку національних виконавських шкіл, професійному удосконаленню викладачів і студентів; • передбачає систему майстер-класів З 1998 року – «Школа виконавської майстерності» передбачає удосконалення професійних навичок з комплексу дисциплін, які є основою практичної діяльності виконавця. Майстер-класи провідних музикантів світу стали значними віхами музичного життя інституту, Києва, України. Свою майстерність студентам подарували: Михайло Кугель Ігор Оловніков Майстер-клас Бернда Гецке (Німеччина)

Майстер-клас Бориса Блоха (Німеччина)

Норма Фішер Віра Вайман Михаїл Вайман Діна Іоффе Емануель Красовський Михайло Марков Борис Блох Бернд Гецке Адам Вібровські Віктор Абрамян Володимир Крайнєв Вадим Руденко Маргарита Шапошнікова Яков Касман Марк Лакірович Володимир Пантелеєв Микола Сук

Майстер-клас Терези Дюссо (Франція) Майстер-клас Валерія Козлова (Україна)

Майстер-клас Богодара Которовича 54

Майстер-клас Якова Касмана (США)

Тереза Дюссо Дмитро Найдич Алан Планез Борис Архимович, Анатолій Баженов, Валерій Козлов, Юрій Кот, Богодар Которович, Ігор Рябов

СТУДЕНТИ ТА МАЙСТРИ

В останні роки до майстер-класів запрошуються молоді музиканти Денис Северин (Щвейцарія), Валерій Соколов (Україна), Вадим Неселовський (США), лауреати конкурсу Володимира Горовиця Олексій Гринюк (Велика Британія) та Марія Пухлянко (випускниця Київського державного вищого музичного училища ім. Р. М. Глієра). Маючи сучасний погляд на конкурсний рух, тенденції виконавського процесу, вони динамічні та креативні у спілкуванні зі студентами.

У програмі академії особливо приваблює предмет «Гра з оркестром». Слухачі отримують рідкісну щодо світової практики майстер-курсів можливість грати з професійним оркестром. У роботі академії брали участь: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр, Академічний оркестр «Філармонія» м. Чернігів, Ансамбль класичної музики ім. Б. Лятошинського.

Слухачі Академії разом з Володимиром Сіренком, Марією Пухлянко, Олексієм Гринюком

Диригенти – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Сіренко, народний артист України Віктор Здоренко; заслужені діячі мистецтв України Наталія Пономарчук, Микола Сукач, Ігор Андрієвський.

З 2000 р. в рамках «Школи виконавської майстерності» функціонує «Міжнародна літня музична академія». Крім участі у майстер-класах, студенти інституту отримали можливість спілкування, спільного музикування зі своїми однолітками, молодими музикантами з усього світу. Два липневих тижні стають для них незабутніми, бо дарують щастя удосконалення, щастя спілкування, щастя духовного збагачення.

Майстер-клас Девіда Кракауера (США)

Слухачі беруть участь у різноманітних формах виконавської практики та виступають у концертах фестивалю «Київські літні музичні вечори», провідних залах Києва і збирають тисячі киян та гостей столиці.

Майстер-клас Вадима Руденка (Росія)

Майстер-клас Марка Лакіровича (США) 55

СТУДІЯ КІМ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА

СТУДІЯ КІМ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра синтезує всі рівні музичної освіти. Підґрунтям цієї унікальної освітньої піраміди є Студія КІМ ім. Р. М. Глієра. Заснована у 1959 році, стала першою в Україні лабораторією педагогічної практики, де студенти отримали можливість набути перші навички, а згодом і досвід педагогічної роботи в умовах наближених до реальної школи. Досвід організації практики в активній формі згодом був розповсюджений у навчальних закладах України. СТУДІЯ СЬОГОДНІ:

328

практикантів

432 учня

Елеонора Парамонова

від 2 до 60 років

Легендарним засновником студії стала випускниця нашого навчального закладу Елеонора Парамонова. Згодом естафету сприяння педагогічній творчості перейняли Наталія Кубанцева, Ірина Гетоєва, Наталія Колпакчієва, Звеніслава Галанта, Тетяна Моїсеєнко. Учнів студії плекають: методисти Любов Сидорченко, Анна Кільчицька; керівники практики Валентина Бондаренко, Ірина Вавринчук, Анісія Козлова, Тамара Криницька, Ганна Кузьменко, Валентина Лесик, Наталія Панова, Олена Римська, Ірина Українець, Ніна Цигановська, Ольга Шевченко. Великою популярністю користуються так звані «Молодші групи». На основі авторських методик з групами працювали Ірина Кончиць, Катерина Разборщук, Надія Татарська. Сьогодні про розвиток майбутніх музикантів піклується Світлана Леуськова.

СТУДІЯ КІМ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА

Учні шкільного віку навчаються у студії за всіма музичними спеціальностями. Студенти різних навчальних закладів, представники технічної та творчої інтелігенції дедалі частіше приходять до студії. Аматорство на базі музичного мистецтва є характерною рисою сьогодення. Окрасою студії стали хорові класи. Окрім музичного виховання хорові ансамблі студії беруть участь у творчих заходах інституту, зокрема у Національному палаці мистецтв «Україна» в концерті на запрошення народного артиста України, ректора інституту, композитора Олександра Злотника. Професійна майстерність, яскрава індивідуальність керівника хорових класів Наталії Хорошун сприяли популярності колективу, в якому разом з учнями співають батьки, дідусі та бабусі. Багато випускників навчального закладу розпочали свій шлях у мистецтво саме зі студії. За останні роки до них приєдналися учні, які вибороли 32 нагороди виконавських конкурсів. ЛАУРЕАТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ЗМАГАНЬ: ДЖАЗ

СПІВ

ФОРТЕПІАНО

Владислав Каращук

Софія Злотник, Віолетта Агапова, Єлизавета Заболоцька

Ані Шавгулідзе, Анастасія Скрябіна, Олександр Чорний, Микита Цельов, Іларіон Інтелегатор, Анастасія Ліберчук, Вероніка Тваровська

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ З моменту створення факультету музичного мистецтва Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра, ідейними натхненниками та засновниками якого стали С. В. Тишко, Ю. А. Зільберман та Д. Г. Терентьєв, почали стрімко розвиватися наукові школи та напрямки дослідницької діяльності. Основними напрямками науководослідної роботи інституту є: історія і теорія музики, музичне виконавство, теорія та історія культури, старовинна і сучасна музика, етномузикологія, музична педагогіка, музичноінформаційні технології, музичне джерелознавство.

Сергій Мамаєв (1952–2007). Кандидат мистецтвознавства. Видатний фахівець з історії мистецтва, художній критик. Працював з дня створення факультету.

Найбільш видатні досягнення в сфері наукових досліджень втілились у цілому ряді прикладів багаторічних наукових пошуків провідних мистецтвознавців КІМ ім. Р. М. Глієра та України загалом – дослідників, котрі стали засновниками власних наукових напрямків. Це ґрунтовні дослідження в області старовинної музики (Н. О. ГерасимоваПерсидська), численні праці, присвячені темі оперної драматургії та питанням історії української та світової музики (М. Р. Черкашина-Губаренко, Т. Ф. Гнатів, В. Б. Жаркова, О. В. Петрова, Л. Г. Мудрецька, О. В. Василенко, О. В. Гармель, Н. А. Панова, М. О. Вороніна, В. Ю. Нечепуренко), проблемам стилю в слов’янській музичній культурі та розробці методу наукового коментаря в музикознавстві (С. В. Тишко, І. А. Тимченко-Бихун, В. В. Бодіна-Дячок), теорії музики (Д. Г. Терентьєв, Т. Є. Дугіна, Т. О. Бондаренко, І. М. Коханик, О. М. Жарков, М. А. Ковалінас, А. О. Жуков, Б. Ю. Стронько, Д. В. Менделенко), проблемам біографічного та історичного музикознавства (Ю. А. Зільберман), музичної інтерпретації (В. Г. Москаленко), історії мистецтв, проблемам літератури, образотворчого мистецтва та хореографії (С. Г. Мамаєв). Особливої потужності набув напрям

у галузі музичної педагогіки та культурології в соціокультурному контексті (Олена І. Жорнова та Ольга І. Жорнова, В. В. Корнієнко), музично-інформаційних технологій (Т. І. Тучинська, Г. В. Юферова), музичного виконавства (А. В. Ляхович, О. В. Марценківська, В. О. Конончук, В. О. Жолдакова, С. В. Борисова, А. О. Гончаров, К. Ю. Давидовський), джазової виконавської майстерності, наукової думки про джаз як феномен культури (Ю. З. Марков, Н. В. Лебедєва, О. Й. Вишнепольський, О. Т. Саранчін, Д. Т. Аду, В. М. Тормахова). Професорсько-викладацький склад КІМ ім. Р. М. Глієра постійно бере участь у роботі численних міжнародних наукових конференцій не лише в Україні, а й за її межами. Інститут веде широкомасштабну просвітницьку роботу щодо популяризації української спадщини серед зарубіжних музичних партнерів, збагачує та пропагує твори українських композиторів серед українських діаспор, використовує нові технології творчої співпраці в мережі Інтернет тощо. На базі КІМ ім. Р. М. Глієра видаються наукові збірки, окремі наукові видання, навчальні посібники та монографії, присвячені актуальним темам сучасної наукової думки та виконавства: персоналіям – найвідомішим композиторам та виконавцям світового рівня, відтворенню подій українського соціально-культурного, історичного та музичного життя, школам виконавської, у тому числі, української майстерності, проблемам освіти в Україні.

ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «МОЛОДІ МУЗИКОЗНАВЦІ»

ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

Починаючи з 1998 р. наукові зустрічі стали традицією, яка органічно увійшла в культурне життя України і відкрила нові перспективи розвитку творчого потенціалу як молодих, так і досвідчених науковців. За роки існування конференції в ній взяли участь більше двох тисяч науковців, статті приблизно половини із них вийшли друком у фаховій збірці «Київське музикознавство». На сьогодні інститутом надруковано 56 випусків фахового видання. Частина із них складається зі статей учасників щорічної конференції, інша є традиційною збіркою «Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство». Серед питань, що обговорюються під час конференційних зустрічей та відбилися у наукових статтях – актуальні історичні проблеми розвитку вітчизняної і світової

музики, теоретичні аспекти дослідження музичної культури, проблеми музичного виховання і виконавського мистецтва, питання інтеграції різних галузей українського музикознавства в сучасний європейський контекст та інше. З 2006 року конференція набула статусу Міжнародної: в роботі конференції брали участь представники навчальних закладів Франції, Німеччини і Росії. Серед учасників конференцій за 20 років її існування були представники більше ніж 25 музичних закладів України.

КИЇВСЬКЕ МУЗИКОЗНАВСТВО РЕЙНГОЛЬД ГЛІЄР У МУЗИЧНОМУ ПРОСТОРІ

Для підвищення рівня підготовки своїх випускників керівництво та наукововикладацький склад факультету музичного мистецтва Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра у 1998 р. виступило з ініціативою проведення наукової конференції для талановитої молоді, котра тільки починає власний професійний шлях. Подібна наукова акція не має прецедентів не тільки в Україні, але й за її межами, адже її головна мета – об’єднати молодих музикознавців різних рівнів підготовки (студентів музичних училищ і консерваторій, аспірантів наукових кафедр консерваторій та музичних академій).

Випуск 52

«МОЛОДІ МУЗИКОЗНАВЦІ» №52

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім. П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МУЗИКИ ім. Р. М. ГЛІЄРА

TCHAIKOVSKY NATIONAL MUSIC ACADEMY OF UKRAINE R. GLIER KYIV INSTITUTE OF MUSIC

КИЇВСЬКЕ МУЗИКОЗНАВСТВО РЕЙНГОЛЬД ГЛІЄР У МУЗИЧНОМУ ПРОСТОРІ

MUSICOLOGY OF KYIV REINHOLD GLIER IN MUSICAL SPACE

випусків

Збірка статей Випуск 52

Київ 2016

Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра бере участь у багатьох наукових міжнародних проектах. Одним із таких є серія Міжнародних симпозіумів, які проводилися як в Україні, так і у Німеччині: Міжнародний семінар «Музичний твір у часі та просторі» (Київ, 2008), Міжнародні симпозіуми «Музика між автономією та функціональністю» (Київ, 2009), «Діалог музичних культур: нові звучання, нові факти, новий погляд в німецько-українській перспективі» (Дюссельдорф, 2010), «Діалог музичних культур: антологія та методологія музикознавства в ХХ та ХХI ст. (Що? Як? Чому?)» (Дюссельдорф, 2012). Матеріали спільних наукових конференцій і симпозіумів увійшли до випусків міжнародних фахових збірок «Київське музикознавство. Музикознавство у діалозі» («Kiewer Beiträge zur musikwissenschaft. Musikwissenschaft im dialog»).

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ Міжнародна діяльність КІМ ім. Р. М. Глієра протягом останніх десятиріч суттєво активізувалася й нині здійснюється у різноманітних формах. Інтенсивний розвиток міжнародних зв’язків інституту сприяє пошуку шляхів співробітництва у практичній сфері, обміну досвідом і творчими ідеями між українськими та зарубіжними музикантами, навчальними закладами. ЗА ПЕРІОД 2007–2017 РОКІВ В ІНСТИТУТІ ВІДБУЛОСЯ:

>70

майстер-класів

за участю всесвітньо відомих виконавців та професорів провідних закладів багатьох країн світу

Важливою складовою міжнародної діяльності інституту є організація та проведення масштабних міжнародних освітніх, мистецьких і наукових проектів, які отримали визнання далеко за межами України. Це – Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, Міжнародний фестиваль «Київські літні музичні вечори», Міжнародна літня музична академія, Міжнародна науково-практична конференція «Молоді музикознавці».

УКЛАДЕНІ ДВОСТОРОННІ УГОДИ ПРО ПАРТНЕРСТВО ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПРОФЕСІЙНИМИ МУЗИЧНИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ:

З 2007 РОКУ ІНСТИТУТ АКТИВНО СПІВПРАЦЮЄ З КОМПАНІЯМИ:

Щорічно ці салони проводять до 50 концертів за участю студентів інституту

Свідченням високого міжнародного авторитету інституту стало отримання у 2013 році культурного гранту від Уряду Японії: повний склад інструментів для духового оркестру з обладнанням, а також концертний рояль фірми «Yamaha». КІМ ім. Р. М. Глієра має багаторічні партнерські відносини з міжнародними благодійними фондами, громадськими організаціями, іноземними компаніями, веде активну співпрацю з дипломатичними представництвами, акредитованими в Україні. Солісти та творчі колективи – постійні учасники дипломатичних заходів спільних міжнародних проектів, які сприяли розвитку культурних зв’язків та обмінів. 26 жовтня 2017 р. дружина Президента України пані Марина Порошенко в рамках проекту Великий Шовковий Шлях передала музичні інструменти студентам Київського інституту музики імені Р. М. Глієра.

Під час підписання меморандуму про співпрацю Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні пан Ду Вей, дружина Президента України пані Марина Порошенко, ректор КІМ ім. Р. М. Глієра Олександр Злотник 62

У рамках заходу Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні пан Ду Вей вручив Першій леді України пані Марині Порошенко нагороду Великого Шовкового Шляху за гуманітарну співпрацю – Silkroad humanities cooperation award.

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ІНСТИТУТ БАГАТО РОКІВ СПІВПРАЦЮЄ З ПОСОЛЬСТВАМИ:

СЬОГОДНІ В КІМ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА НАВЧАЮТЬСЯ ІНОЗЕМНІ СТУДЕНТИ З:

Найбільш обдаровані іноземні студенти мають можливість виступати з концертами в Україні; приймати участь у всіх мистецьких заходах інституту, регіональних, національних і міжнародних конкурсах; багато з них стали лауреатами та призерами музичних змагань.

Після концерту у посольстві Грузії Анна Смєхова, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні Михеїл Уклеба, Олександр Злотник

В інституті ведеться робота по розширенню зв’язків із своїми випускниками. За підтримки Департаменту культури при Київській міській державній адміністрації м. Києва, за ініціативи випускників інституту, в січні 2009 року було створено громадську організацію – Міжнародну асоціацію випускників Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра, першу і єдину в Україні серед музичних навчальних закладів. До 150-річчя Міжнародною асоціацією випускників інституту сплановано проведення Міжнародного мистецького проекту «Глієрівці – ALMA MATER». Перший випуск іноземних студентів-бакалаврів

На концерті-презентації Гранта Уряду Японії. Національна філармонія України, 2013 р. 63

СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНА СФЕРА

СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНА СФЕРА Студентське життя Глієрівців насичено цікавими подіями та заходами, які спрямовані на організаційну, соціальну та психологічну підтримку кожного студента. та вiдповiдальностi, співпраця з ВНЗ м. Києва, з державними структурами по роботі з молоддю); • системний психологічний супровід навчально-виховного процесу (діагностика навчально-виховного процесу; організація та проведення корекційної та профілактичної роботи зі студентами; організація та проведення консультативної роботи для кураторів і викладачів з метою постійної підтримки і розв’язання складних професійних ситуацій); Починаючи з 1 вересня – урочистої «Посвяти у Глієрівці», і завершуючи навчальний рік Святом вручення дипломів «Наші вітання випускникам», студенти проживають безліч важливих та безцінних у своїй неповторності подій: вітають своїх вчителів з професійним святом, відзначають «День Студента», беруть на себе відповідальність у Студентському самоврядуванні, піклуються про вшанування пам’яті видатних педагогів Інституту, організовують концерти у дитсадках та інтернатах, військових госпіталях, ветеранських організаціях. Участь у державних святах та урочистих заходах на головних сценах м. Києва потребує від студентів великої самоорганізації та чіткої громадянської позиції. Для підтримки молодого музиканта у його професійному становленні започатковано комплекс заходів соціально-гуманітарної сфери: • систематична організаційна робота кураторів академічних груп; • координація роботи студентських організацій (організація та проведення заходів з питань формування навичок соціальної активності, творчої iнiціативи 64

• організація виховної роботи зі студентами (моральне, національнопатріотичне, правове, трудове, економічне, екологічне, естетичне та фізичне виховання студентів); • соціальна підтримка студентів із незахищених верств населення (учасників АТО, дітей учасників бойових дій, тимчасово переміщених осіб, дітейсиріт, інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей та постраждалих на ЧАЕС тощо); • створення умов для всебічного розвитку особистості: організація студентських спілок науково-дослідного, інтелектуального, фольклорного, спортивного, волонтерського напрямків; • організація самопідготовки, культурного дозвілля та суспільнокорисної діяльності студентів у гуртожитку. Головною метою роботи соціальногуманітарного напрямку є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої духовності, моральної, художньоестетичної, правової, екологічної культури.

СТУДЕНТСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ

СТУДЕНТСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ Студентський парламент – розгалужена система, що представляє інтереси студентства у різних сферах його життя: науково-пошуковій (Світлана Антонюк), культурно-суспільній (Анастасія Єрмоленко), спортивно-оздоровчій (Любомир Павленко-Крижешевський). Парламент має своїх представників у внутрішніх структурах інституту, як, наприклад, відділ роботи в гуртожитку (Сергій Левчук), а також активно співпрацює зі студентськими парламентами інших ВНЗ міста (відділ зовнішніх зв’язків – Оксана Голубенко), має членство у Студентській раді при Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації (Світлана Антонюк), бере участь у студентських форумах та конференціях КМДА. Проте першочерговим для організації є налагодження внутрішньої комунікації, що сприяла б відкриттю особистих творчих здобутків кожного студента. Вечори, що проводяться у форматі квартирників, «вільного мікрофону» чи навіть банальних вечірок, завжди оточені атмосферою невимушеності, доброзичливості та зацікавленості, даруючи впевненість у собі навіть самим несміливим. До таких вечорів

залучаються всі охочі студенти, які творять, а також випускники, готові представити свою творчість перед публікою. Орган самоврядування має тісний зв’язок зі студентською аудиторією. Він представлений кількома інформаційними сторінками у соціальних мережах, завдяки чому має можливість дослухатися до кожної думки. Там відбувається обмін поглядами на проведені Парламентом заходи та вирішуються напрямки їх вдосконалення.

ВИПУСКНИКИ

В наш час, гідно продовжуючи традиції своїх визнаних попередників, працюють в різних галузях вітчизняного музичного мистецтва провідні виконавці, педагоги, науковці, композитори, диригенти, продюсери – випускники училища. Серед них:

НАРОДНІ АРТИСТИ СРСР Діана Петриненко лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор кафедри сольного співу НМАУ ім. П. І. Чайковського

НАРОДНІ АРТИСТИ УКРАЇНИ Олексій Баклан диригент Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Євгенія Басалаєва художній керівник Київського камерного ансамблю «Контрасти Київ-Класік» Людмила Бельська солістка Київського національного академічного театру оперети Вадим Борисов концертмейстер Симфонічного оркестру Національної філармонії України, доцент кафедри струнно-смичкових інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського Валерій Буймістер лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, соліст Національної філармонії України, професор Світлана Глух професор загального та спеціалізованого фортепіано НМАУ ім. П. І. Чайковського, солістка Національної філармонії України Лілія Гревцова солістка Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Роман Гриньків художній керівник «Оркестру Романа Гриньківа», лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, доцент кафедри бандури НМАУ ім. П. І. Чайковського Володимир Гришко лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Іван Дорошенко директор Київського вищого хореографічного училища Микола Дядюра головний диригент Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Олександр Дяченко ім. П. І. Чайковського

соліст Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, завідувач кафедрою сольного співу НМАУ

Віктор Здоренко професор, завідувач кафедрою оперно-симфонічного диригування НМАУ ім. П. І. Чайковського Вікторія Лук’янець солістка Віденської опери Роман Майборода лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор кафедри сольного співу НМАУ ім. П. І. Чайковського, Антоніна Мамченко солістка Національної телерадіокомпанії України Людмила Монастирська солістка Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Оксана Нікітюк солістка Національної заслуженої академічної хорової капели України «Думка» Світлана Петрова солістка Національної телерадіокомпанії України Михайло Тищенко соліст Національної заслуженої академічної хорової капели України «Думка» Петро Чуприна Генеральний директор Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, академік Тарас Штонда соліст Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Алла Шутько солістка Національної телерадіокомпанії України

ЗАСЛУЖЕНІ ДІЯЧІ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ Алла Верещагіна віце-президент Асоціації діячів музично-естетичного виховання Галина Горбатенко викладач-методист, художній керівник жіночого хору КІМ ім. Р. М. Глієра, доцент Микола Єрошевський директор ДШМ ім. С. В. Турчака Мальвіна Зарудянська проректор з творчої та навчально-виробничої роботи, доцент КІМ ім. Р. М. Глієра Олександр Клименко викладач Житомирського музичного училища ім. В. С. Косенка Лідія Ковтюх завідуюча кафедрою виконавських дисциплін № 1, доцент КІМ ім. Р. М. Глієра Світлана Корецька музикознавець, лектор Національної філармонії України Володимир Кушпет професор Стрітівської Вищої школи кобзарського мистецтва Сергій Леонов головний диригент симфонічного оркестру Хмельницької філармонії Олег Мамченко доцент КІМ ім. Р. М. Глієра Маргарита Пахомова викладач-методист Київської школи мистецтв ім. С. Турчака 66

ВИПУСКНИКИ

Наталія Пономарчук диригент Національного академічного заслуженого симфонічного оркестру України Віктор Редько доцент кафедри диригування НМАУ ім. П. І. Чайковського Андрій Савчук диригент Національної заслуженої академічної хорової капели України «Думка», доцент кафедри хорового диригування НМАУ ім. П.І.Чайковського Галина Степанченко доктор філософії з мистецтва Світлана Сухомлінова директор ДМШ № 28 м. Києва Микола Трофимов директор-розпорядник Національної заслуженої академічної хорової капели України «Думка» Сергій Шутько режисер-постановник оперної студії, доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського

ЗАСЛУЖЕНІ АРТИСТИ УКРАЇНИ Неліда Афанасьєва солістка Національної філармонії України Ірина Бідненко артистка ансамблю «Рідні наспіви» Володимир Гданський головний диригент оркестру Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Ярослав Гнатюк соліст Національної телерадіокомпанії України Ірина Гончарова солістка Національного оркестру народних інструментів України Владислав Згуровський хормейстер Національної опери ім. Т. Г. Шевченка Петро Коваль доцент кафедри сольного співу НМАУ ім. П. І. Чайковського Геннадій Кот соліст Національного академічного заслуженого симфонічного оркестру України Наталія Кравченко художній керівник камерного ансамблю «Равісан» Тетяна Кумановська музичний критик Валентин Марухно соліст Національного академічного заслуженого симфонічного оркестру України, доцент кафедри духових інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського Юрій Михайловський заступник директора з навчальної роботи Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка Тарас Осадчий соліст Національного академічного заслуженого симфонічного оркестру України Андрій Остапенко соліст Національної філармонії України Василь Пилипчак соліст оркестру Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Юрій Різоль директор народного ансамблю «Веселі музики» Національної філармонії України Наталія Роменська концертмейстер хору Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Ірина Семененко солістка Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Максим Сидоренко соліст Національного будинку органної та камерної музики України Дмитро Таванець соліст Київського ансамблю солістів «Камерата» Юрій Тертичний соліст Оркестру Почесної варти Окремого Київського полка Президента України Віктор Тимець соліст Національного будинку органної та камерної музики України Рубен Толмачов художній керівник хорової капели «Дзвіночок», соліст та аранжувальник вокального гурту «ManSound», доцент кафедри хорового диригування НМАУ ім. П. І. Чайковського Володимир Турбовський соліст оркестру Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, доцент кафедри духових інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Харечко солістка Національного будинку органної та камерної музики України Сергій Хитряков художній керівник ансамблю «Веселі музики» Національної філармонії України Олександр Чуприна соліст оркестру Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, доцент кафедри духових інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського Майя Шляпочник концертмейстер Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Броніслав Шуцький соліст оркестру Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Тарас Яницький соліст Національної капели бандуристів України

ПРОФЕСОРИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ Валентина Антонюк професор кафедри сольного співу НМАУ ім. П.І.Чайковського, доктор культурології Людмила Байда професор кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Олена Берегова проректор з наукової роботи НМАУ ім. П. І. Чайковського, доктор мистецтвознавства 67

ВИПУСКНИКИ

Наталія Гузій професор кафедри педагогічної творчості Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Валерія Жаркова професор кафедри історії світової музики НМАУ ім. П. І. Чайковського, доктор педагогічних наук Олександр Жарков професор кафедри теорії музики НМАУ ім. П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства Тетяна Завадська професор кафедри фортепіанного виконавства та художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Олена Зінкевич професор кафедри історії музики НМАУ ім. П. І. Чайковського, доктор мистецтвознавства Алла Козир завідуюча кафедрою методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Сергій Кулаков професор кафедри струнних інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського Любов Матвійчук професор, завідуюча кафедрою народних інструментів НМАУ ім. П. І. Чайковського Костянтин Новицький заслужений артист України, професор кафедри бандури НМАУ ім. П. І. Чайковського Людмила Прудникова професор загального та спеціалізованого фортепіано НМАУ ім. П. І. Чайковського Тетяна Рощина заслужений діяч мистецтв України, професор, завідуюча кафедрою спеціального фортепіано № 1 НМАУ ім. П. І. Чайковського Віктор Самохвалов професор кафедри теорії музики НМАУ ім. П. І. Чайковського, доктор мистецтвознавства Павло Фенюк заслужений артист України, професор кафедри баяна/акордеона НМАУ ім. П. І. Чайковського

КОМПОЗИТОРИ - ЧЛЕНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ Ніна Андрієвська заслужений діяч мистецтв України Олег Безбородько лауреат премій ім. М. Лисенка та ім. Л. Ревуцького, доцент кафедри спеціального фортепіано № 1 НМАУ ім. П. І. Чайковського Віталій Годзяцький заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. Б. Лятошинського Володимир Губа народний артист України, лауреат премії ім. М. Лисенка та державної премії України ім. О. Довженка Жанна Колодуб заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій ім. М. Лисенка та ім. В. Косенка, професор НМАУ ім. П. І. Чайковського Вадим Журавицький лауреат премії ім. Л. Ревуцького Олександр Костін народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор НМАУ ім. П. І. Чайковського Ігор Поклад народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Віталій Філіпенко народний артист України Людмила Юріна лауреат премій ім. М. Лисенка та ім. В. Косенка, доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського

МАЙСТРИ ЕСТРАДНОГО І ДЖАЗОВОГО МИСТЕЦТВА СПІВАКИ

ДЖАЗОВІ МУЗИКАНТИ, ПРОДЮСЕРИ, КОМПОЗИТОРИ

Ірина Білик народна артистка України

Денніс Аду труба

Василь Бондарчук

Ігор Бойко гітара

Катерина Бужинська народна артистка України

Денис Єфременко тромбон

Євгенія Власова

Руслан Квінта композитор, продюсер

Ілларія

Валерій Латанюк ударні інструменти

Тіна Кароль народна артистка України

Ігор Ліхута продюсер

Андрій Кравчук

Олег Мінов бас-гітара, вокал

Оксана Кулакова

Аркадій Овруцький контрабас

Злата Огнєвич заслужена артистка України

Олександр Павлов гітара

Таїсія Повалій народна артистка України

Сергій Сметанін заслужений діяч мистецтв України, гітара

Люба Успенська

СЬОГОДЕННЯ

Комісії Кафедри

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

Історія фортепіанного відділу розпочинається у січні 1868 року одночасно з відкриттям Київського музичного училища. Тоді відділ мав назву «Класс игры на фортепиано с изучением метода преподавания» і першими його викладачами були випускники Лейпцизької консерваторії Б. Е. Каульфус, М. В. Лисенко (нетривалий час) і випускники Петербурзької консерваторії по класу А. Г. Рубінштейна – І. К. Альтані і Ю. М. Померанцев. З 1876 року в училищі починають працювати випускники Петербурзької консерваторії по класу Теодора Лешетицького – Г. К. Ходоровський та В. В. Пухальський. Саме Володимиру В’ячеславовичу Пухальскому судилося стати засновником визнаної у всьому світі Київської фортепіанної школи. В його класі навчалися: Володимир Горовиць, Олександр Браїловський, Леонід Ніколаєв, Костянтин Михайлов, Григорій Коган, Арнольд Альшванг, Микола Тутковський, Анна Артоболевська, Болеслав Яворський, Авраам Сатановський, Реґіна Горовиць. І це далеко не повний перелік видатних піаністів, які уславили ім’я В. В. Пухальського.

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

В період 1878–1887 рр. клас фортепіано викладали М. Кабанова, О. Істоміна, Л. Бетінг, С. Брикнер, М. Листовничий, в подальшому значну роль в діяльності відділу відіграли Г. А. Бобінський – випускник Варшавської консерваторії, М. А. Тутковський – випускник училища по класу В. Пухальського, засновник відомої в 20-ті роки ХХ сторіччя музичної школи, А. М. Штосс-Петрова – учениця В. Пухальського, випускниця Петербурзької консерваторії (клас Г. Єсипової), М. П. Домбровський (клас Г. Єсипової). 1913 року на базі Київського музичного училища було створено консерваторію, і до 1928 року контингент викладачів класу фортепіано консерваторії й училища був єдиним. В цей час до Києва були запрошені Ф. М. Блуменфельд і Г. Г. Нейгауз, їх діяльність мала великий вплив на розвиток фортепіанного виконавства і педагогіки. Наступний період декількох реорганізацій училища (1928–1934) пов’язаний з іменами відомих педагогів-піаністів Б. Л. Яворського, М. А. Гозенпуда, А. М. Луфера, Я. Д. Фастівського. Нарешті 1934 року остаточно склалася система музичної освіти – консерваторія, училище, десятирічка, і Київське музичне училище почало працювати як самостійний спеціальний середній навчальний заклад.

Фелікс Блуменфельд

Важливий період в історії відділу пов’язаний з іменем випускника В. В. Пухальського та Г. М. Єсипової, видатного педагога-піаніста, громадського діяча Костянтина Миколайовича Михайлова. Він працював у Києві з 1907 р. до кінця життя, був одним із організаторів Київської спеціальної музичної школи. Серед його вихованців – велика кількість відомих українських музикантів-піаністів, серед яких – майбутні викладачі училища Л. Б. Шур, М. І. Кузьмін, М. Л. Воскобійник, Ю. Й. Голембіовський, О. М. Канерштейн, О. Г. Орлова, майбутні викладачі Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського Л. Є. Цвірко, А. К. Рощина, І. М. Рябов. Всі вони почали свою викладацьку діяльність у перші післявоєнні роки поряд із досвідченими і визнаними майстрами К. М. Михайловим, А. А. Янкелевичем і М. А. Гозенпудом.

Борис Яворський

Генріх Нейгауз 71

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

Микола Кузьмін

У другій половині ХХ ст. розвиток відділу продовжила плеяда яскравих музичних особистостей: М. І. Кузьмін, Л. Б. Шур, С. Й. Корн, О. Г. Орлова, О. М. Вериківська, О. М. Канерштейн, О. М. Гончаров, М. Л. Воскобійник, С. М. Тальянська, І. О. Кандиба, Є. І. Судак, Л. В. Калініченко, С. Я. Тельнікова, Ю. В. Селівохіна, А. Г. Ремньова, Л. Ф. Рой, О. А. Поляченко, В. І. Яценко, Л. О. Донець, Л. І. Кізікова, Т. Ф. Гладкова, Л. О. Михайлова, Г. Ф. Парфьонова, Ю. І. Лотаков, В. М. Шамелашвілі, Є. Л. Рамазанова. Значний вклад у розвиток традицій київської піаністичної школи був привнесений викладачами відділу Лідією Борисівною Шур і Ольгою Григорівною Орловою.

Юрій Голембіовський

Лідія Шур

Ольга Орлова

Олена Вериківська 72

Доцент Л. Б. Шур – учениця К. М. Михайлова, талановита піаністка, видатний педагог, лауреат українського та всесоюзного конкурсів (1937– 1938 рр.) – викладала в училищі понад 50 років; О. Г. Орлова, також вихованка школи К. М. Михайлова, у післявоєнний час – випускниця училища по класу М. І. Кузьміна і професора Є. М. Сливака у Київській консерваторії – яскрава піаністка, самобутній музикант і викладач, працювала в училищі з 1950 по 2010 рік. Видатні особистості, талановиті вихователі, вони створили свої індивідуальні фортепіанні школи, їх учні працюють як в Україні, так і в багатьох країнах світу, продовжуючи професійні традиції своїх вчителів. З метою вшанування пам`яті Лідії Шур та Ольги Орлової з 2011 року на фортепіанному відділі проводяться студентські виконавські конкурси на їх честь. Друга половина ХХ сторіччя в житті відділу характеризується пожвавленням творчих пошуків у педагогічній, методичній діяльності, зростанням професійної майстерності викладачів та рівня підготовки випускників. З 1945 по 1965 роки відділом керував Микола Іванович Кузьмін, перший дослідник української школи музичної майстерності. З 1965 по 1975 роки відділ очолював відомий музикант Анатолій Іванович Ребро, через деякий час, коли відділ було поділено на два самостійні підрозділи – комісії, разом із А. І. Ребро завідувачем стає Юрій Йосипович Голембіовський. Після повторного

об’єднання комісій керування підрозділом до 1987 року здійснював Ю. Й. Голембіовський. У 1987–1989 роках відділ працював під орудою Тетяни Спиридонівни Кушніренко – випускниці училища по класу Л. Б. Шур. З 1989 по 2004 рік фортепіанний відділ очолювала Олена Михайлівна Вериківська, донька відомого українського композитора М. І. Вериківського, випускниця Київської школи-десятирічки і Київської консерваторії по класу Арнольда Анатолійовича Янкелевича. Вона прийняла керівництво відділом в складні часи перебудови, розпаду сталих творчих зв’язків і всієї системи музичної освіти. Олена Михайлівна не тільки зберегла кращі надбання минулого, але й відкрила нові шляхи розвитку відділу, використовуючи сучасні інформаційні можливості, міжнародні контакти. У 1996 році за її ініціативою на базі відділу було започатковано Регіональний конкурсогляд юних піаністів (він з 2003 року носить ім’я Олени Вериківської, а з 2012 року отримав статус Всеукраїнського). За роки існування конкурсу в ньому взяли участь понад 2000 учнів музичних шкіл з усіх регіонів України, серед яких біля 200 юних піаністів продовжили професійну освіту в стінах Київського музичного училища, надалі в Київському інституті музики, інших вищих навчальних закладах України. Серед викладачів відділу, які почали працювати у другій половині ХХ сторіччя – Юлій Красовський, Віталій Каращук, Ігор Зубенко, Лідія Ковтюх, Мальвіна Зарудянська, Ганна Смєхова, Тетяна Козлова, Валентина Калашник, Олена Бондаренко, Ірина Вавринчук, Ірина Гаврилюк, Олена Чорноморська, Тетяна Півоварова, Ганна Шевченко, Юліана Яблонська. Згідно традиції минулих років клас фортепіано за сумісництвом вели професори і доценти Київської консерваторії: Аза Рощина, Рада Лисенко, Валерій Козлов, Олександр Снєгірьов, Анатолій Гудько, Людмила Прудникова; деякий час на відділі викладали Галина Разборщук, Тамара Лобачова, Світлана Шабалтіна, Тетяна Сивак, Надія Івашиніна, Галина Непорожня, Валерій Титович, Наталія Роменська, Аліна Халікова, Олександр Дриґа, Всеволод Антонов.

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

І ряд (зліва направо): Кончіц І. А., Вавринчук І. В., Гаврилюк І. С., Бондаренко О. Я., Смєхова А. М., Зарудянська М. А., Шевченко Г. С., Файнберг В. І. ІІ ряд (зліва направо): Демешко Н. Б., Разборщук К. А., Авдєєва Г. І., Ковтюх Л. М. (завідуюча комісією), Черноморська О. М., Аніщенко О. В., Яблонська Ю. В., Півоварова Т. М.

На фортепіанному відділі Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра нині працюють представники різних піаністичних шкіл: випускники училища і Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського заслужений діяч мистецтв України Мальвіна Зарудянська, заслужений працівник культури України Ганна Смєхова, заслужений діяч мистецтв України Лідія Ковтюх (з 2004 року очолює комісію спеціального фортепіано та з 2008 кафедру виконавських дисциплін №1), Ірина Задависвічко, Катерина Разборщук; випускниками Київської консерваторії також є Ірина Вавринчук, Ірина Гаврилюк, Тетяна Півоварова, асистентуру-стажування закінчили Ганна Шевченко, Ольга Аніщенко, Юліана Яблонська, кандидат мистецтвознавства Артем Ляхович, кандидат мистецтвознавства Олена Жукова; викладач Галина Авдєєва – випускниця Кишинівської консерваторії, випускники Ленінградської консерваторії – Олена Чорноморська (випускниця відділу) та Олена Бондаренко, заслужений працівник культури України Наталія Демешко –

вихованка Одеської консерваторії, випускником Московської консерваторії є заслужений артист України Євген Ржанов. У 1995 році ініціативною групою викладачів Київського державного вищого музичного училища ім. Р. М. Глієра, до складу якої увійшли Мальвіна Зарудянська, Лідія Ковтюх і Ганна Смєхова, у Києві відбувся І Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, славетного випускника училища. Наразі проведені вже 11 конкурсних змагань по трьох вікових групах, і уявити мистецьке життя України без цього міжнародного заходу просто неможливо. В числі переможців та призерів конкурсу – студенти училища: Олена Ключарьова, Аліна Халікова, Дмитро Таванець, Юлія Гуменюк, Марія Пухлянко, Андрій Ємець, Оксана Антоненко, Олександр Чорний, Марія Бичкова, Марія Калугіна, Олександр Леонов. Загалом за останні п’ятнадцять років понад 120 вихованців відділу вибороли перемоги на престижних національних та міжнародних конкурсах.

Завідуюча комісією Лідія Ковтюх

Заняття веде Євген Ржанов 73

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

ЗА ПЕРІОД 1965–2015 РОКИ В УЧИЛИЩІ НА ФОРТПЕПІАННОМУ ВІДДІЛІ ОТРИМАЛИ ОСВІТУ

професорів

народних артистів України

доктори

≈2300 піаністів

серед яких

заслужених артистів України

доцентів

заслужених діячів мистецтв та працівників культури України

кандидатів наук

ВИПУСКНИКИ ВІДДІЛУ РІЗНИХ РОКІВ: ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ, ЧЛЕНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ, ЛАУРЕАТИ ЧИСЛЕННИХ МИСТЕЦЬКИХ ПРЕМІЙ Жанна Колодуб Володимир Губа

Олег Безбородько Людмила Юріна

Тарас Ященко

ВИКОНАВЦІ Олексій Баклан диригент Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка

Наталія Роменська Майя Шляпочник концертмейстери Національної опери

Лілія Гревцова солістка Національної опери

Неліда Афанасьєва Володимир Кнорозок солісти Національної філармонії України

Ірина Харечко Максим Сидоренко Ганна Бубнова солісти Національного будинку органної і камерної музики Наталія Кравченко керівник камерного ансамблю «Равісан»

Дмитро Таванець соліст національного ансамблю солістів «Київська камерата» Євгенія Басалаєва керівник Київського камерного ансамблю «Контрасти Київ-Класік»

ВИКЛАДАЧІ ТА КОНЦЕРТМЕЙСТЕРИ НМАУ ім. П. І Чайковського: Жанна Колодуб Тетяна Рощина Світлана Глух-Черношей Валентина Антонюк Людмила Прудникова Олена Прудникова Марина Северинова Марія Пухлянко Інна Снєгірьова Олена Сікалова Олег Безбородько Оксана Давидова Людмила Юріна більше 10 досвідчених концертмейстерів 74

Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М. В Лисенка: Ніна Найдич Лариса Вакаріна Лариса Райко Інститут мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова: Тетяна Завадська Наталія Гузій Неліда Афанасьєва Наталія Лисіна

Київський університет імені Бориса Грінченка: Євген Куришев Київська дитяча академія музики: Наталія Роменська Марія Мерзлікіна Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Тетяна Огнєва Микола Максимов

Національна академія державного управління при Президентові України Олена Сушій Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Юлія Павлік і ще кілька сотень випускників, які працюють у навчальних закладах як в Україні, так і в десятках країн світу!

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

БАЗОВІ НАПРЯМКИ ФОРТЕПІАННОГО ВІДДІЛУ ЗАХОДИ З ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ: концерти фестивалів «Шевченківський березень», «Визначні дати музичного календаря»; концерти з фортепіанних творів українських композиторів – Миколи Лисенка, Лесі Дичко, Юрія Іщенка, Богдани Фільц, Мирослава Скорика, Геннадія Саська, Віктора Косенка, Жанни Колодуб, Олександра Костіна, Вадима Ракочі.

МІЖНАРОДНІ АКЦІЇ: майстер-курс «Імпровізація у стилі бароко Ханса-Петера Ретцмана (Німеччина); творчі зустрічі з молодими виконавцями: Євгеном Гальцовим (Білорусь), Станіславом Христенком (Україна–США); майстер-класи видатних митців Бориса Блоха (Німеччина), Діни Йоффе (Німеччина). ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СТУДЕНТСЬКОГО ЖУРІ під час проведення Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця у групі Горовиць-Дебют і проведення студентських конференцій по результатах цієї роботи

Юрій Зільберман працює з членами студентського журі

Учасники конференції за результатами роботи студентського журі

ПРОВЕДЕННЯ ЩОРІЧНОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ОГЛЯДУ ЮНИХ ПІАНІСТІВ ОЛЕНИ ВЕРИКІВСЬКОЇ, залучення до його організації студентів відділу; УЧАСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТНЬОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ та підготовка студентів відділу до навчання у майстер-класах.

Лекція з методики Артема Ляховича

У класі фортепіанного ансамблю Галини Авдєєвої

Сучасний етап діяльності викладачів спеціального фортепіано характеризується втіленням таких складових педагогічного процесу як збереження історичного коріння, збагачення процесу навчання новітніми технологіями, акумуляція педагогічного досвіду передових фортепіанних шкіл сучасності. 75

КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКИЙ КЛАС

сидить Дриґа О. М. (завідуючий комісією) стоять (зліва направо): Гіваргізова І. М., Баланко О. М., Грінченко Л. М., Рудяк Т. А., Чайченко І. І., Нікульнікова Т. І, Лопатинський І. М., Єрошкіна К. О., Шаповал С. М., Кречковська Р. О., Зайковська Л. А., Любименко І. К., Гуецька С. Г., Любименко Т. В.

Завідуючий комісією Олександр Дриґа

У 20-ті роки ХХ століття у процесі формування професійної музичної освіти в Україні відомий піаніст і педагог С. Тарновський, підкреслюючи важливість мистецтва акомпанементу, викладав такий предмет як «практика художнього акомпанементу» в Київській консерваторії, до складу якої в той час входило Київське музичне училище. Згодом, з метою інтенсифікації процесу навчання, було створено окреме методичне об`єднання – предметна комісія концертмейстерського класу, яку очолила М. І. Вільчковська.

Концертмейстерська практика – студенти Олександра Дриґи та Миколи Баланка 76

До складу комісії приєдналися відомі педагоги, яскраві творчі особистості – Є. С. Ратушева, В. Д. Євсєєва, І. Г. Леонтьєва, Г. Н. Грибач, І. В. Скоробагатова, Г. Л. Міксон. Вони й заклали основи і принципи навчального процесу викладання предмету, виховали не одне покоління

досвідчених і затребуваних у професії концертмейстерів. Продовжуючи традиції своїх старших колег та вчителів, у наші дні на комісії працюють авторитетні педагоги – випускники Київського музичного училища, згодом Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського – Олександр Дриґа – завідувач комісії (випускник училища, клас І. В. Скоробагатової), Ірина Гіваргізова, заступник завідувача з організаційних питань (випускниця училища, клас В. Д. Євсєєвої), Світлана Гуєцька, викладач комісії (випускниця училища, клас Г. Н. Грибач), Тетяна Рудяк, викладач комісії (випускниця училища, клас І. Г. Леонтьєвої), Ілля Лопатинський, викладач комісії (випускник училища, клас Г. Л. Міксон), випускники Київської консерваторії – Людмила Зайковська, Роксолана Кречковська та Львівської консерваторії – Тетяна Нікульнікова.

КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКИЙ КЛАС

Після відкриття у 2005 році на факультеті музичного мистецтва спеціалізації «Фортепіано», секція концертмейстерського класу поповнилася відомими викладачами НМАУ ім. П. І. Чайковського – і. о. професора Анатолієм Ільїним і доцентом Оленою Сікаловою. Одним із факторів професійного становлення концертмейстера-піаніста є спілкування із співаками-ілюстраторами, в результаті якого студенти набувають навичок ансамблевого виконавства, знайомляться з багатим різноманітним камерно-вокальним, оперним репертуаром, із творами української та світової класики, вивчають клавіри опер композиторів періоду від бароко до сучасності. У складі комісії плідно працюють такі визнані майстри вокального мистецтва як заслужений артист України Іван Чайченко, Ніна Чепіга, Людмила Грінченко, а також талановиті представники молодшого покоління – Тетяна Любименко, Катерина Єрошкіна, Сергій Шаповал, Ігор Любименко, Орися Баланко. Важливою складовою у вихованні майбутніх музикантів-концертмейстерів є проходження студентами практики акомпанементу в інструментальних класах на виконавських відділах та студії практики КІМ ім. Р. М. Глієра. Це – своєрідні творчі майстерні, що об`єднують у багатьох аспектах професійного вдосконалення студентів струнно-смичкового, духового, народного, вокального відділів та студентів-піаністів. Свої кращі виконавські творчі досягнення студенти концертмейстерського класу мають можливість презентувати у звітних та тематичних концертах інституту на кращих концертних сценах Києва, України. Одним із помітних творчих заходів КІМ ім. Р. М. Глієра є щорічний тиждень концертмейстерського класу, концерти якого традиційно відбуваються у другій половині лютого. Ідея проекту-фестивалю «Лютий-Фест» належить завідуючому комісією «Концертмейстерський клас» Олександру Дризі. Концепція фестивалю «Лютий-Фест» полягає в об`єднанні творчих зусиль

студентів, викладачів, солістіввокалістів концертмейстерського класу та викладачів й студентів фортепіанного відділу. Слухачі концертів фестивалю отримують справжнє задоволення не тільки від яскравих виступів виконавців, але й від змістовних художньо-образних коментарів ведучих концертів – викладачів КІМ ім. Р. М. Глієра. Участь у цих концертах є активним стимулом для розкриття творчого потенціалу студентів та свідченням професійної майстерності виконавціввикладачів.

Концертмейстерський клас Ірини Гіваргізової, соліст Іван Чайченко

Різноманітні за стилями, жанрами, складом виконавців програми фестивалів «Лютий-Фест-2016» («Пісні любові»), «Лютий-Фест-2017» («Обрії бажань») збирають до Білої зали КІМ ім. Р. М. Глієра велику кількість шанувальників вокальної, фортепіанної, інструментальної музики. Концерти фестивалю «Лютий-Фест» відкриті для широкого загалу слухачів і завжди відбуваються в жвавій, теплій атмосфері спілкування та творчості. Традиції виконавства комісії з успіхом продовжують її випускники – відомі майстри-концертмейстери: завідувач комісії Олександр Дриґа, викладач комісії Ілля Лопатинський, доценти кафедри концертмейстерства НМАУ ім. П. І. Чайковського Олена Сікалова (випускниця класу М. І. Вільчковської), Інна Снегірьова (випускниця класу В. Д. Євсєєвої), концертмейстери Національної опери ім. Т. Г. Шевченка, заслужені артистки України Майя Шляпочник (випускниця класу І. Г. Леонтьєвої), Наталія Роменська (випускниця класу Г. Н. Грибач); соліст-концертмейстер Національної філармонії України Володимир Кнорозок (випускник училища, клас Г. Л. Міксон), солісти-концертмейстери Національного будинку органної і камерної музики України Ганна Бубнова (випускниця училища, клас О. М. Дриґи), Ірина Харечко (випускниця училища, клас О. М. Дриґи), Максим Сидоренко (випускник училища, клас І. В. Скоробагатової) та багато інших.

Після заключного концерту фестивалю «Лютий-фест» 77

КАМЕРНИЙ АНСАМБЛЬ

(зліва направо): Пірієв О. В., Смірнова Л. Ф., Конопляна О. І., Черноморська О. М., Гаврилюк І. С., Борисенко Т. В. (завідуюча комісією), Дашак Є. Л., Лопатько М. Є., Бойко О. М.

Історія камерного ансамблю розпочинається у 1868 році разом із заснуванням музичного училища. Спочатку у закладі було п`ять відділів, одним з яких був «Клас хорового, сольного співу та камерного ансамблю». Завідуюча комісією Тетяна Борисенко

Ансамбль завжди був одним із профілюючих предметів в училищі. Перші сім років клас ансамблю проводив директор училища Р. Пфеніг. Щоправда, тоді це називалось спільною грою. До програми входили фортепіанні, струнні, духові та вокальні ансамблі. Крім фортепіанних тріо, квартетів, сонат, грали перекладення симфонічних творів для чотирьох і восьми рук. Вокальні ансамблі виконували дуети, тріо та квартети із опер, українські народні пісні. Надалі у класі ансамблю відокремили для вивчення камерні твори для струнних і духових інструментів із обов’язковою участю фортепіано. Створюються ансамблі педагогів.

Треба відзначити, що всі викладачі закладу були членами ІРМТ. Окрім викладацької, вони вели активну виконавську діяльність. У концертах вони грали камерну музику, яку самі аранжували з урахуванням наявних інструментів. Наприклад, І. Водольський (скрипка), Р. Пфеніг (скрипка), І. Шадек (альт), В. Машков (віолончель), М. Поляничевський (віолончель) в одному з концертів виконали «Мрії» Р. Шумана в такому цікавому складі. Наступний директор училища – віолончеліст та диригент Л. Альбрехт також був виконавцем камерної музики. Він запросив на викладацьку роботу знаменитого чеського скрипаля Отокара Шевчика. В його класі навчався Р. Глієр (з 1891року). За спогадами Р. Глієра, його викладач організував струнний квартет (перша скрипка), концерти та репетиції якого відвідували студенти. До складу квартету входили: студент Отокара

КАМЕРНИЙ АНСАМБЛЬ

Шевчика М. Шутман (друга скрипка), Є. Риб (альт), Ф. Мулерт (віолончель). За прикладом вчителя, Р. Глієр і сам створює квартет з товаришами по навчанню. Його учасниками були І. Крижанівський і Л. Ніколаєв, у майбутньому – відомі композитори. Блискучі піаністи Г. Ходоровський і В. Пухальський, які викладали в музичному училищі з 1870-х років, також активно виступали як ансамблісти. У 60-х роках минулого століття стрімко зростає суспільна цікавість до ансамблевої гри. Студентиансамблісти регулярно виступають у відкритих концертах. У 70-ті роки в училищі створюється комісія камерного ансамблю. Її першим завідувачем був відомий музикантпедагог Олександр Цвейфель. Разом із ним камерний ансамбль викладав С. Й. Корн. Наступним головою комісії став талановитий піаніст-педагог, композитор, музикант енциклопедичних знань Олександр Канерштейн. Він створив на комісії самобутню творчу атмосферу, що сприяла значному розвитку цікавості до ансамблевого музикування серед студентів. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій ім. Б. Лятошинського і ім. М. Вериківського, Олександр Канерштейн, як сучасний композитор, постійно розширював навчальний репертуар відділу камерних ансамблів за рахунок нової музики. Ансамблеві твори творчого доробку самого Олександра Михайловича (сонати, тріо, квінтет) є значним внеском композитора в світову музичну культуру. Вони часто виконуються студентами та концертуючими ансамблістами. Серед відомих випускників відділу, музикантів, які виступали як ансамблісти та викладали камерний ансамбль: заслужена артистка України,

Клас камерного ансамблю Людмили Смірнової

професор, проректор з творчої роботи НМАУ ім. П. І. Чайковського з 1980 по 2004 рр. Людмила Цвірко, викладачі КССМШ ім. М. В. Лисенка: Лариса Райко, Лілія Гонта, Надія Оксаниченко; солісти Національної філармонії України Володимир Кнорозок і Сергій Іванов; викладач-методист КІМ ім. Р. М. Глієра, засновник та художній керівник Квінтету ім. Д. Бортнянського Олександр Дриґа, народна артистка України Євгенія Басалаєва та багато інших. Серед лауреатів національних і міжнародних конкурсів камерної музики вихованці комісії – Олександр Дриґа, Вікторія Таран, Тетяна Борисенко, Анастасія Пуржаш, Артем Дзегановський, Софія Турта, Андрій Павлов, Валерія Шульга, Вікторія Гриненко, Регіна Фріцлер та ін. На сьогоднішній день на комісії камерного ансамблю КІМ ім. Р. М. Глієра працюють досвідчені викладачі: Людмила Смірнова, Олена Чорноморська, Ірина Гаврилюк, Тетяна Борисенко (голова комісії), Ольга Ващук та молоді викладачі нової генерації – Євген Дашак і Марія Лопатько. Викладачі комісії традиційно готують регулярні виступи студентів у конкурсах, фестивалях «Шевченківський березень», «Музичні прем`єри сезону» та ін. Студенти беруть участь у музично-тематичних заходах у Будинку вчених НАН України, Київському міському будинку вчителя, в концертах у Будинку-музеї М. Лисенка, Меморіальному кабінеті-музеї В. Косенка, «Київській фортеці» та ін., де виконують класичні ансамблеві твори західних і вітчизняних авторів. Особливим надбанням комісії є високопрофесійні виконавці – концертмейстери-ілюстратори: Ольга Конопляна (скрипка), Олександр Пірієв, Микола Дорош, Любов Баранова (віолончель), Олексій Бойко (кларнет). Спільна та віддана праця викладачів, ілюстраторів із студентами – струнниками і піаністами, опанування широкого, різноманітного, навчального репертуару – запорука подальшого розвитку комісії.

Олександр Канерштейн

Камерний ансамбль викладачів училища (70-ті роки ХХ століття) Зліва направо: А. Британчук, Л. Шухман, О. Канерштейн, Л. Костенко, О. Трет`як

ОРКЕСТРОВІ СТРУННІ ІНСТРУМЕНТИ

І ряд (зліва направо): Козін В. В., Гребенюк А. І., Колесник В. І., Бондаренко В. М., Жолдакова В. О. (завідуюча комісією), Шухман Л. Б., Лопатько М. С. ІІ ряд (зліва направо): Волков М. М., Кузьменко А. С., Васін А. В., Гончарова О. С., Лопатинський І. М., Нікульнікова Т. І., Щьоголєва О. В., Фесюк А. Б. ІІІ ряд (зліва направо): Чайкін М. Б., Почерняєва Л. П., Смірнова Л. Ф., Рудик О. Л., Колечко Є. В

Завідуюча комісією Вілена Жолдакова

Історія оркестрового струнного відділу розпочалася одночасно з відкриттям музичного училища у 1868 році. Першими класами на відділі були скрипковий та віолончельний. Пізніше додалися класи альта, контрабасу та арфи. Викладацький склад був забезпечений блискучими музикантами з найкращою європейською освітою: клас скрипки викладав випускник Варшавської консерваторії І. Водольський, клас віолончелі – випускник Петербурзької консерваторії І. Полянічевський та учень прославленого віолончеліста Фр. Серве – В. Мєшков.

Новий етап розвитку вітчизняної скрипкової школи розпочався у 1875 р., коли до Київського училища прибув видатний чеський скрипаль О. Шевчик. Результатом його сімнадцятирічної педагогічної роботи у Києві стали близько десяти томів посібників з розвитку скрипкової техніки. О. Шевчик виховав низку талановитих музикантів, які зазнали всесвітньої слави. У нього закінчували навчання блискучі скрипалі Й. Котек і О. Колаковський; випускниками його класу були також Р. Глієр, І. Крижанівський, М. Мясковський, М. Сікард.

ОРКЕСТРОВІ СТРУННІ ІНСТРУМЕНТИ

Олександр Цфейфель

У 80-ті роки ХІХ століття в училищі викладають В. Ф. Алоїз, Ф. В. фон Мулерт, (клас віолончелі) та Ф. І. Воячек (клас контрабаса).

скрипки). Нині завідуючою відділу є лауреат міжнародних конкурсів, доцент, кандидат мистецтвознавства Вілена Жолдакова (клас скрипки).

У 90-ті роки педагогічний колектив училища поповнюється найбільш талановитими випускниками: тут працюють М. Сікард (саме він виховав одного з основоположників української альтової школи С. Каспіна, який згодом став професором Київської консерваторії) та О. Колаковський. У цей же час до Києва приїздить і видатний скрипаль-віртуоз та альтист В. Салін (учень Г. Венявського у Петербурзькій консерваторії).

Неоціненний внесок у розвиток відділу зробили викладачі, які кілька десятиліть свого життя присвятили педагогічній роботі в училищі, серед них: клас скрипки – викладач-методист Леонід Шухман; заслужений діяч мистецтв України, професор Вадим Козін; лауреат національного конкурсу, викладач-методист Вікторія Камінська; викладач-методист Вальтерія Колесник; клас альта – доцент, заслужений працівник культури України Алла Гребенюк; клас віолончелі – викладачметодист Валентина Бондаренко. Ці педагоги виховали нове покоління прекрасних виконавців, майже всі їхні випускники продовжили свою музичну освіту у провідних вищих навчальних закладах України і Європи, багато з них стали лауреатами всеукраїнських і міжнародних конкурсів.

Варто відзначити, що більшість викладачів Київського училища увійшли до педагогічного складу заснованої у 1913 році Київської консерваторії. У 70-ті роки ХХ століття високі традиції української виконавської школи дбайливо продовжували Лія Гофштейн, Ірина Кофман, Арсеній Британчук, Олександр Цвейфель (клас скрипки), Тамара Полякова та Олена Червова (клас віолончелі) та Анатолій Зелінський (клас альта). Значною мірою високим професійним результатам та успіху роботи відділу сприяла діяльність його керівників. Починаючи з 50-х років минулого століття і до сьогодення, очільниками відділу були авторитетні та досвідчені педагоги: Володимир Бобаненко, Олександр Лисаковський (клас скрипки), Леонід Костенко (клас альта), Олександр Єгоров (клас скрипки), Володимир Бєляков (клас контрабаса), Олександр Сачук, Вікторія Камінська, Андрій Фесюк (клас

Окрім викладання спеціальних класів, педагоги відділу забезпечують інші, не менш важливі, компоненти музичної освіти студентів. Так, викладач Вальтерія Колесник вже багато років активно співпрацюючи із сектором педагогічної практики, здійснює професійну підготовку абітурієнтів. Викладаються суміжні профорієнтовані дисципліни: Валентина Бондаренко веде квартетний клас та педагогічну практику, курс «Методики викладання гри на скрипці» читає Любов Почерняєва (викладач класу альта), предмет «Вивчення оркестрових труднощів» викладає Вілена Жолдакова.

Олександр Лисаковський

Леонід Шухман

Вадим Козін 81

ОРКЕСТРОВІ СТРУННІ ІНСТРУМЕНТИ

Друга декада ХХІ століття відзначилася якісним оновленням складу відділу. Ряди досвідчених педагогів поповнилися молодими й перспективними музикантами, серед яких: лауреати міжнародних та національних конкурсів Андрій Фесюк, Вілена Жолдакова, Андрій Павлов, Олександр Рудик, Юлія Білоусова, Михайло Волков.

Національна філармонія України, 2014

В 60-ті роки ХХ століття на відділі відкрився клас арфи, першим викладачем якого була Г. Д. Верейкіна (учениця славнозвісної арфістки Віри Дулової). У подальшому клас арфи викладали Оксана Кузнєцова та з 1997 року – солістка Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України Діана Корчинська. В останні роки в класі арфи працювали солістка оркестру Національної опери Наталія Окунєва та солістка Національного ансамблю солістів «Київська камерата» Ярослава Некляєва. Вищу ланку музичної освіти для студентів-струнників забезпечує факультет музичного мистецтва КІМ ім. Р. М. Глієра. На кафедрі виконавських дисциплін № 1 працюють викладачі оркестрових струнних інструментів: Вілена Жолдакова, Вадим Козін, Вікторія Гумінська, Христина Федик (клас скрипки), Алла Гребенюк (клас альта), Євген Дашак, Тетяна Гомон (камерний ансамбль), Олена Заяць

Квартетний клас Валентини Бондаренко 82

(камерний ансамбль та квартетний клас), народний артист України Віталій Мальцев, Ганна Нужа (клас віолончелі), Михайло Чайкін (клас контрабаса). Окремо слід зазначити високий професійний рівень концертмейстерів відділу, серед яких лауреати міжнародних конкурсів – Ілля Лопатинський, Тетяна Нікульникова, Євген Колечко, Андрій Васін, Надія Саковська, Олена Щьоголєва; а також Людмила Смірнова, Ольга Гончарова, Марія Лопатько, Тетяна Юшко. Викладачі відділу Алла Гребенюк, Валентина Бондаренко, Ганна Нужа, Вілена Жолдакова, Андрій Фесюк ведуть консультативну та профорієнтаційну роботу, співпрацюють з викладачами ДМШ міста та області, проводять відкриті уроки і майстер-класи, працюють у складі журі міжнародних і національних конкурсів. З метою підвищення кваліфікації викладачів шкіл естетичного виховання Вілена Жолдакова співпрацює із Національною Академією керівних кадрів культури і мистецтв. Відділ має налагоджені творчі зв‘язки із Київським міським будинком учителя, Будинком вчених НАН України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, музеями М. В. Лисенка та Л. Українки. Студенти і колективи струнносмичкового відділу постійно беруть активну участь у музичному житті свого рідного навчального закладу й міста Києва, регулярно виступають на провідних сценах столиці у звітних концертах відділу, на фестивалі мистецтв «Шевченківський березень», у абонементних концертах Дитячої філармонії тощо.

Клас скрипки Алли Гребенюк

ХОРОВЕ ДИРИГУВАННЯ

сидять (зліва направо): Марценківська О. В., Горбатенко Г. Л., Шалькевич Ю. В. (завідуюча комісією), Хорошун Н. Ю., Томсон З. О. стоять (зліва направо): Щегловська А. Л., Горбатенко Н. Л., Ткаченко А. І., Римська О. Ю., Крилова Т. В., Турта В. О., Коломієць Л. І., Соловей О. Г., Сиволап В. В., Куликовська М. А.

Відділ «Хорове диригування» має свою історію, школу і традиції, які передаються з покоління в покоління від викладачів до студентів. Клас хорового співу – один із п`яти відділів, який був започаткований одночасно з училищем у 1868 році. Керівником хору був перший директор училища Р. А. Пфеніг. З того часу протягом усіх років навчання в хорі співали всі учні училища. Ще до закінчення училища вони поповнювали склади хорів Київського університету, опери, хору М. В. Лисенка, Російського

Музичного Товариства (у 1875 році з 85 співаків 52 – вихованці училища). Пізніше хор очолювали видатні композитори – Олександр Кошиць, Григорій Верьовка та хормейстери Елеонора Скрипчинська, Петро Сук, Раїса Корецька, Михайло Хардаєв, які по праву вважаються засновниками Київської хормейстерської школи. Серед директорів училища були колишні випускники-хормейстери Лідія Падалко (яка також була керівником хору) і Анатолій Бондаренко.

Завідуюча комісією Юлія Шалькевич

ХОРОВЕ ДИРИГУВАННЯ

Протягом декількох останніх десятиріч плідно працювали на ниві хорового мистецтва Анатолій Поляруш, Іван Сітко, Василь Галицький, Олександр Зайченко, Єлизавета Кльопова, Олександра Куц, Галина Ткаченко, Валентина Титаренко (зав. відділом до 1975 р.), Лідія Падалко, Надія Ніколаєва, Володимир Романенко, Анатолій Поцелуєв, Майя Венедиктова, Віктор Шалькевич (зав. відділом до 2010 р.).

Павло Муравський

Клас диригування Зої Томсон

Сьогодні, зберігаючи традиції дружньої, творчої атмосфери, на відділі працюють 12 викладачів: заслужений діяч мистецтв України, доцент Галина Горбатенко, Зоя Томсон, Наталія Хорошун, Леся Коломієць, Тетяна Крилова, Аліна Ткаченко, Олена Соловей, Віталій Сиволап, Наталія Горбатенко, Надія Яворська, заслужений артист України, доцент Рубен Толмачов, завідуюча відділом Юлія Шалькевич. Переважна більшість викладачів – випускники училища, які гідно продовжують традиції Київської хормейстерської школи. Активну концертну діяльність ведуть творчі колективи відділу: лауреат міжнародних конкурсів Жіночий хор (керівник Галина Горбатенко); лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів Камерний хор (керівник Зоя Томсон); Дитячий хор студії КІМ ім. Р. М. Глієра (керівник Наталія Хорошун).

Клас диригування Галини Горбатенко

З 2012 р. випускники комісії отримали можливість продовжувати навчання на факультеті музичного мистецтва.

Клас диригування Юлії Шалькевич 84

Десятки відомих хорових диригентів здобули освіту на відділі, серед них: Нестор Городовенко, Олександр Сорока, Олег Міньківський, Павло Муравський, Тетяна Копилова. Відділ пишається своїми випускниками, які очолюють такі хорові колективи як:

Жіночий хор «Павана» (заслужений діяч мистецтв, професор Людмила Байда); хор Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (заслужений працівник культури Анжела Масленнікова), народна хорова капела «Дзвіночок» (заслужений артист України, доцент Рубен Толмачов), Національна заслужена академічна хорова капела України «Думка» (заслужений діяч мистецтв України, доцент Андрій Савчук, хормейстер). Випускники відділу працюють у вищих навчальних закладах та творчих колективах Києва – заслужені діячі мистецтв Галина Степанченко, Микола Трофимов, Алла Козир; заслужені артисти України – Тетяна Копилова, Оксана Нікітюк, Владислав Згуровський; кандидати мистецтвознавства – Оксана Лінник, Юлія Симонова, Ігор Тилик; професор НПУ ім. М. П. Драгоманова Ірина Зеленецька. Змалечку виховують любов до хорового співу у дитячих хорових колективах випускники училища Оксана Урсатій (хор «Ластівка»), Світлана Степаненко (хор «Вогник»), Ірина Жданова (хор «Сузір`я»), Галина Трофимова (Великий дитячий хор Українського радіо) та багато інших. Серед вихованців відділу солісти іартисти провідних хорових колективів Києва: муніципальний хор «Київ», муніципальний хор «Хрещатик», Національна заслужена академічна хорова капела України «Думка», хор Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка; гордістю відділу є солістка оперної трупи цього театру Леся Алексєєва. Продовжуючи та поширюючи традиції своїх вчителів, випускники працюють у вищих навчальних закладах України, а також поза її межами: у Туреччині, Норвегії, Німеччині, Іспанії, Марокко, Чилі. За останні 10 років лауреатами та дипломантами всеукраїнських конкурсів хорових диригентів стали студенти відділу: Анастасія Закрасняна, Ірина Панченко, Марія Герман, Павло Токар, Христина Чукань, Юлія Щербакова, Каріна Соколовська. Відділ виховав цілу плеяду майстрів хорового мистецтва й впевнено передає досвід вітчизняної хорової школи обдарованій молоді нової генерації.

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 1

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 1 Кафедру виконавських дисциплін № 1 очолює заслужений діяч мистецтв України, доцент Лідія Ковтюх. Випускники відділів коледжу мають змогу здобувати на кафедрі вищу освіту. Кафедра складається із декількох секцій – «фортепіано», «оркестрові струнні інструменти», «хорове диригування», «камерний ансамбль», «концертмейстерський клас». Застосування сучасних методів навчання у процесі викладання, дає можливість готувати яскравих виконавців, висококваліфікованих фахівців зі знаннями сучасних світових виконавських тенденцій. Цьому сприяє регулярна участь студентів у міжнародних конкурсах і фестивалях, мистецьких проектах, концертах класу, майстер-класах. Практична педагогічна діяльність викладачів кафедри здійснюється паралельно з науково-дослідницькою, виконавською та творчою роботою, яка у значній мірі підпорядкована пошуку нових форм і методів навчання. На кафедрі виконавських дисциплін працюють: провідний фахівець, знавець фортепіанного виконавства,

заслужений артист УРСР, професор Є. О. Ржанов, видатний скрипаль та викладач, заслужений діяч мистецтв України, професор В. В. Козін, заслужений діяч мистецтв України, доцент М. А. Зарудянська, заслужений діяч мистецтв України, доцент Г. Л. Горбатенко, доценти А. М Ільїн, О. В. Сікалова, народний артист України В. В. Мальцев, заслужений артист України Р. В. Толмачов, заслужений працівник культури України А. І. Гребенюк. До знаної плеяди професорсько-викладацького складу долучені кандидати мистецтвознавства, доценти А. В. Ляхович, В. О. Жолдакова, О. А. Жукова, А. І. Ткаченко, провідні виконавці та викладачі Ю. В. Яблонська, І. М. Гіваргізова, І. П. Полстянкіна, О. М. Дрига, І. С. Гаврилюк, Т. М. Півоварова, О. М. Чорноморська, Г. С. Шевченко, А. В. Аніщенко, О. В. Заяць, Т. В. Гомон, І. М. Лопатинський, М. Б. Чайкін, Є. Л. Дашак, Х. В. Федик, Н. В. Саковська, В. В. Гумінська, О. С. Госачинський, В. Г. Протасов, А. О. Кільчицька, Т. І. Нікульникова, О. М. Шевченко, Ю. В. Шалькевич, З. О. Томсон, Н. Л. Яворська та провідні концертмейстери кафедри.

Завідуюча кафедрою Лідія Ковтюх

СПЕЦІАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО сидять (зліва направо): Шевченко Г. С., Півоварова Т. М., Ковтюх Л. М. (завідуюча кафедрою), Гаврилюк І. С., Зарудянська М. А., Ржанов Є. О. стоять (зліва направо): Саковська Н. В., Яблонська Ю. В., Черноморська О. М., Аніщенко О. В., Жукова О. А, Ляхович А. В.

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 1

КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКИЙ КЛАС сидять (зліва направо): Сікалова О. В., Ільїн А. М., Гіваргізова І. М., Дриґа О. М. стоять (зліва направо): Шаповал С. М., Нікульнікова Т. І., Чайченко І. І., Лопатинський І. М., Єрошкіна К. О.

КАМЕРНИЙ АНСАМБЛЬ (зліва направо): Дейчаківська М. А., Заяць О. В., Жолдакова В. О., Дашак Є. Л., Гомон Т. В. , Кільчицька А. О., Конопляна О. І.

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 1

ОРКЕСТРОВІ СТРУННІ ІНСТРУМЕНТИ І ряд (зліва направо): Гумінська В. В., Козін В. В., Жолдакова В. О., Мальцев В. К., Гребенюк А. І., Федик Х. В., Щьоголєва О. В. ІІ ряд (зліва направо): Госачинський О. С., Колечко Є. В., Гончарова О. С., Чайкін М. Б., Саковська Н. В.

ХОРОВЕ ДИРИГУВАННЯ сидять (зліва направо): Шалькевич Ю. В., Горбатенко Г. Л. стоять (зліва направо): Томсон З. О., Толмачов Р. В., Щегловська А. Л., Ткаченко А. І., Турта В. О., Крилова Т. В., Римська О. Ю., Марценківська О. В.

ОРКЕСТРОВІ ДУХОВІ ТА УДАРНІ ІНСТРУМЕНТИ

сидять (зліва направо): Вовк Р. А., Гудима О. М., Мамченко О. М., Шевченко О. М., Баланко М. Я., Кочерженко О. В. (завідуючий комісією), Назаренко О. М., Дриґа О. М., Таран У. М., Горбатова А. М., Кречковська Р. О., Бондаренко А. Ю., Кузьменко Г. Ю. стоять (зліва направо): Копоть В. М., Шипак В. Й., Зайцев Р. В., Дєдковський В. В., Храпко І. В., Сидорченко В. О., Дума В. І., Григор`єв Г. М., Омельченко М. А., Єременко В. О., Гудима М. І, Пахолюк І. І., Камишний М. Я.

Завідуючий комісією Олександр Кочерженко

Микола Бердиєв

Ісаак Кобець 88

Історія відділу розпочинається з 1875 р., коли за ініціативою директора Київського музичного училища Л. Альбрехта були започатковані спеціальні класи гри на інструментах симфонічного оркестру. Першими викладачами гри на духових інструментах були солісти оркестру Київської опери: Лігов (клас флейти), Кеєр (клас кларнету), Дуда (клас фаготу), Клименко (клас труби), Гайнотті (клас валторни, труби і тромбона). У 20–40 роки ХХ століття, у складні часи реорганізацій музичної освіти, на відділі духових та ударних інструментів училища працювали видатні музиканти-педагоги: І. Михайловський, А. Проценко, П. Рязанов, В. Яблонський, Г. Зарицький, Л. Хазін, М. Бутенко, К. Багликов, діяльність яких багато у чому сформувала напрями виконавства і педагогіки у цій галузі музичної освіти в Україні. Серед випускників класу Вільгельма Яблонського – видатного викладача гри на трубі – слід згадати імена

Миколи Бердиєва та Ісаака Кобця, творча і педагогічна діяльність яких розгорнулася у 50–60-ті роки минулого століття. Микола Бердиєв, «срібна труба», один з перших випускників училища, який прославив свій рідний навчальний заклад своїми перемогами на всесоюзних та міжнародних конкурсах, у подальшому став викладачем класу труби в училищі і автором яскравих творів, які увійшли в концертний репертуар трубачів. Діяльність Ісаака Кобця набула широкого визнання не тільки в Україні, а й за її межами. Видатний педагог, методист, автор «Школи гри на трубі», «Щоденних вправ трубача» та багато інших, він працював на відділі до 80-х років ХХ століття, щедро даруючи свій досвід учням та колегам. Яскравим періодом у розвитку відділу стали 50–80-ті роки минулого століття, коли гру на духових інструментах

ОРКЕСТРОВІ ДУХОВІ ТА УДАРНІ ІНСТРУМЕНТИ

викладали такі майстри як валторніст Валентин Бабенко, кларнетист Федір Чабан, фаготист Микола Строкач, тромбоніст Віктор Сінько, флейтист Ярослав Верховинець (засновник самобутньої та визнаної школи гри на флейті); клас ударних інструментів викладав Віктор Іванов; у класі диригування працювали Федір Чабан, Ігор Шпіцберг, Юрій Горлін. Великий внесок у становлення відділу зробили його очільники – Петро Сук, Микола Строкач, Федір Чабан, Олексій Зубенко, Олег Бєлофастов, Юрій Горлін, Іван Пендещук, Володимир Хоренко. Сьогодні відділ працює під керівництвом заслуженого працівника культури України, доцента Олександра Кочерженка.

діяч мистецтв України, професор Р. Вовк, лауреат національного конкурсу Д. Дриґа (випускник училища, клас Г. Кудлая), А. Митрохов (випускник училища, клас Р. Вовка), клас саксофона викладають Р. Зайцев, І. Храпко; клас труби викладають заслужений артист України, професор М. Баланко, лауреат національних та міжнародних конкурсів В. Єременко – (випускник класу Миколи Бердиєва), заслужений артист України В. Копоть; клас валторни викладає А. Чирикалов (випускник училища, клас В. Бабенка), у класі тромбона працює В. Дєдковський (випускник училища, клас М. Галгана), клас еуфоніуму викладає засновник класу баритона М. Гудима; І. Пахолюк працює у класі туби, М. Томасишин та Д. Ільїн викладають у класі ударних інструментів.

На сучасному етапі в роботі відділу великого значення набула науково-методична діяльність викладачів – видано підручник «Інструментознавство», статті з актуальних питань педагогічної та виконавської майстерності.

Клас диригування ведуть заслужені діячі мистецтв України, доценти О. Мамченко (випускник училища), Г. Григор’єв; старші викладачі В. Дума (завідувач денним відділенням оркестрових інструментів), В. Сидорченко.

Відділ по праву пишається своїми випускниками. «Глієрівці» завжди були затребувані як фахівці високого ґатунку. Сьогодні вони займають посади солістів у провідних оркестрах України та за кордоном, створюють власні колективи, виступають з сольними програмами, викладають у навчальних закладах різних регіонів України.

Концертмейстери відділу – талановиті, віддані справі професіонали, чий вплив на успішність педагогічного процесу у кожному інструментальному класі відділу важко переоцінити. Серед концертмейстерів відділу – лауреати міжнародних та національних конкурсів О. Дриґа, О. Назаренко, В. Таран, А. Бондаренко.

Серед відомих діячів музичної культури сьогодення – випускники відділу різних часів: народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, головний диригент Національної опери України Микола Дядюра, заслужені артисти України, доценти НМАУ ім. П. І. Чайковського Валентин Марухно, Олександр Чуприна, Володимир Турбовський, заслужені артисти України Василь Пилипчак, Віктор Тимець, Тарас Осадчий та багато інших.

Важливою складовою педагогічного процесу є підготовка студентів до участі у конкурсах. Підтвердженням високої професійної майстерності вихованців відділу стали численні перемоги студентів-духовиків на багатьох національних і міжнародних провідних фахових конкурсах.

Нині педагогічний процес на відділі оркестрових, духових та ударних інструментів КІМ ім. Р. М. Глієра здійснюють 21 викладач та 10 концертмейстерів. Клас флейти викладають Г. Кузьменко, М. Омельченко, В. Шипак; клас гобоя ведуть О. Кочерженко, О. Піддубний (випускник училища, клас О. Кочерженка); у класі фаготу викладає М. Камишний (випускник училища, клас М. Строкача). У класі кларнета працюють: заслужений

У 2008–2012 роках керівництво відділу виступило ініціатором та співзасновником профільних конкурсів: І Київський відкритий конкурс валторністів ім. В. М. Бабенка (2008 р.), І Всеукраїнський конкурс виконавців на духових та ударних інструментах «Дніпровські сурми» (2011 р.), І міжнародний конкурс виконавців на дерев`яних духових інструментах ім. В. С. Антонова (2013 р.). Організація та проведення цих конкурсних змагань, цілої низки майстер-класів видатних зарубіжних музикантів підтверджує високий авторитет відділу як осередку професіоналізму, культури і творчості.

Валентин Бабенко

Ярослав Верховинець

Віктор Сінько

На концерті «Глієр-фесту» 2015 р.

Клас труби Володимира Копотя

Репетиція духового орестру. Диригент – Володимир Сидорченко 89

НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ

сидять (зліва направо): Марунич Н. М., Кононенко Л. П., Кіруша О. В., Чуприна Ю. Я. (завідуючий комісією), Павлова Л. Ф., Козлова А. Я. стоять (зліва направо): Родіонова І. І, Мозгова О. І., Туровська О. О., Тихончук А. О., Дроздова О. О., Химченко Ю. Я., Дейнека О. Р., Смєшко М. О., Одинцов В. А., Амбросова Л. В., Савков І. І., Слободяник Л. Б., Струк Є. І. Завідуючий комісією Юрій Чуприна

Витоки формування української виконавської школи гри на народних інструментах беруть свій початок з відкриття у 1924 році перших класів гри на балалайці та мандоліні диригентськохорового відділу училища/консерваторії. Викладачами в цих класах були: Євген Бесп`ятов (балалайка) і Микола Квальярді (мандоліна).

Марк Геліс

Іван Журомський 90

У 1925 році був здійснений набір на відділ народних інструментів по класах мандоліна, балалайка та гітара. Викладачем по класу гітари був запрошений Марк Геліс, який по праву вважається засновником вітчизняної школи гри на народних інструментах. 1925 рік став роком відкриття відділу народних інструментів в училищі, його формування завершилося 1933 року. У тому ж році був здійснений перший набір по класу баяна, його першим викладачем

став Олександр Магдик. Серед його відомих випускників – Василь Фетисов, Микола Різоль. Керівником відділу у цей час був призначений Марк Геліс. З 1934 року на відділі працював відомий дослідник фольклору Олександр Мартінсен, який викладав у класах домри ібалалайки і створив перші ансамблі народних інструментів. З 1935 року, у класі професора Марка Геліса, спочатку асистентом, а з 1937 по 1992 роки – викладачем відділу працював талановитий музикант Юрій Тарнопольський, учні якого згодом прославили його виконавську та диригентську школу. Серед його вихованців: народні артисти України – Анатолій Дубина, Дмитро Попічук; заслужені артисти України – Іван Журомський, Костянтин Новицький, Павло Фенюк, Ніна Проценко, Ірина Гончарова, професор кафедри балалайки/домри НМАУ ім. П. І. Чайковського Любов

НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ

Матвійчук; кандидат мистецтвознавства Віктор Самітов; лауреати національних і міжнародних конкурсів Анатолій Григоренко, Анатолій Рябінін, Володимир Самофалов та інші. Нині на відділі працюють випускники класу Юрія Тарнопольського – Анісія Козлова, Наталія Марунич, Олександр Муржа. З 1938 по 1941 роки на відділі викладав талановитий організатор і диригент капели бандуристів Микола Опришко, діяльність якого в значній мірі сприяла становленню капели бандуристів училища у подальші роки. З іменами багатьох вихованців довоєнних років пов`язані перші значні досягнення відділу. Так, у 1939 р. на Першому всесоюзному конкурсі-огляді виконавців на народних інструментах з великим успіхом виступили вихованці училища/консерваторії Микола Різоль, сестри Марія і Раїса Білецькі, Георгій Казаков, Олексій Калінкін та інші. Після відновлення роботи училища у 1944 р., викладацький склад відділу поповнився новими талановитими музикантами-педагогами. Серед них: Володимир Кабачок (клас бандури), Володимир Дзиндра (клас домри, завідуючий відділом 1944–1946 рр.), Іван Журомський (клас баяну, заслужений артист України, завідуючий відділом 1946–1982 рр.). З середини 40-х років впродовж десятиліть викладачі та вихованці відділу прославляють училище яскравими виконавськими досягненнями. На IV Всесвітньому фестивалі у Бухаресті (1953 р.) Золоту медаль виборов викладач відділу Євген Блінов (клас балалайки), Золоту медаль на V Всесвітньому фестивалі молоді й студентів у Варшаві здобуло тріо бандуристок у складі Валентини Третякової, Ніни Павленко та Тамари Поліщук (клас В. А. Кабачка), лауреатами ХІІ фестивалю молоді й студентів у Гавані стало тріо бандуристок у складі Алли Шутько, Світлани Петрової та Антоніни Мамченко (клас А. Ф. Омельченка). З відділом пов`язані імена багатьох діячів музичної культури – випускників училища. Серед них: народні артисти України Микола Різоль, Сергій Баштан, Володимир Бесфамільнов, Володимир Ілляшевич, Ніна Павленко, Валерій Петренко, Віктор Здоренко, Алла Шутько, Світлана Петрова, Антоніна

Марченко, Анатолій Дубина, Дмитро Попічук, Роман Гриньків; заслужені артисти України Іван Журомський, сестри Марія і Раїса Білецькі, Володимир Булавко, Павло Фенюк, Костянтин Новицький, Раїса Гусак, Ніна Проценко, Вадим Дармостук, Ірина Гончарова, Ірина Бідненко, Володимир Гданський, Юрій Різоль, Сергій Хитряков, Тарас Яницький та інші; заслужені діячі мистецтв України Наталія Пономарчук, Володимир Кушпет, Віктор Редько; заслужені працівники культури України Ангеліна Стрига, Валерій Желудов, Юрій Чуприна, Валерій Троценко, кандидати мистецтвознавства Віктор Самітов, Анатолій Гончаров, Віктор Дейнега та багато інших. Заслуженою популярністю користувався квартет баяністів Національної філармонії України у складі вихованців відділу – Миколи Різоля (художній керівник), Івана Журомського, сестер Марії і Раїси Білецьких. Сьогодні нова генерація талановитої молоді набуває творчого досвіду сольної і ансамблевої гри у різноманітних навчальних колективах, які беруть участь у концертних заходах інституту, всеукраїнських і міжнародних фестивалях-конкурсах виконавців на народних інструментах. Серед них: оркестр народних інструментів, лауреат І Всеукраїнського конкурсу на народних інструментах (керівник та головний диригент викладач-методист Ігор Савков); капела бандуристів (керівник капели Ірина Родіонова), фольклорний ансамбль народних інструментів (керівник Наталія Марунич). Сьогодні на комісії народних інструментів КІМ ім. Р. М. Глієра студенти навчаються за спеціальностями: акордеон, балалайка, бандура, баян, гітара, домра/ кобза, цимбали/сопілка. Навчальний процес здійснюють 21 викладач, які об`єднані у три секції – струнну, клавішно-духову й диригентську. З 2005 року комісію народних інструментів очолює заслужений працівник культури України Юрій Чуприна. За час існування відділу підготовлено близько 2500 фахівців, більше 150 випускників відділу мають почесні звання та дипломи лауреатів виконавських конкурсів. За останні 10 років студенти комісії 107 разів ставали переможцями всеукраїнських і міжнародних конкурсів.

Квартет у складі: Микола Різоль, Раїса і Марія Білецькі, Іван Журомський

Клас домри Анісії Козлової

Клас диригування Ігоря Савкова

Ансамбль народних інструментів (клас Наталії Марунич)

Клас баяна Анатолія Тихончука

Клас баяна Юрія Чуприни 91

ЗАГАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

сидять (зліва направо): Щербак О. Д., Вірська О. П., Тур Л. С., Савельєва Г. А. стоять (зліва направо): Шамелашвілі І. А., Давидовський К. Ю. (завідуючий комісією), Дашак І. З., Касаткіна О. М., Шамелашвілі В. М., Кіруша О. В., Борисова С. В., Каращук А. Б., Таран У. М., Турчак О. С., Марценківська О. В., Ігнатова О. М.

Завідуючий комісією Костянтин Давидовський

Історія викладання дисципліни «загальне фортепіано» у Київському інституті музики ім. Р. М. Глієра починається з 60-х років ХІХ сторіччя, коли був створений перший в Україні професійний музичний заклад – Київське музичне училище, в якому завжди викладався предмет «загальне фортепіано». Рівень викладацького складу музичного училища завжди був виключно високим. Фортепіано «спеціальне» та «обов’язкове» (для учнів інших спеціальностей) викладали: відомий піаніст і диригент Б. Каульфус; випускник Лейпцизької консерваторії, класик української композиторської

школи, піаніст-виконавець та вченийетнограф М. В. Лисенко; випускниця Петербурзької консерваторії класу А. Г. Рубінштейна, Марія Альтані; випускник Лейпцизької консерваторії, піаніст і композитор К. Бюхнер; автор першого в Росії підручника по теорії музики та сольфеджіо для професійних навчальних закладів С. Абрамович та інші. Протягом останніх десятиліть комісію викладачів загального фортепіано очолювали такі непересічні особистості, як Є. Рамазанова, З. Новак, О. Поляченко. З 1989 року незмінним головою комісії стає Костянтин Давидовський, доцент, кандидат мистецтвознавства, викладач-

ЗАГАЛЬНЕ ФОРТЕПІАНО

методист, випускник державного музичного ім. Р. М. Глієра 1975 року.

Київського училища

Методична й наукова робота викладачів комісії є вагомим внеском у методичне забезпечення ефективного викладання предмета в закладах музичної освіти всієї України. Вийшли друком наукові праці, які висвітлюють специфіку методики викладання дисципліни «загальне фортепіано»: статті «Особливості роботи над технікою в класі загального фортепіано», «Робота над педалізацією в класі загального фортепіано», «Музична пам’ять і проблеми естрадного хвилювання у студентів класу загального фортепіано», «Витримка і самовладання на сцені» (автор Костянтин Давидовський), стаття «Специфіка роботи над поліфонією в класі загального фортепіано» (автор Ірина Дашак), підручник «Музична педагогіка: історія та теорія» (автори Світлана Борисова, Тетяна Анікіна), робота «Множинність інтерпретацій музичного твору» (автор Ольга Касаткіна), а також наукові праці Костянтина Давидовського і Олени Марценківської. Великим попитом серед викладачів і студентів є навчальні нотні посібники та збірки, упорядковані викладачами комісії відповідно до особливих завдань курсу: «Хрестоматія із загального фортепіано» (упорядник Костянтин Давидовський), «Поліфонічні п’єси, ансамблі, акомпанементи для фортепіано» (упорядники Віардо та Інна Шамєлашвілі, Ольга Щербак), «Обробки для двох фортепіано та у чотири руки» (автори Ольга Касаткіна і Віардо Шамєлашвілі).

доцент, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Костянтин Давидовський (випускник училища, клас О. Г. Орлової), доцент, кандидат педагогічних наук Світлана Борисова, кандидат мистецтвознавства Олена Марценківська, викладачі-методисти Ірина Дашак, Віардо Шамєлашвілі, Ольга Щербак, досвідчені педагоги, які багато років плідно працюють на комісії – Тетяна Альфавіцька (випускниця училища, клас Л. Б. Шур), Ольга Вірська, Олена Ігнатова, Тетяна Заречанська (випускниця училища, класи Г. Б. Цекало, Л. Ф. Рой), Ольга Касаткіна (випускниця училища, клас Є. Л. Ромазанової), Лідія Рой, Людмила Тур, а також педагоги наступної генерації – Інна Шамєлашвілі (випускниця училища, клас Г. В. Шевченко), Анжеліка Каращук (випускниця училища, клас Л. О. Донець), Ольга Кіруша (випускниця училища, клас Л. М. Ковтюх), Галина Савельєва, Оксана Турчак. Предмет «загальне фортепіано» є також обов’язковим для студентів факультету музичного мистецтва КІМ ім. Р. М. Глієра.

Стали традиційними відкриті концерти відділу, які проходять на престижних концертних майданчиках Києва. Творча співдружність поєднує предметну комісію з музеєм Миколи Лисенка, де найчастіше презентуються методичні розробки викладачів комісії з музичними ілюстраціями студентів, відбуваються звітні концерти відділу, святкові концерти та концерти викладачів комісії. Сьогодні на предметній комісії працюють 19 висококваліфікованих педагогів, які навчають понад 400 студентів. Серед них голова предметної комісії

Олександр Поляченко зі своїми випускниками – викладачами інституту 93

СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ФОРТЕПІАНО

стоять (зліва направо): Гордєєва О. А., Заворотня Л. М., Булон О. В., Малевич Є. Є. (завідуюча комісією), Гудович Л. В.

Завідуюча комісією Єлизавета Малевич

Відділ спеціалізованого фортепіано (нині предметна комісія) заснований у 1961 році з ініціативи відомого музиканта-хормейстера Раїси Корецької. Здійснити цю ідею їй допомогла викладач Тетяна Соловйова, яка очолювала відділ впродовж 23 років. Після неї завідувачами відділу були Ірина Лазицька, Ірина Чабаненко, Єлизавета Малевич. З самого початку робота комісії була орієнтована на студентів теоретичного відділу, а пізніше, у 1971 році, до них приєдналися майбутні хорові диригенти. На комісії працюють випускники училища Людмила Заворотня (клас М. Л. Воскобійник), Олена Гордєєва (клас

М. Л. Воскобійник), Галина Разборщук (клас О. Г. Орлової), а також Єлизавета Малевич, Людмила Гудович, Олена Булон. Сьогодні навчальний процес здійснюють 6 викладачів, які проводять різнопланову методичну роботу – постійно підтримують творчий контакт з викладачами кафедри загального та спеціалізованого фортепіано НМАУ ім. П. І. Чайковського, ДМШ міста та області. Студенти комісії спеціалізованого фортепіано постійно виступають у відкритих тематичних концертах училища, що відбуваються в музеї М. В. Лисенка.

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 2

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 2 Кафедру виконавських дисциплін №2 очолює заслужений працівник культури України, доцент Олександр Кочерженко. Випускники відділів коледжу мають змогу здобувати на кафедрі вищу освіту. Кафедра складається з декількох секцій – «оркестрові духові та ударні інструменти», «народні інструменти», «загальне та спеціалізоване фортепіано». Велике значення у підготовці фахівців має той факт, що більшість викладачів кафедри – діючі музиканти оркестрів, театрів та інших музичних колективів м. Києва. Глибокі професійні знання та постійне удосконалення виконавської майстерності сприяють проведенню занять зі студентами на високому професійному рівні. Застосування сучасних методів у процесі викладання, дає можливість готувати виконавців – висококваліфікованих фахівців, які регулярно беруть участь у міжнародних конкурсах і фестивалях, мистецьких проектах, концертах класу, майстеркласах. Практична педагогічна діяльність викладачів кафедри здійснюється пара-

лельно з науково-дослідницькою, виконавською та творчою роботою, яка значною мірою підпорядкована пошуку нових форм і методів навчання. На кафедрі виконавських дисциплін працюють заслужений діяч мистецтв, професор В. П. Шерстюк, доктор культурології, професор С. М. Волков, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Р. А. Вовк; заслужені діячі мистецтв України, доценти О. М. Мамченко, Г. М. Григор’єв; заслужений артист України В. М. Копоть, заслужений працівник культури України, доцент Н. Б. Демешко, кандидати мистецтвознавства, доценти А. О. Гончаров, К. Ю. Давидовський, С. В. Борисова, О. В. Марценківська, М. П. Михайленко; доценти Л. О. Гришко-Ратьковська, І. І. Німченко-Опришко, старші викладачі та викладачі Ю. Я. Чуприна, І. З. Дашак, Л. А. Зайковська, Т. А. Рудяк, І. Б. Гончарова, М. М. Тущенко, О. О. Дроздова, М. Я. Камишний, Д. В. Дрига, Р. В. Зайцев, І. І. Пахолюк, М. А. Омельченко, В. Й. Шипак, Г. Ю Кузьменко, В. В. Дєдковський, Д. В. Ільїн, М. М. Томасішин, В. О. Єременко, М. І. Гудима та провідні концертмейстери кафедри.

Завідуючий кафедрою Олександр Кочерженко

ОРКЕСТРОВІ ДУХОВІ ТА УДАРНІ ІНСТРУМЕНТИ сидять (зліва направо): Мамченко О. М., Кузьменко Г. Ю., Бондаренко А. Ю., Баланко М. Я., Вовк Р. А., Кочерженко О. В. (завідуючий комісією), Дриґа О. М., Назаренко О. М., Кречковська Р. О., Таран У. М., Копоть В. М. стоять (зліва направо): Дєдковський В. В., Шипак В. Й., Зайцев Р. В., Єременко В. О., Пахолюк І. І., Камишний М. Я., Гудима М. І., Омельченко М. А.

КАФЕДРА ВИКОНАВСЬКИХ ДИСЦИПЛІН № 2

НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ (зліва направо): Гончаров А. О., Гончарова І. Б., Чуприна Ю. Я., Дроздова О. О., Тущенко М. М.

ЗАГАЛЬНЕ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ФОРТЕПІАНО сидять (зліва направо): Марценківська О. В., Демешко Н. Б., Волков С. М., Німченко-Опришко І. І., Борисова С. В. стоять (зліва направо): Рудяк Т. А., Дашак І. З., Гришко-Ратьковська Л. О., Шерстюк В. П., Зайковська Л. А., Аніщенко О. В., Давидовський К. Ю.

АКАДЕМІЧНИЙ ТА НАРОДНИЙ СПІВ

І ряд (зліва направо): Ільчук М. В., Лутченко Н. В., Найдьонова Л. В., Мамчур К. І. (завідуюча комісією), Кочур В. О., Боровик С. Й., Коваль Т. О., Сучков В. М. ІІ ряд (зліва направо): Саковська Н. В., Коваль М. О., Баланко О. М., Горбатова Т. М., Тараненко А. А., Тищенко М. П, Фещенко Л. М., Шамелашвілі І. А., Буймістер В. Т. ІІІ ряд (зліва направо): Стеценко І. О., Римська О. Ю., Поліщук Ю. І., Кільчицька А. О., Дейнеко О. Р., Українець І. В., Вороніна І. О., Гунько Є. О., Паламаренко І. Є., Григор`янц В. В., Іщенко К. В., Жмуденко В. І., Колесник Н. М., Березовенко О. Т.

Першим викладачем співу, ансамблю та хорового класу був директор училища Р. Пфеніг. Серед викладачів того часу співи вели Л. Альбрехт, О. ЛисенкоО’Коннор, К. Еверарді. Вісім років присвятив вихованню учнів сольного і хорового класів К. Брагін. Завдяки його намаганням у 1886 році силами педагогів і учнів була поставлена опера Ш. Гуно «Фауст». Того ж року в училищі почала викладати М. Алексеєва-Юневич, яка виховала чимало прекрасних співачок, серед яких її улюблена учениця – корифей української музичної культури М. Литвиненко-Вольгемут. За час своєї сценічної діяльності Марія Литвиненко-

Вольгемут створила понад сімдесят незабутніх образів в операх вітчизняних та зарубіжних композиторів. Заслужену славу співачці принесло також виконання українських народних пісень.

Завідуюча комісією Катерина Мамчур

Вагомий вклад у розвиток відділу зробили такі видатні вокалісти-педагоги як: Марія Донець-Тессейр, Дометій Євтушенко, Марія Єгоричева. У період 60–70 рр. спів викладали: Б. Й. Полякова (завідуюча вокальним відділом), І. Д. Найденко (серед її випускників – народний артист України Анатолій Липник), М. Г. Шостак, Л. П. Дорошенко.

Марія Литвиненко-Вольгемут 97

АКАДЕМІЧНИЙ ТА НАРОДНИЙ СПІВ

У подальшому на відділі також працювали: А. Г. Басенко (завідуюча відділом), І. Г. Паливода, Д. М. Джолас (заслужений артист УРСР), В. Н. Ялкут, Н. М. Акопова, В. О. ЗапорожцевВейгнер, П. О. Рудченко.

Іван Паливода разом з Діаною Петриненко

Важливою сторінкою життя відділу стала педагогічна діяльність Івана Гнатовича Паливоди, який з 1987 по 2004 рік очолював вокальний відділ. Він виховав цілу плеяду молодих співаків, нині добре знаних в Україні й за її межами. Найбільш відомі з них – Михайло Тищенко – народний артист України, соліст хорової капели «Думка»; Людмила Бельська – народна артистка України, солістка Київського національного академічного театру оперети; Вікторія Лук’янець – народна артистка України, солістка провідних оперних театрів світу (Метрополітенопера у Нью-Йорку, Ла Скала у Мілані, Королівський театр Ковент-Гарден у Лондоні, Опера Бастилія у Парижі); Людмила Монастирська – народна артистка України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, солістка Національної опери України, «Ла Скала» в Мілані, Королівського театру КовентГарден у Лондоні, «Метрополітенопера» у Нью-Йорку та інших. Серед випускників відділу різних років – визнані оперні та камерні співаки – народні артисти СРСР Дмитро Гнатюк і Діана Петриненко, народні артисти України Віра Любимова, Роман Майборода, Валерій Буймістер, Лідія Забіляста, Олександр Дяченко, Володимир Гришко, Тарас Штонда.

На концерті пам’яті Івана Паливоди, співає Людмила Монастирська, концертмейстер Людмила Найдьонова

Випускники сьогодення – солістка Харківського національного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка Вероніка Коваль (клас І. Г. Паливоди), солістка Маріїнського театру Кристина Капустинська (клас І. Г .Паливоди),

солістка Вроцлавської опери (Польща) Анастасія Ліперт (клас І. Г. Паливоди), соліст Большого театру у Москві Богдан Волков (клас Т. О. Коваль.), лауреат міжнародних конкурсів Сергій Коротенко (клас Т. О. Коваль), артист Молодіжної оперної програми Большого театру у Москві Олександр Киреєв (клас В. І. Жмуденко), соліст Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва Сергій Шаповал (клас Д. М. Джоласа), солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка Тамара Калінкіна, (клас Т. О. Коваль), заслужений артист України, лауреат театральної премії «Київська Пектораль» Арсен Курбанов (клас С. Й. Боровик), солістка оперного театру м. Росток Юлія Тарасова (клас К. І. Мамчур), запрошена солістка оперних театрів Італії, Англії, Китаю, Японії Аріна Домскі (клас К. І. Мамчур ). В оперному класі, який веде на відділі Володимир Сучков, були здійснені постановки опер «Сотник» М. Вериківського, «Любовний напій» Г. Доніцетті, «Катерина» М. Аркаса, «Черевички» П. І. Чайковського, «Бояриня Віра Шилога» М. РимськогоКорсакова. Багато років плідної співпраці об`єднують викладачів сольного співу з викладачем відділу історії музики Ольгою Непосєдовою. Під час її лекційконцертів у Національному музеї Тараса Шевченка, будинку-музеї Миколи Лисенка, Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, студенти відділу виступають у концертах, презентують опери: «Катерина» Миколи Аркаса (класи Катерини Мамчур і Світлани Боровик), «Енеїда» (класи Катерини Мамчур і Тамари Коваль) та «Ноктюрн» Миколи Лисенка (клас Тамари Коваль).

АКАДЕМІЧНИЙ ТА НАРОДНИЙ СПІВ

У класі Катерини Мамчур, концертмейстер Людмила Найдьонова

Протягом 15 років музичний студентський театр-студія, ініціатором, режисеромпостановником та художнім керівником театру якого є викладач комісії історії музики Жанна Литвиненко, здійснив постановку 24 оперних композицій, серед яких «Весілля Фігаро» В. Моцарта, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, «Алеко» С. Рахманінова. Ці постановки колектив презентував у концертних залах Києва та за його межами. Студенти комісії – постійні учасники фестивалю «Шевченківський березень», Різдвяних та звітних концертів, які щорічно проводить КІМ ім. Р. М. Глієра у Національній філармонії України, а також концертів у Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, будинку-музеї імені Миколи Лисенка, Національному музеї Тараса Шевченка, Київському міському будинку учителя, Будинку актора, Мистецько-концертному центрі імені Івана Козловського, Київському будинку вчених НАН України. За останні 10 років лауреатами міжнародних і національних конкурсів стали також вихованці відділу: І. Українець, І. Березовський, П. Денисенко, А. Димова, Н. Мамчур, Ю. Тарасова, О. Киреєв, С. Коротенко. Г. Вешапідзе, Ю. Бенідовська, Ю. Палкіна, А. Ісамідінов, Г. Семенов. К. Вовк, Н. Чепченко, Я. Дорошенко, К. Пожевилова, Я. Рибалко, О. Веселовська, Т. Риба. Нині на вокальному відділі КІМ ім. Р. М. Глієра працюють: Катерина Мамчур (завідуюча комісією), народні артисти України Микола Тищенко,

У класі Світлани Боровик, концертмейстер Наталія Лутченко

Микола Коваль, Валерій Буймістер, заслужений діяч мистецтв України Тамара Коваль, заслужені артисти України Світлана Боровик, Віталій Жмуденко, а також Михайло Ільчук, Костянтин Коваленко, Володимир Сучков, Ірина Стеценко, Ірина Українець, Любов Фещенко, Ірина Вежневець, Орися Баланко, Ірина Вороніна, Наталія Малюкова. Майже 50 років працює на відділі талановитий музикант, провідний концертмейстер Людмила Найдьонова. Серед її колег – народний артист України Сергій Грінченко, заслужена артистка України Наталія Пожарська, Ганна Горбатова, Олена Дейнека, Наталія Лутченко, Катерина Іщенко, Анастасія Ольхова, Ірина Паламаренко, Олена Римська, Ганна Тараненко, 25 жовтня 2017 р., вистава ісландської опери «Поет і дочка Бішопа» Олександри Чернишової (випускниці Інна Шамелашвілі. Знаковою подією творчого життя відділу став Вечір пам’яті Івана Паливоди, що відбувся 22 квітня 2014 року у Мистецькій залі Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. У концерті брали участь: народні артисти України Вікторія Лук`янець, Михайло Тищенко, Людмила Монастирська, а також В`ячеслав Базир, Катерина Мамчур, Вероніка Коваль, Іван Березовський, концертмейстер Людмила Найдьонова та інші.

класу В. Жмуденка). Виконавці – студенти кафедри академічного співу класів заслуженого діяча мистецтв України, доцента Тамари Коваль, народного артиста України, професора Миколи Коваля: Хатгрімур Петурссон (поет) – Георгій Вешапідзе, Ракхнейзур (дочка Бішопа) – Марія Кулига, Маргретар (мати Ракхнейзур) – Олександра Дяченко, Дазі (коханий Ракхнейзур) – Станіслав Пащук. Хор вокального відділу – керівник Тетяна Крилова. Камерний оркестр КІМ ім. Р. М. Глієра, керівник – Олександр Госачинський. Партія органу – Олена Римська.

ЕСТРАДНИЙ СПІВ

сидять (зліва направо): Лесик В. В., Шаповалова В. А., Русова Т. М. стоять (зліва направо): Михайленко Л. А., Коржанок В. О., Небога О. Г., Долідзе А. Н., Гвініашвілі Г. Р.

Завідуюча комісією Тетяна Русова

Ліна Прохорова 100

З появою у 1980 році в училищі відділу «Музичне мистецтво естради» почався стрімкий розвиток сучасних напрямків музичної освіти та збагачення навчального процесу новими предметами, професійно спрямованими на фахову підготовку естрадних виконавців. Одним із таких затребуваних предметів є естрадний спів. Для його викладання в період 1988–1994 рр. були запрошені молоді, але вже відомі естрадні співачки Ліна Прохорова і Тамара Грач. Саме в цей час було закладено навчальні, методичні,

виконавські принципи виховання перших в Україні професійних естрадних вокалістів. Починаючи з 1990 року естрадний спів почали викладати вже на відділі сольного співу, який у той час очолював видатний педагог, яскрава творча особистість Іван Гнатович Паливода. Він доклав чимало зусиль для поповнення педагогічного колективу молодими перспективними викладачами естрадного співу. На відділ були запрошені Ліна Прохорова, Тамара Грач, Тетяна Русова, Лідія Михайленко.

ЕСТРАДНИЙ СПІВ

Впродовж двох останніх десятиліть, завдяки педагогічній діяльності цих викладачів в Україні, з`явилася ціла плеяда яскравих зірок вітчизняної естради. Це випускники класу Ліни Прохорової: народна артистка України Ірина Білик, Андрій (Ель) Кравчук; випускники класу Тетяни Русової: народні артистки України Тіна Кароль, Катерина Бужинська, заслужена артистка України Злата Огнєвич, Василь Бондарчук, Євгенія Власова, Костянтин Дмитрієв та багато інших. У 2012 році викладання естрадного співу стало окремим підрозділом КІМ ім. Р. М. Глієра. Завідуючою новою навчальною структурою стала Тетяна Русова – талановитий викладач з великим педагогічним досвідом, яка на той час була вже добре відома не тільки в Україні, але й поза її межами завдяки успіхам своїх вихованців. За короткий час завідуюча відділом згуртувала в єдиному міцному колективі своїх однодумців: досвідчених і відомих успіхами своїх учнів викладачів старшого покоління, і молодих педагогів, які гідно поєднують викладацьку роботу з концертною діяльністю. Сьогодні на відділі естрадного та джазового співу КІМ ім. Р. М. Глієра плідно працюють: Тетяна Русова, народна артистка України Лідія Михайленко, Валентина Лесик, Віра Шаповалова, Ірма Гвініашвілі, Вікторія Корженок, Ася Політова, Олеся Небога, Аніко Долідзе, Ольга Лукачова,

Наталія Малюкова, Римма Шаповалова, Ілларія (Катерина Прищепа). Серед випускників відділу останнього десятиріччя також такі відомі естрадні виконавці як Ілларія (клас І. Р. Гвіанішвілі), Андрій Осадчук (клас В. А. Шаповалової); серед переможців телевізійних шоу-програм та конкурсів – Ганна Ходоровська, Влад Каращук, Аліна Башкіна, Галина Шкода, Софія Волошаненко, Маргарита Мелешко, Роман Веремейчик, Юлія Сидорук, Ніна Козачук, Анна Твердоступ, Вікторія Ільчишена, Софія Павлюченко, Вікторія Петрик.

Тамара Грач

Особлива місія належить концертмейстерам-піаністам, які органічно поєднують академічну манеру акомпанування класичних вокальних творів із джазовими імпровізаціями для створення цілісних оригінальних композицій. Одним із перших концертмейстерів новоствореного відділу став Руслан Єгоров, яскравий виконавець, імпровізатор, аранжувальник. Його композиції надихали молодих співаків і підтримували їх виступи на конкурсах, концертах і, безумовно, у повсякденному навчальному процесі. Сьогодні саме такими партнерами викладачів і студентів відділу виступають його концертмейстери: Артур Арсентьєв, Олег Ноздрань, Олексій Шевцов, Віктор Сокур.

У класі Тетяни Русової

У класі Ірми Гвініашвілі, концертмейстер Віктор Сокур 101

КАФЕДРА АКАДЕМІЧНОГО, ДЖАЗОВОГО ТА ЕСТРАДНОГО СПІВУ

Завідуючий кафедрою Олександр Злотник

Кафедру академічного, джазового та естрадного співу очолює Олександр Злотник – композитор, народний артист України, професор. Завдяки активній громадській, мистецькій та просвітницькій діяльності завідувача кафедри, створені умови для подальшого розвитку на новому рівні духовного, культурного, інтелектуального та професійного потенціалу студентів, які здобули освіту та отримали кваліфікацію «молодшого спеціаліста». Для забезпечення процесу викладання застосовуються сучасні методи навчання, із залученням відео і аудіо матеріалів, технічних засобів, що допомагає здійснювати підготовку студентів до академічних та сольних концертів, майстер класів, вокальних конкурсів і фестивалів. Це дає змогу підготувати висококваліфікованих фахівців зі знанням сучасних культурномистецьких тенденцій для роботи у концертних організаціях, музичних театрах.

І ряд (зліва направо): Лутченко Н. В., Найдьонова Л. В., Мамчур К. І., Кочур В. О., Шамелашвілі І. А., Дейнеко О. Р., Сучков В. М. II ряд (зліва направо): Кільчицька А. О., Саковська Н. В., Баланко О. М., Коваль М. О., Боровик С. Й., Коваль Т. О, Буймістер В. Т. III ряд (зліва направо): Римська О. Ю., Григор`янц В. В., Паламаренко І. Є, Тищенко М. П., Іщенко К. В., Колесник Н. М., Гунько Є. О., Березовенко О.Т .

102

Серед викладачів – знані майстри вокального мистецтва: народні артисти України, професори М. О. Коваль, В. Г. Буймістер, В. О. Кочур, народні артисти України Л. А. Михаленко, М. П Тищенко, професор В. В. Назаров, заслужені артисти України, доценти С. Й. Боровик, С. В. Кисла, заслужена артистка України С. В. Чахоян, заслужений діяч мистецтв України, доцент Т. О. Коваль, доценти Н. Б. Кудрявцева, Р. Г. Шаповалова, кандидат мистецтвознавства О. М. Баланко, старші викладачі та викладачі К. І. Мамчур, Т. М. Русова І. Р. Гвініашвілі, А. Н. Долідзе, В. О. Коржанок, Т. В. Крилова, М. В. Бондар, І. Л Вежневець, І. О. Стеценко, Є. О Гунько, Л. С. Канюка, В. В. Лесик, Н. В. Малюкова, О. Г. Небога, М. С. Пясецька, К. І. Середа, В. А. Шаповалова та провідні концертмейстери кафедри.

ТЕОРІЯ МУЗИКИ

сидять (зліва направо): Виноградова О. Г., Смолянська Л. І., Швецова О. В. (завідуюча комісією), Протопопова О. В. стоять (зліва направо): Сасько Г. М., Шпаковська Л. А, Такса Л. А., Григоренко Л. А., Кузнєцова Л. М., Ракочі В. О., Федоренко О. А., Жуков А. О.

Завідуюча комісією Олена Швецова

Болеслав Яворський

Клас теорії музики існує з моменту заснування училища. Серед виконавських відділів – класів гри на фортепіано, скрипці, віолончелі, хорового та сольного співу, камерного ансамблю – було відкрито клас теорії музики.

М. Римського-Корсакова – Є. А. Риба, який виховав чимало талановитих та знаних музикантів, серед яких – І. Сац, І. Крижановський (вчитель М. Мясковського), Л. Ніколаєв, Р. Глієр, Л. Ревуцький.

Історія відділу пов’язана з іменами багатьох прославлених музикантів різних поколінь, творчість і педагогічна діяльність яких є надбанням вітчизняної музичної культури: композитор І. Шадек, С. Абрамович – автор першого посібника з елементарної теорії музики та сольфеджіо для професійних музичних закладів, І. К. Альтані – учень А. Рубінштейна – диригент Київської опери. Пізніше відділ поповнився відомими композиторами, диригентами, критиками, теоретиками, виконавцями, серед яких слід назвати композитора А. Казбірюка – автора підручника «Посібник з вивчення гармонії, композитора та музичного критика – учня О. Є. Серова – В. Чечотта; відомого альтиста та композитора, учня

Відділ теорії музики був тією базою, на якій сформувалися два основних напрямки в українській професіональній музичній творчості: школа М. Лисенка, Р. Глієра, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та школа Б. Яворського. Вони виховали цілу плеяду видатних композиторів. Серед учнів Б. Яворського відомі українські композитори: М. Вериківський, М. Леонтович, Л. Альтані, П. Козицький, В. Верьовка, С. Протопопов, Г. Таранов, Ф. Найдененко, С. Жданов, К. Домінчен, А. Зноско-Боровський, А. Філіпенко, Г. Жуковський, Г. Майборода, П. Майборода, В. Гомоляка, Н. Дремлюга, І. Шамо, В. Кирейко. У 50-ті роки ХХ століття теоретичні предмети викладали талановиті музиканти з великим досвідом роботи: 103

ТЕОРІЯ МУЗИКИ

доцент Київської консерваторії О.Лисенко,композитори–ГеоргійтаПлатон Майбороди, П. Глушков, Р. Верещагін, Ю. Щуровський, Г. Жуковський, а також Ф. Аерова, фольклорист О. Грамма (випускник Віденської консерваторії), М. Гордійчук, Є. Красовська. Пізніше відділ поповнився яскравими творчими особистостями: викладачами музичної грамоти та теорії музики, гармонії, поліфонії, аналізу музичних форм, сольфеджіо, композиції, методики викладання теоретичних дисциплін та педагогічної практики. Це композитори та викладачі В. Подвала, Л. ХейфецПоляковський, В. Майн, Г. Виноградов, Л. Малявська, Н. Колпакчієва, серед їх вихованців є кілька поколінь композиторів, виконавців, теоретиків.

Гліб Виноградов

Г. Сасько, М. Копиця-Карабиць, Ілларія, О. Швецова після конкурсу

Заняття веде Олена Швецова 104

Це члени спілки композиторів: заслужений діяч мистецтв України Ніна Андрієвська, заслужений діяч мистецтв України, народна артистка України, професор, лауреат премій ім. М. Лисенка та ім. В. Косенка Жанна Колодуб, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат премій ім. М. Лисенка та ім. Б. Лятошинського, Державної премії ім. О. Довженка Володимир Губа, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. Б. Лятошинського Віталій Годзяцький, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Олександр Костін, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. М. Островського Ірина Кириліна, лауреат премії ім. Л. Ревуцького Вадим Журавицький, композитори Анатолій Гончаров, Володимир Шумейко, Вадим Ракочі. Серед випускників училища відомі музикознавці, які викладають у вищих навчальних закладах культури України. У Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського працюють: кандидат мистецтвознавства, професор Віктор Самохвалов, заслужений діяч мистецтв України, професор Євген Єфремов, доктор мистецтвознавства, професор Олена Берегова, доктор мистецтвознавства, професор Валерія Жаркова, кандидат мистецтвознавства, доцент Олександр Жарков, кандидат мистецтвознавства, доцент Світлана Гуменюк, кандидат мистецтвознавства Євгенія Ігнатенко.

Історія відділу «Теорія музики» тісно пов’язана з іменами його керівників, які завжди були авторитетними й неординарними творчими особистостями. Це композитор Герман Жуковський, Євгенія Красовська, Ірина Гетоєва, Валерій Подвала. З 1982 року відділ, а нині комісію «Теорія музики» очолює заслужений працівник культури України, доцент Олена Швецова. Традиція спадкоємності на комісії виявилась дуже сталою, більшість викладачів минулого і сьогодення – випускники училища і Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського: Олена Швецова, Лариса Такса, Лідія Несвєт, Людмила Кузнєцова, Олена Виноградова, Лариса Шпаковська, Любов Григоренко, Тамара Криницька, Ганна Хафізова, кандидати мистецтвознавства Вадим Ракочі і Оксана Гармель. На відділі працюють представники інших навчальних закладів: заслужений працівник культури України, доцент Август Жуков (Львів), Лідія Смолянська (Донецьк), Олена Протопопова (Харків); випускники Київської консерваторії – заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії В. Косенка, композитор Геннадій Сасько, кандидат мистецтвознавства, професор Тетяна Дугіна, кандидат мистецтвознавства Борислав Стронько, Ольга Федорченко. На базі теоретичного відділу було створено міське та обласне об’єднання викладачів-теоретиків музичних шкіл, в якому педагоги теоретичного відділу КІМ ім. Р. М. Глієра проводять методичну роботу: дають майстер-класи, виступають з доповідями, проводять консультації, що в цілому сприяє професійному розвитку викладання предмету «Теорія музики» в ДМШ. Протягом 3-х останніх десятиріч було проведено 30 дитячих теоретичних олімпіад серед школярів різного віку, що є важливим напрямком профорієнтаційної роботи й значно підвищує зацікавленість учнів у теоретичних предметах. Ведеться активна робота у студії КІМ ім. Р. М. Глієра, де студенти набувають педагогічний досвід викладацької роботи перед початком своєї трудової діяльності. На базі теоретичного відділу щорічно проводиться творчий конкурс пам`яті Івана Карабиця на кращий музичний твір серед студентів різних

КАФЕДРА ТЕОРІЇ МУЗИКИ

фахів, на якому обдарована молодь презентує свій творчий потенціал. Переможці конкурсу нагороджуються правом виступу у заключному концерті у рамках щорічного свята нашого навчального закладу – фестивалі мистецтв «Шевченківський березень». Саме цей конкурс відкриває дорогу майбутнім композиторам подальшого професійного становлення.

Під керівництвом своїх викладачів студенти теоретичного відділу беруть участь у теоретичних конференціях та різноманітних творчих конкурсах молодих композиторів як у КІМ ім. Р. М. Глієра, так і в інших навчальних закладах України, де неодноразово здобували звання переможців цих заходів (Київ, Чернігів, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ).

КАФЕДРА ТЕОРІЇ МУЗИКИ На сьогодні кафедра теорії музики КІМ ім. Р. М. Глієра є провідним науково-педагогічним колективом, де розробляються методологічні й методичні основи музично-теоретичних навчальних дисциплін. Для більш плідного зв’язку навчального процесу із сучасною науковою думкою, проводиться перебудова традиційних курсів, що є визначним досягненням підрозділу і дозволяє створювати нову концепцію фундаментальної музичнотеоретичної освіти, з урахуванням не тільки музикознавчого напрямку, а й специфіки виконавських кафедр. Нові дисципліни, викладання яких проводиться із застосуванням сучасних методів навчання, вміщують неординарні аспекти наукових досліджень фахівців кафедри. До авторських курсів викладачів кафедри увійшли ґрунтовні дослідження в області старовинної музики академіка АМУ, доктора мистецтвознавства, професора Н. О. Герасимової-Персидської; праці в області біографічного та історичного музикознавства кандидата

мистецтвознавства, професора Ю. А. Зільбермана, дослідження проблематики інтерпретації доктора мистецтвознавства, професора В. Г. Москаленка, роботи, присвячені теоретичним проблемам сучасної, у тому числі, вітчизняної музики кандидата мистецтвознавства, професора І. М. Коханик, завідуючої кафедрою теорії музики, кандидата мистецтвознавства, професора Т. Є. Дугіної. До провідних викладачів кафедри належать професор Т. О. Бондаренко, кандидат мистецтвознавства, професор О. М. Жарков, кандидат мистецтвознавства, професор М. А. Ковалінас, заслужений працівник культури України, доцент А. О. Жуков, кандидат мистецтвознавства, доцент Т. В. Філатова, кандидат мистецтвознавства, доцент О. В. Гармель, заслужений працівник культури України, доцент О. В. Швецова, кандидат мистецтвознавства, старший викладач Д. В. Менделенко, викладачі М. Л. Дідик, О. В. Протопопова.

Завідуюча кафедрою Тетяна Дугіна

Дмитро Терентьєв (1948–2015) Кандидат мистецтвознавства, видатний фахівець з теорії музики. Викладав з дня створення факультету

сидять (зліва направо): Філатова Т. В., Дугіна Т. Є. (завідуюча кафедрою), Бондаренко Т. О., Швецова О. В., Гармель О. В. стоять (зліва направо): Менделенко Д. В., Протопопова О. В., Жуков А. О., Жарков О. М., Ковалінас М. А. 105

ІСТОРІЯ МУЗИКИ

сидять (зліва направо): Литвиненко Ж. А., Цигановська Н. М. (завідуюча комісією), Богданова О. В., Непосєдова О. В. стоять (зліва направо): Бодіна В. В., Пацукевич Т. Д., Постоловська Т. Й., Кутас Є. В., Василенко О. В.

Завідуюча комісією Ніна Цигановська

106

«Історія музики» як обов’язкова навчальна дисципліна була запроваджена в училищі від дня його відкриття за ініціативи Євгена Риба – відомого педагога, композитора, критика, учня М. Римського-Корсакова і Л. Ауера.

Зоя Шуранова, Наталія Кубанцева, Юлія Кудрявцева, Тетяна Чухрай. Ці авторитетні й знані педагоги виховали багато поколінь фахівців-теоретиків міста і країни в цілому і щедро дарували свій досвід новій генерації викладачів комісії.

У середині ХХ сторіччя навчальний процес на відділі значно активізується завдяки внесенню у програму навчання таких дисциплін як «Музичний фольклор України», «Українська і зарубіжна культура», «Основи музичної критики». Центральне місце у фаховій підготовці викладачів музично-історичних дисциплін займають «Методика» й «Практика викладання». Цей комплекс нових дисциплін має на меті набуття педагогічної компетенції, засвоєння нових освітніх технологій. У ці ж роки розпочали свою педагогічну діяльність відомі викладачі, весь творчий шлях яких пов`язаний з училищем – Ірина Гетоєва,

Сьогодні викладачі комісії постійно здійснюють музикознавчі розвідки, які відображаються у наукових публікаціях вітчизняних і зарубіжних видань (Олена Богданова, Ольга Василенко, Олена Галузевська, Вікторія Бодіна); залучаються до наукової роботи і студенти. Наукові керівники студентських робіт Жанна Литвиненко, Ніна Цигановська брали участь у конференціях (Москва, Кишинів, Мінськ). Щорічно відбуваються студентські науково-практичні конференції з питань історії, теорії музики та культури, зокрема:

ІСТОРІЯ МУЗИКИ

• «Жанр фортепіанної сонати романтичної доби» (керівник Тетяна Постоловська). • «Жанр фортепіанного концерту у зарубіжній і російській класиці» (керівник Олена Богданова) • «Сучасна українська класика» (керівник Ольга Василенко) • «Українська камерна музика» (керівник Тетяна Пацукевич) • «Київ мистецький в огляді критика-початківця» (керівник Ніна Цигановська) Викладачі комісії Жанна Литвиненко, Ольга Непосєдова, Олена Галузевська, Вікторія Бодіна здійснюють культурнопросвітницьку діяльність у закладах Києва, а саме: в музеях Тараса Шевченка, Богдана та Варвари Ханенків, Миколи Лисенка; Духовних скарбів України, Київській фортеці, бібліотеках ім. М. Костомарова, В. Забіли, «Молода гвардія», Київському Будинку вчених НАН України. Впродовж 20 років успішно функціонує музичний лекторій «КласикиНащадкам» на базі Київського міського Будинку учителя, де щомісяця проходять тематичні лекції-концерти за безкоштовним абонементом (автор і керівник проекту Жанна Литвиненко). Лекторій поєднує лекторську і виконавську практику студентів КІМ ім. Р. М. Глієра різних спеціалізацій. Просвітницька діяльність лекторію здобула широкий резонанс у музичнокультурному середовищі міста та отримала чисельні схвальні відгуки у засобах масової інформації. У межах щорічного фестивалю мистецтв «Шевченківський березень» студенти різних спеціалізацій виконують музичнопоетичні композиції, присвячені пам’яті Т. Г. Шевченка і творчості композиторівювілярів в освітніх закладах Києва (сценарій і постановка Жанни Литвиненко). Музичний студентський театр-студія було створено за ініціативою Жанни Литвиненко, яка є художнім керівником театру. Учасники театру – студенти вокального і теоретичного відділів КІМ ім. Р. М. Глієра. Протягом 15 років студійний колектив виконував оперні композиції – «Весілля Фігаро», «Євгеній

Онєгін», «Алєко», «Снігуронька» – у найкращих концертних залах Києва і за його межами, в містах Шостка, Макарів, Буча. Виступи студентського театрустудії транслювалися по місцевому телебаченню і отримали позитивні рецензії у засобах масової інформації. Для організації позакласної діяльності студентів було створено дискусійні клуби – «Бекар» (керівник Жанна Литвиненко) та «Інтел-клуб» (керівник Олена Галузевська), що мають на меті розвиток різних форм творчого самовдосконалення. Комісія по праву пишається своїми випускниками різних часів. Серед них – доктори, кандидати мистецтвознавства, професори та доценти вищих навчальних закладів: представники старшого покоління: Леніна Єфремова, Ніна Матусевич, Інна Комарова, Тетяна Некрасова; їхні молодші колеги – Олена Зінькевич, Катерина Берденнікова, Валерія Жаркова, Оксана Добжанська, Лариса Шульга, Оксана Мурга, Ірина Білим, Ольга Зосім, Євгенія Ігнатенко, Оксана Гармель, Олена Богданова, Ольга Василенко, Олена Галузевська, Тетяна Гусарчук, Світлана Гоменюк, Олена Наумова, Ольга Волосатих, Оксана Бут, Радміла Станкович, Олена Таранченко, Тетяна Сітенко. Педагогічна і наукова діяльність цих авторитетних та знаних фахівців музикознавчої галузі є вагомим внеском у загальний процес розвитку музичної культури України у різних напрямах – культурології, історії музики, філософії мистецтва, фольклору й етномузикології, оперної режисури. У Національній філармонії України вже багато років ведуть цікаві й різноманітні культурно-освітні програми лекторимузикознавці, випускниці училища – заслужений діяч мистецтв України Світлана Корецька і Гюзель Сабітова. Традиції спадкоємності викладацького складу комісії зберігаються і в наші часи, треба зазначити, що серед десяти викладачів комісії вісім – це випускники училища: Олена Богданова, Ольга Василенко, Олена Галузевська, Тетяна Пацукевич, Євгенія Кутас, Жанна Литвиненко, Вікторія Бодіна, Ніна Цигановська (завідуюча комісією), разом з ними вже тривалий час плідно працюють Ольга Непосєдова, Тетяна Постоловська.

107

КАФЕДРА ІСТОРІЇ МУЗИКИ

КАФЕДРА «ІСТОРІЯ МУЗИКИ»

Завідуюча кафедрою Інна Тимченко-Бихун

Сергій Тишко, один із засновників факультету

сидять (зліва направо): Тимченко-Бихун І. А. (завідуюча кафедрою), Гнатів Т. Ф., Жаркова В. Б., Гармель О. В., Цигановська Н. М. стоять (зліва направо): Нечепуренко В. Ю., Герасимова Г. Л., Петрова О. В., Мудрецька Л. Г., Черкашина-Губаренко М. Р., Василенко О. В., Бодіна В. В., Вороніна М. О.

108

Кафедра історії музики функціонує з моменту створення факультету музичного мистецтва КІМ ім. Р. М. Глієра. У своїй роботі кафедра зберігає органічну спадкоємність із досвідом тих, хто закладав основи наукових напрямків і навчальних дисциплін, як у музичному училищі, так і загалом, у музикознавстві України. Одним з важливих завдань кафедри, поряд з методологічним і методичним удосконаленням навчальних дисциплін є розкриття взаємозв’язків української, слов’янської та зарубіжної музичних культур. Протягом усієї історії існування кафедри наукова й освітня діяльність, забезпечувалася високим науковометодичним рівнем педагогів, яскравих фахівців, які були орієнтовані на творчій науковий пошук. В основу авторських лекційних курсів дисциплін кафедри увійшли здобутки багаторічних наукових досліджень із проблем оперної драматургії, історії музики академіка АМУ, доктора мистецтвознавства, професора М. Р. Черкашиної-Губаренко; специфіки національного стилю слов’янських музичних культур, у тому числі із застосуванням методу наукового коментаря в музикознавстві доктора мистецтвознавства, професора

С. В. Тишка; закономірностей історичного розвитку французької музичної культури, української музики кандидата мистецтвознавства, професора Т. Ф. Гнатів, доктора мистецтвознавства, професора В. Б. Жаркової. У своїх наукових публікаціях продовжує та розвиває зазначені традиції завідуюча кафедрою історії музики, кандидат мистецтвознавства, професор Інна Тимченко-Бихун, а також викладачі кафедри, знані дослідники, кандидат мистецтвознавства, доцент Л. Г. Мудрецька, кандидат мистецтвознавства, доцент О. В. Петрова, кандидат мистецтвознавства, доцент О. В. Василенко, доцент Н. А. Панова, кандидат мистецтвознавства, доцент В. Ю. Нечепуренко, кандидат мистецтвознавства, старший викладач М. О. Вороніна, кандидат мистецтвознавства, старший викладач В. В. Бодіна, старший викладач Н. М. Цигановська, викладач Г. Л. Герасимова. Кафедра дедалі частіше стає організатором як кафедральних конференцій та круглих столів, так і генератором провідних ідей, втілених у міжнародному проекті – науковопрактичній конференції «Молоді музикознавці».

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЕСТРАДИ

I ряд (зліва направо): Давідуліна Л. С., Конончук В. О., Алещенко Н. Г., Марков Ю. З. (завідуючий комісією і кафедрою), Березовенко О. Г., Резницький М. Й., Гудима М. І., Снєжко В. К. II ряд (зліва направо): Іванов Р. С., Вишнепольський О. Й., Лебедєва Н. В., Менделенко А. С., Марченко В. Є., Соляник В. І., Самсонова Н. М.

Завідуючий комісією Юхим Марков

Володимир Симоненко

Відділ відкрився у 1980 році. Його засновник і перший завідувач – видатний громадський діяч, відомий музикознавець, джазовий критик Володимир Симоненко. У подальшому відділом керували Анатолій Васильєв (1983–1985), Анатолій Шарфман (1985– 1995), Віктор Петрушенко (1995–2002), Юхим Марков – з 2002 року. З самого початку відділ був укомплектований кваліфікованими викладачами, відомими джазовими музикантами, лауреатами міжнародних, всесоюзних і республіканських джазових конкурсів та фестивалів: Микола Замороко (фортепіано), Юхим Марков (бас-гітара), Віталій Мачулін (ударні), Володимир Молотков (гітара),

Аркадій Ізюмченко (саксофон), Володимир Грядунов (труба), Володимир Іванов (тромбон). Окрім спеціальних класів (труба, тромбон, саксофон, фортепіано, гітара, бас-гітара, ударні інструменти) на відділі почали викладати наступні предмети: оркестровий клас, клас ансамблю, інструментознавство, інструментовка, аранжування, комп’ютерне аранжування, історія джазового та естрадного мистецтва, джазова гармонія, основи та практичний курс джазової імпровізації. Під керівництвом В. Симоненка були швидко створені робочі програми з основних професійноорієнтованих дисциплін: «Спеціальний клас» (труба, тромбон, саксофон, 109

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЕСТРАДИ

Тріо у складі Євгена Дергунова, Юхима Маркова, та Віталія Мачуліна, соліст Валерій Колесніков

Анатолій Шарфман

Станіслав Колеснік

Олександр Шаповал

Наталія Лебедєва 110

фортепіано, гітара, контрабас, басгітара, ударні інструменти, джазовий вокал), «Оркестровий клас», «Клас ансамблю», «Історія джазової музики», «Джазова гармонія», «Основи та практичний курс джазової імпровізації». Саме тоді формувалася власна науковометодична база, без якої подальший навчальний процес був би неможливий. «Джазова імпровізація на шестиструнній гітарі», «Техніка джазового акомпанементу на шестиструнній гітарі» В. Молоткова і В. Манілова, «Гітара від блюзу до джаз-року» С. Колесника, «Гамми й арпеджіо для бас-гітари» та «П`єси для бас-гітари» Ю. Маркова, «Диктанти на основі естрадної джазової музики» М. Серебряного, серія «Джаз і фортепіанна музика ХХ століття» за редакцією В. Симоненка та М. Замороки, – ось неповний перелік унікальних для того часу видань, що стали класикою української джазової педагогіки. У подальшому в різні часи на відділі викладали такі відомі джазові музиканти як Євген Дергунов, Станіслав Колеснік, Віктор Петрушенко, Володимир Копоть, Петро Пашков, Володимир Анчиполовський, Геннадій Івченко, Анатолій Михайлов, Михайло Серебряний, Сергій Істомін, Петро Полтарєв, Юрій Кафельников, Володимир Воскресенський, Ігор Чернов, Олександр Шаповал, Дмитро Олександров, Леонід Хайсман, Інна Пушкар, Тамара Грач, Володимир Шабалтас, Денис Донцов. Сьогодні комісія готує спеціалістів широкого профілю за наступними спеціальностями: артист ансамблю, оркестру; диригент оркестру, ансамблю; викладач. Тому, окрім вже названих, вивчаються такі предмети, як: диригування, читання партитур, методика викладання гри на інструментах, методика та практика роботи з оркестром, ансамблем, основи музичної інформатики, а також основи музичної педагогіки та педагогічна практика. Лауреатами та дипломантами республіканських і міжнародних конкурсів, джазових фестивалів були випускники відділу Ігор Бойко, Вадим Медвідь, Валерій Кошман, Аліса Малікова, Оксана Кулакова, Роман Маргієв, Ірина Миронова, Віталій Іванов, Дмитро Коваленко, Даніїл Зверхановський, гурти «Цвіркунове число», «Джанкой Бразерс», «Київ

Арт Ансамбль», «Сіті Jazz», «Резонанс». Серед студентів сьогодення – лауреати та дипломанти республіканських і міжнародних конкурсів, джазових фестивалів: Кирило Сможаник, Надія Журба, Дмитро Водовозов, Поліна Майборода, Михайло Менделенко; Ростислав Войтко, Анна Хабаз. Багато випускників стали учасниками або керівниками різних гуртів, ансамблів та оркестрів як у Києві, так і за його межами: Наталія Лебедєва (гурт «Найт Грув»), Олександр Попов (гурт «Джанкой Бразерс»), Олег Путятін (гурт «Всяк випадок»), Олег Мінов, Сергій Овсянников, Станіслав Мороз, Павло Столбов, Марина Крамаренко, Олексій Боголюбов, Ілля Єресько. Серед провідних джазових музикантів Києва – випускники відділу Артем Менделенко, Максим Кочетов, Віталій Іванов, Дмитро Поета, Андрій Скачко, Валерій Латанюк, Іван Давиденко, Сергій Рибалкін, Володимир Зав’ялов, Володимир Сороченко, Анатолій Манді, Максим Дмитрук, Олексій Боголюбов, Єгор Бекаревич, Олександр Павлов, Григорій Паршин, Ігор Сідаш, Роман Яковчук, Роман Гуменюк. В оркестрі Київського державного цирку працюють Олександр Доронов, Сергій Вишняков, Анатолій Письменний, Валерій Кошман, Дмитро Шлеляйн, Сергій Тарасов, Максим Кременок. Сьогодні на комісії працюють 21 викладач та 5 концертмейстерів: народний артист України Марк Резницький, Артем Менделенко (саксофон); Денніс Аду, Олександр Вишнепольський (труба); Сергій Володькін (тромбон); заслужений артист України Володимир Соляник (фортепіано, клас ансамблю); Олексій Саранчин, Родіон Іванов (фортепіано); Володимир Вошколуп, Олександр Павлов (гітара); Почесний професор КІМ ім. Глієра Юхим Марков, Костянтин Іоненко (бас-гітара); Євген Селезньов (ударні інструменти); Денис Єфременко (оркестровий клас, оркестрові труднощі, методика викладання гри на інструменті); Вадим Народицький (методика викладання гри на інструменті); Наталя Алещенко (історія джазу, диригування); композитор Анатолій Золкін (інструментовка, аранжування, комп’ютерне аранжування); кандидат мистецтвознавства, доцент, заслужений діяч мистецтв України Володимир

КАФЕДРА ДЖАЗОВОЇ МУЗИКИ

Конончук (диригування); Володимир Морочковський (концертмейстерський клас); кандидат мистецтвознавства Вероніка Тормахова (джазова гармонія, основи джазової імпровізації). Концертмейстери: Валерія Марченко, Наталя Самсонова, Вадим Снєжко, Наталя Алещенко, Жанна Ніколенко. Викладачами комісії створена власна науково-методична база, до якої увійшли роботи з джазової тематики: монографія «Дунаєвський. Портрет на фоні джазу» і «Практика джазового басового

акомпанементу» Ю. Маркова, «Методика навчання спеціальності у класі джазової гітари» і «Методико-виконавський аналіз навчального репертуару в класі джазової гітари» В. Народицького, навчальні посібники М. Гудими «Барви блюзу» і «Джазовий ансамбль, естрадний (джазовий оркестр)», а також роботи О. Рукомойникова «Імпровізації видатних саксофоністів», В. Полянського «Стилістика раннього джазу», «Королі джазу», «Блюз. Хрестоматія», О. Шаповала «Спеціальний тлумачний словник термінів в оркестровому класі».

Володимир Соляник

Олексій Саранчин

КАФЕДРА ДЖАЗОВОЇ МУЗИКИ Кафедру джазової музики була створена в 2000 році та стала осередком здобуття вищої джазової освіти, де вдосконалюється майстерність кращих випускників коледжів України. Кафедру очолює Юхим Марков – почесний професор КІМ ім. Р. М. Глієра, відомий джазовий виконавець, контрабасист, бас-гітарист, педагог, автор методичних видань, джазових творів, музичний діяч. Для забезпечення високого рівня викладання навчальних дисциплін викладачі кафедри враховують світові тенденції розвитку джазового мистецтва, кожного року готують студентів для участі у міжнародних конкурсах та фестивалях, організовують та проводять майстеркласи – більшість викладачів кафедри є діючими сольними виконавцями. Глибокі знання викладачами власної професії та постійне її практичне удосконалення сприяють проведенню занять зі студентами на високому професійному та методичному рівні. Процес викладання проводиться із застосуванням сучасних методів

навчання, що дає можливість підготувати висококваліфікованих фахівців зі знаннями сучасних мистецтвознавчих, культурно-мистецьких та джазових виконавських тенденцій. Практична педагогічна діяльність викладачів кафедри здійснюється паралельно з науково-дослідницькою, виконавською та творчою роботою, яка значною мірою підпорядкована розробці актуальних проблем виконавського мистецтва, пошуку нових форм і методів навчання.

Завідуючий кафедрою Юхим Марков

Колектив кафедри складається із відомих майстрів джазового мистецтва, серед яких: заслужений діяч України, кандидат мистецтвознавства, доцент В. О. Конончук, кандидат мистецтвознавства, старший викладач В. М. Тормахова, заслужені артисти О. В. Рукомойніков, І. В. Закус, старші викладачі О. Й. Вишнепольський, М. І. Гудима, Н. В. Лебедєва, В. А. Народицький, О. Т. Саранчін, викладачі Д. Т. Аду, Р. І. Іванов, Є. Ф. Селезньов, А. Ф. Жуков, А. В. Менделенко та провідні концертмейстери кафедри. 111

МУЗИЧНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ

(зліва направо): Юферова Г. В. (завідуюча комісією), Войтенко О. С., Тучинська Т. І., Лазарєва В. І., Дума В. І.

завідуюча комісією Ганна Юферова

112

В Україні в другій половині 1990-х років виникла необхідність виховання музикантів, які володіють сучасними технологіями створення музики та аранжування музичних творів. Це призвело до розробки і впровадження нових навчальних дисциплін для майбутніх музикантів. У 2002 році було створено предметну комісію «Музичні комп’ютерні технології». Серед викладачів комісії – аранжувальники, композитори і музикознавці: Олексій Войтенко, Володимир Дума, Вікторія Лазарєва, Тетяна Тучинська, Ганна Юферова. Викладачі розробили і запровадили в навчальний процес дисципліни «Комп’ютерні технології в студійній практиці», «Основи комп’ютерного аранжування»,

«Аранжувальні станції-синтезатори», «Практика аранжування» (Тетяна Тучинська), «Основи музичної інформатики», «Комп’ютерні технології в музичному мистецтві» (Ганна Юферова). У рамках цих предметів студенти набувають досвід створення аранжувань і композицій у різних стилях, партитур для різних складів ансамблів і оркестру, написання звукового супроводу до відеоряду, запису і обробки звуку. В процесі роботи студенти знайомляться з сучасними технологіями, які можуть бути корисними для музикантапрофесіонала. Творчі проекти студентів інституту, створені на заняттях, звучать на традиційних концертах з аранжувань і композицій, що проводяться двічі на рік.

МУЗИЧНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Нові навчальні програми передбачають вивчення різних типів програмного забезпечення і музичних комп‘ютерних технологій, у тому числі нотних редакторів (Finale, Sibelius), програмконструкторів та автоаранжувальників (Visual Arranger, FL Studio, Band-ina-Box), віртуальних звукових студій (Steinberg Сubase, Nuendo), звукових редакторів (Adobe Audition); VST

інструментів (Spectrasonics Omnisphere, Native Instruments Kontakt). Зазначені дисципліни стали першими базовими для подальшого вивчення дисциплін музично-інформаційного спрямування, а також існуючих сучасних технік композиції. Викладачі приймають активну участь у практикумах, семінарах науково-практичних конференціях, як в Україні, так і за кордоном.

113

ГУМАНІТАРНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

ГУМАНІТАРНІ ТА СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

(зліва направо): Колеснікова А. С., Мерщій О. С., Секан Т. В., Стельмах С. О., Чайка А. Л., Баранова Н. Б., Герман Ю. В., Колєснікова Т. В. (завідуюча комісією), Дубова Т. М., Богданович С. С., Колесник Н. М., Кононенко О. Т., Журавель О. О.

Завідуюча комісією Тетяна Колєснікова

114

Відповідно до проекту, розробленого В. Кологривовим спеціально для музичного училища курс загальноосвітніх дисциплін, введений у 1874 році, включав російську мову і літературу, російську історію. Для бажаючих отримати атестат сільського вчителя викладали також методику, педагогіку, креслення та землемірство, оскільки ці спеціалісти повинні були навчати дітей не лише хоровому співу та музиці, а й загальноосвітнім предметам.

програми з цих дисциплін розроблені викладачам інституту: іноземні мови за професійним спрямуванням, літературні джерела музичних творів, педагогіка і психологія та інші були розроблені спеціально для студентів-музикантів.

Сьогодні у КІМ працюють 15 викладачів гуманітарного профілю, які викладають 16 дисциплін гуманітарного та соціальноекономічного напрямку. Студенти інституту вивчають історію України, філософські та суспільні предмети, релігієзнавство, психологію і педагогіку, культурологію. Більшість предметів орієнтовано на фах. Всі навчальні

БІБЛІОТЕКА

Метою комісії соціально-гуманітарного циклу є виховання музикантів, які мають широкий світогляд та продовжують найкращі традиції української музичної культури.

Бібліотека Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра – найдавніша в Україні серед нотних бібліотек, заснована в 1890 році як бібліотека музичного училища при Російському музичному товаристві в Києві на основі приватних зібрань викладачів училища.

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Бібліотечний фонд багатогалузевий: містить понад 100 тисяч примірників українською та іноземними мовами. Основа фонду – нотні видання, серед яких є унікальні, а також література з музикознавства, мистецтвознавства, психології, педагогіки, історії та інші. Добра традиція меценацтва живе й зараз: у фонд бібліотеки передали свої

зібрання нот і книг викладачі: О. М. Вериківська, О. В. Василенко, О. М. Галузевська, Т Ф. Гладкова, Г. Л. Горбатенко, І. М. Гіваргізова, Ю. А. Зільберман, І О Зубенко, родина Загайкевич, Л. М. Ковтюх, Ю В. Кудрявцева, С. Ю. Липатов, М. С. Процько, П. О Рудченко, З. О. Томсон, М Р. Черкашина

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН До головних завдань викладачів кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін відноситься розробка і удосконалення дисциплін, які вбудовані у загальну вітчизняну модернізацію музичної освіти, де основними векторами є приєднання гуманітарної науки до Болонського процесу, розвиток проблем музичної освіти і виховання, проблем теорії та історії культури у структурі соціогуманітарної науки. Осмислення наукового доробку, який включає методи і аналіз філософської, культурологічної, соціологічної думок, увійшли в ряд авторських курсів дисциплін кафедри її провідних

викладачів: завідуючої кафедрою, доктора педагогічних наук, професора Олени І. Жорнової, доктора педагогічних наук, доцента Ольги І. Жорнової, доктора культурології, професора В. В Корнієнка, доктора культурології, доцента Т. О. Кривошеї, викладачів Ю. В. Германа, В. І. Сухих, О. О. Василюк, Н. Б. Баранової, Т. В. Колєснікової, С. С. Богданович, А. Л. Чайки. Проблеми музично-інформаційних технології представлені в курсах дисциплін кафедри кандидата мистецтвознавства, доцента Т. І Тучинської, старшого викладача Г. В. Юферової.

Завідуюча кафедрою Олена Жорнова

сидять (зліва направо): Корнієнко В. В., Жорнова О. І. (завідуюча кафедрою), Жорнова О. І. Василюк О. О., Колесник Н. М. стоять (зліва направо): Юферова Г. В., Чайка А. Л., Герман Ю. В., Тучинська Т. І., Баранова Н. Б., Сухих В. М., Колєснікова Т. В. Кривошея Т. О., Богданович С. С.

115

СТУДЕНТИ – ЛАУРЕАТИ КОНКУРСІВ

СТУДЕНТИ КІМ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА– ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ КОНКУРСІВ 2006–2007 навчальний рік Жиліна Ірина Кікоть Євгенія Цельєв Микита Кирєєв Олександр Агапова Віолетта Антоневич Наталія Войтун Ганна Калугіна Марія Тарнавська Ілона

Федик Христина Турта Софія Візнюк Олена Рудик Олександр Бордюг Інна Зайцева Альона Любименко Ігор Декуша Олена Висоцька Галина

Акулініч Кристина Хижняк Богдан Гурікова Наталія Коротенко Сергій Димова Анастасія Єфіменко Маргарита Ларікова Інна Попова Анастасія Ліберчук Анастасія

Халявка Ксенія Висоцька Галина Чередніченко Іван Павлов Андрій Співакова Олександра Пархоменко Сергій Мазурок Владислав Іценко Вадим

Терещенко Людмила Павлюк Владислав Димова Анастасія Коротенко Сергій Мартиненко Ігор Євдокимова Світлана Акулініч Кристина Головко Анастасія Якимович Юлія Грузинський Максим Висоцька Галина Спрінський Ростислав Іщенко Юрій

Медінцев Андрій Пархоменко Сергій Басюк Роман Рукомойніков Валентин Чорний Олександр Мартак Ігор Палкіна Юлія Байрамова Анна Щербан Ірина Палкіна Юлія

Вовченко Анна Пономаренко Марина Морєва Юлія Мартак Ігор Головко Анастасія Ульянова Анастасія Пархоменко Сергій Барташевич Ольга Лук`яненко Анастасія Шатунов Роман Волков Боглан Марініна Вікторія Чугай Наталія Федоляк Юлія Кулішова Ірина Смирнова Тамара Куліш Юлія

Бондар Максим Ряполова Марина Гапєєва Ольга Терещенко Людмила Ульянова Анастасія Рябіцький Василь Киреєв Олександр Брилицька Яна Шкода Галина Палієнко Станіслав Якименко Тетяна Олексієнко Надєжда Вередюк Олеся Шостак Каріна Головко Анастасія

Строкач Марія Недужа Маріанна Якимович Юлія Кладніцький Павло Головко Анастасія Медінцев Андрій Данчило Іван

Могиль Сергій Шевчук Надія Демидова Дар`я Олейнікова О. Руденко Олена Піддубний Олександр

Кандиба Олена Бакалік Анастасія Варивончик Тимур Карамаврова Ганна Міжура Павло Граб Надія Зверхановський Даніїл Хавронічева Яна Петриченко Юлія Жиліна Ірина Ринат Алієв

Фесенко Андрій Пархоменко Катерина Бабарін Олексій Горобець Ганна Дерун Анастасія Татаринова Анна Соловйова Єлізавета Пархоменко Богдан

2007–2008 навчальний рік Лишега Віра Петрик Олексій Бондар Максим Кочерова Марина Марініна Вікторія Дідковський Назарій Донцова Римма Семенова Дар`я Рябіцький Василь Шупік Ольга Грузинський Максим Галайдюк Станіслав Кияниця Віталій

Подколзіна Надія Балабанов Борис Димова Анастасія Шпарьов Анатолій Кривоніс Марія Рябіцький Василь Єльников Віктор Макакевич Андрій Фріцлер Регіна Самікова Неллі Вовченко Ганна Грузинський Максим Киреєв Олександр

2008–2009 навчальний рік Алабужев Ілля Граб Надія Денисюк Мирослава Сорока Вадим Суходуб Катерина Собіпан Ярослав Попов Роман Фесенко Андрій Самікова Неллі Павелко Віктор Єфремов Володимир Галузевська Катерина Рогачова Вероніка Щербан Ольга Коцяр Лілія Шевкунова Олена Грабко Ангелина

Мількова Наталія Попова Анастасія Коровай Роман Коровай Дмитро Немченко Анна КобилянськаАнастасія Пасічник Ірена Саприкін Альберт Григоровська Вікторія Коцяр Лілія Кусяк Андрій Петриченко Юлія Денисюк Лариса Трофимчук Ганна Мількова Наталія Малиш Юлія Темніков Михайло

2009–2010 навчальний рік Танигіна Юлія Шостак Каріна Яремчук Ірина Грабко Ангеліна Гращенко Марія Журавльова Ганна Ширко Тетяна

Вітровий Віктор Жильцова Уляна Ушивець Геннадій Чугай Наталія Гаврилкін Юрій Гриненко Вікторія Вакуленко Юлія

2010–2011 навчальний рік Латипова Ксенія Волков Богдан Нагорна Єлізавета Хаас Нікіта Сергієнко Ярослава Гращенко Богдан Фріцлер Регіна Гриненко Вікторія Мальонкіна Дар`я Фонарюк Дмитро Сирбу Георгій 116

Ушивець Геннадій Муренко Юлія Медінцев Андрій Бондаренко Богдан Фріцлер Регіна Ленда Ельвіра Бойчук Дмитро Каспарова Марина Вілкова Євгенія Бакалік Анастасія Кладніцький Павло

СТУДЕНТИ – ЛАУРЕАТИ КОНКУРСІВ

2011–2012 навчальний рік Королюк Лілія Ігнатенко Ангеліна Пятоволенко Іван Гращенко Марія Палкіна Юлія Малько Єлізавета Брейтор Тетяна Тарасова Юлія Очеретович Наталія Камерний хор Яременко Олексій Онищук Андрій Загоруйко Олена

Вдовиченко Андрій Могиль Сергій Люнгвиць Анастасія Кочерян Лусіне Чорний Олександр Глухота Вікторія Анікєєва Анастасія Силяєва Софія Муренко Юлія Кладніцький Павло Майхрович Юрій Маслов Артем Герман Марія

Токар Павло Чухань Крістіна Оксана Шніт Нагорна Єлізавета Знак Марта Вакуленко Юлія Силяєва Софія Каплуновський Кирило Соколовська Каріна Приходько Таїсія Іванов Сергій Крот Ніна Злотник Софія

Каращук Владислав Антропова Дар`я Антонова Ірина Духовий оркестр Злотник Софія Кочарян Ольга Татарінова Анна Бабілуа Марія Кірєєв Богдан Філатова Олександра Шкода Галина

Галушка Станіслав Юлія Муренко Соловйова Єлізавета Плахта Микола Білоцька Олена Вірченко Ілля Ахмедов Сергій Усачов Дмитро Клюшніченко Тетяна Скрябіна Анакстасія Стецюк Катерина Кладницький Павло Битюкова Юлія Соловйова Єлізавета Алієв Рінат Чорній Андрій

Сокол Юрій Кудрявченко Анастасія Яременко Олексій Шестеріков Ігор Куліуш Марія Приходько Таісія Гращенко Марія Силяєва Софія Каштан Анна Чеснокова Анастасія Суржик Ангеліна Хоптинець Альона Медвідь Ангеліна Плахта Микола

Андрєєв Артем Гуцман Любов Клименко-Оборський Геннадій Калініна Юлія Фонарюк Дмитро Маслов Артем Чигріна Анна Олійник Анастасія Чавдар Валерія Озеров Микита Снігур Олександра Шиян Дем’ян Лапшова Анна Демченко Катерина Борода Валерія Зоренко Владислав Усачов Дмитро Муляр Олександр

Вілкова Євгенія Казнова Ірина Калуга Каріна Кукоренчук Тимофій Шавгулідзе Ані Шкара Юлія Клюшніченко Тетяна Сирбу Георгій Паляруш Валерія Кива Ганна Хоптинець Альона Мартинюк Еліна Зернова Дар’я Заблоцька Єлизавета Щербакова Юлія Клименко-Оборський Геннадій Лугова Христина

Литвиненко Гліб Кукоренчук Тимофій Зайченко Злата Пилипчук Олександра Назаренко Максим Борода Валерія Прімаков Олександр Петриченко Анна Зоренко Владислав Автушенко Максим Сукач Максим Караман Анастасія Кордан Володимир

Грицаєнко Інесса Крещук Софія Жданович Світлана Хоптинець Альона Нємченко Маргарита Подганюк Назар Щерба Поліна Свиридова Катерина Віштака Павло Аювджи Анастасія Кузик Тарас

2012–2013 навчальний рік Струнно-смичковий квартет «VIVO»: Донченко Лада Чернявський Віктор Шевчук Юлія Щербіна Ганна Хавронічева Яна Бенідовська Юліана Дробінка Крістіна Божко Дар`я Носова Тетяна Скіцько Олена Стариш Марія Марініна Вікторія Хоменко Анастасія Тібірькова Олена

Стешенко Станіслав Суркіс Олексій Ільїна Марія Вілкова Євгенія Рахманін Євген Михно Галина Поруцька Ірина Амбросова Марина Пархоменко Римма Коваль Анастасія Духовий оркестр Кузнєцова Анастасія Бебешко Євгенія Шавгулідзе Ані Линник Поліна Зінченко Яна

2013–2014 навчальний рік Демченко Катерина Івасечко Никита Ільчишена Вікторія Яблуновська Вікторія Маргарита Мелешко Кащій Юлія Слупська Марія Цховребова Діана Павлов Георгій Рибалко Яніна Калугіна Анастасія Бойченко Богдан Сліпченко Оксана Мелешко Маргарита Рочняк Катерина Ларічева Ірина Шентак Яна Тетьора Катерина Перевертун Роман

Кучерявий Максим Литвинчук Орина Хруленко Ілля Горкуша Ростислав Лавор Руслана Цюпак Вікторія Ківа Злата Степанова Ольга Свєт Олександр Муренко Юлія Битюкова Юлія Биков Олександр Плахта Микола Ківа Злата Коротенко Сергій Татарінова Анна Копоц Микита Тваровська Вероніка Куліуш Марія

2014–2015 навчальний рік Шкода Галина Діедонне Нгелека Касонго Лонгва Жувенал Мелешко Маргарита Тетьора Карина Жіночий хор Бурак Олесь Бріль Олександр Биков Олександр Харьков Анатолій Гетьман Микола Шаповал Анна Артамонова Антоніна

Малець Кароліна Пархоменко Рімма Хоптинець Альона Рослік Анастасія Щербань Альона Веселовська Орина Духовий оркестр Бірук Олексій Усачов Дмитро Зоренко Владислав Щава Сергій Свиридова Катерина Ясинська Світлана

117

СТУДЕНТИ – ЛАУРЕАТИ КОНКУРСІВ

2015–2016 навчальний рік Снігур Олександра Клінкова Єлизавета Куцевол Ірина Савченко Олександр Ясинська Світлана Чепченко Наталія Твердоступ Анна Олексенко Яна Лавор Руслана Висоцька Анна Грицаєнко Інесса Самохін Олексій Бітяєв Олександр Гриценко Аліна Коняєва Анастасія Собакар Тетяна Терещук Дарина Дар’я Близнюк Тваровська Верооніка Кива Ганна Кива Злата

Гой Марія Кіреєв Богдан Клінкова Єлизавета Ярочкіна Ірина Андреєв Артем Тулінов Ерік Рибалко Яніна Грицаєнко Інна Олексенко Яна Гузовська Анна Бріль Олександр Шаповал Анна Битюкова Юлія Лебєдєва Зінаїда Мізерій Микола Таран Яна Одинець Анна Інтелегатор Іларіон Стовбун Артем Шавгулідзе Ані Варавіна Аліна

Борисевич Маргарита Рожкова Елизавета Ладан Поліна Форостюк Наталія Кива Ганна Кива Злата Жданович Світлана Поштаренко Владислав Чхартішвілі Єлизавета Городжа Єгор Пракіна Тетяна Попович Марія Гладун Катерина Шило Надія Рибалко Яніна Дроздова Олена Самохін Олексій Зоренко Владислав Найденко Вікторія Хілько Марія Городжа Єгор

Омельченко Ганна Кордан Володимир Бірук Олексій Бойко Богдан Шевечнко Ганна Філатова Олександра Разумцева Наталія Жданович Світлана Панкевич Марина Савченко Олександр Бітяєв Олександр Ніконова Аліса Мельницька Олеся Данилова Лілія Дроздова Олена Кулига Марія Федоренко Софія Шкуратенко Марія Пащук Станіслав

Антонюк Тетяна Качур Соломія Андреєв Артем Стадник Єлизавета Городецький Данило Голуб Олександра Берестецький Микита Вікторія Бобаль Дзевін Олександр Кондрашова Діана Рожкова Єлизавета Гурова Діана Голуб Олександра Савченко Дар’я Гаврилова Дар’я Капела бандуристів Струнний квартет: Коняєва Анастасія Собакар Тетяна Брикнер Ольга Яковенко Марія Богданова Єлизавета Степанова Ольга Дорошенко Ярослава Кустіцька Валерія Засідка Вікторія Волоніц Дмитро Познанська Катерина Єгорова Дар’я Демковська Вікторія Челленюк Ганна Кордан Володимир Воробйова Наталія Кучерява Марина Олексенко Яна Вокальний дует: Немеш Олена Антонюк Тетяна Процко Наталія Терещенко Аріадна Воротнікова Катерина Бабак Анна Грищенко Андрій Землянський Марк

Мізерій Микола Булига Стефан Чхартішвілі Єлизавета Шевченко Марія Татарян Наталі Городжа Єгор Ткаченко Катерина Красноглазова Мар’яна

2016–2017 навчальний рік Маркосян Лія Брейтор Тетяна Осадча Олена Дорошенко Ярослава Власенко Ангеліна Шостак Каріна Заблоцька Єлизавета Клінкова Єлизавета Брейтор Тетяна Пожевилова Катерина Устюжаніна Надія Шкода Євгенія Городецький Данило Пшеничніков Олексій Андрєєв Артем Сагірова Тетяна Вара Лілія Лавор Руслана Чеснокова Анастасія Пракіна Тетяна Битюкова Юлія Кучерява Марина Челленюк Ганна Степанова Ольга Шікуц Аксінья Мізерій Микола Куделіна Людмила Свєт Олександр Засідка Вікторія Олексенко Яна Ясінська Надія Буяльський Владислав Білоконь Богдан Рибалко Яніна Писанко Михайло Богданова Єлизавета Головко Таісія Челленюк Ганна Гирман Катерина Коняєва Анастасія Туник Віталій Віштака Павло Булига Стефан Процко Наталія 118

Шікуц Аксінья Бабак Анна Терещенко Аріадна Воротнікова Катерина Боровський Ярослав Білик Нікіта Дзендзик Ольга Амбарцумян Григорій Павлов Георгій Дерій Андрій Рудницький Владислав Медяник Тимофій Єремейчук Наталія Олійник Анастасія Дрига Катерина Федорченко Олександра Кривицький Всеволод Сухенко Анастасія Маслюкова Єлизавета Антонюк Тетяна Гузовська Анна Богданова Єлизавета Демковська Вікторія Кустіцька Валерія Воронцов Єгор Вовчок Олена Немеш Олена Бірук Олексій Землянський Марк Волоніц Дмитро Швець Дмитро Мельницька Олеся Мельник Віра Демеденко Тетяна Яригіна Яна Качур Соломія Булига Стефан Олексенко Яна Карнаушенко Аніта Куделіна Міла Гузовська Анна Мирончук Альона Кропивянська Софія Богданова Єлизавета

ЗМІСТ

Гімн КІМ ім. Р. М. Глієра. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2-3 Вступне слово ректора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4-5 Фундатори і випускники. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 І СТОР ІЯ. Становлення і розвиток Київського інституту музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7-16 С Ь ОГОДЕ ННЯ Керівництво і структура Київського інституту музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17-22 Творча діяльність. Творчі колективи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23-25 Жіночий хор. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26-27 Камерний хор. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28-29 Симфонічний оркестр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30-31 Камерний оркестр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Ансамбль струнних інструментів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33-34 Капела бандуристів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Оркестр народних інструментів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36-37 Духовий оркестр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38-39 Біг-бенд. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40-41 Виконавська школа. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42-45 Фестиваль мистецтв «Шевченківський березень». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46-49 Визначні дати музичного календаря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50-51 Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52-53 Студенти та майстри. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54-55 Практична діяльність Студія КІМ ім. Р. М. Глієра. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58-59 Науково-дослідна діяльність. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 Щорічна міжнародна науково-практична конференція «Молоді музикознавці». . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 Міжнародна діяльність. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62-63 Соціально-гуманітарна сфера. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 Студентський парламент. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Випусники. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66-68 КО М ІСІЇ. К АФЕДРИ Спеціальне фортепіано. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70-75 Концертмейстерський клас. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76-77 Камерний ансамбль. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78-79 Оркестрові струнні інструменти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80-82 Хорове диригування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83-84 Кафедра виконавських дисциплін № 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85-87 Оркестрові духові та ударні інструменти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88-89 Народні інструменти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90-91 Загальне фортепіано. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92-93 Спеціалізоване фортепіано. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94 Кафедра виконавських дисциплін № 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95-96 Академічний та народний спів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97-99 Естрадний спів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100-101 Кафедра академічного, джазового та естрадного співу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102 Теорія музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103-105 Кафедра теорії музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Історія музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106-107 Кафедра історії музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108 Музичне мистецтво естради. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109-111 Кафедра джазової музики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 Музичні комп’ютерні технології. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112-113 Гуманітарні та соціально-економічні дисципліни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114-115 Кафедра гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 Студенти КІМ ім. Р. М. Глієра – лауреати міжнародних та національних конкурсів. . . . . . . . . . . . 116-118 Зміст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 Редакційна група. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 119

РЕДАКЦІЙНА ГРУПА

Ювілейне видання присвячено першому на теренах України професійному музичному закладу – Київському музичному училищу, нині Київському інституту музики ім. Р. М. Глієра. Редакційна колегія висловлює щиру подяку завідуючим комісіями, кафедрами й підрозділами КІМ ім. Р. М. Глієра за допомогу у підготовці матеріалів до видання. Особливу вдячність виказуємо Юрію Зільберману й Сергію Волкову за використання матеріалів їх наукових досліджень.

КЕРІВНИК ПРОЕКТУ – Юрій Зільберман АВТОР-УПОРЯДНИК – Ірина Гіваргізова

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Олександр Злотник – ректор, професор, народний артист України; Август Жуков – проректор з навчальної роботи, доцент, заслужений працівник культури України; Юрій Зільберман – проректор з науково-методичної роботи, кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України; Мальвіна Зарудянська – проректор з творчої та навчально-виробничої роботи, доцент, заслужений діяч мистецтв України; Наталія Демешко – проректор з гуманітарних питань та виховання, доцент, заслужений працівник культури України; Володимир Конончук – проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку, доцент, кандидат мистецтвознавства; Лілія Мудрецька – учений секретар, доцент, кандидат мистецтвознавства; Інна Тимченко-Біхун – завідуюча кафедрою історії музики, професор, кандидат мистецтвознавства; Лідія Ковтюх – завідуюча кафедрою виконавських дисциплін № 1, доцент, заслужений діяч мистецтв України; Ірина Полстянкіна – начальник навчально-методичного відділу (виробнича практика).

РОБОЧА ГРУПА: Офіційний фотограф – Олександр Іванов. Дизайн та макет видання – Вікторія Глива. Комп`ютерний набір видання – Ірина Ярощук. Дизайн логотипу видання – Вікторія Лазарєва, Вікторія Глива. Редактор – Людмила Федорова.

Україна, 01032, м. Київ, вул. Л. Толстого, 31 Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра телефон/факс: 38 (044) 288 32 62

Здано на виробництво і підписано до друку 4.12.2017 Наклад 500 прим. Віддруковано на підприємстві ТОВ «Клякса» 120