концепція виховної роботи в училищі

КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ Ізмаїльського медичного училища

Зміст 1.Мета i завдання виховання студентів училища 1.1. Принципи виховного процесу в ТОВ «Ізмаїїльське медичне училище» 1.2. Основні завдання, спрямовані на досягнення мети виховання 2.Основні напрямки виховноїї роботи 3. Організація виховноїї роботи 3.1. Суб’єкти, що забезпечують реалiзацiю виховноїї роботи в училищі 3.2. Виняткова роль викладача у виховному процесі 3.3. Роль кураторів академічних груп

1. Мета i завдання виховання студентів училища Формування національноїї інтелігенціїї, сприяння збагаченню ий оновленню інтелектуального генофонду націїї, виховання їїїї духовноїї еліти – це мета, що стоїїть перед вищими навчальними закладами на одному

рівні

з

підготовкою

висококваліфікованих

фахівців.

Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієїї роботи всього професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів (ВНЗ), адміністраціїї, органів студентського самоврядування та громадських об’єднань студентськоїї молоді. Система заходів з виховання студентів училища базується на основних положеннях Концепціїї національноїї системи виховання з урахуванням

органічного

взаємозв’язку

процесу

навчання

та

виховання. Розроблені концептуальні засади виховання студентів училища охоплюють головну мету, цiлi i завдання виховноїї роботи, iдеий не підґрунтя, основні напрямки i засоби досягнення мети; визначають, які

соціально-етичнi

ий

духовні

риси

необхідно

прищеплювати

студентам училища; вони також ураховують накази та розпорядження директора, розпорядження завідуючих. Також виховна робота зі студентами в нашому училищі орієнтується на кращі зразки досвіду україїнських та світових вищих навчальних закладів. Зокрема, значна увага приділяється вимогам нормативних документів Болонського процесу.

Головною метою виховання, на досягнення якоїї спрямовано зусилля

професорсько-викладацького

органiзацiий

колективу,

громадських

i угруповань, є формування цiлiсноїї i гармоніий но

розвиненоїї особистості з високою національною самосвiдомiстю. Така особистість — це насамперед громадянин україїнськоїї держави, їїїї патріот, гуманіст, для якого пріоритетом є загальнолюдські ий загальнодержавні цiнностi, це людина з високою фаховою підготовкою ий широким світоглядом, розвинутим інтелектом, належним рівнем загальноїї, політичноїї та правовоїї культури. Отже, ідеться про необхідність

систематичного

і

цілеспрямованого

виховання

національного типу особистості, формування в неїї національноїї свідомості і самосвідомості, завдяки чому досягається духовна єдність поколінь, наступність національноїї культури і безсмертя націїї.

1.1. Принципи виховного процесу в ТОВ «Ізмаїльське медичне училище» До принципів, на яких базуються цілі та завдання виховання, належать: — гуманізм

і

толерантність,

повага

до

студентів,

їїхніх

цiннiсних орiєнтацiий i переконань, політичних симпатіий , релiгiий них уподобань; — урахування iндивiдуальних нахилів i здібностеий студентів, рiвня їїхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, специфіки курсу навчання і маий бутньоїї спеціальності; — партнерство

як

форма

стосунків

між

викладачами

i

студентами, співпраця у розв’язанні питань навчання, відпочинку, побуту, широке використання можливостеий Ради студентів, підтримка i стимулювання студентських iнiцiатив;

— єдність навчання, виховання та науково-дослідноїї роботи, що передбачає добросовісне виконання кожним студентом своїїх функціональних обов’язків i громадських доручень, участь у науководослiднiий роботі та громадському житті групи, курсу, факультету, училища; — цiлiснiсть i системність виховного впливу на студентів структурних пiдроздiлiв училища, викладачів, Ради студентів; —

пріоритет

загальнолюдських

цінностеий ,

їїх

органічне

поєднання з цінностями національними.

1.1.2. Основні завдання, спрямовані на досягнення мети виховання Досягнення

мети

виховання

передбачає

розв’язання

таких

завдань: — забезпечення умов для самореалiзацiїї особистості вiдповiдно до їїїї здібностеий , власних i суспільних потреб та iнтересiв; — розвиток світоглядноїї культури молодоїї людини, їїїї цiннiсних орiєнтацiий i створення умов для вільного світоглядного вибору; — формування патріотизму i національноїї свiдомостi, поваги та любові до Україїни, шанування їїїї iсторiїї та належне оволодіння державною мовою; — розвиток iнтернацiональних почуттів, створення умов для розширення i поглиблення знань про подіїї у свiтi, специфіку життєдiяльностi інших держав i суспільств, утвердження поваги до звичаїїв, традиціий , культури народів світу; — професіий не виховання, яке передбачає становлення юнаків i дівчат

як

досвідчених

фахiвцiв,

котрі

досконало

володіють

професіий ними знаннями, вміють творчо застосовувати їїх на практиці,

приий мати нестандартні рішення, готових до роботи в умовах ринкових відносин; — уведення молодих людеий у світ господарського, соціального, політичного, культурного досвіду цивiлiзацiїї i свого народу; — виховання

правовоїї

культури,

а

саме

—

поваги

до

Конституціїї, законодавства Україїни, державноїї символіки, знання та додержання правових норм i принципів; — формування моральноїї ий естетичноїї культури, утвердження у свiдомостi

молодих

людеий

принципів

загальнолюдськоїї

моралі,

розвиток зрілих естетичних смаків, потреб та iнтересiв, вироблення вміння правильно оцінювати i творити добро та красу; — охорона i забезпечення розвитку повноцінного фізичного, психічного та духовного здоров’я юнаків та дівчат; — розвиток

екологiчноїї

культури,

розуміння

необхiдностi

гармоніїї між людиною i природою та їїїї додержання на практиці, у тому числі в маий бутніий професiий нiий дiяльностi студентів; — формування

навиків

соціальноїї

активності,

творчоїї

iнiцiативи, підприємництва та особистоїї вiдповiдальностi за приий няті рішення та вчинки; — виховання антигромадськоїї

потреби поведінки,

в

активніий

протидіїї

правопорушень,

виявам

бездуховності,

аморальності; — оволодіння результативними методами та навиками набуття нових знань, формування потреби у постіий ному інтелектуальному, духовному i моральному збагаченні та самовдосконаленні. Виховна робота в ІМУ несумісна з пропагандою насильства, жорстокості,

мiжнацiональноїї

ворожнечі,

людиноненависницьких

теоріий , поглядів, спрямованих на підрив державних iнтересiв Україїни, та має світськиий характер.

2. Основні напрямки виховної роботи Сучасниий

період розвитку суспільства в нашіий

незалежніий

державі Україїна відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багате покоління людеий . Це обумовлює новиий підхід до виховання студентськоїї молоді. Виникла соціальна потреба у формуванні творчоїї особистості маий бутнього спеціаліста, якиий би зміг розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес націїї. Ефективність

формування

творчоїї

особистості,

безперечно,

підвищується, якщо забезпечуються: а) використання педагогіки народознавства; б) засвоєння студентами знань про Вітчизну, народ, ий ого культуру і спосіб життя, вмінь та навичок у їїх практичному застосуванні; в) співробітництво викладачів і студентів у виборі різних форм і видів діяльності; г) організація активноїї творчоїї патріотичноїї діяльності студентів у позааудиторниий час. Кожен з напрямків виховноїї роботи спрямованиий на досягнення мети, розв’язання конкретних завдань i передбачає використання вiдповiдних

форм

та

методів

роботи.

Незмінна

єдність,

взаємодоповнюваність усіх видів виховання є важливою умовою результативності виховноїї роботи в цілому. Формування свiтоглядноїї культури передбачає збагачення i розвиток свiтогляду студентiв як системи знань i переконань щодо навколишнього свiту та свого мiсця у ньому, кристалiзацiю життєвих принципiв особистiсного буття, вироблення

вмiння

обстоювати

їїх

на

практицi,

виховання

толерантностi, поваги до людеий , якi мають iншi свiтогляднi цiнностi.

Провідне значення у формуванні свiтоглядноїї культури студентiв має належно органiзованиий навчальниий процес, у першу чергу з дисциплін гуманiтарноїї підготовки, як-от: філософіїї, історіїї Україїни, соцiологiїї, культурологiїї, економiчноїї теоріїї та iн.. Важливе значения мають також залучення молоді до активного суспiльного життя, виконання громадських доручень, особиста iнiцiатива ий участь у пiдготовцi та проведеннi культурно-масових i громадсько-полiтичних заходiв. Процес формування свiтоглядноїї культури здіий снюється на плюралiстичнiий

основi

ий

передбачає

вiльне

свiтоглядне

самовизначення кожноїї молодоїї людини. Реалізація зазначеного та основних завдань і принципів виховноїї роботи в

училищі здіий снюється в таких пріоритетних напрямках

виховання: Духовне та моральне виховання студента — це складна інтегральна система формування ий ого особистісних якостеий , які характеризують

ступінь

розвитку

і

саморозвитку

моральних

цінностеий , переконань, мотивів, знань, умінь, почуттів і здібностеий , що їїх студент виявляє в різних ситуаціях морального вибору та моральноїї цінностями,

діяльності

в

порівнянні

принципами,

з

тими

правилами,

високогуманними

які

в

сучасному

соціокультурному середовищі заведено вважати нормативними або ідеальними. Таким вихованням забезпечується засвоєння студентами моральноїї

культури

суспiльства,

стосункiв,

сприий няття

їїх

як

норм правил,

поведiнки, що

мiжлюдських

регулюють

власну

життєдiяльнiсть, усвiдомлення критерiїїв добра i зла. У результатi морального виховання досягається єднiсть етичних знань, моральних почуттiв та переконань i потреб у високоморальних вчинках. Важливим показником мiри моральностi особистостi є ступiнь

зрiлостi їїїї основних моральних рис, таких як совiсть, честь, гiднiсть, доброта, вiдповiдальнiсть, сором, дисциплiнованiсть, принциповiсть. Висока моральнiсть — це завжди єднiсть слова i дiла, чеснiсть і поряднiсть, сумлiнне виконання людиною синiвських, професiий них, громадянських

обов’язкiв,

вiрне

служiння

Україїні.

Втiлюється

моральнiсть у конкретних вчинках, дiях iндивiда незалежно вiд сфери їїх вияву. У

моральному

загальнолюдськоїї

вихованнi

моралi

та

поєднуються нацiональноїї

принципи

i

норми

моральноїї

цiнностi.

Моральне виховання пов’язане з правовим вихованням. Поєднуючись, вони забезпечують формування культури людськоїї поведiнки. Студент є носiєм певноїї моралi i виховується як пiд час навчально-виховного процесу, так i середовищем особистого буття. У зв’язку з цим важливу роль вiдiграють бесiди на моральну тематику, зустрiчi з видатними особистостями, читання художньоїї лiтератури, неухильне додержання правил внутрiшнього розпорядку Значниий

потенцiал морального

впливу

училища.

на студентiв має

Рада

студентів, клуби за інтересами . Отже,

у

процесі

організаціїї

життєдіяльності

студентів

у

культурно-освітньо-виховному просторі сучасного вищого навчального закладу складається система цілеий , які орієнтують педагогічниий персонал на розвиток виховання студента передусім як громадянина, як

фахівця,

як

високоморальноїї,

інтелігентноїї,

творчоїї,

конкурентоспроможноїї особистості, як культурноїї людини. Виховання студента як громадянина передбачає становлення патріота,

тобто

людини

з

активною

громадянською

позицією,

орієнтованоїї на демократичні цінності та свободи, здатноїї до захисту права та виконання своїїх громадських обов’язків, відображених у Конституціїї Україїни.

Виховання студента як фахівця орієнтовано на розвиток:  глибокоїї

зацікавленості,

любові

до

вибраноїї

професіїї,

професіий ноїї самосвідомості, ерудиціїї та компетенціїї;  усвідомлення професіий ного інтересу ий відповідальності,

 здатності

ставити

творчі

та

ефективно

розв’язувати

професіий ні завдання у вибраніий сфері професіий ноїї діяльності,  готовності приий мати нестандартні рішення;  відкритості для нових досягнень науки, техніки i практики. Важливу роль у цьому процесі відіграє особистість викладача, насамперед дисциплін фахового спрямування. Виховання студента як високоморальної особистості має на меті розвиток:  високого

рівня

моральних

чеснот

(чесності,

обов’язку,

відповідальності, доброзичливості тощо);  моральноїї культури, включаючи розуміння високоморальних національних і загальнолюдських цінностеий ;  гуманістичних поглядів, переконань і світогляду. Виховання студента як інтелігентної особистості спрямовано на розвиток:  високоїї культури спілкування та поведінки;  високого рівня ерудиціїї;  системності та критичного мислення;  естетичноїї, художньоїї культури;  прогресивних поглядів та переконань;  толерантності

ий

поважного

ставлення

до

людеий

іншоїї

національності та інших поглядів і переконань;  кращих рис і традиціий україїнськоїї інтелігенціїї. Виховання розвиток:

студента

як

творчої

особистості

передбачає

 методологічноїї, дослідницькоїї культури;  творчо-пошукових умінь та здібностеий ;  здібностеий

як до індивідуальноїї, так і до колективноїї

творчості у вибраніий сфері професіий ноїї діяльності;  здібностеий до креативного, системного застосування знань у розв’язанні професіий них теоретичних і практичних завдань. Виховання студента як конкурентноспроможної особистості ставить за мету розвиток:  працьовитості;  стресостіий кості;  неперервного професіий ного саморозвитку;  комунікативних і лідерських якостеий ;  етично-правовоїї відповідальності;  уміння

виконувати

та

завершувати

роботу

на

високому

якісному рівні;  прагнення постіий но підвищувати свіий рівень інформаціий ноїї культури. Інтеграція студента

як

всіх

наведених

культурної

відповідальність

якостеий

людини,

покладається

на

у

уможливлює зв’язку

викладачів

з

виховання

чим

велика

соцiогуманітарних

дисциплін. Національне виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідеий , поглядів, переконань, ідеалів, традиціий , звичаїїв

та

інших

форм

соціальноїї

практики,

спрямованоїї

на

організацію життєдіяльності молоді, виховання їїїї у дусі природноісторичного розвитку матеріальноїї і духовноїї культури націїї. Система виховання ґрунтується на ідеях національного світогляду, філософіїї, ідеологіїї, а не на ідеях якогось учення чи якоїїсь партіїї, громадськополітичноїї організаціїї. Національна система виховання ґрунтується на

засадах

родинного

виховання,

народноїї

педагогіки,

науковоїї

педагогічноїї думки, що ввібрали в себе надбання національноїї виховноїї мудрості. Вона охоплює ідеий не багатство народу, ий ого морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народноїї педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організаціїї виховного впливу на молодь (теоретичниий аспект), а також постіий ну і систематичну виховну діяльність сім’її, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичниий аспект). Національне виховання ґрунтується на таких фундаментальних принципах, як природовідповідність, народність, етнізація виховання, гуманізм, демократизм, зв’язок виховання з життям, трудовою діяльністю

народу,

поєднання

педагогічного

керівництва

із

самодіяльністю студентів, реалізація народознавчого, людинознавчого ий особистісного підходів у процесі навчання і виховання та ін. Патрiотичне виховання — ий ого метою є формування у студентів поваги та любовi до Батькiвщини, вiдданостi, готовностi захищати, збагачувати особистою працею, максимально сприяти вивченню та досконалому володiнню державною мовою. Принципово важливим є вивчення iсторiїї, культури, традицiий , звичаїїв Україїни, кращих досягнень у галузях науки, освiти, технiки, мистецтва як минулого, так i сучасностi. Патрiотичне виховання здіий снюється з урахуванням специфiки навчальних дисциплiн на лекцiях, семiнарах, практичних заняттях та у позаурочниий час. Значниий виховниий потенцiал мають такi дисципліни, як iсторiя Україїни, україїнська мова, культурологiя, дисципліни професіий ноїї підготовки. Патрiотизм — це поєднання знань, почуттiв i дiий . Патрiотичне виховання

не

нацiональним

протиставляється, та

а

iнтернацiональним

органiчно вихованням.

доповнюється У

процесi

патрiотичного виховання культивуються кращi риси україїнськоїї ментальностi — любов до Україїни, працелюбнiсть, iндивiдуальна свобода, зв’язок із природою, щирiсть i доброта, гостиннiсть, повага до рiдних та iн. Істинниий патрiот — це завжди людина нацiонально зрiла. Інтернацiональне виховання — це залучення молодих людеий до економiчних, полiтичних, соцiальних, культурологiчних та iнших цiнностеий ,

створених

народами

свiту,

формування

поваги

до

мiжнародного суспiльного досвiду, бажань i вмiнь ий ого переий мати, допомагати представникам iнших етносiв, суспiльств та держав у розв’язанні наявних питань i проблем. Однiєю з базових основ цього напряму виховання є кiлькiсне i якiсне зростання обсягу знань студентiв про iншi етноси (народи), держави, суспiльства, їїхні досягнення у рiзних сферах людськоїї життєдiяльностi. Важливо пiд час

навчального

процесу

постiий но

наголошувати

на

iнтернацiональному характері науки, звертати увагу на спiвпрацю народiв i держав у розв’язанні проблем глобального характеру. Важливе

значения

iнтернацiональних упровадження технологiий

для

почуттiв

в навчальниий

формування має

у

вивчення

процес

в

молодих iноземних

людеий мов,

училищі європеий ських

навчання і критеріїїв оцiнок знань. Інтернацiональне

виховання органiчно доповнює патріотичне виховання, допомагає глибше усвiдомити мiсце i роль Україїни у свiтi, чiткiше визначити шляхи їїїї iнтеграцiїї у європеий ське i свiтове спiвтовариства. Правове

виховання

—

це

формування

соцiально

зрiлоїї,

вiдповiдальноїї поведiнки юнакiв та дiвчат на основi знань, норм i принципiв чинного законодавства Україїни, поваги до прав i свобод iнших людеий , шанобливого ставлення до державних символiв. Правова культура особистостi невiд’ємна вiд активноїї протидiїї

особам, органiзацiям i установам, що порушують закони, зазiхають на територiальну цiлiснiсть i незалежнiсть Україїни, завдають збиткiв державi та їїїї громадянам. Важливим складником цього напряму виховання є правова освiта,

яка

забезпечується

пропагандою

чинного

органiзацiєю зустрiчеий

викладанням

законодавства

правових

дисциплiн,

викладачами

студентiв і спiвробiтникiв

училища, училища з

працiвниками правоохоронних органiв, проведенням “круглих столiв”, вечорiв

запитань

i

вiдповiдеий ,

виставок

тематичноїї лiтератури. Органiзацiий но правова освiта здіий снюється передусiм викладачами правових дисциплiн. Важливим засобом правового виховання в ІМУ є створення атмосфери вимогливостi щодо сумлiнного виконання студентами своїїх функцiональних

обов’язкiв,

додержання

положень

i

правил

внутрiшнього розпорядку училища, наказiв директора, розпоряджень завідувачів відділень. Трудове виховання — має на метi формування любовi до працi та потреби в нiий , потреби в набуттi знань i вмiнь професiий но здiий снювати дiяльнiсть, реалiзовувати через неїї своїї нахили i здiбностi, виконувати своїї обов’язки професiий но, вiдповiдально, якiсно. Трудове виховання ефективно впливає на становлення i розвиток волi, здатностi цiлеспрямовано переборювати труднощi, що виникають на життєвому шляху людини, сприяє усвiдомленню цiнностi працi та їїїї провiдноїї ролi в утвердженнi iндивiда у суспiльствi

i

розвитку

суспiльних

вiдносин,

учить

правильно

органiзовувати трудовиий процес, творчо, iнiцiативно та зацiкавлено ставитись до самоїї працi, їїїї результатiв, до людеий , якi люблять i вмiють працювати.

Трудове виховання здiий снюється передусiм через залучення студентiв до конкретних видiв дiяльностi. Основниий

вид працi

студентiв — навчання. Належно органiзованиий навчальниий процес спонукає студентiв до цiлеспрямованого набуття знань i досвiду, сумлiнного

виконання

своїїх

обов’язкiв,

оволодiння

вибраною

професiєю. Формування поваги та любовi до працi i потреби в нiий вiдбувається також через залучення студентiв до iнших видiв дiяльностi,

зокрема

громадсько-полiтичноїї,

науково-дослiдноїї,

самоврядноїї, художньоїї самодiяльностi, спортивних змагань, суспiльно корисноїї працi. Оволодiння

студентами

спецiальними

дисциплiнами,

навчальними курсами “Безпека життєдiяльностi”, “Основи охорони працi” допомагає формувати культуру працi, слiдувати у цiий сферi законам розвитку людини, природи i суспiльства. Професiйне

виховання

—

взаємозв’язане

з

трудовим

вихованням та є ий ого логiчним продовженням. Суттю професiий ного виховання є становлення студента як фахiвця. Розв’язанню даного завдання пiдпорядковується дiяльнiсть усiх структурних пiдроздiлiв ІМУ перш за все – директора, завідувачів відділень та кураторiв груп i кожного викладача. Навчальниий процес в училищі є основною ланкою професiий ного становлення студента. Тому принципово важливо поєднувати теорiю i практику,

з

наий бiльшою

ефективнiстю

передавати

студентам

необхiдниий обсяг знань i вмiнь, навчити їїх систематично працювати над собою, вмiло користуватися набутими знаннями в ринковіий економіці. Лекцiїї, практичнi заняття, зустрiчi з фахiвцями, самостiий нi заняття в бiблiотецi, науково-дослiдна робота, пiдготовка курсових робіт

—

далеко

не

повниий

перелiк

форм

роботи

на

шляху

професiий ного становлення молодих людеий . Важливою в цьому процесi

є особистiсть викладача, передусім дисциплiн фахового спрямування. Одним з складників професiий ного становлення є оволодiння знаннями та навиками роботи з людьми, психологiчна готовнiсть працювати в ринкових

умовах

та

вiдповiдати

за

результати

своєїї

роботи.

Результатом професiий ного виховання є любов i повага до вибраноїї професiїї, глибокi та рiзнобiчнi фаховi знання i вмiння, творчиий пiдхiд iндивiда до розв’язання наявних проблем, готовнiсть приий мати нестандартнi

рiшення,

особиста

вiдповiдальнiсть

за

справу,

вiдкритiсть для нових досягнень науки, технiки i практики. Естетичне виховання — покликано забезпечувати становлення i розвиток у студентів вiдчуття, розумiння i потреби у красi, усвiдомлення необхiдностi жити i творити за їїїї законами, з позиціий естетичних

правил

оцiнювати

дiий сностi.

Естетичне

явища

ставлення

i

людини

процеси до

навколишньоїї

свiту

пов’язане

з

емоцiий ним переживанням, насолодою вiд сприий няття об’єктiв, якi розглядаються

як

довершенi,

гармонiий нi,

прекрасні.

Свiдомiсть

молодих людеий — це вiдкрите поле для сприий няття рiзноманiтних, нерiдко

суперечливих,

естетичних

iдеий ,

поглядiв

i

теорiий .

Наий важливiшими завданнями цього напряму виховання є вироблення зрiлих естетичних смакiв, умiння вiдрiзняти насправді естетичнi цiнностi вiд хибних, надуманих, формування потреби в естетизацiїї умов працi та проживання. Також необхідно навчити юнакiв i дiвчат працювати i спiлкуватися з iншими людьми красиво, діставати естетичне задоволення вiд результатiв діяльності. Формування естетичноїї культури студентiв вiдбувається як у процесi

навчання,

так

i

в

позанавчальниий

час.

Теоретичним

підґрунтям естетичного виховання є дисциплiни соцiогуманiтарного спрямування, передусiм iсторiя, фiлософiя, соцiологiя, психологiя, культурологiя.

Чуттєво-емоцiий на

компонента

значною

мiрою

реалiзується через участь студентiв у художнiий

самодiяльностi,

гуртках i студiях, заходах, що проводить студентська Рада, естетичне оформлення виставок,

результатів

музеїїв,

праці

зустрiчi

з

студентів, дiячами

вiдвiдування

лiтератури

театрiв,

мистецтва,

i

проведення творчих вечорiв, читання художньоїї лiтератури та поезiїї, слухання музики. Значну роль в естетичному вихованнi вiдiграють нацiональнi

естетичнi

традицiїї,

народна

творчiсть

(фольклор,

декоративно-прикладне мистецтво, архiтектура та iн.). Виховання культури поведінки та спілкування спрямоване на набуття

сукупності

усталених

морально-естетичних

і

соціально

значущих якостеий особистості, які виявляються в повсякденному житті та умінні співіснувати з іншими людьми. Виховання культури поведінки ставить за мету засвоєння моральних вимог суспільства, закріплених у нормах, принципах та ідеалах, та їїх інтеграцію в особистиий досвід. Культура поведінки охоплює:  зовнішніий вигляд;  імідж і презентація;  стиль життя і репрезентування себе. Виховання культури спілкування, у свою чергу, передбачає формування таких якостеий :  гуманності, толерантності;  уміння передбачати морально-психологічні наслідки своєїї поведінки;  здатності до компромісів. Виховання

культури

навчальної

та

науково-дослідної

діяльності розглядається як цілісна, багатовимірна, багаторівнева, відкрита

особистісно-

ий

ціннісно-орієнтована

система

творчоїї

самореалізаціїї, саморозвитку, самовиховання, заснована на інтеграціїї

логічних,

інтуїїтивних,

евристичних,

рефлексивних,

емпатіий них

компонентів. До

наий більш

ефективних

педагогічних

технологіий ,

які

забезпечують саморозвиток і самовиховання студентів, належать:  технологія проблемно-пошукового навчання;  особистісно-орієнтовані

технологіїї

організаціїї

навчально-

виховноїї діяльності студентів;  тренінги творчого саморозвитку, особистісного зростання, релаксаціїї, аутотренінгу;  ігри-дослідження;  суб’єктно-орієнтовані дослідні практикуми;  інформаціий ні технологіїї. Виховання інформаційної культури у загальному розумінні – це виховання у сфері культури, пов’язаноїї із функціонуванням та користуванням інформацією в суспільстві. Модель інформаціий ноїї культури особистості становлять три компоненти:  когнітивний блок (Інтернет-грамотність; навики поводження з інформацією; уміння організовувати пошук необхідноїї інформаціїї; уміння

працювати

з

відібраною

інформацією:

структурувати,

систематизувати, узагальнювати, подавати у вигляді, зрозумілому іншим людям; уміння спілкуватися з іншими людьми за допомогою сучасних засобів інформаціїї тощо);  емоційно-ціннісний

блок

(зміст

інформаціий них

потреб

та

інтересів; мотиви звернення до різних джерел інформаціїї та пов’язані з ними очікування; ступінь задоволення інформаціий них потреб, самооцінка інформаціий ноїї компетентності тощо);  праксеологічний блок (способи пошуку та канали одержання необхідноїї інформаціїї; інтенсивність звернення до різних джерел

інформаціїї та їїх характеристика; застосування одержаноїї інформаціїї в різних

сферах

своєїї

діяльності;

способи

розповсюдження

новоїї

інформаціїї, форми діяльності в Інтернеті тощо). Виховання інформаціий ноїї культури починається з формування інформаціий ноїї складовоїї – знань. Саме вони, трансформуючись далі в уміння і навики, закладають основу когнітивного блоку, а потім безпосередньо впливають на рівень інформаціий ноїї культури студентів. Інформаціий на культура студентів стає визначальним фактором їїхньоїї маий бутньоїї трудовоїї діяльності. Екологiчне

виховання

–

спрямовано

на

утвердження

у

свiдомостi студентiв знань про природу як єдину основу життя на Землi, переконань про необхiднiсть гуманного ставлення до неїї, особисту

вiдповiдальнiсть

за

маий бутнє,

формування

вмiння

здiий снювати дiяльнiсть, дбаий ливо оберiгаючи довкiлля. В екологiчному вихованнi беруть участь усi викладачi, куратори студентських академiчних груп, Рада студентів. Принципово важливим аспектом екологiчного виховання є усвiдомлення студентами потреби робити у процесi маий бутньоїї професiий ноїї дiяльностi все вiд них залежне для забезпечення екологiчно чистих умов виробництва. Фiзичне виховання — це розвиток i змiцнення здоров’я студентiв, їїхніх

фiзичних

задаткiв

та здiбностеий , утвердження

активного, здорового способу життя, вироблення вмiнь самостiий но використовувати форми i методи фiзичноїї культури в процесi власноїї життєдiяльностi.

Даниий

напрям

виховання

охоплює

пропаганду

здорового способу життя i конкретну дiяльнiсть, спрямовану на фiзичне вдосконалення та фiзичне загартування молоді. У сучасних умовах вкраий важливою є робота зi студентами щодо роз’яснення шкiдливостi вживання алкогольних напоїїв i наркотичних речовин,

куріння; також необхідно проведити профiлактичні заходи щодо запобігання рiзноманiтним захворюванням. Фiзичне

виховання

здіий снюється

на

заняттях

із

фiзичноїї

культури, через участь юнакiв i дiвчат у роботi спортивних секцiий , клубiв, під час спортивних змагань, туристичних походів. Організовує та проводять роботу в даному напрямі викладач фізкультури, Рада студентів.

3. Організація виховної роботи В ІМУ створено систему виховноїї роботи, що дає можливiсть охоплювати виховним впливом усiх студентiв — вiд першого курсу до останнього, здiий снювати виховниий процес як у навчальниий , так i в позанавчальниий

час.

Виховання

студентів

забезпечується

через

дiяльнiсть усiх структурних пiдроздiлiв училища — вiд студентськоїї академiчноїї групи до ректорату. Суб’єкти, що забезпечують реалiзацiю виховної роботи в училищі Суб’єктами, якi органiзовують забезпечення реалiзацiїї концепціїї виховання студентiв училища, є: — директор училища; — Педагогічна рада училища; — заступник директора з виховноїї роботи; — завідуючі відділень; — iкуратори академічних груп на факультетах училища; — Рада студентів; — бiблiотека; Усi

зазначенi

суб’єкти

планують

свою

роботу

посеместрово,

підбиваючи їїїї пiдсумки в кiнцi навчального року з вiдповiдними

висновками щодо дальшого полiпшення системи виховання в училищі на наступниий перiод. Для того щоб дізнатися про потреби та інтереси студентів, їїхню цiннiсну орiєнтацiю, специфiку сприий няття процесiв суспiльного життя в училищі провадяться соцiологiчнi опитування студентiв. В

органiзацiїї

використовуються

та

здiий сненнi

можливостi

процесу

комп’ютерноїї

виховання

широко

технiки,

зокрема

Інтернет. Контроль з метою досягнення високих результатів виховноїї роботи, задля

планування, реалiзацiю i координацiю виховних заходiв пiдвищення їїх загальних пiдсумкiв покладено на заступника

директора з виховноїї роботи.

3.2.Виняткова роль викладача у виховному процесі Виняткову роль у вихованні відіграє викладач училища. Ставлення професорсько-викладацького складу вузу до роботи, до

оточення,

високиий

рівень

професіоналізму,

ерудиція,

самодисципліна, прагнення до творчості сприяє розвитку подібних якостеий

і

у

студентському

комунікабельність,

тактовність

середовищі.

Саме

інтелігентність,

створюють

таку

атмосферу

між

викладачами і студентами, коли останні стають рівноправними суб’єктами

одного

процесу

освіти

і

виховання,

саморозвитку,

соціокультурного визначення. Робота зі становлення громадянськоїї ий соціально-професіий ноїї позиціїї дає дієвиий результат тоді, коли вона провадиться не в повчальніий раціоналізованіий формі, а здіий снюється ніби поступово, невимушено, додаючи певноїї тональності в емоціий ному та моральному аспектах

взаємин

стосунків

викладача

і

студентів.

Тільки

високопрофесіий но ий ідеий но підготовлениий та морально вихованиий викладач може зрозуміти всю масштабність завдань виховання

маий бутнього спеціаліста, виявити себе як справжнього педагога вищоїї школи. Викладач вузу завжди був вихователем, утім сьогодні виховання може і має розумітися не як одночасне передавання знань і оцінних суджень від старшого покоління до молодшого, але і як взаємодія та співпраця викладачів і студентів у сфері їїх спільного буття. Авторитет

викладача

-

інтегральна

характеристика

ий ого

професіий ноїї, педагогічноїї та особистісноїї позиціїї в колективі, яка виявляється в процесі взаєминв з колегами, студентами і справляє вплив на успішність навчально-виховного процесу. Авторитет

викладача

складається

з

двох

компонентів:

авторитету ролі ий авторитету особистості. Нині на перше місце виходить

особистість

викладача,

ий ого

яскрава,

неповторна

індивідуальність, яка здіий снює на студентів виховниий (педагогічниий ) та психотерапевтичниий вплив. Авторитет викладача формується з достатньо високого рівня розвитку

трьох

видів

педагогічних

умінь: предметних

(наукові

знання); комунікативних (знання про своїїх студентів і колег); гностичних (знання самого себе ий уміння корегувати свою поведінку). Можна

диференціювати

основні

компоненти

в

діяльності

викладача: 1. Конструктивна діяльність — пов’язана з відбором, умінням вибудовувати навчально-виховниий матеріал та проектувати розвиток індивідуальності студента.

2. Організаціий на діяльність — передбачає організацію своєїї поведінки (педагогічні діїї в реальних умовах діяльності) на заняттях і поза ними; зворотниий зв’язок зі студентами (думка, знання, інтерес).

3. Комунікативна діяльність — спільна діяльність педагога та студента, побудова міжособистісноїї взаємодіїї (сприий няття і розуміння

людьми один одного) і стосунків у процесі педагогічноїї діяльності, процес педагогічного спілкування.

4. Рефлексивна діяльність - уміння педагога аналізувати ий адекватно

оцінювати

самосвідомість,

яка

свою

педагогічну

виявляється

в

діяльність,

самопізнанні,

розвивати

самооцінці

та

саморегулюванні поведінки; прагнення до особистісного зростання, самореалізаціїї та самоконтролю. Отже, саме ці принципи повинні намагатися реалізовувати у своїїий професіий ніий діяльності викладачі

училища, здіий снюючи не

тільки освітніий процес, але ий виховниий .

3.3. Роль кураторів академічних груп Завдання інституту кураторства в сучасних умовах – допомогти розібратись і організувати, а не нав’язувати погляди, не підміняти студента в ий ого діяльності. Важливим є також те, щоб робота кураторів не ий шла в розріз зі студентським самоврядуванням, а доповнювала

б

ий ого,

утворюючи

єдину

демократичну

виховну

систему. Особливо потрібна допомога куратора у взаємодіїї студентів із численними училищними структурами і службами, які здіий снюють навчальну ий позанавчальну діяльність, в організаціїї спеціальних заходів, особливо загальноучилищного характеру. Наий важливішими напрямами діяльності кураторів є:  адаптація першокурсників до нових умов навчання;  допомога студентам у розв’язанні їїхніх соціально-побутових проблем і організація дозвілля;  допомога у формуванні в студентськіий

групі атмосфери

дружби, доброзичливості, згуртованості та взаємноїї підтримки, в усвідомленні причетності їїїї до училищного співтовариства викладачів і

співробітників,

об’єднаних

системою поглядів і цінностеий .

однією

організаціий ною

культурою,

Отже, наий важливішим завданням удосконалення роботи куратора є допомога студентам в організаціїї таких заходів, які дозволили б глибоко

усвідомити,

зрозуміти,

відчути

і

сприий няти

традиціїї

училища, ий ого ціннісні орієнтаціїї, ті стосунки і норми, які традиціий но лежать в основі відносин і взаємодіий у цьому навчальному закладі та за ий ого межами (знаий омство з історією

училища, участь у

загальноучилищних заходах, організація екскурсіий

і зустрічеий

з

видатними особистостями тощо). Удосконалення

діяльності

кураторів

передбачає

також

цілеспрямовану роботу за такими напрямами:  проведення з кураторами спеціальних тренінгів і семінарів, на яких вони одержують інформацію про вікові особливості студентів, про результати діагностики їїхніх індивідуальних якостеий та інтересів, про специфіку взаємодіїї зі старшими студентами, про нові методи та підходи у сфері консультування і підтримки студентів;  регулярне

проведення

кураторських

нарад

за

участі

адміністраціїї ВНЗ для окреслення та розв’язання загальних проблем;  організація

на

базі

училища

конференціий

з

питань

удосконалення роботи кураторів та обміну досвідом роботи в даніий сфері;  видання пам’ятки та методичних рекомендаціий для допомоги кураторові з оновленою інформацією про особливості роботи зі студентами. Заключні положення Організація виховного процесу в структурних підрозділах училища потребує постіий ного вдосконалення, пошуку і приведення в дію нових форм впливу на студентів, відпрацювання нових методик. Разом з

тим, потрібно активізувати традиціий ні види діяльності, збереження досягнень минулого. Виховання повинно носити творчиий характер, орієнтуючись на проблеми пов’язані із специфікою структурного навчального підрозділу. Випускники училища мають бути не тільки знаючими спеціалістами, а людьми творчими, духовно багатими із демократичним світобаченням, здатними примножити історичні надбання україїнського народу і ий ого внесок у розвиток світовоїї цивілізаціїї. В перспективі, університет повинен стати школою саморозвитку, самоуправління, самодисципліни, свідомоїї відповідальності викладачів і студентів перед україїнською нацією у своїїий творчіий співпраці на благо Україїни.

Заступник директора з виховноїї роботи

Н.А.Рябова