Аналітична хімія 2017

ТОВ «ІЗМАІЛЬСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ»

Предметна (циклова) комісія фармацевтичних дисциплін

“Затверджую” Заступник директора з навчальної роботи ______________ С.О.Стоянова “______”_______________20

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ Напрям підготовки 6.12020101 Фармація Спеціальність 226 Фармація Кваліфікація 3228 Фармацевт Відділення фармацевтичне

2017-2018

навчальний рік

року

Опис навчальної дисципліни Найменування показників

Кількість кредитів – 3,75

Галузь знань, напрям підготовки, освітньокваліфікаційний рівень Галузь знань 1202 Фармація Напрям підготовки 6.12020101 Фармація

Змістових модулів –

(назва)

денна форма навчання

заочна форма навчання

Нормативна

Рік підготовки:

Модулів – Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

Характеристика навчальної дисципліни

2-й Спеціальність 226

Семестр

Фармація 4-й

Загальна кількість годин - 135

Лекції 21 год. Практичні, семінарські 36 год.

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента –

Освітньокваліфікаційний рівень: Молодший спеціаліст

Мета та завдання навчальної дисципліни

Лабораторні год. Самостійна робота 78 год. Індивідуальні завдання: год. Вид контролю: семестровий залік

Мета. Вивчення аналітичної хімії дає студентам необхідний комплекс професійних знань, практичних вмінь та навичок для оволодіння курсом фармацевтичної хімії, яка є основою фармацевтичного аналізу. Під час вивчення курсу аналітичної хімії використовують зв'язки з іншими хімічними та спеціальними дисциплінами, особливо широко застосовують знання з неорганічної, органічної хімії, техніки лабораторних робіт та технологією ліків. Курс аналітичної хімії складається з двох розділів: якісного та кількісного аналізу. У процесі викладання програмних питань, вивчаючи різні методи аналізу, велику увагу приділяють вивченню реакцій, які використовують при проведенні контролю якості речовин та лікарських засобів. Зміст програми відповідає навчальним планам, згідно розподілу годин. Значну частину навчальної програми відведено на лабораторні заняття, на яких формуються професійні вміння та навички. Курс складається з: - 21 години теоретичних занять - 36 годин практичних занять - 33 години самостійної роботи студентів У програмі чітко відображені питання, теми, розділи, матеріал, яких студент повинен засвоїти, та питання, з яких він має бути проінформований. Для більш успішного засвоєння матеріалу використовується хімічний експеримент. Для активізації пізнавальної діяльності студентів впроваджуються активні методи навчання, проблемно-ситуаційні завдання, наочні посібники (таблиці, моделі, схеми ходу аналізу). Для контролю знань студентів разом з традиційними методами використовуються тести вмінь та навичок. Студенти ознайомлюються з правилами роботи в хімічній лабораторії, технікою безпеки та заходами з надання першої допомоги. Методика вивчення дисципліни базується на поєднанні лекційних занять з проведенням лабораторних та практичних робіт та організації самостійного вивчення студентами навчального матеріалу. Після вивчення розділу "Методи якісного аналізу" студенти повинні знати: -

мету і завдання аналітичної хімії; методи якісного аналізу; аналітичну класифікацію катіонів і аніонів; якісні реакції катіонів та аніонів,

які

використовуються

у технохімічному аналізі; - значення реакцій на окремі йони та системного аналізу сумішей іонів для технохімічного контролю. Студенти повинні вміти: - правильно виконувати якісні реакції різними методами: напівмікрометодом, мікрокристалічним, краплинним; - складати рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах; - робити висновок за результатами якісних реакцій; - складати рівняння реакцій іонного обміну та робити за ними відповідні висновки; - проводити аналіз індивідуальної речовини. Студенти мають бути поінформовані про: - закон діючих мас; - методи розділення і концентрування. Після вивчення розділу "Методи кількісного аналізу" студенти повинні знати: - суть методів кількісного аналізу та методику їх проведення; - способи титрування; - способи виразу концентрації речовин у розчинах і обчислення в об'ємному аналізі; - індикатори, які використовують у титриметричному аналізі; - будову приладів, правила роботи з ними; - застосування методів кількісного аналізу; - завдання і значення дисципліни для технологів харчових виробництв. Студенти повинні вміти: - зважувати на аналітичних та технічних терезах; - працювати з вимірювальним посудом; - готувати титровані розчини; - проводити кількісне визначення; - точно фіксувати кінцеву точку титрування; - вибирати раціональні методи аналізу та правильно їх застосовувати; - робити розрахунки в кількісному аналізі; - працювати з приладами. Студенти мають бути поінформовані про: - хроматографічні методи аналізу; - використання в хімічному аналізі методу рефрактометрії.

Теми лекційних занять №

Тема лекції

Кіль-кість

годин

1

2

3

4

5

6

7

Розділ 1. Якісний аналіз Вступ. Предмет і завдання аналітичної хімії. Методи якісного аналізу План: 1. Зміст і мета аналітичної хімії.

2. Стисла характеристика методів якісного аналізу.

3. Аналітичні реакції. Вимоги до аналітичних реакцій та умови їх проведення.

4. Способи виконання аналітичних реакцій. Правила роботи в аналітичній лабораторії і ТБ.

5. Аналітична класифікація катіонів. Аналіз катіонів План: 1. І аналітична група катіонів.

2. ІІ аналітична група катіонів.

3. ІІІ аналітична група катіонів.

4. ІV аналітична група катіонів.

5. V аналітична група катіонів. Аналіз аніонів План: 1. І аналітична група аніонів.

2.ІІ аналітична група аніонів.

3.ІІІ аналітична група аніонів. Розділ 2. Кількісний аналіз Гравіметричний (ваговий) аналіз План: 1. Предмет і завдання кількісного аналізу.

2.Класифікація методів кількісного аналізу.

3.Суть гравіметричного аналізу.

4.Аналітичні терези.

5.Важливі операції гравіметричного аналізу. Об'ємний аналіз. Титрування План: 1.Характеристика і класифікація об'ємних методів кількісного аналізу.

2.Приготування робочих (титрованих) розчинів.

3.Методики титрування і обчислення в титриметричному аналізі. Основно-кислотне титрування (метод нейтралізації) План: 1.Загальна характеристика методу.

2.Кислотно-основні індикатори.

3.Приклади алкаліметричних і ацидіметричних визначень. Осаджувальне титрування

6 2

2

2

15 2

2

2

2

План: 1.Методи аргентометрії.

2. Характеристика і застосування методу Мора.

3. Характеристика і застосування методу Фаянса-Ходакова.

4. Метод зворотного титрування за Фольгардом.

8

2

Окисно-відновне титрування (оксидиметрія) План: 1.Суть методу перманганатометрії.

2. Приготування робочого розчину методу та його стандартизація.

3. Йодометрія. Теоретичні основи методу.

4. Приготування титрованих розчинів.

5. Приклади оксидиметричних визначень.

9

2

Комплексонометричне титрування План: 1.Теоретичні основи методу комплексонометрії.

2.Приклади визначенн катіонів металів методом комплексонометрії.

10 Інструментальний аналіз План: 1.Класифікація фізико-хімічних методів дослідження.

2.Характеристика рефрактометричного методу.

3.Методика визначення концентрації за показниками заломлення.

2

11 Експрес-аналіз у аптеці План: 1.Сутність і завдання аптечного експрес-аналізу.

2.Особливість проведення якісного і кількісного експрес-аналізу в аптечних умовах.

1

Всього:

21

Теми практичних занять № з/п

1

Назва теми Розділ 1. Якісний аналіз Тема. Аналіз катіонів План

1.

Вхідний контроль знань 2. Провести лабораторно-практичну роботу по дослідженню якісних реакцій катіонів різних аналітичних

Кількість годин

12 4

2

груп 3. Виконати контрольне завдання 4. Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Аналіз аніонів

4

План 1. Вхідний контроль знань 2. Провести

3

лабораторно-практичну роботу по дослідженню якісних реакцій аніонів різних аналітичних груп 3. Виконати контрольне завдання 4. Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Аналіз індивідуальної речовини. Аналіз домішок

4

План

1.Вхідний контроль знань 2.Провести розрахунки для приготування еталонних розчинів для визначення домішок 3.Визначати граничний вміст домішок у ЛЗ 4. Провести аналіз невідомої речовини у розчині 5. Виконати контрольне завдання 6.Оформити звіт, здати на перевірку Розділ 2. Кількісний аналіз 4

24 4

Тема. Гравіметричний аналіз. Розрахунки вмісту речовини План 1. Вхідний контроль знань 2. За допомогою гравіметричного метода аналізу визначити

5

вміст кристалізаційної води в кристалогідраті.

3. Виконати контрольне завдання 4. Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Титриметричний аналіз. Розрахунки титруванні

у

4

План

6

1. Перевірка вхідного рівня знань.

2. Розв'язування задач і вправ із розрахунків концентрації розчинів, маси наважок, вмісту речовин у розчині.

3. Виконання контрольного завдання з теми заняття.

4. Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Основно-кислотне титрування

4

План

7

1. Вхідний контроль знань (сутність методу, правила титрування, застосування індикаторів, розрахунки титру, вмісту речовини і концентрації розчинів).

2. Виконання визначень: стандартизація розчину лугу, визначення концентрації кислоти титруванням визначення вмісту соди у розчині.

3. Самостійна робота за картками.

4. Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Осаджувальне титрування

4

План

8

1. Вхідний контроль знань (сутність методу, правила титрування, застосування індикаторів, розрахунки титру, вмісту речовини і концентрації розчинів).

2. Виконання визначень: -стандартизація робочого розчину, -визначення концентрації зразків методами Мора і Фаянса -визначення вмісту речовин у розчині.

3.Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Окисно-відновне титрування.

4

Комплексонометричне титрування План

9

1.Вхідний контроль знань (сутність методу, правила титрування, застосування індикаторів, розрахунки титру, вмісту речовини і концентрації розчинів).

2.Виконання визначень: стандартизація робочого розчину, -визначення концентрації зразків методами оксидіметрії та -комплексонометрії -визначення вмісту речовин у розчинах.

3.Оформити звіт, здати на перевірку Тема. Визначення концентрації речовини методом рефрактометрії План

1.

Вхідний контроль знань

4

2. Виконайте рефрактометричні виміри концентрації розчинів 3. Дослідіть залежність показника зпломлення від концентрації, побудуйте графік 4. За графіком знайдіть концентрацію виданих зразків зробіть висновки, оформіть звіт про роботу.

5. Виконайте контрольну роботу за варіантами. Разом

36

Самостійна робота У зв'язку з тим, що кількість теоретичних занять з дисципліни обмежена, для систематизації, узагальнення і розширення теоретичних і поглиблення практичних знань, використовується самостійна робота студентів, яка скеровується і направляється методичними вказівками, які надані до кожної теми. Самостійна робота студентів має різноманітний характер: це і тестові завдання, практичні завдання (розв'язування розрахункових задач, ситуаційні задачі, завдання за алгоритмом).

№ з/п

Назва теми Розділ 1. Якісний аналіз

1

Тема. Правила роботи в аналітичній лабораторії

Кількість годин 16 2

План

2

1. Організація робочого місця аналітика.

2. Правила роботи в аналітичній лабораторії.

3. Класифікація методів аналізу за величиною наважки, способи їх проведення.

4. Перша допомога при нещасних випадках. Що треба робити в разі випадкового отруєння концентрованими кислотами або лугами? Тема. Обладнання і техніка якісного аналізу План

2

1. Обладнання і техніка якісного аналізу.

2. Техніка виконання краплинних реакцій.

3. Техніка виконання мікрокристалоскопічних реакцій.

4. Основні правила користування реактивами.

3

2

Тема. Систематичний аналіз катіонів План

1. Що таке аналітичні групи йонів? На чому грунтується класифікація катіонів на аналітичні групи?

2. Групові і специфічні реактиви, принцип їх використання.

3. У чому суть систематичного ходу аналізу? У яких випадках використовують цей метод аналізу?

4. У яких випадках використовують дробний метод аналізу, в чому його суть?

4

Тема. Медичне застосування аналітичних груп

сполук

катіонів

І-V

2

План

1.

До яких родин хімічних елементів належать катіони

певних аналітичних груп? Складіть їх електронні формули.

2. Яка роль катіонів І-V груп у життєдіяльності організму?

3. З якими продуктами харчування вони надходять в організм людини?

4. Які сполуки Барію, Кальцію, Магнію, Сульфуру, Калію, Йоду, Хлору використовують у медичній практиці і при яких захворюваннях?

5. Поняття про антагонізм та синергізм елементів.

5

Тема. Аналіз аніонів органічних кислот План 1. Для чого використовують групові реактиви під час

аналізу аніонів?

2. Наведіть склад І аналітичної групи аніонів. Який аніон утворює з катіонами Барію сіль,нерозчинну в кислотах?

3. Чому недоцільно розчиняти солі Барію аніонів І групи в сульфатній кислоті?

4. Які аніони І аналітичної групи утворюють солі

2

Аргентуму, важкорозчинні у воді, але легкорозчинні в нітратній кислоті?

5. Скласти схеми визначення аніонів органічних кислот.

6

Медичне застосування сполук аніонів І-ІІІ аналітичних груп

2

План

7

1.Яка біологічна роль Карбону, Сульфуру та Фосфору?

2.Яке значення має клінічне діагностування фосфатів, сульфатів, оксалатів?

3.Які ЛП, що містять аніони І групи, використовують у медицині?

4.Яку реакцію використовують для виявлення фосфатів у сечі?

5.Яке значення має санітарно-гігієнічна експертиза води на вміст хлоридів і сульфідів? Тема. Аналіз домішок у ЛЗ за допомогою еталонних розчинів

2

План.

8

1. Чому межу домішок досліджують за допомогою розчинів?

2. Яку межу домішок визначають і чому?

3. Як готують і використовують розчини А і В?

4. Як проводять аналіз домішок і які вимоги висуває ДФУ до проведення цього аналізу?

5. Як встановити, до якої аналітичної групи належить даний катіон? Тема. Системний аналіз індивідуальної речовини

2

План

9

1. Розрахунки стандартних наважок для виготовлення титрантів 2. Розрахунки еквівалентів речовин.

3. Розрахунки титру робочих розчинів 4. Розрахунки вмісту речовин у розчині Розділ 2. Кількісний аналіз Тема. Гравіметричний аналіз.

17 1

План

10

1. Сутність гравіметричного аналізу: переваги і недоліки.

2. Обладнання і посуд, які використовуються в методі.

3. Важливі операції гравіметричного аналізу.

4. Ваги та їх типи (для грубого і точного зважування). Тема. Розрахунки у гравіметричному аналізі План 1. Для кожного з йонів наведіть гравіметричне визначення

2

11

методом осадження. Для цього: 2. Наведіть рівняння реакцій осадження досліджуваного йона і перевтілення осаджуваної форми в гравіметричну.

3. Обчисліть массу ( з точністю для аналітичних терезів) і кількість речовини йона, що визначають, у наважці досліджуваної речовини, якщо експериментально придатна маса гравіметричних форм для кристалічних осадів- 0,5г, для аморфних - 0,1г.. Тема. Методики титрування

1

План

12

1. У чому суть титриметричного аналізу?

2. Наведіть і схарактеризуйте методики титрування.

3. Як вибратиту чи іншу методику титрування? Тема. Приготування та стандартизація робочих розчинів

1

План 1. Що таке стандартні розчини? Якими вони бувають?

2. Методики

13

приготування стандартних розчинів приготованим та встановленим титром.

3. Що таке титр? Як його обчислюють?

4. Поправочний коефіцієнт, його розрахунки. Тема. Розрахунки у титриметричному аналізі

з

2

План

14

1. Закон еквівалентів. Як його використовують в об'ємному аналізі?

2. Визначення концентрації титранту.

3. Що таке молярність, нормальність, титр розчину, титр титранта за дослідженою речовиною? Формули для розрахунків.

4. Що таке поправочний коефіцієнт? Як його обчислюють? Тема Вибір індикатора за кривими титрування

1

План

15

1. Що таке індикатори, інтервал переходу індикатора і показник титрування?

2. Що таке крива титрування? Яке співвідношення між ТН і ТЕ?

3. Які індикатори можна використовувати для титрування соляної і фосфатної кислот лугом? Тема. Застосування титрування в неводних розчинах у фармацевтичній практиці План 1. Сутність методу кислотно-основного титрування у

неводному середовищі. Його особливості. Застосування у

1

16

фармації.

2.Титранти, індикатори метода. Тема. Меркуріметрія. Застосування методу

1

План:

17

1. До якої групи методів кількісного аналізу можна віднести меркуріметрію?

2. Реакція, яка лежить в основі метода.

3. Титрант, стандартизація, індикатор і умови проведення визначень 4. Застосування у фармації Тема. Броматометрія. Застосування методу

1

План

1.

18

До якої групи методів кількісного аналізу можна віднести броматометрію?

2. Реакція, яка лежить в основі метода.

3. Титрант, стандартизація, індикатор і умови проведення визначень.

4. Застосування у фармації. Тема. Нітритометрія. Застосування методу у фармації

2

План:

1.

19

До якої групи методів кількісного аналізу можна віднести нітритометрію?

2. Реакція, яка лежить в основі метода.

3. Титрант, стандартизація, індикатор і умови проведення визначень 4. Застосування у фармації. Тема Основні види хроматографії. Застосування у фармацевтичному аналізі

2

План

1.

2.

20

Що таке хроматографія і де її застосовують? Які фіз-хім принципи покладено в основу хроматографії?

3. Наведіть класифікацію хроматографічних методів 4. Що таке катіоніти і аніоніти?

5.Як за допомогою йонообмінної адсорбції отримують знесолену воду? Тема Рефрактометрія. Застосування у фармацевтичному аналізі 1. Що таке рефракція? Що таке показник заломлення?

2. У чому полягає суть рефрактометричного методу аналізу?

3. Обмеження застосування методу.

4. Вплив температури на величину показника заломлення. Врахування цього чинника при обчислюванні результатів Разом:

2

33

Індивідуальні завдання 1. Що таке розчини і як їх класифікують? Способи виразу концентрації розчинів.

2. Розчини точної та приблизної концентрації:особливості приготування.

3. Твердість води : методика встановлення твердості та усунення її комплексонометричним методом.

4. Індикатори. Теорія індикаторів. Вибір індикаторів.

5. Що таке катіоніти і аніоніти? Як за допомогою йонообмінної адсорбції отримують знесолену воду?

6. Що таке адсорбентиі адсорбтиви? Використання в аналітиці.

7. Потенціометричний метод. Скляні електроди: будова, принцип дії. Потенціометричне визначення рН розчинів.

8. Колориметричні визначення: їх сутність. Переваги колориметрії перед методом об'ємного аналізу.

9. Що таке калібрувальний графік і як його будують?

10. Теорія колірності 11.Спектрофотометрія: сутність методу, застосування.

12. Вибір світлофільтрів.

13. Металохромні індикатори в комплексонометрії.

14.Сутність комплексонометрії. Використання.

15. Різновиди аргентометричних методів: порівняльна характеристика.

16.Чутливість реакцій, Вибір реактивів і реакцій для дослідження.

17. Мікрокристалоскопічні реакції. Методикаїх проведення.

18. Сутність «сухого» метода визначень. Використання.

19. Використання еталонних розчинів для встановлення граничного вмісту домішок. Література Основна Аналітична хімія. Навчальний посібник //О.М. Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та інш .- Х.: «Основа», вид-во НФАУ, 2000.

1.

Аналітична хімія. Навчальний посібник //Д.Д.Луцевич, А.С.Мороз, О.В.Грибальська та ін. – К.: Здоров'я, 2003.

2.

Аналітична хімія: підручник /Д.Д. Луцевич, О.В.Грибальська – К.: Медицина, 2009. - 416с.

3.

А.С.Мороз,

4. Державна фармакопея України. — Доповнення. — Х.: РІРЕГ, 2004.

5. Державна фармакопея України. — Х.: РІРЕГ, 2001. Фармацевтический анализ лекарственных средств. В.А.Шаповалова, В.А.Заболотный, И.Т.Депешко и др./ Под общ. ред. В.А.Шаповаловой, Харьков: ИМП «Рубикон», 1995 – 400с.

6.

Додаткова Анализ лекарств в условиях аптеки. //Колектив авторів. «Здоров'я»,1975.

1.

К.:

2. Крешков А.П., Ярославцев Л.А. Курс аналитической химии. — Качественный анализ. - М.: Химия. 1981.

3. Крешков А.П., Ярославцев Л.А. Курс аналитической химии. — Количественный анализ. — М.: Химия, 1982.

4. Основы аналитической химии: в 2ч./Под ред. Ю.А.Золотова. – М. Высш.шк., 2000. –Ч.1. -351 с.; Ч.2. – 494 с.

5. Романова Н.В. Основи хімічного аналізу. — Ірпінь: Перун, 1998 6. Полеес М.Э., Душечкина И.Н. Аналитическая химия. — М.: Медицина, 1987.

7. Понятовська Т.В. Основи фармацевтичного аналізу - ІМУ, 2007

Перелік практичних навичок — виконання

реакцій ідентифікації на катіони при дотриманні умов виконання та правил безпечної роботи;  написання хімізму якісних реакцій на катіони в молекулярному іонному вигляді:  оформлення результатів лабораторних досліджень.

—виконання реакцій ідентифікації на аніони при дотриманні умов виконання та правил безпечної роботи; —написання хімізму якісних реакцій на аніони в молекулярному іонному вигляді: —оформлення результатів лабораторних досліджень.

—приготування еталонних розчинів А і Б; —визначення граничного вмісту домішок у ЛП.

їх та

їх та

—проведення аналізу невідомої речовини при дотриманні умов виконання якісних реакцій на іони та правил безпечної роботи; —обробка та оформлення результатів лабораторного дослідження.

—приготування розчинів вихідної речовини NаОН за точно взятою наважкою; —стандартизування робочого розчину НСl за розчином NаОН; —стандартизування робочого розчину NаОН за титрованим розчином НСl; —визначення вмісту НСl у досліджуваному розчині; —оброблення та оформлення результатів лабораторних досліджень.

—приготування розчину вихідної речовини NаСl; —стандартизування робочого розчину AgNOз за розчином NаСl; —визначення вмісту NаСl у досліджуваному розчині; —уміти фіксувати кінцеву точку титрування при застосуванні адсорбційних індикаторів.

—визначення вмісту КІ в досліджуваному розчині; —оброблення та оформлення результатів лабораторних досліджень.

—приготування розчину вихідної речовини КМnО 4 та К2Сr2О7 за точно взятою наважкою або з фіксаналу; —стандартизування робочого розчину Nа2S2О3 за розчином К2Сr2О7; —визначення вмісту І2 в досліджуваному розчині, вмісту перекису водню та заліза в солі Мора; —оброблення та оформлення результатів лабораторних досліджень.

—приготування робочого розчину трилону Б за точно взятою наважкою або з фіксаналу; —визначення вмісту СаСl2 у досліджуваному розчині та твердості води; —оброблення та оформлення результатів лабораторних досліджень.

—приготування рефрактометра до роботи; —проведення рефрактометричного визначення лікарських препаратів; —обробляти та оформляти результати лабораторних досліджень.

Критерії оцінки знань студентів

5 - «Відмінно»

Виставляється у випадку, коли студент знає тему у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами . Дає вичерпні, точні і ясні відповіді без будь-яких навідних питань. Викладає матеріал без помилок і неточностей, вільно вирішує практичні завдання різного ступеня

4 - «Добре»

3 - «Задовільно»

2 - «Незадовільно»

складності. Виставяється за умови, коли студент знає тему і добре розуміє її. Відповідає на питання вірно, послідовно і систематично, але відповіді не є вичерпними і потребують додаткових запитань. При розв’язанні задач студент відчуває складність у нетипових випадках. Виставляється у випадку, коли студент знає тему, але не спроможний самостійно системно викласти відповідь. На додаткові питання відповідає правильно. Відчуває труднощі при розв’язанні простих ситуаційних задач. Виставляється у випадку, коли студент знає тему не у повному обсязі, не спроможний самостійно викласти відповідь, відчуває утруднення у відповідях на додаткові питання і у разі розв'язування спрощених задач.

Критерії оцінювання тестового контролю знань студентів

№

Кількість помилок у відсотках

Оцінка

1

0-10%

5(відмінно)

2

11-30%

4(добре)

3

31-50%

3(задовільно)

4

Більше 50%

2(незадовільно)