Іцик ФЕФЕР – ripip (1900 – 1952)
qyxya
Син меламеда з містечка Шполи на Київщині, автора віршів, написаних у стилі народної поезії, народився 23 вересня 1900 року. Одержав домашню освіту під керівництвом батька. Перші вірші типографського складача з’явилися в київській газеті, коли поетові було 19. На той час він уже встиг побувати в Бунді й стати комуністом, повоював, потрапив до рук денікінців і тільки дивом уник розстрілу. Дебютував у київській газеті “Комуністіше фон” (“Комуністичний прапор”), друкувався в періодиці. У Києві він потрапляє у товариство видатних літераторів, таких як Давид Берґельсон, Лейб Квітко, Давид Гофштейн. Став одним із керівників київської літературної групи “Відервукс” (“Паростки”), у видавництві якої побачила світ його перша збірка “Шпенер” (“Тріски”, 1922). Багато років Ф. редагував літературно%художні журнали їдишем та брав активну участь у житті літературних спілок України та Москви. Був членом Президії та Правління СП СРСР. Твори Фефера неодноразово видавались у перекладах російською та українською. Був одним із найбільш політи% зованих єврейських письменників. Фефер як літератор був надзвичайно популярним, став одним із керівників Єврейського Антифашистського комітету. Влітку 1943 р. за дорученням радянського уряду разом із Міхоелсом здійснив поїздку до США, Канади, Мексики та Англії з метою збору коштів для Радянської армії. Партійність, віра в комуністичні ідеали і відданість існуючому режиму призвели до співробітництва із КДБ. Про зв’язки Фефера з КДБ знали (або здогадувались) інші члени ЄАКу, проте нічого від нього не приховували, вважаючи, що вся діяльність ЄАКу цілком спрямована на благо держави. Після розгрому ЄАКу та арешту (Ф. був заарештований одним із перших) він обмовляє не тільки товаришів по комітету, а й себе, співробітничаючи зі слідством і сподіваючись на особливе до себе ставлення. Тільки наприкінці судового процесу, коли звинувачені не визнали своєї провини і розповіли про методи, якими велося слідство, Ф. зрозумів, що і йому нема на що сподіватися, і відмовився від своїх свідчень. Ф. разом з іншими діячами ЄАКу був розстріляний 12 серпня 1952 року. — — 470