Мані ЛЕЙБ – bHl ynam (1883 – 1953) Мані%Лейб Брагинський (псевдо – Мані Лейб) народився 20 грудня 1883 року у Ніжині, в бідній родині. До 11 років навчався в хедері, потім пішов учнем до шевця, п’ятьма роками потому придбав шевську майстерню. Бере участь у революційному русі – як член Української соціалістичної партії, есер, анархіст, соціал%демократ. 1904 року молодий швець утік із рідного містечка від переслідувань царської охранки за участь у революційному русі (після арешту і кількох місяців перебування у в’язниці, повторного арешту). Тоді він ще й гадки не мав, що стане літератором. Із Англії, де також брав участь у революційному русі емігрантської молоді і де вперше друкує свої вірші у соціалістичному щоденнику “Ді нає цайт” (“Новий час”), він 1905%го подався до Нью%Йорка і влаштувався на роботу за колишнім фахом. Безкінечно залюблений у рідну мову, тут він починає писати й друкуватися в усіх єврейських виданнях. Стає найяскравішим поетом у символістському русі “Ді юнге” (“Молоді”). Поглядам цього руху залишився вірним і після І Світової війни. 1918%го р. у Нью%Йорку вийшло одразу кілька його збірок – “Лідер” (“Вірші”), “Баладн”, “Їдише ун славіше мотивн” (“Єврейські й слов’янські мотиви”). Найбільш плідним було його співробітництво з газетою “Форвертс” (“Вперед”), де з 1946 р., захворівши на сухоти й покинувши фабрику, стає постійним співробітником. Вірші його позначені романтичною піднесеністю, тонким ліризмом, музикальністю, місткістю слова, часто забарвлені тонким гумором. Його поетична мова одночасно вишукана й проста. На Сергія Єсеніна, що у 20%х роках відвідав Нью%Йорк, найсильніше враження серед місцевих літераторів справив саме Мані Лейб. А Мані Лейб, зі свого боку, блискуче перекладав вірші Єсеніна своєю рідною мовою. Помер поет 4 жовтня 1953 року. Популярність поета продовжувала зростати і після його смерті. 1955%го р. у Нью%Йорку вийшов двотомник “Лідер ун баладн” (“Пісні й балади”), а 1963%го у Тель%Авіві під тією ж назвою – з паралельним івритським перекладом та з передмовою друга й однодумця, Іцика Манґера. Багато віршів М. Л. покладено на музику. До сказаного треба ще додати, що все життя поета не полишала ностальгія, туга за покинутим затишним містом в Україні, незаперечне свідчення чого – чудовий цикл “Ніжин”, написаний Мані Лейбом на еміграції. Окрім усього іншого, перший вірш циклу свідчить іще й про любов до російської та української літератури, про повагу до їхніх чільних 176