Лейб КВІТКО – Z q e y B q (1890 – 1952)
bHl
Народився 11 листопада 1890 року. Його твори, особливо талановиті вірші для дітей, були перекладені в Радянському Союзі сорока мовами, не було, здається, такої дитини, яка б їх не знала напам’ять. Але це не завадило підписати поетові, поряд з іншими відомими діячами єврейської культури, членами Єврейського антифашистського комітету, смертний вирок. Поет був розстріляний, разом із більшістю своїх товаришів – літераторів та акторів – 12 серпня 1952 року. Доля Квітка разюче повно охоплює багато з етапів життя й загибелі найкращих представників радянського єврейства. Він устиг взяти участь в Уманському авангардистському збірнику, що був не так давно републікований в ізраїльському часописі “Дзеркало”. Дещо несподівано поет розпочав свою літературну діяльність із дитячих віршів. Але дивно це лише на перший погляд. 1910%і – 1920%і роки були часом, коли створювалося й нове єврейське мистецтво, і нова єврейська література, і єврейська педагогіка. Тому книга Квітка “Ліделех” (“Пісеньки”), що вийшла в Києві 1918 року, легко вписалася в контекст діяльності “Культур%Ліги”, у виданнях якої він брав участь. Потому поет опинився в Берліні, куди після Першої світової війни перемістився центр їдишського літературного й театрального світу. Комуніст Квітко розійшовся з низкою знаних літераторів, став членом Компартії Німеччини, брав участь у підпіллі. Остерігаючись арешту, 1925%го р. повертається до СРСР, де стає членом редколегії журналу “Ді ройте велт” (“Червоний світ”), надрукував там цикл оповідань про життя в Гамбурзі. Сатиричні вірші (шаржі) потім увійшли до книги “Ґеранґл” (“Битва”, 1929). Із них особливу увагу привертав один – “Дер штінкфойґл Мойлі” (“Вонючий птах Мойлі”, тобто Мойше Литваков), спрямований проти засилля в літературі діячів Євсекції, що ви,кликало в пресі озлоблену кампанію проти автора. Цілком логічним, тим не менше, виглядає його повернення до Радянської країни. Квітко змушений був певний час не друкуватися, поступив робітником на Харківський тракторний завод, але написана ним там збірка “Ін трактор%цех” не виправдала поета в очах офіціозу. Лише після ліквідації у 1932 році асоціацій та угруповань посів одне з провідних місць у літературі, стає визнаним поетом. Хочеться звернути увагу на деякі властивості його поетики, які пов’язують Квітка з його часом не тільки політично, а й поетично. Так, у будь%яких статтях про Квітка за радянських часів обов’язково згадувалося, що в його поемі 1918 року 265