Передмова
Навіщо досліджувати геноциди? «Навіщо ви хочете досліджувати таке?» Якщо ви серйозно взялися за дослідження геноциду або навіть просто залишили цю книжку на видноті, вам, либонь, доведеться давати собі раду з подібними запитаннями. Їх промовляють тоном, у якому присутні відраза і скептицизм, можливо, навіть трохи підозри. Це також може бути натяком на те, що вами керує хвороблива фіксація, пов’язана з найбільшими жахами людства. Що вам на це відповісти? А й справді, навіщо досліджувати геноцид? По-перше, якщо ви переймаєтеся питаннями миру, прав людини і справедливості, то у випадку з геноцидом, ймовірно, зіштовхнетеся із тим самим «величним і страшним», тим, що Джозеф Конрад* назвав «серцем темряви»**. Воно може неймовірно страшити й непокоїти. Через це ви навіть можете почуватися незначущими і безсилими. Але геноцид є дечим протилежним до незначущого. Скільки б енергії та часу ви не віддавали вивченню геноциду, вся ваша енергія і час підуть на те, щоб осягнути один із найстрашніших бичів людства і протидіяти йому. По-друге, вивчати геноцид – значить вивчати наш історичний спадок. На жаль, правдою лишається те, що на всіх етапах задокументованої історії людства і майже в усіх частинах світу в той чи інший час відбувалися геноциди, часто повторювані. Ба більше, у наш час геноцид, мабуть, є настільки ж поширеним, як і в будь-який інший період історії. Безперечно, доволі депресивно, що геноциди залишаються поширеними і повторюваними. Чи людство бодай колись зміниться? Але, занурюючись в історичні документи, точкою входження до яких є геноцид, ми також здобуваємо особисте просвітлення і вгамовуємо цікавість. Я добре пам’ятаю час, років п’ятнадцять тому, який я присвятив пожадливому читанню літератури про геноциди і вивченню різноманітних тем, що відкривалися переді мною. Описи були похмурими, іноді навіть болісно похмурими. Але вони також заворожували і давали змогу краще ознайомитися не лише зі всесвітньою історією, але також із соціологією, психологією, антропологією та іншими дисциплінами. Це підводить нас до третьої причини досліджувати геноциди: у вас буде можливість дізнатися про чи не найцікавіші та найзахопливіші дискусії з тих, що точаться у соціальних та гуманітарних науках. До якої міри геноцид варто розглядати в контексті епічних соціальних трансформацій, як-от модерність, піднесення держав та глобалізація? Як останнім часом змінився спосіб ведення війни і як сучасні війни пов’язані з геноцидом? Як гендер визначає досвід геноциду і його стратегії? Як «продукується» історія і яку роль в її продукуванні відіграє пам’ять про геноцид чи його заперечення? У цій книзі буде досліджено лише деякі з цих * Джозеф Конрад, при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський гербу Наленч (1857, Терехове, тепер Бердичівський район, Житомирська область – 1924, Бішопсборн біля Кентербері, Англія) – видатний англійський письменник польського походження, уродженець України. – Прим. наук. ред. ** Йдеться про блискучий роман письменника «Серце темряви» (Heart of Darkness), узятий за літературну основу фільму Френсіса Форда Копполи «Апокаліпсис сьогодні». – Прим. наук. ред.
16