РОЗДІЛ ІІI
жить великій кількості людей різного походження, різних професій і політичних поглядів, діяльність яких уможливлювала порятунок родини Ляхерів. Релігійна толерантність, повага та співчуття були тими речами, які наповнювали цих осіб. А результатом цього стало спасіння Фаїни Ляхер, яка вижила під час Голокосту і передала свій досвід жінки. Курт Левін передав досвід молодого чоловіка, який протягом двох років переховувався серед монахів Студійського Уставу. Разом їхні історії є цінним для розуміння порятунку євреїв обох статей представниками ГКЦ у роки німецької окупації.
Сиротинець Унівської Свято-Успенської Лаври Студійського Уставу як місце переховування єврейських дітей Починаючи акцію порятунку єврейських дітей у серпні 1942 р., митрополит Андрей Шептицький розраховував використати досвід і можливості монахів та монахинь Студійського Уставу. Вони у міжвоєнний період опікувалися сиротинцями при власних монастирях865 і, як покаже практика майбутніх випробувань, присвятили себе заходу свого архімандрита цілковито. Статистичні дані щодо діяльності цих сиротинців і захоронок при студійських монастирях добре висвітлюють довоєнні шематизми Львівської архієпархії. Збільшення кількості таких закладів відбувалося мірою розвитку студійського монашества. Шематизм Львівської архієпархії за 1927 р. зазначає, що при Святопокровському монастирі сестер-студиток в с. Якторові почала діяти захоронка для дітей866. У шематизмі Львівської архієпархії за 1928 р. сказано, що сестри, крім захоронки в с. Якторові, заснували по865
Дмитришина Н.М. Національне виховання в освітньо-виховних закладах українського чернецтва Галичини (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття): автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. / Рівненський держ. гум. ун-т. Рівне, 2011. С. 11. 866 Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архієпархії на рік 1927. С. 297. 187