ВАЛЬТЕР Б Е Н Ь Я М І Н * (1892-1940)
І. М а л е н ь к и й г о р б а н ь
Богиня
Фама, якої домагаються сонми спраглих,
бага
т о л и к а , і с л а в а п р и х о д и т ь р і з н и м и ш л я х а м и , на різні термі н и — від т и ж н е в о ї в і д о м о с т і п о р т р е т і в з о б к л а д и н к и д о с я є ва в і ч н и х і м е н .
П о с м е р т н а слава —
з найрідкісніших і
н а й м е н ш п р и н а д н и х різновидів Ф а м и , хоча л е г к о в а ж н а вона м е н ш е за і н ш и х і л и ш е в о д и н и ч н и х в и п а д к а х увінчує про сту к о м е р ц і й н у в д а т н і с т ь .
Г о л о в н и й , т о й , хто в и г р а в , уже
мертвий, а тому про п р о д а ж не йдеться. Ось такою — н е п р о дажною й неприбутковою
—
п о с м е р т н о ю с л а в о ю в сьо
годнішній Н і м е ч ч и н і позначені ім'я і справа Вальтера Б е ньяміна,
німецько-єврейського
письменника,
що
став
відомим, та не с л а в е т н и м , своїми п у б л і к а ц і я м и в ж у р н а л а х т а н а л і т е р а т у р н и х с т о р і н к а х г а з е т д е щ о м е н ш е н і ж з а де сять років до приходу Гітлера до влади і власної еміграції. М а л о хто з н а в й о г о і м ' я , к о л и він н а в а ж и в с я п о к і н ч и т и з с о б о ю тієї р а н н ь о ї о с е н і
1940-го р о к у , я к а д л я б а г а т ь о х л ю
дей його п о х о д ж е н н я і п о к о л і н н я позначена н а й ч о р н і ш и м и днями війни: падінням
Франції, загрозливим становищем
Англії, т о д і щ е н е п о р у ш н и м п а к т о м м і ж С т а л і н и м і Г і т л е ром, в к л ю ч н о із н а й ж а х л и в і ш и м його наслідком — тісним співробітництвом двох найбільш могутніх т а є м н и х поліцій * У цій статті примітки, позначені зірочкою, за в и н я т к о м окремо о б у м о в л е н и х , н а л е ж а т ь Б.Дубіну.
185