Юдео-християнський діалог

ЮДЕОХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ СЛОВНИК-ДОВІДНИК За редакції Леона Кленицького та Джефрі Вайґодера

ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ» ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ СХІДНОЄРОПЕЙСЬКОГО ЄВРЕЙСТВА ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКИХ ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТ РЕЛІГІЙНИХ НАУК СВ. ТОМИ АКВІНСЬКОГО

УДК [26:27](038) Ю161

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ. СЛОВНИК-ДОВІДНИК. За редакції Леона Кленицького та Джефрі Вайґодера. – К.: ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2015. – 296 с.

ISBN 978-966-378-359-8

Ця книга представляє юдео-християнські діалоги сьогодення. Словарні статті присвячені центральним теологічним поняттям обох релігій та соціально-історичним реаліям їхнього співіснування. Кожна стаття має дві версії, що презентують відповідно юдейський та християнський погляди на певну проблему. Видання буде корисним для всіх читачів, зацікавлених у пошуках порозуміння людей Землі.

Видавці: Леонід Фінберг, Костянтин Сігов Переклад з англійської: Науковий редактор: Літературний редактор: Верстка:

ISBN 978-966-378-359-8

Ірина Кононенко Наталія Риндюк Валерія Богуславська Світлана Невдащенко

Stimulus Foundation, 1995  ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2015

ЗМІСТ Передмова ................................................................................................... 7 БІБЛІЯ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ................................................ 9 Християнський погляд: Силія Дойч ...................................................... 13 БОГ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ................................................ 17 Християнський погляд: Силія Дойч ...................................................... 21 ВИГНАННЯ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................... 26 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ............................................. 29 ВІРА Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................... 31 Християнський погляд: Силія Дойч ..................................................... 33 ГНОСТИЦИЗМ Юдейський погляд: Алан Ф. Сеґал ........................................................ 37 Християнський погляд: Фем Перкінс ................................................... 45 ГРІХ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................... 51 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ............................................. 54 ДОГМАТ Юдейський погляд: Марк Енджел ......................................................... 58 Християнський погляд: Андре Лакок ................................................... 60 ДУХОВНІСТЬ Юдейський погляд: Леон Кленицький .................................................. 62 Християнський погляд: Петер Стравінскас ....................................... 68 ЕСХАТОЛОГІЯ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ................................................ 75 Християнський погляд: Силія Дойч ...................................................... 79

ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ Юдейський погляд: Марк Енджел ......................................................... 84 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................... 87 ЗАКОН / ГАЛАХА Юдейський погляд: Марк Енджел ......................................................... 91 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................... 94 ЗАВІТ Юдейський погляд: Марк Енджел ......................................................... 98 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 101 ІДЕОЛОГІЯ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер .............................................. 104 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 107 ІЗРАЇЛЬ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ..............................................111 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 114 ЛЮБОВ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................. 119 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 121 МЕСІЯ Юдейський погляд: Марк Енджел ....................................................... 125 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 128 МІСІЯ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ............................................. 132 Християнський погляд: Силія Дойч ................................................... 135 МОЛИТВА Юдейський погляд: Марк Енджел ....................................................... 139 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 141 МУЧЕНИЦТВО Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................. 145 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 148 4

ОБРАНІСТЬ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................. 152 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 155 ОДКРОВЕННЯ Юдейський погляд: Марк Енджел ....................................................... 158 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 161 ОСОБИСТІСТЬ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................. 163 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі .......................................... 166 ПЕРЕДАННЯ Юдейський погляд: Марк Енджел ....................................................... 171 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 173 ПОКАЯННЯ Юдейський погляд: Марк Енджел ...................................................... 177 Християнський погляд: Андре Лакок ................................................. 180 ПРАВЕДНІСТЬ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................. 183 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 185 СВЯТІСТЬ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер .............................................. 190 Християнський погляд: Силія Дойч .................................................... 194 СИНАГОГА ТА ЦЕРКВА Юдейський погляд: Марк Енджел ....................................................... 198 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 201 СПАСІННЯ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ............................................. 204 Християнський погляд: Силія Дойч .................................................. 208 СПРАВЕДЛИВІСТЬ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ............................................. 213 Християнський погляд: Силія Дойч .................................................... 217 5

СТРАЖДАННЯ Юдейський погляд: Давид Цукер ......................................................... 222 Християнський погляд: Петер Стравінскас .................................... 226 ТАЇНСТВО Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер .............................................. 232 Християнський погляд: Силія Дойч .................................................... 234 ТВОРЕННЯ Юдейський погляд: Марк Енджел ...................................................... 238 Християнський погляд: Андре Лакок ................................................. 241 ТЕРПИМІСТЬ – ПЛЮРАЛІЗМ Юдейський погляд: Давид Цукер ........................................................ 244 Християнський погляд: Кристофер Літон ...................................... 248 УНІВЕРСАЛІЗМ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер ............................................. 256 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 260 ФАРИСЕЇ Юдейський погляд: Марк Енджел ....................................................... 264 Християнський погляд: Андре Лакок .................................................. 266 ХРИСТОС – ІСУС – СИН БОЖИЙ Юдейський погляд: С. Деніел Бреслоер .............................................. 269 Християнський погляд: Силія Дойч .................................................... 272 ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ Юдейський погляд: Леон Кленицький ................................................ 277 Християнський погляд: Силія Дойч .................................................... 280 АНТИСЕМІТИЗМ Юдейський погляд: Давид Блюменталь ............................................. 283 Християнський погляд: Майкл МакҐеррі ........................................... 287 ПРО АВТОРІВ СТАТЕЙ........................................................................ 291

6

ОСОБИСТІСТЬ ЮДЕЙСЬКИЙ ПОГЛЯД: Особистісний характер Бога і людини дуже тісно взаємопов’язаний як в юдаїзмі, так і у християнстві. Одне визначається й пояснюється через інше. Тому доречно спочатку розглянути особистісний характер Бога, а згодом – людини. В єврейській традиції класичне місце з Писань, що наводиться на підтвердження особистісного характеру Бога – 1 М1:26–27: “І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх”. Історія розуміння цих віршів – це історія Божого одкровення нам і нашого сприйняття цього одкровення. Не тільки у книзі Буття (1-й книзі Мойсея), а й майже в кожному вірші Біблії Бог представлений в антропоморфних або антропопатичних рисах. У цих текстах Бог являє Себе і сприймається читачем в особистісних термінах. У Біблії поняття особистості – найважливіше, центральне поняття для осягнення Божества. У традиції Писання Богослов’я – це антропологія. Однак поняття особистості в Біблії має інші смислові конотації, ніж сучасне поняття “індивідуальність”. Термін “індивідуальність” зазвичай використовується для опису характеристик і моделей поведінки тієї чи іншої окремої людини, в той час як поняття “особистість” охоплює духовний, моральний та інтелектуальний виміри людської істоти. У біблійному світогляді особистість Бога (і людини) описує саме ці виміри, а не набір таких собі характерис163

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

тик, які тією чи іншою мірою формуються середовищем. У Біблії особистість розуміється у термінах відповіді та відповідальності, сучасне розуміння часто обмежується ідеєю структури природної істоти, що розгортається емпірично. Таким чином, Біблія розуміє Бога як особистість. Під цим мається на увазі, що Він є святою, розумною істотою, що здатна відчувати і судити з точки зору моральності. У Середньовіччі під впливом грецької думки, сприйнятої через іслам, єврейські мислителі заходилися систематично розв’язувати задачу, поставлену вже в Біблії, а саме: яким чином можна адекватно описати Бога. Біблійні автори усвідомлювали, що особистість – надто обмежена категорія для опису сутності, котра переважала будь-яку категоризацію. Середньовічні філософи сприйняли цей мотив дуже серйозно і дійшли висновку, що розуміння Бога в категоріях особистості неадекватне. Маймонід, найбільш систематичний із цих філософів, дійшов до твердження, що одиничність є людською категорією, що існування є також людською конструкцією, не кажучи вже про явно антропоморфні й антропопатичні моделі розуміння Бога. Таким чином, саме на підставі таких логічних міркувань середньовічні філософи відмовилися від особистісного розуміння Бога у своєму богослов’ї, однак дивно, що вони припускали використання цих термінів у богослужінні. Новий час приніс із собою кілька важливих факторів розгляду моделей, у яких ми розуміємо Бога. Напрямок Просвітництва у сучасній культурі мав тенденцію заперечувати використання категорії особистості з двох причин: по-перше, використання особистісної мови передбачає певний супернатуралізм, що не припускається емпіричною думкою, а, по-друге, порівняльне літературне дослідження приводить до висновку, що подібні терміни є лише метафорою, не означаючи будь-якої реальності, що насправді існувала би. Романтична течія культури Нового часу, навпаки, мала тенденцію стверджувати особистісний характер Бога на тій підставі, що людяність є категорією par excellence, придатною для розуміння всього, включно із Богом. Два специфічні шляхи розвитку сучасної культури значно за164

ОСОБИСТІСТЬ

ДАВИД БЛЮМЕНТАЛЬ / МАЙКЛ МАКҐЕРРІ

гострили увагу до особистості Бога як до категорії. По-перше, Зиґмунд Фройд (Freud), який у своєму розумінні людської особистості висловив дуже влучні й точні прозріння, неймовірно корисні для багатьох людей, припустив, що формальна релігія і особливо концепція Бога є проекціями людських потреб. Вони виконують функцію підтримання людини в її слабкості під час зустрічі з жорстокою реальністю. Фройд наполягає також на тому, що стосунки людини з батьками справляють вирішальний вплив, формуючи її розуміння Бога. По-друге, розвиток феміністичного руху привернув загальну увагу до явного домінування “чоловічої” мови, притаманної навіть біблійним текстам. Зокрема, ми використовуємо займенник “Він” як самозрозуміле коректне позначення. Точнісінько так само óбразам і метафорам, які ми використовуємо, властиве домінування “чоловічого” характеру. Обидва ці напрямки поставили під сумнів концепції особистості в ролі адекватної моделі для розуміння Бога. На мій погляд, вся ця мовна критика термінів, що описують Бога, жодним чином не призводить до відмови від категорії особистості. Особистість, як вона представлена в Біблії, передбачає духовність, почуття, розум і моральнісне судження. Це основні категорії Божого самоодкровення. Це також основна категорія самосвідомості людини. Сучасне богослов’я повинне серйозно поставитися до заперечень науки, Фройда й фемінізму. Однак треба остерігатися перетворення власного сприйняття своїх батьків на визначення особистісного характеру Бога: це було би богословським ідолопоклонством. Адже священне в єврейській традиції – біблійній, рабиністичній та літургійній – нерозривно пов’язане з особистим. У цьому питанні християни, котрі розуміють Бога у термінах воплочення, не далекі від юдеїв, тут є простір для взаємного корисного обміну. Природа людини в єврейській традиції також описується класичним місцем із книги Буття (1 М. 1:26–27). Вона не визначається емпіричними реаліями поведінкової психології, соціальної психології чи психоаналізу. Образ Бога, за яким створено людину, є особистісним началом, тобто духовністю, почуттям, розумом 165

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

і моральнісним судженням. Присутність Божого образу в людині передбачає наслідування цього образу. Людина була створена як духовна, розумна і моральна істота, наділена почуттями. Особистість – найважливіший, центральний момент біблійної концепції людини. Задача людини, в сенсі формування себе у відповідності з особистістю Бога – величезна. Ми можемо мріяти про всемогутність, але ніколи не мріємо про абсолютну відповідальність. Ми можемо мріяти про всевідання, та ніколи не мріємо про абсолютну моральність. Однак у цьому полягає тягар Божого образу в людині. Як сказав Авраам Йошуа Гешель (Heschel), “єврей повинен прагнути бути втіленою Торою”, втілювати в собі присутність божественного. Навіть якщо цей тягар відкидається, єврейська традиція, тим не менше, вчить, що образ особистісного Божого начала все одно залишається в людині. Таким чином, людина – це достеменно сакральна істота. Тому рабини говорять, що “будь-хто, рятуючи одне життя, рятує цілий світ”. Саме з цих позицій традиційна єврейська етика розглядає такі явища як вмираючий пацієнт, ненароджений плід або мертве тіло. Образ особистісного начала – це дар, яким не можна легковажити. У цьому питанні християни також близькі до свідомих євреїв, що створює простір для плідного діалогу. Давид Блюменталь ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПОГЛЯД: Християнське розуміння особистості пройшло тривалу й складну історію. Хоча християнин цілком міг би розпочати свої роздуми з біблійної ідеї особистості, значна частина пізньохристиянської думки сформувалася в обговореннях і суперечках щодо Трійці у перші три століття Церкви і тривала у схоластичний період європейської філософії. Згідно з християнським богослов’ям, людина створена Богом і для Бога. У той час як богословське дослідження цілком слушно можна вважати дослідженням Божих шляхів, дослідження сенсу 166

ОСОБИСТІСТЬ

ДАВИД БЛЮМЕНТАЛЬ / МАЙКЛ МАКҐЕРРІ

створеної Богом і для Бога істоти є також дослідженням самого Бога. Таким чином, розуміння особистості – цілковито богословська задача. Людина орієнтована на Бога. Цієї орієнтації людство не втрачало ніколи, навіть під час скоєння первородного гріха. Багато хто з християнських мислителів називає цю божественну орієнтацію “трансцендентним виміром людини”. І справді, у розумінні цих християнських мислителів людська особистість може бути визначена у термінах її трансцендентного покликання. Сенс людської особистості переважає суму її богословських визначень. Однак цієї орієнтації людини на Бога ще не достатньо: людині необхідна здатність рухатися в напрямку цієї орієнтації. Оскільки це в буквальному сенсі “перевершує її”, людині необхідна Божа благодать, щоб стати справді самою собою. Ця благодать робить людину здатною здійснити свою свободу. Тут християни різних традицій не в усьому погоджуються одні з одними. У традиціях кальвінізму й лютеранства християни гостро усвідомлюють паралізованість і розпорошеність людської особистості після гріхопадіння. Інші християни, виходячи з розпростореності спасенного впливу Христа, говорять, що людина хоча й пощерблена, однак іще певною мірою вільна. Таким чином людина, створена за образом і подобою Бога, йде слідом за своїм покликанням мислити, творити, обирати і діяти в цьому світі. Підстави для такого розуміння особистості можна віднайти в Біблії. Книга Буття (1 М. 2:7) говорить нам, що людина створена Богом. Утім, це фундаментальне твердження пройшло у християнстві крізь фільтр платонового впливу: людина розглядалась як істота, що складається з душі й тіла. У розумінні стародавніх євреїв, у людини не було іншого способу існування, крім тілесного. Біблійне розуміння людини як тіла, в яке вдихнули душу, було втрачене. Деякі аспекти людської особистості, що їх можна віднайти в єврейських Писаннях, передбачають сексуальність, свободу відповісти на Божий заклик до спілкування, свободу згрішити та історичну перспективу. Апостол Павло, цілком приймаючи положення єврейських 167

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

Писань, розглядав особистість також у світлі християнського досвіду Воскресіння. Наприклад, у 2 Кор. 5:17 Павло пише: “... коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!” Це означає, що аспект людської особистості, зіпсутий гріхом, був підданий перетворюючій дії Христа, що згодом було багато разів на різні способи витлумачене у християнській традиції. Цей біблійний погляд був закріплений у працях ранніх християн, які говорили про “воскресіння тіла” як “воскресіння мертвих”. Ці віросповідальні формулювання відображають стародавнє сподівання, висловлене в Іс. 26:19 та Дан. 12:2–3. У римсько-католицькій традиції існує тенденція казати, що людина вражена гріхом й схильністю до гріха, проте зцілена Христом. Протестантська традиція була схильна підкреслювати історичність людської особистості, вперше викликану гріхом Адама і згодом підтверджену гріхами кожної людини. Бог завдяки своїй милості, незважаючи на гріх Адама, ставиться до людини так, ніби вона переображена, і пропонує їй вічне життя по вірі в Ісуса. В цілому, хоча й надто спрощено, ці дві моделі являють розуміння особистості у християнській антропології. Біблійну основу для розуміння людини як католицька, так і протестантська традиції віднаходять у Павла, особливо в його чотирьох великих Посланнях. Дискусія між двома основними християнськими перспективами в основному розгортається навколо співвідношення між гріхом, – який у Павла часто персоніфікується, – і благодатною любов’ю, явленою Богом у Ісусі Христі. Ранні Отці Церкви йшли слідом за біблійною традицією, однак послуговувалися при цьому грецькими категоріями. Вони дали формулювання, що ними користувалися впродовж наступних віків. Багато які з пізніших роздумів про християнське поняття особистості виникали з того, що християни намагалися зрозуміти, як Бог може існувати у трьох “Особах” єдиної природи. Багато сучасних християнських богословів застерігають проти сполучення сучасного поняття особистості (наприклад, особистості як психологічного центру свідомості) з християнськими і тринітарними формулюваннями перших трьох століть. У цих фор168

ОСОБИСТІСТЬ

ДАВИД БЛЮМЕНТАЛЬ / МАЙКЛ МАКҐЕРРІ

мулюваннях терміни “природа” й “особа” мали визначені спеціальні значення, сенс яких можна відновити лише шляхом ретельного історичного і богословського дослідження. У Середньовіччі міркування про точні визначення “природи” та “особи” стали ще більш витонченими. Ці міркування можуть вразити сучасну людину надлишком спеціальної технічної термінології, проте вони відображають прагнення християнських богословів зберегти юдейську віру в одиничність Бога у сполученні з християнським одкровенням про певну Божу троїчність. Тобто є один Бог, однак відкривається Він як Отець, Син і Дух. У Богові одна природа, але три Особи. У міркуваннях Отців церкви про людську природу багато їхніх трактатів свідчать про вплив неоплатонізму з його нехтуванням людського тіла. У цих трактатах людина проявляється у сполученні тіла й душі. Все, що стосувалося тіла, очорнювалося. Деякі покаянні практики, завданням яких було відображення прагнення християнина до неба, у ретроспективі виявлялися виразом сумніву у благості людського тіла. Найкращі сили християнства боролися з цими проявами, проте так і не змогли остаточно подолати їх. Вплив дихотомії “душа – тіло”, що триває, можна простежити у таких християнських виразах, як “спасіння душі”, “нещасні душі чистилища” та “здобути весь світ і згубити душу”. Сучасне християнське розуміння людської особистості відчуло на собі вплив напрямку психології, названого “персоналізмом”. Церква стала приділяти більше уваги гідності людської особистості, особливо перед загрозою індустріалізації, нігілізму та інших антигуманістичних філософських течій. У римсько-католицькій традиції можна бачити рух, рішуче орієнтований на особистість. Останні папські енцикліки закликають звернути увагу на суб’єктивний бік людської особистості в усій її складності й гідності. Ця увага до гідності людської особистості знову пробудила інтерес католиків до свободи совісті, до соціального і політичного виміру особистості. В юдео-християнському діалозі спільне дослідження гідності людської особистості спроможне стати позитивним знаком для сві169

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

ту, збуреного насильством, репресіями та приниженнями. Більше того, у специфічнішому богословському обговоренні юдеї та християни, можливо, спитають одні в одних: у якому сенсі ми називаємо Бога “Особистістю”? Нарешті, діалог може призвести до несподіваного, проте дуже бажаного “побічного наслідку”, – коли юдеї та християни ставитимуться одні до одних як особистості, що їх любить один і той самий Бог. Майкл МакҐеррі

ПРО АВТОРІВ СТАТЕЙ БЛЮМЕНТАЛЬ (Blumenthal) ДАВІД Р. – завідуючий кафедрою юдаїки Джей і Леслі Коена в Університеті Еморі. Бере активну участь в юдео-християнському діалозі, читає курси і проводить дослідження, пов’язані з Голокостом. Його книга Facing the Abusing God видана у 1993 р. у Вестмінстері. БРЕСЛОЕР (Breslauer) С. ДЕНІЕЛ – професор релігієзнавства у Канзаському університеті. Настановлений у рабини в Єврейському об’єднаному коледжі при Єврейському інституті релігії. Автор двох книг і численних статей в єврейських виданнях. ВАЙҐОДЕР (Wigoder) ДЖЕФРІ – доктор Інституту сучасного єврейства при Єврейському університеті, головний редактор Encyclopedia Judaica і заступник голови ізраїльської міжрелігійної організації в Єрусалимі. ДОЙЧ (Deutsch) СИЛІЯ – сестра ордену Пресвятої Діви Сіону, викладає ранній юдаїзм і раннє християнство на факультеті релігії в Коледжі Бернарда при Колумбійському університеті (Нью-Йорк). Член Консультативної ради з католицькоюдейських стосунків при Національній конференції католицьких єпископів США, читає лекції і пише з питань, пов’язаних з юдеохристиянським діалогом. ЕНДЖЕЛ (Angel) МАРК Д. – рабин конгрегації Шеаріт Їсраель, іспанської та португальської синагоги в Нью-Йорку. Одержав рабинське настановлення від рабі Ісаака Ельханана з Теологічної семінарії Університету Єшива у Нью-Йорку. Бере активну участь у роботі широкого спектру єврейських громадських організацій. Є автором і редактором тринадцяти книг, серед них – Voices in Exile: A Study in Sephardic Intellectual History (1991) та збірка есеїв Seeking God, Speaking Peace (1994).

291

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

КЛЕНИЦЬКИЙ (Klenicki) ЛЕОН, рабі, – директор Департаменту з міжрелігійних стосунків Anti-Defamation League, веде курси у семінарії Непорочного Зачаття в Гантингтоні, штат НьюЙорк, редактор видань Passover Celebration; Toward a Theological Encounter; Jewish Understanding of Christianity (Stimulus Books, 1991). ЛАКОК (Lacocque) АНДРЕ – народився у Бельгії, навчався у Страсбурзі і Монпельє, у Рабинській школі Парижа та Єврейському університеті в Єрусалимі. У 1957 р. здобув кандидатський, а у 1961 р. – докторський ступінь із богослов’я у Страсбурзькому університеті. Відбував різні пасторські служіння у Франції та Бельгії, був професором Старого Завіту у Протестантській богословській семінарії у Брюсселі. З 1966 р. працював професором Старого Завіту у Чиказькій теологічній семінарії та директором Центру юдео-християнських досліджень. Читає лекції також у Спертус-коледжі юдаїзму в Чикаго. Є членом різноманітних наукових товариств, одержав дослідницькі і видавничі гранти. ЛІТОН (Leighton) КРИСТОФЕР М. – пресвітеріанський служитель. Здобув ступінь магістра богослов’я у Принстонській богословській семінарії і докторський ступінь у Колумбійському університеті (Нью-Йорк). Працює виконавчим директором Інституту християнсько-юдейських досліджень у Балтиморі, штат Меріленд. МАКҐЕРРІ (McGarry) МАЙКЛ, C.S.P., – священник у парохії Ньюмен-Гол / Святого Духа при Каліфорнійському університеті (Берклі). Сім років був ректором Коледжу Св. Павла при Пауліністській семінарії у Вашингтоні. Працює у Консультативній раді Секретаріату з католицько-юдейських стосунків при Національній конференції католицьких єпископів США. Автор книги Christology After Auschwitz, а також статей з юдеохристиянських стосунків і християнської реакції на Голокост.

292

П Р О А В Т О Р І В С ТАТ Е Й

ПЕРКІНС (Perkins) ФЕМ – професор Нового Завіту у Бостонському коледжі. Здобула кандидатський ступінь з Нового Завіту і раннього християнства у Гарвардському університеті. Написала декілька книг щодо Нового Завіту і раннього християнства, включно з The Gnostic Dialogue (Paulist, 1980) та Gnosticism and the New Testament (Fortress, 1993). Працювала головою Американської католицької біблійної асоціації і редактором з Нового Завіту у дисертаційних серіях Товариства біблійної літератури. СЕҐАЛ (Segal) АЛАН Ф. – професор Факультету релігії в Коледжі Бернарда при Колумбійському університеті (НьюЙорк). Здобув ступінь в Йельському університеті у 1975 р.; там викладав порівняльне релігієзнавство, юдаїзм, ранній рабинізм і християнство. Член наукових товариств США, Англії та Канади. Серед його публікацій: The Other Judaisms of Late Antiquity (Scholars Press); Paul and Convert: the Apostasy and Apostolate of Saul of Tarsus (Yale University Press). СТРАВІНСКАС (Stravinskas) ПЕТЕР М.Й., превелебн., – адміністратор Литовського коледжу Святої Трійці у Ньюарку, штат Нью-Йорк. Бере участь у виданні National Catholic Register і в редакційній раді видання The Catholic Answer. Автор декількох книг і численних статей. ЦУКЕР (Zucker) ДАВИД Й. – настановлений рабином у Єврейському об’єднаному коледжі при Єврейському інституті релігії; здобув ступінь у Бірмінгемському університеті в Англії. Капелан громади Денвера і Колорадо, а також штатний працівник Університету Реджіс. Бере активну участь в юдеохристиянському діалозі, директор організації міжрелігійного діалогу “Мости порозуміння”. Його книга Israel’s Prophets була видана у Paulist Press у 1994 р.

293

Видавництво «ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ» пропонує: Віра і дія. Пер. з пол. Ірини Єрмак. — К.: Дух і Літера, Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2014. — 352 с. – Мова укр. – Обкл. м’яка — Форм. 60х84/16 — ISBN 978-966-378-343-7 Віра і дія» — збірка розвідок о. Войчеха Гєртиха ОР (нар. 1951), доктора» моральної теології, теолога Папського Дому. Розглядаючи моральні чесноти, історію цивілізацій і, особливо, соціальне вчення Католицької Церкви, автор торкається актуальних тем сучасного суспільства: розвитку особистості, побудови здорової сім’ї, економічної та політичної грамотності. Роздуми о. Войчеха Гєртиха будуть корисними для кожного свідомого громадянина. «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун Пер. з фр. і лат. – К.: Дух і Літера, 2014. – 368 с. – Мова укр. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/8 – ISBN 978-966-378-329-1 Збірка містить ключові тексти сучасних французьких істориків філософії, в яких осмислюються славетні «Медитації про першу філософію» Рене Декарта. Написані протягом 70-х–90-х рр. XX ст., ці тексти стосуються найрізноманітнішої тематики (онтологія та метод, проблема суб’єкта, ego й субстанція, інтелектуальні чуття, аналіз підходів Гайдеґера і Гусерля до картезіанства, онтотеологія Декарта тощо) й визначають напрям сучасних декартознавчих дискусій. Видання містить аналітичну статтю та довідково-бібліографічні матеріали про світові досягнення в історико-філософському дослідженні «Медитацій», а також тримовну публікацію цього класичного твору. Зазначені тексти не лише дають змогу ознайомитися з теперішнім станом декартознавчих досліджень у Франції та інших країнах, але й усувають застарілі стереотипи сприйняття філософії Декарта вітчизняною науковою спільнотою. Видання призначене для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться філософією Декарта. Цей том започатковує книжкову серію «Fontes cogitationis», до якої увійдуть видатні твори класичної філософської спадщини.

294

Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. У 2-х тт. За ред. Мартіна Ґудмена. Пер. з англ. – К.: Дух і Літера; Дніпропетровськ: Центр «Ткума», 2012. – 560 с. + 554 с. – Мова укр. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/8 – ISBN 978-966-378-243-0, ISBN 978–966–378– 244–7 Книга «Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки» є перекладом The Oxford Handbook of Jewish Studies. Це – унікальне для української гуманітаристики видання, в якому представлено історію науки про єврейство від її зародження до сьогодення. Перед читачем відкривається весь обшир «єврейської цивілізації»: історія громад у різних регіонах (мусульманські країни, християнський Захід, Центрально-Східна Європа та ін.) та за різних часів (талмудичний період, Середньовіччя, модерна доба, новітні часи). Книга знайомить з історією єврейських мов, розмаїттям літератури, єврейським містицизмом, теологією, бібліїстикою. У виданні представлено статті з історії єврейського мистецтва, кіно та музики, соціології, демографії, ґендерних студій та інших дисциплін, .які об’єднує юдаїка. Видання адресовано викладачам та студентам гуманітарних факультетів, а також усім, хто цікавиться єврейськими історією та культурою. Пелікан Ярослав. Кому ж належить Біблія? Історія Святого Письма . крізь століття. Пер. з англ. – К.: Дух і літера, 2011. – 392 с. Мова укр. – Обкл. м’яка – Форм. 70х100/32 ISBN: 978-966-378-157-0 Біблія від самого свого виникнення є полем битви стількох вір, вчень, світоглядів, сект, партій тощо, що мимоволі постає питання: чи взагалі можливо подивитись на неї неупереджено, виважено, тверезо? Всесвітньо відомий історик християнства і богослов Ярослав Пелікан у цій книзі обдаровує розсудливого читача – і віруючого, і невіруючого – саме такою можливістю. Союз наукової точності з блискучою ерудицією чи не у всіх галузях культури робить цей популярний вступ до Біблії неперевершено цікавим і легким (особливо завдяки чудовому стилю викладу) екскурсом у всі головні питання світового біблієзнавства, малює шлях Святого Письма до різних народів і культур від часу його формування до сьогодення. Багатовимірна і багатолика «Книга книг» постає «дивним новим світом», що продовжує дивувати, захоплювати, надихати все нові покоління, незалежно від їхньої віри і світогляду. Книга адресована всім зацікавленим Біблією, особливо у її зв’язку з історією і культурою людства.

295

ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ДІАЛОГ СЛОВНИК-ДОВІДНИК Наклад – 500 прим.

З питань замовлення та придбання літератури звертатися за адресою: ВИДАВНИЦТВО «ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ» Національний університет «Києво-Могилянська академія» вул. Волоська, 8/5, кімн. 210, Київ 70, Україна, 04070 Тел./факс: +38(044) 425-60-20 Сайт: http://duh-i-litera.com E-mail: litera@ukma.kiev.ua Надаємо послуги: «Книга – поштою»

Друк та палітурні роботи:

м. Київ, вул. Виборзька, 84, тел. (044) 458 0935 e-mail: info@masterknyg.com.ua www.masterknyg.com.ua Свідоцтво про реєстрацію ДК № 3861 від 18.08.2010 р.