СТАН СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ГРОМАДАХ УКРАЇНИ: УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
ЩО ТАКЕ СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ? Соціальний капітал - інтегральний нематеріальний чинник, що поєднує приналежність осіб до певної спільноти, взаємну довіру та їх участь у спільних справах, що підвищує індивідуальні ресурси кожного члена групи за рахунок ресурсів цієї групи і одночас-но посилює саму групу. Соціальний капітал суспільства формують комунікації між різними суб'єктами, які здійснюються на основі певних моральних принципів і спільних цінностей. У свою чергу, стан соціального капіталу у суспільстві впливає на характер комунікацій між людьми. Фахівці Світового банку при вимірюванні соціального капіталу рекомендують використовуватися якісні і кількісні показники, що характеризують такі компоненти соціального капіталу, як довіру та соціальну залученість, які виникають та розвиваються через участь людей в колективних діях, створення груп і мереж, інформування та комунікації.
CОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В: громадській активності мешканців та їхньої участі у суспільному житті - безпосередньо або у складі об'єднань, а також у готовності до такої діяльності; џ ставленні громадян, ІГС, органів влади одне до одного, характері взаємовідносин між ними: рівні довіри, солідарності, толерантності, готовності до співпраці та ін.; џ усвідомленні членами суспільства своєї відповідальності за стан справ у своїй громаді, в регіоні та у країні в цілому.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ: Ј інтерв'ю із 74 місцевими експер-
Ј
Ј
Ј
џ
Ј Ј
Ј
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДОСЛІДЖЕННЯ Комплексне міжрегіональне дослідження стану соціального капіталу в громадах України та умов для його формування і розвитку здійснювалось в межах 25 регіонів України (24 областей та м. Києва) шляхом діагностики стану соціального капіталу в обласних центрах, в містах Краматорськ, Сєвєродонецьк та у 24 ОТГ – в кожній області по одній, обраній методом випадкової вибірки, а також шляхом аналізу умов для формування і розвитку соціального капіталу, створених на усіх рівнях публічної влади – від місцевого до загальнодержавного.
Ј
тами - представниками органів місцевого самоврядування досліджених ТГ, лідерів ІГС, а також 5 провідних експертів національного рівня; дані Держстату та Державного реєстру громадських формувань про ІГС, що зареєстровані і діють на території України; відповіді органів публічної влади на інформаційні запити та звернення виконавців проекту; офіційні сайти ОМС на предмет наявності повноти інформації, що міститься на них, та доступності для громадськості; соціальні мережі (facebook) та онлайн-інструменти для їх аналізу; оприлюднена на офіційних сайтах органів публічної влади та отримана на запити інформація про склад і діяльність консультативно-дорадчих органів, НПА, що регулюють їх діяльність, проведені ними заходи; результати соціологічних та інших досліджень, які проводились Інститутом, Асоціацією, партнерськими та іншими організаціями протягом 2014-2017 років і які дотичні до тематики цього дослідження; результати проведених у країнах Європи та в інших країнах світу досліджень з питань формування та розвитку соціального капіталу у сфері комунікацій між мешканцями, між ними та ІГС, що представляють інтереси певних соціальних груп, між громадськістю і владою.
Дослідження відбувалось з липня по вересень 2017 року.
ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДО МІСЦЕВИХ СПРАВ: ЩОДО СПІВПРАЦІ ВЛАДИ ТА ГРОМАДИ: Для більшості мешканців громад характерною є ситуативна активність та згуртованість лише навколо «гострих» питань: непередбачувані обставини, катаклізми, загроза безпеці, зачіпання безпосередніх побутових інтересів людей. Дослідження виявило формальний характер зацікавленості влади в залученні громадян до прийняття рішень. Причиною відсутності реальної зацікавленості респонденти вважають непрофесійність представників влади, незнання ними інструментів співпраці та відсутність відповідних навичок, страх влади перед контролем за своєю діяльністю та, разом із тим, пасивність з боку громади. Одним із найкращих механізмів співпраці влади та громадськості, який сприяє активності та відповідальності людей, більшість респондентів вважає впровадження механізму Громадського бюджету та співфінансування проектів.
Лише 12 з 74 респондентів вважають, що ініціатива співпраці надходить від влади, причому всі вони є представниками ОТГ, а не обласних центрів, і абсолютна більшість з них – представники влади. Громадськість має реальний вплив на рішення влади. В той же час цей вплив є несистемним і часто відбувається у вигляді протестів проти прийнятих рішень, замість конструктивної участі на етапі розробки проектів.
ЩОДО ІНФОРМУВАННЯ ТА КОМУНІКАЦІЇ: Рівень інформування владою громади, на думку респондентів, є недостатнім. Інформація, що надходить, іноді є спотвореною. Спілкування громадських організацій з мешканцями відбувається, в першу чергу, за допомогою соціальних мереж та спільних заходів. Розповсюдженою формою є безпосереднє живе спілкування, особливо в невеликих громадах та серед громадських організацій та волонтерів, які мають свою вузьку цільову аудиторію. Спілкування громадських організацій та активістів між собою відбувається завдяки соціальним мережам, особистим зустрічам, спільним заходам. Крім того, члени громадських організацій та активісти ініціюють спільні проекти, працюють у складі дорадчих органів та робочих груп, зустрічаються на сесіях ради, громадських слуханнях, загальних зборах. Наявність майданчиків та платформ з розвитку громадської активності кардинально відрізняється в обласних центрах та ОТГ. Зі слів респондентів, у чверті досліджуваних ОТГ відсутні будь-які платформи для комунікацій. Часто їх роль відіграють бібліотеки та будинки культури. Разом із тим, в обласних центрах існують спеціальні платформи для комунікації – хаби, коворкінгові та дискусійні майданчики.
Найбільш розповсюдженими та активними є громадські організації та волонтерські рухи, що займаються допомогою для учасників та ветеранів АТО.
ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: Більшість респондентів дають високу оцінку діяльності громадських організацій, проте це більше стосується обласних центрів. В об'єднаних громадах часто відсутні громадські організації, їх функції виконують окремі активісти або неформальні об'єднання мешканців. Основними засобами впливу громади на рішення, що приймаються владою, є громадські слухання, загальні збори, електронні петиції, обговорення і тиск громади у соціальних мережах, участь у сесіях ради при обговоренні та прийнятті рішень, прямі звернення до представників влади (особливо в невеликих громадах),протести, мітинги. Успіх впливу забезпечують саме такі складові соціального капіталу, як активність, небайдужість та згуртованість мешканців навколо існуючої проблеми; фаховість громадських організацій, залучення експертів, системна робота та конструктивність пропозицій; представники влади також виділили такий фактор успіху, як відкритість влади, її готовність до співпраці та діалогу. Серед недоліків та проблем в діяльності громадських організацій можна виділити: феномен «вигорання», невелика кількість реально діючих громадських організацій з числа легалізованих, відсутність фаховості та фокусу організації на певній проблемі або цільовій групі, лобіювання ІГС інтересів певних політичних або економічних груп, використання організацій для вирішення проблем та досягнення особистих цілей їх лідерів.
ТОП 3 МІСТА, ДЕ МЕШКАНЦІ НАЙБІЛЬШЕ ЦІКАВЛЯТЬСЯ СОЦІАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ В МЕРЕЖІ FACEBOOK: За допомогою Facebook Audience Insights у серпні 2017 р. здійснювався аналіз аудиторії користувачів соціальної мережі Facebook, що мають такі види інтересів (один з них чи декілька): «Спільнота», «Активність», «Неурядова організація», «Благодійність та корисні справи», «Некомерційний фонд». Тобто, це користувачі, що вподо-бали одну чи кілька сторінок в Facebook, що пов'язані з вищеозначеними сферами.
“
[Суми, представник ГО]
“
8%
6%
Київ
Одеса
Львів
Згуртованість залежить від ситуації. Проблеми та вороги об'єднують швидше. Чому так? Багато людей мешкають власним життям і не турбуються життям громади. [Львів, представник ГО]
”
ДУМКА РЕСПОНДЕНТІВ-ЕКСПЕРТІВ: Для більшості мешканців України характерною є ситуативна активність та згуртованість, які стають вищими за умови соціальних катаклізмів, отже мають хвилеподібний характер. Такими консолідуючими факторами протягом останніх років стали Революція Гідності та зовнішня агресія. Владно-громадські стосунки є складними з таких причин, як самодостатність панівної (правлячої) еліти та її незацікавленість у втручанні в її справи з боку громадськості, нерозуміння механізмів ефективної співпраці та власних вигод від неї, некомпетентність самих громадських організацій та їх лідерів. На відміну від місцевих, національні експерти менш позитивно оцінюють вплив громадськості на рішення влади і зазначають, що такому впливу сприяє, в першу чергу, донорська підтримка західних партнерів та професіоналізм самих громадських організацій.
”
РЕКОМЕНДАЦІЇ Ј
Ј
28%
Реально діючих громадських організацій значно менше, ніж є на папері.
Ј
Ј
Ј
Ј Ј
Ј
Ј
Ј
Ј Ј
Ј
Проводити спільні культурно-історичні заходи: фестивалі, концерти, вистави, ярмарки. Розвивати брендінг міст та сіл, розвивати туризм. Мати лідерів думок та громадських організацій, які б сприяли об'єднанню громади. Забезпечити рівність громад, що входять до ОТГ, налагодити транспортний зв'язок між ними. Впроваджувати громадські обговорення щодо спільних проблем та брати владою до уваги пропозицій, які висловлюють мешканці. Сприяти подальшій децентралізації та самоорганізації громадян. Підвищити якість та рівень відповідальності ЗМІ, які мають відігравати важливу роль у чесному висвітленні ходу реформ, її значення та результати, здобутки та позитивні приклади самоорганізації людей. Підвищити загальний рівень життя у країні, подолати бідність та корупцію, як чинники, що не сприяють покращенню стану міжлюдських відносин. Культивувати такі загальні цінності, як самосвідомість, активність, рівень культури, толерантність до чужих думок. Налагодити більшу взаємодію та комунікацію між громадськими організаціями, створювати майданчики для співпраці. Забезпечити прозорість та відкритість влади. Інформування владою про свою діяльність, демонстрація вже досягнуих результатів. Створювати та підтримувати владою інституції, які дають можливість для висловлення думок та пропозицій людей.
ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ГРОМАДСЬКИХ УТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ (СТАНОМ НА 01.01 КОЖНОГО РОКУ)
2017 *
157 079
2017
151 463
2016
142 624
2015
152 932
2014 2013
155 363 149 908
*
*НПА в сфері локальної демократії