Методичний посібник розробки уроків історія україни 5 клас by НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський

Я.І.Нетеча, О.А.Жиго

5 клас Історія України (Вступ до історії)

КОНСПЕКТИ УРОКІВ методичний комплекс для вчителя

Кам’янець-Подільський 2015

Укладачі: Я.І. Нетеча, О.А. Жиго,

вчитель історії НВК№ 9,спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист. вчитель історії НВК№ 9,спеціаліст першої категорії.

Рецензенти: В.А. Дубінський, декан історичного факультету Кам’янець – Подільського державного університету ім. І.Огієнка. В.М. Слободян, завідувач науково-методичного центру управління освіти і науки. С.М.Морозюк, методист науково-методичного центру управління освіти і науки. .

Нетеча Я.І. 5 клас Історія України (Вступ до історії) Жиго О.А. Конспекти уроків. Методичний комплекс для вчителя. Кам’янець-Подільський, 2015

Даний методичний комплекс призначений для вчителів історії. Містить методичні рекомендації і розробки конспектів уроків для курсу Історія України (Вступ до історії) 5 клас, календарно - тематичний план, розробки практичних занять, дидактичні матеріали, робочий зошит для учня, мультимедійний додаток. Посібник допоможе вчителю провести більш насичений і цікавий урок, активізувати навчальну і пошукову роботу учнів.

Шановні колеги! У вас в руках методичний комплекс для вчителів, які викладають історію України в 5-х класах за навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України. Головними завданнями курсу Історія України для 5 класу є: - формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; - розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення. Тому змістовну складову уроків розроблено з урахуванням вище зазначених завдань і досягнень сучасної історичної і педагогічної науки. Ні для кого не є секретом той факт, що жоден урок неможливий без такого атрибуту, як конспект. Наявність конспекту уроку – одна з тих вимог до сучасного уроку, яку проігнорувати просто неможливо. Але, на жаль, далеко не кожен випускник педагогічного вищого навчального закладу, який навіть успішно пройшов практику, навчений такому мистецтву, як складання конспекту уроку. Молоді спеціалісти стикаються з проблемою наповнення їх конкретним змістом. Звісно, що це не може не відбитись на якості та результативності такого уроку. Дане видання створено для надання методичної та практичної допомоги вчителям, що викладатимуть курс «Історія України. Вступ до історії» у 5-х класах за новою програмою. У посібнику містяться методичні рекомендації, схеми конспектів уроків, розробки практичних занять, дидактичні матеріали, тестові завдання для поточного оцінювання та завдання для узагальнення. Також до посібника входять заповнені зразки учнівських опорних конспектів. Окремо розроблений робочий зошит для учнів 5-х класів, який відповідає цьому посібнику. До методичного комплексу додається диск з мультимедійним додатком. Посібник допоможе вчителю підготуватися і провести більш насичені і цікаві уроки, активізувати навчальну і пошукову роботу учнів. Опорні учнівські конспекти є невід’ємною частиною роботи на уроці. Позитивним у таких конспектах є наступне: - гнучкість. Учнівський конспект уроку не залежить від змін нормативної бази, карантинів, ущільнень матеріалу та ін. До нього можна у будь який момент внести потрібні зміни. Комбінувати та міняти місцями уроки стає набагато простіше, що підвищує ефективність праці учителя; - індивідуальність. Подібні конспекти дозволяють учителеві не лише пристосовувати їх відповідно до особливостей того чи іншого класу, але і до власної методики; - інформативність. В учнівському конспекті можна розмістити усе, що потрібно для найбільш оптимального засвоєння теми та вироблення певних умінь та навичок; - економія часу. Використання роздрукованих конспектів уроків значно заощаджує час та дозволяє використати його більш ефективно; - виховний аспект. Учень, який користується конспектом уроку належним чином, мимоволі вчиться вести записи правильно.

Окрім назви теми та плану уроку, у конспекті можуть міститись:  основні дати;  головні дійові особи;  основні терміни та визначення;  зміст особливостей розвитку країн, політики їх правителів, причини тієї чи іншої події і т.п.;  таблиці;  ілюстрації. Усі вищезгадані пункти можуть бути як вдруковані у конспект, так і подані таким чином, щоб учні могли в ході уроку самостійно записати потрібну інформацію, шукати відповідність, складати визначення і т.д. Важливим пунктом в учнівському конспекті є розділ, у якому учні записують висновки. Найбільш оптимальним варіантом буде такий, коли учні самостійно (або з невеличкою допомогою учителя) роблять ці висновки у відповідності до завдань, що були поставлені на початку уроку. Фактично уміння робити висновки є свідченням того, що учні не лише засвоїли певний матеріал, але ще й навчились ним користуватись. І, нарешті, останній пункт, який розміщено у конспекті, це домашнє завдання. Цей підхід також має ряд переваг:  вивільнення більшої кількості часу на роботу;  отримання домашнього завдання навіть неуважними учнями;  дозування домашнього завдання за рівнями. Зауважимо, що усі уроки у посібнику прив’язано до підручника «Історія України (Вступ до історії)» авторів О.І.Пометун, І.А.Костюк та Ю.Б.Малієнко. Викладання історії в школі вимагає від учителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій. Арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так: - урізноманітнення форм подання інформації і навчальних завдань; - забезпечення зворотного зв’язку; - широка індивідуалізація процесу навчання; - активізація навчальної роботи учнів; - посилення мотивації навчання. Тому майже усі уроки, які розроблені в цьому посібнику базуються на використанні мультимедійних та аудіовізуальних засобів.

Календарно-тематичне планування 5 клас. Історія України. Вступ до історії Пропедевтичний курс (35 год.) Складено до підручника Історія України. Вступ до історії: підручник для 5-го кл. загальноосвітніх навчальних закладів /О.І.Пометун, І.А.Костюк, Ю.Б.Малієнко. – Київ: Освіта, 2013, згідно з навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (наказ МОН молоді і спорту України від 06.06.2012 № 664): Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи. – Київ: Вид. дім «Освіта», 2012. № Дата Тема, зміст уроку Д/з. Розділ І. Звідки і як історики довідуються про минуле 1 Істоpiя як наука. Українські вчені-історики §1 2 Історія і час §2 3 Історична карта §3 4 Речові історичні джерела. Музеї §4 5 Речові історичні джерела. конспект Сфрагістика,геральдика,нумізматика Практичне заняття 1. 6 §5 Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево 7 Писемні джерела. Архіви §6 8 Мова як джерело знань про минуле. Фольклор §7 9 Географічні назви в історичній науці §8 10 §9 Практичне заняття 2. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле 11 §1-9 Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми: «Звідки і як історики довідуються про минуле» Розділ II. Про що і про кого розповідає історія 12 Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і §10 народи 13 Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, §11 господарське та повсякденне життя 14 Житло і побут давніх українців §12 15 Київські князі. Запровадження християнства §13 16 Українське козацтво у битвах і походах §14 17 Українське село і місто у ХVІІІ ст. §15 18 Відкриття Харківського університету та його вплив §16 на українську культуру

19 20 21 22 23

24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Українці в революції 1917–1920 рр. Україна в роки Другої світової (1939–1945) та Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн Проголошення незалежності України Практичне заняття 3. Про що і про кого розповідає історія рідного краю Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми: «Про що і про кого розповідає історія» Розділ III. Які пам'ятки є частиною історії Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець–Подільська фортеці. Замки і палаци. Бахчисарайський та Маріїнський палаци Практичне заняття 4. Які історичні пам’ятки міста (села), рідного краю розповідають про минуле Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові. Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині Практичне заняття 5. Моя уявна подорож історичними місцями України Українці у світі Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми: «Які пам'ятки є частиною історії» Узагальнення до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України» Резервний урок

§17 §18 §19 §20 §10-20

§21 §22 §23 §23 §26 §24 §25 §27 конспект §21-27 §28

Тема: Історія як наука. Мета: зацікавити учнів новим навчальним предметом, дати початкові уявлення про історію, історичні джерела та історичну хронологію; формувати навички роботи з підручником, вміння орієнтуватись в його структурі. Основні поняття: історія, факти, історичні події, літописи. Основні дати: 1898-1936 – створення М.Грушевським ―Історії України-Русі‖. Тип уроку: засвоєння нових знань. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Поняття історії. 2. Хто такі історики. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Чи варто знати минуле? Чому? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Поняття історії. Ознайомлення з підручником та дидактичними матеріалами. Бесіда: - Як називається новий предмет, який ви сьогодні почали вивчати? - Як ви гадаєте, про що розповідає історія? Робота з картою (декілька карт різних історичних періодів для порівняння). Бесіда:  Чи є відмінності у картах?  Як ви гадаєте, чому існують подібні відмінності?  Звідки люди могли дізнатись про зміни? (з історії) Робота з термінами та поняттями: Історія – наука про минуле людства. Факти – дійсні, невигадані події, що відбулися насправді. Історична подія – сукупність пов’язаних між собою важливих фактів. Бесіда: - Яку користь може мати історія для людей? (наведення учителем прикладів наслідків незнання історії) Робота з текстом «Історія». Бесіда: - Про що йдеться у тексті? - Які нові для себе слова ви знайшли у ньому? Що вони можуть означати? Робота з терміном: Літопис — записи найважливіших подій за роками.

2. Хто такі історики. Бесіда: - Як би ви назвали людей, що вивчають історію? (історики) Робота з підручником (стор. 9, ІІ абзац). Бесіда: - Кого з істориків ви можете назвати? - Чим вони відзначились? Видатні історики (ілюстрації в підручнику, стор. 9-10):  Геродот – давньогрецький історик (батько історії)  Нестор – руський літописець («Повість минулих літ»)  Вікентій Хвойка – український історик (відкриття трипільців)  Борис Мозолевський - український історик (вивчення скіфів)  Михайло Грушевський - український історик (написав «Історію України-Руси») 1898-1936 – створення М.Грушевським ― Історії України-Руси‖. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Історія вивчає наше минуле. - Вивченням історії займаються історики VІ. Домашнє завдання. §1 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), вміти визначати роль історії у житті людей (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Історія як наука. План. 1. Поняття історії. Історія – наука. 2. Хто такі історики. 1. Поняття історії. Історія – наука про минуле людства. Факти – дійсні, невигадані події, що відбулися насправді. Історична подія – сукупність пов’язаних між собою важливих фактів. Шанобливе ставлення до минулого — прикметна ознака нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали — свята, добра, І досі вживані в українській мові прислів'я: «Не за нас стало, не за нас і перестане»; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм». За давніх часів пам'ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Так називаються записи подій, що мали значення для народу. Рік у ті часи називався «літо», звідси й походить назва цих записів. У них зосереджувалися знання про історію народу. Закарбувавши для нащадків події минулого, творці літописів прагнули зрозуміти, з'ясувати, чим вони були зумовлені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання. Український народ в усі віки поважно ставився до свого минулого. Це — наша особлива риса, якою варто пишатися. Літопис — записи найважливіших подій за роками. 2. Хто такі історики. Видатні історики:  Геродот – давньогрецький історик (батько історії)  Нестор – руський літописець («Повість минулих літ»)  Вікентій Хвойка – український історик (відкриття трипільців)  Борис Мозолевський - український історик (вивчення скіфів)  Михайло Грушевський - український історик (написав «Історію України-Руси») Висновок: - Історія вивчає наше минуле. - Вивченням історії займаються історики Домашнє завдання. §1 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), вміти визначати роль історії у житті людей (високий рівень).

Тема: Історія і час. Мета: сформувати початкові уявлення історичну хронологію; навчити пояснювати як відбувається відлік часу в історії продовжувати формувати навички роботи з підручником, вміння орієнтуватись в його структурі. Основні поняття: історія, час, хронологія. Основні дати: 1 рік нашої ери Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Обчислення часу. 2. Календарі. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Як ви вважаєте, чи важливо знати, коли були створені ті чи інші джерела? Чому? (щоб визначити місце події у історії) - Що для цього потрібно знати? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Обчислення часу. Бесіда: - Які способи обчислення часу вам відомі? Робота з термінами та поняттями: Хронологія – наука про час та календарі. Дата – це точний час певної події. Літочислення (ера) – лічба років від певної події. Бесіда: - Назвіть по одній даті зі свого життя. Робота з термінами та поняттями: Хронологія – наука про час та календарі. Хронологічний порядок – порядок розташування подій у часі. Робота зі стрічкою часу (розв’язування хронологічних задач):  Позначте на стрічці часу початок нашої ери.  Позначте на стрічці часу рік, який зараз триває.  Позначте на стрічці часу рік свого народження.  Визвольна війна українського народу середини XVIІ ст. розпочалась у 1648 р. Скільки років тому це відбулось? (361)  Похід Дарія І проти скіфів відбувся в 513 р до н.е. Яке це століття? Скільки років тому це відбулось? (2521)  Який рік був наступним після 212 р до н.е.? (211)

2. Календарі. Бесіда:  Що ви знаєте про календарі? Робота з підручником (стор 16-17). Бесіда:  Що означає слово «календар»? (учні виписують значення терміну у конспект)  Навіщо потрібні календарі?  Як різні народи позначали місяці та дні у своїх календарях? IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Усі події у часі можна розташувати у хронологічному порядку. - Здавна для упорядкування спостережень за часом люди використовували календарі. VІ. Домашнє завдання. §2 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, уміти показувати на стрічці часу історичні дати (достатній рівень), уміти розв’язувати хронологічні задачі (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Історія і час. План. 1. Обчислення часу. 2. Календарі. 1. Обчислення часу.

Дата – це точний час певної події. Літочислення (ера) – лічба років від певної події. Хронологія – наука про час та календарі. Хронологічний порядок – порядок розташування подій у часі.

2. Календарі. Календар – послідовний список днів усього року з поділом на місяці та тижні Висновок: - Усі події у часі можна розташувати у хронологічному порядку. - Здавна для упорядкування спостережень за часом люди використовували календарі. Домашнє завдання. §2 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, уміти показувати на стрічці часу історичні дати (достатній рівень), уміти розв’язувати хронологічні задачі (високий рівень).

Пам'ятка «Як розв'язувати хронологічні задачі» 1. Накресліть «лінію часу» — пряму лінію, поділіть її рисочками на рівні відрізки, що означають певну кількість років. 2. На початку лінії поставте більшу та чіткішу риску — початок відліку, а наприкінці стрілочку, що символізує рух часу. 3. Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо. 4. Якщо для розв'язання хронологічної задачі вам не потрібно позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то перервіть лінію пунктиром. 5. На лінії часу запишіть умову завдання. 6. Поряд з лінією виконайте обчислення й запишіть стислу відповідь до завдання.

1. Порахуйте, скільки років існує місто Рим, якщо за легендою його засновано у 753 р до н.е.

2. Порахуйте, скільки років минуло від смерті царя Хамураппі та вашим народженням, якщо цар помер у 1750 р до н.е.

3. У якому році святкувалось 500 років відкриття Америки, якщо її відкрили у 1492 році?

4. Позначте на лінії часу ІІІ ст. до н.е., VI ст. до н.е., ІІ ст., 882 р, 330 р. до н.е.

5. Визначте, до якого століття та тисячоліття належать такі роки: 1881, 600 р до н.е., 476, 612 р до н.е.

Тема: Історична карта. Мета: пояснити зміст поняття «історична карта», навчити розрізняти умовні позначки на історичній карті, знаходити на карті відповідь на запитання вчителя; переконати учнів у важливості вивчення предмета «історія». Основні поняття: історична карта, легенда карти. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історична карта. 2. Легенда карти. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Впишіть пропущені літери та поясніть зміст понять, які ви вивчили з попередньої теми. Х _ _ _ _ _ _ ГІЯ, Т _ _ _ _ _ _ _ ТТЯ, С _ _ _ _ ТТЯ, Е _А, Р_К. Відповідь: хронологія, тисячоліття, століття, ера, рік. Хронологічна задача 1. Позначте на лінії часу: 1) рік проголошення незалежності України; 2) поточний рік. 2. Скільки років виповнилося нашій Батьківщині цього року? Бесіда: - Що ви уявляєте, коли чуєте слово «карта»? - Яку користь може принести карта для історика? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історична карта. Робота з атласом (ІПТ, Атлас з історії України, 5 клас) (стор. 1). Бесіда:  Що ви бачите на карті?  Що ж таке «карта»? Робота з термінами та поняттями: Карта – зменшене зображення Землі або частини її поверхні. Робота з підручником (стор. 22): Бесіда:  Чим відрізняються карти, розміщені у підручнику?  У чому можуть полягати причини відмінностей? (змінюються уявлення людей про Землю, кордони держав і т.д., отже, історичні карти мають можливість відобразити певний період в історії → робота з терміном)

Робота з термінами та поняттями: Історична карта – карта, на якій відображені держави, міста та події у різні історичні періоди. 2. Легенда карти. Робота з атласом (стор. 2-3) Бесіда:  Що, окрім країн, міст та ін. зображено на карті?  Як ви вважаєте, навіщо це потрібне? Робота з терміном: Легенда карти – перелік умовних позначок, розміщених на карті. Робота з контурною картою (роздатковий матеріал):  Позначте на карті столицю України  Позначте на карті кордони України  Позначте на карті Хмельницьку область IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Історична карта допомагає наочно відобразити історичні події - Карти читають за допомогою легенди VІ. Домашнє завдання. §3 (прочитати) (середній рівень); уміти пояснювати користь роботи з історичними картами (достатній рівень), уміти користуватись історичною картою (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Історична карта. План. 1. Історична карта. 2. Легенда карти. 1. Історична карта. Карта – зменшене зображення Землі або частини її поверхні. Історична карта – карта, на якій відображені держави, міста та події у різні історичні періоди. 2. Легенда карти. Легенда карти – перелік умовних позначок, розміщених на карті.

Висновок: - Історична карта допомагає наочно відобразити історичні події - Карти читають за допомогою легенди Домашнє завдання. §3 (прочитати) (середній рівень); уміти пояснювати користь роботи з історичними картами (достатній рівень), уміти користуватись історичною картою (високий рівень).

Етапи роботи з картою на уроках історії 1) Прочитайте назву історичної карти. 2) Відшукайте на карті умовні позначки, необхідні для розгляду поставленого завдання. 3) Прочитайте інформацію, вміщену на карті. 4) Співвіднесіть інформацію, прочитану на карті, із розповіддю вчителя чи матеріалом підручника. Поради для роботи з настінною картою 1) Показуючи на карті певний об’єкт, не потрібно по ній водити указкою. Спочатку знайдіть об’єкт очима, після того покажіть за допомогою указки. 2) Показуючи державу, необхідно указкою обвести її кордони. 3) Показуючи на карті міста, необхідно указкою доторкнутися до умовної позначки. 4) Річку слід показувати за течією від її витоків до гирла. Поради для роботи з контурною картою 1) Будьте охайні. 2) Працюйте добре загостреним олівцем, не використовуйте фарби, фломастери та маркери. 3) Зафарбовуючи певну ділянку карти, слідкуйте, щоб олівець не виходив за її контури. 4) Пам’ятайте, що контурна карта зафарбовується не заради краси. Кольором на карті виділяються території, які чимось відрізняються одна від одної. 5) Підписи мають бути грамотними. 6) Робіть підписи друкованими літерами. 7) Створіть легенду карти. На спеціально відведеному на контурній карті місці виписуйте умовні позначки та їхнє значення.

Тема: Речові історичні джерела. Музеї. Мета: створити в учнів уявлення про археологію, працю археологів та їхні відкриття; ознайомити з тим, яку роль у дослідженні минулого відіграють речові, писемні та усні джерела; удосконалювати вміння роботи з історичним текстом, вибирати в тексті історичну інформацію; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: археологія, археологічні розкопки, музей, архів, бібліотека. Основні дати: 1810 – заснування першого в Україні музею старожитностей (Феодосія), 1893 – відкриття В.Хвойкою трипільської культури. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історичні джерела. 2. Музеї. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання: 1) Робота з контурною картою 2) Робота з тестовими завданнями (на вибір) 3) Фронтальне опитування Бесіда: - Чи можна дізнатись про минуле, якщо нема доказів? - Де можна дістати докази? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історичні джерела. Робота з ілюстраціями, що демонструють різновиди історичних джерел. Бесіда:  Що ви бачите? Чи варто ці історичні джерела віднести до однієї групи? Чому? (ні, вони по різному передають інформацію) Робота з термінами та поняттями: Історичні джерела – документи, речі та пам’ятки, створені людьми, що дозволяє вивчити минуле людства. Види джерел: - Речові (археологічні) - Писемні - Усні (Етнографічні, Мовні) - Візуальні (зображувальні) Робота з ілюстраціями (учні повинні встановити, до яких джерел належать зображені предмети).

Бесіда: - Як ви вважаєте, звідки вчені дізнаються про речові джерела? Робота з підручником (§4, п. 2, стор. 28-29) Бесіда: - Яка наука займається вивченням викопних решток минулого? Робота з терміном: Археологія – наука, яка вивчає минуле за рештками життєдіяльності людей. Робота з термінами та поняттями: Археологічна культура – сукупність археологічних пам’яток, які відносяться до одного часу, території та мають спільні риси. 2. Музеї. Робота з відеоматеріалом «Музеї» Бесіда:  Де зберігають археологічні знахідки? (музеї)  В якому році засновано наш музей-заповідник? (1890).  Яке це століття? (ХІХ)  Про що можна дізнатись у музеях? (про життя населення у давнину) Робота з термінами: Музей – науково-дослідницький та просвітницький заклад, в якому зберігаються, вивчаються та демонструються пам’ятки старовини. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Допомагають дізнатись про минуле історичні джерела - Речові пам’ятки зберігають у музеях VІ. Домашнє завдання. §4 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти розрізняти історичні джерела (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________

Клас _______________

1. Позначте на лінії часу А) рік проголошення незалежності України (1991) та рік вашого народження. Б) впишіть, скільки часу минуло між проголошенням незалежності та роком вашого народження? _________________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 476 - ___________ ст. Б) 1492 - ___________ ст. В) 1879 - ____________ 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ________________________ - це наука про минуле людства Б) __________________________________ - наука про час та календарі В)________________________ – перелік умовних позначок, розміщених на карті. Г)_____________________– зменшене зображення Землі або частини її поверхні. Д)___________________________________ – карта, на якій відображені держави, міста та події у різні історичні періоди. Е)________________________ – послідовний список днів усього року з поділом на місяці та тижні Є)__________________________ – лічба років від певної події. Прізвище, ініціали ______________________________

Клас _______________

Заповнена учнівська сторінка Тема: Речові історичні джерела. Музеї. План. 1. Історичні джерела. 2. Музеї. 1. Історичні джерела. Історичні джерела – документи, речі та пам’ятки, створені людьми, що дозволяє вивчити минуле людства. Види джерел: - Речові (археологічні) - Писемні - Усні (Етнографічні, Мовні) - Візуальні (зображувальні)

Археологія – наука, яка вивчає минуле за рештками життєдіяльності людей. Археологічна культура – сукупність археологічних пам’яток, які відносяться до одного часу, території та мають спільні риси. 2. Музеї. Музей – науково-дослідницький та просвітницький заклад, в якому зберігаються, вивчаються та демонструються пам’ятки старовини. Висновок: - Допомагають дізнатись про минуле історичні джерела - Речові пам’ятки зберігають у музеях Домашнє завдання. §4 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти розрізняти історичні джерела (високий рівень).

Тема: Речові історичні джерела. Сфрагістика, геральдика, нумізматика. Мета: створити в учнів уявлення про історичні дисципліни, що допомагають у вивченні історії; ознайомити з тим, яку роль у дослідженні минулого відіграють сфрагістика, геральдика та нумізматика; продовжувати формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: монета, нумізматика, геральдика, герб, сфрагістика. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Нумізматика. 2. Геральдика. Сфрагістика. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання: - Робота з тестовими завданнями (на вибір) - Гра «Шифрувальники» (учні за заздалегідь поданою схемою розшифровують терміни) 11 34 41 16 32 27 32 14 23 48 (археологія), 18 37 21 16 25 (музей) 1 2 3 4 5 6 7 8 1 А Б В Г Д Е Є Ж 2 З И І Ї Й К Л М 3 Н О П Р С Т У Ф 4 Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я Бесіда: - Пригадайте прізвище видатного українського історика (М.Грушевський). Чи знали ви про нього до того, як почали вивчати історію? Звідки? (учні підводяться до думки, що могли бачити портрет на купюрі в 50 грн). - Що ж виходить, гроші теж можуть бути джерелом знань? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Нумізматика. Бесіда: - Які речові джерела вам відомі? - А до яких джерел ви можете віднести монети? Чому? Що вони можуть вам повідомити? Робота з терміном: Нумізматика – наука, яка вивчає минуле за допомогою монет. (підкреслити, що нумізматика вивчає лише монети, паперові гроші вивчає інша наука – боністика)

Робота з підручником (стор. 30, І-ІІ абзац) Бесіда: - Про що можуть розповісти монети? Робота з терміном: Скарб – коштовна знахідка. 2. Геральдика. Сфрагістика. Бесіда:  Яке зображення на сучасних українських монетах постійно повторюється?  Що це може бути? (варто супроводити ілюстраціями гербів) Робота з термінами та поняттями: Герб – умовне зображення, яке є символом держави, міста чи роду. Геральдика – наука про герби. Робота з ілюстративним матеріалом «Печатки». Бесіда: - Що ви бачите на малюнках? - Про що можуть розповісти печатки? Печатка – штамп з твердого матеріалу або його відбиток. Сфрагістика – наука про печатки. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Існує декілька наук, які допомагають археологам вивчати минуле. VІ. Домашнє завдання. конспект (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти пояснювати роль геральдики, нумізматики та сфрагістики у вивченні минулого (високий рівень). Підготуватись до практичного заняття (стор. 33, останній абзац).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Речові історичні джерела. Сфрагістика, геральдика, нумізматика. План. 1. Нумізматика. 2. Геральдика. Сфрагістика. 1. Нумізматика. Нумізматика – наука, яка вивчає минуле за допомогою монет.

Монета царя Київська і новгородська гривни Монета князя скіфів Атея Володимира Скарб – коштовна знахідка. 2. Геральдика. Сфрагістика. Герб – умовне зображення, яке є символом держави, міста чи роду.

Б.Хмельницький Запорізька Січ

Україна Кам’янець-Подільський

НВК№9

Геральдика – наука про герби. Печатка – штамп з твердого матеріалу або його відбиток.

Печатка Ярослава Мудрого Печатка війська Печатка Президента та її відбиток Запорізького України Сфрагістика – наука про печатки. Висновок: - Існує декілька наук, які допомагають археологам вивчати минуле. Домашнє завдання. §4, конспект (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти пояснювати роль геральдики, нумізматики та сфрагістики у вивченні минулого (високий рівень). Підготуватись до практичного заняття (стор. 33, останній абзац).

Тема: Практичне заняття 1. Про що можна довідатись з сімейного фотоальбому. Родинне дерево. Мета: навчити розповідати про історію свого роду, використовуючи сімейний фотоальбом та родинне дерево; викликати інтерес до дослідження історії свого роду. Основні поняття: фотографія, сімейний фотоальбом, родинне дерево. Тип уроку: практичне заняття. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Фотографія – історичне джерело. 2. Родинне дерево. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. - Пригадайте, які існують види історичних джерел? (учні повинні згадати і візуальні джерела) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Фотографія – історичне джерело. Робота з ілюстраціями, що демонструють різноманітні фото. Бесіда:  Чи можна фотографію вважати історичним джерелом?  Чи є можливість дослідити минуле двохтисячолітньої давності за допомогою фотографій? Чому? Робота з фото з використанням відповідних методичних порад: Правила роботи з фотографіями 1. Які предмети та будівлі зображені на фотографії? 2. Що роблять люди, зображені на знімку? 3. Коли і де відбувалася подія, зображена на фотографії? Власну думку обґрунтуйте. 4. Чи позували люди для фотографії або це був випадковий знімок? 5. З якою метою зроблено фотографію? 6. Чи є на фотографії підпис? Про що він може розповісти? 7. Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте визначити час її появи. 8. На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує? Робота з фото (учні повинні встановити, до яких джерел належать зображені предмети).

2. Родинне дерево. Бесіда: - Як ви вважаєте, як сімейні фотографії можуть допомогти у вивченні історії? Робота з підручником (§5, п. 3, стор. 37) та термінами: Бесіда:  Що вивчає генеалогія?  Що з’явилось раніше, фотографії чи генеалогія?  Яку користь мала генеалогія? Чим фотографія може допомогти генеалогії?  Яким чином зображувались сімейні зв’язки? Генеалогія – наука про походження родини та родинні зв’язки. Родинне (генеалогічне) дерево – схема походження сім’ї. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Робота з підручником (§5, стор. 39, завдання №3) V. Підсумки уроку. - Фотографія є історичним джерелом - Відслідковувати походження родини допомагає наука генеалогія VІ. Домашнє завдання. §5 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), скласти родинне дерево своєї сім’ї (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Позначте на лінії часу А) рік початку Першої світової (1914) та рік початку Другої світової війни (1939). Б) впишіть, скільки часу минуло між війнами? _____ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 988 - _______ ст. Б) 1648 - ___________ ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) _________________________________ - умовне зображення, яке є символом держави, міста чи роду Б) __________________________________ - документи, речі та пам’ятки, створені людьми, що дозволяє вивчити минуле людства В)__________________________________ – наука про минуле людства. Г) __________________________________– дійсні, невигадані події, що відбулися насправді. Д)__________________________________- науково-дослідницький та просвітницький заклад, в якому зберігаються, вивчаються та демонструються пам’ятки старовини. Е) _________________________________ - записи найважливіших подій за роками. Є) _________________________________ – сукупність археологічних пам’яток, які відносяться до одного часу, території та мають спільні риси. Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Позначте на лінії часу А) рік створення Київської Русі (882) та рік її хрещення (988). Б) впишіть, скільки часу минуло між даними подіями? _____ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 375 - _______ ст. Б) 1812 - ___________ ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ________________________________ - наука, яка вивчає минуле за рештками життєдіяльності людей Б) __________________________________ - наука, яка вивчає минуле за допомогою монет В)__________________________________- штамп з твердого матеріалу або його відбиток. Г) __________________________________ - наука про герби. Д)__________________________________ - наука про час та календарі. Е) __________________________________ - наука про печатки. Є) __________________________________ - перелік умовних позначок, розміщених на карті.

Які предмети та будівлі зображені на фотографії? ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ Що роблять люди, зображені на знімку? ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ Коли і де відбувалася подія, зображена на фотографії? Власну думку обґрунтуйте. ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ Чи позували люди для фотографії або це був випадковий знімок? ____________________________________________________________ З якою метою зроблено фотографію? ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ Чи є на фотографії підпис? Про що він може розповісти? ____________________________________________________________ _________________________________________________________ Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте визначити час її появи. ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує? ____________________________________________________________ ____________________________________________________________

Заповнена учнівська сторінка Тема: Практичне заняття 1. Про що можна довідатись з сімейного фотоальбому. Родинне дерево План. 1. Фотографія – історичне джерело. 2. Родинне дерево. 1. Фотографія – історичне джерело.

«Комбат» 1942р.

Л.Кравчук складає присягу 1991р.

Правила роботи з фотографіями 1. Які предмети та будівлі зображені на фотографії? 2. Що роблять люди, зображені на знімку? 3. Коли і де відбувалася подія, зображена на фотографії? Власну думку обґрунтуйте. 4. Чи позували люди для фотографії або це був випадковий знімок? 5. З якою метою зроблено фотографію? 6. Чи є на фотографії підпис? Про що він може розповісти? 7. Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте визначити час її появи. 8. На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує? 2. Родинне дерево. Генеалогія – наука про походження родини та родинні зв’язки. Родинне (генеалогічне) дерево – схема походження сім’ї. Висновок: - Фотографія є історичним джерелом - Відслідковувати походження родини допомагає наука генеалогія Домашнє завдання. §5 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), скласти родинне дерево своєї сім’ї (високий рівень).

Родинне (генеалогічне) дерево Рюриковичів – князів Київської Русі

Родинне дерево _________________________ - учня (учениці) НВК№9

Тема: Писемні джерела. Архіви. Мета пояснити зміст поняття «писемні джерела», «палеографія», «архів»; навчити учнів використовувати писемні історичні джерела, знаходити в тексті підручника відповіді на запитання, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: писемні джерела, палеографія, архів. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Писемні історичні джерела. 2. Архіви. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання: - Робота з тестовими завданнями (на вибір) (до питань варто додати фото – учень повинен підписати їх) - Робота з фото (за схемою попереднього заняття) Бесіда: - Пригадайте, які види історичних джерел вам відомі? Які з них ми ще з вами не розглядали детально? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Писемні історичні джерела. Робота з підручником (стор. 41). Бесіда: - Що об’єднує малюнки, що ви побачили у підручнику? (вони є писемними джерелами) - Які писемні джерела ви побачили: Види писемних джерел: - Літописи - Листи - Газети, журнали - Щоденники, мемуари - Грамоти, укази, закони Робота з підручником (стор. 43, робота з уривком з «Повісті минулих літ») Робота з терміном: Палеографія – це наука що вивчає історію письма, матеріал та знаряддя письма, способи оздоблення рукописних книг. Бібліотека – установа, яка зберігає книги та надає їх у користування.

2. Архіви. Бесіда: - Де зберігаються речові джерела? Чи не варто письмові джерела теж зберігати? Робота з термінами та поняттями: Архів – збірка документів, а також установа, яка зберігає документи. Архіваріус – співробітник архіву. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Важливу інформацію про історію народу містять писемні джерела (літописи, листи, грамоти) - Писемні джерела зберігають у бібліотеках та архівах VІ. Домашнє завдання. §6 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти пояснювати особливості писемних джерел та розрізняти їх (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Писемні джерела. Архіви. План. 1. Писемні історичні джерела. 2. Архіви. 1. Писемні історичні джерела. Види писемних джерел: - Літописи - Листи - Газети, журнали - Щоденники, мемуари - Грамоти, укази, закони

Палеографія – це наука що вивчає історію письма, матеріал та знаряддя письма, способи оздоблення рукописних книг. Бібліотека – установа, яка зберігає книги та надає їх у користування. 2. Архіви. Архів – збірка документів, а також установа, яка зберігає документи. Архіваріус – співробітник архіву. Висновок: - Важливу інформацію про історію народу містять писемні джерела (літописи, листи, грамоти) - Писемні джерела зберігають у бібліотеках та архівах Домашнє завдання. §6 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти пояснювати особливості писемних джерел та розрізняти їх (високий рівень).

Тема: Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. Мета: пояснити зміст поняття «мова», «історизми»; з’ясувати, чому мова є джерелом знань про минуле народу; навчити учнів знаходити в тексті підручника відповіді на запитання, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: мова, історизми. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Мова – джерело знань про минуле. 2. Фольклор. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання: - Робота з тестовими завданнями (на вибір) (до питань варто додати фото – учень повинен підписати їх) Бесіда: - Як ви вважаєте, чи є щось спільне між такими історичними діячами як Іван Калита, Йоганн Бах, Ян Жижка, Джон Леннон? (вони мають одне й те ж ім’я). Як так могло статись? (різні народи здавна підтримували між собою зв’язки) - Отже, чи може мова стати історичним джерелом? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Мова – джерело знань про минуле. Робота з картками (вивішуються на дошці). Картка 1 Картка 2 Картка 3 Уста — … (губи, рот) Вої — … (воїни) Живот — … (життя) Злато —… (золото) Перст — … (палець) Град — … (місто) Бесіда: - Чи зможете ви «впізнати» ці слова? Робота з термінами: Активні слова - слова, якими люди послуговуються щодня. Пасивні слова – слова, які вийшло з вжитку. Неологізм – нове слово. Історизм – слова, пов’язані з певним етапом розвитку держави. Робота з підручником (стор. 48, робота зі схемою «Запозичені слова»)

Бесіда: - Яким чином ці слова змогли потрапити до української мови? 2. Фольклор. Бесіда: - Чи може розповідь стати історичним джерелом? Як називаються подібні джерела? (усні) Робота з термінами та поняттями (стор 49): Фольклор – усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження. Робота з підручником (стор 50-51) (учні опрацьовують правила роботи з фольклорним джерелом) Бесіда: - Проаналізуйте пам’ятки народної творчості, розміщені на стор. 51 IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Слова кожної мови мають свою історію - Народна творчість також є історичним джерелом VІ. Домашнє завдання. §7 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику усним історичним джерелам (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. План. 1. Мова – джерело знань про минуле. 2. Фольклор. 1. Мова – джерело знань про минуле. Активні слова - слова, якими люди послуговуються щодня. Пасивні слова – слова, які вийшло з вжитку. Неологізм – нове слово. Історизм – слова, пов’язані з певним етапом розвитку держави. 2. Фольклор. Фольклор – усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження.

Висновок: - Слова кожної мови мають свою історію - Народна творчість також є історичним джерелом Домашнє завдання. §7 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику усним історичним джерелам (високий рівень).

Тема: Географічні назви в історичній науці. Мета: навчити правильно застосовувати поняття «топоніміка», «топонім», розповідати про походження українських топонімів; знаходити на історичній карті задані топоніми, використовувати здобуті знання у практичній діяльності; викликати інтерес до дослідження історичного минулого України; продовжувати формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: топоніміка, етноніми, історико-географічні регіони. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історична топоніміка. 2. Історія виникнення географічних назв. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання: - Тестування Бесіда: - У Австралії є гора Костюшко. Таке ж прізвище носив польський національний герой. Як могло статись, що найвища гора у далекій країні носить подібне ім’я? (польські вчені дослідили,описали цю гору та дали їй назву) - Отже, виходить, що навіть географічна назва може стати історичним джерелом? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історична топоніміка. Робота з термінами: Топонім – назва географічного об’єкту. Топоніміка – наука, яка вивчає назви географічних об’єктів. Етнонім – назва народу. Етноніміка – наука, яка вивчає назви народів. Робота з картками (на дошці): розташування за групами назв – Чернігів, Дніпро, Десна, Галичина (топоніми), поляки, українці, білоруси (етноніми). 2. Історія виникнення географічних назв. Робота з підручником (стор. 55) Бесіда: - Зверніть увагу, яким чином можуть утворюватись назви.

Види топонімів: - Від місця розташування - Від назви місцевого населення, тварин, рослин - Від імен - Від історичних подій - Від заняття населення Заповнення таблиці в зошиті (Манчестер, Кембрідж, Франкфурт, Страсбург, Ньюкасл, Шипка) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Вивченням географічних назв займається топоніміка - Географічні назви також є джерелом історичних знань VІ. Домашнє завдання. §8 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику географічним назвам (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________

Клас _______________

1. Позначте на лінії часу рік початку правління Володимира Великого (980) та рік завершення (1015), впишіть, скільки часу минуло між цими подіями? ________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 1113 - _______ ст. Б) 1596 - ___________ ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ________________ - установа, яка зберігає книги та надає їх у користування Б) ____________________ - усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження В) __________________________ - нове слово. Г)__________________________ - слова, пов’язані з певним етапом розвитку держави.. Д) ________________________ - наука про час та календарі Е) __________________________ - наука про герби. Є) __________________________ - наука про походження родини та родинні зв’язки. Прізвище, ініціали ______________________________

Клас _______________

Заповнена учнівська сторінка Тема: Географічні назви в історичній науці. План. 1. Історична топоніміка. 2. Історія виникнення географічних назв. 1. Історична топоніміка. Топонім – назва географічного об’єкту. Топоніміка – наука, яка вивчає назви географічних об’єктів. Етнонім – назва народу. Етноніміка – наука, яка вивчає назви народів. 2. Історія виникнення географічних назв. Види топонімів: - Від місця розташування - Від назви місцевого населення, тварин, рослин - Від імен - Від історичних подій - Від заняття населення

Висновок - Вивченням географічних назв займається топоніміка - Географічні назви також є джерелом історичних знань Домашнє завдання. §8 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику географічним назвам, заповнити таблицю на звороті (високий рівень).

Вулиці рідного міста Чинники, що вплинули на назву Назви вулиць Розташування

* Вул. Північна

Заняття мешканців

* Площа Торгова

Зв'язок з історичною подією

* Вул. Соборна

Зв'язок з історичною особою

* Проспект Грушевського, вул. Т. Шевченка, вул. Л.Українки

Інші чинники

* Вул. Замкова, вул. Укмергеська

* - заповнити прикладами назв вулиць рідного міста, використовуючи рідного міста

карту

Тема: Практичне заняття 2. Як назви коло вас зберігають пам’ять про минуле. Мета: навчити використовувати набуті на попередніх уроках теоретичні знання для дослідження історії краю; використовувати експонати шкільного краєзнавчого музею як джерело вивчення історії рідного краю; викликати інтерес до дослідження історичного минулого краю. Основні поняття: рідний край. Тип уроку: практичне заняття. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історико-географічні назви краю. 2. Наші вулиці. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. - Пригадайте, яку роль відіграє топоніміка для істориків? (учні повинні згадати сутність терміну та навести приклади) - Завдання на дошці (співставити топоніми і етноніми) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історико-географічні назви краю. Робота з частиною карти Гійома де Боплана, на якій зображено Поділля. Бесіда:  Які назви населених пунктів вам знайомі? Які вам не знайомі? Хотин, Смотрич, Ярмолинці, Скала-Подільська, Чорнокозинці, Кам’янець, Жванець,Зіньків, Балин, Городок, Хоростків, Мельниця Робота з картою із документом з використанням відповідних методичних порад: Правила дослідження назви населеного пункту 1) Вкажіть назву населеного пункту. Кам’янець-Подільський 2) Знайдіть його розташування на карті України. Південно-Західна частина Хмельницької області 3) У якому році/столітті було засновано місто/село? Друга половина XII століття 4) Від якого слова походить назва населеного пункту? Камінь, Поділля (назва історичної території) 5) Чи змінювалася назва населеного пункту? Коли це відбулося, із якими причинами пов’язано? Кам'янець (до XVIII ст.), Кам'янець-Подільськ (1795–1944рр.) 6) Чи змінювався статус населеного пункту? Із чим це було пов’язано?

В XII-XIVст. у складі Галицько-Волинського князівства У пер. пол. XIV століття - центр Подільського князівства у складі Литви, З 1434 центр Подільського воєводства у складі Польщі, 1672-1699 – центр Подільського еялету у складі Туреччини З 1797р. – центр Подільської губернії у складі Російської імперії, Березень 1919-дистопад 1920 – столиця УНР 1937-1941 – центр Кам’янець-Подільської області у складі УРСР З 1944 – адміністративний центр Кам’янець-Подільського району Хмельницької області 2. Наші вулиці. Робота з топографічною картою, на якій зображено школу та навколишні вулиці. Бесіда: - Що ви бачите на карті? (будинки, вулиці…) - Як ви вважаєте, чи випадково вулиці отримали такі назви? Робота з відеоматеріалом «Великі українці. Леся Українка» (звернути увагу учнів на згаданого у фільмі М.Драгоманова) Бесіда:  Чим відзначились згадані у фільмі історичні особи?  Як ви вважаєте, чи варто було назвати інші вулиці на честь історичних осіб? Робота з портретами Л.Українки, Д.Галицького, М.Драгоманова, І.Огієнко (підписування портретів) Робота з портретами Пушкіна, Грушевського, Гагаріна, князів Коріатовичів IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Поселення нашого краю мають давню історію - Вулиці нашого міста названі на честь видатних діячів VІ. Домашнє завдання. §9 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти характеризувати населені пункти нашого краю (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Позначте на лінії часу А) рік завершення Першої світової війни (1918) та рік завершення Другої світової війни (1945). Б) впишіть, скільки часу минуло між війнами? __________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 14 - ___________ ст. Б) 1709 - ___________ ст. В) 1987 - ___________ 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ___________________ - назва народу. Б) __________________________ - слова, пов’язані з певним етапом розвитку держави В) ____________________ - писемне джерело, у якому записи подій розміщуються за роками Г) ____________________ - наука, яка вивчає назви географічних об’єктів Д) ________________________ - наука про час та календарі Е) __________________________ - наука про герби. Є) ____________________ - усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Позначте на лінії часу А) рік завершення Першої світової війни (1918) та рік завершення Другої світової війни (1945). Б) впишіть, скільки часу минуло між війнами? __________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 14 - ___________ ст. Б) 1709 - ___________ ст. В) 1987 - ___________ 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ___________________ - назва народу. Б) __________________________ - слова, пов’язані з певним етапом розвитку держави В) ____________________ - писемне джерело, у якому записи подій розміщуються за роками Г) ____________________ - наука, яка вивчає назви географічних об’єктів Д) ________________________ - наука про час та календарі Е) __________________________ - наука про герби. Є) ____________________ - усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження

Заповнена учнівська сторінка Тема: Практичне заняття 2. Як назви коло вас зберігають пам’ять про минуле. Благословенна людина, що любить свій край. І. Огієнко План. 1. Історико-географічні назви краю. 2. Наші вулиці. 1. Історико-географічні назви краю. Правила дослідження назви населеного пункту 1) Вкажіть назву населеного пункту. Кам’янець-Подільський 2) Знайдіть його розташування на карті України. Південно-Західна частина Хмельницької області 3) У якому році/столітті було засновано місто/село? Друга половина XII ст. 4) Від якого слова походить назва населеного пункту? Камінь, Поділля 5) Чи змінювалася назва населеного пункту? Коли це відбулося, із якими причинами пов’язано? Кам'янець (до XVIIIст.), Кам'янець-Подільськ (1795–1944рр.) 6) Чи змінювався статус населеного пункту? Із чим це було пов’язано? В XII-XIVст. у складі Галицько-Волинського князівства У пер. пол. XIV століття - центр Подільського князівства у складі Литви, З 1434 центр Подільського воєводства у складі Польщі, 1672-1699 – центр Подільського еялету у складі Туреччини З 1797р. – центр Подільської губернії у складі Російської імперії, Березень 1919-дистопад 1920 – столиця УНР 1937-1941 – центр Кам’янець-Подільської області у складі УРСР З 1944 – адміністративний центр Кам’янець-Подільського району Хмельницької області 2. Наші вулиці.

Висновок: - Поселення нашого краю мають давню історію - Вулиці нашого міста названі на честь видатних діячів Домашнє завдання. §9 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти характеризувати населені пункти нашого краю (високий рівень).

Хотин, Смотрич, Ярмолинці, Скала-Подільська, Чорнокозинці, Кам’янець, Жванець,Зіньків, Балин, Городок, Хоростків, Мельниця

Урок контролю і корекції навчальних досягнень №1 Варіант 1

Клас_________ Ім’я, прізвище__________________________

1. Літопис – це записи найважливіших подій за роками а) так

б) ні

2. Вивченням назв народів займається наука «топоніміка» а) так б) ні 3. Який рік був раніше: а) 110 до н.е. б) 90 н.е.

в) 110 н.е.

г) 90 до н.е.

4. 886 рік – це а) VII ст. б) VIII ст. в) IX ст. г) X ст. 5. Вставте пропущені слова у речення. Кожна дворянська родина мала свій символ – _______________. Його можна було зустріти де завгодно – на щитах, прапорах і навіть штампах з твердого матеріалу, які називають ___________________. 6. Розподіліть топоніми та етноніми вписавши їх у таблицю: (дозволено вписати тільки букви) Топоніми

А.Німці; Є.Англія;

Б.Київ; Е.Українці;

Етноніми

В.Польські фільварки; Г.Жовтневе; Д.Англійці; Ж.Старе місто

7. Розв’яжіть хронологічну задачу: Першу датовану рукописну книгу Русі ―Остромирове Євангеліє‖ написано в 1057 р., а першу друковану книгу ―Апостол‖ видано в 1574 р. Скільки років минуло між обома подіями? __________. Скільки років найдавнішій рукописній книзі зараз? ______________. 8. Познач слова, які можна використати для розповіді про археологію: А. Розкопки Б. Стрічка часу В. Речові пам’ятки. Г. Державний гімн Д. Лопата Є. Залишки посуду

Варіант 2

Клас__________ Ім’я, прізвище________________

1. Неологізм – слово, яке вийшло з вжитку а) так

б) ні

2. Вивченням печаток займається наука «сфрагістика» а) так

б) ні

3. Який рік був раніше: а) 75 до н.е. б) 98 н.е.

в) 75 н.е.

г) 98 до н.е.

4. 1385 рік – це а) ХІV ст. б) ХV ст. в) ХVІ ст. г) ХVІІ ст. 5. Вставте пропущені слова у речення. Книжки, журнали та газети зберігаються у спеціальній установі, яка носить назву – _______________. Але для збереження документів використовується зовсім інша установа – ___________________. 6. Розподіліть топоніми та етноніми вписавши їх у таблицю: (дозволено вписати тільки букви) Топоніми

Етноніми

А. Вул. князів Коріатовичів; Б. Іспанці; В. Руські фільварки; Г. Гуменці; Д.Росіяни; Є.Татари; Е.Смотрич; Ж.Сквер танкістів 7. Розв’яжіть хронологічну задачу: Столітня війна розпочалась у 1337 році, а Тридцятилітня – у 1618. Скільки років минуло між початком обох подій? __________. Скільки років виповнилось би початку Столітньої війни зараз? ______________. 8. Познач слова, які можна використати для розповіді про генеалогію: А.Розкопки Б.Нащадки В.Родина Г.Скарб Д.Пісні Є.Батьки

Тема: Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи. Мета: пояснити зміст понять «історичні діячі», «стан», з’ясувати, якими бувають історичні діячі та верстви суспільства, навчити складати простий план до прочитаного тексту, аналізувати діяльність історичних діячів, використовуючи пам’ятку; виховувати інтерес до вивчення історії; продовжувати формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: історичні діячі, стан. Тип уроку: засвоєння нових знань. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історичні діячі. 2. Стани населення. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Виберіть зайве з пропонованого переліку. Поясніть свій вибір (князь, козак, динозавр, робітник, селянин) - Кого з них, на вашу думку, вивчати історики? Чому? (історія є наукою при минуле людства) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історичні діячі. Бесіда: - Кого з героїв минулого та сучасності, з яких можна взяти приклад, ви можете назвати? - Чому ви обрали саме їх? Робота з термінами та підручником (стор 65): Історичні діячі – люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні. Біографія – опис життя історичного діяча. Робота з відеоматеріалом «Святослав» та «Єлизавета ІІ» Бесіда: - Про кого йдеться у фільмі? - Чим відзначились вказані особи? Робота з ілюстраціями (підпис імен історичних діячів та роду їх занять) 2. Стани населення. Робота з підручником (стор. 67) Бесіда: - Зверніть увагу на те, чим займались вказані особи. - Чи можна встановити імена усіх цих людей (ні).

- Що об’єднує більшість людей на цих ілюстраціях? (рід занять) Робота з термінами: Стан (верства) – група людей у суспільстві, що мають схожі заняття та становище. Народ – група людей, пов’язана спільною територією проживання, мовою, традиціями та звичаями. Робота з ілюстраціями (підпис назв народів – українці, індіанці, японці, скіфи (народ, якого вже немає)) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення Виконання завдання на стор. 68-69 V. Підсумки уроку. - У кожного часу є свої історичні діячі - Вивчення різних верств суспільства дає можливість більше дізнатись про минуле VІ. Домашнє завдання. §10 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику історичним персонажам (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи. План. 1. Історичні діячі. 2. Стани населення. 1. Історичні діячі. Історичні діячі – люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні. Біографія – опис життя історичного діяча.

2. Стани населення. Стан (верства) – група людей у суспільстві, що мають схожі заняття та становище. (селяни, міщани, інтелігенція тощо)) Народ – група людей, пов’язана спільною територією проживання, мовою, традиціями та звичаями.

У кожного часу є свої історичні діячі Вивчення різних верств суспільства дає можливість більше дізнатись про минуле Домашнє завдання. §10 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику історичним персонажам (високий рівень), заповнити таблицю «Великі українці» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Великі_українці) -

Тема: Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякдення життя. Мета: пояснити зміст понять «історична подія», «історичне явище», на конкретних прикладах ознайомити учнів із різними видами історичних подій та явищ; навчити аналізувати події та явища історії; продовжувати формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: історична подія, історичне явище. Тип уроку: засвоєння нових знань. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Події та явища в історії. 2. Дослідження історичних подій та явищ. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте, що таке «історична подія» (урок 1). - Виберіть з наведених термінів історичні події (народження, підписання угоди, літопис, візит правителя, оголошення війни) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Події та явища в історії. Бесіда: - Які історичні події ви можете назвати? - Чим вони вам запам’ятались? Робота з ілюстраціями «Історичні події» (підпис видів історичних подій) («Війна», «Подорож», «Відкриття», «Будівництво») Робота з ілюстраціями (битви при Слейсі, Кресі, Азенкурі, перший політ у космос, усе з датами)(походу учні вписують номера століть, коли відбувались дані події) Бесіда: - Що є зайвим у даному переліку? Чому? (учні підводяться до думки, що історичні події об’єднуються у історичні явища) Робота з терміном: Історичне явище – це сукупність пов’язаних історичних подій, що мають спільні ознаки та відбуваються у певній послідовності.

2. Дослідження історичних подій та явищ. Робота з підручником (стор. 72) (схема «Історичні події») Бесіда: - Без чого не може існувати історична подія? (без причин та без наслідків) Робота з відеоматеріалом «Національно-визвольна війна» та підручником (стор. 73, план дослідження історичної події та явища)(учні повинні спробувати знайти відповіді на поставлені запитання в ході перегляду відеоматеріалу) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення Виконання завдання №6 на стор. 75 V. Підсумки уроку. - Події є завжди рухливими - Історичне явище складається з історичних подій та є більш тривалим у часі VІ. Домашнє завдання. §11 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику історичним подіям (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Впишіть, скільки часу минуло між битвами: Пилявецька битва (1648), битва під Бородіно (1812) Між битвами минуло ______________ років. 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 512 до н.е. - _______ ст. Б) 1019 - __________ ст. В) 1648 - _________ст. Г) 1812 - __________ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ___________________ - люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні. Б) __________________________ - опис життя історичного діяча В) ____________________ - група людей у суспільстві, що мають схожі заняття та становище Г) ____________________ - група людей, пов’язана спільною територією проживання, мовою, традиціями та звичаями 4 Назвіть імена та прізвища великих українців А) Видатний український футбольний тренер ______________________________ Б) Видатний український кардіохірург ___________________________________ В) Головнокомандуючий УПА__________________________________________ Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Впишіть, скільки часу минуло між битвами: Пилявецька битва (1648), битва під Бородіно (1812) Між битвами минуло ______________ років. 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 512 до н.е. - _______ ст. Б) 1019 - __________ ст. В) 1648 - _________ст. Г) 1812 - __________ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ___________________ - люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні. Б) __________________________ - опис життя історичного діяча В) ____________________ - група людей у суспільстві, що мають схожі заняття та становище Г) ____________________ - група людей, пов’язана спільною територією проживання, мовою, традиціями та звичаями 4 Назвіть імена та прізвища великих українців А) Видатний український футбольний тренер ______________________________ Б) Видатний український кардіохірург ___________________________________ В) Головнокомандуючий УПА__________________________________________

Заповнена учнівська сторінка Тема: Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякдення життя. План. 1. Події та явища в історії. 2. Дослідження історичних подій та явищ. 1. Події та явища в історії. Історичне явище – це сукупність пов’язаних історичних подій, що мають спільні ознаки та відбуваються у певній послідовності.

2. Дослідження історичних подій та явищ.

Висновок: - Події є завжди рухливими - Історичне явище складається з історичних подій та є більш тривалим у часі Домашнє завдання. §11 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику історичним подіям (високий рівень).

Тема: Житло і побут давніх українців. Мета: пояснити зміст понять «напівземлянка», «землеробство», «скотарство», «ковальство», «гончарство»; ознайомити з основними складовими побуту давніх українців; розвинути уяву та творчі здібності учнів, виокремлювати з розповіді головне та другорядне; продовжувати формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу. Основні поняття: землеробство, скотарство, ковальство, напівземлянка, гончарство. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Давні мешканці України. 2. Повсякденне життя давнього населення українських земель. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте, що таке етноніміка. Чи може вона допомогти у вивченні минулого нашої країни? (так, адже на території нашої країни проживало немало народів) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Давні мешканці України. Робота з підручником (стор. 76-77, ІІ-ІІІ абзац) Бесіда: - Який найдавніший народ проживав на території України? (трипільці) - Чим займались трипільці? Робота з відеоматеріалом «Кіммерійці, скіфи, сармати», «Античні містадержави» Бесіда: - Які народи, окрім трипільців, проживали на території України? - Чи проживали вони одночасно? (деякі – так) Що їх могло об’єднувати? (схожий спосіб життя, територія, торгівля) 2. Повсякденне життя давнього населення українських земель. Робота з підручником (стор. 79) (супроводжується роботою з термінами) Бесіда: - Які народи прийшли на зміну кіммерійцям, скіфам та сарматам? (слов’яни) - Якими були особливості їхнього побуту? - З якими народами контактували слов’яни? (візантійці) - Які вірування існували у слов’ян? (язичництво)

- Яким чином слов’яни вирішували свої проблеми (спільно, на вічі) Слов’яни – група європейських народів, об’єднаних спільним походженням та близькістю мови. Городище – укріплене поселення. Язичництво – поклоніння багатьом богам. Віче – збори для вирішення громадських справ. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення Виконання завдання на стор. 82 V. Підсумки уроку. - Територію України здавна населяли різні народи - Безпосередніми предками українців є давні слов’яни VІ. Домашнє завдання. §12 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику життю та побуту давніх народів на території українських земель (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Житло і побут давніх українців. План. 1. Давні мешканці України. 2. Повсякденне життя давнього населення українських земель. 1. Давні мешканці України.

2. Повсякденне життя давнього населення українських земель. Слов’яни – група європейських народів, об’єднаних спільним походженням та близькістю мови. Городище – укріплене поселення. Язичництво – поклоніння багатьом богам. Віче – збори для вирішення громадських справ.

Землеробство – обробіток землі з метою вирощування рослин. Скотарство – вирощування худоби. Ковальство – обробіток металів. Гончарство – виробництво глиняного посуду. Висновок: - Територію України здавна населяли різні народи - Безпосередніми предками українців є давні слов’яни Домашнє завдання. §12 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику життю та побуту давніх народів на території українських земель (високий рівень).

Тема: Київські князі. Запровадження християнства. Мета: пояснити зміст понять «Київська Русь», «князь», «дружина», «християнство», визначити основні складові діяльності князів Київської Русі, з’ясувати історичне значення хрещення Русі; навчити учнів знаходити на карті місця подій княжої доби, визначати тривалість подій, складати простий план. Основні поняття: Київська Русь, князь, дружина, християнство. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Перші київські князі. 2. Розквіт Київської Русі. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда (супроводжується порівнянням герба Володимира Великого та сучасного герба України): - Пригадайте, що таке «нумізматика»? Як ви вважаєте чому ці герби такі схожі? (за українським законодавством гербом країни є герб князя Володимира). Яка може бути причина цього? (князь є видатною історичною особою, отже, ми сьогодні розглянемо історію країни, яку уславив князь). ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Перші київські князі. Робота з відеоматеріалом «Перші князі Київської Русі» Бесіда: - Назвіть перших князів Київської Русі. - Чим відзначились перші правителі Київської Русі? (супроводжується роботою з ілюстраціями, на яких зображені дані історичні особи) Робота з атласами (стор. 4-7, 6-9) або підручниками (стор. 86). Бесіда: - Які племена населяли територію Київської Русі? - Назвіть племена, які проживали на території сучасної України (проміжний висновок – ці племена є предками українців) - Назвіть сусідні народи та держави. - У які країни здійснювали походи київські князі? Робота з термінами: Князь – воєначальник та правитель князівства (держави) Дружина – військовий загін князя.

2. Розквіт Київської Русі. Робота з відеоматеріалом «Розквіт Київської Русі» Бесіда: - За часів правління яких князів Київська Русь досягла свого розвитку? - Що ці князі зробили для цього? - Що таке «християнство»? Який князь і коли запровадив цю релігію? Робота з підручником (стор. 91). Бесіда: - Яка подія відбулась у 1187 році? (перша згадка назви «Україна») - Як вчені пояснюють походження цієї назви? IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення Виконання завдання на стор. 82 V. Підсумки уроку. - Першою слов’янською державою на території України була Київська Русь - Найвищого розвитку Київська Русь досягла за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого VІ. Домашнє завдання. §13 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику діяльності князів Київської Русі (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Робота з датами: А) Рік битви під Батогом (1652) та рік Галицької битви (1914), впишіть, скільки часу минуло між битвами? ________ Б) Скільки років минуло до нашого часу від Галицької битви?________________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 303 до н.е. - _______ ст. Б) 1187 - ___________ ст. В) 1679 - __________ ст.. Г) 1345р. до н.е. ______________ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) __________________________ - укріплене поселення. Б) __________________________ - поклоніння багатьом богам В) __________________________ - обробіток металів Г) ____________________ - обробіток землі з метою вирощування рослин Д)_______________________ - опис життя історичного діяча. Е) ___________________- група людей, пов’язана спільною територією проживання, мовою, традиціями та звичаями. Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Робота з датами: А) Рік битви на Куруковому озері (1625), рік битви під Лейпцигом (1813), впишіть, скільки часу минуло між битвами? Б) Скільки років минуло до нашого часу від битви під Лейпцигом?____________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 501 до н.е. - _______ ст. Б) 1245 - ___________ ст. В) 1476 - ___________ст. Г) 1879 - ___________ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ___________________ - збори для вирішення громадських справ. Б) __________________________ - група європейських народів, об’єднаних спільним походженням та близькістю мови В) ____________________ - вирощування худоби Г) ____________________ - виробництво глиняного посуду Д)__________________ – група людей у суспільстві, що мають схожі заняття та становище. Е)_________________________– люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.

Заповнена учнівська сторінка Тема: Київські князі. Запровадження християнства. План. 1. Перші київські князі. 2. Розквіт Київської Русі. 1. Перші київські князі. VIст. - заснування міста Київ князем Києм Князь – воєначальник та правитель князівства (держави) Дружина – військовий загін князя. 860-882рр. - правління Аскольда і Діра в Києві 860р. - похід Аскольда на Візантію, поразка 862р. - запрошення на правління в Новгород варяга Рюрика (862-879рр.) 882р. - Новгородський князь Олег вбив в Києві Аскольда і Діра і об’єднав Північну (Новгородську) і Південну (Київську) землі. 882р. – утворення Київської Русі

882-912рр. - правління князя Олега в Києві 907р.,911р. - походи Олега на Візантію,перемога, торгові договори. 912-945рр. – правління князя Ігоря Рюриковича 941р.,944р. - походи Ігоря на Візантію, поразка 945р. - вбивство Ігоря деревлянами через повторне збирання данини. 945-964рр. – правління княгині Ольги - помстилася деревлянам (спалений Іскоростень, столиця деревлян) - реформувала систему збору данини - прийняла хрещення в Царграді (Константинополі),столиці Візантії 964-972рр. – правління князя Святослава Ігоревича 964-967рр. - походи на в’ятичів, булгар, знищення Хозарського каганату. 967-969рр. - війна з Болгарією 979-971рр. - війна з Візантією (поразка Святослава) 972р. - загибель Святослава в битві з печенігами.

2. Розквіт Київської Русі. 980-1015рр. - правління Володимира Великого (син Святослава) - закінчив об’єднання земель навколо Києва, укріпив центральну владу - здійснював походи на печенігів,булгар,поляків, візантійців - розбудовував Київ - ―місто Володимира‖, Десятинна церква - укріплював кордони, засновував нові міста - почав карбувати власні монети - златники та срібники 988 – хрещення Русі Володимиром Великим 1019-1054 - правління Ярослава Мудрого (син Володимира Великого) - зміцнив кордони, розгромив печенігів - розбудовував Київ - ―місто Ярослава‖,Софія Київська, Золоті ворота. - уклав збірку законів ―Руська Правда‖ - відкрив школи, бібліотеку, майстерні по переписуванню книжок - одружував своїх дітей з іноземними принцесами та королями 1113-1125 - правління Володимира Мономаха (онук Ярослава) - останній одноосібний князь на Русі - скликав князівські з’їзди, с метою організації походів на половців - сприяв припиненню міжусобних (громадянських) війн між князями - побудував перший міст через Дніпро - уклав доповнення до Руської Правди - ―Устав‖, написав ―Повчання дітям‖

По смерті Володимира Мономаха Русь розпадається на декілька князівств. Висновок: - Першою слов’янською державою на території України була Київська Русь - Найвищого розвитку Київська Русь досягла за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого Домашнє завдання. §13 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику діяльності князів Київської Русі (високий рівень).

Тема: Українське козацтво у битвах і походах. Мета: пояснити зміст понять «Запорозька Січ», «козак», «чайка», «революція», з’ясувати причини виникнення козацтва та Запорозької Січі, розповісти про побут і звичаї козаків, розкрити роль гетьманів П. Конашевича-Сагайдачного та Б. Хмельницького в переможних козацьких походах, розвинути уміння і навички працювати у малих групах, розв’язувати хронологічні задачі; формувати інтерес до козацтва як феноменального явища в українській історії. Основні поняття: Запорозька Січ, козак, пороги, курінь, гетьман, кошовий отаман. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Виникнення українського козацтва. 2. Гетьман Богдан Хмельницький. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда (супроводжується порівнянням герба Володимира Великого та сучасного герба України): - Пригадайте, кого зображено на купюрі в 5 та 10 гривень? Як ви вважаєте чому саме ці особи були обрані для цього? (вони є історичними діячами). Що може об’єднувати цих людей, адже вони ніколи не зустрічались? (обидва є гетьманами козацтва). ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Виникнення українського козацтва. Робота з відеоматеріалом «Запорозьке козацтво» (20 кроків до мрії. Крок 4, 5 хв.) Бесіда: - Коли і де виникли українські козаки? - В яких роках вперше згадується козацтво? Яке це століття? - Чим відзначались козаки? Чим вони займались? - Як називалось головне укріплення козаків? Хто вперше його збудував? - Хто найбільше уславився як козацький ватажок? (Петро Сагайдачний) ХV ст. – виникнення українського козацтва Робота з атласами (стор. ____) або підручниками (стор. 93). Бесіда: - Які народи та держави були сусідами козаків? - Проти кого переважно здійснювали свої походи козаки? Робота з термінами: Клейноди – символи козацької влади. Рада – вищій орган влади на Січі.

Кошовий отаман (гетьман) – найвища посадова особа на Січі. 2. Гетьман Богдан Хмельницький. Робота з відеоматеріалом «Богдан Хмельницький» Бесіда: - Яка людина підняла українців на боротьбу з поневолювачами? Що їй вдалось здійснити? (утворити незалежну козацьку державу) Розв’язування хронологічної задачі: Визвольна війна українського народу на думку більшості істориків тривала з 1648 по 1657 рр. Скільки років вона тривала? (9). Скільки років минуло від її початку? (365) Робота з підручником (стор. 97-98). Бесіда: - Як вшановується пам’ять про українське козацтво? IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення V. Підсумки уроку. - Надійним захисником українського народу поступово стає козацтво - Найбільшим здобутком діяльності Богдана Хмельницького стає утворення української козацької держави VІ. Домашнє завдання. §14 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику діяльності українського козацтва (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Робота з датами: А) Рік походу Олега на Візантію (911) та рік походу Ігоря на Візантію (944), скільки часу минуло між походами? ________ Б) Скільки років минуло до нашого часу від походу Ігоря?___________________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 562 до н.е. - _______ ст. Б) 1387 - ___________ ст. В) 2025 - ___________ ст. Г) 2132 - ___________ ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ______________________ – воєначальник та правитель князівства. Б) __________________________ – військовий загін князя. В) ___________р. – рік хрещення Київської Русі. Г) Князь ___________________________________________ уклав збірку законів «Руська Правда» Д) Князь ___________________________________________ хрестив Київську Русь Е) Князь ___________________________________________ написав «Повчання дітям» Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Робота з датами: А) Рік походу Олега на Візантію (911) та рік походу Ігоря на Візантію (944), скільки часу минуло між походами? ________ Б) Скільки років минуло до нашого часу від походу Ігоря?___________________ 2. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки А) 562 до н.е. - _______ ст. Б) 1387 - ___________ ст. В) 2025 - ___________ ст. Г) 2132 - ___________ ст. 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ______________________ – воєначальник та правитель князівства. Б) __________________________ – військовий загін князя. В) ___________р. – рік хрещення Київської Русі. Г) Князь ___________________________________________ уклав збірку законів «Руська Правда» Д) Князь ___________________________________________ хрестив Київську Русь Е) Князь ___________________________________________ написав «Повчання дітям»

Заповнена учнівська сторінка Тема: Українське козацтво у битвах і походах. План. 1. Виникнення українського козацтва. 2. Гетьман Богдан Хмельницький. 1. Виникнення українського козацтва. ХV ст. – виникнення українського козацтва Клейноди – символи козацької влади.

Запорозька Січ – козацька республіка (всі посади виборні) Рада – вищій орган влади на Січі. Кошовий отаман (гетьман) – найвища посадова особа на Січі.

1553 -1563рр. – гетьманство Дмитра Байди Вишневецького 1553-1557рр. – перша Січ на острові Мала Хортиця; 1614-1622 рр. – гетьманство Петра Конашевича-Сагайдачного 1614 р. - Козацький флот із 40 чайок напав на Трапезунд і Синоп; 1615 р. - Флот Сагайдачного у складі 80 чайок атакував Стамбул; 1616 р. - Розбив турецький флот під Очаковом і здобув фортецю Кафа; 1620 р. - Козацький флот здійснив похід на Білгород і Кілію; 1621р. – військо Сагайдачного та поляки здобули перемогу над турками в Хотинській битві

2. Гетьман Богдан Хмельницький. 1648-1657– гетьманування Богдана Хмельницького 1648-1657– Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої 5-6.05.1648 - битва на Жовтих Водах - перемога козаків. 16.05.1648 - битва під Корсунем - перемога козаків. літо 1648р. - розгортання всенародної боротьби проти поляків 1648 - облога Кам'янця-Подільського Максимом Кривонісом 11-13.09.1648 - битва під Пилявцями - перемога козаків. Жовтень - листопад 1648 - облога Львова та Замостя козаками. Липень — серпень 1649р. - облога Збаража українськими військами. 5-6.08.1649 - Зборівська битва - перемога козаків. 08.08.1649 - Зборівський договір - початок формування козацької держави 1651 - відновлення польського наступу на Поділля 18-30.06.1651 - битва під Берестечком - поразка козаків. 22-23.05.1652 - битва під Батогом - перемога козаків. 1651,1652, 1653,1655 - облоги Кам'янця-Подільського 11.10.- 05.12.1653 - Жванецька облога козаками польського війська 08.01.1654 - Переяславська Рада - укладення воєнного союзу з Москвою 19-21.01.1655 - битва під Охматовим (Дрижнпільська). 1656-1657 - україно-трансильванський похід у Польщу. 27.07.1657 - смерть Б.Хмельницького, передача влади Ю.Хмельницькому. Історичне значення визвольної війни середини XVII ст. полягає в тому, що в цей період завершився процес формування української народності та національної самосвідомості, була утворена Українська держава – Військо Запорізьке. Висновок: - Надійним захисником українського народу поступово стає козацтво - Найбільшим здобутком діяльності Богдана Хмельницького стає утворення української козацької держави Домашнє завдання. §14 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику діяльності українського козацтва (високий рівень).

Тема: Українське село і місто у ХVІІІ ст. Мета: пояснити зміст понять «місто», «село», з’ясувати особливості життя в українському місті та селі у ХVІІІ ст.; розвивати уміння аналізувати, працювати з історичною картою, навчити учнів використовувати репродукції картин як джерело знань з історії; виховувати інтерес до вивчення історії. Основні поняття: місто, село. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Українське село у ХVІІІ ст. 2. Українське місто у ХVІІІ ст. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Тестування. Бесіда (супроводжується демонстрацією назв сіл та міст): - Спробуйте об’єднати назви населених пунктів у дві групи. Чому ви зробили саме так? (в одну групу потрапили міста, у другі – села). КИЇВ ЛЬВІВ ОДЕСА ДОВЖОК НІГИН ГУМЕНЦІ ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Українське село у ХVІІІ ст. Робота з ілюстраціями «Заняття сільського населення» (землеробство, скотарство, рибальство, торгівля і т.п.) Бесіда: - Чим займались мешканці села? Робота з підручниками (стор. 103). Бесіда: - Опішить побут селян. - Чи всі селяни жили в однакових умовах? Чому? Робота з термінами: Село — невелике поселення, жителі якого займаються землеробством і скотарством.

2. Українське місто у ХVІІІ ст. Робота з ілюстраціями «Місто» (одне-два зображення типового міста даного періоду) Бесіда: - Опішить фотографію. - Спробуйте порівняти зовнішній вигляд села та міста. Чи є відмінності? Які? Робота з підручником (стор. 104-106) Бесіда: - Чим займались мешканці міст? - Чи відрізнялось життя міщан від життя селян? - Як давно на українських землях з’явились міста? (з княжих часів) Робота з термінами: Місто — поселення зі значною кількістю населення, яке не займається сільським господарством. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Робота з атласом та картою: Виконання завдання на стор. 106 (пошук на карті зазначених у завданні міст) V. Підсумки уроку. - Міста відрізняються від сіл роботою, якою займалось їх населення - У ХVІІІ ст. продовжували розвиватися міста, які були засновані ще за княжих часів та з’являються нові. VІ. Домашнє завдання. §15 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику розвитку міст та сіл України у ХVІІІ ст. (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ І. Виберіть одну правильну відповідь: 1. Хто заснував Першу Січ? а)Байда Вишневецький б) Петро Сагайдачний в)Богдан Хмельницький 2. Хто здійснював морські походи на турків і татар на початку XVIIст.? а)Байда Вишневецький б) Петро Сагайдачний в)Богдан Хмельницький 3. Як називався козацький човен? а) Галера б) Лебідь

в)Чайка

ІІ. Впишіть слова, яких не вистачає: 4. ___________________ - символи козацької влади. 5. __________________________ - вищій орган влади на Січі 6. __________________________ - найвища посадова особа на Січі ІІІ. Впишіть, яким століттям відповідають вказані роки: 7. 144 - _____ ст. 8. 1113 - ______ ст. 9. 2014 - ______ ст. ІV. Впишіть, будь який рік століття: 10. XVI ст. - ______ р. 11. IV ст. - _______ р.

12. XX ст. - ______ р.

Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ І. Виберіть одну правильну відповідь: 1. Хто заснував Першу Січ? а)Байда Вишневецький б) Петро Сагайдачний в)Богдан Хмельницький 2. Хто здійснював морські походи на турків і татар на початку XVIIст.? а)Байда Вишневецький б) Петро Сагайдачний в)Богдан Хмельницький 3. Як називався козацький човен? а) Галера б) Лебідь

в)Чайка

12. XX ст. - ______ р.

Тема: Українське село і місто у ХVІІІ ст. План. 1. Українське село у ХVІІІ ст. 2. Українське місто у ХVІІІ ст. 1. Українське село у ХVІІІ ст. Село — невелике поселення, жителі якого займаються землеробством і скотарством.

2. Українське місто у ХVІІІ ст. Місто — поселення зі значною кількістю населення, яке не займається сільським господарством.

Висновок: - Міста відрізняються від сіл роботою, якою займалось їх населення - У ХVІІІ ст. продовжували розвиватися міста, які були засновані ще за княжих часів та з’являються нові. Домашнє завдання. §15 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти давати характеристику розвитку міст та сіл України у ХVІІІ ст. (високий рівень).

Тема: Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру. Мета: пояснити зміст поняття «університет», визначити, коли виникли і якими були перші університети, з’ясувати історичне значення діяльності Харківського університету, розвинути навички складати простий план до прочитаного тексту, аналізувати діяльність історичних постатей; виховувати інтерес до вивчення історії. Основні поняття: університет. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Що таке університети. 2. Харківський університет та його значення для України. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда (супроводжується демонстрацією термінів): - Спробуйте визначити зайве у переліку. Чому ви зробили саме так? (школа, гімназія, ліцей – середні навчальні заклади, університет – вищій навчальний заклад). ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Що таке університети. Робота з терміном: Університет – вищій навчальний заклад, який готує різних спеціалістів. Робота з підручниками (стор. 108). Бесіда: - Коли і де виник перший в Європі університет? - Яким наукам навчались в університетах? - Якими потребами могла бути викликана поява університетів в Україні? Робота з відеоматеріалом «Національно-культурне відродження» Бесіда: - Внаслідок яких подій в Україні з’явились університети? (початок національного відродження) - Назвіть основних діячів національного відродження? - Яку мету у своїй діяльності переслідували ці люди? 2. Харківський університет та його значення для України. Робота з підручником (стор. 109-111) Бесіда: - Хто вважається засновником Харківського університету? - Чим займався університет? В чому полягає важливість його діяльності?

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - З метою підготовки високоосвічених людей було відкрито університети - Першим університетом на території України, у якому змогли навчатись українці, став Харківський університет VІ. Домашнє завдання. §16 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти характеризувати роль університетів в культурному житті країни (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру. План. 1. Що таке університети. 2. Харківський університет та його значення для України. 1. Що таке університети. Університет – вищій навчальний заклад, який готує різних спеціалістів.

2. Харківський університет та його значення для України. 1805р. – відкриття Харківського університета.

Висновок: - З метою підготовки високоосвічених людей було відкрито університети - Першим університетом на території України, у якому змогли навчатись українці, став Харківський університет Домашнє завдання. §16 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень), уміти характеризувати роль університетів в культурному житті країни (високий рівень).

Тема: Українці в революції 1917-1920 рр. Мета: пояснити зміст понять «революція», «універсал», «соборність», розглянути перебіг основних подій Української революції 1917—1920 рр., внесок М. Грушевського у розвиток Української держави; удосконалити уміння працювати з різними історичними джерелами, виступати з повідомленням на історичну тему; викликати гордість за український народ, який боровся за створення соборної, незалежної України. Основні поняття: революція, універсал, соборність. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Причини революції в Україні. 2. Розвиток подій української революції. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте, що вам відомо про М.Грушевського? - Чи мали українці державу у ХІХ ст.? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Причини революції в Україні. Робота з терміном: Революція – період докорінних змін у житті суспільства. Робота з підручниками (стор. 113-114). Бесіда: - Що сприяло початку революції? (І Світова війна) - Як І Світова війна позначилась на розвитку українських земель? - Яким чином народ пропонував вирішити проблеми? (завершення війни, проголошення республіки) Робота з терміном: Республіка – держава, у якій влада належить народу. 2. Розвиток подій української революції. Робота з відеоматеріалом «Універсали Центральної Ради» Бесіда: - Після якої події в Україні розгорнулась революція? (зречення Миколи ІІ) - Який орган влади було створено для управління Україною? (Центральна Рада) - Хто очолив Центральну Раду? - Як називався український уряд? Хто його очолював?

- Що таке «універсали»? скільки їх було? - Чи вдалось Центральній Раді успішно виконувати свою роботу? Чому? - Хто прийшов до влади після повалення Центральної Ради? Робота з терміном: Універсал – документ, у якому влада доводила до народу свої рішення. Робота з підручником (стор. 115, IV-V абзац, 116, ІІ абзац) Бесіда: - Які політичні сили, окрім Центральної Ради, боролись за владу в Україні? - Як розшифрувати абревіатури УЦР, УНР та ЗУНР? - Яка подія відбулась 22 січня 1919 року? (проголошення Акту Злуки) - Хто врешті-решт переміг під час революції? - Чи змогла Україна стати незалежною? (ні, вона увійшла до складу СРСР) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - Внаслідок погіршення становища народу під час І Світової війни на українських землях розпочалась революція - Революція для українського народу завершилась невдало VІ. Домашнє завдання. §17 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, основних діячів та дати (достатній рівень), уміти характеризувати перебіг революційних подій в Україні в 1917-1920 рр. (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Українці в революції 1917-1920 рр. План. 1. Причини революції в Україні. 2. Розвиток подій української революції. 1. Причини революції в Україні. Революція – період докорінних змін у житті суспільства. Республіка – держава, у якій влада належить народу. 1917—1920 рр. — Українська революція; 2. Розвиток подій української революції. Універсал – документ, у якому влада доводила до народу свої рішення. березень 1917 р. — створення Української Центральної Ради; листопад 1917 р. — проголошення створення Української Народної Республіки (УНР); січень 1918 р. — проголошення незалежності УНР; 13 листопада 1918 р. — створення ЗУНР; 22 січня 1919 р. — злука ЗУНР і УНР.

Висновок: - Внаслідок погіршення становища народу під час І Світової війни на українських землях розпочалась революція - Революція для українського народу завершилась невдало Домашнє завдання. §17 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, основних діячів та дати (достатній рівень), уміти характеризувати перебіг революційних подій в Україні в 1917-1920 рр. (високий рівень).

Тема: Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн. Мета: пояснити зміст понять «окупація», «новий порядок», «остарбайтери», «рух Опору», «партизани», «Українська повстанська армія», з’ясувати початок та перебіг подій Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, визначити внесок українського народу в перемогу; удосконалити уміння працювати з різними історичними джерелами, розв’язувати хронологічні задачі; виховувати гордість за героїчне історичне минуле України. Основні поняття: окупація, «новий порядок», остарбайтери, рух Опору, партизани, Українська повстанська армія (УПА). Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. На шляху до війни. 2. Рух опору та звільнення України. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Тестування. Бесіда: - Які асоціації викликає у вас слово «війна»? - Що вам відомо про Другу світову та Велику Вітчизняну війни? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. На шляху до війни. Робота з картою (стор 122). Бесіда: - Які території заштриховано на карті? Внаслідок яких подій це могло статись? Робота з відеоматеріалом «Україна в Другій світовій війні. Окупація» Бесіда: - З яких подій розпочалась Друга світова війна? (напад Німеччини на Польщу ). Коли вона розпочалась? - До складу якої країни відійшли західноукраїнські землі на початку війни? - В якому році Німеччина та її союзники напали на СРСР? - Які міста чинили найбільший опір німецьким загарбникам? (Київ, Одеса, Севастополь) Робота з датами: 1939-1940 – приєднання західноукраїнських земель до СРСР 1939-1945 – Друга світова війна

Розв’язування хронологічних задач: - Скільки років тому розпочалась Друга світова війна? (75р) - Скільки років тому завершилась Друга світова війна? (69 р) 22.06.1941 – напад Німеччини на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни. 2. Рух опору та звільнення України. Робота з терміном: Окупація – перебування іноземних військ на території чужої держави. 1941-1944 – німецька окупація українських земель Робота з підручником (стор. 125, п. 3) та відеоматеріалом «Україна в Другій світовій війні. Визволення» Бесіда: - Яка могла бути реакція населення на дії німців? - До яких дій вдалось населення окупованих земель? - Чи можна стверджувати, що усі партизани дотримувались однієї мети? Основні течії руху опору в Україні: - Червоні партизани - УПА 1942 – створення УПА 1943 – битва за Дніпро, визволення Києва. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - В 1939-1945 рр. українці знову були втягнуті у чужу для них війну - Спроба українців вибороти під час війни незалежність була невдалою VІ. Домашнє завдання. §18 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, основних діячів та дати (достатній рівень), уміти характеризувати перебіг Другої світової війни на території Україні (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Позначте на лінії часу рік утворення УЦР та рік утворення Харківського університету, впишіть, скільки часу минуло між подіями? ____________ 2. Впишіть прізвища історичних діячів:

А) ______________ Б) ________________ 3. Впишіть слова, яких не вистачає: А) ______________________ - вищій навчальний заклад, який готує різних спеціалістів. Б) __________________________ - держава, у якій влада належить народу В) ________________________ - документ, у якому влада доводила до народу свої рішення Г) _____________________ - період докорінних змін у житті суспільства 4. Знайдіть відповідність дати і події: А) березень 1917 р. 1) створення Української Центральної Ради; Б) листопад 1917 р 2) проголошення створення УНР; В) січень 1918 р. 3) проголошення незалежності УНР; 4) створення ЗУНР; Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Позначте на лінії часу рік утворення УЦР та рік утворення Харківського університету, впишіть, скільки часу минуло між подіями? ____________ 2. Впишіть прізвища історичних діячів:

Заповнена учнівська сторінка Тема: Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн. План. 1. На шляху до війни. 2. Рух опору та звільнення України. 1. На шляху до війни. 1939-1940 – приєднання західноукраїнських земель до СРСР 1 вересня 1939 -2 вересня 1945 – Друга світова війна 22.06.1941 – напад Німеччини на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни. 22 червня 1941 – 9 травня 1945 - Велика Вітчизняна війна. 2. Рух опору та звільнення України. 22 липня 1942 – повна окупація України фашистами Окупація – перебування іноземних військ на території чужої держави. 1941-1944 – німецька окупація українських земель Основні течії руху опору в Україні: - Червоні партизани - УПА 1942 – створення УПА

Кінець 1942 – початок визволення України 1943 – битва за Дніпро. 6 листопада 1943 - було визволено столицю України - Київ. У жовтні 1944 року Україна була звільнена від фашистських окупантів. Висновок: - В 1939-1945 рр. українці знову були втягнуті у чужу для них війну - Спроба українців вибороти під час війни незалежність була невдалою Домашнє завдання. §18 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, основних діячів та дати (достатній рівень), уміти характеризувати перебіг Другої світової війни на території Україні (високий рівень).

Тема: Проголошення незалежності України. Мета: пояснити зміст понять «незалежність», «референдум», «конституція», «державні символи», ознайомити учнів із основними подіями з історії незалежної України, з’ясувати роль Конституції в житті держави, історію державних символів, місце України в Європі та світі, діяльність української діаспори; удосконалити вміння працювати з різними історичними джерелами, давати оцінку історичних подій; сприяти усвідомленню важливості здобуття Україною незалежності, виховувати гордість за здобутки визначних представників науки, спорту та культури сучасної України. Основні поняття: незалежність, референдум, конституція, державні символи. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Проголошення незалежності. 2. Державні символи України. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Тестування. Бесіда: - Як ви вважаєте, що мав на увазі Тарас Шевченко, коли писав «В своїй хаті своя правда і сила, і воля!»? - Чи можна цю думку поширити і на народ? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Проголошення незалежності. Робота з підручником (стор. 129, схема «Незалежна держава»). Бесіда: - Яка держава вважається незалежною? - Чи можна вважати Україну незалежною державою? Робота з відеоматеріалом «Проголошення незалежності» Бесіда: - В яких умовах було проголошено незалежність України? (послаблення та розпад СРСР) - Хто і коли проголосив незалежність України? (Верховна Рада) - Чи цікавилась влада думкою народу? (так, шляхом референдуму) Робота з датами: 24.08.1991 – проголошення незалежності України 01.12.1991 – референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності

Розв’язування хронологічних задач: - Скільки років тому було проголошено незалежність України? (23р) - У якому році Україна має святкувати 30-тиріччя проголошення незалежності? (2021 р) Робота з термінами: Верховна Рада – найвищій орган законодавчої влади в Україні. Референдум – всенародне опитування. 2. Державні символи України. Бесіда: - У людини є ім’я, документи… Чи може держава обійтись без символів, які дозволять виділити її серед інших? (ні) Робота з терміном (стор.131, ІІІ абзац): Конституція – основний закон держави, що описує державний устрій, встановлює права та обов’язки громадян. Робота з відеоматеріалом «Прийняття Конституції» Бесіда: - Коли та як приймали Конституцію України? - Чи легко це було зробити? Чому? (у кожної людини є свої думки, тому для прийняття такого важливого документу потрібно дійти згоди) 28.06.1996 – прийняття Конституції України. Робота з підручником (стор. 132, Ст. 20 Конституції). Бесіда: - Що є державними символами України? Робота з ілюстраціями(портрети президентів України). Бесіда: - Назвіть імена осіб, яких ви бачите. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - З 1991 року Україна є незалежною державою VІ. Домашнє завдання. §19 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, основних діячів та дати (достатній рівень), уміти характеризувати здобуття Україною незалежності (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Проголошення незалежності України. План. 1. Проголошення незалежності. 2. Державні символи України. 1. Проголошення незалежності. 24.08.1991 – проголошення незалежності України 01.12.1991 – референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності Верховна Рада – найвищій орган законодавчої влади в Україні. Референдум – всенародне опитування. 2. Державні символи України. Конституція – основний закон держави, що описує державний устрій, встановлює права та обов’язки громадян. 28.06.1996 – прийняття Конституції України.

Висновок: - З 1991 року Україна є незалежною державою Домашнє завдання. §19 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення, основних діячів та дати (достатній рівень), уміти характеризувати здобуття Україною незалежності (високий рівень).

Тема: Практичне заняття 3. Про кого і про що розповідає історія рідного краю. Мета: пояснити зміст поняття «рідний край», з’ясувати основні події в історії краю, внесок видатних земляків у розвиток краю та країни, навчити використовувати матеріал підручника та додаткової літератури як джерело з вивчення історії краю, аналізувати діяльність історичних постатей, виступати з повідомленням, рецензувати виступ із повідомленням, використовуючи пам’ятку; виховувати інтерес до дослідження історичного минулого краю. Основні поняття: рідний край, Пониззя, Поділля, Волинь. Тип уроку: практичне заняття. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історія рідного краю. 2. Історичні діячі і події та наш край. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Тестування. Робота з картою (форзац підручника). Бесіда: - Знайдіть нашу область на карті. - У яких історико-географічних регіонах розташована вона? (Поділля, Волинь) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Історія рідного краю. Бесіда: - Пригадайте, яка наука вивчає герби? Навіщо вони потрібні? (герб – символ міста, роду чи держави) Робота з підручником (стор. 136, ІІ-ІІІ абзац) та гербом Кам’янця-Подільського. Бесіда: - Що зображено на гербі? - Яким ознакам відповідає герб? (ознаки, перелічені у підручнику) Правила дослідження герба: 1) вкажіть форму (прямокутний) 2) вкажіть кольори (блакитний, золотий) 3) чи є лінії та фігури (ні) 4) чи є елементи та зображення рослин, тварин та ін.? (сонце) 2. Історичні діячі і події та наш край. Робота з текстом «Виникнення Кам’янця»

Бесіда: - Коли, ну думку вчених, з’явилось наше місто? Скільки йому вже має бути століть? (ІХ) - Чи може місто з такою давньою історією бути осторонь історичних подій? Робота з ілюстраціями (розміщуються в учнівських конспектах): Бесіда: - Спробуйте дати назви подіям/періодам, зображеним на ілюстраціях (перелік подій/періодів розбито на два блоки: І – історія до ХХІ ст. – Русь, Козацтво, Революція (зображення Універсалу), Друга світова війна, ІІ – сучасний період – Кіно, Туризм, Фестивалі) Бесіда: - Без кого, на вашу думку, неможливі історичні події? (без історичних осіб) Робота з відеоматеріалом «Устим Кармалюк». - Хто такий Устим Кармалюк? Яке відношення він має до нашого краю? Робота з ілюстраціями (розміщуються в учнівських конспектах): Завдання: - Зайдіть відповідність між історичними особами та об’єктами міста, з якими вони пов’язані. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. Учні дають відповідь на запитання: Сьогодні я дізнався (дізналась) про те, що: - Наш край та місто мають давню історію - Наше місто відомо далеко за межами нашого краю - У нашому місті жило та діяло багато видатних діячів VІ. Домашнє завдання. §20 (прочитати) (середній рівень); підготуватись до письмової роботи.

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Впишіть дати: А) Рік початку Другої світової війни ____________________ Б) Рік проголошення незалежності України _______________ В) Рік визволення Києва ___________ Г) Рік прийняття Конституції України ________________ 2. Впишіть прізвища історичних діячів:

А) Б) В) Г) _____________________________________________________________ 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) ______________________ - перебування іноземних військ на території чужої держави. Б) __________________________ - найвищій орган законодавчої влади в Україні В) __________________________ - всенародне опитування В) __________________________ - основний закон держави, що описує державний устрій, встановлює права та обов’язки громадян. Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Впишіть дати: А) Рік початку Другої світової війни ____________________ Б) Рік проголошення незалежності України _______________ В) Рік визволення Києва ___________ Г) Рік прийняття Конституції України ________________ 2. Впишіть прізвища історичних діячів:

Заповнена учнівська сторінка Тема: Практичне заняття 3. Про кого і про що розповідає історія рідного краю. План. 1. Історія рідного краю. 2. Історичні діячі і події та наш край. 1. Історія рідного краю. Рідний край – це місце, де народилася і виросла людина. У науковій літературі є 4 гіпотези щодо заснування Кам'янця-Подільського: - литовська — 1360-ті роки - вірменська — 1062 рік, - дако-римська — II - III століття, - давньоруська (домонгольська) — друга половина XII століття Періоди історії Кам’янця-Подільського: XII-XIV – у складі Галицько-Волинського князівства 1362- XV – у складі Великого князівства Литовського XV- 1672р. – у складі Польського королівства 1672-1699рр. – у складі Османської імперії 1699-1793рр. – у складі Польського королівства 1793-1917рр. – у складі Російської імперії 1917-1920рр. - українська революція (УЦР, Гетьманат, Директорія) 1920-1991рр. – у складі СРСР З 1991р. – період Незалежної України

Правила дослідження герба: 1) вкажіть форму (прямокутний) 2) вкажіть кольори (блакитний, золотий) 3) чи є лінії та фігури (ні) 4) чи є елементи та зображення рослин, тварин та ін.? (сонце)

2. Історичні діячі і події та наш край.

Співставити діяча з будівлею міста або вулицею, що носить його ім’я

Висновок: Сьогодні я дізнався (дізналась) про: - Наш край та місто мають давню історію - Наше місто відомо далеко за межами нашого краю - У нашому місті жило та діяло багато видатних діячів Домашнє завдання. §20 (прочитати) (середній рівень); підготуватись до письмової роботи

Тема: Храми та ікони. Мета: пояснити зміст понять «історична пам’ятка», «храм», «ікона», «фреска», «мозаїка», з’ясувати історію спорудження Софійського собору та КиєвоПечерської лаври; продовжувати навчати використовувати матеріал розповіді учителя, інформацію роздавального матеріалу та відеоматеріалу як історичне джерело; розвивати уміння аргументовано висловлювати власну думку; виховувати розуміння важливості збереження та примноження історичних пам’яток. Основні поняття: історична пам’ятка, храм, ікона, фреска, мозаїка. Тип уроку: засвоєння нових знань. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Храми. 2. Ікони. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте, що вважається історичним джерелом? - Чи можуть бути будівлі та зображення історичними джерелами? Яким, на вашу думку, має бути ставлення до них? (їх потрібно охороняти) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Храми. Робота з підручником (стор. 140, п.1). Бесіда: - Що вважається історичними пам’ятками? Чому потрібно охороняти історичні пам’ятки? Робота з терміном: Пам’ятки історії – це споруди, предмети і твори мистецтва, які пов’язані з історичними подіями в житті окремих людей, народу, суспільства та держави. Робота з ілюстраціями (зображення храмів Кам’янця-Подільського) Бесіда: - Чи можна ці споруди вважати історичними пам’ятками? - Що це за споруди? (храми) Робота з терміном: Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів Робота з відеоматеріалом «Софія Київська» та «Києво-Печерський монастир»

Бесіда: - Як та ким в давнину створювались храми та монастирі? - Для чого будували храми? Чим вони відрізняються від звичайних споруд? - Які найдавніші храми та монастирі на території України ви можете назвати? Робота з датами: 1037 – побудова храму Софії Київської 1051 – заснування Києво-Печерського монастиря Розв’язування хронологічних задач: - Скільки років тому було побудовано ці споруди? (977 та 963) Робота з підручником (стор. 142) Бесіда: - Які типи храмів є на території України? (собори, костели, кірхи, мечеті, синагоги) 2. Ікони. Бесіда: - Чим відрізняється оздоблення храмів на відміну звичайних будівель? (воно є більш пишним, урочистим) - За допомогою чого це досягалось? (використання ікон, фресок та мозаїк) Робота з ілюстраціями (зображення портретів та ікон): Бесіда: - Які з цих зображень є іконами? Чим вони відрізняються від портретів? (на іконах є зображення святих) Робота з термінами: Ікона - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Мозаїка - зображення із різнокольорової смальти (непрозоре скло) чи камінців. Фреска - розпис по свіжій вапняній штукатурці водяними фарбами. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - Храми та ікони є пам’ятками історії тому що вони розширюють уявлення про наше минуле VІ. Домашнє завдання. §21 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати роль храмів та ікон як пам’яток історії (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Храми та ікони. План. 1. Храми. 2. Ікони. 1. Храми. Пам’ятки історії – це споруди, предмети і твори мистецтва, які пов’язані з історичними подіями в житті окремих людей, народу, суспільства та держави. Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів 1037 – побудова храму Софії Київської 1051 – заснування Києво-Печерського монастиря

2. Ікони. Ікона - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Мозаїка - зображення із різнокольорової смальти (непрозоре скло) чи камінців. Фреска - розпис по свіжій вапняній штукатурці водяними фарбами.

Висновок: - Храми та ікони є пам’ятками історії тому що вони розширюють уявлення про наше минуле Домашнє завдання. §21 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати роль храмів та ікон як пам’яток історії (високий рівень).

Тема: Книги і мініатюри. Мета: пояснити зміст понять «Євангеліє», «мініатюра», «ініціал», з’ясувати історію створення «Остромирового Євангелія» та познайомитися з його мініатюрами, розповісти про початок книгодрукування в Україні, розвинути уміння аналізувати діяльність історичних постатей, аргументовано висловлювати власну точку зору, розвивати творчі здібності учнів; виховувати бережливе ставлення до книг. Основні поняття: Євангеліє, мініатюра, ініціал. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Книги та мініатюри. 2. Найвидатніші писемні пам’ятки давнини. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте види джерел історичних знань. Наведіть приклади писемних джерел. - Як ви вважаєте, чому давніх книжок залишилось набагато менше, ніж тих, які з’явились у пізніші часи? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Книги. Робота з підручником (стор. 150-151, п.1). Бесіда: - Чому давні книги вважаються історичними джерелами? - Наведіть приклади (назви) давніх книжок. - Що таке «мініатюра»? Робота з терміном: Мініатюра – невеликий художній твір в книжках та літописах. Робота з ілюстраціями (зображення мініатюр та ініціалів) Бесіда: - Знайдіть відмінності між малюнками. В чому вони полягають? (на одних зображено події та людей, другі є великими літерами) Робота з термінами: Ініціал — яскраво оздоблена велика літера. Ізборник – збірка релігійних текстів. Євангеліє — християнські твори, у яких розповідається про земне життя засновника християнства Ісуса Христа.

2. Найвидатніші писемні пам’ятки давнини. Робота з відеоматеріалом «Видатні писемні пам’ятки» та відповідними ілюстраціями. Бесіда: - Які видатні писемні пам’ятки ви можете назвати? - Яка найбільша відмінність між «Остромировим» і «Пересопницьким» Євангеліями та «Апостолом»? (перші дві – писані, третя – друкована) - Чим друкована книжка корисніша за писану? (вона дешевше) - Хто першим у Європі надрукував книги? (Й.Гуттенберг) - Коли було надруковано «Апостол»? Яке це століття? Робота з датами: 1056 - 1057 рр. — написання «Остромирового Євангелія», 1455 – видання першої друкованої книги Йоганном Гуттенбергом 1556-1561 рр. – написання «Пересопницького Євангелія» 1574 р. — вихід друком у Львові «Апостола» та «Букваря» Івана Федорова Розв’язання історичних задач: - Скільки років минуло з початку книгодрукування та виданням «Апостола» Іваном Федоровим? (119) - Скільки років виповнилось «Остромировому Євангелію»? (957) - Скільки років виповнилось «Пересопинцькому Євангелію»? (453) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - До винайдення книгодрукування книги писались від руки - Першодрукарем в Україні вважається Іван Федоров VІ. Домашнє завдання. §22 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати книги як історичні джерела (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Книги і мініатюри. План. 1. Книги та мініатюри. 2. Найвидатніші писемні пам’ятки давнини. 1. Книги та мініатюри. Мініатюра – невеликий художній твір в книжках та літописах. Ініціал — яскраво оздоблена велика літера. Ізборник – збірка релігійних текстів. Євангеліє — християнські твори, у яких розповідається про земне життя засновника християнства Ісуса Христа.

2. Найвидатніші писемні пам’ятки давнини.

1056 - 1057 рр. — написання «Остромирового Євангелія», 1455 – видання першої друкованої книги Йоганном Гуттенбергом 1556-1561 рр. – написання «Пересопницького Євангелія» 1574 р. — вихід друком у Львові «Апостола» та «Букваря» Івана Федорова Висновок: - До винайдення книгодрукування книги писались від руки - Першодрукарем в Україні вважається Іван Федоров Домашнє завдання. §22 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати книги як історичні джерела (високий рівень).

Урок контролю і корекції навчальних досягнень №2 Варіант 1 Клас_________ Ім’я, прізвище___________________ 1. Національно-визвольна війна XVII ст. була спрямована проти московського панування а) так б) ні 2. Всенародне опитування носить назву «голосування» а) так

б) ні

3. Яка подія була раніше: а) проголошення Акту Злуки б) проголошення Незалежності України 4. День Конституції України святкується а) 9 травня б) 28 червня

в) 24 серпня г) 14 жовтня

5. Вставте пропущені слова у речення. Під час Великої Вітчизняної війни існувало дві течії Руху опору. Ті, що бажали відновлення СРСР, називались – ___________________________, а ті, які хотіли відновлення незалежності України, носили назву ____________________________________. 6. Підкресліть події та терміни, які мають відношення до Другої світової та Великої Вітчизняної війн (4 правильні відповіді) А.Центральна Рада; Б.Клейноди; В.Рух Опору; Г.УПА; Д.Універсал; Є. Окупація; Е.Перша Світова війна; Ж.Битва за Дніпро. 7. Запишіть три будь-яких роки з різних століть та позначте, яке це століття: 1) ______________ 2) _________________ 3) __________________ 8. Запишіть три терміни, що мають відношення до періоду українського козацтва та поясніть їх: 1) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 2) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 3) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

9. Знайдіть відповідність між портретом та характеристикою діяча. А) Найвидатніший гетьман, керівник Національновизвольної війни Б) Засновник Харківського університету В) Голова Української Центральної Ради Г) Командир загону червоних партизан Д) Перший Президент України 10. Опішить фото за планом (3 бали) 1. Що зображено на фото? __________________________________ __________________________________ __________________________________ __________________________________ 2. До якого періоду відноситься це фото? __________________________________ __________________________________ __________________________________ __________________________________ 3. Які досягнення є в України у даному періоді? __________________________________ __________________________________ __________________________________ ___________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

Варіант 2

Клас_________ Ім’я, прізвище___________________

1. Велика Вітчизняна війна розпочалась з нападу на СРСР Німеччини а) так б) ні 2. Держава, у якій влада належить народу, є республікою а) так б) ні 3. Яка подія була раніше: а) створення УНР

б) створення ЗУНР

4. День Незалежності України святкується а) 9 травня б) 28 червня

в) 24 серпня г) 14 жовтня

5. Вставте пропущені слова у речення. Перші поселення виникли внаслідок того, що люди почали обробляти землю. Такі поселення отримали назву – ________________________. З появою ремесла та торгівлі виник другий тип поселення – ___________________. 6. Підкресліть події та терміни, які мають відношення до революції в Україні у 1917-1920 рр. (4 правильні відповіді) А.Центральна Рада; Б.Утворення Харківського університету; В.Верховна Рада; Г.УНР; Д.Універсал; Є. Запорозька Січ; Е.Перша Світова війна; Ж.Битва за Дніпро 7. Запишіть три будь-яких роки з різних століть та позначте, яке це століття: 1) _________________ 2) ____________________ 3) _____________________ 8. Запишіть три терміни, що мають відношення до періоду проголошення незалежності України та поясніть їх: 1) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 2) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 3) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

9. Знайдіть відповідність між портретом та характеристикою діяча. А) Гетьман, полководець та захисник церкви Б) Перший ректор Кам’янець-Подільського університету В) Голова Генерального Секретаріату УЦР Г) Командир УПА Д) Третій Президент України

10. Опішить фото за планом (3 бали) 1. Що зображено на фото? ___________________________________ ___________________________________ ___________________________________ ___________________________________ 2. До якого періоду відноситься це фото? ___________________________________ ___________________________________ ___________________________________ ___________________________________ 3. Чим завершилась ця подія для України? ___________________________________ ___________________________________ ___________________________________ ___________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

Тема: Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Мета: пояснити зміст понять «замок», «фортеця», «палац», з’ясувати історію заснування Генуезької та Кам’янець-Подільської фортець, навчити самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою, а також іншими джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії, розуміння важливості збереження стародавніх фортець і палаців. Основні поняття: замок, фортеця. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Замки та палаци. 2. Генуезька та Кам’янець-Подільська фортеці. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Складіть слова зі складів (ЗА, ФОР, ПА, МОК, ТЕ, ЛАЦ, ЦЯ). Чи можуть бути відмінності між даними термінами? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Замки та палаци. Робота з підручником (стор. 156-157, п.1). Бесіда: - До якого виду історичних джерел відносяться споруди? (речові) - Які різновиди давніх споруд вам відомі? (замки, фортеці, палаці). З якою метою зводились дані споруди? У чому полягають відмінності між ними? Робота з терміном: Замок — будівля, що поєднує житлові та оборонні споруди. Фортеця — споруди, укріплені земляними валами, що мають військовооборонне значення. Палац — велика парадна будівля, де мешкали правителі держави та заможні люди. 2. Генуезька та Кам’янець-Подільська фортеці. Робота з відеоматеріалом «Генуезька та Кам’янець-Подільська фортеці» та відповідними ілюстраціями. Бесіда: - Які фортеці зображено на малюнках? - Які народи доклали зусиль до розбудови даних фортець? - Яку роль відігравали ці фортеці у минулому?

Робота з датами: XIV-XV ст. – будівництво генуезької фортеці у Судаку та Кам’янецьПодільської фортеці. Робота з планом Кам’янець-Подільської фортеці. Бесіда: - Скільки башт у фортеці? - Зробіть припущення щодо походження назв замкових веж. - Чи зможуть витримати такі стіни гарматні постріли? (ні) - Яким чином можна було захистити місто в період розвитку артилерії? (збудувати нові укріплення – Новий замок) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - Для оборони та проживання у давнину споруджували замки та фортеці - З розвитком техніки замки та фортеці втратили своє значення і перетворились у пам’ятки архітектури. VІ. Домашнє завдання. §23 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати замки та фортеці як історичні джерела (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. План. 1. Замки та палаци. 2. Генуезька та Кам’янець-Подільська фортеці. 1. Замки та палаци. Замок — будівля, що поєднує житлові та оборонні споруди. Фортеця — споруди, укріплені земляними валами, що мають військовооборонне значення. Палац — велика парадна будівля, де мешкали правителі держави та заможні люди.

2. Генуезька та Кам’янець-Подільська фортеці. XIV-XV ст. – будівництво генуезької фортеці у Судаку та Кам’янець-Подільської фортеці.

Висновок: - Для оборони та проживання у давнину споруджували замки та фортеці - З розвитком техніки замки та фортеці втратили своє значення і перетворились у пам’ятки архітектури. Домашнє завдання. §23 (прочитати) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати замки та фортеці як історичні джерела (високий рівень).

Тема: Замки і палаци. Бахчисарайський та Маріїнський палаци. Мета: пояснити зміст понять «замок», «фортеця», «палац», з’ясувати історію заснування Бахчисарайського та Маріїнського палаців, навчити самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою, а також іншими джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії, розуміння важливості збереження стародавніх фортець і палаців. Основні поняття: палац. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Версальський та Маріїнський палаци 2. Бахчисарайський та Лівадійський палаци IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Тестування. Бесіда: - Пригадайте, що таке «палац». Чим він відрізняється від замку та фортеці? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Версальський та Маріїнський палаци. Робота з відеоматеріалом «Версальський палац» та відповідними ілюстраціями Бесіда: - В якій країні зведено Версальський палац? - За часів правління якого короля було його збудовано? - Чи можна стверджувати, що палац використовувався лише як житло? (ні,до його складу входили церква, опера, парк та ін.) Робота з відеоматеріалом «Маріїнський палац» (2,35 хв.) та підручником (стор. 161-162, 3-4 абзац) Бесіда: - В якому місті збудовано Маріїнський палац? - Чому палац отримав таку назву? - З якою метою цей палац використовується зараз? 2. Бахчисарайський та Лівадійський палаци. Робота з підручником (стор. 160-161). Бесіда: - Який народ збудував Бахчисарайський палац? - Яка споруда дає можливість відрізнити мечеть від церкви? (мінарет) - Чи відома вам у нашому місті споруда, до якої теж прибудовано мінарет? (кафедральний костел Петра і Павла)

Яким чином мінарет зміг з’явитись біля християнського храму? (місто було захоплено турками, храм перетворено на мечеть) Робота з терміном: Мінарет – башта при мечеті, з якої служитель скликає мусульман на молитву. Робота з відеоматеріалом «Лівадійський палац» та відповідними ілюстраціями Бесіда: - Який кримський палац, окрім Бахчисарайського, є також пам’яткою архітектури? - Коли та для кого було збудовано цей палац? (в ХІХ ст. для царської родини) - Архітектуру якої країни було взято за взірець для будівництва палацу? (Італія) - З якими видатними подіями пов’язано палац? (Ялтинська конференція) IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - В давнину палаци зводились лише для заможних людей - Палаци використовувались не лише для проживання, а й для виконання інших завдань VІ. Домашнє завдання. §23 (повторити) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати палаці як історичні джерела (високий рівень). -

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Впишіть дати: А) Рік побудови храму Святої Софії __________________________ Б) Рік заснування Києво-Печерського монастиря _______________ В) Рік видання першої друкованої книги в Європі ______________ Г) Рік видання «Апостола» ________________ 2. Впишіть прізвища історичних діячів та назви пам’яток:

_____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 3. Впишіть слова, яких не вистачає А) _____________________ - зображення із різнокольорової смальти чи камінців. Б) ________________________- невеликий художній твір в книжках та літописах В) ____________________ - християнські твори, у яких розповідається про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. Г) ______________________________________ - яскраво оздоблена велика літера Прізвище, ініціали ______________________________ Клас _______________ 1. Впишіть дати: А) Рік побудови храму Святої Софії ____________________ Б) Рік заснування Києво-Печерського монастиря _______________ В) Рік видання першої друкованої книги в Європі ___________ Г) Рік видання «Апостола» ________________ 2. Впишіть прізвища історичних діячів та назви пам’яток:

Заповнена учнівська сторінка Тема: Замки і палаци. Бахчисарайський та Маріїнський палаци. План. 1. Версальський та Маріїнський палаци 2. Бахчисарайський та Лівадійський палаци. 1. Версальський та Маріїнський палаци. ХVII ст. – будівництво Версальського палацу ХVIIІ ст. – будівництво Маріїнського палацу

2. Бахчисарайський та Лівадійський палаци. ХVI- ХVIІІ ст. – будівництво Бахчисарайського палацу ХІХ ст. – будівництво Лівадійського палацу

Мінарет – башта при мечеті, з якої служитель скликає мусульман на молитву. Висновок: - В давнину палаци зводились лише для заможних людей - Палаци використовувались не лише для проживання, а й для виконання інших завдань Домашнє завдання. §23 (повторити) (середній рівень); вивчити визначення та дати (достатній рівень), уміти характеризувати палаці як історичні джерела (високий рівень).

Тема: 29 урок - Практичне заняття 5. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле. Мета: з’ясувати, на які історичні пам’ятки багатий рідний край, навчитися складати карту історичних пам’яток краю, навчити самостійно здобувати знання, користуючись додатковими джерелами знань, виховувати інтерес до вивчення історії рідного краю та розуміння необхідності збереження історичних пам’яток. Основні поняття: рідний край. Тип уроку: практичне заняття. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Види історичних пам’яток. 2. Історичні пам’ятки нашого краю. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте види історичних джерел. Назвіть приклади. - Чи є у нашому краї історичні пам’ятки? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Види історичних пам’яток. Пошук співвідношення «Види історичних пам’яток». Види пам’яток Фото 1. Пам’ятки архітектури 2. Пам’ятники історичним особам та пам’ятні місця, пов’язані з ними 3. Пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями 4. Експонати музею 5. Пам’ятки художньої культури Бесіда: - Які пам’ятки з вищеназваних можуть бути у нашому місті? 2. Історичні пам’ятки нашого краю. Робота з відеоматеріалом «Кам’янець-Подільський» Бесіда: - Які пам’ятки, що ви бачили в фільмі ви можете назвати? Робота з ілюстраціями (розміщуються в учнівських конспектах): Бесіда: - Дайте назви зазначеним об’єктам.

Ратуша Час побудови: XIV-XIX ст

Руська брама Час побудови: XVI ст.

Казарми

Костьол Св. Петра і Павла Час побудови: XVI-XVIII ст.

Гончарна башта Час побудови: 1583 р.-поч. XVI

Кушнірська башта та Вітряна брама Час побудови: 1585р.

Церква Св. Петра і Павла Час побудови: 1580 р.

Вірменська криниця Час побудови: 1638-1760рр.

Трінітарський костел Час побудови: кін XVII ст.

Пам’ятник воїнамПам’ятник Пам’ятник папі афганцям Т.Шевченко Іоанну-Павлу ІІ Час побудови: Час створення: Час створення: Час створення: ІІ 1760-1788 рр. 1999р. початок ХХІ ст. половина ХІХ ст. Робота з картою «Старе місто». Виконання завдання: - Розташуйте історичні пам’ятки у відповідності до їхнього місцезнаходження. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. Учні дають відповідь на запитання: Сьогодні я дізнався (дізналась) про те, що: - У нашому місті відбувалось багато історичних подій - Наше місто багате на історичні пам’ятки VІ. Домашнє завдання. §26 Користуючись різноманітними джерелами інформації підготуйте (за планом) повідомлення про історичну пам’ятку нашого міста (на вибір).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Практичне заняття 4. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле. План. 1. Види історичних пам’яток. 2. Історичні пам’ятки нашого краю. 1. Види історичних пам’яток. Знайдіть відповідність між видами пам’яток і зображенням: Види пам’яток Фото 1. Пам’ятки архітектури А

2. Пам’ятники історичним особам та пам’ятні місця, пов’язані з ними

3. Пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями

4. Експонати музею

5. Пам’ятки художньої культури

План характеристики історичної пам’ятки: 1. Назва пам’ятки та її зображення 2. Коли з’явилась (рік або століття) 3. Хто створив (по можливості) 4. З якою особою або з якою подією пов’язана пам’ятка 5. Чи є у пам’ятки якісь цікаві особливості 2. Історичні пам’ятки нашого краю. ( На звороті) Висновок: Сьогодні я дізнався (дізналась) про: - У нашому місті відбувалось багато історичних подій - Наше місто багате на історичні пам’ятки Домашнє завдання. §26 Користуючись різноманітними джерелами інформації підготуйте (за планом) повідомлення про історичну пам’ятку нашого міста (на вибір).

Ратуша XIV-XIX ст

Руська брама XVI ст.

Казарми 1760-1788 рр.

Костьол Св. Петра і Павла XVI-XVIII ст.

Гончарна башта 1583р. - поч.XVI

Кушнірська башта та Вітряна брама 1585р.

Церква Св. Петра і Павла 1580 р.

Вірменська криниця 1638-1760 рр.

Трінітарський костел кін XVII ст.

Пам’ятник воїнамафганцям 1999 р.

Пам’ятник Т.Шевченко початок ХХІ ст.

Пам’ятник папі Іоанну-Павлу ІІ початок ХХІ ст.

Тема: Вулиці та площі. Мета: пояснити зміст понять «вулиця», «площа», з’ясувати історію виникнення вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові, навчити самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою; виховувати інтерес до вивчення історії. Основні поняття: площа, вулиця. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Поява вулиць та площ 2. Найвідоміші вулиці та площі IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Тестування. Бесіда: - Пригадайте відмінності між містом та селом. Як вони з’явились? - Чи легко було знаходити потрібний будинок у місті, яке постійно зростало? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Поява вулиць та площ. Робота з підручником (стор. 164-166) та термінами. Вулиця - обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. Площа - відкрите незабудоване місце у населеному пункті, оточене будівлями. Бесіда: - Як з’явились перші вулиці? Яку роль вони виконували? (роль шляхів) - Чим вирізнялись вулиці перших міст? - Які види вулиць виникли з часом? (бульвар, набережна, провулок, проспект) - Чим вони відрізняються? - Як на вулиці чужого міста можна було знайти власника будинку? - Чим площі відрізняються від вулиць? Яку роль вони виконували? Роль вулиць та площ у житті міст і сіл: - Транспортна - Торгова - Проведення урочистостей - Проведення зборів населення

2. Найвідоміші вулиці та площі. Робота з відеоматеріалом «Вулиці та площі світу» Бесіда: - Яка площа є найбільшою у світі? У якій країні вона знаходиться? - Чим відома ця площа? - Назвіть площу, яка є головною для нашої столиці? - Які події, відомі вам, пов’язані з цією площею? - Назвіть вулицю, яка проходить повз Майдану Незалежності? - Яку роль відіграв Хрещатик у історії міста? - Які ще відомі площі міст України ви можете назвати? (площа Ринок у Львові) - Завдяки чому площа Ринок отримала свою назву? Чим вона ще прославилась? Робота з ілюстраціями: - Знаходження відповідності між зображеннями площ та вулиць і їх назвами. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - Площі та вулиці міст виконували різноманітні функції у житті міст та сіл - Найбільш відомими площами та вулицями України є Хрещатик, Майдан Незалежності та площа Ринок VІ. Домашнє завдання. §24 (повторити) (середній рівень); вивчити визначення та роль вулиць і площ у житті міст та сіл (достатній рівень), підготувати розповідь про вулицю на якій ви живете (за планом) (високий рівень).

Дидактичний матеріал Прізвище, ініціали ______________________________ Назвіть пам’ятки архітектури Кам’янця-Подільського:

Клас _____________

Заповнена учнівська сторінка Тема: Вулиці та площі. План. 1. Поява вулиць та площ 2. Найвідоміші вулиці та площі. 1. Поява вулиць та площ. Вулиця - обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. Площа - відкрите незабудоване місце у населеному пункті, оточене будівлями. Роль вулиць та площ у житті міст і сіл: - Транспортна - Торгова - Проведення урочистостей - Проведення зборів населення 2. Найвідоміші вулиці та площі.

План характеристики вулиці/площі: 1) Час виникнення вулиці/площі. 2) Походження назви вулиці. 3) Призначення будинків. 4) Пам’ятники. 5) Зелені насадження. 6) Транспорт. Висновок: Площа Польський Ринок в Кам’янці - Площі та вулиці міст виконували різноманітні функції у житті міст та сіл - Найбільш відомими площами та вулицями України є Хрещатик, Майдан Незалежності та площа Ринок Домашнє завдання. §24 (повторити) (середній рівень); вивчити визначення та роль вулиць і площ у житті міст та сіл (достатній рівень), підготувати розповідь про вулицю на якій ви живете (за планом) (високий рівень).

Тема: Парки і сади. Мета: пояснити зміст понять «парк», «сад», з’ясувати історію заснування парку «Софіївка» в Умані та заповідника «Качанівка» на Чернігівщині, навчити самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою; виховувати інтерес до вивчення історії. Основні поняття: парк, сад. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Парки і сади. 2. Найвідоміші парки та сади України IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання. Бесіда: - Пригадайте, що називають бульваром? Як ви вважаєте, з якою метою бульвари обсаджують деревами? (учні підводяться до думки, що милування природою є невід’ємною частиною культури різних народів) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Парки і сади. Робота з підручником (стор. 171-172), відеоматеріалом «Сади Семіраміди» та термінами. Парк – територія з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами та скульптурами. Сад – частина земельної ділянки, зайнята плодовими насадженнями. Бесіда: - Чим відрізняються парки від садів? - Для чого потрібні парки? Сади? - Де з’явились перші сади та парки? (Вавилон) - У якому місті з’явився перший в Україні парк? - Чим відрізняється звичайний парк від природного? (звичайні парки створені людиною, природні – природою) Основні види парків та садів (знаходження відповідності між видами парків та їх призначенням): - Дитячі (для ігор та розвитку дітей) - Спортивні (для занять спортом) - Виставкові (для проведення різноманітних виставок) - Зоологічні (для демонстрації різних видів тварин)

- Ботанічні (для демонстрації різних видів рослин) - Розважальні (для проведення дозвілля, атракціонів) - Гідрологічні (для відпочинку на воді) - Багатофункціональні (поєднують риси різних парків) 2. Найвідоміші парки та сади України. Робота з відеоматеріалом «Парки та сади України» Бесіда: - Які парки та сади є найвідомішими на території України? - Для кого було побудовано ці парки та сади? - Чому саме ці парки вважаються найвидатнішими пам’ятками парковосадового мистецтва України? - Назвіть діячів, які відвідували ці парки? (фото меморіальної дошки на стор. 176) Робота з ілюстраціями: - Знаходження відповідності між зображеннями парків та їх назвами. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - Парки та сади здавна зводились для відпочинку - Найбільш відомими парками України є Софіївка та Качанівка VІ. Домашнє завдання. §25 (повторити) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень) та уміти характеризувати роль парків та садів у житті людства (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Парки і сади. План. 1. Парки і сади. 2. Найвідоміші парки та сади України. 1. Парки і сади. Парк – територія з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами та скульптурами. Сад – частина земельної ділянки, зайнята плодовими насадженнями. Основні види парків та садів: Вид парків А. Дитячі 1 Б. Спортивні 2 В. Виставкові 3 Г. Зоологічні 4 Д. Ботанічні 5 Є. Розважальні 6 Е. Гідрологічні 7 Ж. Багатофункціональні 8

Призначення для демонстрації різних видів рослин для відпочинку на воді поєднують риси різних парків для демонстрації різних видів тварин для проведення дозвілля, атракціонів для занять спортом для проведення різноманітних виставок для ігор та розвитку дітей

А Б В Г Д Є Е Ж

2. Найвідоміші парки та сади України.

Висновок: - Парки та сади здавна зводились для відпочинку - Найбільш відомими парками України є Софіївка та Качанівка Домашнє завдання. §25 (повторити) (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень) та уміти характеризувати роль парків та садів у житті людства (високий рівень).

8 6 7 4 1 5 2 3

Тема: Практичне заняття 5. Моя уявна подорож історичними місцями України. Мета: розширити знання про історичні пам’ятки та місця України, навчити самостійно здобувати знання, користуючись різноманітними джерелами, розвивати ораторські здібності та творчі уміння; виховувати інтерес до вивчення вітчизняної історії та розуміння необхідності збереження історичних пам’яток. Основні поняття: історичні місця, історичні пам’ятки. Тип уроку: практичне заняття. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Уявні подорожі. 2. Історичні місця України. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання: Знаходження відповідності між пам’ятками парково-садового мистецтва та історичними особами, термінами та ін. Бесіда: - Чи є можливість відвідати усі історичні пам’ятки та місця в Україні, якщо лише у Строму місті Кам’янця-Подільського їх зафіксовано понад 150? (учні підводяться до думки, що історичні пам’ятки можна відвідати віртуально) ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Уявні подорожі. План уявної подорожі (вибрати найбільш важливе!): План +/1. Назва пам’ятки + 2. Місце розташування пам’ятки (місто, область, регіон) + 3. Кількість мешканців населеного пункту, у якому розташована пам’ятка 4. Яку функцію виконувала пам’ятка + 5. Які підприємства є у даному населеному пункті 6. З якими історичними діячами пов’язана пам’ятка + 7. Найбільш зручний маршрут, яким можна дістатись до пам’ятки + Робота з підручником (стор. 185) Бесіда: - Складіть маршрут подорожі до Києва таким чином, щоб можна було відвідати максимальну кількість історичних місць. - Які історичні пам’ятки вам трапляться по дорозі?

2. Історичні місця України. Робота з відеоматеріалом «Історичні місця України» Бесіда: - У яких історичних місцях вам вдалось побувати? - Що вам найбільше запам’яталось? Робота з ілюстраціями (розміщуються в учнівських конспектах): Бесіда: - Дайте назви зазначеним об’єктам. Робота з картою «Історичні місця України». Виконання завдання: - Розташуйте історичні пам’ятки у відповідності до їхнього місцезнаходження. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. Учні дають відповідь на запитання: Сьогодні я дізнався (дізналась) про те, що: - В нашій країні є історичні пам’ятки різних століть та народів - Історичні пам’ятки нашої країни надзвичайно різноманітні VІ. Домашнє завдання. Опрацювати конспект (середній рівень), користуючись різноманітними джерелами інформації підготуйте (за планом) уявний маршрут до будь-якого історичного місця України (на вибір) (середній та високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Практичне заняття 5. Моя уявна подорож історичними місцями України. План. 1. Уявні подорожі. 2. Історичні місця України. 1. Види історичних пам’яток. План уявної подорожі (вибрати найбільш важливе!): План 1. Назва пам’ятки 2. Місце розташування пам’ятки (місто, область, регіон) 3. Кількість мешканців населеного пункту, у якому розташована пам’ятка 4. Яку функцію виконувала пам’ятка 5. Які підприємства є у даному населеному пункті 6. З якими історичними діячами пов’язана пам’ятка 7. Найбільш зручний маршрут, яким можна дістатись до пам’ятки

+/+ + + + +

2. Історичні місця України.

Висновок: Сьогодні я дізнався (дізналась) про: - В нашій країні є історичні пам’ятки різних століть та народів - Історичні пам’ятки нашої країни надзвичайно різноманітні Домашнє завдання. Опрацювати конспект (середній рівень), користуючись різноманітними джерелами інформації підготуйте (за планом) уявний маршрут до будь-якого історичного місця України (на вибір) (середній та високий рівень).

Тема: Українці у світі. Мета: розкрити роль відомих українців у світовій історії та культурі, навчити самостійно здобувати знання, користуючись відеоматеріалом та додатковою літературою; виховувати інтерес до вивчення історії. Основні поняття: відомі українці. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Люди в історії 2. Відомі українці IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Перевірка домашнього завдання. Бесіда: - Пригадайте, хто такі історичні діячі? (люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні). Чим могли уславитись люди, народжені в Україні? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Люди в історії. Робота з термінами (знаходження відповідності між термінами та їх змістом): Наука – сфера діяльності людини, спрямована на одержання нових знань про навколишній світ. Мистецтво – відтворення дійсності в художніх образах. Література – сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Політика – мистецтво управління державою і суспільством Бесіда: - Яких відомих науковців, митців, письменників чи політиків ви знаєте? - Чи знаєте ви, з яких вони країн? - Які народи зробили внесок в розвиток нашої країни? - Чи могли українці стати в нагоді іншим народам? 2. Відомі українці. Робота з відеоматеріалом «Відомі українці» Складання таблиці «Відомі українці». Бесіда: - В яких країнах проявили себе наші співвітчизники? - У яких галузях людської діяльності вони відзначились? - Чи знайомі були вам вони раніше? Чим? - У яких століттях діяли?

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. - Люди в історії проявили себе у різноманітних галузях - Українці зробили чималий внесок у світову історію VІ. Домашнє завдання. Опрацювати конспект (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень) та уміти характеризувати роль українці в історії людства (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Українці у світі План. 1. Люди в історії 2. Відомі українці. 1. Люди в історії. Наука – сфера діяльності людини, спрямована на одержання нових знань про навколишній світ. Мистецтво – відтворення дійсності в художніх образах. Література – сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Політика – мистецтво управління державою і суспільством 2. Відомі українці. № Діяч 1

Країна; Ім’я Київська Русь; Три богатиря

Століття

Сфера діяльності

Билинні герої

Франція; Анна Ярославна

ХІ

Королева Франції

Туреччина; Роксолана

XVI

Дружина султана Сулеймана Пишного

Австро-Угорщина; Іван Пулюй

XIX

Фізик, відкрив Х-промені

США; Ігор Сікорський

Винахідник, побудував вертоліт

Росія; Михайло Булгаков

Письменник, військовий медик

США; Енді Уорхол

Художник, засновник поп-арту

США; Стів Возняк

XXI

Винахідник, співзасновник Apple

Висновок: - Люди в історії проявили себе у різноманітних галузях - Українці зробили чималий внесок у світову історію Домашнє завдання. Опрацювати конспект (середній рівень); вивчити визначення (достатній рівень); вивчити біографії великих українців у світі (високий рівень).

Урок контролю і корекції навчальних досягнень №3 Варіант 1

Клас_________

Ім’я, прізвище_________________________

1. Архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів – це храм а) так б) ні 2. Перші друковані книжки в Україні видрукувано у Києві а) так б) ні 3. Що збудовано було раніше: а) Софія Київська б) Києво-Печерський монастир 4. Пам’ятник воїнам-афганцям у Кам’янці-Подільському створено у: а) XVIII ст. в) ХХ ст. б) ХІХ ст. г) ХХІ ст. 5. Вставте пропущені слова у речення. Територія з рослинністю, водоймами, алеями та скульптурами носить назву – ______________________________________, а земельна ділянка з плодовими насадженнями ____________________________________. 6. Підкресліть терміни, які мають відношення до книг (4 правильні відповіді) А. Ініціал; Б. Фреска; В. Мініатюра; Г. Фортеця; Замок; Є. Ізборник; Е. Мозаїка; Ж. Євангеліє

Д.

7. Запишіть три будь-яких роки з різних століть та позначте, яке це століття: 1) _________________ 2) ________________ 3) __________________ 8. Запишіть три види парків та садів, поясніть роль, яку вони виконували: 1) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 2) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 3) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

9. Знайдіть відповідність між портретом та характеристикою діяча. А) Королева Франції Б) Винахідник рентгену В) Особа, на честь якої створено цілий парк Г) Конструктор літаків та гелікоптерів Д) Винахідник книгодрукування

10. Опішить фото за планом (3 бали) 1. Що зображено на фото? ________________________________ ________________________________ ________________________________ ________________________________ 2. В якому столітті з’явилась ця будівля? ________________________________ ________________________________ 3. З яким видатними особами пов’язана дана будівля? ________________________________ ________________________________ ________________________________ ________________________________ ________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

Варіант 2

Клас_________

Ім’я, прізвище___________________

1. Башта при мечеті, з якої служитель скликає мусульман на молитву – це дзвіниця а) так б) ні 2. Велика парадна будівля, де мешкали правителі держави та заможні люди – це палац а) так б) ні 3. Яка книга написана раніше: а) Остромирове Євангеліє

б) Пересопницьке Євангеліє

4. Пам’ятник Тарасу Шевченку у Кам’янці-Подільському створено у: а) XVIII ст. в) ХХ ст. б) ХІХ ст. г) ХХІ ст. 5. Вставте пропущені слова у речення. Для їзди та ходіння у містах почали прокладати – ________________________. Згодом з’явились великі незабудовані ділянки, на яких відбувались найзначніші події міст – ___________________. 6. Підкресліть назви міст, у яких збереглись замки. (4 правильні відповіді) А.Луцьк; Б.Суми; В.Кам’янець-Подільський; Д.Хмельницький; Є.Судак; Е.Миргород;

Г.Хотин; Ж.Умань

7. Запишіть три будь-яких роки з різних століть та позначте, яке це століття: 1) _________________ 2) ________________ 3) __________________ 8. Запишіть три будь-яких видів діяльності, у яких відзначились українці у світі, та поясніть їх: 1) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 2) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ 3) ___________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

9. Знайдіть відповідність між портретом та характеристикою діяча. А) Дружина турецького султана Б) Першодрукар книжок на території України В) Художник, один з засновників стилю попарт Г) Письменник, який оспівував у своїх творах Миргород Д) Один із засновників компанії «Apple» 10. Опішить фото за планом (3 бали) 1. Що зображено на фото? ________________________________ ________________________________ ________________________________ ________________________________ 2. В якому столітті з’явилась ця будівля? ________________________________ ________________________________ 3. З яким видатними особами пов’язана дана будівля? ________________________________ ________________________________ ________________________________ ________________________________ ________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

Тема: Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України. Мета: повторити та узагальнити засвоєні раніше знання; з’ясувати роль громадян та організацій у вивченні пам’яток минулого; продовжувати виховувати інтерес до вивчення історії. Основні поняття: історія. Тип уроку: узагальнюючий. Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Місце історії у житті людства. 2. Збереження минулого та пам’яті про нього. IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів. Бесіда: - Пригадайте, що таке історія. Для чого її потрібно вивчати? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Місце історії у житті людства. Робота з підручником (стор. 187, п. 2) Бесіда: - Які з наведених термінів вам знайомі? Що вони означають? Робота з відповідними до термінів ілюстраціями (роздруковуються на великих аркушах або демонструються через мультимедійний проектор (учні повинні впізнати, що зображено на ілюстраціях) Бесіда: - Які історичні джерела вам відомі? Спробуйте розділити бачені вами ілюстрації за видами історичних джерел. - Чим відрізняються історичні факти від історичних подій? Які історичні факти та події, з якими ви ознайомились протягом року, вам найбільше всього запам’ятались? Чому? Робота з конспектом (вправа «Оберіть зайве») 1. В.Винниченко, М.Грушевський, Б.Хмельницький, С.Петлюра 2. Володимир Великий, Святослав, Ярослав Мудрий, Степан Бандера 3. Окупація, клейноди, кошовий отаман, рада 4. Книга, літопис, глечик, Євангеліє Робота з ілюстраціями «Пам’ятки архітектури» (учні повинні впізнати пам’ятки архітектури, які вивчались протягом року). Робота з підручником (стор 189).

Бесіда: - Підтвердить або спростуйте твердження, наведені у підручнику курсивом. 2. Збереження минулого та пам’яті про нього. Робота з відеоматеріалом «Збереження минулого» Бесіда: - Яким чином люди піклуються про збереження пам’яток минулого? - Які це пам’ятки? - Для чого це робиться? Хто цим займається? IV. Закріплення нових знань і умінь учнів. Бесіда на закріплення. V. Підсумки уроку. На уроці я пригадав (пригадала), що: - Історія допомагає нам не забувати про минуле - Той, хто не береже минулого, той не має сьогодення та майбутнього VІ. Домашнє завдання. §28 (опрацювати) (середній рівень), повторити основні терміни та визначення (достатній рівень), уміти характеризувати роль історії у житті людства (високий рівень).

Заповнена учнівська сторінка Тема: Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України План. 1. Місце історії у житті людства. 2. Збереження минулого та пам’яті про нього. 1. Місце історії у житті людства. Оберіть зайве: 1. В.Винниченко, М.Грушевський, Б.Хмельницький, С.Петлюра 2. Володимир Великий, Святослав, Ярослав Мудрий, Степан Бандера 3. Окупація, клейноди, кошовий отаман, рада 4. Книга, літопис, глечик, Євангеліє 2. Збереження минулого та пам’яті про нього. Декілька об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні:

Висновок: На уроці я пригадав (пригадала), що: - Історія допомагає нам не забувати про минуле - Той, хто не береже минулого, той не має сьогодення та майбутнього Домашнє завдання. §28 (опрацювати) (середній рівень), повторити основні терміни та визначення (достатній рівень), уміти характеризувати роль історії у житті людства (високий рівень).

1. 2. 3.

4. 5. 6.

7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.

17. 18. 19. 20. 21.

Список використаних джерел та літератури Ананко А. Знайомство з історією. Вступ до історії. 5 клас // Історія України. — 2006. — № 33—34. — С. 16—18. Баралгін О. та ін. Історичний атлас у комп'ютерному класі.// Історія в школі України.-2005.-№1 –с.21-23. Визначні особистості в історії України: у 2 ч. / Упоряд. Т. Ковтунович. — К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. — Ч. 1. — 128 с.; Ч. 2. — 128 с. (Бібліотека «Шкільного світу»). Власов В. Навчаємось у грі. Уроки до теми «Знайомство з історією». Вступ до історії України. 5 клас // Історія в школах України. — 2005. — № 6. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К., 2013. Довідник з історії України (А—Я): посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. — 2-ге вид., доопр. і доповн. — К.: Генеза, 2001. — 1136 с. Дорошенко Т. Україна в ХІХ—ХХ ст. плани-конспекти-уроків в 5 класі з курсу «Вступ до історії України» // Історія в школі. - 2007. - № 4. Дрібниця В.О. Використання комп'ютера на уроках суспільно – гуманітарних дисциплін.// Історія і правознавство.-2005.-№14.-С.4-5. Іванова Н. І. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. 5 клас // Історія та правознавство. — 2009. — № 22—24. — С. 69—75. Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2012. — 304 с. Коваль М. В. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939—1945 рр.). — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999. — 336 с. Кожем’яка О. Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії. — Х.: Вид. група «Основа», 2005. — 144 с. Коробко В. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. Вступ до історії. 5 клас // Історія України. — 2008. — № 1. — С. 5—7. Мисан В. Оповідання з історії України. підручн. для 5-го кл. серед. шк. — К.: Генеза, 1997. — 208 с. Могорита В. Конспекти уроків з історії: 5 кл. — К.: Шкільний світ, 2007. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»). Нетеча Я.І. Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії через призму інтерактивного навчання. Методичний посібник. – Кам’яець-Подільський, 2009. – 24с. Охредько О. Історія та комп’ютер.// Історія в школі.-2000.-№5.-С.22-25. Охредько О. Комп'ютер на уроках історії.// Історія в школах України.2001.-№4.-С.23-26. Пивоварова Т. І. Історичні джерела. Вступ до історії. 5 клас // Історія та правознавство. — 2011. — № 29. — С. 24—27. Подобєд О. «Про що ти дізнаєшся, вивчаючи історію у 5 класі». Листи випускникам молодшої школи // Історія України. — 2008. — № 15. Подобєд О. А. Історія України. 5, 7 класи: Нестандартні уроки. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. — 160 с. — (Бібліотека творчого вчителя).

22. Подобєд О. Уроки з розділу «Княжа Русь-Україна». Історія України. 5 клас // Історія в школах України. — 2011. — № 6. — С. 19—24. 23. Подобєд О. А., Даниленко О. В. Вступ до історії України. 5 клас: Експресконтроль. — Х.: Вид-во «Ранок», 2011. — 96 с. 24. Пометун О. Вступ до історії: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К., 2013. 25. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. — К.: Генеза, 2005. — 328 с. 26. Пометун О, Костюк І, Малієнко Ю. Історія України. Вступ до історії: підруч. для 5-го кл. загальнооосвіт. навч. Закладів – К. : Освіта, 2013. 27. Тур Л. Звідки і як історики довідуються про минуле. Вступ до історії. Пропедевтичний курс. 5 клас // Історія України. — 2013. — № 10.. 28. Уривалкін О. М. Історичне краєзнавство: Навч. посіб. — 2-ге вид, стереотип. — К.: КНТ, 2008. — 296 с. 29. Фоменко А., Пометун О.Сучасні комп’ютерні прогарами з історії та підходи до їх використання на уроках.// Історія в школах України.-2002.№3.-С.26-30. 30. Хрестоматія з історії України: посібник для вчителів / За ред. В. І. Червінського. — К.: Вежа, 1996. — 352 с.: іл. 31. Черниш Л. А. Урок-презентація проекту за темою «Духовні й культурні цінності українського козацтва у житті сучасної молоді». 5 клас // Історія та правознавство. — 2009. — № 29. — С. 29—31. 32. Офіційний сайт Інституту історії України Національної академії наук України: http://www.history.org.ua/. 33. Офіційний сайт Національної наукової бібліотеки України імені В. І. Вернадського: http://www.nbuv.gov.ua/. 34. Офіційний сайт Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: http://www.univer.kharkov.ua/ua. 35. Офіційний сайт Національного дендрологічного парку «Софіївка»: http://www. sofiyivka.org.ua//. 36. Офіційний сайт Кам’янець-Подільського державного історичного музею заповідника: http://muzeum.in.ua/index.php/. 37. Портал історії України: http://www.history.vn.ua/school.html 38. Сайт Бахчисарайського палацу: http://www.hansaray.org.ua/. 39. Сайт Львівського історичного музею: http://www.lhm.lviv.ua/proekty.html 40. Сайт архітектури і краєзнавства України: http://www.oko.kiev.ua/. 41. Сайт музею «Судацька фортеця»: http://sudak.sophiakievska.org/uk/. 42. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні: https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_об'єктів_Світової_спадщини 43. Сайт проекту «Великі українці»: http://uk.wikipedia.org/wiki/Великі_українці 44. Сайт навчального порталу «Shkola.ua» http://shkola.ua/ 45. Сайт методичного порталу: http://metodportal.net/node 46. Україна на давніх картах: http://vkraina.com/ua/welcome

Зміст: Передмова Календарно-тематичне планування Урок 1. Істоpiя як наука. Українські вчені-історики Урок 2. Історія і час Урок 3. Історична карта Урок 4. Речові історичні джерела. Музеї Урок 5. Речові історичні джерела. Сфрагістика,геральдика,нумізматика Урок 6. Практичне заняття 1. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево Урок 7. Писемні джерела. Архіви Урок 8. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор Урок 9. Географічні назви в історичній науці Урок 10. Практичне заняття 2. Які назви в моєму рідному місті нагадують про минуле Урок 11. Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми: «Звідки і як історики довідуються про минуле» Урок 12. Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи Урок 13. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя Урок 14. Житло і побут давніх українців Урок 15. Київські князі. Запровадження християнства Урок 16. Українське козацтво у битвах і походах Урок 17. Українське село і місто у ХVІІІ ст. Урок 18. Відкриття Харківського університету та його вплив на культуру Урок 19. Українці в революції 1917–1920 рр. Урок 20. Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн Урок 21. Проголошення незалежності України Урок 22. Практичне заняття 3. Про що і про кого розповідає історія рідного краю Урок 23. Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми: «Про що і про кого розповідає історія» Урок 24. Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра Урок 25. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова Урок 26. Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Урок 27. Замки і палаци. Бахчисарайський та Маріїнський палаци Урок 28. Практичне заняття 4. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле Урок 29. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові.

Урок 30. Урок 31. Урок 32. Урок 33.

Парки і сади. «Софіївка» в Умані та «Качанівка» на Чернігівщині Практичне заняття 5. Уявна подорож історичними місцями України Українці у світі Урок контролю і корекції навчальних досягнень з теми: «Які пам'ятки є частиною історії» Урок 34. Узагальнення до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України» Список використаних джерел та літератури Зміст