7 клас Урок 33.
Тема уроку Фантазія і творчість у роботі архітекторів. Біоніка. Створення ескізу архітектурної споруди на основі природного аналога
Види архітектури за призначенням
Архітектурні елементи і види • • • • •
Арка Колона Фронтон Портал Фасад
Біоніка – це наука про використання знань, конструкцій і форм, принципів і технологічних процесів живої природи в техніці і будівництві.
Біонічні споруди
Біонічні споруди
Біонічні споруди
Біонічні споруди Процес створення біонічної споруди-жука та її макет. Архітектор Федюк М.Є.
Архітектурний проект будинкуптаха архітектора Федюк М.Є.
•
Архітектурний проект будинку “Птах над озером”архітектора Федюк М.Є.
Макети біонічної архітектури
Будинок “Наутілос” Архітектор Хав’єн Соносіан, Мексика
Кубічні будинки. Нідерланди
Житлові будинки Архітектор Ж. Грандвал, Франція
7 клас Урок 7.
Тема уроку
Художньо-виражальні засоби зображення простору. Образнопросторова форма. Узагальнюючий урок Малювання композиції на тему“Будинок майбутнього”
Повторення вивченого матеріалу з теми
Перевір себе Мистецтво, основою якого є відмова від реального зображення явищ і предметів світу називається …
Абстрактне
Федір Кандинський. “Декілька кіл”
Перевір себе Ця древньогрецька споруда називається…
Амфітеатр
Перевір себе Вид перспективи, при якому змінюється колір і тон віддалених предметів…
Повітряна
Ісаак Левітан. Ранок над болотом
Перевір себе Вид монументального живопису…
Мозаїка Богоматір. Церква Св. Трійці. Кам’янець-Подільський
Перевір себе Назвіть стиль, в якому побудована архітектурна споруда …
Готичний Собор Святого Віта
Перевір себе Оформлення внутрішнього простору архітектурної споруди…
Інтер’єр
Перевір себе Вид архітектури…
Ландшафтна
Перевір себе Пам’ятник значних розмірів на честь важливих історичних подій або видатних діячів…
Монумент
Фальконе. Пам’ятник Петру І. Санкт-Петербург
Вивчення нового матеріалу
Парфенон. Афіни
Тауер. Англія
Собор Паризької Богоматері. Франція, Париж
Парламент. Угорщина, Будапешт
Тріумфальна арка. Франція, париж
Мегаполіс
Хмарочоси
Національний театр виконавського мистецтва, Китай
Робота в групах:
визначення ознак будинку майбутнього
Бінішелли – будинки без кутів
Ознаки будинку майбутнього: • Незвичайна форма - симетрична або асиметрична • Використання скла, металевих каркасів • Максимальне енерго-, теплозбреження • Гармонійне поєднання з природним середовищем
Етапи роботи над кутовою перспективою будинку • 1.Визначимо композицію малюнка, виконаємо невеличкий ескіз. • 2.Розмістимо на аркуші паперу лінію горизонту та точку сходження (точки cходження). • 3.Відобразити площини стін, спрямувати віддаляючі від нас лінії до точок або точки сходження. • 4.Оформити екстер’єр будинку. • 5.Узагальнити роботу: пом’якшити, виділити деталі.
Практична робота
6 клас Урок 23.
Тема уроку Підсумковий урок з теми «Натюрморт». Малюнок «Верба у скляній вазі»
НАТЮРМОРТ Натюрморт (поряд із визначенням мертва природа) має ще одне значення - тихе життя
Франс Снейдерс. Кухонний натюрморт.1620
Франс Снейдерс. Рибний натюрморт.1616
Ян Хейм. Накритий стіл.
Ян Ван дер Хамен .Солодощі
Натюрморт з кішкою
2 1
Якоб ван Ес. Натюрморт з квітами і лимоном
С. Петров-Водкін. Ранковий натюрморт. 1918
Пабло Пікассо. Натюрморт з свічкою (кубізм)
Хуан Гріс
Волосов. Натюрморт з динею (модернізм)
Практична робота Виконання малюнку на тему «Верба у скляній вазі»
6 клас Урок 10.
Тема уроку Пейзаж. Історія пейзажу. Пейзаж в українському живописі.
Сергій Іванович Васильківський Сергій Іванович Васильківський народився 7 жовтня 1854 року у мальовничому місті Ізюм Харківської губернії в сім'ї писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо благодатним для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати — любов до народних пісень і фольклору. В 1861 батьки Сергія переїхали до Харкова, головного культурного центру Слобожанщини. Перші навички в мистецтві Васильківський одержав у Харківській гімназії від учня Карла Брюллова у Петербурзькій Академії мистецтв — Дмитра Безперчого. В роки навчання молодий митець мав змогу користуватися бібліотекою свого родича, поета Володимира Александрова, в якій були твори Івана Котляревського,Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, що справили на нього глибоке враження.
С.Васильківський Козача левада.
Сергій Васильківський “Козачий двір”
Сергій Васильківський. На греблі. Воли біля броду 1900
Петро Олексійович Левченко Петро Олексійович Левченко народився 29 червня (11 липня) 1856 року в родині заможного купця, власника канатної фабрики. В Харківській міській гімназії під керівництвом художника й педагога Дмитра Безперчого і пізніше в студії Єгора Шрейдера захопився малюванням. На виставці учнівських творів 1873 року в Петербурзі був нагороджений срібною медаллю. 1878 року вирушив на навчання до Петербургу, чим сильно засмутив батька, який бачив у своєму старшому сині продовжувача сімейної торгової справи. Був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв(1878–1883), де вчився у М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловського. 1895 року відвідав Париж, де ознайомився з творами французьких імпресіоністів, що мало вплив на його подальшу творчість. Левченко жив переважно у Харкові, викладав у Харківській міській школі малювання і живопис. Був одним з засновників та постійним членом Харківського товариства любителів мистецтва, експонентом Товариства пересувних художніх виставок (від 1886 до 1904 він був учасником майже всіх художніх пересувних виставок), Товариства південноросійських художникі , Товариства київських художників, багатьох виставок у Харкові. Творчість не принесла художнику слави і багатства за життя. Він помер у бідності, невизнаний та забутий. Тільки після його смерті 1919 року було організовано виставку творів майстра, де було представлено понад 700 його полотен, що розкрили надзвичайну поезію чуйної і тонкої натури художника, прекрасної людини-творця.
Петро Левченко. Соняшники
Петро Левченко. Водяний млин.
Петро Левченко. Хата на краю села.
Костанді Киріак Костянтинович • •
•
•
•
Народився 3 жовтня 1865 року Навчався 1870–1874 в Одеській рисувальній школі. Закінчив 1882 Петербурзьку академію мистецтв (був учнем Михайла Клода). Член товариства передвижників від 1897. Член-засновник Товариства південноросійських художників, 1902– 1921 — його голова. Після його смерті деякий час (1922–1929) це було товариства імені Костанді. Був одним із засновників Одеського музею мистецтв (1898–1899) та його директором від 1917. Від 1885 — викладач Одеського художнього училища. Серед учнів Ісак Бродський, Митрофан Греков, Олексій Шовкуненко, Іван Шульга.
К.Костанді. Тихий вечір.
К.Костанді. Рання весна.
Йосип Бокшай Народився в селі Кобилецька Поляна на Закарпатті в угорській сім'ї. Вчився в Академії образотворчих мистецтв у Будапешті (1910 — 1914) у Ревеса Імре. З 1918 працює в Ужгороді як художник і педагог. Багато уваги Бокшай приділяв вихованню мистецької молоді. Разом з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Входив до складу Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі. Помер 1975 року в Ужгороді.
Й.Бокшай. Осінній ліс.
Володимир Орловський
•
•
•
Народився у Києві 20 січня (1 лютого) 1842 року. Початкову художню освіту здобув у 2-й київській гімназії у художника і педагога І. Сошенка. Згодом за підтримки Тараса Шевченка вступив і в 1868 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв (з 1874 року — її академік, з 1878 року — професор). Брав участь у діяльності малювальної школи М. Мурашка, був одним із організаторів Київського художнього училища. Після закінчення Академії вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої барбізонської школи, і саме його можна вважати першовідкривачем барбізонців для українського пейзажного живопису. Після повернення із Франції з 1886 року В. Орловський живе постійно у Києві. Колишня приватна садиба Орловського розташована під №28 на Гоголівській вулиці. Бере участь у виставках київських художників, з успіхом проходять його виставки за кордоном. Велика заслуга В. Орловського в тому, що він, перейнявши досвід барбізонців, одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу.
В. Орловський. Хати в літній день
К. Орловський. Затишшя.
К. Орловський. Хати в літній день
Микола Пимоненко •
• •
•
Народився у Києві 1862 року в родині майстра іконопису. Батько — Корнилій Данилович Пимоненко споруджував вівтарі й розписував церкви. З 1878 навчався у Київській рисувальній школі. У 90-х роках XIX століття брав участь у розписах Володимирського собору в Києві. Виконав образи Святої Анни і Миколи Мірлкійського та деякі образи на фронтоні. У 1897 році за ці розписи отримав орден Святої Анни ІІІ ступеня. Помер у березні 1912 року. Похований на Лук'янівському цвинтарі в Києві. На посмертній виставці в Академії мистецтв, яка відбулася на початку 1913 року, експонувалися 184 картини, 419 этюдів, 112 малюнків олівцем. Всього ж малярська спадщина Пимоненка налічує понад тисячу робіт, серед яких кілька сотень закінчених живописних полотен.
Микола Пимоненко. Жнива на Україні
Микола Пимоненко. Різдвяні ворожіння
Микола Пимоненко. Сінокіс
Микола Пимоненко. Великодня утреня.
Микола Пимоненко. Брід
Микола Пимоненко. Вечоріє
Олександр Мурашко Олександр Олександрович Мурашко народився 26 серпня (7 вересня) 1875 року в Києві. До семи років жив біля містечка Борзни на Чернігівщині, де виховувався бабусею, простою селянкою, яка своїми оповідями про героїчні часи козацтва і народною мудрістю пробуджувала в дитини уяву, любов до природи.
Олександр Мурашко. Селянська родина
Олександр Мурашко. Дівчина в червоному капелюсі
7 клас Урок 10.
Тема уроку Перспектива вулиць. Музика вулиць рідного міста.
Перспектива
(фр. perspective, від лаn. perspicio — ясно бачу) — система зображення об'ємних тіл на площині або який-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру і віддаленість окремих їх частин від спостерігача.
ЛІНІЙНА ПЕРСПЕКТИВА спосіб зображення тіл за допомогою центрального проектування їх на площину.
Практична робота
Малюнок на тему “Музика вулиць рідного міста”
7 клас Урок 3. Тема уроку Повітряна перспектива у живописі. Оптичні властивості кольору. Малюнок на тему “Простори рідної землі”
• Мета: закріплювати знання учнів про передавання глибини простору на площині за допомогою кольору; розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати співвідношення кольорів; навчати міркувати; формувати • образне, логічне, просторове мислення; виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості. • Обладнання: навчальні плакати («Спектральне (колірне) коло»), репродукції • картин відомих художників (К. Лоррен «Полудень» та ін.), навчальні роботи з методичного фонду. • Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра. • Основні поняття: «повітряна перспектива». • Тип: комбінований урок.
Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи. Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі.
Видатний художник відзначав, що віддалення предмета від ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для передавання глибини простору в картині найближчі предмети повинні бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі) видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря, що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря».
Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо густу синяву осіннього неба, сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.
Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.
Контури та фарби є тим виразнішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом, і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушовуються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині.
Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшуються) — глибина здається світлішою за передній план.
Клод Лорран
Клол Лоррен. Утро в гавани. 40е гг. XVII в. Государственный Эрмитаж, СанктПетербург
Зразок учнівської роботи
5 клас Урок 7.
Тема уроку Виражальні засоби графіки. Силует в рисунку
Силует – це однотонне зображення фігур та предметів суцільною плямою, що нагадує їх тінь.
Звичайно силует виконується чорною тушшю на білому, витинається з темного паперу й наклеюється на ясне тло (може бути й навпаки). В Україні в техніці силуету працювали: Ю. Нарбут, А. Середа, М. Жук
Театр тіней
Практична робота Створити силуетне зображення тварини
5 клас Урок 29.
Тема уроку Символіка українського орнаменту. Символ “Дерево життя”.
Світове дерево або Дерево Життя є одним з найпопулярніших символів в українському народному мистецтві. Як універсальний образ міфопоетичної свідомості людства Світове Дерево зустрічається у різних народів. Його найдревніші зображення в Україні збереглися на ритуальному посуді. Зображення Світового дерева можна побачити на кераміці Трипільської культури V-III тис. до н.е. Сьогодні цей знак-символ у вигляді квітучої рослини у вазоні або дерева знаходимо на старовинних українських рушниках та писанках.
Дерево життя – знамено трьох основ світу. Яв – світ видимий, явний, дійсний. Стовбур Дерева життя – земне існування людей у просторі з Сонцем. Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, коріння Дерева життя. Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. В кроні Дерева життя живуть боги. Світове дерево уособлює єдність усього світу. Це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце.
Дерево життя — уособлення єдності усього світу, своєрідна модель Всесвіту й людини
Дерево життя відображає триєдність світу – підземного, земного і небесного. Підземний – це наш фундамент, наші предки, яких ми повинні пам'ятати.
“Дерево життя” на писанці
“Дерево життя” у витинанці
“Мамина ласка” Тарас Крамаренко
“Дерево роду” Олександр Богомаз
Особливу роль у зображенні символу “дерево життя ” відігравало зображення птахів. Їх зображували дзьобами докупи. Вони символізували зв’язок з небом, з вищими силами
Практична робота Створити власний екскіз прадавнього українського символу роду «дерева життя» в техніці витинанки.
5 клас Урок 24-25.
Тема уроку Види декоративно-прикладного мистецтва. Вишивка. Ескіз рушника.
Зразки вишивок різних регіонів України
Символ “Дерево життя ” на рушниках
Рушники майстринь нашого часу
Практична робота Створити ескіз вишивки рушника
7 клас Урок 23.
Тема уроку Культурні і національні традиції. Хата – традиційне українське житло
Хата, хатинка, більша - "на дві половини", маленька "на одну", під соломою, біленька, чепурненька мазанка, накрита золотою чи посивілою соломою, заквітчана мальвами, соняхами, "крученими паничами", чорнобривцями, жоржинами, бузком, барвінком...
Музей “Пирогово”
Ми втрачаємо традиційну Україну, милі для ока ностальчні білі хатки незворотньо зникають з українських сіл, зникають і старіють самі села - вимирають. Хати руйнуються, перетворюються на горбочки глини та землі, заростають високими бур'янами та відходять у спомини. Побачити їх ще можна інколи напізруйнованими десь у глухому, забутому Богом і людьми кутку: залишками вікон заглиблені у землю, із розореним дахом... В музеях народної архітектури і побуту хатки виглядають непагано - причепурені, побілені, вони зберігають свою живу сутність.
Музей “Пирогово”
Світлі, горді, чисті образи української хати знаходимо в пейзажах і жанрових картинах відомих українських (за народженням, походженням, за духом) художників, в цих творах любов і ніжність до "рідної хати". Літні та весняні, заховані серед мальовничих садків, або одинокі, приспані, зажурені, вкриті снігом, іноді їх стіни наче змащені спекотним сонцем чи висріблені місячним сяйвом. Хата предстає як головний персонаж живописного твору, об'єкт вивчення та милування, як символ України, чистоти, патріальхальності, як головний і обов'язковий елемент "Мальовничої України", поетичний, духовний, родинний центр Українського Всесвіту.
Петро Левченко. Соняшники.
Тарас Шевченко. Селянська родина. 1843
Архип Куїнджі. Вечір на Україні.1878
В.Орловський. Хати в літній день.
Ілля Рєпін. Українська хата. 1888
Іван Похітонов. Зимові сутінки на Україні.
Петро Левченко.Глухомань.
Петро Левченко. Біла хата. Вулиця в Путивлі.
Петро Левченко. Куточок Подвір’я.
Федір Коновалюк. Зима.
Сергій Шишко. Літо. 1971
Тетяна Яблонська. Життя продовжується. 1971
Олексій Поляков. Самотня хата. 2005
Практична робота Створити ескіз інтер’єру української хати зразка ХУІІІ-ХІХ ст.