Л. М. Білюк Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Формування ключових компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури засобами мистецтва Найкраще видовище на світі – дитина, яка впевнено йде по життю, після того, як ви показали їй шлях. Конфуцій Вступ Перед школою сьогодні стоїть завдання виховати особистість, здатну до самоосвіти, розвитку, якій властиві якості громадянина, людини правового суспільства. Тому важливим і актуальним у роботі кожного учителя на сучасному етапі є формування ключових життєвих компетентностей учнів, які виступають як міра здатності людини до діяльності. Основний принцип в здійсненні – громадянська спрямованість, яка дуже важлива у щоденному житті. Тому і вважаю за доцільне формувати, виховувати і вдосконалювати життєві компетенції учнів на уроках зарубіжної літератури. Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Німецький педагог А. Дістервег вважав, що гарний вчитель не дає істину, а вчить її знаходити. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Самостійний пошук знань рішення завдання, що призводить до успіху – це і є важливе завдання сучасної школи. Двадцятиоднорічний досвід роботи дає можливість стверджувати, що саме, що саме компетентності покликані забезпечити якісну навчально-пізнавальну активність учнів, сприяти збагаченню внутрішнього світу та формуванню загальнолюдських цінностей.
Основна частина Компетентність – це володіння людиною певною компетенцією як нормою освітньої підготовки, реально сформовані особисті якості та мінімальний досвід діяльності. Компетентнісний підхід у навчанні – це формування здатності діяти в ситуації невизначеності при рішенні актуальних для учнів проблем. Метою такого підходу становленні
її
суб’єктивності,
є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в культурної
ідентифікації,
соціалізації,
життєвому
самовизначенні. Науковими розробками проблеми компетентностей з акцентами на педагогічному, соціально-психологічному, соціологічному аспектах займаються З. Бауман, П. Бергер, П. Бурдьє, Б. Вульфсон, С. Гессен, Е. Гіденс, В. Долл, В. Дружинін, І. Єрмаков, О. Злобіна, В. Тихонович, У. Томас, Г. Халаш, В. Циба, А. Шюц та ін. Базовими технологіями, що підтримують компетентнісно зорієнтоване навчання, є: ― технологія формування творчої особистості; ― технологія проблемного навчання; ― технологія проектної та дослідницької діяльності; ― технологія навчання в глобальному інформаційному просторі; ― технологія рішення винахідницьких завдань; ― особистісно зорієнтована технологія (за О. М. Пєхотою); ― технологія навчання як дослідження; ― технологія розвитку критичного мислення (Д. Стіл, Чарлз Темпл); ― технологія організації групової навчальної діяльності. Саме ці технології, на мою думку, сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, умінню працювати в групах, створенню власних проектів, формуванню творчої, самостійно мислячої особистості. Як головні - компетентності покликані вирішити такі завдання: ― розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини; ― максимально виявити, використати індивідуальний досвід учня; ― допомогти особистості пізнати себе, усвідомити своє місце у світі, вибрати ціннісні, смислові та цільові орієнтири, самовизначитись та самореалізуватися; ― сформувати в особистості сучасного школяра культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя.
Модель сучасного школяра
Кожен урок несе певний обсяг інформації, однак саме від учителя залежить, скільки її зможуть сприйняти, засвоїти учні, якими навчальними методами і прийомами при цьому слід скористатися. На мою думку, якість уроку залежить від процесу взаємодії вчителя та учнів, їх співпраці на уроці, налагодження зворотного зв’язку. В. Сухомлинський стверджував: «Урок – основна ланка навчально-виховного процесу, де вчитель щоденно здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учнів», тому вважаю, що лише творчий підхід учителя у співпраці із здобувачами освіти забезпечить ефективність уроку та оволодіння ними життєвих компетентностей. На кожному уроці я намагаюсь реалізувати глобальну мету: виховувати чуйну, милосердну, духовно збагачену людину, яка має свої смаки, ідеали, переконання. І, таким чином, можу сподіватися, що учні, вийшовши у великий світ і зіткнувшись з проблемами, будуть намагатися їх розв’язати та подолати. У процесі діяльності я намагаюся створити такий урок, який би розкривав творчі можливості учнів, не виключаючи творчості учителя, і передбачав: ― визначення мети і змісту навчального матеріалу; ― оптимальний вибір технології, форм, методів і засобів навчання; ― розробку структури і змісту уроку, спрямованих на ефективність розв’язання дидактичних завдань. Нова програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів спрямовує роботу вчителя зарубіжної літератури на розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також на формування предметної літературної компетентності, складниками якої є комунікативна, емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна та інші компетенції особистості.
В останні роки у психолого-педагогічній літературі велика увага приділяється комунікативно-мовленнєвій компетенції. На мою думку, урок літератури дає необмежені можливості для розвитку комунікативних здібностей, готовності учнів до успішного, позитивного спілкування. Діти набувають навичок мовленнєвої культури: написання тексту, вимовляння монологу, побудова висловлювання у певному стилі, вміння взяти інтерв’ю та інших форм комунікативної взаємодії. Це також виховання толерантності, самоконтролю, розвиток навичок роботи в групі, формування культури публічних виступів, розвиток вміння слухати, розуміти товариша, доводити думку, утвердження образу «Я». Оволодіваючи комунікативною компетенцією на уроках учні долучаються до таких інтерактивних форм навчання: «мікрофон», «обери позицію», «коло думок», «мозкова атака», урок-конференція, урок-суд, урок-вистава, урок-дискусія, урок-пошук та ін. Нестандартні завдання можуть бути представлені у вигляді проблемних ситуацій, рольових і ділових ігор, конкурсів та змагань, інших завдань з елементами цікавості (життєві та фантастичні ситуації, інсценівки, казки, загадки, «розслідування» тощо). Так учням у 5 класі пропонується уявити зустріч із Полліанною та описати почуття від зустрічі з нею. Шестикласникам пропонується уявити, що вони, як і головний герой роману Д. Дефо «Життя та надзвичайні пригоди Робінзона Крузо», опинились на безлюдному острові без їжі та засобів існування. ― Що ви будете робити в такій ситуації для того, щоб вижити? Наступне завдання: виконати малюнок до назви оповідання Джека Лондона «Любов до життя». ― Що б ви зобразили? Опишіть свою ілюстрацію художнім словом. Важливе місце для формування компетентностей займає технологія організації групової навчальної діяльності (В. К. Дяченко, В. В. Котова, Г. О. Цукерман, О. Г. Ярошенко та інші). Досвід роботи свідчить, що стосунки між учителем та учнями при груповій діяльності набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп тільки тоді, коли в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє їм згрупуватися та реалізувати природне прагнення до спілкування та взаємодопомоги.
Робота в групах дає можливість ефективно працювати як на засвоєння нового матеріалу, так і на повторення вивченого. Технологія організації групової навчальної діяльності переплітається з технологією навчання як дослідження (М. В. Кларін, В. І. Андреєв, В. А. Бухвалов та інші), яка спрямована на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості. Література як наука дає багатий матеріал для дослідження. Завдання для літературного дослідження можуть ставитись як перед цілим класом, так і перед окремими групами. Наприклад: щоб дослідити використання образу Мазепи в літературі, мистецтві, необхідно створити чотири дослідницькі групи. Доволі часто на уроках зарубіжної літератури використовую такі форми роботи як проблемні питання, проблемні ситуації, які відрізняються від традиційних шкільних запитань насамперед тим, що в них, крім інформаційного, наявний також емоційний компонент (подеколи він навіть переважає). Це дає можливість активізувати не лише інтелектуальну, а й чуттєво-емоційну сферу дитини, спонукати її до творчості. Діяльність учнів не повинна постійно регламентуватися, а бути організованою так, щоб у ній були хоча б елементи творчості. Потрібно викликати в них інтерес, що виступає важливою умовою творчої діяльності. Сприяє цьому технологія формування творчої особистості (Ю. К. Богоявленська, Р. М. Грановська, Н. В. Кузьміна та інші). Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість, виховання творчого вдумливого читача Надзвичайно важливо перше враження від прочитаного: обговорення початкового розуміння, і розумінням твору, отримане у результаті розшифрування тексту. Робота з текстом будується на інтерпретації, презентації. Тут важливі і емоції, які сприяють зацікавленості і дозволяють здійснити різні види аналізу тексту: культурологічний, літературознавчий, лінгвістичний, смисловий, символічний, комплексний. Метод проектів надає можливість кожному учню поставити мету, обрати спосіб дії, вчить розподіляти обов’язки, керувати та підкорятися, брати участь в обговоренні проблеми, підводити підсумки. Робота над проектом дозволяє самостійно здобувати знання, обмінюватись думками, включає пошук, обробку даних. Крім того, учню доведеться оформити результати своєї праці за допомогою сучасних інформаційних технологій. Результати проектів оформлюються у вигляді малюнків, плакатів, схем, фотоматеріалів, газет чи альманахів, презентацій, відеосюжетів, буктрейлерів, сценаріїв свят, фільмів тощо. Інформаційні технології (Ю. І. Машбіц, Т .В. Тихонова та інші). стали невід’ємною частиною суспільства. Формування інформаційної компетенції не просто вимога часу, а необхідність для кожної людини, яка живе в умовах інформаційного суспільства. Адже
сучасне суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін, які криються в нових способах створення, збереження, передачі та використання інформації. Закінчивши курси при Регіональній комп’ютерній школі та курси Intel, я маю можливість у своїй педагогічній діяльності використовувати широкі можливості ІКТ, активізуючи навчальний процес, допомагаючи учням реалізувати свій творчий потенціал. Необхідною умовою сучасного уроку є вільний доступ учнів і вчителя до мережі Інтернет: користування електронними словниками, прослуховування аудіокниг, перегляд відеосюжетів, документальних, науково-популярних і художніх фільмів, відеокліпів, буктрейлерів, доступ до мистецьких порталів, онлайн-спілкування з відомими сучасними мовознавцями, письменниками, культурними діячами. Інтернет дозволяє організувати реальне, мобільне інформаційне середовище, в якому можна не тільки черпати інформацію, а й вирішувати безліч інших комунікативних завдань. Учні, які володіють інформаційними технологіями на більш високому рівні, готують до уроків презентації в програмі Microsoft Office Power Point. Важливо, щоб школа давала не тільки суму конкретних знань, але і навчала спостерігати, досліджувати, узагальнювати, робити самостійні висновки, розвивала креативне мислення, тобто формувала творчу компетенцію. Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором. Тільки тоді нові ідеї та прийоми допоможуть йому впроваджувати різноманітні інновації в освітній процес. Висновки Про ефективність формування учнівських компетентностей свідчать результати роботи з обдарованими дітьми. Досвід роботи поширюю на засіданнях педагогічних рад, методичних об'єднаннях, практичних семінарах, у процесі курсового підвищення кваліфікації. Протягом кількох років працюю у складі творчої групи вчителів зарубіжної літератури та російської мови над розробкою методичного посібників «Україна в житті і творчості світових письменників». На обласній виставці педагогічних інновацій робота відзначена дипломом ІІ ступеня. Також на педагогічну виставку у 2017-2018 н. р. представлена методична розробка «Формування ключових компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури засобами мистецтва для учнів 9 класу». Отже, компетентність розкриває міру включеності людини в активну дію, здатність ефективно розв’язувати проблемну ситуацію життя, мобілізувати при цьому знання, досвід, цінності, уміння. А любов вчителя до справи та учня, його бажання відкрити вихованцям прекрасний світ літератури, сформує Людину творчу, грамотну, ерудовану, культурну з
постійним прагненням нарощувати якість життя. А для цього, підкреслюю, треба дуже любити маленьку людину, щоб не позбавити її високої радості стати особистістю. Використана література 1. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : Наук.-мет. Посібник. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с. 2. Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої особистості) // Рідна школа. – 1997. – № 6. – С. 46-49. 3. Сафарян С. Формування компетентної особистості починати з себе // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – № 1. – С. 8-10. 4. Життєва компетентність особистості: від теорій до практики : Науково-методичний посібник / За редакцією І. Г. Єрмакова. – Запоріжжя : Центріон, 2005. – 640 с.