Л. М. Фурса Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Розвиток творчих здібностей учнів на уроках музичного мистецтва Кожна дитина – це багатогранний діамант, який обов’язково заграє усіма барвами веселки, коли потрапить до рук майстра». Д. Кабалевський Вступ Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини, плекати її моральні риси завжди привертали увагу вчених, педагогів, музикантів. Дитина приходить у цей світ, володіючи надзвичайною здатністю до емоційного сприйняття. Оскільки її знання обмежені, то спілкування зі світом відбувається на рівні емоцій. Саме емоційний стан і має стати основою для майбутнього розвитку. Музика має невичерпні можливості сприяти творчому розвитку особистості, формуванню в дитини естетичних смаків, потреб, моральних принципів і переконань. Формування та розвиток творчих здібностей учнів є важливою проблемою музичної педагогіки й одним з її головних пріоритетів, що відображено у найвагоміших здобутках педагогічної науки. Розвиток творчої активності учнів відбувається шляхом їх залучення до активної музично-творчої діяльності, розвитку художньо-образної уяви, організації різноманітної художньо-змістовної та емоційно наповненої діяльності на уроці музичного мистецтва. Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей дитини, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчої активності засобами мистецтва, зокрема музичного. Основна форма організації музичного виховання у школі є урок музики. Серед предметів естетичного циклу саме цей урок стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також
позитивних якостей характеру систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети). Основна частина На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності учнів, накопиченню досвіду їхньої творчої діяльності. У реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення. Мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові образи. Ось чому елементарними основами музичної освіти повинні володіти всі без винятку, і найперше завдання нашого часу полягає у тому, щоб знайти найефективніші форми і методи розвитку творчих здібностей дітей. Завдання вчителя – створити умови для творчого самовираження кожного учня. Корисно, щоб на уроці вчитель постійно нагадував: «Тут усі талановиті», «Роби, як вважаєш за потрібне», «Умій виразити себе». Крім цього, за мету ставити завдання: обов’язкова участь усіх дітей у творчій діяльності, щоб кожен зміг себе виявити. Переважна більшість науковців-психологів, педагогів, музикознавців – збігаються у погляді на особливу роль художньої творчості, в тому числі і музичного мистецтва, у справі вихованні творчої особистості. Наприклад, видатний педагог-музикант Н. Ветлугіна була впевнена, що сучасне виховання повинне формувати людину нового типу, здатну
до
активної творчої діяльності, і наголошувала: «Мистецтво, зокрема музика, приховує у собі великі можливості для творчого розвитку підростаючого покоління». Слід зазначити, що поняття «творчість» тісно пов’язане з поняттями «творча діяльність» та «креативність». Творчою вважається така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове – чи предмет зовнішнього світу чи побудова мислення, що веде до нових знань про світ, або почуття здатне відображати нове ставлення до дійсності. Творча діяльність на уроках формує людину нового типу – творчу, креативну. Для розвитку творчості кожного школяра потрібно створювати необхідні передумови. Лише в умовах різнобічної підготовки народжується інтерес до всього оточуючого, а це і є справжнє джерело для вияву готовності до творчості, міцна база для розвитку спеціальних
здібностей. Виділимо такі складові компоненти творчих здібностей, що виявляються: –
у допитливому творчому інтересі, почутті захопленості, емоційному сплеску, прагненні до творчих досягнень (мотиваційні);
–
у здатності аналізувати, порівнювати, виділяти головне, аргументовано доводити свою думку, пояснювати (інтелектуально-логічні);
–
у здатності до висування ідеї, розв’язування проблеми, до фантазії, самостійного перенесення знань та умінь у нову ситуацію, до оцінних суджень; здібності до самореалізації – в здатності планувати і раціонально використовувати свій час, здатності до самоконтролю, вольових зусиль, старанності (інтелектуальноевристичні);
–
у здатності до співпраці, уникнення конфліктів та успішного розв’язання їх (комунікативні).
На мій погляд, розвиткові творчих здібностей школярів, активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви сприятимуть такі педагогічні умови: – добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, зокрема, наявність у запропонованих творах не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку; – використання художньо-ігрових методів і прийомів у процесі співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, як от: інсценування пісень, казок, загадок; – створення на уроках неформальної, доброзичливої атмосфери, поважне ставлення до кожної дитини. 1. Слухання музики Творчість дітей базується на яскравих музичних враженнях. Слухаючи музику, дитина завжди чує не тільки те, що в ній самій міститься, що закладено в ній композитором (і, звичайно, виконавцем), але і те, що під її впливом народжується в його душі, у його свідомості, тобто те, що створює вже його власну творчу уяву. Уява в дітей, як правило, яскрава, жива, і «музичні картинки» вони слухають із задоволенням, причому найчастіше я прошу учнівх слухати з закритими очима, щоб не відволікатися, а побачити музику у своїй уяві. Для його розвитку я використовую ігри: «Здогадайся, хто прийшов» та «Знайди свій музичний інструмент». Використовуючи гру «Знайди свій музичний інструмент» я наділяла кожного учня ролями певного музичного інструмента (флейти, барабана, скрипки, балалайки і т. д.). Пропонувала прослухати музичні твори. Впізнавши звучання свого інструмента, діти умовно зображували гру на ньому.
2. Хоровий спів Хоровий спів як виконавське мистецтво найдоступніший і улюбленіший вид дитячої творчості. Значення хорового співу різноманітне. Він сприяє розвиткові не лише музичних здібностей і голосу дитини, а й мислення, мовлення, розширенню словникового запасу. Хоровий спів, викликаючи в школярів яскраві емоції, впливає на естетичні і моральні почуття. Кожний клас – хор! Ці слова композитора Д. Кабалевського немов би підтверджують мету, до якої повинні прагнути учителі та учні. Адже колективний спів – прекрасний засіб розвитку творчих і духовних сил людини та займає провідне місце у моїй професійній діяльності. Адже навіть сором’язливі і невпевнені в своїх здібностях діти з задоволенням співають в хорі. Тим самим розвивають свої вокально-хорові навички і творчу активність. В своїй роботі використовую твори вітчизняних авторів, зважуючи вікові особливості учнів та їхні вподобання. 3. Інсценізація пісень Червоною смугою через усі напрямки моєї роботи проходить знайомство учнів з українською народною піснею. Неабиякі можливості для впровадження в уроки музики елементів театралізованої гри містить у собі український музичний фольклор. З метою спрямування уваги школярів на вираження у співі розповідних інтонацій я при розучуванні українських народних пісень використовую ігрову ситуацію, пов’язану зі змістом цього твору. Після виконання залучаю дітей до аналізу якості співу героїв, його виразності, відповідності змісту кожного куплета. Я використовую в основному ті рухи, які знайомі дітям із життя і не потребують окремого часу для їхнього виявлення та засвоєння: прості рухи рук, біг, ходьба, елементарні танцювальні кроки. «Корисна віддача» від руху двостороння: він дає радість дитині, підвищує її життєвий тонус, позитивно впливає на загальний фізичний стан і водночас сприяє розвитку її творчих здібностей. Використання на уроці образно-ігрових рухів допомагає розкриттю і сприйняттю засобів музичної виразності, музичної характеристики того чи іншого образу. 4. Ігрова діяльність Психологами розглядається гра, як генетична основа художньої творчості, під час якої природно виникають ситуації, що збуджують творчу активність. Ігрова діяльність залишається, після навчання, одним з провідних видів діяльності, саме в дидактичних, сюжетно-рольових, предметних іграх найбільш повно розкривається творчий потенціал учнів. В своїй роботі використовую такі музично-дидактичні ігри: «Кольорова мозаїка», «Повтори ритм», «Відлуння», «Ланцюжок», «Композитор», «Оркестр» та інші.
5. Творчі завдання на уроках Творча діяльність на уроці музичного мистецтва повинна виражатися у впроваджені творчих завдань – завдань такого характеру, в ході виконання яких учнів буде втягнуто у процес творчості і результатом цього процесу буде виникнення чогось нового, притаманного тільки одній особистості. У молодших класах діти дуже люблять імпровізувати, складати закінчення мелодії чи ритму, придумувати ритмічні супроводи до знайомої пісні. Я часто практикую творчі роботи на музичні теми, це літературні творчі завдання: підбір або написання віршів до музики, написання творів (вражень, творів на музично-естетичні теми, казок), складання програми концерту та образотворчі завдання: оформлення програмок та афіш концертів, музичних спектаклів створення ескізів костюмів для героїв музичного твору, створення сюжетних малюнків музичних творів. Це тільки деякі форми спілкування дітей з музикою, що спрямовані на розвиток творчої уяви, на розвиток сприйняття музичного образу, а через нього – на сприйняття різних сторін життя. Творча активність учнів старших особливо розкривається на нестандартних уроках: урок-вистава, урок-гра, урок-концерт, урок-вікторина. Саме на уроках музичного мистецтва є чудова можливість розмірковувати, говорити про духовність, красу, про інші види мистецтва, культуру, узагалі про саме життя, бо музика й життя – це основна тема уроків музичного мистецтва. 6. Метод проекту Мистецький проект є найбільш уживаним типом як урочних, так і позаурочних проектів,в процесі вивчення мистецтва, що сприяє підвищенню творчої активності учнів. В роботі з учнями 5-7 класів це найефективніша форма роботи. Кожен учень розкриває свої творчі здібності: це і створення презентацій, відеороликів, сценарію. Підбір музичного репертуару, виконання творів мистецтва. 7. Творчі домашні завдання Багато завдань, які можна пропонувати як домашні, сприятимуть закріпленню вивченого матеріалу, адже вплив музики на особистість складається із численних слухацьких вражень, що накладаються одне на одне, поступово збагачуючись і поглиблюючись, через повторюваність на уроках та поєднання з позакласними і домашніми музичними враженнями учнів. Кожне домашнє завдання має на меті слухання музики за власним вибором учнів та визначення її образного змісту, привертаючи увагу до стильової й епохальної належності.
Висновки 88% моїх вихованців мають високий та достатній рівні навчальних досягнень з музичного мистецтва. Учні є активними учасниками обласних, районних фестивалей, конкурсів дитячої творчості. А завдання моє, як вчителя, полягає у тому, щоб навчати дітей, як мінімум, доводити до досконалості будь-яку репродуктивну діяльність, тобто відтворювати чи повторювати красиво те, що створено, задумано іншими (учителем, композитором, товаришами); і, як максимум – створювати щось своє, нове, втілювати в ньому свої уявлення про красу, про мистецтво. Це є важливою вимогою творчої самореалізації особистості учня. Творчість – це розгорнутий процес створення нового, який складається з обмірковування задуму, засобів його втілення, удосконалення й оцінки результату. Дитяча творчість на уроках музики, звісно, не мистецтво, а пізнавально-пошукова практика. Вона цінується за те, що учні самі відкривають щось нове для себе у світі музики. Використана література 1. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. – К. : Музична Україна, 1978. 2. Музика в школі. Випуск. 10 : Збірка статей / Упоряд. А. Р. Верещагіна. – К. : Муз. Україна, 1984. 3. Дитячі пісні та речитативи. – К. : Наукова думка, 1991. 4. Куришев Е., Куришева Л. Теорія і практика музично-естетичного виховання за системою К. Орфа. Ч.1-2. – К., 1994. 5. Музика. Посібник для учнів 1-го класу. – Львів : «Богема», 2004. 6. Опанасюк О. П. Дитяча музична творчість. Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» спеціальності «ПМСО. Музика». – Львів, 2006. 7. Опанасюк О.
П. Середовище творить нас, або Проблеми музичної культури //
Педагогічна думка, № 1-2. – Львів, ЛОІППО, 2003. – С. 96-99. 8. Побережна Г. І., Щириця Т. В. Загальна теорія музики: Підручник. – К. : Вища школа, 2004. 9.
Подвала В. Створюймо музику (1-2 класи). – К., 1990.
10. Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю: навчальний посібник. – К. : Заповіт, 1998.