Н. В. Прісняк Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
Використання проектних технологій на уроках англійської мови Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній
зустрічі
із
ними,
тоді
й
діти
поспішатимуть у школу і щиро радітимуть кожній зустрічі зі своїм вчителем. Ш. Амонашвілі Вступ Проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати вчитель. Вона дозволяє:
ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі з
іноземної мови, а саме: вивчення мови через особисту діяльність учня, оволодіння мовою у процесі спілкування;
забезпечити активну практику для кожного учня групи з метою формування в
учнів необхідних вмінь і навичок мовленнєвої діяльності, а також лінгвістичну компетенцію на рівні, визначеному програмою;
знайомити учнів із краєзнавчою тематикою і шукати способи їх включення в
активний діалог культур, щоб вони сприймали мову як засіб між культурної взаємодії. Актуальність досвіду: навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча або ігрова діяльність учнів, які мають спільну мету, застосовують однакові засоби і методи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для розв’язання вагомої проблеми. У процесі проектної діяльності учні набувають такі вміння:
планувати свою роботу, попередньо передбачаючи можливі результати;
використовувати різноманітні джерела інформації;
самостійно збирати матеріал;
аналізувати і зіставляти факти, аргументувати свою думку;
приймати рішення;
установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з
одним);
створювати «кінцевий продукт» – матеріальні носії проектної діяльності;
представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших. Основна частина
Проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати вчитель. Вона дозволяє ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови, а саме: вивчення мови через особисту діяльність учня, оволодіння мовою у процесі спілкування. Для виконання проектного завдання потрібні загальні знання про країну досліджуваної мови, включаючи знання про географію, історію, культуру, соціальні й політичні особливості країни, її традиції та звичаї. Знання про країну проживання дозволяють нам прищеплювати учням почуття любові до України, відчувати гордість за свою країну, формують в учнів громадянську позицію. Крім цього учень повинен володіти певними мовленнєвими компетенціями, а бажання висловитися змушує його ці компетенції вдосконалювати. Нестандартне бачення проблеми допомагає нам сформувати творчу особистість. Проектна діяльність, за образним висловом видатного бразильського педагога Пауло Фрейре, дозволить подолати «банківську» (об’єктивну) систему освіти, коли:
учитель вчить, а учень вчиться;
учитель знає все, а учні – нічого;
учитель думає, а за учнів думають;
учитель говорить, а учні покірно слухають;
учитель дисциплінує, а учні підкорюються;
учитель діє, а учні мають ілюзію, що діють через учителя;
учитель – суб’єкт навчального процесу, учні ж його прості об’єкти.
І тому не дивно, що банківська модель освіти вважає людей пристосованими, керованими істотами. У викладанні англійської мови в 7 класі я почала використовувати метод проектів, який базується на загально педагогічних принципах (особистісно-діяльнісний підхід до навчання, інтегративність, проективність) та принципах навчання іноземних мов (висока комунікативність, циклічність). Проекти учнів – це самостійно спланована та реалізована робота, в якій мовленнєве спілкування вплетене в інтелектуально-емоційний контекст іншої діяльності. Це передбачає визначення мети кожного уроку не тільки з позиції надбання учнем знань та вмінь, але і з погляду прогресивних змін у структурі його особистості. Тому що метою та завданням програми впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний
процес є реалізація самодостатньої моделі випускника як життєздатної особистості, що прагне до творчої самореалізації та саморозвитку. Опановуючи культуру проектування, школяр привчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізувати засвоєні засоби і способи роботи, а також удосконалює свої навички і культуру міжособистісного
спілкування
та
співробітництва.
Це
співпадає
з
ключовими
компетентностями учнів:
пізнавальною;
особистісною;
самоосвітньою;
соціальною.
Останнім часом усе більше уваги приділяється питанням особистісно-зорієнтованого освітнього процесу. Але «особистість – це не цілісність, зумовлена генотипно: особистістю не народжуються, особистістю стають» (О. Леонтьєв). Тобто особистість людини створюється суспільними зв’язками, в які вона вступає в своїй предметній діяльності. тому саме школа має урізноманітнити цю діяльність, зробити її більш живою і конкретною, щоб надати можливість для різноманітного розвитку особистості дитини. За умов впровадження особистісно-зорієнтованого підходу до навчання, у центрі уваги вчителя постає учень не як об’єкт навчання, а як рівноправний партнер та активний суб’єкт навчального процесу, зі своєю мотивацією, індивідуальними особливостями, психологічним складом. Для реалізації особистісної орієнтації навчання, організації самостійної пізнавальної та дослідної діяльності учня перед вчителем постає питання вибору серед безлічі нових та вже випробуваних методик найбільш ефективні методи і технології. Широкого застосування в інноваційній діяльності набули технології проблемного навчання, інтерактивні методи і форми організації навчально-виховного процесу, програмові та інформаційні засоби навчання, технології формування творчої особистості, метод проектів. В сучасних умовах розвитку освіти складається нове уявлення про феномен навчальної проектної культури. На перший план виступає випереджаючий розвиток самої дитини, формування творчої особистості учня, здатного проектувати та організувати свою навчальну діяльність. Реальні позитиви застосування методу проектів забезпечують широку популярність використання даної технології в освітньому процесі. Проектна система навчання була відома ще у 20-ті роки ХХ століття. На основі концепції прагматизму американського філософа та педагога Дж. Д’юї його учень та послідовник Вільям Кілпатрик розробив метод проектів. Інша його назва – метод проблем. Учні включалися безпосередньо в активну практичну діяльність, через яку вони мали опанувати теоретичні знання, необхідні для вирішення конкретного завдання, провідною
рисою якого було урахування інтересів учнів. З часом шляхи реалізації методу проектів змінились, але суть його залишилась незмінною – стимулювання інтересу учнів до певних проблем, вирішення яких передбачає оволодіння учнями відповідними знаннями, шляхом практичного застосування яких є проектна діяльність. В. Кілпатрик виділяв чотири типи шкільних проектів: 1. Втілення ідеї чи плану у зовнішню форму (написання листа, творчої роботи, створення макету). 2. Одержання естетичної насолоди (слухання цікавої розповіді, виконання симфонії, екскурсія в картинну галерею). 3. Подолання інтелектуальної перешкоди (визначення, чому Нью-Йорк переріс Філадельфію, пошук невідомої інформації). 4. Придбання нових знань та вмінь (навчитися писати відповідно до 14 рівня шкали Торндайка). Принциповим придбанням педагогічної науки початку ХХ ст. стало усвідомлення потреби в дидактичному забезпеченні процесу пробудження суб’єктного потенціалу особистості учня і придбання нею потреби в системному саморозвитку. Отже, метод проектів – це технологія реалізації діяльнісно зорієнтованого підходу, в основі якого лежить система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнюваних практичних завдань – проектів. Останнім часом метод проектів набуває все ширшого використання у навчанні іноземних мов внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язання конкретних проблем в діяльності учнів. Розвиток пізнавальних навичок
учнів,
умінь
самостійно
конструювати
свої
знання та орієнтуватися
в
інформаційному просторі, розвиток критичного мислення та формування навичок мислення високого рівня під час проектної діяльності забезпечили велику популярність методу проектів у викладанні іноземних мов. У своїй педагогічній діяльності я застосовую проектну методику вже на протязі чотирьох років і з власного досвіду можу стверджувати про такі позитиви цієї технології, як її значущий пізнавально-дослідницький характер, інтегрування знань та вмінь з різних освітніх галузь та соціально-побутової сфери, вдосконалення умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, стимулювання активної класної та позакласної роботи учнів, спрямування на отримання запланованого кінцевого продукту. Однак, слід пам’ятати, щоб розв’язати проблему, яка лежить в основі проекту школярі повинні володіти певними інтелектуальними, творчими та комунікативними вміннями, як то:
вміння
працювати
з
іноземним
ідентифікувати та відтворювати матеріал;
текстом,
організовувати,
визначати,
вміння класифікувати, порівнювати, інтерпретувати та трансформувати
здобуту інформацію та знання;
вміння оперувати інформацією, встановлювати співвідношення, застосовувати
здобуті знання на практиці для розв’язання поставленого завдання. Таким чином, для ефективного використання методу проектів необхідна значна підготовка, яка здійснюється в цілісній системі навчання в школі. Таку підготовку я проводжу постійно, систематично і паралельно з роботою над проектом. Завдання та діяльність учнів планую так, щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності, на формування не просто мислення, а навичок мислення високого рівня, а саме:
навичок
аналізу
(вміти
ідентифікувати
та
протиставляти
частини,
встановлювати співвідношення між ними, критикувати, експериментувати, диференціювати, тестувати та вміти робити умовивід);
навичок синтезу (вміти скласти частини разом, щоб утворити єдине ціле,
сформулювати, розвинути і запропонувати ідеї, класифікувати і схематизувати дані, висунути і обговорити гіпотезу, планувати і встановлювати порядок дій, приготувати і скласти звіт);
навичок оцінювання (вміти виявляти цінності та використовувати вже відомі
критерії, порівнювати, доводити та аргументовано відстоювати думку, вести дискусію та проводити оцінювання). Метод проектів за способом організації може бути: індивідуальним, парним або груповим. Останній частіше за все використовують на практиці. У цьому разі необхідно правильно, з методичного погляду, організувати діяльність учнів у групах, роль педагога є особливо важливою. Учитель є координатором проектної діяльності учнів, проте значно зменшується його керівна роль: учитель виступає в ролі консультанта, помічника, надає за необхідністю індивідуалізовану допомогу учням, стимулює та підтримує процеси активного, усвідомленого навчання. Груповий метод проектів має такі правила та принципи: усі члени команди рівні; усі члени групи отримують задоволення від спілкування, бо вони виконують завдання разом; усі повинні виявляти активність та зробити певний внесок у спільну справу; відповідальність за кінцевий результат – на всіх членах команди. Слід висвітлити методичні аспекти організації роботи за проектною технологією. Така робот проводиться поетапно. Перший етап – підготовчий: вибір та обговорення теми проекту, формулювання проблеми, ознайомлення з новим мовленнєвим матеріалом, його автоматизація, розробка
структури проекту, обговорення кінцевого продукту та способу його презентації, формування груп та вивчення їх індивідуальних особливостей, інтересів, життєвого досвіду. Другий етап – організація роботи: збір інформації (читання текстів, робота з довідниками, інтерв’ювання, анкетування); обговорення першої зібраної інформації, перших результатів у групах, обговорення її в класі. Третій етап – проміжний контроль: обговорення способу оформлення проекту, його документування. На цьому етапі учням пропонується також виготовити плакат, буклет, афішу, альбом із невеличкими текстами, малюнки, фото за обраною темою. Наприклад, під час вивчення теми «Їжа», учні отримують завдання виготовити рекламний буклет улюбленої страви. Цей вид діяльності дуже подобається учням. Четвертий етап – власне презентація: обговорення в групах способів презентації проекту, документування проекту, презентація проекту. Під час захисту проекту учителеві необхідно звернути увагу на: якість матеріалу, його композицію; глибину вивчення проблеми;
застосування
проектування;
знань
колективний
з
інших
характер
предметів;
прийнятих
активність
рішень;
кожного
характер
учасника
спілкування
та
взаємодопомоги в групі; вміння учнів аргументувати, робити висновки; культуру мовлення; естетичність оформлення результатів проекту; вміння відповідати на запитання опонентів. П’ятий етап – підбиття підсумків: обговорення результатів та оцінювання проекту. Актуальним питанням проектної методики є контроль за діяльністю учнів та її оцінювання. Необхідно оцінювати як процес, так і результат. Слід використовувати як поточний, так і підсумковий контроль. Проект – є блискучим прикладом експериментального навчання. Мовні зразки та мовленнєві функції, що презентуються та відпрацьовуються під час роботи над проектом, знаходяться
у
тісному
взаємозв’язку
із
поставленим
кінцевим
завданням.
Діти
використовують саме такий мовний матеріал, що є необхідним для успішного завершення проектної діяльності. Робота над проектом допомагає учням невимушеним способом інтегровано оволодівати навичками мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, використовуючи мову швидше як засіб для досягнення успіху, ніж матеріал, свідомо необхідний для засвоєння. Успішний досвід проектної діяльності позитивно впливає також і на розвиток загально навчальних компетенцій учнів, можливість з часом
продовжити навчання
самостійно, без допомоги вчителя. Проектна діяльність допомагає дітям вчитись приймати рішення та відчувати відповідальність за виконану роботу. Завдяки проектуванню учні починають розвивати навички дослідницької та аналітичної діяльності, необхідних їм для
підвищення якості знань та навчальних досягнень з інших програмових дисциплін середньої загальноосвітньої та вищої школи. Отже, метод проектів – це засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання, спрямований на розвиток учня. Через співпрацю учня з іншими учнями поліпшується мотивація навчання, зникає напруження, підвищується віра в успіх. Результати застосування цієї технології - міцне та глибоке засвоєння знань, підвищений рівень самостійної роботи учнів, високий рівень науковості в знаннях учнів, вміння працювати в групі, проводити групове обговорення, згуртування дитячого колективу, мотивація колективних досягнень. Висновки Проектна технологія в свою чергу забезпечує перехід від традиційних освітніх технологій до нового типу навчання. Вона посилює його розвивальний характер, передбачає спільну, обґрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність партнерів, що вчаться. В свою чергу
проектна
технологія
спрямована
на
формування
в
учнів
певної
системи
інтелектуальних і практичних умінь, орієнтована на виконання соціальних ролей та удосконалення особистості. Для ефективної роботи у проектній діяльності вчителю необхідно створити та підібрати інформаційні, методичні та дидактичні матеріали, сукупність яких називається «Портфоліо навчального проекту». Ці матеріали створюються вчителями та учнями з використанням ІКТ (засобів створення мультимедійних комп’ютерних презентацій, текстового та графічного редактора, табличного процесора, комп’ютерних програм для створення публікацій і Веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з електронною поштою тощо). Використана література 1.
Бахтін М. Творчість Франсуа Рабле та народна культура Середньовіччя та
Ренессансу / М. Бахтін. – М. – 2005. – 234 с. 2. Бегьом Ф. Проект на уроці іноземної мови / Ф. Бегьом. – К. : Основа, 2007. – 45 с. 3. Гусельникова Є. В. Метод проектов на уроках английского языка с использованием Интернет – технологий [Электронный ресурс] Режим доступа : http://www.festival/lSeptember 4. Дьоміна О. Метод проектів як засіб розвитку творчої особистості та ефективної співпраці учнів та вчителя / О. Дьоміна // Англійська мова та література. – 2012. № 3, С. 7-10. 5. Душеїна Т. В. Проектна методика на уроках іноземної мови / Т. В. Душеїна. – ІМвНЗ. – 2008. – № 5.