О.П.Бабій Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Розвиток творчого мислення учнів на уроках світової літератури засобами інноваційних технологій Для того, щоб стати щасливим, треба творити завжди! У творчості – спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди… Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить, Без творчості нам не жити, без неї нам не любить, Бо творчість – це серце світу, душа, що творить дива! Не смій її загубити! Знайди життєдайні слова! М. Сом Вступ Застосування інноваційних форм та методів роботи сприяє формуванню в учнів основних пізнавальних умінь і навичок, виробленню моделей поведінки за різних життєвих обставин. Шляхом використання інноваційних технологій розвиваються інтелектуальні та творчі особистісні якості учнів з урахуванням їх інтересів, мотивів, системи цінностей; залучення учнів до систематичної творчої, пошукової, експериментальної роботи; виховання активної, компетентної, креативної особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми. Інноваційні технології дають можливість втілення в практичній діяльності головної мети сучасної освіти та освіти для сталого розвитку – всебічного розвитку людської особистості, розвитку критичності та абстрактно-логічного мислення, творчої ініціативи, застосування отриманих учнями знань у повсякденному житті, формування внутрішньої мотивації і активної життєвої позиції та виховання духовно-емоційної відкритості щодо кращих здобутків інших культур. Нові програми і підручники, оновлений арсенал форм і методів навчання – вимога сьогодення. Нині педагогіка змінюється під впливом інноваційних ідей, які ґрунтуються на вітчизняному й зарубіжному досвіді. Навчання в сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття всіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності та творчості. Розвиток творчих здібностей має бути
невід'ємною умовою змісту всіх навчальних предметів школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та розвиток їхніх творчих можливостей. Основна частина Теоретичною основою для работи вчителя є технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання (О. Рівін), технологія проблемного навчання (М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер,); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов), технологія шести капелюхів мислення (Е.де Боно). Доцільною є наступна модель творчої особистості учня:
Залучаючи до процесу навчання усіх учнів класу, урок будується на основі діалогу, забезпечуючи тим самим простір для осмислення школярами не тільки свого, але й чужого досвіду, є можливість учневі самому моделювати ситуацію в нових умовах; продуктивні творчі суперечки приводять учнів не тільки до адекватного розуміння суті художнього твору, але й мають колосальний виховний ефект, роблять кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми. На всіх етапах уроку доцільно використовувати різні інтерактивні методики, які поєднуються з традиційними (особливо на першому етапі запровадження інновацій) для забезпечення «зони психологічного комфорту» (О.Пометун), а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та враховуючи рівень навчальної підготовки учнів.
Щоб стимулювати творчу активність школярів засобами художньої літератури, вчителю слід використовувати такі види творчо-розвивальних технологій: технологія критичного
мислення;
технологія
проблемного
навчання;
проектна
технологія;
мультимедійні технології; інтерактивні технології; ігрові технології; технологія «шести капелюхів мислення». Вивчаючи сонети В. Шекспіра (8 клас), учні готують виразне читання сонетів, пояснюють їх зміст, тему, ідею, визначають художні засоби, «малюють» сонет ( символи, образи), зіставляють словесне пояснення з художнім, дають визначення сонета. Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Важливим є поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи невірна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці. Щоб викликати зацікавленість художнім твором пропонуюся учням творчі завдання: «Доповни сюжет», «Лист до героя», «Лист до письменника», «Мої враження від прочитаного твору», «Які життєві уроки я виніс з прочитаного твору», розмова з літературним героєм, підібрати питання до характеристики героя, усне словесне малювання. Такі прийоми сприяють розумінню письменницького стилю, специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвитку здібностей до написання мовних робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем. Велику зацікавленість учнів викликають літературні вікторини: - «Впізнай героя за його портретом», «Впізнай героя за його реплікою», «Чи уважний ти читач?», «Впізнай твір за його уривком». Вони сприяють активізації пізнавальних інтересів школярів, перевірці їх знань. Часто застосовуються інтерактивні вправи та прийоми, які сприяють формуванню в учнів власної думки та активної громадської позиції. Це такі вправи та прийоми: «Продовжте речення», «Вислови власну думку», «Метод «Прес», «Спіймай помилку». Пояснюючи новий матеріал, ефективним є застосування останнього прийому, про що заздалегідь обов’язково попереджаю учнів, які знаходять та виправляють допущену мною помилку. Неможливо проводити сучасний урок без інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Використання ІКТ
дозволяє активізувати навчально-виховний процес на уроках
через презентації (урок 8 кл. В. Шекспір , урок 8 кл. ), анімаційні та графічні матеріали (
урок 6кл. А.де Сент – Екзюпері «Маленький принц»), аудіо а відеоматеріали (Оскар Уайльд «Хлопчик-зірка».(5 кл. ), тести, віртуальні екскурсії ( «Гоголівськими місцями», «Дім – музей В.Г. Короленка»). Основною
технологією
формування
ключових
життєвих
та
предметних
компетентностей учнів є метод проектів. Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань. Суть методу проектів полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись
реальним результатом -
проектом. Це може бути відеофільм, стіннівка, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація. Метод проектів передбачає використання індивідуальної, парної, групової роботи. Доцільно використовувати різні їх форми: дослідницькі, творчі (ілюстрації до твору, власні вірші), ігрові, інформаційні. Особливо популярними є ігрові проекти, де вчитель може задіяти артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання ,що постають, активізує мислення, розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді. Один із
можливих шляхів розвитку творчих здібностей учнів, їх природної
вигадливості та фантазії – використання на уроках різноманітних ігрових матеріалів (кросвордів, вікторин, ребусів, головоломок), розгадування їх індивідуально, в парах, колективно. Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так званих довгострокових проектів: дослідницьких та інформаційних, які я використовую у вигляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході вивчення нового матеріалу та як підсумок на етапі закріплення, систематизації і узагальнення знань. Використання презентацій учнів дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів. Після перегляду проводиться презентаційне обговорення та визначення кращих робіт. Такий вид заняття сприяє підвищенню інтересу до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію. Під час уроку використовую вчительські та учнівські
презентації: «Ч. Діккенс «Різдвяна пісня у прозі» (6 кл.), «Життєвий і творчий шлях М.Гоголя» (6 кл.) та ін. Одним із важливих видів діяльності також є проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого навчання вчитель може використовувати на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше – в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі. Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, вчитель ставить перед собою завдання, перш за усе підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним. Інтерактивні технології навчання використовуються і в позакласній роботі з предмету. Традиційними в школі стали тижні світової літератури. Проводяться виховні та позакласні заходи: виставки малюнків, віртуальні екскурсії, екскурсії до театрів, музеїв, презентації творчих проектів. Користуються популярністю у школярів інтелектуальні ігри: «Найрозумніший», «Літературний турнір», «Брейн-ринг». Творчі та пізнавальні здібності учнів стимулюються також за допомогою активізації їх фантазії, уяви. Пропонується уявити картини природи, героя, місце подій та словесно їх змалювати, дібрати асоціації. Практикується написання різних видів творчих робіт: творироздуми, твори-диспути, твори-перевтілення, складання текстів за поданим початком і т.д. На рефлексивно-оцінювальному етапі доречним вважаю використання прийомів «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм». Використання цих прийомів спонукає учнів проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Подібні завдання сприяють розвитку творчих здібностей, можливостей учнів, бо вони не тільки ґрунтуються на матеріалі конкретних спостережень учнів над текстом, але і будять фантазію, активізують мислення.
Вибір типу та форми уроку залежить від багатьох чинників: місця в навчальній програмі, розділу, теми уроку, врахування особливостей того чи іншого класного колективу (успішності, ставлення до предмета, ставлення до різних видів навчальної діяльності, загальної дисципліни). Але завжди вчителю потрібно намагатися організувати кожен урок так, щоб забезпечити не тільки засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, але й їх самостійну пізнавальну діяльність, що сприяє розумовому та загальнокультурному розвитку. Висновки Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем. Застосування інноваційних форм та методів роботи формують в учнів основні пізнавальні уміння і навички, сприяють розвитку комунікативних умінь і навичок учнів, вихованню культури поведінки за різних життєвих обставин. Використана література 1.Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95. 2.Демчук М. Нетрадиційні форми навчання. // Рідна школа. – 2005. – №9. – С.65-67. 3.Використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури: (з досвіду вчителів- словесників Чернігівської області)// Зарубіжна література в школі. – 2006. – № 1314. – С.2-25. 4.Ісаєва О. О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури в школі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.3-7. 5.Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти / В.М. Матюх. – К.: Либідь, 2006. – 112 с. 6.Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л.Ф. Мірошниченко. – К.: Ленвіт, 2000. – 240с. (Підруч. для студентів-філологів). 7. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2003. – с.192 8.Хроменко І. А. Навчання, наближене до життєвих реалій: З досвіду використання проектної технології "Intel R Навчання для майбутнього"// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.47-49.