А. С. Полюх Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Ігрова діяльність на уроках англійської мови як один із основних видів інноваційних технологій Вступ «Вивчити іноземну мову – означає стати вдвічі багатшим», писав О. І. Герцен. Здавна знання іноземних мов високо цінувалося в житті суспільства. Володіння кількома мовами розширює кругозір, підвищує ефективність інтелектуальної праці, збагачує духовний світ людини поглиблює знання рідної мови. Мова людини – складова її діяльності. Користуючись мовою як засобом пізнання і спілкування, людина говорить, слухає, пише. Дійсно, сказати, що людина оволоділа мовою, можна лише тоді, коли вона успішно користується нею у спонтанному мовленні з іншими людьми. Ігри дозволяють учителеві створити ситуації, наближені до життя, в яких учні вимушені використовувати мову як єдиний засіб спілкування. Діти, які хочуть взяти участь у грі, аби виконати те, що вимагається, повинні розуміти, що говорять або пишуть інші, а також вони вимушені говорити або писати іноземною мовою, щоб висловити свою думку або надати інформацію. Саме ігрові прийоми значно
полегшують
засвоєння
складних
граматичних
конструкцій,
розширюють
словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації і дають можливість дітям оволодіти необхідними комунікативними навичками і адаптуватися до реалій і потреб навколишнього середовища. Гра як шлях пізнавальної активності учнів має важливе значення на уроках англійської мови у початковій школі. Гра сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроці та розвитку активності учнів. Як відомо, вивчення англійської мови вимагає старанності та неабиякого терпіння. Перетворити заучування матеріалу на захоплюючу гру, навчити учнів ефективних прийомів запам'ятовування – один із шляхів до активізації пізнавальних інтересів учнів. Психологи доводять, що знання, отримані без зацікавленості, не підкріплені позитивними емоціями, не є корисними. Це – пасивний вантаж, який обтяжує пам'ять учнів. Тому зацікавити учнів і залучити їх до творчої cпiвпpaцi на гуманно-особистісних засадах є першочерговою метою вчителя.
Основна частина 1. Ігрова діяльність як поліфункціональний прийом у методиці викладання іноземної мови Ігрова діяльність – це специфічний у процесі навчання вид діяльності, який визначає найважливіші перебудови і формування нових якостей особистості дитини. Саме у грі засвоюються громадські функції, норми поведінки. Гра вчить, змінює, виховує, або, як говорив Л. С. Виготський, веде за собою розвиток. Головним елементом гри є ігрова роль: не важливо яка саме, важливо, щоб вона допомагала відтворювати різноманітні людські відносини, що існують у житті. І тільки якщо покласти в основу гри відносини між людьми, вона стане змістовною і корисною. Хотілося б виділити цілі використання ігор на уроках іноземної мови – формування певних навичок, розвиток певних мовних умінь, навчання вмінню спілкування, розвиток необхідних здібностей і психічних функцій, пізнання (у сфері становлення власне мови), запам’ятовування мовного матеріалу. На початковому eтaпi навчання іноземній мові вчителю слід широко використовувати наочність. Під час вивчення звуків і літер, на урок прилітають метелики, розквітають звукові пелюстки, ростуть звукові вишні і груші. Для створення сприятливого психологічного клімату на уроці і розвитку пізнавальної активності дітей варто застосовувати різноманітні ігри: шукати загублені літери, проводити конкурс на кращого знавця алфавіту, на кращого «писарчука», грати у професора АВС. Ігри можуть бути використані для формування та розвитку будь-яких навичок і вмінь на всіх рівнях навчання на будь-якій стадії уроку. Якщо діти заінтриговані, здивовані, радісні, переживають почуття співпраці, творчості, вони більш чітко і яскраво запам’ятовують отриману інформацію. Це означає, що для кожного вчителя, не залежно від віку учнів, які вивчають іноземну мову, ігри є основним засобом навчання. Тому що гра впливає на психічний розвиток дитини, сприяючи виникненню класифікуючого сприйняття,
становленню
невимушеної
уваги
і
пам’яті,
розвитку мови,
вмінь
спілкування інтелектуальному росту. Це – особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних та розумових сил. Вона завжди передбачає прийняття рішення – як вчинити, що сказати, як виграти? Бажання розв’язати ці питання загострює розумову діяльність тих, хто грає. У грі всі рівні. Вона доступна навіть слабким учням. Більше того, слабкий з мовної підготовки учень може стати першим у грі: винахідливість і кмітливість тут часом виявляються більш важливим, ніж знання предмету. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильності завдань – все це дає можливість дітям побороти сором’язливість, яка заважає вживати в розмові іноземну
мову, і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з тим виникає почуття задоволення. Та разом з тим ситуація гри – ситуація реального життя. Реальність її визначається основною умовою гри – змаганням. Бажання перемогти мобілізує думку і енергію тих, хто грає і створює атмосферу емоційної напруги. Таким чином ми розглядаємо гру, як ситуативноваріантну вправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного образу в умовах, максимально наближених до реального мовного спілкування з властивими йому ознаками: •
емоційністю;
•
спонтанністю;
•
цілеспрямованістю мовного впливу.
Отже ми простежили, що без ігрових дій закріплення в пам’яті іноземної лексики відбувається менш ефективно і вимагає надмірного розумового напруження, що небажано. Гра на заняттях з іноземної мови як один із прийомів навчання має бути цікавою, нескладною і жвавою, сприяти накопиченню мовного матеріалу та закріпленню раніше одержаних знань. 2. Гра на уроці англійської мови як засіб підвищення пізнавальної активності молодших школярів Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, з другого – у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учнів, завдяки яким вони можуть самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі має забезпечити реалізацію практичних, освітніх, розвивальних і виховних цілей. У школярів молодшого віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно образне мислення, практичне ставлення до розв'язування завдань. Зважаючи на все це, доцільно у роботі з ними на уроках іноземної мови систематично застосовувати елементи гри у поєднані з бесідою, елементами самостійної роботи. Використання гри у навчанні школярів є дійсно актуальною проблемою. З одного боку це питання досить опрацьовано і обґрунтовано в працях багатьох педагогів, психологів і методистів (Ельконіна Д. Б., Співаковської А. С, Люблинської Г. О., Богуш А. М., Зимної І. А., Панової А. С, Виготського Л. С, Олійник Т. І.). На думку цих авторів гра – це унікальна діяльність, яка не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток дитини, перетворює
навчання в радісний процес а й непомітно для школярів сприяє засвоєнню ними певного мовного матеріалу, формуванню умінь і навичок іншомовного спілкування. У дидактичній грі навчальні завдання виступають опосередковано, що і забезпечує їх ефективність. К. Д. Ушинський писав, що в грі формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля. [4, 23-34] Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку. Тому особливо обґрунтованого підходу на уроці англійської мови у початковій школі потребує пізнавальна гра, яка має велике значення в розвитку активності школярів. Урок має бути насичений такими вправами й іграми, які дали б змогу чергувати види діяльності учнів. Організм дитини потребує рухів. Загальмованій під час уроку руховій енергії дітей необхідно дати вихід. Рухливі ігри на уроках англійської мови, підпорядковані загальному навчальному завданню, допомагають розрядити обстановку на уроці, стимулюючи розумову активність учнів. Для дитини шести-семирічного віку один із головних мотивів навчання – прагнення до активної участі (колективної чи індивідуальної) в певній корисній діяльності класу, завдяки якій вона утверджує себе на соціальному шаблі свого маленького колективу. Гру на уроці англійської мови можна і треба застосовувати як під час вивчення нової теми, так і під час закріплення й перевірки знань молодших школярів. Так, наведемо декілька прикладів використання ігор на уроках іноземної мови. Тема. Знайомство «Гра з м'ячем». Учні стають у коло. Вчитель кидає м'яч одному з учнів і запитує: «What is your name? (Як тебе звати?)». Учень, котрий отримав м'яч, відповідає: «My name is...» (Мене звати...) і кидає м'яч іншому учневі, запитуючи: «What is your name?» (Як тебе звати?). Вивчення мовної структури, конструкції: His name is... (Його ім'я...). Her name is.... (ім'я...). Гра «Познайом мене зі своїми друзями». Учні стають у коло. Кожен повинен відрекомендувати сусіда праворуч і ліворуч: «His name is...». (Його ім'я....). «Her name is...». (її ім'я...). Тема. Учень та його оточення Гра «Вгадай задуманий предмет». Учень виходить із класу. Діти задумують предмет. Учень входить до класу і запитує: «Is it a book?» (Це книга?). Клас хором відповідає: «Yes (No). It's (not) a book» (так або ні). Учню дозволяють поставити не більше трьох запитань. Якщо після третього запитання він не вгадав предмет, діти називають його хором.
Гра «Світлофор». Учитель каже, що він називатиме предмети, які учні звичайно кладуть у портфель, коли йдуть до школи. Якщо це відповідає дійсності, учні показують зелений колір «світлофора», якщо ні, то червоний. Гра проводиться англійською мовою в швидкому темпі. Діти, які правильно і швидко відповідають, нагороджуються призами (вирізані різнокольорові предмети, фігурки, іграшки та ін.). Тема. Осінь. Пори року Гра «Вгадай». Учням за описом учителя пропонується відгадати, про яку пору року йдеться. Подібні ігри розвивають у молодих школярів навички аудіювання. It is a beautiful season. (Це красива пора року). It is white. (Вона біла). The weather is cold. (Погода холодна). The sky is often dark and grey. (Небо часто темне і сіре). It is cloudy. (Хмарно). What season is it? (Яка це пора року?). Тема. Свійські і дикі тварини Гра «Екскурсія до зоопарку». Половина класу – «екскурсоводи», друга половина – «відвідувачі зоопарку». «Екскурсовод» розповідає англійською мовою все про тварину, не згадуючи тільки, де тварина мешкає. Мета «відвідувача зоопарку» дізнатися про місце помешкання тварини через запитання: «Where does the... live?». (Де... живе?). Тема. Професії Гра «Вгадай». Один із учнів стає обличчям до дошки. Вчитель демонструє учням картинку із зображенням на ній людини певної професії. Вчитель каже: «This is a man / а women». (Це чоловік / жінка). Учень вгадує: «Is he a doctor?». (Він лікар?). «Is he a worker?». (Він робітник?). «Is he a clerk?». (Він службовець?). Якщо, почувши три загальних питання, він не відгадав, то має поставити запитання: «What is he?». (Хто ж він за професією?). З метою активізації пізнавального інтересу молодших школярів доцільно вводити костюмоване інсценування улюблених, відомих учням казок англійською мовою, наприклад, «The story of Santa Clause» (3-4 forms), «Merry Chrismas» (3-5 forms), «The old shoemaker» (6-8 forms), «The Cracow Dragon» (5-7) forms), etc. Під час вивчення дітьми сценаріїв краще засвоюється лексичний запас англійських слів, мовних структур, зворотів, запитань. Інсценуючи казки, школярі розвивають творчі здібності, уміння виразно і красиво говорити, що дуже важливо для дітей у майбутньому. Слід залучати до вистав пасивних, закомплексованих дітей, це дає можливість їм розкритися, відчути себе впевненіше. Під час інсценування казок діти стають активнішими на уроках, у них розвивається інтерес до навчання. Це важливий момент у формуванні пізнавального інтересу молодших школярів. Взагалі, сама підготовка костюмів, репетиції до таких вистав дуже подобаються дітям, вони відчувають себе справжніми акторами, а також це дає їм можливість самоствердитися. Намагаючись зробити урок більш успішним і продуктивним, треба підходити до нього з
урахуванням індивідуальних особливостей дитини. В. О. Сухомлинський неодноразово висловлював думку про те, що кожна дитина по-своєму талановита. Тільки вона цього не знає, і не кожний учитель це знає. Тому в дитині необхідно розкрити «родзину». Необхідно знайти вид роботи, в якій вона була б корифеєм, створювати навколо неї певне середовище і, спираючись на позитивне, розвивати особистість дитини. Отже, аналіз історичних і сучасних психологічних джерел, а також досвід сучасних видатних педагогів і власний педагогічний досвід дають змогу зробити певні висновки. Висновки Таким чином, беручи за основу вище сказане, можна говорити, що гра як засіб, який гарантує позитивний емоційний стан, підвищує працездатність і зацікавленість педагогів і учнів, допомагає учням подолати несміливість, повірити в себе, у свої сили, вивчити нову лексику, мовні конструкції, розвиває кмітливість, дає можливість уникнути перевантажень, сприяє підвищенню пізнавальної активності. В цілому на всіх етапах розвитку особистості гра сприймається, як цікаве, яскраве, необхідне для життєдіяльності заняття, і чим старший учень, тим більше він відчуває розвиваюче і виховне значення гри. У зв’язку з цим можна повністю погодитися з думкою про те, що гра – це життєва лабораторія дитинства, яка дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б непотрібною для людства. Використана література 1. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов: посібник для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с. 2. Галопова С. В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежeм. // Іноземні мови. – 1997. – №4. – С. 24. 3. Джава Надія. Проблемні методи навчання іноземних мов. Дискусія. // Нова педагогічна думка. – 2005. – № 3. – С. 49. 4. Дон О. М. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчально-виховному процесі/ Наша школа. – 2000. – №2-3. – С. 86. 5. Кондратюк І. Г. Активізація навчальної діяльності учнів на уроці. // Англійська мова та література. – 2006. – № 15. – С. 2. 6. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с. 7. Мілютіна З. Т. Впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках іноземної мови. // Управління школою. – 2005. – № 19 – 21. – С. 49 – 51.