І. О. Бойко Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Шляхи формування компетентної особистості на уроках української мови та літератури «Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити». В.О. Сухомлинський Вступ Чисельні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються. Школа ХХІ століття – школа компетентної, відповідальної людини, а значить – переходу від знаннєвої до компетентнісної освіти. Це знайшло відображення у провідних освітянських документах – Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі. Зокрема, в Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку,
вміє
критично
мислити,
опрацьовувати
різноманітну
інформацію,
використовувати набуті знання для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни». Тому компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення. Основна частина Вагомість та актуальність даної проблеми зумовили вибір теми мого досвіду: «Шляхи формування компетентної особистості на уроках української мови та літератури». Мета мого досвіду полягає у визначенні механізмів формування читача як високодуховної, інтелектуальної, творчої особистості, що прагне досягти краси і гармонії. Вивчення
української
літератури
також
має
на
меті
розвиток
творчих
і
комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного й критичного мислення, культури полеміки, вміння формулювати й аргументовано доводити власну думку, вироблення
навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися впродовж усього життя осягати явища культури. Для реалізації цих завдань використовую технологію формування творчої особистості в поєднанні з проектною та інформаційною технологіями. У процесі навчання реалізовую такі засади, як: а) діяльність учня не повинна регламентуватись, а її процес повинен бути організований так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни; б) викликати інтереси, крізь які проходять усі зовнішні впливи, породжуючи внутрішні стимули, що й є збудниками активності особистості; в) спрямованість навчальної діяльності на розвиток особистості, на формування життєвих компетентностей; г) підбір вчителем завдань, що потребують творчої переробки, узагальнення, систематизації, вмінь та навичок порівнювати й аналізувати вже відоме, експериментування, пошуку; ґ) створення на уроці проблемних ситуацій, наближених до реальних; д) створення умов для розвитку ситуативного інтересу, який відіграє роль «пускового» механізму в здійсненні діяльності; е) обов'язковість рефлексії діяльності: що ми робимо? з якою метою? чому саме так ми це робимо? який результат ми хочемо отримати? є) використання ігрових моментів, що стимулюють прояви самостійності учнів, їх творчих можливостей; ж) розв'язання творчих завдань; з) використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки. Найдоцільнішими формами, методами і прийомами реалізації поданих вище засад є: відповіді на запитання, написання письмових робіт на різних етапах уроку, робота в парах і групах, диспути, створення асоціативних рядів і семантичних символів, створення проектів та ін. На свої уроках застосовую різноманітні види робіт. Декілька із них: створення асоціативних рядів актуалізують власні переживання, співвідносять їх з авторськими образами, виучуваний матеріал «лягає» на підготовлений ґрунт, знаходить глибший відгук у душах наших вихованців.
Дощ - свіжий, теплий, ніжний, холодний, осінній, нудний... (перед вивченням поезії чи прозового уривка). Зобрази кольором почуття, які виникли в тебе під час читання твору. Добери музику, яка відповідала б твоєму настрою. Кольором можна не тільки зобразити власні відчуття, а й передати настрій поезії. Роботу проводжу таким чином: учень на папері кольором передає настрій вірша чи прозового уривка. На уроці він, тримаючи перед собою малюнок, читає поезію напам'ять. Однокласники мають оцінити як виразність читання, так і точність передачі кольором настрою. Кольорові роботи обов'язково обговорюються: учень пояснює свою логіку вираження почуттів, присутні висловлюють власні міркування з приводу побаченого і почутого. Можна передбачити запитання до автора малюнка та відповіді на них. Цікавим різновидом роботи з асоціаціями є створення семантичних символів, карт, метафор. Вони можуть бути графічними (варто всіляко заохочувати школярів до цього виду роботи), якщо учень не вміє малювати, ⎼ словесними.
Добери символ або метафору, якими можна було б передати суть образу. Наприклад, мріяти – летіти на крилах мрії; Добро – вінок щастя та інші. Постійно працюю над вдосконаленням і урізноманітненням методичного арсеналу, опираючись на досвід відомих науковців. Наприклад: «Представлення чи ілюстрування? Презентація та її роль у діалогічному навчанні української літератури» (Віолетта Уліщенко), «Конструювання уроків з використанням інформаційних технологій в умовах гуманізації освіти» (Галина Дегтярьова). Висновки Однак ні одну із запропонованих технологій не абсолютизую, тому що кожна з них має свої позитивні і негативні сторони. Навчання – живий процес, який вимагає від учителя постійної творчості й пошуку. Головне ж, щоб за «модними» методиками не забути про учня, його реальні потреби й адаптацію у соціумі. Використана література 1. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект) – Х. : Скорпіон, 2000. 2. Ворожейкіна О. М. Літературне кафе. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 224 с.
3. Інноваційні технології навчання української мови та літератури / Укладач О. І. Когут. – Тернопіль: Астон, 2005. – 204 с. 4. Інтерактивні технології навчання: теорії, практика, досвід: Метод. посібник. – К. : 2002. 5. Історія української літератури ХІХ століття. – К. : Либідь, 1995. 6. Лепкий Б. Про життя і твори Т. Шевченка. – К., 1994. 7. Мовчан Є. Олександр Довженко// Мовчан Р. Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник. – К., 1997. 8. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посіб. для вчителів / Авт. кол.; за ред. Ю. І. Машбіца. – К. : ТЗМН,1997. – 400 с. 9. Перспективні освітні технології: Наук.-метод. посібник / За ред. Г.С. Сазоненко. – К. : Гопак, 200. – 560 с. 10. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х. : Видав. група «Основа», 2003. – 78 с. 11. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя. – К. : РВЦ «Проза», 1995. – 256 с. 12. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с. 13. Шевченко Т. Г. Зібрання творів: У 6-ти т. – К. : Наукова думка, 2001. 14. Шулдик В. І. Педагогічний аспект диференційованого підходу до учнів у навчальному процесі: Навч.-метод. пос. – К. : ІЗМН, 1997.